Організація транспортних перевезень

19

КУРСОВА РОБОТА

Організація транспортних перевезень

Введення

На сучасному етапі практики у всіх сферах виробничо-господарської діяльності автомобільний транспорт є одним з основних перевізників вантажів.

За останнє десятиріччя кардинально змінилося геополітичне положення України і економічна ситуація в країні. Директивні методи управління поступаються ринковим відносинам. Вантажний автомобільний транспорт став працювати в умовах конкуренції, що розвивається, і відсутності вказівок і допомоги . Стрімко збільшується число автотранспортних звязків, підвищуються вимоги до термінів доставки вантажів. Система управління вантажними автомобільними перевезеннями з багаторівневої перетворилася практично в однорівневу.

В цій ситуації практично кожне підприємство (АТП) повинне прагнути мінімізувати витрати на транспортні перевезення, одержуючи при цьому максимум прибутку.

Обєктом цієї курсової роботи є практичне закріплення навичок із розробки маршрутів та організації перевезень із найменшої собівартістю.

1. Правила перевезення вантажів

1.1 Правила перевезення полуниці

Вантаж- ягоди: тара-ящики, мішки, клас вантажу-2.

При перевезенні ягід Перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі зобовязані вживати заходів по охороні їх від механічних пошкоджень, атмосферних опадів, впливу низьких і високих температур.

Ягоди перевозять в рефрижераторах, ізотермічних автомобілях, автомобілях-фургонах або автомобілях (автопоїздах) з бортовою платформою.

Рухомий склад для перевезень ягід Перевізники вибирають з урахуванням температури зовнішнього повітря і тривалості перевезення.

Рухомий склад, що надається Перевізниками для перевезень ягід має бути чистим, без зайвих запахів, з бортовою платформою, а також забезпечений брезентом і вірьовками.

Вантажовідправник повинен подавати ягоди, які належить перевезти, чистими, непошкодженими механічно, шкідниками та захворюваннями, однаковими за ступінню зрілості, упакованими у справну, чисту, суху, з гладкою внутрішньою поверхнею, без зайвих запахів тару.

Вантажовідправник повинен складати вантажні місця ягодами в кузовах автомобілів щільними рядами без проміжків між ними.

Ягоди у легкій тарі при перевезенні укладаються в контейнери, клітки або скріплюються в паки.

Приймання від вантажовідправників і здача вантажоодержувачам ягід здійснюються Перевізником за масою.

При перевезенні у контейнерах або автомобілях-фургонах на адресу одного вантажоодержувача вантаж може відправлятися за пломбою вантажовідправника.

При перевезенні ягід в одному автомобілі декільком вантажоодержувачам вантажовідправник повинен розміщати їх у кузові так, щоб забезпечувалось вивантаження всього асортименту вантажів, адресованого кожному вантажоодержувачу, а також виписувати товарно-транспортні накладні кожному вантажоодержувачу.

1.2 Правила перевезення гравію керомзитового

Гравій керамзитовий: обємна маса 0,5-0,7т/м³, клас вантажу-3

· Правилами передбачаються умови перевезень нерудних будівельних матеріалів ( піску, піщано-гравійної суміші, гальки, гравію, щебеню, вапняку, крейди, шлаку, каменю та їх відходів, керамзиту) і ґрунту (в тому числі рослинної землі, глини, торфу).

· При перевезенні нерудних будматеріалів і грунту з обємною масою менш як 1,5 т/м³ Перевізники зобовязані наростити борти автомобілів на висоту не менше ніж 200 мм.

Перевізники за Договором можуть взяти на себе обладнання кузовів автомобілів системою підігрівання.

· Для вантаження нерудних будівельних матеріалів і ґрунту Замовник повинен надавати навантажувальні механізми з обємом ковша не більш як 1/3 обєму кузова автомобіля. Під час вантаження нерудних будівельних матеріалів і ґрунту в кузов автомобіля ківш навантажувального механізму повинен знаходитись на висоті не більш як 1 м від борта кузова автомобіля.

· Замовник після розвантаження повинен очистити кузов автомобіля від залишків вантажу.

1.3 Правила перевезення консерв мясних

Консерви: упаковка-ящики, обємна маса-0,7 т/м³, клас вантажу-1.

· Консервну продукцію в жерстяній та скляній тарі подають для перевезення упакованою в дощаті й картонні ящики та деревяні клітки. Банки укладають так, щоб виключалась можливість їх переміщення. Горизонтальні ряди банок в ящику перекладають картонними або цупкими паперовими прокладками.

· Для уникнення бою скла дно та бокові стінки клітки треба викласти пакувальним матеріалом.

· Бочки з консервною продукцією мають бути без пошкоджень, з повною кількістю обручів, чисті, щільно закупорені, без слідів течі, не повинні мати стороннього запаху.

· Консервна продукція у пошкодженій упаковці, а також та, що має ознаки недоброякісності (бродіння, закисання, гнильний запах, недостатня кількість розсолу), для перевезення не приймається.

· Деревяні ящики з упакованою в них консервною продукцією мають бути міцними, справними, чистими, без старого маркування. Деревяні ящики та клітки мають бути міцно забитими та щільно обтягнутими по торцях вязальним дротом або металічною пакувальною стрічкою, що забезпечує цілість упаковки при транспортуванні ящиків, які складені у штабелі.

· Картонні ящики мають бути міцними та забезпечувати збереження продукту при транспортуванні.

· Скляні банки, склянки, пляшки, флакони з продукцією при упакуванні в ящики відокремлюють одне від одного перегородками, що утворюють клітки, для запобігання бою скла. Картонні перегородки мають бути із товстого картону.

· Ящики і клітки з продукцією у склотарі обовязково маркують. На кришці ящика з продукцією в склотарі має бути добре помітний напис: «ВЕРХ», «ОБЕРЕЖНО, СКЛО!».

· Продукцію в жерстяній або скляній тарі транспортують з дотриманням відповідних санітарних вимог у чистих, сухих автомобілях.

· Консерви у скляній тарі в зимову пору перевозять в транспортних засобах, що обігріваються.

· Ящики з консервами в металевих банках не можна перевозити разом з вантажами, які виділяють вологу.

· Приймання консервів для перевезення, вантажні роботи, розміщення та укладання на рухомому складі виконуються за правилами, що встановлені для вантажів, які перевозяться в ящиках. Наприклад, ящики з ознаками відкривання або ушкоджені не можна приймати для перевезення; консерви в картонних ящиках можна перевантажувати тільки на піддонах.

1.4 Правила перевезення оцту

Оцет: тара-скляна та пластикова тара, обємна маса 0,55 т/м³.

· Оцет перевозиться безтарним способом спеціалізованими автомобілями-цистернами і тарним способом -- автомобілями-фургонами, автомобілями з бортовою платформою (при необхідності -- з укриттям брезентом), а також у контейнерах.

· Скляні і керамічні пляшки, банки тощо вантажовідправник повинен укладати в деревяні ящики, дротяні та поліетиленові ящики або картонну тару.

· Вантажовідправник повинен розміщувати ящики та бочки в кузові автомобіля щільно, без проміжків. При неповністю заповненому кузові ящики та бочки слід фіксувати упорами щоб запобігти їх пересуванню. При розміщенні бочок декількома рядами кожний наступний ряд укладають на прокладки із дошок з підклинюванням усіх крайніх рядів. Використання замість клинів інших пристроїв забороняється. Вантажовідправник повинен увязувати вантаж, якщо він розташований вище, ніж борти кузова.

· Вантажовідправник повинен на вантажних майданчиках забезпечити подачу продукції на борт автомобіля.

· Перевізник приймає для перевезення від вантажовідправника і здає вантажоодержувачу вантаж в тарі за кількістю бочок, стандартно-заповнених ящиків; при перевезенні безтарним способом або автомобілями-фургонами на адресу одного вантажоодержувача і в контейнерах -- за пломбою вантажовідправника. Бочки, що мають ознаки течі, для перевезення не приймаються.

· Перед наливом вантажовідправник зобовязаний перевірити цистерну на чистоту і відсутність в ній запаху, щільність закриття люків, справність пристроїв для опломбування, а при необхідності провести промивку і пропарювання цистерни.

1.5 Правила перевезення гасу

Гас: тара-бочки, атоцистерни, обємна маса-0,5-0,65 т/м³, клас вантажу відповідно 2 та 3.

· Перевізник повинен в установленому порядку одержати спеціальний дозвіл (ліцензію) на перевезення небезпечних вантажів всіма видами транспорту, для всіх нафтопродуктів, окрім бітумів нафтових в департаменті по нагляду за безпечним веденням робіт в промисловості і атомній енергетиці Міністерства по надзвичайних ситуаціям України.

· Перевізник зобовязаний дотримувати вимоги законодавства України в області здійснення перевезення небезпечних вантажів і справжніх Правил.

· Перевізник зобовязаний організувати спеціальну підготовку і інструктаж водіїв транспортних засобів здійснюючих перевезення нафтопродуктів, відповідно до вимог Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів», справжніх Правил і нормативних правових актів по охороні праці, при необхідності провести дообладнання і оснащення транспортних засобів.

· Не допускається сумісне перевезення небезпечних вантажів 3-гокласу (легкозаймисті рідини (далі - ЛВЖ) з вантажами і їх відходами, що відносяться до наступних класів і підкласів:

1 - вибухові матеріали;

2.2 - отруйні гази;

2.3 - легкозаймисті, горючі гази;

2.4 - отруйні і легкозаймисті гази;

4.1 - легкозаймисті тверді речовини;

4.2 - самозаймисті речовини;

5.1 - окисляючі речовини;

5.2 - органічні пероксиди;

6.1 - отруйні речовини;

6.2 - інфекційні речовини;

7 - радіоактивні матеріали;

8 - їдкі і корозійні речовини;

9.2 - їдкі і корозійні речовини за певних умов.

· Не допускається сумісне перевезення небезпечного вантажу підкласу 9.1 (бітуми нафтові рідкі) з вантажами, що відносяться до наступним класам і підкласам:

1 - вибухові матеріали;

2.2 - отруйні гази;

2.3 -легкозаймисті горючі гази;

2.4 - отруйні і легкозаймистігази;

3.1 - ЛВЖ з температурою спалаху в закритому тиглі нижче мінус 18°С;

4.1 - легкозаймисті тверді речовини;

4.2 - самозаймисті речовини;

5 - радіоактивні матеріали.

· Не допускається сумісне перевезення нафтопродуктів 3-го класу з вантажами загального призначення.

· У разі виникнення інциденту або аварії при перевезенні нафтопродуктів первинна ліквідація їх наслідків до прибуття аварійної бригади перевізника і спеціальних служб повинна здійснюватися водієм.

· За порушення правил безпечного перевезення нафтопродуктів перевізник несе відповідальність відповідно до діючого законодавством України.

2. Визначення найкоротших відстаней

За вихідними даними розміщення відправників та отримувачів будую граф транспортної мережі користуючись картою міста Дніпропетровськ.

Матрицю найкоротших відстаней розраховую за допомогою проблемно-орієнтованої програми TORA. На відміну від запропонованої програми MERCS, програма TORA має більш зрозумілий інтерфейс, опрацьовує дані виражені десятковими дробами та має велику кількість додаткових можливостей, які допомагають закріпити постачальників за споживачами, розрахувати критичні шляхи виконання робіт, розрахувати задачі лінійного програмування та відобразити дані не тільки в кінцевому вигляді, а й по ітераціям, що дозволяє перевіряти правильність машинної роботи.

Не використовуючи ЕОМ розрахунок мінімальних відстаней найбільш доцільно виконувати за допомогою метода потенціалів. Нижче на прикладі декількох ітерацій показано, як це робиться.

A₄->A₁

V_A4=0

V_B4=V_A4+l_A4,B4=4,2

V₃=V_A4+l_A4,3=5,2

V_B2=V_A4+l_B2,A4=4,23

B₄=4,2

V₃=V_B4+l_B4,3=4,2+5,2=9,4

V_B2=V_B4+l_B4,B2=4,2+0,03=4,23

B₂=4,23

V₁=V_B2+l_1,B2=4,23+8,23=12,46

A₄->3-найкоротший;

V₃=5,2

V₁=V₃+l_1,3=5,2+7,02=12,22

V₄=V₃+l_1,4=5,2+1,42=6,63

A₄->3->4

V₄=6,63

V_B6=V₄+l_4,B6=6,63+4,81=11,44

V_B3=V₄+l_4,B3=6,63+10,14=16,77

V₂=V₄+l_2,4=6,63+4,03=10,66

A₄->3->4->2->A₁-найкоротший шлях

l_A4,A1=0+5,2+1,43+4,03+4=14,66 (км.)

A₄->A₃

V_A4=0

V_B4=V_A4+l_A4,B4=4,2

V₃=V_A4+l_A4,3=5,2

V_B2=V_A4+l_B2,A4=4,23

B₄=4,2

V₃=V_B4+l_B4,3=4,2+5,2=9,4

V_B2=V_B4+l_B4,B2=4,2+0,03=4,23

B₂=4,23

V₁=V_B2+l_1,B2=4,23+8,23=12,46

A₄->3-найкоротший;

V₃=5,2

V₁=V₃+l_1,3=5,2+7,02=12,22

V₄=V₃+l_1,4=5,2+1,42=6,63

A₄->3->4

V₄=6,63

V_B6=V₄+l_4,B6=6,63+4,81=11,44

V_B3=V₄+l_4,B3=6,63+10,14=16,77

V_B6=11,44

На основі вихідних даних (обєм перевезень) та розрахованих мінімальних відстаней проводжу закріплення поставщиків за споживачами.

Розрахунок проводжу за допомогою програми Tora методом Фогеля.

3. Призначення маршрутів руху автомобілів

На основі оптимального плану перевезень складаю маршрути перевезень методом таблиць-звязків.

Табл. 1

1) Маятникові маршрути

1.1) А₁B₃ B₃ А₁=83т.(1)

1.2) A₂B₅ B₅ A₂=120т. (2)

1.3) A₃B₇ B₇A₃=198т. (3)

2) Кільцеві маршрути

2.1) А₁B₃ B₃A₄ A₄B₈ B₈А₁=100т. (4)

2.2) A₂B₄ B₄A₄ A₄B₉ B₉A₂=68т. (5)

2.3) A₃B₆ B₆A₄ A₄B₉ B₉A₃=60т. (6)

2.4) А₁B₂ В₂A₄ A₄B₁₀ B₁₀А₁=98т. (7)

2.5) A₂B₄ B₄A₄ A₄B₁₀ B₁₀А₁ А₁В₁ В₁A₂=144т. (8)

2.6) А₁B₃ B₃A₃ A₃B₆ B₆A₄ A₄B₁₀ B₁₀А₁=12т. (9)

2.7) А₁B₃ B₃A₃ A₃B₆ B₆A₄ A₄B₈ B₈А₁=12т. (10)

Розвізні маршрути складаю методом основаним на комбінаторному аналізі [1,с.84].

Складання оптимальних планів полягає в повному переборі та оцінці всіх можливих варіантів. Проте в цьому випадку та в умовах розгалужених транспортних мереж трудомісткість роботи росте експоненціально. Тому має місце певна специфіка.

Специфіка методу полягає в полягає в застосуванні двох видів операцій: відбір підмножин та операцій впорядкування у відповідності із точно визначеними правилами. Даний метод також використовується в логістиці при визначенні місцеположення складських приміщень і носить назву «метод пробної точки». Для цього визначаємо чергу заїзду автомобілів до пунктів призначення. Для цього використовуємо метод сум. Маршрути, наведені в таблиці 2, складені із розрахунку максимально використання вантажопідйомності. Симетричні матриці для маршрутів наведені в таблицях 3-5.

Табл. 2

Табл. 3

Табл. 4

Табл. 56

Маршрут №1:

В2 А5 В3 А5. Необхідно знайти розміщення пункту В7

?_В2А5=25,92+20,39-22,07=24,24 (км)

?_А5В3=20,39+9,12-25,12=4,39 (км)

?_В3А5=9,12+20,39+25,12=4,39(км)

В2 А5 В3 В7 А5. Необхідно знайти місце пункту В1

?_В2А5=24,68+8,43-22,07=11,04 (км)

?_А5В3=8,43+21,08-25,12=4,39 (км)

?_В3В7=21,08+8,43-20,39=9,12(км)

?_В7А5=11,96+8,43-20,39=0(км)

А5 В3 B7 B1 B2 А5

Маршрут №2

В9 А5 В8 А5. Необхідно знайти місце пункту В4

?_В9А5=27,19+22,04-19,09=30,14 (км)

?_А5В8=22,04+11,28-14,92=18,4 (км)

?_А5В8=?_{В8 А5}

В9 А5 В8 В4 А5. Необхідно знайти місце пункту В6.

?_В9А5=22,1+21,68-19,09=24,69 (км)

?_А5В8=21,68+10,92-14,92=17,68 (км)

?_В8В4=10,92+11,44-11,28=11,08 (км)

?_В8В4=?_В4А5

А5 В8 В6 В4 В9 А5

Маршрут №3

Очевидно, що черговість обїзду пунктів лише одна, яка відповідає комбінаторному методу.

А5 В5 В10 А5

4. Вибір рухомого складу для роботи на маршрутах

Після призначення маршрутів вибираю тип і модель автомобіля (автопоїзду).

Оптимальним автомобілем є такий автомобіль, вантажопідйомність якого дорівнює розміру партії вантажу (з урахуванням коефіціенту використання вантажопідйомності автомобіля). Тому номінальну вантажопідйомність автомобіля (q_н) можна визначити по формулі:

q_н=min{q_max; max{q_min; }}

деq_min та q_max - мінімальна та максимальна вантажопідйомності автомобілів, відповідно, т;

g - розмір мінімальної партії вантажу, що завозиться, т;

_ст - статичній коефіціент використання вантажопідйомності автомобіля.

q_н?12т

Дана вантажопідйомність РС забезпечує максимальне її використання.

Кількість обертів на маршрутах визначається залежністю:

де - час роботи автомобіля на маршруті (призначають =10 год.);

- середній час оберту автомобіля на маршруті, год.

де - середня довжина маршруту (визначається як середній арифметичний між призначеними маршрутами), км;

- експлуатаційна швидкість автомобіля, приймемо =15 км/год.

В межах заданої вантажопідйомності оберемо 3 альтернативні автомобілі:

· КрАЗ-257Б1 (q_р=12т.) -бортовий автомобіль;

· Зіл-433100+ГКБ-8325(q_р=12.4т) -бортовий+причеп;

· КамАЗ-5410+ОдАЗ-937001(q_р=14.5т.) -автопоїзд із напівпричепом

Для обраних автомобілів визначаю продуктивність і собівартість перевезень.

Годинну продуктивність розраховую для пяти значень відстані перевезення вантажу за залежністю:

де - номінальна вантажність автомобіля, т;

- довжина вантажної поїздки, км;

- коефіцієнт використовування пробігу;

- середня технічна швидкість, км /год.;

- час простою під навантаженням та розвантаженням за поїздку.

При цьому виходять із значень перевезення вантажів від мінімального до максимального серед призначених маршрутів. Для розрахунків вибирають інтервал відстані, км по осі абсцис за залежністю:

де , - найбільша і найменша відстань перевезення вантажу серед наявних маршрутів, км, а “5” - кількість інтервалів.

Значення середньої технічної швидкості беру за нормативами. У населеному пункті 24 км/год - для автомобілів вантажністю 7 і більше тонн.

Час простою під навантаженням і розвантаженням автомобіля приймаю згідно з нормативом [4, с.35].

Коефіцієнт використовування пробігу беру як середній арифметичний між маршрутами.

Продуктивність на інтервалах розраховую за допомогою MS EXEl. Дані розрахунків для заношу до табл. 7.

Собівартість перевезень визначають у вигляді витрат на транспортування 1 т вантажу для тих же значень відстані, що і для визначення продуктивності. За наведеною нижче залежністю розраховую в середовищі MS EXCEL значення собівартості на інтервалах.

де , - витрати відповідно змінні, грн./км, і постійні, грн./год., при роботі автомобіля.

· КрАЗ-257Б1 =50,5 коп; =1193,1коп

· Зіл-433100+ГКБ-8325=61,3 коп; =1342 коп

· КамАЗ-5410+ОдАЗ-937001=69,5 коп; =1653,1коп

Табл.7

Показники для обирання рухомого складу

Необхідний автомобіль обираю виходячи із залежності:

, де -середнє значення продуктивності і-го автомобіля, -середнє значення собівартості і-го автомобіля.

. Аналогічно для інших автомобілів. , . Значення середніх собівартостей визначаються так само:

Максимальне значення ? досягається при відношення

Отже, обираємо бортовий автомобіль КрАЗ-257Б1 вантажністю 12т.

5. Визначення основних показників роботи автомобілів на маршрутах

Розрахунок основних технічно-експлуатаційних показників проводжу на основі картограми маршрутів. Для маршруту А₁B₃ B₃A₄ A₄B₈ B₈А₁ наводжу формули, пояснення до формул і приклад розрахунку.

До основних показників роботи автомобілів на маятникових та колових маршрутах, які необхідно визначити, відносяться наступні:

1) довжина маршруту за один оберт -

2) відстань вантажного пробігу за один оберт - (на колових маршрутах беруть як суму вантажних пробігів)

3) коефіцієнт використовування пробігу на маршруті:

4) добовий обсяг перевезення - (визначається виходячи із обсягів перевезення на маршруті)

5) коефіцієнт використовування вантажності -

6) час оберту автомобіля на маршруті:

де - кількість операцій по навантаженню-розвантаженню за оберт, од.;

7) Кількість обертів автомобіля на маршруті за добу - ;

8) час роботи на маршруті - (закорегований);

9) можливий добовий обсяг перевезень одним автомобілем:

10) необхідна кількість обертів на маршруті для вивезення заданого добового обсягу перевезень:

11) кількість автомобілів на маршруті:

При даному значені кількості автомобілів на маршруті загальний добовий обсяг вантажу не може бути вивезеним за час роботи на маршруті. Тому для забезпечення обробки вантажопотоку на маршруті додаю ще 1 автомобіль. А_м=6. Те ж саме необхідно зробити і на маршрутах A₃B₆ B₆A₄ A₄B₉ B₉A₃, А₁B₂ В₂A₄ A₄B₁₀ B₁₀А₁.

12) добовий пробіг на маршруті:

13) вантажний пробіг за добу:

Результати розрахунків показників роботи автомобілів на всіх маршрутах заносять в табл. 8.

Табл.8

До основних показників роботи автомобілів на розвізному маршруті (А5 В8 В6 В4 В9 А5) віднесено:

1) довжина маршруту ;

2) відстань пробігу з вантажем на маршруті

3) коефіцієнт використовування пробігу на маршруті

4) час оберту автомобіля на маршруті:

де - додатковий час для заїду в черговий пункт, = .;

- кількість пунктів на маршруті, од.

5) фактичний обсяг завезення:

де - розмір партії завезеного вантажу, т;

6) статичний коефіцієнт використовування вантажності ;

7) динамічний коефіцієнт використовування вантажності ;

8) фактична транспортна робота, ткм:

9) можлива транспортна робота, ткм:

Результати розрахунків показників роботи автомобілів на всіх маршрутах заносять в табл. 9.

Основні показники роботи автомобілів на розвізних маршрутах.

Табл. 9

6. Узгодження роботи транспортних засобів і вантажних пунктів

Для узгодження роботи автомобілів із роботою навантажувального механізму беруть відправника , який має найбільший обсяг вантажу. Узгодження роботи автомобілів і вантажного пункту виконують для найбільш "вузького" місця (місце виникнення черг). У даному випадку вузьким містом приймають час безпосереднього навантаження автомобіля при знаходженні його в пункті навантаження:

Кількість постів навантаженнявизначають за залежністю:

де -коефіцієнт, що враховує нерівномірність прибуття автомобілів на пост (приймемо в межах 1,1..1,5);

- час роботи пункту навантаження, =10год.

- час навантаження-розвантаження 1т. вантажу. Розраховується виходячи із нормативу навантаження-розвантаження автомобіля вантажопідйомністю 12т за прейскурантом 13-01-01;

Після цього визначаю потрібну кількість автомобілів, які забезпечать безперебійну роботу одного поста:

де - середній час зміни водія.

7. Економічні показники роботи автомобілів

Економічні показники розраховую для маятникових, колових і розвізних маршрутів.

Економічні показники, які визначаються в проекті:

1. Прибуток:

,

де - загальний добовий обсяг перевезення вантажу, т;

- відрядний одноставочний тариф за перевезення. В умовах ринкової економіки встановлення тарифів відбувається на розрахунковій основі, на відміну від планової за прейскурантом 13-01-02. Допустима норма рентабельності не повинна перевищувати 35% [2].

R-норма рентабельності. (R=20%)

Результати розрахунків прибутку заносимо в табл. 10.

2. Витрати на перевезення вантажу:

,

де - собівартість перевезення 1 т вантажу на відповідну відстань (див. формулу в розд. 3), грн/т.

3. Чистий прибуток від транспортної роботи одержуємо у вигляді різниці: