Комплексне використання методів управління виробництвом у ВАТ "Зелений Гай" Вознесенського району

Міністерство аграрної політики України

Миколаївський державний аграрний університет

Кафедра менеджменту організацій та права

К У Р С О В А Р О Б О Т А

з дисципліни «Менеджмент організацій» на тему:

«Комплексне використання методів управління виробництвом у

ВАТ «Зелений Гай» Вознесенського району»

Виконав:

студент групи Е5/1

Резніченко Д.В.

Перевірив:

Доцент, к. с.-г. н.

Гречкосій В.В.

Миколаїв -2008 р.

Зміст

Вступ

Розділ 1. Загальна управлінська характеристика ВАТ «Зелений Гай» Вознесенського району

1.1. Розміщення господарства, його природні та економічні умови

1.2. Розміри та спеціалізація господарства

1.3. Організаційна структура господарства та його структура управління

1.4. Показники економічної ефективності

Розділ 2. Система методів управління, які вже склалися у ВАТ «Зелений Гай» Вознесенського району, їх характеристика і взаємозвязок

2.1. Суть і класифікація методів управління

2.2. Економічні важелі управління зовнішнього і внутрішнього впливу

2.3. Організаційно-розпорядчі методи впливу на колектив

2.4. Методи соціально-психологічного впливу на колектив

2.5. Колективний підряд, орендні відносини та їх значення в управлінні господарством

Розділ 3. Удосконалення методів управління ВАТ «Зелений Гай» Вознесенського району

3.1. Удосконалення методів адміністративного впливу на колектив 45

3.2. Використання економічних методів впливу на колектив для покращення кінцевих результатів виробництва, їх роль в умовах радикальної економічної реформи

3.3. Удосконалення соціально-психологічних методів управління

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Агропромисловий комплекс України відіграє визначальну роль у досягненні продовольчої безпеки суспільства, яка є однією з основних умов стійкості і незалежності держави. Сьогоднішній його стан характеризується глибокими якісними змінами. Нові умови господарювання, зміна відносин власності, структурні зміни в економіці в період переходу до ринкових відносин, які супроводжувалися значним спадом виробництва, вимагають пошук резервів для покращення ситуації. Використання внутрішніх факторів збільшення виробництва сільськогосподарської продукції, що є важливою умовою створення економічних резервів для сталого економічного розвитку агропромислового комплексу в майбутньому, можливе за умови широкого та ефективного використання методів управління сільськогосподарським підприємством.

Методи управління - це способи впливу керуючих систем на керовані обєкти з метою реалізації завдань управлінської діяльності. Вони визначають (з урахуванням змін у розвитку систем) конкретні способи, прийоми досягнення мети управління і визначають вибір способів управлінської діяльності. Оскільки управління як цілеспрямований вид діяльності спирається на систему обєктивних законів розвитку керуючих і керованих обєктів, то методи управління є складовою частиною механізму їхнього свідомого використання.

Саме за допомогою методів управління керівники підприємств мають змогу впливати на трудові колективи, координувати їхню діяльність, спрямовувати на виконання робіт, стимулювати працівників, підвищувати рівень їхнього матеріального та морального задоволення від роботи. Від методів управління залежить ефективність функціонування структури підрозділів і підприємства в цілому як складної соціально-економічної системи.

А тому дослідження системи методів, що використовуються сучасними сільськогосподарськими підприємствами та пошук шляхів удосконалення їх використання є надзвичайно важливою проблемою сучасного управління аграрним виробництвом. Все викладене і обумовило актуальність теми даного дослідження.

Метою курсової роботи є вивчення системи методів управління, їх характеристики і взаємозвязку, а також пошук шляхів удосконалення методів управління сільськогосподарським підприємством на прикладі відкритого акціонерного товариства «Зелений Гай» Вознесенського району, Миколаївської області.

Вказана мета обумовила наступні задачі:

· висвітити суть та класифікацію методів управління;

· дослідити економічні важелі управління зовнішнього і внутрішнього впливу;

· проаналізувати організаційно-розпорядчі методи впливу на колектив;

· вивчити методи соціально-психологічного впливу на колектив;

· знайти шляхи удосконалення методів управління сільськогосподарським підприємством.

Дана курсова робота складає 55 сторінок машинописного тексту і містить в собі 11 таблиць, 3 рисунка, при написанні курсової роботи використано 18 літературних джерел інформації.

Розділ 1

Загальна управлінська характеристика ВАТ «Зелений Гай» Вознесенського району

1.1. Розміщення господарства, його природні та економічні умови

Відкрите акціонерне товариство «Зелений Гай» створено 29 грудня 1929 року, як спеціалізований радгосп по виробництву плодів та винограду. В кінці 1993 року на початку 1994 року згідно з Декретом Кабінету міністрів України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» від 17.05.1993 року №51-93 проведена реорганізація державного підприємства радгоспу «Зелений Гай». У звязку з приватизацією державного майна створено відкрите акціонерне товариство «Зелений Гай». ВАТ «Зелений Гай» знаходиться у центральній частині Миколаївської області. Центральна садиба підприємства розташована за адресою: м. Вознесенськ, ВАТ «Зелений Гай», вул. Центральна садиба,1а. Відстань від господарства до обласного центру - м. Миколаїв 90км.

За географічним положенням територія господарства знаходиться у підзоні північного степу. Клімат теплий з жарким літом і мякою зимою. Середньорічна температура повітря 8,5⁰С. Кількість опадів за період з температурою вище 10 ⁰С - 200-230 мм, за рік - 330-360 мм. За даними агрометеорологічної станції середня тривалість без морозного періоду в зоні складає 186-200 днів. Приморозки навесні припиняються найчастіше з другої декади квітня, але бувають роки, коли вони спостерігаються навіть у другій декаді травня.

Тривалість вегетаційного періоду за середньою температурою вище +5 ⁰С 217 днів, вище +10 ⁰С 171 день. Середня t ⁰С повітря за рік 9,2-9,9 ⁰С.

Станом на 1 січня 2008 року загальна земельна площа господарства складала 2655,8 га у тому числі площа сільськогосподарських угідь складала 1695,7 га (ріллі - 496,2 га; багаторічних насаджень - 804,1 га; пасовищ - 395,3 га), площа зрошуваних земель - 1037,6 га; лісові насадження займають 248,6 га земельної площі господарства; інші землі складають 648,6 га (додаток 4).

Земельні площі господарства розташовані на рівнинній території. За результатами агрохімічного обстеження переважають ґрунти з середнім вмістом гумусу, значну частку також займають піщані ґрунти. В цілому природно-кліматичні умови та географічне положення господарства благодійно впливають на вирощування багатьох сільськогосподарських культур.

Основними пунктами збуту сільськогосподарської продукції є: зерна та зернобобових, а також соняшнику - ВАТ «Трикратський комбінат хлібопродуктів» (ст. Трикрати, 20 км від м. Вознесенська); овочі, плоди, ягоди, виноград (у деякій мірі) - продовольчі ринки міст Вознесенська та Миколаєва.

Основний вид транспортного звязку в господарстві - автомобільний, але також використовується і залізничний транспорт при поставці великих партій сировини та матеріалів (залізничні колії прокладені до території фруктосховища господарства та до промислового підрозділу ВАТ «Зелений Гай» - вино-коньячного заводу).

1.2. Розміри та спеціалізація господарства

Проаналізуємо динаміку показників розміру господарства, які свідчать про рівень концентрації виробництва, для наочності представимо їх у таблиці 1.1.

Аналізуючи показники динаміки розміру ВАТ «Зелений Гай» відмічаємо, що розміри сільськогосподарського виробництва в господарстві протягом 2005-2007 років мали тенденцію до зменшення. Так, відмічаємо, що вартість валової продукції сільського господарства у порівняних цінах у 2007 році, порівняно з 2005-2006 роками, знизилась на 62,9% та на 28,3% відповідно. Грошова виручка від реалізації сільськогосподарської продукції знизилась на 31,5% та на 29,5% відповідно. Площі сільськогосподарських угідь знизились на 21,8%. Середньорічна чисельність працівників зайнятих у сільськогосподарському виробництві у 2007 році, порівняно з 2005-2006 рр., зменшилась на 52% та на 54,8% відповідно.

Таблиця 1.1

Динаміка показників розміру ВАТ «Зелений Гай» у 2006-2007 роках


Показники	2005 р.	2006 р.	2007 р.	2007 р. у % до
				2005 р.	2006 р.
Валова продукція в порівняльних цінах 2005 р., тис. грн.	9269,52	4797,15	3442,65	37,1	71,7
Грошова виручка від реалізації с.-г. продукції, тис. грн.	3790,7	3680,8	2597,2	68,5	70,5
Загальна земельна площа, га	3266	3262	3260	99,8	99,9
Площа с.-г. угідь, га	2167	2167	1696	78,2	78,2
У т.ч. рілля	600	601	496	82,6	82,5
пасовища	599	599	358	59,7	59,7
сади	590	578	446	75,6	77,1
виноградники	376	388	395	105,0	101,8
Середньорічна вартість основних виробничих фондів с.-г. призначення, тис. грн.	22807,2	22600,3	15264,2	67,0	67,5
Середньорічна чисельність працівників с.-г., чол.	470	455	201	54,3	44,1
Поголівя худоби та птиці, умов. гол.	227	241	109	48,0	45,2
Кількість відділків	3	3	3	100	100
цехів	7	7	7	100	100
бригад	13	13	13	100	100

Слід сказати, що тенденція до зниження розмірів сільськогосподарського виробництва в господарстві викликана зростаючим розвитком промислового виробництва в господарстві, зокрема виробництві вина та коняку, добутком піску тощо.

Загалом можемо відмітити, що господарство є середнім за розмірам сільськогосподарського виробництва.

Для характеристики виробничо-економічного потенціалу ВАТ «Зелений Гай» важливе значення має аналіз процесу спеціалізації виробництва з метою вивчення її рівня, доцільності, впливу на економічні показники діяльності господарства.

Відмітимо, що спеціалізація сільського господарства - це переважний розвиток однієї чи кількох галузей у виробництві товарної продукції в окремих господарствах, районах і областях. Розвиток цих галузей і виробництво відповідних продуктів визначаються виробничими напрямами господарства. Економічний зміст спеціалізації в тому, що вона створює умови для найбільш ефективного використання основного засобу виробництва - землі. Основними економічними показниками, що характеризують спеціалізацію є структура товарної продукції та питома вага продукції домінуючої галузі.

Визначимо спеціалізацію ВАТ «Зелений Гай» за структурою грошової виручки від реалізованої продукції. Для цього розглянемо таблицю 1.2 і проаналізуємо отримані показники.

Обґрунтовуючи розраховані показники складу та структури грошової виручки від реалізації продукції ВАТ «Зелений Гай» відмічаємо, що в середньому за 2005-2007 роки найбільшу питому вагу в структурі грошової виручки господарства займала промислова продукція - 93,3%. Галузь сільськогосподарського виробництва склала - 4,3%, реалізація іншої продукції, робіт і послуг - 1,7%.

Відмітимо, що така значна питома вага промислової продукції у структурі виручки викликана нарощуванням обсягів випуску продукції вино-коньячного заводу та зростанням цін її реалізації.

Аналізуючи структуру грошових надходжень від реалізації сільськогосподарської продукції відмічаємо, що провідною галуззю сільського господарства у ВАТ «Зелений Гай» у 2005-2007 роках було рослинництво, його питома вага у структурі грошової виручки від реалізації сільгосппродукції в середньому за три роки склала 81,3%, тваринництва - 18,7%. Серед галузей рослинництва провідна роль належить плодівництву - 63,2% та зерновиробництву - 11,6%.

Отже з усього вище сказаного можемо стверджувати, що ВАТ «Зелений Гай» є вузькоспеціалізованим господарством, спеціалізується на промисловій переробці винограду та плодово-ягідної продукції, другою, допоміжною, галуззю є рослинництво, точніше садівництво.

Таблиця 1.2

Розмір та структура грошових надходжень від реалізації товарної продукції у ВАТ «Зелений Гай» у 2005-2007 рр.


Галузі та види продукції	Роки	В сере-дньому за 3 роки	Структура, %
	2005	2006	2007		По с.-г. продукції	По господарству
	тис. грн.	тис. грн.	тис. грн.	тис. грн.
Зерно та зернобобові	378,0	400,1	391,5	389,8	11,6	0,5
Соняшник	84,8	37,0	180,6	100,8	3,0	0,1
Плоди (зерняткові, кісточкові)	2777,5	2464,1	1121,2	2121,0	63,2	2,7
Інша продукція рослинництва	89,7	125,8	69,1	94,9	2,8	0,1
Разом по рослинництву	3330,0	3027,0	1832,0	2729,6	81,3	3,5
Скотарство, всього,	401,5	425,9	642,7	490,0	14,6	0,6
в т.ч. молоко	204,5	237,2	179,5	207,1	6,1	0,2
Вирощування (в живій масі) ВРХ	197,0	188,7	463,2	283,0	8,4	0,3
Свинарство, всього	44,4	219,5	122,5	128,8	3,8	0,1
Інша продукція тваринництва	14,0	8,4	-	11,2	0,3	0,0
Разом по тваринництву	460,7	653,8	765,2	626,5	18,7	0,8
Разом по сільськогосподарсь-кому виробництву	3790,7	3680,8	2597,2	3356,2	100	4,3
Промислова продукція	45059,1	80894,6	91452,3	72468,6	Х	93,3
Реалізація іншої про- дукції, робіт, послуг	2575,8	1171,0	375,4	1374,1	Х	1,7
Реалізація товарів	-	1155,6	259,1	707,35	Х	0,9
Усього по підприємству	51425,6	86902,0	94684,0	77670,5	Х	100

1.3. Організаційна структура господарства та його структура управління

Центральним елементом організаційного механізму є структура організації, або організаційна структура. Виробнича структура підприємства -- сукупність головних, допоміжних та обслуговуючих підрозділів підприємства, які забезпечують переробку «входу» системи в її «вихід» -- головний продукт з параметрами, що задані в програмі чи плані організації. Організаційна структура підприємства -- сукупність відділків та служб, які займаються побудовою та координацією функціонування системи менеджменту, розробкою та реалізацією управлінських рішень по виконанню плану (програми). Виробнича, соціальна, технологічна, управлінська структури взаємоповязані і визначають різні сторони діяльності підприємства (технічна, економічна, виробнича, соціальна). За їх допомогою регламентуються внутрішньовиробничі звязки і досягається стійка система службових взаємовідносин між структурними підрозділами і працівниками апарату управління. Отже, від структури управління значною мірою залежить дієвість усього господарського механізму. Тому розглянемо організаційну структуру ВАТ «Зелений Гай» (рис. 1.1).

ВАТ «Зелений Гай» поділяється на окремі відділення, кожний з яких має свою чітко визначену конкретну задачу і обовязки. Господарство побудоване у відповідності з видами робіт виконуваними окремими підрозділами. Так, 1 відділення (центральна садиба) спеціалізується на садівництві та ягідництві; 2 відділення (с. Пряме, 10 км від м. Вознесенська) -на виноградарстві та садівництві; 3 відділення (с. Бузьке, 8 км від м. Вознесенська) - на вирощуванні польових культур. Окремим структурним підрозділом підприємства виступає вино-коньячний завод. Також в організаційній структурі господарства виділяються підсобні та допоміжні підрозділи, зокрема фруктосховище, торговий дім «Зелений Гай», електроцех, будівельний цех, автогараж тощо.

Таблиця 1.3

Склад і розміщення допоміжних і обслуговуючих підрозділів, промислових виробництв та культурно-побутових обєктів ВАТ «Зелений Гай»


Назва підрозділу	Кіль-кість	Кіль-кість пра-цюю-чих	Обсяг виробленої продукції	Місце знаходження, відстань від центральної садиби	Кому підпорядко-ваний керівник підрозділу
			Одиниці виміру	Кількі-сть
Автогараж	1	26	Тис. тонно-км	2533,2	Ц.садиба	Головному інженеру
Ремонтні майстерні	2	28	-	-	Ц. садиба, 2 відділення (10 км)	Головному інженеру
Нафтобаза	1	2	-	-	Ц. садиба	Головному інженеру
Фруктосховище	2	5	Тис. тон	2,5	Ц. садиба	Президенту ВАТ
Вино-коньячний завод	1	160	Тис. дал	184,0	Ц. садиба	Президенту ВАТ
Будівельний цех	1	18	-	-	Ц. садиба	Президенту ВАТ
У т.ч. будівельна бригада	1	9	-	-	Ц. садиба	Прорабу
Бригада ремонтна	1	9	-	-	Ц. садиба	Головному інженеру
Електроцех	1	8	-	-	Ц. садиба	Президенту ВАТ
Склади: насіннєвий	1	1	Тон		3 відділення, (8 км)	Головний бухгалтер
- мінеральних добрив	1	1	Тон		2 відділення (10км)	Головний бухгалтер
- запасних частин	1	1	-	-	Ц. садиба	Головний бухгалтер
Насосні станції	3	9	-	-	Цсадиба, 3 та 2 відділення	Президенту ВАТ
Магазини	4	12			Ц. садиба, 2,3 відділення, ринок	Завідуючому торгівельного дому
Будинок культури	1	6	-	-	Ц. садиба	Президенту ВАТ
Їдальня	1	4	-	-	Ц. садиба	Президенту ВАТ
Бібліотека	1	2	-	-	Ц. садиба	Президенту ВАТ

Управлінська структура ВАТ «Зелений Гай» побудована у відповідності до вимог Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 р. (рис.1.2).

Вищим органом управління ВАТ «Зелений Гай» є загальні збори акціонерів товариства, які визначають основні напрями діяльності товариства і його організаційну структуру, затверджують статут товариства, плани та звіти про його діяльність, обирають та відкликають членів ради товариства, правління та ревізійної комісії, затверджують правила, процедури та інші нормативні документи діяльності товариства.

Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік і вважаються правочинними, якщо в них беруть участь акціонери або їх представники, що мають більше як 60% голосів. Рішення зборів акціонерів з основних питань приймаються більшістю три четвертих голосів акціонерів, які беруть участь у виборах, а з інших питань -- простою більшістю голосів. Голосування на загальних зборах акціонерів проводиться за принципом «одна акція -- один голос».

Загальні збори обирають раду товариства, яка контролює діяльність правління і визначає основні напрями діяльності товариства, вирішує питання про придбання акцій, визначає умови оплати праці посадових осіб, виносить на загальні збори питання про порядок, умови та розмір статутного фонду товариства, погоджує господарські угоди на суму, що перевищує 50% статутного фонду, затверджує за поданням правління товариства рішення про капіталовкладення на суму, що перевищує 10% річного обігу товариства за попередній рік та ін. Нині статутний фонд ВАТ «Зелений Гай» складає 15 061 998 гривень і поділений на 70 548 простих іменних акцій, номіналом 213,5 гривень кожна.

Акції підприємства є пайовими цінними паперами, що засвідчують участь акціонерів у статутному фонді, підтверджують їх членство в товаристві і дають право на участь в управлінні товариством, одержання частини прибутку у вигляді дивідендів та частини майна при ліквідації товариства.

На загальних зборах акціонерів обирається спостережна рада ВАТ «Зелений Гай», до складу якої входять представники трудового колективу та профспілки. Рада підприємства здійснює контроль за діяльністю її виконавчого органу (правління).

Крім того, на неї покладаються функції, що відносяться до компетенції зборів акціонерів: затвердження правил, процедур та інших внутрішніх документів товариства, визначення його організаційної структури та структури управління. Вирішення питання про збільшення статутного фонду і суми акцій, що ним випускаються; визначення умов плати праці посадових осіб товариства, затвердження заключних договорів.

Виконавчим органом ВАТ «Зелений Гай» є правління, яке здійснює керівництво його поточною діяльністю. До компетенції правління належать всі питання діяльності товариства за винятком питань, що відносять до компетенції інших органів товариства. Правління обирається на загальних зборах акціонерів строком на 3 роки у складі голови, заступника і членів правління. Головою правління ВАТ «Зелений Гай» є президент - Лівік Петро Євтихійович.

Повноваження голови правління та його матеріального забезпечення визначаються в контракті, що укладається між головою та радою товариства. Засідання правління проводяться не рідше разу на місяць і вважаються правочинними, якщо на них присутні дві третіх його членів. Рішення приймається більшістю голосів.

Для здійснення контролю за виробничо-фінансовою діяльністю правління загальні збори акціонерів зі свого складу обирають ревізійну комісію і призначають голову ревізійної комісії. Ревізійна комісія та її голова підзвітні лише зборам акціонерів і на весь час знаходження на цій посаді без згоди зборів не можуть бути покарані в дисциплінарному порядку з ініціативи правління чи його голови.

Ревізійна комісія готує висновки про роботу товариства на підставі річних звітів і балансів. Без висновку ревізійної комісії загальні збори акціонерів не вправі затверджувати річний баланс.

1.4. Показники економічної ефективності господарства

З метою визначення економічної ефективності господарювання вважаємо за необхідне визначити економічну ефективність використання ресурсів господарства, визначити ефективність системи управління персоналом в господарстві, розглянути основні фінансові показники господарства.

До основних ресурсів без яких неможливий процес виробничої діяльності у сільському господарстві належать земля, трудові ресурси та основні фонди.

Визначення ефективності використання ресурсного потенціалу в ВАТ «Зелений Гай» вважаємо за необхідне розпочати з аналізу показників використання земельних ресурсів, адже у сільському господарстві земля є не тільки просторовим базисом, а й основою для його розвитку, головним засобом виробництва.

Обґрунтовуючи розраховані показники економічної ефективності використання сільськогосподарських угідь у ВАТ «Зелений Гай» (таблиця 1.4.) можемо зробити висновок, що загалом у 2007 році, порівняно з 2005 роком, економічна ефективність використання землі знизилась.

Так, наприклад, обсяг валової продукції сільського господарства на 100 га площі сільгоспугідь у 2007 році, порівняно з 2005 роком, знизився на 52,6%; обсяг прибутку знизився на 81,5%; виробництво молока - на 38,9%; приросту ВРХ - на 42,6%.

Виробництво валової продукції на 100 га ріллі у 2007 році, порівняно з 2005 роком, знизилось на 55%; обсяг прибутку -на 82,4%; виробництво молока - на 42%; приросту ВРХ - на 45,6%.

Зниження показників економічної ефективності використання сільськогосподарських угідь у ВАТ «Зелений Гай» викликане, передусім, зменшенням обсягів виробництва продукції сільського господарства.

Таблиця 1.4

Динаміка економічної ефективності використання сільськогосподарських угідь у ВАТ «Зелений Гай»


Показники	2005 р.	2006 р.	2007 р.	2007 р. у % до 2005 р.
1	2	3	4	5
Одержано у розрахунку на 100 га с.-г. угідь:
- валової продукції с.-г. у порівняних цінах 2005 р. тис. грн.	427,75	221,37	202,98	47,4
- прибутку від с.-г. продукції, тис. грн..	32,61	33,40	6,05	18,5
- молока, ц	119,8	128,74	73,3	61,1
- приросту ВРХ, ц	18,68	15,22	10,73	57,4
- приросту свиней, ц	5,9	13,58	8,01	135,7
Одержано на 100 га ріллі:
- валової продукції с.-г. у порівняних цінах 2005 р. тис. грн.	1543,12	798,2	694,1	45,0
- прибутку від с.-г. продукції, тис. грн..	117,66	120,44	20,70	17,6
- молока, ц	432,32	464,22	250,8	58,0
- приросту ВРХ, ц	67,42	54,9	36,69	54,4
- приросту свиней, ц	21,30	48,25	27,41	128,6

Ефективне й відносно стабільне функціонування організації в ринковому просторі безпосередньо повязане з ритмічним використанням різноманітних ресурсів і в першу чергу ресурсів праці. Проаналізуємо трудові ресурси господарства.

Таблиця 1.5

Аналіз трудових ресурсів ВАТ «Зелений Гай»


Група працюючих	2005 рік	2006 рік	2007 рік
	Чол..	%	Чол..	%	Чол..	%
Середньорічна кількість працюючих	765	100	716	100	474	100
У т.ч. керівники, спеціалісти, технічні виконавці	63	8,2	60	8,3	66	14,0
Працівники рослинництва	337	44,1	420	58,6	182	38,4
Працівники тваринництва	133	17,4	35	4,8	19	4,0
Працівники вино-коньячного заводу	122	16,0	115	16,1	118	25,0
Працівники інженерної служби	12	1,5	12	1,6	12	2,5
Працівники зайняті в будівництві	20	2,6	18	2,5	18	3,8
Працівники підсобних підрозділів	58	7,6	42	5,8	42	8,8
Працівники культурно-побутових підрозділів	12	1,5	11	1,5	12	2,5
Інші категорії, всього	8	1,0	3	0,4	5	1,0

Обґрунтовуючи показники таблиці 1.5, можемо відмітити, що у 2007 році чисельність працівників господарства знизилась, порівняно з 2006 роком, на 242 особи. Найбільше знизилась чисельність працівників рослинництва - на 238 осіб та працівників тваринництва - 16 осіб, порівняно з 2006 роком, та на 114 осіб, порівняно з 2005 роком. Найбільшу питому вагу у структурі працюючих у 2007 році займали працівники рослинництва - 38,4% та працівники вино-коньячного заводу - 25%.

На окремий аналіз заслуговує якісна характеристика управлінського персоналу господарства.

Таблиця 1.6

Якісна характеристика управлінського персоналу ВАТ «Зелений Гай»


Показники	Керівники і заступники	Головні спеціалісти	Керівники первинних підрозділів	Галузеві спеціалісти
Чисельність управлінського персоналу	4	8	29	25
Віковий склад управлінських працівників (середній)	53	49	42	38
У т.ч. 25-35 років, чол..	-	1	2	5
36-45 років, чол..	2	2	14	13
46-60 років, чол..	2	6	13	7
Стаж роботи на даній посаді (середній), років	18	21	16	11
У т.ч. до 5 років, чол..	-	1	2	8
5-10 років, чол..	2	2	12	11
Чисельність спеціалістів, усього	4	8	26	25
У т.ч. з вищою освітою	4	8	7	9
З середньо-спеціальною освітою	-	-	22	16
Чисельність працівників які підвищили кваліфікацію за останні 5 років	4	5	8	4

Обґрунтовуючи показники якісної характеристики управлінського персоналу ВАТ «Зелений Гай» у 2007 році, можемо відмітити, що середній вік управлінських працівників вищої ланки є досить високий - 53 роки, найнижчий середній вік у галузевих спеціалістів - 38 років. На нашу думку це викликано необхідністю великого досвіду та високої кваліфікації в управлінських працівників вищої ланки, порівняно з галузевими спеціалістами. Важливо відмітити, що управлінський персонал ВАТ «Зелений Гай» має тривалий трудовий стаж, що сприяє ефективному і своєчасному виконанню посадових обовязків. Розглянемо економічну ефективність використання трудових ресурсів у ВАТ «Зелений Гай».

Таблиця 1.7

Показники економічної ефективності використання трудових ресурсів у ВАТ «Зелений Гай» у 2005-2007 роках

Показники

Роки

2007 р. у % до 2005 р.

2005

2006

2007

Отримано в розрахунку на 1 середньорічного працівника с.-г., грн.:

- вартості валової продукції с.-г. у порівняних цінах 2005 року

25052,7

10543,2

17127,6

68,3

- валового доходу від с.-г.

10245,1

8089,6

12921,4< /p>

126,1
- прибутку від с.-г.	2438,6	2031,1	510,5	21,0

Розраховані показники економічної ефективності використання трудових ресурсів у господарстві протягом 2005-2007 років свідчать, що ефективність знизилась. Це підтверджує зниження обсягу валової продукції у порівняних цінах в розрахунку на одного працівника на 31,7% та зниження обсягу прибутку на 79%. Ріст у 2007 році, порівняно з 2005 роком, обсягу валового доходу на 1 працівника на 26,1% викликане високим рівнем валового доходу у звязку з зростанням цін на сільгосппродукцію.

Дослідимо економічну ефективність використання основних фондів у господарстві.

Таблиця 1.8

Показники економічної ефективності використання основних фондів у ВАТ «Зелений Гай» у 2005-2007 роках


Показники	2005рік	2006 рік	2007 рік	2007 р. у % до 2005 р.
Валова продукція в порівняльних цінах 2005 р., тис. грн.	9269,52	4797,15	3442,65	37,1
Середньорічна вартість основних виробничих фондів с.-г. призначення, тис. грн.	22807,2	22600,3	15264,2	67,0
Прибуток від сільськогосподарського виробництва, тис. грн.	902,3	924,2	102,7	11,4
Фондовіддача, грн.	0,4	0,2	0,2	50,0
Фондомісткість, грн.	2,4	4,7	4,4	183,3
Норма прибутку, %	4,0	4,1	0,7	-3,3 в.п.

Аналізуючи економічну ефективність використання основних виробничих фондів у ВАТ «Зелений Гай», відмічаємо, що у 2007 році, порівняно з 2005 роком, ефективність використання фондів знизилось, зокрема фондовіддача знизилась на 50 %, фондомісткість зросла на 83,3%, а норма прибутку знизилась на 3,3 відсоткових пункти. В умовах ринкового механізму господарювання ефективність виробництва сільськогосподарських підприємств у великій мірі залежить від результативності і економічності роботи управлінських кадрів. При цьому обєктивно виникає необхідність в аналізі рівня загальної ефективності системи менеджменту персоналу.

Таблиця 1.9

Ефективність системи управління персоналом у ВАТ «Зелений Гай»


Показники	2005 рік	2006 рік	2007 рік	2007 р. у % до
				2005	2006 р
Загальні показники
Площа сільськогосподарських угідь, га	2167	2167	1696	78,2	78,2
Валова продукція, всього тис. грн.. - в т.ч. сільського господарства у порівняних цінах 2005 р., тис. грн.	54425,6 9269,5	86901,0 4797,1	95420,1 3442,6	175,3 37,1	109,8 71,7
Прибуток, тис. грн. - в т.ч. від с.-г. продукції	6421,9 902,3	8486,3 924,2	9750,5 102,7	151,8 11,4	115,0 11,1
Повна собівартість реалізованої продукції, тис. грн. - в т.ч. с.-г. продукції	48003,7 3083,9	78415,7 2956,9	85669,6 2494,5	178,4 80,8	109,2 84,3
Середньорічна чисельність працівників господарства, чол. Враховано кількість працівників сільського господарства, промислових підрозділів, допоміжних та обслуговуючих виробництв - в т.ч. працівників апарату управління, чол.	765 63	706 60	452 66	60,0 104,7	64,0 110,0
Управлінські витрати, тис. грн.	792,5	853,6	922,1	171,8	106,1
Загальний фонд оплати праці, тис. грн. - в т.ч. працівників апарату управління	5222,8 725,7	5736,5 806,4	3983,7 871,6	76,2 120,1	69,4 108,0
Відпрацьовано тис. люд.-год., всього - в т.ч. працівниками апарату управління	501,8 91,1	881,6 84,8	389,0 94,3	77,5 83,7	44,1 90,0
Показники результативності діяльності персоналу управління
1. Одержано валової продукції на 1-го працівника управління, тис. грн.	864,0	1448,3	1445,7	167,3	99,8
2. Одержано валової продукції на 1 гривну витрат в управлінні, грн.	68,6	101,8	103,4	150,8	101,5
3. Одержано валової продукції на 1 люд.-год. в управлінні, грн.	597,4	1029,6	1011,8	209,3	121,4
4. Одержано валової продукції на 1 грн. заробітної плати управлінських кадрів, грн.	75,0	107,7	109,4	146,0	101,5
Показники економічності діяльності персоналу управління
1. Питома вага управлінських працівників у загальній кількості працюючих, %	8,2	8,5	14,6	6,4 в.п.	6,1 в.п.
2. Питома вага витрат на управління у загальній собівартості продукції, %	1,7	1,0	1,1	-0,6 в.п.	0,1 в.п.
3. Питома вага заробітної плати управлінських працівників у загальному фонді оплати праці, %	14,0	14,1	21,8	7,8 в.п.	7,7 в.п.
4. Питома вага заробітної плати управлінських працівників у собівартості продукції, %	1,5	1,0	1,0	-0,5 в.п.	0,0 в.п.

Аналізуючи ефективність системи управління персоналом у ВАТ «Зелений Гай» (таблиця 1.9) можемо зробити висновок, що у 2007 році, порівняно з 2005-2006 рр. , вона зросла. Зокрема збільшився обсяг валової продукції на одного працівника апарату управління на 67,3%, на одну люд.-год. в управлінні - на 109,3% та на 21,4% відповідно.

Показники економічності діяльності персоналу управління свідчать, що питома вага управлінських працівників у загальній кількості працівників в 2007 році значно зросла і склала 14,6%, це викликано тим, що значно зменшилась кількість працівників сільського господарства, а кількість управлінців навпаки дещо зросла.

Показники фінансового стану ВАТ «Зелений Гай» у 2007 році наступні: коефіцієнт фінансування, тобто кількість позикових коштів, що припадають на 1 грн. власних, становив 0,85, тобто знаходиться в межах норми; коефіцієнт автономії становить 0,48, тобто реалізувавши 52% свого майна господарство зможе погасити свої борги, що свідчить про незначну залежність господарства від зовнішнього фінансування.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності у 2007 році становив 0,06, що є досить низьким показником і свідчить про те, що швидко ліквідними активами (готівка) підприємство зможе покрити тільки 6% платіжних вимог.

Розділ 2

Система методів управління у ВАТ «Зелений Гай» Вознесенського району, їх характеристика і взаємозвязок

2.1. Суть і класифікація методів управління

Управління -- складний і динамічний процес, керований і здійснюваний людьми для досягнення поставленої мети. Після того як встановлено цілі управління, необхідно знайти найбільш ефективні шляхи та методи досягнення їх. Отже, виникає потреба у застосуванні арсеналу засобів, що забезпечують досягнення цілей управління, тобто методів управління.

В економічній літературі під методом управління розуміється спосіб, прийом і навіть сукупність прийомів цілеспрямованого впливу на колективи людей, а через них -- на матеріальне виробництво для досягнення конкретної мети або розвязання певної проблеми. Таким чином, суть методу становить сукупність практичних прийомів та методів здійснення функцій з повним врахуванням обєктивних економічних законів.

Засоби цілеспрямованого впливу на трудовий колектив або на окремих його членів називають методами управління. Методи являють собою важливий елемент процесу управління (наявність прогресивних методів управління та вміле використання їх є передумовою ефективності управління і господарських процесів).

Методи управління покликані забезпечити високу ефективність діяльності колективів, їх злагоджену роботу, сприяти максимальній мобілізації творчої активності кожного члена. Цим методи управління відрізняються від усіх інших технічних та технологічних методів, які використовуються у ході вирішення комплексних виробничо-господарських завдань.

Особлива роль методів управління полягає у тому, щоб створити умови для чіткої організації процесу управління, використання сучасної техніки і прогресивної технології організації праці і виробництва, забезпечити Їх максимальну ефективність при досягненні поставленої мети. Таким чином, зміст поняття «методи управління» витікає із суті і змісту управління і належить до основних категорій теорії управління.

За допомогою різноманітних методів управління досягається організуючий вплив керуючої системи чи окремого керівника на обєкт управління, визначаються умови економічного кругообігу фондів, час виробництва і обігу виробничих фондів. Методи управління класифікуються за різноманітними критеріями:

а) за змістом впливу: методи, що відповідають вимогам економічних, соціально-психологічних, організаційно - психологічних, організаційно-технічних, демографічних та інших законів;

б) за направленістю: методи матеріального, соціального, морального і організаційно-адміністративного впливу;

в) за організаційними формами: методи одноособового, колегіального і колективного впливу.

Використовуються і інші критерії для класифікації методів управління (рис. 2.1). У вітчизняній літературі методи управління найчастіше обєднуються в три групи:

Ш економічні методи;

Ш адміністративні (організаційно-розпорядницькі);

Ш соціально - психологічні методи.

Економічні методи управління ґрунтуються на дії економічних факторів ринкової економіки, їм належить провідне місце в системі методів управління господарською діяльністю фірм. Вони сприяють виконанню такої функції управління, як планування. Ці методи управління повязані і з функціями мотивації та контролю.

Рис. 2.1. Класифікація методів управління

До економічних методів управління належать стратегічне і поточне планування господарської діяльності підприємств, формування системи оподаткування субєктів господарювання, визначення дієвої амортизаційної політики, встановлення державою мінімального рівня заробітної плати та пенсій, а також і матеріальне стимулювання праці, ціноутворення, фінансування, кредитування, штрафні санкції.

В управлінні діяльністю підприємств, поряд з економічними, важлива роль належить методам організаційно-розпорядчого впливу. Вони забезпечують чіткий розподіл обовязків в апараті управління, дотримання правових норм і повноважень у вирішенні питань господарської діяльності, а також застосування заходів примусу і дисциплінарної відповідальності. Так, організаційно-розпорядчі методи забезпечують підтримку організованості роботи та високої дисципліни праці, координацію трудових зусиль працівників шляхом прямого (адміністративного) спонукання їх до дій, а також контроль за роботою підприємств, організацій і окремих працівників.

Застосування організаційно-розпорядчих методів впливу виключає субєктивізм і захоплення адмініструванням. Інакше кажучи, керівник і працівники апарату управління, вирішуючи різноманітні питання господарської та іншої діяльності, не повинні покладатися лише на силу розпоряджень і наказів.

Для успішної роботи підприємств у нових умовах господарювання передусім слід активізувати соціальну активність кожного працівника - ініціативність, творчу цілеспрямованість, самодисципліну. Цього можна досягти, управляючи інтересами і через інтереси.

Здійсненню цього загального завдання сприяють соціальні та психологічні методи управління, які забезпечують реальні умови для переходу від адміністративних до економічних методів управління. Теоретичною основою соціальних та психологічних методів управління є соціальна психологія і психологія особистості як науки про закони психофізичної діяльності індивіда, різних суспільних груп, колективів. Мета цих методів управління - вивчати і використовувати закони психічної діяльності людей для оптимізації психологічних явищ та процесів у інтересах суспільства й особистості. У цьому полягає єдність, тісний звязок і взаємозумовленість соціальних та психологічних методів управління. Разом з тим, між ними існують і відмінності: за допомогою соціальних методів управління здійснюється управління відносинами в колективах і між колективами, за допомогою психологічних - управління поведінкою індивіда та міжособистісними стосунками у колективі.

2.2. Економічні важелі управління зовнішнього і внутрішнього впливу

В управлінні важлива роль належить економічним інтересам і матеріальній зацікавленості, а звідси -- економічним методам управління.

Економічні методи управління -- це способи впливу на економічні процеси і явища через інтереси працівників, що досягається шляхом створення економічних умов (стимулів), які спонукають працівників і підприємства діяти в потрібному напрямі для досягнення поставлених цілей. Фактори стимулювання, що лежать в основі економічних методів, діляться на:

а) зовнішні -- реалізаційна ціна на продукцію, ціни на предмети матеріально-технічного постачання, кредити, податки, митні платежі, кошти держави на соціальну інфраструктуру, державні субсидії, державні премії, іноземні субсидії, тарифи за послуги, штрафи;

б) внутрішні -- аванс, основна зарплата, додаткова оплата, премії, привілеї, майновий і земельний пай, дивіденди, внутрішньогосподарські ціни і тарифи, спецодяг тощо.

Серед економічних регуляторів господарської діяльності, застосовуваних державою, перше місце посідають податки. Вони поділяються на прямі і непрямі. До прямих належать податок на прибуток, на землю, на транспорт, на добавлену вартість та ін. Непрямими податками є митний та акцизний збори. Мито стягується з товарів, які ввозять, вивозять і транзитних, а також цінностей, що перевозять під контролем митного відомства Акциз як вид непрямого податку на товари масового споживання включається в ціну відповідного товару або плату за послуги. ВАТ «Зелений Гай» зокрема сплачує податок на прибуток, податок на землю, митний збір, акцизний збір тощо.

Важливим регулятором господарської діяльності господарства є кредит. Кредитування господарської діяльності в Україні здійснюється нині системою комерційних банків за рахунок власних коштів та одержаних кредитних ресурсів від Національного банку України.

Досить ефективним регулятором господарської діяльності ВАТ «Зелений Гай» є також економічні пільги, які встановлюються державою щодо сплати податків, порядку розрахунків між бюджетом і підприємствами, між підприємствами різних галузей народного господарства та ін. Зокрема як сільськогосподарський виробник ВАТ «Зелений Гай» отримує від держави дотації на розвиток виробництва, у 2007 році підприємство отримало 1247,2 тис. грн. бюджетних дотацій.

На господарську діяльність господарства впливають також місцезнаходження виробничих, торгових та інших підприємств та ступінь розвитку інфраструктури в місцях діяльності їх. Місцеві органи влади також використовують ряд економічних регуляторів щодо господарства до яких відносять рентні платежі, місцеві податки і збори.

Таким чином, економічне регулювання господарської діяльності ВАТ «Зелений Гай» здійснюється державою та уповноваженими нею органами.

Що стосується економічних важелів внутрішнього впливу, то тут необхідно відмітити, що вони встановлюються та регулюються колективним договором господарства (додаток А), відповідно до нього працівники господарства регулярно отримують аванс та основну заробітну плату. У ВАТ «Зелений Гай» застосовують відрядну і погодинну форми заробітної плати. Відрядна форма застосовується для працівників сільського господарства, колективів будівельного та столярного цехів. За погодинною оплатою працюють працівники адміністративного апарату, спеціалісти та інші працівники зайняті на роботах де відсутня змога нормування.

За простої почасової системи заробіток працівника господарства формується відповідно до його тарифної ставки (окладу) і фактично відпрацьованого часу.

У разі застосування годинних і денних тарифних ставок величина заробітку працівника, який оплачується почасово (З_пп), визначається за такою формулою:

, (2.1)

де -- тарифна ставка працівника за одиницю часу (годину, день), грн;

-- фактично відпрацьований працівником час, годин або днів.

У разі застосування місячної тарифної ставки (окладу) заробіток працівника визначається за такою формулою:

, (2.2)

де -- місячна тарифна ставка працівника, грн;

-- фактично відпрацьована працівником кількість днів за місяць;

-- кількість робочих днів у місяці відповідно до графіку роботи підприємства.

Для стимулювання матеріальної зацікавленості працівників у колективному договорі ВАТ «Зелений Гай» встановлено перелік надбавок та доплат (таблиця 2.1).

Для стимулювання в отриманні надпланової продукції винзаводу, рослинництва та тваринництва в колективному договорі передбачено преміювання працівників при відсутності перевитрат матеріальних затрат та виконанні росту продуктивності праці.

Працівники господарства у переважній своїй більшості являються акціонерами ВАТ «Зелений Гай» тому у випадку прийняття Загальними зборами акціонерів рішення про направлення частини чистого прибутку на виплату дивідендів мають змогу отримати дивіденди від участі у ВАТ «Зелений Гай», що також підвищує продуктивність праці та зацікавленість працівників в високих результатах роботи.

Отже можемо підсумувати, що ВАТ «Зелений Гай» має достатньо широкий спектр економічних важелів впливу на стимулювання працівників з метою підвищення продуктивності праці та сумлінного ставлення до неї.

Також конкретним відображенням економічних методів управління, що набули поширення у ВАТ «Зелений Гай» є планування, комерційний (господарський) розрахунок, економічний аналіз та ін.

Таблиця 2.1

Надбавки і доплати працівникам ВАТ «Зелений Гай»


Найменування доплат і надбавок	Кому нараховані	% до тарифу
За розширення зони обслуговування або збільшення обєму робіт	Робітникам	Від 20% до 50% від окладу або ставки з урахуванням обєму робіт
За заміщення тимчасово відсутнього працівника	Тимчасовим працівникам	До 50%
За керівництво ланкою	В цеху слюсарів на вино-коньчному заводі	10% тарифної ставки ланкового
За виконання особливо важливої роботи в стислі терміни	Працівникам, що виконують роботу	До 50%
За класність 1 клас 2 клас 1 клас 2 клас	Тваринникам, трактористам-машиністам в с.-г. виробництві Водіям автомашин	20% 10% 25% 10%

На відміну від переважної більшості аграрних підприємств, які відмовились від планової роботи, у ВАТ «Зелений Гай» вона ведеться, хоча звичайно й в не таких масштабах як раніше. В господарстві розробляються поточні (річні) плани економічного і соціального розвитку. На основі річного плану у ВАТ «Зелений Гай» розробляються робочі плани та плани-наряди. Для вино-коньячного заводу розробляється виробнича програма на рік, деталізована по місяцям. В залежності від надходження замовлень на продукцію вона коригується.

Система планів в господарстві хоча й не є досконалою та все ж дозволяє керівництву та колективу орієнтуватися в економічних показниках, зокрема усвідомлювати обсяги робіт, збору продукції тощо.

Найприбутковішою структурною одиницею ВАТ «Зелений Гай» є вино-коньячний завод, що працює за принципами комерційного розрахунку.

Комерційний розрахунок -- це метод ведення господарства шляхом порівняння у вартісній (грошовій) формі затрат і результатів виробничо-фінансової діяльності. Комерційний розрахунок вимагає відповідності затрат і результатів господарської діяльності, порівняння витрати сільськогосподарського підприємства з його власними прибутками, одержання прибутку, за рахунок якого проводяться платежі державі, забезпечується розширене виробництво і створюються фонди економічного стимулювання. Комерційний розрахунок виражає обєктивну можливість і необхідність ощадливого, економічно обґрунтованого управління виробництвом на підставі використання ринкового механізму і матеріального стимулювання колективів і окремих виконавців за результати їх праці.

Ефективність менеджменту у великій мірі залежить від організації аналітичної роботи на підприємстві, глибини аналізу його виробничої, фінансової та маркетингової діяльності. Аналіз як особлива функція менеджменту являє собою процес збору, опрацювання, осмислення і інтерпретації одержаних даних для підготовки і прийняття управлінських рішень. Функція економічного аналізу є однією з найважливіших в роботі планово-економічного відділу ВАТ «Зелений Гай». Економістами господарства здійснюється оцінка виконання планових показників, дотримання договірних зобовязань і встановлених нормативів, рівня використання виробничого потенціалу і соціального розвитку колективу. Економічний аналіз має вирішальне значення у виборі цілей і конкретних стратегій діяльності; у відшуканні і мобілізації внутрішніх резервів для збільшення обсягу виробництва і скорочення витрат, покращення якості продукції на підставі переходу від екстенсивних до інтенсивних форм ведення виробництва, широкого впровадження досягнень науки і передового досвіду. Планово-економічний відділ постійно вивчає фактори, що впливають на кінцеві результати господарювання, приймає участь в обґрунтуванні управлінських рішень, в контролі за здійсненням запланованих заходів щодо подальшого вдосконалення госпрозрахункових важелів управління виробництвом і забезпечення росту його ефективності.

Отож, суть економічних методів полягає у здійсненні непрямого впливу на виконавців і створенні таких економічних передумов, за яких вибір напряму своєї діяльності здійснює саме підприємство, його господарські підрозділи і окремі виконавці під впливом економічних стимулів, що діють як перспективи матеріальної вигоди або втрати. На закінчення слід відмітити, що економічне управління виробництвом не може замінити складного комплексу методів управління і зокрема адміністративного (організаційно розпорядчого) управління і соціально-психологічних методів.

2.3. Організаційно-розпорядчі методи впливу на колектив

Реалізація організаційних відносин у ВАТ «Зелений Гай» відбувається застосуванням організаційно-розпорядчих методів управління, які ще називаються адміністративними. Однак поняття «організаційно-розпорядчі методи управління» більш широке, оскільки адміністративні методи ґрунтуються на застосуванні нормативних актів (постанов, наказів, інструкцій органів влади і управління), а організаційно-розпорядчі методи охоплюють усю суть організаційної складової механізму управління.

Організаційно-розпорядчі методи тісно повязані з і економічними методами управління, оскільки вони спрямовані на вирішення єдиних завдань з досягнення цілей господарської діяльності.

Застосування організаційно-розпорядчих методів управління передує економічним методам, оскільки для того, щоб використати останні, потрібно організаційно сформувати обєкт управління та структуру управління. Організаційно-розпорядчі методи управління ґрунтуються на таких індивідуальних і групових властивостях людей, як почуття обовязку, відповідальності, дисципліни та розуміння можливості адміністративного покарання.

Характерними особливостями організаційно-розпорядчих методів управління є: прямий вплив на обєкт управління; обовязковий характер виконання вказівок, розпоряджень, постанов та інших адміністративних рішень вищих органів управління для підпорядкованих обєктів; суворо визначена відповідальність за невиконання вказівок та розпоряджень.

Акти управління ВАТ «Зелений Гай», які здійснюються управлінськими працівниками, поділяються на два види: нормативні та індивідуальні.

Нормативні акти управління господарства (Статут підприємства, положення про структурні підрозділи, інструкції тощо) визначають мету, завдання, функції, права та відповідальність господарства, його підрозділів і службових осіб апарату управління.

Індивідуальні акти управління у господарстві (накази, розпорядження, вказівки тощо) адресують певним обєктам управління, визначають їм чергові завдання (додаток Г).

Організаційний вплив на обєкт управління здійснюється у формі регламентування, нормування, інструктування та інформування. Він є засобом впливу через документи тривалої дії.

Організаційне регламентування у ВАТ «Зелений Гай» ґрунтується на використанні норм українського права і правил, дотримання яких обовязкове як для керівника, так і для всіх працюючих на підприємстві. На основі правових норм, що містяться в законах, декретах, положеннях, указах і постановах українського законодавства, в Статуті господарства (додаток Б) та інших документах. У ВАТ «Зелений Гай» розроблені положення про відділи і служби, а також посадові інструкції для всіх службових осіб (додаток В).

Вплив на систему, якою управляють, за допомогою організаційного нормування реалізується через встановлення нормативів, які уточнюють межі будь-якої діяльності, параметри технічних і економічних процесів. У ВАТ «Зелений Гай» використовуються такі нормативи:

· техніко-технологічні - регулюють використання сировини, обладнання та допоміжних матеріалів;

· планово-економічні - охоплюють регулювання оплати і стимулювання праці, нормування товарних залишків, строки подання статистичної звітності;

· трудові - це норми виробітку, нормативи чисельності працівників, норми часу для праці і відпочинку, трудового розпорядку тощо;

· фінансово-кредитні - регулюють порядок одержання кредитів та ліквідації заборгованості, створення фондів загального і спеціального призначення, порядок віднесення втрат і збитків на результати діяльності та ін.;

· матеріально-постачальнизькі - визначають порядок надходження сировини, матеріалів та товарів у підприємства, строки поставки, встановлюють мінімальні обсяги відвантаження тощо;

· організаційно-управлінські, до них відносять типові управлінські структури, норми підпорядкування, порядок розробки та прийняття управлінських рішень та ін.

Організаційно-методичне інструктування також ефективний засіб інформаційного впливу на трудовий колектив або на окремого працівника. У ВАТ «Зелений Гай» за допомогою методичних вказівок, розробок, інструкцій розробляються правила, які регулюють організаційні та спеціальні сторони його діяльності, підрозділів і службових осіб. Визначається порядок виконання будь -яких робіт, використання технічних засобів. Зокрема до інформаційного впливу, що використовується в господарстві належить використання актів, протоколів, доповідних записок, службових листів, заяв. Також з метою інструктування у ВАТ «Зелений Гай» практикують оформлення приміщень організаційною документацією про умови роботи. Це стенди з найменуваннями організаційних підрозділів, схеми розташування їх, порядок роботи, внутрішньоорганізаційні інструкції. Це все поліпшує організаційні умови роботи, сприяє успішному виконанню її.

На відміну від організаційного впливу методи розпорядчого впливу відображають динаміку процесу управління і спрямованості на регулювання виробництва та усунення збоїв і перешкод, що виникають у роботі, їх здійснюють шляхом прийняття адміністративно-управлінських актів керівником, проведення спеціальних організаційних заходів. Розпорядчий вплив у ВАТ «Зелений Гай» реалізується у формі наказів, розпоряджень, вказівок (письмово чи усно). Накази можуть віддаватися керівником підприємства як в письмовій, так і в усній формі. При цьому використовуються кадрові, виробничі накази, накази по заробітній платі, з приводу переводу на іншу роботу, прийняття на роботу та звільнення з роботи, накази про покарання та заохочення. Розпорядження віддаються як в усній, так і в письмовій формі начальниками підрозділів, служб, в деяких випадках - керівником. Вони мають на меті виконання наказів. Вказівки використовуються для виконання наказів і розпоряджень.
Дисциплінарні дії на підприємстві використовуються згідно з конкретними ситуаціями. Вони виливаються в зауваження, догани, звільнення.

Колегіальні органи ВАТ «Зелений Гай» (Загальні збори акціонерів, Правління тощо) здійснюють розпорядчий вплив шляхом ухвалення постанов. Постанови -- це розпорядчі акти, які приймаються колегіальними органами управління і містять шляхи вирішення важливих питань, що стосуються всієї організації в цілому.

Методи розпорядчого впливу дають змогу запобігти відхиленням від планової програми господарювання, здійснити перехід системи до стану рівноваги, наприклад, впровадженням більш досконалого порядку організації праці, планування, стимулювання та ін. Розпорядчий вплив здійснюється на основі розробки управлінських рішень щодо способів подолання відхилень, які виникли, або підвищенням ефективності організаційної системи, спрямовуючи ці рішення конкретним виконавцям для реалізації.

Організаційно-розпорядчі методи управління можна класифікувати також за джерелами впливу. Тоді виділяють способи організаційного впливу першого, другого та наступних рівнів управління, практика свідчить, що кожний рівень системи управління має свої особливості організаційного впливу і виділяє ті з них, які найбільш ефективні для цього рівня. Так, на вищих рівнях системи управління ВАТ «Зелений Гай» переважають регламентаційні та нормативні способи організаційного впливу. На низовому щаблі управління на передній план виходять розпорядчі методи, покликані регулювати та підтримувати повсякденну виробничо-господарську діяльність. Диференціація способів організаційного впливу за рівнями системи управління закономірна, оскільки вона відображає обсяг повноважень, якими володіють керівники певного рангу, юридичне становище певного рівня управління, специфіку управління, його функціональний зміст на певному щаблі управління.

У ВАТ «Зелений Гай» інколи вдаються й до таких адміністративних методів впливу як: матеріальна відповідальність і стягнення (добровільне відшкодування збитку підприємству, депреміювання, повна матеріальна відповідальність, колективна матеріальна відповідальність); дисциплінарна відповідальність і стягнення ( зауваження, догана, сувора догана, пониження в посаді, звільнення); адміністративна відповідальність (попередження, штрафи, відшкодувальне вилучення предметів, адміністративний арешт та ін.). Отже, організаційно-розпорядчі методи витікають із суті управління, особливостей і властивих йому взаємовідносин, є стрижнем управлінського впливу, специфічним управлінським явищем. Звідси випливає потреба застосування організаційно-розпорядчих методів управління за будь-якої системи господарювання. В цих методах управлінський вплив набуває предметної форми і спонукає виконавців до конкретних дій.

2.4. Методи соціально-психологічного впливу на колектив

Крім обєктивних факторів (рівень розвитку виробничих сил, характер існуючих виробничих відносин, організація праці, рівень кваліфікації, матеріальне та моральне стимулювання тощо) на трудову активність людей впливають субєктивні фактори (соціальна та психологічна структура трудового колективу, взаємовідносини людей, ціннісні установки, орієнтація працівників, індивідуальне ставлення до роботи, розуміння змісту та значення своєї праці, а також особистий настрій, бажання). Все це підвищує значення соціально-психологічних методів управління. Активізація різних соціально-психологічних якостей трудового колективу сприяє ефективній реалізації потенціалу кожного з виконавців.

Обєктом соціальних методів управління підприємства є група працівників і трудовий колектив у цілому, а метою - управління формуванням і розвитком колективу для оптимальної згуртованості його членів у досягненні загальної мети шляхом забезпечення єдності інтересів, соціальної справедливості, розвитку ініціативи і почуття відповідальності кожного працівника за результати індивідуальної та колективної праці. Під впливом соціально-психологічних факторів в управлінні формуються суспільна свідомість, психологічні звязки в колективі, відношення до праці. Психологічний стан працівника може сприяти підвищенню продуктивності й ефективності праці, і навпаки, знижує трудову активність людей (втома, роздратування, апатія тощо).

Соціально-психологічні фактори звичайно виступають у вигляді матеріальних умов праці (стан та забезпеченість технічними засобами, техніка безпеки, санітарно-гігієнічні умови праці, виробнича естетика) і організаційних моментів (організаційне нормування та регламентування, трудова дисципліна).

Поряд з обєктивними на трудову активність людини у виробничому колективі значно впливають субєктивні фактори: психологічна структура колективу, розподіл ролей, соціальний статус робітників, характер неформальних звязків, індивідуальне відношення до праці, настрій.

Соціально-психологічні методи управління - це сукупність конкретних прийомів впливу на процеси формування та розвитку трудових колективів, соціальні процеси, що відбуваються всередині них, структуру звязків споживачів, інтереси, стимули, соціальні завдання. Соціально-психологічні методи управління являють собою єдність двох аспектів управлінського впливу на працівників - соціального і психологічного.

Соціальний вплив проявляється через сукупність конкретних способів і прийомів, спрямованих на формування і розвиток виробничого колективу, трудову і творчу активність його працівників, формування духовних інтересів людей і їх світогляду.

Соціальні методи управління за змістом і цільовою спрямованістю є відображенням обєктивних соціальних звязків та стосунків усередині трудових колективів і між ними. Вони забезпечують їх формування і розвиток шляхом управління свідомістю і поведінкою людей через фактори їхньої діяльності. Такими факторами є потреби, інтереси, мотиви, ідеали, цілі, схильності тощо. Залежно від цього соціальні методи управління поділяють на дві групи: 1) методи управління окремими груповими явищами і процесами; 2) методи управління індивідуально-особистісною поведінкою.

До методів управління окремими груповими явищами і процесами належать методи: підвищення соціальної активності; соціального регулювання; управління нормативною поведінкою.

Методи підвищення соціальної активності покликані підвищувати ініціативу і творче ставлення членів колективу до виконання службових та громадських обовязків. Для цього у ВАТ «Зелений Гай» використовують обмін передовим досвідом, моральне заохочення, розвиток соціальних потреб та інтересів, визначення соціальних проблем і перспективних цілей тощо. Ефективним засобом стимулювання трудової активності є моральне заохочення працівників за результатами праці. Зокрема у господарстві працівників які досягли високих успіхів у професійній діяльності нагороджують грамотами, цінними подарунками тощо. Для задоволення соціально-культурних потреб працівників господарства функціонує будинок культури, збудовано за рахунок господарства 37 будинків для працівників, працює їдальня тощо.

З метою підвищення соціальної активності працівників і створення трудових колективів, що працюють ефективно, в господарстві широко застосовують критику і самокритику. Для цього використовують особисті бесіди, збори, засідання.

Для упорядкування стосунків у трудовому колективі, визначення загальних цілей та інтересів в господарстві застосовують методи соціального регулювання - колективний договір, угоди, взаємні зобовязання, розподіл і черговість виконання замовлень на соціальне обслуговування працівників з урахуванням пріоритету в трудовому стажі, стані здоровя, віці та виробничій активності.

Методи управління нормативною поведінкою, що застосовуються у ВАТ «Зелений Гай» спрямовані на упорядкування і гармонізацію соціальних відносин. Це, зокрема, сприяння утвердженню певних норм поведінки окремих осіб, груп і колективів у різних ситуаціях (правила внутрішнього розпорядку, статут, правила етикету).

Методи соціальної профілактики включають різні форми попередження: перенесення інтересів у сферу загально корисної діяльності, дисциплінарної допомоги; захист соціальних інтересів колективу (виступи на зборах і прийняття відповідних рішень); організація конфліктних комісій.

Менш популярними у досліджуваному господарстві є методи управління індивідуально-особистісною поведінкою, до яких належать методи навчання, особистого прикладу, орієнтованих умов.

Психологічний вплив полягає в регулюванні взаємовідносин між членами виробничого колективу з метою створення в ньому сприятливого психологічного клімату. Психологічний вплив базується на використанні різноманітних факторів: інформованість про результати праці, моральні спонукання до творчості, ініціативи, активності якісної праці, врахуванні психологічних особливостей працівників, забезпечення перспективного соціального й професійного росту, справедливості матеріального стимулювання, підборі працівників з врахуванням їх психологічних характеристик.

В процесі управління ці способи і прийоми впливу різним чином поєднуються, завдяки чому підвищується їх ефективність.

Психологічні методи управління покликані забезпечити формування первинних трудових колективів відповідно до індивідуальних здібностей, нахилів, інтересів працівників і дотримання їх психологічної сумісності та шляхи регулювання відносин між людьми, впливаючи на індивідуальну психологію окремих робітників. Тому знання аспектів психології та правильне використання кадрів управління має важливе значення. Вони повинні розуміти особливості поведінки людини, враховувати його темперамент, тип вищої нервової діяльності.

Міжособисті ролі проявляються у вигляді конкретного виконання прав і обовязків в залежності від індивідуальних особливостей і здібностей людини. Від того, як вони виконуються, формується і соціальний статус людини.

Обєктом психологічних методів управління підприємства є індивід, а метою - управління психічною діяльністю особистості кожного працівника для раціонального регулювання його поведінки і міжособистісних стосунків у трудовому колективі, створення на цій основі оптимального морально-психологічного клімату в колективі, який сприяє активізації діяльності його членів.

Субєктом психологічних методів управління є керівник господарства, який у своїй діяльності спирається на думку членів трудового колективу. За допомогою психологічних методів управління регулюються міжособистісні стосунки як працівниками і керівниками, так і між членами трудового колективу господарства.

Психологічні методи управління поділяють на такі основні групи:

- методи формування і розвитку трудового колективу;

- методи гуманізації стосунків у трудовому колективі;

- методи психологічного спонукання (мотивації);

- методи професійного відбору і навчання.

Методи формування і розвитку трудового колективу дають можливість підтримувати на оптимальному рівні кількісне співвідношення між працівниками з урахуванням їхньої психологічної сумісності для регулювання групових стосунків усередині колективу. До методів гуманізації стосунків у трудовому колективі належать: стиль керівництва, культура управління, етика управлінської діяльності. Їх завданням є створення оптимальних стосунків між працівниками і керівником, утвердження принципів соціальної справедливості.

Відмітимо, що у ВАТ «Зелений Гай» у звязку з тим, що керівник і більшість працівників працюють разом протягом багатьох років сформована культура управління, стосунки між підлеглими і керівником відповідають управлінській субординації.

Сутність методів психологічного спонукання (мотивації) полягає у формуванні у працівників мотивів до високопродуктивної праці завдяки розвитку ініціативи та винахідливості, з цією метою в господарстві неодмінно заохочуються раціоналізаторські пропозиції та ініціатива.

Отож, можемо констатувати, що у ВАТ «Зелений Гай» широко застосовуються методи соціально-психологічного впливу на трудовий колектив, що зумовлене сформованою майже за 80 років існування господарства внутрішньогосподарською культурою, стилем керівництва тощо.

2.5. Колективний підряд, орендні відносини та їх значення в управлінні господарством

Важливе значення в управлінні сільськогосподарським підприємством мають колективний підряд та орендні відносини.

Крім звичайного внутрішньогосподарського розрахунку в деяких підприємствах збереглися підрядна форма госпрозрахунку і орендний підряд. Орендні відносини мають форму оренди і орендного підряду. Ці дві форми зумовлюють різні рівні самостійності орендарів і характер розподілу обовязків між ними і власником засобів виробництва (орендодавачами). Для більш повного розуміння форм внутрішньогосподарського розрахунку розглянемо таблицю 2.2.

При оренді орендатор самостійно визначає спосіб використання основних засобів, вирішує всі організаційні питання. Внаслідок цього він стає власником виробленої продукції, сам виходить на ринок, може мати свій рахунок у банку. Орендодавача в цьому випадку цікавить тільки орендна плата, величина якої залежить від цін реалізації і стану передаваних в оренду засобів виробництва. Крім орендної плати, орендатори розраховуються за всі матеріальні витрати (корми, матеріали для ремонту, спецодяг та ін.), а також за послуги, включаючи і роботу, консультації спеціалістів. При оренді орендуються основні засоби без замовлення за виробництво. Виробничу програ му формує сам орендатор. У процесі укладення орендних договорів повинен витримуватися принцип повернення основних засобів. При оренді роль адміністрації зводиться лише до контролю за збереженням засобів, що передаються, і своєчасністю платежів. Таку форму оренди іноді називають вільною орендою.

Орендний підряд (цільова оренда) -- оренда засобів виробництва з умовою виконання виробничої програми орендодавача. Господар засобів виробництва (орендодавач) не усувається повністю від виробничого процесу, залишаючи за собою функцію організаційного забезпечення (постачання, збут, фінансові взаємовідносини та ін.) і в тій чи іншій мірі адміністративний контроль. Разом з тим він залишається власником всієї виробленої продукції або більшої її частини.

Таблиця 2.2

Форми госпрозрахункових відносин внутрішньогосподарських підрозділів


Госпрозрахункові елементи	Форми внутрішньогосподарського розрахунку
	Звичайний госпрозрахунок	Підрядна форма госпрозрахунку	Орендний підряд
Форма закріплення засобів виробництва	Короткострокове користування	Довгострокове користування	Оренда
Форма забезпечення матеріальними ресурсами і оборотними засобами	Постачання адміністрацією	Постачання адміністрацією	Купівля орендним колективом
Належність виробленої продукції	Адміністрації	Адміністрації, крім надпланової	Орендному колективу
Економічне стимулювання	Оплата за продукцію, стимулювання із ФМЗ, але не більше 15 %	Колективна оплата за продукцію, розрахована із акордного фонду оплати праці	Винагородження за госпрозрахунковий дохід
Юридичне оформлення госпрозрахункових відносин	Положення про внутрішньо-господарський розрахунок	Положення про колективний підряд. Договір підряду	Положення та договір про орендний підряд

Колективний підряд - це договір, що трудовий колектив укладає з керівництвом підприємства договір, за яким зобовязується виробити певну кількість сільськогосподарської продукції, а господарство гарантує йому створення умов для успішного вирішення цього завдання, своєчасне надання необхідних виробничих ресурсів і оплату праці за одержану продукцію за наперед установленими розцінками і в передбаченому договором порядку.

Орендний підряд відрізняється від колективного підряду відносинами власності і мірою господарської самостійності. При колективному підряді засоби виробництва не беруться в оренду, а використовуються безкоштовно.

Досвід показує, що для впровадження орендного підряду доцільно розробляти своєрідний алгоритм, який включає: розяснювальну роботу в колективі; вибір форм організації праці і розміру трудових колективів; уточнення штатної чисельності управлінських працівників і кола службових обовязків; формування орендних колективів; вибори лідера в трудових колективах; розробку умов орендних договорів; визначення нормативного виходу продукції; розрахунок цін (планово-облікових, реалізаційних); вибір форм авансування і обліку трудового вкладу; укладення договорів і уточнення умов оренди.

Внутрішньогосподарське кооперування вносить суттєві зміни в організаційну побудову і структуру управління. Спостерігається декілька варіантів таких організаційних змін.

1. У кооперативному підприємстві, що перейшло на орендний підряд, залишається невеликий центральний апарат управління. На базі галузевих і обслуговуючих цехів створюються внутрішньогосподарські кооперативи, а в середині них -- орендні колективи. Центральний апарат господарства здійснює функції економічної підготовки виробництва, координації діяльності кооперативів, консультаційного обслуговування і впровадження досягнень науково-технічного прогресу, зовнішні економічні звязки.

2. У підприємстві залишається невеликий центральний апарат управління, кооперативи створюються на базі відділків (комплексних бригад). У середині кооперативів створюються орендні колективи.

3. Підприємство виступає як асоціація кооперативів (іноді 10 і більше), які створюються за територіально-галузевим принципом. Кожен кооператив має свій рахунок у фінансово-розрахунковому центрі, створеному на базі планово-економічного відділу і бухгалтерії. Створення асоціації кооперативів приводить до зміни організаційної побудови господарства і структури управління: замість загальних зборів вищим органом управління стають збори орендарів-кооператорів, спеціалісти апарату управління переходять на виборній основі в кооперативи, і їх заробітки залежать від того, як працює той чи інший кооператив.

4. Змішаний тип організаційної побудови і структури управління підприємства, коли використовуються в різному поєднанні елементи із перехідних варіантів. Головна відмінність кооперативів перед традиційними формами організації праці (бригади, ланки, мехзагони та ін.) полягає в більш глибокій госпрозрахунковій самостійності нових формувань в плануванні і організації виробництва, в реалізації виробленої продукції, розподілі госпрозрахункового доходу. Зрозуміло, що більш висока самостійність передбачає повну економічну і соціальну відповідальність кооперативу в цілому і кожного його члена за кінцеві результати роботи.

Вітчизняний і світовий досвід свідчить, що важливою умовою високої ефективності кооперування є використання форм кооперативних формувань: орендні форми кооперації, госпрозрахункові підрозділи в середині агрофірм та ін.

Розділ 3

Удосконалення методів управління у ВАТ «Зелений Гай» Вознесенського району

3.1. Удосконалення методів адміністративного впливу на колектив

Організаційно-розпорядчі методи управління широко застосовуються у ВАТ «Зелений Гай», тому виникає обєктивна необхідність пошуку шляхів удосконалення їх використання.

По-перше, у господарстві повинна бути обґрунтована диференціація організаційно-розпорядчих методів управління за рівнями системи управління адже застосування організаційно-розпорядчих методів управління, що не відповідають положенню щабля управління в ієрархії управлінської структури, призводить до зривів, порушення ритму виробничо-господарських процесів.

По-друге, обґрунтованість розпоряджень і вказівок потрібно насамперед розглядати юридичне: тобто під кутом зору відповідності змісту їх правовим нормам. Разом з правовою обґрунтованістю вказівок розрізняють ресурсну обґрунтованість їх, тобто наявність чи надання матеріальних, трудових, фінансових та часових ресурсів для виконання цих вказівок і розпоряджень. Використовуючи розпорядчі методи управління, керівництво ВАТ «Зелений Гай» повинно чітко і грамотно ставити завдання, компетентне аналізувати та ефективно контролювати хід реалізації їх, проводити інструктивну та розяснювальну роботу, налагоджувати та підтримувати виконавчу дисципліну працівників.

По-третє, керівництву господарства у багатьох випадках доцільніше висловлювати накази та розпорядження у вигляді прохання. Потрібно намагатися більше навчати, ніж наказувати. Потрібно також дотримуватись певних вимог до наказів та розпоряджень: вони мають бути зрозумілими і обєктивними; не повинні завдавати шкоди авторитету керівника; розпорядження слід віддавати з урахуванням індивідуальних якостей працівників; вони ефективні, коли розвивають ініціативу і самостійність у підлеглих; ступінь деталізації розпорядження залежить від умов, що склалися, і здібностей працівників. Перш ніж ставити завдання підлеглим, керівник сам повинен добре засвоїти його сутність і мету. Якщо завдання виконує багато працівників, кожен з них повинен знати його основну мету.

Покладання відповідальності - один з компонентів розпорядження. Покладаючи відповідальність на працівника, керівник повинен точно сформулювати суть дорученої йому справи, вказати, за що він відповідає і кому підпорядковується з цього питання.

Інструктаж підлеглих повинен містити докладне пояснення порядку виконання робіт, їх розподіл між учасниками, призначення відповідального за виконання. Координація та контроль роботи передбачають постійний облік, співставлення результатів і правильне розміщення працівників. Останнє має особливо важливе значення, бо досить часто людина погано працює тільки тому, що їй доручили не її справу.

Необхідно, також, памятати, що практикою управління соціально-економічними системами виявлена така залежність: чим вище рівень (якість) організації праці, виробництва та управління, тим менше видається письмових розпоряджень. Велика кількість розпоряджень послаблює їхній вплив, перетворюючи у формальні акти, збільшує обсяг роботи управлінського апарату. Слід зазначити, що чим більше письмових вказівок видається, тим більша вірогідність появи непогоджених заходів, строків, порушень принципу матеріальної та часової забезпеченості розпоряджень.

Відносно використання усних розпоряджень наведемо деякі рекомендації: віддавати усне розпорядження потрібно ясною, зрозумілою мовою, щоб не ставити виконавця у скрутне становище: або він виконає розпорядження так, як зрозумів, або прийде до керівника за уточненнями; корисно перевірити, чи правильно зрозумів розпорядження виконавець; перед тим, як віддати усне розпорядження, потрібно переконатися, що воно не суперечитиме раніше відданим; усне розпорядження також повинне фіксуватися керівником. Формою. фіксації таких розпоряджень може бути діловий блокнот керівника чи спеціальний журнал.

Норми і нормативи, що застосовуються в процесі управління, є необхідною, важливою умовою наукової організації управління, оскільки саме на них ґрунтується виконання функцій менеджменту. Тому надзвичайно важливо постійно поліпшувати нормативну базу, розширювати коло нормативних показників, своєчасно переглядати раніше прийняті норми і нормативи, щоб вони не стали перепоною на шляху оптимізації управління.

Одним з найважливіших практичних питань управління є ефективність використання розпорядчих методів управління. Визначити її можна, зіставляючи те, що було передбачено наказами, постановами, розпорядженнями та іншими формами розпорядчого впливу, з тим, що було фактично досягнуто при реалізації їх. Ефективність письмових розпоряджень (наказів) зумовлюється їх кількістю, ступенем обґрунтованості, проявом творчості та ініціативи з боку виконавців, рівнем виконавчої дисципліни.

Керівництву ВАТ «Зелений Гай» необхідно памятати, що у розпорядчій діяльності керівника виявляється його мистецтво управління. Вміле використання різних розпорядчих методів, поєднання їх з організаційно-стабілізуючими методами упорядковує управлінський вплив на обєкт управління, підвищує ефективність управлінської діяльності, забезпечує ритмічну роботу всієї соціально-економічної системи.

Сучасна економічна реформа в Україні, яка здійснюється у напрямі ринкових перетворень, докорінно змінює характер, принципи і процес управління.

Складні процеси становлення ринкових відносин в Україні мають свої особливості на рівні підприємства, становище якого у ринковій економіці докорінно змінюється. Будучи економічно самостійним і повністю відповідаючи за результати своєї діяльності, підприємство повинно сформувати таку систему менеджменту, яка забезпечила б йому високу ефективність роботи, конкурентоздатність і стійке становище на ринку.

Основною метою сучасної системи управління ВАТ «Зелений Гай», на нашу думку, має стати удосконалення та найбільш широке й ефективне використання економічних методів управління трудовим колективом господарства.

В умовах формування ринкового механізму господарювання одним із основних економічних методів ведення виробництва є комерційний (господарський) розрахунок. Саме впровадження внутрішньогосподарського розрахунку, на нашу думку, сприятиме найбільшій зацікавленості працівників господарства у кінцевих результатах роботи.

Внутрішньогосподарський розрахунок посилює дієвість таких управлінських функцій, як планування, облік та контроль з боку спеціалістів і керівників середньої ланки. Для здійснення внутрішньогосподарського розрахунку кожному структурному підрозділу ВАТ «Зелений Гай» необхідно створити належні умови: визначити склад госпрозрахункових підрозділів, виділити необхідні засоби виробництва для проведення всього циклу сільськогосподарських робіт; розробити обґрунтовану програму по виробництву продукції і ліміти по затратах праці та коштів; встановити розміри поточного авансування, а також преміювання за підсумками року; надати підрозділам виробничу самостійність у використанні робочої сили і засобів виробництва; визначити порядок взаємовідносин підрозділів з керівництвом підприємства, а також між собою; проводити точний облік затрат і виходу продукції по кожному підрозділу; забезпечити щомісячний або по періодах робіт аналіз результатів роботи кожного підрозділу; здійснювати матеріальне стимулювання за підсумками роботи кожного підрозділу протягом року за економікою затрат і перевиконання завдань по виходу продукції.

Звичайно впровадження внутрішньогосподарського розрахунку вимагатиме від керівництва ВАТ «Зелений Гай» значних економічних розрахунків, проведення розяснювальної роботи з працівниками тощо, але з огляду на те, що у господарстві до економічної реформи функціонував госпрозрахунок, а зараз за таким принципом працює колектив вино-коньячного заводу, вважаємо, що затрати зусиль і часу на впровадження внутрішньогосподарського розрахунку в господарстві будуть значно меншими, що є перевагою цього методу у запровадженні.

Розробку і доведення завдань госпрозрахунковим підрозділам по основних натуральних показниках (обсягу виробництва і реалізації продукції) повинні здійснювати головні спеціалісти і керівники підрозділів; по вартісних показниках (ліміти виробничих витрат, диференційовані розцінки, фонд оплати праці) -- планово-економічна служба, що до речі функціонує у ВАТ «Зелений Гай», разом з головними спеціалістами і керівниками підрозділів.

Керівникам госпрозрахункових підрозділів на суму ліміту затрат необхідно видавати чекову книжку, по якій і проводитимуться розрахунки за надані послуги іншими підрозділами, за корми, насіння, добрива та ін. Чеки повинні виписуватись на оплату праці і вихід продукції. У кінці місяця необхідно підводити підсумки роботи підрозділу. Визначати вихід продукції, суму всіх прямих затрат. Потім підраховувати по елементам затрати на одиницю фактично одержаної продукції. Шляхом зіставлення фактичного виходу продукції з завданням, фактичних затрат з лімітом визначати результати роботи і розмір матеріальної винагороди, що належить колективу госпрозрахункового підрозділу.

Вважаємо можливим охопити в господарстві госпрозрахунковими відносинами й апарат управління. Для цього на початку року необхідно розробити госпрозрахункове завдання і встановити ліміти річних витрат, а в кінці року здійснювати стимулювання управлінських працівників залежно від наслідків роботи.

У досліджуваному господарстві потребує удосконалення і система оперативного економічного аналізу. Цьому сприятиме впровадження чекової системи взаєморозрахунків. Чекові взаєморозрахунки дають можливість в потрібній мірі децентралізувати систему контролю за виробничими затратами і завдяки цьому наблизити її до оперативного управління виробництвом. Керівнику госпрозрахункового підрозділу немає необхідності чекати, доки економіст виведе результати виконання госпрозрахункового завдання. Всі виробничі витрати систематично проходять через його руки. У звязку з цим центр ваги в аналітичній роботі переноситься в трудовий колектив, саме туди, де створюються матеріальні цінності. Акуратне ведення взаєморозрахунків дає можливість керівнику своєчасно аналізувати свою діяльність, зважувати і передбачати наперед економічну доцільність управлінських рішень, що приймаються.

У господарстві повинен значно поповнитися перелік показників, що характеризують фінансовий стан підприємств: оцінка майнового стану, фінансової стабільності, платоспроможності (грошової, розрахункової, ліквідної), ліквідності активів, оцінка ділової активності і рентабельності та ін. Зросло, також, значення показників фінансової стійкості підприємств: коефіцієнт фінансової незалежності, коефіцієнт співвідношення залученого та власного капіталу, коефіцієнт концентрації залученого капіталу, питома вага кредиторської заборгованості в загальній сумі короткострокових зобовязань та ін. Організації ефективної аналітичної роботи у ВАТ «Зелений Гай» сприяють: наявність бізнес-планів; відсутність поточної заборгованості по сплаті податків та інших платежів; чітке розмежування обовязків по здійсненню контролю, підготовці вихідної інформації та її інтерпретації; оволодіння сучасними методами і прийомами економічного аналізу.

Вважаємо за доцільне впровадження у господарстві контролінгу як системи управління процесом досягнення кінцевих цілей і результатів діяльності підприємства, або як системи управління прибутком підприємства. Контролінг може виконувати функції внутрішнього контролю на підприємстві, контролю економічної роботи його підрозділів і організації у цілому. На відміну від ревізії він орієнтується на поточні результати діяльності і не повязаний з документальною перевіркою, необхідністю відвідання місць здійснення господарських актів і операцій. Крім того, на відміну від контролю (який спрямований на минуле, на виявлення доступних помилок і прорахунків) контролінг зорієнтований на управління майбутнім і забезпечення економічності і конкурентоспроможності підприємства.

Саме запровадження таких економічних методів управління колективом дозволить, на нашу думку, ВАТ «Зелений Гай» значно збільшити обсяги валової продукції та ступінь задоволення матеріальних потреб працівників. Але господарству необхідно також зважати на економічні методи зовнішнього впливу, адже нині великою мірою результати будь-якої діяльності визначаються зовнішнім оточенням, яке включає технологічний і економічний елементи, політико-правову систему, систему соціального захисту працюючих і міжнародне середовище. Особлива увагу необхідно приділяти економічному середовищу: системі управління і господарювання, фіскальній і бюджетній політиці, кредитно-грошовому регулюванню економіки. На закінчення слід відмітити, що економічне управління виробництвом не може замінити складного комплексу методів управління і зокрема адміністративного управління і соціально-психологічних методів. Мистецтво менеджера полягає у тому, щоб, віддаючи належне економічним методам, застосовувати з огляду на конкретну ситуацію й інші методи.

3.3. Удосконалення соціально-психологічних методів управління

На основі проведеного нами дослідження застосування соціально-психологічних методів управління колективом у ВАТ «Зелений Гай» можемо запропонувати наступні шляхи їх удосконалення.

По-перше, використання соціально-психологічних методів управління зумовлює необхідність вивчення формування розвитку трудового колективу ВАТ «Зелений Гай». Для цього пропонуємо більш широко використовувати спеціальні методи: нагляд, експеримент, психологічне вивчення особистості працівників і професії, опитування та анкетування, тестування. Мета цих методів - збирання соціально-психологічної інформації про міжособистісні та групові стосунки в трудових колективах, здібності й психологічні властивості особистості кожного працівника, групову психологічну сумісність членів колективу, їх симпатії та антипатії, вплив стилю керівництва на морально-психологічний клімат у трудових колективах. Враховуючи розглянуті соціально-психологічні та індивідуальні особливості виконавців, керівник матиме можливість сформувати і застосовувати оптимальний стиль роботи і управління трудовим колективом господарства. З метою такого постійного моніторингу соціально-психологічного клімату в колективі пропонуємо створити в господарстві службу соціального розвитку яка могла б стати окремим підрозділом з 1 працівником (бажано фахівцем в галузі соціології або психології) або увійти до складу профспілкового комітету господарства або відділу кадрів. Працівники служби мали б проводити соціологічні та психологічні дослідження колективу, вивчати ставлення працівників до системи оплати праці, нормування та умов праці; розробляти рекомендації щодо удосконалення розподілу та кооперації праці з метою усунення її одноманітності та монотонності, щодо удосконалення взаємовідносин керівників і підлеглих, щодо створення і укріплення сприятливого «соціально-психологічного клімату» в колективі, закріпленню дисципліни, поліпшення організації і стимулювання праці.

Служба соціального розвитку повинна також надавати допомогу (у вигляді консультацій) менеджерам, відділам і службам ВАТ «Зелений гай» у вирішенні інших виникаючих соціальних питань.

Вважаємо, що затрати на створення та функціонування такої служби повністю покриватимуться ефектом від її функціонування.

Також сприятиме удосконаленню соціально-психологічних відносин в колективі підвищення обізнаності керівників і підлеглих з основами загальної і соціальної психології, що дасть змогу знати і розуміти: особистість, її структуру і направленість (психологічна структура особистості, її потреби, інтереси, світогляд і ідеали); психологію між особових відносин (поняття група, колектив, взаємовідносини людей в групах, масові соціально-психологічні явища); психологію діяльності (знання, уміння, навички і звички); психологічні процеси (сприйняття, відчуття, память, мислення, уявлення); індивідуально-психологічні особливості особистості (здібності, характер, темперамент).

Важливим критерієм соціально-психологічної обстановки в колективі є наявність і частота виникання конфліктів. Відомо, що конфліктні ситуації виникають постійно тому основною метою керівника повинно стати недопущення виникнення деструктивних конфліктів. З цією метою рекомендуємо застосовувати такі методи: обмежувати взаємовідносини конфліктуючих сторін, застосування, наприклад, розмежування повноважень підлеглих тощо; застосовувати методи, які б сприяли вирішенню конфліктів, наприклад, створення системи винагород і стимулювання безконфліктної поведінки підлеглих тощо. Отже, з метою удосконалення соціально-психологічних методів управління колективом радимо ВАТ «Зелений Гай» створити спеціальну службу яка б досліджувала соціально-психологічну обстановку в колективі, вносила б пропозиції щодо її поліпшення. Важливою умовою оздоровлення та розвитку соціально-психологічної обстановки в господарстві є формування організаційної культури, застосування методів управління, що зменшували б кількість конфліктних ситуацій між працівниками тощо. Керівництву ВАТ «Зелений Гай» необхідно памятати, що здоровий соціально-психологічний клімат в господарстві дозволить підвищувати мотивацію до праці у працівників, а отже й продуктивність праці, що неодмінно буде відчутним у вигляді економічного ефекту.

Висновок

Основний зміст процесу управління виявляється у здійсненні безпосереднього цілеспрямованого впливу субєкта управління на обєкт за допомогою відповідного механізму. У процесі такого впливу реалізуються цілі, завдання, функції, принципи та методи, які і складають зміст механізму управління. Певно, досить важливе місце посідають методи управління, за допомогою яких реалізуються функції управління.

Усі методи, що використовуються в управлінні, повязані між собою, доповнюють один одного, використовуються в органічній єдності.

Треба відмітити, що останнім часом істотно розширилися межі уявлення про методи управління, зокрема в Україні. Якщо раніше як методи управління розглядалися лише переконання та примус, то тепер до них належать організаційні, адміністративні, економічні, соціально - психологічні та інші методи. Необхідність використання різних методів у різному поєднанні отримує все більше визнання і є природним відображенням комплексного, багатоаспектного характеру самого управління.

Обєктом нашого дослідження було Відкрите акціонерне товариство «Зелений Гай» Вознесенського району, Миколаївської області. Господарство є одним з лідерів виробництва плодової та вино-коньячної продукції півдня України. Трудовий колектив господарства налічує понад 470 осіб, очолює колектив голова правління - президент Лівік П.Є.

ВАТ «Зелений Гай» є економічно сильним і стабільним господарством, що дозволяє використовувати широкий спектр методів управління трудовим колективом. Зокрема в господарстві використовуються економічні методи управління, у вигляді планової роботи, економічного аналізу, стимулювання праці тощо. Неможливий процес управління і без методів адміністративного впливу на колектив, у досліджуваному господарстві практикується регламентування, нормування, інструктування та інформування працівників. Приділяється увага в господарстві і соціально-психологічним методам управління.

Список використаної літератури

1. Закон України «Про господарські товариства» N 1577-XII ( 1577-12 ) від 19.09.91, ВВР, 1991, N 49, ст.683

2. Бовыкин В. Новый менеджмент: Управление предприятиями на уровне высших стандартов: теория и практика эффективного управления. / В. Бовыкин. - М.: ОАО Экономика, 1997.-- 368 с.

3. Березівський П.С., Михалюк Н.І. Організація виробництва в аграрних формуваннях:[Навчальний посібник]. (За ред. П.С. Березівського. - Львів: Українські технології, 2001. - 514 с.

4. Виноградський М.Д. Менеджмент організацій: [Навч. посіб. для студ. екон. спец. вузів.] / Виноградський М.Д. Виноградська А.М., Шканова О.В. - К., «Кондор» - 2002. - 654 с.

5. Глущенко В.В. Теория управления: [Учеб. курс.] / Глущенко В.В., Захарова Е.В., Тихомиров Ю.В.-- М.: ВЕСТНИК, 1997.-- 332 с.

6. Гудзинський О. Д. Менеджмент у системі агробізнесу / О.Д. Гудзинський -- К.:Урожай, 1994.-- 240 с.

7. Демяненко С.І. Менеджмент аграрних підприємств: [Навч. посібник.] / Демяненко С.І. - К.: КНЕУ, 2005. - 347 с.

8. Жигалов В.Т. Основи менеджменту і управлінської діяльності / Жигалов В.Т., Шимановська Л.М. --К.: Україна, 1994.--454 с.

9. Завадський Й.С. Менеджмент: [Підручник для студ. екон. спец. вищ. навч. закл.] / Завадський Й.С -- К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2003.-- 640 с.

10. Завадсъкий Й.С. Управління сільськогосподарським виробництвом в системі АПК. [Підручник.] / Завадсъкий Й.С. -- К.: Вища школа, 1992.-- 367 с.

11. Казмиренко В.П. Социальная психология организаций: [Монография.] / Казмиренко В.П. -- К.: МЗУУП, 1993.-- 384 с.

12. Кузъмeт O.E. Сучасний менеджмент: [Навч. прикладний посібник.] / Кузъмeт O.E. - Львів: Центр Європи, 1995.-- 176 с.

13. Менеджмент организации. [Учеб. пособие /Под ред. З.П.Румянцевой и Н.А.Саламатина.]-- М.: ИНФРА-М, 1996.-- 432 с.

14. Осовська Г.В. Менеджмент організацій: [Навчальний посібник.] / Осовська Г.В., Осовський О.А. - К.: Кондор, 2005. - 860 с.

15. Пономаренко О.І. Системні методи в економіці, менеджменті, бізнесі. / Пономаренко О.І. -- К.: Україна, 1995.--321 с.

16. Червінська Л.П. Основи мотивації в менеджменті./ Червінська Л.П. -- Суми: ВВП «Мрія-1» ЛТД, 1997.-- 191 с.

17. Шевельова С.О. Аграрний менеджмент. / Шевельова С.О. --Тернопіль, 1999.--219 с.

18. Шегда А.В. Менеджмент -- основа современного предпринимательства./ Шегда А.В. -- К.: АНиР, 1995.-- 267 с.

Не сдавайте скачаную работу преподавателю!

Данную курсовую работу Вы можете использовать для написания своего курсового проекта.

Доработать Узнать цену работы по вашей теме

Поделись с друзьями, за репост + 100 мильонов к студенческой карме :

Заказать работу:

!	Курсовая работа
!	Дипломная работа
!	Реферат
!	Решение задач
!	Отчет по практике
!	Контрольная работа

Пишем курсовую работу самостоятельно:

!	Как писать курсовую работу Практические советы по написанию семестровых и курсовых работ.
!	Схема написания курсовой Из каких частей состоит курсовик. С чего начать и как правильно закончить работу.
!	Формулировка проблемы Описываем цель курсовой, что анализируем, разрабатываем, какого результата хотим добиться.
!	План курсовой работы Нумерованным списком описывается порядок и структура будующей работы.
!	Введение курсовой работы Что пишется в введении, какой объем вводной части?
!	Задачи курсовой работы Правильно начинать любую работу с постановки задач, описания того что необходимо сделать.
!	Источники информации Какими источниками следует пользоваться. Почему не стоит доверять бесплатно скачанным работа.
!	Заключение курсовой работы Подведение итогов проведенных мероприятий, достигнута ли цель, решена ли проблема.
!	Оригинальность текстов Каким образом можно повысить оригинальность текстов чтобы пройти проверку антиплагиатом.
!	Оформление курсовика Требования и методические рекомендации по оформлению работы по ГОСТ.

Читайте также:

→	Разновидности курсовых Какие курсовые бывают в чем их особенности и принципиальные отличия.
→	Отличие курсового проекта от работы Чем принципиально отличается по структуре и подходу разработка курсового проекта.
→	Типичные недостатки На что чаще всего обращают внимание преподаватели и какие ошибки допускают студенты.
→	Защита курсовой работы Как подготовиться к защите курсовой работы и как ее провести.
→	Доклад на защиту Как подготовить доклад чтобы он был не скучным, интересным и информативным для преподавателя.
→	Оценка курсовой работы Каким образом преподаватели оценивают качества подготовленного курсовика.

Другие популярные курсовые работы:

Курсовая работа	Деятельность Движения Харе Кришна в свете трансформационных процессов современности
Курсовая работа	Маркетинговая деятельность предприятия (на примере ООО СФ "Контакт Плюс")
Курсовая работа	Политический маркетинг
Курсовая работа	Создание и внедрение мембранного аппарата
Курсовая работа	Социальные услуги
Курсовая работа	Педагогические условия нравственного воспитания младших школьников
Курсовая работа	Деятельность социального педагога по решению проблемы злоупотребления алкоголем среди школьников
Курсовая работа	Карибский кризис
Курсовая работа	Сахарный диабет
Курсовая работа	Разработка оптимизированных систем аспирации процессов переработки и дробления руд в цехе среднего и мелкого дробления Стойленского ГОКа

Сейчас смотрят :

Курсовая работа	Банки и их роль в рыночной экономике 2
Курсовая работа	Анализ кредиторской задолженности
Курсовая работа	Ознакомление детей дошкольного возраста с творчеством художников-иллюстраторов, как средство развития сюжетных композиций
Курсовая работа	Синтаксический стилистический повтор как средство изобразительности в художественном тексте
Курсовая работа	Причины и виды безработицы в условиях рыночной экономики
Курсовая работа	ВИЧ-инфекция и её профилактика
Курсовая работа	Формы обеспечения возвратности банковского кредита
Курсовая работа	Проблема административной ответственности юридических лиц
Курсовая работа	Купля-продажа жилых помещений
Курсовая работа	Анализ финансово-хозяйственной деятельности предприятия
Курсовая работа	Депозитные операции, их виды. Депозитная политика в кредитной организации (банке)
Курсовая работа	Учет амортизации основных средств
Курсовая работа	Учредительные документы юридического лица
Курсовая работа	Правовое регулирование наследования отдельных видов имущества
Курсовая работа	Организация транспортного обеспечения коммерческой деятельности торгового предприятия

Курсовая работа по предмету "Менеджмент и трудовые отношения"

Комплексне використання методів управління виробництвом у ВАТ "Зелений Гай" Вознесенського району

Другие популярные курсовые работы:

Сейчас смотрят :