Аналіз основних фондів в умовах шахти ім. О.О. Скочинського

Міністерство Освіти України

Донецький державний технічний університет

Факультет: Економіки і менеджменту

Кафедра: Бухгалтерського обліку і аудиту

Курсова робота

на тему:

Аналіз основних фондів в умовах шахти ім. О. О. Скочинського

Виконав: Бондаренко С. Ю.

Студент групи: УА 96г

Керівник: професор

Гавриленко В. А.

Донецьк 2000 р.


РЕФЕРАТ 58 листів, 1 рисунок, 23 таблиці Ціль роботи - використовуючи отримані раніш знання в галузі спеціалізованих економічних дисциплін (Аналіз господарської діяльності, Економіка підприємства, Система технологій добувної галузі, Теорія бухгалтерського обліку, Статистика і інші), зробити загальний аналіз техніко-економічних показників роботи підприємства за пять останніх років, відповідно до вивченої методики детально проаналізувати стан і використання основних фондів підприємства, а також більш глибоко вивчити структуру і організацію виробничого підприємства, техніку і технології, що використовується на підприємстві. Обєкт дослідження - основні техніко-економічні показники роботи підприємства (стан основних фондів, обсяг виробництва, собівартість, обєм реалізації і інші), виробничо-організаційна структура підприємства, документообіг. Методи дослідження - розрахунково-аналітичні методи аналізу, метод порівняння, статистичне групування, метод рядів динаміки, а також індексний і балансовий метод. Техніко-економічні показники, основні виробничі фонди, облікова чисельність, явочна чисельність, питомі витрати, продуктивність праці, трудомісткість, непродуктивне збільшення основних фондів, частковий спосіб відтворювання.


Вив.	Лист	№ документа	Підпис	Дата
Розробник				ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА ДО КУОСОВОЇ РОБОТИ	Літер	Лист	Листів
Керівник								58
Консультант
Н. контр.
Зав. Кафедрою

ЗМІСТ

ВСТУП 4
1 ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА 5
- 1.1 Загальна характеристика підприємства 5
- 1.2 Характеристика умов виробництва 6
- 1.3 Аналіз техніко-економічних показників 8
2 АНАЛІЗ ОБСЯГУ ВИПУСКУ І РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ 14
- 2.1 Аналіз обсягу випуску продукції 14
- 2.2 Аналіз обсягу реалізації продукції 23
3 АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ФОНДІВ 29
- 3.1 Аналізу стану основних фондів 29
- 3.2 Аналізу ефективності використання основних фондів 43
ВИСНОВОК 50
ДОДАТОК 1 - ПРОГРАМА РОЗРАХУНКУ ПОКАЗНИКІВ 51

ВСТУП

Сучасний процес переходу до ринкової економіки ставить нові вимоги до підприємств та організацій. Зараз ефективність роботи підприємства у значній мірі залежить від постійного забезпечення конкурентоздатності продукції, що випускається, на основі максимального зниження витрат та підвищення якості продукції, що випускається.

Забезпечення конкурентоспроможності продукції вимагає постійного пошуку потенційних внутрішніх резервів на основі проведення всебічного комплексного економічного аналізу усієї системи виробниче-господарської діяльності підприємства. Головний зміст такого аналізу складає виявлення і вивчення всіх причинно-слідчих звязків, які складаються в процесі формування всіх техніко-економічних показників підприємства

Отже, загальний та детальний аналіз основних техніко-економічних показників конкретного промислового підприємства, пошук причин, які призводять до зниження ефективності роботи підприємства та виявлення потенційних внутрішніх резервів і становить мету написання цієї роботи.

У подальших розділах даної курсової роботи буде наведена загальна характеристика промислового підприємства, розглянута його виробнича структура, будуть наведені основні техніко-економічні показники роботи цього підприємства за останні пять років (1996, 1997, 1998, 1997 і 1999 роки) у фактичних та порівнянних одиницях вимірювання. Також буде зроблений загальний аналіз цих показників, визначені основні тенденції у динаміці та структурі найбільш важливих показників протягом періоду, що розглядається. Будуть визначені основні причини, що призвели до погіршення даних техніко-економічних показників. Також буде зроблений детальний аналіз обсягу випуску продукції та її реалізації, а також загального стану та ефективності використання основних фондів підприємства, підчас якого будуть встановлені основні причини, що викликали погіршення цих техніко-економічних показників, визначено кількісний вплив кожної з цих причин.

За результатами аналізу будуть зроблені висновки, визначені потенційні резерви підвищення ефективності роботи підприємства та запропоновані заходи щодо усунення виявленим негативних явищ і причин, що призводять до погіршення основних техніко-економічних показників роботи підприємства.

1 ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Загальна характеристика підприємства

Державне акціонерне товариство відкритого типу "Шахта імені О. О. Скочинського" є дочірнім підприємством Державної холдингової компанії "Донецьквугілля", до складу якої входять більшість вугільних шахт Донецька і Донецької області.

Шахта ім. О. О. Скочинського веде розробку вугільних пластів на глибині понад 1000 м. Більшість пластів, що розробляються шахтою відноситься до вельми тонких (до 0,7 м товщиною), середня потужність пластів складає близько 0,69 м. Загальна площа шахтного поля, на якому ведеться видобуток вугілля, складає 3214400 м, максимальний розмір шахтного поля по простяганню досягає 4650 м, середній розмір по простяганню становить 2450 м, максимальний і середній розміри шахтного поля по падінню складають відповідно 2375 м і 1712 м. Середній кут падіння вугільних пластів, що розробляються складає 5°, а максимальний кут падіння не перевищує 10°, що дає можливість застосовувати на даній шахті горизонтний спосіб підготовки шахтного поля (Див. розділ 1.2).

Балансові запаси вугілля шахти ім. О. О. Скочинського складають близько 2884 тис. тонн, промислові запаси вугілля оцінюються експертами в 2544 тис. тонн.

Обсяг видобутку вугілля в 1999 році становив 367,2 тис. тонн (див. Таблицю 1.1), що менше аналогічного показника за 1998 рік на 0,2% ((1-367,2/368)Ч100%), а за 1995 рік - на 8% ((1-367,2/402)Ч100%). При незмінних обсягах видобутку вугілля (367,2 тис. тонн в рік) промислових запасів шахти вистачить ще на 7 років роботи.

Штат шахти імені О. О. Скочинського в 1999 році становив 3040 чоловік, з якого 2510 чоловік робітники. Середня місячна заробітна плата одного працівника становила 222,5 грн.

Основними споживачами продукції шахти є металургійні і коксохімічні підприємства Донецька і Донецької області, значна частина вугілля, яка має не досить високу якість, споживається котельними і електростанціями даного регіону. У 1999 році шахтою було реалізовано 355 тис. тонн вугілля на загальну суму 23780 тис. грн.

Загальна криза вугільної промисловості, що охопила більшість вугледобувних підприємств України, також сильно вплинула і на підприємство, яке є предметом вивчення цієї роботи. У теперішній час шахта імені О. О. Скочинського, яка розробляє досить якісні вугільні пласти (Див. розділ 1.2) на відносно малих кутах падіння, є збитковою. У 1999 році загальна величина збитків шахти досягла 5421 тис. грн., при цьому тенденції більшості техніко-економічних показників свідчать про можливість подальшого суттєвого погіршення економічної ситуації на підприємстві.

1.2 Характеристика умов виробництва

На протязі періоду, що аналізується, роботи по видобутку вугілля проводилися на пластах l₄, m₃, l₁, l₇, на яких шахтою були застосовані наступні системи розробки:

по пласту m₃: суцільна й комбінована системи з розробкою лав по падінню вугільного пласта;

на пласті l₁: стовпова й комбінована системи з розробкою лав по протяганню пласта;

по пласту l₄: стовпова система з розробкою лав по падінню пласта;

по пласту l₇: стовпова й комбінована система з розробкою лав по падінню пласта.

В очисних забоях шахти застосується наступні типи обладнання і механізмів:

на пласті m₃: один очисний забій, в якому встановлений один вузькозахоплюючий комбайн 1К-101; застосовується індивідуальна кріп: гідростійки СУГ, верхняки 1БВ-2, посадочна кріп “Супутник”;

на пласті l₁: один очисний забій - вузькозахоплюючий комбайн 1К-101; механізована кріп МК-98, а на сполуці - індивідуальна кріп з гідростояками СУГ;

на пласті l₄: один очисний забій - стругова установка УСТ-2М, індивідуальна кріп: гідростійки СУГ, посадочна кріп “Супутник”;

на пласті l₇: один очисний забій - стругова установка УСТ-2М; індивідуальна кріп: гідростійки СУГ-4, верхняки ВВ-30, посадочна кріп “Супутник”.

В усіх лавах для керування крівлею застосовується метод повного обрушення.

Усі підготовчі виробки на шахті проводяться вузьким ходом. Для механізації проведення підготовчих виробок на шахті застосовуються комбайни 4ПП-2, 4ПП-2м; навантажувальні машини ППМ-4У, ППМ-5; скреперні установки ЗУ-3, які обладнані скреперними лебідками: БС-4, ЛС-55, ЛС-100.

Для буріння шпурів застосовуються бурильні свердла ЕБГП, а також ручні свердла СЕР-19Д.

Кріп виробок - металева арочна податлива, типорозмірів АП-9,2; АП-11,2; АП-13,8; АП-15,5. Крок установки - 1,0 м. Капітальні гірські виробки на пластах l₁ та l₇ затягуються залізобетонною затяжкою, усі інші виробки мають деревяну затяжку.

Транспортування гірської маси по дільничним гірським виробкам (горизонтальним і похилим) здійснюється встановленими скребковими конвейєрами 1Л-80, КЛ-80, для транспортування матеріалів й обладнання, гірської маси при проходженні похилих виробок застосовується кінцева відкатка з застосуванням лебідок ЛВД-34, БГ-800.

По дільничним відкаточним штрекам транспортування вантажів здійснюється у шахтних вагонетках ВГ-2,5 за допомогою електровозів АМ-8 і 2АМ-8.

З пласта l₄ гірська маса на горизонт навколоствольного двора по похилому квершлагу транспортується однокінцевою відкаткою у вагонетках ВГ-2,5 за допомогою підйомної машини БМ-200.

Доставка людей здійснюється із навколоствольного двора у людських вагонетках ВП-18. У центральну частину пласта l₇ по першому західному схилу люди доставляються моноканатною дорогою МДК-3.

Технологічний комплекс поверхні шахти, який розташовується на основній промисловій площадці, складається з обєктів:

надшахтна будівля скіпового стовбуру у блоці із сортувальним відділенням;

залізничні вантажні бункери;

відкритий склад скреперного типу;

надшахтна будівля клітевого стовбуру із перекидачем вагонеток із породою;

галерея для транспортування породи стрічковим конвейєром;

вантажні порідні бункери;

На підприємстві працюють такі дільниці: дільниці по видобутку вугілля, шахтний транспорт, дільниця по ремонту гірських виробок, дільниця по монтажу і демонтажу обладнання, дільниця технологічного комплексу поверхні, дільниці підготовчих робіт, дільниця вентиляції та техніки безпеки, енерго-механічне управління.

До економічної служби шахти входять: бухгалтерія, планово-економічний відділ, відділ організації праці й зарплати.

Режим роботи шахти - семиденний робочий тиждень. Шахта працює у чотири зміни: I - ремонтно-підготовча, II, III, IV - видобуткові.

Підземні робітники працюють три доби поспіль, після чого за графіком роботи їм надається вихідний. Поверхневі робітники працюють з понеділка по пятницю, а в суботу і неділю відпочивають. Поверхневі робітники працюють з 7³⁰ до 15³⁰, з 12⁰⁰ до 12³⁰ вони мають перерву для відпочинку та харчування. Усім робітникам шахти щорічно надається відпустка, тривалість якої головним чином залежить від професії робітника.

Загальні відомості про техніко-економічні показники підприємства наведені у таблицях 1.1 і 1.4; данні про стан, структуру і ефективність використання основних фондів наведені у таблицях 3.1, 3.2 і 3.3 цієї роботи.

1.3 Аналіз техніко-економічних показників

Як зазначалося раніше, головним змістом економічного аналізу є виявлення і вивчення всіх причинно-слідчих звязків, які складаються в процесі формування всіх техніко-економічних показників підприємства (див. таблицю 1.1). При цьому складний показник розглядається як результат впливу великої кількості взаємозалежних чинників і обставин. Економічний аналіз техніко-економічних показників проводиться від загального до приватного з подальшою деталізацією. Таким чином, проводиться розкладання складного показника на прості елементи, які б дозволили виявити такі причини, по яких можна намітити конкретні заходи.

Отже, для загального аналізу такого комплексного показника, як собівартість одиниці продукції необхідно заздалегідь зробити аналіз його структурних елементів. Спочатку необхідно визначити динаміку структури собівартості за допомогою визначення питомої ваги кожного елемента в загальній величині даного показника за кожний рік і розрахунку зміни цієї питомої ваги протягом періоду, що аналізується. Результати розрахунку структури собівартості і її зміни протягом періоду, що досліджується наведені у таблиці 1.2, а динаміка структури собівартості і її елементів відображена графічно на малюнку 1.1.

Загальний аналіз полягає у визначенні загальної оцінки виконання плану і задач, поставленого перед підприємством. Загальна оцінка визначається як абсолютне і відносне відхилення (виражене, як правило в процентах) фактичного показника від плану або величини аналогічного показника за минулий період. Такі відхилення визначаються загалом по підприємству, дільницям, цехам і видам продукції, що випускається.

Оскільки абсолютна більшість техніко-економічних показників роботи підприємства виражені в грошових одиницях (див. таблицю 1.1), то для проведення загального аналізу цих показників за останні пять років, необхідно привести їх до порівнянних одиниць вимірювання.

Таблиця 1.1

Техніко-економічні показники


№	Найменування показника	одиниці виміру	роки / грошові одиниці
			1995	1996	1997	1998	1999
		грош. од.	млн. крб.	тис. грн.	тис. грн.	тис. грн.	тис. грн.
1	2	3	4	5	6	7	8
	Обсяг випуску продукції	тонн	402000	372000	381000	368000	367200
	Обсяг товарної продукції	гр. од.	4020000	37300	41530	47520	48420
	Обсяг реалізації продукції	гр. од.	4017990	37318	41506	47512	47560
	Середня ціна одиниці продукції	гр. од./т	10	0,1003	0,109	0,1291	0,1319
	Індекс цін		1	1,003	1,0867	1,1844	1,0217
	Індекс інфляції		1	1,397	1,102	1,2	1,192
	Чисельність трудящих ПВП	чол.	3131	3024	3144	3051	3040
	Облікова чисельність робітників	чол.	2633	2531	2559	2525	2510
	Явочна чисельність робітників	чол.	1483	1416	1410	1368	1320
	Продуктивність труда трудящого Продуктивність праці розрахована в середньому за місяць	т/чол.	10,6995	10,2513	10,0986	10,0513	10,0658
	Продуктивність труда робочого¹	т/чол.	12,7231	12,2481	12,4072	12,1452	12,1912
	Коефіцієнт облікового складу		1,7755	1,7874	1,8149	1,8458	1,9015
	Загальна собівартість продукції	гр. од.	4389840	44230	52226	59016	60402
	Собівартість одиниці продукції:	гр. од./т	10,92	0,1189	0,1371	0,1604	0,1645
	матеріальні витрати	гр. од./т	3,9312	0,039	0,0486	0,0594	0,0572
	витрати на оплату труда	гр. од./т	3,7128	0,0356	0,0386	0,0432	0,0442
	нарахування на зарплату	гр. од./т	1,638	0,014	0,015	0,016	0,0202
	амортизація	гр. од./т	0,5276	0,0107	0,013	0,0156	0,0162
	інші витрати	гр. од./т	1,1104	0,0196	0,0219	0,0262	0,0267
	Величина основних фондів	гр. од.	8040000	67636	82550	79262	78431
	в тому числі активної частини	гр. од.	2412000	20291	24765	23778	23438
	Величина амортизаційного фонду:	гр. од.	321600	2705	3302	3170	3201
	на реновацію	гр. од.	24300	310	382	324	421
	на капітальний ремонт	гр. од.	297300	2395	2920	2846	2780
	Величина прибутку (+) / збитків (-)	гр. од.	-371850	-6912	-10720	-11504	-12842

Таблиця 1.2

Аналіз структури собівартості одиниці продукції, %


№	Найменування показника	роки
		1995	1996	1997	1998	1999
1	2	4	5	6	7	8
	Собівартість одиниці продукції:	100	100	100	100	100
	матеріальні витрати	36	32,8	35,45	37,03	34,77
	витрати на оплату труда	34	29,94	28,15	26,93	26,87
	нарахування на зарплату	15	11,77	10,94	9,98	12,28
	амортизація	4,83	9	9,48	9,73	9,85
	інші витрати	10,17	16,49	15,98	16,33	16,23

Рисунок 1.1

Динаміка структури собівартості продукції

Приведення техніко-економічних показників до порівнянних одиниць вимірювання будемо здійснювати за допомогою методики питомих витрат¹¹ Гавріленко В. А. "Теорія і методика економічного аналізу виробниче-господарської діяльності виробничих підприємств" - Донецьк 1998 рік.. Основу даної методики складає визначення питомих витрат по роках з розрахунку на грошову одиницю продукції, що випускається.

Результати розрахунку питомих витрат підприємства по кожному року періоду, що аналізується, наведені в таблиці 1.3.

На основі отриманих показників питомих витрат розраховуються показники зміни питомих витрат шляхом зіставлення питомих витрат по кожному року і питомих витрат останнього року або року до рівня цін якого необхідно привести відповідні техніко-економічні показники¹.

У розрахунку коефіцієнтів зміни питомих витрат за базовий період буде прийнятий 1999 рік. Результати розрахунків по кожному року періоду, що аналізується приведені в таблиці 1.3.

Використовуючи коефіцієнти зміни питомих витрат розрахуємо приведені витрати для кожного року

Результати розрахунків приведених витрат по кожному року періоду, що досліджується також наведені в таблиці 1.3.

Для приведення вартісних техніко-економічних показників до порівнянних одиниць вимірювання необхідно визначити коефіцієнти коректування для кожного року.

Розраховані по вищезгаданій методиці коефіцієнти коректування вартісних техніко-економічних показників наведені в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3

Приведення показників до порівнянних одиниць вимірювання


№	Найменування показника	роки
		1995	1996	1997	1998	1999
1	2	4	5	6	7	8
	Коефіцієнт питомих витрат	1,092	1,1858	1,2575	1,2419	1,2475
	Коефіцієнт зміни питомих витрат	0,8754	0,9505	1,008	0,9955	1
	Приведені витрати, тис. грн.	52875,91	57412,1	60885,22	60130,19	60402
	Коефіцієнт коректування	0,012	1,298	1,1658	1,0189	1

Таблиця 1.4

Техніко-економічні показники, приведені до порівнянних одиниць вимірювання


№	Найменування показника	одиниці виміру	роки
			1995	1996	1997	1998	1999
1	2	3	4	5	6	7	8
	Обсяг випуску продукції	тонн	402000	372000	381000	368000	367200
	Обсяг товарної продукції	тис. грн.	48240	48415,4	48415,67	48418,13	48420
	Обсяг реалізації продукції	тис. грн.	48215,88	48438,76	48387,69	48409,98	47560
	Чисельність трудящих ПВП	чел.	3131	3024	3144	3051	3040
	Облікова чисельність робітників	чел.	2633	2531	2559	2525	2510
	Явочна чисельність робітників	чел.	1483	1416	1410	1368	1320
	Продуктивність труда трудящого	т/чел.	10,6995	10,2513	10,0986	10,0513	10,0658
	Продуктивність труда робочого	т/чел.	12,7231	12,2481	12,4072	12,1452	12,1912
	Коефіцієнт облікового складу		1,7755	1,7874	1,8149	1,8458	1,9015
	Загальна собівартість продукції	тис. грн.	52875,91	57412,1	60885,22	60130,19	60402
	Собівартість одиниці продукції:	тис. грн./т	0,131	0,1543	0,1598	0,1634	0,1645
	матеріальні витрати	тис. грн./т	0,0472	0,0506	0,0567	0,0605	0,0572
	витрати на оплату труда	тис. грн./т	0,0446	0,0462	0,045	0,044	0,0442
	нарахування на зарплату	тис. грн./т	0,0197	0,0182	0,0175	0,0163	0,0202
	амортизація	тис. грн./т	0,0063	0,0139	0,0152	0,0159	0,0162
	інші витрати	тис. грн./т	0,0132	0,0254	0,0254	0,0267	0,0267
	Величина основних фондів	тис. грн.	96480	87791,53	96236,79	80760,05	78431
	в тому числі активної частини	тис. грн.	28944	26337,72	28871,04	24227,4	23438
	Величина амортизаційного фонду:	тис. грн.	3859,2	3511,09	3849,47	3229,91	3201
	на реновацію	тис. грн.	291,6	402,38	445,34	330,12	421
	на капітальний ремонт	тис. грн.	3567,6	3108,71	3404,13	2899,79	2780
	Величина прибутку (+) / збитків (-)	тис. грн.	-4660,03	-8973,34	-12497,53	-11720,21	-12842

Результати приведення вартісних техніко-економічні показники до порівнянних одиниць вимірювання за допомогою обчислених коефіцієнтів коректування для кожного року (див. Таблицю 1.3) наведені в таблиці 1.4.

Загальний аналіз результатів розрахунків, наведених в таблиці 1.3 показує, що підприємство починаючи з 1995 року (тобто з першого року періоду, що аналізується) терпить збитки. Про це свідчить величина коефіцієнта питомих витрат, яка протягом всьому періоду дослідження перевищує 1, і має стійку тенденцію до постійного збільшення.

Для більш детального відображення динаміки основних техніко-економічних показників роботи підприємства розрахуємо базисні індекси зміни динних показників протягом періоду, що аналізується, обравши за базис розрахунків 1995 рік. Результати розрахунків, виражені в процентах, представимо у вигляді наступної таблиці.

Таблиця 1.5

Динаміка техніко-економічних показників, %


№	Найменування показника	годы
		1995	1996	1997	1998	1999
1	2	4	5	6	7	8
	Обсяг випуску продукції	100%	92,54%	94,78%	91,54%	91,34%
	Обсяг товарної продукції	100%	100,36%	100,36%	100,37%	100,37%
	Обсяг реалізації продукції	100%	100,46%	100,36%	100,4%	98,64%
	Чисельність трудящих ПВП	100%	96,58%	100,42%	97,44%	97,09%
	Облікова чисельність робітників	100%	96,13%	97,19%	95,9%	95,33%
	Явочна чисельність робітників	100%	95,48%	95,08%	92,25%	89,01%
	Продуктивність труда трудящого	100%	95,81%	94,38%	93,94%	94,08%
	Продуктивність труда робочого	100%	96,27%	97,52%	95,46%	95,82%
	Коефіцієнт облікового складу	100%	100,67%	102,22%	103,96%	107,1%
	Загальна собівартість продукції	100%	108,58%	115,15%	113,72%	114,23%
	Собівартість одиниці продукції:	100%	117,79%	121,98%	124,73%	125,57%
	матеріальні витрати	100%	107,2%	120,13%	128,18%	121,19%
	витрати на оплату труда	100%	103,59%	100,9%	98,65%	99,1%
	нарахування на зарплату	100%	92,39%	88,83%	82,74%	102,54%
	амортизація	100%	220,63%	241,27%	252,38%	257,14%
	інші витрати	100%	192,42%	192,42%	202,27%	202,27%
	Величина основних фондів	100%	90,99%	99,75%	83,71%	81,29%
	в тому числі активної частини	100%	91%	99,75%	83,7%	80,98%
	Величина амортизаційного фонду:	100%	90,98%	99,75%	83,69%	82,94%

100%	137,99%	152,72%	113,21%	144,38%
	на капітальний ремонт	100%	87,14%	95,42%	81,28%	77,92%
	Величина прибутку (+) / збитків (-)	100%	192,56%	268,19%	251,51%	275,58%

Динаміка техніко-економічних показників, приведені до рівня цін 1999 року, свідчить про істотне погіршення економічної ситуації на підприємстві. По абсолютній більшості важливих показників (обсяг здобичі, обсяг реалізації продукції, продуктивність труда і т.д.) спостерігається щорічне зниження, в також час такі показники, як собівартість одиниці продукції, коефіцієнт облікового складу, питомі витрати постійно зростають. Загальні негативні тенденції основних техніко-економічних показників також відображені негативною динамікою фінансового результату підприємства.

Аналіз динаміки базисних індексів зміни техніко-економічних показників, наведений в таблиці 1.5, дозволяє більш чітко визначити загальні тенденції основних показників і стану підприємства загалом.

Постійне зменшення обсягу випуску протягом періоду, що аналізується свідчить про істотний фізичний і моральний знос основних виробничих фондів підприємства (що підтверджується також збільшенням частки амортизаційних відрахувань в собівартості продукції), а також про зниження продуктивності труда працівників.

Протягом періоду, що усього аналізується спостерігається зниження середнеоблікова чисельності працівників, однак при цьому спостерігається постійне щорічне зростання коефіцієнта облікового складу і зниження продуктивності труда, що свідчить про погану організацію труда а також істотні недоліки кадрової політики підприємства.

У умовах відміченого раніш скорочення обсягу випуску продукції спостерігається зростання загальної собівартості продукції і істотне зростання собівартості одиниці продукції. Аналіз структури собівартості продукції показав значне збільшення частки амортизаційних відрахувань, що свідчить про застосування на підприємстві часткового способу відтворювання основних фондів, а також є наслідком недосконалості законодавства у цій галузі. Зростання частки матеріальних витрат в собівартості продукції, яке відмічається протягом усього періоду, що аналізується, повязане значною мірою з використанням застарілих технологій, незавершених способів розробки шахтного поля і видобутку вугілля, а також з істотним зносом обладнання, який підвищує матеріаломісткість виробництва за рахунок збільшення витрати запасних частин, мастильних, антикорозійних матеріалів і т.д.

Величина основних фондів підприємства також має тенденцію до зниження, при цьому величина активної частини основних фондів істотно меншає. Це свідчить про надто низьку частку надходження на підприємство нового обладнання і про істотний знос техніки, що застосовується.

Збільшення протягом що аналізується величини збитків підприємства більш ніж на 175 % значною мірою є наслідком негативних тенденцій техніко-економічних показників, які були зазначені раніш.

2 АНАЛІЗ ОБСЯГУ ВИПУСКУ І РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ

2.1 Аналіз обсягу випуску продукції

Обсяг випуску продукції є одним з найважливіших техніко-економічних показників роботи підприємства, який характеризує загальну ефективність виробничого процесу і є індикатором стану матеріально-технічної бази підприємства. Отже, аналіз обсягу випуску продукції виступає одним з найважливіших елементів управління і обліку на підприємстві.

На першому етапі аналізу обсягу випуску необхідно визначити загальну оцінку виконання плану загалом по підприємству, порівняти обсяг випуску з даними попереднього періоду і виявити загальні тенденції і перспективи.

Дані для загального аналізу випуску продукції наведені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Загальні відомості про випуск продукції за грудень 1999 р.


№	Найменування показника	одиниці виміру	попе-редній період	за планом	отримані замов-лення	фактич-ний по-казник	+ -,факт до попе-реднього періоду	%, факт до попе-реднього періоду	+ -,факт до плану	%, факт до плану
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
	Обсяг випуску продукції	тонн	30667	29070	32200	30600	-67	99,78%	1530	105,26%
	Обсяг товарної продукції	тис. грн.	3960	3631,5	3959	4035	75	101,89%	403,5	111,11%
	Середня ціна продукції	грн./т	129,1	124,9	129,1	131,9	2,8	102,17%	7	105,6%

В умовах ринкової економіки на обсяг випуску продукції можуть впливати як зовнішні причини (такі як зміни ринкової конюнктури, посилення конкуренції і т.д.), так і внутрішні чинники, повязані з організацією і забезпеченням виробництва.

Виходячи з даних, які наведені у таблиці 2.1, можна визначити, що зниження обсягу випуску в періоді, що аналізується, є наслідком впливу тільки внутрішніх чинників, оскільки величина отриманих замовлень перевищує обсяг виробництва продукції в попередньому періоді.

Дані таблиці 2.2 свідчать також про істотне заниження планових показників підприємства по видобутку вугілля були. Так, фактичний обсяг випуску продукції в грудні 1999 року складає 30600 тонн, що становить 99,78% від обсягу випуску в попередньому періоді і 105,26% планових показники.

Отже, для загального аналізу обсягу випуску продукції більш доцільно зіставляти фактичний обсяг з даними попереднього періоду, а не плановими показниками.

У порівнянні з попереднім періодом обсяг товарної продукції підприємства зріс на 75 тис. грн. (1,89%), однак це збільшення викликане виключно зростанням цін на продукцію, яке становило 2,8 грн. за тонну (2,17%), оскільки обсяг випуску продукції в грудні 1999 року знизився на 67 тонн (0,22%).

Дані для виявлення і аналізу значної групи внутрішніх причин, які спричинили зниження обсягу випуску продукції підприємства в грудні 1999 року наведені в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Відомості про обсяги і трудомісткість випущеної продукції за грудень 1999 р.


№	Найменування дільниці	Вироблено продукції, тонн	Норма виробітку, т/чол•змін	Трудоміст-кість про-дукції, чол•змін	Фатичні витрати труда, чол•змін	Внутрішне-змінні втра-ти часу, чол•змін	Кількість днів роботи	Фактична явочна чи-сельність
		згідно з планом	фактично	+ -, факт до плану
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
	Дільниця № 1	8721	9180	459	4,2	2186	3069	-883	31	99
	Дільниця № 3	7267,5	7650	382,5	4,1	1866	2666	-800	31	86
	Дільниця № 5	6686,1	7038	351,9	3,9	1805	2263	-458	31	73
	Дільниця № 8	6395,4	6732	336,6	4,3	1566	2046	-480	31	66
?	Разом	29070	30600	1530		7423	10044	-2621		324

Дані, наведені в таблиці 2.2 свідчать, що на підприємстві на протязі періоду, який аналізується, мали місце значні внутрішнезмінні втрати робочого часу (2621 чол•змін).

Величина зниження обсягу випуску продукції під впливом внутрішнезмінних втрат робочого часу визначається по наступній формулі:

?Qв₂ = (Т_р^ф - Т^ф)ЧП^н , де

Т_р^ф - фактична технологічна трудомісткість продукції, що випускається, чол•змін;

Т^ф - фактичні витрати труда на випуск того ж фактичного обсягу продукції, чол•змін;

П^н - нормативна змінна продуктивність основного робітника по випуску продукції, тонн.

Фактична технологічна трудомісткість визначається шляхом розподілу обсягу випущеної продукції на норму вироблення. Результати розрахунку фактичної технологічної трудомісткості для кожного з виробничих дільниць підприємства наведені в таблиці 2.2.

Нормативна змінна продуктивність основного робітника по випуску продукції визначається по формулі:

П^н = Q_в^п , де

Т_р^п

Q_в^п - плановий обсяг випуску продукції, тонн;

Т_р^п - планова трудомісткість продукції, що випускається, чол•змін.

Використовуючи дані таблиць 2.2 і 2.4 обчислимо нормативну змінну продуктивність основного робітника по випуску продукції:

П^н = 29070/7050=4,123 тонн/чол•зміну

Таким чином, величина зниження обсягу випуску продукції під впливом внутрішнезмінних втрат робочого часу становить:

?Qв₂ = 2621Ч4,123=10806,3 тонни

Величина зниження обсягу випуску продукції внаслідок внутрішнезмінних втрат робочого часу становить 35,3% (10806,3/30600) від загального обсягу здобичі в грудні 1999 року, що свідчить про існування значних недоліків в області організації виробництва і дисципліни труда на підприємстві.

Оскільки внутрішнезмінні втрати робочого часу можуть виникати через недостатню забезпеченість виробництва необхідними матеріалами, то треба встановити, чи були своєчасно і в повному обсязі здійснені постачання матеріалів по заявлених потребах.

Дані, необхідні для аналізу забезпеченості виробництва продукції матеріалами, наведені в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Дані про забезпеченість підприємства матеріалами за грудень 1999 р.


№	Найменування матеріалів	Одиниці виміру	Постачання за місяць	Заявлена потреба	Коефіцієнт за-безпеченості матеріалами	Коефіцієнт не-забезпеченості матеріалами
1	2	3	4	5	6	7
	Лісові матеріали	м³	382	390	0,9795	0,0205
	Вибухові речовини	кг	2264	2182	1,0376	-0,0376
	Детонатори	штуки	3824	3784	1,0106	-0,0106

Дані таблиці 2.3 свідчать, що в грудні 1999 року мало місце недостатнє забезпечення виробництва лісовими матеріалами. Розмір недопостачання становив 8 м³, що становить 2,05% (8/390Ч100%) від загальної заявленої потреби даних матеріалів.

Величина зниження обсягу випуску продукції підприємства через незабезпеченість виробництва матеріалами визначається по наступній формулі:

?Qв_2.1 = Q_в^п ЧК_нм , де

Q_в^п - плановий обсяг випуску продукції, тонн;

К_нм - найбільший коефіцієнт незабезпеченості виробництва матеріалами;

Внаслідок недостатньої забезпеченості підприємства лісовими матеріалами обсяг випуску продукції в грудні 1999 року знизився на наступну величину:

?Qв_2.1 = 29070Ч0,0205=595,34 тонни

Величина зниження обсягу випуску продукції, викликана даною причиною становить 5,51% (595,34/10806,3) від зниження видобутку внаслідок внутрішнезмінних втрат робочого часу і 1,95% (595,34/30600) від загального фактичного обсягу випуску продукції в періоді, що аналізується. Отже, внутрішнезмінні втрати робочого часу, видобутки, що викликали зниження фактичного обсягу вугілля в найбільшій мірі зумовлені поганою організацією труда, низькою трудовою дисципліною, низьким рівнем мотивації праці і рядом інших причин, що знижують ефективність труда працівників, ніж недостатньою забезпеченістю виробництва необхідними матеріалами.

Величину зниження обсягу випуску, яке викликане впливом даних причин, можна визначити як різницю між загальним зменшенням обсягу видобутку внаслідок внутрішнезмінних втрат робочого часу і зниженням обсягу видобутку, зумовленого недостатньою матеріальною забезпеченістю виробництва:

?Qв_2.2 = ?Qв₂ - ?Qв_2.1 = 10806,3 - 595,34 =10210,96 тонн

Дане зниження обсягу випуску продукції становить вельми істотний відсоток (10210,96/30600=33,3%) від фактичного обсягу видобутку в періоді, що аналізується, що свідчить про необхідність найшвидшої розробки і реалізацію кардинальних заходів, направлену на підвищення організації труда і поліпшення трудової дисципліни.

Погана трудова дисципліна також позначається на кількості виходів працівників на роботу і приводить до зниження явочної чисельності. Це викликає недостатню забезпеченість виробничих дільниць робітників і, таким чином, призводить до загального зменшення випуску продукції підприємством.

Для визначення можливої недостатньої забезпеченості підприємства основними працівниками будемо використати планові показники облікової і явочної чисельності по кожній виробничій дільниці. Незважаючи на те, що планові показники, як зазначалось раніш, по випуску продукції були занижені, планова явочна чисельність працівників повинна була визначатись з урахуванням технологічної необхідності виробничого процесу, і, таким чином, показники планової явочної чисельності можуть бути використані для виявлення недостатньої забезпеченості основними робітниками виробничих дільниць у періоді, що аналізується.

Відомості про забезпеченість підприємства основними робітниками приведені в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4

Відомості про забезпеченість підприємства робітниками за грудень 1999 р.


№	Найменування дільниці	Трудомісткість продукції, чол•змін	Фатичні витрати труда, чол•змін	Явочна чисельність	Облікова чисель-ність робітників	Коефіцієнт облікового складу
		факт	план	факт	план	факт	план	?Ш_я	факт	план	факт	план
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
	Дільниця № 1	2186	2076	3069	3224	99	104	-5	192	173	1,9395	1,67
	Дільниця № 3	1866	1773	2666	2697	86	87	-1	162	146	1,8825	1,67
	Дільниця № 5	1805	1714	2263	2325	73	75	-2	140	126	1,9205	1,67
	Дільниця № 8	1566	1487	2046	2046	66	66	0	123	111	1,8635	1,67
?	Разом	7423	7050	10044	10292	324	332	-8	617	556

Дані таблиці 2.4 свідчать про те, що протягом періоду, який аналізується, три виробничих дільниці підприємства (№1, №3 і №5) не були повністю забезпечені основними робітниками. Загальна нестача основних працівників становила 2,47% (8/324Ч100%) від фактичної явочної чисельності працівників і 2,41% (8/332Ч100%) від запланованої явочної чисельності. Недостатньо повна забезпеченість основними робітниками стала причиною додаткового зниження обсягу випуску продукції.

Величина зниження обсягу випуску продукції через недостатню забезпеченість виробничих дільниць робітниками розраховується по наступній формулі:

?Qв₃ = ?Ш_яЧП_о^п , де

?Ш_я - недоукомплектованість виробничих дільниць основними робітниками, чол.;

П_о^п - планова місячна продуктивність труда основного робочого явочного складу, тонн/чол.

Планова місячна продуктивність труда основного робочого явочного складу розраховується по формулі:

П_о^п = Q_в^п , де

Ш_я^п

Q_в^п - плановий обсяг випуску продукції, тонн;

Т_р^п - планова явочна чисельність робітників, чол.

Величина планової місячної продуктивності труда основного робочого явочного складу у періоді, що аналізується, дорівнює:

П_о^п =29070/332=87,56 тонн/чол.

Таким чином, внаслідок недоукомплектованість виробничих дільниць основними робітниками обсяг випуску продукції знижується на:

?Qв₃ = 8Ч87,56 = 700,48 тонн.

Отримана величина зниження обсягу випуску продукції в періоді, що аналізується, становить відносно невисокий відсоток від фактичного (700,48/30600Ч100%=2,3%) і запланованого (700,48/29070Ч100%=2,41%) обсягу видобутку, однак неповна укомплектованість робочих місць основними робітниками може привести до порушення технологічного процесу видобутку, простоїв і аварій. Отже, проблема забезпечення повної укомплектованості робочих місць основними робітниками також вимагає невідкладного вирішення.

Зниження обсягу випуску продукції також може бути спричинене погіршенням структури виробництва, яке призводить до збільшення трудомісткість виробництва продукції, відповідно, до зменшення нормативної продуктивності труда основних робітників. Однак, протягом періоду, що аналізується, на підприємстві не відбувалися будь-які істотні структурні зміни, що також підтверджується рівністю між нормативною плановою (П^н(п) = 29070/7050 = 4,123 тонн/чол•зміну) і нормативною фактичною (П^н(ф) = 30600/7423 = 4,123 тонн/чол•зміну) продуктивністю праці основних робітників підприємства (Див. таблиці 2.2 і 2.4).

Отже, структурні зміни не могли впливати на обсяг випуску продукції в періоді, що аналізується.

Таким чином, ми встановили, що протягом періоду, що аналізується на величину обсягу випуску продукції впливали внутрішнезмінні втрати робочого часу внаслідок яких обсяг видобутку знизився на 10806,3 тонн (в тому числі зниження здобичі з вини адміністрації становило 595,34 тонн, з вини працівників - 10210,96 тонн), а також недоукомплектованість виробничих дільниць основними робітниками, що призвело до зниження обсягу випуску на 700,48 тонн. Розрахуємо загальну величину зниження обсягу випуску продукції, зумовлену впливом вищенаведених причин:

?Qв = ?Qв_2.1 + ?Qв_2.2 + ?Qв₃

?Qв = 595,34+10210,96+700,48=11506,78

Загальне зниження обсягу випуску продукції становило 37,6% (11506,78/30600Ч100%) від фактичного обсягу випуску в грудні 1999 року і 39,58% (11506,78/29070Ч100%) від запланованої видобутку на даний період.

Результати аналізу випуску продукції в періоді, що аналізується, доцільно представити у вигляді наступної таблиці:

Таблиця 2.5

Результати аналізу випуску продукції за грудень 1999 р.


№	Причини, що спричинили зниження обсягу випуску продукції	Величина зниження обсягу виробництва, тон	% зниження від фактичного обсягу випуску
1	2	3	4
1.	Внутрішнезмінні втрати робочого часу:	10806,3	35,3%
1.1	з вини адміністрації підприємства (незабезпеченість сировиною, матеріалами, комплектуючими виробами)	595,34	1,95%
1.2	організаційні недоліки, зумовлені низькою трудовою дисципліною, відсутністю матеріальної зацікавленості в результатах праці	10210,96	33,35%
2.	Недостатня укомплектованість основними робітниками	700,48	2,3%
	Разом	11506,78	37,6%

Як бачимо, величина зниження обсягу виробництва вельми істотна, отже, необхідно розробити і реалізувати заходи, які дозволили б усунути негативний вплив виявлених причин і сприяти зростанню обсягу випуску продукції.

Таблиця 2.6

Заходи щодо збільшення обсягу випуску продукції


№	Заходи, що пропонуються	Величина резерву, тонн
1	2	3
1.	Ліквідація внутрішнезмінних втрат робочого часу шляхом реалізації наступних заходів:	10806,3
1.1	Виключення недостачі матеріалів шляхом забезпечення адміністрацією своєчасної і повної закупівлі матеріалів і розподілу їх в необхідній кількості по виробничих дільницях. Уникнути дефіциту матеріалів також можливо завдяки застосуванню більше за гнучкі і досить оптимізовані схеми постачання і розподілу матеріалів, що дозволило в повному обсязі покривати потребу в матеріалах на виробничих дільницях при умовах виробництва, що змінюються і змінних обсягах видобутку.	595,34
1.2	Усунути або звести до мінімуму внутрішнезмінні втрати робочого часу шляхом поліпшення організації і умов труда працівників, поліпшити трудову дисципліну шляхом введення відповідної системи штрафів і премій. Підвищити матеріальну зацікавленість працівників в підвищенні результатів труда, для чого виробляти регулярні виплати заробітної плати, ввести систему доплат за виконання і перевиконання плану.	10210,96
2.	Добитися повної забезпеченості виробничих дільниць основними робітниками, шляхом підвищення трудової дисципліни, що дозволило б збільшити кількість виходів працівників і, таким чином, підвищити явочну чисельність на виробничих дільницях. Повної забезпеченості виробництва основними робітниками також можна досягнути при правильному плануванні чисельності працівників і розподілі їх по виробничих дільницях, а також при здійсненні відповідної кадрової політики.	700,48
	Разом	11506,78

Таким чином, реалізація наведених в таблиці 2.6 заходів щодо усунення виявлених негативних причин дозволила б досягти підвищення випуску продукції в межах розрахованого у цій таблиці резерву (11506,78 тонн).

Крім того, укрупнено деякі резерви зростання обсягу випуску продукції можна визначити на основі аналізу ритмічності роботи учасників, цехів і підприємства загалом. Для цього аналізу будемо використати дані про випуск продукції за кожну добу (див. таблицю 2.7), на основі яких розрахуємо середньодобову величину обсягу випуску і визначимо максимально досягнутий обсяг видобутку в окремі робочі дні по кожній виробничій дільниці.

Якщо орієнтуватися на максимальний обсяг виробництва по підприємству, то можливий найближчий резерв зростання випуску продукції можна визначити по наступній формулі:

?Qв_2.1 = (Q_в^max- Q? _в)ЧN_д^ф , де

Q_в^max - максимальний обсяг випуску продукції за окрему добу, тонн;

Q? _в - фактичний середньодобовий обсяг випуску продукції, тонн;

N_д^ф - кількість днів роботи підприємства по випуску продукції;

Відомості про ритмічність роботи підприємства в грудні 1999 року наведені в таблиці 2.7.

Вивчення динаміки випуску продукції підприємствам по добах показує, що максимальний обсяг видобутку за грудень 1999 року склав: по дільниці № 1 - 307,9 тонн, по дільниці № 2 - 256,3 тонн, по дільниці № 3 - 235,6 тонн і по дільниці № 4 - 225 тонн. До того ж, як бачимо з таблиці 2.7, середньомісячні обсяги видобутку вугілля по кожній дільниці підприємства відрізняються від досягнутого в даному місяці максимально обсягу видобутку на відносно незначну величину, що свідчить про відносно стабільну роботу підприємства.

Таким чином, коли щодобовий обсяг видобутку по кожній дільниці протягом всього місяця залишався на досягнутому максимальному рівні, то місячний обсяг видобутку вугілля збільшився б на 1169,01 тонн (див. таблицю 2.7). Дана величина і складає резерв підвищення обєму впускання другого роду.

Як бачимо, величина резерву другого роду складає незначну величину у порівнянні з резервом першого роду (11506,78 тонн), її питома вага у загальному фактичному обсязі випуску продукції становить 3,82% (1169,01/30600Ч100%), і 4,02% (1169,01/29070Ч100%) по відношенню до запланованого на цей місяць обсягу випуску продукції.

Таблиця 2.7

Відомості про ритмічність роботи підприємства за грудень 1999 р., тонн


Дата	Дільниця №1	Дільниця №3	Дільниця №5	Дільниця №8	Разом
1	2	3	4	5	6
	304,3	245,2	218,2	220,9	988,6
	306,8	240,2	233,1	213,8	993,9
	303,2	244,2	221,9	216,1	985,4
	285,9	248,2	233,2	210,9	978,2
	290,9	248,5	219,4	221,8	980,6
	297,6	242,7	228,6	220,2	989,1
	306,5	243,3	222,7	218,7	991,2
	305,5	254,4	226,9	215,4	1002,2
	286,6	256,3	224,5	218,5	985,9
	299	240,9	228	219,9	987,8
	288,4	250,2	218,1	224,8	981,5
	294,3	247,8	232,1	220,3	994,5
	288,7	251,7	235,2	210,8	986,4
	284,7	239,2	227,4	219,7	971
	297,9	239,5	229,9	225	992,3
	307,3	247,4	235,1	223,2	1013
	285,1	247,1	231,5	216,4	980,1
	296,3	237,4	229,9	219,9	983,5
	286,1	245,6	222,9	206,6	961,2
	301,3	256	229	225	1011,3
	298,2	248,2	222,9	204,8	974,1
	286,8	251,9	233,2	224,8	996,7
	293,3	255,9	235,6	223,2	1008
	296,6	237,3	233,9	223,8	991,6
	307,9	247,5	228,8	221,1	1005,3
	296,6	250,2	230	221,8	998,6
	289,4	253,7	228,4	225	996,5
	301,4	248,6	233,4	216,3	999,7
	306,8	248,9	225,3	204,4	985,4
	298,1	241	220,6	202,4	962,1
	288,5	241	198,3	196,5	924,3
Разом	9180	7650	7038	6732	30600
Ї QЇ	296,13	246,77	227,03	217,16	987,09
Q^max	307,9	256,3	235,6	225	1024,8
Q^max- Ї QЇ	11,77	9,53	8,57	7,84	37,71
?Q_п(р)	364,87	295,43	265,67	243,04	1169,01

Оскільки розрахований резерв другого роду (1169,01 тонн) значно менше раніше розрахованого загального резерву підвищення випуску продукції (11506,78 тонн), то можна вважати, що всі основні резерви підприємства по підвищенню обєму видобутку були виявлені підчас аналізу.

2.2 Аналіз обсягу реалізації продукції

Реалізація є завершальною стадією всієї виробниче-господарської діяльності підприємства, в процесі якої підприємство отримує за вироблену продукцію (виконані роботи, послуги) грошові кошти, які повинні дозволити підприємству покрити його витрати й отримати прибуток. З урахуванням складної економічної ситуації, недосконалості податкового законодавства і кризи неплатежів аналіз реалізації продукції є однією з найважливіших задач керівництва підприємства.

Відповідно до пункту 1.31 закону "Про Оподаткування прибутку" діючого законодавства реалізацією вважається відвантаження продукції (виконання робот, послуг).

Поперед проведення детального аналізу реалізації продукції необхідно зробити її загальний аналіз, шляхом визначення і оцінки абсолютного і відносного відхилення наведених фактичних показників від аналогічних показників попереднього періоду і показників реалізації, передбачених планом.

Дані про реалізацію продукції за листопад і грудень 1999 року підприємства і планові показники реалізації за цей період наведені в таблиці 2.8.

Таблиця 2.8

Загальні дані про реалізацію продукції за грудень1999 р.

№

Найменування показника

одиниці виміру

попе-редній період

за планом

фактич-ний по-казник

Обсяг випуску продукції

тонн

30667

29070

30600

Обсяг товарної продукції

тис. грн.

3960

3631,5

4035

Середня ціна одиниці продукції

грн./т

129,1	124,9	131,9
	Загальна вартість реалізованої продукції	тис. грн.	4016,3	3690	3992,2
	Обсяг реалізованої продукції	тонн	31110	29543	30267
	Залишки готової продукції на складі	тонн	661	188	994
	Вартість залишків готової продукції на складі	тис. грн.	85,34	23,48	131,1
	Дебіторська заборгованість, термін оплати якої не наступив	тис. грн.	18,92	15	22,67
	Дебіторська заборгованість, термін оплати якої наступив	тис. грн.	7,5	6,67	8,75
	Обсяг продукції, реалізований по занижених цінах	тонн	71,67	33,33	76
	Прибуток від продукції, реалізований по занижених цінах	тис. грн.	3,5	2,33	3,33
	Вартість продукції, реалізований по занижених цінах	тис. грн.	9,25	4,81	10,02
	Збитки від реалізації продукції по занижених цінах	тис. грн.	5,75	2,48	6,69
	Обсяг продукції, відпущеної безкоштовно працівникам	тонн	17,5	12,5	18,67
	Збитки від безкоштовної відпустки продукції	тис. грн.	2,26	1,8	2,46

Загальний аналіз даних, приведених в таблиці 2.8, показує істотне перевищення фактичних показників реалізації продукції за грудень 1999 ріку над плановими показниками у цьому періоді. Однак це не є свідченням збільшення ефективності роботи служби збуту або підприємства загалом, а швидше усього є наслідком завищення планових показників, оскільки у порівнянні з попереднім періодом (листопад 1998 року) спостерігається зниження більшості показників, які характеризують реалізацію продукції.

Для більш детального відображення відхилення показників реалізації у періоді, що аналізується, від плану і попереднього періоду зробимо зіставлення цих показників, розрахувавши їх абсолютні і відносні взаємні відхилення. Результати розрахунків представимо у вигляді наступної таблиці.

Таблиця 2.9

Зіставлення показників реалізації продукції з планом і попереднім періодом


№	Найменування показника	одиниці виміру	% факт до плану	+,- факт до попе-реднього періоду	%, факт до попе-реднього періоду
1	2	3	4	5	6
	Обсяг випуску продукції	тонн	105,26%	-67	99,78%
	Обсяг товарної продукції	тис. грн.	111,11%	75	101,89%
	Середня ціна одиниці продукції	тис. грн./т	105,6%	2,8	102,17%
	Загальна вартість реалізованої продукції	тис. грн.	108,19%	-24,1	99,4%
	Обсяг реалізованої продукції	тонн	102,45%	-843	97,29%
	Залишки готової продукції на складі	тонн	528,72%	333	150,38%
	Вартість залишків готової продукції на складі	тис. грн.	558,35%	45,76	153,62%
	Дебіторська заборгованість, термін оплати якої не наступив	тис. грн.	151,13%	3,75	119,82%
	Дебіторська заборгованість, термін оплати якої наступив	тис. грн.	131,18%	1,25	116,67%
	Обсяг продукції, реалізований по занижених цінах	тонн	228,02%	4,33	106,04%
	Прибуток від продукції, реалізований по занижених цінах	тис. грн.	142,92%	-0,17	95,14%
	Вартість продукції, реалізований по занижених цінах	тис. грн.	208,32%	0,77	108,32%
	Збитки від реалізації продукції по занижених цінах	тис. грн.	269,76%	0,94	116,35%
	Обсяг продукції, відпущеної безкоштовно працівникам	тонн	149,36%	1,17	106,69%
	Збитки від безкоштовної відпустки продукції	тис. грн.	136,67%	0,2	108,85%

Загальний аналіз результатів розрахунків абсолютних і відносних відхилень, представлених в таблиці 2.9, свідчить про погіршення основних показників реалізації (обсяг товарної продукції, обсяг реалізованої продукції і у грудні 1999 року у порівнянні з попереднім періодом, при цьому середня ціна продукції, залишки готової продукції на складі, величина дебіторської заборгованості і ряд інших негативних показників збільшилися. Більшість же планових показників реалізації у періоді, що аналізується, була перевищена.

Таким чином, для детального аналізу реалізації продукції підприємства доцільно використати показники попереднього періоду, а не показники, які передбачені планом.

У основу детального аналізу реалізації продукції складає наступне рівняння:

Ор = ТП + (О_г_п^н - О_г_п^к ) - У_зц - У_бл , де

Ор - обсяг реалізації в звітному періоді;

ТП - обсяг товарної (готової) продукції в звітному періоді;

О_г_п^п - залишки готової продукції на складі підприємства на початок звітного періоду;

О_г_п^к - залишки готової продукції на складі підприємства на кінець звітного періоду;

У_зц - збитки від реалізації продукції по занижених цінах;

У_бп - збитки від відпуску продукції своїм працівникам безкоштовно і по пільгових цінах;

Існує два методи визначення реалізації продукції: метод нарахування і касовий метод. При касовому методі реалізованою вважається тільки та продукція, яка була оплачена покупцем; метод нарахування у свою чергу передбачає, що вся відвантажена покупцеві продукція незалежно від надходження оплати повинна вважатися реалізованою. Як зазначалося раніш, в цей час для визначення величини застосовується метод нарахування.

Як бачимо з таблиці 2.8, причинами, що спричиняють зменшення обсягу реалізації продукції у періоді, який аналізується, є:

причини, що спричиняють зміну обсягу випуску продукції;

причини, що спричиняють збільшення величини незавершеного виробництва і напівфабрикатів власного виробництва;

причини, що спричиняють зміну якості продукції.

Визначимо величину впливу кожної з даних причин.

1. Причини, які спричиняють зниження обсягу реалізації за рахунок зниження загального випуску продукції, вплив яких визначається по наступній формулі:

?Ор₁ = ?Q_в^ф^(ф.ц.), де

?Ор₁ - зміна обсягу реалізації продукції під впливом зміни обсягу випуску продукції;

?Q_в^ф^(ф.ц.) - зменшення обсягу випуску продукції в періоді, що аналізується, в фактичних цінах.

Зменшення обсягу випуску продукції у періоді, що аналізується, було визначене у розділі 2.1 цієї роботи, воно дорівнює: -11506,78 тонн.

?Ор₁ = -11506,78Ч0,1319 = -1517,74 тис. грн.

2. Причини, що призводять до зниження загального обсягу реалізації за рахунок збільшення залишків готової продукції на складі, вплив яких визначається по формулі:

?Ор₂ = О_г_п^н - О_г_п^к , де

?Ор₂ - зміна обсягу реалізації продукції під впливом зміни залишків готової продукції на складі;

О_г_п^п - залишки готової продукції на складі підприємства на початок звітного періоду;

О_г_п^к - залишки готової продукції на складі підприємства на кінець звітного періоду.

?Ор₂ = -45,76 тис. грн. (Див. таблицю 2.9, рядок 7)

3. Причини, що спричиняють зниження загального обсягу реалізації за рахунок збільшення реалізації продукції по занижених цінах, вплив яких визначається по формулі:

?Ор₃ = ?У_зц , де

?Ор₃ - зміна реалізації продукції під впливом зміни обсягів реалізації продукції по занижених цінах;

?У_зц - збільшення реалізації продукції по занижених цінах.

?Ор₃ = -0,94 тис. грн. (Див. таблицю 2.9, рядок 13)

4. Причини, що викликали зниження загального обсягу реалізації за рахунок збільшення відпуску продукції своїм працівникам безкоштовно і по пільгових цінах, вплив яких визначається по формулі:

?Ор₄ = ?У_бп , де

?Ор₄ - зміна обсягу реалізації продукції під впливом зміни реалізації продукції по занижених цінах;

?У_бп - збільшення відпуску продукції своїм працівникам безкоштовно і по пільгових цінах.

?Ор₄ = -0,2 тис. грн. (Див. таблицю 2.9, рядок 15)

Таким чином протягом періоду, що аналізується, на величину обсягу реалізації продукції впливало зменшення обсягу випуску продукції, яке спричинило зниження обсягу реалізації на 1517,74 тис. грн., збільшення залишків готової продукції на складі, що призвело до зниження реалізації на 45,76 тис. грн., збільшення обсягів реалізації продукції по занижених цінах викликало зменшення загального обсягу реалізації продукції на 0,94 тис. грн., а також у результаті збільшення відпуску продукції своїм працівникам безкоштовно і по пільгових цінах обсяг реалізації знизився на 0,2 тис. грн.

Загальне зниження обсягу реалізації під впливом наведених вище причин визначимо по наступній формулі:

?Ор =?Ор₁ +?Ор₂ +?Ор₃ +?Ор₄

?Ор = 1517,74 + 45,76 + 0,94 + 0,2 = 1564,64 тис. грн.

Отже, розрахунки показують, що загальне зниження обсягу реалізації продукції становить 39,2% (1564,64/3992,2Ч100%) від фактичного обсягу реалізації у періоді, який аналізується.

Результати аналізу обсягу реалізації продукції доцільно навести у вигляді наступної таблиці:

Таблиця 2.10

Результати аналізу обсягу реалізації за грудень 1999 р.


№	Причини, що спричинили зниження обсягу реалізації продукції	Величина зниження реалізації, тис. грн.	% зниження від фактичного показника реалізації
1	2	3	4
1.	Загальне зменшення обсягу випуску продукції підприємства	1517,74	38,02%
2.	Збільшення залишків готової продукції на складі підприємства	45,76	1,15%
3.	Збільшення обсягів реалізації продукції по занижених цінах	0,94	0,02%
4.	Результаті збільшення відпуску продукції підприємства своїм працівникам безкоштовно і по пільгових цінах	0,2	0,005%
	Разом	1564,64	39,2%

Як бачимо з таблиці 2.10, найбільший вплив на обсяг реалізації продукції найбільший вплив оказує зменшення випуску продукції (38,02% від показника фактичної реалізації), отже ця причина вимагає найбільш термінового вживання заходів щодо її усунення. Питома вага інших, визначених підчас аналізу, причин відносно незначна (разом у періоді, який аналізується, вони спричиняють зниження обсягу реалізації продукції лише на 1,175%), але взагалі не враховувати на їх не можна, тому що без своєчасного контролю та аналізу ці причини можуть призвести до значного зниження обсягів реалізації продукції.

Отже, як бачимо з таблиці 2.10, загальна величина зменшення обсягу реалізації у періоді, що аналізується, складає 1564,64 тис. грн., що становить 39,2% від фактичної величини реалізації. У звязку з цим необхідно розробити та здійснити заходи, які дозволили б усунути негативний вплив вищезазначених причин і сприяли зростанню обсягу реалізації продукції підприємства.

Таблиця 2.11

Заходи щодо збільшення аналізу обсягу реалізації продукції


№	Заходи, що пропонуються	Величина резерву, тонн
1	2	3
1.	Досягти збільшення обсягу випуску продукції за рахунок реалізації заходів, які були розроблені під час аналізу обсягу випуску продукції (розділ 2.1 даної роботи).	1517,74
2.	Досягти граничного скорочення залишків продукції на складі підприємства шляхом поліпшення організації та обсягів проведення розвантажувальних та вантажних робіт, які повязані з відвантаженням продукції. Підвищити кількість замовлень на продукцію шляхом підвищення якості продукції, а також за рахунок впровадження відповідної цінової політики. Для збільшення кількості продукції, що відвантажується, також можливо розроблювати та застосовувати додаткові схеми реалізації.	45,76
3.	Звести до мінімуму або повністю виключити випадки реалізації товарів по занижених цінах шляхом поліпшення якості продукції, а також за рахунок постійного дотримання встановлених нормативів якості та інших важливих параметрів продукції, що виробляється. Встановити жорсткий контроль, а також систему обмежень по реалізації продукції по занижених цінах.	0,94
4.	Добитися максимального скорочення або повністю усунути відпустку продукції безкоштовно і по занижених цінах, для чого встановити жорсткий контроль за такою відпусткою продукції, а також ввести граничні норми на безкоштовну відпустку продукції та її реалізацію по пільгових цінах. Досягти підвищення якості продукції, а також дотримуватися відповідності продукції встановленим нормативним характеристикам, що дозволить зменшити величину відпустки продукції по занижених цінах.	0,2
	Разом	1564,64

Таким чином, у разі усунення всіх наведених вище причин, що впливають на обсяг реалізації продукції, підприємство зможе підвищити річний обсяг реалізації на 1564,64 тис. грн.

3 АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ФОНДІВ

Основні фонди становлять основу матеріально-технічної бази виробництва, від якої значною мірою залежать всі техніко-економічні показники роботи підприємства.

В останні роки у промисловості намітилися тенденції постійного зростання основних фондів, які не завжди супроводяться поліпшенням техніко-економічних показників, що вказує на незадовільний стан та істотне зниження ефективність використання основних фондів. Ефективність використання основних фондів залежить від правильності їх формування і застосування, що вимагає постійного детального аналізу стану і ефективності використання основних фондів в умовах конкретного підприємства.

3.1 Аналізу стану основних фондів

Стан основних фондів є найважливішим елементом, який характеризує загальний стан матеріально-технічної бази підприємства і значною мірою визначає його виробничі можливості. Отже, адміністрація повинна постійно контролювати стан основних фондів і вживати всіх необхідних заходів щодо своєчасного й достатнього оновлення виробничого обладнання і техніки підприємства.

Ступінь оновлення техніки і обладнання є одним з найважливіших показників, що характеризують стан загальний основних фондів підприємства.

Дані про стан основних засобів на кінець грудня 1999 року підприємства, їх оновлення та вибуття в розрізі їх класифікаційної структури наведені в таблиці 3.1.

Загальна ступінь оновлення основних фондів підприємства характеризується коефіцієнтом оновлення техніки й обладнання, який визначається по наступній формулі:

К_он= С_т , де

Ф_а^бЧІ_цін

С_т - вартість техніки і обладнання, яке була придбано за звітний рік по ринкових цінах, грн;

Ф_а^б - балансова вартість активної частини основних фондів на кінець року в облікових цінах, грн;

І_цін - річний індекс цін.

Відомості, які необхідні для розрахунку коефіцієнта оновлення техніки наведені в таблиці 3.1

Таблиця 3.1

Відомості про основні засоби підприємства на кінець грудня 1999 року


№	Структура основних фондів	Вартість основних фондів на початок року, тис. грн.	Введення основних фондів за рік, тис. грн.	Вибуття основних фондів, тис. грн.	Вартість основних фондів на кінець року, тис. грн.	Амортиза-ція основних фондів, тис. грн.	Знос основних фондів, тис. грн.	Залишкова вартість на кінець року, тис. грн.
			усього	у тому числі придбання
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
	Будівлі	21482	696	0	1210	20968	730	6488	14480
	Споруди	26570	950	0	1970	25550	903	7972	17578
	Робочі машини	6784	460	210	740	6504	359	2973	3531
	Силове обладнання	5815	370	82	580	5605	307	2657,4	2947,6
	Передавальні пристрої	4845	315	0	460	4700	256	2274,3	2425,7
	Транспортні засоби	4361	240	0	380	4221	230	1905,2	2315,8
	Виробничий інструмент	1453,64	24,6	14,4	31,15	1447,09	76,82	655,1	791,99
	Виробничий інвентар	968,76	18,15	9,35	26	960,91	51,58	422,2	538,71
	Господарський інструмент	1243,72	10	0	12,45	1241,27	42,25	376,16	865,11
	Господарський інвентар	847,99	12	0	15,2	844,79	28,81	248,95	595,84
	Планування територій	6388,94	0	0	0	6388,94	216,54	1756,69	4632,25
?	Активна частина разом	24227,4	1427,75	315,75	2217,15	23438	1280,4	10887,2	12550,8
?	Пасивна частина разом	56532,65	1668	0	3207,65	54993	1920,6	16841,8	38151,2
?	Разом	80760,05	3095,75	315,75	5424,8	78431	3201	27729	50702

Таким чином, коефіцієнт оновлення техніки й обладнання підприємства на кінець грудня 1999 року становить:

К_он=315,75/(23438Ч1,0217)=0,0132 (Індекс облікових цін за звітний період наведений у таблиці 1.1)

Використовуючи коефіцієнт оновлення техніки можна визначити період оновлення основних фондів підприємства, який розраховується по формулі:

Т_он= 1

К_он

Отже період оновлення основних фондів підприємства становить:

Т_он = 1/0,0132 = 75,7 років

Як показують наведені вище розрахунків, коефіцієнт оновлення техніки має надто низьке значення (0,0132), яке на порядок нижче нормативної величини (0,1-0,14) даного показника і становить всього 11% (0,0132/0,12Ч100%) від його середньо галузевого нормативного значення (0,12). Розрахована величина коефіцієнта оновлення показує, що в 1999 році підприємство відновило лише 1,32% активних частини основних фондів, що в сучасних умовах бурхливого розвитку техніки і технологій недопустимо.

Якщо підприємство і в подальших періодах буде оновлювати свою техніку і обладнання такими ж темпами, як у 1999 році, то повністю оновити активну частину основних фондів підприємство зможе тільки 75,7 років.

Критично низьке значення коефіцієнта оновлення техніки також свідчить про те, що велику частину техніки підприємства складають морально і фізично застарілі обладнання, яке неодноразово зазнавало капітальних ремонтів. Внаслідок значного зниження продуктивності такого обладнання і збільшення витрат на його часті ремонти і експлуатацію істотного зростає собівартість продукції, що виробляється, і, отже, знижується її конкурентоздатність.

Низький відсоток оновлення техніки свідчить про застосування на підприємстві часткового способу відтворювання основних фондів.

Коефіцієнт оновлення техніки знаходиться в безпосередній залежності від міри забезпеченості амортизаційним фондом, оскільки амортизаційний фонд є основним джерелом придбання нової техніки і обладнання.

Міра забезпеченості підприємства коштами амортизаційного фонду виражається коефіцієнтом забезпеченості амортизаційним фондом, який розраховується по наступній формулі:

К_оа= А_ф^р , де

Ф_а^б

А_ф^р - величина амортизаційного фонду, що використовується на реновацію основних засобів, грн;

Ф_а^б - балансова вартість активної частини основних фондів на кінець року в облікових цінах, грн.

Розрахуємо коефіцієнт забезпеченості амортизаційним фондом використовуючи дані, наведені в таблицях 3.1 і 1.4:

К_оа = 421/23438=0,018 (Дані про частину амортизаційного фонду, яка використовується на реновацію, наведені в таблиці 1.4).

Період повної реновації активної частини основних фондів за рахунок коштів амортизаційного фонду з урахуванням збереження тенденції нарахування і розподілу амортизаційного фонду, що склалася в 1999 році, складе:

Т_он= 1

К_оа

К_оа = 1/0,018=55,6 років

Як бачимо з результатів розрахунків, величина коефіцієнта забезпеченості амортизаційним фондом на багато нижче її нормативного значення (0,1-0,2). Таким чином, в 1999 році підприємство за рахунок нарахованих і не витрачених на капітальний ремонт амортизаційних відрахувань зможе оновити тільки 1,8% основних фондів. Якщо надалі порядок нарахування і розподілу (на оновлення та капітальний ремонт) амортизаційних відрахувань не зміниться, то накопити суму коштів амортизаційного фонду, яка була б достатньою для повного оновлення всієї активної частини основних засобів підприємству вдасться тільки через 55,6 років.

Низький відсоток забезпеченості основних засобів амортизаційним фондом не дає можливості підприємству своєчасно оновлювати техніку і обладнання, впроваджувати більш прогресивні сучасні технології виробництва і призводить до морального і фізичного старіння основних фондів підприємства, що в у підсумку призводить до зниження якості і збільшенню собівартості продукції, що випускається, і, відповідно, веде до істотного зниження її конкурентоздатності.

Але нестача засобів амортизаційного фонду для оновлення техніки і обладнання викликана не лише недоліками облікової політики щодо амортизаційного фонду і основних засобів підприємства, вона також є наслідком недосконалістю законодавства у цій галузі, яка зорієнтована лише на збільшення бази оподаткування, а не на стимулювання проведення необхідних реновацій, модернізацій і своєчасного оновлення основних фондів підприємств.

До того ж, вельми низьке значення коефіцієнта забезпеченості амортизаційними відрахуваннями є наслідком не тільки низького відсотка щорічних амортизаційних відрахувань, але й неефективного розподілу коштів амортизаційного фонду, при якому тільки 13% (421/3201Ч100%) коштів виділяються на реновацію техніки і обладнання підприємства.

Нестача коштів амортизаційного фонду призводить до того, що велика частина техніки і обладнання підприємства є істотно зношеною.

Ступінь зношеності основних фондів підприємства виражається коефіцієнтом зносу, який у вартісній оцінці для активної частини основних засобів буде розраховуватися по наступній формулі:

К_з^в_а= З_а^ф , де

Ф_а^б

З_а^ф - фактична нарахована величина зносу активної частини основних фондів у періоді, що аналізується, грн;

Ф_а^б - балансова вартість активної частини основних фондів на кінець року в облікових цінах, грн.

Таким чином, коефіцієнтом зносу активної частини основних засобів становить: К_з^в_а = 10887,2/23438=0,4645 (Результати розрахунку вартісного коефіцієнта зносу активної частини основних засобів наведені також у таблиці 3.3).

Тепер визначимо коефіцієнт зносу пасивної частини основних засобів, який розраховується по наступній формулі:

К_з^в_п= З_п^ф , де

Ф_п^б

З_п^ф - фактична нарахована величина зносу пасивної частини основних фондів у періоді, що аналізується, грн;

Ф_п^б - балансова вартість пасивної частини основних фондів на кінець року в облікових цінах, грн.

Отже, коефіцієнтом зносу пасивної частини основних фондів підприємства дорівнює: К_з^в_п = 16841,8/54993 =0,3063

Результати розрахунків показують, що активна частина основних фондів має більш високий відсоток зносу (46,45%) ніж пасивна частина (30,63%). Різниця цих показників дорівнює 15,82% (46,45%-30,63%). Однак це не означає, що обєкти пасивної частини основних засобів (будівлі, споруди та інш.) є більш новими у порівнянні з технікою й устаткуванням активної частини основних засобів, а швидше за все є наслідком відмінності основних ставок нарахування зносу по цих видах основних фондів (15% - для активної частини і 5% - для пасивної частини основних засобів).

Висока ступінь зносу активної частини основних фондів свідчить про негайну необхідність введення у експлуатацію нових обєктів основних засобів замість істотно зношених, що дозволило б не перенавантажувати собівартість продукції зростаючими витратами на ремонт старої техніки й обладнання, а також не відволікати і без того не досить великі кошти амортизаційного фонду підприємства на фінансування капітальних ремонтів.

Однак, визначення коефіцієнта зносу основних засобів через відношення вартості нарахованого зносу й балансової вартості основних засобів має значні недоліки, оскільки встановлені норми амортизаційних відрахувань далеко не завжди відображають фактичний рівень фізичного і морального зносу техніки й обладнання. Для того, щоб визначити коефіцієнт зносу, який більш реально б відбивав ступінь фактичного зносу основних засобів, необхідно зіставляти фактичний і нормативний строки служби по кожному виду техніки й устаткування.

Розрахунок коефіцієнта зносу з використанням строків служби доцільно проводити тільки для активної частини основних фондів у цілому, також окремо по робочому й допоміжному обладнанню, оскільки по техніці й устаткуванню встановлюються відповідні нормативні терміни експлуатації.

Фактичний коефіцієнт зносу кожного з видів техніки й обладнання на основі строків його служби визначається по наступній формулі:

К_з^ф_i = Т_i^ф , де

Т_i^б

Т_i^ф - фактичний термін служби i-го виду техніки або обладнання на дату проведення аналізу;

Т_i^б - встановлений нормативний термін служби i-го виду техніки або обладнання.

Відомості про фактичні і нормативні терміни служби техніки й обладнання наведені в таблиці 3.3. У даній таблиці також наведені результати розрахунку фактичних коефіцієнтів зносу по кожному виду устаткування й техніки підприємства (див. колонку 11 таблиці 3.3). Згідно з результатами цих розрахунків фактичний середній коефіцієнт зносу робочого обладнання дорівнює 0,7478; для допоміжного обладнання цей показник становить 0,779. Отже середній фактичний коефіцієнт зносу всієї активної частини основних засобів складає 0,7634. Як бачимо, у порівнянні з коефіцієнтами зносу обладнання, обчисленими у вартісному співвідношенні (див. колонку 12 таблиці 3.3), фактичні коефіцієнти зносу обладнання є істотно вищими. Так, наприклад, коефіцієнт зносу робочого обладнання, розрахований у вартісному відношенні, становить лише 61,67% (0,4612/0,7478Ч100%) від фактичного коефіцієнта зносу цього обладнання, обчисленого як співвідношення відповідних термінів експлуатації. Взагалі середній вартісний коефіцієнт зносу усієї активної частини основних засобів складає тільки 60,85% (0,4645/0,7634Ч100%) від середнього фактичного коефіцієнта зносу цієї частини ОЗ.

Таким чином, результати розрахунків показують, що практично все обладнання активної частини основних фондів підприємства є зношеним більш ніж на 50% (див. таблицю 3.3), при цьому більшість техніки має ступінь зносу велику 70% (про це свідчать розраховані коефіцієнт зносу, середнє значення яких становить 0,7634). До того ж деякі види обладнання, зокрема стругові установки, котли, насоси, штовхачі, практично досягли граничного нормативного терміну служби або навіть працюють більше встановленого нормативного строку, що призводить до частих поломок, простоїв даного обладнання і може спричинити виникнення аварійних ситуацій на підприємстві. При цьому частка нового устаткування в загальній кількості ОФ підприємства є надто низькою і не перевищує 8-10%, більшість обладнання є істотно застарілою й вже неодноразово перебувала у капітальних ремонтах, про що свідчать дані, наведені у таблиці 3.2.

Таблиця 3.2

Відомості про структуру техніки, що застосовується на підприємстві


Прохідськи комбайни	6	1	5	4	1	0	1	0,9	0,6667	0,2333	0,8333
Агрегати СУВ-350	5	1	4	2	2	0	1	0,9	0,4	0,5	0,8
Механічне кріплення	240	60	180	160	20	30	30	0,9	0,6667	0,2333	0,75
Автомати АВ-400	4	1	3	2	1	0	1	0,9	0,5	0,4	0,75
Автомати АФК-72	8	2	6	5	2	0	1	0,9	0,625	0,275	0,75
Бурові установки	10	2	8	4	2	2	2	0,9	0,4	0,5	0,8
Агрегати АПШ-1	3	0	3	1	1	0	1	0,9	0,3333	0,5667	1
Допоміжне обладнання	Середній коефіціент структури допоміжного обладнення:	0,9075	0,585	0,3225	0,8458
Лебідки	62	10	52	32	12	8	10	0,9	0,5161	0,3839	0,8387
Вантажні машини	38	6	32	28	4	2	4	0,9	0,7368	0,1632	0,8421
Насосні станції	8	2	6	4	2	0	2	0,95	0,5	0,45	0,75
Породовантажні машини	24	5	19	16	2	2	4	0,9	0,6667	0,2333	0,7917
Компресори	10	2	8	6	2	1	1	0,9	0,6	0,3	0,8
Котли	3	0	3	2	0	0	1	0,9	0,6667	0,2333	1
Трансформатори	20	4	16	12	3	2	3	0,9	0,6	0,3	0,8
Стійки	18	6	12	11	2	2	3	0,9	0,6111	0,2889	0,6667
Вентилятори	48	6	42	28	12	3	5	0,9	0,5833	0,3167	0,875
Пускачі	140	32	108	80	38	12	10	0,9	0,5714	0,3286	0,7714
Гідронасоси	76	6	70	68	2	2	4	0,9	0,8947	0,0053	0,9211
Кран-балка	6	0	6	3	1	1	1	0,95	0,5	0,45	1
Прес	6	2	4	4	1	1	0	0,95	0,6667	0,2833	0,6667
Перфоратор	54	6	48	26	20	2	6	0,9	0,4815	0,4185	0,8889
Турбокомпресори	8	1	7	4	2	1	1	0,9	0,5	0,4	0,875
Пневматичні установки	6	2	4	3	2	0	1	0,9	0,5	0,4	0,6667
Вагонетки	42	6	36	20	10	4	8	0,9	0,4762	0,4238	0,8571
Штовхачі	62	4	58	36	23	0	3	0,9	0,5806	0,3194	0,9355
Електродвигуни	172	10	162	92	48	14	18	0,9	0,5349	0,3651	0,9419
Насоси	74	8	66	38	26	4	6	0,9	0,5135	0,3865	0,8919

Отже все вищенаведене свідчить про те, що на підприємстві застосовується частковий спосіб відтворювання основних фондів, при якому нова техніка й обладнання практично не набувається, а кошти амортизаційного фонду використовуються в основному на підтримку працездатності старіючого обладнання.

Отже наявна необхідність термінового оновлення основних фондів підприємства, при цьому найближчим часом необхідно буде замінити близько 80% всього обладнання підприємства (див. таблицю 3.3). Якщо на підприємстві не буде негайно розпочате відновлення активної частини своїх ОЗ, то протягом найближчих 3-4 років практично все устаткування прийде до повної непридатності, а число капітальних і поточних ремонтів зросте до критичної величини, що призведе до численних простоїв обладнання і значного збільшення собівартості продукції в частині витрат на ремонт і обслуговування устаткування і зниженню її якості через моральне і фізичне старіння ОФ підприємства.

До того ж, що велика частина обладнання підприємства є істотно зношеною, далеко не все устаткування знаходиться у експлуатації. Значна частина техніки і обладнання підприємства перебуває в капітальному ремонті, монтажах, демонтажах і резерві, що істотно знижує ефективність використання основних засобів підприємства.

Питома вага техніки й обладнання, яке знаходиться у безпосередній експлуатації, виражається за допомогою коефіцієнта структури техніки, який розраховується по наступній формулі:

К_стр_i = N_i^р , де

N_i^з

N_i^р - фактичний кількість i-го виду обладнання або техніки, яка знаходиться у роботі;

N_i^з - загальна кількість i-го виду техніки й обладнання підприємства.

Відомості про кількість техніки, яка знаходиться в експлуатації, а також у капітальних ремонтах, монтажах демонтажах і резерві наведена у таблиці 3.2. У цій таблиці також представлені результати розрахунку коефіцієнта структури по видах техніки й обладнання підприємства.

Отже, як бачимо з таблиці 3.2, коефіцієнт структури техніки практично по кожному виду техніки й обладнання підприємства істотно нижче ніж його нормативне значення. Так, коефіцієнт структури очисних комбайнів становить 0,625, що складає 69,44% (0,625/0,9Ч100%) від нормативного значення, стругових установок - 0,5 (0,5/0,9Ч100%=55,56% від нормативного коефіцієнта структури), а по бурових установках - лише 0,4 (0,4/0,9Ч100%=44,44% від нормативного значення).

Середній коефіцієнт структури робочої техніки й устаткування становить 0,5361, що складає 59,57% (0,5361/0,9Ч100%) від середнього нормативного значення; по допоміжному обладнанню коефіцієнт структури дорівнює 0,585 (0,586/0,9075Ч100%=64,57% від середнього нормативу цього показника, див. таблицю 3.3).

Таблиця 3.3

Відомості про терміни служби техніки та непродуктивне збільшення основних фондів


№	Вид техніки	Первин-на вартість, тис. грн.	Вартість зносу, тис. грн.	Залиш-кова вартість, тис. грн.	?К_стр	Непро-дуктивне збіль-шення, тис грн.	Кількість	Термін служби, років	Коефіці-ент зносу за терміном служби	Вартіс-ний кое-фіціент зносу
								за нормою	фактич-но
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
?	Робоче обладнання	11799,4	5442,01	6357,39		1962,62			?К_з^ро =	0,7478	0,4612
	Комбайни очисні	3973	1717,85	2255,15	0,275	620,17	8	8	5,3	0,6625	0,4324
	Стругові установки	1534	816,34	717,66	0,4	287,06	4	8	7,1	0,8875	0,5322
	Скребкові конвейєри	1358	654,92	703,08	0,275	193,35	32	8	6,32	0,79	0,4823
	Стрічкові конвейєри	442,1	215,64	226,46	0,3444	77,99	18	8	6,62	0,8275	0,4878
	Прохідськи комбайни	1846,6	859,86	986,74	0,2333	230,21	6	8	6,1	0,7625	0,4656
	Агрегати СУВ-350	93,3	42,24	51,06	0,5	25,53	5	8	5,8	0,725	0,4527
	Механічне кріплення	1147,6	496,14	651,46	0,2333	151,99	240	8	5,45	0,6812	0,4323
	Автомат АВ-400	55,3	23,88	31,42	0,4	12,57	4	8	5,12	0,64	0,4318
	Автомати АФК-72	44,2	19,12	25,08	0,275	6,9	8	8	5,8	0,725	0,4326
	Бурові установки	1234,6	558,45	676,15	0,5	338,08	10	8	5,8	0,725	0,4523
	Агрегат АПШ-1	70,7	37,57	33,13	0,5667	18,77	3	8	6,4	0,8	0,5314
?	Допоміжне обладнання	11638,6	5445,19	6193,41		2067,79			?К_з^до =	0,779	0,4679
	Лебідки	911,8	426,53	485,27	0,3839	186,3	62	8	6,07	0,7588	0,4678
	Вантажні машини	1545,7	725,14	820,56	0,1632	133,92	38	8	6,12	0,765	0,4691
	Насосні станції	1970,1	851,78	1118,32	0,45	503,24	8	8	5,6	0,7	0,4324
	Породовантажні машини	1252,8	562,52	690,28	0,2333	161,04	24	8	5,74	0,7175	0,449
	Компресори	98,1	44,37	53,73	0,3	16,12	10	8	6,2	0,775	0,4523
	Котли	445,8	237,15	208,65	0,2333	48,68	3	9	7,8	0,8667	0,532
	Трансформатори	166,1	75,14	90,96	0,3	27,29	20	8	5,8	0,725	0,4524
	Стійки	129,7	51,77	77,93	0,2889	22,51	18	8	4,87	0,6088	0,3992
	Вентилятори	204,1	98,43	105,67	0,3167	33,47	48	8	6,32	0,79	0,4823
	Пускачі	224,5	98,94	125,56	0,3286	41,26	140	8	5,8	0,725	0,4407
	Гідронасоси	120,2	60,18	60,02	0,0053	0,32	76	7	6,65	0,95	0,5007
	Кран-балка	95,3	50,74	44,56	0,45	20,05	6	8	7,2	0,9	0,5324
	Прес	87,6	34,84	52,76	0,2833	14,95	6	8	4,87	0,6088	0,3977
	Перфоратор	101,9	49,72	52,18	0,4185	21,84	54	8	6,42	0,8025	0,4879
	Турбокомпресори	869,7	419,48	450,22	0,4	180,09	8	8	6,32	0,79	0,4823
	Пневматичні установки	442,4	178,5	263,9	0,4	105,56	6	8	4,87	0,6088	0,4035
	Вагонетки	1115	529,8	585,2	0,4238	248,01	42	8	6,8	0,85	0,4752
	Штовхачі	1300,3	658,5	641,8	0,3194	204,99	62	8	6,9	0,8625	0,5064
	Електродвигуни	441,8	226,8	215	0,3651	78,5	172	8	6,79	0,8488	0,5134
	Насоси	115,7	64,86	50,84	0,3865	19,65	74	8	7,42	0,9275	0,5606
?	Разом	23438	10887,2	12550,8		7126,12	Середній коефіціент зносу:	0,7634	0,4645

Отже, на підприємстві в безпосередній експлуатації знаходиться лише 53,61% робочих обладнання і 58,5% допоміжних обладнання. Все це підтверджує раніше зроблені висновки про застосування на підприємстві часткового способу відтворювання основних фондів.

Частковий спосіб відтворювання основних фондів призводить до того, що на підприємстві виникає значне збільшення кількості техніки й устаткування, яке знаходиться у капітальних ремонтах, монтажах, демонтажах, резерві і практично не використовується у виробництві, тобто непродуктивне збільшення основних фондів.

Величина непродуктивного збільшення робочого обладнання й техніки розраховується по наступній формулі:

?Ф_о^ро = ?_ii ⁿ₌₁(К_с^н_тр_i - К_с^ф_тр_i )ЧФ_i^зал , де

К_с^н_тр_i - встановлений нормативний коефіцієнт структури i-го виду робочого обладнання або техніки;

К_с^ф_тр_i - фактичний коефіцієнт структури i-го виду робочого обладнання або техніки підприємства;

Ф_i^зал - залишкова вартість i-го виду робочого обладнання або техніки підприємства, грн.

n - загальна кількість робочого обладнання та техніки підприємства.

Результати розрахунків фактичних коефіцієнтів структури техніки, залишкової вартості, а також величини непродуктивного збільшення на кожний вигляд основних фондів наведені в таблиці 3.2.

Як показують результати розрахунків, непродуктивне збільшення робочого обладнання становить 1962,62 тис. грн., що дорівнює 30,87% (1962,62/6357,39Ч100%) від залишкової вартості робочого устаткування.

Величина непродуктивного збільшення допоміжного обладнання розраховується за аналогічною формулою і становить 2067,79 тис. грн., що складає 33,39% (2067,79/6193,41Ч100%) від загальної залишкової вартості допоміжного устаткування. Однак, простої робочої техніки також спричинять зупинку допоміжного обладнання, яке технологічно повязане з цією робочою технікою. Отже, необхідно також враховувати і цю величину непродуктивного збільшення допоміжного обладнання, для чого визначимо коефіцієнт допоміжного обладнання, який розраховується по наступній формулі:

К_до = Ф^б_до , де

Ф^б_ро

Ф^б_ро - загальна балансова вартість робочого обладнання й техніки, яка знаходиться на підприємстві;

Ф^б_до - загальна балансова вартість допоміжного техніки й обладнання підприємства.

Відповідно до даних, які наведені у таблиці 3.3, коефіцієнт допоміжного обладнання становить:

К_до = 11638,6/11799,4 = 0,9864, тобто на 1 грн вартості робочого обладнання припадає 0,9864 грн вартості допоміжного устаткування.

Непродуктивне збільшення допоміжного обладнання, яке викликане простоєм робочих машин розраховується по формулі:

?Ф₂^до =?Ф_о^роЧ К_до , де

?Ф_о^ро - величина непродуктивного збільшення робочого обладнання й техніки;

К_до - коефіцієнт допоміжного обладнання.

Отже, непродуктивне збільшення допоміжного обладнання, яке спричинене простоєм робочого обладнання становить:

1962,62Ч0,9864=1935,92 тис. грн.

Тепер розрахуємо загальну величину непродуктивного збільшення допоміжного обладнання: 2067,79+1935,92 = 4003,71 тис. грн.

Отримана величина непродуктивного збільшення становить істотний відсоток (4003,71/6193,41Ч100%=64,64%) від загальної залишкової вартості допоміжного устаткування, що свідчить про низьку ступінь ефективності використання допоміжного обладнання підприємства.

Таким чином, загальне непродуктивне збільшення активної частини основних фондів підприємства складає:

1962,62+4003,71 = 5966,33 тис. грн.

Отже, як показують розрахунки, загальне непродуктивне збільшення активної частини основних фондів підприємства становить 47,54% (5966,33/12550,8Ч100%) від величини залишкової вартості активної частини основних засобів, тобто майже половина всієї техніки і обладнання підприємства простоює, знаходячись у капітальних ремонтах, монтажах, демонтажах або резерві. Така ситуація безумовно є наслідком застосування на підприємстві часткового способу відтворювання основних фондів. При цьому способі відтворювання підприємство спроможне використовувати не більш ніж половину своїх потенціальних виробничих потужностей. При такому способі відтворювання собівартість продукції буде зростати за рахунок збільшення питомої ваги умовно-постійних витрат, що повязано зі зниженням випуску продукції, а також зростаючими витратами на капітальний ремонт, монтажі, демонтажі обладнання і утримання резерву, розміри якого буде збільшуватися, оскільки обладнання, що неодноразово зазнавало капітального ремонту і застаріле устаткування буде мати набагато меншу надійність, ніж нове техніка.

Отже, непродуктивне збільшення основних фондів призводить до економічного збитку, що повязано не тільки із зростанням витрат на капітальний ремонт і витратами на утримання обладнання, яке не використовується, але й з тим, що в устаткуванні, яке не застосовується у виробництві продукції, заморожується на невизначений термін значна частина коштів підприємства, відсутність яких в обороті призводить до непрямих збитків.

Загальна величина економічного збитку розраховується по наступній формулі:

З_нз = ?Ф_оЧС_б+?З, де

?Ф_о - загальна величина непродуктивного збільшення основних засобів підприємства;

С_б - річна ставка по банківському депозиту;

?З - збілбшення затрат, які повязані з утриманням непрацюючої техніки й устаткування, а також витратами на капітальний ремонт, які розраховуються по наступній формулі:

?З = ?З_м+?З_е+?З_зп, де

?З_м - збільшення матеріальних витрат, яке повязано з непродуктивним збільшення основних засобів;

?З_е - збільшення витрат електроенергії, внаслідок непродуктивного збільшення основних засобів;

?З_зп - збільшення витрат на оплату праці робітників підприємства, внаслідок непродуктивного збільшення основних засобів.

?З_м = З_м^роЧу_квЧ?К_н+?Ф_о^роЧК_доЧК_м, де

З_м^ро - фактичні матеріальні витрати на ремонт та обслуговування техніки й обладнання підприємства;

у_кв - фактична питома вага капітально відремонтованих техніки й обладнання у загальній їх кількості;

?К_н - відносне середнє зниження коефіцієнта надійності капітально відремонтованого обладнання у порівнянні з новою технікою (у роботі його значення прийняте 0,4);

?Ф_о^ро - збільшення вартості робочого обладнання за рахунок застосування часткового способу відтворювання;

у_кв - фактична питома вага капітально відремонтованих техніки й обладнання у загальній їх кількості;

К_до - коефіцієнт допоміжного обладнання;

К_м - відношення вартості матеріалів, які використовуються на утримання обладнання, до вартості активної частини основних фондів.

Відомості для розрахунку економічного збитку підприємства у наслідок непродуктивного збільшення основних фондів приведені в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4

Дані для розрахунку економічного збитку від непродуктивного збільшення основних засобів


№	Найменування показника	Одиниці виміру	Фактична величина

1	2	3	4
	Витрата матеріалів на ремонт і обслуговування техніки за рік	тис. грн.	2462,4
	Витрата електроенергії на ремонт і обслуговування техніки за рік	тис. грн.	820,8
	Чисельність робітників по ремонту і обслуговуванню техніки	чол.	196
	Середня річна заробітна плата робітника	грн.	3463,2
	Середній розмір нарахувань на заробітну плату робітника за рік	грн.	1298,7
	Річна ставка по банківському депозиту	%	40

Розрахунок питомої ваги капітально відремонтованої техніки наведений у таблиці 3.2. Середня питома вага робочого обладнання, яке вже перебувало у капітальному ремонті становить 0,8361, відносно до допоміжного обладнання ця питома вага складає 0,8458. Отже, загальна середня питома вага капітально відремонтованого устаткування дорівнює:

у_кв = (0,8361Ч11+0,8458Ч20)/31 = 0,8424 (Показник розрахований як середньозважене значення)

Відношення вартості матеріалів на утримання обладнання до загальної вартості активної частини основних фондів становить:

К_м = 2462,4/23438 = 0,1051

Таким чином, збільшення матеріальних витрат, яке було спричинене непродуктивним збільшенням основних фондів складає:

?З_м = 2462,4Ч0,8424Ч0,4+5966,33Ч0,9864Ч0,1051 = 1448,26 тис. грн.

Збільшення витрат електроенергії, внаслідок непродуктивного збільшення основних засобів розраховується по наступній формулі:

?З_е = З_е^роЧу_квЧ?К_н+?Ф_о^роЧК_доЧg_е, де

З_е^ро - витрати електроенергії на ремонт та обслуговування обладнання підприємства;

g_е - питомі витрати електроенергії у розрахунку на 1 грн. активної частини основних фондів;

Величина питомих витрат електроенергії у розрахунку на 1 грн. активної частини основних фондів становить:

g_е = 820,8/23438 = 0,035

Отже, зростання витрат електроенергії, внаслідок непродуктивного збільшення основних засобів становить:

?З_е = 820,8Ч0,8424Ч0,4+5966,33Ч0,9864Ч0,035 = 482,56 тис. грн.

Збільшення витрат на оплату праці робітників підприємства, внаслідок непродуктивного збільшення основних засобів розраховується по наступній формулі:

?З_зп = (Ш_ф^роЧу_квЧ?К_н+?Ф_о^роЧК_доЧШ_ф^ро)Ч(ЗП_ф +Н_ф ), де

Ш_ф^ро - фактична чисельність робітників підприємства, які зайняті ремонтом та обслуговуванням техніки й обладнання;

Ш_ф^ро - відношення чисельності робітників підприємства, які зайняті ремонтом і обслуговуванням обладнання, до вартості активної частини основних фондів;

ЗП_ф - фактична середня заробітна плата одного робітника;

Н_ф

Не сдавайте скачаную работу преподавателю!

Данную курсовую работу Вы можете использовать для написания своего курсового проекта.

Доработать Узнать цену работы по вашей теме

Поделись с друзьями, за репост + 100 мильонов к студенческой карме :

Заказать работу:

!	Курсовая работа
!	Дипломная работа
!	Реферат
!	Решение задач
!	Отчет по практике
!	Контрольная работа

Пишем курсовую работу самостоятельно:

!	Как писать курсовую работу Практические советы по написанию семестровых и курсовых работ.
!	Схема написания курсовой Из каких частей состоит курсовик. С чего начать и как правильно закончить работу.
!	Формулировка проблемы Описываем цель курсовой, что анализируем, разрабатываем, какого результата хотим добиться.
!	План курсовой работы Нумерованным списком описывается порядок и структура будующей работы.
!	Введение курсовой работы Что пишется в введении, какой объем вводной части?
!	Задачи курсовой работы Правильно начинать любую работу с постановки задач, описания того что необходимо сделать.
!	Источники информации Какими источниками следует пользоваться. Почему не стоит доверять бесплатно скачанным работа.
!	Заключение курсовой работы Подведение итогов проведенных мероприятий, достигнута ли цель, решена ли проблема.
!	Оригинальность текстов Каким образом можно повысить оригинальность текстов чтобы пройти проверку антиплагиатом.
!	Оформление курсовика Требования и методические рекомендации по оформлению работы по ГОСТ.

Читайте также:

→	Разновидности курсовых Какие курсовые бывают в чем их особенности и принципиальные отличия.
→	Отличие курсового проекта от работы Чем принципиально отличается по структуре и подходу разработка курсового проекта.
→	Типичные недостатки На что чаще всего обращают внимание преподаватели и какие ошибки допускают студенты.
→	Защита курсовой работы Как подготовиться к защите курсовой работы и как ее провести.
→	Доклад на защиту Как подготовить доклад чтобы он был не скучным, интересным и информативным для преподавателя.
→	Оценка курсовой работы Каким образом преподаватели оценивают качества подготовленного курсовика.

Другие популярные курсовые работы:

Курсовая работа	Деятельность Движения Харе Кришна в свете трансформационных процессов современности
Курсовая работа	Маркетинговая деятельность предприятия (на примере ООО СФ "Контакт Плюс")
Курсовая работа	Политический маркетинг
Курсовая работа	Создание и внедрение мембранного аппарата
Курсовая работа	Социальные услуги
Курсовая работа	Педагогические условия нравственного воспитания младших школьников
Курсовая работа	Деятельность социального педагога по решению проблемы злоупотребления алкоголем среди школьников
Курсовая работа	Карибский кризис
Курсовая работа	Сахарный диабет
Курсовая работа	Разработка оптимизированных систем аспирации процессов переработки и дробления руд в цехе среднего и мелкого дробления Стойленского ГОКа

Сейчас смотрят :

Курсовая работа	Управление финансовыми рисками
Курсовая работа	Организация системы мотивации и стимулирования труда персонала гостиницы "Метрополь"
Курсовая работа	Конкурентоспособность России
Курсовая работа	Основные направления государственной молодежной политики в Березовском районе
Курсовая работа	Анализ финансового состояния на примере АО "Казахтелеком"
Курсовая работа	Статистические методы изучения качества и уровня жизни населения
Курсовая работа	Реформирование системы пенсионного страхования РФ
Курсовая работа	Методики логопедических занятий с заикающимися дошкольниками
Курсовая работа	Социально-экономические последствия безработицы и методы ее преодоления
Курсовая работа	Аудит учета нематериальных активов
Курсовая работа	Мошенничество: анализ состава и проблемы квалификации
Курсовая работа	Законодательное регулирование инвестиционной деятельности в РФ
Курсовая работа	Биржа труда и ее регулирование
Курсовая работа	Современные методы и формы оздоровительной физической культуры г. Горловка
Курсовая работа	Организация работы зоны уборочно-моечных работ для автотранспортного предприятия г. Ижевска

Курсовая работа по предмету "Экономика и экономическая теория"

Аналіз основних фондів в умовах шахти ім. О.О. Скочинського

Курсова робота

на тему:

Аналіз основних фондів в умовах шахти ім. О. О. Скочинського

Виконав: Бондаренко С. Ю.

Студент групи: УА 96г

Керівник: професор

Гавриленко В. А.

Донецьк 2000 р.

РЕФЕРАТ

58 листів, 1 рисунок, 23 таблиці

Методи дослідження - розрахунково-аналітичні методи аналізу, метод порівняння, статистичне групування, метод рядів динаміки, а також індексний і балансовий метод.

ЗМІСТ

ВСТУП

1 ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА

Техніко-економічні показники

Аналіз структури собівартості одиниці продукції, %

Динаміка структури собівартості продукції

Результати розрахунку питомих витрат підприємства по кожному року періоду, що аналізується, наведені в таблиці 1.3.

Використовуючи коефіцієнти зміни питомих витрат розрахуємо приведені витрати для кожного року

Результати розрахунків приведених витрат по кожному року періоду, що досліджується також наведені в таблиці 1.3.

Для приведення вартісних техніко-економічних показників до порівнянних одиниць вимірювання необхідно визначити коефіцієнти коректування для кожного року.

Розраховані по вищезгаданій методиці коефіцієнти коректування вартісних техніко-економічних показників наведені в таблиці 1.3.

Приведення показників до порівнянних одиниць вимірювання

Техніко-економічні показники, приведені до порівнянних одиниць вимірювання

Динаміка техніко-економічних показників, %

2 АНАЛІЗ ОБСЯГУ ВИПУСКУ І РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ

Загальні відомості про випуск продукції за грудень 1999 р.

+ -,факт

%, факт

+ -,факт

%, факт

Отже, для загального аналізу обсягу випуску продукції більш доцільно зіставляти фактичний обсяг з даними попереднього періоду, а не плановими показниками.

Відомості про обсяги і трудомісткість випущеної продукції за грудень 1999 р.

+ -, факт

Величина зниження обсягу випуску продукції під впливом внутрішнезмінних втрат робочого часу визначається по наступній формулі:

?Qв2 = (Трф - Тф)ЧПн , де

Трф - фактична технологічна трудомісткість продукції, що випускається, чол•змін;

Тф - фактичні витрати труда на випуск того ж фактичного обсягу продукції, чол•змін;

Пн - нормативна змінна продуктивність основного робітника по випуску продукції, тонн.

Нормативна змінна продуктивність основного робітника по випуску продукції визначається по формулі:

Пн = Qвп , де

Трп

Qвп - плановий обсяг випуску продукції, тонн;

Трп - планова трудомісткість продукції, що випускається, чол•змін.

Використовуючи дані таблиць 2.2 і 2.4 обчислимо нормативну змінну продуктивність основного робітника по випуску продукції:

Пн = 29070/7050=4,123 тонн/чол•зміну

Таким чином, величина зниження обсягу випуску продукції під впливом внутрішнезмінних втрат робочого часу становить:

?Qв2 = 2621Ч4,123=10806,3 тонни

Дані, необхідні для аналізу забезпеченості виробництва продукції матеріалами, наведені в таблиці 2.3.

Дані про забезпеченість підприємства матеріалами за грудень 1999 р.

Величина зниження обсягу випуску продукції підприємства через незабезпеченість виробництва матеріалами визначається по наступній формулі:

?Qв2.1 = Qвп ЧКнм , де

Qвп - плановий обсяг випуску продукції, тонн;

Кнм - найбільший коефіцієнт незабезпеченості виробництва матеріалами;

Внаслідок недостатньої забезпеченості підприємства лісовими матеріалами обсяг випуску продукції в грудні 1999 року знизився на наступну величину:

?Qв2.1 = 29070Ч0,0205=595,34 тонни

?Qв2.2 = ?Qв2 - ?Qв2.1 = 10806,3 - 595,34 =10210,96 тонн

Відомості про забезпеченість підприємства основними робітниками приведені в таблиці 2.4.

Відомості про забезпеченість підприємства робітниками за грудень 1999 р.

Величина зниження обсягу випуску продукції через недостатню забезпеченість виробничих дільниць робітниками розраховується по наступній формулі:

?Qв3 = ?ШяЧПоп , де

?Шя - недоукомплектованість виробничих дільниць основними робітниками, чол.;

Поп - планова місячна продуктивність труда основного робочого явочного складу, тонн/чол.

Планова місячна продуктивність труда основного робочого явочного складу розраховується по формулі:

Поп = Qвп , де

Шяп

Qвп - плановий обсяг випуску продукції, тонн;

Трп - планова явочна чисельність робітників, чол.

Величина планової місячної продуктивності труда основного робочого явочного складу у періоді, що аналізується, дорівнює:

Поп =29070/332=87,56 тонн/чол.

Таким чином, внаслідок недоукомплектованість виробничих дільниць основними робітниками обсяг випуску продукції знижується на:

?Qв3 = 8Ч87,56 = 700,48 тонн.

Отже, структурні зміни не могли впливати на обсяг випуску продукції в періоді, що аналізується.

?Qв = ?Qв2.1 + ?Qв2.2 + ?Qв3

?Qв = 595,34+10210,96+700,48=11506,78

Результати аналізу випуску продукції в періоді, що аналізується, доцільно представити у вигляді наступної таблиці:

Результати аналізу випуску продукції за грудень 1999 р.

Заходи щодо збільшення обсягу випуску продукції

?Qв₂ = (Т_р^ф - Т^ф)ЧП^н , де

Т_р^ф - фактична технологічна трудомісткість продукції, що випускається, чол•змін;

Т^ф - фактичні витрати труда на випуск того ж фактичного обсягу продукції, чол•змін;

П^н - нормативна змінна продуктивність основного робітника по випуску продукції, тонн.

П^н = Q_в^п , де

Т_р^п

Q_в^п - плановий обсяг випуску продукції, тонн;

Т_р^п - планова трудомісткість продукції, що випускається, чол•змін.

П^н = 29070/7050=4,123 тонн/чол•зміну

?Qв₂ = 2621Ч4,123=10806,3 тонни

?Qв_2.1 = Q_в^п ЧК_нм , де

Q_в^п - плановий обсяг випуску продукції, тонн;

К_нм - найбільший коефіцієнт незабезпеченості виробництва матеріалами;

?Qв_2.1 = 29070Ч0,0205=595,34 тонни

?Qв_2.2 = ?Qв₂ - ?Qв_2.1 = 10806,3 - 595,34 =10210,96 тонн

?Qв₃ = ?Ш_яЧП_о^п , де

?Ш_я - недоукомплектованість виробничих дільниць основними робітниками, чол.;

П_о^п - планова місячна продуктивність труда основного робочого явочного складу, тонн/чол.

П_о^п = Q_в^п , де

Ш_я^п

Q_в^п - плановий обсяг випуску продукції, тонн;

Т_р^п - планова явочна чисельність робітників, чол.

П_о^п =29070/332=87,56 тонн/чол.

?Qв₃ = 8Ч87,56 = 700,48 тонн.

?Qв = ?Qв_2.1 + ?Qв_2.2 + ?Qв₃

?Qв_2.1 = (Q_в^max- Q? _в)ЧN_д^ф , де

Q_в^max - максимальний обсяг випуску продукції за окрему добу, тонн;

Q? _в - фактичний середньодобовий обсяг випуску продукції, тонн;

N_д^ф - кількість днів роботи підприємства по випуску продукції;

Ор = ТП + (О_г_п^н - О_г_п^к ) - У_зц - У_бл , де

О_г_п^п - залишки готової продукції на складі підприємства на початок звітного періоду;

О_г_п^к - залишки готової продукції на складі підприємства на кінець звітного періоду;