Управление проэктами

44

Міністерство освіти і науки У країни

Харківський національний автомобільно-дорожній університет

Кафедра «Економіки підприємства»

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Управління проектами»

Тема: «Розробка і створення організаційної структури управління проектом»

Виконала студентка

Керівник курсової роботи

Гладка О.І.

група ЕП-52

Харків 2007

ЗМІСТ

стор.

Вступ 3

1 Розробка і створення організаційної структури управління проектом 4

2 Розрахунок основних показників ефективності інвестиційних проектів 14

2.1 Проект «А» 14

2.2 Проект «Б» 19

3 Аналіз проектних ризиків 25

3.1 Аналіз чутливості 29

4 Сітьове і календарне планування .Побудова сітьового графіка 31

5 Аналіз організаційної структури управління і розробка пропозицій по її удосконаленню 36

Висновки 41

Перелік літератури 42

ВСТУП

Ринкові відносини, які широко впроваджуються в економіку України, кардинально змінюють підхід до освіти в цілому та методики підготовки фахівців різних напрямків.

Управління проектами є невідємною частиною традиційної діяльності як компаній та організацій, так і окремих проектно-орієнтованих фірм. Поняття «проектна діяльність» досить швидко набуло широкого вжитку. Проведення різноманітних акцій, виникнення нових ідей і продуктів, використання прогресивних технологій, а також організаційних рішень дедалі більшою мірою визначають успіх діяльності субєктів підприємництва та забезпечують їх фінансову стабільність, а отже, зміцнюють позиції на ринку.

Швидкий розвиток конюнктури сучасного українського ринку, становлення ринкових відносин, а також значний вплив зростаючої внутрішньої та зовнішньої конкуренції серед учасників цих відносин зумовили відокремлення такої навчальної дисципліни, як «Управління проектами».

Метою курсової роботи є розробка ефективного бізнес-плану.

Можна виділити такі основні завдання курсової роботи:

· розробка двох інвестиційних проектів;

· зробити аналіз проектних ризиків (за рахунок аналізів чутливості та сценаріїв);

· розробка календарного планування;

· зробити аналіз організаційної структури управління і запропонувати пропозиції по її удосконаленню.

1 РОЗРОБКА І СТВОРЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТОМ

Початкова (передінвестиційна) фаза має принципове значення для потенційного інвестора (замовника, кредитора). Йому вигідніше витратити гроші (нерідко чималі) на вивчення питання про те. "бути або не бути проекту", і при негативній відповіді відмовитися віл ідеї, ніж мочиш безперспективну справу.

Отже, на даному етапі інвестор (замовник, кредитор) повинен визначити:

- інвестиційний задум (ідею) проекту;

- цілі та задачі проекту;

- як загалом проект виглядає;

- попередньо проаналізувати здійснюваність проекту;

- підготувати Клопотання (Декларацію) про наміри.

У процесі формування інвестицій цього задуму проекту повинні бути отримані відповіді на наступні питання:

- ціль та обєкт інвестування, місце (район) розміщення;

- продукція проекту -характеристика та обсяг випуску;

- строк окупності;

- прибутковість проекту;

- призначення, потужність і основні характеристики обєкта,

- передбачувані джерела і схема фінансування.

Інвестиційний задум істотно залежить від специфіки результату проекту.

Цілі та задачі проекту повинні бути чітко сформульовані, тому що тільки за цієї умови може бути здійснений наступний крок - формування основних характеристик проекту. До числа таких характеристик можна віднести:

- наявність альтернативних технічних рішень;

- попит на продукцію проекту;

- тривалість проекту, у тому числі його інвестиційної фази;

- оцінка рівня базових, поточних і прогнозних цін на продукцію (послуги) проекту;

- перспективи експорту продукції проекту;

- складність проекту:

- вихідно-дозвільна документація;

- інвестиційний клімат у районі реалізації проекту;

- співвідношення витрат і результатів проекту.

Попередній аналіз здійснюваності проекту робиться на підставі наведених вище показників. З цією метою зазвичай використовують нескладну експертну систему типу представленої нижче.

Першим кроком реалізації даної методики є визначення факторів, що можуть значною мірою вплинути на успішність виконання проекту. Серед факторів, що роблять першочерговий вплив на ефективність інвестиційного проекту, можуть бути характеристики, представлені вище.

Другий крок - фактори розташовуються в порядку убування пріоритет-ності, Для цього визначається, який з факторів найбільшою мірою вплине на хід реалізації проекту .

Третій крок - оцінка вагомості (рангу) кожного з перерахованих факторів. Сума рангів усіх факторів повинна дорівнювати одиниці.

Четвертий крок - проект(и) або варіанти одного проекту необхідно оцінити за кожним з факторів (критеріїв) оцінки.

Максимальний бал за кожним з факторів для проекту дорівнює 100, мінімальний - 0.

Пятий крок - експертна оцінка впливу кожного фактора виходить шляхом перемножування ваги кожного фактора на оцінку цього фактора для кожного варіанта).

Якщо проект гідний подальшого розгляду, визначають склад даних, що будуть потрібні для його розробки, включаючи: детальний маркетинг; інженерно-геологічні вишукування; оцінку навколишнього середовища і місцевих джерел сировини; політичну обстановку в регіоні, республіці, країні; соціокультурну характеристику населення.

Задум інвестора реалізується у формі "Декларації про наміри" та через завдання (вихідних даних) на розробку перед проектних обґрунтувань інвес-тицій.

Зазначені документи готуються, крім замовника (Інвестора), консуль-тантами в області управління проектами, а також експертами з спеціальних питань. Одночасно підготовляється клопотання про попереднє узгодження місця розміщення обєкта.

Якщо ідея проекту виявилася прийнятною (технічно, економічно, екологічно І т.д.), можна приступити до більш детального пророблення, що проводиться методами проектного аналізу.

Після попереднього узгодження Клопотання (Декларації) про наміри замовник (інвестор) приймає рішення про розробку обґрунтувань інвестицій. Документ розробляється з урахуванням обовязкових вимог державних органів і зацікавлених організацій в обсязі, достатньому для прийняття замовником (інвестором) рішення про доцільність подальшого Інвестування і про розробку проектної документації, одержання від відповідного органа виконавчої влади попереднього узгодження місця розміщення обєкта (акта вибору ділянки). Обґрунтування підлягають експертизі у встановленому порядку.

Матеріали обґрунтувань направляються на висновок до відповідного Органа виконавчої влади для оформлення акта вибору земельної ділянки.

Затверджені (схвалені) обґрунтування можуть використовуватися замовником для:

- проведення подальших досліджень, опитувань суспільної думки; переговорів з органами виконавчої влади про надання йому субсидій,

податкових та інших пільг;

- переговорів з потенційними інвесторами (кредиторами).

Цей етап виконується під керівництвом замовника (інвестора) проект-ною організацією або спеціалізованою консалтинговою фірмою. Результат - оцінка життєздатності варіантів проекту, висновки за матеріалами обґрунтувань і документи для прийняття попереднього Інвестиційного рішення.

Остаточним підсумком передінвестиційних досліджень є завдання на розробку ТЕО будівництва.

Організація структури управління проектом

Ефективність управління проектом багато в чому залежить від організаційної структури, що використовується при цьому. Під орга-нізаційною структурою звичайно розуміється сукупність елементів орга-нізації {посад І структурних підрозділів) та звязків між ними. Звязки між посадами і структурними підрозділами можуть бути або вертикальні (адміністративно-функціональні), за якими протікають адміністративні процеси прийняття рішень, або горизонтальні (технологічні), за якими протікають процеси виконання робіт. При цьому виділяти горизонтальні та вертикальні звязки І процеси можна лише на низькому рівні декомпозиції (близькому до окремих операцій) діяльності проекту, а на середньому і високому рівнях уся діяльність з реалізації проекту складається з "діагональних" процесів і звязків.

Вибір і подальші проектування, аналіз і створення організаційної структури є з одного боку, відповідальною, а з іншого боку - складною міждисциплінарною, слабко структурованою та формалізованою діяльністю. Проте, останнім часом була створена велика кількість інструментів, що дозволяють досить ефективно здійснювати вибір, розробку і створення організаційної структури управління проектами.

Крім того, у цій діяльності, незважаючи на її невизначений характер, можна виділити кілька принципів, прихильність до яких забезпечує створення ефективної організаційної структури проекту.

До загальних принципів побудови організаційних структур управління проектами можна віднести такі:

- відповідність організаційної структури системі взаємин учасників проекту;

- відповідність організаційної структури змісту проекту;

- відповідність організаційної структури вимогам зовнішнього оточення.

Система взаємин учасників проекту накладає визначені вимоги до можливої організаційної структури проекту.

"Виділена" організаційна структура.

Якщо основні механізми управління і безпосередні джерела основних ресурсів проекту знаходяться в рамках однієї організації, то необхідно створювати внутрішньо фірмову організаційну структуру управління проектами, яким-небудь чином узгоджуючи при цьому "материнську" структуру (тобто структуру, у рамках якої буде здійснюватися проект) З новою, проектною структурою. При цьому, якщо запланований проект є разовим для "материнської" організації, то можливі варіанти "виділеної" (винесеної за рамки "материнської" організації) проектної структури (при цьому ступінь "виділеної", природно, може бути різним), а якщо підприємству доводиться регулярно здійснювати різного роду проекти, то тут потрібна більш глибока інтеграція "материнської" та проектної структур. Останній варіант організації проекту називається "управління проектами".

При "загальному управлінні проектами" організаційні структури проекту і "материнської"" організації складають єдине ціле і керуються загаль-ною системою управління. Грані між проектною і "материнською" струк-турами при цьому надзвичайно розмиті. Ресурси для проекту та для іншої діяльності "материнської організації можуть бути загальними І викорис-товуватися спільно. У випадку, коли діяльність "материнської" організації цілком складається з управління проектами, виникає організаційна структура "загального у правління проектами".

Описані вище три типи організаційних структур ("виділена", "управ-ління проектами" та "загальне управління проектами") застосовуються в таких випадках:

- генеральним підрядчиком проекту є одна організацій, що бере на себе функції щодо керування проектом і виконує всі або основну частину робіт з реалізації проекту;

- замовником, генеральним підрядчиком та інвестором є одна організація (не так звані "внутрішні" проекти, що реалізуються одними структурними підрозділами для інших підрозділів однієї й тієї ж організації;

"Двоїста" організаційна структура.

У випадку, коли в проекті беруть участь дві рівнозначні з погляду управління проектом організації, виникає так звана "двоїста" організаційна структура управління проектом.

"Двоїста" організаційна структура управління проектом характерна тим, що дозволяє реалізувати рівноцінну участь у системі управління двох організацій - учасників проекту. Це може виражатися в створенні обєднаного комітету з управління проектом, у якому представлені обидві організації, в рівноцінній участі обох учасників в органах управління спе-ціально заснованої для реалізації проекту юридичної особи (такої, як загальні збори акціонерів, рада директорів, ревізійна комісія, правління) або ж в існуванні двох керівників проекту від обох організацій, що мають повно-важення по спільному прийняттю рішень.

"Двоїста" організаційна структура застосовується в таких випадках:

- замовник та генеральний підрядчик проекту мають однаково велике значення в процесах ухвалення рішення, що протікають у системі управління проекти, або виконують роботи однакової важливості;

- існують два рівнозначних інвестори або ініціатори проекту, які приймають активну участь у реалізації проекту, та однаково зацікавлені у результатах проекту.

"Складні" організаційні структури.

У випадку участі в проекті більше двох різних організацій, що мають різні значимі функції в цьому проекті, можливо реалізувати так звані "складні" організаційні структури управління проектами, що мають три принципові різновиди:

- управління проектом реалізує замовник;

- управління проектом реалізує генеральний підрядчик;

- управління проектом реалізує спеціалізована керуюча фірма.

У рамках схеми "управління - функція замовника" замовник може організовувати виконання окремих комплексів робіт, до інших залучаючи інші підрядні організації. Організаційна структура проекту при цьому формується замовником. Організаційні ресурси для управління проектом виділяються замовником і використовуються в ході реалізації проекту на постійній основі. Ресурси інших організацій залучаються тимчасово.

Таким чином, генеральному підрядчику передаються окремі функції з управління проектом, але домінацією у системі управління володіє керуюча фірма.

Наведена вище класифікація схем організаційних структур відбиває вплив системи взаємодії учасників проекту на систему управління проектом. Цей опис підкреслює "зовнішні" звязки організаційної структури і системи управління самого проекту з його учасниками. Тому такий опис косить назву "схем організаційної структури" на відміну від безпосередньо самих "організаційних структур", що описуються з погляду їх внутрішнього змісту нижче.

Схеми організаційних структур більшою частиною реалізуються за допомогою відповідних положень контрактів, що укладаються між учасниками проекту.

Крім того, зміст проекту висуває вимоги до оптимальної організаційної структури проекту з погляду внутрішнього організаційного складу проекту, тобто з погляд; поділу праці, що закладається в організаційній структурі.

Усе розмаїття організаційних структур, можливих для управління проектом, можна передати у вигляді континуума, межі якого позначають можливі рішення з поділу праці - вертикальний (функціонально-адмініс-тративний) поділ праці та горизонтальний (проектно-цільовий). При ньому варто зауважити, що в даному випадку розуміється під вертикальним поділом праці. Під цим поняттям мається на увазі не традиційний розгляд організації за рівнями ієрархії, а поділ праці залежно від участі в різних вертикальних процесах управління та управлінських функцій. А під горизонтальним поділом праці розуміється структура діяльності співро-бітників організації залежно від їх участі в горизонтальних, технологічних процесах виконання робіт.

Ефективність використання тієї або іншої організаційної структури залежить від змісту проекту. Проект за своїм змістом являє собою сукупність цілей, задач і результатів. Зміст проекту не завжди вимагає винятково горизонтальної інтеграції. Дуже часто зміст проекту має функціональну структуру. Наприклад, якщо результатом проекту є створення не одного єдиного обєкта, а великої кількості (партії, серії) досить однотипних товарів або послуг. Хоча для такого виробництва краще використовувати функціональну форму організації, проте через циклічний характер виникнення і згортання таких виробництв кожне з них являє собою саме проекти створення та освоєння нових зразків товарів.

Крім системи взаємин учасників і змісту проекту, на його організаційну структуру накладає певні вимоги зовнішнє оточення. Чим більш рухомим і динамічним є зовнішнє оточення проекту, тим більш гнучкою та адаптованою повинна бути його організаційна структура. Чим більш стабільне і прогнозуємо зовнішнє середовище, тим ефективніші в застосуванні "тверді", механістичні, бюрократичні організації.

Будь-яка організаційна структура може бути реалізована в різних за можливістю адаптації варіантах. Тут усе залежить від ступеня регламентованості діяльності співробітників, тобто кількості та детальності існуючих правил і процедур виконання робіт і організаційного поводження, а також того ступеня, у якому співробітники дотримуються цього документованого порядку. Цю властивість можна позначити як " рівень структуризації". Отже, може існувати функціональна ієрархічна структура, що за рівнем структуризації значно нижче, ніж матрична структура, що має високий рівень формалізації внутрішньої діяльності.

Проте, різні організаційні структури в змістовному аспекті, як вони представлені вище, тяжіють до різних рівнів структуризації, що дозволяє їх розташувати в єдиному континуумі "механістичні - органі стичні".

Для повноцінного організаційного проектування також необхідні засоби створення вартісних моделей та інструменти динамічного моделювання. Робота зі створення вартісних моделей систем управління, організаційної структури бізнес-процесів, а також аналіз і оцінка економічної ефективності організаційних структур можуть проводитися і використанням методології процесного обліку витрат АВС/АВМ. Як інструмент для динамічного моделювання поводження складних організаційних систем можна використовувати методику СРИ). Ці та інші засоби аналізу, діагностики і проектування сучасних організацій докладно описані в спеціальній літературі.

На сучасному етапі вимоги до оптимальних організаційних структур стають усе більш складними і комплексними, що викликає появу найдоско-наліших інструментів багатоаспектного автоматизованого проектування І моделювання організацій, котрі дозволяють створювати проекти організацій, що включають і адміністративні звязки, і горизонтальні процес», І інфор-маційну систему, і структуру цілей та задач, і виробничо-технологічну інфраструктуру, і соціально-психологічні аспекти організації, і фінансово-економічні показники діяльності організації та управління нию.

Ефективність структури управління залежить не стільки від раціо-нального вертикального або горизонтального поділу праці, стільки від тієї системи комунікацій, що закладається в цю структуру. Система комунікацій визначається також множиною складових - потоки і структура даних, програмне забезпечення, апаратне забезпечення, схема бізнес-процесів, Інтернет, телефонія та інші засоби звязку, плани приміщень, облаштованість робочих місць. Усе це вимагає погодженого проектування, аналізу і впровадження. Основним інструментом, що використовується для цих цілей, є інтегральні автоматизовані методології, носіями яких є різноманітні програмні продукти.

Таким чином, організаційна структура є найбільш важливим механізмом управління проектом. Вона дає можливість реалізовувати всю сукупність функцій, процесів і операцій, необхідних для досягнення постав-лених перед проектом цілей.

2 РОЗРАХУНОК ОСНОВНИХ ПОКАЗНИКІВ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ

2.1 Проект «А»

Згідно з цим проектом ми відкриваємо ВАТ ,діяльність якого повязана з виробництвом хлібобулочної продукції. Кількість працівників на підприємстві буде складати 15 чоловік ,при розробці проекту ми матимемо наступні затрати :

Таблиця 2.1.1 -Основні фактори для створення проекту

Але для подальшої діяльності ми беремо кредит на суму 435 тис.грн., для погашення якого використаємо три варіанти виплати кредиту (кожен рік ;в 3,4, та 5 роках ;в 5 році) та визначимо за який період його окупності.

Таблиця 2.1.2 -Виплата кредиту кожен рік

Для побудови графіку використовуємо наступні значення:

Таблиця 2.1.3-Показники для знаходження періоду окупності

Рисунок 2.1.1 - Період окупності проекту «А»

Таблиця 2.1.4 -Виплата кредиту в 3,4,5 роках

Для побудови графіку використовуємо наступні значення:

Таблиця 2.1.5-Показники для знаходження періоду окупності

Рисунок 2.1.2 - Період окупності проекту «А»

Таблиця 2.1.6-Виплата кредиту в 5 році

Для побудови графіку використовуємо наступні значення:

Таблиця 2.1.7-Показники для знаходження періоду окупності

Рисунок 2.1.3 - Період окупності проекту «А»

2.2 Проект «Б»

Згідно з цим проектом ми відкриваємо ВАТ ,діяльність якого повязана з виробництвом хлібобулочної продукції. Кількість працівників на підприємстві буде складати 15 чоловік ,при розробці проекту ми матимемо наступні затрати :

Таблиця 2.2.1 -Основні фактори для створення проекту

Продовження табл.2.2.1