ЗМІСТ
ВСТУП… 2
1. ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА НБУ… 3
2. МОДЕЛІ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ НБУ… 8
ВИСНОВКИ… 12
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ… 13
ВСТУП
/>СтановленняУкраїни як правової демократичної держави вимагає від державної служби,особливо на перехідному етапі адміністративного реформування, дієвості,гнучкості і динамізму. Одним із найважливіших чинників, який має забезпечити цівимоги, є впровадження в сферу державної служби інформаційних технологій,спроможних змінити характер роботи державного службовця, посиливши їїаналітичну складову в процесі прийняття рішень з управління та регулювання вдержавному управлінні.
За останні роки ворганах державного управління спостерігається значне зростання обсягувикористовуваної інформації і потоку управлінських документів, розширеннявсього діловодства. При цьому кількість підготовлених документів і зібраноїінформації інколи значно більша за необхідну для процесів управління. Водночасвідчувається брак інформації, яка має забезпечувати аналіз нових тенденцій тарозв’язування суперечностей, які виникають у державно-управлінських відносинах.
У сучасному світі інформаціяє стратегічним національним ресурсом, який відіграє дедалі більшу роль усистемі державного управління. У суспільстві спостерігається перерозподілреальної влади — від традиційних структур до центрів управління інформаційнимипотоками. За науковими висновками, рівень інформаційного забезпечення державнихорганів влади значною мірою впливає на розвиток економіки та політичнуобстановку в країні. Він пов’язаний з можливістю найефективнішого використанняінтелектуального потенціалу як своєї, так і інших країн для розвитку економіки,а також застосуванням усіх видів інформаційних технологій для формуваннясоціокультури — глибинної основи нації, призначеної запроваджувати тарозповсюджувати духовні та ідейні цінності народу, його культуру.
1. ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА НБУ
Інформаційна системаНБУ грунтується на використанні інформаційних технологій. Інформаційнатехнологія — це сукупність методів і процедур, які реалізують функціїзбирання, передавання, опрацювання, зберігання та доведення до користувачівінформації в організаційно-управлінських системах з використанням обраного комплексутехнічних засобів. Основні функції інформаційної системи реалізуються в процесіроботи на автоматизованому робочому місці (АРМ) спеціаліста.
Головнепризначення АРМ — забезпечити персонал дільниць, відділів праці тазаробітної плати (ЗП), виробничого, а також інших служб новими засобами технікиі технології управління. Ідеться, зокрема, про засоби, основними можливостямияких є автоматизоване діалогове виконання головних функцій УТР, діалоговаінформаційна взаємодія користувачів та оперативний доступ до даних, якінагромаджуються в центральній базі даних автоматизованої ІС або в розподіленійБД мережі АРМ.
Організація АРМзмінює техніку і методологію виконання функцій управління. Так, новимитехнічними операціями є введення даних з клавіатури, робота з відеоекраном як здокументом, ведення екранного діалогу, використання нових форм поданняданих – у вигляді багатьох вікон, електронних карток і таблиць, графіків ідіаграм. Засоби АРМ дають змогу автоматизувати формалізовувані задачі в різнихрежимах і забезпечити інформаційну підтримку важкоформалізовуваних задач, результатияких використовуються для прийняття рішень. З урахуванням професійних знань іпрактичних навичок користувач може вибрати методику розв’язування задачі,маніпулювати даними для розрахунку,проаналізувати одержані на ЕОМ результати розрахунків і прийнятинайраціональніше в даній ситуації рішення.
Нові формивзаємодії людини з ЕОМ створюють нову інформаційну технологію управління, дляякої характерні людино-машинні процедури прийняття рішень. При цьому змінюютьсяметоди професійної діяльності спеціалістів, соціально-психологічнінавантаження, ритм праці, а в перспективі — створюються умови для зміниструктури економічних служб і переходу від функціонального до цільовогопринципу управління. Формуються нові вимоги до постановки економічних задач,розширюються можливості використання економіко-математичних методів на робочихмісцях спеціалістів.
Заходи контролю за системою автоматизації обліку мають передбачати перевіряння:
/>· відповідності програмно-технічних комплексів вимогам нормативно-правових актів Національного банку;
/>· виконання вимог розробників програмно-технічних комплексів щодо технічного та технологічного забезпечення;
/>· виконання вимог щодо організації захисту інформації під час користування програмно-технічними комплексами згідно з нормативно-правовими актами Національного банку та вимогами розробників систем захисту інформації.
/>Банки мають забезпечувати контроль за системою автоматизації обліку та перевіряти відповідність програмно-технічних засобів вимогам нормативно-правових актів Національного банку [4, 45]. />Програмно-технічні засоби, що застосовуються банками в процесі їх діяльності, мають відповідати їх функціональним, технологічним вимогам, а також вимогам щодо інформаційної безпеки тощо.
За допомогою програмно-технічних засобів має забезпечуватися:
/>· хронологічне та систематичне відображення всіх операцій на аналітичних рахунках бухгалтерського обліку на підставі первинних документів;
/>· своєчасне та повне відображення всіх операцій відділення банку (філії) на балансі цього банку;
/>· дотримання правил складання і подання фінансової та статистичної звітності банків;
/>· взаємозв'язок даних синтетичного та аналітичного обліку;
/>· накопичення та систематизація даних обліку в розрізі економічних показників, потрібних для складання звітності;
/>· автоматизований розрахунок економічних показників, що визначені відповідними методиками Національного банку;
/>· можливість оперативного аналізу фінансової діяльності банку в розрізі структурних підрозділів;
/>· інтегрованість з електронними системами інформаційного обміну Національного банку;
/>· інтегрованість з іншими складовими системи автоматизації банку, можливість отримувати інформацію про здійснені операції в будь-якому розрізі;
/>· уніфікація програмно-технічних рішень та технологій для структурних підрозділів банку;
/>· можливість нарощування функціональних характеристик програмного забезпечення, а також його адаптація в разі зміни законодавчої бази щодо облікових операцій.
/>Під час застосування програмно-технічних засобів має передбачатися таке:
/>· реалізація принципу надання користувачам необхідних повноважень;
/>· доступ з робочого місця працівника лише до тієї інформації, що потрібна користувачу для безпосереднього виконання його обов'язків;
/>· можливість докладного попереднього аналізу всієї вхідної інформації до часу її відображення в обліку;
/>· реалізація правила «двох рук» (операція не може бути ініційована та виконана одним користувачем системи), за винятком операцій, що здійснюються платіжними та іншими автоматизованими системами;
/>· реалізація банківського продукту згідно із затвердженою технологією оброблення інформації;
/>· надання користувачам повідомлення про наявність викривленої та/або суперечливої інформації;
/>· можливість автоматичного визначення джерела надходження суперечливої інформації та термінового інформування відповідних працівників банку про це і блокування роботи користувачів чи робочих місць до часу надання їм дозволу на проведення подальшої роботи;
/>· прийняття користувачами правильного рішення про те, яке з джерел інформації слід вважати сумнівним, а яке — достовірним;
/>· неможливість ігнорування інформації, що надійшла з будь-якого джерела;
/>· автоматичне присвоєння протягом одного операційного дня кожній операції певного ідентифікатора (номера). Цей ідентифікатор (номер) має вноситися до відповідного електронного документа;
/>· надійність та здатність до швидкого відновлення робочого процесу в разі виникнення технічних неполадок. Наявність резервного накопичення та зберігання всієї інформації для забезпечення відновлення роботи банку внаслідок виникнення форс-мажорних та інших непередбачуваних обставин або в разі ліквідації банку;
· автоматизація роботи з архівами системи [3, 66].
/>Програмне забезпечення банку має відповідати таким вимогам інформаційної безпеки:
/>· наявність системи захисту інформації, яку не можна відключити і неможливо здійснити оброблення інформації без її використання;
/>· забезпечення належного захисту інформації під час її передавання між різними підсистемами формування та оброблення інформації;
/>· для автоматизованих систем, які функціонують у режимі «клієнт-сервер», доступ користувачів до бази даних має відбуватися лише через додаткове програмне забезпечення, за допомогою якого здійснюється автентифікація осіб, яким дозволено користуватися цією базою даних;
/>· автентифікація користувача на кожному робочому місці та під час здійснення будь-яких операцій;
/>· забезпечення блокування роботи на кожному робочому місці під час багаторазових спроб (не більше трьох) неправильного введення паролю, якщо використовується парольний захист;
/>· наявність безперервного технологічного контролю за цілісністю інформації та накладання/перевіряння цифрового підпису на всіх банківських документах на всіх етапах їх оброблення;
/>· передавання електронних банківських документів, втрата або несанкціоноване ознайомлення з якими може завдати збитків банку, його відокремленим підрозділам або клієнту банку, відповідними каналами зв'язку електронною поштою або в режимі on-line лише зашифрованими з обов'язковим наданням підтвердження про їх отримання; />
· обов'язкова реєстрація всіх спроб доступу, усіх операцій та інших дій, їх фіксація в автоматизованій системі в захищеному від модифікації електронному журналі з постійним контролем його цілісності.
/>Крім того, банкам слід:
/>· суворо дотримуватися і перевіряти виконання вимог щодо технічного та технологічного забезпечення їх діяльності, зокрема розміщення програмно-апаратних комплексів на таких комп'ютерах, що мають забезпечити їх надійне функціонування;
/>· уживати заходів для забезпечення безперебійного електроживлення та наявності резервних каналів зв'язку;
/>· перевіряти виконання вимог щодо організації захисту інформації в програмно-технічних комплексах згідно з нормативно-правовими актами Національного банку та вимогами розробників систем захисту інформації.
/>/>2. МОДЕЛІ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ НБУ
Модель 1. Консолідований кореспондентський рахунок обласної дирекції з відкриттям технічних рахунків філіям. Обласна дирекція має консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні НБУ, на відміну від її філій. Обласна дирекція та філії мають програмно-технічні комплекси АРМ-НБУ, засоби захисту інформації СЕП, електронні ідентифікатори та коди банків; обмінюються розрахунковими документами в електронному вигляді з СЕП незалежно один від одного, і ці розрахунки відображаються на технічних рахунках філій у тій РП, Де відкрито технічний рахунок обласній дирекції [2, 142].
Обласна дирекція має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків та початкових оборотів філій, а також отримувати від СЕП підсумкову технологічну інформацію про їх роботу.
Модель 2. Консолідований кореспондентський рахунок обласної дирекції без відкриття технічних рахунків філіям. Обласна дирекція має консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні НБУ, а філії не мають. Обласна дирекція має власну внутрішньобанківську платіжну систему (ВПС) для обслуговування міжбанківських розрахунків філій. Філії обласної дирекції мають електронні ідентифікатори та коди банків, але не мають програмно-технічних комплексів для виходу в СЕП. Обмін філій розрахунковими документами в електронному вигляді з СЕП здійснюється засобами ВПС обласної дирекції з відображенням результатів розрахунків на її технічному рахунку.
Модель 3. Консолідований кореспондентський рахунок комерційного банку без відкриття технічних рахунків філіям. Комерційний банк має консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні НБУ. Філії банку можуть бути розташованими в різних адміністративно-територіальних одиницях, але не можуть мати кореспондентських рахунків у територіальних управліннях НБУ. Комерційний банк має власну ВПС для обслуговування міжбанківських розрахунків філій.
Філії банку мають електронні ідентифікатори та коди банків, але не мають програмно-технічних комплексів для виходу в СЕП. Обмін філій розрахунковими документами в електронному вигляді з СЕП здійснюється засобами ВПС комерційного банку з відображенням розрахунків на його технічному рахунку.
Модель 4. Консолідований кореспондентський рахунок комерційного банку з відкриттям технічних рахунків філіям. Комерційний банк має консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні НБУ. Його філії можуть бути розташовані в різних адміністративно-територіальних одиницях, але не можуть мати кореспондентських рахунків у територіальних управліннях НБУ. Комерційний банк та філії мають програмно-технічні комплекси АРМ-НБУ, засоби захисту інформації СЕП, електронні ідентифікатори та коди банків, обмінюються розрахунковими документами в електронному вигляді з СЕП незалежно один від одного, ці розрахунки відображаються на технічних рахунках філій у тій РП, де відкрито технічний рахунок комерційному банкові. Комерційний банк має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків та початкових оборотів філій, а також отримувати від СЕП підсумкову технологічну інформацію про їх роботу [1, 87].
Модель 5. Консолідований кореспондентський рахунок комерційного банку з відкриттям технічних рахунків обласним дирекціям. Комерційний банк має консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні НБУ. Його філії можуть бути розташовані в різних адміністративно-територіальних одиницях, але не можуть мати кореспондентських рахунків у територіальних управліннях НБУ. Обласним дирекціям відкриваються технічні рахунки в тій РП, де відкрито технічний рахунок комерційному банку, і на кожному з них відображаються розрахунки як обласної дирекції, так і її філії.
Обласні дирекції мають власні ВПС для обслуговування міжбанківських розрахунків своїх філій. Комерційний банк та обласні дирекції мають програмно-технічні комплекси АРМ-НБУ, засоби захисту інформації СЕП, електронні ідентифікатори та коди банків, обмінюються розрахунковими документами в електронному вигляді з СЕП незалежно один від одного. Філії обласної дирекції мають електронні ідентифікатори та коди банків, але не мають програмно-технічних комплексів для виходу в СЕП й обмінюються розрахунковими документами в електронному вигляді з СЕП засобами ВПС обласної дирекції. Комерційний банк має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків та початкових оборотів для обласних дирекцій, а також отримувати від СЕП підсумкову технологічну інформацію про їх роботу.
Модель 6. Консолідований кореспондентський рахунок комерційного банку з відкриттям технічних рахунків обласним дирекціям та їх філіям. Комерційний банк має консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні НБУ. Філії банку можуть бути розташовані в різних адміністративно-територіальних одиницях, але не можуть мати кореспондентських рахунків у територіальних управліннях НБУ. Обласним дирекціям та філіям відкриваються технічні рахунки в тій РП, де відкрито технічний рахунок комерційному банкові. Комерційний банк, обласні дирекції та філії мають програмно-технічні комплекси АРМ-НБУ, засоби захисту інформації СЕП, електронні ідентифікатори та коди банків, обмінюються розрахунковими документами в електронному вигляді з СЕП незалежно один від одного. Розрахунки філії відображаються на технічних рахунках, обласної дирекції, комерційного банку. Розрахунки обласної дирекції відображаються на її технічному рахунку і на технічному рахунку комерційного банку. Комерційний банк має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків та початкових оборотів для обласних дирекцій, а обласні дирекції — для своїх філій. Комерційний банк отримує від СЕП підсумкову технологічну інформацію про роботу обласних дирекцій та філій, а обласні дирекції — про роботу своїх філій.
Модель 7. Консолідований кореспондентський рахунок комерційного банку з відкриттям технічних рахунків філіям. Комерційний банк має консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні НБУ. Його філії можуть бути розташовані в різних адміністративно-територіальних одиницях, але не можуть мати кореспондентських рахунків у територіальних управліннях НБУ. Комерційний банк та філії мають програмно-технічні комплекси АРМ-НБУ, засоби захисту інформації СЕП, електронні ідентифікатори та коди банків, обмінюються розрахунковими документами в електронному вигляді з СЕП незалежно один від одного, ці розрахунки відображаються на технічних рахунках філій у тій РП, де відкрито технічний рахунок комерційному банкові.
Комерційний банк має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків та початкових оборотів філій, виконувати початкові платежі від їх імені й отримувати від СЕП підсумкову технологічну інформацію про їх роботу. Характерною рисою моделі 7 є те, що комерційний банк має змогу динамічно обмежувати повноваження філій щодо виконання розрахункових та інших операцій. Це реалізується за допомогою операційних правил, які є додатковим механізмом, органічно вбудованим у систему автоматизації банку (САБ). Система автоматизації банку (САБ) — програмне забезпечення, що обслуговує внутрішньобанківську діяльність (бухгалтерський облік, обслуговування рахунків клієнтів тощо).
Інформаційна модель (модель 0). Обслуговування в СЕП за такою моделлю виконується без злиття кореспондентських рахунків філій комерційного банку і полягає в наданні комерційному банкові додаткової інформації про роботу його філій в СЕП у межах територіального управління НБУ. Для отримання додаткової інформації про роботу філій у СЕП з використанням інформаційної моделі банку необхідно подати клопотання до територіального управління НБУ за місцем обслуговування філій.
ВИСНОВКИ
Нові форми взаємодіїлюдини з ЕОМ створюють нову інформаційну технологію управління, для якоїхарактерні людино-машинні процедури прийняття рішень. При цьому змінюютьсяметоди професійної діяльності спеціалістів, соціально-психологічнінавантаження, ритм праці, а в перспективі — створюються умови для зміниструктури економічних служб і переходу від функціонального до цільовогопринципу управління.
Нові формивзаємодії людини з ЕОМ створюють нову інформаційну технологію управління, дляякої характерні людино-машинні процедури прийняття рішень. При цьому змінюютьсяметоди професійної діяльності спеціалістів, соціально-психологічнінавантаження, ритм праці, а в перспективі — створюються умови для зміниструктури економічних служб і переходу від функціонального до цільового принципууправління.
Програмно-технічнізасоби, що застосовуються банками в процесі їх діяльності, мають відповідати їхфункціональним, технологічним вимогам, а також вимогам щодо інформаційноїбезпеки тощо. З урахуванням професійних знань і практичних навичок користувачможе вибрати методику розв’язування задачі, маніпулювати даними для розрахунку, проаналізувати одержані на ЕОМрезультати розрахунків і прийняти найраціональніше в даній ситуації рішення.
Комерційний банк має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків та початкових оборотів філій, виконувати початкові платежі від їх імені й отримувати від СЕП підсумкову технологічну інформацію про їх роботу.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Береза А. М. Основи створення інформаційнихсистем: Навч. посіб. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: КНЕУ, 2001. — 214 с.
2. Романов А. Н., Одинцов Б. Е.Компьютеризация аудиторской деятельности: Учеб. пособие для вузов. — М.: Аудит,ЮНИТИ, 1996. — 270 с.
3. Ситник В. Ф. та ін. Основиінформаційних систем: Навч. посіб. — 2-е вид., перероб. і доп. /В. Ф. Ситник, Т. А. Писаревська, Н. В. Єрьоміна,О. С. Краєва; За ред. В. Ф. Ситника. — К.: КНЕУ, 2001. —420 с.
4. Федотов Н. Н., Венчковский Л. Б. Средства информационногообеспечения автоматизированных систем управления. — М.: Изд-во стандартов,1989. — 192 с.