“ТАЙФУН”У БОЯХ під ВязьмоюІ Брянський
(30 вересня- 6 жовтня)
На початокоперації «Тайфун»у складі протистоятьнімецькимударним угрупованнямфронтах — Західному, Брянськомуі Резервному- малося 1 танкова(108-я), 2 мотострілецьких(101 і 107-а) дивізії,13 танкових бригад(42, 121, 126, 127, 128, 141, 143, 144, 145, 146, 147, 148, 150) і2 окремих танковихбатальйону(43 і 113-й), що налічували545 танків. Розподілтанкових частинбуло таким.
НаЗахідномуфронті (22, 29, 30, 19, 16 і20-а армії), чотириз п'яти танковихбригад (126,127,143 і147-а) і одна мотострілецькадивізія з двох(101-а) були зосередженів резерві уздовжавтострадиМосква — Мінськ. Самена цьому напрямкукомандуванняфронту очікувалоголовний ударпротивника.128-а танкова бригадаперебувалав резерві 19-їармії, а 107-амотострілецькадивізія — в районіБілий, в смузі30-ї армії.
Двіармії Резервногофронту (24 і 43-я)займали оборонуміж Західнимі Брянськимфронтами, арешта йогоармії (31, 32, 33, 49-а)розташовувалисяв 35-50 км за арміямиЗахідногофронту. Черезнизьку укомплектованостістрілецькихдивізій Резервногофронту всі йогочотири танковібригади булонадано арміям.Так, 144 і 146-а бригадистановилирезерв командувача24-й, а 145 і 148-а бригади- 43-ї армії. Крімтого, до складудивізій народногоополчення — 2,7, 8 і 13-а (в кінцівересня 1941 перетворенів 2, 29, 8 і 140-у стрілецькідивізії. — — Входилитанкові батальйони, на озброєнніяких було по16 машин(танкетки Т-27, танки Т-37, Т-38).
Танковічастини Брянськогофронту (3, 13 і 50-аармії, оперативнагрупа генералаЄрмакова), незважаючина наказ СтавкиВГК від 10 вересня1941 року про перехідвійськ до оборони, спільно з іншимисполукамипродовжуваливести бої зарішенням приватнихзавдань. Врезультаті, до 30 вереснязазнали великихвтрат в особовомускладі і матчастини(202 танки, з них6 КВ-1, 79 Т-34, J 8 БТ та99 Т-26). Наприклад, до цього часу108-а танковадивізія, якастановиларезерв фронту(перебувалав районі Брянська), мала всього64% особовогоскладу і 35 танків- 3 КВ-1, 15 Т-34, 1 БТ-7 і 16Т-37. Крім того, в резерві фронтузнаходилася42-а танкова бригада(61 танк).
У 13-ї арміїбула 141-а танковабригада (25 машин)і 43-й окремийтанковий батальйон(28 машин).
Але найбільшетанків булов оперативнійгрупі генералаЄрмакова — 121 (54),150-а (20) танковібригади та113-й окремийтанковий батальйон(29 машин).
Вранці 30 вересня1941 року німецькічастини 2-ї танковоїгрупи Гудеріанапісля артилерійськоїпідготовкиперейшли внаступ противійськ Брянськогофронту. Поганопідготовленаоборона налівому фланзі13-ї армії і в смузіоперативноїгрупи генералаЄрмакова виявиласянездатноюпротистоятимасованомуудару танківі піхоти противника.Крім того, частинигрупи Єрмаковазайняли вихідніпозиції длянаступу наГлухів, в результатінімецькоїартпідготовкизазнали важкихвтрат. У результатібою частиниопергрупи буливідкинуті насхід, оголившилівий фланг13-ї армії. На кінецьдня німці вклинилисяв оборону Брянськогофронту до 20 км, при цьому розривміж частинамиопергрупи склавблизько 30 км.Спроба командуванняфронтом контратакуватичастинами 13-їармії, опергрупиЄрмакова тарезервами, зроблена 1 жовтня, успіху не мала.
121 та 150-а танковібригади запідтримкипіхотних ікавалерійськихчастин опергрупиЄрмакова завдалиудару, намагаючисьзакрити проломв обороні фронту.Але через великихвтрат, понесениху попередніхбоях і майжеповної відсутностіпідтримки зповітря, цейудар виявивсябезуспішним.
Не мав успіхуі удар стрілецькихдивізій 13-ї арміїза підтримки141-ї танковоїбригади.
Що стосуєтьсяфронтовихрезервів, топередбачалосявикористовуватидля контрудару42-ютанковуюбригаду (командиргенерал-майорМ. Воейков) — єдинучастина з резервів, що опиниласяна орловськомунапрямку. Алечерез втратукомандуваннямБрянськогофронту управліннявійськами іпогано організованоюрозвідки, бригадане отрималавідомостейпро ворога відвищих штабіві упустилазручний моментдля нанесенняудару у флангнімецькоїтанкової колоні, що пройшлавсього в трьохкілометрахвід її позицій.У результаті42-а бригада вступилав бій з піхотнимичастинамипротивникаі була відкинутав болотистийрайон, зазнавшипри цьому втрати.
Незважаючина те, що ці поганоорганізованіконтрударине досяглисвоєї мети — ліквідуватипрорив фронту- вони зуміли, хоча б ненадовгозатриматичастини противника.Так, генералГальдер відзначаву своєму щоденнику:
«1 жовтня.Танкова групаГудеріанапрорвала насвоєму центральномуділянці оборонупротивникана всю глибинуі просунуласяна 60 км. Викликаєтривогу направому фланзітанкової групиГудеріана. Цейфланг в результатізапеклих контратакпротивника(мова йде прочастини групиЄрмакова) значновідстав віднаступаючогоцентру. Своїмлівим флангомтанкова групапосунуласяприблизно на20 км у глибину
2-а танковагрупа опиниласяу важкому становищі.Вона не можевивести з боюсвої частини, що діють направому фланзі.Одному полку25-ї моторизованоїдивізії невдалося відірватисявід противника.9-у танкову дивізіютакож довелосязнову ввестив бій, внаслідокчого затримуєтьсяїї перекиданняна північ. Віншому операціяпо проривуфронту противника(чисельністьі угрупованнясил якого намвдалося своєчасноі правильновиявити) розвиваєтьсяуспішно ».
В ході боїв30 вересня — 1 жовтня1941 частини опергрупиЄрмакова буливідкинуті насхід, і почалинеорганізованийвідхід в Хінельськілісу (в районіХінель) черезєдиний містна всьомузаболоченомуділянці. Длятого щоб датиможливістьпіхоті і тиловимчастинампереправитися,150-а танкова бригадаполковникаБ. Бахаровазайняла оборонуна відстані6 км від переправи,і вміло маневруючи, стримувалапротивникапротягом шестигодин.
У 10.00 2 жовтнянімці прорвалисядо переправиі зруйнувалиїї, відрізавши150-у бригаду відсвоєї піхоти.Продовжуючивести важкібої, бригадапобудувалагать черезболото і до23.00 з'єдналасяз основнимичастинамигрупи, яка доцього часуперебувалав оточенні.
Для проривув 01.00 5 жовтня танковийполк 150-ї бригадиздійснив нічнуатаку, в результатіякої прорвавсядо штабу 9-ї танковоїдивізії німціві відкинувнімецькі частиниі до 3.00 проробивпрохід шириноюдо 8 км. Завдякицьому до 7.00 нашічастини вийшлиз оточення. Уподальшомучастини 150-їтанкової бригадиприкриваливідхід групигенерал-майораЄрмакова внапрямку Поди.
У боях 30 вересня- 5 жовтня танкістибригади виявилимужність ігероїзм. Так, в районі Глуховастарший лейтенантлий Корнієнкоз трьома Т-34 вступивв бій з 14 німецькимитанками, з них4 підбив, а рештазвернув у втечу.Він же першимна Т-34 увірвавсяв розташуванняштабу 9-ї танковоїдивізії і знищив15 автомашин.
ЛейтенантКокурін, перебуваючив засідці біляхутора Горілий, підпустив досебе колонуз 40 танків і вступиву бій. У результатінімці, втративши8 машин, відійшли.Незважаючина те, що йоготанк був підбитий, Кокурін продовжуваввести вогонь.Підійшли, надопомогу машини150-ї бригади засталитанк Кокурінпалаючим імають 33 пробоїни.
Командиртанковогобатальйонукапітан Каплюченков районі Хінеліманевруючи10 Т-34 протягомчотирьох годинстримував 60танків противника, прикриваючибудівництвогаті черезболото. В ходібою його тридцятьчетвіркипідбили 7 танківі декількабронемашинпротивника.
У смузі Західногоі Резервногофронтів німецькийнаступ почалося2 жовтня 1941 року.Їй передувалапотужна артилерійськапідготовка.На правомуфланзі фронтуголовний ударнаносився встик 19 і 30-ї армійу напрямкуПагорб-Жірковскій, Вязьма. Тутполки 6 і 7-ї танковихдивізій 56-гомоторизованогокорпусу німцівбули об'єднанів танкову бригаду(більше 300 танків).
«Танковіполки 6 і 7-ї танковихдивізій не булиповністюкомплектувати.Тому з метоюзбільшенняїх пробивниймощі, від чогозалежав успіхпрориву, вонибули зведенів окрему танковубригаду іпідпорядкованікомандуванню6-ї танковоїдивізії. Більше300 танків 11 і 25-готанкових полківвишикувалисядвома ешелонамина фронті шириною2 кілометри.Таке масуваннясил в дивізіївикористовувалосявперше. Частини7-ї танковоїдивізії (безтанковогополку) перейшлив наступ 2 жовтняв 07.15 після сильноїартилерійськоїпідготовки- більше 100 гарматна кілометрв місці проривуфронту.
Атака черезКокош вдалосязавдяки ретельнійпідготовціта ефективностіартилерійськоговогню. Передовічастини досяглирічки Вопь донастання темряви(о 17.00), а 37-й дивізіонвинищувачівтанків форсувавїї, як тількина східномубув зайнятийважливий дляподальшогонаступу плацдарм.Майже без втрат, але по поганихдорогах і рубленихгатям черезболота ми просувалисявперед. Увечері3 жовтня форсувалиДніпро, післячого танковіполки булизнову підпорядкованісвоїм дивізіям».
КомандуванняЗахідногофронту прийнялорішення завдатиконтрударупо флангахпрорваласяугрупованняпротивниказ ранку 3 жовтня.Для цьогопередбачалосязадіяти частини30-ї (107-а моторизованаі 242-а стрілецькідивізії) і 19-й(три стрілецькідивізії і переданаз резерву 127-атанкова бригада- 5 КВ-1, 14 БТ, 37 Т-26 ) армій, а також фронтовірезерви. Останні, яким відводиласявирішальнароль у контрударі, об'єднувалисяв оперативнугрупу підкомандуваннямгенерал-лейтенантаІ. Болд-ну: 15-тастрілецька,45-а кавалерійськаі 101-а мотострілецькадивізії, тританкових бригади126, 128, 147-а, всього241 танк. Їм наказувалосяконтрударомрозгромитичастини противникав районі Пагорб-Жірковскій.Правда, опергрупане мала артилерійськоїі авіаційноїпідтримки.
Через те, щочастини Болдіназнаходилисяосторонь відмісця прориву, вони не змоглинанести удародночасно з19 і 30-ю арміями.Тим не менш, з3 жовтня підмістом Холм-Жірковскійпочалися важкібої. На жаль, про хід бойовихдій опергрупиБолдіна практичноне збереглосядокументів.Частини вводилисяв бій на фронтіприблизно 20 кмпо частинах, по мірі їх підходу.Головною ударноюсилою тут булитанкові частини, так як піхотане встигалависуватися.Підтримки зповітря практичноне було, артилеріїу наших військбуло мало. Першоювступила в бій128-а танковабригада, спочаткудіяла доситьуспішно.
Вона зумілавідобразититри німецькіатаки, в ходіяких 6-а танковадивізія німціввтратила 5 танківзгорілими і38 підбитими. Уцьому бою чотиританки капітанаТарінова і триКВ-1 командира1-го батальйонуКорпенко з128-ї бригади підбилиі знищили 11 ворожихбойових машин.Воєнком 1-ї роти1-го батальйонуцієї ж бригадиполітрук Солдатовповів у контратакудва KB-1 і в ході20-хвилинногобою вивів зладу 5 німецькихтанків і захопивдва.
Незабаромнімецька авіаціязавдала ударівпо частинахгрупи Болдіна, на її лівомуфланзі булависунута протитанковаартилерія ітанки 6-ї танковоїдивізії вермахту, незабаромпосиленоюпідрозділами5-го армійськогокорпусу. Урезультаті, незважаючина героїзмнаших танкістів, до вечора 3 жовтнянімці вийшлидо Дніпра ізахопили мости.
Тільки нанаступний деньБолдін змігввести в бійінші сили опергрупи.В результатібоїв 4-5 жовтнявдалося трохисповільнититемп наступу4-ї танковоїгрупи німців, але зупинитиїї просуваннянаші частинине змогли. Прозапеклостібоїв свідчитьтой факт, що втільки протягом4 жовтня Пагорб-Жірковскійдвічі переходилоз рук в руки. Урезультатіцього командування3-ї танковоїгрупи не зважилосяпереправлятина лівий берегДніпра основнісили, не відобразившиудар групиБолдіна. Правда, у своїх документахнімці це визнаютьне завжди. Наприклад, у звіті пробойові дії 3-їтанкової групиговорилося:
«На південьвід Холм(Пагорб-Жірковскій)розгорілосятанкова битваз підійшли зпівдня і півночіросійськимитанковимидивізіями, якізазнали відчутнихвтрат під ударамичастин 6-ї танковоїта 129-ї піхотноїдивізій, а такожвід авіаційнихнальотів 8-гоавіакорпусу.Супротивникбув тут розбитийв ході багаторазовихбоїв.
Проте цейнаступ зірвалосячерез поганийпостачання3-ї танковоїгрупи. У зв'язкуз важкими дорожнімиумовами 4 жовтня3-я танкова групаопинилася майжебез пального,і наступ танковихдивізій захлинулося.Пропозиції2-го повітряногофлоту доставитиїй пальне буловідхилено, такяк танкістивважали, щоможуть організуватипідвезеннявласними силами.
Проте, колиїхні транспортніколони остаточнозастрягли нанепрохіднихдорогах, увечері4 жовтня командуваннятанкової групивсе ж таки булозмушене звернутисяза допомогоюдо авіації.Таким чином, було втраченобільше доби,і з'єднання 3-їтанкової групиотримали можливістьпродовжитинаступ тількив другій половинідня 5 жовтня ».
Проте командувач3-ї танковоїгрупою Г. Готу своїх спогадахписав: «Прориву напрямкуНовосілки — Горб — Вязьмапланувалосяздійснитизосередженимисилами 3-ї танковоїгрупи, якійбули перепідпорядкованісусідні 5 і 6-йармійськікорпуси. Опірпротивникана ділянціпрориву танківвиявилося меншзавзятим, ніжочікувалося.Танкові частини56-го танковогокорпусу швидкопрорвалисячерез лісистийрайон вздовжрічки Вопь, напівдорозі міжНовосілки таХолмом. Запеклібої розгорнулисяна південнийзахід від Холма.Сюди з півдняпідійшла танковабригада російських, яка бороласяне на життя, ана смерть. Цібої затрималифорсуванняДніпра ».
Протягом6 жовтня частинигрупи Болдінапродовжувалибої в районіПагорб-Жірковского, але потім булизмушені відійтина південь. Накінець днявтрати матчастинив деяких бригадах- 128 і 144-я — досягли70%, 127-а бригадапотрапила воточення, алепотім зумілавирватися зкільця.
У смузі Резервногофронту (на йогостику з Брянським)німецькийнаступ почалосяо 6.30 2 жовтня такожпісля артилерійськоїпідготовки.Тут головнаударна силасупротивника- 4-а танкова група- діяла на ділянці23 км. У результатіпереважноїпереваги всилах, до 17.00 головнасмуга оборониРезервногофронту булапрорвана.
Спроба командуванняфронту організуватиконтрудар пофлангах вклинившисьугрупованняпротивникасилами п'ятистрілецькихдивізій 32 і 24-їармій, 144, 148-ї танковихбригад виявиласянездійсненною.Для висуненняцих частин домісця проривупотрібен час, а його не було.У результаті, частини Резервногофронту з боямипочали відходити, а німецькітанкові частинипросувалисяСпас-Деменськаі Юхнова. Доостанньогонімецькі танкивийшли 5 жовтня.
О 22.30 5 жовтняСтавка ВГКвіддала директивупро відхідвійськ Західногоі Резервнихфронтів наРжевсько-Вяземськийобороннийрубіж. Протебуло вже пізно- у другій половинідня 6 жовтня1941 частини 3 та4-ї танковихгруп з'єдналисяв районі Вязьми, замкнувши такимчином кільцеоточення військЗахідного іРезервногофронтів. У кільцепотрапили 38дивізій (у томучислі двімотострілкових- 101 і 107-а) і всі дев'ятьтанкових бригаддвох фронтів.
Література
1. ЛопуховськийЛ. Вяземськакатастрофа41-го року. М., «Яуза»,«Ексмо», 2006.
2. Розгромнімецько-фашистськихвійськ підМосквою. М., 1964.
3. Битва підМосквою. М., 1989.