Види аналізу господарської діяльності

Контрольна робота

з предмету: Теорія економічного аналізу

на тему:

«Види аналізу господарської діяльності»

1. Види аналізу господарської діяльності

Класифікація аналізу господарської діяльності має важливе значення для правильного розуміння його змісту і завдань.

У економічній літературі аналіз господарської діяльності класифікується за різними ознаками.

За галузевою ознакою, яка грунтується на суспільному розподілі праці, аналіз ділиться на галузевий, методика якого зважає на специфіку окремих галузей економіки (промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту, торгівлі і т.д.), і міжгалузевою, який є теоретичною і методологічною основою АХД у всіх галузях національної економіки, або іншими словами теорією аналізу господарської діяльності.

Обєктивна необхідність галузевого АХД обумовлена специфікою різних галузей виробництва. Кожна галузь суспільного виробництва через різний характер праці має свої особливості, свою специфіку, і як наслідок - характерні економічні відносини. Необхідність дослідження специфіки різних галузей зумовила потреба розробки методики АХД з урахуванням особливостей і умов кожної галузі економіки.

Одночасно потрібно враховувати, що всі галузі суспільного виробництва тісно звязані між собою. Їм властиво багато загального. Взаємозвязки окремих галузей, наявність внутрішнього звязку між ними викликають необхідність розробки міжгалузевого аналізу (теорії АХД). Теорія АХД розкриває найбільш загальні методологічні риси і особливості цієї науки, узагальнює передовий досвід АХД в різних галузях економіки, збагачує зміст економічного аналізу в цілому і галузевого зокрема. Володіння загальними теоретичними знаннями по економічному аналізу є необхідною умовою грамотної, кваліфікованої розробки і практичного використання індивідуальних методик галузевого аналізу.

За ознакою часу АХД підрозділяється на попередній (перспективний) і подальший (ретроспективний, історичний).

Попередній аналіз проводиться до здійснення господарських операцій. Він необхідний для обгрунтування управлінських рішень і планових завдань, а також для прогнозування майбутнього і оцінки очікуваного виконання плану, попередження небажаних результатів.

Подальший (ретроспективний) аналіз проводиться після здійснення господарських актів. Він використовується для контролю за виконанням плану, виявлення невикористаних резервів, обєктивної оцінки результатів діяльності підприємств.

Перспективний і ретроспективний аналізи тісно звязані між собою. Без ретроспективного аналізу неможливо зробити перспективний. Аналіз результатів праці за минулі роки дозволяє вивчити тенденції, закономірності, виявити невикористані можливості, передовий досвід і т.д., що має важливе значення при обгрунтуванні рівня економічних показників на перспективу. Уміння бачити перспективу дає саме ретроспективний аналіз. Він є основою перспективного аналізу.

У свою чергу від глибини і якості попереднього аналізу на перспективу залежать результати ретроспективного аналізу. Якщо планові показники недостатньо обгрунтовані і реальні, то подальший аналіз виконання плану взагалі втрачає сенс і вимагає попередньої оцінки обгрунтованості планових показників.

Ретроспективний аналіз у свою чергу ділиться на оперативний і підсумковий (результативний). Оперативний (ситуативний) аналіз проводиться відразу після здійснення господарських операцій або зміни ситуації за короткі відрізки часу (зміну, добу, декаду і т.д.). Мета його - оперативно виявляти недоліки і впливати на господарські процеси. Ринкова економіка характеризується динамічністю ситуації як виробничій, комерційній, фінансовій діяльності підприємства, так і його зовнішнього середовища. У цих умовах оперативного (ситуативний) аналізу набуває особливе значення.

Підсумковий (завершальний) аналіз проводиться за звітний період часу (місяць, квартал, рік). Його цінність в тому, що діяльність підприємства вивчається комплексно і всесторонньо за звітними даними за відповідний період. Цим забезпечується повніша оцінка діяльності підприємства по використанню наявних возможностей1.

Підсумковий і оперативний аналізи взаємозвязані і доповнюють один одного. Вони дають можливість керівництву підприємства не тільки оперативно ліквідовувати недоліки в процесі виробництва, але і комплексно узагальнювати досягнення, результати виробництва за відповідні періоди часу, розробляти заходи, направлені на зростання ефективності виробництва.

За просторовою ознакою можна виділити аналіз внутрішньогосподарчий і міжгосподарський. Внутрішньогосподарчий аналіз вивчає діяльність тільки досліджуваного підприємства і його структурних підрозділів. При міжгосподарському аналізі порівнюються результати діяльності два або більш за підприємства. Це дозволяє виявити передовий досвід, резерви, недоліки і на основі цього дати обєктивнішу оцінку ефективності діяльності підприємства.

Важливе значення має класифікація АХД по обєктах управління. Господарська діяльність (керована система) складається з окремих підсистем: економіки, техніки, технології, організації виробництва, соціальних умов праці, природоохоронної діяльності і ін. Аспект аналізу за бажанням органу, що управляє, може бути зміщений у бік яких-небудь підсистем господарської діяльності. У звязку з цим виділяють:

- техніко-економічний аналіз, яким займаються технічні служби підприємства (головного інженера, головного технолога і ін.). Його змістом є вивчення взаємодії технічних і економічних процесів і встановлення їх впливу на економічні результати діяльності підприємства;

- фінансово-економічний аналіз (фінансова служба підприємства, фінансові і кредитні органи) основна увага приділяє фінансовим результатам діяльності підприємства: виконанню фінансового плану, ефективності використання власного і позикового капіталу, виявленню резервів збільшення суми прибули, зростання рентабельності, поліпшення фінансового стану і платоспроможності підприємства;

- аудиторський (бухгалтерський) аналіз - це експертна діагностика фінансового "здоровя" підприємства. Проводиться аудиторами або аудиторськими фірмами з метою оцінки і прогнозування фінансового стану і фінансової стійкості субєктів господарювання.

- соціально-економічний аналіз (економічні служби управління, соціологічні лабораторії, статистичні органи) вивчає взаємозвязок соціальних і економічних процесів, їх вплив один на одного і на економічні результати господарської діяльності;

- економіко-статистичний аналіз (статистичні органи) застосовується для вивчення масових суспільних явищ на різних рівнях управління: підприємства, галузі, регіону;

- економіко-екологічний аналіз (органи охорони навколишнього середовища) досліджує взаємодія екологічних і економічних процесів, повязаних із збереженням і поліпшенням навколишнього середовища і витратами на екологію;

- маркетинговий аналіз (служба маркетингу підприємства або обєднання) застосовується для вивчення зовнішнього середовища функціонування підприємства, ринків сировини і збуту готовій продукції, її конкурентоспроможності, попиту і пропозиції, комерційного ризику, формування цінової політики, розробки тактики і стратегії маркетингової діяльності.

По методиці вивчення обєктів аналіз господарської діяльності може бути порівняльним, діагностичним, чинником, маржінальним, економіко-математичним, економіко-статистичним, функціонально-вартісним і т.д.

При порівняльному аналізі зазвичай обмежуються порівнянням звітних показників про результати господарської діяльності з показниками плану поточного року, даними минулих років, передових підприємств.

Аналіз чинника направлений на виявлення величини впливу чинників на приріст і рівень результативних показників.

Діагностичний (експрес-аналіз) є способом встановлення характеру порушень нормального ходу економічних процесів на основі типових ознак, характерних тільки для даного порушення. Наприклад, якщо темпи зростання валової продукції випереджають темпи зростання товарної продукції, то це свідчить про зростання залишків незавершеного виробництва. Якщо темпи зростання валової продукції вищі за темпи зростання продуктивності праці, то це ознака невиконання плану заходів щодо механізації і автоматизації виробництва, поліпшенню організації праці і на цій основі скорочення чисельності тих, що працюють. Знання ознаки дозволяє швидко і досить точно встановити характер порушень, не проводячи безпосередніх вимірювань, тобто без дій, які вимагають додаткового часу і засобів.

Маржінальний аналіз - це метод оцінки і обгрунтування ефективності управлінських рішень в бізнесі на підставі причинно-наслідкового взаємозвязку обєму продажів, собівартості і прибутку і ділення витрат на постійні і змінні.

За допомогою економіко-математичного аналізу вибирається найбільш оптимальний варіант рішення економічної задачі, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва за рахунок повнішого використання наявних ресурсів.

Стохастичний аналіз (дисперсійний, кореляційний, компонентний і ін.) використовується для вивчення стохастичних залежностей між досліджуваними явищами і процесами господарської діяльності підприємств.

Функціонально-вартісний аналіз (ФСА) є метод виявлення резервів. Він базується на функціях, які виконує обєкт, і зорієнтований на оптимальні методи їх реалізації на всіх стадіях життєвого циклу виробу (науково-дослідні роботи, конструювання, виробництво, експлуатація і утилізація). Його основне призначення в тому, щоб виявити і попередити зайві витрати за рахунок ліквідації непотрібних вузлів, деталей, спрощення конструкції виробу, заміни матеріалів і т.д.

По субєктах (користувачам аналізу) розрізняють внутрішній і зовнішній аналіз. Внутрішній аналіз проводиться безпосередньо на підприємстві для потреб оперативного, короткострокового і довгострокового управління виробничою, комерційною і фінансовою діяльністю. Зовнішній аналіз проводиться на підставі фінансової і статистичної звітності органами господарського управління, банками, фінансовими органами, акціонерами, інвесторами.

По обхвату обєктів, що вивчаються, аналіз ділиться на суцільний і вибірковий. При суцільному аналізі висновки робляться після вивчення всіх без виключення обєктів, а при вибірковому - за наслідками обстеження тільки частини обєктів.

За змістом програми аналіз може бути комплексним і тематичним. При комплексному аналізі діяльність підприємства вивчається всесторонньо, а при тематичному - тільки окремі її сторони, що представляють в певний момент найбільший інтерес. Наприклад, питання використання матеріальних ресурсів, виробничої потужності підприємства, зниження собівартості продукції і ін.

Кожна з названих форм АХД своєрідна за змістом, організації і методиці його проведення.

2. Розвязання задач

Завдання 1

Користуючись даними таблиці провести факторний аналіз загальної суми витрат враховуючи наступні фактори:

- обсяг випуску продукції в цілому за підприємством;

- рівень змінних витрат на одиницю продукції;

- сума постійних видатків на весь обсяг випуску продукції.

Отримані дані факторного аналізу занести до таблиці.

Проаналізувати отримані дані.

Для проведення факторного аналізу методом ланцюгової підстановки слід використовувати факторну модель:

З_общ=?(VВП_общ*У_ді*b_i)+A

де VВП_общ - обсяг випуску продукції в цілому по підприємству;

У_ді - структура випуску (при даному виробництві цей показник дорівнює 1)

b_i - рівень змінних витрат на одиницю продукції;

A - сума постійних витрат на повний випуск продукції.

Розвязання

Для проведення кваліфікованого розрахунку слід у дану факторну модель на кожному етапі підставляти фактичні показники замість планових. Таким чином, кількість етапів становитиме 6. На першому етапі усі показники будуть плановими, на останньому, відповідно, фактичними.

З_общ1=?(4000*1*54567/4000)+23385=79385

З_общ2=?(1417*1*54567/4000)+23385=43223

З_общ2=?(1417*1*54567/4000)+23385=43223

З_общ2=?(1417*1*59338/1417)+23385=82899

З_общ2=?(1417*1*54567/4000)+23385=24830

Завдання 2

Розрахувати зміну обсягу виробництва продукції за рахунок його кількості, інтенсивності та екстенсивності використання, використовуючи факторну модель та дані таблиці.

Зміна обсягу виробництва продукції розраховується:

де - кількість обладнання

- кількість відпрацьованих днів

- коефіцієнт змінності роботи обладнання

- середня тривалість зміни

- виробка продукції за одну годину

Обсяг виробництва продукції:

=897002

=877069

=866544

=875665

=881351

=889437

План з випуску продукції в цілому недовиконаний на 7565 грн. (889437-897002).

Розрахуємо вплив способом абсолютних різниць:

= -19933

= -10525

=9121

=5686

=8086

Всього:

-7565 грн.

Завдання 3

За групами однорідного обладнання розрахувати зміну обсягу виробництва продукції за рахунок його кількості, інтенсивності та екстенсивності використання, використовуючи для розрахунків модель та дані таблиці:

де - кількість обладнання

- кількість відпрацьованих днів

- коефіцієнт змінності роботи обладнання

- середня тривалість зміни

- виробка продукції за одну годину

Розвязання

Розрахунок впливу провести способом відносних різниць.

1). Розрахунок обсягу виробництва продукції:

2). Розрахунок впливу способом відносних різниць.

?=

Завдання 4

Забезпечити порівнянність валової продукції шляхом нейтралізації впливу вартісного фактора на обсяг виробництва продукції. Розрахувати показник валової продукції без урахування різної вартісної оцінки та порівняти отримані дані.

Для розрахунку показника приросту валової продукції фізичний її обсяг у звітному та базовому періоді виражаємо у цінах базисного періоду:

Де - фізичний обсяг виробництва і-го виду продукції відповідно у звітному та базовому році;

- ціна і-го виду продукції у базовому періоді.

Розвязання

1). Розрахуємо показник приросту кількості продукції:

2). Розрахуємо показник приросту ціни продукції:

3). Розрахуємо показник валової продукції:

4). Порівняємо показник ВП:

1,19=1,19

Рівність забезпечена