Інформатизація освіти

/>/>/>/>Зміст
освіта інформатизаціятелекомунікаційний навчальний
Зміст
Вступ
Основні позитивні кроки ітенденції щодо впровадження ІКТ у системі освіти
Проблеми України на шляху доінформатизації освіти
Створення і функціонуванняУкраїнської науково-освітньої телекомунікаційної мережі УРАН.
Електронні інформаційні ресурсинавчального призначення
Електронне (дистанційне) навчання
Програма Intel® «Навчання длямайбутнього» в Україні
Модель «1 учень – 1 комп’ютер »
Використання ІКТ в управлінніосвітньою сферою
Висновок
Використані джерела
Додатки

 
/>/>/>/>Вступ
Однієюз найважливіших особливостей нашого часу є перехід розвинутих країн світу від індустріальногодо інформаційного суспільства. Об’єм знань, що породжується світовоюспільнотою, подвоюється кожні два-три роки. Тому в сучасному інформаційномусуспільстві необхідні вміння здобувати, критично осмислювати та використовуватиінформацію, що передбачає оволодіння інформаційними технологіями.
Базисомглобального процесу інформатизації суспільства є інформатизація освіти, якаповинна випереджати інформатизацію інших напрямів суспільної діяльності,оскільки саме тут формуються соціальні, психологічні, загальнокультурні іпрофесійні підвалини для інформатизації суспільства. Уміння самостійно набуватизнання на сучасному етапі розвитку інформаційного суспільства перетворюється вжиттєву необхідність кожного. Вченими, розробниками компетентнісного підходу,виділено 7 наскрізних для всіх рівнів освіти ключових компетентностей: уміннянавчатися, загальнокультурна грамотність, здоров’язберігаюча,інформаційно-комунікативна, соціальна, громадянська, підприємницька компетентності.Такий перелік компетентностей є вмотивованим, він співвідноситься з тими вимогами,які ставляться до освіти в європейських країнах. Система освіти повинназабезпечити здатність людини до самоосвіти, сформувати вміння самостійноорієнтуватися в накопиченому людством досвіді, забезпечити набуття вміньвикористання інформаційно-комунікаційних технологій для розв’язання поставленихзадач, усвідомлення можливостей їх використання. Розв’язувати ці актуальніпроблеми педагогіки покликані нові особистісно-орієнтовані педагогічні таінформаційні технології. Саме інформаційно-комунікаційні технології дозволятьнайбільш ефективно реалізувати можливості, що закладені в нових педагогічнихтехнологіях. Результатами інформатизації освіти мають бути: розвиток інформаційноїкультури людини (комп'ютерної освіченості); розвиток змісту, методів і засобівнавчання до рівня світових стандартів; скорочення терміну та підвищення якостінавчання і тренування на всіх рівнях підготовки кадрів; інтеграція навчальної,дослідницької та виробничої діяльності; удосконалення управління освітою;кадрове забезпечення усіх напрямів інформатизації України шляхом спеціалізаціїта інтенсифікації підготовки відповідних фахівців.

 
/>/>Основні позитивні кроки і тенденціїщодо впровадження ІКТ у системі освіти
Заостанні десять років зроблено немало позитивних кроків щодо впровадження іефективного використання у середній та вищій освіті нових освітніх технологій,що спираються на ІКТ.
Впершу чергу, це стосується нормативно‑правового забезпечення цьогонапряму. Так за цей час було прийнято 4 Укази, 14 Законів України, 2 ПостановиВерховної Ради України, 16 Постанов Кабінету Міністрів України, 12 НаказівМіністерства освіти і науки України, які в тій чи іншій мірі регламентуютьрозвиток ІКТ в освіті.
Значнуроль у впровадженні ІКТ в освітню сферу відіграв Закон України «Про Національнупрограму інформатизації» від 13.09.2001р. № 74/98 – ВР, в рамках якої булореалізовано декілька проектів інформатизації закладів освіти Важливе значення увиборі напряму і завдань розвитку електронного (дистанційного) навчання вУкраїні мала Програма розвитку системи дистанційного навчання на 2004–2006роки, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2003 року №1494.
Насучасному етапі найбільший вплив на розвиток ІКТ у освіті мають:
Закон України «Про основні засади розвиткуінформаційного суспільства в Україні на 2007–2015 роки» від 09.01.2007 р. № 537‑V.РозпорядженняКабінету Міністрів 15 серпня 2008 року № 653‑р «Про затвердження планузаходів з виконання завдань, передбачених Законом України «Про основні засадирозвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007–2015 роки», які містятьположення про ефективне провадження ІКТ у сфері освіти.
УЗаконі констатується, що ступінь розбудови інформаційного суспільства в Україніпорівняно із світовими тенденціями є недостатнім і не відповідає потенціалу таможливостям України. Наведені причини відставання, серед яких:
— ефективність використання фінансових, матеріальних, кадрових ресурсів,спрямованих на інформатизацію, впровадження ІКТ у соціально-економічну сферу, єнизькою;
— розвиток нормативно-правової бази інформаційної сфери недостатній;
— рівень комп'ютерної та інформаційної грамотності населення є недостатнім,упровадження нових методів навчання із застосуванням сучасних ІКТ — повільним;
— рівень державної підтримки виробництва засобів інформатизації, програмних засобівта впровадження ІКТ є недостатнім, що не забезпечує всіх потреб економіки ісуспільного життя;
— спостерігаються нерівномірність забезпечення можливості доступу населення докомп'ютерних і телекомунікаційних засобів, поглиблення "інформаційноїнерівності" між окремими регіонами, галузями економіки та різнимиверствами населення.
УЗаконі вказано також, що розвиток інформаційного суспільства в Україні тавпровадження новітніх ІКТ в усі сфери суспільного життя і в діяльність органівдержавної влади та органів місцевого самоврядування визначається одним ізпріоритетних напрямів державної політики.
Середосновних стратегічних цілей розвитку інформаційного суспільства в Україні,зокрема, названі:
— прискорення розробки та впровадження новітніх конкурентоспроможних ІКТ в усісфери суспільного життя;
— забезпечення комп'ютерної та інформаційної грамотності населення, насампередшляхом створення системи освіти, орієнтованої на використання новітніх ІКТ уформуванні всебічно розвиненої особистості;
— створення загальнодержавних інформаційних систем, насамперед у сферах охорониздоров'я, освіти, науки, культури, охорони довкілля.
Основниминапрямами розвитку інформаційного суспільства в Україні, зокрема, визначені:
— надання кожній людині можливості для здобуття знань, умінь і навичок ізвикористанням ІКТ під час навчання, виховання та професійної підготовки;
— створення умов для забезпечення комп'ютерної та інформаційної грамотності усіхверств населення, створення системи мотивацій щодо впровадження і використанняІКТ для формування широкого попиту на такі технології в усіх сферах життясуспільства.
Такимчином, інформатизація освіти визнана одним із пріоритетних державних завдань.Інформатизація системи освіти повинна бути невід'ємною складовою інформатизаціїУкраїни і здійснюватися згідно з єдиними державними нормативами, враховуючи прицьому особливості системи освіти.
Державна програма «Інформаційні та комунікаційнітехнології в освіті і науці» на 2006–2010 роки, затверджена Постановою КабінетуМіністрів України від 07.12.2005 року № 1153, яка безпосередньо визначає пландій щодо розвитку ІКТ для освітньої сфери.
МетоюПрограми є створення умов для розвитку освіти і науки, підвищення ефективностідержавного управління шляхом впровадження інформаційних  та  комунікаційних  технологій, забезпечення реалізації прав на вільний пошук, одержання, передачу,виробництво і  поширення  інформації,  здійснення  підготовки  необхіднихспеціалістів і кваліфікованих користувачів, сприяння розвитку вітчизняного  виробництва високотехнологічної  продукції  і насамперед —  конкурентоспроможних  комп'ютерних програм  як найважливішої складової інформаційних та комунікаційних технологійсприяння переходу економіки на інноваційний шлях розвитку.
Програмапередбачає виконання комплексу завдань, які повинні забезпечити:
-підвищеннязагальної інформаційної грамотності населення; оснащення навчальних закладів сучаснимкомп'ютерним та телекомунікаційним обладнанням;
-впровадженняінформаційних та комунікаційних технологій у навчальний процес і проведеннянаукових досліджень, забезпечення доступу до національних і світовихінформаційних ресурсів; розроблення, впровадження та легалізацію програмногозабезпечення;
-залученнямережевих технічних ресурсів для забезпечення підключення наукових установ танавчальних закладів до Інтернет; розвиток технологій дистанційного навчання івикористання їх для запровадження в Україні системи навчання протягом усьогожиття;
-забезпеченнязахисту прав інтелектуальної власності (авторів та розробників);
-підвищеннякваліфікації та перепідготовку кадрів; розбудову інфраструктуринауково-освітньої телекомунікаційної мережі (УРАН), підключення до неї науковихустанов, наукових бібліотек, центрів науково-технічної інформації за допомогоюканалів передачі даних, інтеграцію її з європейською науково-дослідницькоюмережею (GEANT);
— розширення мережі електронних бібліотек навчальних закладів та науковихустанов;
— розроблення систем забезпечення інформаційної безпеки функціонування мереж та інформаційнихресурсів.
Постанова Кабінету Міністрів України від 8 вересня2004 р. N 1182 Про затвердження Державної програми інформатизації такомп'ютеризації вищих навчальних закладів I-II рівня акредитації на 2005-2008роки.
Програмавиконується поетапно:
Першийетап (2005 рік):
— проведення моніторингу рівня забезпечення вищих навчальних закладів сучаснимизасобами інформатизації та інформаційними технологіями;
— підготовка приміщень у вищих навчальних закладах для розміщення комп'ютерноїтехніки, перепідготовка викладачів інформатики та інформаційних технологій,проведення тендерів на поставку та обслуговування комп'ютерної техніки.
Другийетап (2006-2007 роки) — забезпечення вищих навчальних закладів комп'ютерноютехнікою та створення інформаційного ресурсу програмного забезпечення,створення регіональних комп'ютерних центрів, обладнаних сучасними засобамикомп'ютерної і телекомунікаційної техніки, організація проведення на їх базіпідготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації педагогічних працівників.
Третійетап (2008 рік) — завершення роботи із забезпечення вищих навчальних закладівкомп'ютерною технікою, створення єдиної інформаційної бази даних.
Нормизабезпечення комп'ютерною технікою:
Нормизабезпечення комп'ютерною технікою вищих навчальних закладів встановлюються зрозрахунку 1 одиниця не більш як на 15 студентів. Навчальний комп'ютернийкомплекс складається з 15 одиниць комп'ютерної техніки для студентів і 1одиниці — для викладача. Сервер повинен бути відокремлений від робочого місцявикладача. Усього в комплексі повинно бути 17 одиниць комп'ютерної техніки.Виходячи із зазначених норм проводиться розрахунок кількості навчальнихкомп'ютерних комплексів, необхідної для вищих навчальних закладів.
Фінансовезабезпечення виконання програми:
Дляфінансування заходів, визначених Програмою, необхідні кошти в обсязі близько169057 тис. гривень, у тому числі на придбання комп'ютерної техніки — 147672тис. гривень та створення інформаційного ресурсу — 21385 тис. гривень.
Таблиця 1Найменуваня заходу Обсяг фінансування, тис. гривень У тому числі за роками 2006 2007 2008 Придбаня навчальних комп’ютерних комплексів 147672 48720 49224 49728 Створення інформаційного ресурсу 21385 7128 7128 7129 Усього 169057 55848 56352 56857
Дляреалізації програм, націлених на широкомасштабне і ефективне впровадження ІКТ усистему освіти, було здійснено низку організаційних заходів – як з бокудержавних органів влади, так і освітянсько‑наукової спільноти:
-приВерховній Раді України створена і функціонує Консультативна рада з питаньінформатизації;
-приКабінеті Міністрів України створена Міжгалузева рада з питань розвиткуінформаційного суспільства, Постанова КМУ від 14.03.2009 р. №4;
-приМіністерстві освіти і науки України створені: Український інститутінформаційних технологій в освіті, Координаційна рада з питань дистанційногонавчання; Науково‑технічна рада Державної програми «Інформаційні такомунікаційні технології в освіті і науці» на 2006–2010 роки.
/>/>/>/>/>/>/>/> 
Проблеми України на шляху до інформатизації освіти
Алепоряд з певними успіхами, процес інформатизації освіти в Україні виявив цілийкомплекс споріднених проблем, серед яких головною є відсутність єдиного підходув обґрунтуванні і формуванні напрямів застосування інформаційно-комп’ютернихтехнологій для вдосконалення системотворчих елементів освітньої діяльності. Цевиражається в наступному:
- недостатній рівеньврахування можливостей використання сучасних ІКТ при визначенні змісту освітніхпрограм і структури державних освітніх стандартів за напрямами іспеціальностями вищої і післядипломної освіти;
- недостатня кількість,якість і слабка інтегрованість спеціалізованих і загальносистемнихпрограмно-технічних засобів та інформаційних ресурсів для застосування восвітній діяльності;
- недостатнє врахуванняможливостей використання сучасних ІКТ при створенні і відновленнінавчально-методичного забезпечення освітньої діяльності;
- недостатнє і несистемневикористання сучасних ІКТ під час удосконалення освітніх програм;
- нерозвиненість формзастосування ІКТ в управлінні освітою на місцевому і регіональному рівнях;
- відсутність діючогомеханізму накопичення, узагальнення і поширення передового досвіду використанняІКТ в освітній діяльності ВНЗ та інших навчальних закладів;
- відсутність цільовогобюджетного фінансування створення інформаційних, освітніх і наукових ресурсів;
- невідповідність у багатьохвипадках вимог державних освітніх стандартів до змісту вищої освіти сучаснимпроблемам використання ІКТ у майбутній професійній діяльності студентів;
- недосконалістьнормативно-правового забезпечення використання ІКТ в освіті, особливодистанційних форм навчання;
- недостатньо розвиненасистема контролю якості електронних засобів навчання й освітніх інформаційнихтехнологій, у тому числі дистанційних, що може привести до зниження якостіосвіти;
- відсутність ефективноїсистеми перепідготовки і підвищення кваліфікації керівних кадрів іпрофесорсько-викладацького складу щодо використання сучаснихінформаційно-комунікаційних технологій у вищій та середній школі.
/>/>/>/>/>/>/> 
Створення і функціонуванняУкраїнської науково-освітньої телекомунікаційної мережі УРАН.
Українськанауково-освітня телекомунікаційна мережа УРАН (Мережа УРАН) створена зарішенням Міністерства освіти України та Національної академії наук України запідтримки університетів, інститутів Міністерства освіти та НаціональноїАкадемії наук згідно зі Спільною Постановою Президії Національної Академії наукУкраїни і Колегії Міністерства освіти України від 20 червня 1997 р.
Експлуатаціята подальший розвиток Мережі УРАН здійснюється Асоціацією УРАН згідно ізКонцепцією Національної програми інформатизації та Державною Програмою«Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці» на 2006‑2010роки.
ДіяльністьАсоціації є неприбутковою, а розвиток мережевої інфраструктури забезпечується восновному за рахунок цільового державного фінансування або міжнародних грантів.Асоціація УРАН налічує 67 вищих навчальних закладів та наукових установ.
Головнимпризначенням Мережі УРАН є забезпечення установ, організацій та фізичних осіб всферах освіти, науки та культури України інформаційними послугами на основіІнтернет‑технологій для реалізації професійних потреб та розвиткузазначених галузей. Такі послуги передбачають, зокрема, оперативний доступ доінформації, обмін нею, її розповсюдження, накопичення та оброблення дляпроведення наукових досліджень, електронного навчання, електронного тестування,використання методів телематики, функціонування електронних бібліотек,віртуальних лабораторій, проведення телеконференцій, реалізації дистанційнихметодів моніторингу тощо.Мережа УРАН будується за ієрархічним принципом: укожному місті України, що є значним осередком наукової та освітньої діяльності,створюється регіональний вузол мережі на базі університету або наукової установи.Базовою організацією Головного центру керування Мережею УРАН є Міністерствоосвіти і науки у м. Києві.Головний центр керування Мережі УРАН забезпечуєосновний інформаційний сервіс мережі та функціонування її бекбону. Крім того,Головний центр керування забезпечує функції регіонального вузла длякористувачів Київського регіону.
Базовимиорганізаціями Регіональних вузлів є: 16 ВНЗ в різних регіонах та 2 установи НАНУкраїни.Розбудову міських волоконно‑оптичних сегментів було здійсненопротягом 1997‑2007 років в рамках інфраструктурних грантів НАТО(NIG 971779 у 1997, NIG 975961 у 2000, NIG 978384 у 2001,NIG 981531 у 2004) і державного замовлення з боку Міністерства освіти інауки.
СьогодніМережа УРАН фізично об‘єднує понад 100 науково-дослідницьких та освітніхзакладів у 18 із 25 областей України та експлуатує волоконно‑оптичнімережі у 12 містах загальною довжиною близько 200 км.
Врамках реалізації Державної програми «Інформаційні і комунікаційні технології восвіті і науці» на 2006‑2010 рр. у 2007 році був підписаний договір пропідключення Мережі УРАН до пан‑Європейської науково‑освітньоїмережі GÉANT2 і було організовано взаємоз’єднання мереж УРАН таGÉANT2 у Польщі через канал 155 Мбіт/с, організований провіднимоператором зв’язку для GÉANT2 компанією Memorex Telecommunication(Австрія).
GÉANT2– це високошвидкісна мережа Європи, що об’єднує каналами пропускноїспроможності 10‑40 Гбіт/с національні наукові мережі європейських країн.Крім європейських країн GÉANT2 пропонує глобальні зв’язки з повністюінтегрованим сервісом з національними науковими мережами у Північній(Internet2) та Південній (ALICE) Америці, Азії (TEIN2), Середземномор’ї(EUMEDCONNECT), Африці Сьогодні до GEANT2 підключено 34 європейські країни.Національні науково‑освітні мережі країн‑членів GEANT (за принципом«одна національна мережа»-«одна країна») мають високошвидкісний доступ доінформаційних і обчислювальних ресурсів по спеціалізованих каналах передачіданих із швидкістю більше 500 Гб/с. Загалом до GEANT мають доступ більше 3 млн.науковців, які представляють більше 3500 університетів і наукових установЄвропи.
Інтеграціяз європейськими науково‑освітніми мережами у рамках GEANT відкриває новіможливості України доступу до наукових і освітніх інформаційних ресурсів,зокрема, до віддалених центрів суперкомп`ютерних обчислень і наукових даних,електронних бібліотек, баз даних і знань, інформаційних пошукових систем, ресурсівдистанційного навчання тощо.
/>/>/>/>/>/>/>/>/> 
Електронні інформаційні ресурси навчального призначення
Зверненнядо пошукових систем дозволяє констатувати, що існує значна кількість освітніхресурсів. Умовно каталоги освітніх ресурсів можна класифікувати в залежностівід: цільового призначення та кола користувачів; форми представлення ресурсів;виду освіти (дошкільна, шкільна, вища, післядипломна, аспірантура, самоосвітата інші); форм навчання (дистанційна, допоміжна до аудиторних занять,підготовка самостійних завдань, у тому числі рефератів, конкурси, олімпіади,тести тощо).
Якпоказує практичний досвід, створення електронних навчальних матеріалів потребуєвисокої кваліфікації розробників та значних витрат фінансових і часовихресурсів. Так, вартість створення електронного курсу може складати від 5 до 50тис. доларів США, термін створення у середньому – 6‑8 місяців.
Тимне менше, для забезпечення відповідності якості навчання сучасним потребамнавчальні заклади йдуть на такі витрати, де процес напрацювання інформаційнихресурсів відбувається за рахунок власних можливостей, у тому числі фінансових.При цьому значна кількість цих ресурсів створюється ініціативно педагогами,науковцями, інженерами та студентами.
Безумовно,що й на рівні держави приділяється увага цій проблемі. Так, у 2007–2008 роках зДержавного бюджету у межах Державної програми "Інформаційні та комунікаційнітехнології в освіті та науці» на 2006‑2100 роки профінансовано:
- створення 24 електроннихпідручників;
- створення пілотногопроекту банку атестованих курсів дистанційного навчання для навчальних закладіввсіх рівнів освіти;
- створення близько 300 дистанційнихкурсів для вищих навчальних закладів;
- створення пілотногопроекту типової електронної бібліотеки вищого навчального закладу;
- створення пілотногопроекту типового програмно‑апаратного комплексу системи архівації тазберігання контенту електронної наукової бібліотеки;
- створення та наповненняповнотекстовими документами 4 електронних бібліотек вищих навчальних закладівта порталу Кримської міжвузівської електронної бібліотеки;
- створення типового проектуабонентського безпровідного доступу навчального закладу до інформаційнихресурсів;
- побудова освітньогосегменту національної GRID‑інфраструктури для забезпечення науковихдосліджень.
/>/>/>/>/>/>/>/>/>/> 
Електронне (дистанційне) навчання
Загальнийпринцип інформаційного суспільства спрощено можна сформулювати так: дати новудодаткову можливість людям (перш за все – молодим) бути успішними в успішнійкраїні, використовуючи передові інформаційні комп'ютерні технології.Реалізовувати це потрібно не через побудову жорстких структур і систем, а черезнадання нових гнучких можливостей для будь-якої людини шляхом використанняелектронного (дистанційного) навчання.
Інтересдо дистанційного навчання, що сьогодні зростає, був заснований на швидкомурозвитку і розповсюдженні інформаційних і комунікаційних технологій, якірозширюють діапазон доступних навчальних закладів, зменшують вартість навчання,дозволяють більш часто контактувати з учнями і викладачем під час навчальногопроцесу, дають можливість брати участь в різних спільних проектах і т. д. Прицьому використання всіх цих можливостей не залежить від місця знаходження учніві викладачів. Розвиток і конвергенція комп'ютерних і комунікаційних технологійдозволила створити такі програмні засоби для організації процесу комунікації,які можна ефективно використовувати в процесі дистанційного навчання і тимсамим стирати дистанційні межі між учасниками навчального процесу.
Головніпереваги «дистанційки»:
- доступність всім верствамнаселення;
- відсутність необхідностівідвідувати лекції і семінари;
- демократичний зв'язок«викладач — студент»;
- комплексне програмнезабезпечення;
- провідні освітнітехнології;
- індивідуальний процеснавчання;
- гнучкі консультації.
Воснові електронного навчання лежать три базові речі: інформаційно-комунікаційнітехнології, електронні інформаційні ресурси та організаційно-методичнезабезпечення. При цьому за індикаторами світової практики, їх співвідношення напоточний момент сегментується наступним чином: половина – це електронніресурси, близько третини – організаційно-методичне забезпечення, решта (20%) –технології.
Щостосується інформаційних ресурсів для електронного навчання, то основу їхскладають дистанційні курси, що використовуються для забезпечення навчальногопроцесу як у дистанційній, так і в очній формі, а також у комбінації формнавчання.
Надіаграмі 1 подано розподіл по регіонах дистанційних курсів ВНЗвласної розробки. З досвіду відомо, що більшість з них є продуктами, якітехнологічно не сумісні з іншими курсами, що розроблені в інших платформах.Зазвичай, розробниками курсів були викладачі, які розробляли їх на власнийрозсуд під особисті потреби, по мірі освоєння ними тих чи інших програмнихінструментів, що використовувалися для розроблення, і набування певногопрофесійного досвіду. В силу цього, майже усі розроблені курси відносяться допредметів економічної та гуманітарної сфери, оскільки реалізація таких курсівпотребує меншої професійної підготовленості, часу і, відповідно, коштів. Малотого – багато з них дублюють один одного і дуже відрізняються за якістюреалізації, оскільки їх розроблення не координувалося ні на державному, ні наміжуніверситетському рівнях.
Тому,незважаючи на нібито велику кількість розроблених курсів, вони забезпечуютьповні цикли навчання лише за декількома спеціальностями. Так, Міжнароднийуніверситет фінансів забезпечує підготовку фахівців за спеціальностями«Фінанси» і «Банківська справа». Ще за декількомаспеціальностями готує бакалаврів Хмельницький національний університет, який єлідером в Україні за масштабами розгорнутого дистанційного навчання студентів.

Діаграма1.
/>
Середнапрацьованих інформаційних ресурсів курсів з технічних дисциплін вкрай мало,оскільки їх реалізація є принципово складнішою задачею, вирішення якої потребуєнабагато більшого професіоналізму розробників, дорожчого програмногоінструментарію, витрат часу і, відповідно, коштів. Тому фінансову підтримкупрофесійних команд, які здатні реалізовувати такі курси з належною якістю,можуть дозволити собі лише потужні технічні університети. Непоганим прикладомтакої професійної роботи є започаткований у 2008 році у НТУУ «КПІ»проект створення повного циклу дистанційних курсів (а це близько 60 дисциплін)для підготовки бакалаврів за спеціальністю «Метрологія та вимірювальнатехніка». На поточний момент у межах проекту уже розроблено понад 30курсів.
Безумовно,створених дистанційних курсів для організації в масштабах країни масовогонавчального процесу в дистанційному форматі, явно не достатньо. Крім того, якуже відмічалося вище, ступінь уніфікації розроблених дистанційних курсів євкрай низькою.

/>/>/>/>/>/>/>/>Програма Intel® «Навчання длямайбутнього» в Україні
ПрограмаІntel® «Навчання для майбутнього» — найбільша спільна ініціатива Міністерстваосвіти і науки України, Інституту інноваційних технологій та змісту освіти МОНУкраїни, ЦІППО АПН України, ОІППО, ОУОН ОДА та корпорації Intel щодоперепідготовки педагогічних кадрів з ІКТ та новітніх педагогічних технологій,яка уможливлює підготовку школярів до економіки знань XXI сторіччя та надає їмнеобхідні навички.
МісіяПрограми
виступатикаталізатором реформування світової освіти; сприяти підготовці учнів доекономіки знань;
сприятиекономічному зростанню країн, в яких програма впроваджується.
Програмапокликана допомогти вчителям середніх загальноосвітніх навчальних закладів тастудентам педагогічних ВНЗ опанувати ефективні педагогічні та інформаційнітехнології, розширити їх використання під час організації самостійноїпроектно-дослідницької діяльності учнів.
В2003 році після адаптації навчального курсу програми провідними спеціалістами вобласті педагогіки до вимог вітчизняної системи освіти, реалізація програмирозпочалася в Україні спільно з МОН України, ІІТіЗО МОН України, УМО АПНУкраїни та обласними УОН ОДА. Станом на 1 серпня 2010р. за програмою Intel®«Навчання для майбутнього» пройшли навчання понад 170 000 вчителів тастудентів.
Програмаскладається з 64 годин очного навчання з дванадцаті модулів. У ході цього курсувчителі працюють над навчальним проектом, в якому особлива увага приділяєтьсяпізнавальним інтересам та потребам учнів, які в свою чергу проводять власнідослідження в рамках розробленого проекту. Вчителі також опановуютьпроектно-дослідницьку методику, роботу з мультимедіа та Інтернет-ресурсами,розробку власних проектів з використанням інформаційних технологій, створенняпрезентацій, публікацій та web-сторінок від імені учнів як представленнярезультатів самостійних навчальних досліджень. Основна увага приділяєтьсяпедагогічним аспектам інтеграції комп’ютерних технологій до практикивідчизняної школи. В результаті проходження тренінгу вчитель має розробленепортфоліо навчального проекту, готове до застосування на уроці.
/>/>/>/>/>/>/>/>Модель «1 учень – 1 комп’ютер »
Завданнямпрограми корпорації Intel World Ahead є збільшення кількості користувачів комп'ютерів на планеті ще на одинмільярд. Программа приділяє особливу увагу комплексним довгостроковимнапрямкам, направленим на підвищення якості освіти за рахунок впровадженнясучасних технологій, використання високошвидкісних Інтернет з'єднань, вживанняефективних методів вчення і оновлення вмісту освіти. Створити середовищеосвіти, відповідне цілям і завданням 21 століття можна лише на основівикористання всього комплексу сучасних інформаційних технологій.Программа навчанняв середовищі «1 учень — 1 комп'ютер» створює особистісно орієнтованіумови навчання і сприятливе середовище для набуття нових знань та навичок.
Цямодель навчання набула широкого розвит­ку в багатьох країнах світу і, фактично,сприяла піднесенню на новий рівень економіки цих краї'н. Особливе середовищеелектронної освіти «1 учень — 1 комп'ютер» — це освітній простір, у якому відбу­ваєтьсяформування в учнів якостей і вмінь, необ­хідних сучасній людині. Таких, якмедіа грамотність, критичне мислення, здатність до вирішення твор­чих завдань,уміння мислити глобально, готовність працювати в команді тощо. Такі знання йуміння сприяють формуванню в учнів самостійності і роз­витку у них професійнихта лідерських якостей.
Напротивагу існуючим моделям інформатиза­ції школи шляхом створення в нійкомп'ютерних класів, вбудованих у традиційну класно-уроч­ну систему,орієнтовану на пасивну трансляцію знань від учителя до учня, модель «1 учень — 1 комп'ютер» докорінно змінює мету системи освіти, реалізує принцип «вчитисязавжди і скрізь», спря­мована на конкретну особистість за рахунок за­безпеченнякожного учня особистим портативним комп'ютером з вільним доступом до освітніхре­сурсів. Учень шляхом використання інтерактивних інформаційних технологійстає головним учасни­ком процесу освіти, а сам процес освіти, значною мірою,перетворюється із системи передавання знань на систему навчання у будь-який часі в будь-якому місці.
Пропонованамодель дає змогу сучасному уч­неві не просто набути базових комп'ютерних нави­чок,а й навчитися добирати й аналізувати інфор­мацію, синтезувати нові знання,будувати власну систему ефективної комунікації й кооперації з ін­шими людьми.
Такимчином, в освітній моделі «1 учень — 1 комп'ютер» інформаційні технологіївикористову­ються для спілкування учня з комп'ютером «один на один». НаявністьІнтернету є важливим ком­понентом цієї навчальної моделі для створення мережіта збільшення можливості користування онлайн ресурсами Для ефективногофункціону­вання освітньої моделі потрібні не тільки доступні, надійні, сучаснікомп'ютерні та телекомунікаційні технології, призначені для вирішення освітніхза­вдань, але й відповідний оновлений зміст освіти, який дасть змогу учнямпідготуватися до життя в умовах глобальної економіки, сучасні продукти програмногозабезпечення, підвищення кваліфі­кації вчителів з метою надбання необхіднихзнань і вмінь для інтеграції комп'ютерних технологій у навчальний процес.Інтерактивні методи освіти, за­сновані на співробітництві «1 учень — 1комп'ютер», допоможуть учителям інтегрувати комп'ютерні тех­нології унавчальний процес, а учням — отримати доступ до знань.
У моделі«1учень-1 комп'ютер» навчання зорієн­товано на особистість кожного учня, вономакси­мально враховує його психологічні особливості, від­криває зовсім нові можливості для навчання, даючизмогу досягти більш глибокого розуміння навчального матеріалу, роблячидоступ до точних і деталь­них даних з теми уроку майже миттєвим, докладним іглибоким. Процес навчання перетворюється на дослідницьку діяльність, засновануна пошуку ін­формації, оцінці надійності різних інформаційних джерел, аналізідосліджуваних матеріалів і обговоренні їх з учителем та з іншими учнями.Створюючи інтерактивні системи самоконтролю знань учнів і взаємного контролюзнань групами учнів, учитель одержує можливість захопити школярів процесомнавчання на основі психологічної мотивації, відоб­раження реалій навколишньогосвіту.
Технологічнимядром проекту є програмнаоболонка дистанційного навчання, що використо­вується як Інтернет портал, наякому розміщуються завдання, тести, презентації, аудю- й відеозаписи, іншіскладові уроку. Програмна оболонка дає змогу проводити off— іоn-lіnе обговорення, дистанційнетестування, спільну роботу над документами й інше.
Необхіднимиумовами є наявність у кожного вчителя й учня персонального нетбука з можливіс­тюдоступу до Інтернету, який вони зможуть вико­ристовувати в школі й поза їїмежами, з'єднання за бездротовою технологією Wimaxабо екві­валентний широкосмуговий канал, доступний на території всієї школи,wire-less WI-FI Wlan-Мережа з роутерами в кожному класі.
Проектпередбачає створення багаторівневого середовища електронного навчання (учень — клас — школа — регіон — країна), базовим рівнем якого є середовище електронногонавчання учня
Середовищеелектронного навчання учня «1учень-1 комп'ютер» передбачає використання спе­ціально розробленого комп'ютера- нетбука, яким учні І вчителі можуть користуватися і в школі,і вдома, взагалі скрізь, де є Інтернет, а також програмне забезпечення, якедасть змогу розширити освітні можливості учня (допомогти у виконанні домашніхзавдань, розробленні мультимедійних презентацій тощо) через широкосмуговепід'єднання нетбука до мережі Інтернет.Основноюперевагою мобільного комп'ютера є те, що виконання будь-якого завдання з йогодопо­могою не прив'язане до конкретного приміщення в будинку школи йогозастосування не обмежене на явністю спеціальних меблів і більшою кількістю елек­тричнихрозеток Він практично ідеальновписується в будь-які умови й завжди готовий до роботи.
Длязабезпечення довгострокового ефекту се­редовища електронного навчання вартовибирати комп'ютер з оптимальними характеристиками для кожної вікової групиучнів, включаючи швидкодію, обсяг диска, память тощо, продумати шляхи йогоподальшого вдосконалення.
Середовище електронного навчання класу.
Уцьому середовищі вчитель I школярі викорис­товують комп'ютери йпрограмне забезпечення для індивідуального й/або колективного навчання, авчитель спрямовує навчальний процес, як у школі, так і вдома. Водночас учительвід традиційних лекційних методів передавання знань переходить до динамічної,орієнтованої на співробітництво тех­нологи навчання, а виникнення відносинспівробіт­ництва між учителем і учнем вивільняє час на уроці для їх персональногоспілкування, створює нові можливості співробітництва з батьками, залучаючи їхдо активної участі в навчальному процесі.
Застосовуючимодель навчання «1 учень — 1 комп'ютер», учитель може використовувати не тількиосвітній контент, а й програми дляуправ­ління класом, які дають змогу надсилати файли на комп'ютери учнів,дистанційно відключати їхні браузери, одержувати поточну інформацію про успіхишколяра і багато чого іншого.
Задопомогою Інтернету, браузера й стандартних додатків школярі можуть
- працювати на уроці підуправлінням вчителя;
- виконувати домашнізавдання;
- переглядати йзавантажувати інформацію для своєїдослідницької діяльності;
- взаємодіяти з іншимилюдьми за допомогою е-mail та інших технологій;
- працювати над спільнимипроектами з одно­класниками, вчителями й іншими людьми;
- вчитися самостійно.
Яксвідчить теоретичний аналіз, попередні результати досліджень і педаогічнапрактика, незважаючи на певні стримуючі фактори, впровадження моделі «1 учень – 1комп’ютер» з використанням шкільних нетбуків є одним із найперспективнішихнапрямів розвитку освіти у процесі її шнформатизації відповідно до сучаснихсвітових критеріїв і стандартів її якості.
/>/>/>/>/>/>/>/>/> 
Використання ІКТ в управлінні освітньою сферою
Автоматизаціяуправління навчальним закладом є одним з пріоритетів будь‑якого сучасногоуніверситету.
Нагальноюі можливою комплексна автоматизація стала з моменту широкого впровадження ІКТ іновітніх засобів навчання у організацію навчального процесу.
Так,інформаційно‑виробнича система «Освіта», що розроблена у 2000році Інститутом кібернетики та НДІ Прикладних інформаційних технологійКібернетичного центру НАН України на замовлення Міністерства освіти і науки,акумулює інформацію про освітню діяльність суб'єктів навчання на всіх етапах –від середньої школи до вищих навчальних закладів. Вона забезпечує збір данихпро всіх осіб, що навчаються, централізоване виготовлення для них учнівських,студентських квитків та документів про освіту, аналіз якості кадровогопотенціалу майбутніх студентів та фахівців, що випускаються навчальнимизакладами, видачу прогнозних оцінок щодо тенденцій подальшого розвиткуосвітньої сфери.
Загаломна поточний момент система складається із 8,5 тисяч ієрархічно об’єднанихвузлів збору первинної інформації та обслуговує понад 22 тисячі навчальнихзакладів. Центральний банк системи містить інформацію про понад 4,2 мільйонудокументів та їх володарів.
3метою оперативного інформування абітурієнтів про надходження заяв на вступ довищих навчальних закладів ІІІ‑ІV рівнів акредитації для здобуття освітньо‑кваліфікаційногорівня бакалавра (спеціаліста, магістра медичного та ветеринарно‑медичногоспрямувань) з 2 лютого 2009 року функціонує інформаційно‑пошукова система«Конкурс» з доступом через Інтернет.
Користувачамсистеми «Конкурс» по кожному вищому навчальному закладу за кожнимнапрямом підготовки (спеціальністю), окремо за денною та заочною формаминавчання, надається наступна інформація:
- загальна кількість поданихзаяв;
- кількість заяв, поданих намісця державного замовлення;
- кількість заяв, поданихвід осіб, які мають право на вступ поза конкурсом;
- кількість заяв, поданихвід осіб, які мають право на цільовий прийом;
- максимальна, середня тамінімальна сума балів з конкурсних предметів за сертифікатами, поданимивступниками до ВНЗ;
- ліцензовані обсяги прийомуза кожним напрямом підготовки (спеціальністю);
- обсяги державногозамовлення за кожним напрямом підготовки (спеціальністю);
- переліки конкурснихпредметів за кожним напрямом підготовки (спеціальністю);
- вартість одного рокунавчання за кожним напрямом підготовки (спеціальністю).
Коженабітурієнт за наданими йому при поданні документів особистими кодами доступуможе отримати відомості про рейтинг абітурієнтів, які подали заяви на цейнапрям підготовки (спеціальність) у цьому ж вищому навчальному закладі іззазначенням його позиції в рейтингу.
/>/>/>/>/>/>/>/>Висновок
Якбачимо, інформатизація суспільства не може відбуватися повноцінно безпідготовки молоді, яка буде працювати на нових засобах передачі, вироблення тазберігання інформації. Тому важливим процесом освіти сучасності є їїінформатизація, яка здійснюється швидкими темпами.
Інформатизаціянавчального процесу значною мірою сприяє розв'язанню проблем його гуманізації,оскільки з'являються можливості значної інтенсифікації спілкування, врахуванняіндивідуальних нахилів і здібностей, розкриття творчого потенціалу викладачів істудентів, диференціації навчання відповідно до особливостей студентів;звільнення викладача і студента від необхідності виконання рутинних, технічнихоперацій, надання їм широких можливостей для розв'язання пізнавальних, творчихпроблем.
Незважаючина проблеми в державному управлінні освітою, кризові явища у політичній,економічній і фінансовій сфері, Україна має перспективи досягти рівнярозвинених країн стосовно якості й ефективності використання ІКТ у навчальнихзакладах. На це вказують тенденції розвитку у цій сфері, інтелектуальний ікадровий потенціал країни, який великою мірою концентрується у вищих навчальнихзакладах і наукових установах, а також вільний доступ українських фахівців доновітніх рішень і розробок у сфері ІКТ.
Аледля реалізації потенційних можливостей країни всі проблеми мають вирішуватисьсистемно.
Так,для реалізації Державної програми «Інформаційно‑комунікаційні технологіїв освіті і науці» на 2006–2010 роки крім адекватного фінансування заходів (наданий момент фінансується на 10%) має суттєво змінитись управління програмою якєдиним комплексом взаємопов’язаних (щодо використання результатів) проектів,підвищитись ефективність і результативність використання коштів.
РозвитокУкраїнської науково‑освітньої телекомунікаційної мережі УРАН маєвідбуватись одночасно із створенням потужних електронних інформаційних ресурсівосвітнього і наукового призначення, які використовуватимуться всіма користувачамимережі.
Підвищеннярівня комп’ютерної компетентності викладачів навчальних закладів повинновідбутись паралельно із впровадженням стандартів комп’ютерної грамотностідержавних службовців, фахівців, студентів, школярів.
Розробленняі впровадження електронних систем управління кожним вищим навчальним закладоммає узгоджуватись із технологічними рішеннями загальної системи управлінняосвітньою сферою.
Будь‑якідії із впровадження нового обладнання, відкриття доступу до нових програмнихзасобів і ресурсів мають супроводжуватись відповідним підвищенням кваліфікаціївикладацького і управлінського складу навчальних закладів. Для цього необхіднонадати організаційне і фінансове забезпечення навчального процесу ісертифікації рівня володіння ІКТ.
Впровадженнятехнологій електронного навчання має підтримуватись на рівні держави не тількифінансово, але й шляхом удосконалення нормативно‑правової бази щодоможливостей їх використання в різних формах навчання, в тому числі і вдистанційній формі.
Збільшеннякількості програмних засобів навчального призначення, забезпечення вільногодоступу до них має супроводжуватись заходами безпеки щодо несанкціонованогодоступу до цих засобів та забезпеченням захисту авторських прав і об’єктівінтелектуальної власності в цій сфері.
Підвищенняефективності використання ІКТ в освіті має супроводжуватись моніторингомдосягнень у цій сфері, який спиратиметься на міжнародні методики і індикатори,а також на позитивний практичний досвід інших країн, в тому числі країн СНД.
Перспективністьданого процесу обумовлюється тотальною інформатизацією суспільства, переходомйого від виробничих форм життєдіяльності до наукомістких, які дозволяютьпрацювати з надзвичайно великими обсягами інформації за відносно короткий час.

/>/>/>/>/>/>/>/>Використані джерела
1.www.ukrreferat.com
www.ukrreferat.com/index.php?referat=49573 «Інформатизація освіти»
2.zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=537-16 ЗА К О Н У К Р А Ї Н И Про Основні засади розвитку інформаційного суспільствав Україні на 2007-2015 роки
3.www.mon.gov.ua
www.mon.gov.ua/main.php?query=newstmp/2010/03_03
4.www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=49180472&cat_id=3185499
5.www.referatcentral.org.ua/
www.referatcentral.org.ua/pedagogy_load.php?id=2632 «Процесінформатизації освіти»
6.1to1.iteach.com.ua/ « 1 учень – 1 комп’ютер»
7.1to1.iteach.com.ua/about-program/
8.cde.vstu.edu.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=83&Itemid=9Дистанційнаосвіта в ВНЗ України
9.Рідна школа -2010г.,N 6 Теоретичні аспектиінформатизації освіти у моделі «1 учень — 1 комп'ютер»/ Т.Пушкарьова, Е. Лозовський (стр.35-39)
10.zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1153-2005-%EF ДЕРЖАВНА ПРОГРАМА "Інформаційні та комунікаційні технології в освітіі науці" на 2006-2010 роки
11.www.uran.net.ua/~ukr/frames.htm Ukranian resrarch & academic network
12.www.intel.com/cd/corporate/education/emea/ukr/intel_education/highered/198827.htm Програмапідтримки вищої освіти/>/>/>/>/>/>
13. uiite.kpi.ua/ua/about-uiite/public/Аналітичний огляд «Використання інформаційно-комунікаційних технологій увищій освіті України: поточний стан, проблемиі перспективи розвитку.»
/>/>Додатки
Діаграма 1
/>
Діаграма 2
/>
Таблиця 2Комп’ютерне забезпечення Середня кількість комп’ютерів у ВНЗ, шт. по Україні на 1000 студентів Комп’ютери у ВНЗ 967 92 Комп’ютери, під’єднанні до локальної мережі ВНЗ, 829 81 з них: – у навчальних корпусах 685 65 – у студентських гуртожитках 144 16 Комп’ютери, задіяні у дистанційному навчанні, 77 – з них: – комп’ютерні місця для розробників курсів 38 – – комп’ютерні місця для працівників, які проводять дистанційне навчання 39 – Сервери із цілодобовим режимом роботи для накопичення та обміну інформаційними ресурсами 3 –