Економічна ефективність зовнішньоекономічної діяльності ВАТ Інтерпайп Нижньодніпровський тр

--PAGE_BREAK--1.4 Основні методи та види економічного аналізу участі підприємства у зовнішньоекономічних зв’язках
Для визначення ефективності експортно-імпортних операцій необхідно на підприємствах організувати облік, що забезпечує отримання необхідної достовірної інформації про продаж (закупівлі) в абсолютному та натуральному вираженні, а також про витрати та доходи, пов'язані із реалізацією (закупкою) товарів на зовнішньому ринку в розрізі окремих держав.

Визначення економічної ефективності та ефекту експортної діяльності підприємства доцільно проводити в наступній послідовності [27]:

1. розрахунок беззбиткової зовнішньоторговельної ціни експортного товару (при відомих повних витратах відповідно до базисних умов постачання);

2. розрахунок максимально прийнятних повних витрат на експорт товару відповідно до базисних умов постачання (при відомій зовнішньоторговельній ціні);

3. розрахунок економічного ефекту товару;

4. розрахунок економічної ефективності експорту товару.

При розрахунку показників ефективності експорту необхідно враховувати наступні умови:

а) ціна за експортну продукцію зовнішньоторговельних операторів зафіксована в українській валюті;

б) ціна за експортну продукцію зовнішньоторговельних операторів зафіксована у валюті імпортера або третіх країн;

в) спосіб оплати за товар комерційний кредит.

1. Розрахунок беззбиткової зовнішньоторговельної ціни експортного товару (при відомих повних витратах) з врахуванням наведених умов виглядає наступним чином:
В ек. б. ц = В ек.в, (1.1)
де В ек.б.ц. беззбиткова експортна ціна товару, грн.;

В ек.в повні витрати на експорт товару (витрати, пов'язані із виробництвом товару та його реалізацією на зовнішньому ринку), грн.
В ек.б.ц1 = В ек.з.: k в.е. (1.2)
де В ек.б.ц1 – беззбиткова ринкова ціна, грн.;

k в.е. –курс валюти за даними Національного банку України на розрахункову дату, грн./ вал. од.
В ек.б.ц.2 = В ек.з.: ( k в.е x k кр. ) (1.3)
де В ек. б. ц 2 беззбиткова експортна ціна товару, грн.;

k кр коефіцієнт кредитного впливу.

Використання комерційного кредиту (авансу) у здійсненні експортно-імпортних операцій, які забезпечують обмін продукцією у матеріально-речовій формі, обумовлює коригування показників економічної ефективності та ефекту за допомогою коефіцієнту впливу та розраховується за формулою:
k кр = ( В ек.т. * Р * t ): (1+Р н) (1.4)
де k кр коефіцієнт кредитного впливу;

В ек. т експортна ціна товару, грн.;

Р розмір комерційного кредиту (авансу), %;

t термін надання комерційного кредиту (авансу), рік;

Рн розмір додаткового прибутку.

Комерційний кредит (аванс) як спосіб розрахунку використовується зовнішньоторговельними операторами для реалізації міжнародних угод, пов'язаних із купівлею-продажем машин і устаткування.

2. Розрахунок максимально допустимих повних витрат на експорт визначеного товару (при відомій зовнішньоторговельній ціні) необхідно здійснювати з врахуванням наведених умов за наступними формулами:
В max ек = В ек. т (1.5)
де В mах ек максимально допустимі повні витрати підприємства на експорт товару, грн.
В max ек 1 = В ек.т x k в.е (1.6)
де В mах ек 1 максимально допустимі повні витрати підприємства на експорт товару, грн.
B max ек2 = В ек.т х k в.е. x k кр.(1.7)
де В max ек2 максимально допустимі повні витрати підприємства на експорт товару, грн.

Якщо В max ек2 (В max ек1, В max ек2 ) > В ек.т, то експорт обраного в даному випадку товару для підприємства є економічно недоцільним.

3. Розрахунок економічного ефекту експорту товару необхідно проводити за формулами:
Е ек.п = В ек.т В ек.в, (1.8)
де Е ек. п економічний ефект експорту товару, грн.;

В ек. т виручка від експорту товару, грн.;

В ек. в повні витрати підприємства на експорт товару, грн.;
Е ек. п 1 = В ек. т В ек. в = (В ек.г + В в.) — В ек. в (1.9)
де Е ек. п 1 економічний ефект експорт товару, грн.
В ек. т= В ек.г + В в, (1.10)
де В ек. г гривневий еквівалент відрахувань до валютного фонду підприємства, розрахований шляхом перерахунку валютної виручки у гривні за курсом Національного банку України на дату надходження валюти, грн.;

В в гривнева виручка від обов'язкового продажу валюти, грн.
Е ек.п2 = (В ск.г+В в) х k кр В ек.в, (1.11)
де Е ек. п 2 економічний ефект експорту товару, грн.

Якщо Е ек.п (Е ек.п1, Е ек.п2) є додатною величиною, то експорт вибраної продукції економічно вигідний, а тому слід шукати можливості для його збільшення з врахуванням досягнутого рівня виробництва.

4. Розрахунок економічної ефективності експорту товару необхідно проводити за формулами:
ЕЕ ск. п = В ек. т: В ек. в, (1.12)
де ЕЕ ек. п економічна ефективність експорту.
ЕЕ ек.п1 = (В ек.г + В в): В ек.в, (1.13)
де Е ек. п 1 економічна ефективність експорту.


ЕЕ ек.пЕ ек.п2 = (В ек.г + В в) х k кр: В ек., (1.14)
де Е ек. п 2 економічна ефективність експорту.
Е ек. п 3 = О ек.т: С ек. т, (1.15)
де Е ек.п3 економічна ефективність експорту;

О ек.т обсяг експортних товарів у внутрішніх середньорічних цінах, тис. грн.;

С ек. т виробнича собівартість експортних товарів, тис. грн.
ЕЕ ек.г. = ( В ек.г. + В в – В ) х 100 х ( В ек.г. + В в. ) (1.16)

В ек.г. + В в. К ек.т.
де Е ек. п 4 економічна ефективність експорту, %;

К ек. т середньорічна вартість основного та оборотного капіталів при виробництві експортної продукції, тис. грн.

На підставі показників, які визначаються за формулами (1.11.16), можна зробити наступні висновки про економічну ефективність експорту:

1.                 Е ек. п (Е ек.п1, Е ек. п 2), ЕЕ ек. п (ЕЕ ек. п 1, ЕЕ ек. п 2), ЕЕ ек. п 3 > ЕЕ ек. п 4 доцільно розраховувати при укладанні кожної експортної угоди з метою вибору найбільш оптимальної за критерієм максимуму Е ек. п (Е ек. п 1, Е ек. п 2) та за умови ЕЕ ек. п (ЕЕ ек.п1, ЕЕ ек. п 2) > Е ек. п 3;

якщо Е ек. п (Е ек. п 1, Е ек. п 2) > 1, а Е ек. п (Е ек.п 1, Е ек. п 2) > ЕЕ ек. п 3, то експорт відповідних товарів є для підприємства економічно вигідним і слід шукати шляхи збільшення експорту даних товарів з врахуванням найбільш вигідних напрямків експорту;

ЕЕ ек.п 4 свідчить про рівень ефективності експорту відповідних товарів, при цьому перша частина формули (1.16) показує, який відсоток доходу підприємство отримає від реалізації експортної операції, а друга визначає, скільки разів за період, що розглядається, капітал, авансований на експорт, зміг обернутися. Відповідно, чим більше обидві частини даної формули, тобто величина ЕЕ ек. п 4, тим вигідніше експорт відповідних товарів.

Показники ефективності експортних угод доцільно використовувати при аналізі експортної діяльності підприємства за минулий період; обґрунтуванні окремих пропозицій про реалізацію товару; планування експортної діяльності на майбутній період.
1.5 Характеристика факторів, які впливають на ефективність зовнішньої діяльності підприємства
Для систематизації й аналізу зовнішньоекономічної діяльності виробничо-економічних систем, що функціонують у ринкових, тобто в умовах, що змінюються, реалізації цілей свого існування й розвитку, доцільно виділити визначальні складові (домінанти), що роблять вплив на систему зовнішньоекономічної діяльності підприємств [29].

Домінанти зовнішньоекономічної діяльності підприємства визначаються насамперед стратегічними й тактичними цілями функціонування підприємства, які в окремо взяті періоди часу найчастіше не збігаються.

Стратегічні домінанти це складові, які визначають вплив на систему зовнішньоекономічної діяльності підприємства при реалізації стратегічних цілей його функціонування, а тактичні домінанти це основні складові, які визначають вплив на систему зовнішньоекономічної діяльності підприємства при реалізації тактичних цілей його функціонування. Таким чином, стратегічні домінанти впливають на досягнення довгострокових цілей зовнішньоекономічної діяльності підприємства, а тактичні короткострокових цілей. У свою чергу, стратегічні й тактичні домінанти зовнішньоекономічної діяльності визначаються впливом як зовнішніх, так і внутрішніх факторів, які здійснюють вплив на функціонування підприємства.

До зовнішніх факторів, що визначають стратегічні й тактичні домінанти зовнішньоекономічної діяльності підприємства, відносяться [29]:

зовнішньоекономічна політика держави експортера;

світова господарська ситуація;

політична, економічна й маркетингова ситуація в країнах, що входять у зони зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

Основною особливістю зовнішніх факторів є їхня інваріантність стосовно стратегічної й тактичної діяльності підприємства. Порушення інваріантності, тобто надання впливу на структуру й ступінь впливу зовнішніх факторів пов'язані з великими витратами підприємства й під силу тільки наймогутнішим виробничо-економічним системам, підтримуваним протекціоністською політикою держави.

До внутрішніх факторів, що визначають стратегічні й тактичні домінанти зовнішньоекономічної діяльності підприємства, відносяться:

організаційна структура підприємства;

інформаційне забезпечення зовнішньоекономічної діяльності підприємства (якість інформації, швидкість одержання інформації);

якість макроекономічного аналізу ситуації в країні експортері;

здатність до якісного аналізу кон'юнктури ринків товарів, що дозволяє вчасно й ефективно задовольняти виявлені потреби в продукції, послугах;

здатність до ефективної виробничої диверсифікованості;

необхідний рівень адаптивних якостей, що дозволяють гнучко реагувати на зміни зовнішнього ринку (технологічна, ресурсна, організаційна гнучкість підприємства, як виробничо-економічної системи);

забезпечення необхідного рівня конкурентоспроможності товару, необхідного для існуючих і перспективних сегментів ринку;

здатність виробничо-економічної системи в найбільш повнім і ефективному використанні наявних у розпорядженні й всіх видах ресурсів, що здобуваються для майбутнього виробництва;

здатність забезпечення високоефективного функціонування підприємства за допомогою найбільш раціонального використання його інвестиційного потенціалу;

організація чіткої синхронізації роботи організаційних, виробничих і транспортних ланок підприємства при виконанні експортних замовлень;

принципи й форми роботи фахівців у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Зовнішні й внутрішні фактори формують домінанти зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Аналіз перерахованих вище факторів дозволяє визначити загальну структуру для стратегічних і тактичних домінант зовнішньоекономічної діяльності підприємства, яка включає наступні складові [33]:

1.                 Потенціал закордонного ринку.Ця складова насамперед характеризується обсягами можливих продажів підприємствами експортерами, а також показниками темпу зміни ємності закордонного ринку.

2.                 Зовнішньоекономічна політика країн-експортерів і країн-імпортерів.Ця складова характеризується параметрами експортно-імпортних бар'єрів, законодавчим середовищем, політичними факторами.

3.                 Конкурентна перевага підприємства,що визначається факторами, які сформувалися в країні базування підприємства й віддзеркалює продуктивність використання всіх видів ресурсів. Продуктивність використання ресурсів прямо зв'язана зі зниженням витрат виробництва, з одного боку, і зі збільшенням адаптивних якостей функціонування підприємства, з іншої сторони.

4.                 Система, що забезпечує можливість своєчасного й адекватного відбиття ситуацій, що складаються на зовнішньому ринку.Ця система включає сканування й моніторинг зовнішнього ринку, а також прогноз ситуацій, що складаються.

5.                 Система синхронізації роботи всіх ланок підприємствапо забезпеченню ефективності виконання експортних функцій. Ця складова є специфічною й характерна для виробників експортерів, що є великими промисловими комплексами. Виконання експортного замовлення, як правило, пов'язане із чітким виконанням і погодженням графіків виробництва, формування, транспортування й доставки точно в строк експортних партій продукції.




РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ, ПРИБУТКОВОСТІ ТА РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ВАТ „ІНТЕРПАЙП НТЗ” ПРИ ЗДІЙСНЕННІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
2.1 Характеристика підприємства ВАТ „Інтерпайп НТЗ”

ВАТ „Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод” (м.Дніпропетровськ) є провідним підприємством України по виробництву сталевих труб та суцільнокатаних залізничних колес [38].

Основним видом діяльності Товариства є виробництво та реалізація сталі, металевих труб, суцільнокатаних коліс, кільцевих виробів та бандажів. Основними видами продукції є:

-                     труби сталеві безшовні гарячедеформовані;

-                     труби обсадні та муфти до них;

-                     труби сталеві безшовні холоднодеформовані загального призначення, а також високої та особливо високої точності;

-                     труби підшипникові;

-                     труби сталеві електрозваренні прямошовні, водогазопровідні та профільні;

-                     суцільнокатані залізничні колеса;

-                     залізничні бандажі;

-                     прямокутні та складнопрофільні кільцеві вироби з вуглецевих та легованих марок сталі;

-                     труби насоснокомпресорні та муфти до них.

Сталь, що виплавляється мартенівським цехом, використовується в основному для внутрішніх потреб.

Сучасні технології й устаткування, система контролю якості й іспитів продукції забезпечують постачання труб по технічних вимогах споживачів, цілком відповідають вимогам національних і міжнародних стандартів (API 5L, API 5CT, DIN, EN, ASTM, NFA).

Товариство є провідним підприємством України за обсягом експорту сталевих труб та коліс у країни дальнього зарубіжжя. Найбільшим попитом користуються суцільнокатані залізничні колеса та труби нафтового сортаменту.

20 вересня 1989 року було створене на добровiльних засадах орендне пiдприємство «Нижньоднiпровський трубопрокатний завод iменi Карла Лiбкнехта». Згiдно iз законодавством України договiр оренди у сiчнi 1993 року був переоформлений з Фондом державного майна України.

28 грудня 1994 року шляхом реорганiзацiї орендного пiдприємства «Нижньоднiпровський трубопрокатний завод iменi Карла Лiбкнехта» було створене відкрите акціонерне товариство «Нижньоднiпровський трубопрокатний завод».

У 1995 р. запроваджений в експлуатацію комплекс позапiчної обробки сталi у складi пiчковшвакууматор.

Приватизацiя заводу завершена (наказ Фонду державного майна України № 1397 вiд 8 грудня 1997 року «Про завершення процесу приватизацiї ВАТ „Нижньоднiпровський трубопрокатний завод“).

Вiдкрите акцiонерне товариство „Нижньоднiпровський трубопрокатний завод“ за рiшенням позачергових загальних зборiв акцiонерiв Підприємства, якi вiдбулися 9 лютого 2007 року, перейменований у ВIДКРИТЕ АКЦIОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО „IНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНIПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД“ (без змiни органiзацiйноправової форми).

ВIДКРИТЕ АКЦIОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО „IНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНIПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД“ є повним правонаступником Вiдкритого акцiонерного підприємства „Нижньоднiпровський трубопрокатний завод“.




Таблиця 2.1 Основні реєстраційні дані ВАТ “Інтерпайп НТЗ” [38]

Код ЄДРПОУ:

05393116

Назва українською мовою:

ВАТ „ІНТЕРПАЙП НТЗ“

Повна назва українською мовою:

ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО „ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД“

Назва іноземною мовою:

ОАО „ИНТЕРПАЙП НТЗ“

Місце основної реєстрації в органах податкової служби:

402СДПI ПО РОБОТI З ВПП У М.ДНIПРОПЕТРОВСЬК (М.ДНIПРОПЕТРОВСЬК)

Адреса юридична:

49081 ДНІПРОПЕТРОВСЬК, IНДУСТРIАЛЬНИЙ, ВУЛИЦЯ СТОЛЄТОВА д.21

Адреса фактична:

49081 ДНІПРОПЕТРОВСЬК, IНДУСТРIАЛЬНИЙ, ВУЛИЦЯ СТОЛЄТОВА д.21

Дата основної реєстрації в ДПА:

20.01.1995

Номер основної реєстрації в ДПА:

№51

Статус:

перебуває на облiку

Стан платника

ОСНОВНИЙ ПЛАТНИК

Дата реєстрації в держадміністрації:

28.12.1994

Орган державної реєстрації:

(4052092)ВИКОНАВЧИЙ КОМIТЕТ ДНIПРОПЕТРОВСЬКОЇ МIСЬКОЇ РАДИ БАБУШКІНСЬКИЙ ДНIПРОПЕТРОВСЬКА

Статутний фонд (в грн.):

13471250,00

Орган управління:

(0)Не визначено

Організаційноправова форма:

(231)ВIДКРИТЕ АКЦIОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО

Кількість співробітників:

8538

Тип платника податків:

ГОЛОВНЕ ПІДПРИЄМСТВО

Форма власності:

(0)НЕ ВИЗНАЧЕНО

Форма фінансування:

(2)ГОСПРОЗРАХУНОК

Коментар:

ПЕРЕРЕЄСТРОВАНО В МІСЬКВИКОНКОМІ 28.12.94Р. N10059АТ



Керівники:

Ідентифікаційний номер

ПІБ

посада

Номер телефону

Ознака факсу

Додатковий номер

2400300236

КОРОТКОВ АНДРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ

директор

359301





2333500261

СОКОЛОВА ІРИНА ВОЛОДИМИРІВНА

головний бухгалтер

359350






Види діяльності:

Код виду діяльності

Назва виду діяльності

12130

ВИРОБНИЦТВО ЧОРНИХ МЕТАЛIВ

12140

ВИРОБНИЦТВО ТРУБ

21210

МЯСНЕ ТА МОЛОЧНЕ СКОТАРСТВО

61124

МОНТАЖНI РОБОТИ

71130

ОПТОВА ТОРГIВЛЯ НЕДЕРЖАВНИХ ОРГАНIЗАЦIЙ, КРIМ СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦIЇ

71212

АПТЕЧНI ЗАКЛАДИ

95130

КОНСТРУКТОРСЬКI ОРГАНIЗАЦIЇ, ВIДНЕСЕНI ДО ЧИСЛА НАУКОВИХ УСТАНОВ



Засновники:

Засновник

Код засновника юридичної особи

Код засновника фізичної особи

Сума внеску в статутний фонд

Країна

РАМЕЛТОН ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД

1



3 641 029,00

КIПР

САЛЕКС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД

2



8 082 750,00

КIПР

ФОНД ДЕРЖАВНОГО МАЙНА УКРАЇНИ

32945



0,00

УКРАЇНА

ОРГАНІЗАЦІЯ ОРЕНДАРІВ НИЖНЬОДНІПРОВСЬКОГО ТРУБОПРОКАТНОГО З

20240060



0,00

УКРАЇНА



Реєстр ПДВ:

Код реєестру ПДВ

Номер свідоцтва

Дата видачі свідоцтва

Ознака актуальності свідоцтва

Дата анулювання свідоцтва

53931104023

3313811

1.09.1999

анульоване

24.02.2007

53931104643

4317497

28.06.1997

анульоване

31.08.1999

53931104023

100024541

24.02.2007







Найважливiшим напрямком розвитку пiдприємства є менеджмент якостi. Система управлiння якiстю на заводi сертифiкована вiдповiдно до вимог мiжнародного стандарту ISO 9001:2000, упроваджений i вже третiй рiк активно дiє технiчний аудит з цих питань. Постiйне пiдвищення конкурентоспроможностi продукцiї стало прiоритетною задачею, незмiнним додатком успiху в роботi на престижних зарубiжних ринках.

Для пiдвищення конкурентоспроможностi заводської трубної продукцiї, перш за все нафтового сортаменту в ТПЦ4 введений в експлуатацiю найсучаснiший ультразвуковий дефектоскоп „Трускоп“, виготовлений фiрмою „Tuboscope“ (США), який дозволяє контролювати можливi подовжнi, поперечнi i похилi дефекти, вiдстежувати геометричнi параметри 100% труб.

Проведенi заходи щодо полiпшення товарного виду труб, також введена в практику упаковка готових до вiдвантаження труб в зручнi для споживача ложементи. У найближчiй перспективi здiйснюватимемо iнструментальний контроль на всiх стадiях виробництва продукцiї, не обмежуючись тiльки здавальним контролем, що значно пiдвищить ступiнь гарантiї якостi. Розробленi заходи направленi на iстотне пiдвищення стабiльностi гарячого прокату. У технологiчних потоках встановленi новi, а також добре реконструйованi засоби неруйнiвного контролю.

Ведуться роботи по упровадженню технологiї шведської компанiї „OVAKO Steel & SKF Group Company“, яка дозволяє застосовувати замаслену окалину як наповнювача до асфальтобетону. Значнi засоби направленi на озеленення заводських виробничих територiй.

Застосування нових методiв управлiння заводом, розширення сортаменту продукцiї iз застосуванням нових технологiй та модернiзацiї устаткування, квалiфiкованi кадри дозволяють заводу займати лiдируючi позицiї у виробництвi сталевих безшовних труб i залiзничних колiс.

ВАТ „IНТЕРПАЙП НТЗ“ має у своєму складi шiсть товаровиробничих цехiв, до складу яких входять трубопрокатнi цехи №№ 1,3,4,5, трубоелектрозварювальний цех, колесопрокатний цех, мартенiвський цех, сталефасоноливарний цех, автотранспортний та залiзничний цехи; добре оснащену дослiдну базу у виглядi семи лабораторiй; вiсiм управлiнь, сервiсний центр, центр соцiального розвитку, iнститут розвитку, потужнiй iнтелектуальний кадровий потенцiал у виглядi заводоуправлiння, базу вiдпочинку, палац культури, дитячий оздоровчий табiр iменi Олега Кошевого, обладнану за останнiм словом медичної технiки полiклiнiку та iнших пiдроздiлiв.

Функцiї основних цехiв ВАТ “Інтерпайп НТЗ” :

трубопрокатний цех № 1 (ТПЦ № 1) виробляє труби нафтового сортаменту: стальнi безшовнi для трубопроводiв;

трубоелектрозварювальний цех (ТПЦ № 2) виробляє електрозварювальнi труби загального призначення, водогазопровiднi, профiльнi труби;

трубопрокатний цех № 3 (ТПЦ № 3) виробляє гарячекатанi труби iз вуглецевих марок сталi, гарячекатанi ШХ, холоднокатанi з вуглецевих марок сталi, холоднокатанi ШХ, холодно тягнутi для ПЕН i ПЕД;

трубопрокатний цех № 4 (ТПЦ № 4) виробляє обсаднi труби з муфтами, труби нафтового сортаменту;

трубопрокатний цех № 5 (ТПЦ № 5) виробляє труби гарячекатанi та обсаднi;

колесопрокатний цех (КПЦ) виготовляє суцiльнокатанi колеса та бандажi: локомотивнi, трамвайнi, для вузької колiї, а також кiльцевi вироби.

ВАТ “Інтерпайп НТЗ” має власнi потужностi по виплавцi сталi – мартенiвський цех. Виплавка сталi на пiдприємствi дає можливiсть безпосередньо контролювати її якiсть та бути бiльш гнучкими у виборi марок сталi, якi потрiбнi для виконання термiнових замовлень по рiзним видам продукцiї. Мартенiвським цехом виплавляється сталь для виробництва труб у трубопрокатних цехах № 1 та 4, колiс, кiлець та бандажiв у колесопрокатному цеху.

Для забезпечення дiяльностi основних цехiв та iнших структурних пiдроздiлiв функцiонують допомiжнi цехи у тому числi: сталефасоноливарний, автотранспортний цех, залiзничний цех.
    продолжение
--PAGE_BREAK--

2.2 Економічний аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства ВАТ „Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод” у 2003 2007 роках

2.2.1 Аналіз структури реалізації продукції на експорт та на внутрішній ринок

За результатами 2004 року обсяг реалізуємої продукції склав 699 754 тони.

В загальному обсягу відгруженої продукції 29,98 % склали труби горячедеформовані нефтепроводні и горячедеформованого загального призначення, 27,94 % труби обсадні, 30,92 % колеса, 0,94 % бандажі та кільця.

География поставок продукції заводу розподіляється по регіонах наступним чином: країни СНД 45,52 %, Україна – 32,37 %, дальне зарубіжжя 22,11 %.

У 2004 році порівняно з 2003 роком збільшились поставки в Росію на 16,49 %, знизились поставки на внутрішній ринок на 27,69 % та на експорт в дальнє зарубіжжя на 3,63 %.

За результатами 2005 року обсяг реалізуємої продукції склав 749 557 тони.

В загальному обсягу відгруженої продукції 32,43 % склали труби горячедеформовані нефтепроводні и горячедеформованого загального призначення, 31,68 % труби обсадні, 26,19 % колеса, 1,82 % бандажі та кільця.

География поставок продукції заводу розподіляється по регіонах наступним чином: країни СНД 35,49 %, Україна – 30,26 %, дальне зарубіжжя 34,24 %.

У 2005 році порівняно з 2004 роком знизились поставки в Росію на 14,42 %, и на внутрішній ринок на 2,11 %, підвищились поставки на експорт в дальнє зарубіжжя на 12,13 %.

За результатами 2006 року обсяг реалізуємої продукції склав 801 969 тон.

В загальному обсягу відгруженої продукції 33,05 % склали труби горячедеформовані нефтепроводні и горячедеформованого загального призначення, 32,42 % труби обсадні, 25,66 % колеса, 1,26 % бандажі та кільця.

География поставок продукції заводу розподіляється по регіонах наступним чином: країни СНД 37,67 %, Україна – 30,77 %, дальне зарубіжжя 31,56 %.

У 2006 році порівняно з 2005 роком збільшились поставки в Росію на 0,52 %, и на внутрішній ринок на 0,52 %, знизились поставки на експорт в дальнє зарубіжжя на 2,68 %.

Підприємством за 2007 рiк реалiзовано продукцiї в натуральному виразi 818853 тон, у тому числi:

колеса суцiльнокатанi 211 011 тон;

труби нафтопровiднi 278 823 тон;

труби обсаднi 246 501 тон

Чистий дохiд(виручка) вiд реалiзацiї за 2007 рік складає 4 693 794 тис. грн. у тому числi:

колеса суцiльнокатанi 1 565 403 тис.грн.;

труби нафтопровiднi 1 265 471 тис.грн.;

труби обсаднi 1 431 542 тис.грн.;

Виробництво продукції в вартісному та натуральному виразі в діючих цінах за 2006 та 2007 роки наведено у наступній таблиці 2.2.

В порівнянні з 2006 роком обсяг реалізованої продукції в 2007 році зріс на 879 805,0 тис.грн, або на 23,1%. Обсяг виробленої продукції збільшився на 809 986,0 тис. грн. або на 21,2%. В 2007 році в порівнянні з 2006 роком обсяг виробництва основних видів продукції в натуральному виразі збільшився: труб на 1,1%, коліс на 2,4%, кілець та інших видів прокату на 10%.




--PAGE_BREAK--