Міністерство освіти інауки України
Львівський національний університетімені Івана Франка
факультет культури і мистецтв
кафедра театрознавства та
акторської майстерності.
Тема
Архіви Львова – джерельна базадослідження історії і культури міста
Виконала
студентка ііі курсу
групиКМК-31
Крижевич Юля
Керівникпрактики
доц.каф. театрознавства та
акторськоїмайстерності
КупчинськаЛ.О
Львів-2005р.
Вступ
Ускладному процесі утвердження нашої держави у глобалізованому світі рольархівної справи є надзвичайно важливою. Активно працюють Львівські архіви заусіма основними напрямками архівної діяльності від забезпечення збереженостідокументів, поповнення Національного архівного фонду, зміцнення матеріально-технічноїбази до популяризації архівних документів та всебічного використання їхінформації. Своєю щоденною наполегливою творчою працею архівісти забезпечуютьнадійне збереження і примноження Національного архівного фонду — нашогобезцінного скарбу, пам’яті нації, в якій акумульовано історичні документи пробагатовікову історію України.
Саметому, Національний архівний фонд утвердився в останні роки як важлива складоваінформаційного простору України. В архівосховищах нашої держави сконцентрованобезцінні скарби історії та культури, невичерпні джерела людської пам'яті.
Здатністьзберігати та примножувати свою історико-культурну спадщину, поєднувати у своїйдіяльності минуле, сьогодення і майбутнє свідчить про зрілість та духовний іінтелектуальний розвиток нації тому, збираючи документи й зберігаючи їх дляприйдешніх поколінь, архівісти виконують важливу і відповідальну місію, бо безархівів, без історичної пам'яті немає історії народу, а отже немає й самогонароду. Адже, документальні свідчення, що дійшли до нас із минулого, допомагаютьвідчути дихання далеких епох, зрозуміти логіку подій, що відбувалися,перейнятися думками і сподіваннями своїх попередників, відкрити нові граніїхнього життя.
Таксамо ми передаємо своїм нащадкам неоціненну спадщину — документи нашої епохи.
Отже,завдяки професійній діяльності працівників архіву стали можливими доступ додокументальної бази досліджень складного і часом трагічного минулого України,утвердження історичної правди і справедливості, нові здобутки вітчизняноїісторичної науки — мільйони громадян України отримали документальні підставидля захисту своїх конституційних прав.архів львов документ
Специфікароботи архівів
Відомо,що Національний архівний фонд України (надалі НАФ) – це складова частинавітчизняної історії – культурної спадщини та інформаційних ресурсівсуспільства.
Звичайно,що НАФ України діє відповідно до закону України «Про Національний архівний фондта архівні установи» — це сукупність архівних документів, що відображаютьісторію духовного і матеріального життя українського народу та інших народів,мають культурну, цінність і є надбанням української нації та складовою частиноювітчизняної і культурної спадщини.
Саме,тому важливо з’ясувати, що розуміють під поняттям «архів» і «архівнийдокумент».
Архівнийдокумент відповідно до визначень у законах України:
1. документнезалежно від його виду, виду матеріального носія інформації, місця, часустворення і місця зберігання та форми власності на нього, що припиниввиконувати функції, для яких був створений, але зберігається або підлягаєзберіганню з огляду на значущість для особи, суспільства чи держави абоцінність для власника також як об'єкт рухомого майна. /ЗАКОН УКРАЇНИ Про Національнийархівний фонд та архівні установи (ст.1) м.Київ, 24 грудня 1993 року N 3814-XІІ( В редакції Закону N 2888-ІІІ від 13.12.2001 ) ( Із змінами, внесеними згідноіз Законом N 534-V від 22.12.2006 )/
2. документ незалежно від його виду, типуматеріального носія інформації, місця і часу створення та форми власності нанього, що припинив виконувати функції, для яких був створений, але зберігаєтьсяабо підлягає зберіганню./ ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ П О С Т А Н О В А Прозатвердження Положення про порядок зберігання Національним банком України табанками України документів в умовах особливого періоду (Положення, п.1.3)26.03.2004 N 134 /
3. документ незалежно від його виду, видуматеріального носія інформації, місця і часу створення та форми власності нанього, що припинив виконувати функції, для яких був створений, але зберігаєтьсяабо підлягає зберіганню з огляду на значущість для особи, суспільства чидержави або цінність для власника також як об'єкт рухомого майна./ ДЕРЖАВНА КОМІСІЯ З РЕГУЛЮВАННЯ РИНКІВ ФІНАНСОВИХПОСЛУГ УКРАЇНИ Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я Про затвердження Положення пропровадження діяльності з адміністрування недержавного пенсійного фонду(Положення, п.1.1) 20.07.2004 N 1660 /
4. документ, що припинив виконуватифункцію, задля якої був створений, але зберігається або підлягає зберіганню зогляду на його цінність для особи, суспільства чи держави. / ГЕНЕРАЛЬНА ПРОКУРАТУРА УКРАЇНИ Н А К АЗ Про затвердження Інструкції з діловодства в органах прокуратури України (Інструкція,Додаток 1) 01.04.2010 N 18 /.
Архі́в(лат. archivum) — місце або установа, що зберігає документи. Архів єінформаційною системою — організаційно упорядкованою сукупністю архівнихдокументів, довідкового апарату, включаючи бази і банки даних, та інформаційнихтехнологій. Архів, також займається інформаційною діяльністю, основнимивидами якої є одержання, зберігання, «використання та поширення архівноїінформації. Документи, що зберігаються в архіві, є об'єктомінформаційних відносин права власності, авторського та суміжних прав.
Організаціяроботи архіву:
1. управління архівом – організаціявиконання працівниками завдань і функцій та реалізації повноважень архівуУправлінням архівом здійснюється відповідними органами виконавчої влади(місцевого самоврядування) вищого рівня, директором та іншими керівнимипрацівниками архіву організаційно-розпорядчими, економічними, соціальними і виховнимиметодами.
2. користування документами архіву тавикористання архівної інформації.
3. інформаційне забезпечення споживачів упорядку ініціативного інформування.
4. інформативне забезпечення споживачів заїх запитами.
5. видавання документів у тимчасовекористування за межами архіву.
6. демонстрація документів або оприлюдненняархівної інформації під час проведення інформаційних заходів.
7. публікаційна діяльність архіву.
8. науково-дослідна та методична діяльністьархіву(НДР) – здійснення архівом наукових досліджень і науково-інформаційноїдіяльності, результати якої спрямовані на удосконалення архівної справи таділоводства.
9. методична робота архіву – це розробленняі вдосконалення архівних технологій та впровадження їх у практику. Спрямованана створення раціональних прийомів та методів конкретних робіт і ведеться наоснові результатів наукових досліджень та узагальнення досвіду практичноїдіяльності.
10. інформатизація архівної справи –комплекс організаційних, науково-методичних та технологічних заходів, щозабезпечують створення за єдиними методологічними і методичними засадамивзаємопов’язаних інформаційних технологій в архівній справі у формуваннінаціональних архівних інформаційних ресусів.
Державніархіви є основною ланкою системи архівних установ України. Ці спеціалізованідержавні установи організовують формування Національного архівного фонду,забезпечують надання архівної інформації користувачам. Адже, документи, щозберігаються в архіві, належать до архівних інформаційних ресурсів, які єскладовою частиною національних інформаційних ресурсів України Вони разом із Державнимкомітетом архівів України здійснюють управління архівною справою і діловодством.[1,19]
ДержкомархівУкраїни є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади усфері архівної справи і діловодства та водночас архівною установою системиархівних установ України.
ДержкомархівУкраїни в межах повноважень у сфері архівної справи і діловодства, визначенихзаконом, бере участь у формуванні та забезпеченні реалізації державноїполітики, здійснює нормативно-правове регулювання відносин, визначаєперспективи та пріоритетні напрями розвитку, здійснює міжгалузеву координацію,функціональне регулювання та міжнародне співробітництво. Він також контролюєдіяльність архівних установ і служб діловодства, організовуєнормативно-правове, науково-методичне, інформаційне забезпечення їх діяльності,формування вимог до комп'ютеризації діловодства і архівної справи та достворення, реєстрації, обліку, зберігання електронних організаційно-розпорядчихдокументів.
Звідси,архіви здійснюють увесь спектр послуг для підприємств таустанов усіх форм власності з організації документообігу та упорядкуваннядокументів. Перед початком робіт архівістипроводять оцінку стану архівного фонду підприємства або організації. Усе цевідбувається для якісного забезпеченнянаціональних інтересів, пов'язаних з формуванням, зберіганням і використанням архівногофонду, а також для успішного розвитку архівної справи і захисту її відчинників, що створюють можливості несанкціонованого розповсюдження, крадіжки,втрати, псування, знищення, приховування, перекручення, _підробку, блокуванняархівних документів і архівної інформації, виснаження архівно-інформаційнихресурсів, зачіпання інтересів вітчизняних користувачів та інших загроз інебезпек.
Длязабезпечення безпеки архівної справи архів здійснює:
- прогнозування, виявлення й оцінкувнутрішніх та зовнішніх загроз і небезпек;
- створення нормативної бази, розробленняі здійснення комплексу заходів щодо випередження, нейтралізації чи ліквідаціїзазначених загроз і небезпек;
- координація дій органів державної влади,архівних та інших установ щодо захисту прав та законних інтересів фізичних іюридичних осіб, суспільства, держави у цій галузі
Типологія архівів:
- за своїм профілем — основним видовимскладом документів, що -підлягають зберіганню в них, — архіви поділяються назагальні та спеціалізовані, такі, що комплектуються, та історичні.
• Загальні архівизберігають документи незалежно від часу їх створення галузевоїналежності, виду носіїв інформації, способу і техніки закріплення інформації.
•Спеціалізовані архіви зберігають документи, що обмежуються тематикою, належністюдо певних галузей чи сфер діяльності, видами носіїв інформації, способом ітехнікою закріплення інформації. До спеціалізованих архівів належатьЦентральний державний архів громадських об'єднань України, Центральнийдержавний кіно — фотоархів Україниім. Г.С. Пшеничного, Центральнийдержавний науково-технічний архів України, Центральнийдержавний архів — музей літератури і мистецтва України та галузеві державніархіви.
- згідно статусу: державні, приватні,громадські і церковні архіви, які водночас можуть поділятися на менші.
Наприклад: Загальна архівна база України поділяється на:
9 – центральних архівів;
25- обласних;
500 – місцевих і районних.
- за ступенем доступності на відкриті і таємні.
- залежно від специфіки створеннядокументів /галузеві архіви, що містять картографію та науково-технічнудокументацію, а також, у виключному порядку архіви Міністерства Внутрішніхсправ і Міністерства Закордонних справ.
- за специфікою зберігання документаціїподіляють на:
•історичні;
•обмежені за строком давності (75 років),
•за носієм на якому закріплена інформація
Залежновід того, чи здійснюють архіви систематичне поповнення своїх архівних фондівдокументами, що утворилися в їхніх джерелах комплектування, чи зберігаютьзакриті архівні фонди установ попередніх історичних епох, архіви поділяються натакі, що комплектуються та історичні.
Профільархіву визначається за погодженням з державною архівною установою вищого рівняорганом, що його утворює, і закріплюється у положенні про архів.
Окреміархіви через те, що у них зберігаються унікальні документальні комплекси загальнонаціональногозначення, в установленому порядку віднесено до соціально-культурних установ, щомають особливу суспільну значущість.
Отже,державний архів – це установа, що забезпечує формування Національного архівногофонду, облік і зберігання його документів та використання їх інформації.
Архівяк інформаційна служба і суб’єкт інформаційних відносин бере участь уреалізації державної політики у сфері інформаційних відносин, здійсненніінформаційної діяльності, основними видами якої одержання, зберігання,використання та поширення архівної документації. [2,337]