Кафедра економічної кібернетики
РЕФЕРАТ
З дисципліни:
“Інформаційні системи в менеджменті"
Загальна характеристика серії стандартів MRP — MRP II- ERP — CSRP
Зміст
1. Сутність корпоративних інформаційних систем, побудованихна основі концепції планування матеріальних ресурсів (MRP) і плануваннявиробничих ресурсів (MRPII)
2. Корпоративні інформаційні системи, побудовані відповіднодо концепції планування ресурсів підприємства (ERP) і концепції, орієнтованоїна кінцевого споживача (CSRP)
Список використаної літератури
1. Сутність корпоративнихінформаційних систем, побудованих на основі концепції планування матеріальнихресурсів (MRP) і планування виробничих ресурсів (MRPII)
Розроблення автоматизованих систем управліннявисунула на порядок денний дві взаємопов'язані проблеми. З одного боку, цеформалізація і стандартизація методів розроблення проектів, а з іншого — стандартизаціяметодів управлінських рішень, які відповідали б визначеним цілям.
Для розв'язання першої проблеми треба булоуніфікувати методологію розроблення складних інформаційних систем від аналізупредметної галузі та вибору відповідного матеріального математичного описусистеми до проектування, розробки й супроводження її з урахуванням можливихінструментальних засобів, програмної реалізації. Лише цілковита уніфікаціяметодів створення проектів дає підстави говорити про побудову дійсноінтегральних систем, в яких формалізація інформаційних взаємодій та оцінюванняїхньої ефективності відбуваються на рівні математичного і програмногозабезпечення.
Для задоволення потреб системних аналітиків,проектувальників і програмістів швидкими темпами почали створюватися програми дляавтоматизації процесу проектування і розроблення прикладного програмногозабезпечення складних систем організаційного управління. Такі програмніпродукти отримали загальну назву CASE (Computer Aided Software/SistemEngineering) — комп'ютерні допоміжні засоби створення програмного забезпечення.На сьогодні існує широкий вибір CASE-засобів, за допомогою яких створюютьсякорпоративні інформаційні системи. Це система CORBA, що охоплює програмніпакети OmniORB2, ORBacus та Місо; UML (Universal Modeling Language) — універсальнамова моделювання; Rational Rose, яка реалізована в трьох варіантах (Rose DataModeler, Rose Real Time, Rose Enterprise) і розрахована на проектувальників,системних аналітиків і розробників широкого профілю; Designer-2000 іDeve-Іорєг-2000 — засоби розроблення масштабованих прикладень корпораціїOracle, які дають змогу створювати моделі складних систем за допомогою засобівреінжинірингу прикладних процесів і побудувати гнучкі, масштабні прикладніпрограми, та ін.
Розв'язання другої проблеми на той час знайшлосвоє втілення в розробленні концепції MRP (Materials Reguirements Planning) — плануванняпотреби в матеріалах, основне завдання якої — формалізувати бізнес-процеси напідприємствах.
Основна ідея цієї концепції — потребавдосконалення функції планування матеріальних ресурсів, зумовлена в основномутим, що більшість збоїв і затримок у процесі виробництва пов'язані із затримкамий нерегулярними надходженнями матеріалів і комплектуючих виробів, унаслідокчого ефективність виробництва знижується. Крім того, відсутність узгодженогоплану поставок матеріальних цінностей з технологічним ланцюжком виготовленняпродукції, а також порушення балансу постачання в багатьох випадках призводять,з одного боку, до нагромадження надлишків матеріалів на підприємстві, а відтакдо замороження оборотних коштів на деякий період, а з іншого — не даютьможливості вести моніторинг їхнього стану у виробництві й ефективно управлятицим процесом. Тому низка зарубіжних недержавних організацій, серед якихпровідне місце посідає Американська асоціація з управління виробництвом ізапасами APICS (American Production and Inventory Control Society),сформулювали ідеологію планування потреби в матеріалах, яка згодом сталастандартом для розроблення комп'ютерних програм класу MRP.
Зауважимо, що це не юридичний чи державнийстандарт, а швидше стандартна ідеологія управління, яка на теперішній часприйнята всіма зарубіжними виробниками програмних продуктів і реалізована вусіх системах масштабу підприємства.
Реалізація системи, що працює за цієюідеологією, являє собою комп'ютерну програму, яка дозволяє оптимальнорегулювати поставки матеріальних цінностей під час виробничого процесу,контролюючи при цьому запаси на складі та саму технологію виробництва. Головнимзавданням MRP-системи є забезпечення гарантії наявності необхідної кількостіматеріалів і комплектуючих виробів у будь-який відрізок часу в межах плановогоперіоду й надання можливості зменшення постійних запасів, що водночас сприяєрозвантаженню складів.
MRP-система — це комп'ютерна програма, щопрацює за алгоритмом, регламентованим MRP-методологією.
У системі MRP поточний стан матеріалувизначається його статусом, який охоплює такі показники: наявність цьогоматеріалу на складі, наявність чи відсутність його резервування для іншихцілей, наявність його в поточних замовленнях чи замовлення на нього лишепланується, ціну, можливі затримки постачання, реквізити постачальників тощо. Отже,статус матеріалу однозначно описує ступінь готовності кожного матеріалу бутизапущеним у виробництво.
Потреба в матеріалі в MRP-системі являє собоювизначену його кількість за відповідною одиницею виміру, яка відображаєнеобхідність у замовленні даного матеріалу, що виникла в деякий момент часупротягом планового періоду виробництва.
Розрізняють поняття чистої потреби вматеріалі, яка дорівнює кількості, що безпосередньо йде на виробництво, іповної потреби, під час обчислення якої враховується наявність страхового йзарезервованого запасів. Страховий запас, як відомо, необхідний для підтриманняпроцесу виробництва в разі виникнення непередбачених затримок у постачанні матеріалу.В оптимальному випадку, якщо механізм постачання вважати бездоганним,MRP-система не орієнтується на обов'язкову наявність страхового запасу, дляпідтримання якого потрібно відволікати відповідні кошти. Це одна з важливихособливостей концепції MRP, оскільки MRP-система має бути гнучкою стосовнозовнішніх чинників і вчасно вносити зміни до плану замовлень у разінепередбачених затримок постачання. Щодо українських умов, коли затримка впроцесах постачання є швидше правилом, аніж винятком, на практиці доцільнозастосовувати планування з урахуванням страхового запасу, обсяги якоговстановлюються різні для кожного конкретного випадку залежно від реальноїситуації з надходженням матеріалів.
Процес планування в MRP-системі міститьфункції автоматичного створення проектів замовлення на закупівлю матеріалів абовнутрішнє виробництво необхідних комплектуючих, що значно підвищує ефективністьвиробництва. Основні переваги використання MRP-системи у виробництві такі:
гарантована наявність необхідних матеріалів ікомплектуючих виробів у виробництві, зменшення тимчасових затримок у їхдоставці, а отже, забезпечення ритмічного випуску продукції;
наскрізне планування і диспетчеризація виробництваза рахунок формування збалансованого за ресурсами плану;
безперервний контроль витрат і собівартостіпродукції;
упорядкування виробництва через контрольстатусу кожного матеріалу, що дозволяє вести моніторинг його конвеєрного шляху,починаючи від формування замовлення на цей матеріал до його положення уготовому виробі. Завдяки цьому досягаються повна вірогідність і ефективністьвиробничого обліку.
MRP-система забезпечує синхронну роботувиробничого циклу з доставкою матеріалів і створення кінцевого продукту бездодаткових затримок. Вона прискорює доставку першочергових матеріалів ізатримує передчасність надходження в такий спосіб, щоб усі матеріали йкомплектуючі надходили у виробництво одночасно відповідно до технологічноголанцюжка.
Розглянемо докладніше роботу MRP-системи, яка,як і будь-який програмний продукт, містить вхідні дані та результати їхоброблення. Інформаційну модель цієї системи унаочнює рис.1.
Масив опису стану матеріалів (ISF — InventoryStatus File) є основним вхідним елементом MRP-системи. У ньому максимальноповно відображено інформацію про всі матеріали й комплектуючі вироби, необхіднідля виробництва кінцевого продукту. У масиві має бути зазначено статус кожногоматеріалу, його запаси, розміщення на складі тощо.
Масив виробничої програми (MPS — MasterProduction Schedul) містить інформацію про обсяг виробництва й оптимізованийграфік розподілу часу для виробництва необхідної партії готової продукції назапланований період. Система передбачає створення спочатку пробної програмивиробництва, яка згодом тестується на можливість її виконання за допомогоюпрограми CRJP (Capacity Reguirements Planning). Програма CRP визначає, чидостатньо виробничих ресурсів для виконання пробної програми виробництва.
/>/>
БІБЛІОТЕКА
Рис.1. Інформаційна модель MRP-системи
У процесі роботи CRP-програми розробляєтьсяплан розподілу виробничих потужностей для виконання кожного конкретного циклувиробництва протягом планового періоду. Також установлюється технологічний планпослідовності виробничих операцій відповідно до пробної програми виробництва,визначається ступінь завантаження кожної виробничої одиниці на термінпланування.
Якщо аналіз показує, що виробнича програмазабезпечена ресурсами й може бути виконана, то вона автоматично набуває статусуосновної та стає вхідним елементом MRP-системи.
Така попередня перевірка необхідна для того,щоб уникнути неузгодженості між показниками забезпеченості програми виробництвапотрібними матеріалами і графіком виникнення потреб у матеріалах, який формуєMRP-система і в якому не передбачено механізму аналітичних розрахунків щодозабезпечення виробничої програми ресурсами.
У свою чергу, у разі браку деяких матеріалівабо неможливості виконати план замовлень з погляду CRP-програми MRP-системавказує на необхідність внести в неї корективи.
Масив складових елементів виробу (BMP — Billsof Material File) містить інформацію про матеріали, складальні одиниці, деталі,покупні комплектуючі вироби та їхню кількість, необхідну для виробництвакінцевого продукту. Крім опису структури кінцевого продукту масив міститьдокладну інформацію про технологію його виготовлення, тобто на яких операціяхтехнопроцесу, які елементи і в якій кількості використовуються під часскладання виробу. Для масиву складових елементів виробу надзвичайно важливим єпідтримання його в актуальному стані, тобто своєчасне внесення змін до масиву вразі змін у структурі чи технології виробництва.
Масиви-довідники містять інформацію про назвиреквізитів (виробів, матеріалів тощо), розшифровку й детальний опис показників.
Маючи необхідні вхідні дані, MRP-системавиконує відповідні логічні кроки роботи, які подано на рис.1 у вигляді п'ятивзаємопов'язаних програмних модулів.
Перший модуль аналізує прийняту програмувиробництва й формує оптимальний графік виробництва на плановий період длякожного складового елемента виробу.
У другому модулі аналізуються і включаються вплан окремим пунктом матеріали, не передбачені виробничою програмою, але наявнів поточних замовленнях.
Третій модуль на основі затвердженої програмивиробництва й замовлень на матеріали та комплектуючі, що не входять до неї,визначає для кожного окремо взятого матеріалу чисту його потребу відповідно допереліку складових елементів кінцевого продукту.
Сутність методу автоматичного формулюваннязамовлення на поставку матеріалів відображено на рис.2.
/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>
Рис.2. Схема формування потреби в матеріалахза точкою замовлення
/>Точкоюзамовлення називається мінімальний рівень запасу матеріалу, який складається зістрахового й зарезервованого запасів та очікуваної середньої потреби вматеріалі в період відтворення запасу матеріалу. Відповідно до цього під часвизначення точки замовлення необхідно враховувати страховий і зарезервованийзапаси, а також середньоденну потребу в матеріалі та кількість робочих днів навідтворення запасу матеріалу.
Отже, мінімальний рівень запасу, страховий ізарезервований запаси є основними параметрами управління під час плануванняпотреби в матеріалах за точкою замовлення. Переваги такого методу полягають утому, що мінімальний рівень запасу враховує стан витрат і постачань матеріалів,а відтак запаси на зберігання матеріалів наближаються до оптимальних.
Поточний контроль складського запасуздійснюється під час кожного відпуску матеріалу перевіркою, чи не знизивсярівень запасу матеріалу нижче за мінімальний рівень. Якщо так, то створюєтьсяпроект замовлення на постачання.
П'ятий модуль аналізує всі замовлення наматеріали й вибирає ті з них, які створені раніше за поточний періодпланування, а в разі потреби вносить зміни, щоб запобігти передчаснимпостачанням матеріалу.
Модуль формує певні зміни до наявних замовленьі в разі необхідності створює нові для забезпечення оптимальної динамікивиробничого процесу. Ці зміни автоматично модифікують масив «Опис стануматеріалу», що, у свою чергу, веде до зміни статусу матеріалу й відображаєреальну картину забезпечення виробничої програми ресурсами.
Вихідні повідомлення MRP-системи такі:
1. План замовлень матеріалів (POS — PlannedOrder Schedule) містить кількісні показники на замовлення у відповідний періодчасу протягом терміну планування. Він є документом, що регламентує подальшуроботу відділу маркетингу з постачальниками, а також визначає забезпеченнявиробничої програми для внутрішнього виробництва комплектуючих, якщо таке масмісце.
2. Зміни до плану замовлень (СРО — Changes inPlanned Orders) містять уточнені (модифіковані) показники до раніше спланованихзамовлень. Окремі замовлення можуть бути затримані або перенесені на іншийперіод.
Крім того, формуються деякі додаткові звіти,мета яких — звернути увагу менеджерів на ті проміжки часу, коли потрібендодатковий контроль за поточними замовленнями, а також вчасно сповістити проможливі системні помилки, що виникають у роботі програми. Такими є виконавчийзвіт, звіт про забезпеченість (вузькі місця), звіт про прогнози.
Виконавчий звіт (PR — Performance Report) єосновним індикатором конкретної роботи MRP-системи, який сповіщає користувачапро критичні ситуації, що виникли у процесі планування, наприклад, про повнувитрату страхового запасу з окремих матеріалів, а також про всі системніпомилки в процесі роботи MRP-системи.
Звіт про забезпеченість (вузькі місця) (ER — ExceptionReport) призначений для завчасного інформування користувача про передбаченізапізнення в замовленні матеріалів, надлишки матеріалів на складі тощо.
Звіт про прогнози (PR — Planning Report) міститьінформацію про можливу майбутню зміну обсягів і характеристик продукції, щовипускається; на його підставі можна планувати довгострокові потреби вматеріалах.
Як видно із зазначеного вище, MRP-системаявляє собою алгоритм оптимального управління замовленнями на готову продукцію,її виробництвом і запасами матеріальних ресурсів, дозволяє оптимальнозавантажувати виробничі потужності і при цьому купувати стільки матеріалів,скільки необхідно для виконання поточного плану, і саме стільки, скількиможливо опрацювати за відповідний цикл виробництва. Власне методологія MRP єпрактичною реалізацією двох принципів — Just-in-time (вчасно замовити) і КапВап(вчасно зробити). Зрозуміло, що ідеальна реалізація методології MRP у реальномужитті майже неможлива, наприклад, через можливість зриву термінів постачань зрізних причин і внаслідок цього через зрив виробництва продукції. Тому вжиттєвих ситуаціях використання MRP-системи на кожний передбачений заздалегідьвипадок визначається страховим запасом матеріалів і комплектуючих (safety stock),обсяг якого встановлює компетентне керівництво компанії.
У початковий період упровадження концепції MRPздавалося, " що всі основні проблеми виробництва й забезпеченняматеріалами розв'язані, тому активно почати створювати і продавати комп'ютерніпрограми, що реалізують нехитрі принципи цієї ідеології. Але з часом у процесіподальшого аналізу ситуації, що склалася у світовому бізнесі, з'ясувалося, щовсе більша частка собівартості продукції належить витратам, безпосередньо непов'язаним з процесом і обсягом виробництва. У зв'язку з конкуренцією, щозростає з року в рік, істотно збільшуються витрати на рекламу й маркетинг,зменшується життєвий цикл виробів, кінцеві споживачі продукції стають дедалівимогливішими до показників «якість — вартість». Усе це потребує переглядупідходів до планування бізнесової діяльності. Відтепер потрібно намагатисяробити те, що продається, а не, навпаки, виробляти, що завгодно, й намагатисяпотім це продати. Отже, маркетинг і планування продажу мають бути безпосередньопов'язані з плануванням виробництва.
З метою вдосконалення системи планування заметодологією MRP наприкінці 70-х років відомі американські вчені О. Уайт і Дж. Прослзапропонували ідею відтворення замкнутого циклу (closed loop) у MRP-системахчерез уведення для розгляду ширшого спектра факторів і функцій під часпланування. До базових функцій планування виробничих потужностей і плануванняпотреб у матеріальних ресурсах було запропоновано додати низку додаткових, асаме: проведення контролю відповідності кількості зробленої продукції кількостівикористаних у процесі збирання матеріалів та комплектуючих і виявленнявідхилень між нормативними й фактичними даними; складання регулярних звітів прозатримки замовлень, обсяги й динаміку продажу продукції, постачальників тощо.
Основна особливість модифікації системи наоснові замкнутого циклу полягала в тому, що створені в процесі її роботи звітианалізуються і враховуються на подальших етапах планування, змінюючи в разіпотреби програму виробництва, а отже, і план замовлень, у такий спосібздійснюючи зворотний зв'язок у системі, що забезпечує гнучкість плануваннястосовно зовнішніх факторів, таких як рівень попиту, стан справ упостачальників і т. ін.
Надалі вдосконалення системи MRP із замкнутимциклом привело до її модифікації, що згодом отримала назву MRPII (ManufacturinResouce Planning) — планування ресурсів виробництва, в якій римську цифру«II» використано для ідентифікації нової системи, що має однаковуабревіатуру з попередньою системою. Вона охоплює планування всіх ресурсіввиробничого підприємства, зокрема фінансових, кадрових, основних фондів і т.д. Усистемі класу MRPII можна виокремити три базові блоки.
Формування основного плану на основізамовлення клієнтів і прогнозу попиту. Система охоплює процедури швидкоїкомп'ютерної перевірки можливості виконання. Це так зване приблизне плануванняпотужності (Rough Cut Capacity Planning).
Планування потреб, тобто формуванняплану-графіка виготовлення партій комплектуючих одиниць власного виробництва таплану-графіка закупівлі матеріалів і комплектуючих у постачальників. При цьомувизначаються розмір замовлень та їх дати, а також розраховується завантаженняресурсів за допомогою процедури планування потужності (Capacity Planning).
Оперативне управління шляхом перевіркиукомплектованості та запуску замовлень, керування процесом виробництва черезмеханізми виробничих циклів, пріоритетів, розмірів замовлень. Оперативний обліквиконання операцій і замовлень, облік ресурсів на складах і всіх ділянкахвиробництва.
Крім того, система класу MRPII здатнаадаптуватися до змін яких-небудь зовнішніх чи внутрішніх умов і сформувативідповідь на питання «що, коли… », тобто заздалегідь «програти»реальність, яка очікує підприємство в майбутньому, і вибрати кращий варіант дій.Стандартна система MRPII містить опис 16 груп функцій системи організаційногоуправління: планування продажу й виробництва, управління попитом, складанняплану виробництва, планування потреб у матеріалах, специфікації продуктів,управління складським господарством, планове постачання, управління цехом,планування виробничих потужностей, контроль входу/виходу, матеріально-технічнепостачання, планування розподілу ресурсів, планування та контроль виробничихоперацій управління фінансами, моделювання, оцінка результатів діяльності.
Подальший розвиток системи MRPII інагромадження досвіду моделювання виробничих і невиробничих процесів постійноуточнює функціональність цієї системи, поступово охоплюючи дедалі більшефункцій. Вона має на меті інтеграцію всіх основних процесів, що реалізуютьсяпідприємством, а саме: планування, постачання, запаси, виробництво, програми,контроль за виконанням плану, витрати, фінанси, основні засоби і т. ін.
MRPII-система побудована в такий спосіб, щобрезультати роботи кожного модуля аналізувалися всією системою загалом, що йзабезпечує ЇЇ гнучкість стосовно зовнішніх чинників. Саме ця властивість євизначальною для сучасних систем планування, оскільки більшість виробниківвиготовляють продукцію на короткий життєвий цикл, таку, що потребує регулярногооновлення й модернізації. У такому разі виникає потреба в програмних продуктах,які на базі даних аналізу поточного попиту і становища на ринку загаломдозволяли б оптимізувати обсяги й характеристики продукції, що випускається.
Для того щоб програмне забезпеченнявідповідало класу MRPII, воно має виконувати певний обсяг необхідних функцій (процедур).Розглянемо логіку роботи MRP-системи на конкретному прикладі. На рис.3 наведеноструктурну схему планування ресурсів виробничого підприємства.
1. Планування розвитку бізнесу.
Першим етапом є упорядкування плану діяльностіпідприємства. На ньому визначаються місія підприємства, його ніша на ринку,оцінюються й визначаються прибутки, фінансова забезпеченість. Фактичнопідтверджується, що підприємство збирається зробити і продати, та оцінюється,які фінансові ресурси треба інвестувати в розроблення й розвиток продукту, щобвийти на плановий рівень прибутку.
Вихідними елементами цього модуля є пландіяльності підприємства (план виробництва виробів у натуральних одиницях) ібізнес-план. Під час визначення плану діяльності зважають на такі показники:
залишок готових виробів на складі на початокпланового періоду;
необхідна кількість підтримувального запасуготових виробів на складі в той чи інший момент протягом цього періодупланування;
прогнози продажу виробів на плановий період.
З погляду MRP-системи план діяльності табізнес-план не є незалежними, і щоразу, відновлюючи план діяльності, вносятьзміни до бізнес-плану.
2. Визначення необхідних матеріалів ікомплектуючих.
На підставі плану виробництва MRP-системаскладає інвентарний список (Bill of materiall file) матеріалів і комплектуючих,потрібних для виробництва кінцевого продукту. Тож кожен кінцевий продукт маєсвій перелік складових. Крім того, в інвентарному списку вміщується описструктури кінцевого продукту, тобто повна інформація з послідовності йогоскладання. Для кожного відрізка часу (таким відрізком може бути тиждень абодоба) протягом усього періоду планування на підставі інвентарних списків, планувиробництва й поточних запасів на складі визначається повна потреба вматеріалах. Вона являє собою інвентарну таблицю, що виражає потребу в кожномуматеріалі в кожний конкретний момент.
/>/>/>
Рис 3. Структурна схема планування ресурсіввиробничого підприємства за методологією MRPII
3. Первинний об'ємно-календарний планвиробництва.
На підставі генерального плану діяльностіпідприємства формується пробна програма виробництва, розподілена за періодами, структурнимипідрозділами й обсягами для подальшого її тестування на реальність.
4. Планування потреби в матеріалах.
На цьому етапі в повному обсязі працюєMRP-система, інформаційну модель якої унаочнено на рис.1.
5. Планування виробничих потужностей.
Перевіряється первинний об'ємно-календарнийплан виробництва на його забезпеченість ресурсами за допомогою CRP-програми,яка є складовою MRP-системи.
MRP-план є основним вхідним елементомпрограмного модуля для планування потреб у виробничих потужностях (CRP-модуля).Іншим вхідним елементом є технологічна схема оброблення (збирання) кінцевогоготового виробу (routing plan). Ця схема подається у формі таблиці аналогічноінвентарному списку на матеріали й комплектуючі з тією лише різницею, щозамість назв матеріалів (комплектуючих) і їх кількості вказуються назвавиробничої одиниці (наприклад, механічна пилка, фрезерувальний верстат,робітник О.І. Петренко тощо), її код, номер та назва технологічної операції (приміром,різка, фрезеровка, ручна шліфовка тощо), кількість робочих годин для виконанняоперації. Результатом роботи CRP-модуля є план потреби у виробничих потужностях.
6. Об'ємно-календарний план виробництва (MPS-план).
Якщо в результаті роботи CRP-модулявстановлено, що MRP-план нездійснений, то потрібно переглянути виробничупрограму (MPS) або взагалі весь план діяльності підприємства. Проте фахівець,що працює із CRP-програмою, повинен усвідомлювати, що йти на це можна лише вкрайньому випадку. А відтак фахівець з планування має бути компетентним зпитань виробничих потужностей свого підприємства, вміти оцінити й опротестуватиявно нездійсненний MRP-план до відправлення його в CRP-модуль або знайтиспособи розширення виробничих потужностей до необхідного рівня.
У той момент, коли визначено, що план потреб увиробничих потужностях є здійсненним, програма виробництва автоматичнопідтверджується і стає основою для MRP-системи, а також починає функціонуватиконтроль підтримки встановленої програми.
План потреби у виробничих потужностях показує,яку кількість робочих годин повинна працювати кожна виробнича одиниця, щобопрацювати необхідну кількість матеріалів. У спрощеному вигляді він міститьтакі дані: назву й код виробничої одиниці (наприклад, фрезерувальний верстат,код матеріалу, код виробу замовлення), планову кількість виробів (наприклад, натиждень), планову потребу виробничого ресурсу у відповідних одиницях (станко-годинах,людино-годинах) на кожний день тижня. З метою контролю підтримки встановленоїпрограми складається звіт для кожної виробничої одиниці за відповідний термін (наприклад,тиждень), який містить: назву й код виробничої одиниці, звітний період,кількість робочих годин за планом, фактично та відхилення.
Для того щоб система працювала в режиміуправління за показниками відхилення, слід визначити науково обґрунтованірозміри припустимого відхилення від планового показника для кожноїконтрольованої одиниці, створити так звану регламентуючу інформацію. Приміром,якщо встановлено, що розмір фактичного відхилення (у годинах) перевищуєприпустиме відхилення на відповідну дату, то система сигналізує пронеобхідність негайного втручання в роботу цієї продуктивної одиниці та вжиттязаходів з метою підвищення її продуктивності для виходу на плановий рівень. Такимизаходами можуть бути збільшення загального часу роботи устаткування за рахунокзростання коефіцієнта змінності роботи, залучення додаткових робітників тощо.
Якщо відхилень немає і робота йде за планом,то інформація керівництву не надається, оскільки в цьому разі його втручання непотрібне й надана інформація лише перевантажуватиме управлінський персонал.
7. План замовлень на матеріали.
У цьому блоці визначаються кількість кожногоматеріалу, яку необхідно замовити в кожний визначений період часу протягомтерміну планування, і зміни до раніше спланованих замовлень. Докладнішуінформацію з цього приводу було подано під час опису роботи MRP-системи (див. рис.1; 2).
8. План розподілу виробничих потужностей.
Планування розподілу виробничих потужностейздійснюється за допомогою програмного модуля DRP (Distributed RequirementsPlanning) — планування потреб у розподілі, який координує попит, пропозиції таресурси між постачальниками й замовниками. Це можуть бути потоки попиту іпропозицій між постачальниками й підрозділами підприємства-замовника, окремимипідрозділами підприємства або між цими підрозділами й окремими клієнтами.
У ланцюжку поставок може бути два і більшерівні виробничих або дистриб'юторських підрозділів. Вони можуть перебувати врізноманітній залежності один від одного. Крім того, один підрозділ можепостачати виробничі ресурси іншому.
Під час планування розподілу виробничихресурсів між підрозділами підприємства вирішуються три основні завдання:
які ресурси конкретний підрозділ має одержативід інших підрозділів;
які ресурси він збирається поставити іншимпідрозділам;
що конкретно підрозділ може поставити.
На перший погляд, ці завдання схожі на ті, щовирішуються в MRP-системі, проте існує одна принципова відмінність. У MRPдостатньо знати період та обсяг очікуваних попиту і пропозиції, практичноосновне її призначення — це контроль запасів на складі та їх поновлення.
У реальних умовах, коли існує кількапідрозділів, між якими постійно пересувається продукція, DRP потрібно знайтидодатково, в якому конкретно підрозділі виник попит чи пропозиція.
Тому вирішення першого завдання за допомогоюDRP-модуля дає відповідь на питання, які ресурси за переліком і обсягомнеобхідно поставити з іншого підрозділу.
Друге завдання дозволяє оцінити всі джерелапопиту на продукт, зокрема замовлення клієнтів, прогноз відвантажень, потребина запасні частини, страховий і зарезервований запаси та міжзаводський попит.
Використовуючи дані про міжзаводський попит ізамовлення на підрозділ, між підрозділами ведеться контроль попиту і пропозиції.На підставі даних про потреби підрозділу в ресурсах, що постачаються іншимпідрозділом, DRP створює запити між цими підрозділами.
Результати вирішення третього завданнязалежать від наявності ресурсів. Якщо попит перевищує пропозицію, DRP можнавикористовувати для закріплення ресурсу за кількома підрозділами в зазначенійпропозиції.
9. Планування і контроль за продажем продукції.
На цьому етапі бізнес-план підприємства, якиймістить зведені планові показники з обсягів продажу й виробництва у грошовому виразі,розбивається на асортиментні групи товарів; у результаті одержують детальнішийплан продажу й виробництва, до якого долучають:
обсяг продажу;
обсяг виробництва;
запаси товарів;
незавершений обсяг виробництва;
план відвантаження продукції.
Такий план щомісяця переглядається, до увагиберуться план попереднього місяця, фактичне його виконання й дані бізнес-плану.
З названих показників обсяги продажу йвідвантаження продукції відображають прогнози підприємства і прямому контролюне піддаються, оскільки вони здебільшого залежать від зовнішніх факторів.
Обсяг виробництва — це внутрішній показник, щопідлягає прямому контролю, оскільки віні повною мірою залежить від підприємства.
Плани з обсягів запасів і незавершеноговиробництва контролюються побічно, маніпулюючи даними прогнозів продажу,відвантаження і плану виробництва. Регулювання обсяжних показників даних планіввиконується по-різному, залежно від типу продукції, що випускається, абокомпанії, що продає. Плановий обсяг запасів продукції має першорядне значеннядля тих підприємств, що виготовляють продукцію на склад, а плановий обсягнезавершеного виробництва — для тих, що виготовляють продукцію на замовлення.
Зауважимо, що план продажу й виробництва — цене просто план випуску продукції. Він потребує наявності необхідного обсягуресурсів по всьому підприємству в цілому.
Якщо відділ збуту планує підвищення продажупевного асортименту продукції, то відділ головного механіка повинен забезпечитинаявність потрібної кількості устаткування, відділ маркетингу — додатковіпоставки матеріалів, відділу кадрів необхідно буде знайти додаткову кількістьробітників і т.д.
Крім того, треба буде забезпечити виробництвододатковими фінансовими ресурсами.
Потреба в додаткових ресурсах у кінцевомупідсумку може ініціювати перегляд бізнес-плану.
10. Контроль за виробництвом.
Контроль за виробництвом у MRPII-системіздійснюється за допомогою зворотного зв'язку (feedback). Основною й ефективноюрисою цієї системи є можливість планувати потреби підприємства на короткіпроміжки часу (тиждень, день) і здійснювати зворотний зв'язок у реальномурежимі часу, наприклад, автоматично змінювати раніше побудовані планивиробництва в разі збоїв поставок або виходу з ладу устаткування.
Алгоритм роботи MRPII-системи націлений навнутрішнє моделювання всієї сфери діяльності підприємства. Система враховує йаналізує всі внутрішньокомерційні та внутрішньовиробничі події, яківідбуваються в певний час, і ті, що заплановані на майбутнє. У разі будь-якихзмін у виробництві (допущено брак, змінено програму виробництва, уведено новітехнологічні вимоги) MRPII-система миттєво реагує на те, що сталося, вказує нанаслідки і визначає, які зміни потрібно внести у виробничу діяльність, щобзапобігти цим наслідкам або мінімізувати їх.
Отже, передбачаючи можливі наслідкизаздалегідь і надаючи керівництву підприємства інформацію для попереднього їханалізу, система забезпечує стабільне становище підприємства на ринкувиробників і споживачів продукції.
З часу виникнення і впровадження MRPII-системиу світовому бізнесі відбулися значні зміни. В останнє десятиліття гігантисвітової індустрії поширили на весь світ свої віддалені виробничі таневиробничі об'єкти управління, значно ускладнилась організаційна структуранайбільших компаній і холдингів. Це, у свою чергу, зумовило збільшення управлінськихвитрат на підтримання складних логічних структур управління бізнесом. Якрезультат виникла потреба шукати методики, які дозволили б оптимізувативирішення цих завдань. MRPII-система уже була не спроможна задовольнитизростаючі потреби великих корпоративних систем, розподілених у світовомупросторі. Тим більше, що вона мала низку істотних недоліків:
відсутність розвиненої інтегрованої системиуправління фінансовими ресурсами й кадровим потенціалом;
недостатньо розвинена система управліннявитратами і прибутком за місцем їх виникнення;
слабка інтеграція із системами проектуваннятехнологічних процесів і автоматизації виробництва;
система в основному зорієнтована на існуючізамовлення на продукцію, що вкрай ускладнює прийняття рішень на довгострокову перспективу.
MRPII поступово трансформується в ERP-систему.
2. Корпоративні інформаційні системи,побудовані відповідно до концепції планування ресурсів підприємства (ERP) іконцепції, орієнтованої на кінцевого споживача (CSRP)
Концепцію ERP (Enterprise Resource Planning) — планування ресурсів підприємства — запропонувала аналітична фірма Gartner Groupна початку 90-х років XX ст. як інструмент подальшого вдосконалення ітрансформації системи MRPII у систему нового покоління. Вона здебільшогоорієнтована на вирішення завдань управління великими корпораціями зрозподіленими на значній території структурними підрозділами й ресурсами. Практичноце нова генерація в довгому ланцюжку інструментів управління бізнесом, щозабезпечує комплексний контроль за роботою підприємства. В її складі є все, щонеобхідно для управління фінансовою й господарською діяльністю підприємства. СистемиERP орієнтовані на головні аспекти виробничої та комерційної діяльностіпідприємства, такі як виробництво, планування, фінанси й облік,матеріально-технічне постачання й управління кадрами, збут, управліннязапасами, ведення замовлень на виробництво й поставку продукції, надання різнихпослуг тощо. Такі системи створюються для надання керівництву інформації, на підставіякої приймаються управлінські рішення, а також для створення інфраструктуриелектронного обміну даними підприємства з постачальниками і споживачами.
На відміну від MRPII в ERP-системі більшеуваги приділяється фінансовим підприємствам, додаються механізми управліннятранснаціональними корпораціями, включаючи підтримку кількох часових поясів,мов, валют, систем бухгалтерського обліку і звітності. Ці відмінності більшоюмірою зачіпають не логіку й функціональність системи, а її інфраструктуру (Internet/Intranet)і масштабність — до кількох тисяч користувачів. Тому вимоги до гнучкості,надійності та продуктивності програмного забезпечення й обчислювальних платформневпинно зростають.
У нових системах ERP більше уваги приділяєтьсязасобам підтримки прийняття рішень та інтеграції зі сховищами даних, вони маютьрозвинені засоби настроювання (конфігурування) і адаптації до конкретних вимог,включаючи й такі, що застосовуються динамічно в процесі експлуатації системи.
Згідно з матеріалами Асоціації APICS, сучаснасистема управління підприємством, яка відповідає концепції ERP, має охоплювати:
управління ланцюжком постачання (SCM — SupplyChain Management). У MRPII це DRP (Distribution Resource Planning) — плануваннярозподілу ресурсів;
розвинуте планування і складання розкладів (APS- Advanced Planning and Scheduling);
модуль автоматизації продажу (SFA — SalesForce Automation);
автоматичний модуль, що відповідає законфігурування системи (SACE — Stand Alone Configuration Engine);
модуль кінцевого планування ресурсів (FRP — FiniteResource Planning);
модуль інтелектуального бізнесу (ВІ — BusinessIntelligence);
модуль електронної комерції (EC — ElectronicCommerce);
управління даними про виріб (PDM — ProductData Management).
В основі такого комплексу лежить ідеологіякомпонентної архітектури, яка реалізує підключення до базового пакета ERP черезвідповідні інтерфейси спеціалізованих модулів, що відповідають за електроннукомерцію, за OLAP, за DSS, автоматизацію продажу і т. ін.
На рис.4 подано структурну схему ERP-системи,яка порівняно із системою MRPII доповнена такими функціональними модулями, як: прогнозуванняпопиту, управління проектами, управління витратами, управління конструкторськоюй технологічною підготовкою виробництва (складом виробів і технологічнимимаршрутами), управління кадрами й фінансовою діяльністю.
/>/>/>/>
Рис. 4. Структурна схема ERP-системи
Системи ERP являють собою верхній рівень вієрархії систем керування підприємством, що торкається головних аспектів йоговиробничої та комерційної діяльності.
В організаційному плані ERP-система — ценадбудова до MRPII, орієнтована на оптимізацію роботи з віддаленими об'єктамикерування, з розширеними можливостями роботи, з мережею філій і залежнихкомпаній, розташованих на значній території.
Основні переваги ERP-системи такі: зниженнясобівартості продукції за рахунок ефективності виконання господарськихоперацій, зменшення часу виходу продукції на ринок; зниження витрат виробничихресурсів і браку; підвищення якості продукції; оброблення замовлень зазамкнутим циклом.
Вади ERP-систем такі: використання ERP завждисфокусовано лише на внутрішніх процесах без урахування вимог покупця; функціїобмежені виробництвом і адмініструванням; функцій продажу, маркетингу йрозроблення продуктів немає; система із запізненням реагує на зміни ринку; ефективністьоперацій може бути скопійована й поліпшена конкурентами.
Зауважимо, що концепція ERP постійнорозвивається, і вже на початку нового тисячоліття міжнародна компанія GartnerGroup (GG) запропонувала нову ідеологію — ERPII (Enterprise Resource &Relationship Processing) — управління ресурсами й зовнішніми зв'язкамипідприємства. ERPII — це розвиток концепції ERP, спрямований у такий спосіб,щоб було зручно використовувати породжену нею інформацію в зовнішньомусередовищі для забезпечення співпраці з іншими корпораціями в межах спільнихінтересів. Розширення сфери застосування ERPII порівняно з ERP проявляється втому, що нова концепція охоплює й невиробничі сфери діяльності. Притаманні їйфункції виходять за межі традиційних виробничих, дистриб'юторських і фінансовихзавдань і відображають специфіку якого-небудь окремого промислового сектору абоунікального напряму діяльності. Дані, які необхідно використовувати в ERPII,відрізняються від внутрішніх даних систем ERP, що зберігаються йвикористовуються лише в межах підприємства, передусім тим, що вони розрахованіна використання в розподіленому торговому співтоваристві. За висновкомекспертів GG, основна відмінність цих систем полягає в тому, що новабізнес-модель ще більше розширює коло учасників бізнесу, віддаляючись відкорпорації з її традиційними торговими партнерами й наближаючись до «кіберринку»- обширного торгового співтовариства.
Концепцію CSRP (Customer Synchronized ResourcePlanning) — планування ресурсів, синхронізоване зі споживачем, — запропонувалакомпанія SYMIX. На теперішній час це остання за терміном розроблення концепціякерування виробничими ресурсами. її сутність полягає в тому, що під часпланування і керування виробництвом треба враховувати не лише основні виробничіта матеріальні ресурси підприємства, а й вимоги замовника, зокрема гарантійне йсервісне обслуговування після продажу продукту. Тобто концепція CSRP передбачаєінтеграцію замовника в систему управління підприємством.
CSRP — це перша бізнес-методологія,орієнтована на споживача шляхом інтеграції його вимог у центр системи керуваннябізнесом. Вона встановлює методику ведення бізнесу, що грунтується на поточнійінформації про покупця. Інформація про те, що потрібно споживачу, а що ні, щопродаватиметься на ринку, а що ні, у системі CSRP надходить від покупця. Завданнявиробника і його підрозділів (продажу, маркетингу, технічного обслуговуванняпокупців) — оперативно реагувати на бажання покупців і намагатися запропонуватиїм відповідний продукт, підтримуючи в такий спосіб попит.
У корпоративній інформаційній системі,побудованій на методології CSRP, має циркулювати інформація про нові ринковітенденції, тиск конкурентів, про проблеми обслуговування покупців,ціноутворення, попит тощо. Працівники підрозділів, які обробляють цю інформаціюна автоматизованих робочих місцях, повинні аналізувати, з якими продуктамивиникає найбільше проблем, які вдосконалення покупці запитують найчастіше таякі пропоновані послуги можуть бути найсприятливішими для покупця. На основіцієї інформації відділи дослідження і розробки, конструкторський ітехнологічний працюють над новими продуктами й технологіями, які будутьконкурентоспроможними.
На рис.5 подано схему формування інформації вCSRP-системі на підставі вимог покупців, основна відмінність якої відтрадиційної полягає в тому, що генератором вимог до продукту є покупець, якийдоводить їх до відповідних підрозділів (маркетингу, прийому замовлень, технічногообслуговування), а ті, у свою чергу, доводять інформацію до виробничих плановихпідрозділів.
Отже, в системі CSRP основні акцентизміщуються з планування від потреби виробництва до планування від замовленьпокупців. Діяльність з виробничого планування не просто розширюється, аперевизначає бізнес-практику, фокусуючись на ринковій активності, а не навиробничій діяльності.
Загальну схему роботи CSRP-системи подано на Рис.6.Як видно з Рис.6, CSRP-система базується на перевіреній, інтегрованій функціональностіERP і перенаправляє виробниче планування від виробництва до покупця.
Для впровадження CSRP-системи потрібно:
оптимізувати виробничу діяльність, побудувавшиефективну виробничу інфраструктуру на базі методології та інструментарію ERP;
інтегрувати покупця і сфокусовані на покупцевіпідрозділи підприємства з основними виробничими і плановими підрозділами;
упровадити відкриті технології та створититехнологічну інфраструктуру, що може підтримувати інтеграцію покупців,постачальників і служб управління виробництвом.
/>/>/>/>/>
Рис.5. Схема формування інформації на підставівимог покупців
Перший крок у корпоративній CSRP-системі — досягнутивиробничої ефективності впровадженням технології виготовлення продуктів назамовлення, прийнятої в ERP, а потім інтегрувати покупця в систему.
Вигоди, що можуть бути досягнутіперефокусуванням бізнес-практики та інтеграцією покупця в центр системиуправління бізнесом, можна розглянути на конкретних прикладах.
По-перше, удосконалюється процес обробленнязамовлень. Він розширюється, і замість простої функції розміщення і веденнязамовлення включається інтегрована функція продажу й маркетингу з покупцем. Покупецьразом з продавцем на його робочому місці формують замовлення, визначаючипотреби покупця, що динамічно переводяться у вимоги до продуктів та їхвиробництва. Така технологія конфігурування замовлення дає змогу перевіритиможливість його виконання до того, як воно буде розміщене у виробництві.
/>
Рис.6. Схема синхронізованого з покупцемпланування ресурсів (CSRP)
Обробка замовлень охоплює інформацію пропотенційних клієнтів і перспективу співпраці з ними. Системи керуванняконтактами й генератори звітів поєднуються із системами створення замовлень івиробничого планування, щоб надати інформацію про необхідні ресурси до того, якзамовлення буде розміщено у виробництві.
Тенденції ринку, попит на продукцію таінформація про пропозиції конкурентів пов'язуються з головними бізнес-процесами.
Істотно трансформується інструментціноутворення, в якому на зміну статистичним ціновим моделям приходятьоптимізаційні, що дозволяє в разі потреби визначити оптимальну вартість кожногопродукту для кожного покупця.
По-друге, CSRP розширює обслуговуванняпокупців за межі звичайної телефонної підтримки й видачі довідок про рахунки. Наданняпослуг клієнтам стає важливою ланкою діяльності підприємства, центром керуваннявиробництвом. Користувачі зливаються з головними додатками планування,виробництва й управління.
Розширюються можливості підтримки покупців зарахунок web-технологій, включаючи цілодобовий сервіс за принципомсамообслуговування.
По-третє, планування виробництва продукції тавсієї діяльності наповнюється новим змістом завдяки опорі на реальні клієнтськізамовлення, а не прогнози або оцінки. Завдяки доступу в реальному часі довірогідної інформації про замовлення покупців підрозділи планування можутьдинамічно змінювати групи робіт, послідовність виконання замовлень, закупівельматеріалів тощо. Зміни в замовленнях покупців автоматично ініціюють зміни взамовленнях постачальникам ресурсів через систему оперативного перепланування,зменшуючи кількість повторної роботи й затримки. Маневрування ресурсом забезпечуєнадання його в потрібному обсязі та в потрібний час.
Результатом успішного застосування CSRP єполіпшення якості товарів, зменшення часу їх постачання, підвищення споживчоїцінності продукції та, як наслідок, зниження виробничих витрат. Однак основне — створення інфраструктури для індивідуалізованих рішень, поліпшення зворотногозв'язку з покупцями і забезпечення для них кращих послуг.
Зауважимо, що ідея встановлення партнерськихстосунків із покупцем не нова. Відомі вчені та провідні спеціалісти сферибізнесу й менеджменту проголошували необхідність партнерства з покупцем не одинрік. І більшість виробників погоджувалися з цим. Але практично це не булореалізовано через брак відповідних інструментальних засобів. Плануванняресурсів, синхронізоване з покупцем (CSRP), пропонує модель бізнесу й набірінструментів, що здатні зробити партнерство з покупцем досяжним і підтримуваним.
Тому, на відміну від ERP, яка була правиломгри для виробників останнього десятиріччя XX ст., CSRP — це план гри надесятиріччя нинішнє, де конкурентні переваги визначаються здатністю виробниківщодня задовольняти унікальні потреби кожного покупця.
Список використаної літератури
1. Ананьєв О.М. Інформаційні системи і технології в комерційній діяльності[Текст]: підручник / О.М. Ананьєв, В.М. Білик, Я.А. Гончарук. — Львів: НовийСвіт-2000, 2006. — 584 с.
2. Антонов В.М. Фінансовий менеджмент: сучасні інформаційні технології [Текст]:навчальний посібник / В.М. Антонов, Г.К. Яловий; ред. В.М. Антонов; Мін-воосвіти і науки України, КНУ ім. Т.Г. Шевченка. — К.: ЦНЛ, 2005. — 432 с.
3. Гужва В.М. Інформаційні системи і технології на підприємствах [Текст]: навчальнийпосібник / В.М. Гужва; Мін-во освіти і науки України, КНЕУ. — К.: КНЕУ, 2001. — 400 с.
4. Гуржій А.М. Інформатика та інформаційні технології [Текст]: підручник /А.М. Гуржій, Н.І. Поворознюк, В.В. Самсонов. — Х.: Компанія СМІТ, 2003. — 352 с.
5. Информационные системы и технологии: приложения в экономике и управлении:Кн.6 [Текст]: учебное пособие / Мин-во образования и науки Украины, Донецкийнац. ун-т; ред. Ю.Г. Лысенко. — Донецк: Юго-Восток, 2004. — 377 с.
6. Інформаційні системи в менеджменті [Text]: підручник / В.О. Новак, Ю.Г. Симоненко,В.П. Бондар, В.В. Матвєєв. — К.: Каравела: Піча Ю.В., 2008. — 616 с.
7. Писаревська Т.А. Інформаційні системи в управлінні персоналом таекономіки праці [Текст]: навчально-методичний посібник для самост. вивч. дисц. /Т.А. Писаревська, О.В. Городній; Мін-во освіти і науки України, Київський нац. економічнийун-т ім. Вадима Гетьмана. — К.: КНЕУ, 2006. — 284 с.
8. Пономаренко Л.А. Електронна комерція [Текст]: підручник / Л.А. Пономаренко,В.О. Філатов; Мін-во освіти і науки України, Київський нац. торговельно-економ.ун-т. — К.: Київський нац. торг. — економ. ун-т, 2002. — 443 с.
9. Татарчук М.І. Корпоративні інформаційні системи [Текст]: навчальнийпосібник / М.І. Татарчук; Мін-во освіти і науки України, Київський нац. економічнийун-т. — К.: КНЕУ, 2005. — 291 с.