План
Вступ
1. Архівні веб-сайти
2. Інформаційні ресурси інтернет-архівів
3. Огляд сайтів зарубіжних архівних установ
Висновок
Список використаної літератури та джерел
Вступ
З того часу, як абревіатура «WWW» увійшла до нашого лексикону,минуло не так багато років, однак, важливість Інтернету в житті суспільства сталадосить відчутною. Інформаційне суспільство, яке на межі століть прийшло назміну традиційному «паперовому», докорінно змінило діяльність архівних служб інаціональних архівів. У наш час у багатьох архівних закладах світу користувачімають можливість отримувати архівні документи в електронній формі. Тобто архівинамагаються іти в ногу з прогресом, розуміючи важливість Інтернету взабезпеченні доступу до архівних документів та інформації. Сьогодні в Інтернетізафіксовано понад 5 тис. архівних сайтів, тобто сайтів архівів, музеїв,бібліотек, які заявили про себе як сховища документальних джерел і писемнихпам'яток.[1] Закордоном уженакопичений важливий досвід, і прикладом вдалої роботи закордонних архівнихзакладів у цій галузі можуть бути Адміністрація національних архівів тадокументації (NARA — National Archives and Records Administration, США) (вІнтернет див. www.nara.gov/), Національний архів Великобританії (TheNational Archives of Great Britain) (в Інтернет див. www.nationalarchives.gov.uk/),Національний архів Канади (National Archives of Canada) (в Інтернет див.www.archives.ca/), та ін. (посилання на закордонні архівні заклади див. насайті «Архіви України» www.archives.gov.ua).
На сторінці одного із зарубіжних архівних сайтів розташовано девіз«Демократія починається тут»[2]. Справдіважко переоцінити важливість архівів у зберіганні історичного досвідупопередніх поколінь, у розвитку громадянського суспільства, демократичних праві свобод. Однак, архіви, які покликані виконувати це важливе завдання, повиннібути максимально відкритими. Під «відкритістю» потрібно розуміти не тільки відсутністьзаборон і перешкод на шляху громадян до отримання архівної інформації(зрозуміло, з урахуванням певного ступеню секретності деяких документів), але йнаявністю доступних сучасних технічних засобів і методів представленняінформації. У зв’язку з цим украй важливим завданням є просування архівнихфондів до Інтернету, що забезпечує віддалений доступ до архівних документів.
У цій курсовій роботі спробуємо дослідити здобутки зарубіжнихархівів у цьому новому і дуже цікавому та важливому напрямі архівістики. Аджевпровадження в архівній справі нових технологій, це є (як зазначалося вище)прямий перехід до побудови інформаційного суспільства.
1. Архівні веб-сайти
Сьогодні інтенсивне впровадження інноваційних технологій і поширеннятелекомунікаційних засобів передачі інформації в світі сприяє продуктивномуознайомленню суспільства зі змістом глобального інформаційного середовища.Сучасні умови для створення веб-ресурсів у архівній справі сприяють постійному збільшеннюкількості архівних веб-сайтів різних країн в Інтернеті. Виникає питання: наскількикористування ними є раціональним та ефективним? Також цікавим є питання — длякого створюють архівні сайти? Наскільки вони запитуванні і яку аудиторіюцікавлять? Якщо йдеться лише про науковців, зацікавлених у проведенні своїхдосліджень, то, можливо, вони й зовсім не потрібні? Професійні вчені добрезнають у яких архівах можуть знаходитися фонди, що цікавлять їх, де ці архівирозташовано, а необхідні архівні довідники стоять на полицях їхніх домашніхбібліотек.
Головною специфікою ведення архівного сайту є те, що, з одногобоку, практично будь-яка людина (а не лише дослідник або студент-історик) можезіткнутися з необхідністю звернення до архіву або сайту архіву, а з іншогобоку, незначна частина користувачів знає до якого архіву їм потрібно звернутися,або передбачає що та інформація, яка їм потрібна, зберігається в архіві. Серед відвідувачів архівнихсайтів багато груп, що здаються випадковими. Як правило, вони потрапляють насайт по так званих низькочастотних запитах і виявляють, що саме тут знаходитьсята інформація, яка їх цікавить, або інформація про те, куди ще можназвернутися. Це один з проявів просвітницької місії архівних сайтів, здатних відчинитидвері до дивного світу документів і джерел школяру, студентові і взагалібудь-якій людині, не пов'язаній за родом своєї діяльності з історією чи наукою.
До того ж архівні сайти відіграють важливу роль і в повсякденнійроботі самих архівістів. Вони допомагають обмінюватися досвідом і спрощуютьміжорганізаційні, міжособові комунікації. Публікація методичних і нормативнихдокументів, актуальної контактної інформації різних архівних установ,інформаційних листів від організаторів наукових конференцій, текстів науковихстатей, описів різних архівних проектів — усе це перетворює архівні сайти внадійний інструмент повсякденної роботи архівіста.
Отже, ми можемо зробити певний висновок, щодо головних цілейприсутності архівів в Інтернеті. До цих завдань належить:
• надання загальної довідкової інформації про архівнідокументи і архіви;
• постійне інформування про архівну діяльність;
• сприяння пошуку архівних документів і здобуттю архівнихпослуг;
• взаємне інформування архівістів і обговорення професійнихархівних питань;
• популяризація архівної справи, формування позитивногоіміджу архівів у громадян і суспільства.
Загалом можна виокремити три основні форми представлення архівнихресурсів у Інтернеті: бази даних, електронні довідники, цифрові зображеннядокументів. Окремі архівні установи надають доступ і до кінодокументів.Спробуємо розглянути їх детальніше:
Бази даних з пошуковим апаратом:фондові каталоги і тематичні бази. Про кількість реально доступних на сьогоднів Інтернеті архівних баз даних можемо дізнатись на архівному порталі ЮНЕСКО(http://www.unesco-ci.org) у розділі Primary Sources Online називається 173довідника (Finding Aids), маючи на увазі власне онлайнові бази даних(одразузауважимо, що наведені тут дані є неповними або несповна коректними — тутвідсутні, наприклад, польська система «Сезам»). Із них 54 — у Північній Америцій 97 — в Європі, а саме: 36 — у Великобританії, 21 — у Франції, 13 — уНімеччині, 5 – у Швейцарії, по 2 — в Угорщині, Швеції, Росії, Ірландії, поодній — у Фінляндії, Чехії, Ізраїлі, Ліхтенштейні, Норвегії, Словенії,Туреччині, Іспанії.
Побіжне ознайомлення з характером онлайнових баз дозволяє зробитивисновок: із цих 97 європейських електронних довідників власне реєстрів фондів(колекцій) загальнонаціонального рівня зареєстровано 63 одиниці, у ПівнічнійАмериці таких ресурсів — 3, Азійський регіон налічує 21 електронний каталог, вАфриці — 18, в Карибському регіоні — 7, у Латинській Америці — 18 та 6 — вАрабських країнах.
Серед представлених баз даних не можна залишити поза увагою творіннянаших «ближніх сусідів» — польський фондовий каталог загальнонаціональногорівня — систему «Сезам» (http://www.archiwa.gov.pl), яку розробляли з 1993 р. ВІнтернеті вона функціонує з 2001 р. під егідою Генеральної дирекції державнихархівів Польщі. Система базується на традиційному обліковому документі — аркушах фондів, а також додатковій інформації. Каталог побудовано відповідно допринципів польської архівістики та з урахуванням вимог Міжнародногодескриптивного стандарту ISAD(G)[3].
База даних SEZAM містить інформацію щодо національних архівнихфондів, що зберігаються в Державному Архіві, Польській Академії Наук, архівах УніверситетуМиколи Коперника та Університету Кардинала Стефана Вишинського у Варшаві,університетських бібліотеках, музеях, архівах Суспільства Солідарності, архівахАсоціації Сибірських Засланців, у Центральній Медичній Бібліотеці Варшави, вІнституті Америки і Польському Інституті Мистецтв і Наук Америки в Нью-Йорку.Також заслуговує на увагу класифікаційний перелік «категорій і підкатегорійфондів», як додатковий інструмент пошуку базою.
Електронні довідникирізноманітних жанрів і видів — путівники, пофондові й тематичні каталоги і т.п. Сучасні інтернет-технологіїдозволяють створити єдиний ресурс (що фізично знаходиться на одному, або надекількох зв'язаних сайтах) в уніфікованому форматі з єдиними правилами наданняі пошуку інформації. Прикладом такого ресурсу є база даних «Путівники поросійських архівах» (http://guides.rusarchives.ru), розміщена на порталі«Архіви Росії». Вона містить структуровану інформацію — 60 путівників пофедеральних і регіональних архівах загальним обсягом у 103 тис. описів фондів.
Цифрові зображення документів. Створення банку таких зображень — один із магістральних напрямівнадання інформації про архівні ресурси в Інтернеті в діяльності багатьохархівних служб. Корпус давніх документів з історії держави — це не тількиважлива складова документальних ресурсів суспільства і держави: символізуючипроцеси державотворення, він відіграє роль важливого фактора самоусвідомлення іконсолідації нації. Своїми найдавнішими документами пишаються народи Європи;писемні пам'ятки інтенсивно представляються в Мережі й на інших континентах, — у країнах, які не мають тисячолітньої писемної історії. Кількість опублікованихв Інтернеті документів визначається десятками мільйонів. Реєстри цифровихзображень архівних документів і найцінніших рукописних пам'яток виставляють насайтах національних архівів Великобританії, Ісландії, Канади (325 тис.документів), США (124 тис. документів), ін.; 5 тис. цифрових зображень давніхдокументів з'явилися в Інтернеті в результаті реалізації у Великобританіїдемонстраційного проекту в рамках програми за підтримки Європейської комісіїсуспільства інформаційних технологій (на базі двох регіональних архівів — Нотгептомшира і Сасекса). Узагальнені відомості про оцифровування документівпам'яток представлені, зокрема, в огляді «IFLA/UNESCO Survey onDigitisation and Preservation».
2. Інформаційні ресурси архівів в Інтернет
Веб-сайт архівної установи можна умовно назвати новим видомархівного довідника – комплексним електронним довідником оперативногохарактеру. Можливості такого довідника досить широкі: він може включати описову(повідомлення, хроніка, огляд тощо), бібліографічну та археографічну (каталоги,покажчики, списки, переліки), едиційно-текстову (публікація джерел та науковихресурсів), зображувальну (в тому числі й кінофоторесурси) інформацію (мал.2),бази даних тощо. Разом з тим, розв’язання питань організації раціональноїструктури зазначеного довідника, окреслення оптимального складу джерел йогоформування та засобів керування ресурсами довідника перебувають на стадіїрозбудови. Нагальним є також визначення таких архівознавчих аспектів, як види ізміст ресурсів, пошук інформації, система послуг для прискорення пошуку та,головне, методи управління інформацією, зокрема побудова сайту і його ресурсів.Існування такого сайту є неодмінною умовою подальшого розвитку засобів наданняоперативної архівної інформації споживачам, науково-довідкового апаратуархівних установ, теорії і практики архівної справи в умовах інформаційногосуспільства в цілому. Водночас, питання архівної інформатизації, впровадженняінформаційно-комунікаційних технологій в архівну діяльність набувають особливоїактуальності для теорії та методології архівознавства.
Інформаційні ресурси архівів за масштабами (рівнями) кумуляціїінформації можна класифікувати за типологічною ознакою на такі: міжнародні,національні, державні, регіональні (обласні), муніципальні (міські), ресурсиінших архівних установ, громадських організацій тощо; за змістом – універсальніта тематичні; за характером інформації – первинні, вторинні, змішані.
Усі зарубіжні архівні ресурси, що представлені на веб-сайтах умережі Інтернет, як правило, структуровані так: пошукові засоби;нормативно-правова база (архівне законодавство); виставки он-лайн; міжнароднеспівробітництво; конференції та зустрічі; загальна контактна інформація;публікації; довідкова інформація; послуги, які надають установи; генеалогічнідослідження; бази даних та каталоги; зворотний зв’язок із користувачем; питання– відповіді; мовні версії. Також зарубіжні інформаційні ресурси архівнихвеб-сайтів представлені двома-трьома мовами, переважно – мовою країни, щостворила сайт, а також англійською або французькою.
Цікавою характерною рисою електронних довідників, на відміну відінших форм публікацій в Інтернеті, є домінування національних мов. Між тим набагатьох сайтах є і англомовний варіант. Так, англомовну версію має фінськийзбірний каталог, каталоги Національного архіву Угорщини, польська система«Сезам», російські бази, Цифровий архів переписів населення Норвегії.У цілому, англомовні версії — це, як правило, бази національними мовами, але зпошуковими засобами англійською й з англійським інтерфейсом.
Західні архіви і міжнародні архівні організації, маючи чималийпрактичний досвід, надають великі інтерактивні можливості, їх сайти володіютьскладною структурою, вони значною мірою орієнтуються на діалог з користувачем. Наприклад,на сайті Міжнародної ради архівів (МРА) (в Інтернет див. www.ica.org) можнане тільки докладно ознайомитися з діяльністю цієї організації, але й узятиучасть у розробці проектів із різних напрямів архівної справи.
Отже, одні веб-сайти надають лише контактну інформацію, інші –крім контактної та довідкової інформації містять нормативно-правову, довідковуінформацію та відомості про міжнародне співробітництво. Деякі веб-сайтидодатково надають інформацію про послуги, які пропонують та чи інша установа, зокрема,щодо генеалогічних розшуків. Майже всі веб-сайти мають окремі веб-сторінки підназвою «Карта сайту», що суттєво полегшує орієнтування користувача в масивахінформації.
Сьогодні надання онлайнового доступу до архівних і бібліотечнихінформаційних ресурсів стає стратегічним напрямом діяльності національнихархівів і бібліотек світу. Багато веб-сайтів (Archivia Net, Repositories ofPrimary Sources, національних архівів Канади, Великобританії, Швеції, ЧеськоїРеспубліки, Національної архівної служби США, Державної архівної службиНовосибірської області РФ, Системи Державних архівів Латвії, Генеральної дирекціїдержавних архівів Польщі, «Архіви Росії», «Архіви Білорусі», Державного архівуРосійської Федерації, «Архівна справа», Архіву Відкритого Суспільства,Центрального Державного архіву Праги) оприлюднюють у мережі Інтернет бази данихта фондові каталоги. Загалом найбільш потужними є архівні інформаційні ресурситаких країн, як США, Канада, Велика Британія, Австралія. Цікавим і корисним єдосвід Польщі, Швеції, Росії, Латвії.
Отже, рівень організації сайтів – різний у різних країнах; вінзалежить від основного призначення довідкової системи, від інформаційногопотенціалу держави та підтримки нею архівної галузі, концепцій розвитку сайтів,наявності висококваліфікованих фахівців у цій галузі тощо.
3. Огляд сайтів зарубіжних архівних установ
Спробуємо зробити огляд найбільш популярних архівнихінтернет-ресурсів, а саме розроблення, структурування та функціонування сайтів цихустанов (ресурси, структура гіпертекстової побудови, повнота розкриття меню,концептуальні засади використання інформації тощо), зокрема, МРА, архівів США,Великої Британії, Канади, Росії та інших держав.
Міжнародна рада архівів (МРА, по англ. ICA) — ICA (http://www.archives.ca/ica/) Сайт розташований на web-сервері Національного архіву Канади.З нього користувач може дізнатись як стати членом МРА (будь-якій організації,чия діяльність пов'язана з архівною справою, або будь-якій особі, що працює,або працювала раніше в архівній установі, досить відправити, своє повідомленнядо секретаріату МРА факсом, телефоном або електронною поштою), про склад йогоміжнародних комітетів (зараз до МСА входять 155 асоціацій із 53 країн світу та 7міжнародних асоціацій).
Тут надано інформацію про архівну освіту і підготовку кадрів,архіви міжнародних організацій, бізнес-архіви і архіви підприємств,муніципальні архіви, архіви парламентів і політичних партій, університетськіархіви. Є перелік міжнародних партнерів МСА:
• ECOSOC;
• UNESCO,
• IFLA — Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій іінститутів,
• ISO — Міжнародна організація стандартизації,
• WIPO — Світова організація інтелектуальної власності,
• CIBAL — Міжнародних інформаційний центр джерелБалканських країн,
• FIAF — Міжнародна федерація кіноархівів,
• FID — Міжнародна федерація з інформації і документації,
• IASA — Міжнародна асоціація фоноархівів,
• ICAM — Міжнародна федерація музеїв архітектури,
• ICAM — Міжнародний комітет літературних музеїв,
• FIAF — Міжнародна федерація телевізійних архівів,
• ICSU — Міжнародна рада наукових союзів,
• IIAS — Міжнародний інститут архівної справи,
• WMO — Світова методологічна організація).
На сторінці є також відомості про міжнародні заходи і програмиМРА, представлений список публікації МРА (більше 160 назв), хоча зараз вІнтернеті можна поглянути лише на дві з них: Путівник за джерелами історії націй(Guide to the Sources of the History of Nations) і Путівник нових членів МРА.
Сайт Національного архіву Великобританії — UК — National Archives(http://www.nationalarchives.gov.uk) дає можливість отримати доступ до безлічіархівних баз даних Великобританії. Наприклад, Access to Archives, A2a (доступдо архівів) містить каталоги архівних документів, які зберігаються в Англії з1900- х рр.; станом на серпень 2005 р. у базі даних більше 8,5 млн. документівз 390 різних сховищ, і вона постійно поповнюється. The Catalogue (каталог)включає 9,5 млн. описів документів центрального уряду, судів і іншихбританських державних органів (можна замовити платні копії). Census records(результати переписів населення) безкоштовно надає дані переписів за 1861,1871, 1881, 1891 і 1901 рр.
У базі даних Documents Online (документи Online) — колекціїдокументів в електронній формі(мал.3), серед яких «Медалі Першої світовоївійни»(більше 5 млн. записів про володарів медалей, пошук по імені іпрізвищу особи, найменуванню військового з'єднання, званню, даті);«Заповіти» (понад мільйон заповітів, підтверджених у суді м.Кентербері з 1384 по 1858 р.); «Заповіти відомих людей» (кольоровізображення заповітів Дж. Байрона, Е.Гамільтон, Ф. Дрейка, Г. Нельсона, У.Шекспіра і ін. Усього 103 документи з 1500 по 1899 р.).
У Hospital Records Database (база даних медичної документації)містяться більше 2800 записів про наявність і місцезнаходження всілякоїмедичної документації. База даних Migration records (відомості про міграцію)включає інформацію про міграцію до Англії за останні 200 років, у тому числіфотографії, особисті та урядові документи, карти і художні твори, аудіозаписи івідеокліпи а National Register of Archives, NRA (національний реєстр архівів)- про типи і місцезнаходження рукописів і історичних документів із британськоїісторії (завантаження цифрового образу реального документа з колекцій платне).Окрім баз даних тут розміщено віртуальні виставки.
National Archives of Canada — Національний архів Канади(http://www.archives.ca) входить до числа світових лідерів у сферіпредставлення архівних ресурсів в Інтернеті. Потужна інтегрована онлайновасистема «ArchiviaNet» Національного архіву Канади надає доступ добільш ніж 10 спеціальних (тематичних і регіональних) баз. Зведений реєстрНаціонального архіву увібрав інформацію про понад 10 тис. фондів, не беручи доуваги кіно-, фото- і фонодокументів. Пошук здійснюється за ключовими словами.На всіх рівнях опису: фондовому/колекційному (fond/collection), на рівні серії(series), одиниці (files/items), за категоріями: урядові документи (GovernmentRecords) і приватні зібрання (Private Records).
National Archives of Canada великий сайт із складною структурою, якийбуло створено ще 1995 року. Назвемо лише деякі з розділів, доступнихкористувачеві:
«Про Національний архів» — тут представлено інформацію прокерівника архівної служби Канади, історичну довідку про архів, склад йогофондів, контактну інформацію;
Пошукова система «Архівна мережа (Archivianet)» — дозволяє вестипошук у 13 базах даних архіву, в результаті якого користувач отримує описархівного документа, а при роботі з базами даних «Солдати Першої світової війни- канадський експедиційний корпус», «Фотографії», «Живопис і карикатура»можливо і отримання зображення документа (будь-який користувач сайту маєможливість оцінити ефективність роботи Archivianet, заповнивши представленоютут відповідну анкету);
«Публікації» — знайомить з електронними публікаціями науковихпраць канадських архівістів і окремих статей із «Журналу Національного архівуКанади», а також з анотаціями до баз даних, архівом, що випускається, наCD-ROM;
«Виставки» — містить інформацію про виставки, які проводить архів,а також список віртуальних експозицій, доступних на самому сайті.
National Archives and Record''s Administration (NARA) (Washington)- сайт архівної служби США (http://www.archives.gov) На сайті доступні наступнірозділи:
«Ласкаво просимо в NARA», де представлена інформація про історію,цілі та завдання NARA; «Контактна інформація»; «Новини архівної служби»; «Новинисайту»; «Кімната дослідника» — тут розміщено інформацію, необхідну для пошуку вбазах даних NARA, доступних через Інтернет; «Віртуальний виставковий зал», депредставлені електронні копії таких документів як «Декларація незалежності»,«Конституція США», «Білль про права» та ін. (мал.4); «Архіви і збереженняджерел» — містить матеріали із забезпечення збереження архівних документів: «Питанняі коментарі до керівництва NARA».
Також на сайті відкрито доступ до декількох мережевих баз даних.Так, ARC — Archival Research Catalog (архівний дослідницький каталог) дозволяєза ключовими словами вести пошук текстових документів і цифрових зображень,містить описи 40% фондів NARA (серед матеріалів — 15 архітектурних і інженернихкреслень, понад 300 планів і карт, більше 57 тис. зображень, близько 15 тис.текстових документів). AAD — Access to Archival Databases (доступ до архівних баз даних)забезпечує пошук серед 50 млн. електронних документів із понад 20 державнихорганізацій широкому тематичному діапазоні і тимчасовому інтервалі, починаючи з1800 р. Federal Records Guide (путівник з федерального реєстру) включаєдокументи законодавчої, старанної і судової влади; заснований на паперовійверсії путівника 1995 р. Microfilm Catalogs (каталог мікрофільмів) містить відомості пробільше ніж 3000 мікрофільмів із записами федерального реєстру, а також даніпереписів населення з 1790 до 1930 р. Безпосередньо на сайті доступний лишемеханізм пошуку необхідних користувачеві мікрофільмів, які потім можна замовитиза певну плату.
Паралельно під егідою Бібліотеки Конгресу США функціонує система«NUCMC» (Національний збірний каталог рукописних зібрань). У 29томах, опублікованих протягом 1959-1993 рр., представлено опис більше ніж 72тис. колекцій із 1 400 зібрань. Індекси (предметний, імен і назвфондоутворювачів, географічний) містять понад 1 млн. позицій. Від 1986 р.каталог існує у вигляді бази даних, доступної через мережу Інтернет.
Частиною системи є портали: «АМС» (Архівні і змішані колекції)- 700 тис. записів із рукописних колекцій наукових бібліотек, музеїв, державнихархівів, історичних товариств; «OCLC» — (300 тис. записів щодоколекцій рукописів публічних, університетських і спеціалізованих бібліотек уПівнічній Америці й світі.
Одним із найбільш рейтингових за багатьма показниками можевважатися сайт Національного архіву Австралії (http://www.naa.gov.au.). Унікальністьавстралійської системи полягає в тому, що в ній представлено колосальний обсягдокументної інформації на рівні подокументної одиниці опису (item level):каталог містить описи 2,6 млн. од. зб., що складає 10% архівного фондуАвстралії. Завершення повного подокументного представлення в Інтернетінаціональної архівної спадщини цієї країни потребуватиме, за обрахункамиспеціалістів, 80 років. І це – без урахування нових надходжень. Цифрові копіїцих документів можна замовити в режимі on-line (як правило, строк виконання –до трьох місяців). Каталог Національного архіву Австралії містить описи 80 тис.колекцій (series), а також інформацію про 9 тис. фондоутворювачів і власниківзібрань.
Користувачу надається пошук з візуальними можливостями, щодозволяє шукати і замовляти фотодокументи. Є можливість проконсультуватися зіспеціалістами архіву, написавши їм електронного листа. На сайті є окрема сторінка«Про сайт», де висвітлено повну інформацію щодо технічних аспектів даноговеб-ресурсу, а саме: друк сторінок, формати файлів, авторське право, питаннязахисту інформації, передусім персонального характеру, реєстрація відвідуваньсайту, а також відомості про збір приватної інформації, що надходитьелектронною поштою. Окрема сторінка – крамниця Національного архіву (NationalArchives Shop), присвячена путівникам (Research Guides), до яких надаєтьсябібліографічний опис, анотація, вартість кожного видання, його повний зміст уформаті PDF (із вказанням розміру файлу) або он-лайновий перегляд. Тутпредставлені книжкові видання, відео та публікації на компакт-дисках,геральдичні та картографічні матеріали, а також надано можливість замовити їхчерез Інтернет. Професійні публікації з діловодства (Recordkeeping Publication)доступні он-лайн.
Загальногалузевий портал «Архіви Росії» (http:// rusarchives.ru) доступнийз 30 січня 2001 р. містить детальну інформацію про Росархів і його поточнудіяльність; про чотирнадцять федеральних архівів, які безпосередньо йомупідпорядковані (у них сконцентрована найбільш коштовна частина Архівного фондуРосійської Федерації); перманентно оновлювану контактну інформацію про всіоргани управління архівною справою і про державні архіви (більше ніж 200організацій) у 89 суб'єктах РФ; детальну інформацію про архівні установи 10 суб'єктів РФ, у томучислі архіви міста Москви; тексти законодавчих і нормативно-правових актів;інформацію про склад і вміст фондів архівосховищ музеїв і бібліотек; переліки усіхдоступних за допомогою Інтернету електронних версій науково-довідкового апарату,розміщених на різних архівних сайтах; інформацію про минулі архівні виставки,що плануються (включаючи ілюстровані каталоги і електронні версії буклетів) інаукових конференціях, покажчики вмісту і вибрані матеріали (включаючидокументальні публікації) галузевих періодичних видань; каталог архівнихзаслань і багато що інше. Відвідувачі порталу можуть регулярно отримуватиновини архівної галузі електронною поштою, залишати свої побажання і питання вГостьовій книзі сайту або посилати їх безпосередньо до Служби підтримки сайту. Портал «Архіви Росії» єтиповим прикладом тематичного порталу, потрапивши на який користувач можеотримати майже всю необхідну йому інформацію з цієї галузі.
Дуже цікавим є розміщений на порталі «Архіви Росії», тематичний сайт«Перемога. 1941-1945», який входить до переліку заходів державної програми «Патріотичневиховання громадян Російської Федерації на 2006-2010 роки». Створення сайту, координаціюроботи над яким здійснює Федеральне архівне агентство (Росархів), є внескомдержавних архівів Російської Федерації до організації та проведеннявійськово-меморіальних заходів, пов'язаних із увіковіченням Перемогирадянського народу у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр. і націлених навідродження і зміцнення патріотизму, посилення військово-патріотичноговиховання молоді. Сайт направлений також на підвищення ефективності використанняархівних фотодокументів з історії Великої Вітчизняної війни вкультурно-просвітницьких, науково-педагогічних цілях та інформаційних заходах.
Сайт «Перемога. 1941-1945» включає експозицію найбільш яскравихархівних фотодокументів, що розкривають велич і історичну значущість подвигурадянського народу у Великій Вітчизняній війні та інформацію про склад і обсягифотодокументів військового періоду, що зберігаються в державних архівахРосійської Федерації. Під час проведення Федеральним архівним агентством організаційноїроботи з виявлення архівних фотодокументів військового періоду були задіяні 5федеральних архівів і 86 державних архівів суб'єктів Російської Федерації, якізберігають у своїх фондах близько 4,5 мільйонів фотодокументів, у тому числізначною частиною з військової тематики. Ці фотодокументи зберігаються в архіваху вигляді фотовідбитків, позитивів і негативів.
Сайт «Перемога. 1941-1945» відкритий 19 лютого 2004 р. Станом на2008 р. в експозиції представлено 1220 фотодокументів різної тематики. Основуекспозиції склали фотодокументи з фондів спеціалізованих архівів — Російськогодержавного архіву кінофотодокументів (РДАКФД), Центрального державного архівукинофотофонодокументов Санкт-Петербурга (ЦДАКФФД Санкт-Петербурга),Центрального архіву аудіовізуальної документації Москви (ЦААДМ), а такожДержавного архіву Російської Федерації (ДАРФ), що зберігають найповніші і коштовніколекції фотодокументів з історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.
Фотодокументи супроводжує інформація про місце, дату, авторівзйомок і учасників військових подій, зображених на фотодокументах, а такожвідомостями про місце їх зберігання і архівні шифри. У деяких фотодокументахнаведені дати зйомки, інформація про авторів зйомок та ін.
Особливу військово-історичну і художню цінність являють собоюрозміщені в експозиції роботи відомих фронтових фотокореспондентів — Е.Халдея,О.Кноррінга, М.Альперта, Я.Халіпа, В.Тарасевіча, Е.Евзеріхина, та ін., а такожнизка рідкісних фотознімків, авторів яких не встановлено.
На сайті представлені фотографії прес-служби армії США,фотографії, вилучені у полонених солдатів вермахту, фотографування міністерствапропаганди III рейху, фотоматеріали, зібрані представниками ЧГК.
Історико-хронологічні рамки і тематична структура сайту відбиті врубрикаторі. У розділі «Посилання» містяться посилання наінтернет-ресурси з колекціями документальних фотографій періоду Другої світовоївійни.
Серед архівів близького зарубіжжя не можна обійти увагою Російськийдержавний архів науково-технічної документації (РДАНТД), який має власний сайт(http://rgantd.ru), і має вагомий досвід і здобутки в поширенні архівної справидо мережі. Сайт вирізняється своїм дизайном та схемою компоновки матеріалу дляполегшення пошуку інформації, оперативного поповнення та реорганізаціїрозділів. І найголовніше, — на сайті викладено документи та їх комплекси.
У схемі компоновки сторінок сайту «Головна» сторінкавідсутня, а останні фактично є закінченими його структурними одиницями, щомістять посилання на інші сторінки та інформаційні ресурси. Такий підхідзручний насамперед для користувача: зайшовши на сайт, можна відразу потрапити насторінку із зазначеною інформацією, де (залежно від задуму адміністрації)розміщено відомості про архів, контактна інформація, новини та ін.
Для архівного сайту, який цінується насамперед своєю інформаційноюскладовою та має певний круг зацікавлених саме в цій інформації користувачів,приємним є скасування чисто оформлювальної графіки сторінок.
Система навігації складається зі стандартного лівобічного меню танавігаційної панелі в правому полі сторінки, на яку винесено заслання наелектронні фото-, кінокаталоги і версії книг, архівні путівники, віртуальнівиставки. Таким чином, логічно рознесені заслання на інформаційні ресурсисайту, що відносяться до різних напрямів інтересів його відвідувачів. У лівомуполі — посилання на інформацію про діяльність архіву; у правому — на ресурсиархіву як сховища.
Для зручності роботи з сайтом нових відвідувачів у верхній частинікожної сторінки розміщена періодично оновлювана інформаційна панель з анонсамийого останніх змін і іншою довідковою інформацією. Для тієї ж мети наданаможливість подачі запитів соціально-правового характеру в режимі online. Подібниймеханізм реалізовано також за допомогою спеціальної інтерактивної web-форми,при заповненні якої користувач повинен повідомити необхідні особисті дані іконтактну інформацію, потім відправити заявку до РДАНТД електронною поштою встандартизованому вигляді. Після її отримання співробітник архіву, котрий займаєтьсясоціально-правовими запитами, зв'язується за вказаним у заявці телефоном ізкористувачем і, після підтвердження особистих даних останнього, приступає довиконання запиту. Довідка, з міркувань безпеки персональної інформації,видається безпосередньо в РДАНТД і лише при пред'явленні посвідчення особи. Такий підхід знижуєтрудовитрати співробітників відділу наукового використання і публікаціїдокументів, змушених особисто бути присутніми при подачі запитів користувачами,а також економить час самих громадян, що потребують довідок соціально-правовогохарактеру.
Сьогодні сайт має наступні основні розділи: "Історія РДАНТД";«Опис фондів» (інформація про склад і обсяг фондів); «Науковіпраці і публікації» (продукція фахівців РДАНТД за 2000-2005 рр., повнийсписок публікацій за 1993-2000 рр. з проблем доступу до автоматизованихінформаційних ресурсів архіву, впливи інформаційних технологій на безпекуархівних документів, контролю їх фізико-хімічного стану і забезпечення збереження, вживаннятехнології оцифрування, підготовки стандартів роботи з архівними документами таін. За станом на жовтень 2005 р. в розділі 22 роботи); «Документи зособового складу» (перелік організацій, що передали на зберігання в архівдокументи з особовому складу: накази, картки обліку кадрів, особисті справи;включає сучасні назви організацій, їх перейменування і номера відповідних фондів, щомістять документи з особового складу. За станом на червень 2005 р. у переліку30 організацій); «Читальний зал» (правила роботи користувачів учитальних залах державних архівів Російської Федерації, а також режим роботи іконтактна інформація читального залу РДАНТД); «Електронні каталоги»(за станом на жовтень 2005 р. у фотокаталозі 3000 фотографій, у кінокаталозі — 3500 описівкінодокументів з фондів РДАНТД.
Пошук у фотокаталозі можливий за архівним номером документа;ключовим словам; рубрикам, наприклад «Астронавти»,«Космодроми», «Методи відбору космонавтів», «Системижиттєзабезпечення», і дати зйомки. Передбачена можливість послідовногоперегляду всієї фотоколекції. Користувач отримує список фотодокументів з їхцифровими копіями, архівними номерами, описами і датами зйомки, а такожінформацію про загальну кількість знайдених документів. Пошукова системакінокаталога включає наступні параметри запиту: архівний номер документа;рубрики; назва, анотація і ключові слова; автори і дата випуску. Кожномуелементу списку з результатами пошуку відповідає коротка довідка по кінодокументу, що міститьйого архівний номер, дату випуску, назву і анотацію, ключові слова, персоналії,інформацію про авторів, кольоровість і метраж); «Віртуальні виставки»(демонструє архівні документи з коментарями і статті, присвячені ювілейним датамракетно-космічної галузі).
Висновок
Отже, мережа Інтернет стала важливою і оціненою архівістами сфероювживання інформаційних технологій в архівній справі. Сьогодні перед архівнимисайтами відкриті величезні можливості, які неухильно розширюються разом зтехнологічним прогресом. Величезні можливості відкрились і для користувачівархівних фондів. Вільний доступ до архівних фондів різних країн світу, постійнозростаюча кількість архівних документів з якими можна працювати в on-lineрежимі, дає змогу говорити про велике значення та доцільність перебування архівіву мережі.
Величезна користь від електронного розподіленого (онлайнового)ресурсу і для самих архівів. Що ефективніше користувачам надають он-лайновіпослуги, тим цілішим залишається власний архівний фонд, зменшуєтьсянавантаження на приміщення і устаткування, покращуються умови праці персоналуархівів. Отже, нові документно-ресурсні і технічні можливості істотнорозширюють сферу сучасної архівної справи, дозволяють фондам більш повнореалізовувати своє соціальне і наукове призначення. Архівні фонди розширюютьвидовий спектр формульованих документів, що зберігаються, залишаючись по сутісамими собою, тобто впорядкованими зібраннями профільних онлайнових документів,що належать даній установі.
Можна констатувати, що в застосуванні інформаційних технологійзарубіжними архівами пройдено критичні крапки в нарощуванні інформаційногопотенціалу, набуття досвіду, розробки спеціальних технологій, і зараз триває процесрозширення і підвищення ефективності використання накопичених ресурсів,різностороннього вживання напрацьованих технологій.
Використання інформаційних технологій в архівній справі стає усебільш різнобічнішим, вони поступово проникають у всі напрями архівних робіт,перетворюючись з екзотики в звичну, невід'ємну і таку, що все менш виділяється,частину архівної повсякденності. І в цьому найбільш надихаючий підсумоксучасного етапу впровадження в практику автоматизованих архівних технологій.
Із аналізу, зробленого нами в цій роботі можна зробити висновок,що функціонування сайтів зарубіжних архівів відіграє велику роль в процесі інформатизаціїархівної справи, головними аспектами якої, є актуалізація інформації, щоміститься в архівних документах, вирішення проблеми оперативного і повноцінногодоступу до інформації, оптимізація зберігання, формування, захисту тавикористання документних ресурсів архівної галузі, прискорення залучення їх досуспільного обігу та введення до міжнародного інформаційного простору.
Список використаної літератури та джерел
1. Боброва Е.В. Архивныйгипертекстовый справочник в Рунете: опыт и перспективы // Отечественные архивы.2003. № 1. С. 16-24
2. Караваев И.В… Сайт РГАНТД вконтексте «интернетизации» зарубежных архивов// Отечественные архивы.2006. № 1. С.20-26.
3. Боброва Е.В. — Архивы viaИнтернет. Журнальный зал | НЛО, 2005 N74 | С. 507-520
4. Боряк Г. В. Електронні архівніпублікації в Інтернеті: проблеми репрезентації інформаційних ресурсів// Галузевіпрограми// Інформатизація архівної справи (2000-2004)//www.archives.gov.uaВ роботі використані матеріали такихінтернет джерел:
1. Портал «Архіви Росії» www.rusarchives.ru
2. Сайт Російського Державногоархіву науково-технічної документації (РДАНТД) rgantd.ru
3. Тематичний сайт «Перемога.1941-1945» victory.rusarchives.ru
4. National Archives andRecord''s Administration (NARA) (Washington) www.archives.gov
5. National Archives of Canada www.archives.ca
6. Польський фондовий каталог«SEZAM» www.archiwa.gov.pl
7. Сайт Національного архівуВеликобританії — UК — National Archives www.nationalarchives.gov.uk
8. Портал «Архіви України» www.archives.gov.ua
9. Архівний портал ЮНЕСКО www.unesco-ci.org
10. Мiжнародна Рада архiвiв(МРА) (International Council on Archives, ICA) www. archives.ca/ica
11. Національний архів Австралії(National Archive of Australia) www.naa.gov.au