Фінансовий аналіз становища підприємства в умовах ТОВ "ТПО "Аріста" в 2006 році"

46

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦБКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ДОНЕЦЬКИЙ ІНЖЕНЕРНО-ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Фінансовий аналіз»

на тему «Фінансовий аналіз становища підприємства

в умовах ТОВ «ТПО «Аріста» в 2006 році»

ДОНЕЦЬК 2008

РЕФЕРАТ

Курсова робота містить: 50 сторінок, 21 таблиць, 1 додаток, 1 джерело.

Обєктом дослідження є: фінансова звітність ТОВ «ТПО»Аріста» за 2006, 2007 роки

Метод дослідження: аналіз

Мета роботи: засвоєння, закріплення й поглиблення теоретичних знань, й вироблення вміння самостійно працювати з навчальною спеціальною літературою й фінансовою звітністю підприємства, узагальнювати отримані результати й робити висновки.

В даній курсовій роботі було виконано загальну оцінку майна підприємства й джерел його формування; проаналізовано фінансову стабільність на підприємстві; проаналізовано ліквідність балансу; проаналізовано платоспроможність підприємства: проаналізовано рентабельність та ділову активність підприємства на основі методичних вказівок розроблених для виконання курсових робіт з цієї дисципліни. Показники які було розраховано було використано для ідентифікації фінансового стану; виявлення змін фінансового стану в динаміці; виявлення основних факторів, що викликали зміни фінансового стану та для прогнозу фінансового стану. Розроблено висновки відносно стану підприємства на даний проміжок часу та рекомендації щодо покращення стану в майбутньому.

АКТИВ, ПАССИВ, МАЙНО, ДЖЕРЕЛА ФОРМУВАННЯ МАЙНА, НЕОБОРОТНІ АКТИВИ, ОБОРОТНІ АКТИВИ, ВЛАСНІ ДЖЕРЕЛА, ПОЗИКОВІ ДЖЕРЕЛА, ПОЗИКИ, КРЕДИТОРСЬКА ЗАБОРГОВАНІСТЬ, ПЛАТОСПРОМОЖНІСТЬ, ЛІКВІДНІСТЬ, ДІЛОВА АКТИВНІСТЬ, РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ, ОБОРОТНІСТЬ, ФІНАНСОВА СТІЙКІСТЬ

ЗМІСТ

Вступ

1. Загальна оцінка майна підприємства і джерел його формування

2 Аналіз активу балансу

2.1 Аналіз необоротних активів

2.2 Аналіз оборотних активів

3. Аналіз активу балансу

3.1 Аналіз власних джерел

3.2 Аналіз позикових джерел

4. Аналіз фінансової стійкості

5. Аналіз ліквідності балансу і платоспроможності підприємства

6. 1 Аналіз ділової активності підприємства

Аналіз оборотності

7. Рекомендації щодо покращення фінансового стану підприємства

Перелік джерел

Додаток

ВСТУП

Функціонуючи в ринковій економіці, субєкти підприємницької діяльності повинні забезпечувати такий стан своїх фінансових ресурсів, при якому б вони зберігали здатність безперебійно виконувати фінансові зобовязання перед діловими партнерами, державою, власниками й найманими робітниками. Фінансовий стан підприємства характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, необхідними для нормальної виробничої й комерційної діяльності, доцільністю й ефективністю їхнього розміщення й використання, рівнем фінансових взаємин з іншими субєктами господарювання, ступенем платоспроможності й фінансової стабільності. У свою чергу, фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної й фінансової діяльності. Безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції позитивно впливають на фінансовий стан. Збої у виробничому процесі, погіршення якості продукції, утруднення з її реалізацією ведуть до зменшення надходжень коштів на рахунки підприємства, у результаті чого погіршується його платоспроможність. Є й зворотний звязок, тому що відсутність коштів може привести до перебоїв у забезпеченості матеріальними ресурсами, а, отже, і у виробничому процесі. Тому фінансовий аналіз повинен бути спрямований на забезпечення систематичного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової й кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і позикових коштів, забезпечення фінансової стабільності з метою ефективного функціонування підприємства.

Фінансовий стан підприємства можна визначити як ступінь забезпеченості необхідними фінансовими ресурсами й раціональності їхнього розподілу для здійснення господарської діяльності й своєчасного проведення грошових розрахунків за своїми обовязками.

Предметом фінансового аналізу є фінансові ресурси і їхні потоки, а основною метою - оцінка фінансового стану підприємства й виявлення можливостей підвищення ефективності його функціонування. Перехід підприємств на ринкові умови функціонування, існування різних форм власності зажадали більше ретельного й системного (комплексного) підходу до аналізу фінансового стану підприємства й необхідності розробки фінансової стратегії.

Фінансовий аналіз переслідує кілька цілей:

ідентифікація фінансового стану;

виявлення змін фінансового стану в динаміці;

виявлення основних факторів, що викликали зміни фінансового стану,

прогноз фінансового стану.

Фінансовий аналіз підприємства проводиться по таких основних напрямках:

загальна оцінка майна підприємства й джерел його формування;

аналіз фінансової стабільності;

аналіз ліквідності балансу;

аналіз платоспроможності підприємства,

* аналіз рентабельності й ділової активності підприємства.

Метою курсової роботи є засвоєння, закріплення й поглиблення теоретичних знань, отриманих студентами в процесі вивчення курсу й вироблення вміння самостійно працювати з навчальною спеціальною літературою й фінансовою звітністю підприємства, узагальнювати отримані результати й робити висновки.

Вихідною інформацією для виконання курсової роботи є фінансова звітність підприємства за останні два роки:

баланс

звіт про фінансові результати

Фінансова звітність підприємства, що є вихідною інформацією для виконання курсової роботи, повинна бути поміщена в додатки.

1. Загальна оцінка майна підприємства і джерел його формування

Загальна оцінка майна підприємства і джерел його формування включає наступні напрямки:

- Аналіз зміни валюти балансу. Нормальним вважається збільшення валюти балансу. Якщо валюта балансу зменшується, то це може сигналізувати про зниження обсягів виробництва і служити однією з причин неплатоспроможності підприємства.

- Аналіз зміни обсягів і структури активів. Необхідно звернути увагу на зміну іммобілізованих (необоротних) і мобільних (поточних) активів , матеріальних оборотних коштів; дебіторської заборгованості; вільних коштів у наявній і безготівковій формах і короткострокових фінансових вкладень.

- Аналіз зміни величини і структури пасивів. Необхідно звернути увагу на зміну власних і позикових джерел; динаміку і структуру кредиторської заборгованості підприємства.

Загальна оцінка майна підприємства і джерел його формування проводиться на основі агрегованого (ущільненого) балансу (табл. 1.1 і 1.2).

Агрегований баланс будується на основі даних форми №1 «Баланс» реального підприємства, фінансовий стан якого аналізує студент. Угрупування статей агрегованого балансу здійснюється відповідно до таблиці 1.3.

При розрахунку структури абсолютного відхилення майна (стовпець 8) абсолютне відхилення всього майна приймається рівним 100%, а абсолютні відхилення по інших статтях розраховуються в % відносно нього.

Стовпець 9 розраховується як різниця питомої ваги по кожній статті на кінець року в порівнянні з початком року.

На основі даних агрегованого балансу роблять висновки про зміну вартості й структури майна підприємства, а також джерел його формування на кінець року в порівнянні з початком року, описують причини змін.

Таблиця 1.1 - Аналіз активу балансу

Як видно в активі підприємства більшу частину становлять оборотні активи в середньому 99,455% від загальної торби активу. Інша частина 0,545% доводиться на необоротні активи. Середньорічна сума необоротних активів 137,7 тис. грн. Збільшення на 12,0 тис. грн. на кінець періоду. Середньорічна сума оборотних активів 25220,55 тис. грн. Спостерігається зменшення суми оборотних активів на 3023,5 тис. грн. на кінець періоду.

Більше половини активів підприємства становить дебіторська заборгованість у середньому 53,64% від загальної суми активу. Середньорічна сума дебіторської заборгованості - 13586,5 тис. грн. На кінець року сума дебіторської заборгованості знижується на 1090,2 тис. грн.

Запаси становлять 33,59 % від загальної суми активу. Середньорічна сума запасів - 8526,95 тис грн. На кінець року знижується на 1351,5 тис. грн.

Кошти і їхні еквіваленти в середньому становлять 12,23% від загальної суми активу. Середньорічна сума - 3107,1 тис. грн. На кінець періоду - зниження на 581,8 тис. грн.

Таким чином незважаючи негативну тенденцію у вигляді зниження абсолютно ліквідних активів у вигляді коштів і їхніх еквівалентів. Знижуються суми дебіторської заборгованості й запасів.

У структурі пасиву позиковий капітал становить у середньому 66,57% у загальній сумі пасиву, інші 34,43% доводиться на власний капітал. Середньорічна сума позикового капіталу 16937,25 тис. грн. На кінець року знижується на 3797,0 тис. грн. Середньорічна сума власного капіталу 8421 тис. грн. На кінець періоду збільшення на 783,4 тис. грн.

Підприємство не використається довгострокові зобовязання для фінансування активів.

Значні суми зобовязань становлять короткострокові кредити й позики - 35,57% у загальній сумі пасиву. Середньорічна сума - 9064,75 тис. грн. На кінець періоду знижується на 2751,1 тис. грн.

Кредиторська заборгованість і поточні зобовязання становлять 31,01% у загальній сумі пасиву. Середньорічна сума 7862,5 тис. грн. На кінець періоду знижується на 1043,8.

Статутний капітал становить у середньому 27,73% у загальній сумі пасиву. У сумі 7000,0 тис. грн. На початок і кінець періоду.

Нерозподілений прибуток становить у середньому 5,7%. Середньорічна сума 1421,00. На кінець періоду зростає на 783,4.

Виходячи з аналізу структури пасиву балансу спостерігається позитивна динаміка в статтях пасиву, а саме зниження короткострокових зобовязань і кредиторської заборгованості на значні суми, і збільшення власного капіталу на кінець періоду.

Таблиця 1.2

Аналіз пасиву балансу

Зменшення валюти балансу на кінець періоду на 3011,5 обумовлено зменшенням суми запасів і дебіторської заборгованості в активі й погашенням частини короткострокових зобовязань у пасиві. Дані зміни не є негативними.

Таблиця 1.3

Порядок угрупування статей агрегованого балансу

Поряд з використанням даних аналітичного балансу для аналізу майнового стану підприємства розраховуються наступні показники (на початок і кінець року).

1. Частка оборотних виробничих фондів в оборотних активах:

де: Ов.ф. - оборотні виробничі фонди, тис. грн.

Ао. - оборотні активи, тис. грн.

Цей коефіцієнт показує частку оборотних коштів у виробничій сфері, його зростання позитивно характеризує майновий стан.

2. Частка основних засобів в активах:

де: Оо.з. - основні засоби (по залишковій вартості), тис. грн.;

А - загальна величина активів, тис. грн.

Цей показник характеризує частку основних засобів у валюті балансу.

3. Коефіцієнт зносу основних засобів:

де: Зн.о.з. - величина зносу основних засобів, тис. грн.;

Оз.перв. - величина основних засобів по первісній вартості, тис. грн..

Цей показник характеризує рівень фізичного і морального зносу основних засобів, позитивним вважається зниження коефіцієнта.

4. Коефіцієнт відновлення основних засобів:

де: ?Оз.перв - приріст первісної вартості основних засобів, тис. грн.;

Цей коефіцієнт характеризує рівень відновлення основних фондів.

5. Частка оборотних виробничих фондів у загальних активах підприємства:

Позитивним вважається зростання даного коефіцієнту.

6. Коефіцієнт мобільності активів:

де: Анеоб. - необоротні активи.

Показує, скільки оборотних коштів приходиться на одну одиницю необоротних коштів, виражає потенційну можливість перетворення активів у ліквідні засоби.

Таблиця 1.4

Показники аналізу майнового стану підприємства

Частка оборотних виробничих фондів в оборотних активах становить у середньому 0,354. На кінець року збільшення на 0,01. Тобто тільки третина активів підприємства задіяна у виробництві.

Основні кошти становлять незначну частину в загальній сумі активів у середньому 0,0055. Збільшення на кінець періоду на 0,0011.

Коефіцієнт зношування основних коштів не перевищує 0,5 тобто зношування ще незначне. Однак збільшення значення коефіцієнта на 0,105 на кінець періоду говорить про те, що необхідно розглянути питання про відновлення основних коштів.

Для визначення того, наскільки ефективно використовується майно підприємства, необхідно порівняти темпи зростання виторгу від реалізації продукції (Тзрост. вр) і темпи зростання середньорічної валюти балансу (Тзрост. вбср). Якщо Тзрост.вр > Тзрост.вбср - майно підприємства в періоді, що аналізується, використовується ефективно, якщо Тзрост.вр < Тзрост. вбср - неефективно.

Для аналізу впливу інтенсивних і екстенсивних факторів на зміну виторгу від реалізації продукції використовується метод абсолютних різниць (таблиця 1.5).

Середньорічна валюта балансу розраховується за формулою:

де: ВБн.г і ВБк.г - валюта балансу на початок і на кінець року відповідно, тис.грн.

Ресурсовіддача розраховується за формулою:

Визначимо, наскільки ефективно використовується майно підприємства, прорывняэмо темпи зростання виторгу від реалізації продукції (Тзрост. вр) і темпи зростання середньорічної валюти балансу (Тзрост. вбср).

(Тзрост. вбср =121>(Тзрост. Вбір)=113 майно підприємства в періоді, що аналізується, використовується ефективно

Таблиця 1.5

Вихідні дані для аналізу впливу факторів на зміну виторгу від реалізації

Вплив екстенсивного фактора розраховується за формулою:

?ВР?ВБср = ?ВБср * Рвід.попер.=2854,95*2,25=6423,64

Вплив інтенсивного фактора розраховується за формулою:

?ВР?Рвід. = ВБср звітн * ? Рвід.= 25358,25*0,17=4310,9

?ВР?ВБср + ?ВР?Рвід. = ?ВР

6423,64+4310,9=10734,54

61348,7-50669,0=10679,7

Перевірка:

Для більш докладного аналізу співвідношення між зміною майна підприємства і джерел його формування будується матричний баланс, при цьому рядки матриці - це статті активу, а стовпці - статті пасиву (табл. 1.5).

Розміри матриці повинні відповідати кількості статей агрегованого балансу. У кожному квадраті матриці вказується значення по відповідній статті на початок року, кінець року й абсолютне відхилення.

Побудова матричного балансу включає наступні етапи:

1. Заповнення підсумкових рядків і стовпців матриці.

2. Послідовній вибір джерел засобів.

3. Перевірка всіх балансових підсумків по вертикалі і горизонталі.

З матричного балансу видно, що необоротні активи фінансуються за рахунок власного капіталу. Запаси на початку періоду фінансуються частково за рахунок власного частково за рахунок позикового капіталу, наприкінці періоду запаси повністю фінансуються за рахунок власних коштів. На початку періоду дебіторська заборгованість фінансується за рахунок короткострокових позик і кредиторської заборгованості, наприкінці періоду частина дебіторської заборгованості фінансується за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства. Кошти і їхні еквіваленти повністю фінансуються за рахунок позикового капіталу, а саме за рахунок кредиторської заборгованості. Підприємство не використає довгострокові позикові кошти. У даній ситуації це могло б стати виходом із ситуації нестійкої платоспроможності при діяльності за рахунок термінових зобовязань.

2 Аналіз активу балансу

2.1 Аналіз необоротних активів

Необоротні активи - це вкладення засобів підприємства на тривалу перспективу. Аналіз необоротних активів проводиться на основі таблиці 2.1

Таблиця 2.1

Аналіз необоротних активів

Наявність нематеріальних активів свідчить про вкладення капіталу в патенти, ліцензії й іншу інтелектуальну власність. Це характеризує інноваційну стратегію підприємства. Така стратегія сприяє зміцненню його фінансового стану.

Однак нематеріальні активи неоднорідні за своїм складом і по-різному впливають на фінансовий стан підприємства. Тому для глибшого аналізу їх необхідно класифікувати за наступними ознаками.

По видах. При цьому сприятливий вплив на фінансовий стан підприємства здійснює підвищення частини засобів в обєкті інтелектуальної власності (патенти, ліцензії), а так само оцінку ділової репутації, товарний знак підприємства.

По джерелах. При цьому необхідно обернути увагу на зміну частки нематеріальних активів, отриманих за рахунок засобів, внесених засновниками, придбаних за оплату або в обмін на інше майно, одержаних безоплатно.

По ступеню правової захищеності. При цьому звертають увагу на зміну нематеріальних активів, захищених патентами. Ліцензіями, авторськими правами.

По термінах корисного використання. Для цього необхідно проранжирувати нематеріальні активи по роках: з терміном використання до 10 років і понад 10 років. Чим вище частка інших, тим вище економічний ефект, одержаний підприємством.

Оскільки незавершене виробництво не бере участь у виробничому обороті, то за певних умов частка цих активів може погіршити фінансовий стан підприємства. Збільшення частки основних засобів можна оцінювати позитивно, тому що збільшилося вкладення засобів у виробничий розвиток. Для більш докладного аналізу необхідно проаналізувати структуру основних засобів підприємства і звернути увагу на зміну питомої ваги активної частини основних засобів. Збільшення довгострокових фінансових інвестицій указує на інвестиційну цілеспрямованість діяльності (вкладень) підприємства. Для більш глибокого аналізу необхідно проаналізувати обсяг і склад портфеля цінних паперів, їх динаміку і ступінь ліквідності.

Позитивно характеризує фінансовий стан підприємства відсутність довгострокової дебіторської заборгованості.

Необоротные активы на предприятии составляют незначительную часть совокупных активов. И состоят из основных средств по и прочих необоротных активов. Необоротные активы на данном предприятии не требу ют тщательного анализа. Кроме показателей рассчитанных в других главах данной курсовой, характеризующих долю необоротных активов в общей сумме активов, а также показатели обеспеченности активов.

2.2 Аналіз оборотних активів

Аналіз оборотних активів проводиться на основі таблиці 2.2.

Причини зміни структури оборотних активів різні. Так, збільшення питомої ваги запасів може свідчити про нарощування виробничого потенціалу підприємства, прагнення захистити грошові активи від знецінювання в період інфляції, нераціональності господарської діяльності (виробничі запаси-сама неліквідна частина оборотних коштів)..

Зміна питомої ваги коштів та їх еквівалентів істотно впливає на рівень ліквідності балансу. Зміна питомої ваги дебіторської заборгованості впливає на фінансову стійкість підприємства.

Таблиця 2.2

Аналіз оборотних активів

Структура запасів оцінюється за допомогою коефіцієнта накопичення:

Коефіцієнт накопичення характеризує рівень мобільності запасів. Його оптимальна величина повинна бути менше 1(але це лише в тому випадку, якщо продукція підприємства конкурентноспроможна і має попит).

Таблиця 2.3

Коефіцієнти накопичення

Як видно в активі підприємства більшу частину становлять оборотні активи в середньому 99,455% від загальної торби активу. Інша частина 0,545% доводиться на необоротні активи. Середньорічна сума необоротних активів 137,7 тис. грн. Збільшення на 12,0 тис. грн. на кінець періоду. Середньорічна сума оборотних активів 25220,55 тис. грн. Спостерігається зменшення суми оборотних активів на 3023,5 тис. грн. на кінець періоду.

Більше половини активів підприємства становить дебіторська заборгованість у середньому 53,64% від загальної суми активу. Середньорічна сума дебіторської заборгованості - 13586,5 тис. грн. На кінець року сума дебіторської заборгованості знижується на 1090,2 тис. грн.

Запаси становлять 33,59 % від загальної суми активу. Середньорічна сума запасів - 8526,95 тис грн. На кінець року знижується на 1351,5 тис. грн.

Кошти і їхні еквіваленти в середньому становлять 12,23% від загальної суми активу. Середньорічна сума - 3107,1 тис. грн. На кінець періоду - зниження на 581,8 тис. грн.

Таким чином незважаючи негативну тенденцію у вигляді зниження абсолютно ліквідних активів у вигляді коштів і їхніх еквівалентів. Знижуються суми дебіторської заборгованості й запасів.

Стан розрахункової дисципліни характеризується існуванням дебіторської заборгованості. Задача аналізу - визначити розміри і динаміку невиправданої дебіторської заборгованості, причини її виникнення або зростання. Для цього складається таблиця 2.5.

Таблиця 2.4

Аналіз дебіторської заборгованості