Аналіз та прогнозування основних тенденцій розвитку ринку дорогоцінних металів в Україні

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

на тему : "Аналіз та прогнозування основних тенденцій розвитку ринку дорогоцінних металів в Україні"

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЗДІЙСНЕННЯ УПОВНОВАЖЕНИМИ БАНКАМИ УКРАЇНИ ОПЕРАЦІЙ З БАНКІВСЬКИМИ МЕТАЛАМИ НА РИНКУ ДОРОГОЦІННИХ МЕТАЛІВ

1.1 Загальні положення

1.2 Види операцій з банківськими металами

1.3 Загальні умови здійснення уповноваженими банками операцій з банківськими металами

1.4 Особливості здійснення операцій з банківськими металами

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СТАНУ РИНКУ ТОРГІВЛІ ДОРОГОЦІННИМИ МЕТАЛАМИ В УКРАЇНІ

2.1 Становлення національного ринку дорогоцінних металів

2.2 Операції комерційних банків на ринку дорогоцінних металів України

2.3 Курсові тенденції на ринку дорогоцінних металів України

РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ РИНКУ ДОРОГОЦІННИХ МЕТАЛІВ В УКРАЇНІ

3.1 Місце України на світовому ринку дорогоцінних металів

3.2 Проблеми формування власної добичі та торгівлі дорогоцінними металами в Україні

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТОК

ВСТУП

Згідно з Законом України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними":

- дорогоцінні метали – це золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо);

- операції з дорогоцінними металами - це дії, пов'язані з:

а) виникненням та припиненням права власності та інших прав на дорогоцінні метали;

б) надходженням дорогоцінних металів до місць зберігання фондів і запасів, а також їх зберіганням і відпуском у встановленому порядку;

в) зміною вмісту або фізичного стану дорогоцінних металів під час їх видобутку, виробництва та використання;

г) ввезенням дорогоцінних металів, виробів і матеріалів, що їх містять, в Україну з-за кордону та вивезенням з України;

- золотий запас України складається з афінованого золота в зливках, є державною власністю і становить частину державних золотовалютних резервів України;

- банківські метали - це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів;

- оперативний резерв золота - складова частина Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України, визначена як резерв для забезпечення невідкладних потреб національної економіки;

- афінаж дорогоцінних металів - металургійний процес одержання дорогоцінних металів високої чистоти шляхом відділення від них забруднюючих домішок;

Суб'єктами правовідносин у сфері видобутку, виробництва, використання, зберігання дорогоцінних металів та проведення операцій з ними можуть бути суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, які здійснюють зазначену діяльність на підставі спеціальних дозволів (ліцензій), що видаються у порядку, встановленому законодавством України.

Афіновані дорогоцінні метали в установленому законодавством України порядку закуповуються, в тому числі і за кордоном, в Державний фонд дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України за рахунок коштів державного бюджету і в Державну скарбницю - за рахунок коштів Національного банку України.

Афіновані дорогоцінні метали у стандартному вигляді, а також видобуте з надр або рекупероване дорогоцінне каміння в розсортованому вигляді при продажу суб'єктами їх видобування і виробництва, скуплені у населення і не викуплені з-під застави ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння на умовах форвардного контракту першочергово пропонуються:

- Міністерству фінансів України для поповнення Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України;

- Національному банку України для поповнення золотого запасу України.

Суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форми власності, та фізичні особи в установленому порядку набувають у власність дорогоцінні метали в зливках та виробах на ринках дорогоцінних металів договорами купівлі-продажу, дарування, іншими цивільно-правовими договорами, а також за правом спадкоємства.

Державний фонд дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України формується Міністерством фінансів України. Державний фонд дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України призначений для забезпечення виробничих, фінансових, наукових, соціально-культурних та інвестиційних потреб України. Цінності, зараховані в Державний фонд дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України, є державною власністю.

Золотий запас України створюється Національним банком України і є державною власністю. Управління золотим запасом України здійснюється Національним банком України у межах повноважень, визначених законодавством.

Золотий запас формується шляхом закупівлі афінованого золота в зливках у фізичних та юридичних осіб, резидентів та нерезидентів за рахунок коштів Національного банку України.

Актуальністю проблеми курсової роботи є необхідність встановлення рівня розвитку та шляхів становлення національного ринку дорогоцінних металів.

Предметом дослідження є обсяги та номенклатура операцій по торгівлі дорогоцінними металами в Україні.

Об"єктом дослідження є діяльність банків на ринку дорогоцінних металів України.

Метою курсової роботи було надання оцінки становлення та розвинутості національного ринку дорогоцінних металів в Україні.

Інформаційною базою дослідження були матеріали з Інтернет – сайтів Національного банку України, сайтів комерційних банків України, Української біржі дорогоцінних металів, Лондонської біржі дорогоцінних металів, матеріали щорічних оглядів ринків дорогоцінних металів фірми "Gold Field Mineral Services Limited".

РОЗДІЛ 1. ЗДІЙСНЕННЯ УПОВНОВАЖЕНИМИ БАНКАМИ УКРАЇНИ ОПЕРАЦІЙ З БАНКІВСЬКИМИ МЕТАЛАМИ НА РИНКУ ДОРОГОЦІННИХ МЕТАЛІВ

1.1 Загальні положення

В операціях з дорогоцінними металами уповноваженими комерційними банками України, які отримали ліцензію Національного банку України на такий вид банківських операцій, вживається наступна термінологія [1]:

- банківські метали - це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів. З металів платинової групи береться лише паладій;

найвищі проби банківських металів у зливках і порошках - це проби не нижче ніж:

для золота - 995,0;

для срібла - 999,0;

для платини і паладію - 999,5;

- стандартні зливки - це зливки банківських металів, які відповідають стандартам якості, прийнятим Лондонською асоціацією ринку дорогоцінних металів та учасниками Лондонського ринку платини та паладію, або технічним умовам ГОСТ 28058-89, ГОСТ 28595-90, ГОСТ 12341-81, ГОСТ 12340-81, прийнятим Міждержавною радою зі стандартизації, метрології і сертифікації;

- мірні зливки - це зливки банківських металів масою 1 кг і менше, проба яких становить не менше 999,9 для золота, 999 - для срібла, 999,5 - для платини і паладію;

- порошки банківських металів - це золото, срібло, платина і паладій у вигляді порошкоподібної субстанції з вмістом хімічно чистого основного дорогоцінного металу для золота не менше 99,99 %, для срібла не менше 99,9 %, для платини і паладію не менше 99,95 % лігатурної маси порошку, що упаковані в скляні ампули або пластмасові банки з маркуванням визнаного виробника;

- монети, вироблені з дорогоцінних металів (далі - монети), - це вітчизняні монети з пробами не нижче ніж: для золота - 995, для срібла - 999, для платини і паладію - 999,5, які не є законним засобом платежу на території України, та іноземні монети з пробами не нижче ніж: для золота - 900, для срібла - 925, для платини і паладію - 999;

- уповноважений банк - це банк, який отримав письмовий дозвіл Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями в частині здійснення операцій з банківськими металами;

- маса в лігатурі (лігатурна маса) - це фактична загальна маса сплаву або порошку, яка містить дорогоцінний метал;

- маса металу в чистоті (хімічно чистого металу) - це фактичний вміст основного дорогоцінного металу в сплаві або порошку;

- сертифікат якості банківських металів - офіційний штамп (клеймо, товарний знак) визнаного виробника або письмовий документ виробника, що засвідчує пробу банківського металу та ідентифікує назву визнаного виробника або виробника;

- визнані виробники - це афінажні компанії - визнані постачальники на Лондонський ринок дорогоцінних металів, які внесені до спеціального списку афінажних компаній, що зареєстровані Лондонською асоціацією ринку дорогоцінних металів (LBMA), або до списку афінажних компаній, які є учасниками Лондонського ринку платини та паладію (LPPM);

- виробники - це афінажні підприємства України, які здійснюють афінаж дорогоцінних металів із виготовленням зливків банківських металів та не належать до визнаних виробників;

- фізична поставка банківських металів - це операція, яка супроводжується фізичним переміщенням банківських металів між учасниками операції;

- біржі - це юридичні особи, які зареєстровані відповідно до законодавства України та здійснюють організацію торгівлі банківськими металами;

- промислові споживачі - це резиденти [юридичні (крім банків) та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності], які використовують банківські метали на виробничі потреби (для виготовлення власної продукції) і діють на підставі ліцензій, одержаних у порядку, установленому законодавством України.

Операції з банківськими металами та їх облік здійснюються окремо за кожним видом банківських металів (золото, срібло, платина і паладій), а саме:

- золото в стандартних зливках - у кількісних одиницях маси хімічно чистого металу, золото в мірних зливках та порошках - у кількісних одиницях лігатурної маси металу;

- срібло в стандартних і мірних зливках та порошках - у кількісних одиницях лігатурної маси металу;

- платина і паладій в стандартних і мірних зливках та порошках - у кількісних одиницях лігатурної маси металу;

- золото, срібло, платина і паладій в монетах, проби яких відповідають або перевищують проби, встановлені для мірних зливків відповідного банківського металу, - у кількісних одиницях лігатурної маси металу, а проби яких нижчі, ніж встановлені для мірних зливків відповідного банківського металу, - у кількісних одиницях маси хімічно чистого металу.

Маса банківського металу може бути виражена в грамах або в тройських унціях. Облікова вагова одиниця банківських металів - тройська унція (31,1034807 грама).

Не допускається використання зливків і порошків банківських металів як засобу обігу та засобу платежу (крім сплати процентів у банківських металах).

1.2 Види операцій з банківськими металами

Уповноважені банки на підставі письмового дозволу Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями в частині проведення операцій з банківськими металами на валютному ринку України та з урахуванням вимог Положення [3] мають право здійснювати такі види операцій з банківськими металами :

а) відкриття кореспондентських рахунків у банківських металах в інших уповноважених банках, у Національному банку та проведення операцій за ними;

б) відкриття та ведення кореспондентських рахунків у банківських металах інших уповноважених банків;

в) відкриття та ведення поточних та вкладних (депозитних) рахунків клієнтів у банківських металах;

г) купівля-продаж банківських металів за гривні;

ґ) залучення банківських металів на вклади (депозити) клієнтів (крім банків);

д) залучення та розміщення міжбанківських депозитів у банківських металах;

е) надання та отримання міжбанківських кредитів у банківських металах;

є) надання кредитів у банківських металах резидентам (юридичним особам та фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності);

ж) надання та отримання банківських металів у заставу;

з) відповідальне зберігання банківських металів у Національному банку (Державна скарбниця України), в інших уповноважених банках, у власному сховищі;

и) перевезення банківських металів;

і) обмін зливків (зливка) банківського металу на зливки (зливок) цього самого металу меншої (більшої) маси (загальна маса банківського металу залишається незмінною);

ї) конвертація одного банківського металу в інший.

Уповноважені банки на підставі письмового дозволу Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями в частині проведення операцій з банківськими металами на міжнародних ринках та з урахуванням вимог цього Положення мають право здійснювати такі види операцій з банківськими металами:

а) відкриття кореспондентських рахунків у банківських металах у банках-нерезидентах та проведення операцій за ними;

б) купівля-продаж банківських металів за іноземну валюту;

в) розміщення міжбанківських депозитів у банківських металах;

г) отримання міжбанківських кредитів у банківських металах;

ґ) надання та отримання банківських металів у заставу;

д) відповідальне зберігання банківських металів у банках-нерезидентах.

1.3 Загальні умови здійснення уповноваженими банками операцій з банківськими металами

Для здійснення операцій з банківськими металами з їх фізичною поставкою або без неї (лише з відображенням за рахунками) уповноважені банки керуються законодавством України, в т. ч. цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами Національного банку з питань, що регулюють операції з банківськими металами, на підставі яких вони приймають внутрішні положення, які визначають порядок проведення та організації обліку цих операцій.

Бухгалтерський облік операцій з банківськими металами здійснюється аналогічно до обліку операцій з іноземною валютою відповідно до Правил бухгалтерського обліку банками України обмінних операцій в іноземній валюті та банківських металах, затверджених постановою Правління Національного банку України від 16.12.98 N 520 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 07.12.2000 N 471, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.12.2000 за N 950/5171, зі змінами).

Бухгалтерський облік банківських металів, прийнятих уповноваженим банком на відповідальне зберігання або як застава, внесена з фізичною поставкою, здійснюється за позабалансовими рахунками з обов'язковою фіксацією характерних ознак цих металів: вид, вигляд (зливки, порошки, монети), кількість, проба, виробник, серійний номер зливка, ампули, банки (за наявності), маса в тройських унціях (за наявності) та інші ознаки. Банківські метали, прийняті уповноваженим банком від клієнта на відповідальне зберігання або як застава, не входять до складу залучених коштів уповноваженого банку і не можуть бути розміщені ним від свого імені.

Операції з банківськими металами, під час проведення яких не вимагається фіксація характерних ознак цих металів, а фіксується лише їх маса в тройських унціях та вартість у гривнях, відображаються залежно від виду операції за відповідними балансовими рахунками.

Для обліку операцій з банківськими металами та складання фінансової звітності використовуються офіційні (облікові) курси банківських металів, установлені Національним банком.

Уповноважені банки здійснюють операції з фізичною поставкою банківських металів за умови наявності сертифіката якості цих металів і в порядку та з урахуванням вимог, установлених цим Положенням щодо здійснення касових операцій у банках України.

Для банківських металів, вироблених відповідно до технічних умов ГОСТів, прийнятих Міждержавною радою зі стандартизації, метрології і сертифікації, або Державних стандартів України, у разі потреби видача документа, що підтверджує пробу банківського металу, здійснюється або Національним банком (Державною скарбницею України), або лабораторією, акредитованими відповідно до законодавства України про метрологію та метрологічну діяльність.

Увезення уповноваженими банками банківських металів в Україну та вивезення цих металів за її межі здійснюються в порядку, установленому законодавством України.

Уповноважені банки проводять операції з перевезення банківських металів за умови отримання письмового дозволу Національного банку на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів.

1.4 Особливості здійснення операцій з банківськими металами

Операції з купівлі-продажу банківських металів здійснюються:

- на міжбанківському валютному ринку України (далі - МВРУ), уключаючи біржі та каси уповноважених банків;

- на міжнародних ринках.

Операції з купівлі-продажу банківських металів здійснюють на цих ринках уповноважені банки та Національний банк. Усі інші покупці та продавці банківських металів здійснюють операції з купівлі-продажу банківських металів за посередництвом цих суб'єктів.

Уповноважені банки здійснюють операції з купівлі-продажу банківських металів:

- від свого імені за дорученням і за рахунок коштів клієнтів (у т. ч. на підставі платіжних вимог на стягнення банківських металів, оформлених державними виконавцями);

- у межах нормативу ризику загальної відкритої валютної позиції банку та лімітів довгої (короткої) відкритої валютної позиції банку в усіх банківських металах.

Операції з купівлі-продажу банківських металів уповноважені банки здійснюють на умовах "тод", "том" або "спот". На умовах "форвард" у межах 50 % від лімітів довгої (короткої) відкритої валютної позиції банку в усіх банківських металах уповноважені банки мають право проводити операції з купівлі-продажу банківських металів за іноземну валюту 1-ї групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.02.98 N 34 [у редакції постанови Правління Національного банку України від 02.10.2002 N 378, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.10.2002 за N 841/7129 (зі змінами)] (далі – Класифікатор), на міжнародних ринках за угодами, укладеними з банківськими установами.

Уповноважені банки мають право здійснювати на біржах операції з ф'ючерсними контрактами на зміну курсу банківського металу на строк, що не перевищує 6 місяців, за гривні. Проведення інших операцій з купівлі-продажу банківських металів та операцій з деривативами, базовим активом яких є банківські метали, не дозволяється.

Уповноважені банки на МВРУ продають за гривні банківські метали:

- з фізичною поставкою або без неї - іншим уповноваженим банкам, промисловим споживачам та фізичним особам;

- без фізичної поставки - юридичним особам - резидентам (крім уповноважених банків та промислових споживачів).

Продаж банківських металів резиденту - юридичній особі та фізичній особі, крім операцій з купівлі банківських металів фізичною особою в касі банку, здійснюється за умови подання нею до уповноваженого банку заяви про купівлю певної кількості банківських металів.

Промисловий споживач подає до уповноваженого банку також копію ліцензії, виданої відповідним органом ліцензування, яка має бути засвідчена підписом керівника або заступника керівника та відбитком печатки промислового споживача. Ця копія подається до обслуговуючого банку одноразово, зберігається в справі клієнта і протягом строку дії ліцензії є підставою для подальших операцій з банківськими металами, що проводяться через цей банк.

Банківські метали, куплені уповноваженими банками на МВРУ без фізичної поставки за дорученнями і за рахунок коштів юридичних осіб - резидентів (крім банків) та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, можуть бути отримані з фізичною поставкою лише промисловими споживачами з їх поточних рахунків у банківських металах за умови, що така можливість передбачена в договорах на здійснення розрахунково-касового обслуговування, укладених уповноваженими банками з цими промисловими споживачами.

Уповноважені банки купують на МВРУ банківські метали за гривні в будь-яких продавців банківських металів.

Між уповноваженими банками операції з купівлі-продажу банківських металів за гривні проводяться за вільним договірним курсом купівлі та продажу без обмеження розміру маржі між курсами купівлі та продажу і комісійної винагороди. Під час проведення операцій з купівлі-продажу банківських металів комісійна винагорода від клієнтів отримується в гривнях.

Укладання і підтвердження угод з купівлі-продажу банківських металів за гривні (крім операцій з купівлі-продажу банківських металів на біржах) між уповноваженими банками проводяться виключно під час проведення Торговельної сесії, яка є визначеним проміжком часу, що встановлюється та змінюється на підставі постанови Правління Національного банку, про що уповноважені банки попереджуються не пізніше ніж за два робочих дні до часу зміни.

Операції з купівлі-продажу банківських металів та операції з ф'ючерсними контрактами проводяться на біржах за гривні уповноваженими банками від свого імені за дорученням і за рахунок коштів клієнтів [резидентів - юридичних осіб та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності], а також у межах нормативу ризику загальної відкритої валютної позиції банку та лімітів довгої (короткої) відкритої валютної позиції банку в усіх банківських металах. Такі операції здійснюються відповідно до правил, які встановлюються внутрішніми документами бірж із дотриманням вимог законодавства України, цього Положення та нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють здійснення операцій з банківськими металами. Внутрішні документи бірж, які регламентують питання проведення операцій з купівлі-продажу банківських металів та з ф'ючерсними контрактами, мають бути погоджені з Національним банком.

Протягом робочого дня уповноважений банк може продати одній фізичній особі - резиденту без її ідентифікації банківських металів з фізичною поставкою на суму, що не перевищує 50000 гривень.

На міжнародних ринках уповноважені банки здійснюють операції з купівлі-продажу банківських металів з урахуванням такого:

- купівля банківських металів здійснюється за умови отримання письмового дозволу Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями в частині проведення операцій з банківськими металами на міжнародних ринках;

- продаж банківських металів без фізичної поставки здійснюється за умови отримання письмового дозволу Національного банку на проведення операцій з валютними цінностями в частині здійснення операцій з банківськими металами на міжнародних ринках;

- продаж банківських металів з їх фізичною поставкою (з вивезенням за межі України) здійснюється за умови отримання письмового дозволу Національного банку на проведення операцій з валютними цінностями в частині проведення операцій з банківськими металами на міжнародних ринках та індивідуальної ліцензії Національного банку на вивезення банківських металів;

- купівля банківських металів здійснюється за будь-яку іноземну валюту, а продаж - за іноземну валюту 1-ї групи Класифікатора;

- банківські метали купують у банків-нерезидентів та у визнаних виробників, а продають банкам-нерезидентам;

- купівля банківських металів з фізичною поставкою або без неї здійснюється:

а) у межах нормативу ризику загальної відкритої валютної позиції банку та лімітів довгої (короткої) відкритої валютної позиції банку в усіх банківських металах за кошти, що їм належать;

б) від свого імені за дорученням і за рахунок коштів клієнтів – уповноважених банків;

- купівля банківських металів без їх фізичної поставки здійснюється від свого імені за дорученням і за рахунок коштів клієнтів [резидентів - юридичних (крім банків) та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності].

Банківські метали, куплені уповноваженими банками на міжнародних ринках без фізичної поставки від свого імені за дорученням і за рахунок коштів клієнтів [резидентів - юридичних (крім банків) та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності], можуть бути отримані з фізичною поставкою лише промисловими споживачами з їх поточних рахунків у банківських металах за умови, що така можливість передбачена в договорах на здійснення розрахунково-касового обслуговування, які укладаються уповноваженими банками з цими клієнтами.

Уповноважені банки здійснюють операції з кредитування резидентів у банківських металах у порядку, установленому цим Положенням та з урахуванням вимог нормативно-правових актів Національного банку з питань кредитування.

Уповноважені банки здійснюють такі кредитні операції:

- надання та отримання міжбанківських кредитів у банківських металах;

- надання резидентам (юридичним особам та фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності) кредитів у банківських металах без їх фізичної поставки;

- надання промисловим споживачам кредитів у банківських металах з їх фізичною поставкою та без неї. Така операція здійснюється за умови подання уповноваженому банку документа, зазначеного в абзаці п'ятому пункту 3 цієї глави.

Погашення основного боргу за кредитом у банківських металах здійснюється банківськими металами. Проценти за кредитами в банківських металах сплачуються як у банківських металах, так і в гривнях, що має бути обумовлено в кредитному договорі, а комісійні винагороди, неустойки (штрафи, пеня) сплачуються в гривнях. Для погашення кредиту в банківських металах і нарахованих за ним процентів позичальник може купувати банківські метали.

На міжнародних ринках уповноважені банки здійснюють операції з отримання міжбанківських кредитів у банківських металах від банків-нерезидентів.

Погашення основного боргу за кредитом у банківських металах здійснюється банківськими металами або іноземною валютою, якщо це обумовлено умовами кредитного договору. Проценти за кредитами в банківських металах сплачуються як в іноземній валюті, так і в банківських металах, що має бути обумовлено в кредитному договорі, а комісійні винагороди, неустойки (штрафи, пеня) сплачуються в іноземній валюті. Для погашення кредиту в банківських металах і нарахованих за ним процентів уповноважений банк може купувати банківські метали або іноземну валюту, якщо відповідно до умов кредитного договору погашення кредиту здійснюватиметься в іноземній валюті.

Уповноважені банки здійснюють операції з надання та отримання банківських металів (з їх фізичною поставкою або без неї) у заставу. Заставні операції уповноважених банків з фізичною поставкою банківських металів здійснюються:

- у разі використання банківських металів на території України як застави за умови отримання уповноваженим банком або його клієнтом індивідуальної ліцензії Національного банку на право проведення такої валютної операції;

- у разі вивезення уповноваженим банком банківських металів за межі України за умови отримання уповноваженим банком індивідуальної ліцензії Національного банку на право проведення такої валютної операції.

Здійснення уповноваженими банками застави банківських металів (без фізичної поставки банківських металів) не потребує одержання вищезазначених індивідуальних ліцензій Національного банку.

Уповноважені банки проводять операції із залучення банківських металів на вклади (депозити) клієнтів з письмовим оформленням депозитних договорів. Залучення уповноваженими банками банківських металів на вклади (депозити) здійснюється з їх фізичною поставкою або без неї.

Під час здійснення операцій з банківськими металами проценти за вкладами (депозитами) у банківських металах сплачуються як у банківських металах, так і в гривнях на умовах, визначених депозитним договором.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СТАНУ РИНКУ ТОРГІВЛІ ДОРОГОЦІННИМИ МЕТАЛАМИ В УКРАЇНІ

2.1 Становлення національного ринку дорогоцінних металів

Становлення національного ринку дорогоцінних металів є специфічним процесом.

Часто споживач, почувши ціни на Лондонській біржі, прибігає із широко розкритими очима і просить купити метал за лондонською ціною. У цій ситуації можна відповісти тільки наступне. Існує список маркетмейкеров — компаній, що впливають на біржову ціну. Їх всего 14. Є список звичайних учасників біржі, що можуть брати участь у торгах. Їх біля сорока. У встановленні фіксинга золота два рази в день бере участь п'ять фінансово-інвестиційних компаній. При цьому якщо хочеш щось придбати за ціною лондонського фиксинга, потрібно купити як мінімум 1 лот, тобто 155 кг. Це будуть злитки 12,5 кг, чистоти 99,5, що для продажу споживачу не пригодні. Їх треба очистити до 999,9, зробити мірні злитки, перевезти, розмитнити [10].

Можна придбати золото за кордоном, але в залежності від законодавства країни, можливо, прийдеться заплатити податки, а, крім того, одержати індивідуальну ліцензію НБУ на ввіз металу в Україну, що зажадає витрат не стільки грошей, скільки часу і нервів. У підсумку реально може вийти сума, максимально наближена до цін на українському ринку чи навіть вище.

Для продажу на ринках дорогоцінні метали повинні відповідати Міжнародним стандартам якості, прийнятим Лондонською асоціацієюринку дорогоцінних металів (LBMA), що позначені в документах асоціації як стандарт London good delivery і містять такі вимоги:

I. Для злитків золота:

- Маса чистого золота в злитку – від 350 до 450 тройских унцій (від 10886 до 13754 г).

- Вага кожного злитка може бути виражена у тройских унціях і бути кратній 0,025 унції.

- Чистота металу - не менш 995 частин хімічно чистого золота на 1000 частин лігатурної ваги.

На злитку повинні бути такі обов'язкові мітки:

- серійний номер;

- проба;

- клеймо виготовлювача;

- рік виготовлення злитка (вимога діє з 1988 року).

Злиток не повинний мати внутрішніх пір, поглиблень і інших недоліків. Він повинний бути зручним для переносу і складування.

ІІ. Для злитків срібла:

- Вага злитка – від 500 до 1250 тройских унцій (від 15552 до 38879 г).

- Вага кожного злитка повинний бути виражений у тройских унціях і бути кратною 0,10 унції

- Чистота металу – не менш 999 частин хімічно чистого срібла на 100 частин лігатурної ваги.

На злитку повинні бути такі обов'язкові мітки:

- серійний номер;

- проба;

- клеймо виробника;

- вага в тройских чи унціях кілограмах (вага злитка в кілограмах повинний бути переведений у трійські унції і відповідати вищевказаним вимогам).

Злиток повинний бути правильної форми, зручним для переносу і складування. На поверхні не повинне бути пір, поглиблень і інших недоліків. Краї злитка повинні бути прямими і негострими.

ІІІ. Для злитків (пластин) платіни:

1. Вага злитка (пластини) – від 32.150 до 192.904 тройских унцій (від 1000 до 6000 г).

2. Чистота металу - не менш 999,5 частин хімічно чистого металу на 1000 частин лігатурної ваги.

На злитку повинні бути такі обов'язкові мітки:

- серійний номер;

- проба;

- букви РТ чи PLATINUM ;

- клеймо виробника;

- вага в чи грамах тройских унціях.

В табл.А.1–А.8 Додатку А наведений аналіз обсягу ринку купівлі – продажу банківських металів в системі комерційних банків України та Українській біржі дорогоцінних металів станом на листопад 2005 року та квітень 2006 року [19], [20], [21], [22].

Як показує аналіз даних по банківському ринку торгів дорогоцінними металами в Україні (табл. А.1 – А.8 Додатку А) існуючий ринок практично працює тільки по золоту, а його обсяг не досягає навіть 1 лота (155 кг) Лондонської біржі.

На відміну від партнерів по СНД, першочергові завдання, які вирішує нині Україна, не пов’язані з розвідкою, видобутком чи афінажем дорогоцінних металів. На українській території знайдено понад 230 рудовиявлень золота, причому запаси родовищ десяти з них становлять близько 100 т кожне. Однак поки що це не стало чинником, який активно впливає на розвиток ринку, де практично не відбувається торгівля нововидобутим вітчизняним золотом, а обсяги перероблення "жовтого" металолому незначні.

Утім, світовий досвід свідчить, що ні наявність природних ресурсів, ні високий рівень видобувної промисловості не є обов’язковими умовами активного розвитку ринку дорогоцінних металів (вдалим прикладом слугують Велика Британія й Швейцарія). Тому сьогодні концепція розвитку ринку банківських металів України полягає у грамотній організації ліберальних правил торгівлі, що стимулюють обіг на вторинному ринку імпортованих у країну металів [15].

Реалізація цієї концепції розпочалася 1997 року, коли гривня гостро потребувала стабілізації і приплив до країни дорогоцінних металів був покликаний зміцнити довіру до національної валюти. Законом "Про державне регулювання видобутку, виробництва та використання дорогоцінних металів і коштовного каміння і контроль над операціями з ними" (ухвалений 1997 року) контроль над ринком банківських металів було передано Нацбанку. Банківські метали стають валютними цінностями, а їх оборот звільняється від сплати митних зборів, податку на додану вартість і будь-яких інших спеціальних податків.

На початковому етапі формування ринку НБУ дозволив уповноваженим банкам здійснювати лише обмежений перелік торгових операцій з металами на внутрішньому ринку України, не даючи при цьому можливості працювати з металевими рахунками. Тому в перші роки ринок зростав переважно за рахунок продажу на вторинному ринку зливків, куплених в європейських афінажних компаній, і до кінця 2001-го його обороти досягли 1 т на рік.

Переломний момент настав 2002 року з активним приходом на ринок швейцарських банків. Послуги швейцарського ринку дорогоцінних металів були відразу запитані українськими банками й дали змогу здійснювати, здавалося б, елементарні завдання: купувати метали за конкурентними ринковими цінами й доставляти їх до України впродовж 24 годин замість одного—трьох тижнів, як раніше.

Цього виявилося достатньо для забезпечення стрімкого зростання обсягу торгів. У результаті впродовж останніх двох років український імпорт банківських металів став щороку збільшуватися не менш як утричі (2001 рік — близько 1 т, 2002-й — близько 3 т, 2003 рік — близько 10 т).

Таке стрімке зростання оборотів залучило на ринок нових операторів з-поміж українських банків. Якщо протягом перших п’яти років функціонування ринку (з 1998 до 2002 року) на нього загалом прийшло вісімнадцять з майже двохсот банків, що тоді існували, то за останні півтора року, починаючи з 2003-го, кількість банків-операторів подвоїлася.

Сприяючи активізації ринку, у середині 2003 року Нацбанк затвердив нове "Положення про здійснення уповноваженими банками операцій з банківськими металами", яке максимально наблизило структуру операцій з банківськими металами до структури операцій з іноземними валютами. Це відкрило глобальні можливості щодо використання банківських металів як фінансового активу для інвестицій, мінімізації фінансових ризиків і оптимізації управління грошовими ресурсами.

У найближчі рік-півтора ринок банківських металів України зростатиме переважно за рахунок попиту на банківські метали без їх фізичного постачання. Цей попит забезпечать фізичні особи, які вважають за краще зберігати в банках вклади в банківських металах ніж, в іноземних валютах, і страхові компанії, чиї резерви можуть бути представлені банківськими металами.

Щонайменше 5% активів цих клієнтів, загальна сума яких оцінюється у $4 млрд, впродовж зазначеного періоду буде переведено в метали. На сьогодні це приблизно $200 млн, які дають змогу придбати близько 16 т золота. У віддаленішій перспективі зі створенням ефективної інфраструктури металевих рахунків зростання ринку відбуватиметься за рахунок задоволення інтересу клієнтів до біржових і позабіржових операцій з похідними фінансовими інструментами, в яких банківські метали значитимуться лише як базовий актив.

Обсяги таких операцій за їхньої правильної організації у десятки разів перевищать досягнутий Україною десятитонний щорічний оборот фізичних металів. Так, торік світовий оборот похідних інструментів із золотом становив близько 129 000 т, що у 30 разів більше за обсяг проданого фізичного металу — 3860 т [19].

2.2. Операції комерційних банків на ринку дорогоцінних металів України

Операції з банківськими та дорогоцінними металами в АКБ "Правекс-Банк" початі Банком у 1998 році, коли були прийняті відповідні нормативні акти, що регулюють даний вид діяльності на валютному ринку України.

В даний час Банк здійснює наступні операції з дорогоцінними і банківськими металами [20]:

- покупка-продаж банківських металів;

- переробка дорогоцінних металів у банківські метали;

- послуги ломбардного кредитування під заставу брухту дорогоцінних

металів.

Таблиця 2.1 Курси покупки і продажу банківських металів у національній валюті України за 1 г( в грн) в АКБ "Правекс-банк" за станом на 03 квітня 2006 року

1. Ціна покупки банківських металів, раніше придбаних Клієнтами в системі Правекс-Банка й в інших банках, установлюється відповідно до прейскуранта цін Правекс-Банка.

2. Ціна покупки дорогоцінних металів установлюється відповідно до прейскуранта цін Правекс-Банка.

Ломбардний кредит під заставу брухту дорогоцінних металів в АКБ "Правекс-банк"можна одержати під заставу дорогоцінних металів.

- Сума кредиту залежить від проби і ваги дорогоцінного металу, що є заставою по кредиту і складає 50% оцінної вартості;

- Процентна ставка – 0,5% у день;

- Оплата відсотків за користування кредитом виконується авансово в момент видачі кредиту Позичальникові;

- Застава зберігається безкоштовно;

- Страхування застави - 0,05% від суми оцінки, але не менш 0,50 грн.;

- Термін кредитування - від 1 дня до 1 місяця;

Можливо дострокове погашення кредиту. З питань ломбардного кредитування звертайтеся в Головний банк за адресою: м.Київ, Кловский спуск, 9/2, тіл +38 044 261-04-43. Час роботи: пн.–пт., з 9.00 до 18.00.

Продаж банківських металів в АППБ "Аваль".

Акціонерний поштово-пенсійний банк "Аваль" пропонує наступну послугу: продаж фізичним особам — резидентам і нерезидентам — банківських золотих злитків 999,9 проби вагою 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 250, 500, 1000 грамів та 1 унція (31,1035 грам), а також продаж банківських срібних злитків 999,0 проби вагою 10, 20, 50, 100, 250, 500, 1000 грамів.

Банк "Аваль" пропонує:

- Продаж і купівлю злитків та монет із дорогоцінних металів;

- Зберігання у сховищі банку злитків та монет із дорогоцінних металів;

- Розмін злитків дорогоцінних металів;

- Відкриття та ведення поточних та депозитних рахунків клієнтів у дорогоцінних металах.

Для сучасної людини золото залишається всесвітньо визнаним надійним засобом збереження коштів, "валютою без кордонів", способом передачі сімейних цінностей від покоління до покоління. Вільні кошти в золото вкладають всі — держави, професійні фінансисти, підприємства і громадяни.

Основні переваги операцій з банківськими металами:

- Реальна можливість і найнадійніший спосіб захисту ваших коштів від інфляції, оскільки ні гривня, ні іноземна валюта не захищені від обвалів.

- Банківські злитки компактні, займають мало місця та зручні для транспортування.

- Про купівлю банківського золота не потрібно звітувати перед державними органами.

- Банківські злитки, на відміну від паперових грошей, не згорять при пожежі і не зіпсуються при повені.

- Можливість отримати прибуток при зростанні ціни на світовому ринку.

- Один з способів зробити приємний подарунок, що запам'ятовується.

Таблиця 2.2 Ціни на продаж зливків золота в АППБ "Аваль" (05.04.2006)

Таблиця 2.3 Ціни на продаж зливків срібла в АППБ "Аваль" (05.04.2006)

АППБ "Аваль" пропонує послуги відкриття "металевих" рахунків. Банківські метали захищені від впливу інфляції та при їх розміщені на депозитах в банку "Аваль", допоможуть отримувати прибуток за рахунок процентів, що нараховуються в тому ж банківському металі. На депозитних металевих рахунках золото буде не тільки надійно збережене, але й виросте в об’ємі — по закінченню договору ви отримуєте зливки тієї ж ваги, які були внесені вами на рахунок, і додатково зливки золота на величину нарахованих відсотків.

Банк "Аваль" пропонує унікальну можливість зберегти заощадження в золоті — якщо ви купували зливки золота в АППБ "Аваль" і відразу ж розмістили їх на поточному чи депозитному рахунку — банк викупить їх у вас за спеціальним курсом.

Таблиця 2.4 Тарифи АППБ "Аваль" по металевих рахунках

Таблиця 2.5 Залучення банківських металів на депозитні рахунки в АППБ "Аваль"

* За умови наявності будь-якого іншого рахунку клієнта в банку, металевий поточний рахунок відкривається безкоштовно.

Операції з банківськими металами в АКБ "Промінвестбанк"[22].

Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк пропонує фізичним особам - резидентам і нерезидентам - нову послугу: операції з банківськими металами.

Банківські метали - це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.

Промінвестбанк здійснює такі операції з банківськими металами:

· Продаж банківських металів;

· Купівля банківських металів;

· Відповідальне зберігання банківських металів у сховищі банку.

Промінвестбанком для продажу пропонуються банківські метали, що відповідають світовим стандартам якості:

· золоті зливки найвищої проби 999,9 вагою 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 250, 500, 1000 грамів та 1 тройська унція (31,1035 грам) всесвітньо відомої афінажної компанії Argor Heraeus S.A.;

· монети євро, вироблені із золота, найвищої проби 999,9 вагою 1/10, 1/4, 1/2 та 1 тройська унція, випущені Австрійським монетним двором.

Основні переваги операцій із золотом для клієнтів:

· вкладення коштів у банківські метали це надійний засіб захисту від інфляції;

· анонімність при придбанні банківських металів;

· золото має найвищу пробу 999,9;

· купуючи банківські метали, на відміну від ювелірних виробів, сплачується лише вартість металу і при цьому відсутній податок на додану вартість;

· можливість отримати прибуток при зростанні ціни на світовому ринку;

· банківські золоті зливки займають мало місця і зручні при транспортуванні.

Золоті зливки та монети також можуть виступати оригінальним нестандартним подарунком.

2.3 Курсові тенденції на ринку дорогоцінних металів України

На світовому ринку дорогоцінних металів у 1990 – 2006 роках після зниження цін у 1995 –2000 роках з рівня 390 дол./унцію до 260 дол./унцію, з 2001 року розпочалось зростання ціни на золото. Вже на середину 2004 року відновився рівень цін початку 1990 року, а з другої половини 2005 року знов запанував ажіотажний попит на золото (рис.2.2).

Рис.2.2 Ціна попиту на золото на світовому ринку у 1990 – 2006 роках (ціна в доларах за 1 трійську унцію) [19]

В результаті, згідно даним міжнародної системи "Tenfore", оптова ціна на цей метал відновила рекордне значення, встановлене в грудні 1987 р.(рис.2.3). В перших числах квітня 2006 року вартість золота на ринку досягла рівня в 590,0 – 594,0 дол. за тройську унцію [19].

Рис.2.3 Ажіотажний попит на золото на світовому ринку з кінця 2005 року (ціна в доларах за 1 трійську унцію) [19]

Темп росту світових біржових цін на дорогоцінні метали різко зростає. Так, якщо у 2005 році (14.12.2005) ціна складала:

- 520 - 540 доларів за 1 унцію золота;

- 8,7 – 8,9 доларів за 1 унцію срібла;

- 995 – 1030 доларів за 1 унцію платини;

- 270 -300 доларів за 1 унцію паладію;

То у перших числах квітня 2006 року ціна складає :

- 585 - 588 доларів за 1 унцію золота;

- 11,74 – 11,75 доларів за 1 унцію срібла;

- 1075 – 1076 доларів за 1 унцію платини;

- 335 -336 доларів за 1 унцію паладію;

Офіційний курс котирування облікової вартості дорогоцінних металів Національним банком України на "металевих рахунках" комерційних банків встановлюється згідно світовому середньому рівню продажу на біржах (рис.2.8) та станом на 14.12.2005 року становив (курс долара 5,05 грн./долар США):

Національний банк України 30.12.2005 встановлює офіційні (облікові) курси банківських металів

Національний банк України 01.12.2005 встановлює офіційні (облікові) курси банківських металів

- 2640,14 грн. за 1 унцію золота (522,8 доларів за унцію);

- 5029,81 грн. за 1 унцію платини(996,0 доларів за унцію);

- 44,14 грн. за 1 унцію срібла(8,74 доларів за унцію);

- 1408,95 грн. за 1 унцію паладію(279,0 доларів за унцію);

Станом на 05.04.2006 року офіційні облікові курси котирування банківських металів Національним банком України становлять(курс долара 5,05 грн./долар США):

Національний банк України 05.04.2006 встановлює офіційні (облікові) курси банківських металів

- 2954,25 грн. за 1 унцію золота (585,0 доларів за унцію);

- 5428,75 грн. за 1 унцію платини(1075,0 доларів за унцію);

- 59,31 грн. за 1 унцію срібла(11,744 доларів за унцію);

- 1691,75 грн. за 1 унцію паладію(335,0 доларів за унцію);

Національний банк України активно купує золото для своїх резервів. Це означає, що світова економіка все більше входить у фінансову спіраль, яка призведе до різкого знецінення, у першу чергу, квазівалюти—долара, у другу—псевдовалюти, такої як євро, і в третю—сурогатних валют, зокрема гривні.

За 2005 рік ціна за 1 грам золота зросла з 74 грн./грамм до 84 грн./грам (тобто на +13,5%), тоді як офіційний обмінний курс гривня-долар знизився з рівняі 5,29 грн/долар до 5,05 грн./долар (тобто на - 4,5%). За 1 квартал 2006 року ціна за 1 грам золота зросла з 84 грн./грамм до 95 грн./грам (тобто ще на +13,1%, що в 4 рази вище темпа росту цін на золото у 2005 році), тоді як офіційний обмінний курс гривня-долар залишається на рівні 5,05 грн./долар . Як видно, утримання в золотовалютному запасі доларів США замість золота у 2005 – 2006 роках становиться все більш збитковим.

При цьому при продажу золотих зливків в комерційних банках (табл.2.2 -2.4) при оптовій ціні продажу 97,0 грн./грам, тобто на 2 грн./грам вище обліко-вого курсу НБУ на 05.04.2006, фактична ціна для тезавраторів – фізичних осіб становить:

- для 1 г.зливків від 130,03(Аваль) до 136,0(Правекс-Банк) грн./грам;

- для 2 г.зливків від 111,6(Аваль) до 1115,0(Правекс-Банк) грн./грам;

- для 5 г.зливків від 104,3(Аваль) до 110,0(Правекс-Банк) грн./грам;

- для 10 г.зливків від 101,67(Аваль) до 105,0(Правекс-Банк) грн./грам;

- для 250 -1000 г.зливків від 97,7(Аваль) до 95,0(Правекс-Банк) грн./грам;

Таким чином, прибутковість банків при продажу найменших 1 грамових зливків золота відносно облікового курсу досягає 36,9 – 43,1%.

Рис.2.4 Офіційні курси обліку дорогоцінних металів Національного банку України у 2005 році

Рис.2.5 Середні біржові курси торгів золотом на УМВБ та офіційні облікові курси НБУ в грн../1 унцію за 2003 рік

РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ РИНКУ ДОРОГОЦІННИХ МЕТАЛІВ В УКРАЇНІ

3.1 Місце України на світовому ринку дорогоцінних металів

За повідомленням World Gold Council, обсяг запасів золота в державному резерві України за станом на червень 2004 року склав 15,6 тонни дорогоцінного металу, що складало 2.2% від загального обсягу золотовалютних запасів країн. За повідомленням World Gold Council, обсяг запасів золота в державному резерві України за станом на квітень 2005 року дорівнював 15,9 тоннам дорогоцінного металу, що складало 2,1% від загального обсягу золотовалютних запасів країн. За даними Світової Золотої Ради, за 2005 рік НБУ України збільшив золотий запас на 0,6 тонн золота, тепер золотий запас країни складає 16,5 тонн, що дорівнює 1,7% від загальних золотовалютних резервів України. На рис.3.1 наведені показники динаміки росту золотого запасу України за роки незалежності.

Рис.3.1 Динаміка зміни золотого запасу України з 1992 року [19]

По величині запасів золота Україна займає 52-і місце з 111 суб'єктів, представлених у світовому рейтингу (таблиця 3.1).

Таблиця 3.1 Рейтинг запасів золота в країнах світу та процентна частка золота в золотовалютних резервах країн (стан на кінець 2005 року) [19]

Таблиця 3.2 Попит та пропозиція золота в світі у 2002 – 2005 роках

3.2 Проблеми формування власної добичі та торгівлі дорогоцінними металами в Україні

Можна дуже легко показати, що світовим Центробанкам незабаром прийдеться повернутися до золотої резервної системи.

У даний момент доларові резерви схожі прямо на гарячу картоплю з приказки. Нікому вони не потрібні, але ніхто не може дозволити собі від них позбутися. Кращий спосіб продемонструвати це – глянути на Центробанки Азії: ЦБ Китаю, Японії, Індії. Вони купаються в доларах, і вони знають, що долар падає, і буде продовжувати падати. Вони також знають, що:

1. Якщо вони просто будуть тримати їх, їхня вартість буде зменшуватися згодом;

2. Якщо вони продадуть їх, їхня вартість зменшиться ще швидше;

3. Якщо вони куплять більше, щоб підтримати долар і свої засновані на доларі доходи (здебільшого ілюзорні), то вони лише відстрочать неминуче, і потім зштовхнуться з ще більшою проблемою.

Не може бути аргументу більше, ніж цей для того, щоб повернутися до системи, де золото тримається в резерві замість декретних грошей – чи облігацій інших країн (урядових і інших).

Залишити ж існуючу систему резервів – не варіант. Чим більше часу країни продовжують скуповувати долари, щоб занизити свою валюту і врятувати доларову систему від кризи, тим більше проблема. Всі учасники відмінно розуміють, що чи рано пізно ми пройдемо крапку повернення. Лише обмін доларових резервів на золоті може врятувати всі країни, що доторкнулися до доларів. От чому:

- По тій же самій причині, по якій зараз Азія не може продати долари (вартість їхніх резервів надзвичайно зменшиться, і понесуть величезні втрати), вони, можливо, почнуть купувати золото за свої ж долари. Якщо вони обміняють долари на інші валюти чи виробничі потужності, їхні долари раз за разом будуть коштувати усе менше і менше, а всі реальні активи почнуть рости в ціні, поки долар не засмокче усі валюти в діру девальвації.

- Те ж відбудеться й у випадку золота. Але з однією вирішальним відмінністю. Якщо вони куплять золото за долари, то так, вартість долара буде падати, але зростаюча ціна золота більш ніж компенсує цю втрату. Чому? Тому що "ефективність" золота, яке вони скуплять, не залежить від ефективності ні однієї з економік, де можуть знаходитися й інші реальні активи (ці реальні активи – об'єкт диверсифікованості наших резервів).

- Кожен витрачений долар купує усе менше і менше, а кожна додаткова тонна золота усі дорожчає і дорожчає. У міру того, як продовжується цей процес, ми приходимо до крапки рівноваги. Поки долар падає під впливом продажів декретних грошей, ціна на золото буде прагнути вгору. І один раз доларова ціна на золото (і будь-яка валютна ціна) стане не більш ніж фікцією.

Дійсна вартість полягає в золоті, а не в доларі. Замість спостереження за ціною золото почнеться спостереження за цінами на декретні гроші, і раз за разом буде виявлятися, що їхня вартість у порівнянні з їх об'єктивно нульовою вартістю занадто висока. І неважливо, як на це дивитися. Люба людина, що не втратила зчеплення з економічною реальністю, знає, що паперові гроші завжди занадто дорогі.

У міру того як усі Центробанки скуповують золото за допомогою своїх зайвих доларів, ціна на золото зросте по експоненті, вони відкриють для себе актив, що довів свою вартість, причому не утрачав своєї вартості протягом всієї історії людства. Декретні ж гроші, навпроти, зараз доводять свою повну марність і ненадійність.

Так чи інакше, золото стане резервним активом номер один.

Проблема полягає от у чому: що буде зі США як емітентом долара? Як це позначиться на економіці США, якщо увесь світ буде продавати долари, щоб купити золото? Чи приєднаються ФРС і Казначейство до скупки золота, щоб у процесі знищити власну валюту?

Проблеми України можна назвати формулою – "Кінець власного золота".

Звільнення Олександра Притыки з посади голови правління Державної акціонерної компанії "Українські поліметали" у самий розпал президентської виборчої кампанії - 22 листопада минулого року – залишився практично непоміченим. Тим часом, це кадрове рішення глави Кабміну Віктора Януковича фактично поклало кінець міфу про найбагатші перспективи України як золотодобувної держави.

Аналіз золотодобувного виробництва в Україні показав, що вартість виробництва істотно перевищувала середньосвітові ціни на золото. Кабмін вирішив передати функції по керуванню 100% акцій "Українських поліметалів" Міністерству промислової політики. Позбавилися "Укрполіметали" також 93,67% акцій компанії "Закарпатполіметали", майнових прав на всю геологічну інформацію про золоторудні родовища. З "Укрполиметаллов" також повинні були вилучити майно київського заводу "Смарагд", львівського ювелірного заводу і вінницького заводу "Кристал" (гранування алмазів) з перетворенням цих підприємств у державні.

Усе, що залишалося в "Укрполіметалах" - Вільногорский гірничо-металургійний і Іршанский гірничо-збагачувальний комбінати, що відносяться до титанового комплексу. Сьогодні мало хто вже згадає, що "Українські поліметали" були створені Кабміном у 1998 році для реалізації державної програми з голосною і багатообіцяючою назвою "Золото України".

Формально ГАК "Укрполиметаллы" була створена як правонаступник ліквідованої в 1997 році компанії "Укрзолото".

Підсумки: світова практика не знав настільки щільного з'єднання видобувного сектора дорогоцінних металів і ювелірного виробництва. Традиційно ювеліри здобувають сировину на біржах металів (чи в сайтхолдеров, якщо мова йде про дорогоцінні камені). Ця світова практика склалася, з одного боку, історично; з іншого боку - у силу традиційного антимонополізму західного законодавства. Вважалося, що в результаті здійснення технологічного ланцюжка "видобуток на родовищі - аффінажні підприємства - ювелірний завод" львівське ювелірне виробництво одержить необмежені переваги як перед своїми українськими конкурентами, так і іноземними виробниками. Крім цього передбачалося, що вітчизняне ювелірне виробництво буде одержувати сировину або в результаті внутрішніх взаєморозрахунків, або на давальницькій основі, і тоді держава - у перспективі - недоодержить значні суми надходжень у бюджет.

Наївні теоретики навіть не припускали, що рахунок добутому українському золоту піде на кілограми, що ніяк не можуть уплинути на процес виживання вітчизняної "ювелирки"!

Результат - очевидний. Замість декларируємих тонн золота, за сім років компанії удалося добути менш однієї тонни вітчизняного шляхетного металу. Для порівняння з титанічними зусиллями державної компанії "Укрполіметали": майже 10 (десять) тонн банківського золота і срібла з 2002-го року увіз в Укра-їну тільки один "Брокбизнесбанк". Цей же не самий великий в Україні банк, тільки в минулому році реалізував на внутрішньому ринку країни понад три тонни золота.

Висновки експертів сумні: при сьогоднішньому рівні світових цін рентабельний видобуток золота в Україні може здійснюватися тільки на Сергеевском родовищі і, із застереженнями, на Травневому. Прибутковість видобутку цілком залежить від зовнішнього фактора - цін на шляхетні метали на світових біржах. Рентабельність кожного родовища може бути незначно підвищена тільки за рахунок видобутку супутніх компонентів. "Золото України" виявилося ще одним міфом "епохи незалежности".

Таблиця 3.3 Видобуток золота в Україні в 1999 - 2002 роках Видобуток золота в Україні по роках склав (кг):

ВИСНОВКИ

Ринок дорогоцінних металів в Україні в сучасному стані сформований тільки як банківський ринок купівлі-продажу золота і срібла, та в незначних обсягах платини і паладію. Банківська система України в наростаючих обсягах імпортує банківське золото в стандартних злитках для перепродажу фізичним особам (10 – 15 тонн на рік).

Проте, за аналізом західних золотих маркет-мейкерів, український ринок банківських металів — найперспективніший з-поміж ринків країн СНД. За кілька років Україна цілком може стати регіональним центром міжнародної торгівлі дорогоцінними металами, оскільки світовий досвід свідчить, що ні наявність природних ресурсів, ні високий рівень видобувної промисловості не є обов’язковими умовами активного розвитку ринку дорогоцінних металів (вдалим прикладом слугують Велика Британія й Швейцарія). Тому сьогодні концепція розвитку ринку банківських металів України полягає у грамотній організації ліберальних правил торгівлі, що стимулюють обіг на вторинному ринку імпортованих у країну металів

На основі проведеного в курсовій роботі аналізу, проблеми формування ринку дорогоцінних металів в Україні можна сформулювати як:

1. Відсутність золотодобувної промисловості і власного виробництва банківських металів;

2. Незначний золотий запас України (15,9 тонн) для інтервенцій чи продажу його на національному ринку дорогоцінних металів;

3. Законодавче обмеження ввезення в Україну банківських металів, отриманих в результаті переробки за межами митної території України брухту та відходів дорогоцінних металів. Так, ввезення в Україну банківських металів юридичними особами - резидентами (крім уповноважених банків) і нерезидент-тами не дозволяється. Ця вимога закріплена у пункті 1.9 глави 1 розділу III "Правил надання фізичним і юридичним особам - резидентам (крім уповноваж-жених банків України) і нерезидентам індивідуальних ліцензій та спеціальних дозволів на переміщення валюти України, іноземної валюти, платіжних документів (іменних, дорожніх чеків), банківських металів через митний кордон України".

Виключне право уповноважених банків на ввезення в Україну банківських металів пов'язане з тим, що така операція підпадає під дію Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю". Згідно зі статтею 1 Декрету банківські метали є валютними цінностями, а операції, пов'язані з ввезенням на територію України валютних цінностей, є відповідно валютними операціями.

Що стосується операцій, пов'язаних з переробкою брухту та лому Дорогоцінних металів за межами України як давальницької сировини, то для за без-печення виконання вимог Закону України від 15.09.95 N 327/95-ВР "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" резидент-ти мають можливість ввозити в Україну готову продукцію самостійно у вигляді дорогоцінних металів. Але, якщо дорогоцінні метали доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів, то вони відносяться до банківських металів, тобто операції повернення повинні здійснюватися банківськими установами.

4. Наявність законодавчих обмежень по переміщенню дорогоцінних металів фізичними особами через митний кордон України:

- Фізична особа має право вивозити за межі України на одну особу (незалежно від віку) банківські метали вагою до 200 г у вигляді зливків та в іноземних монетах з дорогоцінних металів з пробами не нижче ніж: для золота - 900; для срібла - 925; для платини та паладію - 999 за умови письмового декларування митним органам.

- Фізична особа має право ввозити в Україну на одну особу (незалежно від віку) банківські метали вагою до 500 г у вигляді зливків та в іноземних монетах з дорогоцінних металів з пробами не нижче ніж: для золота - 900; для срібла - 925; для платини та паладію - 999 за умови письмового декларування митним органам.

- Увезення фізичними особами - резидентами та нерезидентами банківських металів у вигляді зливків, вага яких перевищує 500 г, здійснюється за спеціальним дозволом Національного банку.

На початковому етапі формування ринку НБУ дозволив уповноваженим банкам здійснювати лише обмежений перелік торгових операцій з металами на внутрішньому ринку України, не даючи при цьому можливості працювати з металевими рахунками. Тому в перші роки ринок зростав переважно за рахунок продажу на вторинному ринку зливків, куплених в європейських афінажних компаній, і до кінця 2001-го його обороти досягли 1 т на рік.

Переломний момент настав 2002 року з активним приходом на ринок швейцарських банків. Послуги швейцарського ринку дорогоцінних металів були відразу запитані українськими банками й дали змогу здійснювати, здавалося б, елементарні завдання: купувати метали за конкурентними ринковими цінами й доставляти їх до України впродовж 24 годин замість одного—трьох тижнів, як раніше.

Цього виявилося достатньо для забезпечення стрімкого зростання обсягу торгів. У найближчі рік-півтора ринок банківських металів України зростатиме переважно за рахунок попиту на банківські метали без їх фізичного постачання. Цей попит забезпечать фізичні особи, які вважають за краще зберігати в банках вклади в банківських металах ніж, в іноземних валютах, і страхові компанії, чиї резерви можуть бути представлені банківськими металами.

У віддаленішій перспективі зі створенням ефективної інфраструктури металевих рахунків зростання ринку відбуватиметься за рахунок задоволення інтересу клієнтів до біржових і позабіржових операцій з похідними фінансовими інструментами, в яких банківські метали значитимуться лише як базовий актив. Обсяги таких операцій за їхньої правильної організації у десятки разів перевищать досягнутий Україною десятитонний щорічний оборот фізичних металів.

Світовий ринок дорогоцінних металів у 2005 році характеризується наступними обсягами продажу дорогоцінних металів:

- мірне золото до 3650 т на рік;

- мірна платина до 102 т на рік;

- мірний паладій до 60 т на рік;

- мірне срібло до 4000 т на рік;

Темп росту світових біржових цін на дорогоцінні метали різко зростає. Так, якщо у 2005 році (14.12.2005) ціна складала:

- 520 - 540 доларів за 1 унцію золота;

- 8,7 – 8,9 доларів за 1 унцію срібла;

- 995 – 1030 доларів за 1 унцію платини;

- 270 -300 доларів за 1 унцію паладію;

То у перших числах квітня 2006 року ціна складає :

- 585 - 588 доларів за 1 унцію золота;

- 11,74 – 11,75 доларів за 1 унцію срібла;

- 1075 – 1076 доларів за 1 унцію платини;

- 335 -336 доларів за 1 унцію паладію;

Офіційний курс котирування облікової вартості дорогоцінних металів Національним банком України на "металевих рахунках" комерційних банків встановлюється згідно світовому середньому рівню продажу на біржах та станом на 14.12.2005 року становив (курс долара 5,05 грн./долар США):

- 2640,14 грн. за 1 унцію золота (522,8 доларів за унцію);

- 5029,81 грн. за 1 унцію платини(996,0 доларів за унцію);

- 44,14 грн. за 1 унцію срібла(8,74 доларів за унцію);

- 1408,95 грн. за 1 унцію паладію(279,0 доларів за унцію);

Станом на 05.04.2006 року офіційні облікові курси котирування банківських металів Національним банком України становлять(курс долара 5,05 грн./долар США):

- 2954,25 грн. за 1 унцію золота (585,0 доларів за унцію);

- 5428,75 грн. за 1 унцію платини(1075,0 доларів за унцію);

- 59,31 грн. за 1 унцію срібла(11,744 доларів за унцію);

- 1691,75 грн. за 1 унцію паладію(335,0 доларів за унцію);

Національний банк України активно купує золото для своїх резервів. Це означає, що світова економіка все більше входить у фінансову спіраль, яка призведе до різкого знецінення, у першу чергу, квазівалюти—долара, у другу—псевдовалюти, такої як євро, і в третю—сурогатних валют, зокрема гривні.

За 2005 рік ціна за 1 грам золота зросла з 74 грн./грамм до 84 грн./грам (тобто на +13,5%), тоді як офіційний обмінний курс гривня-долар знизився з рівняі 5,29 грн/долар до 5,05 грн./долар (тобто на - 4,5%). За 1 квартал 2006 року ціна за 1 грам золота зросла з 84 грн./грамм до 95 грн./грам (тобто ще на +13,1%, що в 4 рази вище темпа росту цін на золото у 2005 році), тоді як офіційний обмінний курс гривня-долар залишається на рівні 5,05 грн./долар . Як видно, утримання в золотовалютному запасі доларів США замість золота у 2005 – 2006 роках становиться все більш збитковим.

При цьому при продажу золотих зливків в комерційних банках при оптовій ціні продажу 97,0 грн./грам, тобто на 2 грн./грам вище облікового курсу НБУ на 05.04.2006, фактична ціна для тезавраторів – фізичних осіб становить:

- для 1 г.зливків від 130,03(Аваль) до 136,0(Правекс-Банк) грн./грам;

- для 2 г.зливків від 111,6(Аваль) до 1115,0(Правекс-Банк) грн./грам;

- для 5 г.зливків від 104,3(Аваль) до 110,0(Правекс-Банк) грн./грам;

- для 10 г.зливків від 101,67(Аваль) до 105,0(Правекс-Банк) грн./грам;

- для 250 -1000 г.зливків від 97,7(Аваль) до 95,0(Правекс-Банк) грн./грам;

Таким чином, прибутковість банків при продажу найменших 1 грамових зливків золота відносно облікового курсу досягає 36,9 – 43,1%.

За даними міністерства фінансів США, загальна сума державного боргу США зараз складає $7,5 трильйона. Долар входить у золотовалютні резерви центральних банків багатьох країн світу, але зараз у зв'язку зі стрімким падінням курсу долара багато хто з аналитітиків рекомендують цим банкам поступово позбутися від доларів і переорієнтуватися на традиційні золото і срібло.

Аналіз змін основних валют впродовж ста років показує, що американський долар зберіг лише одну двадцять п’яту частку своєї первісної вартості. У пресі час від часу з'являється повідомлення проте, що в США збираються девальвувати свою національну валюту. Хоча, власне, це відбувається і поза бажанням керівництва США — через вплив цін на паливо та інші товари.

Двадцятидоларова золота монета США важила одну унцію(31,1 г.) і була еквівалентною 20-доларовій паперовій купюрі на початку минулого сторіччя. Сьогодні вартість тієї золотої монети — більше 585 доларів. Тобто у валюти США залишилося менше однієї двадцять п’ятої частини початкової ціни. У британського срібного фунта стерлінгів (а він був еквівалентом фунта срібла) з 462 грамів реальної вартості срібла на початок сторіччя сьогодні залишилась купівельна спроможність паперового фунта стерлінгів всього вісім грамів срібла. Це означає, що він знецінився в 52 рази. Що ж до швейцарського франка, то він знизився лише на три чверті. Золота швейцарська монета початку 20 сторіччя в двадцять франків сьогодні коштує вісімдесят паперових франків Швейцарії.

Переведення коштів у золото означає зведення до мінімуму ризиків унаслідок знецінення долара, євро і фунта стерлінгів, накопичених на рахунках Національного банку України.

Роль золота важко переоцінити. Воно завжди є національним активом, що не залежить від валютної політики держави, темпів інфляції, валютного контролю і тих факторів, що можуть впливати на резерви в іноземній валюті.

До числа аргументів на користь важливих якостей золота як резервного монетарного активу економіки країн можна віднести наступні:

- по-перше, золото допомагає диверсифікувати офіційні резерви центральних банків;

- по-друге, золото забезпечує політичну безпеку країн, воно не залежить від валютного контролю чи заморожування активів, при необхідності воно завжди може бути переведене в платіжну ліквідність;

- по-третє, золото забезпечує економічну безпеку як унікальний актив, що не стиснутий міжнародними кредитними угодами;

-в- четвертих, золото забезпечує фінансову безпеку економіки країн, будучи свого роду "страховим інвестиційним полісом" на випадок украй несприятливих подій, таких як криза чи руйнування міжнародної валютно-кредитної системи.

Офіційний запас золота в золотовалютному резерві України становить 16,5 т (стан квітня 2006 року). На сьогодні світові країни в середньому утримують 11-12% їхніх золотовалютних запасів у золоті. Тобто, для України станом на кінець 2005 року при розмірі золотовалютного запасу, який тримає Національний банк України у розмірі біля 19 млрд.доларів (після викупу коштів за приватизацію "Криворіжсталі"), при світовій ціні початку грудня 2005 року 495 – 498 доларів за унцію золота потрібно було мати не менше 137 т мірного золота для оптимальної структури золотовалютного запасу.

Сучасна участь офіційної України на світових ринках дорогоцінних металів при щорічному темпі добичі власного золота не більше 230 кг/рік – це роль тільки активного покупця. Враховуючи тезавраторські схилення населення України по інвестуванню коштів у покупку мірних злитків дорогоцінних металів та відсутність вітчизняних пропозицій на національному ринку дорогоцінних металів, уповноважені комерційні банки України ( "Аваль", Правекс-банк та інші) щорічно імпортують на територію України та продають до 10 т золота в мірних зливках. Фабрикаційний (ювелірний) та промисловий (зубопротезний, електроніка та інше) попит на дорогоцінні метали в Україні задовольняється, в основному, за рахунок імпортування золота та, частково, за рахунок переробки та афінажу вторинного золотого скрапу.

Таким чином, сьогодні Україна має ринок імпортних банківських металів швейцарського транзитного класу, який цілковито відповідає світовим стандартам і активно інтегрується в міжнародний бізнес:

— це вільний внутрішній ринок з м’яким державним регулюванням і ціноутворенням на підставі співвідношення попиту і пропозиції;

— на ринку обертається банківський метал, який відповідає стандартам якості, прийнятим LBMA і учасниками Лондонського ринку платини й паладію;

— ліберальна податкова, митна й ліцензійна політика держави стимулює розвиток ринку;

— створювана інфраструктура металевих рахунків передбачає використання методів міжнародного ринку з оптимізації фінансів з використанням банківських металів як фінансового активу;

— сьогодні ринок орієнтований на імпорт, але після досягнення необхідного золотовалютного балансу його структура передбачає можливість лібералізації експортного вектора, необхідного для формування центру міжнародної торгівлі.

Проблеми формування експортного вектору ринку дорогоцінних металів в Україні та участі України в операціях з дорогоцінними металами на світових ринках можна сформулювати як:

1. Практична відсутність розрекламованої золотодобувної промисловості і власного виробництва банківських металів;

2. Незначний золотий запас України (16,5 тонн) для інтервенцій чи продажу його на національному ринку дорогоцінних металів;

3. Необхідність накопичення золотого запасу в золотовалютних резервах не менше 135 т, для чого законодавчо встановлена першочергова скупка золотого скрапу вторинного ринку ломбардів України для афінажу;

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. ЗАКОН УКРАЇНИ "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" // від 18 листопада 1997 року N 637/97-ВР(Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 3 лютого 2004 року N 1416-IV)

2. ЗАКОН УКРАЇНИ "Про Національний банк України"// від 20 травня 1999 року N 679-XIV (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 3 лютого 2004 року N 1416-IV)

3. Положення про здійснення уповноваженими банками операцій з банківськими металами та внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України //Постанова Правління Національного банку України від 6 серпня 2003 року N 325 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом від 17 листопада 2004 року N 555)4. Про затвердження Положення про порядок надання фінансових послуг ломбардами // Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 26 квітня 2005 року N 3981

5. Інструкція про порядок реєстрації в Державній пробірній службі відбитків іменників - спеціальних знаків, що засвідчують виготовлювачів ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів //Наказ Міністерства фінансів України від 16 жовтня 2001 року N 466 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 14 серпня 2003 року N 500)

6. ІНСТРУКЦІЯ ПРО ПЕРЕМІЩЕННЯ ВАЛЮТИ УКРАЇНИ, ІНОЗЕМНОЇ ВАЛЮТИ, БАНКІВСЬКИХ МЕТАЛІВ, ПЛАТІЖНИХ ДОКУМЕНТІВ, ІНШИХ БАНКІВСЬКИХ ДОКУМЕНТІВ І ПЛАТІЖНИХ КАРТОК ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ // Постанова Правління Національного банку України від 12 липня 2000 року N 283 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом від 12 серпня 2005 року N 289)

7. Про затвердження Правил комісійної торгівлі ювелірними виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння // Наказ Міністерства фінансів України від 27 жовтня 2004 року N 678

8. Правила торгівлі іноземною валютою // Постанова Правління Національного банку України від 10 серпня 2005 р. N 281

9. Басов А.И. Роль золота и других драгоценных металлов в составе золотовалютных резервов // Финансы и кредит, № 3(117), 2003, стр. 19 - 24.

10. Борисов С.М. Мировой рынок золота : Новый этап развития // Деньги и кредит, №8, 2004, стр. 32 – 41.

11. Борисов С.М. Мировой рынок золота (статистические материалы 1971 – 2000 г.г.) // Статистическое приложение к журналу "Деньги и кредит", 2004, - 22 с.

12. Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини: навч. посібник – Київ, "Знання Прес-2000", 2000.

13. Кузнецов С.Г. Роль золота в сучасній економіці // Вісник Киїівського національного університету, серія "Економіка", № 72, 2004, стор.17 – 19.

14. Мировая экономика: Учебник / под редакцией А.С.Булатова – М.:Изд-во "ЮРИСТЪ", 2001

15. Основы международных валютно-финансовых и кредитных отношений: учебник./ Под ред Круглова В.В. – М.:ИНФРА-М, 1998.

16. Рибалкін В.Е. Міжнародні економічні відносини .- М., ЗАО "Синтез" , 1998

17. Суэтин А.А. Международный рынок золота // Аудитор, №1, 2004 стр.39–44

18. HTTP://www.bank.gov.ua - офіційний сайт Національного банку України

19. HTTP:// www.bdm.com.ua - Офіційний сайт Української біржі дорогоцінних металів

20. HTTP://www.pravex.com.ua - офіційний сайт АКБ "Правекс-Банк"

21. HTTP://www.aval.com.ua - офіційний сайт АППБ "Аваль"

22. HTTP://www.pib.com.ua - офіційний сайт Промінвестбанку України

Додаток А

Таблиця А.1 ЦІНИ НА ДОРОГОЦІННІ МЕТАЛИ В УКРАЇНСЬКИХ БАНКАХ (грн./за 1 грамм) Золото -30.11.05 [12:25]

Таблиця А.2 ЦІНИ НА ДОРОГОЦІННІ МЕТАЛИ В УКРАЇНСЬКИХ БАНКАХ (грн./за 1 грамм)Срібло-30.11.05 [12:25]

Таблиця А.3 ЦІНИ НА ДОРОГОЦІННІ МЕТАЛИ В УКРАЇНСЬКИХ БАНКАХ (грн./за 1 грамм)Платина-06.10.05 [11:25]

Таблиця А.4 ЦІНИ НА ДОРОГОЦІННІ МЕТАЛИ В УКРАЇНСЬКИХ БАНКАХ (грн./за 1 грамм)Паладій-06.10.05 [11:25]

Таблиця А.5 ЦІНИ НА ДОРОГОЦІННІ МЕТАЛИ В УКРАЇНСЬКИХ БАНКАХ (грн./за 1 грамм) Золото-04.04.06 [11:25]

Таблиця А.6 ЦІНИ НА ДОРОГОЦІННІ МЕТАЛИ В УКРАЇНСЬКИХ БАНКАХ (грн./за 1 грамм) Срібло-04.04.06 [11:25]

Таблиця А.7 ЦІНИ НА ДОРОГОЦІННІ МЕТАЛИ В УКРАЇНСЬКИХ БАНКАХ (грн./за 1 грамм) Платина-04.04.06 [11:25]

Таблиця А.8 ЦІНИ НА ДОРОГОЦІННІ МЕТАЛИ В УКРАЇНСЬКИХ БАНКАХ (грн./за 1 грамм) Паладій-04.04.06 [11:25]