Перспективи розвитку і проблеми світової економічної інтеграції (укр)

Мнстерство освти Украни Кивський нацональний економчний унверситет Кафедра мжнародно економки Курсова робота на тему Перспективи розвитку проблеми свтово економчно нтеграц Виконав студент вечрнього факультету 3 курсу, групи 6103 Ю. К.Корсак Переврив Науковий кервник О. .Яроменок Вступ об кт, предмет, актуальнсть Види економчно нтеграц 2.

Сучасний стан свтово економчно нтеграц 1. Регональна нтеграця 2. Мжнародна нтеграця 3. Головн проблеми свтово економчно нтеграц 4. Перспективи свтово економчно нтеграц 5. Мсце Украни в процесах свтово економчно нтеграц Висновки Джерела нформац Вступ Одним з найважливших чинникв розвитку людсько цивлзац, безумовно, виявилася нтеграця. Вже за одне це вона гдна детального вивчення.

Термн нтеграця походить з латин, де integratio означа зднання окремих частин у загальне, цле, дине. Одним з видв нтеграц економчна нтеграця. Вона найвищий ступнь розвитку мжнародних економчних вдношень. Процес економчно нтеграц вдбуваться тод, коли дв або бльше крани обднуються разом для створення ширшого економчного простору з метою забезпечення кращих умов торгвл збльшення розмрв ринку, використання ефекту масштабу виробництва для кран з малою мнстю нацонального ринку розширення торгвл паралельно з полпшенням

нфраструктури поширення передових технологй стимулювання конкуренц. Окрм цього, як свдчить практика, мжнародна торгвля кращим засобом зруйнувати снуюч втчизнян монопол. Вона також приносить нш переваги, зокрема, зника дефцит. Крани укладають нтеграцйн угоди, сподваючись на економчний виграш, проте можуть також мати полтичн та нш цл. 1. Форми економчно нтеграц Вдомо деклька форм або етапв розвитку економчно нтеграц табл.1

Таблиця 1. Форми економчно нтеграц Форма економчно нтеграцСкасування тарифв та квот мж учасникамидина торгвельна полтика щодо третх кранСкасування обмежень на рух виробничих факторвГармонзаця економчно полтики та нституцйдина валюта, дина валютна полтика1. Зона вльно торгвлТак НННН2. Митний союзТакТакННН3. Спльний ринокТакТакТакНН4. Економчний союзТакТакТакТакН5.

Економчний валютний союзТакТакТакТакТак Зона вльно торгвл виника тод, коли група кран скасову обмеження на взамну торгвлю, але, разом з цим, кожна крана-учасниця зберга свою власну систему тарифв квот на торгвлю з третми кранами. ншими словами, це зона, в межах яко пдтримуться вльна вд митних кльксних обмежень мжнародна торгвля товарами. Розрзняють повну та промислову зони вльно торгвл. Промислова зона вльно торгвл репрезенту незначну ступнь економчно нтеграц охоплю торгвлю лише промисловими

товарами. Прикладом промислово зони вльно торгвл вропейська асоцаця вльно торгвл АВТ. Митний союз - це нтеграцйне обднання, утворються тод, коли крани-учасниц усувають будь-як обмеження на взамну торгвлю, а також вводять спльну систему тарифв квот по вдношенню до третх кран. Таким чином, митний союз передбача замну деклькох митних територй одню при повнй лквдац митних податкв в межах митного союзу створенн диного зовншнього митного тарифу.

Спльний ринок - це митний союз з усуненням будь-яких обмежень на перемщення товарв, послуг, а також виробничих факторв капталу робочо сили. Створення диного спльного ринку вимага гармонзац та унфкац значно клькост законодавчих правил та норм у багатьох сферах дяльност, що потребу формування наднацональних органв управлння контролю. Побудова спльного ринку повинна завершитися створенням дйсно диного економчного, правового та нформацйного простору дати мпульс для переходу до яксно ново сходинки економчно нтеграц

економчного союзу. Економчнй союз - складна форма мждержавно економчно нтеграц, що потребу проведення дино економчно валютно-фнансово полтики, створення системи регулювання соцально-полтичних процесв, координацю нацональних податкових, антинфляцйних, валютних та нших заходв. Економчний валютний союз - найвища сходинка економчно нтеграц, передбача проведення дино валютно полтики, введення дино валюти, створення нового нституту - диного

Центрального банку, який разом з Центральними банками кран-учасниць створить дину систему Центральних банкв кран, що входять до економчного валютного союзу. Варто пдкреслити якщо зона вльно торгвл, митний союз чи спльний ринок здебльшого виникають внаслдок лквдац обмежень, то створення економчного союзу та економчного валютного союзу потребу згоди всх кран-членв на передачу економчного суверентету до нових наднацональних установ.

Сучасний стан свтово економчно нтеграц. В даний час у свт нараховуться бля 20 регональних економчних обднань нтеграцйного типу. З них найбльше помтн впливов так Захдна вропа вропейський Союз С вропейська асоцаця вльно торгвл АВТ Пвнчна Америка - Пвнчноамериканска асоцаця вльно торгвл НАФТА Азатсько-тихоокеанський регон - Асоцаця Азатсько-

Тихоокеанського економчного спвробтництва АТС Азя - Асоцаця держав Пвденно-Схдно Аз АСЕАН ОС-КО - органзаця економчного спвробтництва центральноазатських держав, створена у 1992 р. ран, Пакистан, Туреччина СААРК - Пвденно-азатську асоцацю регонального спвробтництва ндя, Пакистан, Шр-Ланка, Бангладеш, Мальдиви, Бутан, Непал

Латинська Америка - Латиноамериканська асоцаця нтеграц ЛА Меркосур Андський пакт - Торгова угода Венесуели, Колумб, Еквадору, Перу Болв Африка - Економчне спвтовариство держав Захдно Африки КОВАС Митна й економчна сплка Центрально Африки ЮДЕАК. ЮМОА Захдно-африканська економчна валютна сплка

Кот-двуар, Буркна-Фасо, Нгеря, Того, Сенегал, Бенн, Мал. САДК - Пвденно-Африканський комтет розвитку Ангола, Ботсвана, Лесото, Малав, Мозамбк, Маврикй, Намбя, ПАР, Свазленд, Танзаня, Змбабве. Глобалзаця мжнародних економчних вдносин призвела до появи мжнародних органзацй, у коло нтересв яких, крм нших, входить узгодження економчних питань.

Наприклад ОПЕК Органзаця кран експортерв нафти, яка заснована в 1960 р. об дну 13 кран трьох континентв ОСР Органзаця економчного спвробтництва розвитку, заснована у 1961 р включа 24 крани чотирьох континентв та нш. Проте головну роль у глобалзац економчних стосункв, зокрема зовншньоторговельно дяльност, у даний час вдграють клька об днань органзацй, що утворюють систему пд патронатом Органзац Обднаних Нацй ООН ЮНКТАД - Конференця ООН з торгвл розвитку, заснована у 1964 р. чинна пд егдою

Генерально Асамбле ООН КОСОС - Економчна Соцальна Рада ООН КНТР - Комся з науки технки з метою розвитку ЮНИДО - Органзаця ООН по промисловому розвитку, заснована у 1966 р. ВТО - Всесвтня торгова органзаця, що виникла в 1995 р. у результат перетворень, яких зазнала ГАТТ Генеральна угода про тарифи торгвлю, створена в 1947 р

До складу ВТО входить ТРИПС Угода по торгових аспектах нтелектуально власност ГАТС Угода про торгвлю послугами МТЦ - Мжнародний торговий центр ЕК ООН - вропейська економчна комся Органзац Обднаних Нацй 2.1. Регональна економчна нтеграця. вропейський СоюзС Серед багатьох регональних нтеграцйних обднань, як снують у даний момент, лише одна нтегрована

група кран реально пройшла чотири з п яти зазначених вище етапв економчно нтеграц див. пункт 1 досить тсно наблизилася до заключно стад - створення економчного валютного союзу. Ця група з 15 кран ма назву вропейський Союз С. Вн почав створюватись у 60- роки, кол до його складу входили лише 6 кран. Поступово до Союзу приднувались нш крани, в 1995 р. х стало вже 15. Окрм того, розширювалася законодавча база об днання поглиблювалась економчна нтеграця.

С ма свй офцйний прапор Прапором у 1986 роц було визнано символ, що ма коло з дванадцятьма зрками на блакитному фон. Не дивлячись на подальш розширення ЕС, кльксть зрок, що символзу довершенсть та повноту надал завжди залишатиметься незмнною та свй офцйний гмн, затверджений кервниками держав та урядв у 1985 роц22 Прелюдя Ода до радост до останньо частини Девято симфон

Л. Бетховена На початок нового сторччя С залишаться найбльшим найпотужншим нтеграцйним обднанням у свт , метою якого сприяння економчному добробуту, пдвищенню життвого рвня народв вропи, змцненню миру свободи та створенню стйкого союзу народв вропи. З 1 счня 1999 року розпочався новий, завершальний етап - створення дино валютно системи ВС, який триватиме до липня 2002 року. Введення спльно валют одним з найскладнших етапв захдновропейсько нтеграц, який завершу перехд вд

Спльного ринку СР через Економчний Союз ЕС до найвищого рвня нтеграц - Економчного Валютного Союзу ЕВС. Основними завданнями цього етапу початок функцонування вропейсько Системи Центральних Банкв, перехд до дино валюти вро та проведення дино валютно полтики. Введення в обг з 1 счня 1999 року спльно валютно одиниц вро - створило другу за розмром економки псля США найбльшу в свт дину валютну зону. вро-зона охоплю 12 кран, як зумли успшно провести стаблзацю державних

фнансв у вдповдност з встановленими критерями , звсно, виявили бажання приднатися до Економчного Валютного Союзу. Це Бельгя, Ндерланди, Люксембург, Франця, Нмеччина, таля, рландя, спаня, Португаля, Австря, Фнляндя та Греця33 З счня 2001. За межами зони вро з тих чи нших причин опинилися Великобританя,

Швеця, Даня. Утворена вро-зона ма загальну чисельнсть населення 290 мльйонв, ВВП склада близько 16 вдсоткв свтового. Для порвняння, частка США у загальному свтовому виробництв - бля 20 вдсоткв. Таким чином, загальна вровалюта пдводить остаточну базу пд сформован в С дин ринки товарв, послуг, капталу робочо сили перетворю його в завершену валютно-економчну сплку.

вропейська асоцаця вльно торгвл - АВТ Крм С у вроп в 1960 р. виникла ще одна органзаця на основ пдписано в Стокгольм конвенц. АВТ - це торгово-економчне обднання, створене з нцативи Великобритан, як вдповдь на утворення Загального ринку. В момент створення в АВТ увйшли Австря, Великобританя, Даня, Норвегя, Португаля, Швейцаря Швеця. В 1961 р. до

АВТ придналася Фнляндя в якост асоцйованого члена. У 1970 р. учасницею АВТ стала сландя. У 1973 р. з АВТ вийшли Великобританя Даня, у 1986 р Португаля, а в 1995 р Австря, Швеця Фнляндя. В даний час членами АВТ залишаються сландя, Норвегя, Швейцаря Лхтенштейн. Основу АВТ склада зона вльно торгвл.

У взамнй торгвл скасован мита кльксн обмеження, проте, вдсутнй диний зовншнй тариф. Кожна держава проводить самостйну торгову полтику стосовно третх кран, товари з цих кран не можуть вльно перемщатися всередин АВТ крм промислових товарв з С. Асоцаця не ставить свою цллю створення економчного валютного, а тим бльше полтичного союзу. Вдмнност АВТ вд С в АВТ нема наднацональних органв, вищий кервний орган - консультативна

Рада, у котрй кожна крана ма один голос режим вльного, безмитного товарообгу в рамках АВТ д тльки у вдношенн промислових товарв не поширються на сльгосппродукцю нтеграц ринкв аграрно продукц не передбачаться, оскльки сльське господарство АВТ не змогло б витримати конкуренцю з боку С. за кожною краною - членом АВТ збергаться зовншньоторговельна автономя власн мита в торгвл з третми кранами в АВТ не сну диного митного тарифу. Пвнчноамериканська асоцаця вльно торгвл -

НАФТА ншим прикладом нтеграцйних тенденцй, що розвиваються вже не в вроп, а в Пвнчнй Америц, НАФТА. За пдрахунками спецалств, це обднання обдну сьогодн територю з населенням понад 375 млн. чоловк на нього припада понад 20 обсягу свтово торгвл. Щорчне виробництво товарв послуг цими кранами склада 7 трлн. долл. США. Пвнчноамериканська асоцаця вльно торгвл була створена шляхом пдписання угоди в грудн 1992 р. мж

трьома кранами - США, Канадою Мексикою, що вступили в силу з 1 счня 1994 р. Виникненню НАФТА передувала угода мж США Канадою 1989 р. про зону вльно торгвл, що поклала початок нтеграц в Пвнчно Америц. Мексика придналася до угоди в лютому 1991 р. У рамках НАФТА передбачено заходи для лбералзац руху товарв, послуг капталв через кордони, що роздляють три крани. В угод передбачено захист пвнчноамериканського ринку вд експанс азатських вропейських компанй,

що намагаються обминути американськ митн барри шляхом реекспорту свох товарв у США через Мексику. Досягнуто згоди про лквдацю бльшост тарифв на продукцю сльського господарства, за винятком обмежень у торгвл кукурудзою, цукром, деякими овочами фруктами, а також про поступову протягом 10 рокв лквдацю митних баррв у торгвл автомоблями текстилем. У цлому НАФТА - молоде економчне формування. Механзми спвробтництва

НАФТА знаходяться в стад формування. В даний час важко оцнити ефективнсть дяльност НАФТА, оскльки перод снування поки ще недовгий. нтеграцйн обднання Латинсько Америки Меркосур, ЛА. Меркосур - зона вльно торгвл, що виникла в 1995 р. як сплка чотирьох кран Бразил, Аргентини, Уругваю Парагваю. Влтку 1996 р. до складу блоку увйшла Болвя. На крани Меркосур припада близько 68,6 територ

Латинсько Америки, 51 населення регону, 60 загального ВВП. За сукупним обсягом ВВП Меркосур посда 4-е мсце у свт псля С, НАФТА, АТС. Угодою про створення Меркосур були лквдован мита на 90 товарв, що перемщаються в межах угруповання, а на решту 10 товарв мита будуть збергатися до 2001 р. У систем загальних зовншнх тарифв членам Меркосур вдалося узгодити тарифи для 85 товарв, а на 15 товарв

тарифи повинн бути узгоджен не пзнше 2006 р. У грудн 1995 р. Меркосур С пдписали угоду про створення першо в стор Пвденно Америки трансконтинентально зони вльно торгвл. Латиноамериканська асоцаця нтеграц ЛА - торгово-економчна органзаця, створена в 1981 р. згдно з Договором Монтевдео-80 замсть Латиноамерикансько асоцац вльно торгвл

ЛАВТ, що дяла з 1961 р. Учасниками ЛА Аргентина, Болвя, Бразиля, Венесуела, Колумбя, Мексика, Парагвай, Перу, Уругвай, Чил, Еквадор. У рамках ЛА збергаться розподл на три субрегональн угруповання договр басейну Ла-Плати Андский пакт Амазонський пакт. Деяк крани одночасно членами нших регональних угруповань. Система керування ЛА представлена вищим органом -

Радою мнстрв штаб-квартира в Монтевдео, Уругвай. Усередин ЛА зональна торгвля регональна нтеграця здйснюються шляхом укладення регональних субрегональних, а також функцонування двостороннх багатостороннх угод, що передбачають конкретн заходи щодо торгвл митних питань. Асоцаця держав Пвденно-схдно Аз - АСЕАН Ця регональна полтико-економчна органзаця утворена в 1967 р. у склад ндонез, Малайз, Сингапуру, Таланду, Флппн.

У 1984 р. в АСЕАН вступив Бруней, а в 1995 р Втнам. Офцйними цлями АСЕАН проголошен сприяння економчному зростанню, соцальному прогресу культурному розвитку кран-членв. Система керування представлена вищими органами - Нарадою мнстрв закордонних справ постйним Секретаратом АСЕАН з мсцем перебування в Джакарт. Специфка дяльност

АСЕАН визначаться тим, що учасники фактично одночасно членами нших регональних обднань, а також наявнстю двостороннх договрних зобовязань мж членами АСЕАН США. Слд зазначити, що АСЕАН на даний час явля собою найефективншу структуру в Азатсько-Тихоокеанському регон. Вс 30 рокв снування вона достатньо успшно сприяла формуванню вльно торгвл, хоча частка взамно торгвл кран-членв у загальному обсяз хнього зовншньоторговельного обороту не перевищу 20-22.

Близький Схд. Органзаця економчного спвробтництва центральноазатських держав ОС КО Прагнення до нтеграц, тсного взамовигдного спвробтництва помтне серед арабських держав Персько затоки. З 1981 р. створена функцону Рада з спвробтництва арабських держав, що включа Саудвську Аравю, Кувейт, Катар, Бахрейн, Обднан Арабськ Емрати й Оман нафтова шстка. У 1992 р. було оголошено про створення

Органзац економчного спвробтництва центральноазатських держав ОС-КО. нцаторами створення стали ран, Пакистан Туреччина. нтеграцйн обднання Африки КОВАС, ЮДЕАК. Економчне спвтовариство держав Захдно Африки КОВАС засноване в 1975 р. Членами КОВАС Бенн, Буркна-Фасо, Гана, Гамбя, Гвнея, Гвнея-Бсау,

Кабо-Верде, Нгеря, Сенегал, Сьрра-Леоне, Того Кот двуар. Економчна нтеграця в рамках КОВАС розвиваться за такими напрямками лбералзаця регонально торгвл створення митно валютно сплки установлення вльного режиму пересування громадян майна розвиток реалзаця спльних проектв в област енергетики, грничо промисловост дорожнього будвництва. У рамках КОВАС створений Фонд спвробтництва, компенсац та розвитку

ФККД з штаб-квартирою в м. Ломо Того. У функц ФККД входить, зокрема, вдшкодування витрат вд зниження мита в результат створення зони вльно торгвл фнансування будвництва спльних обктв т.п. Наприкнц 80-х рр. торгвля мж кранами КОВАС складала бля 5 всього обсягу торгвл кран угруповання, а на початку 90-х рр 7,7. Правов основи функцонування КОВАС нада вищий орган спвтовариства - щорчна конференця глав держав урядв.

Постйний адмнстративний орган - Виконавчий секретарат. Штаб-квартира - м. Логос Нгеря. Митна й економчна сплка Центрально Африки ЮДЕАК утворена в результат пдписання угоди про заснування органзац в 1964 р. у м. Браззавль Конго, що набрало сили 1 счня 1966 р. Крани - члени ЮДЕАК Габон, Камерун, Конго, ЦАР, Чад, Екваторальна

Гвнея з грудня 1983 р У рамках блоку на взамну торгвлю припада лише 0,9 сукупного експорту держав-членв. Цлями ЮДЕАК проголошено утворення загального ринку шляхом поступового зняття обмежень у взамнй торгвл узгодження економчних програм унфкаця податкових систем будвництво спльних пдпримств фнансова взамодопомога створення пльгових митних умов для кран-членв, що не мають виходу до моря Чад, ЦАР. У рамках ЮДЕАК функцонують так фнансов органзац, як

Фонд солдарност, Банк розвитку БДЕАС, Банк держав Центрально Африки БЕАС. Правов основи дяльност здйсню вищий орган ЮДЕАК - Рада глав держав, що проводить щорчн сес. Головою ЮДЕАК призначаться президент одн з кран-учасниць на 1 рк. Штаб-квартира ЮДЕАК знаходиться в Банг ЦАР. Мжнародна економчна нтеграця

До мжрегональних мжнародних органзацй, у коло нтересв яких, крм нших, входить узгодження економчних питань, варто вднести нижче перерахован Всесвтня торгова органзаця ВТО ВТО розпочала свою дяльнсть на початку 1996 р. як результат модифкац Генерально угоди про тарифи торгвлю ГАТТ, договр по який пдписали 23 крани ще в 1947 р. Як одна з найбльших мжнародних економчних органзацй,

ГАТТ установила принципи, правов норми, а також правила ведення державного регулювання взамно торгвл кран-учасниць. Основними принципами дяльност ГАТТ, який притримуться ВТО, забезпечення режиму найбльшого сприяння експортним, мпортним транзитним операцям надання учасникам угоди всх прав, переваг пльг щодо ввозу вивозу товарв, митам, мореплаванню та ншим аспектам, якими користуться в данй кран будь-яка нша держава використання переважно тарифних засобв захисту нацональних ринкв, вдмова

вд мпортних квот нших подбних обмежень зниження митних тарифв на основ регулярного проведення багатостороннх переговорв надання преференцйного режиму в торгвл з кранами, що розвиваються виршення торгових суперечок за допомогою переговорв взамнсть у наданн торговельно-полтичних поступок. Учасниками ГАТТ до початку 1996 р. були 130 кран. Членами ВТО, що замнила цю органзацю, стали 81 крана.

Бюджет ново органзац укладаться з внескв кран-учасниць. Засдання вищого кервного органа ВТО проводяться двч на рк. Ршення повинн прийматися одноголосно. ВТО, як вдзначалося вище, використовуючи у свой дяльност принципи ГАТТ, здйсню також регулювання мжнародного обмну послугами банквськ, страхов, транспортн й н торгових аспектв нтелектуально власност контролю захист нвестицй.

Для цього в склад створено спецальн заснування Угода про торгвлю послугами ГАТС Угода по торгових аспектах нтелектуально власност ТРИПС. Асоцаця Азатсько-Тихоокеанського економчного спвробтництва АТС Створена в 1989 р. Як нтеграцйне угруповання АТС тльки формуться, в нй розпочинаються нтенсивн пошуки схем спвробтництва. Сьогодн модел пвнчноамерикансько азатсько-тихоокеансько нтеграц вдрзняються вд захдновропейсько.

Якщо в Захднй вроп процес нтеграц йшов вд створення диного ринку до економчно, валютно та полтично сплки, що супроводжувалося формуванням змцненням наднацональних структур, то в зазначених регонах нтеграцйн процеси охоплюють, насамперед, мкрорвень на баз транснацональних корпорацй. На даний час АТС включа 18 держав Аз, Пвнчно Пвденно Америки Канаду, США, Мексику, Нову Зеландю, Австралю,

Папуа - Нову Гвнею, Бруней, ндонезю, Малайзю, Снгапур, Таланд, Флппни, Пвденну Корею, Тайвань, Гонконг, КНР, Японю, Чил. Система керування в АТС включа 10 робочих груп, секретарат, спецальний комтет по торгвл й нвестицям. На АТС припада 55 свтового ВВП, 40 свтово торгвл, бльше 40 населення земно протоки. На зустрчах учасникв АТС у Сетл в 1993 р. в Богор в 1994 р. були розроблен програми лбералзац торгвл

регонально глобально створення сприятливих умов для ноземних нвестицй, спвробтництва в област технологй, заходи митного роззброювання створення зон вльно торгвл до 2000 р. для менш розвинутих кран - до 2020 р вропейська економчна комся ООН вропейська економчна комся Органзац Обднаних Нацй ЕК ООН була створена в 1947 р. з штаб-квартирою в Женев Швейцаря. Протягом бльш як 50 рокв свого снування

ЕК охопила свою дяльнстю 55 кран Пвнчно Америки, вропи й Аз, у результат чого виробивлено спльний механзм мжнародного економчного спвробтництва. ЕК мжнацональним форумом, на якому досягаться взамна домовленсть згода в процесах формування виконання загальних напрямкв дяльност кран, реалзац хньо спльно полтики. ЕК реалзу так основн функцональн аспекти дяльност сприяння економчному, науково-технчному соцальному

розвитку кран на основ нтеграц регонального мжрегонального спвробтництва забезпечення проведення спльних наукових дослджень розробок у систем економчного аналзу й оцнки проритетних програм проектв, повязаних з економчними, полтичними соцальними сферами кран пдготування проведення конвенцй, узгодження й адаптаця норм стандартв в галуз економки, технки, технолог навколишнього середовища з метою заохочення мжнародно кооперац координац дяльност в регональних обднаннях кран розвиток використання економчних соцальних

можливостей нацонального росту кран шляхом удосконалювання роботи в галуз навколишнього природного середовища, промисловост, енергетики, транспорту торгвл, а також у багатьох областях повсякденного життя населення заохочення удосконалювання рацоналзац перехдних процесв кран Схдно Центрально вропи в систему ринкових вдносин, сприяння хнй участ й обднанню в вропейську глобальну свтову економку координаця дяльност центральних органв

ООН, спецалзованих вропейських заснувань, урядових мжурядових органзацй. Особливу актуальнсть ма напрямок дяльност ЕК, нацлений на задоволення потреб кран з перехдною економкою, котрим необхдно створити нституцональну законодавчу основу для ефективного функцонування ринкових вдносин. На даний час вропейська економчна комся ООН активно пдтриму розвива партнерськ вдношення з вропейською сплкою, Органзацю по безпец спвробтництву в вроп ОБС, а також з такими субрегональными органзацями,

як Спвдружнсть Незалежних Держав, Центральновропейська нцатива, Чорноморське економчне спвробтництво, що у свою чергу орнтують ЕК на удосконалювання видв дяльност в економчнй, соцальнй, полтичнй культурнй областях. Головн проблеми свтово економчно нтеграц Окрм позитивних наслдкв розвитку свтово економчно нтеграц снують негативн, що стосуються як свтового спвтовариства в цлому, так окремих нацональних економк.

До основних, глобальних економчних проблем варто вднести Посилення взамозалежност нацональних економк , як слдство цього процесу, зменшення стабльност свтово фнансово системи. Яскравим прикладом наслдкв порушення стабльност свтово фнансово системи Азатська валютно-бржова криза, що заподяла помтний негативний вплив на ринок капталв розвинутих кран. У його основ лежало деклька причин. По-перше, мова йде про податкову полтику

Япон, де урядом у 1997 р. були рзко пдвищен податки, але не були продуман наслдки цього пдвищення для нших кран Пвденно-Схдно Аз, для яких японська економка була тривалий час локомотивом економчного розвитку. По-друге, азатська фнансова криза повязана з наявнстю на ринках велико клькост цнних паперв, зокрема на фондових бржах, так називаних похдних цнних паперв конвертованих облгацй, варрантв, опцонв, фьючерсв, що носять винятково спекулятивний характер. Ц папери, як правило, постйно купуються перепродаються

з метою витягу спекулятивних прибуткв. Вартсть таких похдних паперв, що носять назву деривати, склада бля 100 трлн. долл. США, що перевищу обсяг ВНП усх кран. Тому скидання подбних паперв на ринках ведуть до падння курсв нших цнних паперв сприяють розвитку бржових крахв. Третьою причиною кризи можна назвати певну зацкавленсть США в пдрив економки так званих схдних тигрв, тобто ряду кран

Пвденно-Схдно Аз, що протягом останнх рокв були конкурентами США, скеровуючи на американський ринок так дешев товари, як побутова технка, текстиль, грашки й нше. Одним з проявв дй США проти кран Пвденно-Схдно Аз стала гра на зниження гонконгського долара, а також спекулятивн операц, проведен американським бзнесменом Соросом проти ряду валют цих кран, зокрема Малайз.

У результат спльно д цих чинникв почалася криза на валютних фондових бржах кран Пвденно-Схдно Аз, що виявилося в паднн курсу хнх валют цнних паперв, насамперед, акцй, що потягло за собою ланцюгову реакцю банкрутства ряду банкв нших кредитно-фнансових нститутв. Четверта причина азатсько фнансово кризи - неправильне використання кредитв нвестицй у кранах Пвденно-Схдно Аз, спрямованих у нерухомсть фнансов активи, а не у виробництво.

Оскльки сну глобалзаця ринкв капталу через переплетення ринкв цнних паперв нвестицй, азатська фнансова криза торкнулася також багатьох нших кран, включаючи головн захдн. Це виявило себе, насамперед, у паднн курсу акцй на Нью-Йоркськй й нших значних фондових бржах захдних кран Лондонськй, Паризькй, Франкфуртськй. Наслдки азатсько кризи для

Япон виявилися дуже серйозними. Крм падння курсу ни стосовно долару зниження курсово вартост акц, виникнула гостра негативна ситуаця в кредитнй систем Япон. Наслдки азатсько кризи для США захдно вропи виявилися менш суттвими. Зниження курсу акцй на фондових бржах цих кран було припинено як тимчасовим закриттям брж, так оберненою купвлею цнних паперв тими компанями корпорацями, у яких курси паперв упали у жовтн - листопад 1997 р. У Захднй вроп бржов ндекси восени 1997 р. також пддалися коливанням

вд падння до зростання, хоча на початку 1998 р. намтилася тенденця до х пдвищення. Водночас США Захдна вропа продовжують вдчувати наслдки азатсько кризи виражають певну занепоконсть на майбутн, оскльки на крани Пвденно-Схдно Аз донедавна припадало 13 свтового ВВП бльш 40 експорту в США Захдну вропу. Отже знецнення валют кран Пвденно-Схдно Аз становить певну погрозу для головних захдних кран, тому що рст притоку дешевих азатських

товарв може призвести до дефциту торгових платжних балансв, дестаблзац економки, особливо зростання безробття, що, дуже небезпечно для Франц, Англ, ФРН. Ланцюгова реакця азатсько фнансово кризи негативно вплинула на крани Латинсько Америки Росю, де вдсутня економчна фнансова стабльнсть. Таким чином, азатська фнансова криза поступово переросла у свтову фнансову кризу 1998 р стотно пдрвавши

стабльнсть нацональних ринкв капталв, а також у цлому свтовий фнансовий ринок. Суттвою перепоною для поглиблення мжнародно економчно нтеграц рзний рвень ступнь розвитку економк кран , що нтегруються, внаслдок чого конкурентноздатнсть нацональних економк кран , що розвиваються , виявляться очевидно меншою, в порвнянн з економками розвинутих капталстичних кран. За умов послаблення митних баррв це призводить до нездатност виробникв кран, що розвиваються, конкурувати

з виробниками економчно розвинутих кран. Дозволити соб достатню вдкритсть режиму зовншньо торгвл може лише сильна у конкурентному план держава, яка здатна знайти соб гдне мсце на свтовому ринку. Надзвичайно багату нформацю да знайомство з матералами свтового звту про конкурентоспроможнсть окремих нацональних економк за 1998 рк11 Тhe Global Competitiveness Report 1998 Word Economic forum. Geneva, Switzerland 1998 319 р

Звт результатом дослджень велико групи вчених з рзних кран свту, серед яких Джефр Сакс, Майкл Портер та нш вдом економсти. Концентрованим результатом дослдження зведений ндекс конкурентоспроможност рзних кран свту у 1998 роц. Методологю дослдження у Свтовому звт проаналзував Ендрю Уорнер22 Warner, Andrew M. Меthodology Тhе GоЬа Competitiveness Report 1998, р.78-81

При побудов ндексу комбнувалося два основних види даних. Перший - кльксн дан вони ндикаторами економчного стану крани, технологчних можливостей нфраструктури, як збран у широкому кол виданих джерел. Другий вид даних - дан спостережень експертн дан огляд вимрю сприйняття ситуац провдними представниками длових кл бльше нж 3000 респондентв з 53-х кран, що представлен у звт. нформаця вд цих спостережень охоплю так факти щодо кожно крани, як кльксними даними в достатнй

мр не вимрюються. Для огляду стану справ у свт щодо конкурентоспроможност було вдбрано 53 крани, серед них з кран колишнього СРСР - Украну Росю. Ран жування конкурентоспроможност у 1998 роц показано у таблиц 2 вибрково. Таблиця 2. Зведений рейтинг конкурентоспроможност Рейтинг 1998Рейтинг 1997Кранандекси конкурентноспроможност 1998 1997 11Сингапур2.162.3222Гонконг1.91 2.0633США1.41 1.6147Великобританя1.291.1454Канада1.271 .382425Нмеччина0.15 0.202829Китай-0.150.063532Чехя-0.47 -0.084835Словаччина-1.17 -0.384950Польща-1.18

-1.275045ндя-1.61 -0.925151Змбабве-1.70 -1.425253Рося-2.02 -1.895352Украна-2.51 -1.73При вдбор кльксних даних питань для огляду автори цього звту керувалися двома головними обставинами. Для кльксних даних обирались ндикатори, що дають всебчне уявлення щодо стану економки крани, макроекономчн мкроекономчн дан включно, але з спецальним акцентом на даних, що суттвими в економчному зростанн згдно з дослдженнями в науковй лтератур. Ц дослдження пдтверджують звязок мж економчним зростанням крани такими

показниками як вдкритсть до мжнародно торгвл, яксть урядово полтики, яксть фнансових нституцй, ефективнсть ринкв прац, пдготовка робочо сили тощо. Збран кльксн дан дан спостережень класифкуються розподляються по групах - чинниках конкурентоспроможност. Ц всм чинникв - Вдкритсть, Уряд державна влада, Фнанси, нфраструктура, Технологя, Управлння, Праця людськ ресурси нститути.

Всм груп чинникв включають бльше двохсот окремих ндикаторв. Як зазначають автори резюме Джефр Д. Сакс, Гален Л. Стоун Ендрю М. Уорнер1, у 1998 роц найбльш конкурентноспроможними економками, як в 1997 роц, стали Снгапур Гонконг, незважаючи на кризу у Схднй Аз. Обидв економки визначаються вдкритою торгвлею, малим за видатками втручанням урядом, розвиненою нфраструктурою.

США 3-й рейтинг найбльш конкурентноспроможними серед великих кран. Франця 22-й, Нмеччина 24 - й таля 41 - й вдстають через недостатню ефективнсть уряду ринкв прац. В кнц списку залишаються Украна 53 - й Рося 52 -й , що наслдком не тльки труднощв перехдного пероду, а й суперечливим характером реформ малоефективною державною полтикою. стотн перемщення вгору за рк здйснили Великобританя, Ндерланди, рландя, Фнляндя

Даня. Погршили сво рейтинги три пвденно-схдно-азатськ крани - ндонезя на 16 позицй, Малайзя Таланд. Для порвняльного аналзу кран по окремих чинниках вони були згрупован у шсть регональних або функцональних груп. Ентерпот Епгеро - мал дуже вдкрит економки, що спецалзуються на забезпеченн торгових фнансових послуг до нших частин свту Гонконг, Люксембург, Снгапур, Швейцаря. Англосаксонськ економки - рландя,

Великобританя, Австраля, Канада, Нова Зеландя США. вропейськ економки включають крани континентально вропи, за винятком Люксембургу Швейцар. Азатськ виробнич економки Китай, ндонезя, Японя, Корея, Тайвань, Малайзя, Таланд Флппни. Перехдн економки Чехя, Угорщина, Польща, Рося, Словаччина, Украна Втнам. Латиноамериканськ економки

Аргентина, Бразиля, Чил, Колумбя, Мексика, Перу Венесуела. нш економки включають вс нш крани, що не вкладаються у попередн групи гипет, сландя, ндя, зраль, Йорданя, Норвегя, Пвденна Африка, Туреччина Змбабве. Характеристики шести спецальних груп наведен у табл. 3 де показан середн рейтинги для кожно групи показникв.

Якщо проаналзувати позиц кран у восьми групах чинникв, то перехдн економки будуть посдати останн мсця. Зокрема, Украна посда 51-е мсце по груп чинникв Вдкритсть, 52-е - по групах Уряд, Людськ ресурси 53-е по нших пяти групах показникв. Адже ми все ще доламо наслдки десятирч державного соцалзму, економчного застою чи падння показникв ефективност 80-х рокв мамо низьк рейтинги значною мрою через цю спадщину.

У порвнянн з ншими регонами, крани з перехдною економкою, за оцнками експертв, мають слаборозвинен ринков нститути, недостатню практику управлння, слабку державну владу вкрай висок податки для того, щоб ефективно конкурувати з розвиненими кранами. Таблиця 3. Рейтинг 7-и груп кран по 8-и факторах найвищий, 53 - найнижчий Зага- ломВдк- ри- тстьУрядФнан синфра-струк-тураТехно- логяУправ- лнняПрацянсти-тутивросоюз231537232121183 518Англосаксонськ

крани81419128811139Латинська Америка373924403842322841Ентерпот5695713 10610Азатськ виробнич економки 21289212729301634Перехдн економки464343424238473842зокрема, Украна535152535353535253нш39413338383337 3731 Ще одню проблемою, що наслдком мжнародно нтеграц, може стати поглиблення спецалзац нацональних господарств на окремих видах вироблено продукц послуг, що надал може призвести а до створення потужних транснацональних монополй б зменшення мобльност нацональних економк.

Глобальн проблеми свтово економчно нтеграц певнм чином продовженням регональних нтеграцйних проблем, до яких слд вднести Проблеми С На вдмну вд колишнх етапв розширення, як здйснювались через компромси при певних зустрчних корективах в механзм самого вросоюзу наприклад, з Великобританю по сльському господарству, з Фнляндю Швецю - через спецальний режим сприяння в розвитку х пвнчних територй тощо, вд ниншнх претендентв вимагають

стовдсоткового безумовного прийняття вимог вросоюзу. Тим самим робиться крок назад в порвнянн з колишнми вропейськими угодами цих держав з С, як були до певно мри ндивдуалзованими. До ниншнх претендентв при х вступ застосовуться диний стандартний пдхд, що не залиша мсця для врахування х нацонально специфки. Новобранцв чека в С заздалегдь вдоме суттве обмеження х владних повноважень.

З посиланнями на некеровансть конгломерату, що утвориться з 26 кран-членв вросоюзу, знову-таки ще до його розширення, плануться завершити адмнстративну реформу, тобто замнити правила представництва окремих кран-членв в органах Спвтовариства. Отже, нове розширення вигляда вже не як злиття, а швидше як поглинання С чергово парт держав, що приднуються. Не випадково ряд спостергачв спецально застергають його лдерв вд мперських амбцй, входження в роль метропол вропи.

Щоб не виглядати як колонзатор, вважають вони, вросоюз не повинен створювати враження, що приднання означа просте копювання в даних кранах правопорядку, полтик структур Спвтовариства що вд самобутност, що склалася в ншй вроп, не залишиться нчого, що заслугову на збереження. Створення дино Валютно системи ЕВС також породжу цлий ряд проблем як для самого С, так для його економчних партнерв. Дос ще не снувало тривалого монетарного союзу мж суверенними державами

без сильно полтично нтеграц. Крм того економка вро-зони не чимось добре вдомим, колишн регуляц поведнки можуть змнитися з бльш широким розповсюдженням вро. Тому важко напевне сказати, як економчн ефекти будуть переважати з введеннями вро. Подальша нтеграця в рамках вропейсько сплки створила певну ейфорю, що згладила деяк серйозн мждержавн протирччя у сфер валютно фнансово полтики. Проте очевидно, що надал забуття нтересв малих кран бльш

великими може призвести до оберненого процесу, тобто дезнтеграц. Але як воно буде, здатне показати тльки майбутн. НАФТА У рамках НАФТА не створен поки-що спецальн механзми, як регулюють спвробтництво, подбно тим, що снують у С Комся, Суд, Парламент т.п АТЕС АТЕС не ма механзму прийняття ршень багато в чому зберга риси консультативно групи. В АТЕС снують серйозн протирччя мж азатськими неазатськими учасниками угруповання.

ЮДЕАК В ЮДЕАК збергаються численн перешкоди на шляху мждержавного руху товарв, капталв робочо сили. До основних причин, що перешкоджають розширенню нтрарегонально торгвл, у першу чергу , варто вднести загальний низький рвень розвитку учасникв однотипнсть хньо спецалзац в мжнародному подл прац вдсутнсть розвинуто транспортно мереж в регон. Перспективи свтово економчно нтеграц Яскравим прикладом перспектив економчно нтеграц змни, на як очкують найближчим часом в

С. Введення загальновропейсько валютно одиниц в счн 1999 р. розпочався третй, завершальний етап введення дино вропейсько валюти вро11 Псля тривалих суперечок флологв та фнансиств було досягнуто домовленост про те, що вро- чоловчого роду. в 12 з п ятнадцяти державах С , спочатку в безготвковй, а з липня 2002 р. в готвковй обг22 На початку 1999 р. 30 тис. вантажвок почали розвозити по банках 50 тис. т. нових грошей 12,1 млрд. монет

загальною вартстю в 3,8 млрд. вро Очкуться що в недалекому майбутньому вро забезпечить чисельн переваги для кран-членв. Якщо перехд до диного внутршнього ринку С вже до 1996 р. дозволив створити в Захдно вроп вд 300 тис. до 900 тис. нових робочих мсць, пдняти рвень середнх прибуткв на душу населення на 1,1-1,5, знизити нфляцю на 1- 1,5, збльшити промисловий експорт на 20- 30, скоротити розсв внутршнх цн у рзномантних кранах

С на товари з 22,5 до 19,6, а на послуги - з 33,7 до 28,6 залучити в С 44 усього мжнародного вивозу капталу проти 28 у 1992 р то введення вро здатне принести ще бльш помтн макроекономчн переваги. Серед них зниження операцйних витрат, повязаних з торгвлею та фнансовою дяльнстю з ншими кранами вро-зони вдсутнсть у межах вро-зони ризику, повязаного з обмнним курсом бльша загальна цнова стабльнсть бльш чтка цнова прозорсть. Нижчий ризик щодо обмнного курсу означа також меншу премю

за ризик, що закладатиметься у рвн процентно ставки, а отже, зменшаться витрати, повязан з запозиченням у багатьох кранах. Це, на додаток до спльного ринку товарв та послуг, закладе основи довгостроково ефективност, повязано з спльним ринком. Девять рокв тому вропейська Комся оцнювала прям статичн вигоди монетарного союзу, повязан з нижчими операцйними витратами, бля 0,5 ВВП С, що дорвню приблизно 40 млрд. щорчно. Сучасн дослдження показують навть бльш вигоди - до 1 вдсотка

ВВП. У випадку успху вро зробить колосальний вплив на свтов фнанси. Експерти мжнародного банквського концерну Дойче Морган Гренфелл вважають, що з уведенням дино вровалюти в 12 державах С виника другий за розмрами ринок цнних паперв у свт. Вони оцнили, що сукупна вартсть цнних паперв держав вропейсько валютно сплки склала до 1998 р.

5,256 трлн. КЮ 1 КЮ екввалентно 1,12 , що перевершу японський фондовий ринок, але поступаться американському, оцнюваному в 10,8 трлн. КЮ. За розрахунками банквських спецалств Дрезднер Клянворт Бенсон, обднаний ринок акцй кран, що переходять на вро, складе 79 сукупних фондових капталв держав - членв С. Отже, введення дино валюти може стати ключовою подю вропейсько нтеграц за останн 40 рокв. Розширення ЕС. На меж XXI ст. вропейський

Союз вступа в новий, безпрецендентний етап свого розширення. Число його членв за рахунок держав Центрально та Схдно вропи, а також Прибалтики , плануться довести з 15 до 26. Враховуючи супутн геополтичн чинники, серйозн спостергач порвнюють таку подю за значенням впливом з створенням самого Спльного ринку сорок рокв тому. Крокуючи на Схд, С помтно нарощу свй ресурсний потенцал територю - на 34.

населення - на 29, перетворються в найбльший у свт ринок з 500 млн. споживачв, зберга просторову динамку нтеграц. Полтично формуться гегемоня вросоюзу на основнй частин територ вропи, що нада йому вже зовсм ншу мжнародну вагу, статус позиц. Згдно з ршенням засдання вропейсько Ради 12-13 грудня 1997 року Люксембург, З березня 1998 року розпочалися переговори С з державами претендентами на вступ до вросоюзу стосовно умов х нтеграц до

С. Першим етапом мало стати поступове залучення постсоцалстичних держав до внутршнього ринку С. Псля вступу до вропейського Союзу Польща, Чехя, Угорщина, Естоня Словеня зобовязан будуть запроваджувати принципи диного торговельного та митного режиму С стосовно третх держав. З третми державами серед яких, до реч, й Украна, як завдяки багатьом як зовншнм, так внутршнм чинникам не можуть у найближчому майбутньому приднатися

до ЕС, були укладен угоди про асоцйоване членство з вропейськм Спвтовариством, як також називають вропейськими угодами. В преамбулах цих угод визнаться, що кнцева мета кожно з цих кран в цьому процес стати членом С що угода про асоцйоване членство покликана сприяти досягненню ц мети. С пдписало угоди про партнерство спвробтництво з бльшстю кран, як входили до складу колишнього

Радянського Союзу. Крм УПС з Росйською Федерацю та Республкою Молдова, як вже набули чинност, вдповдн угоди пдписано з Врменю, Азербайджаном, Грузю, Казахстаном, Киргиз станом, Узбекистаном, Туркменистаном та Бларуссю, ц угоди чекають на свою ратифкацю. ВТО За прогнозами спецалств, дяльнсть ВТО дозволить до початку

XXI в. знизити середню ставку митних тарифв у розвинутих кранах до 3 у середин 90-х рр. вона складала там 4. НАФТА Майже вс торгов й нвестицйн барри мж кранами-учасницями повинн бути знят протягом таких 15 рокв. Зараз у ряд пвденноамериканських кран проглядаться прагнення до приднання до НАФТА. АТС У листопад 1996 р у Манл на Флппнах учасники АТС зумли домовитися про координацю ндивдуальних спльних планв лбералзац ринкв товарв послуг.

Було пдтверджене прагнення створити до 2020 р. зону, вльну для перемщення товарв капталв, зберегти мораторй на вступ нових членв до кнця сторччя. У цлому АТС можна оцнити як угруповання вдкрито економчно нтеграц, заявку на вступ у який подали Рося, ндя, Пакистан, Монголя, Колумбя, Еквадор. АСЕАН До 2000 р. АСЕАН плану знизити мито до 5 по 38 тис. найменувань товарв створити систему безмитно торгвл,

свого роду загальний ринок. МЕРКОСУР Кнцева цль створення Меркосур учасниками визначена як утворення в регон загального ринку для досягнення цього крани учасниц збираються провести - унфкацю нацональних режимв оподатковування, трудового мграцйного законодавства - створити механзм регулювання обмнних курсв валют ввести принцип проритетност ршень правил Меркосур над нацональними законодавствами. ОС КО ОС

КО, за задумом кран фундаторв, ма стати прообразом майбутнього Центральноазатського загального ринку, що повинний мстити в соб мусульманськ республки СНД середньоазатськ, Казахстан, Азербайджан. Мсце Укран в процесах свтово економчно нтеграц. Рвень економчного розвитку Украни, як будь-яко ншо крани, тсно повязаний з процесами, що вдбуваються у всесвтньому господарств, Вд ступеню участ в мжнародному подл прац залежить виршення багатьох проблем

укрансько економки. До головних економчних чинникв, як впливають на швидксть процесу входження Украни у свтовий економчний простр, слд вднести Позитивн значний сировинний потенцал вигдне географчне положення, розвинуту мережу залзничних дорг, водних повтряних трас, трубопроводв мережу енергопостачання досить високий рвень квалфкац кадрв поряд з вкрай низькою заробтною платою, хоча досить часто це нвелються низькм рвнем продуктивност прац наявнсть технологчно-передових секторв промисловост, здатних до швидкого

освоння нових видв продукц наявнсть виробничо бази будинки, нфраструктура, тощо, яка швидко без значних обсягв нвестування може бути використана у новому виробничому процес. Негативн Тривалий час Украна, як нш постсоцалстичн крани, була зольована вд свтогосподарських глобальних процесв приречена на замкненсть самодостатнсть. За часв СССР економка Украни функцонувала на принципах централзованого планування розвивалась у вдрив вд впливу

свтово господарсько кон юнктури, у власнй систем цнових пропозицй вона виробляла та в певнй мр продовжу виробляти в основному продукти, що не знаходять попиту на зовншньому ринку за сприятливими цнами. Функц щодо регулювання зовншньо торгвл платежв в основному виконували органи державного управлння, а не ринков регулятори. Наявнсть високого ступеню полтично нестабльност, вдсутнсть чтко економчно полтики, непослдовнсть в проведенн реформ невизначенсть, непослдовнсть, а нод вдсутнсть належно законодавчо

баз велику корумповансть владних структур рзних рвнв 3 1991-2000р. вдбулося 2-3 кратне падння ВВП. На 1.07.1999 р. обсяг кредиторсько заборгованост перевищив обсяг ВВП у 1,6 рази. Вдносно великий державний борг на 1 счня 2000 р. внутршнй борг бля 15млрд, зовншнй 65млрд гривень при рчному бюджет бля 52 млрд. гривень невиважену полтику щодо зовншнх запозичень бльшсть з них взят у вигляд кредитв, а не у форм прямих нвестицй, використан неефективно, в основному на покриття

дефциту державного бюджету платжного балансу скорочення виробничого споживання за рахунок рзкого падння виробництва, а також обмеженсть внутршнього ринку у звязку з вкрай низькою купвельною спроможнстю населення низка нвестицйна привабливсть галузей з довгостроковим циклом вддач вкладених капталв. В результат структурн зрушення гальмуються фактично нульовою нвестицйною активнстю значний вдтк капталу з Украни в негативному вдношенн 110, обумовлений, з одного боку, кримнальним його характером, а з другого,

неврою значно частини втчизняних бзнесменв у сталсть економчних перетворень, а також значн труднощ щодо легального ведення бзнесу. подальше погршення структури експортно-мпортних потокв збльшення в експорт питомо ваги сировинно групи товарв, а в мпорт - продукц споживчого призначення. недостатнй розвиток фнансово, технчно, нформацйно та ншо нфраструктури неконкурентоздатнсть продукц бльшост укранських пдпримств, бльш того ймоврнсть системного вдриву вд групи провдних кран через несумснсть технологй, низьку здатнсть

економки до нвестицй та нововведень, структурно-галузеву несумснсть переважна орнтовансть торговельних звязкв Украни на одну крану - Росйську Федерацю Щодо стратегчних напрямв нтеграц Украни в свтове господарство необхдно видлити Входження в перспектив до структур вропейського Союзу С. У напрям розвитку зовншньо торгвл з окремими регонами свту одне з найбльш приоритетних направлень укрансько нтеграц поглиблення зв язкв з кранами-членами вропейського

Союзу. Необхднсть нтеграц Укран до ЕС виплива з ряду обктивних обставин Украна представля собою одну з найбльших, як за чисельнстю населення, так за територю, вропейських кран нтеграця вдкрива перед Украною значн можливост щодо використання свого вигдного географчного положення. Орнтаця на спвробтництво з вропейським Союзом змусить укранських товаровиробникв пдтягуватися до високих вропейських стандартв. Саме через вропейський ринок ми зможемо отримувати новтн технолог, за допомогою

яких виготовлятимемо продукцю, конкурентноспроможну на ринках вропи, Аз, Рос, кран СНД. Забезпечення недискримнацйного доступу основних товарв експорту Украни на ринки С. Треба врахувати, що вропейський ринок - це понад 500 млн. потенцйних споживачв, що мають високу платоспроможнсть. Украна вже зараз може сподватись на певну пдтримку з боку С та його кран-членв в питанн приднання Украни до Генерально

Угоди про тарифи торгвлю ГАТТСОТ, одержання доступу до Загально системи преференц С. Втм, процесу нтегрування Украни до С заважають суттв обставини - Крани, що претендують на повноправне членство в С, повинн мати ринкову економку, яка вже функцону тобто не перехдну до ринку, а саме ринкову. В Укран на цей час ринково економки нема, а процес переходу до не затягуться та ускладнються багатьма

негативними процесами спад виробництва, падння життвого рвня населення, жорстка криза платежв, наростаюча кримналзаця економчно дяльност та процвтаюча корупця, практична вдсутнсть нвестицй, тощо Украна найбльш безладна крана серед тих, як С будь-коли розглядав як можливого кандидата на членство Крани С повинн застосовувати правила та регулююч принципи, встановлен в рамках С, а нормативно-правова база, що сьогодн сну в Укран суттво вдрзняться вд диних правил

С Рвень мжнародно конкурентоспроможност основно маси укранських пдпримств на сьогодн вдста вд рвня С. Багату нформацю щодо конкурентоспроможност Укрансько економки да знайомство з матералами свтового звту про конкурентоспроможнсть окремих нацональних економк за 1998 рк див. П. 4. Вкрай невтшне мсце Украни у зведеному рейтингу в усх групах показникв, звичайно, можна частково списати на роздратування залучених експертв станом справ у вропейськй кран, який гршим, нж вони могли

сподватись може через це деяк африканськ крани мають вищ рейтинги. Слд також памятати, що бля ста кран свту не потрапили до звту, не вс з них випередили б Украну в раз свого включення до нього. Однак наведен обктивн кльксн дан також дають невтшну оцнку щодо конкурентоспроможност втчизняно економки. Це пдтверджу результати тих дослджень , як на додаток до традицйних ситуацй неспроможност державно влади, що притаманн кранам з розвиненою економкою, додають специфчн проблеми

новостворених держав, через це Украна ма грш стартов умови, порвняно з центральновропейськими перехдними економками. Таблиця 4. Криза в уряд й управлнн ранжування звту найнижч рейтинги РРей-тингНеунор-мован платеж поширенУхиляння вд сплати податкв процвтаОрганзована злочиннсть примушу бзнес до значних витратПолця не нада ефективних гарантй особисто безпеки53УкранаУкранаКолумбяПАР52ндонезя РосяПАРУкрана51ФлппниталяУкранаМексика50 ВтнамГрецяРосяКолумбя49ВенесуелаБразиляС ловаччинаРося

Навть поверхневий огляд вдповдних рейтингв свдчить про слабк мсця, провали у рзних напрямах укрансько державно полтики, за яку повинна бути вдповдальна не лише виконавча, але й законодавча судова влада всх рвнв. Лише в галуз технологй по окремих показниках Украна ма пристойн позиц рвень шкльно освти, стан фундаментально науки, незважаючи на катастрофчно низький рвень хнього бюджетного фнансування. Украна явно недостатньо використову географчн вигоди свого розмщення,

що повинно давати конкурентн переваги тут Украна ма 13-й рейтинг, вищий за вс крани з перехдною економкою. По мр спроможност Украна повльно, але врешт-решт робить поступов крок нтеграц до С. Першим з них стало законодавче врегулювання з боку Украни свох вдносин з вропейським Спвтовариством та державами-членами шляхом укладення Угоди про партнерство спвробтництво УПС вд 14 червня 1994 року що замнила

Угоду про торгвлю та комерцйне й економчне спвробтництво, яку вропейське Спвтовариство Радянський Союз пдписали в 1989 роц. В економчному аспект УПС важливим кроком щодо залучення Украни до правового поля диного вропейського ринку та ГАТТСОТ. Положення УПС, що регулюють питання перемщення товарв, послуг, робочо сили та капталв значною

мрою визначатимуть правове поле регулювання вдповдних вдносин, впливаючи на внутршн законодавство обох Сторн особливо Украни, оскльки нормативн акти С здебльшого вдповдають всм правилам, визначеним в УПС. Одним з наступних крокв на шляху нтеграц до С ма стати вступ Украни до Свтово органзац торгвл СОТ, членами яко 81 крана свту. Прямими загальноекономчними наслдками вд членства

Украни в цй органзац будуть забезпечення гарантованого доступу до свтових ринкв товарв, робт, послуг за рахунок отримання вдповдних прав для захисту свох нтересв на свтових ринках, значне розширення обсягв ноземних нвестицй, що залучаються, захист нтересв нацонального товаровиробника. Членство Украни в СОТ передумовою початку переговорв з С про асоцйоване членство. На першому засданн Ради з питань спвробтництва мж

Украною та вропейським Союзом, що вдбулося в середин 1998 року в Люксембурз, вперше офцйно було заявлено про намагання Украни отримати статус асоцйованого членства в С. Угодою про С передбачен два типи асоцйованого членства, один з яких чтко визнача можливсть крани стати в майбутньому повноправним членом С, а нший не обумовлю тако можливост.

Домагаючись статусу асоцйованого членства в С, Украна, насамперед, розрахову на юридичне визнання з боку С можливост крани за певних умов стати повноправним членом. Таким чином, Украна перебува лише на першй нституцйнй сходинц в побудов вдносин з С - укладеного договору про партнерство спвробтництво. Це найбльш проста форма взамод, яку вд повного членства вддаляють ще дв сходинки - угода про вльну

торгвлю та статус асоцйованого члена С. Нин розвиток спвробтництва Украни з С охоплю близько 30 галузей народногосподарського комплексу. С другим псля СНД торговельним партнером Украни найбльшим джерелом фнансово допомоги. Товарообг Украни з С становив у 1999 р. бльше 50 загального обсягу торгвл з усма кранами вропи. Але процес нтеграц до вропейського Союзу досить тривалий важкий, а одних декларацй щодо вибору вропейського

шляху розвитку для його досягнення недостатньо. Завдяки великй клькост невиршених проблем Украна в черз кандидатв до С виявилася навть позаду Босн та Македон, тобто так далеко, як це тльки можна соб уявити. Це пдтверджують результати Гельснського саммту голв кран-членв С. На ньому питання щодо вступу Украни до вказаного обднання практично не розглядалось.

Укранська тема на зазначеному саммт фактично звучала як у 1994 р. Основна причина в тому, що Украна практично не просунулася в напрямку здйснення ринкових реформ демократично трансформац суспльства. Спвробтництво з кранами СНД У регональному аспект одним з проритетних напрямв у зовншньоторговельнй дяльност Украни спвробтництво з кранами СНД, що обумовлено сторичними звязками, взамоповязанстю економк, подбнстю

економчних проблем. Перспективним напрямом розвитку зовншньо торгвл з кранами СНД налагодження прямих звязкв з окремими регонами. Так звязки вже розвиваються з Башкоторстаном, Татарстаном, Дагестаном, Бурятю, Якутю, Санкт-Петербургом. У межах СНД снують умови для подальшого розвитку торгвл з Блоруссю

Молдовою, а також поглиблення вдносин з кранами Центрально Аз, насамперед, з Узбекистаном, Туркменистаном, Казахстаном, як мають велик природн ресурси зокрема, паливно-енергетичн та мнерально-сировинн. Серед нших кран СНД привабливими звязки з кранами Закавказзя, як сприяють виходу Украни на ринки Центрально Аз Близького Сходу. нтеграця у рамках

СНД ма окрм беззаперечних переваг, деклька суттвих недолкв Неможливсть виршення у даному економчному середовищ одного з основних перспективних питань -технологчного прориву. нтеграцю намагаються здйснити в умовах економчно кризи, що охоплю ус без винятку крани СНД, що ставить пд сумнв практичну реальнсть. Загроза економчного краху окремих кран СНД спонука х до певного двостороннього зближення, що да пдстави характеризувати дану модель як нтеграцю

виживання на вдмну вд економчно нтеграц зростання. Суперечност економчно нтеграц в СНД привели до того, що цей процес практично загальмувався. У звязку з цим зовншньоекономчна полтика Украни щодо кран СНД буде направлена на розширення та поглиблення двостороннх звязкв. З цю метою вже пдписан Мждержавн програми довгострокового спвробтництва з

Росйською Федерацю, Республкою Молдова, Республкою Бларусь, Казахстаном Грузю, розробляються аналогчн програми довгострокового економчного спвробтництва з Туркменистаном, Азербайджанською Республкою, Республкою Узбекистан Врменю. Однм з перспективних напрямв спвробтництва в межах екс-СРСР слд також зазначити забезпечення взамовигдних стабльних торговельних звязкв з кранами

Балт, в перспектив в режим вльно торгвл. Чорноморський економчнй басейн. нтереси Украни як морсько держави вимагають надання проритетного значення активзац участ у Чорноморському Економчному Спвробтництв ЧЕС, де вона одню з 11 кран-засновникв. З метою поглиблення економчного спвробтництва з кранами-учасниками ЧЕС Украна вжива конкретних заходв для розробки, розвитку виконання проектв у таких галузях як транспорт

звязок, торгвля промисловий розвиток, обмн економчно-комерцйною нформацю, сльське господарство, наука тощо. Серед основних проритетв - поглиблення економчних вдносин з Туретчиною - для забезпечення диверсифкац джерел надходження нафтопродуктв, а також мпорту сировини для легко промисловост, Грецю - розвиток судноплавства в басейн Середземного моря, Болгарю та Румуню - розвиток торгвл в

Придунайському регон. Пвнчноамериканськй регон Необхдно розвивати позитивну тенденцю для збльшення обсягв торгвл з кранами Пвнчноамерикансько зони вльно торгвл, особливо з США та Канадою. Латинська Америка У розвитку торговельних вдносин з кранами Латинсько Америки перспективним спвробтництво з такими кранами як Бразиля, Аргентина, Чил, на нову фазу взамин виходять вдносини з

Панамою та Перу, вдновлюються зв язки з Кубою. Африка Зроста роль торговельно-економчних зв язкв з кранами Африки, Аз та Тихоокеанського регону. Украна буде продовжувати активну спвпрацю з кранами Пвнчно гипет, Марокко, Тунс захдно Африки Гвнейська Республка, Нгеря, з Пвденно-Африканською Республкою.

Схднй регон Найперспективншим партнером Украни на Далекому Сход Японя, яка включила Украну до Генерально системи преференцй. Необхдно активзувати спвробтництво з Новими ндустральними кранами НК, з кранами АСЕАН, Китам ндю, кранами Пвденно-Захдно Аз Близького та Середнього сходу так, як Лван, Кувейт,

Туреччина, Сиря, Саудвська Аравя, Обднан Арабськ Емрати. Вони мають велике значення з точки зору забезпечення економки Украни джерелами енергоносв споживання нженерно-технчних послуг Украни у спорудженн промислових та цивльних обктв, транспортно комунально нфраструктури. За певних умов доцльне спвробтництво у розвитку трансконтинентально системи транспорту та звязку.

Укранськ пдпримства ВПК можуть одержати в цьому регон необхдн для конверс кошти вд торгвл вонною технкою, озбронням та надання ремонтних послуг. Китай ндя - основн партнери Украни в зовншнй торгвл. В перспектив це ринки для значного збльшення експорту укрансько продукц машинобудування передових технологй, насамперед, для реконструкц обктв, збудованих колишнм СРСР. Крани АСЕАН - потенцйн партнери Украни в XXI столтт.

Вони можуть стати значними ринками для втчизняно машинобудвельно продукц, нженерно-технчних послуг, пдготовки кадрв. Украна може взяти участь у будвництв великих обктв енергетичного та промислового значення. Збльшуватимуться обсяги експорту традицйно продукц укрансько промисловост металопрокат, виробництво важкого металобудування, верстати, мнеральн добрива та нша хмчна продукця, мпорту порвняно дешевих, але високотехнологчних виробв. Виходячи з викладеного, бачимо а нагальну необхднсть нтеграц

Укран у систему свтового економчного господарства б Украну - як досить цлсну соцально-економчну систему, яка ма вагомий потенцал для перспективного входження в свтову економчну систему в несприятливу економчну ситуацю, що склалася в держав, яка суттво заважа нтеграц Украни у свтогосподарськ структури. Висновки Головний висновок стосовно Украни майже очевидний необхдно якомога швидше просуватися у напрямку здйснення

ринкових реформ, демократично трансформац суспльства та покращання економчно ситуац в кран шляхом усунення вищеозначених негативних чинникв. Щодо глобально свтово економчно нтеграц можна зробити висновок про бурхливий розвиток в останн деклька десятилть, як дають пдстави стверджувати, що позитивн наслдки економчно нтеграц в свтовому масштаб явно переважають деяк негативн прояви цього процесу. На тепершнй час снують суттв передумов для подальшого поглиблення свтово економчно нтеграц.

Можна сподватися на те, що вона, як складова загальносвтових нтеграцйних тенденцй полтичних, культурних, тощо, буде сприяти подальшому суспльному розвитку та виршенню глобальних свтових проблем. Список використано лтератури 1.Международные экономические отношения. Е. Ф. Жукова и др. Москва, Изд.Юнити-Дана 2000 485 с. Мжнародн економчн вдносини А. С. Флпенко та нш Кив, вд.

Либдь 1994 254 с. International economics Peter H.Lindert, Thomas A. Pugel USA, 1996 670p. Тhe Global Competitiveness Report 1998 Word Economic forum. Geneva, Switzerland 1998 319 р. Данн з комп ютерно мереж нтернет. 6. Журнал Бзнес огляд, березень 2000. Кив 7. Украна на шляху вропейсько нтеграц науково-практичний

збрник матералв Мнстерства економки Укран 1999 240с.