Міністерствоосвіти і науки України
Роменський коледжкиївського національного економічного університетуКурсова робота
з предмету:”Системне програмування”
Тема:”Дослідження графіку функції y=cos(x)*ln(x)
від хпдо хк з кроком />x.
Значення хп,хк, />x вводяться зклавіатури”
Ромни 2009
Зміст
Вступ
1. Постановка задачі
1.1 Математичнапостановка задачі
1.2 Створення алгоритмуроботи програми
1.3 Одержання результатівроботи програми
2. Структура програмина мові С++
2.1 Загальні положення
2.2 Структура головногофайлу проекту
2.3 Структура файлуреалізації
3. Охорона праці прироботі з обчислювальною технікою
3.1 Загальні положення
3.2 Вимоги технікибезпеки перед початком роботи
3.3 Вимоги під час роботи
3.4 Вимоги технікибезпеки після закінчення роботи
3.5 Вимоги технікибезпеки в аварійних ситуаціях
4. Інструкція допрограми
5. Апаратні вимоги длявиконання даної програми
Висновок
Список літератури
Вступ
В даному розділі я хотів би дати коротку характеристику історіїрозвитку та деяких особливостей мови С. Мова С створена Денісом Ритчі напочатку 70-х років у Bell Laboratory американської корпорації AT&T, єоднією з універсальних мов програмування. Мова С вважається мовою системногопрограмування, бо вона найбільш ефективна при рішенні задач системногопрограмування, хоча безумовно, зручна і при написанні прикладних програм. Середпереваг мови С можна відзначити переносність програм, написаних мовою С, накомп'ютери різної архітектури і з однієї операційної системи в іншу,лаконічність запису алгоритмів, логічну стрункість, можливість одержатиефективний код програм, порівнянних по швидкості з програмами, написаними наасемблері. Зручність мови С у тому, що вона є одночасно і мовою високого рівня,що має повний набір конструкцій структурного програмування, що підтримуємодульність, блокову структуру програм, можливість роздільної компіляціїмодулів. У той же самий час мова С має набір низькорівневих засобів, щодозволяють мати зручний доступ до апаратних засобів комп'ютера, що зокремадозволяють добратися до кожного біта пам'яті. Гнучкість і універсальність мовиС забезпечує його широке поширення.
Перший опис мови був даний у книзі Б. Кернігана і Д. Ритчі, щобула переведена на російську мову. Довгий час цей опис був стандартом, однакряд моментів допускали неоднозначне тлумачення, що породило безліч трактуваньмови С. Для виправлення цієї ситуації при Американському національномуінституті стандартів (ANSI) був утворений комітет зі стандартизації мови С і в1983 року був затверджений стандарт мови С, що одержав назву ANSI С.
Напочатку 80-х років в тій же Bell Laboratory Бєрном Строуструпом (BjarneStroustrup) у результаті доповнення і розширення мови С була створена нова посуті мова, що одержала назва «С з класами». У 1983 році ця назва булазамінена на C++.
Автормови створював її з метою поліпшити мову С, підтримати абстракції даних іоб’єктно-орієнтоване програмування.
Мова C++ є мовою об’єктно-орієнтованого програмування. Концепціяоб’єктно-орієнтованого програмування виникла не раптом. Ідея використанняпрограмних об'єктів розвивалася різними дослідниками протягом багатьох літ.Одним із представників мов такого типу є Simula 67.
Що таке об’єктно-орієнтоване програмування?
Об’єктно-орієнтована мова програмування — мова програмування, наякій програма задається описом дій сукупності взаємозалежних об'єктів. Об'єктиобмінюються запитами; реагуючи на отриманий запит, об'єкт надсилає запит іншимоб'єктам, одержує відповіді, змінює значення своїх внутрішніх змінних і видаєвідповідь на отриманий запит. Механізм запитів в об’єктно-орієнтованих мовахвідрізняється від механізму процедур у процедурних мовах тим, що при виконаннізапиту об'єктом безпосередньо можуть бути змінені тільки значення змінних цьогооб'єкта.
Об’єктно-орієнтоване програмування має справи з об'єктами, міститьу собі створення об'єктів, що поєднують дані і правила обробки цих даних.Об'єкти можуть містити в собі приватні, закриті, приватні (private) дані іправила їхньої обробки, доступні тільки об'єкту і його спадкоємцям, а такожзагальні (public) дані і правила, що доступні об'єктам і модулям в іншихчастинах програми. Важливою рисою об’єктно-орієнтованого програмування єспадкування, тобто можливість створювати ієрархічну послідовність об'єктів відбільш загальних до більш специфічних, часткою. У цій ієрархії кожен об'єктуспадковує характерні риси об'єктів-прабатьків, об'єктів, що передують йому.
Таким чином, мови об’єктно-орієнтованого програмування містять усобі наступні основні риси: наявність об'єктів і інкапсуляцію даних,спадкування, поліморфізм, абстракцію даних.
При створенні мови C++ були створені чи використані поняття, щопотім стали застосовуватися в мові С и ввійшли в стандарт ANSI С. Таким чином,мови С и C++ впливали одна на одну. Практично всі сучасні транслятори з мов С иC++ використовують стандарт ANSI мови С.
1Постановка задачі
1.1Математична постановка задачі
Написатипрограму, що дозволила б досліджувати графік функції /> на інтервалі від /> початкового до /> кінцевого зкроком />.
Данапрограма повинна виконувати наступні дії:
- видавати запит на введення /> початкового, /> кінцевого та />;
- видавати дані, що до досліджуваних проміжків функції, вказуючиспадає чи зростає функція на даному проміжку;
- видавати поточні значення /> та /> в функції на проміжку від /> початкового до /> кінцевого;
- видавати дані про автора програми.
Програмаповинна бути написана в середовищі С++, з використанням об’єктно-орієнтованогопрограмування, в консольному режимі, без використання бібліотек візуальногопрограмування, але повинна забезпечити зручний ввід даних та виконання всіх дійзгідно отриманого завдання.
Длядослідження функції візьмемо значення:
Значення
Хпочаткове
1
10
100
Хкінцеве
5
20
200
Крок
0,5
1
20
/>
Рисунок 1.1.1 – Данірозрахунків для першого побудови графіка
/>
Рисунок 1.1.2 – Данірозрахунків для другого побудови графіка
/>
1.1.3 — Дані розрахунківдля побудови третього графіка
Користуючисьданими, отриманими з використанням програми, отримаємо графіки, зображені нарисунках 1.1.4 — 1.1.6.
/>
Рисунок 1.1.4 – Графіквиконання задачі (1)
/>
Рисунок 1.1.5 – Графіквиконання задачі (2)
/>
Рисунок 1.1.6 – Графіквиконання задачі (3)
1.2Створення алгоритму роботи програми
Длястворення алгоритму роботи програми скористуємося блок-схемою на рисунку 1.2.1.
/>
Рисунок 1.2.1 –Блок-схема роботи програми
Продовженняблок-схеми роботи програми (Рисунок 1.2.1)
/>
Блок-схемаявляє собою поетапність реалізації виконання поставленої задачі.
Першийблок — «Виведенняпривітання» означає, що при запуску програми автоматично виводяться дані пропрограму: формула функції для дослідження якої написана програма, та дані проавтора програми.
«Запитввести х початкове», «Запит ввести х кінцеве», «Запит ввести крок» означаютьвиведення в даному місці програми користувачу запрошення ввести відповідно хпочаткове, х кінцеве та крок функції.
«Записх початкове», «Запис х кінцеве», «Запис кроку» відповідно означають запис упрограму х початкового, х кінцевого та кроку введенихкористувачем у відповідь на звернення програми.
Блок«Чи Хпочх початкове менше, ніж хкінцеве. В випадку, якщо х початкове дійсно менше ніж х кінцеве,програма буде виконуватись далі, в іншому випадку буде виведено повідомленняпро помилку (блок «Повідомлення про помилку»), та запропоновано ввести даніповторно.
Блок«і=Хпоч» присвоює змінній і значення х початкового.
Блоки«Чи Хпоч
Блок«у= cos(i)*ln(i)» присвоює змінній у значення виразу cos(i)*ln(i).
Блок«і=і+крок» означає збільшення значення змінної і на значення кроку.
Блоки«Y1=cos(i)*ln(i)» «Y2=cos(і+крок)*ln(і+крок)»дозволяють обчислити на кожному з проміжків функції значення у тапорівнявши їх (блок «у1
Блок«Бажаєте продовжити» фактично дозволяє користувачеві не виходячи з середовищапрограми знову скористатися її функціями ввівши дані заново. В випадку, коликористувач відповів «у», програма повертається до блоку «Запит ввести хпочаткове», в випадку, коли відповідь інша – програма закривається.
1.3Одержання результатів роботи програми
Післязапуску програми перед нами з’являється вікно з привітанням і пропозицієюввести х початкове:
/>
Рисунок 1.3.1 – Вікнопривітання, запит х початкового.
Післявводу значення х початкового нам буде запропоновано ввести х кінцеве:
/>
Рисунок 1.3.2 – Вікно зпропозицією ввести х кінцеве.
Післявведення х кінцевого нам буде запропоновано ввести крок:
/>
Рисунок 1.3.3 – Вікнопропозицією ввести крок.
Ввипадку, якщо дані введено вірно, ми отримаємо вікно з результатом, і запит пропродовження роботи, при погодженні з яким ми повертаємося на початок програми,якщо дані введено невірно, то програма видасть повідомлення про помилку тапропозицію ввести дані заново.
/>
Рисунок 1.3.4 – Вікно зрезультатами та пропозицією продовжити роботу
/>
Рисунок1.3.5 – Вікно, що відображає повідомлення про помилково введені дані післяотримання згоди про продовження роботи у програмі
2Структура програми на мові С++ 2.1Загальні положення
При написанніпрограми на мові С++ використовуються такі поняття:
· алфавіт,
· константи,
· ідентифікатори,
· ключеві слова,
· коментарі.
Алфавітомназивається сукупність символів, які використовуються в мові. В мові С++розрізняють прописні і строкові літери, тому що вона чутлива до реєстру.
В іменахзмінних дозволено використовувати символ підкреслення.
Ідентифікаторвикористовується для позначення імен змінних, функцій і міток, яківикористовуються в програмі. Ідентифікаторам може бути будь – яка кількістьлатинських букв, цифр символів підкреслення. В мові С++ деякі ідентифікаторивикористовуються як службові слова (ключеві слова), які мають спеціальнезначення для компілятора, вони не можуть використовуватися для іншого. Прикладслужбових слів: break, for, if, goto, sizeof, do, return і. т. д.
Константоюназивається значення змінної, яке є з самого початку програми визначеним. Далів тексті програми використовується тільки ідентифікатор константи.
Коментар– це частина програми, яка ігнорується компілятором і слугує для зручностічитання початкового тексту програми. В процесі компіляції коментар замінюєтьсяпробілом, тому коментар можна розташовувати в будь – якому місці програми, дедозволяється використовувати пробіли. Коментарем є будь – яка послідовністьсимволів, яка знаходиться між парою символів /* та */. Символи, які розташованіза символами // і до кінця рядка також вважаються коментарем.
Принциппрограмування на мові С++ заснований на понятті функції. Функція – цесамостійна одиниця програми, яка створена для вирішення конкретної задачі.Кожна функція має ім’я і список аргументі.
Аргументифункції – це величини, які передаються їй під час виклику. Також при викликуфункції тип фактичного параметру (він передається) повинен співпадати з типомформального параметру. Тіло функції заключається в операторні дужки {}. Кожна функція повиннаповертати визначений тип результату. Повернення результату у викликаючу програмуможна здійснити оператором return.
Длятого щоб позначити кінець оператора ставиться крапка з комою. Сукупністьлогічно зв’язаних між собою операторів, які знаходяться між відкриваючою ізакриваючою дужками називається блоком. Якщо розглядати блок як сукупністьоператорів, то за блоком крапка з комою не ставиться.
Всізмінні, які використовуються в програмі повинні бути оголошені до їхвикористання. В мові С++ визначені такі базові типи даних:
- сhar;
- іnt;
- float;
- double;
- void.
Тип іnt слугує для зберіганняцілого типу. Тип сhar – це символьна змінна. Для зберігання змінних з плаваючоюточкою використовуються float та double. Тип void означає пустийтип. На основі цих базових типів створюються інші типи даних, модифікації.
Такожв мові С++ використовуються вирази. Вираз – це деяка дозволена комбінаціязмінних, констант і операцій.
2.2Структура головного файлу проекту
Весьпроект являє собою ієрархію класів. Для кожного класу: по два файла — заголовочний файл і файл реалізації. Створений проект відображається у вікніпроектів Solution Explorer з трьома вкладеними секціями:
- Source Files;
- Header Files;
- Resource Files.
СекціяSolutionExplorer вміщує список всіх модулів проекту. Модулі – це файли початковогокоду на мові С++. Список Header Files вміщує список всіхзаголовочних файлів. В секцію Resource Files поміщається файлиресурсів.
Длянаписання проектів існують загальні правила яких повинні дотримуватись.
Дляприклада розглянемо мінімальну програму на мові С++ і на її основі опишемозагальні положення:
//Kyrsak.cpp: Defines the entry point for the console application.
#include«stdafx.h»
intmain(int argc, char* argv[])
{
printf(«HelloWorld!\n»);
return0;
}
Для тогощоб підключити до модуля заготовочні файли (вони вказуються на початку модуля)використовують директиву пре процесора #include, файли, які підключаються допроекту повинні вказуватися в лапках.
Приавтоматичному формуванні проекту створюється заголовочний файл stdafx.h, якийвміщує список підключаємих бібліотек, які використовуються середовищем VisualC++.
Вкожному проекті повинна бути присутня функція main, яка слугує для зв’язку зграфічним середовищем Windows. Ця функція може використовувати деякі параметриі виконувати деякі дії.
Тілометоду в мові С++ вказується в фігурних дужках, перед ім’ям методу вказуєтьсятип повертає мого значення. Якщо метод не повертає ніякого значення, то йоготип позначається void.
Післяфункції main слідує “тіло програми”, яке заключається в фігурні дужки. В цихдужках описуються змінні, методи, функції, які використовуються для реалізаціїданої програми. В кінці програми обов’язково вказується return 0;
2.3Структура файлу реалізації
Мова C++, як і будь-яка інша мова програмування, має свої правиланаписання програм. Програма в ній записується в текстовий файл із розширенням.срр,наприклад, Kursak.cpp. В іменах файлів не слід використовувати нелатинськілітери.
Розглянемо написану програму.
На початку програми описуються директиви препроцесору.
#include «stdio.h»
#include «string.h»
#include «iostream.h»
#include «fstream.h»
Перед функцією main дані директиви вмикають для використання впрограмі вбудовані в мову C++ функції, наприклад ті, що забезпечують потоковеуведення/виведення. Рядки, що починаються зі знака #, обробляються передкомпіляцією програми.
Власне алгоритм вміщений у фігурні дужки {} після вираженняmain(), у якому круглі дужки показують, що це — програмний блок, називанийфункцією, у даному випадку з ім'ям main. Звичайно програма складається не зоднієї функції, але main (головна) є присутнім завжди, з її починаєтьсявиконання програми.
Будь — який алгоритм — це порядок дій, необхідних і достатніх, для одержаннярезультату. Алгоритм, що описує дії в програмному блоці, називається тіломфункції і завжди укладений у фігурні дужки.
Окрема фраза алгоритму закінчується знаком «;». Функція mainзавжди завершується вираженням return 0;, що показує, що програма завершена.
Наступні рядки називаються оголошеннями:
double Xp, Xk, Dx, i, Y1,Y2;
char Ansver;
Позначення Хр, Хк, Dx, i, Y1, Y2, Ansver є іменамиперемінних, чи ідентифікаторами. Слово, що передує переліку ідентифікаторів,визначає тип даних і називається специфікатором типу, зокрема, double позначає, що Хр,Хк, Dx, i, Y1, Y2 — числа з плаваючою комою, а char – символьнізмінні.
Безпосереднє присвоювання значення ідентифікатору при оголошенніназивається ініціалізацією.
Рядки сout
Керуюча послідовність \n дає команду почати виведення з новогорядка, пробіл в одинарних лапках розділяє пробілом виведені знаки або рядки.Якщо не використовувати ці розділові символи, усі висновки в програмі зіллютьсяв один рядок.
Для введення в програму в процесі її виконання числа або символувикористовується операція cin>>;, що зупиняє виконання програми довведення з клавіатури значення для присвоювання перемінної і після введення(натисканням клавіші Enter) виконує присвоювання. Далі в програмі ці данівикористовуватимуться як значення об’явлених змінних.
Впрограмі є оператори if і цикл for, які є необхідною частиною реалізаціїалгоритму завдання.
Поясненняв програмі оформляються у виді коментарю. Любий текст після символу // і докінця рядка ігнорується компілятором, тобто не викликає ніяких дій. Іншийспосіб введення в програму коментарю — помістити його в дужки виду /*...*/.Використання обох різновидів коментарю продемонстровано в програмі.
3 Охорона праці при роботі з обчислювальною технікою
3.1 Загальні положення
Всі ОКН, що працюють у за обчислювальною технікоюповинні знати і виконувати вимоги загальної та даної інструкції з охорони праці.
- Невиконання вимог цих інструкцій розглядається як порушення виробничоїдисципліни та правил внутрішнього трудового розпорядку. Користувачі, винні упорушенні вимог загальної та даної інструкції з охорони праці, притягуються додисциплінарної, адміністративної, матеріальної та кримінальної відповідальностізгідно з чинним законодавством.
- До самостійної роботи за професією ОКН допускаються особи, якіпройшли попередній медичний огляд і не мають відповідних протипоказань, навчанняза професією, вступний та первинний інструктажі і перевірку знань з охоронипраці та питань пожежної безпеки. В подальшому вони проходять повторнийінструктаж один раз на шість місяців, а періодичні медичні огляди один раз надва роки.
- Робоче місце ОКН оснащується робочим столом, стільцем з можливістюрегулювання відповідних його параметрів, підставкою для ніг. Основним обладнанням,що застосовується на робочому місці ОКН є апаратне забезпечення (дисплей, клавіатура,системний блок та інші).
- ОКН виконує одноманітні за характером роботи з документацією та клавіатуроюі нечастими нетривалими переключеннями погляду на екран дисплея, з введеннямданих за допомогою клавіатури з високою швидкістю. Робота характеризуєтьсявисоким напруженням зорового аналізатора, значними навантаженнями, якіприпадають лише на кисті рук на фоні малої загальної рухової активності,нервово-емоційним напруженням. На ОКН під час роботи можуть впливати наступнінебезпечні та шкідливі виробничі фактори:
фізичні:
— підвищений рівень шуму на робочому місці (від вентиляторів блокуживлення процесорів та аудіоплат);
— підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання,якого може статися через тіло людини;
— підвищений рівень статичної електрики;
— недостатня концентрація негативних іонів у повітрі робочої зони;
— підвищений рівень електромагнітного випромінювання;
— підвищена напруженість електричного поля;
— пряма та відбита від екранів блискість;
— несприятливий розподіл яскравості в полі зору;
— недостатня освітленість на робочому місці;
хімічні:
— підвищений вміст в повітрі робочої зони пилу, озону, оксидівазоту;
психофізіологічні:
— фізичні перевантаження статичної (опорно-м'язова система) тадинамічної (кисті рук) дії;
— нервово-психічні перевантаження, перенапруження зоровогоаналізатора, розумове перенапруження, монотонність праці, емоційні перевантаження.
· Для захисту віделектромагнітних, електростатичних та інших полів можуть застосовуватисяспеціальні технічні засоби, що мають відповідний сертифікат щодо їх захиснихвластивостей.
· Для нейтралізаціїзарядів статичної електрики в приміщеннях, де працюють ОКН рекомендуєтьсяпідвищувати вологість повітря (в опалювальний сезон) за допомогою зволожувачів.ОКН не рекомендується носити одяг із синтетичних матеріалів.
· Сонячні блики наробочому місці ОКН усуваються за допомогою регульованих жалюзей, що встановленіна вікнах.
Забороняється:
— самочинно змінювати орієнтацію робочого місця відносно вікон тасвітильників, що може призвести до появи прямої та відбитої блискості,порушення норм щодо розташування суміжних робочих місць;
— відключати захисні пристрої, проводити зміни у конструкціїорганізації робочого місця, його апаратного забезпечення;
— самостійно здійснювати ремонт апаратури чи її технічне — налагодження;такі види робіт виконують тільки спеціалісти з технічного обслуговування комп'ютерів;
— класти будь-які предмети, напої, канапки на апаратуру настільноївидавничої системи;
— зберігати на робочому місці папір, дискети, інші носії інформації,запасні блоки, деталі тощо, якщо вони не використовуються при виконанніпоточної роботи.
Зручна робоча поза ОКН забезпечуєтьсярегулюванням висоти стільця та підставкою для ніг. Раціональною робочою позоюможе вважатися таке положення тіла, при якому ступні працівника розташованігоризонтально на підлозі або на підставці для ніг, стегна зорієнтовані угоризонтальній площині, верхні частини рук — вертикальні, кут ліктьовогосуглоба коливається у межах 70-90°, зап'ястки зігнуті під кутом не більше ніж20°, нахил голови — у межах 15—20°.
Розташувати дисплей на робочому місці необхіднотак, щоб поверхня екрана знаходилась у центрі поля зору не ближче ніж 600 мм від очей користувача. Рекомендується розміщувати елементи робочого місця таким чином, щоб витримуваласьприблизно однакова відстань від очей ОКН до екрана, клавіатури, тримача(пюпітра) для документів.
При роботі ОКН найбільш фізіологічно сприятливимє монохромне зображення чорних знаків на світлому фоні екрана дисплея.
3.2 Вимоги техніки безпеки перед виконанням роботи
· Увімкнути системукондиціонування повітря в приміщенні.
· Перевіритинадійність встановлення апаратури на робочому столі. Дисплей має стояти не накраю стола. Повернути дисплей так, щоб на нього було зручно дивитися — підпрямим кутом (а не збоку) і трохи зверху вниз; при цьому екран має бутинахиленим на 15—20° від вертикалі в сторону від оператора.
· Оглянутизагальний стан апаратури, перевірити справність електропроводки, з'єднувальнихшнурів, штепсельних вилок; розеток заземлення (чи занулення).
· Щоденно передпочатком роботи при вимкненій обчислювальної апаратури прибирати ледь змоченоюмильним розчином бавовняною ганчіркою порох з поверхонь апаратури. Екрандисплея та захисний екран (при наявності) протирати ваткою, змоченою у спирті.Не дозволяється використовувати рідинні або аерозольні засоби для очищенняповерхонь апаратних засобів настільної видавничої системи.
· Відрегулюватиосвітленість робочого місця.
· Відрегулювати тазафіксувати висоту сидіння стільця, зручний для оператора нахил його спинки,висоту підлокітників.
· Приєднати досистемного блока необхідну апаратуру. Усі кабелі, що з'єднують системний блок(процесор) з іншими пристроями, слід вставляти та виймати тільки при вимкненомукомп'ютері.
· Ввімкнутиапаратуру комп'ютера вимикачами на корпусах у послідовності: стабілізаторнапруги, дисплей, системний блок, принтер (якщо передбачається друкування).
· Відрегулюватияскравість свічення екрана дисплея, мінімальний розмір точки свічення,фокусування, контрастність. Не слід робити зображення занадто яскравим, щоб невтомлювати очі.
3.3 Вимоги під час виконання роботи
· Необхідно стійкорозташувати клавіатуру на робочому столі, не допускаючи її хитання. Встановитиїї у зручному для ОКН положенні та відрегулювати кут нахилу. Оскільки вконструкції клавіатури не передбачено простору для опори долонь, то її слідрозташувати на відстані не менше 100 мм від переднього краю стола в оптимальнійзоні моторного поля. Під час роботи на клавіатурі сидіти прямо, не напружуватися.
· Не дозволяютьсясторонні розмови, подразнюючі шуми.
Забороняється:
— працювати без належного освітлення;
— закривати вентиляційні отвори апаратури будь-якими предметами,оскільки це може призвести до їх перегріву;
— працювати з дисплеєм, у якого під час роботи з'являютьсянехарактерні сигнали, нестабільне зображення на екрані тощо;
— залишати без нагляду включене обладнання;
— допускати до роботи на обладнанні осіб без дозволу керівника;
— працювати на матричному принтері зі знятою (трохи піднятою)верхньою кришкою.
· Для зняттястатичної електрики рекомендується час від часу доторкатися до металевихповерхонь (батарея центрального опалення тощо) та вмивати лице і руки теплоюводою.
· Для зниженнянапруженості праці необхідно рівномірно розподіляти і чергувати характер робітвідповідно до їх складності. З метою зменшення негативного впливу монотоніїдоцільно застосовувати чергування операцій введення тексту та числових даних(зміна змісту роботи), пошук та виправлення помилок і введення даних (зміназмісту та темпу роботи) і т. і.
· З метоюпрофілактики негативного впливу на здоров'я ОКН виробничих факторів необхіднодотримуватися режимів праці та відпочинку: після кожної години роботи задисплеєм необхідно робити перерву для відпочинку тривалістю 10 хвилин.
3.4 Вимоги по техніці безпеки після закінчення роботи
· Закінчити тазаписати у пам'ять комп'ютера файл, що знаходиться в роботі. Вийти з програмноїоболонки.
· Вимкнути принтер(якщо він увімкнений), вимкнути дисплей і процесор. Вимкнути стабілізатор, якщокомп'ютер підключений до мережі через нього. Штепсельні вилки витягнути зрозеток. Накрити клавіатуру пластмасовою кришкою для запобігання попадання внеї пилу.
· Прибрати робочемісце. Оригінали та інші документи покласти в ящик стола.
· Ретельно вимитируки теплою водою з милом.
· Вимкнутикондиціонер, освітлення і загальне електроживлення підрозділу.
· Рекомендується вспеціально обладнаному приміщенні провести сеанс психофізіологічногорозвантаження і зняття втоми з виконанням спеціальних вправ аутогенноготренування.
3.5 Вимоги техніки безпеки в аварійних ситуаціях
· При раптовомуприпиненні подавання електроенергії вимкнути обчислювальну техніку в такійпослідовності: периферійні пристрої, дисплей, системний блок, стабілізаторнапруги і витягнути штепсельні вилки з розеток.
· При виявленніознак горіння (дим, запах гару), вимкнути апаратуру, знайти джерело займання івжити заходів щодо його ліквідації, повідомити керівника робіт.
· У разі виникненняпожежі негайно повідомити пожежну частину, вжити необхідних заходів дляевакуації людей і приступити до гасіння первинними засобами пожежогасіння.
4.Інструкція допрограми
Коротківідомості про програму.
Програмурозроблено для дослідження функції />. Прироботі користувачу необхідно ввести х початкове, х кінцеве, такрок, на який збільшується значення х від х початкового, хкінцевого.
Результатвиконання програми приводиться у табличному вигляді.
Привиконанні програма перевіряє правильність вводу початкових даних і в випадку,коли х початкове більше х кінцеве, виводить повідомлення пропомилку.
Програмав звіті видає дані про те, чому дорівнює у в точках відмічених кроком таобробляючи проміжки, створені цими точками дані про те, спадає чи зростаєфункція на даному проміжку.
Відомості,що до роботи з програмою.
Длязапуску програми потрібно запустити файл «Grafik». Користуючисьдопомогою пояснень, що виводяться, потрібно ввести свої початкові дані, коженраз після вводу натискаючи Enter. В програмі передбачено можливий помилковий ввідданих, тож непередбачуваних ситуацій виникнути не повинно.
Післявикористання програма пропонує розпочати дослідження спочатку з занововведеними початковими даними. При запереченні у відповідь на дану пропозиціюпрограма закривається.
5.Апаратні вимогидо виконання даної програми
Для забезпеченнянормальної роботи програми необхідні такі мінімальні програмні і апаратнізабезпечення:
1. IBM – сумісний комп’ютер з процесором Intel Pentium II 450 МГц(рекомендується Intel Pentium III 600 МГц).
2. Неменше 160Мбайт оперативної пам’яті (вимоги до операційної пам’яті коливаються взалежності від встановленої операційної системи).
3. Вільний простір на системному жорсткому диску неменше 600 Мбайт.
4. Дисплей SVGA і відповідний адаптер, який забезпечує роздільнуздатність неменше 800х600 точок і 256 кольорів (рекомендується 65 536кольорів).
5. Сумісна з Microsoft миша.
6. Стандартна клавіатура.
7. Операційна система Windows NT, Windows 98, Windows XP, Windows Me.
Висновок
Завданнякурсової робот – створити програму дослідження функції. Результатом роботи єпрограма, що виконує всі завдання, поставлені для неї в завданні. При написанніпрограми, велику увагу приділено простоті та зручності її використання.
Написаннякурсової роботи змусило повторити матеріал, вивчений на парах, а також вивчитидеякі нові тонкощі про написання програм користуючись спеціалізованими книгамипо програмуванню.
Списоквикористаної літератури
1. Методичнівказівки.
2. Архангельский А.Я. «Программирование в С++ Builder 5.0» – М: ЗАО «ИздательствоБИНОМ», 2001 р. – 1152 з. іл.
3. Шилдт Г. «Самоучитель С++», 3-тє.вид./Пер. с англ.-СПб.: BHV — Санкт-Петербург, 1998 р. – 800 с.