Розробка організаційних заходів системи охорони праці в сільськогосподарському підприємстві

Курсовий проект

з дисципліни «Інженерний менеджмент»

Тема проекту

«Розробка організаційних заходів системи охорони праці в сільськогосподарському підприємстві»

ЗМІСТ

ВСТУП

1. АНАЛІЗ УМОВ ПРАЦІ В ГОСПОДАРСТВІ

1.1.Аналіз захворюваності працівників підприємства

1.2.Аналіз травматизму по господарстві

1.3.Атестація робочих місць

1.4.Аналіз стану санітарно-побутових приміщень

2. БІЗНЕС-ПЛАН

2.1.  Резюме

2.2.  Стратегія маркетингу

2.3.  План виробництва

2.4.  Організаційний план

2.5.  Юридичний план

2.6.  Оцінювання ризику і
страхування

2.7.  Фінансовий план

Список використаної літератури

Додатки

ВСТУП

В
умовах науково-технічного прогресу в усіх галузях агропромислового комплексу
широкого впровадження нових технічних засобів механізації і автоматизації
виробничих процесів, індустріальних технологій виробництва
сільськогосподарської продукції, а також нових форм організації й оплати праці.
Вирішення програмного завдання прискорення соціально-економічного розвитку
країни в свою чергу вимагає докорінного поліпшення стану охорони праці в усіх
галузях народного господарства.

Охорону
праці не можна розглядати у відриві від конкретного виробництва. Вона тісно
пов'язана з науковою організацією виробництва, економікою, фізіологією людини,
інженерною психологією, ергономікою і багатьма іншими науками.

Керівники
господарств, спеціалісти та службові особи сільськогосподарських підприємств
повинні бути глибоко переконані в тому, що завдяки створенню здорових умов
праці та відповідних санітарно побутових умов для всіх працівників, можна
значно підвищити загальну культуру виробництва та його ефективність.

Поліпшення
умов праці є одним з резервів росту її продуктивності і економічної
ефективності виробництва, а також дальшого розвитку самої людини.

Враховуючи
вище згадане, нами вибрана тема курсового проекту «Розробка організаційних
заходів системи охорони праці на СФГ «Хлібороб України”», впровадження у
виробництво якої дозволить суттєво поліпшити умови праці, та знизити
захворюваність та травматизм серед працівників підприємства.

І.
АНАЛІЗ УМОВ ПРАЦІ В ГОСПОДАРСТВІ

Оснащеність
сільського господарства технікою, електрифікація, механізація, а також
хімізація виробництва докорінно змінила умови і характер праці на селі, разом з
тим ставляться підвищенні вимоги до організації безпеки праці на виробництві.

Тепер
в сільськогосподарському виробництві кожен працівник щоденно зустрічається з
машинами, механізмами, електродвигунами і приладами.

Від
умов праці залежить її продуктивність, збереження життя і здоров'я працюючих.

В
СФГ «Хлібороб України» як і в усіх сільськогосподарських підприємствах існують
деякі труднощі роботи членів господарства, інколи доводиться працювати в
умовах, що не відповідають нормам виробничої санітарії. На працездатність
механізаторів сильно впливає температурний фактор. В умовах нагріву кабіни до
40-45° С швидко настає втома, важче переносяться фізичні навантаження,
пов'язанні з управлінням агрегату, а також інші фактори виробничого середовища.
В цей же період їм доводиться працювати довше нормальної зміни, щоб в погожі
дні зібрати урожай.

Вхідні
двері ремонтної майстерні не обладнанні тамбуром, не добре закриваються, в
наслідок чого створюється підвищений рух повітря. Стіни, вікна, обладнання
майстерні знаходяться в поганому санітарному стані, а це негативно впливає на
безпеку працюючих, на продуктивність їх праці.

На
тракторних бригадах площадки для збереження техніки не завжди мають рівну
горизонтальну поверхню. Під рами та робочі органи машин та обладнання не завжди
встановлюють міцні, спеціально підготовлені підставки. Часто на місцях
збереження проводиться очистка, ремонт та збирання, обслуговування нових машин.

Аналіз
умов праці робітників тваринницьких ферм показав, що з впровадженням
автоматизації і механізації основних виробничих процесів різко знизилось
застосування ручної праці, покращився мікроклімат тваринницьких приміщень.

На
тваринницьких фермах в господарстві несприятливий вплив на працюючих здійснює
підвищений рівень шуму, який в основному створюється при роботі обладнання,
підвищена вологість повітря, загазованість приміщень, недостатня освітленість
увечері та в ранні часи. Все це впливає на продуктивність праці працівників
ферм.

1.1
Аналіз захворюваності працівників підприємства

В
СФГ «Хлібороб України» питанню охорони праці приділяється
велика увага. Безперервно покращуються умови праці, із року в рік підвищується
рівень механізації виробничих процесів. Але до цього часу не повністю усунено
вплив шкідливих факторів, які негативно діють на організм людини. В зв'язку з
цим виникають різні захворювання, які так чи інакше пов'язані з виробництвом.

В
таблиці 1.1 приведено розподіл захворювань по місяцях за три роки.

Таблиця
1.1 Розподіл захворюваності працюючих по місяцях

Із даних таблиці
1.1 ми бачимо, що найбільша захворюваність працівників в січні, лютому,
березні, липні, листопаді. Захворюваність в ці місяці збільшується через значні
коливання температур, наявність в приміщенні протягів. Більш чітко показує
захворюваність від шкідливого впливу на виробництві показники табл. 1.2.

Таблиця
1.2

Розподіл
захворюваності по групам

А
- захворювання, які мають прямий зв'язок з виробництвом.

Б
- захворювання, частково зв'язані з виробництвом.

В
- захворювання, не зв'язані з виробництвом.

Г
- інші захворювання.

Аналізуючи
таблицю 1.2, можна сказати, що найбільша кількість випадків захворювань
припадає на групу Б, друге місце посідає група Г, по якій захворювання щорічно
коливається то в одну то в другу сторону. Захворювання по групі Б з року в рік
зменшуються, а група В різко піднімається вверх, а потім знижується. Кількість
днів непрацездатності втрачених внаслідок захворювання по місяцях за три роки
показано в таблиці 1.3.

Таблиця
1.3

Кількість
днів непрацездатності, втрачених в наслідок захворювання

Дані
таблиці 1.3 свідчать, що за останні три роки втрачено найбільше днів від
захворювань в січні, лютому, березні, вересні, що становить відповідно 447,
358, 322, 336. Кількість днів непрацездатності коливається по місяцях із року в
рік неоднаково. Віковий стан робітників, які хворіли на протязі аналізованого
періоду показано у вигляді таблиці 1.4.

Таблиця
1.4 Стан захворюваності по віку працюючих

Аналізуючи
таблицю 1.4 можна сказати, що найбільш вразливими до захворювань є працівники у
віці від 31 до 40 років, кількість випадків захворювань за три роки складає 61.

Незначна
кількість захворювань працівників у віці до 20 років та більше 50. Це пов'язано
із малою чисельністю їх у господарстві.

Таблиця
1.5 Розподіл захворюваності по статі

Із
таблиці 1.5 видно, що кількість випадків захворювань чоловіків більша. Це
зв'язано з тим, що в господарстві працює більше чоловіків і вони зайняті на
більш шкідливих для здоров'я роботах (протруєння насіння, внесення гербіцидів,
обробка посівів пестицидами та ін.).

Таблиця
1.6 Розподіл захворюваності по цехах виробництва

Аналізуючи
дані таблиці 1.6 видно, що найбільша кількість захворювань приходить на
працівників рослинництва та тваринництва, оскільки ці галузі є основними в
господарстві і в них працює основна кількість працівників.

1.2
Аналіз травматизму по господарстві

Для
визначення причин травматизму і планування заходів проведено аналіз нещасних
випадків, що сталися на виробництві.

Розглянемо,
як розподіляється кількість нещасних випадків за останні три роки по місяцях.

Таблиця
1.7

Розподіл
нещасних випадків по місяцях років

чисельник
- кількість нещасних випадків;

знаменник
- кількість днів непрацездатності.

Як
видно з таблиці
1.7, нещасні випадки виникають найчастіше в місяці посіву, збирання с.-г.
культур, в основному під час ремонту техніки.

Таблиця
1.8

Розподіл
травматизму по стажу працюючих

Аналізуючи
таблицю 1.8 можна сказати, що найбільша кількість випадків травматизму
приходиться на працівників із стажем роботи більше 25 років (за три роки - 3).
Видно, що контроль за даною групою із сторони адміністрації дуже низький, а
працюють вони на найбільш трудомістких операціях і в умовах, які не
відповідають вимогам до робочих місць.

Таблиця
1.9

Розподіл
травматизму по галузях виробництва

чисельник
- кількість випадків;

знаменник
- кількість днів непрацездатності від травми.

Дані
таблиці 1.9 свідчать, що найбільша кількість нещасних випадків сталася в галузі
механізації. Майже всі травми сталися при ремонті та обслуговуванні техніки,
оскільки обладнання для ремонту не відповідає вимогам стандарту.

Таблиця
1.10

Розподіл
нещасних випадків по статі

чисельник
- кількість випадків;

знаменник
- кількість днів непрацездатності від травми.

Аналізуючи
показники таблиці 1.10, ми бачимо, що рівень травматизму вищий серед чоловіків.

За
три роки серед чоловіків сталося 3 нещасних випадки. Слід відмітити, що рівень
травматизму не дуже високий.

Комплексну
оцінку травматизму дають показники:

· 
коефіцієнт
частоти травматизму К_Ч, який вираховується за формулою:

де
Т - кількість потерпілих за рік;

Р
- середньорічна кількість працюючих;

· 
коефіцієнт
важкості травматизму К_Т

де
Д_Т - кількість днів непрацездатності від травми;

Т_з
- кількість потерпілих, які загинули внаслідок травм.

Аналіз
показника К_Ч приведено на рис. 2.1, а також показано прогноз на
перспективу до 2010 року.

Рис.
1.1 Коефіцієнт частоти травматизму

Коефіцієнт
частоти травматизму щорічно знижується, а значить кількість випадків на 1000
чол. буде зменшуватись, проте травми працюючі отримують важкі, так як кількість
днів непрацездатності досить значна (рис. 1.2).

Рис.
1.2 Коефіцієнт важкості травматизму

1.3
Атестація робочих місць

Атестація
робочих місць представляє собою сукупність заходів по комплексній оцінці
робочого місця та його відповідність передовому науково-технічному та
організаційному рівню.

Основна
ціль атестації робочих місць - підвищення ефективності виробництва, якості
продукції і раціональне використання основних виробничих фондів та трудових
ресурсів на підприємствах.

Оцінка
кожного робочого місця на відповідність нормативним вимогам проводиться по
трьом рівням:

- 
технічному:
КТ;

- 
організаційному:
КО;

- 
умови
праці та техніки безпеки: КУ.

В
основу атестації робочих місць покладена оцінка кожного показника по
трьохбальній системі (1; 0,5; 0).

Робочі
місця, що обладнані машинами і технологічним обладнанням оцінюють сумуючи бали,
по трьох рівнях. Робоче місце рахується атестованим, якщо сума балів становить
14. Якщо сума балів коливається від 14 до 12 - робоче місце рахується частково
атестованим.

При
оцінці нижче 12 балів, або при нульових значеннях одного з показників робоче
місце не атестується. На неатестовані робочі місця встановлюють строки
виконання відповідних заходів.

Робочі
місця, котрі не обладнанні машинами та механізмами, оцінюють сумуючи лише бали
двох рівнів (організаційного та умови праці і техніки безпеки).

Робоче
місце вважається атестоване, коли сума балів становить 9. Якщо сума балів
становить від 9 до 7,5 - робоче місце вважається частково атестоване. При
оцінці нижче 7,5 балів або при нульових значеннях любого з показників робоче
місце не атестується.

Основою
для атестації є наявність розпорядчого документу від вищестоящої до підлеглих
організації, яка повинна надавати підприємству нормативні і правові документи.
Атестацію робочих місць проводять не рідше одного разу в п'ять років по всіх
внутрішньогосподарських підрозділах, а результати її враховують при формуванні
відповідних розділів виробничо-фінансового плану підприємства.

Атестацію
розпочинають з видання наказу в якому регламентують терміни її проведення в
господарстві і приводять графік робіт по всіх внутрішньогосподарських
підрозділах, назначають склад внутрішньогосподарської атестаційної комісії і її
робочої групи, розподіляють відповідальність між функціональними підрозділами,
за визначенням показників оцінки робочих місць.

До
складу атестаційної комісії входять:

- 
голова
комісії - зам. голови господарства по виробництву;

- 
члени
комісії - головні спеціалісти та керівники функціональних підрозділів;

- 
представники
профспілкової організації, ради бригад, передові робочі.

Основним
робочим органом атестаційної комісії є її робоча група, яка складається з
головних спеціалістів господарства та інженера по охороні праці. Робоча група
виконує наступні функції:

- 
забезпечує
гласність проведення атестації, організовує збори з роз'яснення цілей, задач і
значення роботи;

- 
вивчає
наявні методичні і нормативні матеріали, проводить навчання працівників, бере
участь в атестації;

- 
готовить
бланки, необхідні для атестації робочих місць (паспортів, карт атестації);

- 
разом з
працівниками відповідних підрозділів проводить облік та паспортизацію робочих
місць;

- 
проводить
контроль за роботою цехових комісій, розбирає спірні методичні та організаційні
питання.

Нами
проведено атестацію п'яти робочих місць в усіх структурних підрозділах
господарства, це такі робочі місця: електрозварювальника, оператора машинного доїння,
тракториста-машиніста, свинарки та слюсаря ремонтної майстерні.

Аналіз
атестації показав, що всі робочі місця не відповідають вимогам.

1.4
Аналіз стану санітарно-побутових приміщень

Умови
праці, культура виробництва в господарстві визначається не тільки обладнанням
робочих місць, забезпеченістю комфорту на робочому місці, рівнем механізації,
але і санітарно-побутовими умовами праці. На стаціонарних робочих місцях
господарства відсутні гардеробні, а для них відведені кімнати, які не
відповідають санітарним нормам. Душові на тракторних бригадах не працюють, в
центральній ремонтній майстерні душова працює лише в період збирання зернових.
Кількість умивальників в ремонтній майстерні, тракторних бригадах не відповідає
нормам, тепла вода до них не подається, відсутні миючі засоби. В цілому в
господарстві санітарно-побутові приміщення не відповідають гігієнічним нормам.

Для
приведення їх до відповідного стану необхідно:

- 
для
забезпечення потреб підприємства побудувати сауну;

- 
відремонтувати
душові в усіх виробничих підрозділах;

- 
довести
до норм кількість умивальників, забезпечити їх теплою водою та миючими засобами;

- 
обладнати
кімнати для відпочинку.

Аналізуючи
умови праці в господарстві, рівень захворюваності і травматизму ми бачимо, що
умови праці далекі від комфортних, високий рівень захворюваності та
травматизму. Нещасні випадки стаються щорічно.

Нами
проведено атестацію п'яти робочих місць на виявлення можливих небезпек. Всі
вони не відповідають санітарним нормам.

2.
БІЗНЕС-ПЛАН

2.1 Резюме

Охорона
праці є необхідною при будь-якому товарному виробництві. Тому розроблення і
впровадження заходів з охорони праці повинне проводитися в підприємстві на
етапах проектування виробництва і впровадження технологічних процесів в цілому,
та зокрема при ремонті і технічному обслуговуванні.

Покращення
умов діяльності працюючих, зменшення травматизму та запобігання та запобігання
нещасним випадкам є основою для складання бізнес-плану з охорони праці у СФГ
«Хлібороб України», оскільки, згідно аналізу стан охорони праці вимагає
вдосконалення в даному підприємстві.

Рекомендується
впровадити організаційні заходи з охорони праці в третьому розділі дипломної
роботи.

2.2.   Стратегія
маркетингу

Пріоритетним
розвитком стратегії маркетингу є створення сприятливих і безпечних умов для
адекватної роботи, зменшення травматизму операторів при проведені технічного
обслуговування чи поточного ремонту техніки. Такі операції дозволять підвищити
престиж роботи в галузі ремонту, зменшення ризику отримання травм, забезпечення
бази кадрів для виконання конкретного відбору, в результаті якого зросте якість
проведення технологічних процесів та кількість виробленої продукції.

Роботи,
пов'язані з впровадженням системи охорони праці проводяться за витратною
стратегією ціноутворення. Такий підхід дозволяє підвищити моральний стан
колективу та проводити прогнозування результатів діяльності на перспективу.

2.3.   План
виробництва

Метою
планування заходів для запобігання аварійності та травматизму у ремонтній
майстерні є вдосконалення виробничих процесів відповідно до державних
нормативних актів та нормативних вимог з охорони праці, а також виробничого
обладнання, що відповідає даним вимогам, підтриманню його в безпечному стані.

Перелік
заходів з охорони праці на 2009 рік для ремонтної майстерні:

1. 
Протипожежні
щити укомплектувати необхідним пожежним інвентарем і встановити їх в потрібних місцях.

2. 
На
заточувальних верстатах встановити захисні екрани, верстати обладнати захисними запобіжними
пристроями.

3. 
В робочих
цехах та дільницях розробити технічну карту на проведення ремонту та технічного
обслуговування устаткування та транспортних засобів.

4. 
Виготовити
в необхідній кількості підставки під
трактори та сільськогосподарську техніку.

5. 
Обладнати
тепловими завісами вхідні двері майстерні.

6. 
Приміщення
тракторної бригади обладнати захистом від блискавки.

7. 
Виготовити
в достатній кількості дерев'яних лежаків з підголівниками для ремонту
автомобілів.

8. 
Виготовити
дерев'яні підніжні решітки для всіх механічних верстатів.

9. 
Організувати
черговий медичний огляд для осіб, що працюють в шкідливих умовах.

2.4. Організаційний
план

Розроблені
і затверджені правлінням професійні обов'язки керівників СВК. Всі службовці
переробних підрозділів працюють у постійному штаті. Основні робітники залучаються,
як на постійній, так і тимчасовій основі. Всі допоміжні робітники працюють
тільки тимчасово, що зумовлено сезонним характером виробництва на найближчу
перспективу.

Таблиця
2.1 Потреба підприємства в персоналі
для ремонтної майстерні

Оплата
праці робітників у сезон виробництва - погодинна відповідно до існуючих
тарифів. Для стимулювання праці передбачають додатковий фонд оплати праці в
розмірі 20% від основного фонду оплати.

2.5.   Юридичний
план

Юридичною
формою організації СФГ «Хлібороб України» є колективне підприємство
господарство.

Колективна
форма власності створює матеріальну зацікавленість працівників усіх виробничих
ланок СФГ «Хлібороб України» у результатах своєї праці, що найбільше
відповідають задачам підприємства вирощування зернових за доступною ціною, що
дозволить протягом трьох - п'яти років зайняти міцні позиції на ринку
поставників зерна регіону.

2.6 Оцінювання ризику і
страхування

Було
виконаний аналіз виникнення основних ймовірних критичних ситуацій, котрі можуть
негативно впливати на фінансовий стан діяльності господарства, серед них: ризик
втрати капіталовкладень, стихійні лиха, не врожайність, пов'язанні з природними
та виробничими ризиками, які включають ймовірність зупинки або зниження
ефективності виробництва через не якість сировини, машин, прорахунки у підборі
кадрів тощо.

Ймовірність
ризику втрати капіталу (інфляція) залежить від великої кількості чинників,
випадкових і детермінованих, серед яких головне місце посідає політична ситуація
в країні, яка не залежить від діяльності керівництва підприємства.
Сподіваємося, що стабілізація політичного стану та тенденція економічного
розвитку України призведуть до зниження темпів інфляції і сприятимуть розвитку
сільськогосподарського виробництва та бізнесу на селі.

Втрата
майна, сировини від стихійного лиха (пожежі) зведено до мінімуму створенням
системи пожежної служби, оснащеними сучасними технічними засобами. Цехи
підприємства і склади сировини та готових продуктів оснащенні сигналізацією і
протипожежними установками.

Ризик
від неврожаїв культур мало ймовірний в умовах даного регіону.

Проаналізувавши
всі ймовірні ризики, керівництво дійшло висновку про необхідність страхування
виробничого обладнання. Вартість страхового полюсу становить 70% від вартості
обладнання.

2.7
Фінансовий план

Впровадження
ринкових відносин в економіку України та комерціалізацію всіх сторін життя
суспільства не сприяють підвищенню рівня небезпеки виробництва, проте відомо,
що покращення умов праці, підтримання на належному рівні шкідливих та
небезпечних факторів виробничого середовища, зниження показників виробничого
травматизму та професійної захворюваності супроводжується не лише соціальним,
але й економічним ефектом. Зростає період професійної активності працюючих,
зростає продуктивність праці, скорочуються видатки на пільги та компенсації.

Покращення
умов праці, впровадження заходів щодо забезпечення безпеки праці,
супроводжується зниженням показників виробничого травматизму та професійної
захворюваності: зростає ефективний фонд робочого часу, що зумовлює економічний
ефект.

Корисність
впровадження будь-якого заходу характеризується величиною його економічної
ефективності, що визначається відношенням економічних результатів впровадження
заходу в практику підприємства до витрат його здійснення.

Економічна
ефективність визначається з метою:

- 
вибору
оптимального варіанта поліпшення умов безпеки праці;

- 
виявлення
впливу реалізації заходів щодо поліпшення умов праці на підприємстві, аналізу
показників виробничо-господарської діяльності підприємства, розмір доходу,
величина матеріального збитку, обумовленого нещасними випадками професійною і
загальною захворюваністю, плинністю кадрів, тощо;

- 
обґрунтування
збільшення продуктивності праці за рахунок поліпшення умов його здійснення;

- 
обґрунтування
матеріального та морального стимулювання за розробку і впровадження заходів
щодо охорони праці.

Економічні
результати впровадження заходів, щодо поліпшення умов і охорони праці
вираховується у вигляді економії ресурсів за рахунок зменшення втрат, що
викликаються нещасними випадками та професійним захворюванням, як в економіці,
так і на кожному підприємстві зокрема.

Розраховуємо
ефективність витрат на охорону праці у СФГ «Хлібороб України».

За
базисний рік беремо 2008р. Середньорічна кількість членів підприємства в цьому
році склала 274; в проектному 265.

Виробництво
валової продукції в 2008 році було 1196000 грн., в проектному 1250000 грн.

Продуктивність
праці одного середньорічного працюючого знаходимо з виразу:

                                                                                             (2.1)

де
П - продуктивність праці, грн./чол.,

Q
- об'єм виробленої валової продукції, грн.

К
- середньорічна кількість працюючих, чол.

В
минулому році:

В
проектному:

Кількість
робочих днів в році:

К_р
⁼ К_к — К_св — К_від                                                                                                                       (2.2)

де
К_к - кількість календарних днів в році,

К_св
- кількість святкових днів і вихідних,

К_від
- кількість днів відпустки.

К_р
= 365-73-18 = 274 днів

За
рік відпрацьовано днів:

в
2008 році - 75076, в проектному - 72610 днів.

Вироблено
валової продукції на один день: в 2007 р. - 15,93 грн., в проектному -17,2 грн.

Середньоденні
виплати по лікарняному листу визначаємо по формулі:

                                                                                              (2.3)

Де
Q_л.л - річна оплата по всіх лікарняних листах за рік, грн.;

К_н._т
- кількість днів непрацездатності по лікарняних листах за рік, днів.

В
2008 році

В
проекті С_лл = 5,45
грн/день.

Витрати
робочого часу в базисному році склали від травматизму 56 днів, від
захворюваності - 985, всього - 1041 день.

В
проектному році в зв'язку з впровадженням організаційно-технічних заходів по
охороні праці в господарстві від травматизму втрати робочого часу складуть 48
днів, від захворюваності - 810, що відповідно нижче на 14,3% та 17,8% від рівня
2008 року.

При
впровадженні заходів по охороні праці, які допомагають знижувати травматизм,
захворюваність, економія в даному випадку визначається:

Е
= П_р • (X₁ - Х₂) + С_лл • (X₁ - Х₂)                                                   (2.4)

де
Пр - середньорічний виробіток одного працюючого в день, грн.,

С_лл
- вартість середньорічної оплати лікарняного листа в день, грн.,

Х₁
- втрати робочого часу в базисному році (до впровадження заходів), день.

Х₂
- втрати робочого часу в проектному році (після впровадження заходів), день.

Економія
від зниження травматизму:

Е_т
= 15,93 • (56 - 48) + 4,8 • (56 - 48) = 165,84 грн. Втрати від травматизму в
2008 році:

Втр₁
= 15,93 • 56 + 4,8 • 56 = 1160,88 грн.

Господарство
понесло збитки від травматизму в розмірі 1160,88 грн. Економія від зниження
захворюваності:

Е₃
= 15,93 • (985-810) + 4,8 • (985 - 810) = 3627,75грн.

Вз₁
=15,93 • 985+ 4,8 • 985 = 20419,05грн

Господарство
понесло збитки від захворюваності в розмірі 20419,05 грн.

Загальні
витрати спілки за 2008 рік склали 21579,93грн.

В
проектному році економія від зниження травматизму складає:

Ех
= 17,2•(56-48) + 5,45 • (56-48)= 181,2 грн. Втрати від травматизму в проектному
році:

Втр₂
=17,2 • 48 + 5,45 • 48 = 1087,2грн.

Економія
від захворюваності:

Е₃
= 17,2 • (985-810) + 5,45 • (985-810) = 3963,75 грн.

Втрати
від захворюваності в проектному році:

Вз₂
= 17,2 • 810 + 5,45 • 810 = 18346,5 грн.

Загальні
витрати спілки за проектний рік складуть 19433,7 грн. Порівнюючи отриману
економію з базисним роком видно, що економія від травматизму складає:

Е_т
= 1160,88 - 1087,2 = 73,68 грн.

Від
захворюваності:

Е₃
= 20419,05 - 18346,5 = 2072,55грн.

Очікувана
економія від впровадження заходів по охороні праці складає 2146,23 грн..

Ріст
рівня продуктивності праці середньостатистичного працівника господарства
знаходимо по формулі:

Р_п=П_пр/П_баз∙100%                                                                           (2.5)

де
П_пр і П_баз - продуктивність праці проектного та базисного
років.

Р_п
= 4717/4365∙100% = 108,064%

Приріст
продуктивності праці по сільськогосподарському виробництву складає:

∆
= Р_п - 100% = 108,064% - 100% = 8,06 %

Результати
техніко-економічного аналізу впровадження розробленого комплексу заходів
наведено в табл. 2.2

Таблиця
2.2 Техніко-економічні показники

СПИСОК
ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. 
Закон
України про охорону праці (нова редакція, зі змінами, 2004 р.)

2. 
Нові
стандарти в сфері безпеки праці / Інформаційний бюлетень з охорони праці. -
2004. - №1.

3. 
Аналіз
виробничого травматизму і професійних захворювань на Україні за 2003 рік //
Інформаційний бюлетень з охорони праці. - 2004.- №1.

4. 
Буракова
С.А., Підгородецький М.В., Маурущак А.М. Записна книжка інженера з охорони
праці. - К: Урожай, -1991 - 168с.

5. 
Гандзюк
М.П. та інші. Основи охорони праці. - К.: Каравела; Львів: Новий Світ, 2003. -
408 с.

6. 
Герук
С.М., ОбиходА.І., Сукманюк О.М./ Інженерно-технічні вимоги до написання
дипломних (курсових) проектів і робіт. Навчальний посібник. - Житомир.: ДАУ,
2006 р. - 255 с.

7. 
Зеркалов
Д.В. Основи охорони праці: Навчальний посібник - К.: Науковий світ, 2000.
-278с.

8. 
Законодавство
України про охорону праці в 4-ьох томах. - К., 1996.

9. 
Курсове і
дипломне проектування по ремонту машин (А.П. Смелов).

10.Гряник Г.М., Лехман С.Д. та ін. - Охорона праці, Київ, Урожай, 1994.

11.Лехман С.Д.(ред.) Довідник з охорони праці в с.-г., Київ, Урожай,

12.1990.

13.Лехман С.Д. та ін. Запобігання аварійності і травматизму у сільському
господарстві. -К.: Урожай, 1993 -272с.

14.Журнали "Охорона праці" за 2006 - 2008 роки.

15.Єдина державна система показників обліку умов і безпеки праці.

Додатки

Додаток
А

ЗАХОДИ
ДЛЯ ПОКРАЩЕННЯ УМОВ ТА ОХОРОНИ ПРАЦІ

На
основі проведеного аналізу господарської діяльності, аналізу умов праці,
травматизму, захворюваності і атестації робочих місць ми розробляємо заходи,
які будуть направленні на покращення умов праці, виробничої санітарії, зниження
травматизму і захворюваності, а також розробляємо план роботи інженера по
охороні праці, плануємо проведення оперативного контролю на підприємстві і
розробляємо на основі типової інструкцію по транспортуванню балонів з
стиснутими газами.

Організаційні
заходи для покращення умов праці

На
основі типового положення розробляємо проект рішення правління підприємства про
розподілення обов'язків керівників структурних підрозділів по охороні праці.

Рішення
СФГ «Хлібороб України» про розподілення обов'язків структурних підрозділів по
охороні праці:

1.  Загальна відповідальність за
організацію і проведення роботи по охороні праці покладається на правління
с.-г. підприємства.

2.  Відповідальність за
проведення роботи по охороні праці по галузям виробництва, на фермах дільницях,
об'єктах будівництва розподілити:

а)      галузь
рослинництва.

- 
в цілому
по галузі відповідальність за проведення роботи по охороні праці покласти на
головного агронома господарства;

- 
відповідальність
за проведення роботи по охороні праці по бригадах покладається на бригадирів.

б)       галузь
механізації:

-       по
галузі механізації відповідальність за проведення роботи по охороні праці
покласти на головного інженера господарства;

-  відповідальними особами за
проведення роботи по охороні праці в ремонтній майстерні та автопарку,
відповідно є завідуючий ремонтною майстернею та автопарком;

-  на тракторних бригадах
відповідальність за проведення роботи по охороні праці покладається на
бригадирів.

в)      галузь
тваринництва:

-        в
цілому по галузі відповідальність за проведення роботи по охороні праці
покласти на головного зоотехніка;

-      по
фермах на завідуючих ферм.

г)      будівельна
бригада.

-      в
будівництві відповідальність за проведення роботи по охороні праці покладається
на старшого прораба господарства.

З
В цілому організовує роботу по створенню здорових та безпечних умов праці,
попередженню травматизму, професійної захворюваності, аварій і пожарів, а також
здійснює контроль і нагляд за виконанням вимог трудового законодавства, правил
та інструкцій по техніці безпеки — інженер з охорони праці господарства.

Додаток
Б

План
роботи інженера з охорони праці на перше півріччя

Додаток
В

Заходи
для покращення умов праці

1      Завершення
реконструкцій та обладнання побутової кімнати на тракторній бригаді.

2    Придбання
спецодягу, взуття, засобів індивідуального захисту.

3      Провести
реконструкцію вентиляційної системи у ремонтній майстерні.

4    Обладнати
аспірацію на обдирочно-шліфувальних станках;

5  Обладнати всі підводи кінного
транспорту катафотами відбивачами

6  Встановити витяжну аспірацію
в столярному цеху.

7  Виготовити гальмівні башмаки
на тракторні причепи.

8   Відремонтувати
душові в майстерні тракторної бригади, та на тваринницькій фермі.

9      Забезпечити
працівників ремонтної майстерні справним інструментом.

10  Обладнати
наглядною агітацією кутки по техніці безпеки в усіх виробничих підрозділах.

11   Виготовити
захисну сітку і встановлювати її при накачці пневматичних шин в автопарку.

12  В
боксах, де зберігаються комбайни, робоча техніка, потрібно влаштувати механічну
вентиляцію.

13 Обладнати робочі місця
токарів, місцевим освітленням.

14 Перевірити опір ізоляції і
заземлення електроосвітлювальної мережі.