1. Що такеінформаційна система
Інформаційна система (ІС) — система, що призначена для збору,передачі, обробки, зберігання й видачі інформації споживачам і складається знаступних основних компонентів:
програмне забезпечення,
інформаційне забезпечення,
технічні засоби,
обслуговуючий персонал.
ІС споконвічно розглядається як індиферентна конкретним цілямкористувачів система, аналогічна АТС, бібліотеці загального призначення абодовідковій службі вокзалу, що надає свої інформаційні послуги як підсистема абосуміжна система більш загальної системи: підприємству, місту, галузі, країні йт.д.
2. Длячого призначена інформаційна система
Конкретні завдання, які повинні вирішуватися інформаційноюсистемою, залежать від тої прикладної області, для якої призначена система.Області застосування інформаційних додатків різноманітні: банківська справа,страхування, медицина, транспорт, освіта й т.д. Важко знайти область діловоїактивності, у якій сьогодні можна було б обійтися без використання інформаційнихсистем. З іншого боку, очевидно, що, наприклад, конкретні завдання,розв'язувані банківськими інформаційними системами, відрізняються від завдань,рішення яких вимагається від медичних інформаційних систем.
Комп'ютерні інформаційні системи призначені зберігати більшіобсяги даних, здійснювати в них швидкий пошук, вносити зміни, виконувативсілякі маніпуляції з даними (групувати, сортувати та ін.). Наприклад, системапродажу залізничних і авіаційних квитків. Основою всякої інформаційної системиє база даних — організована сукупність даних на магнітних дисках.
3. Що таке економічна інформація
ЕКОНОМІЧНА інформація — інформація про суспільні процеси виробництва,розподілу, обміну й споживання матеріальних благ.
В економіці документ служить основним засобом реєстраціїокремих фактів господарської діяльності підприємства. Основним способомвизначення характеру економічної інформації є аналіз змісту й структуридокумента.
Весь трудовий процес підприємства представляється у виглядіекономічних узагальнень і оперування первинними даними, що відображаються векономічних документах. Так, повну «картину» про об'єкт несуть такіодиниці виміру економічної інформації, як складові (СЕІ) складні, з ієрархієювходження простих елементів. Вони складні в обробці, у них утримується багатонадлишкової інформації. З іншого боку, мінімальні одиниці інформації атрибути,несуть у собі інформацію тільки про одну властивість об'єкта й тому малоінформативні. В економіці застосовуються й такі одиниці виміру, як економічніпоказники, що займають проміжне положення між СЕІ й атрибутами.
4. Приведітькласифікацію ІС по різних ознаках
Відповідно до характеру обробки інформації в ІС на різнихрівнях керування економічною системою (оперативному, тактичному йстратегічному) виділяються наступні типи інформаційних систем:
* системи обробки даних (EDP — electronic data processing);
* інформаційна система керування (MIS — managementinformation system);
* система підтримки прийняття рішень (DSS — decision supportsystem);
Системи обробки даних (СОД) призначені для обліку й оперативногорегулювання господарських операцій, підготовки стандартних документів длязовнішнього середовища (рахунків, накладних, платіжних доручень). Обрійоперативного керування господарськими процесами становить від одного до кількаднів і реалізує реєстрацію й обробку подій, наприклад оформлення й моніторингвиконання замовлень, прихід і витрата матеріальних цінностей на складі, веденнятабеля обліку робочого часу й т.д. Ці завдання мають ітеративний, регулярнийхарактер, виконуються безпосередніми виконавцями господарських процесів(робітниками, комірниками, адміністраторами й т.д.) і пов'язані з оформленням іпересиланням документів відповідно до чітко визначеного алгоритмами. Результативиконання господарських операцій через екранні форми вводяться в базу даних.
Інформаційні системи управління (ІСУ) орієнтовані на тактичнийрівень керування: середньострокове планування, аналіз і організацію робітпротягом декількох тижнів (місяців), наприклад аналіз і планування поставок,збуту, складання виробничих програм. Для даного класу завдань характернірегламентованість (періодична повторюваність) формування результатнихдокументів і чітко певний алгоритм рішення завдань, наприклад звід замовленьдля формування виробничої програми й визначення потреби в комплектуючих деталяхі матеріалах на основі специфікації виробів. Рішення подібних завданьпризначено для керівників різних служб підприємств (відділівматеріально-технічного постачання й збуту, цехів і т.д.). Завдання зважуютьсяна основі накопиченої бази оперативних даних.
Системи підтримки прийняття рішень (СППР) використовуються в основномуна верхньому рівні керування (керівництва фірм, підприємств, організацій), щомає стратегічне довгострокове значення протягом року або декількох років. Дотаких завдань ставляться формування стратегічних цілей, планування залученняресурсів, джерел фінансування, вибір місця розміщення підприємств і т.д. Рідшезавдання класу СППР зважуються на тактичному рівні, наприклад при виборіпостачальників або висновку контрактів із клієнтами. Завдання СППР мають, якправило, нерегулярний характер.
Для завдань СППР властиві недостатність наявної інформації,її суперечливість і нечіткість, перевага якісних оцінок цілей і обмежень,слабка формалізованість алгоритмів рішення. Як інструменти узагальненнянайчастіше використовуються засоби складання аналітичних звітів довільноїформи, методи статистичного аналізу, експертних оцінок і систем, математичногой імітаційного моделювання. При цьому використовуються бази узагальненоїінформації, інформаційні сховища, бази знань про правила й моделі прийняттярішень.
Ідеальної вважається ІС, що включає всі три типиперерахованих інформаційних систем.
Залежно від охвату функцій і рівнів керування розрізняютькорпоративні (інтегровані) і локальні ІС.
Корпоративна (інтегрована) ІС автоматизує всі функції керування навсіх рівнях керування. Така ІС є багатокористувальницькою, функціонує врозподіленій обчислювальній мережі.
Локальна ІС автоматизує окремі функції керування на окремих рівняхкерування. Така ІС може бути однокористувальницькою, функціонуючою в окремихпідрозділах системи керування.
5. Характеристикапроектного способу дослідження діяльності підприємства
Проектний спосіб може застосовуватисядля оптимізації організаційної структури підприємства, експертизибізнес-проектів, ревізії маркетингу, розробки рекламних кампаній. При розробцістратегій підприємства проектним способом можуть здійснюватися пошук або перевірка ринковихможливостей.
У загальному випадку, проектний спосібможе використовуватися у двох варіантах — режимі діагностики, і режимі впровадження.
Режим діагностики означає проведення досліджень із мінімальнимвтручанням у поточну роботу підприємства. Інформація збирається, але не розголошується.Оголошена мета роботи формулюється найбільш нейтральним образом. Результати досліджень надходять безпосередньо замовникові, який вирішує, як їх використовувати.
Діагностичний режим з “нейтральною” оголошеною метою використовується у випадках, коли ситуація напідприємстві проблемна (витік інформації може спровокувати конфлікт), коли ключовийперсонал може сприйняти перевірку як особисту образу, коли замовник підозрюєможливість зловживань на підприємстві. Діагностика із щирою оголошеною метою використовується в інших випадках.
Режим впровадження передбачає, з якогось етапу діагностики,обговорення консультантом виводів і гіпотез із персоналомпідприємства. З одного боку, це сприяє розумінню персоналом неминучості змін, з іншого боку — позначає напрямок змін. Персонал виявляється залученим у реорганізацію на етапіприйняття рішень, що сприяє більше надійному й довгостроковому закріпленню нових методіввзаємодії.
У деяких випадках проектний спосібможе передбачати запрошення консультанта в штат підприємства. Наприклад,створення оргструктури маркетингу “з нуля” вимагає постійної роботи на підприємствікваліфікованого керівника маркетингу. У цій якості може виступити консультант, зайнявши тимчасово вакансію директорапо маркетингу.
У кожному такому випадку треба матина увазі наступне: Будь-який керівник набудовує структуру “під себе”. Застосовуваніним методи обумовлюються його минулим досвідом. Професіонал, одержуючи на руки готову ситуацію,обов'язково перевіряє ще раз її основні параметри й модифікує, згідно своїм поданням. На практиці це означає, щоновий керівник маркетингу, запрошений у готовий підрозділ, створенийконсультантом, неминуче “перетрусне” його, піддавши ревізії йорганізацію, і методики.
Запрошення консультанта в штатдоцільно, якщо планований строк виконання ним посади досить великий.
Хоча проектний спосіб і передбачаєкоординацію всього проекту консультантом, самоусунення замовника від участі впроекті неможливо. У рідких випадках він може обмежитися сприянням в одержанніконсультантом інформації від персоналу підприємства. У більшості ж йому доводиться вибирати з багатьохальтернатив у процесі досліджень, застосовувати владу для координації робіт, якщоконсультантом задіється персонал підприємства. Будь-який проект розрахований навикористання його результатів для дій, ці дії також координуються керівником.
Для проектного способу характерна щеодна особливість: замовник не може одноособовим рішенням виконати дії, забракованіконсультантом. У противному випадку це може означати дострокове завершенняпроекту. Рішення повинні вибиратися з погоджених альтернатив. Для керівниківавторитарного типу це може бути обмежуючим чинником до застосування проектногоспособу консультування.
Проектний спосіб консультування даємаксимальний результат, тому що знімає проблему застосовності методик дослідження й проблемупоточного коректування. Його основним недоліком є висока вартість. Проте,спосіб застосовується як великими підприємствами, що розташовують значнимиресурсами, так і невеликими, із чисельністю персоналу до 10-ти людина. Останні, по більшій частині,застосовують консультування для експертизи бізнес-проектів і пошуку ринкових можливостей.
6. Дайтевизначення системи підтримки прийняття рішення (СППР)
Термін «система підтримкиприйняття рішень» з'явився на початку сімдесятих років. За цей час дано багато визначень СППР. Так, наприклад, в одному зних СППР визначається в такий спосіб:«Системи підтримки прийняття рішень є людино-машинними об'єктами, які дозволяють особам, що приймають рішення, використовувати дані, знання, об'єктивні й суб'єктивні моделі дляаналізу й рішення слабоструктурованих і неструктурованих проблем». У цьому визначенні підкреслюєтьсяпризначення СППР для рішення слабоструктурованих і неструктурованих завдань. До слабоструктурованих відносяться завдання, які містять як кількісні, так і якісні оцінкипроблеми, причому якісні мають тенденцію домінувати. Неструктуровані проблеми маютьлише якісний опис. Людино-машинна процедура прийняття рішень у САПР за допомогою СППР являє собою ітеративнийпроцес взаємодії конструктора й комп'ютера.
7. Які основні складові частини має СППР
СППР є основною категорією управлінських інформаційнихсистем, які підтримують менеджерів у процесі прийняття неструктурованих інапівструктурованих рішень. У СППР використовуються аналітичні моделі,спеціалізовані бази даних, інтерактивний процес моделювання рішення накомп'ютері, а також суб'єктивні судження користувача. Іншими словами СППР — цемобільні унікальні, найчастіше разові складні системи, які управляються йконтролюються менеджерами, що використовують їх для прийняття специфічнихрішень. Основними компонентами СППР є: устаткування, програмне забезпечення,дані, моделі й праця менеджера. До складу встаткування СППР входять робочістанції з телекомунікаційними можливостями для забезпечення доступу до іншихресурсів.
Специфічне програмне забезпечення СППР називаютьСППР-Генераторами. Електронні таблиці відносять до обмежених СППР-Генераторів,спеціалізовані генератори — до розвиненого. Вони включають програмні модулікерування базами даних, моделями й діалогами. Модуль керування базами даних наоснові можливостей СУБД забезпечує створення, запит, консолідацію й підтримкубази даних СППР. Модуль керування моделями забезпечує побудова й маніпулюваннямоделями (пакетами моделювання із состава електронних таблиць, а такожспеціально написаними програмами).
База даних СППР створюється для підтримки унікального рішенняй може містити інформацію з інших БД (внутрішні й зовнішніх), дані з особистихБД менеджера, а також підсумкову інформацію.
Людські ресурси СППР — це «штаб» кінцевихкористувачів-менеджерів, які можуть створювати свої невеликі СППР. Однакбільші, складні СППР як програмні продукти створюються колективом професіоналівв області обробки даних і групою висококваліфікованих менеджерів-експертів.
Характерною відмітною рисою й важливою складовою частиноюСППР є використання бази моделей для підтримки рішень. Кібернетика надає різнимнаукам метод спрощення й аналізу реальності за допомогою побудови моделей.Моделі — це спрощені абстракції реальних основних елементів системи і їхніхвідносин, істотних для ухвалення рішення. Поряд зі сферами науки й техніки, усфері менеджменту й бізнесу також широко застосовуються спеціальні моделі якпростий спосіб аналізу й формалізації ділових проблем. Звичайно ці моделі маютьтабличний (матричний), математичний або графічний вид.
Використання бази моделей істотно відрізняє СППР від звітнихінформаційних систем. База моделей для СППР — це насамперед спеціальноорганізований набір математичних моделей (загальцільових і специфічних).
8. Які види забезпечень має ІС
ІС має наступні види забезпечень:
· концептуальне забезпечення
· функціональне забезпечення
· програмне забезпечення
· інформаційне забезпечення
· технічне забезпечення
/>
Рис.1.
9. Щотаке концептуальне забезпечення ІС
Концептуальне забезпечення — сукупність методів і засобів, щорегламентують взаємодію працівників з технічними засобами й між собою в процесірозробки й експлуатації інформаційної системи.
Концептуальне забезпечення реалізує наступні функції:
- аналізіснуючої системи управління організацією, де буде використовуватися ІС, тавиявлення задач, що підлягають автоматизації;
- підготовкузадач до розв’язання на комп’ютері, технічне завдання на проектування ІС татехніко-економічне обґрунтування його ефективності;
- розробкууправлінських рішень по складу та структурі організації, методології рішеннязадач, що скеровані на підвищення ефективності системи управління.
Концептуальне забезпечення створюється за результатамипредпроектного обстеження на 1-м етапі побудови баз даних.
10. Опишітьфункціональне забезпечення ІС
Під функціональним забезпеченням розуміється система функційкерування, комплекс взаємопов'язаних у просторі й у часі операцій по керуванню,необхідних для досягнення поставлених перед організацією цілей. Будь-якаскладна управлінська функція розчленовується на ряд більше дрібних завдань(операція декомпозиції) і доводиться до конкретного виконавця.
Вибір состава функціональних завдань функціональних підсистемкерування здійснюється звичайно з урахуванням основних фаз керування:планування, реалізації, контролю й аналізу, регулювання (виконання).
11. Охарактеризуйтефункціональне забезпечення ІС
Методологія SADT являє собою сукупність методів, правил іпроцедур, призначених для побудови функціональної моделі об'єкта певноїпредметної області. Функціональна модель SADT відображає функціональнуструктуру об'єкта, тобто вироблені їм дії й зв'язки між цими діями. Основніелементи цієї методології ґрунтуються на наступних концепціях:
графічне подання блокового моделювання. Графіка блоків і дугSADT-Діаграми відображає функцію у вигляді блоку, а інтерфейси входу/виходупредставляються дугами, що відповідно входять у блок і виходять з нього.Взаємодія блоків один з одним описуються за допомогою інтерфейсних дуг, щовиражають «обмеження», які у свою чергу визначають, коли і якимобразом функції виконуються й управляються;
строгість і точність. Виконання правил SADT вимагаєдостатньої строгості й точності, не накладаючи в той же час надмірних обмеженьна дії аналітика. Правила SADT включають:
обмеження кількості блоків на кожному рівні декомпозиції(правило 3-6 блоків);
пов’язаність діаграм (номера блоків);
унікальність міток і найменувань (відсутність повторюванихімен);
синтаксичні правила для графіки (блоків і дуг);
поділ входів і керувань (правило визначення ролі даних).
відділення організації від функції, тобто виключення впливуорганізаційної структури на функціональну модель.
Методологія SADT може використовуватися для моделюванняширокого кола систем і визначення вимог і функцій, а потім для розробкисистеми, що задовольняє цим вимогам і реалізує ці функції. Для вже існуючихсистем SADT може бути використана для аналізу функцій, виконуваних системою, атакож для вказівки механізмів, за допомогою яких вони здійснюються.
12. Охарактеризуйтепрограмне забезпечення ІС
Програмне забезпечення являє собою прикладні програми дляперсональних комп'ютерів і встановлені на них операційні системи.
До складу програмного забезпечення входять загальносистемні йспеціальні програмні продукти, а також технічна документація.
До загальносистемного програмного забезпечення відносятьсякомплекси програм, орієнтовані на користувачів і призначені для рішення типовихзавдань обробки інформації. Вони служать для розширення функціональнихможливостей комп'ютерів, контролю й керування процесом обробки даних.
Спеціальне програмне забезпечення являє собою сукупністьпрограм, розроблених при створенні конкретної інформаційної системи. До йогоскладу входять пакети прикладних програм (ППП), що реалізують розроблені моделірізного ступеня адекватності, які відображують функціонування реальногооб'єкта.
Технічна документація на розробку програмних засобів повиннамістити опис завдань, завдання на алгоритмізацію, економіко-математичну модель
13. Охарактеризуйтеінформаційне забезпечення ІС
Призначення підсистеми інформаційного забезпечення полягає усвоєчасному формуванні й видачі достовірної інформації для прийняттяуправлінських рішень.
Інформаційне забезпечення — сукупність єдиної системикласифікації та кодування інформації, уніфікованих систем документації, схемінформаційних потоків, що циркулюють в організації, а також методологіяпобудови баз даних.
Уніфіковані системи документації створюються на державному,республіканському, галузевому й регіональному рівнях. Головна мета — забезпечення порівнянності показників різних сфер суспільного виробництва.Розроблено стандарти, де встановлюються вимоги:
· доуніфікованих систем документації;
· доуніфікованих форм документів різних рівнів керування;
· до складута структури реквізитів і показників;
· допорядку впровадження, ведення й реєстрації уніфікованих форм документів.
Однак, незважаючи на існування уніфікованої системидокументації, при обстеженні більшості організацій постійно виявляється цілийкомплекс типових недоліків:
· надзвичайновеликий обсяг документів для ручної обробки;
· ті саміпоказники часто дублюються в різних документах;
· робота звеликою кількістю документів відволікає фахівців від рішення безпосередніх завдань;є показники, які створюються, але не використовуються, і ін.
Тому усунення зазначених недоліків є одним з завдань, якипредставлені при створенні информаціцйного забезпечення.
Схеми інформаційних потоків відбивають маршрути рухуінформації і її обсягів, місця виникнення первинної інформації й використаннярезультатної інформації. За рахунок аналізу структури подібних схем можнавиробити заходи щодо вдосконалювання всієї системи керування.
Побудова схем інформаційних потоків, що дозволяють виявити обсягиінформації й провести її детальний аналіз, забезпечує:
· виключеннядублюючої й невикористаної інформації;
· класифікаціюй раціональне подання інформації.
При цьому докладно повинні розглядатись питання взаємозв'язкуруху інформації по рівням керування. Варто виявити, які показники необхідні дляприйняття управлінських рішень, а які ні. До кожного виконавця повиннанадходити тільки та інформація, що використовується.
Методологія побудови баз даних базується на теоретичнихосновах їхнього проектування. Для розуміння концепції методології приведемоосновні її ідеї у вигляді двох послідовно реалізованих на практиці етапів:
1-й етап — обстеження всіх функціональних підрозділів фірми зметою:
· зрозумітиспецифіку й структуру діяльності;
· побудуватисхему інформаційних потоків;
· проаналізуватиіснуючу систему документообігу;
· визначитиінформаційні об'єкти й відповідний склад реквізитів (параметрів,характеристик), що описують їхні властивості й призначення.
2-й етап — побудова концептуальної інформаційно-логічноїмоделі даних для обстеженої на 1-м етапі сфери діяльності. У цій моделі повиннібути встановлені й оптимізовані всі зв'язки між об'єктами і їхніми реквізитами.Інформаційно-логічна модель є фундаментом, на якому буде створена база даних.
Для створення інформаційного забезпечення необхідно:
· яснерозуміння цілей, завдань, функцій всієї системи керування організацією;
· виявленняруху інформації від моменту виникнення й до її використання на різних рівняхкерування, представленої для аналізу у вигляді схем інформаційних потоків;
· удосконалюваннясистеми документообігу;
· наявністьі використання систем класифікації й кодування;
· володінняметодологією створення концептуальних информаційно — логічних моделей, щовідбивають взаємозв'язок інформації:
· створеннямасивів інформації на машинних носіях, що вимагає наявності сучасноготехнічного забезпечення.