Створення власнихбібліотек компонентів в Protel 99
(контрольна робота)
Содержание
Настройки сіток
Розробка бібліотечнихелементів
Прорисовка портівживлення
Редактор бібліотекелементів принципових схем
Робота з бібліотеками
Перегляд існуючоїбібліотеки
Створення новоїбібліотеки
Компоненти та секції
Створення й редагуваннякомпонента
Опис компонентів
Група компонентів
Копіювання компонентів
Редактор принципових схем системи Protel 99 має ряд особливостей, якінеобхідно враховувати при оформленні схем відповідно до вимог ЄСКД. Взагальному випадку система Protel 99 не призначена для оформлення схем ікреслень по ДЕСТ, однак її гнучкість дозволяє вирішити більшість проблем.
Настройки сіток
Головною проблемою редактора Advanced Schematic є те, що він припускаєвикористання тільки однієї системи виміру — дюймової.
Однак варто враховувати, що на відміну від редактора кресленьдрукованих плат, де всі графічні примітиви повинні мати істинні геометричнірозміри, оформлення схем може вестися в дискретах — якихось умовних одиницяхвиміру. Це пов'язане з тим, що при створенні схем розроблювачі користуютьсяготовими умовними графічними позначеннями з відповідних бібліотек. Головне, щобвиведена на друк схема мала правильні розміри в міліметрах, чого легкодомогтися підбором масштабу друку.
Редактор принципових схем системи Protel має дискретність 0,01 дюйма,що становить близько 0,25 мм. Таким чином, процес створення схеми приправильному призначенні розмірів сіток не буде нічим відрізнятися відпрорисовування схеми на міліметровому креслярському папері. Редакторпринципових схем має три типи сітки: видима Visible Grid, що полегшуєорієнтування по схемі; крок Snap Grid, що визначає дискретність переміщеннякурсору по схемі; і електрична сітка Electrical Grid, що задає деяку область (удискретах) навколо кінців електричних об'єктів, при попаданні в яку курсору наекрані відображається гаряча точка, що полегшує з'єднання електричних об'єктів.
Значення всіх цих сіток встановлюються на вкладці Sheet Optionsдіалогового вікна Document Options, що викликається командою меню Design "Options. Так як для оформлення схем відповідно до вимог ЄСКД досить точності0,5 мм, рекомендується креслити схеми в зменшеному масштабі, що дає можливість,по-перше, без проблем використати УГП (умовне графічне позначення) мікросхем зфірмових бібліотек, що мають крок між виводами 10 дискретів, а по-друге, майжевдвічі збільшити максимальний розмір аркуша схеми.
Для одержання оптимального масштабу при виведенні схеми на друкрекомендується встановити крок сітки Snap Grid, рівний 2 дискретам, у цьомувипадку крок переміщення курсору буде становити близько 1 мм. Крок видимоїсітки необхідно задати рівним 10 дискретам, що відповідає 5 мм. При такомувиборі кроку розмір електричної сітки повинен трохи перевищувати його, інакше гарячаточка буде з'являтися тільки при попаданні в кінець електричного об'єкта. ЗаДЕСТ провідники повинні розміщуватись на відстані не ближче 5 мм один доодного, отже значення електричної сітки повинне лежати в межах від 2 до 10дискретів. Рекомендується залишити значення, що задається по замовчуванню, 8дискретів.
При таких установках для правильного виведення схем на друк необхіднозадавати масштаб, рівний 196,8%, що відповідає подвоєному масштабу так званого«російського дюйма», рівного рівно 25 мм (замість 25,4 мм). Виходячиіз цього значення масштабу, можна визначити максимальний розмір аркушапринципової схеми, який можна створити в редакторі Advanced Schematic. Максимальнийрозмір схеми дорівнює 64 дюйма або 6400 дискретів, що в масштабі 196,8% становить3200 мм і перевищує всі стандартні формати схем за ДЕСТ. При заданнікористувацького розміру аркуша схеми необхідно обов'язково вводити число зон поосях X та Y, не рівне нулю, у протилежному випадку не буде виконуватисяоперація автоматичного розміщення позиційних позначень (команда Tools " Annotate).:
Відзначимо також, що в редакторі принципових схем системи Protelвідсутня можливість точного задання товщини лінії (на відміну від системи P-CAD).Товщина ліній тут визначається атрибутом Width, значення якого вибирається з випадаючогосписку, що має чотири опції: Smallest (дуже тонка), Small (тонка), Medium (середня),Large (товста). Відповідно до вимог ДЕСТ товщина провідників на принциповихсхемах повинна бути рівною 0,5-1 мм, і при масштабі друку 196,8% цьому значеннювідповідає товщина Small. Це ж значення необхідно використати для прорисовкиосновних ліній, а для допоміжних тонких — значення Smallest.
Так як в комплекті із системою Protel 99 поставляється набір шаблонівстандартних форматів, немає необхідності розробляти їх заново, досить лишеправильно задати шаблон аркуша. Використовуваний за замовчуванням шаблон аркушазадається на вкладці Schematic діалогового вікна Preferences (Tools " Preferences).У випадку, коли схема, що розробляється перестає поміщатися на обраному ранішешаблоні аркуша, його можна без труднощів змінити, спочатку видаливши існуючий,а потім призначивши новий шаблон за допомогою відповідних команд меню Design" Template.
Використання шаблонів рекомендується також через те, що всі складаючіїх графічні примітиви не будуть доступні для редагування при розробці схеми, авиходить, не можна випадково пошкодити, наприклад, стандартний вид основногонапису. Крім того, шаблон містить ряд спеціальних текстових рядків, які будуть автоматичнозаповнюватися при введенні відповідної інформації на вкладку Organizationдіалогового вікна Document Options.Розробка бібліотечних елементів
Головну увагу варто приділити розробці умовних графічних позначенніелементів. У редакторі бібліотек також є ряд особливостей, які необхідновраховувати при створенні УГП. Насамперед, тут повинні бути встановлені розмірисіток, аналогічно тому, як це робиться в редакторі схем. Як правило, точністьпрорисовки графічних примітивів, що складають УГП елементів, не перевищує 0,5мм, що відповідає кроку сітки Snap Grid рівному 1 дискрету. Видима сіткаповинна бути рівною 10 дискретів або 5 мм.
Для зручності креслення принципових схем більших розмірів рекомендуєтьсяпри створенні УГП розміщати електричні кінці виводів у вузли сітки із кроком 5мм, а один з виводів розмістити в точці початку координат. У цьому випадкукінці всіх виводів буде зручно прив'язувати до вузлів видимої сітки. Прирозміщенні на схемі в якості точки прив'язки буде автоматично обраний один з виводівелемента а всі інші виводи впишуться в сітку 5 мм.
Більшість УГП різних модифікацій дискретних елементів (діодів,транзисторів, перемикачів, резисторів і конденсаторів) поставляєтьсяліцензійним користувачам у комплекті із програмою. У зв'язку з більшим числомнайменувань розробка УГП цифрових й аналогових мікросхем ускладнена, томуобмежимося лише рекомендаціями з їх створення
Насамперед, наполегливо не рекомендується перекачувати бібліотеки зістарих версій системи P-CAD. Ефект від використання «старих наробітків»буде мінімальним, тому що в будь-яких, навіть самих гарних бібліотекахобов'язково будуть присутні помилки, пошук і виправлення яких займе набагатобільший час, ніж створення компонента заново. У стандартний комплект поставкисистеми Protel 99 входить набір бібліотек компонентів, сертифікований постандарту ISO 9001. Компанія постійно обновляє бібліотеки й доповнює їх новимикомпонентами відповідно до інформації, що надходить від фірм — виробниківелектронних компонентів. Всі бібліотеки можна безперешкодно завантажити ізсайту компанії Protel.
/>
Рис.1 Задання параметрів
Зараз більшість розробників використовує у своїх проектах імпортнікомпоненти, тому досить вибрати потрібний компонент із фірмової бібліотеки,змінити його УГП відповідно до ДЕСТ й зберегти у власній бібліотеці користувача.При такому підході в бібліотеку користувача буде перенесена різна службоваінформація, наприклад: тип топологічного посадочного місця, опис, параметри SPІCEмоделі, і число помилок буде мінімальним. Для вітчизняних мікросхем, що маютьзакордонний прототип, рекомендується по довідковій документації визначити його,знайти в стандартній бібліотеці, змінити, перейменувати й зберегти в бібліотецікористувача під новим ім'ям. Якщо вітчизняна мікросхема не має закордонногоаналога, рекомендується створити компонент заново, ґрунтуючись на паспортнихданих пристрою (рис.1).
При створенні УГП компонента варто враховувати, що товщина ліній, якимибуде прорисований компонент, задається в редакторі бібліотек. У редакторі схемможна буде змінити тільки товщину провідників. Довжину виводів і крок між виводаминеобхідно вибирати кратними 5 мм або 10 дискретам. Всі атрибути виводузадаються на вкладці Properties (рис 1). Довжина виводу тут задається в полеPin Length, ім'я виводу — у поле Name, номер виводу в полі Number.
Орієнтація виводу задається у видаючому списку Orientation. Кутповороту 0° відповідає такому розташуванню виводу, коли його електричний кінець{кінець, де з'являється гаряча точка) знаходиться праворуч. При зміні довжини виводуточкою прив'язки вважається неелектричний кінець.
Номер виводу розміщується над точкою прив'язки, а ім'я виводу — ліворучвід неї. Горизонтальний зсув номера вправо від точки прив'язки задаєтьсяпозитивним числом дискретів у поле Pin Number Margin, а імені виводу вліво — позитивнимчислом у полі Pin Name Margin на вкладці Schematic діалогового вікна Properties(Options " Properties). При необхідності тут допускається використаннянегативних чисел. Шрифт відображення номера та імені виводів є системним ізадається в редакторі схем. Те, що написи виконані системним шрифтом, означає,що при повороті елемента на схемі на 180° написи збережуть орієнтацію. Проте,допускається додавання до УГП довільних текстових написів, які в редакторі схембудуть вважатися складовими частинами УГП й будуть повертатися синхронно зелементом. Шрифт і кольори таких: написів можуть бути обрані довільно.
Правильний вибір електричного типу виводу в полі Electrical Typeдозволить коректно виконувати перевірку правил електричних з'єднань на схемі. Привикористанні символів інверсії (Dot Symbol) і синхронізації (Clk Symbol) рекомендуєтьсяпрорисовувати поверх них відповідний товстий значок. Для відображення імені йномера виводу на схемі в атрибутах виводу в редакторі бібліотек необхідновключити опції Show Name та Show Number відповідно. Для виводів живлення йзаземлення цифрових мікросхем рекомендується включати опцію Hidden, щодозволить не відображати ці виводи на принциповій схемі. Всі сховані виводи, щомають однакове ім'я, при генерації списку з'єднань або перевірці електричнихправил будуть зв'язані однойменним ланцюгом. Для аналогових компонентів виводиживлення та заземлення приховувати не рекомендується.
У розміщеного на схемі елемента будуть автоматично відображатися поляPart Туре (ім'я компонента в бібліотеці) і Part Designator (позиційнепозначення). При повороті компонента ці текстові написи поводяться як системні(тобто при повороті на 180° повертаються у вихідний стан), але допускається їхіндивідуальний поворот і переміщення незалежно від компонента, а такожредагування атрибутів (локальне й глобальне). При включенні опцій Hidden Fieldsта Field Names на схемі буде показаний вміст 16-ти полів користувача та їхназви. Незмінні бібліотечні текстові (Read-Only Fields) поля компонентів насхему не виводяться й служать для передачі з бібліотеки в схему різноїслужбової інформації, наприклад параметрів SPICE або SimCode моделі. Всітекстові поля компонента можна переміщати, повертати й редагувати індивідуально.
Поля користувача Part Fields заповнюються в редакторі схем. У редакторібібліотек УГП можна лише перейменувати назви цих полів. Робиться це на вкладціPart Field Names діалогового вікна Component Text Fields, як показано на рис.2(Tools " Description).
/>
Рис.2 Задання заголовків полів користувача
Надалі унікальні імена полів можуть бути використані в якості ключовихдля зв'язування проекту із зовнішніми базами компонентів. Цей механізм дозволяєуникнути рутинної операції заповнення текстових полів для перелікувикористовуваних матеріалів (Bill of Materials) і оперативно обновлятиінформації: про компоненти за рахунок гарячого зв'язку із зовнішньою базоюданих. Не рекомендується використовувати для цієї мети незмінні бібліотечніполя, тому що більша частий з них зарезервована під параметри для програмимоделювання.Прорисовка портів живлення
Окремо варто зупинитися на способах прорисовки символів заземлення та живлення.Редактор принципових схем системи Protel використовує для цього вбудованісимволи портів живлення (Power Port). Для розміщення символу виводу живленняварто виконати команду Place " Power Port і ввійти в режим редагуванняатрибутів символу. У вікні, що відкрилося, необхідно задати в поле Style стильпорту Circle, а в поле Net — ім'я ланцюга, наприклад VCC. Якщо в схемі присутніцифрові компоненти, виводи живлення яких, як правило, є схованими, то необхіднозадати таке ім'я порту живлення, що буде точно збігатися з ім'ям відповіднихсхованих виводів (регістр ролі не грає). У цьому випадку при генерації спискуз'єднань система автоматично розпізнає всі ланцюги й правильно створить списокз'єднань.
Іноді потрібно зобразити вивід живлення не у вигляді кола, а у виглядістрілки. У цьому випадку варто змінити стиль порту на Arrow. Більше проблемвиникає при прорисовці портів заземлення. Графіка цих символів також задаєтьсяв поле Style, але вона значно відрізняється від описаної в ДЕСТ. Найбільшблизьке до вимог ДЕСТ креслення має стиль Power Ground, що за замовчуванням маєна увазі ім'я GND. Можна спробувати використати стиль Ваr, але в цьому випадку поруч із символом завждибуде відображатися ім'я ланцюга.
Якщо вбудовані креслення символів портів живлення користувача невлаштовують, то рекомендується використати спеціально розроблені для цього УГП,які компанія Электронтрейд поставляє своїм ліцензійним користувачам. На рис.3зображені різні способи прорисовки символів живлення й заземлення.
/>
Рис.3 Різні способи прорисовки портів живлення
Проблем не виникає, якщо потрібно просто накреслити принципову схему тавивести на друк.
Якщо ж для розробленої принципової схеми потрібно спроектуватидруковану плату (а це і є головне призначення системи Protel), то необхідновиконати ряд операцій, які дозволять правильно згенерувати список з'єднань. По-перше,всім ланцюгам, з'єднаним з користувальницькими символами живлення й заземлення,необхідно привласнити ім'я, розмістивши поруч із провідником мітку ланцюга (NetLabel). Щоб мітки ланцюгів не виводилися на друк, їх необхідно виділити задопомогою операції глобального редагування, видалити натисканням комбінаціїклавіш CTRL+DELETE. Далі варто настроїти й виконати друк, після чого повернутисхему у вихідний стан двома послідовними запусками команди Edit " Undo. Дляшвидкої реалізації такої послідовності дій рекомендується написати відповідниймакрос мовою Client Basic. По-друге, будь-який бібліотечний символ виводу живленняабо заземлення буде занесений у список з'єднань, а значить, при завантаженнійого в редактор друкованих плат зі списку у вікні Load/Forward Annotate Netlist варто виключити макроси, що додаютьці компоненти на плату, а також їх виводи до відповідних ланцюгів.
Інший спосіб підготовки схеми до створення друкованої плати полягає в написаннімакросу, що буде заміняти всі користувальницькі символи живлення й заземленняна вбудовані символи портів живлення, генерувати коректний список з'єднань, апотім повертати схему у вихідний стан, Цей спосіб може здатися занадтоскладним, але саме він дозволяє повністю вирішити проблеми не відповідностівимог оформлення схем за ДЕСТ і методики проектування в системі Protel.Редактор бібліотек елементівпринципових схем
Редактор бібліотек є другим редактором документів системи Protel 99, щовключений у сервер роботи із принциповими схемами. Першим був редакторпринципових схем, який використовується для їх розробки. Редактор ж бібліотеквикористовується для створення й зміни компонентів, що використовуються у цихсхемах (рис.4)
/>
Рис.4 Зовнішній вигляд редактора бібліотек системи Protel 99
В системі Protcl 99 бібліотеки елементів принципових схем містяться вспеціальних базах даних. Більшість із цих баз даних орієнтовані на конкретнихвиробників, тобто компанія розробляє єдині бібліотеки для мікросхем того абоіншого виробника. Також існують спеціальні бази даних, наприклад, бібліотекиграфічних елементів для проектування пристроїв на основі ПЛИС або схемотехнічногомоделювання.Робота з бібліотеками
У системі Protel 99 бібліотеки зберігаються всередині спеціальної базиданих аналогічно всім іншим документам проекту. Вони називаються бібліотечнимибазами даних (Library Databases), але насправді вони являють собою такі ж базиданих, що й звичайні документи (схеми, креслення плат) проекту.
Бібліотечні бази даних системи Proiel 99 містяться в папці \ProgramFiles\Design Explorer 99\Library\Sch.Перегляд існуючої бібліотеки
Бібліотеки в редакторі бібліотек відкриваються аналогічно всім іншимдокументам, що відкривають у середовищі проектування Design Explorer. Спочаткуза допомогою команди меню File " Open відкривається потрібна бібліотечнабаза даних, після чого необхідна бібліотека елементів вибирається йвідкривається для редагування.
Кожна бібліотека відкривається на новій вкладці у вікні проекту.Створення нової бібліотеки
До створення нової бібліотеки необхідно відкрити проект, у якомупотрібно зберегти нову бібліотеку, і відкрити папку там, де вона буде знаходитись.
Далі потрібно натиснути правою кнопкою миші у вікні обраної папки й уконтекстному меню, що з'явилося, вибрати опцію New. У діалоговому вікні NewDocument, що з'явилося, варто виконати подвійний натиск лівою кнопкою миші наіконці SchLib (рис.5), після чого нова бібліотека буде створена.
/>
Рис. 5 Створення нової бібліотеки елементів схем
/>
Рис.6. Панель керування редактора бібліотек
За замовчуванням новим бібліотекам у системі Protel 99 привласнюєтьсяім'я SchLib1. Для того щоб перейменувати бібліотеку, необхідно клацнути на ніймишею й нажати клавішу F2. Після цього підсвітиться рядок, у якому можна задатинове ім'я бібліотеки.
Після введення нового імені натисніть клавішу ENTER. Подвійним натискомна іконці відкрийте тільки що створену бібліотеку. Вид панелі керуванняредактора бібліотек показаний на Рис.6.
Компоненти та секції
Бібліотека складається з набору компонентів. Кожен компонентрозглядається як реальний фізичний пристрій і може містити в собі одну абокілька секцій. Наприклад, компонент «резистор» являє собою всього 1резистивний елемент, а компонент «матриця резисторів» може міститивісім резисторів як секції.
Поділ компонентів на елементи цілком лежить на розробнику. Він вправівирішувати що буде представляти собою компонент. Наприклад, компонент «реле»можна представити як окремі елементи «контакти» й «котушка».Роз’єм із чотирма контактами можна представити як єдиний елемент, а можна як чотирирізні секції. Кожна секція повинна бути накреслена на окремому аркуші. Длядодавання нової секції до компонента використовується команда меню Tools "New Part.
Кожна секція компонента може бути представлена умовним графічнимпозначенням в трьох різних форматах: Normal, DeMorgan й IEEE. Кожне позначеннярисується на окремому аркуші. Вибір накреслення вибирається при прорисовціпринципової схеми. За замовчуванням встановлюється формат Normal, а значить,цей формат є обов'язковим, а два інших — додатковими.Створення й редагування компонента
У меню Tools редактора бібліотек елементів принципових схем присутнівсі інструменти, необхідні для створення й редагування компонентів.
1. Виконаєте команду меню Tools " New Component.
2. З'явиться чистий аркуш із ім'ям Component_1, на якому будестворюватися компонент. У центрі екрана буде присутня точка початку координат (Origin)позначена перехрестям.
3. Для зменшення масштабу аркуша послідовно натисніть клавішу PageDown до появи сітки. Якщо при зміні виду вивипадково втратили точку початку координат (Origin), до неї завжди можнаповернутися за допомогою команди меню Edit «Jump » Origin.
4. Першим кроком у створенні нового компонента є прорисовка його тіла — головної частини умовного графічного позначення. Якщо передбачається компонентпрямокутної форми, натисніть кнопку Rectangle на панелі інструментів абовиконаєте команду меню Place «Rectangle. Інакше прямокутник можна накреслитиза допомогою ліній.
5. Натиском миші задайте лівий верхній кут прямокутника. Координати вказівникамиші наведені в рядку стану
Якщо користувач випадково втратив точку прив'язки на аркуші, у неїможна повернутися, натиснувши гарячі клавіші J, О.
6. Зсуваючи курсор вправо та вниз, задайте потрібні розміри прямокутника,як правило, вони залежать від кількості виводів. При кресленні тіла компонента рекомендуєтьсякористуватися сіткою, що дозволяє проставляти виводи точно у вузлах із заданимкроком.
7. Другим натиском миші задайте правий нижній кут прямокутника.
Змінити розміри намальованого прямокутника можна в будь-який час. Достатньоклацнути по ньому мишкою, виділити фокусом, а потім потягнути за міткиманіпулятора, що з’явився. Для зняття виділення фокусом достатньо натиснутимишею поза об'єктом, що редагується.
8. Після розміщення тіла компонента необхідно розмістити його виводи. Дляцього на панелі інструментів необхідно натиснути кнопку Place Pin, після чого докурсору неелектричним кінцем „приклеїться“ вивід, який потрібно розміститина одній зі сторін прямокутника. Натискання клавіші SPACEBAR дозволяє повертатививід, що розміщається на кут, кратний 90°. Варто пам'ятати, що електричнийкінець у виводі тільки один, і він повинен бути розташований поза тіломкомпонента. Неелектричний кінець легко визначити по розташуванню поряд із нимназви виводу.
Вже розміщений вивід можна легко перемістити, клацнувши й утримуючиліву кнопку миші. Натискання клавіші SPACEBAR дозволяє повертати вивід якийутримується.
9. Для задання атрибутів виводу перед його розміщенням на аркушінеобхідно натиснути клавішу TAB. Якщо атрибути. виводу задати до йогорозміщення на аркуші, то зроблені користувачем установки будуть назначені зазамовчуванням. Це означає, що числова частина назви виводу буде автоматичнозбільшуватися.
10. Решту виводів розміщаються аналогічно.
Виводи компонентів
Саме виводи надають компоненту електричні властивості. Виводи мають набіратрибутів, які встановлюються в діалоговому вікні Pin. Атрибути можна встановитияк до, так і після розміщення виводу на аркуші. Щоб встановити атрибути виводудо розміщення на аркуші необхідно натиснути клавішу ТАВ у момент, коли він»приклеєний" до курсору. Установка атрибутів уже розміщеного виводупроводиться подвійним натиском по ньому або вибором потрібного виводу в списку виводіву браузері проектів. Ім'я виводу (Pin Name). Ім'я виводу вводити необов'язково, крім тих випадків, коли вивід планується зробити схованим (hidden).Сховані виводи автоматично підключаються до однойменних схованих виводів іланцюгів.
Номер виводу (Pin Number). Кожен вивід повинен мати свій унікальнийномер. Символ заперечення (Dot Symbol). Атрибут додає маленький кружечок (символзаперечення) до виводу (Рис.7).
/>
Рис.7. Виводи Dot i Clock
Символ синхронізації (Clock Symbol). Атрибут додає маленький трикутник(символ виводу синхронізації) до виводу.
Електричний тип виводу (Electrical Type). Цей атрибут використовуєтьсяпри підготовці до перевірки правил електричних з'єднань (Electrical Rule Check)у редакторі принципових схем. У загальному випадку цей атрибут встановлювати необов'язково, але якщо ви маєте намір використати перевірку правил електричнихз'єднань, його треба встановити коректно. Схований вивід (Hidden). Включенняцієї опції робить вивід схованим. Схований вивід автоматично підключається доінших схованих виводів і ланцюгів з ідентичними іменами. Як правило, схованимивизначають виводи живлення, щоб не переповнювати принципову схему. Включитисховані виводи на відображення можна за допомогою команди меню View " ShowHidden Pins. Показати ім'я (Show Name). Включає ім'я виводу на відображення напринциповій схемі. У редакторі бібліотек елементів ім'я завжди залишаєтьсявидимим. Показати номер (Show Number). Включає номер виводу на відображення напринциповій схемі. У редакторі бібліотек елементів номер завжди залишаєтьсявидимим.
Довжина виводу (Pin Length). Тут задається довжина виводу в сотихчастках дюйма.Опис компонентів
Крім умовного графічного позначення, кожен компонент має рядасоційованих з ним текстових полів. Для їх перегляду й редагування користувачможе за допомогою команди меню Tools " Description викликати діалоговевікно Component Text Fields.
Позначення, що привласнюється за замовчуванням (Default Designator). Дляавтоматичного проставляння позиційного позначення елемента використаєтьсяпевний префікс за замовчуванням, наприклад: R?, С?, U?.
Топологічне посадочне місце (Footprint). Для задання топологічнихпосадочних місць є чотири поля. Якщо ці поля не були визначені в редакторібібліотек, то їхнє значення можна задати після розміщення елемента на аркушпринципової схеми. Вищевказані чотири поля дозволять вам призначити різнітопологічні посадочні місця елемента для різних конструктивних виконань,наприклад, DIP або SMD.
Адреса підлеглого аркуша (Sheet Part Filename). Іноді буває корисновизначити елементи схеми не як компоненти, а як символи підлеглих аркушів. Уцьому випадку провідники, з'єднані з виводами таких елементів, можуть бутипов'язані з портами на відповідних підлеглих аркушах. Щоб визначити елемент яксимвол аркуша, необхідно ввести ім'я підлеглого аркуша в поле Sheet PartFilename і включити опцію Descend into sheet parts в діалоговому вікні Net listCreation. Ім'я файлу елемента схеми можна ввести й після того, як елементпоміщений на принципову схему.
Текстові бібліотечні поля. Кожен бібліотечний елемент має вісімтекстових полів довжиною 255 символів. Бібліотечні текстові поля не можуть бутивідредаговані в редакторі принципових схем, але їх вміст може відображатися насхемі й у переліку елементів (Bill of Material).
Текстові поля елементів (Part Text Fields). На додаток до восьмитекстових полів, які не редагуються існують шістнадцять текстових полівдовжиною до 255 символів кожне. Ці поля можна включати й виключати, редагуватиз індивідуальним настройками типу, розміру й кольору шрифтів, а також включатив перелік елементів. Є можливість задавати назви текстових полів елементів, якіможуть мати довжину до 255 символів, але у вікні редагування будуть показанілише перші 14 символів.
Поле опису компонента (Description). У це поле вводиться текстовий опискомпонента довжиною до 255 символів, що також можна використати при пошукупотрібного елемента в бібліотеках.Група компонентів
Деякі компоненти використовують однакові корпуси. Вони мають ідентичнітопологічні посадочні місця й розташування виводів, але в бібліотекахпредставлені з різними іменами. Це можуть бути як ідентичні пристрої від різнихвиробників, так і компоненти одного сімейства, що використовують один корпус,але мають різні електричні характеристики, наприклад мікросхеми пам'яті різнихверсій по швидкості: 80 нс і 120 нс. Дуже зручно викликати елемент ізбібліотеки по його назві (опису), але малювати для однакових елементів своєграфічне представлення було б неефективно.
Редактор принципових схем використовує принцип групування компонентівщоб зв'язати безліч імен компонентів з єдиним описом, що зберігається вбібліотеці. Цей принцип дозволяє ефективно використовувати й управлятибібліотеками. Наприклад, у бібліотеці ТТЛ міститься приблизно 1800 імен компонентів,але вони представлені всього лише 600 графічними представленнями та описамиКопіювання компонентів
Компоненти можуть бути скопійовані з активної бібліотеки або з інших бібліотекза допомогою команди меню Сopy«Component. У діалоговому вікні Destination Library вказується місце, куди буде копіюватися компонент. Це можебути та ж або інша бібліотека. Після вибору бібліотеки компонент по натискукнопки ОК копіюється в зазначене місце. Помітимо, що дане діалогове вікно з’являєтьсятільки тоді, коли в редакторі відкрито більше однієї бібліотеки.
При копіюванні компонента всередині однієї бібліотеки необхіднопам'ятати, що компонент з'явиться з тим же ім'ям. Новий компонент треба перейменуватиза допомогою команди меню Toot » Rename Component.
Можна копіювати компоненти з однієї бібліотеки в іншу. Для цього водній бібліотеці необхідно на панелі керування за допомогою миші вибратипотрібні компоненти (допускається використання стандартних для системи Windowsкомбінацій клавіш SHIFT й CTRL), натиснути праву кнопку миші та в меню, щоз'явиться, вибрати команду Copy. Потімварто перейти в іншу бібліотеку, на панелі керування клацнути правою кнопкоюмиші й виконати команду Paste.