Організаційно-єкономічна характеристика сільскогосподарського підприємства на прикладі соняшника

ЗМІСТ

Вступ

1. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Місце розташування, природні і економічні умови

1.2 Розмір підприємства, його спеціалізація і організаційна структура.

1.3 Основні економічні показники господарської діяльності підприємства

2. АНАЛІЗ ВИРОБНИЦТВА СОНЯШНИКА

2.1 Значення і задачі аналізу

2.2 Аналіз наявності і динаміки площ під соняшником

2.3 Аналіз виконання плану і динаміки виробництва продукції.

2.4 Вплив фактору на відхилення валового збору соняшнику.

2.5. Аналіз динаміки урожайності соняшнику

2.6. Аналіз собівартості соняшнику

2.7. Резерви зниження собівартості соняшнику

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Головна мета сільськогосподарського виробництва забезпечення населення високоякісними продуктами харчування, переробної галузі сировиною, а також створення домашнього фонду відповідної продукції для зовнішньої торгівлі. У вирішенні давніх проблем важливу роль відіграє олійно-жировий під комплекс, остільки вирощування насіння соняшника та виробництво продуктів його переробки посідають одне з головних місць в АПК.

Актуальність цієї теми полягає в тому, що Україна належить до тих країн, де традиційно вирощуються олійні культури і насамперед, соняшник, який входить до структури сівозмін природно-кліматичних зон Степу, центрального та східного Лісостепу. Під ними зайнято понад 90% посівних площ усіх вирощуваних в Україні олійних культур.

Середній валовий збір насіння соняшнику в 2003-2005 роках становив 2,6 млн. т., тобто близько 11% його загально світового виробництва.

Стабільно високі врожаї соняшнику одержують господарства Вінницької, Дніпропетровської, Донецької., Кіровоградської та Полтавської областей. З цих господарств багато тих, які отримують до 40 і більше ц з кожного гектара.

Продукт переробки соняшнику – високоякісна макуха – використовується в кондитерській промисловості для одержання халви і деяких інших продуктів харчування, а низькоякісна макуха застосовується у тваринництві, як цінний корм. У багатьох господарствах України соняшник у суміші з посівами різних культур використовується для одержання зеленої маси на корм худобі.[6]

Основною метою даної курсової роботи являється визначення тенденції і закономірностей в розвитку виробництва соняшника та підвищення його ефективності в ТОВ «Тур».

Основні задачі:

аналіз виробництва насіння соняшнику за певний період часу;

аналіз динаміки собівартості насіння соняшнику;

визначення резервів підвищення ефективності виробництва соняшника і зниження собівартості.

Об’єктом даної курсової роботи являється дослідження діяльності ТОВ «Тур»; Предметом – виробництво соняшника.

В даній курсовій роботі були застосовані такі методи дослідження: факторний аналіз за допомогою якого було визначено вплив факторів:

- урожайності

- площі - на валовий – збір, також було використано ряди динаміки для визначення зміни урожайності за 7 років.

При написанні курсової роботи були використані дані статистичної і фінансової звітності. Дана робота складається з вступу, двох розділів, висновків і пропозицій, списку використаних джерел.

Курсова робота містить 27 таблиць, 6 рисунків і 3 додатки.

1. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА

Місце розташування, природні і економічні умови

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тур» розташоване у пригородньому селі Костянтинівка, на лівому березі річки Молочна. Його землі витягнуті від міста Мелітополь на схід до меж земель Приазовського району. Територія господарства розташована в північній частині с. Костянтинівка .

Відстань від господарства до районного центра м. Мелітополя – 3км, до обласного центру м. Запоріжжя -120км, до найближчої залізничної станції м. Мелітополь – 8км. Господарство має вигідне розташування і хороші шляхи зв’язку. Дороги мають тверде покриття і знаходяться у хорошому стані.

Всю територію землекористування розділяє дорога Мелітополь, Приазовське і далі на Бердянськ і Ново-Васильєвку.

Середньорічна кількість опадів припадає на літні місяці (червень, липень). Основний запас продуктивної вологи в грунті створюється за рахунок осінньо зимових опадів.

Район розташування господарства знаходяться в помірно-посушливій зоні степу Півдня України.

Кліматичні умови цієї зони за даними спостережень метеостанцій м. Мелітополя та агро кліматичного довідника по Запорізькій області характеризується недостатньою кількістю опадів, нерівномірністю їх розподілу у різні періоди року, високими температурами в літній період, низькою відносною вологістю повітря, сильними суховіями.

Клімат даного району континентальний з високими тепловими ресурсами. Сума ефективних температур 3250. Зима коротка, м'яка з частими сильними відлигами. Середня тривалість періоду 175 днів.

Територія господарства представляє равнину з поступовим зниженням в західній частині.

Грунти представлені каштановими чорноземами слабо солонцюваті. Ці землі пригодні для вирощування сільськогосподарських культур.

ТОВ «Тур» складається з двох основних галузей – рослинництва і тваринництва. [11]

1.2 Розмір підприємства, його спеціалізація і організаційна структура.

Для того, щоб охарактеризувати розмір підприємства нам необхідно проаналізувати основні показники – обсяг виробництва (продаж) продукції допоміжні – площа земельних угідь, кількість працівників, вартість основних виробничих фондів, поголів’я худоби та ін.

Таблиця 1.1 – Розмір виробництва ТОВ «Тур» за 2003-2005 роки

Виходячи з даних таблиці 1.1 «Розмір виробництва ТОВ «Тур» за 2003-2005 рр.» видно що: валова продукція сільського господарства в спів ставних цінах у 2005 році підвищилась на 150,73%, а в абсолютному виразі на 1772,9 тис. грн.. В звітному році відносно базисному , збільшилась товарна продукція на 150,63%.

Збільшення обсягів виробництва та підвищення виробництва продукції в основному зумовлене покращенням погодних умов , так як підприємство в виробництві та технологій виробництва продукції ніяких координальних змін не проводило. У порівняні з іншими показниками господарств району ТОВ «Тур» займає приблизно 11 місце по виробництву обсягів продукції.

Земельна площа господарства у 2005 році відносно 2003 року зменшилась на 80,24% або 1315,7га. Це спричинене тим, пройшло розпаювання земель. І деякі власники паїв відділилися в фермерські господарства.

Разом зі зменшенням земельної площі, зменшується і численність робітників.

Спеціалізацію сільськогосподарського виробництва можна визначити на основі товарної продукції. Товарна продукція – це частина валової продукції , виготовленої сільськогосподарськими підприємствами для реалізації. Розраховується в натуральному виразі і грошовій оцінці. Враховує сільськогосподарські товари продані населенню, державі підприємством. Розглянемо зміну складу та структури товарної продукції та проаналізуємо в якому році господарство працювало краще. (табл.. 1.2)

Таблиця 1.2 – Склад та структура товарної с/г продукції ТОВ «Тур» за 2003-2005 роки

Аналізуючи дані таблиці 1.2 «Склад і структура товарної сільськогосподарської продукції ТОВ «Тур» за 2003-2005 роки» можна зробити висновки, що продукція зернових культур у 2005 році збільшилась, її питома вага в структурі товарної продукції склала 49,41%, це відбулося внаслідок того, що збільшилась врожайність зернових культур, продукція соняшника також зросла у звітному році порівняно з базисним на 29,3%. Питома вага соняшника в структурі товарної продукції займає 31,96%.

Певну увагу приділяють і промислові продукції, питома вага якої в структурі складає 6,7%.

Реалізація скотарської продукції в звітному році порівняно з базисним, зменшилась на 41,9%, зменшилась і продукція свинарства на 40,6%. Це зумовлене тим, що підприємство має нестійкі канали реалізації та дуже високою собівартістю скотарства і свинарства.

В структурі товарної продукції займають 3,2% роботи і послуги.

Головною галуззю в господарстві є рослинництво, його питома вага складає 81,6%, а головними видами продукції є зернові культури і соняшник.

Для розрахунку рівні спеціалізації застосовують формулу:

де р- питома вага кожної галузі чи виду продукції в загальному обсязі товарної продукції господарства, %;

і – порядковий номер виду товарної продукції у ранжированому ряді за їх питомої вагою, починаючи з найвищого.

Господарства з низьким рівнем спеціалізації мають коефіцієнт до 0,20, з середнім - 0,20 до 0,40, з високим – від 0,41 до 0,60. Коефіцієнт вище 0,60 мають господарства з поглибленою спеціалізацією. [14]

Отже, зробимо висновок, що розрахований показник вказує на те, ТОВ «Тур» має середній рівень спеціалізації.

Структуру розглянемо на рис. 1.1.

Рис. 1.1 Структура товарної продукції у ТОВ «Тур»

Організаційна структура управління – склад та підпорядкованість органів управління. Базою для побудови організаційної структури управління є організаційна структура виробництва та функцій управління. Організаційну структуру господарства ТОВ «Тур» можна розглянути на рис. 1.2.

Рисунок 1.2. Організаційна структура управління ТОВ «Тур».

В господарстві лінійна структура управління – управління дії проводиться одним керівником, який приймає рішення по всім питанням, несе повну відповідальність за результати діяльності. Зі сторони директора розробляються головні цілі, контроль, організація, координація дії спеціалістів. Аналіз прийнятих рішень проводить головний економіст з заступником, облік ведуть в бухгалтерії.

1.3 Основні економічні показники господарської діяльності підприємства

Головний засіб виробництва в сільському господарстві – земля. Її основна властивість утворювати споживчу вартість. Її функціонування, як засобу і предмету праці – родючість.

Економічна оцінка використання земля враховує не тільки природні властивості, а також враховують рівень інтенсивності господарювання. [4]

Структура земельних угідь приведена в таблиці 1.3

Таблиця 1.3 – структура земельних угідь ТОВ «Тур»

Проаналізувавши таблицю 1.3 «Структура земельних угідь ТОВ «Тур»» можна сказати, що кількість земельних угідь в господарстві постійно зменшується. Кількість сільськогосподарських угідь в 2005 (звітному) році, відносно базисного зменшилась на 91,03% або на 515,7га. Всього земельних угідь зменшилось на 81,7% , або на1315,7 га.

2003 рік

2004 рік

2005 рік

Рисунок 1.3 Структура земельного фонду ТОВ «Тур»

Зменшення кількості земельних угідь викликано тим, що з господарства поступово виходять учасники і забирають ділянки земельних паїв. Причина в тому, що фермерські господарства пропонують більш кращі умови використання паїв.

Спостерігається трансформація земель, пасовища віддали під сінокоси. Сума грошової оцінки сільськогосподарських угідь складає приблизно 20281,8 тис. грн. Хоча кількість земельних угідь в господарстві постійно зменшується, воно займає 5 місце по району по кількості земельних угідь.

Розглянути структуру земельного фонду ТОВ «Тур» можна на рисунку 1.3 «Структура земельного фонду ТОВ «Тур»».

Для того, щоб краще розглянути економічну характеристику господарства, треба розглянути забезпеченість господарства основними і оборотними фондами та ефективність їх використання.

Основні фонди – це грошове вираження основних засобів (їхня вартісна оцінка).

Таблиця 1.4 – Показники забезпеченості основними фондами і ефективність їх використання в ТОВ «Тур»

Аналізуючи дані таблиці 1.4 «Показники забезпеченості основними фондами і ефективність їх використання в ТОВ «Тур» » ми бачимо, що фондовіддача в 2005 році відносно 2003 року зменшилась на 67,86, або на 0,27 тис. грн. Фондомісткість в 2005 році відносно 2003 року зросла на 121,05, або на 3,3 тис. грн. Це зумовлене тим, що вартість фондів зростає, а численність робітників зменшується.

Фондозабезпеченість також в господарстві зростає і в 2005 році порівняно з 2003 роком збільшилась на 123,61%, або на 0,17 тис.грн. Причина в тому, що зменшується кількість площі сільськогосподарських угідь з одночасним ростом вартості фондів.

Хоча вирішальне значення в господарстві належить основним виробничим фондам, найважливішу функцію по безперебійному обслуговуванню виробництва виконують оборотні засоби.

Оборотні засоби – це сукупність грошових коштів, які вкладені в оборотні фонди і фонди обігу. Забезпеченість господарства оборотними фондами наведено в таблиці 1.5.

Таблиця 1.5 – Показники ефективності використання оборотних засобів в ТОВ «Тур»

Розглянувши таблицю 1.5 можна зробити висновки, що середньорічна вартість оборотних засобів зросла на 108,05%, або на 176,1 тис. грн.. в 2005 році відносно 2003 року. Поряд з цим зростає коефіцієнт оборотності і зменшується коефіцієнт закріплення, свідчить, що господарство покращує свою діяльність, бо число оборотів оборотних засобів протягом року склало 1,66, зменшується коефіцієнт закріплення, що свідчить про зменшення матеріальних витрат. Час, протягом якого оборотні засоби повертаються господарству зменшився на 91 день і складає 217 днів. Виробництво в сільському господарстві не можливо без трудових ресурсів. Трудові ресурси – це частина населення, яка має сукупність фізичних і духовних здібностей, що дають змогу працювати. В господарстві до трудових ресурсів належать особи, які уклали з ним трудові угоди, зараховані до складу працівників і працюють в їхній галузі виробництва.

Забезпечення господарства робочою силою і рівень її використання в господарстві наведено в таблиці 1.6.

Таблиця 1.6 – Забезпечення ТОВ «Тур» робочою силою і рівень її використання на протязі 2003-2005 рр.

Дані в таблиці 1.6 свідчать про те, що чисельність працівників в господарстві поступово зменшується. В 2005 році порівняно з 2003 роком чисельність робітників зменшилась на 90,68% або на 29 чоловік. Це обумовлене тим, що працездатні робітники виділились в фермерські господарства. Затрати праці в 2005 році порівняно з 2003 роком зменшились на 95,68%, або на 9,1 тис. люд-год , це викликане скороченням працівників, але відпрацьованих люд-год на 1 середньорічного працівника зросли так, як зі скороченням чисельності працівників збільшилось навантаження на тих працівників, які залишились в господарстві. Коефіцієнт використання річного фонду робочого часу в звітному році порівняно з базисним зріс на 106,06%, але цей показник все одно лишається дуже низьким і каже неефективне використання річного фонду робочого часу бо складає він 0,35. оптимальний варіант повинен бути наближений до одиниці. Забезпечення стабільного або достатнього продовольчого постачання зумовлене необхідністю збільшення виробництва.

Одним з таких шляхів є інтенсифікація. [3] Під інтенсифікацією розуміють напрямок розширеного відтворення, при якому зростання розміру виробництва продукції досягається на основі підвищення кваліфікації робочої сили, посилення стимулів праці, вдосконалення організації виробництва, впровадження ефективних засобів виробництва. (Таблиця 1.7.)

Таблиця 1.7 – Економічна оцінка ефективності інтенсифікації сільськогосподарського виробництва

Аналізуючи дані таблиці 1.7 ми можемо побачити, що валова продукція в 2005 році відносно 2003 року збільшилось на 1 га сільськогосподарських угідь на 165,6%, або 398,3 грн. Це пов’язане з тим що в 2005 році було вироблено продукції найбільше, а також одночасно зменшується кількість сільськогосподарських угідь. Теж саме відбувається з іншими показниками, але на 1000 грн. виробничих витрат валової продукції в 2005 році зменшилось 95,51%, або на 50 грн. Це пов’язане з тим, що в 2005 році виробничі витрати були вищими. Але ріст валової продукції в 2005 році перевищив ріст виробничих витрат в цьому ж році, тому прибуток на тис. грн. виробничих витрат в 2005 році збільшився на 18,2%, також на одного середньорічного робітника по відношенню 2005 року до 2003 року на 244,1% більше прибутку. Це зумовлене збільшенням навантаження на 1 працівника.

2. АНАЛІЗ ВИРОБНИЦТВА СОНЯШНИКА

2.1 Значення і задачі аналізу

Соняшник – провідна олійна культура в Україні. Соняшникова олія – висококалорійний харчовий продукт. Цінними є ненасичені жирні кислоти, вміст яких в олії в середньому досягає 90%, а з них біологічно найкорисніша для людини ліколева (55-60%). Обсяг виробництва соняшнику є одним з основних показників, який характеризує його виробництво. Від його величини залежать обсяг реалізації продукції соняшнику, рівень його собівартості, сума прибутку, рівень його рентабельності, а також і стан господарства в цілому.

Собівартість продукції є також вадливим показником економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. В ньому синтезуються всі сторони господарської діяльності, акумулюються результати використання всіх виробничих ресурсів. Від рівня собівартості продукції залежить також сума прибутку і рівень рентабельності, фінансовий стан підприємства і його платоспроможність, темпи розширеного виробництва, рівень роздрібних цін на сільськогосподарську продукцію. [1]

В ході аналізу вирішуються наступні задачі:

- дістається систематичний контроль за виконанням плану виробництва соняшнику;

- виявляється вплив факторів на обсяг виробництва соняшника;

- виявляються внутрішньогосподарські резерви підвищення виробництва соняшника;

- оцінюється діяльність господарства по використанню можливостей підвищення виробництва соняшника з врахуванням об’єктивних і суб’єктивних факторів;

- розробляються заходи по засвоєнню виявлення резервів збільшення виробництва соняшника. [1]

Аналіз допомагає виявити слабкі і сильні сторони в розвитку сільськогосподарського виробництва і слугує засобом збільшення об’єму виробництва, покращення якості продукції, підвищення продуктивності праці і зниження собівартості.

2.2 Аналіз наявності і динаміки площ під соняшником

Кількість посівних площ визначає основні напрямки розвитку галузей в цілому, оскільки при їх розробці визначаються пропорції між окремими сільськогосподарськими культурами. Співвідношення між ними залежить від урожайності, розміщення культур у сівозміні, потреб народного господарства, економічних умов. [5]

Задачею аналізу є оцінка стану, структури і рівня використання земельного фонду, виявлення резервів подальшого покращення використання земель, збільшення виходу продукції з одиниці земельної площі і шляхів їх реалізації.

Вихід продукції залежить від структури земельних площ.

Таблиця 2.1 - Динаміка і структура посівних площ сільськогосподарських культур в ТОВ «Тур»

Аналізуючи дані таблиці ми бачимо, що посівів сільськогосподарських культур зменшилось на 531га, або на 85,46%. Це зумовлене тим, що в господарстві поступово відбувається скорочення земельних угідь. Тому і доводиться скорочувати кількість площ відведених на посіви, їх структура одночасно зі скороченням земельних угідь також змінюється у відповідності.

2.3 Аналіз виконання плану і динаміки виробництва продукції.

Аналіз виробництва соняшнику доцільно починати з вивчення динаміки його виробництва з оцінкою відбування змін.

Для цього необхідно представити дані про обсяг виробництва соняшника в спів ставних цінах та натуральному виразі. [7]

Таблиця 2.2 – Динаміка виробництва соняшника

Аналізуючи дані таблиці 2.2. ми бачимо, що при порівнянні з 2003 роком виробництво соняшнику поступово зменшується на 25,85%. При порівнянні з минулим роком, ситуація зовсім інша, або його виробництво збільшилось на 10,5%.

На кількість виробництва соняшнику впливають багато факторів, але основними є урожайність і площа посівів. Ці два показники за останні роки знижуються і тому виробництво соняшнику також.

Динаміку виробництва соняшнику доцільно відобразити графічно. (рис. 2.1.)

Рисунок 2.1. Динаміка виробництва соняшника

На графіку чітко відображено по роках, видно, що за 2002-3004 р. виробництво було більш стабільне, а за 2004-2005 рр. різко впало, це пов’язано зі скороченням площ і низькою врожайністю соняшника.

Важливе значення для оцінки виробництва соняшника має аналіз виконання плану по обсягу виробництва продукції по господарству в цілому, так і по окремим бригадам і іншим підрозділам. (таблиця 2.3.)

Таблиця 2.3- Аналіз виконання плану по виробництву соняшника за 2005 р.

По даним таблиці 2.3. ми бачимо на скільки було виконан план виробництва соняшнику в цілому по господарству і окремо по бригадам. Також видно ,що господарство не виконало план на 100%, а лише на 94,8%.

Інша ситуація спостерігається в бригадах. В бригаді №1 план було виконано на 97,6%, а бригаді №2 лише на 77,9% це можна пояснити тим, що поля розташовані трохи в низині. Невиконання плану зв’язане з використанням низькоякісних сортів, несприятливих погодних умов, недотриманням технологічних умов (вже декілька років не вносяться добрива).

2.4 Вплив фактору на відхилення валового збору соняшнику.

Необхідно визначити фактори і причини зміни обсягу виробництва продукції. Обсяг виробництва продукції залежить від розміру посівних площ і урожайності. Зі збільшенням розмірів посівних площ і росту урожайності культур збільшується і валовий збір продукції і навпаки.

Також великий вплив має і структура посівних площ. Чим більша доля високо урожайних культур в загальній посівній площі, тим вище при інших умовах валовий вихід продукції і навпаки. Також на обсяг виробництва продукції має вплив загибель посівів. [13]

Методику розрахунку впливу факторів розглянемо на прикладі (таблиця 2.3.)

Таблиця 2.4. – Вихідні дані для факторного аналізу валового збору соняшнику

З таблиці 2.4 ми бачимо, що на 100% план виробництва соняшнику не виконано. Не вистачає до плану 740 ц , або 94,5. Для виявлення ступеню кожного фактора на валовий збір способу ланцюгової підстановки в розрахунок слід внести 2 наступних показника і валовий збір продукції при плановій врожайності і фактичні площі посіву; валовий збір продукції при плановій врожайності і фактично зібрані площі. [7]

Розрахунок впливу факторів на валовий збір соняшнику наведено в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 – Розрахунок впливу факторів на валовий збір соняшника

Аналізуючи дані, можна зробити такі висновки позитивний вплив на виробництво соняшнику здійснила площа посіву, за рахунок того, що вона була збільшена додатково отримати 747,3 ц соняшнику, а негативний вплив – врожайність, за рахунок не врожайності нижче за планову не дотримано 1477,5 ц соняшнику.

2.5. Аналіз динаміки урожайності соняшнику

Урожайність сільськогосподарських культур, залежить з одного боку від рівня організаційно-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств, а з другого – від природно кліматичних умов. Основними завданнями динаміки є виявлення і кількісна характеристика основних тенденцій розвитку суспільно-економічних явищ.

Урожай і урожайність – найважливіші результативні показники сільськогосподарського виробництва. В цілому рівень урожайності відображає рівень економічних і природних умов, а також якість організаційно-господарської діяльності господарства. Під урожаєм (валовим виробництвом) розуміють загальний обсяг продукції. Зібраної у усієї площі посіву окремих культур або їх груп.

Урожайність – це середній обсяг продукції з одиниці посівної площі. Урожай є результатом складного процесу вирощування культур, в якому переплітаються економічні, біологічні і природні процеси відтворення.

Проаналізуємо динаміку урожайності соняшнику.

Таблиця 2.6- Аналіз рядів динаміки соняшника

(2.2)

, (2.3)

Де ∆ - середній абсолютний приріст, га;

Σ∆ - абсолютний приріст урожайності за досліджуваний період, га;

П- кількість років в періоді;

Кзр – середній коефіцієнт зростання посівної площі;

Тпр – середній темп приросту;

Тзр – середній темп зростання.

Дані таблиці показують, за 1997-2004 роки урожайність знизилась на 0,56ц, або на 4,2%. В останні роки абсолютні прирости: темпи приросту урожайність зменшилась. Абсолютне значення 1% приросту в 2005 році порівняно з 1998 не змінилось і становить 0,13%, але на протязі цих років значення змінювалось і в 2000 р. , в 2004 році воно було найбільшим та складало 0,17%.

Рівні ряду динаміки формуються як під впливом постійно діючих факторів, пов’язаних з інтенсифікацією сільськогосподарського виробництва, так і під впливом випадкових причин окремих періодів.

Найпростішим способом виявлення основної тенденції розвитку є укрупнення періодів (таблиця 2.7.).

Таблиця 2.7 – Вирівнювання динаміки урожайності соняшнику

Дані таблиці 2.7. показують , що урожайність соняшнику під впливом метеорологічних умов в окремі роки помітно коливається. Це приховує закономірне її зростання за рахунок інтенсифікації виробництва. Об’єднання окремих років у трирічні періоди дасть змогу усередити мете реологічні умови і виявити тенденцію зростання чи зниження урожайності соняшника.

Різновидом укрупнення періодів є згладжування рядів динаміки за допомогою ковзної середньої. Суть цього способу у тому, що при стійкому інтервалі кожну наступну середню обчислюють зсуваючи період на одну дату. (таблиця 2.8.)

Таблиця 2.8 – Розрахунок ковзної середньої урожайності соняшнику

Дані таблиці 2.7. показують, що при згладжуванні коливання років – рівнів врожайності, вона зменшує своє коливання і наближується до стабільного рівня. Але все одно коливання помітні.

Краще це можна розглянути на графіку (рис. 2.2.)

Рисунок 2.2 Динаміка врожайності соняшника

Середній абсолютний приріст урожайності соняшника за 1997-2005 роки становитиме:

ц/га

Отже початковий рівень урожайності соняшнику дорівнює 12,2 ц/га, а кожний наступний вирівняний рівень зменшуватиметься на 0,07 ц/га

Середньорічний коефіцієнт зростання урожайності соняшника за 1997-2005 роки становитиме:

Отже, вирівняні рівні урожайності соняшнику щороку зменшувались в 0,99 рази.

Порядок вирівнювання динамічного ряду за параболою та по прямій поданій в таблиці 2.9.

Таблиця 2.9 – Вирівнювання ряду урожайності соняшнику по прямій, по параболі.

Аналізуючи дані таблиці 2.9. можна зробити висновки, що рівняння прямої, яка характеризує динаміку урожайності соняшника матиме такий вигляд:

Yt= 14,73+0,0055*t,

Це означає, що в 1996 році, який передує досліджу вальному періоду, вирівняна урожайність соняшника становила 14,73 ц/га, а середній щорічний приріст урожайності дорівнюють 0,0055 ц.

Рівняння параболи 2 порядку матиме вигляд:

Yt=16,292+0,0055*t – 0,2348* t2 ,

Це означає, що 1996 році вирівняна врожайність становила 16,292 ц/га, початкова швидкість зростання урожайності 0,0055ц/га, а прискорення зміни щорічних приростів – 0,2348ц/га. Вирівняну динаміку урожайності соняшнику можна роздивитися на рисунку 2.3.

Рисунок 2.3 Вирівнювання динаміки врожайності соняшника.

Великий вплив на урожайність здійснює виконання плану по впровадженню більш перспективних і високоврожайних сортів. З причини недовиконання плану посіву одних сортів і перевиконання по інших змінюється в співвідношенні між ними. Якщо збільшується частина більш врожайних сортів, то в результаті середня урожайність культури зростає і навпаки.

Розрахувати вплив даного фактора на зміну урожайності соняшника можна способом абсолютних різниць.

Для цього пропонується розглянути таблицю 2.10.

Таблиця 2.10 –Розрахунок впливу структури сортів на середню врожайність соняшника.

Дані таблиці 2.10. показують, що при зменшенні питомої ваги більш врожайних сортів Запорізький 28 середня урожайність соняшнику знизилась на 0,102 ц.

Урожайність сільськогосподарських культур окрім перемінних факторів, залежить від цілого ряду інших агротехнічних заходів: якості і засобів обробітку грунту розміщення культури в сівозміні способів і сортів за посівами угоду, обробітку тощо, застосування біологічних і хімічних засобів, вапнування, гіпсування грунту, строків збирання врожаю (таблиця 2.11.)

Таблиця 2.11 – Вплив строків збирання на урожайність

Дані таблиці 2.11. показують, що господарства при закінченні збирання врожаю з кожного гектара втрачало 1,63 ц, а зі всієї площі – 81,5 ц, так роботу , щоб врожай було зібрано в оптимальні строки, щоб зменшити втрати врожаю до мінімуму.

Також великий вплив на урожайність здійснюють заходи по підготовці грунту та догляд за посівами соняшнику (таблиця 2.12.)

Таблиця 2.12 – Вплив заходів по підготовці грунту на урожайність соняшнику.

Отже дані таблиці 2.12. показують, що якщо б господарство мало можливість провести всі заходи в повному обсязі, то не відбулися б такі втрати соняшнику аж 5062,8 ц.

2.6. Аналіз собівартості соняшнику

Собівартість продукції є важливим показником економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. В ньому синтезують всі сторони господарської діяльності, аналізується результат виконання, використання всіх виробничих ресурсів.

Зниження собівартості – одна з першочергових і актуальних задач суспільства кожної галузі, підприємства. Від рівня собівартості продукції залежить сума прибутку і рівень рентабельності, фінансовий стан підприємства і його платоспроможність темпи розширеного відтворення, рівень закупки і роздрібних цін на сільськогосподарську продукцію.

Особлива актуальність – проблема зниження собівартості набуває на сучасному стані. Пошук резервів її зниження допомагає багатьом господарствам підвищити свою конкурентоспроможність, уникнути банкрутства і вижити в умовах ринкової економіки. Важливу роль в цьому повинен відіграти аналіз господарської діяльності підприємства, основним завданням якого є:

здійснення системного контролю за виконанням плану зниження собівартості продукції;

вивчення впливу факторів на зміну її рівня;

вивчення резервів зниження собівартості продукції;

об’єктивна оцінка діяльності підприємства по використанню можливостей зниження собівартості і розробка заходів спрямованих для засвоєння виявлення резервів.

Динаміку і структуру собівартості 1 ц соняшнику показано у таблиці 2.13.

Таблиця 2.13 – Динаміка і структура собівартості 1 ц соняшнику

Згідно даним таблиці 2.13. собівартість соняшнику знизилась на 5,07 грн, або на 86,23%. В основному це пов’язано з тим, що не вистачало засобів для повної підготовки грунту та догляду за посівами і тому всі роботи по вирощуванню соняшнику не були проведені, а витрати скоротились, але поряд з цим було втрачено і врожай від недовиконання заходів по вирощуванню соняшнику.

Найбільша питома вага в структурі собівартості приділяється оплаті праці в 2005 році вона становила 147,56, також значну частину в структурі займають роботи та послуги – 51,58%, бо це трудомістка культура і тому потребує додаткового догляду.

Найважливішими чинниками, які впливають на собівартість соняшнику, є виробничі витрати на 1 га посівної площі та урожайність (таблиця 2.14.)

Таблиця 2.14 – Вплив основних факторів на собівартість соняшнику

Аналізуючи дані таблиці 2.14. можна зробити висновок, що відбулося зниження собівартості соняшнику в 2005 році відносно 2004 року. Що є позитивним для господарства. Поте розглядаючи зміни собівартості за рахунок впливу факторів можна сказати, що зниження собівартості на 8,34 грн. відбувалося за рахунок зниження витрат на 1 га посівної площі . урожайність в звітному році на зниження собівартості впливає позитивно і підвищує собівартість на 0,72 грн. також потрібно розглянути на скільки було виконано план по зниженню собівартості.

Дані таблиці 2.15. показують, що план по зниженню собівартості соняшника не було виконано, бо фактична собівартість перевищує планову на 5,9%. Було виконано план по окремим статтям і насіння, інші витрати загально-виробничі витрати. Отже виходячи з цього можна знищити ті статті, які не були дотримані плану, задіяти невикористанні резерви.

Таблиця 2.15 – Аналіз виконання плану собівартості соняшнику

2.7. Резерви зниження собівартості соняшнику

Резерви зниження собівартості можна згрупувати таким чином:

1. ті які можуть бути використані без додаткових витрат. До них відносять резерви, які можуть бути виявлені за рахунок таких джерел: ліквідація додаткових витрат по окремим статтям витрат, по конкретному виду продукції, зниження вартості поданих основному виробництву послуг допоміжних і обслуговуючих виробництв, приведення в дію резервів збільшення виробництва валової продукції (таблиця 2.16.).

Отже, якщо попередньо проектовані дані собівартості соняшнику, то можна запропонувати зниження окремих статей витрат, робота та послуги дуже завищені в господарстві, їх можна скоротити до 6 грн на 1 ц, також можна скоротити загально виробничі витрати з 1,72 до 1,5, та інші витрати на утримання основних засобів не значно, але все таки з 0,82 до 0,7 грн. отже якщо знизити ці витрати до проектованих, то можна отримати зниження собівартості 1 ц на 4,99 грн, або на 15,71%.

Таблиця 2.16 – Зниження витрат по окремим статтям (грн) на 1 виробництва соняшника

2. ті які потребують незначних витрат і можуть бути використані в календарному або господарському році: покращення структури посівних площ, правильне комплектування агрегатів, внесення оптимальних доз добрив. Отже запропонуємо внести органічні добрива, які вже на протязі багатьох років не вносяться в грунт.

Як зміниться загальна кількість витрат (таблиця 2.17.)

Розрахуємо скільки добрив потрібно на всю площу відведену в розрахунку 30 т на 1 га

30*1012 = 30360т

Далі визначимо витрати на придбання цього добрива (за 1т, 4,5 грн.)

30360*4,5 = 136620 грн.

Таблиця 2.17 – Всього витрат на виробництво соняшнику (грн)

З таблиці 2.17. видно, що в пропонуємому році збільшилися загальні витрати за рахунок придбання добрив.

Визначимо валовий збір при плановій урожайності 25 ц/га:

25*1012=25300 ц

Отже собівартість 2 ц соняшника після внесення органічних добрив становитиме:

763600/25300=30,18 грн

Визначена собівартість зменшилась від фактичної на 1,58 грн., або на 4,97%, але при цьому зросла врожайність яка вплинула на валовий збір.

3. ті, які потребують значних капітальних вкладень і будуть виконані в перспективі проведення меліоративних або зрошувальних робіт впровадження нових сортів. Суму цих резервів визначають порівнюючи розрахункову собівартість з урахуванням додаткових витрат і додаткового виходу продукції із собівартістю попереднього періоду.

Збільшення виробництва насіння соняшника повинно виконуватися за наступними заходами:

збільшення посівних площ;

покращення їх структури;

збільшення урожайності соняшнику.

В господарстві є можливість провести розкорчовку і тим самим збільшити пощу посівів, і тим самим виробництво соняшнику (таблиця 2.18).

- виявити сільськогосподарські внутрішні резерви для підвищення виробництва соняшнику.

- розробляються заходи по засвоєнню виявлення резервів збільшення виробництва.

Аналізуючи виробництво соняшнику можна зробити висновки, що виробництво соняшнику в 2001 по 2003 рр. було більш стабільним, а за 2004 і 2005 роки впало, це в першу чергу пов’язано зі скороченням посівних площ, через розпаювання і низьку врожайність.

Велике значення має оцінка виробництва соняшнику за планом по господарству, також зміна сівозмін, загибель посівів.

Мої пропозиції: позитивний вплив на виробництво соняшнику здійснює збільшення площ посівів, додержання сівозмін, впровадження зрошувальних систем в господарстві, внесення органічних добрив, підвищення рівня кваліфікації і стимулювання працівників, впровадження нових високоврожайних сортів, що є ефективним і приводить до збільшення урожайності з 1 га і відповідно до зниження собівартості.

Краще впровадити комплексні заходи. Обробітку грунту, в першу чергу оранку, так як вона має найбільший вплив на врожайність.

Всі заходи по підприємству врожайності у відповідному співвідношенні впливають на собівартість насіння соняшнику.

Таблиця 2.18. – Резерв збільшення виробництва соняшнику за рахунок більш повного використання земельних ресурсів.

Аналізуючи дані таблиці 2.18. можна сказати, що господарство за рахунок розкорчування, тощо, може збільшити виробництво насіння соняшнику. Площа може збільшитися на 150га, а якщо площу збільшити на цю цифру, то можна отримати валовий збір соняшнику на 14,82% або на 1896 ц більші.

Також збільшення виробництва насіння соняшнику можна досягти за рахунок збільшення врожайності. Збільшення врожайності можливо досягти за рахунок застосування агротехнічних заходів (таблиця 2.19)

Таблиця 2.19 – Розрахунок прибавки врожаю соняшнику внаслідок застосування агротехнічних заходів ц/га

культура

добрива азотні

добрива фосфорні

добрива калійні

разом ц/га

прибавка за рахунок внесення мінеральних добрив

прибавка за рахунок внесення мін. добрив, що планується.

планується внесення органічних добрив т/га

прибавка за рахунок внесення добрив т/га (довідні дані)

планується прибавка врожаю за рахунок внесення органічних добрив ц/га

прибавка в результаті повної ротації сівозміни ц/га (довідні дані)

прибавка від впровадження нового сорту (довідні дані)

прибавка за рахунок засобів захисту рослин ц/га (довідні дані)

загальна прибавка врожаю внаслідок комплексу агротехнічних заходів ц/га.

Аналізуючи дані таблиці 2.19 ми бачимо, що за рахунок здійснення деяких агротехнічних заходів урожайність зросте на 7,92 ц, а разом з цим зросте і валовий збір насіння соняшнику. Запропонована врожайність складатиме 20,56%, а валовий збір при такій врожайності 20806,72 ц. валовий збір зросте на 62,65%, або на 8015,04 ц в цілому по господарству.

ВИСНОВКИ

Під час виконання курсової роботи я засвоїл курс дисципліни «Аналіз господарської діяльності сільськогосподарського підприємства». В даній курсовій роботі і досліджував і аналізував виробництво і собівартість насіння соняшнику.

Моє господарство, займається виробництвом соняшника, в першу чергу маю зауважити, що воно розташоване в сприятливих умовах клімату для даної місцевості, що має пряме відношення урожайності і валового збору насіння соняшнику, так як недостатня кількість опадів, нерівномірність, висока температура дуже сильно впливає на валовий збір в цілому по господарству і собівартість.

Соняшник має в господарстві питому вагу в структурі товарної продукції 31,39%, це означає що йому надається велике значення у виробництві продукції (таблиця 1.2).

Також велике значення має зібрання насіння соняшнику в оптимальні строки, так як запізнення збору урожаю призводить до втрат валової продукції і підвищення вартості виробництва продукції. Значення і задачі аналізу виробництва соняшнику:

систематизувати контроль за виконанням плану виробництва соняшнику;

виявлення впливу факторів на обсяг виробництва соняшнику;

резерви по зниженню собівартості насіння соняшнику в господарстві, за рахунок чого господарство має збільшити конкурентну спроможність підприємства.

Значний вплив здійснює проектування витрат по виробництву насіння соняшнику і їх зниження і додержання встановлених нормативів.

В моєму господарстві всі вище вказані доходи в різних відношеннях до собівартості поступово проводяться, але в не достатній кількості, щоб суттєво знищити собівартість, але в майбутньому підприємство на мій погляд має змогу це здійснити. Але в даному періоді план зниження собівартості насіння соняшнику не було виконано , бо фактично собівартість перевищує планову на 5,9%.

Всі заходи по зниженню собівартості підприємство для виробництва соняшнику не впровадило, але в наступному періоді воно впровадить деякі нові заходи.

СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ

1. Данилан А.А. Бухгалтерський учет в с/х предприятиях –М: АгроПромИздат, 1990-287 с.

2. Загородний В.И. Малофеев Т.Е. , Трубилин И.Т. Анализ хозяйственной деятельности с/х предприятий – М.: АгроПромИхдат, 1990-336с.

3. Завгородний В.И. «Учет и внутренний аудит финансово-расчетных операций в условиях функционирования АРМ бухгалтера» / Бухгалтерский учет и аудит №2-3, 1994, с. 26

4. Звіти підприємства 2003-2005 роки

5. Іващенко В.І. Болюх М.А. «Економічний аналіз господарської діяльності»: навч. Посібник – К: ЗАТ «Нічлава», 2001-204 с.

6. Кобзарь Г.А., Бабошко Б.М. «Аналіз господарської діяльності с/г підприємств» - справ очник – М.: Колос , 1990-290 с.

7. Ковянов С.І. , Свободі В.А. «Экономические показатели деятельности с/х предприятий». Справ очник М: АгроПромИздат, 1991, 303 с.

8. Лобас Н.Г. «Организация фермерських хазяйств, кооперативов, арендых подразделений, акционерных обществ и ферм в с/х в условиях перехода к рыночной экономике».К: УкрНИИНТИ госплана у УССР. 1990-243 сю

9. Попович Т.Я. «Економічний аналіз діяльності суб’єктів господарювання» підручник –Тернопіль. Економічна думка, 2001 , 454 с .

10. Первинні документи підприємства 2001-2005 р.

11. Савицкая Г.В. «Анализ хозяйственной деятельности» - учебное пособие 4 издание , переработка и дополнение Минск, 1999, 618 с.