Реферат натему
Велика Британіята Німеччиниау міжвоєннийперіод (1918-1919 рр.)
ПЛАН
1. ВЕЛИКА БРИТАНІЯу 1918-1939 рр.
2. НІМЕЧЧИНАу 1918-1939 рр.
3. ВИКОРИСТАНАЛІТЕРАТУРА
1. ВЕЛИКАБРИТАНІЯ у1918-1939 рр.
Наприкінці1918 р. в Англіївідбулисяпарламентськівибори, на якихперемогу здобувблок консерваторіві лібералів.Лейбористиотримали 59 місцьу палаті громад.Уряд зновуочолив ЛлойдДжордж:. Внутрішняполітика урядуполягала уподоланніповоєннихкризових явищ, пов'язаних зіструктурноюперебудовоюекономіки, впровадженнямдержавногорегулюванняекономічнихі соціальнихпроцесів. Булоприйнято програмудопомоги безробітнимі будівництвадешевого житладля незаможнихтощо.
У зовнішнійполітиці ЛлойдДжорджа важливемісце посідалаборотьба зРадянськоюРосією. На початку1919 р. Велика Британіяразом з Францієюі США розпочалипроти неї воєннуінтервенцію, а в радянсько-польськійвійні підтрималаПольщу. Британськідомініони —Кашада, Австраліяі Південно-АфриканськийСоюз — отрималистатус автономнихдержав у складіБританськоїімперії. У 1921 р.англійськаколонія Ірландіядістала статусдомініони(шість графству ПівнічнійІрландії зпереважнопротестантськимнаселенням, а не католицьким, як у решті Ірландії, залишилисьу складі ВеликоїБританії).
Уряд ЛлойдДжорджа виявивсянеспроможнимподолати фінансовінегаразди.Купівельнаспроможністьнаселенняпадала. У 19Г9-—1923рр. ширивсястрайковийрух. Особливогострий конфліктвиник у 1921 р. міжвласникамиі шахтарями.
1923 р. в Англіївідбулисячергові вибори.Ліберали ілейбористи, які збільшилисвоє представництвов палаті громад, домовилисяпро. коаліцію,і на початку1924 р. прем'єр-міністромстав лідерлейбористівДжеймс РамсейМакдональд.Уряд вдосконаливсистему страхуваннята соціальногозабезпечення, скоротив непряміподатки, встановивдипломатичнівідносини зСРСР. Парламентськівибори в жовтні1924 р. лейбористипрограли.Однопартійнийуряд консерваторівочолив СтенлиБолдуїн.
У 1925—1926 рр. у країнізагострилисясоціальнісуперечності.У середині 1925р. власникивугільних шахтоголосили прозакриттянерентабельнихкопалень уразі, якщо федераціягірників непогодигьсяна зниженнязаробітноїплати, подовженийробочий день, скороченнякількостіробітниківтощо. У травні1926 р. розпочавсязагальнийстрайк шахтарів.Уряд оголосивпро введеннянадзвичайногостану. Верховнийсуд виніс рішенняпро незаконністьстрайку. Семимісячнаборотьба англійськихшахтарів зазналапоразки. У листопаді1926 р., незважаючина значну матеріальнуі фінансовудопомогу з бокуРадянськогоСоюзу, страйкгірників припинився.
1927 р. парламентприйняв законпро промисловіконфлікти ітред-юніони, яким вводивсяспеціальний«охолоджувальний»період міжоголошеннямі початкомстрайку, аорганізаторинеконституційнихстрайків таїх учасникипідлягалиштрафу; заборонялосямасове пікетування, обмежувалисявнески профспілокна потребиЛейбористськоїпартії. Антипроф-спілковезаконодавствоуряду Болдуїнаускладнилостановищеробітників.
1927 р. ВеликаБританія розірваладипломатичнівідносини зСРСР. В умовахсвітової економічноїкризи1, що в 1929 р.охопила і цюкраїну, масовогобезробіття, зростаннястрайковогоруху зновупосилилисяпозиції лейбористів.На виборах 1929р. вони домоглисяабсолютноїбільшості ісформувалиоднопартійнийуряд на чоліз Макдональдом.Він спробувавподолати кризузниженнямдержавнихвидатків, зокремаскороченнямдопомоги безробітним, допомогоюприватномукапіталу. Протейого зусиллявиявилисямарними: падіннявиробництватривало, у такихпровіднихгалузях, якметалургійна, вугільна, суднобудівна, воно становило60%. Кількістьбезробітниху 1933 р. досягла3 млн. чол. В умовахцілковитоїдепресії уряду 1931 р. пішов увідставку. Напарламентськихвиборах тогож року лейбористизазнали поразки.
Макдональд, який з групоюсвоїх прихильниківвийшов із партії, сформував«Національнийкабінет», залучившидо нього консерваторіві націонал-лібералів.Головною метоюїхньої політикибули спробивийти з кризишляхом зниженнясоціальнихвитрат, заробітноїплати службовцям, підвищеннямитних податківна товари, щоввозилися — вкраїну. У 1934 р.країна вийшлазі стану економічноїкризи.
До початкуДругої світовоївійни економікадосягла докризовогорівня. Причиноюшвидкого економічногопідйому кінця30-х років булозбільшеннякапіталовкладеньу промисловістьі розширеннявійськовоговиробництва.Але безробіттязалишалосьвисоким.
У 1935 р. Макдональдпішов у відставку, а прем'єр-міністромстав лідерконсерваторівБолдуїн. У 1937 р.на чолі урядустав консерваторНевілл Чемберлен.Уряд Чемберленаздійснювавшироку програмуозброєнь. У1939 р. в мирнихумовах буловведено загальнувійськовуповинність.У сфері зовнішньоїполітики«національнийуряд» Болдуїна— Чемберленафактично потуравагресії фашистськоїНімеччини таІталії: з Німеччиноюбуло укладеновійськово-морськуугоду, що даломожливість
У 1929—1933 рр. більшістьрозвинутихкраїн світуопинилися влещатах небувалоїекономічноїкризи, причинамиякої були порушенняосновних пропорційсвітової системигосподарства, стихійне нарощуваннявиробництва, низький рівеньдоходів основноїмаси населення.
останнійстворити надводнийі підводнийфлот, не протидіявзагарбаннюІталією Ефіопії, під час громадянськоївійни в Іспаніїпроголосивполітику«невтручання»,Ідо сприялоітало-німецькійінтервенціїпроти республіканськогоуряду. При потуранніВеликої БританіїНімеччина у1938 р. приєдналадо себе Австрію.
Агресія Японіїпроти Китаюв 1937 р. погіршилаангло-японськівідносини, алеВелика Британіялише обмежиласяосудженнямдій японськихмілітаристів.
Від політики«невтручання»уряд перейшовдо політикибезпосередніхпоступок агресорам.1938 р. Англія сталаініціаторомганебногомюнхенськогозговору щодорозчленуванняЧехословаччиниі її поглинанняНімеччиною.1939 р. Англія іФранція уклалиугоду про взаємнудопомогу у разіагресії з бокутретьої держави; вони надалигарантії безпекиПольщі, Румуніїта Греції, атакож розпочалипереговориз СРСР. Безуспішнийхід англо-французько-радянськихпереговорівпризвів у серпні1939 р. до німецько-радянськогозговору, щовідкрив шляхдо розв'язанняДругої світовоївійни.
2. НІМЕЧЧИНАу 1918-1939 рр.
У результатіЛистопадовоїреволюціїНімеччина сталареспублікою.1918 р. у Берлінівідбувся з'їздРад народнихуповноважених, який прийняврішення проскликанняУстановчихзборів. Першочерговимзавданнямновоутвореноїреспублікибуло укладеннямиру зі своїмипереможцями.Німецька делегаціяприбула наПаризьку мирнуконференцію(1919 р.), де вирішуваласядоля країни, але до виробленнятексту договоруне була залучена.Вручаючи німецькійделегації умовимиру, лідериПаризькоїконференціїобмежили їхобговоренняв уряді і Рейхстазікоротким терміном(2 тижні). У разіне підписаннядоговору союзникипогрожуваливвести своївійська натериторіюНімеччини. 28червня німецькаделегаціяпоставилапідпис підВерсальськиммирним договором.Німеччина булазмушена поступитисятериторіямина користьсусідніх держав, вугільні шахтиСаару передавалисьФранції на 15років, СхіднаПруссія відокремлюваласявід Німеччини«польськимкоридором», втрачала всізаморськіколонії, віддавалаЕльзас і ЛотарингіюФранції, поверталавсі землі, захопленіна сході в результатіпоразки Росії.Західна частинаНімеччинивздовж обохберегів Рейнуперетворюваласяна демілітаризованузону, де заборонялосьтримати німецьківійська, чисельністьсолдат і офіцерівне повинна булаперевищувати100 тис. чоловік, заборонялосьмати підводнічовни, військово-повітрянісили. На Німеччинупокладаласяодностороннявина за розв'язаннясвітової війниі на неї накладалисявеликі репараціїдля відшкодуваннявоєнних збитківсоюзникам, головним чиномФранції.
Консервативнісили, невдоволенікапітулянтськоюпозицієюсоціал-демократів, з одного боку,і ліворадикальнихсил, керованихКарлом Лібкнехтомта Розою Люксембург, з іншого, здійснювалитиск на урядсоціал-демократів.За таких умовуряд в особіміністра Носкезвернувся довищих чинівармії із закликомнавести в країніпорядок. У 1919 р.військовічастини увійшлив Берлін. Лібкнехті Люксембургбули вбиті, Листопадовареволюціязадушена. Рішучебули придушеніспроби утвердитирадянську владув Баварії навесні1919 р., а також збройнівиступи робітниківу Бремені, Дрездені, Гамбурзі.
У серпні 1919р. набула чинностіприйнята Установчиминаціональнимизборами у м.Веймар новаконституція.За ВеймарськоюконституцієюНімеччинапроголошуваласядемократичноюреспублікою.Тепер державумав очолюватипрезидент, якого обиралитерміном на7 років. Президентпризначавканцлера іміністрів, дістававповноваження, коли він отримуваввотум довір'явід парламенту.Рейхстаг обиравсятерміном на4 роки і діявна партійнійоснові — приймавзагальнодержавнізакони, контролювавполітику уряду.
Республіканабувала статусуфедеральноїдержави, оскількикожна з колишніхсоюзних монархійстала називатисяавтономноюземлею, якоюуправляв місцевийуряд, призначенийземельнимпарламентом(ландтагом).Федеральнийпарламентскладався здвох палат: Рейхстагу, щообирався шляхомзагальнихвиборів, і Рейхсрату, куди кожназемля делегувалаобраних ландтагамидепутатів.Новою конституцієюбуло введенозагальне, пряме, рівне виборчеправо для усіхгромадян, якідосягли 20 років.
Після війниВеймарськареспублікаопинилася вскрутномуекономічномустановищі. Узв'язку з втратоювугільної таметалургійноїбази німецькійпромисловостігостро бракувалосировини іматеріалів.Заборона виробництваважкого озброєннявразила машинобудівнуй металургійнупромисловість.Скороченняпромисловоговиробництвавикликаломасове безробіття, зниження заробітноїплати. До тогож Німеччинамала виплатитикраїнам-переможницямрепарацій вобсязі 132 млрдзолотих марок.Усе це посилювалов країні соціальнунапругу.
1920 р. після першихвиборів доРейхстагу довлади прийшовуряд з представниківбуржуазнихпартій. У 1922 р. уРапалло булопідписанодоговір міжНімеччиноюі РадянськоюРосією. Протягом1919—1929 рр. Німеччинаперебувалау стані хронічноїкризи та політичноїнестабільності.
1923 р. комуністиГамбурга піднялиповстання, авосени 1923 р. нацисти, очолюваніАдольфом Гітлером, генералом Е.Людендорфом, Г. Герінгом, спробуваливчинити перевороту Баварії, відомийяк пивний путч.Повстаннякомуністівбуло придушене, а путч штурмовиківрозігнанийполіцією. Гітлерпотрапив заграти.
Незначнеекономічнепіднесенняв другій половині20-х рр. було наслідкомтого, що Німеччинаотримала фінансовудопомогу урозмірі 20 млрдмарок згідноз планами Дауесата Юнга. З обраннямпрезидентомП. Гінденбурга(1925 р.) стабілізуваласяі політичнаситуація вкраїні.
У Німеччиніекономічнакриза 1929—1933 рр.виявиласяособливо гостро.Обсяг промисловоговиробництваскоротивсямайже на 50 %, реальназаробітна платастановилаполовину офіційногопрожитковогомінімуму. Чисельністьбезробітнихперевищувала7 млн. чоловік.Уряди булинеспроможніподолати економічніта соціальнінаслідки кризи.
1930 р. відбулисявибори до Рейхстагу.На них Націонал-соціалістичнаробітничапартія Німеччини(НСДАП) упершезаявила просебе як загаль-нонімецькаполітична сила, вона зібрала6,5 млн. голосів.На виборах у1932 р. нацистиодержали майже14 млн. голосів.
1932 р. президентомНімеччинивдруге бувобраний ПаульГінден-бург.Уряд сформувавФ. фон Папен.Політична кризав країні загострювалася.Кожна із трьохосновних політичнихсил (нацисти, комуністи ісоціал-демократи)закликала своїхприхильників«на вулиці».У 1932 р. відбулисянові виборидо Рейхстагу, на яких комуністиздобули 6 млн.голосів, а кількістьнацистів ісоціал-демократіву парламентідещо скоротилася.Комуністиспільно зсоціал-демократамимогли сформуватикоаліційнийуряд, але вонине довірялиодин одному.
1933 р. президентпризначивканцлеромАдольфа Гітлера.Прийшовши довлади, нацистськапартія розпочалабудувати унітарнудержаву: земліпозбавлялисяфедеральногостатусу, ландтагитак само, як іРейхстаг, втрачалиправо контролювативиконавчіоргани. Відповіднодо закону проперебудовуімперії ліквідувалисявсі земельнівиборні органи, а землі підпорядковувалисябезпосередньоімперськомукабінету. Зусіх міністерстві відомствусувалисянечлени нацистськоїпартії. Булоприйнято закон«Про забезпеченняєдності партіїта держави».1933 р. Гітлер ліквідувавбагатопартійнусистему. Першоюбула забороненакомуністична^партія. Дляцього Гітлерорганізувавпідпал Рейхстагуі на лейпцигсько-мусудовому процесізвинувативу ньому комуністів.Після заборониСДПН він змусив«добровільнорозпуститися»усі буржуазно-ліберальніта консервативніпартії. Такаж доля спіткалай німецькіпрофспілки.Було створеноНімецькийтрудовий фронт, що об'єднав усібез виняткупрофспілкипід керівництвомНСДАП, молодіжніорганізаціїТітлерюгенд", Союз німецькихдівчат, «Юнгфольк», що виховувалимолодь на засадахфашистськоїідеології.
У країні булистворені таємнаполіція (гестапо), концентраційнітабори дляутриманнянебажанихрежиму осіб, були скасованіосновні політичніправа громадян— свобода слова, зборів, недоторканністьжитла, таємницялистування.
У серпні 1934р. помер президентГінденбург.Того ж дня, спираючисьна підтримкувійськовогоміністерстваі командуванняармії, Гітлерпроголосивсебе фюреромі рейхсканцлером, а також головнокомандувачемзбройнимисилами. Такбуло завершеноформуваннянацистськогорежиму.
Протягом1933—1935 рр. було прийняторяд законів, що встановилидержавне регулюванняекономікою.Створювалися"імперськігрупи" з управлінняпромисловістю, енергетикою, торгівлею, транспортом, банківськоюсправою. Різкозросла мілітаризаціякраїни. У 1936 р.було прийнято4-річний планрозвитку німецькоїіндустрії, підпорядкованоївійськовимцілям.
Зовнішньополітичнапрограма нацистівз самого початкубула спрямованана переглядВерсальськогодоговору. Начас приходунацистів довлади Німеччинавже не платиларепарацій, булаучасникомЛокарнськихугод, що гарантувалистабільністьв Європі, членомЛіги Націй.Однак у 1933 р. Німеччинавийшла із ЛігиНацій. У країнібули наявнівсі ознакимілітаризації: створюваласявійськоваавіація («люфтваффе»), запровадженозагальну військовуповинність, військовічастини увійшлина територіюдемілітаризованоїРейнської зони.
Все це булопорушеннямВерсальськогодоговору, алене зустрілоопору з бокуАнглії й Франції.Зміцнившивійськовийпотенціал, Гітлер поставивза мету добитисязмінення кордонівдля входженнядо складу Німеччинивсіх регіонів, де мешкалинімці. Першоюжертвою вжевідвертоїагресії сталаАвстрія. Навесні1938 р. відбувсяаншлюс — приєднанняїї до Німеччини.Після цьогоГітлер висунувпретензії доЧехословаччини, вимагаючиприєднаннядо НімеччиниСудетськоїобласті, депереважно жилинімці. ПротеЧехо-словаччинамала боєздатнуармію і договорипро співробітництвоз Францією іСРСР. Тому Гітлервирішив досягтивідокремленняСудет з допомогоюАнглії та Франції, шантажуючиїх загрозоюнової війни.Англія й Франціяпішли на це.
Підписанав 1938 р. у Мюнхеніугода, що зобов'язувалаЧехословач-чинупередати СудетиНімеччині, фактично булаперемогоюНімеччини.Навесні 1939 р.Гітлер окупувавЧехію і Моравію.Словаччинапроголосиласебе незалежноюдержавою. Черезтиждень німецьківійська окупуваличастину литовськоїтериторії (м.Клайпеда). Англіяй Франція, намагаючисьспинити експансіюНімеччини, надали Польщігарантії, щоу разі нападуна неї Німеччинаопиниться устані війниз ними. Міжнароднівідносини різкозагострилися.
1936 р. Німеччинаі Японія підписалиугоду про спільнуборотьбу протиКомінтерну(реально — протиСРСР). 1937 р. до нихприєдналасяІталія. Особливоінтенсивнорозвивалисянімецько-італійськівідносини.Німеччина таІталія домовилисяпро розподілсфер впливуна Балканах, уклали Договірпро військовийсоюз.
Німеччинаперетвориласьу найсильнішуєвропейськудержаву: запромисловимвиробництвомвипереджувалаАнглію і Францію, мала найсильнішуармію в ЗахіднійЄвропі. Це сталопідвалинамипочатку новоївійни.
Література.
Всемирная история: Учебник для студ. вузов / Георгий Борисович Поляк (ред.), Анна Николаевна Маркова (ред.). — М.: Культура и спорт, 1997. — 496с.
Баландин Рудольф Константинович. Всемирная история: 500 биогр.: Знаменитые правители, полководцы, нар. герои, мыслители и естествоиспытатели, политики и предприниматели, изобретатели и путешественники, писатели, композиторы и художники всех времен и народов / Р. К. Баландин. — М.: Современник, 1998. — 315
Всемирная история: Учебник для студ. вузов / Георгий Борисович Поляк (ред.), Анна Николаевна Маркова (ред.). — М.: Культура и спорт, 1997. — 496с.