Використання компютера на уроках музики

Зміст

Вступ

Розділ 1. Методика використання інформаційних технологій на уроках музики

1.1 Компютерне навчання на уроці музики

1.2 Компютерний практикум в системі початкової музичної освіти

Розділ 2. Аналіз компютерних програм для навчання музики

2.1 Програми для DOS

2.2 Програми для Windows

Розділ 3. Використання музичного редактора

Висновки

Список використаної літератури

Розділ 1. Методика використання інформаційних технологій на уроках музики

1.1 Компютерне навчання на уроці музики

Одним із найефективніших способів використання компютерних технологій в освіті є управління навчальною діяльністю, коли забезпечуються такі функції:

· індивідуальне навчання, зумовлене розбудовою моделі особистості на основі визначення особливостей пізнавальних процесів (сприйняття, мислення, память);

· проблемне навчання, в якому учень виступає як дослідник, відкриваючи самостійно щось нове;

· формування готовності особистості до творчої діяльності під якою доцільно розуміти сукупність психічних особливостей, що включають установку на розуміння функцій творчої діяльності, а саме: а) забезпечення звязків з ігровою діяльністю, накопичення емоційночуттєвого досвіду, досягнення емпатії, рефлексії; б) формування уявлень на основі фантазії, вмінь поєднувати інтелектуальні та образні компоненти, відмови від шаблонних дій, конформізму, здатності висловлювати власну думку.

Компютерне навчання застосовується і в процесі викладання дисциплін художньо-естетичного циклу, де використовуються такі дидактичні можливості:

· новизна роботи з компютером у процесі оволодіння компютерною грамотністю та засвоєння професійних знань, навичок і вмінь, що викликають в учнів підвищений інтерес та посилення професійної мотивації;

· індивідуалізація навчання, коли в основу компютерних технологій покладена концепція рефлексивного управління, що передбачає розбудову моделі навчання особистості з урахуванням особливостей її пізна-вальних процесів; розширення завдань на моделювання різноманітних педагогічних ситуацій;

· впровадження компютерних технологій, що базується на мові, притаманній предметній сфері; забезпечення динамічності, що припускає: а) появу динамічної, рухомої інформації на екрані дисплея; б) оперативність у зміні застарілої навчальної інформації.

Для забезпечення згаданих можливостей при розробці дидактичних основ засвоєння інформації пропонується комплекс методів відбору й узагальнення художньої інформації, виходячи з коефіцієнта повноти навчального предмета, а також зіставлення основних елементів знань про мистецтво.

У ході нашого дослідження з проблем компютеризації навчання в школі на уроках музики на основі інтеграції мистецтв та фундаментальних знань використовувались такі концепції:

І. Специфіка компютеризації навчальних предметів і курсів полягає в розмаїтті можливостей керування розумовою і пізнавальною діяльністю особистості в порівнянні з іншими засобами. Компютер як засіб навчання розвиває абстрактне мислення, оскільки дозволяє одержати узагальнене уявлення про інтегративні обєкти та явища, повязані зі змістом підготовки, формує логічне та образне мислення, бо на екрані подані не реальні предмети, а символи реальності. Графічні символи в даному разі виконують одну з універсальних функцій в інтеграції знань, тому що є складовою ознак різних видів мистецтва, зокрема музики. Графічні символи є одним із засобів визначення індивідуально-типологічних характеристик особистості, якщо забезпечують схематичну фіксацію у формі динамічних фігур і ототожнюють різноманітні типи ритміки. При цьому враховується фактор поєднання синкретичних уявлень (первинні образи-асоціації) з синтетичними (образи, що виникають внаслідок обробки інформації).

Вони можуть виникати на основі взаємозвязку моністичного принципу мислення, коли в центрі світу людини стоїть власне „Я”, з раціонально-дуалістичним, що передбачає поділ на матеріальне і духовне; спиритуально-дуалістичним, що передбачає долання поділу світу містичним виходом „Я” за межі позачуттєвого досвіду.

Зазначимо, що монізм з точки зору музики як виду мистецтва характеризується акцентами на сильні долі. Таким чином, за допомогою обра-зу виявляється єдність волі особистості, власного „Я”-творця.

Дуалізм характеризується рівністю в акцентах сильних та відносно сильних доль. Містичний дуалізм приховує акценти на сильних та відносно сильних долях. Це повязано з наявністю сакрального в свідомості.

II. Компютеризація нині охопила практично всі галузі знань сучасної науки. Найбільше створено компютерних програм з математики і точних наук, на дисципліни художньо-естетичного циклу їх припадає менше, що свідчить про істотне відставання процесу навчання музики з використанням інтерактивних компютерних технологій.

Крім того, не визначені можливості застосування компютерних підручників і посібників, моделюючих і навчальних ігор, завдань на тренінг інтелекту, вправ з формування готовності учнів до творчої діяльності. У звязку з цим відчувається гостра необхідність створення на основі інтеграції знань, навичок і вмінь такого засобу навчання, який би відповідав вимогам максимальної динамічності, оптимізації засвоєння інформації, оперативності опрацювання даних, контролю й самоконтролю.

Зазначимо, що підготовка учня повязана з розвитком його інтелектуальних здібностей. Вони не можуть існувати поза систематичною діяльністю, в якій значне місце займають спеціальні вправи і тренінгові технології, вирішення творчих завдань. Доцільно враховувати той фактор, що інтелектуальні здібності є складним синтетичним і динамічним утворенням. Воно передбачає наявність здатності до оперування та варіювання поняттями, судженнями, формування гіпотез з високою частотою прояву оригінальних думок у поєднанні з емоційно-образною сферою особистості.

Оскільки специфіка мови компю-тера передбачає використання символів, зокрема графічних, вважаємо за доцільне з метою забезпечення тренінгу інтелекту молодшого школяра розробити дидактичний матеріал, що складає основу для електронного посібника. Частина цього посібника може включати систему задач для генерування ідей у галузі професійних і культурологічних знань. Цього можна досягти на основі інтеграції художніх засобів образотворчого мистецтва та музики.

У даному разі ми використовуємо концепцію В.Носіної, яка пропонує метод пізнання сакрального смислу інструментальних творів Й.С. Баха за допомогою мотивів-символів.

Ідею існування багатоканальних синестезій, що відображені в графічних музичних символах, ми паралельно інтегруємо в методи пізнання образотворчого мистецтва. Методологічними засадами цієї інтеграції є доцільність збільшення емоційного досвіду учня.

Ми виходимо з того, що внутрішні образи особистості в усіх їх взаємозвязках мають місце в неперервному синтетичному масиві, коли кожний вид мистецтва доповнює інший.

Мова йде про необхідність створення моделей навчання за ознаками просторових процесів, здатних подолати відокремлення різноманітних способів предявлення інформації на основі збагачення наукових знань про існування відкритих систем за законами синергетики. Таким чином, розмаїття інформативного простору з установкою на включення сенсорних почуттів повинно розкриватися за ознаками сукцесивного (послідовного) процесу сприйняття.

Ми свідки того, що галузь художньої організації простору і часу є зразком наслідування, в тому числі в різних видах мистецтв. Але в образотворчому мистецтві перетворення простору може включати елемент наочної схематизації більш чітко й лаконічно, ніж в інших видах мистецтва. Наявність наочної схеми є образом поєднання ієрархічних компонентів, повязаних з порядком певного існування циклу того чи іншого мистецтва. За допомогою цих схем, на нашу думку, важливо визначити динаміку процесу подачі інформації та способів запровадження компютерних технологій.

Зазначимо, що компютерні технології повинні підпорядковуватися законам візуальної моделі на основі спрощення, наочності та простоти.

Простоту можна пояснити правилом групування фігур за принципом подібності. Невипадково вчений-митець Р.Арнхейм підкреслює, що сприйняття не може бути досягнуте шляхом складання окремих частин поза розумінням цілісної інтегрованої структури цілого.

Відомо, що принцип наочності й простоти як інтегрований механізм у сфері мистецтва й навчальному процесі базується на фундаментальній структурі життєвого досвіду.

Таким чином, створення дидактичних матеріалів для компютерного навчання потребує впровадження методу структурно-функціонального аналізу. Він забезпечує поєднання елементів абстракції і схематизму, коли особистість розглядається як цілісно-раціональний чуттєвий обєкт. Але це ще не свідчить про сформованість рефлексії щодо встановлення звязків між простором онтологічного образу й власним досвідом.

Підвищити ефективність впровадження в навчальний процес методу структурно-функціонального аналізу можна за умов забезпечення педагогічної ситуації за ознакою пошуку структур єдності людини зі світом, коли сприйняття як процес пізнання розглядається як феномен поєднання субєктивності особистості й засобу формування смислового поля значень.

Впровадження методу пізнання на основі пошуку та інтеграції смислових полів значень повязане із встановленням звязків рефлексії зі свідомістю. Ця ознака характеризує феноменологічну рефлексію, що дозволяє розділяти поняття „знак” і „символ”.

Символ -- складне і динамічне поняття. Його складовими є алегорія -- логічний, розкладений компонент поняття (алегорія -- інструмент тлумачення); асоціація поза наявності порівнянь (психологічний аспект символу); метафора -- універсальний ірраціонально-раціональний комплекс-механізм мови символу. Саме в метафорі відображається зміст символу.

Ми дійшли висновку, що розробка дидактичних компютерних матеріалів посібника повинна базуватися на поєднанні відпрацьованих схематизацій, що включають складні ланки переходів між категоріями-поняттями і категоріями-образами.

Евристична функція метафори полягає у визначенні інтуїтивного початку поняття. У ході використання інформації вона уточнюється, отримується додаткова інформація. Внаслідок цього зменшується вплив метафоричності, формується нове уявлення. Метафора може виконувати функцію інтегративного механізму в оволодінні студентом інформативним простором. Водночас метафора є метод, спосіб діяльності, перерозподілу і переорганізації конкретно-предметних образів та уявлень у спрощену категоріальну модель.

Отже, підсумуємо:

Одним з механізмів компютерного навчання є оволодіння візуальними формами мислення, які є синтетичною ознакою художнього мислення в цілому. Саме ця ознака забезпечує спрощення, узагальнення, генерування знань інформативного масиву, який постійно зростає.

Впровадження компютерного навчання в навчання музики неможливе без розробки спеціальних дидактичних матеріалів, що можуть мати відображення в електронних посібниках. Перевага їх -- у підвищенні ефективності засвоєння інформації за допомогою таких якостей, як динаміка, оперативність, здатність до інтеграції знань незалежно від просторово-часових перепон.

Дидактичні матеріали, закладені в електронний посібник, зумовлені необхідністю забезпечення таких установок:

· організація формування інтегративних знань, умінь та навичок реалізується в умовах ситуації відпрацьовування узагальнених стратегій шляхом співвідношення різних понять, що мають елементи схожості;

· забезпечується ситуація концентрованого розподілу уваги в ході вирішення завдання на основі цілісного сприйняття інформації;

· утворюються ситуації поєднання віддалених понять, швидкого переходу від однієї концепції до іншої.

1.2 Компютерний практикум в системі початкової музичної освіти

Інформатизація освіти в Україні є одним з важливіших механізмів її реформування. Головним завданням-використання компютерних технологій в аспекті освітянської практики є:

· побудова відкритої системи освіти, що забезпечує кожному її субєктну індивідуальну програму для ефективного засвоєння знань, набуття практичних умінь та навичок роботи з компютером;

· створення банку інформаційно-методичного забезпечення освіти;

· використання компютерної техніки з метою інтенсифікації процесу пізнання, продуктивної організації та індивідуалізації навчання;

· забезпечення органічної цілісності функціонування навчального процесу на основі стабільної компактності і водночас динамічної адаптації компютерних навчальних програм;

· створення умов для впровадження в практику принципово нових пізнавальних засобів.

Характерними ознаками інноваційних компютерних технологій навчання є специфічне середовище, в якому вони реалізуються, а саме: технічний (вид техніки); програмно-технологічний (засоби програмованого забезпечення технології навчання); організаційно-методичний (організація та методика процесу навчання з компютерною підтримкою); предметна галузь знань (музична освіта).

У дослідженні вихідними позиціями в розробці концептуальних підходів з компютеризації системи музичної освіти на початковому етапі виступили особистісно-орієнтований підхід, дотримання дидактичних принципів, проблемне забезпечення активної діалогізації процесу „квазіспілкування”.

Технічний прогрес сьогодення супроводжується накопиченням інформації, значна частина якої є звукова, що репродукується через систему компютерів, й опосередковано чи безпосередньо впливає на стан розвитку особистості, її смакових уподобань, музично-естетичну вихованість.

Однією з актуальних проблем музичної освіти є розробка компютерних програм, які забезпечують ефективну динамічність опанування молодшими школярами шкільного курсу з музичного мистецтва, елементами якого є „слухання”, „розуміння”, „створювання”, „виконання” музичних творів. Молодшим школярам надається можливість:

o знаходити, вивчати та усвідомлювати поняття „звук” як феномен, що функціонує у навколишньому середовищі; експериментувати з джерелами звукоутворення; здійснювати запис різних видів звукозображальної інформації; імітувати звуки, знаходити нове звучання; створювати звукові розповіді або вільні звукові композиції з метою реалізації своїх ідей та прояву в такій формі особистісних думок, почуттів; створювати шумові ефекти; використовувати звукову палітру для супроводу поетичного тексту;

o одержувати знання про музичні інструменти, вивчаючи їх будову, визначати функціональне призначення, діапазон, тембр, принципи звукоутворення;

o імпровізувати, створюючи власні звукові імпровізаційні мініатюри, окремі мелодії й тексти;

o аранжувати мелодії, використовуючи звучання різних інструментів, голосу та інших джерел звукоутворення;

o вивчати музику різних стилів, напрямів, жанрів.

Порівняно з традиційним компютеризоване музичне навчання є прогресивним напрямом у системі сучасної освіти. Разом з тим, реформування й оновлення освітянської практики ґрунтується на взаємозвязку традиційного та новаторського. Це зумовило необхідність вивчення „сполучних” звязків з метою синтезації набутого традиційного досвіду й інновацій компютеризованого навчання.

Компютерні технології дають змогу учителю музики здійснювати художньо-творчий розвиток особистості учня завдяки впровадженню в систему музичної освіти компютерних практикумів, що передбачає довільний вибір варіантів навчальних програм й забезпечення ефективного педагогічного керівництва в процесі комунікативної взаємодії щодо формування системи музично-художніх знань у молодших школярів.

Зміст компютерного практикуму є системою, де органічно функціонують у взаємозвязку та взаємозалежності такі компонентні структури: інформаційно-дидактичний, методико-конструктивний організаційно-процесуальний блоки й безпосередньо блок програмного забезпечення:

Блок програмного забезпечення містить набір компютерних програм -- фрагментів компютерного заняття, кожний з яких має визначену тематику і призначений для навчання з предмета, що забезпечує розвиток творчих можливостей молодших школярів.

Цей блок безпосередньо повязаний з організаційно-процесуальним, що визначає набір програм та дидактичних матеріалів для проведення музичних занять.

Блок інформаційно-дидактичний є набором дидактичних та інструктивних матеріалів для кожної програми, їх зміст можна змінювати за допомогою методико-конструктивного блоку відповідно до конкретної мети, що вирішується в навчальному процесі.

Блок методико-конструктивний містить матеріали поетапного введення компютерного навчання в систему музичної освіти. З його допомогою відбираються і формуються дидактичні умови і матеріали інформаційно-дидактичного блоку, а також проектується програма проведення кожного заняття. Це формуючий блок компютерного практикуму.

Використання практикуму дає змогу здійснювати концепцію проблемно-розвивального навчання (М. Махмутов, О. Гребенюк) засобами компю-терної технології та її реалізації в систему музичної освіти.

Компютерний практикум було розроблено й апробовано у навчальному процесі початкової школи відповідно до сучасних вимог з музичного навчання та виховання учнів. Під час його розробки було поставлено завдання оптимального використання творчих можливостей, здібностей; зацікавленого інтересу школярів щодо опанування нових компютерних програм; створення умов для підвищення якості музичного навчання; виховання й розвитку індивідуальності учнів; забезпечення продуктивної трансформації змісту навчального процесу. Крім того, важливим і необхідним було дотримання дидактичних принципів навчання в організаційному процесі компютерного практикуму.

Доцільність застосування компютерів у навчанні має важливе значення для підвищення його ефективності. Традиційно компютери використовуються для здійснення програмованого навчання, що дає змогу ефективно вирішувати завдання з формування музично-художніх знань, умінь і навичок. Для розвитку учня як субєкта діяльності, на підставі нових педагогічних концепцій індивідуально-орієнтованого навчання, індивідуального і діяльнісного підходів (Є. Бондаревська, В. Давидов, О. Гребенюк, А. Марков), була обрана така номенклатура цілей використання практикуму:

· розвиток інтелектуальної сфери учнів: розвиток мислення, памяті, уваги, формування музично-художніх знань, умінь, навичок;

· розвиток мотиваційної сфери: формування потреб у знаннях, засобах пізнання;

· розвиток емоційно-вольової сфери, естетично-емоційного переживання, впевненості у своїх силах, прояв оцінних суджень;

· формування навчальної діяльності в цілому й основних її компонентів.

Дидактичні принципи побудови й застосування практикуму визначаються цілями його створення.

Застосування компютерних технологій у педагогіці дає змогу з нових позицій здійснити організацію навчального процесу. При цьому природно, що при використанні нових навчальних засобів формуються й адекватні принципи. Специфічними принципами компютерного практикуму є принципи особистісної спрямованості, самостійної діяльності, моделювання.

Принцип особистісної спрямованості здійснюється в процесі індивідуальної роботи з компютером. На першому етапі учні не відчувають значення інформаційного поля як особистісно значущого. У подальшій роботі з компютером учні розуміють, що завдання призначене тільки для нього, й тому лише від нього залежить якість виконання. Часто учні ототожнюють компютер з живою істотою, розмовляють з ним, проявляють емоційне ставлення. Учень -- єдиний і головний обєкт опіки електронного наставника, на подібні обставини в навчальному процесі звертається увага викладача.

Принцип самостійної діяльності також здійснюється в процесі індивідуальної роботи учнів за компютером. Прагнення до прояву самостійності в процесі гри виявляється у молодших школярів із збільшеною активністю, яку необхідно всіляко підтримувати в процесі всієї навчальної діяльності, що впливає на активність, ініціативність у засвоєнні системи знань, умінь, навичок. Здійснення диференційованого підходу при виборі навчальних завдань сприяє вихованню індивідуальної самостійності.

Принцип моделювання реалізується в оптимальному використанні можливостей компютера при побудові різноманітних програм. Моделювання в дидактичному аспекті дає змогу значно підвищити наочність навчання, звязати його із конкретними уявленнями, а також здійснювати зміни в ході експериментального дослідження.

Дидактичний принцип доступності випливає з відповідності організації і застосування практикуму віковим особливостям учнів, рівню їхнього розвитку. Практична реалізація принципу доступності базується на таких засадах:

· учні молодшого шкільного віку порівняно легко засвоюють найпростіші уміння і навички роботи з компютером, виявляючи підвищений інтерес;

· вибір програм компютерного заняття здійснюється учителем відповідно до навчальної програми;

· до кожного заняття учню складається індивідуальна програма згід-но з досягнутим ним рівнем знань;

· заняття проводиться в індивідуальному режимі, кожен учень працює в обраному ним темпі;

· проведення занять здійснюється під контролем учителя й компютера;

· завдання, що-містяться в компютерній програмі, подано в доступній, лаконічній формі;

· під час проведення заняття прогнозується варіативність використання різноманітних програм; переключення уваги і паузи між ними рятують процес проведення від монотонності, і, таким чином, сприяють його інтенсифікації й усталеності інтересу;

· реакція компютера у вигляді мультиплікаційних музичних ефектів створює сприятливий емоційний клімат протягом усього заняття.

Компютерне музичне навчання, здійснене на базі розроблених програм, передбачало важливі аспекти музичного розвитку молодших школя-рів: ознайомлення з традицією функціонування музичних інструментів у художньо-мистецькому просторі й новим їх „озвученням” в електронній площині. У ході дослідження визначено такі спеціальні педагогічні умови:

· активізація особистісного пізнання музики молодшими школярами при використанні персональних компютерів;

· спонукання учнів на продуктивне спілкування з компютером;

· забезпечення емоційної та комунікативної комфортності у співробітництві молодших школярів з компютером.

Проведене дослідження дало змогу вирішити проблемні питання, що виникли в процесі експериментальної роботи, а саме:

· обґрунтування терміну набуття первинних умінь роботи з персональним компютером (технічний фактор);

· визначення поетапного переходу на кожній грані набутих учнями музично-художніх знань (часовий фактор);

· дотримання оптимальних параметрів обладнання персональними компютерами навчального процесу в музичному класі (статистичний фактор);

· позитивне ставлення учнів до опанування творів музичного мистецтва (мотиваційний фактор).

Дослідженням доведено, що застосування компютера з визначеним програмним забезпеченням, а також з використанням допоміжного інструментарію сприяло підвищенню ефективності набутих музично-художніх знань учнів на початковому етапі музичного навчання.

Визначені педагогічні лови у поєднанні з компютеризацію процесу музично-художньої підготовки молодших школярів становлять основу розробленої та експериментальне апробованої методики, де компютер продуктивно використано у навчанні основам музики.

Компютеризація системи музичної освіти надає можливість учням:

· набувати нову музичну інформацію;

· створювати музичні композиції;

· здійснювати інструментально-тембральне озвучення музичних фрагментів, композиційних мініатюр;

· зберігати інформацію для подальшої музично-навчальної діяльності.

У результаті дослідження доведено, що застосування компютерних технологій у музичному навчанні є перспективним напрямом художньо-мистецького розвитку молодших школярів. Компютерні технології, порівня-но з традиційними, є найбільш продуктивними й мобільними.

Впровадження компютерних технологій у навчальний процес дасть змогу значно підвищити якість музично-художніх знань молодших школярів на основі індивідуально-диференційованого підходу.

Ефективність функціонування компютерних технологій в системі музичної освіти залежить від розробки, апробації та застосування на практиці широкого спектру нових музичних програм, наукового обґрунтування теоретико-художнього й технічно-інформаційного аспектів у процесі музичного навчання та виховання молодших школярів.

Розділ 2. Аналіз компютерних програм для навчання музики

2.1 Програми для DOS

У цьому розділі ми розглянемо програми, які можуть бути використані в операційній системі МS-DOS. Вони призначені для запису і відтворення звукових файлів. В таблиці 1 наведений перелік програм, які працюють з файлами відрахунків.

Перед тим, як записати чи відтворити сигнал, необхідно виконати деякі вказівки. Для джерела сигналу потрібно встановити рівень гучності, рівні відтворення високих і низьких частот, включити або відключити лівий чи правий канали і т.д. Вказівки виконуються з допомогою програм мишкерів (SBP-SET, SBP-MIX для звукової плати Sound Blaster Pro чи SB16SET, SB16MIX для звукової плати Sound Blaster 16). Різні програми мишкерів для звукових плат Sound Blaster маєть незначні відмінності і виконують однакові функції.

Програми мишкерування звуку для аудіоплати Sound Blaster Pro

Програми SBP-SET і SBP-MIX виконують різноманітні вказівки для запису і відтворення сигналів. Програма SBP-MIX є резидентною в памяті. Це означає, що після завершення взаємодії з нею вона продовжує працювати у фрновому режимі займає деякий обєм оперативної памяті. Програма SBP-SET завершує роботу після виконання вказівок і звільнює память.

Програма FM-орган (на вінчестері зберігається у файлі під іменем PRO-ORG. EXE) працює із синтезатором звукової плати Sound Blaster Prо. Хоча при першому знайомстві ця праграма здається лише забавкою, вона все ж має цікаві можливості для створення мелодій. Програма FM-орган дозволяє зберігати зіграні мелодії у файлах на диску і використовувати їх повторно. Для створення мелодії можна використати зовнішню клавіатуру електронного музичного інструменту, підключеного до звукової плати через MIDI-інтерфейс. Нижче будуть описані можливості даної програми.

Гра

Клавіатура компютера може бути використана в якості клавіатури синтезатора звукової плати Sound Blaster Prо.

Для початку роботи необхідно перейти в каталог PRO-ORG і запустити програму FM-орган командою PRO-ORG. Після запуску програми на екрані відтвориться її вікно, в нижній частині якого знаходиться головне меню.

Для початку гри на FM-органі потрібно натиснути клавішу [F2]. Головне меню замінюється іншим. Це меню вибору музичного інструменту, супроводу і задання темпу.

Програма FM-орган моделює музичну клавіатуру для семи октав. Клавіші для пятьох октав відображені на екрані. Клавіші октав, на котрих можна грати в даний момент, використовуючи чотири ряди клавіатури компютера, помічені з обох сторін смужками. Смужки можна переміщувати з допомогою клавіш переміщення курсору, змінюючи доступні октави.

Автоматичний супровід

На багатьох електронних клавішних інструментах є можливість вибору автоматичного супроводу ритмом (бас чи ударні). Цей режим реалізований і в програмі FM-орган.

Послідовність використання даної можливості:

1. Клавішами від [F5] до [F8] необхідно вибрати відповідний ритм. При кожному нитисканні на клавішу включається новий ритм. В загальному можна вибрати один із 20-ти ритмів. У лівому нижньому куті екрану відтворені значення темпу і тактового розміру.

2. Натиснувши клавішу [пробіл], автоматичний супровід буде грати в тон ноті останньої татиснутої клавіші.

3. Натиснути на одну з нотних клавіш. Тон супроводу підбирається автоматично. Для відключення автоматичного супроводу знов необхідно натиснути клавішу [пробіл]. Таким способом можна створити акомпонемент для мелодії.

Програма FM-орган може сама створювати музичні імпровізації.

Відтворення і вивчення мелодій