Інформаційна (автоматизована) система вДержказначействі України
Вступ
Для ефективного функціонування органів Державногоказначейства, підвищення дисципліни виконання всіх бюджетів створеноавтоматизовану систему Казначейства (АСК). АСК побудовано як корпоративнуінформаційну систему з територіально-розподіленою базою даних. АСК масштабовано,як по вертикалі, так і по горизонталі. По вертикалі структура АСК включає трирівні: районний, обласний і державний. Для передавання інформації між рівнямисистема забезпечена прикладними серверами передавання повідомлень. На кожномурівні в АСК створено систему підтримки прийняття рішень, яка являє собоювиокремлену інформаційну систему, побудовану на базі дворівневої моделі“клієнт-сервер”. Вона охоплює такі компоненти клієнтських додатків: управліннябюджетними призначеннями та асигнуваннями, управління доходами (надходженнями),управління грошовими коштами, управління видатками (оплати рахунків),управління боргами, облік, аналіз і звітність. У межах цих підсистем визначенофункції, які автоматизуються. Такі функції закріплюються за конкретнимивиконавцями і виводяться в меню на конкретне АРМ.
Автоматизаціяфункцій Казначейства здійснюється в межах функціональних підрозділів на основіпрограмно-технічних комплексів, баз даних і сховищ даних, які доступнікористувачам на кожному рівні, на кожному робочому місці. Перелікфункціональних підсистем є єдиним для всіх рівнів ієрархії інформаційноїсистеми (ІС) Казначейства. Деякі підсистеми охоплюють відповідні функції Казначействапо всій вертикалі, інші автоматизують управління бюджетним процесом тільки наодному рівні. Цю структурну низку функціональних вимог до Держказначействарозглядають в межах кожної функціональної підсистеми: підсистема управління доходами; підсистема формування єдиної бази даних про мережірозпорядників бюджетних коштів, підсистема затвердження документів, щозастосовуються в процесі виконання бюджету та підсистемаздійснення видатків у процесі виконання бюджету, що функціонують нацентральному, обласному та районному рівнях.
/>Функціональний склад системи
До функціонального складу системи АСК входять:
1. Зведені розрахунки з бюджетом (головна)
2. Доходи бюджету
3. Видатки бюджету
4. Фінанси галузей економіки
Підсистема “зведені розрахунки бюджету” – є головної підсистемою АСФР(автоматизованої системи фінансових розрахунків), в якій здійснюєтьсяпланування фінансів і загальний контроль за виконанням бюджету. Інші підсистеми– підлеглі по відношенню до головної. Вони забезпечують планування та контрольвиконання бюджету на різних стадіях бюджетного процесу по відповідних розділахбюджетної класифікації. Кожна з підсистем має певне цільове призначення і вкожній з них здійснюється управлінський цикл, який реалізує наступні функціїуправління: прогнозування, планування, облік, контроль, формування звітності,аналіз, внесення змін до плану та інше.
В зв’язку з цим в кожній з функціональних підсистем виділяються функціональніблоки задач, які характеризують функцію управління та послідовність виконанняробіт. Кожен з блоків характеризує технологію робіт і дозволяє вирішуватикомплекси задач по однорідних блоках.
Блок “планування і прогнозування” призначений для вирішення задач поваріантних розрахунках показників бюджету при його укладанні. Блок “зміна планузабезпечує вирішення задач по врахуванню змін показників фінансових планів узв’язку зі змінами, які встановлюються відповідними урядовими та законодавчимиавторами.
Блок “облік, контроль та звітність призначений для обліку і контролювиконання бюджету, формуванню відповідної звітності і надання її в іншіустанови, що відносяться до фінансової сфери.
Блок “аналіз” призначений для аналізу виконання бюджету, аналізу фінансово-господарськоїдіяльності міністерств та відомств.
Цей функціонал був розроблений з по силу, що перед Держказначействомставляться такі задачі:
1) збільшення доходної бази бюджету за рахунок підвищення збиранняподатків, удосконалення методики і повноти збору податків;
2) направлення коштів на реалізацію соціальної політики та забезпеченнясвоєчасного і повного фінансування соціально-захищених статей на всіх рівняхбюджету;
3) активізація ринку державних цінних паперів (ЦП) з урахуванням переходудо тривалих термінів їх обертання і розширення цього ринку;
4) підвищення ефективності валютно-фінансових операцій та зміцненняефективності національної валюти.
АРМ формування розпорядження та реєстру на здійснення видатків державногобюджету автоматизованої інформаційної системи Держказначейства України.
З 1997 року розпочалось запровадження казначейської системи виконаннядержавного бюджету за видатками, яка передбачала відкриття рахунківрозпорядникам коштів в системі органів ДКУ. На першому етапі через органиДержавного казначейства вже здійснювалось приблизно 45 відсотків операцій повиконанню державного бюджету.
А через рік було завершено переведення на казначейську систему виконаннядержавного бюджету майже всіх міністерств і відомств.
З 1999 року Держказначейство стало центральним органом виконавчої влади,діяльність якого регламентується міністром фінансів. Основною рисою 1999 рокустало переведення на казначейське обслуговування позабюджетних коштів бюджетнихустанов та організацій. Тим самим були створені необхідні передумови длявключення цих коштів до державного бюджету, як це було передбачено ЗакономУкраїни “Про Державний бюджет України.
З 2000 року позабюджетні кошти розпорядників стали складовою частиноюдержавного бюджету. Сьогодні бюджет складається з двох частин: загального таспеціального фондів.
2000 – 2001 роки були для українського казначейства часом оптимізаціїпроцесу управління бюджетними ресурсами шляхом удосконалення функцій повиконанню доходної та видаткової частин бюджету.
Першим кроком, що зробило Держказначейство для досягнення мети, булопереведення рахунків по здійсненню видатків державного бюджету з установкомерційних банків до НБУ.
У 2001 році з набуттям Держказначейством статусу учасника Системиелектронних платежів Національного банку України постало питання про повнофункціональне обслуговування Державного та місцевих бюджетів всіх рівнів завидатками, а саме, закриття в НБУ та уповноважених комерційних банках, щообслуговували місцеві бюджети, казначейських рахунків та відкриттяреєстраційних рахунків бюджетним установам в органах казначейства затериторіальною ознакою та рівнем розпорядника коштів.
На початку 2001 року при виборі базового програмного продукту для обслуговуванняДержавного бюджету за видатками Держказначейство розглянули три програмнихкомплекси –“ТАСК”, “ІСАОД” та АС “Казна-Видатки”. Тестування програми “ТАСК”та“ІСАОД”в підрозділах не дало очікуваного позитивного результату. І оскількипрограмний продукт АС “КАЗНА” найбільш повною мірою забезпечувавфункціональність системи, було прийнято рішення про використання єдиногоприкладного програмного забезпечення, АС “Казна-Видатки”, по всій країні.
АС «Казна- Видатки » реалізована за Web технологією на базі IIS, SQL серверівфірми Microsoft
Концепція, яка лягла в основу проектування і створення АС«Казна-В»:
1. Одна розрахункова палата (казначейський банк) на регіон.
2. Максимально можлива інформативність бухгалтерського плану рахунків вїх аналітичних параметрах, як по доходах, так і по витратах;
3. Єдина технічна політика і стандартизація в області побудовикомп’ютерних мереж, загальносистемного програмно-апаратного забезпечення,створення, супроводу, адміністрування і модифікації АС «Казна».Технічні засоби, архітектура мереж, загальносистемні програмні засоби іпрограмний код прикладного програмного забезпечення АС «Казна»стандартизовані і єдині для всіх регіонів. При дотриманні єдиної технічноїполітики і стандартизації, у декілька разів знижуються витрати на технічнеобслуговуванні, супровід, адміністрування і модифікацію.
4. Централізація проектування, розробки (модифікації), супроводі,монтажних та налагоджувальних робіт в єдиному центрі.
АС «Казна» можна модернізувати в перебігу 30-ти хвилин по всійтериторії України, а впровадження триває менш ніж одну добу після приходуналадженого та змонтованого комплексу технічних засобів до регіонального УДК.
Повністю відпадає необхідність у висококваліфікованих фахівцях заінформаційними технологіями на районному рівні і різко скорочується їх потреба(до 3-5 чоловік) на обласному рівні. Всі роботи проводяться фахівцями центрусупроводу;
5. Централізована (на регіональному рівні) обробка інформації в режиміреального часу.
6. Максимальне вживання Web – технологій при створенні прикладногопрограмного забезпечення АС «Казна». Відсутність клієнтськогопрограмного забезпечення, виключає процеси інсталяції, супроводи,адміністрування і модифікації клієнтського прикладного програмного забезпеченняАС «Казна». Для роботи використовуються стандартні програмні засоби — Web оглядачі. (MS Internet Explorer та ін.)
7. Повна незалежність від апаратних і програмних платформ, щовикористовуються користувачами;
8. Низька вимогливість до телекомунікаційних каналів зв'язку, починаючи загрегатною (без вживання протоколів стиснення інформації) швидкістю 19 200bit/s і вище.
9. Незалежність від фізичних типів каналів зв'язку.
10. Можливість використовування загальнодоступної мережі Internet.
11. Стандартні протоколи обміну інформацією.
12. Відсутність прямого доступу до баз даних SQL серверів.
13. Захист IP- трафіку SSL 128 bit.
Призначення АС „Казна-Видатки”
Автоматизована система обліку виконання видаткової частини бюджетівпризначена для ведення бухгалтерського обліку виконання видаткової частинидержавного бюджету (ГБ) в органах Державного казначейства і складання на основійого даних фінансової і управлінської звітності відповідно до діючихнормативних документів і законодавства України.
Ведення бухгалтерського обліку є автоматизованим процесом реєстрації,накопичення, зберігання, обробки і обміну інформацією про бюджетні операції, щопроводяться органами Державного казначейства, і передачі її користувачам(підрозділам казначейства, органам державної влади та управління) для контролюі ухвалення управлінських рішень.
Бухгалтерський облік включає наступні складові:
— бухгалтерський облік – відображення всіх операцій органів Державногоказначейства на відповідних рахунках і формування фінансової звітності провиконання бюджетів;
— бюджетний облік — накопичення даних про доходи, фінансування, витрати і підведеннярезультатів виконання бюджетів;
— управлінський облік — накопичення і обробка даних про результатидіяльності органів Державного казначейства для оперативного управліннябюджетними коштами, оцінки і контролю їх використання.
Всі складові частини використовують єдину інформаційну базу — данібухгалтерського обліку.
Система забезпечує:
— своєчасне, цілісне, достовірне і безперервне відображення всіх безвиключення операцій видаткової частини бюджету на відповідних рахунках діючогоПлану рахунків бухгалтерського обліку;
— можливість відображення операцій в агрегованому вигляді в звітності зметою аналізу і управління;
— відображення детальної інформації про контрагента кожної операції іпараметри самої операції для складання внутрішніх звітів з метою аналізу іконтролю;
— зберігання інформації в електронному вигляді і можливість візуальногоїї контролю після отримання роздруківок на паперових носіях.
— При виконанні бухгалтерського обліку виконання Державного та місцевихбюджетів за видатками враховується організаційна структура казначейства, приякій:
— Кінцевими розпорядниками бюджетних засобів є бюджетні організації.Кожна з них підлегла розпоряднику 1, 2 або 3 рівні і обслуговуєтьсяказначейством по місцю свого розташування. Операції бюджетної організаціївиконуються одним казначейством того ж рівня, що і організація;
— В кожному районі області і районі міста існує районне відділеннядержказначейства. Відділення підлеглі обласним управлінням відповідної областіі підтримують зв'язок з розпорядниками коштів 3 рівні свого району;
— В кожній області існує обласне управління держказначейства (24 області,Автономна республіка Крим, міста Київ і Севастополь, всього 27 управлінь).Управління безпосередньо підлеглі Головному управлінню і підтримують зв'язок зрозпорядниками 1 рівня в своїй області;
— Головне управління знаходиться в Києві і підтримує зв'язок з головнимирозпорядниками коштів державного бюджету — галузевими міністерствами івідомствами.
Структура бази даних та технологічний процес системи залежать від обсягівоброблюваної інформації, які характеризуються наступними показниками:
— кількість відділень держказначейства в області – 10¸60;
— кількість головних розпорядників (міністерств і відомств) – 60¸300;
— кількість обслуговуваних бюджетних установ
(мережа нижчестоящих установ міністерств і відомств по області) –1000¸ 10000;
— загальна кількість аналітичних рахунків, що відкриваються, для облікуоперацій – 500000¸ 5 000000;
— загальна кількість банківських рахунків – 200000 ¸ 1500000;
— кількість реєстрів, що поступають, з розподілом засобів в день –5¸ 1000;
— передбачувана кількість одночасно працюючого персоналу в системі (безпосередньообслуговуючої установи і виконуючого бюджетні операції) – 100¸ 500;
— кількість реєстрованих документів в день – 20000¸ 100000;
— кількість бюджетних операцій (передбачуваних транзакцій) по відкриттюаналітичних рахунків, реєстрації документів, зв'язаних проводок по рахункахбухгалтерського обліку і поновлення стану рахунків в годину – 500¸ 1000;
— кількість платежів в день – 1000¸ 50000;
— кількість проводок по рахунках бухгалтерського обліку операцій в день –10000 ¸ 50000;
— кількість вхідних платежів на рахунки спеціального фонду розпорядниківв день – 1000 ¸ 30000;
— передбачуване зростання бази даних при використовуванні СУБД MS SQL 7.0в доба – 30¸ 100 Мбайт;
— максимальний об'єм БД на кінець бюджетного року – 200 Гбайт.
Автоматизована система обліку виконання видаткової частини державногобюджету побудована як система управління обробкою транзакцій. Такі системихарактеризуються великою кількістю змін в базі даних. Зміни вводятьсяінтенсивно, великою кількістю користувачів. Безліч користувачів може одночаснозвертатися до одних і тих же даних, але тільки один з них може мати нагоду проводитиїх у нинішній момент.
Система гарантує, що тільки один користувач в кожний конкретний моментчасу може змінити дані. Зміни вносяться за допомогою механізму транзакцій.Транзакція є набором змін, що розглядаються як єдине ціле. Якщо одна із змін неможе бути виконана, то і вся решта змін, виконаних в транзакції, будевідмінена. Інакше цілісність даних може бути порушена.
В той же час система має елементи оперативної аналітичної обробкинакопичуваної інформації і ухвалення рішень на основі її аналізу.
Система спроектована на основі SQL-СУБД і має WEB-технологію.
Єдина БД кожного регіону, що спільно використовується, розташовується нарегіональному сервері, розміщеному в територіальному управлінні Державногоказначейства, який забезпечує доступ до цієї БД з інших менш потужних робочихстанцій клієнтів, підключених до мережі.
В кожному регіоні встановлено ідентичне програмно-апаратне середовище (увідповідність з розробленою типовою схемою ), що включає наступні підсистеми(компоненти):
— підсистема управління локальною мережею, користувачами і серверамисистеми, включаючи контролери домену (основний і резервний), робочі станціїтехнологів і адміністратора системи;
— відмовостійка кластерна підсистема обробки транзакцій і зберіганняданих, що включає сервери БД (робочий і резервний) і зовнішній дисковий масив зрозщеплюванням дисків і контролем парності (RAID-0,1,5);
— підсистема створення резервних копій і відновлення даних, що включаєпристрої резервного копіювання на магнітооптичних дисках або магнітнихстрічках, програмне забезпечення управління процесом автоматичного резервуванняз можливістю повного відновлення операційної системи, додатків і БД при аварії;
— сайт, розміщений на сервері Інтернет/Інтранет (WEB – сервер), якийзабезпечує формування інтерфейсу доступу користувачів до БД, вхідний контрольданих, і логіку виконання операцій;
— підсистема захисту від вторгнення із зовнішньої мережі (засобиобмеження доступу, контролю прав доступу і реєстрації спроб несанкціонованогодоступу, механізми виявлення сканування портів і захисту від різних типівмережних атак на сайт та ін.), включаючи Firewall і proxy-сервер;
— підсистема управління віддаленим доступом клієнтів;
— підсистема управління електронною поштою;
— засоби комунікації (мереживі пристрої і лінії зв'язку).
По мірі надходження від Міністерства фінансів довідок про зміни розписуформується уточнений розпис (розпис з урахуванням чергових змін). При цьомудовідки про зміни реєструються, і суми змін в автоматизованому режимівідображаються на відповідних рахунках бухгалтерського обліку.
Головні розпорядники засобів (окрім місцевих державних адміністрацій)протягом трьох робочих днів після отримання виписки з розпису бюджету подаютьДержавному казначейству України розподіл показників зведених кошторисів доходіві витрат і розподіл показників зведених планів асигнувань із загального фондубюджету в розрізі розпорядників засобів нижнього рівня і одержувачів увідповідність з мережею на паперових і електронних носіях.
Силові відомства подають вказані матеріали відділу витрат оборони іправоохоронної діяльності, інші – зведеному відділу Управління витратдержавного бюджету.
При внесенні змін в планові показники головні розпорядники засобівподають держказначейству відповідні реєстри змін -.
При ухваленні реєстрів змін виконуються перевірки на відповідністьзареєстрованим довідкам Мінфіну і базі даних уточненого розподілу показниківзведених кошторисів і планів асигнувань (з урахуванням змін), або«уточненого територіального кошторису», по кожній організації і вцілому по відомству. При виявленні розбіжностей реєстри змін повертаються длядоробки.
Перевірена інформація вноситься в базу даних держказначейства івідображається на відповідних рахунках бухгалтерського обліку.
На підставі одержаних даних формується річний розпис призначеньдержавного бюджету і щомісячний розпис асигнувань загальної фундації державногобюджету по територіях і повідомлення про зміни вказаних документів. Данівідображаються на відповідних рахунках бухгалтерського обліку після перевіркина відповідність сум річних призначень і щомісячних асигнувань в розрізі кодівбюджетної класифікації по кожній установі і в цілому по управліннюдержказначейства.
Розпис по територіях може присилатися управлінням держказначействачастинами, у міру отримання даних від головних розпорядників. Нумераціяповідомлень про зміни розпису здійснюється окремо по кожному управлінню.
Щодня, у міру прийому реєстрів змін від головних розпорядників,формується «уточнений територіальний кошторис». -
На підставі ресурсного балансу на відповідний період, бюджетнихпризначень і з урахуванням неоплачених фінансових зобов'язань складаютьсяпропозиції про виділення асигнувань.
Затверджені пропозиції враховуються Державним казначейством на рахівницяхпозабалансового обліку.
В автоматизованому режимі, з використанням довідників відкритих особовихрахунків і зведених особових рахунків, готується Розпорядження про виділеннябюджетних асигнувань, який є підставою для зарахування виділених бюджетнихасигнувань на особові або зведені особисті рахунки головних розпорядників.
Формується виписка з відповідного рахунку, яке передається головномурозпоряднику (окрім місцевих державних адміністрацій (МДА), які обслуговуютьсяв територіальних управліннях) на паперових і електронних носіях.
Головні розпорядники засобів (окрім МДА) на підставі одержаноговиписування складають розподіл виділених бюджетних асигнувань і подаютьгалузевим відділам Управління витрат державного бюджету. -
Розподіли реєструються і контролюються в автоматизованому режимі навідповідність вказаних в них сум залишкам на відповідних рахівницях, залишкамневикористаних асигнувань розпорядників нижнього рівня, невиконанимзареєстрованим фінансовим зобов'язанням і наявної мережі.
Перевірені розподіли групуються по територіях і складаються реєстри навиділення бюджетних асигнувань, які засобами електронного зв'язку передаються увідповідні управління.
На підставі реєстрів складається і затверджується зведений реєстр врозрізі управлінь Державного казначейства. На підставі інформації про залишкизасобів на рахівницях, відкритих у відповідних органах держказначейства,платіжних календарів областей держказначейством ухвалюється рішення пропідкріплення засобами.
Підставою для переказу коштів є розпорядження на переказ коштів.
Механізм підкріплення засобами під виділені асигнування визначається укожному конкретному випадку.
В управліннях на підставі реєстрів і наявних засобів формуються вавтоматизованому режимі відповідні платіжні документи і засоби зараховуються назведені рахунки розпорядників 2 рівні для подальшого розподілу, реєстраційнірахунки розпорядників 3 рівні або реєстраційні рахунки одержувачів (завідсутності вищестоящих розпорядників). Органи держказначейства надаютьклієнтам виписування з відповідних рахунків за наслідками попередньогоопераційного дня або по запиту клієнта.
Подальший розподіл засобіврозпорядниками 2 рівні проводиться аналогічно (в розрізі територій області). Увідповідність з розподілом засоби зараховуються на реєстраційні рахунки самогорозпорядника, реєстраційні рахунки розпорядників 3 рівні або реєстраційнірахунки одержувачів. При цьому проводиться автоматизований контроль навідповідність сум що розподіляються залишкам на рахунках, затвердженимпропозиціям, кошторисам, планам асигнувань, зареєстрованим зобов'язанням іданим відомчої мережі.
ВИСНОВОК
В даній роботі було розглянуто інформаційну(автоматизовану) систему Держказначейства України (АСК). Доведено, що для ефективногофункціонування органів Державного казначейства, підвищення дисципліни виконаннявсіх бюджетів створено автоматизовану систему Казначейства (АСК). АСКпобудовано як корпоративну інформаційну систему з територіально-розподіленоюбазою даних.
В роботі зазначено, що автоматизація функційКазначейства здійснюється в межах функціональних підрозділів на основіпрограмно-технічних комплексів, баз даних і сховищ даних, які доступнікористувачам на кожному рівні, на кожному робочому місці. В роботі наданийтакож перелік функціональних підсистем, що є єдиним для всіх рівнів ієрархіїінформаційної системи (ІС) Казначейства.
Також в роботіописаний один з АРМів АСК — АРМ формування розпорядження та реєстру на здійсненнявидатків державного бюджету автоматизованої інформаційної системиДержказначейства України.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. ЗавгороднийВ.П. Автоматизация бухгалтерского учета, контроля, анализа и аудита – К.:А.С.К., 1998.
2. В.П.Савчук. Финансовый менеджмент предприятий: прикладные вопросы с анализомделовых ситуаций. Киев: Видавничий будинок «Максимум», 2001.
3. РогачІ.Ф., Сендзюк М.А., Антонюк В.А. Інформаційні системи у фінансово-кредитнихустановах. Навчальний посібник. Видання 2-ге, перераб. і доп. Київ, КНЕУ,2001.-239с.
4. УстиноваГ.М. Информационные системы менеджмента: Основные аналитические технологии вподдержке принятия решений. Изд-во DiaSoft-UP, СПб, 2000. -368с. Глава 2.
5. Автоматизированыеинформационные технологии в экономике: Учебник /Под ред. проф. Г.А.Титоренко. — М.: Компьютер, ЮНИТИ, 1999 — 400 с.
6. СитникВ.Ф., Писаревська Т.А., Єрьоміна Н.В., Краєва О.С. Основи інформаційних систем:Навч. Посібник. – К.: КНЕУ, 2001. – 420с.