Кафедра економічної кібернетики
РЕФЕРАТ
З дисципліни:
“Платіжні системи"
Класифікація фінансових послуг у мережі Інтернет
Суми 2008
Класифікація фінансових послуг у мережі Інтернет
Однією з характерних особливостей ринкуфінансових послуг є необхідність постійної націленості фінансових інститутів нарозширення різноманітності своїх послуг, забезпечення привабливості своїмпропозиціям та своєчасне реагування на запити користувачів. Така поведінкафінансових установ на ринку фінансових послуг цілком зрозуміла і пояснюєтьсялогікою конкурентної боротьби за клієнта, не лише корпоративного, а й з числаприватних осіб.
І знову стратегія перемоги базується навпровадженні нових високотехнологічних інструментів для надання фінансовихпослуг широкому загалу.
Саме тому завдяки сучасним технологіям ниніучасники фінансового ринку можуть виконувати операції такими способами, які щезовсім недавно могли описуватися лише у фантастичній літературі.
Наприклад, для того щоб торгувати акціями,зовсім не обов'язково безпосередньо бути присутнім на біржі. І для розміщеннягрошей на депозит, оплати телефонного рахунка, комунальних та інших послугклієнтові не завжди обов'язково треба йти в банк.
Те ж саме можна сказати й про страховеобслуговування, медичні, юридичні та інформаційні послуги, бронювання місць уготелях, санаторіях і пансіонатах, купівлю квитків тощо.
Тепер все це можна зробити, не виходячи зофісу чи квартири. Банки та інші фінансові установи і провайдери різноманітнихпослуг пропонують використати для цього сучасні високотехнологічні інструменти.
За результатами досліджень багатьох провіднихконсалтингових компаній, у третьому тисячолітті значення ефективних фінансовихвзаємовідносин між клієнтами неухильно зростатиме.
Тому, якщо у світі з'являються новітехнології, що дозволяють підвищити цю ефективність, фінансові інститутипрагнуть їх впровадити і надати в розпорядження своїх клієнтів. Саме потребикорпоративних і мільйонів індивідуальних клієнтів головним чином визначилимережу Інтернет одним із пріоритетних каналів надання сучасних фінансовихпослуг різноманітними фінансовими інститутами. Закономірним результатом ставбурхливий розвиток фінансових інтернет-послуг — одного з найпривабливіших таперспективних напрямків е-бізнесу.
Для проведення аналізу цього сегментае-бізнесу потрібно визначитися з самим поняттям «фінансові інтернет-послуги».Інтуїтивного визначення фінансових інтернет-послуг як таких, які надаютьсячерез мережу Інтернет, буде замало. Адже таке визначення не розкриває головноїсуті цих послуг. Тому спочатку потрібно визначитися з критерієм віднесеннябудь-якої послуги до розряду інтернет-послуг. Під інтернет-послугою, якправило, розуміють тільки таку послугу, основна частина процесу надання якоївідбувається в режимі реального часу (он-лайн) з широким використанням основнихможливостей та відмінних особливостей Мережі як комунікаційного середовищанового покоління.
Головна з цих особливостей Інтернету полягає вможливості одночасного забезпечення інформаційної взаємодії провайдера послугиз великою кількістю клієнтів. При цьому функціональні характеристики послугивизначаються рівнем використання прикладною системою таких властивостей Мережі,як забезпечення доступності інформації незалежно від місцезнаходження клієнтата часу доби, глобальність та персоніфікованість послуг, можливістьоперативного прийняття рішень у процесі взаємодії між системою та користувачамитощо. Тобто чим більше у споживача можливостей щодо оперативного управліннясвоїми ресурсами, тим вищий рівень послуги та перспективи її широкоговпровадження.
Розглядаючи фінансові послуги як категоріюе-бізнесу, необхідно розрізняти сферу фінансового забезпечення електронноїкомерції в Інтернеті та електронні фінансові послуги в Мережі.
Під фінансовим забезпеченням е-комерціїрозуміють створення і впровадження спеціалізованих платіжних систем таінструментів для забезпечення оплати товарів та послуг при їх купівліспоживачами через Інтернет. Нині така оплата найчастіше здійснюється задопомогою платіжних карток, як правило, міжнародних платіжних систем (при цьомумайже 70% цих карток — кредитні). Також використовуються дебетові картки,електронні гаманці, поштові перекази та розрахунки готівкою при отриманнітовару та послуг.
Щодо класифікації фінансових інтернет-послуг єкілька підходів, які відрізняються в основному ступенем деталізації послуг чипринципами їх групування. На нашу думку, досить вдалим прикладом розгорнутоїкласифікації їх є підхід аналітиків McKinsey & Company, які виділяютьбанкинг, управління капіталовкладеннями, торгівлю цінними паперами, управліннякапіталами, страхування, персональні фінансові послуги (у т. ч. мобільнийбанкинг), стратегічне управління.
Хоча поклавши в основу класифікації сферунадання і функціональну направленість послуг, вони частково врахували ще й іншуознаку — клієнтську базу послуг і тому виділили персональні фінансові послуги,у т. ч. один з їх підвидів — мобільний банкинг, який може бути й корпоративною,а не лише персональною послугою.
Andersen Consulting у дослідженнях шляхівефективного розвитку інтернет-послуг на прикладі 150 провідних фінансовихорганізацій світу дотримується більш чітких принципів: класифікаційні групи (табл.1)відображають лише функціональну направленість інтернет-послуг. Аналіз свідчить,що лише на деяких ринках фінансових послуг у 2000-2008 pp. лідерами залишаютьсятрадиційні та відомі в цих сферах компанії. Зрозуміло, що така ситуація їх невлаштовує і вони прагнуть виправити становище. Для цього використовуються різністратегії.
Одні компанії створюють системи самостійно, аінші покращують свої позиції на ринку шляхом купівлі технологічних компаній ітерміново розширюють їх можливості, зробивши необхідні інвестиції. Наприклад,протягом минулого року iOwn.com був придбаний CitiMortgage, LoansDirect — E-Trade, a InsWeb придбав Quickenlnsurance. Дослідження Andersen Consultingзасвідчило, що найбільш ефективні стратегії засновані на комбінації «традиційних»і «віртуальних» компаній та забезпеченні системи багатоканальногопродажу універсальних послуг клієнтам. Крім того, аналітики вважають, що нинінадання фінансових послуг у Мережі крім зменшення витрат фінансових компанійможе бути більш вагомим інструментом для збереження клієнтів, ніж для їхзалучення.
Таблиця1.Напрямки надання фінансових інтернет-послуг у 2000-2001 pp. Вид фінансової послуги Місце в рейтингу провідних компаній 2000 р. 2008 p. Управління активами (Asset Management)
INVESCO
Strong
WitCapital
Janus
American Century
INVESCO
American Century
Janus
Vanguard Group
Fidelity
Банкинг
(Banking)
Compubank*
First Internet Bank of IN* American Express Wingspanbank.com*
Bank of America
American Express
Security First*
Juniper Bank*
Lighthouse Bank*
First Union Брокерські послуги (Brokerage)
Charles Schwab
DLJ Direct*
E-Trade*
Suretrade*
NDB
E-Trade*
Fidelity
Charles Schwab
Merrill Lynch
CSFB Direct Страхування (Insurance)
Progressive Insurance
eCoverage* (ліквідовано) eHealthInsurance.com*
Liberty Mutual
GE Financial
Esurance*
Progressive Insurance Electric Insurance Nationwide Insurance
GE Financial Кредитування (Lending)
E-LOAN*
Mortgagebot.com*
Keystroke.com*
Mortgage.com*
Ameri-National Net
Mortgage*
LoansDirect
(в E-Trade*)
CitiMortgage
(i0wn.com)
First Union
E-LOAN*
Mortgagebot.com
Джерело: Financial Services eBusinessEffectiveness Diagnostic, Andersen.
* Учасники фінансових ринків, які були створеніяк «чисті» інтернет-компанії.
Прогнозується, що великі перспективи маютьфінансові послуги з надання споживчих кредитів та позик. Вважається, щопрограми автоматичного кредитування прискорять процес забезпечення кредиту івидачі позики, а також зроблять його більш прозорим.
Після того, як клієнт направить своюформу-заявку на отримання позики, система автоматизованого підтвердженнякредитної організації протягом кількох хвилин прийме рішення щодо кредитуванняі сформує рівень відсотка за користування позикою. Під час виконання цієїпроцедури клієнт матиме можливість за допомогою електронної пошти і захищеногомережевого з'єднання дізнатися, на якій стадії перебуває його форма-заявка.
Але, як свідчать результати досліджень, длярозвитку послуг з он-лайн-кредитування ще потрібен деякий час. Так, дослідникиз компанії TowerGroup вважають, що такі послуги дадуть змогу зробити з рядовихкористувачів Інтернету, які часто заходять в Мережу тільки для пошукуінформації або перегляду курсів валют, повноцінних покупців кредитних послуг,які матимуть можливість в інтернет-системі заповнити форму-заявку і отриматипозику.
Ключовими чинниками ринкового визнання ірозвитку таких послуг будуть інформаційна підтримка користувачів у режиміінтерактивного діалогу з програмою кредитування та ефективні програми дляавтоматичного прийняття рішень про видачу позик і про відсотки за йоговикористання. Як свідчать результати дослідження TowerGroup, фінансовіорганізації протягом наступних 4 років можуть очікувати стійкого зростання, впершу чергу іпотечного он-лайн-кредитування.
Згідно з дослідженнями обсяги іпотечногоон-лайн-кредитування в США за останні чотири роки зростали невисокими темпами ів 2006 р. становили 13 млрд дол. США, в 2007 р. приріст становив 3%, а в 2008 p.TowerGroup прогнозувалося їх збільшення ще на 4,35%. Враховуючи стійкезростання кількості людей, які використовують форми он-лайн-заявок на купівлюжитла та постійне розширення спектра доступних кредитних он-лайн-інструментів,Tower-Group прогнозує, що обсяги он-лайн-кредитування зростуть з 45 млрд у 2008р. до 180 млрд дол. США у 2009 р.
Найбільш поширені в розвинутих країнахелектронні фінансові інтернет-послуги можна об'єднати у такі класи:
інтернет-банкинг (е-банкинг, і-банкинг) — надання банками клієнтам можливостей електронного управління своїми рахункамичерез Інтернет;
інтернет-трейдинг (е-трейдинг, і-трейдинг) — надання фінансовими інститутами клієнтам можливості ефективного оперуваннясвоїми коштами та цінними паперами на глобальних валютних і фондових ринкахзавдяки можливостям Інтернету;
інтернет-страхування (е-страхування,і-страхування) — забезпечення процесу оформлення, оплати та придбання страховихполісів і отримання страхових премій з використанням Інтернету.
Доцільність виділення фінансових послуг вокремий сегмент ринку зумовлена не лише тим, що для надання будь-якої з нихвикористовується один і той самий канал їх доставки, але насамперед тим, що всівони орієнтовані на задоволення суміжних потреб клієнтів.
Фінансові інтернет-послуги не лише надаютьфінансовим установам нову можливість розширення своєї присутності на фінансовихринках, а й створюють нову модель поведінки споживачів цих послуг.
Клієнт, який користується такими послугами,так само відрізняється від традиційного клієнта, як самі інтернет-послуги відзвичних послуг в офісах фінансових установ. Але нині, коли Інтернет і е-бізнесперестали бути новинками, споживачі фінансових послуг очікують значногорозширення видів таких послуг та підвищення рівня інформаційного обслуговуванняклієнтів. Тому найбільш привабливі системи фінансового обслуговування в мережіІнтернет працюють за принципами інформаційних вузлів, які пропонують комплексніпослуги своїм клієнтам. Досить часто такий вузол агрегує в собі пропозиціїбагатьох фінансових компаній.
Нині очевидно, що у розвинутих країнах ринокфінансових інтернет-послуг практично вже відбувся. Лідерство поділили між собоюАмерика і Європа — американці частіше й активніше користуються брокерськимипослугами, а європейці — банківськими. На черзі — впровадження новітньоїтехнології мобільних фінансів на основі поєднання можливостей стільниковихсистем зв'язку та Інтернету, яка швидко завойовує популярність у всьому світі.
У кінці 2007 р. серед європейців послугамимобільного банкингу (м-банкинг) користувалося близько 14% клієнтів онлайновихфінансових послуг (у т. ч. у країнах Скандинавії — 48%, у Великій Британії — 22%,у Німеччині — 13%). За прогнозами компанії Datamonitor у 2005 р. лише в Європіналічуватиметься 27,1 млн користувачів м-банкингу. За оцінками DurlacherResearch, частка мобільних банківських сервісів становитиме 20- 21% узагальному обсязі ринку мобільних цифрових послуг, а витрати банків на розвитокінфраструктури м-банкингу зростуть з 43 млн у 2006 р. до 344 млн дол. США у 2009р. Серед всесвітньо відомих банків, що вже надають мобільні сервіси, — Barclays, Citigroup, Deutsche Bank, Dresdner Bank і Merita Nordbanken. Заоцінками, частка цифрових фінансових послуг у загальному обсязі прибутківінтернет-бізнесу становить 20-25%. Це досить стійкий показник для стабільнихкраїн із розвинутою банківською та інвестиційною системами і мережевою абомобільною інфраструктурою.
Отже, Інтернет як інформаційно-транспортнатехнологія вже забезпечив доступність фінансових продуктів і послуг для більшоїкількості клієнтів, усунувши географічні та часові бар'єри для їх надання. Нарозширеному ринку банки та інші фінансові організації отримали можливістьзбільшити клієнтську базу та пропозицію своїх продуктів і послуг. Фактично,фінансові організації на основі Інтернету впроваджують нові методи, правила татрадиції дистанційного обслуговування клієнтів.
При аналізі тенденцій розвитку світовоїекономіки провідні західні експерти єдині у думці, що застосуванняінтернет-технологій у фінансовій сфері значно розширить спектр фінансовихпослуг та докорінно змінить звичну модель ділових взаємовідносин з клієнтами,зробивши їх більш динамічними, а все це загалом дасть змогу підвищитиефективність функціонування фінансових інститутів.
Для забезпечення розвитку інтернет-системфінансового обслуговування юридичних і приватних осіб потрібно вирішити цілунизку різноманітних теоретичних та прикладних проблем, дійти до згоди вбагатьох питаннях організації та ведення бізнесу. До числа найважливішихпроблем, безсумнівно, належать технологічні питання (у т. ч. створення загальноприйнятної системи стандартизації та сертифікації технічних засобів іпрограмного забезпечення, розвиток систем захисту платіжних трансакцій тощо).
Цілу низку питань зосереджено в такій комплекснійпроблемі, якою є створення «електронних» грошей та забезпечення їхефективного функціонування на глобальних і національних ринках. Великої увагизаслуговують соціально-економічні та етичні аспекти, нормативно-методологічнета правове забезпечення проведення фінансових операцій в Мережі.
Список літератури
1. Аксенов, Д.А. Тенденции развития международных платежных систем и системрасчетов по ценным бумагам [Текст] / Д.А. Аксенов // Деньги и кредит. — 2008. — N 8. — C.52-59
2. Банківське законодавство України. Загальні положення, рахунковіоперації, платіжні системи, валютне регулювання [Текст] // Бюлетеньзаконодавства і юридичної практики України. — 2006. — N 9
3. Вовчак, О.Д. Платіжні системи [Text]: навчальний посібник / О.Д. Вовчак,Г. Є. Шпаргало, Т.Я. Андрейків. — К.: Знання, 2008. — 341 с.
4. Геронин, Н.Н. Мировая практика регулирования платежных системцентральными банками [Текст] / Н.Н. Геронин // Финансы и кредит. — 2006. — N 36.- C.46-51
5. Гусев, Д.Н. Особенности и задачи создания европейской платежной системы[Текст] / Д.Н. Гусев // Международные банковские операции. — 2008. — N 3. — C.70-84
6. Електронні гроші в Україні [Текст] // Инвестгазета. — 2008. — N 32
7. Карчевский, С.П. Платежные системы: понятие, структура, типология ипринципы построения [Текст] / С.П. Карчевский // Расчеты и операционная работав коммерческом банке. — 2007. — N 4. — C.23-35
8. Пиріг, С.О. Платіжні системи [Текст]: навчальний посібник / С.О. Пиріг; Мін-воосвіти і науки України, Луцький держ. техн. ун-т. — К.: ЦУЛ, 2008. — 240 с.
9. Попов, Р. Рынок платежных систем. «Электронные деньги» [Текст]/ Р. Попов, М. Веремеенко // Банковское дело. — 2007. — N 7. — C.33-36
10. Про внесення змін до Закону України «Про платіжні системи тапереказ грошей в Україні» [Текст]: закон України / Україна. Закон. — [Б. м.:б. и.], 2004. — Б. ц.
11. Пряжникова, Ю.А. Зарубежный опыт функционирования платежных систем [Текст]/ Ю.А. Пряжникова // Финансы и кредит. — 2007. — N 26. — C.50-59
12. Румянцев, М.И. Информационные системы и технологии финансово-кредитныхучреждений [Текст]: учебное пособие для вузов / М.И. Румянцев; Западнодонбасскийин-т экономики и управления. — Днепропетровск: ИМА-пресс, 2006. — 482 с.
13. Солуянов, А.А. Риски платежных систем (управление рисками и их минимиация)[Текст] / А.А. Солуянов // Банковские услуги. — 2007. — N 12. — C.9-16
14. Федорусенко, А.В. Совершенствование платежной системы банка [Текст] / А.В.Федорусенко // Банковское дело. — 2006. — N 8. — C.60-64