ЗМІСТ
Вступ
РОЗДІЛ 1. Загальне ознайомлення з банківською установою
1.1 Характеристика діяльності комерційного банку
.2 Аналіз ефективності управління діяльністю ПАТ КБ «НАДРА»
.3 Оцінка формування та використання прибутку
РОЗДІЛ 2.Організація безготівкових розрахунків комерційного банку «НАДРА»
2.1 Загальні правила розрахунків між банками та класифікація кореспондентських рахунків
.2 Організація операцій за міжбанківськими розрахунками через НСЕП при НБУ
.3 Характеристика платіжних розрахунків клієнтів банку
2.4 Організація операцій при розрахунках чеками та акредитивами
Висновок
Список використаної літератури
Додаток 1
Додаток 2
ВСТУП
Проходження практики в банківській установі є на сьогодні досить актуальним. Оскільки в період переходу України до ринкової економіки, в період розгортання інтеграційних процесів в Європі, частиною яких прагне стати Україна, значну роль відіграє банківська система. Вона за рахунок проведення виваженої, економічно ефективної грошово-кредитної політики може призвести до економічного зростання країни, покращення умов роботи підприємств, а також вивести державу на якісно новий рівень розвитку, сприяти підвищенню репутації України у світі.
Метою практики є поглиблення знань, які були набуті в процесі навчання, оволодіння сучасними формами та методами економічної і контрольної роботи, формування умінь і навичок прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в сучасних економічних умовах, виховання потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності.
Завдання практики:
* закріпити теоретичні знання на практиці;
* набуття нових навичок, знань, досвіду;
* сформувати професійне вміння приймати рішення;
* сформувати вміння працювати в колективі.
Об'єктом дослідження є діяльність відділення ПАТ КБ «Надра» у м. Золочів.
На сьогоднішній день ПАТ КБ «Надра» є одним з банків, що найбільш динамічно розвиваються в України, і посідає провідні позиції банківського рейтингу країни. ПАТ КБ «Надра» здійснює послідовну політику зміцнення стабільності банку й удосконалювання якості обслуговування та вважає одним із пріоритетних напрямків своєї діяльності розвиток комплексу сучасних послуг для індивідуального клієнта.
Основними джерелами інформації є законодавча і нормативна база, яка використовується у роботі відділів банку, фінансова звітність банку, безпосереднє спілкування з працівниками банку.
Розділ 1. Загальне ознайомлення з банківською установою
.1 Характеристика діяльності комерційного банку
Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра» - універсальний комерційний банк загальнонаціонального масштабу, який обслуговує клієнтів через більш ніж 550 філій у різних містах України, більш 600 власних банкоматів. ВАТ КБ «НАДРА» має близько 3200 багатофункціональних РOS-терміналів, а також сучасний електронний контакт-центр.Банк був лідером на ринку пластикових карток.
Банк був зареєстрований в НБУ
банківська ліцензія № 21 від 23.08.02 р.;
письмовий дозвіл № 21-2 від 04.11.05 р.;
ліцензія ГКЦБФР № 770257 від 28.07.04 р. на здійснення діяльності по випуску і звертанню цінних паперів;
ліцензія ГКЦБФР № 770257 від 28.07.04 р. на ведення реєстру власників іменних цінних паперів;
ліцензія ГКЦБФР № 770257 від 28.07.04 р. на право виконання професійної депозитарної діяльності хоронителя цінних паперів[5;ст.1].
Структура акціонерного капіталу банку відповідає передовим стандартам корпоративного управління і є добре збалансованою з урахуванням відсутності контрольного пакета у будь-кого з основних акціонерів, що є незалежними інвесторами.
З метою здійснення стратегічного плану розвитку і подальшого росту банку як сучасної і прозорої фінансової установи, ПАТ КБ «НАДРА» акцентує увагу на розвитку власних процедур управління. Відповідно до міжнародних стандартів, національних традицій і чинного законодавства модель корпоративного управління банку є збалансованою й ефективною системою стратегічного і тактичного менеджменту, що відповідає захисту інтересів всіх акціонерів банку, а також основних зацікавлених сторін (суспільства, клієнтів, співробітників), системою внутрішнього контролю і мав високий рівень прозорості.
Один з основних елементів моделі корпоративного управління ПАТ КБ «НАДРА» - ефективна комунікація, а також співробітництво між акціонерами банку і менеджментом, засноване на принципах незалежності й організаційної прозорості.
Загальні збори акціонерів - вище керівництво банку, орган, що виносить остаточні рішення. Діяльність Загальних зборів акціонерів регулюється законом і Статутом банку, у якому визначається порядок збору Загальних зборів акціонерів, реєстрації учасників Загальних зборів акціонерів, а також склад органів, що супроводжують проведення подібних зборів. Статут банку регламентує прозорі процедури і необхідні для участі в Загальних зборах акціонерів умови. Інвестори і партнери банку одержували щорічні фінансові звіти за стандартами МСФО, фінансова перевірка за якою проводиться аудиторськими компаніями «великої четвірки» із середини 90-х років минулого століття. ПАТ КБ «НАДРА» безупинно удосконалював політику відкритості, доступу широкої аудиторії до інформації про банк, що сприяє досягненню більш високого рівня прозорості.
Не менш важливим аспектом діяльності банку ВАТ КБ «НАДРА» є соціальна відповідальність. Банк був членом декількох галузевих асоціацій, підтримує співробітництво з різними урядовими і неурядовими економічними, експериментальними органами, а також усіляко сприяє розвитку українського мистецтва, активно підтримує різні благодійні програми.
Незважаючи на те, що керівництво КБ «НАДРА» прийняло стратегічне рішення цілком зосередитися на банківській діяльності, було визначено також, що акціонерна вартість може бути збільшена шляхом вкладення інвестицій у перспективні небанківські фінансові послуги і нерухомість. У результаті цього кроку банк створив кілька фондів, керованих незалежними Компаніями з управління активами (КУА), що виносять рекомендації з доцільності інвестицій.
Інвестиційна політика комерційного банку передбачала норму повернення за інвестиціями (IRR) на рівні не нижче 25%. Довгостроковість інвестицій складає кілька років.
Політика НАДРА БАНКУ в сфері охорони праці спрямована на послідовне зниження шкідливих і небезпечних факторів з урахуванням масштабу ризиків виникнення нещасних випадків і професійних захворювань. Головним завданням охорони праці було і залишається створення здорових і безпечних умов праці, попередження нещасних випадків і професійних захворювань.
Портфель фондів КБ «НАДРА» містив компанії, які надавали послуги з роздрібного кредитування, страхування ризиків, лізингу і страхування життя.
Організаційна структура банку забезпечує його оптимальну присутність у кожному регіоні країни. «Надрівські» відділення здійснюють продаж послуг і обслуговування клієнтів. Регіональні управління (РУ) банку працюють на регіональному рівні - займаються операційною підтримкою та розвитком бізнесу у відділеннях, а також здійснюють контроль за їхньою діяльністю. Міжрегіональні управління (МРУ) працюють на міжрегіональному рівні - приймають рішення щодо кредитування клієнтів і розвитку бізнес-напрямів в областях. Центральний офіс, що знаходиться в місті Києві за адресою: вул. Артема, 15, здійснює загальне управління структурними підрозділами усіх рівнів, постановку та контроль реалізації стратегічних цілей банку.
За даними Асоціації українських банків, серед банків-членів Асоціації (станом на 01.01.2009 р.), НАДРА БАНК займає за: коштами, залученими від фізичних осіб, - 4-е місце; кредитно-інвестиційним портфелем - 9-е місце; активами та зобовязаннями - 9-е місце; коштами, залученими від юридичних осіб, - 9-е місце.
Злагоджена робота керівних органів НАДРА БАНКУ та правильно організована система управління виступають основою його діяльності і досягнень. Ефективна організація усіх процесів і професійне управління ними є передумовою бізнес-розвитку банку та збереження високих позицій на ринку навіть у найскладніші періоди діяльності банківської системи України. Власне дотримання високих стандартів управління дозволило банку продовжити забезпечувати своїх клієнтів широким спектром банківських послуг в умовах загострення світової фінансової кризи у другій половині 2008 року. Усі органи управління, підрозділи та працівники НАДРА БАНКУ при виконанні своїх функцій зобовязані керуватися положеннями Кодексу корпоративного управління, затвердженого Загальними зборами акціонерів у 2007 році. Цей Кодекс розроблено з урахуванням законодавства України, міжнародних стандартів корпоративного управління та власної стратегії розвитку банку.
Загальні збори акціонерів Вищий орган управління банку, що приймає основні рішення за ключовими питаннями діяльності та розвитку банку, зокрема:
визначає загальний напрям розвитку банку;
затверджує Статут банку, а також внесення будь-яких змін до нього;
приймає рішення про зміну розміру статутного капіталу, випуск банком нових акцій;
обирає та відкликає Голів і членів Спостережної Ради і Ревізійної комісії банку, Голову Правління - Президента банку;
затверджує річні результати діяльності банку, розподіл прибутку та дивідендів;
приймає рішення про припинення діяльності банку, призначення ліквідатора, затвердження ліквідаційного, розподільчого чи передавального балансу;
затверджує звіти і висновки Ревізійної комісії, звіти Голови Правління - Президента банку і незалежних аудиторів[11; ст.1-4].
1.2 Аналіз ефективності управління діяльністю ПАТ КБ «НАДРА»
Аналіз економічної ефективності управління банком «НАДРА» передбачає використання методик визначення стійкості банківської установи у відповідності з системою правових та нормативних актів, які регламентують різні аспекти банківської діяльності. Менеджери ПАТ КБ «НАДРА» на основі аналізу своїх балансових даних здійснюють моніторинг за дотриманням економічних нормативів, встановлених НБУ, перевіряють ступінь реалізації основних цільових установок у своїй діяльності.
Аналітична оцінка ефективності управління діяльністю банку, насамперед, орієнтована на визначення динаміки доходів банку. У 2010 році у порівнянні з 2009 роком відбулося загальне збільшення прибутків на 21,3%. Збільшення прибутків було зумовлено зростанням непроцентних доходів на 1094,7 тис. грн. (54,7%), що на 01.01.2011 року склали 3098,3 тис. грн. Їх зростання, у свою чергу, було викликане збільшенням на 1003,9 тис. грн., або на 53,6%, доходів від комісійних операцій і фінансового результату від торгових угод. Процентні доходи КБ «Надра» у 2010 році склали 62% від загальної суми доходів, непроцентні банківські - 35,3%, з них комісійні по операціях із банками і клієнтами - 56,8%, від торгових операцій - 39,0%.
Аналізуючи структуру доходів ПАТ КБ «НАДРА» за 2009-2010 роки (таблиця 1.1), слід зазначити істотні зміни співвідношення між процентними і непроцентними доходами при загальній тенденції зростання доходів за всіма статтями, за винятком процентних доходів за кредитами субєктів загальнодержавного управління, за цінними паперами, за операціями із установами банків і за іншими процентними доходами. Найбільший абсолютний приріст спостерігався за процентними доходами субєктів господарської діяльності (347,6 тис. грн.), іншими непроцентними доходами (332,2 тис. грн.), за комісійними доходами (323,8 тис. грн.). При цьому в структурі доходів найбільше збільшилися комісійні доходи (на 4,3 процентних пункти) та інші непроцентні доходи (на 7,1 процентних пункти)[3;ст. 45-48].
Таблиця 1.1- Структура доходів ПАТ КБ «НАДРА» за 2009-2010 роки.
№Найменування20092010Зміна +/-сума, тис. грн.у % до загального підсумкусума, тис. грн.у % до загального підсумкусума, тис. грн.у % до загального підсумку1.Процентні доходи, у тому числі:1497,472,11888,959,7+391,5-12,42.закоштами, розміщеними в НБУ3,10,16,30,23,20,13.за коштами , розміще- ними в інших банках110,55,4202,36,491,81,04.за кредитами субєктам господарської діяльності794,338,21141,936,1347,6-2,15.за кредитами органам загальнодержавного управління15,50,811,40,4-4,1-0,46.за кредитами фізичним особам44,92,264,82,019,9-0,27.за цінними паперами284,813,7164,55,2-120,3-8,58.за операціями з установами банку225,610,8288,29,1-62,6-1,79.інші процентні доходи18,70,99,50,3-9,2-0,610.Комісійні доходи362,717,4686,521,7323,84,311.Інші непроцентні доходи210,710,1542,917,2332,27,112.Повернення списаних боргів--26,70,826,70,813.Непередбачені доходи8,60,418,80,610,20,214.Доходи - всього2079,41003163,81001084,4´
Збільшення питомої ваги цих статей у загальній структурі відбулося за рахунок зниження питомої ваги процентних доходів у цілому на 12,4 процентних пункти, при цьому найбільш істотне зменшення в структурі було зумовлено зниженням доходів цінних паперів (на 8,5 процентних пункти).
Низька активність ПАТ КБ «НАДРА» щодо кредитування фізичних осіб (44,9 тис. грн. доходів, або 2,2%, 2009 рік і 64,8 тис. грн., або 2,0% за 2010 рік). Це свідчить про те, що соціальної значимості банку щодо видачі споживчих кредитів недостатньо.
Витрати ВАТ КБ «НАДРА» у 2010 році в порівнянні з 2009 роком зросли на 21,9%. Процентні витрати за 2010 рік склали 44,4% у загальній сумі витрат, непроцентні банківські витрати - 11,1%, із них комісійні - 69,6%, адміністративні - 27,0%, із них витрати на утримання персоналу - 38,7%, витрати на формування резервів під активні операції - 13,8%.
Зменшення питомої ваги оплати праці в 2011 році зумовлене тим, що при погіршенні економічних показників діяльності банк компенсує збільшення витрат за іншими статтями саме за рахунок оплати праці. Це відбувається за рахунок скорочення штатної чисельності і зниження рівня додаткових і компенсаційних виплат.
Порівнюючи рівень витрат ПАТ КБ «НАДРА» за статтями (таблиця 1.2), слід зазначити, що значних змін у структурі витрат у 2010 році в порівнянні з 2009 роком не відбулося, за винятком того, що зменшення питомої ваги на 4,5% в загальній структурі процентних витрат було перекрито збільшенням відрахувань на формування резервів.
комерційний банк розрахунок платіжний чек акредитив
Таблиця 1.2 - Структура витрат ПАТ КБ «НАДРА» за 2009-2010 роки.
№Найменування20092010Зміна +/-сума, тис. грн.у % до загального підсумкусума, тис. грн.у % до загального підсумкусуми, тис. грн.питомої ваги, %1.Процентні витрати, у тому числі:898,048,61223,043,2325,0-5,42.за коштами, розміщеними в НБУ40,62,234,21,2-6,4-1,03.за коштами, отриманими від інших банків125,46,8198,27,072,80,24.за коштами субєктів господарської діяльності127,26,9160,55,733,3-1,25.за коштами органів загальнодержавного управління46,02,544,71,6-1,3-0,96.за коштами фізичних осіб263,914,3379,913,4116,0-0,97.за цінними паперами54,53,0105,93,751,40,78.за операціями з установами банків224,112,0288,310,264,2-1,89.інші процентні 16,30,911,30,4-5,0-0,510.Комісійні 73,24,0153,85,480,61,411.Інші банківські опера- ційні62,73,494,93,432,20,012.Інші небанківські опера- ційні, у тому числі:494,026,7764,227,0270,20,313.на утримання персоналу164,08,9211,27,547,2-1,414.податки та інші обовязкові платежі (крім податку на прибуток)52,32,892,23,339,90,515.утримання основних засобів і нематеріальних активів92,85,0138,04,945,2-0,116.інші експлуатаційні та господарські 64,53,598,43,533,90,017.витрати на телеко- мунікації46,22,561,92,115,7-0,418.супутні небанківські операційні42,62,366,72,324,10,019.інші небанківські опера- ційні витрати з установами банків18,01,068,42,450,41,420.інші небанківські витрати13,60,727,41,013,80,321.Відрахування в резерви214,0 11,6482,417,1268,46,522.Списання сумнівних активів--3,70,13,70,123.Непередбачені витрати11,80,615,00,53,2-0,124.Податок на прибуток93,35,193,53,30,2-1,825.Витрати - всього1847,01002830,5100983,5´
Найбільший абсолютний приріст відбувся за процентними витратами - 1223,0 тис. грн. (у тому числі за коштами фізичних осіб на 379,9 тис. грн.), за іншими небанківськими операційними витратами - на 764,2 тис. грн. (у тому числі на утримання персоналу - 211,2 тис. грн.) і за відрахуваннями у резерви - на 482,4 тис. грн.
Зниження показника витрат на утримання персоналу в загальних витратах з 11,9% на 01.01.2010 року до 10,5% на 01.01.2009 року. Це свідчить про те, що КБ «НАДРА» утримувався від підвищення заробітної плати своїм співробітникам [9; ст. 24-30].
1.3 Оцінка формування та використання прибутку
Загальні ліквідні активи в чистих активах ПАТ КБ «НАДРА» досягли в 2009 році 80% при нормативі, установленому НБУ не менше 70%. У той же час розрахункова сума резервів, що повинні бути сформовані під кредитні операції за станом на 01.01.2010 року склала 2736,9 тис. грн. Фактично ж сформований резерв досяг 1722,2 тис. грн. Розрахункова сума резервів за 2009 рік збільшилася на 1689,4 тис. грн., у той час, як фактично сформований резерв за цей період склав лише 996,8 тис. грн. Сума, що залишилася до формування, у два рази перевищує прибуток, отриманий ПАТ КБ «НАДРА» в 2009 році.
В результаті поступового зменшення в Україні кредитного ризику почало набирати темпи міжбанківське кредитування. Розмір міжбанківських кредитів на 01.01.2010 року склав 2229,9 тис. грн. (на 01.01.2009 року - 1723,3 тис. грн.), або збільшився у 1,29 рази. Це свідчить про інтенсифікацію розміщення вільних фінансових ресурсів КБ «НАДРА» і створення необхідних умов для розширеного залучення додаткових фінансових коштів у банківську систему.
Спостерігається стійка тенденція зростання залишків коштів на рахунках підприємств, організацій і населення (таблиця 1.3). Особливо слід зазначити стійке зростання обсягів коштів населення: частка залучених вкладів населення у загальній сумі вкладів збільшилась з 8,5% у 1996 році до 52,9% на 01.01.2009 року і наблизилася до показника 1994 року (60%), що свідчить про позитивні тенденції у формуванні фінансових ресурсів і поступовому збільшенні довіри населення[6; ст. 31-35].
Загальна сума пасивів ПАТ КБ «НАДРА» на 01.01.2010 року досягла 19928,6 тис. грн., що на 4755,8 тис. грн., або на 31,3%, більше, ніж на 01.01.2009 року. В 2008 році ця тенденція посилилася. За 1-й квартал 2010 року відбулося збільшення усіх видів пасивів (крім коштів, отриманих від НБУ) на 3867 тис. грн., або на 19,4%. Проте, диспаритет між термінами повернення кредитів і термінами користування залученими ресурсами зберігся. Так, у структурі зобовязань ПАТ КБ «НАДРА» переважають короткострокові (до одного місяця) - 68,4%. Середньострокові (від одного місяця до одного року) і довгострокові (більше року) складають відповідно 17,9% і 13,7%. У той же час у структурі активів КБ «НАДРА» 49,9% займають короткострокові вкладення. Такий диспаритет зберігає високий ризик кризи платіжності, що може позначитися на ступені довіри клієнтів.
Таблиця 1.3 - Кошти на рахунках підприємств, організацій і населення в ВАТ КБ «НАДРА», тис. грн. (дані наведені на кінець періоду).
Показники за рік2002200320042005200620072008200920102011Кошти на рахунках підприємств, організацій, населення, усього220353242242875145635782781215615645Індекс росту в порівнянні з попереднім періодом´1017,76,91,81,21,21,31,51,3З них кошти населення1,22,53021472615032982435463988281Частка коштів населення, %60,012,58,58,816,929,246,952,652,652,9Кредитні вкладення0,9724406155840785452729588551178315258
За чотири місяці 2011 року обсяг пролонгованих, прострочених і сумнівних кредитів зменшився на 36,8 тис. грн. Це свідчить про зменшення кредитного ризику. Зменшення ризику стало можливим, насамперед, завдяки стабілізації економічної ситуації в країні, зменшенню кредитних та депозитних ставок та зростанню сукупних активів ПАТ КБ «НАДРА». Завдяки цьому можна сподіватись на подальше зменшення сум резервів, які необхідно формувати банку.
Загальна сума вкладень КБ «НАДРА» в основні фонди і нематеріальні активи в 2010 році зросла на 18,1% і досягла 2574,7 тис. грн. (10% сумарних активів). Обсяг дебіторської заборгованості на 01.01.2011 року у порівнянні з 01.01.2010 року збільшився на 267,1 тис. грн. і склав 1769,6 тис. грн., з них сумнівна заборгованість склала 25,7 тис. грн., відповідно розрахункова сума резерву на 01.01.2011 року збільшилася до 102,4 тис. грн. Формування даного резерву може негативно вплинути на результати діяльності ПАТ КБ «НАДРА».
Отже, намагання банку працювати стабільно викликали зворотну реакцію з точки зору впливу високого рівня ліквідності на прибутковість банківської діяльності. Тому подальша ринкова трансформація фінансової системи України повинна бути спрямована на комплексний розвиток фінансового ринку, який надає банкам можливість залучати необхідну величину ліквідних засобів, підтримуючи мінімальний рівень ліквідних активів.
Кредитний ризик залежить як від екзогенних чинників, повязаних з оточуючим зовнішнім середовищем, впливом змін макроекономічних показників, так і з ендогенними чинниками, зумовленими компетентністю менеджерів та обраною кредитною політикою ПАТ КБ «НАДРА». У цих умовах особливого значення набуває використання випробуваних світовою та вітчизняною практикою прийомів зниження ризику неплатежу за позикою, вирішення дилеми «ризик-дохідність»[8; ст. 41-45].
Сумарні активи ВАТ КБ «НАДРА» за 2010 рік збільшилися на 5790,8 тис. грн. (або 28,9%) і досягли 25806,2 тис. грн. Дана тенденція стала ще більш вираженою в перші 4 місяці 2010 року - збільшення на 4751,0 тис. грн., або на 18,4%. Причиною цього стало суттєве розширення обсягів діяльності ПАТ КБ «НАДРА» на фінансовому ринку[12; ст. 18-24].
За 2010 рік сумарний балансовий капітал ПАТ КБ «НАДРА» збільшився на 21% і склав на 01.01.2011 року 5878 тис. грн., що стало можливим, насамперед, через посилення вимог щодо формування капіталу комерційних банків з боку НБУ, а також активізацію процесів реструктуризації банку.
Основними причинами, які блокували зростання фінансового результату КБ «НАДРА» у 2010 році, стали зменшення дохідності кредитного портфеля, зростання адміністративно-управлінських витрат і витрат на формування резервів, зниження матеріальних стимулів.
Проведений аналіз результатів управління діяльностю ПАТ КБ «НАДРА» дозволяє зробити висновок про те, що можливі позитивні тенденції в розвитку ринку непроцентних послуг і активізувалася робота з населенням. Водночас слід зауважити, що в умовах недостатнього фінансового потенціалу підприємців та фізичних осіб потрібно активізувати цілеспрямовану діяльність держави щодо створення сприятливого середовища для нагромадження приватних капіталів. У поєднанні з діяльністю держави як безпосереднього інвестора це дозволить прискорити структурну перебудову економіки, забезпечить розвиток інфраструктури фінансового ринку.
У той же час слід зазначити, що різка зміна в структурі залучення грошових коштів на користь коштів фізичних осіб ще не призвела до активізації діяльності КБ «НАДРА» щодо їх кредитування й кардинального розширення інших видів обслуговування. Цей напрямок найближчим часом повинен зайняти пріоритетне значення в комерційній політиці банку.
Таким чином, менеджери ПАТ КБ «НАДРА» повинні здійснити підготовку до надання додаткового комплексу послуг масовому споживачу. Розвиток даного напрямку значною мірою дозволить поліпшити фінансові показники банку, діяльність якого в 2010 році була низькорентабельною.
Розділ 2. Організація безготівкових розрахунків комерційного банку «НАДРА»
2.1 Загальні правила розрахунків між банками та класифікація кореспондентських рахунків
Важливою передумовою здійснення міжгосподарських розрахунків є організація міжбанківських розрахунків. Міжбанківські розрахунки являють собою систему, за допомогою якої проводиться виконання та регулювання платежів за грошовими вимогами і зобов'язаннями, котрі виникають між банками та їх клієнтами. Міжбанківські розрахунки регламентуються Інструкцією про Міжбанківські розрахунки в Україні, затвердженою Постановою Правління Національного банку України 27 грудня 1999 р. №621. Для здійснення міжбанківських розрахунків банк встановлює кореспондентські відносини та відкриває один в одному кореспондентські рахунки.
Кореспондентські відносини є формою співробітництва між банками, що ґрунтуються на засадах взаємної довіри та узгодженості щодо проведення розрахунків, надання послуг тощо. Кореспондентські відносини оформляються укладанням кореспондентської угоди, в якій фіксуються режим функціонування кореспондентського рахунка. Кореспондентський рахунок - рахунок, призначений для обліку розрахунків, які банк виконує за дорученням і на кошти іншого банку.
Залежно від місцезнаходження банківської установи міжбанківські розрахунки поділяють на: міжнародні розрахунки та внутрішні розрахунки. Міжбанківські розрахунки здійснюються через спеціально створені платіжні системи.
Кореспондентські відносини охоплюють увесь спектр можливих форм співробітництва між банками. Установлення прямих кореспондентських відносин здійснюється не лише між банками у середині країни, а й між банками, що розташовані у різних країнах. Установлення кореспондентських відносин може відбуватися шляхом взаємного відкриття кореспондентських рахунків, одностороннього відкриття рахунків чи без відкриття рахунків. Кореспондентські рахунки поділяються на рахунки ЛОРО та НОСТРО. Рахунок ЛОРО відкривається у банку для банку-кореспондента. Рахунок банку, відкритий у банку-кореспонденті, буде рахунком НОСТРО.
На кореспондентських рахунках повинно бути достатньо коштів для того, щоб мати можливість безперервно здійснювати як власні розрахунки, так і розрахунки за дорученням клієнтів[2; ст.. 23-26].
Банк «НАДРА» є із розгалуженою системою філій, тому він створює свою власну внутрішньобанківську платіжну систему (ВПС). Вона дає змогу спрощено та прискорено здійснювати платежі у системі банку.
На кореспондентських рахунках відображаються такі операції:
* міжбанківські операції;
* клієнтські операції;
* витрати та доходи, які пов'язані з обслуговуванням кореспондентських рахунків.
Облік міжбанківських розрахунків здійснюється на рахунках першого класу «Казначейські та міжбанківські операції» розділів 12 «Кошти в Національному банку України», 13 «Кошти Національного банку України», 15 «Кошти в інших банках», 16 «Кошти інших банків». Для обліку розрахунків між філіями та установами банку використовуються рахунки третього класу, групи 39 «Розрахунки між філіями та іншими підвідомчими установами банку».
За кореспондентськими рахунками в аналітичному обліку відкриваються особові рахунки по кожному банку та виду валют. Номер особового рахунка складається з таких параметрів: резидентність банку; код банку; вид валюти.
2.2 Організація операцій за міжбанківськими розрахунками через НСЕП при НБУ
Національна системи електронних платежів - це державна платіжна автоматизована комп'ютерна система, яка виконує розрахунки між банківськими установами, що розташовані на території України. Вона побудована на безпаперовому принципі передачі електронних повідомлень засобами електронної пошти НБУ. Ця система була розроблена і запроваджена в дію НБУ у 1994 р. Участь комерційних банків України в НСЕП є обов'язковою. Україна - перша держава, в якій створена електронна платіжна система, що об'єднує в якості учасників усі банківські установи, розташовані на її території, в тому числі і банк «НАДРА». В інших державах існують локальні регіональні автоматизовані розрахункові палати, або клірингові банки.
Основні переваги Національної електронної системи платежів:
а) прискорення розрахунків у господарському обігу України (розрахункові документи, прийняті банком від клієнтів протягом операційного робочого дня, новині бути відображені за його кореспондентським рахунком в той самий день. За затримку виконання платежів банк сплачує штрафні санкції);
б) гарантованість платежу (платежі, що виконуються через НСЕП, є гарантованими для отримувача і не можуть бути повернені);
в) прозорість системи розрахунків (розрахунки між банками здійснюються під контролем НБУ, тому виключена присутність «приватного» інтересу).
Організація проведення розрахунків покладається на Центральну розрахункову палату (ЦРП) при НБУ. Для оперативного здійснення платежів при регіональних управліннях НБУ створені регіональні розрахункові палати, які є структурними підрозділами ЦРП.
До складу програмно-технічного забезпечення НСЕП входять такі компоненти:
- програмно-технічний комплекс НСЕП;
- електронна пошта НБУ;
- засоби захисту інформації.
Національна система електронних платежів реалізує такі функції:
- забезпечує розрахунки між банками в національній валюті України;
- транзакції (операції з переказу коштів) відображаються на рахунках у режимі реального часу, що дозволяє учасникам розрахунків прогнозувати ліквідність;
- транзакції, що призводять до овердрафту, блокуються в системі;
- відсутні будь-які пріоритети обробки транзакцій, крім черговості надходження в систему;
- ініційована транзакція не може бути відмінена банком-відправником;
- ініціатива проведення транзакції належить банку, який дебетує свій рахунок. Можливість дебетувати рахунок іншого учасника НСЕП належить тільки НБУ для обмеженої кількості типів транзакцій. Про необхідність дебетувати рахунок іншого банку передається повідомлення через НСЕП, і рахунок дебетується за згодою цього банку;
- основним режимом НСЕП є передача пакетів електронних платіжних документів. Система виключає використання паперових технологій;
- організований обмін документами у вигляді технологічних циклів приймання-передачі, величина яких залежить від поточних потреб банку;
- у регіональних управліннях НБУ ведеться транзитний рахунок для відображення транзакцій, які не були завершені протягом одного банківського дня. Це дозволяє організувати роботу учасників НСЕП з урахуванням специфіки діяльності кожного з них (наприклад, при збоях у роботі каналів зв'язку);
- обмежень на суми транзакцій в НСЕП немає. Неявними обмеженнями є: мінімальна сума - собівартість однієї транзакції, максимальна сума - наявні кошти на рахунку НБУ;
- кількість платіжних документів в одному пакеті не повинна перевищувати однієї тисячі[1; ст.. 17-24].
Комерційний банк входить до числа учасників НСЕП після підписання угоди з регіональним управлінням НБУ про відкриття кореспондентського рахунку. Установам комерційного банку за його згодою можуть відкриватись субкореспондентські рахунки.
Кореспондентський рахунок відкривається комерційному банку в регіональному управлінні НБУ за місцем знаходження банку (тобто його юридичною адресою). Для відкриття рахунку комерційний банк подає такі документи:
- копію банківської ліцензії;
- заяву на відкриття рахунку;
- примірник Статуту банку, посвідчений НБУ, із зазначеним реєстраційним номером;
- карточку із взірцями підписів (керівника банку та головного бухгалтера) та відбитком печатки, посвідчену нотаріально.
Про відкриття рахунку установа НБУ зобов'язана повідомити податкову адміністрацію в триденний строк. Відкриття коррахунку в НБУ є заключним етапом у процедурі реєстрації банку (або його установи). Для комерційного банку коррахунок виконує ту ж функцію, що й поточний рахунок для підприємства.
Облік міжбанківських розрахунків у системі НСЕП здійснюється за дворівневою системою обліку. Це означає, що облік операцій ведеться одночасно на двох окремих рахунках. Отже, комерційному банку відкривається два рахунки:
кореспондентський рахунок - відкривається в обліково операційному відділі регіонального управління і виконує функцію реального статичного рахунку;
технічний коррахунок - відкривається в регіональній розрахунковій палаті і виконує функцію технічного динамічного рахунку.
На технічному коррахунку відображаються операції по кожному документу. На реальному коррахунку облік ведеться реальними, агрегованими сумами підсумкових обігів за день.
У кінці робочого дня результати розрахунків за поточний день відображаються на кореспондентському (субкореспондентському) рахунку комерційного банку в регіональному управлінні НБУ.
2.3 Характеристика платіжних розрахунків клієнтів банку
Організація грошових розрахунків - це одна із функцій комерційного банку. Грошовий обіг- це сукупність платежів (розрахунків), які здійснюються безготівковими перерахунками або готівкою. Грошовий обіг за структурою поділяється на готівковий та безготівковий.
Готівковий обіг включає платежі, які здійснюються готівкою і переважно пов'язаний з доходами та витратами населення. Існують певні обмеження щодо застосування розрахунків готівкою між суб'єктами господарської діяльності (підприємствами).
Під безготівковим обігом розуміють систему грошових розрахунків, які провадять без участі готівки.
Грошовий обіг регулюється чинним законодавством та нормативними актами Національного банку України. В основу його організації покладені такі принципи:
) усі підприємства, незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, зобов'язані зберігати грошові кошти на рахунках у банку. В касі підприємства можуть знаходитись кошти готівкою в межах ліміту і терміну, які встановлені банком і погоджені з підприємством;
) грошові розрахунки провадять переважно через банки шляхом безготівкових розрахунків;
) платежі здійснюються банком зі згоди або за дорученням платника і відповідно з наданими підприємством грошово-розрахунковими документами, які не обертаються поза банками. Безспірне списання коштів з його рахунку здійснюється лише у випадках, передбачених законодавством[7; ст.. 53-54].
2.4 Організація операцій при розрахунках чеками та акредитивами
Розрахунковий чек - це документ, що містить письмове розпорядження власника рахунка (чекодавця) банку-емітенту, в якому відкрито його рахунок, сплатити чекодержателю зазначену в чеку суму коштів.
Чекові книжки (розрахункові чеки) є бланками суворої звітності. Вони виготовляються на спеціальному папері на Банкнотній фабриці НБУ.
Чеки застосовуються для здійснення розрахунків у безготівковій формі між юридичними особами, а також між фізичними та юридичними особами з метою скорочення розрахунків готівкою за отримані товари, виконані роботи та надані послуги.
Банк-емітент без видачі чекової книжки може видати на ім'я чекодавця (фізичної особи) один або кілька розрахункових чеків на суму, що не перевищує залишок коштів на рахунку чекодавця, або на суму, що внесена готівкою.
Строк дії чекової книжки - один рік; розрахункового чека, який видається для разового розрахунку фізичній особі, - три місяці. За погодженням з установою банку строк дії невикористаної чекової книжки може бути продовжений.
Чек заповнюється від руки (кульковою ручкою, чорнилом) або з використанням технічних засобів. У ньому не допускається виправлень та використання факсиміле замість підпису.
Чек із чекової книжки подається до оплати в банк чекодержателя протягом 10 календарних днів (день виписування чека не враховується). Власникові заборонено передавання чекової книжки будь-якій іншій юридичній або фізичній особі.
Відображення в обліку операцій з розрахунковими чеками здійснюється у такий спосіб:
. Згідно з заявою клієнта банк депонує зазначену суму на спеціальному рахунку, одержуючи комісійні за послуги:
Д-т 2600 «Поточні рахунки суб'єктів господарської діяльності»;
К-т 2602 «Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності», аналітичний рахунок «Розрахунки чеками» на суму ліміту чекової книжки;
К-т 6110 «Комісійні доходи від розрахунково-касового обслуговування клієнтів» (на суму, визначену за послугу).
Одночасно списується з позабалансу бланк виданої чекової книжки:
Д-т 991 «Коррахунки до рахунків розділів 95-98»;
К-т 9821 «Бланки суворої звітності».
. За інкасового варіанта розрахунків чеками банк чекодержателя для контролю за оплатою чеків оприбутковує їх на позабалансовому рахунку 9831 «Розрахункові документи і цінності, відіслані на інкасо», що чекають акцепту до сплати.
. У разі надходження розрахункових чеків від іногородніх чекодержателів у банк-емітент до моменту здійснення їх перевірки вони обліковуються на позабалансових рахунках:
Д-т 9830 «Розрахункові документи і цінності, прийняті на інкасо»;
К-т 991 «Коррахунки до рахунків розділів 95-98».
. Після прийняття банком-емітентом рішення про здійснення оплати розрахункових чеків будуть зроблені такі бухгалтерські записи:
Д-т 991 «Коррахунки до рахунків розділів 95-98»;
К-т 9830 «Розрахункові документи і цінності, прийняті на інкасо», та одночасно;
Д-т 2602 «Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності» аналітичний рахунок «Розрахунки чеками»;
К-т 1200 «Кореспондентський рахунок у Національному банку України».
. У випадку, якщо чекодавець і чекодержатель обслуговуються в одній установі банку, буде зроблено такий бухгалтерський запис:
Д-т 2602 «Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності» аналітичний рахунок «Розрахунки чеками»;
К-т 2600 «Поточні рахунки суб'єктів господарської діяльності».
. При повідомленні банком-емітентом про відсутність коштів на спеціальному рахунку 2602 «Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності» або за наявності порушень в оформленні чека (виправлення, факсиміле підпису, сума чека перевищує задепоновану) банк чекодержателя списує суму з зазначеного позабалансового рахунка 9831 «Розрахункові документи і цінності, відіслані на інкасо» і повертає чек чекодержателю із зазначенням причин його несплати.
. Якщо клієнт припиняє подальші розрахунки чеками, за наявності невикористаного ліміту до закінчення строку дії чекової книжки, за його дорученням (фізична особа - за заявою) залишок ліміту зараховується на той рахунок, з якого депонувалися кошти:
Д-т 2602 «Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності», аналітичний рахунок «Розрахунки чеками»;
К-т 2600 «Поточні рахунки суб'єктів господарської діяльності» [10; ст.37-39].
Організація операцій при розрахунках акредитивами.
Акредитив - це форма розрахунків, при якій банк-емітент (КБ «НАДРА») за дорученням свого клієнта (заявника акредитива) зобовязаний:
виконати платіж третій особі (бенефіціару) за поставлені товари, виконані роботи, надані послуги;
надати повноваження іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.
Банк-емітент може відкривати такі види акредитивів:
покритий - акредитив для здійснення платежів, при якому завчасно бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку-емітенті або виконуючому банку;
непокритий - акредитив, оплата за яким, у разі тимчасової відсутності коштів на рахунку платника, гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту.
Акредитиви бувають відкличні та невідкличні. На кожному акредитиві має бути це зазначено. У разі відсутності такої вказівки акредитив вважається невідкличним.
Відкличний акредитив - акредитив, який може бути змінений або анульований банком-емітентом без попереднього погодження з бенефіціаром (наприклад, у разі недотримання умов, передбачених договором, дострокової відмови банку-емітента від гарантування платежів за акредитивом).
Усі розпорядження про змінення умов відкличного акредитива заявник може надати бенефіціару (юридичній особі, на користь якої виставлений акредитив) тільки через банк-емітент, який повідомляє виконуючий банк, а останній - бенефіціара.
Виконуючий банк не має права приймати розпорядження безпосередньо від заявника акредитиву.
Виконуючий банк зобовязаний оплатити документи, які відповідають умовам акредитива, виставлені бенефіціаром і прийняті виконуючим банком, до отримання останнім повідомлення про змінення або анулювання акредитива.
Невідкличний акредитив - акредитив, який може бути змінений або анульований тільки за згодою бенефіціара, на користь якого він був відкритий.
Бенефіціар може достроково відмовитися від використання акредитива, якщо таке передбачено його умовами. Із своїми пропозиціями про змінення умов акредитива бенефіціар має звернутися до заявника акредитива, а заявник, у разі згоди, вносить зміни до акредитива через банк-емітент, який надсилає потрібне повідомлення виконуючому банку.
Акредитиви в іншому (виконуючому) банку за дорученням банку-емітента можуть виконуватися:
а) депоновані - списанням коштів з аналітичного рахунку «Розрахунки акредитивами», відкритого у виконуючому банку;
б) гарантовані - наданням виконуючому банку права списувати кошти з кореспондентського рахунку банку-емітента, відкритого при встановленні кореспондентських відносин між банками.
Відносини між банком-емітентом і виконуючим банком регулюються кореспондентськими договорами (угодами), в яких передбачається розмір комісійних за авізування та інші витрати, повязані з відкриттям і виконанням акредитива, а також відповідальність сторін щодо оплати розрахункових документів згідно з умовами акредитива.
Кожний акредитив призначається для розрахунків тільки з одним бенефіціаром і не може бути переадресований.
Для відкриття акредитива підприємство подає банку-емітента заяву, де має вказати:
назву заявника та бенефіціара та їх ідентифікаційні коди за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України;
назву банку-емітента та банку, виконуючого акредитив;
вид акредитива;
строк дії акредитива (число і місяць закриття акредитива у виконуючому банку);
суму акредитива;
дату і номер договору (угоди), яким передбачається відкриття акредитива;
умови акредитива (види товарів, які сплачуються, розрахункові документи, порядок оплати цих документів - з акцептом уповноваженого платника або без акцепту та інше).
Зазначені реквізити є обовязковими і у разі відсутності одного з них акредитив не відкривається.
Умови акредитива мають бути складені таким чином, щоб, з одного боку, вони давали змогу банкам без ускладнень їх проконтролювати, з другого - забезпечували б інтереси сторін, які використовують акредитивну форму розрахунків.
Акредитив має вміщувати лише ті умови, які можуть бути перевірені банками документально.
У разі відкриття акредитиву, депонованого у виконуючому банку, банк-емітент перераховує кошти платника на аналітичний рахунок «Розрахунки акредитивами» у банку бенефіціара та повідомляє його про умови акредитива. Прийнята до виконання заява про відкриття акредитива враховується банком-емітентом на позабалансовому рахунку № 9802 «Акредитиви до сплати».
Для відкриття акредитива, депонованого у виконуючому банку, платник подає заяву у чотирьох примірниках. Перший примірник заяви виконує роль меморіального документа і підшивається в документи дня банку, другий - видається заявнику як розписка банку про відкриття акредитива з необхідними відмітками банку, третій - використовується як додаток до позабалансового рахунку № 9802 «Акредитиви до сплати», четвертий - може бути використаний для інформування виконуючого банку про умови акредитива і надсилається йому спецзвязком або у вигляді повідомлення іншими лініями звязку.
У разі відкриття акредитива, депонованого у банку-емітенті, заявник перераховує дорученням кошти зі свого рахунку на аналітичний рахунок «Розрахунки акредитивами» в банку-емітенті на підставі поданої заяви про відкриття акредитива.
Заява про відкриття акредитива подається у трьох примірниках. Перший примірник заяви разом з першим примірником платіжного доручення в банку-емітенті підшивається в документи дня, другий - видається заявнику як розписка банку про відкриття акредитива, третій - надсилається спецзвязком до виконуючого банку для зарахування на позабалансовий рахунок № 9802 «Акредитиви до сплати».
У разі відкриття непокритого акредитива платником подається заява. У заяві в рядку «вид акредитива» має бути додатковий запис «гарантований». Один з примірників заяви враховується банком-емітентом на позабалансовому рахунку № 9020 «Гарантії, що надані клієнтам».
Одержане від банку-емітента повідомлення про відкриття непокритого акредитива (або примірник заяви на відкриття акредитива) враховується виконуючим банком на позабалансовому рахунку № 9802. Такий облік ведеться окремо від повідомлень про відкриття депонованих акредитивів, які враховані на цьому позабалансовому рахунку.
Після перевірки виконання всіх умов акредитива банк-емітент відшкодовує виконуючому банку витрати, повязані з виконанням акредитива на умовах, що передбачені міжбанківським договором (угодою).
Банк-емітент у разі неможливості отримання коштів з рахунку заявника акредитива, якщо оплата за акредитивом здійснювалася за рахунок кредиту, до вирішення питання згідно з договором, відносить заборгованість на рахунок 2040 «Короткострокові кредити субєктам господарської діяльності за внутрішніми торговельними операціями». Одночасно на суму виплачених бенефіціару коштів за акредитивом здійснюється списання коштів з позабалансового рахунку 9020.
Банк має здійснювати контроль за строком дії акредитивів. Усі претензії до бенефіціарів, крім тих, що виникли з вини банку, розглядаються сторонами без участі банку.
Строк дії акредитива в банку-емітенті встановлюється покупцем у межах 15 днів з дня відкриття, не враховуючи нормативний термін проходження документів спецзвязком між банками.
Керівник установи банку-емітента має право за поданням заявника акредитива, у разі необхідності, продовжувати строк дії акредитива на 10 днів, якщо це викликано зміною умов поставки та відвантаження продукції. Банк-емітент, в свою чергу, повідомляє про це виконуючий банк, а останній - бенефіціара.
Дата, зазначена в акредитиві, є останнім днем для оплати виконуючим банком документів за акредитивом.
У день закінчення строку дії акредитива, депонованого в банку бенефіціара, в кінці операційного дня виконуючий банк списує кошти з аналітичного рахунку «Розрахунки акредитивами» та перераховує банку-емітенту.
Після отримання коштів банк-емітент зараховує їх на рахунок платника та списує відповідну суму з позабалансового рахунку 9802.
Про закриття непокритого акредитива у звязку із закінченням строку його дії виконуючий банк надсилає повідомлення банку-емітенту електронною поштою або іншими лініями звязку, що передбачені кореспондентськими договорами (угодами) та списує суму акредитива з позабалансового рахунку 9802.
Після отримання повідомлення про закриття акредитива банк- емітент списує відповідну суму з позабалансового рахунку 9020.
Акредитив, депонований у банку-емітенті, закривається банком-емітентом після закінчення строку, вказаного в акредитиві, з додаванням нормативного терміну проходження документів спецзвязком від виконуючого банку до банку-емітента, з отриманням підтвердження від виконуючого банку про невиконання акредитива.
В кінці операційного дня банк-емітент перераховує кошти з аналітичного рахунку «Розрахунки акредитивами» на рахунок заявника акредитива і надсилає повідомлення виконуючому банку для списання з позабалансового рахунку 9802.
Акредитив може закриватися за ініціативою заявника або банку-емітента при відкличному акредитиві чи в звязку з розірванням договору між заявником акредитива і бенефіціаром.
У цьому разі акредитив, депонований у банку бенефіціара, і непокритий акредитив закриваються у банку бенефіціара на підставі повідомлення, отриманого від банку-емітента [4; ст. 62-70].
ВИСНОВОК
Ефективність управління діяльностю ПАТ КБ «Надра» залежить від економічної політики держави у фінансовій сфері. Водночас, зрушення, що відбуваються в період ринкової трансформації економіки, зумовлюють необхідність і створюють нові можливості для підвищення соціально-економічної ефективності діяльності банку.
Проведений аналіз результатів управління діяльністю КБ «Надра» дозволяє зробити висновок про те, що є позитивні тенденції в розвитку ринку непроцентних послуг і активізувалася робота з населенням. Водночас слід зауважити, що в умовах недостатнього фінансового потенціалу підприємців та фізичних осіб потрібно активізувати цілеспрямовану діяльність держави щодо створення сприятливого середовища для нагромадження приватних капіталів. У поєднанні з діяльністю держави як безпосереднього інвестора це дозволить прискорити структурну перебудову економіки, забезпечить розвиток інфраструктури фінансового ринку.
У той же час слід зазначити, що різка зміна в структурі залучення грошових коштів на користь коштів фізичних осіб ще не призвела до активізації діяльності ПАТ КБ «Надра» щодо їх кредитування й кардинального розширення інших видів обслуговування. Цей напрямок найближчим часом повинен зайняти пріоритетне значення в комерційній політиці КБ «Надра». Таким чином, менеджери банку «Надра» повинні здійснити підготовку до надання додаткового комплексу послуг масовому споживачу. Розвиток даного напрямку значною мірою дозволить поліпшити фінансові показники банку.
На основі вищесказаного можна стверджувати, що ПАТ КБ «Надра» після кризи з 2010 року почав відновлюватися і має перспективи для того, щоб зайняти знову перше місце в рейтингу банків України. Завдяки створеній тимчасовій раді і підтримки НБУ покращується фінансовий стан і є перспективи для надійного майбутнього банку.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1Закон України «Про банки и банківську діяльність» // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001. - № 5-6.
2Закон України «Про Національний банк України» //Відомості ВВР, №29
3Баканів М.І. Теорія економічного аналізу / М.І. Баканів. - М.: Фінанси й статистика, 2007.
4Заруба О.Д. // Банківська справа. - 2005. - №1.
5Електронна вікі-енциклопедія. - .
6Кириченко О. Банківський менеджмент: навч. посіб. для вищ. навч. закл. / О. Кириченко, І. Гіленко, А. Ятченко. - К.: Основи, 2006.
7Кіндрацька Л.М. Бухгалтерський облік у банках України.- 2007р.
8Князь С.В. Ціна кредитних ресурсів на грошовому ринку України / С.В. Князь // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка: Економіка. - № 46. - 2008.
9Назарова Г.В. Фінансовий аналіз у формуванні стратегії економічних систем / Фінанси України. - 2009. - №2.
Олена Деревко. Банківська справа. - 2009. - №1.
11Офіційний сайт Надра Банку. - .
12Раєвський К.Є. Визначення узагальнюючої оцінки фінансового стану комерційного банку / Вісник НБУ. - 2006. - №96.