Курсовая работа по предмету "Программирование, компьютеры и кибернетика, ИТ технологии"


Програма розв’язання звичайних диференціальних рівнянь однокроковими методами



Зміст

1. Короткі теоретичні відомості

2. Розробка алгоритму розвязання задачі

3. Результати обчислень і оцінка похибки

Висновки

Література

Додаток

1. Короткі теоретичні відомості

Часто задачі техніки і природознавства математично зводяться до відшукання розвязку певного диференціального рівняння (або системи таких рівнянь), який задовольняє певні початкові умови (задачі Коші). Про інтегрувати таке рівняння в скінченому вигляді вдається досить рідко. при цьому дістають здебільшого такий вигляд, до якого шукана функція входить неявно, а тому користуватись ним не зручно.

На практиці застосовують здебільшого наближене інтегрування диференціальних рівнянь. Воно дає змогу знайти наближений розвязок задачі Коші або у вигляді певного аналітичного виразу (наприклад, ряду Тейлора), або у вигляді деякої таблиці значень.

Розглянемо окремі методи чисельного розвязування задачі Коші для звичайного диференціального рівняння першого порядку, розвязаного відносно похідної. Наближений розвязок задачі Коші записують у вигляді певної таблиці значень.

Задача Коші полягає в тому, щоб знайти розвязок y(x) диференціального рівняння

, (1.1)

який задовольняє початкову умову

(1.2)

Геометрично це означає, що треба знайти ту інтегральну криву y(x) рівняння (1.1), яка проходить через точку (x0,y0).

Задача Коші (1.1) - (1.2) має єдиний розвязок, наприклад при виконанні умови такої теореми.

Теорема (Пікара). Якщо функція f(x,y) двох змінних х і у неперервна в замкнутому прямокутнику

з центром у точці (х0,у0) і задовольняє в ньому умову Лівшиця по змінній у, тобто існує число K>0, яке не залежить від х і у, таке, що

(1.3)

для будь-яких точок 11) і 22) , то існує єдина диференційована функція , яка є розвязком диференціального рівняння (1.1). Цей розвязок визначений і неперервно диференційований принаймні на відрізку [x0-h; x0+h], де

(1.4)

Розглянемо так звані однокрокові чисельні методи розвязування задачі Коші (1.1)-(1.2), в яких, щоб знайти наближений розвязок у точці хk+1=xk+h, досить знайти її розвязок в точці хk.

І оскільки розвязок задачі в точці х0 відомий з початкових умов, то ці методи дають змогу послідовно обчислити значення розвязку в наступних точках х10+h, x2=x1+h,...

Окремим представником однокрокових чисельних методів є методи типу Ейлера. Надалі припускатимемо, що функція f(x,y) рівняння (1.1) задовольняє умови теореми Пікара [1].

Метод Ейлера

Нехай на відрізку [x0,x0+l] треба знайти чисельний розвязок задачі Коші(1.1)-(1.2). Для цього відрізок [x0,x0+l] поділимо на n (для простоти) рівних частин точками

х0, х1, х2,..., хn=x0+l, де хk=x0+kh (k=0,1,2,...,n), .

Величину h називають кроком чисельного інтегрування диференціального рівняння (1.1).

Розвязати задачу (1.1)-(1.2) чисельно - це означає для заданої послідовності х0, х1,…, хn=b=x0+l незалежної змінної х та числа у0 знайти числову послідовність у1, у2,…, уn, тобто для заданої послідовності значень незалежної змінної xk=x0+kh (k=0, 1, ..., n) побудувати таблицю наближених значень шуканого розвязку задачі Коші.

Якщо наближений розвязок задачі (1.1)-(1.2) в точці хk відомий, то, проінтегрувавши рівняння (1.1) в межах від хk до хk+1, знайдемо його розвязок в точці хk+1 за формулою:

(1.5)

Саме ця формула є вихідною для побудови багатьох чисельних методів розвязування задачі (1.1) - (1.2). Якщо інтеграл у правій частині формули (1.5) обчислити за формулою лівих прямокутників, то знайдемо

(1.6)

Відкинувши в цій рівності доданок порядку О(h2), дістанемо розрахункову формулу:

(1.7)

яку називають формулою Ейлера. уk i y(xk) - відповідно наближене і точне значення шуканого розвязку задачі (1.1) і (1.2) у точці хk. Різницю уk-y(xk) називають похибкою наближеного значення уk у точці xk.

Оскільки дотична до графіка функція у(х) в точці (xk,yk) матиме вигляд:

або

Звідси для ординати точки уk+1 перетину цієї дотичної з прямою х=хk+1 дістанем формулу (1.7), а це означає, що на кожному з відрізків [xk,xk+1], (k=0, 1, 2, ..., n-1 ) інтегральна крива наближено замінюється відрізком дотичної до неї в точці (xk,yk). Якщо в площині Оху позначити точки Мk(xk;yk), k=0, 1, 2,...,n і сполучити їх по порядку відрізками, то дістанемо ламану (її називають ламаною Ейлера), яка наближено зображує графік шуканого розвязку задачі (1.1) - (1.2). У цьому і полягає геометричний зміст методу Ейлера (див. рис. 1)

Зазначимо, що похибка методу Ейлера на кожному кроці є величина порядку О(h2). Точність методу досить мала і переходом від точки xk до точки xk+1 її похибка систематично зростає.

Виправлений метод Ейлера.

Якщо інтеграл у правій частині формули (1.5) обчислити за формулою середніх прямокутників, тобто значення підінтегральної функції f(x,y(x)) обчислити в точці

, то знайдемо

(1.8)

Величину невідомого значення функції у() обчислимо за формулою (1.6) з кроком . Матимемо:

Підставивши це значення у() в (1.8), дістанемо

Відкинувши тут доданок пропорційний h3, матимемо

Розрахункові формули вдосконаленого методу Ейлера можна записати у вигляді

Отже, в удосконаленому методі Ейлера спочатку за метод Ейлера обчислюють наближений розвязок у задачі (1.1)-(1.2) в точці а потім наближений розвязок уk+1 у точці хk+1; на кожному кроці інтегрування праву частину рівняння (1.1) обчислюють двічі (у точках (хkk) і ()).

Геометрично це означає, що на відрізку [xk,xk+1] графік інтегральної кривої задачі (1.1)-(1.2) замінюється відрізком прямої, яка проходить через точку (xk,yk) і має кутовий коефіцієнт k=. Іншими словами, ця пряма утворює з додатним напрямом осі Ох кут .

Що ж до точки (), то це точка перетину дотичної до інтегральної кривої задачі (1.1)-(1.2) в точці (хk,yk) з прямою Похибка на кожному кроці має порядок О(h3).

Модифікований метод Ейлера.

Якщо інтеграл в правій частині формули (1.5)обчислити за формулою трапеції, то матимемо

(1.11)

Невідоме значення у(хk+1), що входить до правої частини цієї рівності, можна обчислити за формулою (1.7). Підставивши його в праву частину рівності (1.11), дістанемо рівність:

Звідси для удосконаленого методу Ейлера-Коші матимемо такі розрахункові формули:

(1.12)

(1.13)

Отже, і в цьому методі на кожному кроці інтегрування праву частину рівняння (1.1) обчислюють двічі: спочатку за методом Ейлера (формула (1.12)) обчислюють наближене значення шуканого розвязку у точці хk+1, яке потім уточнюють за формулою (1.13). Похибка методу на кожному кроці має порядок О(h3).

Така побудова наближеного розвязку задачі (1.1)1(1.2) з геометричної точки зору означає, що на відрізку [xk,xk+1] графік інтегральної кривої наближають відрізком прямої, яка проходить через точку (xk,yk) і має кутовий коефіцієнт Тобто ця пряма утворює з додатним напрямком осі Ох кут

Координати точки (xk+1,) визначають як точку перетину дотичної у=уk+f(xk,yk)(x-xk) до графіка інтегральної кривої задачі (1.1)-(1.2) в точці (xk,yk) з прямою х=хk [2].

2. Розробка алгоритму розвязання задачі

Стандартний спосіб розвязання задачі Коші чисельними однокроковими методами - це зведення диференціальних рівнянь n-го порядку до систем з n рівнянь 1-го порядку і подальшого розвязання цієї системи стандартними однокроковими методами:

Для рівняння введемо заміну тоді для даного рівняння можна записати еквівалентну систему із двох рівнянь:

Запишемо для кожного з цих рівнянь ітераційне рівняння:

для модифікованого методу :Ейлера:

для виправленого методу Ейлера:

Таким чином знаходиться масив точок функції ymn з різними кроками тобто n1=(b-a)/0,1=10+1 раз з кроком 0,1 і n2=(b-a)/0,05 раз з кроком 0,05. Це необхідно для оперативного визначення похибки за методом Рунге (екстраполяції Рідчардсона) [3].

Загальний вигляд похибки для цих двох методів , де с визначається саме за методом Рунге , звідки с на кожному кроці обчислень знаходиться за формулою:

.

Знаючи с можна знайти локальну похибку і просумувавши її по всьому діапазону інтегрування визначити загальну похибку обчислень.

Мовою програмування було обрано Turbo C++. Вона виявилась найзручнішою із тих мов, в яких мені доводилось працювати.

Програма складається з трьох допоміжних функцій float f(x,y,z), void eylermod() i eylerisp(). eylermоd() реалізовує модифікований метод Ейлера, eylerisp() - виправлений метод, а функція f(x,y,z) повертає значення другої похідної рівняння.

Лістинг програми приведено в додатку.

3. Результати обчислень і оцінка похибки

Результатом розвязання задачі Коші являється функція. В даному випадку отримати цю функцію в аналітичному вигляді обчислювальні однокрокові методи не дозволяють. Вони представляють функцію в табличному вигляді, тобто набір точок значень х і відповідних їм значень функції у(х). Тому для більшої наглядності було вирішено по цим точкам намалювати графіки функцій у(х) для кожного з методів окремо (дивись рисунок 4). На тому ж малюнку виведені значення похибок для кожного методу окремо. На рисунку 5 виведено значення функції у(х) в дискретному вигляді з кроком h1=0.1.

Рисунок 4.

Рисунок 5.

Висновки

В даній курсовій роботі я ознайомився з однокроковими методами розвязання звичайних диференціальних рівнянь. Завдяки їй я остаточно розібрався застосовуванням цих методів до розвязання диференціальних рівнянь вищих порядків на прикладі рівняння другого порядку.

Література

1. Мудров А.Е. Численные методы для ПЭВМ на языках Бейсик, Фортран и Паскаль. - Томск: МП «Раско», 1991. - 272 с.

2. Бортків А.Б., Гринчишин Я.Т. Turbo Pascal: Алгоритми і програми: чисельні методи в фізиці і математиці. Навчальний посібник. - К.: Вища школа, 1992. - 247 с.

3. Квєтний Р.Н. Методи компютерних обчислень. Навчальний посібник. - Вінниця: ВДТУ, 2001 - 148 с.

Додаток

Лістинг програми

#include<stdio.h>

#include<conio.h>

#include<math.h>

#include<graphics.h>

float f(float x,float y,float z)

{return 0.7*z+x*y+0.7*x;}

float h1=0.1;

float h2=0.05;

float a=0;

float b=1;

float x2[21],ye2[21],ym1[11],zm2[21],ym2[21],ye1[11];

float ze1[11],zm1[11],ze2[21],x1[11],yi1[11],yi2[21];

float zi1[11],zi2[21];

int n1=(b-a)/h1;

int n2=(b-a)/h2;

void eylermod()

{// printf("[0] %5.2f %5.2f %5.2f",x2[0],y2[0],z2[0]);

// moveto((x2[0])*100,480-((ym2[0])*100));

for(int i=1;i<=n2+1;i++)

{x2[i]=x2[i-1]+h2;

ze2[i]=ze2[i-1]+h2*f(x2[i-1],ye2[i-1],ze2[i-1]);

ye2[i]=ye2[i-1]+h2*ze2[i-1];

zm2[i]=zm2[i-1]+(h2/2)*(f(x2[i-1],ye2[i-1],zm2[i-1])+f(x2[i],ye2[i],ze2[i]));

ym2[i]=ym2[i-1]+(h2/2)*(ze2[i]+zm2[i-1]);

// printf("n[%d] %5.2f %5.2f %5.2f",i,x2[i],ye2[i],ym2[i]);

// setcolor(YELLOW);

// lineto((x2[i])*100,480-((ym2[i])*100));}

moveto((x1[0])*250+20,480-((ym1[0])*100)-30);

for(i=1;i<=n1+1;i++)

{x1[i]=x1[i-1]+h1;

ze1[i]=ze1[i-1]+h1*f(x1[i-1],ye1[i-1],ze1[i-1]);

ye1[i]=ye1[i-1]+h1*ze1[i-1];

zm1[i]=zm1[i-1]+(h1/2)*(f(x1[i-1],ye1[i-1],zm1[i-1])+f(x1[i],ye1[i],ze1[i]));

ym1[i]=ym1[i-1]+(h1/2)*(ze1[i]+zm1[i-1]);

// printf("n[%d] %5.2f %5.2f %5.2f",i,x1[i],ye1[i],ym1[i]);

setcolor(12);

lineto((x1[i])*250+20,480-((ym1[i])*100)-30);}

float c;

float s=0;

for(i=0;i<=n1+1;i++)

{c=(ym2[i*2]-ym1[i])/(h1*h1*h1-h2*h2*h2);

s+=c*h1*h1*h1;}

char *ch;

sprintf(ch,"%f",fabs(s));

setcolor(15);

settextstyle(0,0,1);

outtextxy(5,108,"Похибка:");

settextstyle(2,0,5);

outtextxy(70,102,ch);}

void eylerisp()

{// printf("[0] %5.2f %5.2f %5.2f",x2[0],y2[0],z2[0]);

// moveto((x2[0])*100,480-((ym2[0])*100));

for(int i=1;i<=n2+1;i++)

{x2[i]=x2[i-1]+h2/2;

ze2[i]=ze2[i-1]+h2/2*f(x2[i-1],ye2[i-1],ze2[i-1]);

ye2[i]=ye2[i-1]+h2/2*ze2[i];

zi2[i]=zi2[i-1]+h2*f(x2[i],ye2[i],ze2[i]);

yi2[i]=yi2[i-1]+h2*zi2[i];

x2[i]+=h2/2;

// printf("n[%d] %5.2f %5.2f %5.2f",i,x2[i],ye2[i],ym2[i]);

// setcolor(YELLOW);

// lineto((x2[i])*100,480-((ym2[i])*100));}

moveto((x1[0])*250+350,480-((yi1[0])*100)-30);

for(i=1;i<=n1+1;i++)

{x1[i]=x1[i-1]+h1/2;

ze1[i]=ze1[i-1]+h1/2*f(x1[i-1],ye1[i-1],ze1[i-1]);

ye1[i]=ye1[i-1]+h1/2*ze1[i];

zi1[i]=zi1[i-1]+h1*f(x1[i],ye1[i],ze1[i]);

yi1[i]=yi1[i-1]+h1*zi1[i];

x1[i]+=h1/2;

// printf("n[%d] %5.2f %5.2f %5.2f",i,x1[i],ye1[i],ym1[i]);

setcolor(12);

lineto((x1[i])*250+350,480-((yi1[i])*100)-30);}

float c;

float s=0;

for(i=0;i<=n1+1;i++)

{c=(yi2[i*2]-yi1[i])/(h1*h1*h1-h2*h2*h2);

s+=c*h1*h1*h1;}

char *ch;

sprintf(ch,"%f",fabs(s));

setcolor(15);

settextstyle(0,0,1);

outtextxy(335,108,"Похибка:");

settextstyle(2,0,5);

outtextxy(405,102,ch);}

void main()

{float c=0,s=0;

int gdriver = DETECT, gmode, errorcode;

initgraph(&gdriver, &gmode, "");

cleardevice();

x2[0]=x1[0]=a;

ye2[0]=ye1[0]=1;

ym2[0]=ym1[0]=1;

ze2[0]=ze1[0]=1;

zm2[0]=zm1[0]=1;

yi2[0]=yi1[0]=1;

zi2[0]=zi1[0]=1;

char v=50;

while(v!=27)

{//setgraphmode(getgraphmode());

setbkcolor(16);

outtextxy(190,0,"Курсова робота з дисциплiни");

setcolor(10);

outtextxy(205,10,"<<Обчислювальнi методи>>");

setcolor(12);

outtextxy(95,20,"на тему: <<Дослiдження однокрокових методiв розвязання");

outtextxy(165,30,"звичайних диференцiальних рiвнянь>>");

setcolor(14);

outtextxy(25,90,"Модифiкованний метод Ейлера");

outtextxy(355,90,"Виправлений метод Ейлера");

setcolor(15);

outtextxy(455,50,"Виконав ст. гр. 2АВ-01");

outtextxy(455,60,"Сторожук Костянтин");

settextstyle(8,0,1);

outtextxy(45,45,"y=0.7y+xy+0.7x");

settextstyle(0,0,1);

setcolor(7);

line(20,475,20,120); //левая ось у

line(0,450,300,450); //левая ось х

line(350,475,350,120);//правая ось у

line(330,450,630,450);//правая ось х

line(20,120,18,130);

line(20,120,22,130); //стрелки оу

line(18,130,22,130);

line(300,450,290,448);

line(300,450,290,452); //срелки ох

line(290,448,290,452);

line(350,120,348,130);

line(350,120,352,130); //стрелки оу

line(348,130,352,130);

line(630,450,620,448);

line(630,450,620,452); //срелки ох

line(620,448,620,452);

char t[5];

char m[5];

settextstyle(2,0,5);

outtextxy(285,430,"x");

outtextxy(28,122,"y(x)");

outtextxy(615,430,"x");

outtextxy(358,122,"y(x)");

for(float i=0;i<11;i++)

{line(20+i*25,447,20+i*25,453);

if(i<10)line(18,450-(i*50)/1.5,22,450-(i*50)/1.5);

sprintf(t,"%.1f",i/10);

if(int(i)%2==0) outtextxy(i*25+12,460,t);

sprintf(m,"%.0f",i+1);

if(i<3)outtextxy(8,342-i*100,m);}

for(i=0;i<11;i++)

{line(350+i*25,447,350+i*25,453);

if(i<10)line(348,450-(i*50)/1.5,352,450-(i*50)/1.5);

sprintf(t,"%.1f",i/10);

if(int(i)%2==0) outtextxy(i*25+342,460,t);

sprintf(m,"%.0f",i+1);

if(i<3)outtextxy(338,342-i*100,m);}

settextstyle(0,0,1);

eylermod();

eylerisp();

v=getch();

if(v==27)break;

restorecrtmode();

setgraphmode(getgraphmode());

printf("tt Модифiкований метод:t Виправлений метод:");

for(i=0;i<n1+2;i++)

{printf("n x[%.f]=%.1ftty(x)=%f tt y(x)=%f",i,x1[i],ym1[i],yi1[i]);}

settextstyle(0,0,1);

v=getch();

cleardevice();}

closegraph();}




Не сдавайте скачаную работу преподавателю!
Данную курсовую работу Вы можете использовать для написания своего курсового проекта.

Поделись с друзьями, за репост + 100 мильонов к студенческой карме :

Пишем курсовую работу самостоятельно:
! Как писать курсовую работу Практические советы по написанию семестровых и курсовых работ.
! Схема написания курсовой Из каких частей состоит курсовик. С чего начать и как правильно закончить работу.
! Формулировка проблемы Описываем цель курсовой, что анализируем, разрабатываем, какого результата хотим добиться.
! План курсовой работы Нумерованным списком описывается порядок и структура будующей работы.
! Введение курсовой работы Что пишется в введении, какой объем вводной части?
! Задачи курсовой работы Правильно начинать любую работу с постановки задач, описания того что необходимо сделать.
! Источники информации Какими источниками следует пользоваться. Почему не стоит доверять бесплатно скачанным работа.
! Заключение курсовой работы Подведение итогов проведенных мероприятий, достигнута ли цель, решена ли проблема.
! Оригинальность текстов Каким образом можно повысить оригинальность текстов чтобы пройти проверку антиплагиатом.
! Оформление курсовика Требования и методические рекомендации по оформлению работы по ГОСТ.

Читайте также:
Разновидности курсовых Какие курсовые бывают в чем их особенности и принципиальные отличия.
Отличие курсового проекта от работы Чем принципиально отличается по структуре и подходу разработка курсового проекта.
Типичные недостатки На что чаще всего обращают внимание преподаватели и какие ошибки допускают студенты.
Защита курсовой работы Как подготовиться к защите курсовой работы и как ее провести.
Доклад на защиту Как подготовить доклад чтобы он был не скучным, интересным и информативным для преподавателя.
Оценка курсовой работы Каким образом преподаватели оценивают качества подготовленного курсовика.

Сейчас смотрят :

Курсовая работа Жизненные циклы организации
Курсовая работа Влияние индивидуальных особенностей личности на организационное поведение
Курсовая работа Организационная культура и ее совершенствование
Курсовая работа Правовое регулирование системы заработной платы
Курсовая работа Организация перевозки груза на воздушном транспорте
Курсовая работа Маркетинговые исследования потребителей туристского продукта
Курсовая работа Фискальная политика государства
Курсовая работа Расчет и проект пункта послеуборочной обработки и хранения зерна на
Курсовая работа Анализ производственной деятельности предприятия
Курсовая работа Пути повышения эффективности использования трудовых ресурсов предприятия (ООО "Кумертауский электродный завод")
Курсовая работа Проектирование подсистем оперативного управления производством
Курсовая работа Производительность труда и пути ее повышения
Курсовая работа Рынок труда и политика занятости
Курсовая работа Интегрированные уроки как одно из средств повышения активности учащихся на уроках в старших классах
Курсовая работа Финансовые услуги коммерческих банков