Організація та методика бухгалтерського обліку і аналізу основних засобів

Вступ

Основні засоби займають вагоме місце в господарській діяльності підприємства, їх частка дозволяє оцінити рівень забезпеченості необхідними умовами для здійснення фінансової діяльності суб’єктом господарювання. Успішне вирішення завдань управління основними засобами та обґрунтування інвестиційної політики в їх частині вимагає ефективного обліку та різнобічного використання інформації, яка надається. Надзвичайної актуальності управління основними засобами набуває у зв’язку з широким розповсюдженням застосування прикладних програм з обліку, аналізу, аудиту, корпоративного управління тощо.

Функціонування суб’єктів господарювання в умовах жорсткої конкуренції та економічної нестабільності робить актуальним питання раціональності організації і методики обліку та аналізу основних засобів.

Проблема удосконалення обліку та аналізу основних засобів є однією із найбільш дискутованих у сфері управління діяльністю підприємства останніми роками та є предметом дослідження багатьох науковців та практиків. Значний внесок у розвиток теорії і методології бухгалтерського обліку, аналізу і аудиту основних засобів зробили українські та зарубіжні вчені: О.С. Бородкін, Ф.Ф.Бутинець, Б.І.Валуєв, А.М.Герасимович, Г.Г.Кірейцев, М.В.Кужельний, В.Г.Линник, Ю.І.Осадчий, В.В.Сопко, М.Г.Чумаченко, М.І.Баканов, В.Ф.Мец, І.А.Бланк, Є.В.Мних, Л.В.Нападовська, Ю.С.Цал-Цалко, Г.В.Савицька та інші.

Віддаючи належне науковим напрацюванням вчених, слід відзначити, що окремі питання удосконалення обліку та аналізу основних засобів в умовах переходу до міжнародних стандартів якості інформації потребують подальшого науково-практичного дослідження та уточнення.

Все це свідчить про необхідність всебічного вивчення і вирішення проблем обліку та аналізу основних засобів в умовах корінної перебудови діяльності підприємств, що зумовило вибір теми дипломної роботи, її актуальність, цільову спрямованість і структуру.

Мета дослідження полягає у розкритті організації та методики бухгалтерського обліку і аналізу основних засобів та розробці рекомендації щодо їх удосконалення.

Мета дослідження зумовила необхідність вирішення в роботі таких завдань:

- розкрити економічну сутність основних засобів, їх класифікацію і оцінку;

- дослідити значення і завдання обліку та аналізу в управлінні основними засобами підприємства;

- надати характеристику господарсько-фінансової діяльності ДП «Шишацького заводу мінеральних вод» та постановки обліково-аналітичної роботи;

- розкрити організацію синтетичного та аналітичного обліку руху основних засобів на підприємстві;

- дослідити облік амортизації (зносу) та ремонту основних засобів;

- розкрити відображення інформації про основні засоби у фінансовій звітності;

- дослідити удосконалення обліку основних засобів в умовах використання комп'ютерних технологій;

- розкрити організацію і методику аналізу основних засобів виробничого підприємства;

- оцінити ефективність використання основних засобів підприємства;

- визначити шляхи підвищення ефективності використання основних засобів ДП «Шишацького заводу мінеральних вод».

Об’єктом дослідження є облік та аналіз основних засобів підприємства. Предметом дослідження є теоретичні аспекти та діюча практика обліку і аналізу основних засобів підприємства.

З метою реалізації поставлених у дипломній роботі завдань було використано методи діалектичного пізнання; комплексу методичних прийомів математичної статистики, економічного, логічного, системного і структурного аналізу, інформаційного та економіко-математичного моделювання, балансової ув’язки фінансово-економічних показників, графічного зображення, а також економічного контролю. Відповідні розрахунки та графічне представлення результатів дослідження здійснено за допомогою програми Excel.

Теоретичною основою роботи стали закони, нормативно-правові документи Кабінету Міністрів, Міністерства фінансів, Міністерства статистики, статистичні довідники, підручники, навчальні та практичні посібники, монографії та наукові публікації зарубіжних і вітчизняних фахівців.

Інформаційною базою дослідження стали теоретичні та методологічні розробки вітчизняних та зарубіжних науковців, аналітичні матеріали, джерелами яких були наукові публікації, інформація бухгалтерського обліку, фінансової та статистичної звітності ДП «Шишацький завод мінеральних вод» за 2006-2008 рр.

Суб’єктом дослідження обрано ДП «Шишацький завод мінеральних вод», основним напрямком діяльності якого є виробництво та реалізація мінеральних питних вод.

Практична значимість дослідження полягає у поглибленому вивченні змісту основних засобів підприємства, узагальненні діючої методики обліку та аналізу основних засобів, визначенні шляхів поліпшення ефективності використання основних засобів ДП «Шишацький завод мінеральних вод».

Розділ 1. Теоретичні основи обліку, аналізу та аудиту основних засобів

1.1 Економічна сутність основних засобів, їх класифікація і оцінка

Для нормального функціонування підприємству необхідно, щоб постійно відбувалося відтворення його основного капіталу.

Побудова ринкової економіки і нова економічна ситуація цілком закономірно зумовлюють уточнення економічної категорії “основний капітал”. Так, на етапі становлення економічної науки капітал розглядався як «не гроші, а те, що купується на гроші, тобто засоби виробництва, або нагромаджена вартість» (Ф.Кене); або «накопичений запас продуктів праці, що виникає в результаті нагромадження» (Д. Мілль); та «запас продукції, що приносить прибуток або за допомогою якого створюються нові блага» (А. Сміт) [31].

К. Маркс, на відміну від А. Сміта та Д. Рікардо, які бачили у капіталі речову форму, визначає його як форму виразу класових виробничих відносин [30] (табл. 1.1.1).

У сучасній науковій літературі немає єдиного визначення основного капіталу, що підкреслює його багатогранність. Так, на думку Кукурудзи, основний капітал - це та частина продуктивного капіталу, яка бере участь в кількох виробничих циклах, свою вартість переносить на створюваний продукт частинами і в процесі виробництва не змінює своєї натуральної форми (будівлі, споруди, машини, обладнання і т.д.) [45].

Кленін О.В. уточнює, що основний капітал промислового підприємства – це основні засоби, нематеріальні активи та земельні ресурси, які використовуються у виробничій діяльності протягом тривалого періоду з метою одержання доходу [23].

Мельник В.В. ототожнює довгострокові активи та основний капітал як вкладення коштів у нерухомість, облігації, акції, запаси корисних копалин, спільні підприємства, нематеріальні активи і т. ін. [56]

Таблиця 1.1.1. Економічна сутність основного капіталу

Одночасно, усі науковці погоджуються, що основною складовою основного капіталу підприємства є основні засоби. Відтворення основного капіталу – це процес безперервного відшкодування вартості основних засобів та нематеріальних активів за рахунок амортизаційного фонду, їх оновлення на новій технічній, технологічній та програмнійоснові, а також зростання вартості основного капіталу за рахунок частини створеного додаткового продукту. Важливу роль в управлінні процесом відтворення основних засобів відіграють бухгалтерський облік, аналіз, аудит.

Згідно з П(С)БО 7 основні засоби – це матеріальні активи, що підприємство утримує з метою використання їхній у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здачі в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яким більш одного року (або операційного циклу, якщо він більш року).

Термін корисного використання (експлуатації) – очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством або з їхнім використанням буде виготовлений (виконаний) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг).

Об'єкт основних засобів – закінчений пристрій; конструктивно відособлений предмет, призначений для виконання визначених самостійних функцій; відособлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їхнього обслуговування загальні пристосування, пристрої, керування і єдиний фундамент, у результаті чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - визначену роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно. Якщо один об'єкт основних засобів складається з частин, що мають різний термін корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів.

Норми П(С)БО 7 застосовуються підприємствами, організаціями й іншими юридичними особами усіх форм власності (крім бюджетних установ) і не поширюється на невідтворні природні ресурси.

Проте практикою доведено, що сучасне законодавство змушує підприємства вести два види обліку основних засобів – податковий і бухгалтерський. Тому важливо усвідомлювати різницю між обліком основних фондів у податковому й основних засобів у бухгалтерському обліку.

Для цілей оподатковування основних фондів основними є Закони України «Про оподаткування прибутку підприємства» (далі – Закон про прибуток) і «Про податок на додану вартість» (далі – Закон про ПДВ).

Термін «основні фонди» для податкового обліку визначений п.п. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону про прибуток. Відповідно до даного підпункту основні фонди - це матеріальні цінності, призначені платником податків для використання в господарській діяльності платника податків протягом періоду, що перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, і вартість яких перевищує 1 000 грн. і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом. Критерій віднесення до основних фондів тільки тих матеріальних цінностей, вартість яких перевищує 1 000 грн., установлений Законом України від 01.07.04 р. № 1957-IV "Про внесення змін до закону "Про оподаткування прибутку підприємства" (далі - Закон № 1957) і діє з 01 липня 2004 року.

За економічною сутністю поняття «основні засоби» і «основні фонди» тотожні.

Однією з відмінностей обліку основних засобів у бухгалтерському й основних фондах у податковому обліку є те, що в податковому обліку п.п. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8 Закону про прибуток визначено перелік основних фондів, витрати на придбання (створення) яких не амортизуються. До них частково відносяться фонди, визначені як невиробничі.

Згідно з діючою типовою класифікацією основні засоби групуються за їх функціональним призначенням, галузями, речовим натуральним характером і видами, за використанням і належністю (рис 1.1.1).

Основні засоби за функціональним призначенням та видом діяльності (виробнича, комерційна, банківська) поділяють на такі класи:

- виробничі основні засоби, що безпосередньо беруть участь у виробничому (комерційному, банківському) процесі або сприяють його здійсненню (будови, споруди, силові машини й устаткування, робочі машини і обладнання тощо, які діють у сфері матеріального виробництва);

- невиробничі основні засоби, що не беруть безпосередньої або побічної участі у процесі діяльності і призначені здебільшого для обслуговування комунальних і культурно-побутових потреб трудящих (будови і споруди, обладнання, машини і апарати тощо, використовувані у невиробничій сфері).

Згідно зі спеціальною класифікацією основні засоби поділяються за галузями народного господарства: промисловість, будівництво, сільське господарство, транспорт, зв'язок тощо.

За натурально-речовими ознаками основні засоби поділяють на окремі види: земля, будови, споруди, передавальне обладнання, машини й устаткування, які, в свою чергу, поділяються на силові машини й устаткування, робочі машини й устаткування, вимірювальні та регулюючі прилади й лабораторне устаткування, обліковувальну техніку, інші машини й устаткування (транспортні засоби, інструменти, виробничий інвентар і приналежності, господарський інвентар), робочі та продуктові тварини, багаторічні насадження і т. ін.

До кожної з цих груп належать основні засоби різних найменувань. Наприклад, до групи будови — корпуси цехів, склади, лабораторії тощо. До транспортних засобів — автомобілі, трактори, електровози, тепловози тощо. До групи інвентаря, інструменту та інших основних засобів — меблі, вимірювальні прилади тощо.

Класифікація основних засобів за наведеними групуваннями є основою синтетичного обліку.

За використанням основні засоби поділяють на діючі (усі основні засоби, що використовуються у господарстві), недіючі (ті, що не використовуються в даний період часу через тимчасову консервацію підприємства або окремих цехів), запасні (різне устаткування, що перебуває в резерві і призначене для заміни об'єктів основних засобів, що вибули або ремонтуються). За такого групування визначають суму амортизації.

Істотне значення в обліку основних засобів має розподіл їх за ознакою належності на власні й орендовані.

Орендовані основні засоби показуються в балансі орендодавця або орендаря так, щоб запобігти можливості подвійного врахування одних і тих самих засобів.

Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби (рахунок обліку 10 «Основні засоби») класифікуються за такими групами:

- земельні ділянки;

- витрати на поліпшення земель;

- споруди і передаточні пристрої;

- машини й устаткування;

- транспортні засоби;

- інструменти, приладдя, інвентар (меблі);

- робоча і продуктивна худоба;

- багаторічні насадження;

- інші основні засоби.

Бухгалтерський облік ведеться за кожним об'єктом основних засобів окремо.

На практиці такий перелік основних засобів не дає вичерпної інформації для безпомилкового віднесення основного засобу до певної групи і більш докладних інструкцій з цього приводу законодавство не надає.

Необхідно також відзначити, що Міністерство фінансів у листі від 17.11.2003 р. № 31-04200-04-5/5570 для визначення складу машин і устаткування рекомендує використовувати Класифікатор основних фондів, затверджений наказом Держкомстандарту від 19.08.97 р. № 507.

У податковому обліку відповідно до п.п. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону про прибуток основні фонди підлягають розподілові по наступних групах:

- група 1 - будинку, спорудження, їхні структурні компоненти і передавальні пристрої, у тому числі житлові будинки і їхні частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі;

- група 2 - автомобільний транспорт і вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади й інструменти, інше конторське (офісне) устаткування, пристрої і приналежності до них;

- група 3 - будь-які інші основні фонди, не включені в групи 1, 2, 4;

- група 4 - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичної обробки інформації, їхнє програмне забезпечення, зв'язані з ними засобу зчитування або печатки інформації, інші інформаційні системи, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Як бачимо, для податкового обліку перелік груп основних фондів теж не вичерпним. Тому для їхньої класифікації також варто керуватися згаданим Класифікатором. При цьому, як відзначає ДПАУ у своєму листі від 16.04.2004 р. № 2914/6/15-1116, його варто застосовувати з урахуванням діючих норм Закону про прибуток. Тобто якщо виникають протиріччя між положеннями Класифікатора і Закону про прибуток, то пріоритет мають норми Закону про прибуток.

Відзначимо, що ДПАУ у листі від 23.02.2004 р. № 1299/16/15-1116 щодо віднесення до складу основних фондів будівельної організації тимчасових (нетитульних) споруд повідомляє, що будинку, будівлі, їхні структурні компоненти і передатні пристрої, у тому числі житлові будинки і їхні частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі відносяться до першої групи основних фондів.

У листі від 17.11.2003 р. № 9417/6/15-1316 ДПАУ повідомляє, що програмне забезпечення, незалежно від того, придбане воно окремо від електронно-обчислювальних машин або разом, але після 1 січня 2003 року, за умови використання його в господарській діяльності платника податків можна віднести до четвертої групи основних фондів.

Устаткування для обробки грошей (устаткування і пристрої для перерахування, сортування, упакування, контролю дійсності грошей), як відзначає ДПАУ в листі від 15.10.2003 р. № 8558/6/15-1316, варто відносити до другої групи основних фондів, як електромеханічні прилади й інструменти.

Після розгляду класифікації можна визначити друге важливе розходження між основними засобами в бухгалтерському й основних фондах у податковому обліку: класифікація основних засобів по групах у податковому і рахункам у бухгалтерському обліку не збігається.

П(С)БО 7 виділяє в окремий розряд основних засобів так називані «інші необоротні матеріальні активи», які класифікуються так: бібліотечні фонди, необоротні матеріальні активи, тимчасові (не титульні) споруди, природні ресурси, зворотня тара, предмети прокату, інші необоротні матеріальні активи

У Законі про прибуток з перерахованих вище необоротних матеріальних активів окремо згадуються тільки бібліотечні фонди як такі, що не підлягають амортизації.

Крім цього, з 1 липня 2004 р. в податковому обліку Законом № 1957 був уведений вартісної критерій віднесення матеріальних цінностей до основних фондів. Матеріальні цінності, термін служби яких більш 365 днів а вартість менш або дорівнює 1 000 грн., до основних фондів не відносяться. Витрати на їхнє придбання відповідно до п.п. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону про прибуток, відносяться до складу валових витрат у загальному порядку і враховуються для цілей застосування п. 5.9 ст. 5 цього закону.

Інші необоротні матеріальні активи не мають особливостей в оподатковуванні і тому що термін їхньої служби більш року, то вони повинні класифікуватися по одній з чотирьох груп основних фондів.

Відповідно до П(С)БО 7 об'єкт основних засобів визнається активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена.

Актив відображається в балансі за умови, що оцінка його може бути достовірно визначена і очікується отримання в майбутньому економічних вигод, пов'язаних з його використанням.

Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Первісна вартість об'єкта основних засобів складається з таких витрат: суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків); реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству); витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів; витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів; інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Витрати на сплату відсотків за користування кредитом не включаються до первісної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок позикового капіталу.

Первісна вартість об'єктів основних засобів, зобов'язання за які визначені загальною сумою, визначається розподілом цієї суми пропорційно до справедливої вартості окремого об'єкта основних засобів.

Первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання з урахуванням витрат, передбачених п. 8 П(С)БО 7 «Основні засоби».

Первісною вартістю основних засобів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість з урахуванням витрат, передбачених п. 8 П(С)БО 7 «Основні засоби».

Первісна вартість об'єктів, переведених до основних засобів з оборотних активів, товарів, готової продукції тощо дорівнює її собівартості, яка визначається згідно з П(С)БО 9 "Запаси" та 16 "Витрати".

Первісна вартість об'єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об'єкт, дорівнює залишковій вартості переданого об'єкта основних засобів. Якщо залишкова вартість переданого об'єкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю об'єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об'єкт, є справедлива вартість переданого об'єкта з включенням різниці до витрат звітного періоду.

Первісна вартість об'єкта основних засобів, придбаного в обмін (або частковий обмін) на неподібний об'єкт, дорівнює справедливій вартості переданого об'єкта основних засобів, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) під час обміну.

Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта.

Залишкова вартість основних засобів зменшується у зв'язку з частковою ліквідацією об'єкта основних засобів.

Витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.

Підприємство може переоцінювати об'єкт основних засобів, якщо залишкова вартість цього об'єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу.

Переоцінена вартість - вартість необоротних активів після їх переоцінки. У разі переоцінки об'єкта основних засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об'єктів групи основних засобів, до якої належить цей об'єкт.

Вартість основних засобів (крім вартості землі і незавершених капітальних інвестицій) є об'єктом амортизації.

Амортизація – систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Зменшення корисності – втрата економічної вигоди в сумі перевищення залишкової вартості активу над сумою очікуваного відшкодування.

Знос основних засобів – сума амортизації об'єкта основних засобів з початку його корисного використання

Вартість, яка амортизується, - первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

Ліквідаційна вартість – сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов'язаних з продажем (ліквідацією).

Відповідно до п. 7 П(С)БО 7 «Основні засоби» основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об’єкт основних засобів. Формування первісної вартості в бухгалтерському обліку також регламентовано нормами П(С)БО 7 «Основні засоби». У податковому обліку формується балансова вартість окремого об’єкта (для об’єктів 1 групи) або відповідної групи основних фондів.Критерії формування первісної і балансової вартості представлені у табл. 2.1.

Для правильного обліку основних засобів необхідно вірно визначати і розрізняти моменти «взяття» основних засобів на баланс, момент введення в експлуатацію, момент початку нарахування бухгалтерської і податкової амортизації і моменти зміни вартості груп основних фондів. Ознаки для визначення таких моментів представлено в табл.1.1.2, 1.1.3.

Таблиця 1.1.2. Формування первісної вартості основних засобів ДП «Шишацький завод мінеральних вод» у бухгалтерському та податковому обліку

Згідно з п.п. 8.3.4 и 8.3.5 п. 8.3 ст. 8 Закону «Про оподаткування прибутку підприємства» облік балансової вартості основних фондів групи 1 ведеться по кожному об’єкту окремо, а основних фондів груп 2, 3, 4 ведеться за сукупною балансовою вартістю.

У Законі «Про оподаткування прибутку підприємства» збільшення балансової вартості групи основних фондів не пов’язано з їхнім введенням в експлуатацію, а пов’язано тільки із сумою понесених витрат.

Дату податкового обліку таких витрат потрібно визначати відповідно до п. 11.2 ст. 11 «Про оподаткування прибутку підприємства», тобто по першій події.

Таблиця 1.1.3. Узгодження термінів здійснення операцій з основними засобами в бухгалтерському обліку

Таким чином, питання розуміння сутності основних засобів, напрямів їх оцінки і класифікації суттєво впливає на організацію бухгалтерського обліку на підприємстві.

1.2
Значення і завдання обліку
та
аналізу в управлінні основними засобами підприємства

Основним завданням управління є пошук сприятливих можливостей, які дають змогу працювати підприємству, а також координація та управління такою роботою найбільш ефективними способами. Для виконання таких завдань керівництву необхідна інформація не тільки про поточну діяльність підприємства про доходи і витрати за видами діяльності, але й про його потенційні можливості, тобто інформація, яка обґрунтовує поточні та перспективні напрямки розвитку господарства і видів діяльності.

Ведення обліку повинне давати змогу власнику вільно орієнтуватися в економічних показниках, необхідних для керівництва підприємством.

Бухгалтерський облік є лише однією із складових структури управління підприємством, а він повинен бути ще й організований відповідно до потреб ефективного прийняття управлінських рішень.

Облік – це інформаційна система, в якій первинна розрізнена інформація про господарські процеси перетворюється в інформаційні дані, необхідні для управління підприємством.

Функціонування України як незалежної самостійної держави стало початком істотних перетворень у соціально-економічному житті країни. У цих умовах перебудову господарської діяльності підприємств спрямовано на оволодіння механізмом ринкових відносин і поставлено нові вимоги як до змісту, так і до методів обліку, контролю та здійснення економічного аналізу. Ринок вимагає швидкого реагування на зміну виробничої ситуації, підтримку сталості фінансового стану. Щоб вижити і працювати в такому середовищі, керівники повинні бути кваліфікованими аналітиками, мати навички стратегічного планування, аналізу, вміти використовувати отриманий досвід для досягнення поставленої мети.

Сферою застосування бухгалтерського обліку є підприємства, організації, установи виробничої, комерційної, кредитно-банківської та інших видів діяльності, а через узагальнення його даних та звітності – галузі, економіка окремих країн, в цілому світова економіка.

Бухгалтерський облік – це система безперервного і взаємопов’язаного спостереження за створенням суспільного продукту і пов’язаними з ними процесами обміну, розподілу та перерозподілу, за наявністю і рухом майна господарств та відображення цих процесів у грошовому вираженні з метою одержання інформації, необхідної для управління діяльністю господарства будь-якого масштабу та рівня. Сьогодні бухгалтерський облік став складовою частиною управлінської системи світової економіки. Без бухгалтерського обліку неможливе управління будь-якою ланкою господарства, недаремно його називають “мовою бізнесу “.

Беручи до уваги виключну важливість ефективного управління основними засобами підприємства як основи матеріально-технічного забезпечення діяльності, основними завданнями обліку основних засобів є (рис 1.2.1:

1) своєчасний збір, реєстрація та точне відображення первинних даних про основні засоби відповідно до чинного законодавства;

2) правдиве та неупереджене відображення основних засобів в облікових регістрах обліку, фінансовій звітності;

3) забезпечення контролю за формуванням первісної вартості, умов переоцінки, залишкової вартості основних засобів відповідно до чинного законодавства з обліку та наказу про облікову політику підприємства;

4) забезпечення контролю за наявністю та станом основних засобів;

5) обґрунтування методу нарахування амортизації основних засобів;

6) формування повної, достовірної своєчасної інформації про основні засоби для прийняття управлінських рішень внутрішніми і зовнішніми користувачами інформації.

Проблеми, які повинні вирішувати підприємства, не завжди можна віднести на рахунок впливу зовнішніх факторів. Зміни в економіці, особливо у співвідношенні цін, виявляють слабкі місця всередині підприємства як виробничій системі. Централізований розподіл ресурсів і результатів діяльності сприяв накопиченню ресурсів, які не використовувалися найкращим способом. Підприємства звикли працювати не приділяючи уваги економічній ефективності своєї виробничої системи. Пріоритетними були технологічні задачі, економічні цілі практично були поза увагою, що і призвело до створення систем виробництва з дуже високими витратами.

В умовах ринкової економіки відсутнє жорстоке закріплення споживачів за виробниками, немає твердих цін і державних гарантій за відвантаження продукції. Виник ризик відмови заявок, ризик в поверненні заборгованості, ризик в зміні ситуації на ринках збуту. Але ризик – це природна відмінна риса ринкової економіки від планової. Завданням управління є мінімізація рівня економічного ризику. Саме тому в умовах конкуренції всі підприємства зобов’язані постійно підвищувати свою продуктивність, тобто збільшувати ефект від використання ресурсів.

В умовах трансформаційних процесів, які відбуваються в Україні протягом останніх років – одним з головних завдань сьогодення є зростання і підвищення ефективності підприємства на основі новітніх технологій і методів господарювання з залученням висококваліфікованих фахівців. Серед економічних методів управління за різних форм власності важливу роль відіграє економічний аналіз.

Завдання аналізу визначаються місцем і часом проведення, специфічними умовами діяльності об’єкта, що аналізується. Завданням аналізу стану та руху основних засобів є встановлення забезпеченості підприємства та його структурних підрозділів основними засобами – відповідність величини складу і технічного рівня активів, потреби в них; визначення обсягів їх росту, оновлення та вибуття, вивчення технічного стану, особливо їх активної частини – машин та устаткування, визначення ступеня використання основних засобів.

Завданнями аналізу основних засобів є (рис. 1.2.2):

- оцінка складу та структури основних засобів;

- визначення наявності, технічного стану та руху основних засобів;

- вивчення ступеня використання виробничої потужності підприємства та обладнання;

- аналіз узагальнюючих та часткових показників ефективності використання основних засобів;

- аналіз техніко-експлуатаційних показників ефективності використання освоєних засобів;

- аналіз впливу ефективності основних засобів на показники фінансово-господарської діяльності.

Таким чином, володіння основними засобами забезпечує нормальне функціонування суб’єкта господарювання, посилює конкурентоздатність на ринку, підвищує ефективність функцій управління. Досягнення поставленого завдання можливе лише за умови ефективного управління основними засобами на основі раціональної організації обліку, аналізу та аудиту.

1.3 Характеристика господарсько-фінансової діяльності ДП «Шишацький завод мінеральних вод» та постановки обліково-аналітичної роботи

Дочірнє підприємство Полтавської облспоживспілки «Шишацький завод мінеральних вод» - саме таку назву має випробник відомої в Україні та за кордоном газованої води «Гоголівська». Змінювались власники, змінювалась назва, але джерело відкрите ще в 1936 році не переставало експлуатуватися. За 3 км на південний захід від смт. Шишаки, урочище «Бутова гора», свердловина №1 дає 120 м³
/добу мінеральної лікувально-столової води. Невеликий за обсягами цех розливу задовольняє попит на мінеральну воду «Гоголівська» в повному обсязі. Постійно працює одна зміна робітників близько 15 чоловік, а у спекотні погоду, коли попит на прохолодні напої збільшується, додатково на сезонну роботу набирають ще одну чи дві зміни.

Протягом 2006-2008 рр. ДП «Шишацький завод мінеральних вод» за результатами діяльності одержало прибуток.

Ефективність діяльності залежить від раціональності організації та ведення бухгалтерського обліку і аналізу на підприємстві.

Підприємство веде бухгалтерський облік та складає фінансову звітність і подає її у встановленому порядку відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», П(С)БО, інших нормативно-правових актив, наказу про облікову політику (додаток Д).

Згідно наказу про облікову політику ДП «Шишацький завод мінеральних вод» від 2 січня 2007 року «Про облікову політику та організацію бухгалтерського обліку на 2007 рік» (Додаток А) ведення бухгалтерського обліку покладено на бухгалтерську службу заводу мінеральних вод на чолі з головним бухгалтером. Відповідальність працівників бухгалтерської служби за ведення бухгалтерського обліку регулюється посадовими інструкціями.

Головний бухгалтер ДП «Шишацький завод мінеральних вод» виконує свої обов’язки відповідно до Положення про головного бухгалтера та посадової інструкції. До обов’язків головного бухгалтера входить зокрема:

- складати та надавати керівництву на затвердження план роботи бухгалтерії, організовувати контроль за їх виконанням;

- здійснювати розподіл обов’язків між працівниками бухгалтерії;

- забезпечувати ведення бухгалтерського обліку підприємства відповідно до єдиних методологічних вимог бухгалтерського обліку, складати та подавати у встановлені терміни фінансову, статистичну та податкову звітність;

- організовувати контроль за своєчасністю відображення на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;

- підписувати разом з керівником підприємства всі документи, що є підставою для одержання грошових коштів, кредитні та фінансові зобов’язання, візувати господарські угоди, а також постанови та розпорядження про затвердження працівникам посадових окладів, надбавок та премій;

- правильно нараховувати та своєчасно перераховувати податки та збори, передбачені чинним законодавством, здійснювати розрахунки з банками за кредитами та позиками, сплачувати процент за їх користування, своєчасно погашати заборгованість з постачальниками за товари, роботи, послуги;

- перевіряти стан бухгалтерського обліку тощо.

Раціональна організація обліку сприяє формуванню достовірної, неупередженої інформації про грошові потоки підприємства.

Безпосередньо аналітичною роботою на підприємстві займається економічний відділ, представлений головним економістом та економістом. Для досягнення мети, аналізуючи діяльність підприємства, відділ вирішує наступні задачі:

- визначення структури управління підприємством по основних напрямках діяльності;

- оцінка показників динамічності розвитку підприємства;

- оцінка прибутковості підприємства.

Результатом такого аналізу стає доповідна записка, що подається керівнику підприємства, про результати діяльності підприємства за звітний рік з рекомендаціями та висновками.

Напрями аналітичної роботи працівниками здійснюються за трьома етапами: підготовчим, основним і завершальним.

Підготовчий етап:

1. Розробка плану та програми аналітичної роботи.

2. Вибір і визначення загального стану об'єкта аналізу.

3. Формування цілей та завдань аналізу і напрямів використання його результатів.

4. Розробка системи синтетичних та аналітичних показників, за допомогою яких характеризується об'єкт аналізу.

5. Розподіл роботи між аналітиками.

6. Розробка макетів і форм аналітичних таблиць, графіків, схем.

7. Перевірка достовірності джерел інформації та вивчення матеріалів попередніх обстежень.

8. Визначення конкретних виконавців та розподіл обов'язків між ними, а також інші організаційні питання.

Основний етап:

1. Збір та опрацьовування необхідної інформації,

2. Перевірка повноти й вірогідності звітних даних, проведення арифметичного, логічного і балансового зведення показників.

3. Визначення загальних відхилень величини показників виконання завдань від базових величин.

4. Виявлення взаємодіючих факторів і обчислення їхнього впливу на зміну величини показників.

5. Виявлення зайвих витрат і невикористаних можливостей (перспективних резервів) підвищення ефективності виробництва.

Завершальний етап:

1. Проведення підсумкової оцінки діяльності і узагальнення результатів аналізу.

2. Розробка висновків і пропозицій щодо прийняття належних управлінських рішень за результатами аналізу, відповідно до цілей і завдань діяльності. Ці висновки та пропозиції оформляються у вигляді пояснювальної записки до звіту чи доповідної записки на ім'я керівника підприємства або менеджера, за дорученням якого проводився аналіз.

3. Розробка організаційно-технічних заходів щодо усунення недоліків, підвищення ефективності використання виявлених резервів (за виконанням заходів встановлюється дійовий повсякденний контроль).

4. Підготовка розпорядчих актів, призначення осіб, відповідальних за виконання прийнятих рішень.

5. Контроль за впровадженням пропозицій, які було висунуто за результатами аналізу.

Обробку та достовірність аналітичної інформації забезпечує використання ПЕОМ для здійснення відповідних оцінок. Але відсутність спеціальних прикладних аналітичних програм суттєво знижує ефективність аналітичної роботи.

За інформацією фінансової звітності протягом 2007-2008 рр. чистий прибуток ДП «Шишацький завод мінеральних вод»становив 3,1 тис грн., що на 0,9 тис грн. більше, ніж у 2006 р.

Аналіз основних показників діяльності підприємства за табл. 1.3.1 свідчить, що протягом 2006-2008 рр. динаміка валюти балансу підприємства неоднозначна

На кінець 2008 р. величина майна становила 1490,7 тис грн., що на 4,7 тис грн. або на 0,3% менше, ніж на кінець 2006 р. та на 54,3 тис грн. або на 3,8% більше показника 2007 р. (додатки Е, Ж, И).

Таблиця 1.3.1 Показники фінансово-господарської діяльності ДП «Шишацький завод мінеральних вод» за 2006-2008 роки

Аналіз динаміки джерел утворення активів підприємства показує, що власний капітал має певну тенденцію до нарощування. Станом на кінець 2008 р. власний капітал становить 1205,0 тис грн., що на 6,2 тис грн. або на 0,5% більше, ніж на кінець 2006 р. та на 3,1 тис грн. або на 0,3 більше чинника 2007 р. (додатки Е, Ж, И, К, Л, М).

Власний оборотний капітал у порівнянні з показником на кінець 2007 р. збільшився на 11,8 тис грн. або на 41,0%. Одночасно спостерігається зниження чинника у порівнянні з 2006 р. на 66,8 тис грн. або у 2,6 рази.

Протягом 2006-2008 рр. у структурі власного капіталу ДП «Шишацький завод мінеральних вод» мало нерозподілений прибуток, однак його величина становить всього 3,1 тис грн. протягом 2007-2008 рр., що на 0,1 тис грн. або на 3,3% перевищує чинник 2006 р.

Позиковий капітал підприємства на кінець 2008 р. становив 285,7 тис грн. Це менше, ніж на кінець 2006 р. на 10,9 тис грн. або на 3,7% та перевищує чинник на кінець 2007 р. на 51,2 тис грн. або на 21,8%. У тому числі поточні зобов’язання за розрахунками становили у звітному році 110,7 тис грн., що на 14,2 тис грн. або на 11,4% менше показника на кінець 2006 р. та на 2,0 тис грн. або на 1,8% менше, ніж у минулому році. Зменшення кредиторської заборгованості у цілому характеризує погашення ДП «Шишацький завод мінеральних вод» своїх поточних зобов’язань за розрахунками протягом 2006-2008 рр. Втім протягом 2008 р. підприємством було взято короткостроковий кредит банку, що зумовило зростання величини позикових коштів в цілому в порівнянні з 2007 р.

Аналіз динаміки ресурсів характеризує збільшення вартості основних засобів основного виду діяльності підприємства. Так, середньорічна вартість основних засобів основного виду діяльності (за первісною вартістю) у 2008 р. склала 2308,5 тис грн., що на 107,9 тис грн. або на 4,9% перевищує чинник 2006 р. та на 83,8 тис грн. або на 3,8% більше, ніж у 2007 р. Збільшення вартості основних засобів може характеризувати зміцнення матеріально-технічного забезпечення, що є позитивним для виробничого підприємства.

Варто відмітити, що ефективність використання основних засобів поліпшилась: у 2008 р. фондовіддача становила 1,67 грн, що краще, ніж у 2006 р. на 0,38 грн. або на 29,5% та краще, ніж у минулому році на 0,08 грн. або на 5,0%. Рентабельність основних засобів у 2008 р. становила 2,65%, що на 1,79% або у 3,1 рази більше, ніж у 2006 р. та на 1,49% або у 2,3 рази краще чинника 2007 р.

Середньорічна вартість оборотних активів у 2008 р. становила 334,1 тис грн., що на 41,0 тис грн. або на 10,9% менше, ніж у 2006 р. та на 0,5 тис грн. або на 0,1% більше чинника минулого року. В цілому зменшення оборотних активів проти чинника 2006 р. оцінюється умовно негативно, оскільки саме вони створюють додаткову вартість. Одночасно скорочення вартості запасів (на 31,0 тис грн. або на 9,7% проти 2006 р.) необхідно оцінити двояко: з одного боку, це може свідчити про оптимізацію асортименту та вдосконалення політики реалізації продукції підприємства; з іншого, скорочення залишків запасів сприяє зменшенню оборотних коштів та може характеризувати згортання діяльності в цілому. У порівнянні з показником 2007 р. залишки запасів у місцях зберігання зросли несуттєво: на 0,7 тис грн. або на 0,2%.

Середньооблікова чисельність персоналу протягом 2007-2008 рр. залишається на рівні 72 чол., що на 2 особи більше, ніж у 2006 р. Фонд оплати праці зростає: у 2008 р. фонд оплати праці становив 642,3 тис грн., що на 266,6 тис грн. або на 71,0% більше, ніж у 2006 р. та на 142,5 тис грн. або на 28,5% перевищує показник 2007 р. Динаміка середньомісячної заробітної плати відповідає динаміці зростання фонду оплати праці: у 2008 р. – 743,4 грн, що більше, ніж у 2006 р. на 296,1 грн або на 66,2% та більше, ніж у 2007 р. на 164,9 грн або на 28,5%.

Продуктивність праці можна оцінити позитивно: у 2008 р. показник становив 53,7 тис грн, що на 13,0 тис грн або на 32,1% перевищує чинник 2006 р. та на 4,4 тис грн. або на 9,0% більше, ніж у 2007 р.

Виручка від реалізації за 2008 р. становила 3863,7 тис грн., що перевищує чинник 2006 р. на 1019,6 тис грн. або на 35,8% та більше, ніж у минулому році на 317,8 тис грн. або на 9,0%. Виручка від реалізації – основний обсяговий показник діяльності ДП «Шишацький завод мінеральних вод», тому його нарощування необхідно оцінити позитивно.

Аналогічну динаміку має і собівартість реалізації: показник у 2008 р. становить 2163,9 тис грн., що на 904,1 тис грн. або на 40,0% більше, ніж у 2006 р. та на 321,3 тис грн. або на 11,3% більше, ніж у 2007 р. За умови зростання виручки від реалізації цілком природнім є збільшення величини собівартості реалізації (рис. 1.3.3).

Однак перевищення темпів зростання собівартості реалізації над темпами зростання виручки від реалізації необхідно оцінити умовно негативно. Такий факт свідчить про істотний вплив інших факторів, ніж реалізація, на формування собівартості реалізації (наприклад, зростання цін на сировину, тарифів на електроенергію тощо).

За 2008 р. величина витрат операційної діяльності становить 3320,1 тис грн., що на 843,9 або на 34,1% більше, ніж за 2006 р. та на 223,5 тис грн. або на 7,2% перевищує чинник 2007 р. Тобто темп зростання витрат майже відповідає (не перевищує) темпу зростання виручки від реалізації, що необхідно оцінити умовно-позитивно.

Відповідно показник витрат на 1 грн виручки від реалізації становив у 2008 р. 0,86 грн, що на 0,01 грн або на 1,3% менше показників 2006-2007 рр. З одного боку, така динаміка повинна оцінюватись позитивно. З другого – рівень витрат є доволі високим, що для виробничого підприємства є тривожним сигналом фінансової нестабільності.

Аналіз прибутку ДП «Шишацький завод мінеральних вод» протягом 2006-2008 рр. свідчить, що валовий прибуток у 2008 р. становив 699,8 тис грн., що на 115,5 тис грн. або на 19,8% більше, ніж у 2006 р., але на 3,5 тис грн. або на 0,5% менше, ніж у 2007 р.

Одночасно за результатами операційної діяльності підприємство у 2008 р. одержало прибуток у сумі 1,7 тис грн., що у 28,6 рази менше чинників 2006-2007 рр. Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування у 2008 р. становив 61,1 тис грн., що на 42,3 тис грн. або у 3,2 рази більше, ніж у 2006 р. та на 35,3 тис грн. або у 2,4 рази більше, ніж у минулому році. Протягом 2006-2008 рр. підприємство одержало чистий прибуток. Чистий прибуток у 2008 р. склав 3,1 тис грн., що на 0,9 тис грн. або на 40,9% більше, ніж у 2006 р. та відповідає значенню минулого року.

Отже, в цілому діяльності ДП «Шишацький завод мінеральних вод» необхідно оцінити позитивно: адже підприємство одержало прибуток на всіх стадіях його формування. Однак величина чистого прибутку відносно невелика, що свідчить про недостатнє використання економічного потенціалу підприємства.

Якісну оцінку діяльності надає показник рентабельності. Так, на 100 грн виручки від реалізації у 2008 р. припадає 1,58 грн прибутку від звичайної діяльності до оподаткування, що більше показника 2006 р. на 0,92 грн., та 2007 р. на 0,85 грн.

На кожні 100 гривень первісної вартості основних засобів припадає 2,65 грн прибутку. У порівнянні з 2006 р. показник покращився на 1,79 грн, а проти 2007 р. – на 1,49 грн. На 100 грн оборотних активів припадає 18,29 грн прибутку (більше на 13,28 грн проти 2006 р. та на 10,56 грн проти 2007 р.). Рентабельність виробничих ресурсів у 2008 р. збільшилась проти показника 2006 р. у 3,2 рази, проти 2007 р. – у 2,3 рази. Чинник рентабельності трудових ресурсів порівняно з 2006 р. збільшився на 4,51%, а проти 2007 р. – на 4,35%. Рентабельність господарських ресурсів становить 1,86% (більше, ніж у 2006 р. на 1,22 в.п. та ніж у минулому році на 1,02 в.п.), рентабельність витрат – 1,84% (більше, ніж у 2006 р. на 1,08 в.п. та ніж у 2007 р. на 1,01 в.п.).

Важливу оцінку структури майна та економічного потенціалу підприємства надають фінансові коефіцієнти. Коефіцієнт автономності свідчить, що у 2008 р. частка власного капіталу у валюті балансу більша 80%, що характеризує фінансову незалежність підприємства від зовнішніх джерел формування майна підприємства. Ці висновки підтверджує і значення показника фінансової залежності.

Одночасно показники ліквідності є низькими: станом на кінець 2008 р. підприємство спроможне розрахуватися за своїми поточними зобов’язаннями на 0,04% високоліквідними активами, на 14,8% високоліквідними активами та очікуваними надходженнями від коштів у розрахунках та на 114,2% оборотними активами у цілому (додатки Е, Ж, И, Н, П, Р).

Таким чином, аналіз основних фінансових показників свідчить про достатньо ефективну діяльність ДП «Шишацький завод мінеральних вод» у 2008 р. А аналіз структури майна демонструє значний потенціал подальшого розвитку.

У табл. 1.3.2 представлено узагальнюючі показники фінансової сталості ДП «Шишацький завод мінеральних вод» за 2006-2008 рр. Станом на 31.12.2008 підприємство має позитивне значення власного оборотного капіталу для формування запасів 40,6 тис грн. Цей показник кращий, ніж у 2006 р. на 11,8 тис грн., але нижче, ніж на кінець минулого року на 66,8 тис грн.

З урахуванням наявності ще й довгострокових кредитів та позик для формування запасів показник Н2 на звітну дату складає 332,2 тис грн. Аналогічно з динамікою показника Н1, його значення краще за 2006 р. на 146,8 тис грн, але нижче за минулий на 67,8 тис грн.

Наявність власного оборотного капіталу, довгострокових, короткострокових кредитів та позик для формування запасів у 2008 р. становить 332,2 тис грн., що на 303,4 тис грн. більше, ніж у 2006 р. та на 88,8 тис грн. перевищує чинник 2007 р.

Залишки запасів підприємства на 31.12.2008 р. становлять 284,1 тис грн., що більше показника 2006 р. на 1,4 тис грн. та менше минулого року на 12,2 тис грн. Така динаміка вихідних чинників мала вплив на формування самих узагальнюючих показників фінансової сталості. Так, протягом 2006-2007 рр. відмічається нестача власних оборотних коштів для формування запасів. На кінець 2008 р. нестача становить (-243,5) тис грн. Але ця сума нестачі менша, ніж у 2006 р. на 10,4 тис грн. та більша, ніж у 2007 р. на 54,6 тис грн.

Нестача власного оборотного капіталу, довгострокових та короткострокових кредитів, позик у 2008 р. склала (-108,5) тис грн., що краще 2006 р. на 145,4 тис грн., але гірше показника минулого року на 55,6 тис грн.

Таблиця 1.3.2 Узагальнюючі показники фінансової сталості ДП «Шишацький завод мінеральних вод» за 2006-2008 роки

Відповідно до забезпеченості запасів згаданими варіантами фінансування розрізняють чотири типи фінансової стійкості.

1. Якщо Е₁
, Е₂
, Е ₃
> 0 – то підприємство має абсолютну фінансову стійкість.

2. Якщо Е₁
< 0, Е₂
> 0, Е ₃
> 0 – то підприємство має нормальну фінансову стійкість.

3. Якщо Е₁
< 0, Е₂
< 0, Е ₃
> 0 – то підприємство має нестійке фінансове положення

4. Якщо Е₁
< 0, Е₂
< 0, Е ₃
< 0 – то підприємство має кризовий фінансовий стан.

За здійсненими розрахунками ДП «Шишацький завод мінеральних вод» протягом 2006-2007 рр. перебуває у кризовому фінансовому стані. А залучення короткострокових кредитів банку у 2008 р. зумовлює поліпшення фінансового стану заводу до нестійкого фінансового становища.

Отже, основні показники мають позитивну в цілому тенденцію до оптимізації. Це підтверджує і запас стійкості фінансового стану, який у 2008 р. склав 4,5 дня, тоді як протягом 2006-2007 р. показник мав від’ємне значення.

Відповідно на 31.12.07 на 1 грн запасів припадає 0,169 грн джерел фінансування, тоді як протягом 2006-2007 рр. спостерігалась їх нестача.

Важливим напрямком аналізу фінансового стануєоцінка ділової активностіпідприємства. За табл. 1.3.3 видно, що значення коефіцієнту трансформації свідчить про прискорення швидкості обертання капіталу підприємства на 0,808 рази проти 2006 р. та 0,221 рази проти показника 2007 року.

У 2008 р. в порівнянні з 2006-2007 рр. покращилась ефективність управління власним капіталом: його оборотність прискорилась на 1,0 рази проти 2006 р. та на 0,3 рази проти 2007 р.

Оборотність дебіторської заборгованості за 2008 р. складає 99,3 обороти, тривалість обороту – 3,6 дні. В порівнянні з 2006 р. оборотність прискорилась на 35,7 рази (відповідно на 2,0 дня), а в порівнянні з 2007 р.– на 8,2 рази (на 0,3 дні). Все це свідчить про підвищення ефективності управління дебіторською заборгованістю.

Таблиця 1.3.3 Показники ділової активності ДП «Шишацький завод мінеральних вод»за 2006-2008 роки

Позитивним моментом діяльності підприємства є прискорення оборотності запасів: в порівнянні з 2006 р. – на 4,5 рази або 13,6 дні, в порівнянні з 2007 р. – на 1,1 рази або 2,4 дні. Покращилась ефективність використання кредиторської заборгованості. У 2008 р. оборотність склала 14,9 рази (тривалість одного обороту – 24,2 дні), що швидше, ніж у 2006 році на 4,1 рази (9,2 дня) та ніж у минулому році на 1,5 рази (2,7 дні).

Показник ефективності використання необоротних активів (фондовіддача) демонструє, що у 2008 р. на кожну гривню необоротних активів припадає 3,421 грн. виручки від реалізації. Це більше показника 2006 р. на 1,005 грн., і показника 2007 р. на 0,289 грн.

Коефіцієнт сталості економічного росту протягом 2007-2008 рр. становить 0,003, що на 0,001 більше, ніж у 2006 р. Одночасно зменшився термін окупності власного капіталу на 197,4 дня проти 2006 р., та збільшився проти 2007 р. на 1,0 день.

Скоротилась тривалість операційного циклу на 15,7 та на 2,1 днів відповідно в порівнянні з 2006 та 2007 рр. А також тривалість фінансового циклу на 6,5 в порівнянні з 2006 р.

Таким чином, аналіз стану ділової активності показав, що в цілому рівень ділової активності ДП «Шишацький завод мінеральних вод» поліпшився в порівнянні з минулими роками.

Абсолютна сума фінансових результатів, отриманих підприємством, є дуже важливим показником. Однак вона не може характеризувати рівень ефективності господарювання. За інших однакових умов більшу суму прибутку отримає підприємство, яке володіє більшим капіталом, використовує більше живої і матеріалізованої праці, надає послуги, виконує роботи у більшому обсязі.

Якісну оцінку діяльності надає рентабельність. Для розрахунку рівня рентабельності підприємства можуть використовувати як чистий прибуток; так і прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), тобто від основної діяльності. При цьому, визначаючи рентабельність операційної діяльності, буде враховуватися фінансовий результат звичайної діяльності до оподаткування, а при визначення фінансової діяльності – чистий прибуток.

Аналіз показників рентабельності у табл. 1.3.4 свідчить, що на 100 грн виручки від реалізації у 2008 р. припадає 1,58 грн прибутку, що більше показника 2006 р. на 0,92 грн., та 2007 р. на 0,85 грн.

Таблиця 1.3.4 Показники рентабельності діяльності ДП «Шишацький завод мінеральних вод» за 2006-2008 р.р. (тис.грн.)

На кожні 100 грн первісної вартості основних засобів припадає 2,65 грн прибутку. В порівнянні з 2006 р. показник збільшився на 1,79 грн, а проти 2007р. – на 1,49 грн.

На 100 грн оборотних активів припадає 18,29 грн прибутку. В порівнянні з 2006 р. показник збільшився на 13,28 грн, а проти 2007 р. – на 10,56 грн.

Прибутковість виробничих ресурсів у 2008 р. збільшилась проти показника 2006 р. на 1,58 в.п., проти 2007 р. – на 1,30%.

Чинник прибутковості трудових ресурсів порівняно з 2006-2007 рр. збільшився на 4,51 в.п. та 4,35 в.п. відповідно.

Прибутковість господарських ресурсів у 2008 р. становить 1,86%, що перевищує чинники 2006-2007 р. на 1,22 в.п. та 1,02 в.п. відповідно.

На 100 грн витрат операційної діяльності у 2008 р. припадає 1,84 грн прибутку, що на 1,08 грн більше, ніж у 2006 р. та на 1,01 більше показника 2007 р. На 100 грн активів підприємства припадає 4,17 грн прибутку, що на 2,96 грн більше, ніж у 2006 р. та на 2,41 більше, ніж у минулому році.

На 100 грн власного капіталу у 2008 р. припадає 5,07 грн чистого прибутку, що на 3,50 грн більше, ніж у 2006 р. та на 2,92 грн більше, ніж у 2007р.

На 100 грн вартості власного оборотного капіталу припадає 0,50 грн чистого прибутку. Втім у порівнянні з минулими роками відбулось зниження ефективності його використання.

На 100 грн перманентного та авансованого капіталу у 2008 р. припадає 0,26 грн чистого прибутку, що на 0,07 грн більше, ніж у 2006 р.

Таким чином, аналіз показників рентабельності діяльності ДП «Шишацький завод мінеральних вод» свідчить про підвищення ефективності діяльності підприємства у 2008 р. в порівнянні з 2006-2007 рр. Одночасно проведені розрахунки дозволяють стверджувати, що досягнутий рівень ефективності для ДП «Шишацький завод мінеральних вод» не є задовільним.

У цілому фінансовий стан ДП «Шишацький завод мінеральних вод» та постановка аналітичної роботи створює передумови для ефективного управління діяльністю підприємства.

Розділ 2. Організація обліку основних засобів та напрямки його удосконалення у ДП «Шишацький завод мінеральних вод»

2.1
Організація синтетичного та аналітичного обліку руху основних засобів на підприємстві

Термін “організація” має різні смислові відтінки. У найзагальнішому вигляді – це упорядкування, налагодження певної системи.

Організація бухгалтерського обліку – це цілеспрямована діяльність зі створення та вдосконалення системи економічної інформації про всі аспекти діяльності підприємства та його господарські операції, що забезпечує прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

Організація бухгалтерського обліку – це система методів, способів та засобів, які забезпечують оптимальне функціонування і подальший розвиток бухгалтерського обліку.

В основу концепції організації обліку на підприємствах покладена ідея формування достовірної, об’єктивної і корисної інформації про витрати. Раціональна організація бухгалтерського обліку передбачає додержання принципів системного підходу, цілісності, субординації, всебічності охоплення, динамічності, випереджувального відображення, адаптивності, паралелізму, ритмічності, безпосередності, прямовпливності, пропорційності.

Сама сутність обліку вимагає юридичної доказовості бухгалтерських записів, яка досягається спостереженням, сприйняттям, вимірюванням та фіксуванням За своїм характером технологія бухгалтерського обліку поділяється на три етапи доказовості: первинне, вторинне, третинне. Кожному етапу доказовості притаманні свої елементи й прийоми доказовості та відповідно характеристики технології обліку як процесу.

Основу технології облікового процесу формують операції, які поділяють на три види (категорії): механічні, переробні, творчі. Типи операцій дають змогу вдосконалювати структуру облікового процесу, визначати виконавські місця, правильно організувати поділ та кооперацію праці, нормувати працю виконавців, будувати графіки процесів.

Сукупність операцій формує інформаційну процедуру. Сукупність інформаційних процедур утворюють інформаційну фазу обробки. Фази формують облікові ділянки, що визначають обліковий процес, його етапи. Основними етапами облікового процесу є первинний, поточний та підсумковий.

Основою (підґрунтям) організації бухгалтерського обліку на підприємстві є облікова політика. Згідно із Законом облікова політика – це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності. Основною метою облікової політики є забезпечення користувачів достовірною інформацією про фінансово-майновий стан підприємства і результати його діяльності, необхідної для прийняття управлінських рішень.

Для забезпечення раціональної організації бухгалтерського обліку велике значення має розробка плану його організації. План організації бухгалтерського обліку основних засобів у ДП «Шишацький завод мінеральних вод» складається із елементів: план документації і документообігу, план інвентаризації, план рахунків і їх кореспонденції, план звітності, план організації праці працівників бухгалтерії.

Система бухгалтерського обліку у ДП «Шишацький завод мінеральних вод» побудована з урахуванням всіх необхідних змін, спричинених наявними економічними обставинами, з дотриманням загальних принципів і вимог щодо здійснення бухгалтерського обліку.

Організація бухгалтерського обліку включає організацію облікового процесу, тобто збирання облікової інформації, її реєстрацію, групування і обробку (первинний облік).

Результатом цього є первинна інформація, яка фіксується на паперовому або машинному носіях. Господарські операції, які відбуваються на підприємстві, відрізняються змістом, обсягом, структурою, а тому для їх оформлення застосовують різні за формою і змістом документи. Велика кількість господарських операцій вимагає використання різноманітних документів. З метою кращого розуміння призначення, особливостей, порядку оформлення окремих груп документів, а також правильного застосування їх, документи групують за певними ознаками.

Достовірність податкового і бухгалтерського обліку основних засобів, у першу чергу, залежить від повноти комплекту документів на їхнє придбання. Документи на придбання основних засобів, у більшості випадків, не мають особливостей у порівнянні з придбанням інших активів і запасів. При одержанні основних засобів (крім об’єктів нерухомості) покупець видає доручення на одержання продавцеві й одержує видаткову накладну, товарно-транспортну накладну і, якщо є, технічний паспорт, гарантійний талон і т.д. Якщо основним засобам потрібний монтаж, то необхідним є договір на проведення монтажних робіт або складання калькуляції на монтаж власними силами.

Придбання нерухомого майна та автомобілів звичайно супроводжується супровідними витрат (послуги сторонніх організацій, збори і мито з оформлення власності). Документи про сплату таких додаткових витрат обов’язково повинні бути здані в бухгалтерію для правильного визначення первісної вартості основних засобів.

Специфічними є первинні документи обліку основних засобів усередині підприємства, перелік яких затверджений наказом Міністерства статистики України від 29.12.95 р. № 352 зі змінами та доповненнями, відповідно до якого на підприємствах усіх форм власності застосовуються такі форми обліку основних засобів:

- акт прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (форма № ОЗ-1) - для зарахування до складу основних засобів окремих об’єктів, для обліку введення їх в експлуатацію, внутрішніх переміщень і висновку об’єкта зі складу основних засобів;

- акт прийому-передачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об’єктів (форма № ОЗ-2) - для оформлення прийому або здачі основних засобів у (з) ремонт, реконструкції, модернізації;

- акт на списання основних засобів (форма № ОЗ-3) - для оформлення вибуття основних засобів, крім автотранспорту, при повному або частковому їхньому списанні;

- акт на списання автотранспортних засобів (форма № ОЗ-4) - для оформлення списання вантажного або легкового автомобіля, причепа або напівпричепа при повному або частковому їхньому списанні;

- акт на установку, пуск і демонтаж будівельної машини (форма № ОЗ-5) - у будівельно-монтажних організаціях для оформлення передачі, установки і пуску будівельних машин;

- інвентарна картка обліку основних засобів (форма №ОЗ-6) - для обліку усіх видів основних засобів пооб’єктно або для групового обліку однотипних об’єктів, що введені в експлуатацію в одному місяці, мають однакове призначення, характеристики й однакову вартість;

- інвентарний список основних засобів (форма №ОЗ-9) - для пооб’єктного обліку основних засобів за місцем їх перебування з обліком матеріально відповідальних осіб;

- розрахунок амортизації основних засобів (для промислових підприємств) (форма №ОЗ-14) - використовується промисловими підприємствами для визначення суми щомісячної амортизації основних засобів;

- розрахунок амортизації основних засобів (для будівельних організацій) (форма №ОЗ-15)- використовується будівельними організаціями для визначення суми щомісячної амортизації основних засобів;

- розрахунок амортизації по автотранспорту (форма № ОЗ-16)–використовується для визначення суми щомісячної амортизації автотранспорту.

Необхідно відзначити, що записи у формах первинного обліку основних засобів іноді є єдиною підставою для проведення бухгалтерської операції і для розрахунку податків, тому своєчасному та достовірному відображенні руху основних засобів у первинних документах у ДП «Шишацький завод мінеральних вод» приділяється особлива увага (додаток Ф). У табл. 2.1.1 наведено перелік первинних документів руху основних засобів у ДП «Шишацький завод мінеральних вод». Особливості організації обліку основних засобів та нарахування зносу зумовило самостійне впровадження підприємством уточнених форм ОЗ-14-1 «Розрахунок нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів», ОЗ-14-2 «Відомість нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів, які надійшли або вибули», ОЗ-14-3 «Зведена відомість нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів» та ОЗ-14-4 «Відомість нарахування амортизації основних засобів за методом, передбаченим податковим законодавством».

Таблиця 2.1.1 Первинні документи з обліку руху основних засобів у ДП «Шишацький завод мінеральних вод»

Для обліку основних засобів планом рахунків передбачені рахунки обліку 10 «Основні засоби», 15 «Капітальні інвестиції», 131 «Знос основних засобів».

Рахунок 10 – балансовий. Призначений для обліку матеріальних цінностей, активний. Має такі субрахунки:

-101 земельні ділянки;

-102 витрати на поліпшення земель;

-103 споруди і передаточні пристрої;

-104 машини й устаткування;

-105 транспортні засоби;

-106 інструменти, приладдя, інвентар (меблі);

-107 робоча і продуктивна худоба;

-108 багаторічні насадження;

-109 інші основні засоби.

Рахунок 15 «Капітальні інвестиції» також балансовий. Активний рахунок. Він призначений для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних активів. Для обліку витрат на придбання або виготовлення власними силами матеріальних активів, облік яких ведеться на рахунку 10 «Основні засоби» крім об’єктів будівництва та основного стада) використовується субрахунок 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів». Сальдо по субрахунку на звітну дату вказує на те, що об’єкт, який придбавається або виготовляється ще не введено в експлуатацію.

Для обліку зносу основних засобів призначений субрахунок 131 «Знос основних засобів». Він є пасивним (контрактивним).

При відображенні на рахунках бухгалтерського обліку операцій з руху основних засобів важливим є правильне застосування положень з формування первісної вартості активів у бухгалтерському та податковому обліку, а також визначення дати оприбуткування об’єкту основних засобів (табл. 2.1.2).

Таблиця 2.1.2. Узгодження термінів здійснення операцій з основними засобами ДП «Шишацький завод мінеральних вод» у податковому обліку

Відповідно до зазначених застережень, основна кореспонденція рахунків з обліку руху основних засобів наведена у табл. 2.1.3, 2.1.4.

У цілому при відображенні в обліку руху основних засобів ДП «Шишацький завод мінеральних вод» використовує типову кореспонденцію рахунків згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій [10, 11].

Таблиця 2.1.3. Основна кореспонденція рахунків з обліку надходження основних засобів ДП «Шишацький завод мінеральних вод»

Достовірність обліку основних засобів забезпечується своєчасним та якісним проведенням інвентаризації активів. Порядок проведення інвентаризації основних засобів регулюється п. 11.7 Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, та розрахунків, затвердженою наказ Міністерства фінансів України від 11.08.1994 р. № 69 зі змінами та доповненнями.

Таблиця 2.1.4. Основна кореспонденція рахунків з обліку вибуття основних засобів ДП «Шишацький завод мінеральних вод»

основний засіб облік звітність

При інвентаризації основних засобів перевіряється наявність технічних паспортів або іншої технічної документації, документів на основні засоби, у тому числі і на прийняті або здані підприємством в оренду, на збереження або в тимчасове користування. При відсутності зазначених документів необхідно відповідним чином скласти або оформити нові.

Оцінка об’єктів, виявлених при інвентаризації, які відображено в обліку, повинна бути проведена відповідно до сучасних умов поновлення, а знос визначений відповідно до дійсного технічного стану об’єктів з оформленням даних про оцінку і знос відповідними актами.

У випадку встановлення інвентаризаційною комісією, фактів виконання робіт капітального характеру (добудування поверхів, прибудова нових приміщень і т.п.) або часткової ліквідації будинків і споруд (знос окремих конструктивних елементів) не відображених у бухгалтерському обліку підприємства, комісія визначає суму збільшення або зниження первісної вартості об’єкта.

Основні засоби, що ремонтуються на інших підприємствах, вносять до інвентаризаційного опису на підставі документів про здачу об’єктів у ремонт.

Комісією складаються інвентаризаційні описи окремо на орендовані основні засоби, окремо на основні засоби, що не придатні до експлуатації.

Аналітичний облік основних засобів ведеться за місцями знаходження, в розрізі груп і об’єктів основних засобів (додаток Х).

Таким чином, організація синтетичного та аналітичного обліку основних засобів у ДП «Шишацький завод мінеральних вод» здійснюється відповідно до чинного законодавства з обліку та з урахуванням особливостей господарювання підприємства.

2.2
Облік амортизації (зносу) та ремонту основних засобів

Необхідною умовою відновлення засобів праці у натуральному вигляді є їх відшкодування у вартісній формі, яке здійснюється через амортизацію.

Відповідно до ПБО №7
амортизація
– систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Згідно п.8.1.1. ст.8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”
амортизація основних фондів
- це процес поступового перенесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення згідно з нормами амортизаційних відрахувань, установлених законодавчими актами.

Вартість виробничих потужностей адекватна функціональній (виробничій) корисності предметів протягом усього строку їх експлуатації (тобто періоду, протягом якого майно, що відноситься до основних засобів, здатне виконувати функції, що приносять прибуток їх власнику).

Відповідно з принципами бухгалтерського обліку вартість виробничих потужностей повинна рівномірно розподілятися протягом передбаченого строку їх експлуатації шляхом розподілу (списання) на звітні періоди, протягом яких ці потужності будуть мати виробничу корисність (знос). Його мета – розподілити вартість матеріальних активів довгострокового використання на витрати протягом передбаченого строку експлуатації на основі застосування систематичних та раціональних записів, тобто це процес розподілу, а не оцінки. У наданому визначенні є кілька значних моментів:

По-перше, усі матеріальні активи довгострокового використання, крім землі, мають обмежений строк експлуатації. Внаслідок обмеженості строку служби вартість цих активів повинна розподілятися на витрати протягом усіх років їх експлуатації. Двома головними причинами обмеженості строку служби активів є фізичний та моральний знос (застаріння).

Під фізичним зносом розуміють поступову втрату основними засобами своєї первісної споживної вартості, що відбувається не лише у процесі їх функціонування, але й при їх бездійності (зруйнування від зовнішніх впливів, атмосферного впливу, корозії). Фізичний знос основних засобів залежить від якості основних засобів, їх технічної удосконаленості (конструкції, виду та якості матеріалів, якості побудови будинків та монтажу верстатів); особливостей технологічного процесу (величина швидкості та сили різання, подачі тощо); по часу їх дії (кількість днів праці на рік, змін у добу, годин праці у зміну); ступеню захисту основних засобів від зовнішніх умов (спеки, холоду, вологості, атмосферних опадів); якості догляду за основними засобами та їх обслуговування, від кваліфікації робітників та їх відношення до основних засобів.

Фізичний знос відбувається нерівномірно навіть по однакових елементах основних засобів. Розрізняють повний та частковий знос основних засобів. При повному зносі діючі фонди ліквідуються та замінюються новими (капітальне будівництво та поточна заміна зношених основних засобів). Частковий знос виправляється за допомогою ремонту. Але все ж таки і кожна будівля, і кожна машина повинна прийти до непотребу. Необхідність амортизації не може бути виключена регулярним ремонтом.

Моральний знос – це зменшення вартості машин та обладнання під впливом скорочення суспільно необхідних витрат на їх відбудову (моральний знос першої форми); зменшення їх вартості у результаті введення нових, більш прогресивних економічно ефективних машин та обладнання (моральний знос другої форми). Під впливом цих форм морального зносу основні засоби стають відсталими по своїй технічній характеристиці та економічної ефективності.

Згідно з Законом «Про оподаткування прибутку підприємства» (п.п..8.1.1), амортизація основних фондів – поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань.

Амортизації підлягають витрати на (п.п. 8.1.2):

− придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення;

− самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовлення таких основних фондів;

− проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів;

− капітальні поліпшення землі, не пов’язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.

Не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу валових витрат звітного періоду витрати платника податку на (п.п. 8.1.3):

− придбання і відгодівлю продуктивної худоби;

− вирощування багаторічних плодоносних насаджень;

− придбання основних фондів або нематеріальних активів з метою їх подальшого продажу іншим особам чи їх використання як комплектуючих (складових частин) інших основних фондів,

− призначених для подальшого продажу іншим особам;

− утримання основних фондів, що знаходяться на консервації.

Не підлягають амортизації та провадяться за рахунок відповідних джерел фінансування (п.п.8.1.4.):

− витрати бюджетів на будівництво та утримання споруд благоустрою й жилих будинків, придбання і збереження бібліотечних і архівних фондів;

− витрати бюджетів на будівництво та утримання автомобільних доріг загального користування;

− витрати на придбання та збереження Національного архівного фонду України, а також бібліотечного фонду, що формується та утримується за рахунок бюджетів, бібліотечних і архівних фондів;

− витрати на придбання, ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих фондів.

Термін “невиробничі фонди” слід розуміти капітальні активи, які не використовуються у господарській діяльності платника податку. До них відносяться:

− капітальні активи (або їх структурні компоненти), які підпадають під визначення групи 1 основних фондів, включаючи орендовані;

− капітальні активи, які підпадають під визначення груп 2, 3 і 4 основних фондів, як є невід'ємною частиною, розміщені або використовуються для забезпечення діяльності невиробничих фондів, що підпадають під визначення групи 1 основних фондів або вилучені з місця ведення господарської діяльності платника податку та передані у безоплатне користування особам, які не є платниками цього податку.

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку їх корисного використання (експлуатації) об’єкта, що встановлюється наданим підприємством при визнанні наданого об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), та зупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови та консервування.

При визначені строку корисного використання (експлуатації) треба враховувати:

- використання об’єкта підприємством, що очікується з урахуванням його потужності або продуктивності;

- фізичний та моральний знос, що очікується;

- правові або інші обмеження відносно строку використання об’єкта та інші фактори;

Строк корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів можна передивитися у випадку зміни очікуваних економічних вигод від його використання.

Відповідно до П(С)БО 7 «Основні засоби» амортизація основних засобів у бухгалтерському обліку нараховується з використанням наступних методів:

- прямолінійного (прямолінійного списання);

- зменшення залишкової вартості;

- прискореного зменшення залишкової вартості;

- кумулятивного (суми кількості років);

- виробничого (метод суми одиниць продукції).

Наведені методи нарахування амортизації можна умовно поділити на два види:

- методи амортизації, що базуються на часі використання основних засобів (прямолінійний, метод зменшення залишкової вартості, метод прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивний);

- метод амортизації, який базується на кількості одиниць, отриманих від використання об’єкта основних засобів (виробничий).

З метою наближення бухгалтерського та податкового обліку у ДП «Шишацький завод мінеральних вод» відповідно до наказу про облікову політику прийнято податковий метод нарахування амортизації (додаток ).

З метою дослідження переваг та недоліків застосування різних методів нарахування амортизації, розглянемо особливості нарахування амортизації основних засобів різними методами на окремому прикладі за умови незмінності первісно визначених облікових оцінок.

Наприкінці грудня 2007 р. ДП «Шишацький завод мінеральних вод» було придбано виробниче обладнання (потокова лінія) для виготовлення солодкої мінеральної води. Виробниче обладнання було оприбутковано за первісною вартістю 20,0 тис грн. Умовна ліквідаційна вартість встановлена 2,0 тис грн. Очікуваний термін експлуатації потокової лінії з урахуванням морального зносу – 5 років. Очікувана виробнича потужність потокової лінії – 14 000 тис од продукції на рік.

При використанні прямолінійного методу вартість об’єкту основних засобів списується однаковими частинами протягом усього періоду його експлуатації.

Річна сума амортизації визначається діленням амортизуємої вартості на очікуваний строк використання об’єкту основних засобів:

А = АВ / Т (2.1)

де А – сума амортизаційних відрахувань, грн.;

АВ – амортизуєма вартість об’єкту, грн.;

Т - очікуваний строк використання об’єкту.

За рік сума амортизаційних нарахувань складає

А _{(прямолін)}
= (20000 – 2000) / 5 = 3600 грн.

Сума нарахованої амортизації також може бути розрахована множенням амортизуємої вартості основних засобів на норму амортизації.

А = АВ х Н (2.2)

де Н – норма амортизації.

Річна норма амортизації по цьому методу є величина, зворотна очікуваному строку корисного використання основних засобів у відсотках:

1 / 5 х 100 % = 20 %.

Отже, річна сума амортизації становитиме:

(20 000 – 2000) х 20 % = 3600 грн.

Ця сума амортизації буде включатися щорічно (з року у рік), протягом строку корисного використання об’єкту, у склад витрат підприємства та відображатися у Звіті про фінансові результати. На цю ж суму рівномірно (з року у рік) буде збільшуватися накопичена амортизація (знос) та відповідно зменшуватися залишкова вартість об’єкту основних засобів, що відображаються у Балансі (табл. 2.2.1).

Таблиця 2.2.1. Нарахування амортизації обладнання (потокової лінії для виготовлення солодкої мінеральної води) ДП «Шишацький завод мінеральних вод» прямолінійним методом (грн.)

Метод прямолінійного списання, як правило, використовується по відношенню до об’єктів основних засобів, стан яких залежить виключно від строку корисного використання та на них не діє вплив інших факторів. До таких основних засобів відносять будови, споруди, меблі та інші.

Характеризуючи метод прямолінійного списання, не можна не відмітити його переваги у простоті розрахунків та рівномірності розподілу сум амортизації між обліковими періодами, простоті, точності розрахунків. Його використання особливо доцільно, коли ступінь експлуатації об’єкта основних засобів у кожному звітному періоді залишається незмінною. Він передбачає практично рівномірний спад економічної корисності об’єкту із року у рік.

Одночасно недоліком такого методу є те, що при його використанні не враховується моральний знос, а також не робиться реальна оцінка виробничої потужності основних засобів у різні роки експлуатації. Практика показує, що знос машин збільшується у перші роки їх експлуатації, потім величина зносу стабілізується, а у останні роки експлуатації знос машин знову зростає. Щодо морального зносу машин, то він також нерівномірний. Застосування наданого методу не завжди забезпечує повне перенесення вартості основних засобів на знов створений продукт, в результаті чого створюється недоамортизація основних засобів, що є прямим збитком підприємства.

Для окремих видів основних засобів нарахування амортизації робиться на основі сумарного виробітку об’єкту за весь період його експлуатації у відповідних одиницях виміру (одиницях виготовленої продукції, відпрацьованих годин, кілометрах пробігу тощо).

Місячна сума амортизації розраховується співвідношенням амортизуємої вартості об’єктів основних засобів та очікуваного об’єму продукції (робіт, послуг) за весь рік корисного використання такого об’єкту основних засобів.

Таким чином, норму амортизації по цьому методу можна розрахувати за формулою:

Н = АВ / ОД (2.3)

де ОД – розрахунковий об’єм діяльності (виробництва).

Враховуючи, що загальний план виробництва передбачає виготовлення продукції протягом перших чотирьох років в обсязі по 14000 тис од, і тільки протягом останнього року експлуатації – 12000 тис од, то

Н = (20000 – 2000) / (14000 х 4 + 12000) = 1,265 грн / тис од

Отже, нарахування амортизації за весь період експлуатації обладнання характеризується даними, що наведені у табл. 2.2.2.

При використанні виробничого методу сума амортизації, яка визнається витратами звітного періоду, та балансова вартість об’єкту при використанні цього методу змінюється у зрівнянні з попереднім періодом прямо пропорційно об’єму виробленої продукції (робіт, послуг).

Таблиця 2.2.2. Нарахування амортизації обладнання (потокової лінії для виготовлення солодкої мінеральної води) ДП «Шишацький завод мінеральних вод» виробничим методом (грн.)

В основі цього методу лежить припущення, що фактично отриманий прибуток від експлуатації відповідного нематеріального активу у кожному звітному періоді пов’язаний з випуском одиниць продукції, вироблених з його участю у цих звітних періодах. Існує точка зору, що на такий вид обладнання, як верстат, амортизація повинна нараховуватися в облікових цінах пропорційно одиницям виробленої на ньому продукції у кожному звітному періоді (на основі первісно визначеного загального випуску продукції), а не просто пропорційно часу с початку експлуатації (як передбачає прямолінійний метод). При цьому стверджується, більшість виробничих активів приймають участь у створені прибутку (та відповідно зношуються) лише тоді, коли вони використовуються у виробництві.

Метод нарахування зносу пропорційно випуску продукції також дуже простий, раціональний та систематичний. Краще за все його використовувати у тому випадку, коли відносно активу, на який нараховується знос, можна визначити фактичний об’єм виробленої продукції. Його використання також доцільно, коли економічна користь того чи іншого необоротного активу зменшується у зв’язку з експлуатацією його у виробництві, а не у зв’язку з впливом на нього часу. Цей метод забезпечує також відповідність суми амортизації, яка визнається витратами поточного періоду, отриманням прибутку, у випадку, якщо використання відповідного необоротного активу у різні періоди неоднакові. Але, не дивлячись на позитивні сторони, цей метод у закордонній практиці не знайшов широкого застосування, оскільки дуже складно визначити фактичний об’єм продукції, виробленої з використанням того чи іншого необоротного активу.

Сутність методу зменшення залишкової вартості полягає у визначенні річної суми амортизації об’єкту основних засобів виходячи з основної вартості такого об’єкту на початок звітного року. Сума амортизаційних відрахувань визначається шляхом перемноження залишкової вартості об’єкту основних засобів на норму річної амортизації.

А = ЗВ х НА (2.4)

де ЗВ – залишкова вартість об’єкту основних засобів.

Норму річної амортизації підприємство визначає самостійно по наступній формулі:

(2.5)

де Н – строк корисного використання об’єкту основних засобів, років;

ЛВ – ліквідаційна вартість об’єкту основних засобів, що визначається підприємством самостійно, грн.;

ПВ – первісна вартість об’єкту основних засобів, грн.

Використання методу зменшення залишкової вартості при нарахуванні амортизації передбачає наявність ліквідаційної вартості амортизуємого об’єкту основних засобів.

Зазначимо, що відповідно до П(С)БО 7 базою для нарахування амортизації при використанні наданого методу є залишкова вартість на початок звітного року або первісна вартість на дату початку нарахування амортизації. З цього слідує, що, починаючи з дати вводу в експлуатацію об’єкту основних засобів до кінця звітного року, у якому був введений такий об’єкт, базою для нарахування амортизації буде його первісна вартість. Іншими словами, якщо об’єкт основних засобів був введений в експлуатацію у вересні, то починаючи з жовтня по лютий (включно) сума амортизаційних відрахувань буде визначатися шляхом множення первісної вартості об’єкту на норму амортизації. Починаючи з березня наступного звітного року, сума амортизації об’єкту основних засобів буде визначатися шляхом множення залишкової вартості такого об’єкту на норму амортизації.

При використанні наданого методу нарахування амортизації можлива ситуація, при якій остаточна вартість об’єкту наприкінці запланованого строку експлуатації не буде рівна ліквідаційній вартості. Такі розходження будуть виникати у випадку, якщо об’єкт основних засобів був введений в експлуатацію у середині звітного періоду. Але ж це не повинно стати причиною сумнівів, так як нарахування амортизації було не з початку звітного року, а з середини, та по усім правилам математики така різниця повинна була виникнути. У зв’язку з цим підприємство може прийняти рішення про зміну строку амортизації та доамортизувати залишкову частину вартості або вважати залишкову вартість об’єкту ліквідаційною вартістю.

За формулою (2.5)

(табл. 2.2.3).

Метод прискореного зменшення залишкової вартості є різновидом методу зменшення залишкової вартості. При такому методі річна сума амортизації визначається виходячи з залишкової вартості об’єкту на початок звітного періоду або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації по введених протягом року об’єктах та подвоєння річної норми амортизації, що розраховується виходячи зі строку корисного використання об’єкту.

Таблиця 2.2.3. Нарахування амортизації обладнання (потокової лінії для виготовлення солодкої мінеральної води) ДП «Шишацький завод мінеральних вод» методом зменшення залишкової вартості (грн.)

Норма амортизації у даному випадку розраховується аналогічно нормі амортизації при застосуванні прямолінійного методу нарахування амортизації, тобто використовується подвоєна ставка амортизаційних відрахувань, що розрахована методом прямолінійного списання.

Переробивши формулу норма амортизації при прямолінійному методі, отримаємо норму амортизації для даного методу:

НА = 2 * (А / АВ) = 2 * ( АВ / Т) / АВ = 2 / Т (2.6)

Даний метод нарахування амортизації, а саме при розрахунку норми річної амортизації, не передбачає обов’язкової наявності ліквідаційної вартості об’єкту основних засобів. При цьому виконується правило, при якому сума амортизації останнього року розраховується таким чином, щоб залишкова вартість об’єкту наприкінці періоду його експлуатації була не менше, ніж його ліквідаційна вартість (табл. 2.2.4).

Річна сума амортизації за кумулятивним методом визначається як перемноження амортизуємої вартості та кумулятивного коефіцієнта.

Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишилися до кінця очікуваного строку служби об’єкту основних засобів, на суму чисел років його корисного використання.

Сума чисел років – це результат суми порядкових номерів тих років, протягом яких функціонує об’єкт.

У нашому прикладі сума чисел років корисної експлуатації обладнання дорівнює 15 (1+2+3+4+5).

Таблиця 2.2.4. Нарахування амортизації обладнання (потокової лінії для виготовлення солодкої мінеральної води) ДП «Шишацький завод мінеральних вод» методом прискореного зменшення залишкової вартості (грн.)

Річна норма амортизації визначається як співвідношення залишеного строку служби ( на початок звітного періоду) та суми чисел років.

У нашому прикладі ця норма встановить:

У 1-й рік експлуатації – 5/15

У 2-й рік експлуатації – 4/15

У 3-й рік експлуатації – 3/15

У 4-й рік експлуатації – 2/15

У 5-й рік експлуатації – 1/15

Для визначення річної суми амортизаційних відрахувань норму амортизації відповідного року множимо на різницю між первинною вартістю об’єкту та його ліквідаційною вартістю, тобто на амортизуєму вартість.

А = НА х (ПВ – ЛВ) (2.7)

Нарахування амортизації кумулятивним методом показано у табл. 2.2.5.

Якщо строк експлуатації об’єкта достатньо тривалий, то сума чисел років визначається за формулою кумулятивного числа:

[( Т + 1) * Т] / 2 (2.8)

Таблиця 2.2.5. Нарахування амортизації обладнання (потокової лінії для виготовлення солодкої мінеральної води) ДП «Шишацький завод мінеральних вод» кумулятивним методом (грн.)

Треба зазначити, що застосування методу залишкової вартості, а також кумулятивного методу визначення сум амортизації є найбільш прогресивним з точки зору методології бухгалтерського обліку. Доцільність використання цих методів пояснюється наступним:

1) найбільша ефективність використання основних засобів приходиться на перші роки їх експлуатації, коли вони фізично та морально ще нові;

2) накопичуються грошові кошти для заміни об’єкта у випадку його морального старіння та інфляції;

3) забезпечується можливість збільшення частини витрат на ремонт амортизуємих об’єктів, що приходяться на останні роки використання таких об’єктів без відповідного збільшення витрат виробництва за рахунок того, що сума нарахованої амортизації у ці роки зменшується.

Крім розглянутих норм та методів нарахування амортизації; підприємство має право застосовувати норми та методи нарахування амортизації основних засобів, що передбачені податковим законодавством: ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

У бухгалтерському обліку на відміну від податкового нарахування амортизації робиться не в цілому по групі; а по окремому об’єкту основних засобів щомісячно.

Крім того, різниця у бухгалтерському обліку від податкового буде на суму:

- амортизації невиробничих основних фондів;

- поточних ремонтів більш 10% балансової вартості основних фондів на початок року;

- вартості вибувших об’єктів; що відносяться у податковому обліку до 2; 3 груп;

- вартості безкоштовно отриманих основних засобів.

У податковому обліку норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної групи основних фондів на початок звітного (податкового) періоду у наступних розмірах (у розрахунку на календарний період):

- група 1: квартальна норма 1,25%, річна – 5%;

- група 2: квартальна норма 6,25%, річна – 25%;

- група 3: квартальна норма 3,75%, річна – 15%;

- група 4: квартальна норма 15%, річна – 60%.

У податковому обліку окремий об’єкт основних фондів групи 1 амортизується до досягнення вартості такого об’єкту 100 мінімумів доходів громадян, що не оподатковуються – 1700 грн.

При досягненні об’єктом залишкової вартості – 1700 грн., відповідно до пп. 8.3.7, п. 8.3 ст. Закону „Про оподаткування прибутку підприємств”, його залишкова вартість дорівнюється до нуля, а сума 1700 грн. відноситься до складу витрат відповідного звітного кварталу.

Амортизація основних фондів груп 2,3 виконується до досягнення такою групою нульової вартості.

Крім того у податковому обліку облік основних засобів ведеться:

- групи 1 по кожній окремій будові, споруді або їх структурному компоненту, та у цілому по групі як сума вартості окремих об’єктів,

- групи 2 ведеться по їх сукупній вартості незалежно від часу введення в експлуатацію таких основних фондів,

- групи 3 ведеться по їх сукупній вартості, або пооб’єктне, у випадку застосування прискореної амортизації,

- групи 4 ведеться по сукупній вартості.

Розглянемо на нашому прикладі податкові методи нарахування амортизації. Придбане ДП «Шишацький завод мінеральних вод» обладнання відноситься до 2 групи. Тоді квартальна норма амортизації буде дорівнювати 6,25% (табл. 2.2.6).

Таблиця 2.2.6. Нарахування амортизації обладнання (потокової лінії для виготовлення солодкої мінеральної води) ДП «Шишацький завод мінеральних вод» податковим методом (грн.)

Як бачимо, накопичена амортизація (знос) за 5 років становить всього 72,5% первісної вартості об’єкту.

Треба зазначити, що використання дозволених П(Б)О 7 «Основні засоби» методів нарахування амортизації основних засобів веде до невідповідності понять, що використовуються у бухгалтерському та податковому обліку. Це стосується основ для збільшення первісної вартості основних засобів, визнання їх груп, а також залишкової вартості (балансової), переоцінка якої не передбачена податковим законодавством.

Отже, основним питанням амортизаційної політики – який метод амортизаційних відрахувань обрати. Щоб відповісти на це питання треба детально розглянути усі існуючи методи та визначити фактори, що пов’язані з експлуатацією об’єктів основних засобів (рис 2.2.1). Обраний метод нарахування амортизації закріплюється приказом та відображається у обліковій політиці підприємства.

У бухгалтерському обліку відповідно до Плану рахунків амортизація основних засобів відображається на рахунку 131 “Знос необоротних матеріальних активів” субрахунок 131 “Знос основних засобів”.

На даному рахунку відображається інформація про нараховану амортизації у пооб’єктному розрізі.

Рахунок 13 (субрахунок 131) відноситься до пасивних рахунків. Нарахування зносу робиться по кредиту рахунку у кореспонденції з рахунками обліку витрат на господарську діяльність (табл. 2.2.7).

По Дт 131 відображається знос по основних засобах, що вибули, у кореспонденції з відповідними рахунками.

Для розрахунку сум амортизаційних відрахувань використовується типова форма № ОЗ-14 “Розрахунок амортизації основних засобів”. Вона складається з 4 розділів:

- по основних засобах у запасі (резерві);

- по основних засобах в експлуатації;

- контрольні дані;

- розрахунок амортизації (зносу)основних засобів.

Показники типової форми № ОЗ-14 служать основою для відображення на відповідних рахунках сум нарахованої амортизації за звітний місяць та суми зносу основних засобів.

Важливим питанням обліку основних засобів, що стосується як бухгалтерського так і податкового обліку є облік ремонту основних засобів.

Таблиця 2.2.7. Відображення амортизації на рахунках бухгалтерського обліку

Після надходження основних засобів підприємство може мати витрати, пов’язані з їх експлуатацією або поліпшенням їх стану. Підхід до відображення таких витрат у бухгалтерському обліку залежить від їх впливу на майбутні економічні вигоди, що очікуються від використання об’єкта

З позицій правильності відображення операцій з ремонту основних засобів в обліку важливим є вид ремонту (поточний або капітальний) та спосіб ремонту (господарський чи підрядний).

Витрати на ремонт і обслуговування основних засобів звичайно здійснюються для відновлення або підтримання очікуваних від них майбутніх економічних вигід. Через це такі видатки списуються на витрати в момент їх здійснення.

При цьому дебетуються відповідні рахунки витрат (23, 91, 92, 93, 94, інші) та кредитуються рахунки витрачених коштів (чи інших активів) або зобов’язань.

Витрати, пов’язані з поліпшенням стану основних засобів, що призводять до збільшення очікуваних майбутніх економічних вигід, включають до балансової вартості основних засобів. Прикладами такого поліпшення є:

- модифікація об’єкта основних засобів з метою подовження строку корисної експлуатації або збільшення його виробничої потужності;

- заміна окремих частин об’єкта для підвищення його якісних характеристик;

- впровадження більш ефективного технологічного процесу, що дає зменшити первісно оцінені виробничі витрати.

Такі витрати накопичуються по дебету рахунка 15 «Капітальні інвестиції» після завершення робіт списуються з кредиту цього рахунка в дебет рахунку 10 «Основні засоби» (табл. 2.2.8).

Таблиця 2.2.8.Кореспонденція рахунків з обліку ремонту основних засобів ДП «Шишацький завод мінеральних вод»

Документально передача активу у ремонт (отримання з ремонту) оформляється актом прийому-передачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об’єктів.

Щодо податкового обліку, то Законом «Про оподаткування прибутку підприємства» не розрізняються витрати на ремонт на поточні та капітальні. Відповідно до підпункту 8.7.1 ст. 8 Закону «Про оподаткування прибутку підприємства», платники податку мають право протягом звітного року віднести до валових витрат будь-які витрати, пов’язані з поліпшенням основних фондів, у сумі, що не перевищує десять відсотків сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок звітного року.

Витрати, що перевищують зазначену суму, відносяться на збільшення балансової вартості груп 2, 3 та 4, балансової вартості окремого об’єкта основних фондів групи 1 та підлягають амортизації за нормами, передбаченими для відповідних основних фондів.

Таким чином, правильність обліку амортизації основних засобів та ремонту мають важливе знання для формування достовірної інформації про основні засоби в обліку та звітності.

2.3
Відображення інформації про основні засоби у фінансовій звітності

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” [4] та п. 4 П (С)БО „Загальні вимоги до фінансової звітності” [5], метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Одним із завдань складання і подання фінансової звітності ДП «Шишацький завод мінеральних вод» є надання інформації про стан та рух основних засобів підприємства.

Фінансова звітність підприємства України (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності та суб’єктів малого підприємництва, визначених такими відповідно до чинного законодавства) включає: ф. № 1 “Баланс”; ф. № 2 “Звіт про фінансові результати”; ф. № 3 “Звіт про рух грошових коштів”; ф. № 4 “Звіт про власний капітал”; ф. № 5 “Примітки до річної фінансової звітності”; ф. №6 „Інформація за сегментами” (додаток до приміток до річної фінансової звітності).

Основною формою фінансової звітності, що надає інформацію про стан майна підприємства та джерела його утворення, є баланс. Визначення Балансу та вимог до нього, як елементу фінансової звітності, наведено у П(С)БО 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності” та П(С)БО 2 „Баланс”.

Інформація про основні засоби підприємства у балансі представлена за статтею «Основні засоби» трьома рядками: 030 залишкова вартість, 031 первісна вартість, 032 знос.

Відповідно до П(С)БО 2 „Баланс” (з урахуванням змін внесених згідно з наказами Міністерства фінансів України від 19.12.2006 р. № 1213, від 05.03.2008 р. № 353) у статті «Основні засоби» наводиться вартість власних та отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів згідно з відповідними положеннями, державні (казенні) та комунальні підприємства - вартість майна, отриманого на праві господарського відання чи праві оперативного управління. У цій статті також наводиться вартість інших необоротних матеріальних активів.

У статті наводяться окремо первісна (переоцінена) вартість – рядок 031, сума зносу основних засобів (у дужках) – рядок 032, та їх залишкова вартість – рядок 030. До підсумку балансу включається залишкова вартість, яка визначається як різниця між первісною (переоціненою) вартістю основних засобів і сумою їх зносу на дату балансу.

За інформацією балансу, станом на 31.12.2007 р. ДП «Шишацький завод мінеральних вод» володіє основними засобами в обсязі 1284,9 тис грн. за первісною вартістю. Знос на кінець року становить 1215,0 тис грн. Відповідно залишкова вартість основних засобів підприємства становить 69,9 тис грн. (табл. 2.3.1).

Таблиця 2.3.1. Відображення інформації про основні засоби у балансі ДП «Шишацький завод мінеральних вод» на 31.12.2008 р.

Щодо Звіту про фінансові результати та Звіту про рух грошових коштів, то ці звітні форми не містять пряму інформацію про рух основних засобів, оскільки основою їх складання є класифікація видів діяльності.

Наприклад, у Звіті про фінансові результати у ІІ розділі «Елементи операційних витрат» за рядком 260 «Амортизація» показується інформація про величину нарахованої амортизації необоротних активів, що відноситься до операційної діяльності (додатки А, Б, В). Рух основних засобів характеризує отримання доходів та здійснення витрат за відповідними видами діяльності.

У Звіті про рух грошових коштів за рядком 020 здійснюється коригування прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування на амортизацію необоротних активів (додатки Н, П, Р). У розділі ІІ розшифровано за напрямками рух коштів у результаті інвестиційної діяльності, у т.ч. внаслідок реалізації та придбання необоротних активів (рядки 190 та 250 відповідно).

Стан основних засобів прямо впливає на власний капітал суб’єкта господарювання. У Звіті про власний капітал за рядками 060-070 відображено зміни власного капіталу внаслідок дооцінки або уцінки основних засобів. Протягом досліджуваного періоду переоцінка основних засобів ДП «Шишацький завод мінеральних вод» не здійснювалась (додатки К, Л, М).

За принципом повного висвітлення фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі. Інформація, що підлягає розкриттю наводиться у Примітках до них.

Примітки до фінансових звітів – це сукупність показників і пояснень. Яка забезпечує деталізацію та обґрунтованість статей фінансової звітності, а також інша інформація, розкриття якої передбачене відповідними положеннями (стандартами).

Примітки до річної звітності є особливою формою фінансових звітів, у якій найбільш повно розкривається зміст облікової політики, прийнятої на підприємстві.

Питання стану та руху основних засобів у Примітках до річної звітності представлено достатньо широко. Щодо кожної групи основних засобів ДП «Шишацький завод мінеральних вод» наводиться така інформація (додатки С, Т, У).

1. Вартість (первісна або переоцінена), за якою основні засоби відображені у балансі.

2. Методи амортизації, що застосовуються підприємством та діапазон термінів корисного використання (експлуатації) об’єктів основних засобів.

3. Наявність та рух основних засобів у звітному році за показниками:

· первісна (переоцінена)вартість та сума зносу на початок звітного року;

· первісна вартість основних засобів, які визнані активом, з виділенням вартості основних засобів, отриманих у результаті об’єднання підприємств;

· сума зміни первісної (переоціненої) вартості та зносу основних засобів у результаті переоцінки;

· первісна (переоцінена) вартість та сума зносу основних засобів, які вибули;

· сума нарахованої амортизації;

· сума втрат від зменшення корисності, відображена у Звіті про фінансові результати у звітному періоді;

· інші зміни первісної (переоціненої) вартості та сума зносу основних засобів;

· первісна (переоцінена) вартість та сума зносу на кінець звітного року.

У Примітках до фінансової звітності також наводиться така інформація:

1. Вартість основних засобів, щодо яких існує обмеження прав власності.

2. Вартість переданих у заставу основних засобів.

3. Сума капітальних вкладень на придбання і будівництво основних засобів за звітний рік.

4. Сума укладених угод на придбання у майбутньому основних засобів.

5. Залишкова вартість основних засобів, що тимчасово не використовуються (знаходяться на консервації, реконструкції тощо).

6. Первісна (переоцінена) вартість повністю амортизованих основних засобів, які продовжують використовуватися.

7. Залишкова вартість основних засобів, вилучених з експлуатації для продажу.

8. Первісна вартість, залишкова вартість та метод оцінки основних засобів, отриманих за рахунок цільових асигнувань.

Щодо орендованих основних засобів, то орендар повинен розкривати таку інформацію щодо фінансової оренди первісну (переоцінену)вартість і знос кожної групи орендованих активів.

Таким чином, основними формами звітності про стан та рух основних засобів ДП «Шишацький завод мінеральних вод» є баланс та Примітки до річної звітності. Одночасно Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал характеризують вплив операцій з руху основних засобів на діяльність підприємства.

2.
4
Удосконалення обліку основних засобів в умовах використання комп’ютерних технологій

Комп'ютерні системи обліку пройшли великий історичний путь становлення та розвитку. У теперішній час існує велика кількість програмних засобів автоматизації обліку: від засобів автоматизації локальної задачі бухгалтерського обліку до повнофункціональних систем у складі інформаційної системи підприємства.

Незважаючи на те, що необхідність автоматизації обліку очевидна, зазвичай важко вирішити це питання.

Як показують сучасні дослідження, більшість поширених програм обліку не вирішує в повній мірі всіх проблем, що пов'язані з обліком. У свою чергу ті програмні продукти, які найбільше відповідають вимогам, тобто реалізують системний підхід до автоматизації обліку, мають занадто високу ціну. Автором проаналізовано найпоширеніші програмні продукти (табл. 2.4.1).

З метою формування достовірної інформації в обліку і звітності ДП «Шишацький завод мінеральних вод» про стан та рух основних засобів найбільш придатною є 1С: Бухгалтерія 8.0. Ця програма не має макромови, однак у ній наявна вбудована об’єктно-орієнтована мова програмування і розвинуте інтерактивне середовище, що дає змогу змінювати типові конфігурації для своїх потреб чи навіть повністю переписати їх.

В даний час упроваджено такі її версії, як: 1C: Бухгалтерія базова для DOS; 1C: Бухгалтерія проф. для DOS; 1C: Бухгалтерія проф. мережна для DOS; 1C: Бухгалтерія базова для Windows; 1C: Бухгалтерія проф. для

Таблиця 2.4.1. Рівень вирішення проблем обліку автоматизованими системами

Табл. 2.4.1

Windows; 1C: Бухгалтерія проф. мережна для Windows; 1C: Бухгалтерія проф. мережна для Windows-95; 1C: Бухгалтерія проф. мережна Клієнт-Сервер для Windows; 1C: Бухгалтерія проф. для Windows-95.

Система має ряд переваг, а саме:

· простота інсталяції і використання;

· можливість гнучкого настроювання конфігурації;

· можливість швидко виконувати різноманітні операції;

· низька ціна і т.п.

Інтерактивне середовище дозволяє змінювати типові конфігурації для своїх потреб або навіть цілком переписувати їх.

Недоліком систем є обов'язкове настроювання її фахівцем, однак вони більш орієнтовані на кінцевого користувача і надають останньому більше можливостей під час роботи.

1C: Підприємство - це універсальна комп'ютерна система, призначена для автоматизації діяльності підприємств різних видів і форм, що використовується на різноманітних об'єктах господарювання для автоматизації функцій оперативного керування і господарського обліку. Від інших інформаційних систем подібного класу ця система відрізняється своєю конфігурацією. Тобто конкретний набір об'єктів, структури інформаційних масивів, алгоритми обробки облікової інформації визначає конкретна конфігурація системи, під якою розуміють сукупність механізмів, призначених для маніпулювання різними типами об'єктів предметної області.

Інформаційна система „1C: Підприємство” має компонентну структуру. Одні операції, виконувані системою в процесі автоматизованого рішення задач, є типовими, тобто присутні в будь-якому варіанті системи. Це насамперед механізми підтримки довідників і документів.

Кожен компонент має свій механізм обробки інформації, що розширює можливості системи в цілому. У свою чергу, кожен механізм обробки інформації має чітку спрямованість, що визначає вибір складу необхідних компонентів для створення конкретної конфігурації.

Компонента „Бухгалтерський облік для України” призначена для відображення господарських операцій, здійснюваних на підприємстві. Вона дає можливість здійснювати на об'єкті синтетичний облік паралельно: багатомірний і багаторівневий кількісно-вартісний аналітичний облік і валютний облік.

Компонента „Оперативний облік” призначена для автоматизації оперативного обліку наявності і руху коштів, дає можливість реєструвати й одержувати інформацію про рух і залишки основних засобів підприємства в реальному часі і різних розрізах.

Обраний програмний продукт є цілком інтегрованою системою, що містить усі функції, необхідні для обліку господарських процесів. Компонента „Облік основних засобів” використовується для управління і спостереження за основними засобами за допомогою інтегрованої системи, конкретні задачі якої наведено в табл. 2.4.2. Періодичність виконання може бути різною та встановлюється підприємством самостійно.

Таблиця 2.4.2. Класифікація задач бухгалтерського обліку для вирішення на АРМ бухгалтера обліку основних засобів ДП «Шишацький завод мінеральних вод»

Автоматизоване рішення задач з обліку основних засобів базується на створенні і веденні інформаційної бази про наявність основних засобів, сформованої на підставі інвентарної картотеки. При веденні інвентарної картотеки на АРМ бухгалтера ручна обробка інформації відсутня.

Призначення АРМ бухгалтера з обліку основних засобів полягає у виконанні системних обліково-контрольних операцій:

- автоматизації документування первинної інформації;

- оперативного управління, контролю за наявністю і рухом основних засобів;

- видачі на запит необхідної інформації до друку чи екран дисплея.

Для обробки інформації з обліку основних засобів доцільно використовувати трирівневу систему АРМ. Управління роботою кожним АРМ і вибір функції здійснюються автономно в діалоговому режимі через головний модуль. Інформаційний взаємозв'язок різних АРМ залежить від способу організації обліку основних засобів, територіального розташування АРМ, потужності технічних засобів і інформаційних потоків. Причому, на одному персональному комп'ютері може функціонувати одне АРМ.

Таким чином, правильно побудований облік основних засобів і, як наслідок, різнобічне використання наданої інформації, повинно сприяти ефективному управлінню виробничою діяльністю підприємства, а також проведення обґрунтованої зваженої інвестиційної політики щодо них.

Розділ 3. Аналіз основних засобів ДП «Шишацький завод мінеральних вод»

3.
1
Аналіз наявності, стану та руху основних засобів підприємства

Аналіз наявності, стану та руху основних засобів включає основні IV етапи:

- аналіз обсягів та динаміки основних засобів;

- аналіз складу та стану основних засобів;

- аналіз ступеня зносу основних засобів;

- аналіз інтенсивності відновлення основних засобів.

При аналізі обсягів та динаміки активів визначається загальний обсяг у вартісному вираженні та визначається динаміка показника порівняно з попередніми періодами. Якщо протягом аналізованого періоду відбулися переоцінки вартості основних фондів, то вивченню динаміки повинна передувати процедура приведення обсягу фондів у співставлений вигляд. Для цього проводиться зменшення обсягу переоцінених основних фондів на індекс переоцінки або до оцінки вартості основних фондів в попередніх періодах. Співставлений динамічний ряд дозволяє визначити реальну зміну обсягу основних фондів підприємства. Темп зростання обсягу основних засобів слід порівняти з темпом зростання обсягу товарообороту підприємства, та темпу зростання загального обсягу активів підприємства.

На етапі аналізу стану та складу основних засобів вивчається їх склад і динаміка окремих видів (об’єктів) та груп. У процесі аналізу вони групуються за ознаками класифікації. Спрямування висновків за результатами аналізу основних засобів за окремими ознаками класифікації відображено у табл. 3.2.1.

У процесі аналізу визначають та вивчають раціональність розподілу основних засобів між окремими структурними підрозділами підприємства. З цією метою виявляють відповідність виробничих потужностей основних та допоміжних цехів, перевіряють відповідність наявного обладнання потребам виробництва, профілю спеціалізації підрозділів. При аналізу виробничої потужності визначають вплив на неї таких коефіцієнтів як: інтенсивного, екстенсивного та інтегрального.

Таблиця 3.2.1. Напрямки діагностики показників складу основних засобів підприємства

Заключними етапами аналізу є оцінка ефективності використання необоротних активів (основних засобів зокрема) та розробка основних напрямів її поліпшення.

Оцінка фінансово-господарської діяльності ДП «Шишацький завод мінеральних вод» дозволила встановити, що необоротні активи становлять основну частку майна підприємства. Вартість основних засобів за первісною вартістю на кінець 2008 р. становить 2379,3 тис грн.., що на 167,6 тис грн.. більше, ніж у 2005 р. та на 141,6 тис грн.. більше, ніж у 2007 р. (табл. 3.2.2). Одночасно на кожні 100 грн.. валюти балансу у 2008 р. припадає 159,6 грн.. основних засобів за первісною вартістю, що на 11,6 грн.. більше, ніж у 2006 р. та на 3,8 грн.. більше, ніж у 2007 р.

Таблиця 3.2.2. Частка основних засобів у валюті балансу ДП «Шишацький завод мінеральних вод» за 2005-2007 роки

Однак оцінка частки основних засобів у валюті балансу за первісною вартістю не надає достатньої уяви про реальну вартість активів у майні підприємства. З аналітичної точки, зору більшу цінність має розрахунок частки основних засобів у валюті балансу за залишковою вартістю.

Така структура активів є цілком природною для виробничого підприємства. Однак ефективності діяльності суб’єкта господарювання сприятиме оптимальна структура необоротних активів, основу яких становлять основні засоби. Так, станом на 31.12.2008 р. основні засоби за залишковою вартістю становлять 1164,3 тис грн. або 78,1% до валюти балансу. У порівнянні з 2006 р. вартість основних засобів зросла на 25,4 тис грн.., а проти 2007 р. – на 69,9 тис грн.. Частка основних засобів у валюті балансу в порівнянні з 2006-2008 рр. збільшилась на 1,9 в.п.

У цілому частка основних засобів підприємства за залишковою вартістю виходить за межі рекомендованого фахівцями значення (30-50%). Це зумовлено передусім діяльністю ДП «Шишацький завод мінеральних вод»: виробництво мінеральної води є цілком механізованим та автоматизованим.

Специфіка діяльності ДП «Шишацький завод мінеральних вод» зумовлює особливості структури основних засобів. Найбільшу питому вагу займають будинки, споруди, передавальні пристрої (рис.3.2.1).

Рис. 3.2.1. Структура основних засобів ДП «Шишацький завод мінеральних вод» за 2006-2008 роки

За табл. 3.2.3, складеною за інформацією Приміток до річної звітності, видно, що основні засоби підприємства на кінець 2008 р. становлять 1164,3 тис грн.., що більше показника 2006 р. на 25,4 тис грн.. або н 2,0% та більше, ніж у минулому році на 69,9 тис грн.. або на 6,4%. Станом на кінець 2008 р. будинки, споруди та передавальні пристрої складають 660,6 тис грн.. та 56,7% за питомою вагою. Цей показник менше, ніж у 2006 р. на 31,3 тис. грн.. (або на 4,5%) та на 4,0 в.п. за питомою вагою і менше, ніж у 2007 р. на 16,8 тис. грн.. (на 2,5%) та за питомою вагою на 5,2 в.п.

Машини та обладнання на кінець звітного року становлять 292,9 тис. грн.. (25,2% за питомою вагою). Це в порівнянні з 2006 р. – менше на 31,5 тис. грн.. (або на 9,7%) та на 3,3 в.п. по питомій вазі, а в порівнянні з 2007 р. – менше на 13,8 тис. грн.. (або на 4,5%) та на 2,9 в.п. по питомій вазі.

Частка транспортних засобів на кінець 2007 р. – 14,9%, що становить 173,7 тис. грн.. У порівнянні з минулими роками їх вартість збільшилась на 91,4 тис. грн.. (у 2,1 рази) та на 102,8 тис. грн.. (у 2,4 рази) відповідно.

Інструменти, прилади, інвентар (меблі) становлять 37,1 тис. грн.. на 31.12.2008 р., що на 3,2 тис грн.. або на 7,9% менше, ніж у 2006 р. та на 2,3 тис грн.. або на 5,8 тис грн.. в порівнянні з 2007 р. Інструменти, прилади, інвентар (меблі) зменшились також і за часткою у сукупній варті ост основних засобів. У 2008 р. їх питома вага становила 3,2%, що на 0,4 в.п. менше, ніж протягом 2006-2008 рр.

Отже, структура основних засобів відповідає специфіці діяльності ДП «Шишацький завод мінеральних вод» і суттєвих змін протягом 2006-2008 рр. не мала. Однак для достовірної оцінки стану основних засобів, що склався, необхідним є аналіз їх руху.

Аналіз руху основних засобів показав, що у 2006 р. було введено нових основних засобів на суму 61,0 тис. грн.. (табл. 3.2.4).

Вартість вибулих об'єктів склала 38,9 тис. грн.. На кінець 2008 р. залишок основних засобів становить 2211,7 тис. грн.. за первісною вартістю і 1138,9 тис. грн.. за залишковою вартістю.

Таблиця 3.2.3. Структура та динаміка основних засобів ДП «Шишацький завод мінеральних вод» за 2006-2008 роки(за залишковою вартістю)

Таблиця 3.2.4. Динаміка руху основних засобів ДП «Шишацький завод мінеральних вод» за 2006-2008 роки (тис. грн.)

Оновлення матеріальної бази у 2007 р. становило 26,0 тис. грн.., а вибуття - 70,5 тис. грн.. Відповідно залишок основних засобів на кінець періоду становить 2167,2 тис. грн.. за первісною вартістю і 1023,9 тис. грн.. за залишковою вартістю.

У 2008 р. надійшло нових основних засобів на суму 148,7 тис. грн.., вибуло – 7,1 тис. грн.. Залишок основних засобів на кінець періоду становить 1284,9 тис. грн.. за первісною вартістю і 69,9 тис. грн.. за залишковою вартістю.

Таким чином, протягом 2006-2008 рр. спостерігається збільшення вартості основних засобів. Для більш глибокої оцінки руху основних засобів розрахуємо часткові показники стану та руху основних засобів (табл. 3.2.5).

Первісна вартість введених в експлуатацію основних засобів у 2008 р. становить 148,7 тис. грн.., що на 87,7 тис. грн.. або у 2,4 рази більше 2007 р. і на 122,7 тис. грн.. більше 2006 р. або у 5,7 рази). Первісна вартість активів на кінець 2008 р. складає 1284,9 тис. грн.., що у 1,7 рази менше, ніж у 2006-2007 рр.

Як наслідок – коефіцієнт оновлення свідчить, що у 2006р. основні засоби ДП «Шишацький завод мінеральних вод» було оновлено на 2,8%, у 2007 р. – на 1,2%, у 2008 р. – на 11,6%, що є незадовільним для діяльності виробничого підприємства.

Таблиця 3.2.5. Показники стану і руху основних засобів ДП «Шишацький завод мінеральних вод» за 2006-2008 роки

Вартість вибулих основних засобів у 2008 р. становить 7,1 тис. грн.., що на 31,8 тис. грн.. (у 5,5 рази) менше, ніж у 2006 р. та на 63,4 тис. грн.. (у 9,9 рази) більше, ніж у 2007 р.

Первісна вартість основних засобів на початок року у 2008 р. становить 2167,2 тис. грн.., що на 22,4 тис грн.. або на 1,0% менше, ніж у 2006 р. та на 44,5 тис грн.. або на 2,0% менше, ніж у 2007 р.

Відповідно коефіцієнт вибуття основних засобів показує, що протягом періоду вибуло основних засобів 1,8% вартості активів на початок 2006 р., 3,2% - на початок 2007 р., 0,3% - на початок 2008 р.

Сума нарахованого за рік зносу зберігає динаміку зростання: показник на початок 2008 р. більше за 2006 р. та 2007 р. відповідно на 10,3% та 6,6%. Знос на кінець 2007 р. становить 1215,0 тис. грн.., що більше 2006 р. на 142,2 тис. грн.. (на 13,3%) та більше 2007 р. на 1215,0 тис. грн.. (на 6,3%).

Відповідно коефіцієнт зносу показує, що на початок 2006 р. зношені основні засоби складають 47,3%, 2007 р. – 48,5%, 2008 р. – 52,8%. На кінець 2006 р. – 48,5%, 2007 р. – 52,8%, 2008 р. – 94,6%.

Отже, основні засоби ДП «Шишацький завод мінеральних вод» є придатними на початок 2006 р. на 52,7%, 2007 р. – на 51,5%, 2007 р. – на 477,2%. На кінець 2006 р. – на 51,5%, 2007 р. – 47,2%, 2008 р. – 5,4%.

Таким чином, протягом 2006-2008 рр. спостерігається поступове оновлення матеріально технічної бази ДП «Шишацький завод мінеральних вод». Однак проведений аналіз свідчить про незадовільний стан основних засобів підприємства: рівень придатності активів на кінець 2008 р. становить всього 5,4%, що є недопустимим для ефективності діяльності виробничого підприємства. Керівництву підприємства необхідно приділити увагу оптимізації структури основних засобів, пошуку джерел оновлення матеріальної бази, яка створює умови для здійснення основної діяльності.

3.2 Аналіз ефективності використання основних засобів підприємства

Важливим етапом аналізу необоротних активів є оцінка ефективності використання основних засобів в розрізі узагальнюючих та часткових показників ДП «Шишацький завод мінеральних вод» .

За табл. 3.3.1 видно, що виручка від реалізації у 2008 р. складає 3863,7 тис. грн.., що на 1019,6 тис. грн.. більше показника 2006 р. та на 317,8 тис. грн.. більше показника 2007 р. Чистий прибуток діяльності у звітному році становить 3,1 тис. грн.., що більше 2006 р. на 0,9 тис. грн.. та відповідає значенню 2007 р. Середня вартість основних засобів основного виду діяльності у 2008 р. становить 2308,5 тис. грн.., що більше 2006 р. на 107,9 тис. грн.., а 2007 р. – на 83,3 тис. грн..

Таблиця 3.3.1. Розрахунок узагальнюючих показників ефективності використання основних засобів ДП «Шишацький завод мінеральних вод» за 2006-2008 роки

Середньооблікова чисельність працівників підприємства у 2007-2008 рр. становить 72 особи, що на 2 особи більше, ніж у 2006 р.

Про ефективність використання основних засобів свідчать показники фондовіддачі, рентабельності, рівень ефективності використання основних засобів, перший та другий показники ефективності використання основних засобів. Фондовіддача основних засобів у 2008 р. становить 1,674 грн., що на 0,381 грн. більше, ніж у 2006 р., та на 0,080 грн. більше, ніж у 2007 р. Рентабельність основних засобів у 2008 р. становить 0,13%, що на 0,03 в.п. більше показника 2006 р., але на 0,01 в.п. менше, ніж у минулому році.

Продуктивність праці працівників підприємства у 2008 р. складає 53,7 тис. грн.., що на 13,0 тис. грн.. більше показника продуктивності праці у 2006 р. та на 4,4 тис грн.. більше, ніж у 2007 р. Враховуючи динаміку вищезазначених показників, рівень ефективності використання основних засобів за першим інтегральним показником становить у 2008 р. 0,047, що перевищує значення 2006р. на 0,011 та відповідає рівню 2007 р. Другий інтегральний показник становить 0,037, що перевищує значення 2006р. на 0,008 та відповідає рівню 2007 р. Отже, основні засоби ДП «Шишацький завод мінеральних вод» використовувалися ефективно.

Аналізуючи часткові показники ефективності використання основних засобів за табл. 3.3.2 необхідно зазначити наступне. Розмір виручки від реалізації у 2008 р. в розрахунку на одне робоче місце становить 53,7 тис грн.., що перевищує чинник 2006 р. на 13,1 тис грн.. та 2007 р. – на 4,5 тис грн..

Чистий прибуток на одне робоче місце у звітному році склав 0,04 тис грн., що краще показника 2006 р. на 0,01 тис грн.. та відповідає значенню 2007 р. Врахування впливу обох зазначених показників дозволяє оцінити інтегральний показник ефективності використання робочих місць у 2008 р. – 1,466, що на 0,362 більше, ніж у 2006 р. та на 0,063 більше, ніж у минулому році.

Таблиця 3.3.2. Часткові показники ефективності використання основних засобів ДП «Шишацький завод мінеральних вод» за 2006-2008 роки

Отже, аналіз часткових показників ефективності використання основних засобів підтверджують поліпшення ефективності використання активів підприємством протягом 2006-2008 рр. Однак, проведені розрахунки дозволили встановити, що досягнутий рівень ефективності для ДП «Шишацький завод мінеральних вод» не є задовільним. Зокрема, протягом досліджуваного періоду незадовільними для діяльності заводу є показники рентабельності основних засобів.

Важливим етапом аналізу є проведення факторного аналізу впливу зміни середньорічної вартості основних засобів на ключові чинники діяльності товариства.

На основі факторної моделі

(3.1)

де Фвід – фондовіддача,

ПП – продуктивність праці,

Фоб - фондоозброєність

та інформації табл. 3.3.3 можна стверджувати, що фондовіддача основних засобів у 2007 р. склала 1,594 грн., що більше минулого року на 0,302 грн..

Таблиця 3.3.3. Розрахунок впливу факторів на фондовіддачу основних засобів ДП «Шишацький завод мінеральних вод» за 2007 р

Така зміна показника склалася за рахунок впливу факторів: внаслідок покращення продуктивності праці на 8,6 тис грн.. – фондовіддача збільшилась на 0,295 грн..; внаслідок постійного значення фондоозброєності (0,031 грн. протягом 2006-2008 рр.) фондовіддача збільшилась на 0,07 грн..

У 2008 р. фондовіддача склала 1,674 грн., що більше минулого року на 0,080 грн.. (табл. 3.3.4).

Зміна показника відбулась за рахунок таких факторів: зростання продуктивності праці на 4,4 тис грн.. зумовило зростання фондовіддачі на 0,138 грн., а збільшення фондоозброєності на 0,001 грн. зумовила зменшення результативного показника на 0,058 грн..

Таким чином, найкращий вплив на формування фондовіддачі основних засобів мало підвищення продуктивності праці персоналу підприємства протягом 2006-2008 рр.

Факторний аналіз рентабельності основних засобів, проведений на основі факторної моделі

Таблиця 3.3.4. Розрахунок впливу факторів на фондовіддачу основних засобів ДП «Шишацький завод мінеральних вод» за 2008 рік

(3.2)

де Роз – рентабельність основних засобів,

Рр – рентабельність реалізації,

представлений у табл. 3.3.5, 3.3.6, підтверджує висновки про ефективність використання основних засобів.

Таблиця 3.3.5. Вплив факторів на рентабельність (рівень збитковості) основних засобів ДП «Шишацький завод мінеральних вод» у 2007 році

Так, у 2007 р. рентабельність основних засобів (за показником чистого прибутку) становила 0,14%, це на 0,04% більше, ніж у минулому році. В тому числі за рахунок збільшення рентабельності реалізації на 0,01%. результативний показник зменшився на 0,10%, а зростання фондовіддачі на 0,302 грн. зумовила його збільшення на 0,14%.

Таблиця 3.3.6. Вплив факторів на рентабельність основних засобів ДП «Шишацький завод мінеральних вод» у 2008 році

У 2008 р. рентабельність основних засобів становила 0,13%, що менше 2007 р. на 0,017%. В тому числі за рахунок зменшення рентабельності реалізації на 0,01% показник зменшився на 0,14%. На збільшення рентабельності основних засобів на 0,13% вплинула динаміка фондовіддачі +0,14 грн..

Аналіз впливу факторів на розмір прибутку (збитку) основної діяльності підприємства (табл. 3.3.7, 3.3.8) на основі моделі

(3.3)

де П – прибуток,

ОЗ – середньорічна вартість основних засобів,

стверджують, що зміну чистого прибутку у 2007 р. мали вплив: збільшення показника фондовіддачі на 0,302 грн. зумовило зростання чистого прибутку у сумі 0,5 тис грн..; збільшення рентабельності реалізації на 0,01% зумовило збільшення чистого прибутку на 0,01 тис грн.. Сукупний вплив факторів становить 0,04 тис грн..

Таблиця 3.3.7. Вплив факторів на зміну чистого прибутку ДП «Шишацький завод мінеральних вод» у 2007 році

Таблиця 3.3.8. Вплив факторів на зміну чистого прибутку ДП «Шишацький завод мінеральних вод» у 2008 році

На зміну фінансового результату у 2008 р. мали вплив: збільшення середньорічної вартості основних засобів на 83,8 тис. грн.. зумовив зростання чистого прибутку на 0,1 тис. грн..; збільшення фондовіддачі на 0,14 грн.. – відповідно на 0,3 тис грн.., а зменшення показника рентабельності реалізації на 0,01% сприяло зменшенню чистого прибутку на суму 0,4 тис. грн.. Сукупний вплив зазначених факторів зумовив незмінне значення чистого прибутку протягом 2007-2008 рр.

Таким чином, проведений аналіз надає підстави стверджувати, що ДП «Шишацький завод мінеральних вод» основні засоби використовуються в цілому ефективно, але рівень ефективності не є задовільним для діяльності виробничого підприємства.

Тому керівництву підприємства необхідно розробити та впровадити систему заходів щодо покращення ефективності експлуатації об'єктів основних засобів та програму виходу підприємства із кризового фінансового стану.

3.3 Шляхи підвищення ефективності використання основних засобів підприємства

В умовах ринкової економіки важливого значення набуває поряд з питанням оцінки і аналізу стану, структури основних засобів підприємства, проблеми визначення шляхів підвищення ефективності використання основних засобів, пошуку оптимізації джерел надходження, а також підвищення іміджу підприємства перед постачальниками, партнерами та контрагентами.

Створення ефективного ринкового механізму функціонування підприємств потребує виявлення певних резервів покращення форм і методів використання необоротних активів, системи фінансування та організацію управління ними.

Найбільше значення для стабільного розвитку підприємства має формування максимально можливих обсягів внутрішніх власних фінансових ресурсів. Оскільки найбільш вагомим джерелом утворення внутрішніх власних фінансових ресурсів є чистий прибуток, який відповідно до рішення власників підприємства реінвестується в його подальший розвиток, тому його отримання є головною метою діяльності підприємства.

Можливими шляхами збільшення чистого прибутку для ДП «Шишацький завод мінеральних вод» є :

· збільшення виручки від реалізації, шляхом укладання довгострокових угод з постачальниками сировини та обладнання; перегляду асортиментної політики, використання торговельних знижок, проведення ефективної рекламної компанії, удосконалення роботи відділу збуту підприємства; застосування нової філософії взаємовідносин з контрагентами, використання можливостей мінливої кон’юнктури ринку тощо;

· оптимізація рівня та складу витрат на утримання основних засобів на основі аналітичних розрахунків.

Рівень прибутковості основних засобів можна підвищити шляхом залучення фінансових інвестицій на впровадження проектів інтенсивного розвитку господарства.

Проведеним аналізом встановлено, що у ДП «Шишацький завод мінеральних вод» приділяється недостатня увага питанням організації управління структурою та динамікою основних засобів, що призводить до негативних наслідків у роботі підприємства, оскільки фінансування усіх сфер діяльності прямо чи опосередковано пов’язане з матеріально-технічним забезпеченням, змінами його обсягів та структури.

За результатами факторного аналізу доцільно оцінити резерви покращення ефективності використання основних засобів, не використані у звітному році (табл. 3.3.1).

Таблиця 3.3.1. Узагальнююча оцінка резервів покращення ефективності використання основних засобів ДП «Шишацький завод мінеральних вод» у 2008 році

Обґрунтування управлінських рішень за допомогою математичного апарату можливе і за допомогою функції «Аналіз даннях» в Excel. Одним із пріоритетних напрямів роботи є кореляційно-регресійний аналіз.

Дослідження починається з побудови матриці парних коефіцієнтів кореляції. Аналіз цієї матриці дозволить одержати початкове уявлення про досліджувані взаємозалежності між показниками (тіснота і напрямок зв'язку). Оцінити значимість можна як по самих значеннях коефіцієнтів кореляції, так і по відповідних значеннях t-статистики.

Щоб оцінити дублювання інформації необхідно побудувати матрицю приватних коефіцієнтів кореляції порядку (L-2), де L - число вихідних перемінних, включаючи результативну ознаку.

Дослідження парних і часткових коефіцієнтів кореляції повинно допомогти у виборі регресорiв для виконання такого етапу. Тут варто враховувати можливість появи мультколінеарності. Явні ознаки цього - коефіцієнти кореляції між потенційними регресорами, по модулю більші, ніж 0,8.

Експертним шляхом нами було виділено такі основні фактори, що потенційно можуть впливати на формування вартості основних засобів за січень-грудень 2008 р. (табл. 3.3.2).

Таблиця 3.3.2. Фактори, що підлягають включенню до економетричної моделі визначення середньої вартості основних засобів ДП «Шишацький завод мінеральних вод»

У результаті проведених обчислень за табл. 3.3.3 маємо наступну модель:

Y=18992,3+1922,6*X1+7769,4*X2+-45,4*X3-5318,5*X4-37274,3*X5+

+151338,3*Х6+11441,6*Х7 -199,9*Х8-1795,1*Х9+588,9*Х10

При порівнянні показників F та Fтаб виявилось, що F>Fтаб:

94,0178>2,7728

Це свідчить, що модель достовірна.

Таблиця 3.3.3. Результати кореляційно-регресійного аналізу факторів моделі вартості основних засобів ДП «Шишацький завод мінеральних вод» на основі за січень-грудень 2008 року

Для перевірки взаємозалежності факторів проведемо кореляційний аналіз, з цією метою побудуємо матрицю парних коефіцієнтів кореляції і розрахуємо критичне значення коефіцієнта Стьюдента.

Відомо, що для включення фактора до моделі повинно виконуватися наступне правило: фактори Х_і
повинні бути слабко пов’язані між собою і сильно пов’язані з фактором Y.

Проведені розрахунки свідчать, що з фактором Y пов'язані не всі фактори X (табл. 3.3.4):

r(Y;Х7)<r_кр
, тому фактори Y та Х7 не пов’язані між собою;

r(Y;Х9)<r_кр
, тому фактори Y та Х9 не пов’язані між собою;

Тоді як між окремими незалежними змінними спостерігається взаємовплив:

r(Х1;Х6)>r_кр
, тому фактори Х1 та Х6 пов’язані між собою;

r(Х6;Х7)>r_кр
, тому фактори Х6 та Х7 пов’язані між собою;

r(Х8;Х10)>r_кр
, тому фактори Х8 та Х10 пов’язані між собою;

r(Х9;Х10)>r_кр
, тому фактори Х9 та Х10 пов’язані між собою;

Тому із отриманої моделі слід виключити фактори Х6, Х7, Х9, Х10.

Отже, у результаті проведених обчислень модель визначення середньої вартості основних засобів ДП «Шишацький завод мінеральних вод» має вигляд:

Y=18992,3+1922,6*X1+7769,4*X2+-45,4*X3-5318,5*X4-37274,3*X5-199,9*Х8

Таблиця 3.3.4. Оцінка наявності взаємозв’язку між факторами моделі вартості основних засобів ДП «Шишацький завод мінеральних вод» на основі за січень-грудень 2008 року(х – зв’язок наявний)

де Y - середня вартість основних засобів, тис грн..,

Х1 - дохід від реалізації продукції, тис грн..,

Х2 - дохід від реалізації основних засобів, тис. грн..,

Х3 - витрати на ремонт основних засобів, тис. грн.

Х4 - амортизація, тис грн..,

Х5 - собівартість реалізації основних засобів, тис грн..,

Х8 - середня вартість оборотних коштів, тис грн..

Множинний коефіцієнт кореляції – 0,978, коефіцієнт детермінації – 0,896 (тобто, не зважаючи на виключення з дослідження 4 чинників, зв’язок з реальним процесом залишився дуже тісний: R²
>0,5).

При порівнянні показників F та Fтаб виявилось, що F>Fтаб: 379,6 >2,934, що свідчить про достовірність побудованої моделі.

Таким чином, найбільший вплив на формування вартості основних засобів підприємства має собівартість реалізації (зумовлює зменшення результативного показника) та вплив інших факторів, що не включено до моделі (зумовлюють збільшення вартості основних засобів). Найменший вплив мають витрати на ремонт основних засобів.

Напрямами реалізації виявлених резервів покращення ефективності використання основних засобів ДП «Шишацький завод мінеральних вод» є:

- впровадити режим економії матеріальних ресурсів у виробництві, посилити контроль за раціональним використанням сировини і матеріалів, не допускати використання неякісних матеріалів у виробництві, виробничого браку понад встановлених норм; зворотних відходів, не передбачених технологічним процесом; визначити економічну доцільність використання взаємозамінних матеріалів у виробництві;

- посилити контроль за рухом малоцінних та швидкозношуваних предметів у виробництві (інвентарю, спецодягу тощо).

- систематизувати проведення маркетингових досліджень ринку постачальників з метою оптимізації витрат на закупівлю сировини і матеріалів за ціною та якістю;

- забезпечити відповідність умов зберігання сировини та матеріалів у місцях зберігання (складах, у виробництві) встановленим вимогам; систематично проводити інвентаризацію запасів; посилити контроль за рухом запасів у виробництві тощо;

- оптимізувати структуру основних засобів: оновити матеріально-технічної бази, реалізувати (або надати в оренду) основні засоби, що не використовуються у виробництві (або використовуються не на повну потужність; ліквідувати основні засоби, не придатні до експлуатації; систематично проводити інвентаризацію наявності та стану основних засобів тощо;

- економічно обґрунтувати метод нарахування амортизації. У більшості випадків на підприємствах застосовується податковий (для основних засобів) та прямолінійний (для нематеріальних активів та інших необоротних активів) методи нарахування амортизації. Одночасно, потребує доцільним є економічне обґрунтування застосування інших методів.

Практична реалізація зазначених заходів дозволить досягти позитивного результату щодо підвищення ефективності діяльності підприємства в цілому.

Висновки і пропозиції

Розвиток ринкових умов господарювання зумовлює важливість управління основними засобами підприємства. Основні засоби є важливою складовою майна підприємства: їх частка дозволяє оцінити рівень забезпеченості необхідними умовами для здійснення фінансової діяльності суб’єктом господарювання. Функціонування суб’єктів господарювання в умовах жорсткої конкуренції та економічної нестабільності актуальним ставить питання раціональності організації і методики обліку, аналізу та аудиту основних засобів.

Для нормального функціонування підприємству необхідно, щоб постійно відбувалося відтворення його основного капіталу. Побудова ринкової економіки і нова економічна ситуація цілком закономірно зумовлюють уточнення економічної категорії “основний капітал”. У сучасній науковій літературі немає єдиного визначення основного капіталу, що підкреслює його багатогранність. Одночасно, усі науковці погоджуються, що основною складовою основного капіталу підприємства є основні засоби.

Відтворення основного капіталу – це процес безперервного відшкодування вартості основних засобів та нематеріальних активів за рахунок амортизаційного фонду, їх оновлення на новій технічній, технологічній та програмній основі, а також зростання вартості основного капіталу за рахунок частини створеного додаткового продукту. Важливу роль в управлінні процесом відтворення основних засобів відіграють бухгалтерський облік, аналіз, аудит.

Згідно з П(С)БО 7 основні засоби - це матеріальні активи, що підприємство утримує з метою використання їхній у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здачі в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яким більш одного року (або операційного циклу, якщо він більш року).

Норми П(С)БО 7 застосовуються підприємствами, організаціями й іншими юридичними особами усіх форм власності (крім бюджетних установ) і не поширюється на невідтворні природні ресурси. Проте практикою доведено, що сучасне законодавство змушує підприємства вести два види обліку основних засобів – податковий і бухгалтерський. Тому важливо усвідомлювати різницю між обліком основних фондів у податковому та основних засобів у бухгалтерському обліку.

Для цілей оподатковування основних фондів основними є Закони України «Про оподаткування прибутку підприємства» і «Про податок на додану вартість».

За економічною сутністю поняття «основні засоби» і «основні фонди» тотожні. Однією з відмінностей обліку основних засобів у бухгалтерському й основних фондах у податковому обліку є те, що в податковому обліку п.п. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8 Закону «Про оподаткування прибутку підприємства» визначено перелік основних фондів, витрати на придбання (створення) яких не амортизуються. До них частково відносяться фонди, визначені як невиробничі.

Згідно з діючою типовою класифікацією основні засоби групуються за їх функціональним призначенням, галузями, речовим натуральним характером і видами, за використанням і належністю.

Дочірнє підприємство «Шишацький завод мінеральних вод» є суб’єктом господарювання, основним предметом діяльності якого є виробництво та реалізація мінеральних питних вод. Підприємство входить до структури Полтавської райспоживспілки.

Протягом 2006-2008 р. ДП «Шишацький завод мінеральних вод» за результатами діяльності одержало прибуток. Так, протягом 2007-2008 рр. чистий прибуток становив 3,1 тис грн.., що на 0,9 тис грн.. більше, ніж у 2006 році.

Аналіз основних фінансових показників свідчить про достатньо ефективну в цілому діяльність ДП «Шишацький завод мінеральних вод» у 2008 році. Однак, на нашу думку, величина чистого прибутку відносно невелика, що свідчить про недостатнє використання економічного потенціалу підприємства.

Одночасно встановлено, що показники ліквідності є низькими: станом на кінець 2008 р. підприємство спроможне розрахуватися за своїми поточними зобов’язаннями на 0,04% високоліквідними активами, на 14,8% високоліквідними активами та очікуваними надходженнями від коштів у розрахунках та на 114,2% оборотними активами у цілому.

Запорукою ефективної діяльності суб’єкта є раціональна організація системи бухгалтерського обліку, аналізу та контролю у ДП «Шишацький завод мінеральних вод».

В основу концепції організації обліку на підприємствах покладена ідея формування достовірної, об’єктивної і корисної інформації про господарські операції. Вивчення системи документального оформлення руху основних засобів дозволило встановити, що ДП «Шишацький завод мінеральних вод» використовує типові форми первинних документів з обліку операцій з основними засобами. Для синтетичного обліку основних засобів використовуються рахунки обліку 10 «Основні засоби», 15 «Капітальні інвестиції», 131 «Знос основних засобів». Аналітичний облік основних засобів ведеться за місцями знаходження, в розрізі груп і об’єктів основних засобів.

Відповідно до П(С)БО 7 «Основні засоби» амортизація основних засобів у бухгалтерському обліку нараховується з використанням наступних методів: прямолінійного (прямолінійного списання); зменшення залишкової вартості; прискореного зменшення залишкової вартості; кумулятивного (суми кількості років); виробничого (метод суми одиниць продукції).

З метою наближення бухгалтерського та податкового обліку у ДП «Шишацький завод мінеральних вод» відповідно до наказу про облікову політику прийнято податковий метод нарахування амортизації.

З метою дослідження переваг та недоліків застосування різних методів нарахування амортизації, у роботі розглянуто особливості нарахування амортизації основних засобів різними методами на окремому прикладі за умови незмінності первісно визначених облікових оцінок. ДП «Шишацький завод мінеральних вод» було придбано виробниче обладнання (потокова лінія) для виготовлення солодкої мінеральної води.

Встановлено, що використання дозволених П(Б)О 7 «Основні засоби» методів нарахування амортизації основних засобів веде до невідповідності понять, що використовуються у бухгалтерському та податковому обліку. Це стосується основи для збільшення первісної вартості основних засобів, визнання їх груп, а також залишкової вартості (балансової), переоцінка якої не передбачена податковим законодавством. Для остаточного прийняття управлінського рішення необхідно детально визначити фактори, що пов’язані з експлуатацією об’єктів основних засобів.

Основними формами фінансової звітності про стан та рух основних засобів ДП «Шишацький завод мінеральних вод» є баланс та Примітки до річної звітності. Одночасно Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал характеризують вплив операцій з руху основних засобів на діяльність підприємства.

З метою удосконалення формування достовірної інформації в обліку і звітності ДП «Шишацький завод мінеральних вод» про стан та рух основних засобів найбільш придатною, на нашу думку, є 1С: Бухгалтерія 8.0. Ця програма не має макромови, однак у ній наявна вбудована об’єктно-орієнтована мова програмування і розвинуте інтерактивне середовище, що дає змогу змінювати типові конфігурації для потреб управління.

Специфіка діяльності ДП «Шишацький завод мінеральних вод» зумовлює особливості структури основних засобів. Найбільшу питому вагу займають будинки, споруди, передавальні пристрої.

Протягом 2006-2008 рр. спостерігається поступове оновлення матеріально технічної бази ДП «Шишацький завод мінеральних вод». Однак проведений аналіз свідчить про незадовільний стан основних засобів підприємства: рівень придатності активів на кінець 2008 р. становить всього 5,4%, що є недопустимим для ефективності діяльності виробничого підприємства.

Аналіз показників ефективності використання основних засобів свідчать про поліпшення ефективності використання активів підприємством протягом 2006-2008 рр. Однак, проведені розрахунки дозволили встановити, що досягнутий рівень ефективності для ДП «Шишацький завод мінеральних вод» не є задовільним. Зокрема, протягом досліджуваного періоду незадовільними для діяльності заводу є показники рентабельності основних засобів.

У роботі досліджено організацію і методику аудиту основних засобів, складено план і програму аудиту основних засобів. За результатами аудиту основних засобів ДП «Шишацький завод мінеральних вод» за 2008 р. аудитором сформульовано таку професійну думку:

фінансова звітність ДП «Шишацький завод мінеральних вод» на 31.12.2008 р. справедливо й достовірно відображає в усіх суттєвих аспектах фінансово-майновий стан та результати діяльності підприємства у частині обліку основних засобів згідно із Законом України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” і відповідають нормам П(С)БО.

Напрямом удосконалення аудиту основних засобів є використання аудиторами в ході перевірки експертних комп’ютерних програм з аудиту та розробка макетів робочих документів для відображення результатів виконання окремих процедур контролю.

Напрямами реалізації виявлених резервів покращення ефективності використання основних засобів ДП «Шишацький завод мінеральних вод» є:

- впровадити режим економії матеріальних ресурсів у виробництві, посилити контроль за раціональним використанням сировини і матеріалів, не допускати використання неякісних матеріалів у виробництві, виробничого браку понад встановлених норм; зворотних відходів, не передбачених технологічним процесом; визначити економічну доцільність використання взаємозамінних матеріалів у виробництві;

- посилити контроль за рухом малоцінних та швидкозношуваних предметів у виробництві (інвентарю, спецодягу тощо).

- систематизувати проведення маркетингових досліджень ринку постачальників з метою оптимізації витрат на закупівлю сировини і матеріалів за ціною та якістю;

- забезпечити відповідність умов зберігання сировини та матеріалів у місцях зберігання (складах, у виробництві) встановленим вимогам; систематично проводити інвентаризацію запасів; посилити контроль за рухом запасів у виробництві тощо;

- оптимізувати величину амортизаційних відрахувань у двох основних напрямках:

1) оптимізація структури основних засобів: оновлення матеріально-технічної бази, реалізація (або надання в оренду) необоротних активів, що не використовуються у виробництві (або використовуються не на повну потужність; ліквідація основних засобів, не придатних до експлуатації; систематичне проведення інвентаризації наявності та стану необоротних активів тощо;

2) економічне обґрунтування методу нарахування амортизації. У більшості випадків на підприємствах застосовується податковий (для основних засобів) та прямолінійний (для нематеріальних активів та інших необоротних активів) методи нарахування амортизації. Одночасно, потребує доцільним є економічне обґрунтування застосування інших методів;

- застосовувати оптимальні схеми доставки готової продукції (наприклад кільцеве завезення автотранспортом), зниження витратомісткості тарних матеріалів, інші.

Практична реалізація зазначених заходів дозволить досягти позитивного результату щодо підвищення ефективності діяльності підприємства в цілому.

Список використаних джерел

1. Господарський Кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV. Зі змінами та доповненнями. // www.liga.net

2. Про споживчу кооперацію: Закон України від 10.04.92 р. Зі змінами та доповненнями. // www.liga.net

3. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України від 22.05.97. №283/97. Зі змінами та доповненнями. // www.liga.net

4. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність: Закон України від 16.07.99 № 996 р. Зі змінами та доповненнями. // www.liga.net

5. П(С)БО 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності”, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 р. № 246. Зі змінами та доповненнями. // www.liga.net

6. П(С)БО 3 „Звіт про фінансові результати”, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 р. № 246. Зі змінами та доповненнями. // www.liga.net

7. П(С)БО 4 „Звіт про рух грошових коштів”, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 р. № 246. Зі змінами та доповненнями. // www.liga.net

8. П(С)БО 5 „Звіт про власний капітал”, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 р. № 246. Зі змінами та доповненнями. // www.liga.net

9. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 р. № 290. Зі змінами та доповненнями. // www.liga.net

10. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 №291. Зі змінами та доповненнями. // www.liga.net

11. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 №291. Зі змінами та доповненнями. // www.liga.net

12. Методичні рекомендації щодо аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств і організацій. Державна податкова адміністрація України. Головне управління економічного аналізу від 27.01.98 р. № 20-217. Зі змінами та доповненнями. // www.liga.net

13. Азаренкова Г.М., Журавель Т.М., Михайленко Р.М. Фінанси підприємств: Навч. посіб. для самост. вивч. дисципліни. - К.: Знання-Прес, 2006. – 287 с.

14. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия: Учеб. пособие для вузов / Под ред. проф. Н.П. Любушина. – М.: ЮНИТИ – ДАНА, 2000. – 471 с.

15. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства: Навчальний посібник / к.е.н., доц. Л.В. Руденко; доц. В.О. Подольська; О.В. Яріш. - Ірпінь: НМЦ Укоопсовіта, 2000. - 422 с.

16. Аналіз господарської діяльності / Укл. Барабаш Н. – К.: КНЕУ, 2002. – 252 с.

17. Бердникова Т.Б. Анализ и диагностика финансово-хозяйственной деятельности предприятия: Учеб. пособие /Т.Б. Бердникова. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 215 с.

18. Бланк И.А. Управление активами. – К.: Ника – Центр, 2000.- 720 с.

19. Бутинець Ф.Ф. Організація бухгалтерського обліку. Житомир: ЖІТІ, ПП “Рута”, 2002. –321с.

20. Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку Підручник для студентів вузів спеціальності „Облік і аудит” /Вид. 2-е доп. і перероб. - Житомир: ЖІТІ, 2000. - 640 с.

21. Бухгалтерський облік в Україні: За ред. Хом’яка Р.Л., Лемішовського В.І. - Львів: Інтелект-Захід, 2005. - 728 с.

22. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник / За ред. Савич В.І.-Київ: ЦУЛ, 2004. - 272 с

23. Вдосконалення механізму відтворення основного капіталу промислових підприємств. Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / О.В. Кленін; Приазов. держ. техн. ун-т. - Маріуполь, 2006. - 20 с.

24. Вдосконалення механізму відтворення основного капіталу промислових підприємств. Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / О.В. Кленін; Приазов. держ. техн. ун-т. - Маріуполь, 2006. - 20 с.

25. Верига ЮА. Бухгалтерський облік: нормативно-правові документи. Коментар: Навч. пос. [для студ. вищ. навч. закл] / Ю.А. Верига, Г.І. Зима – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 656с.

26. Верига Ю.А. Внутрiшньогосподарський (управлiнський) облiк i звiтнiсть в системi споживчої кооперацiї України // Формування ринкової економiки : Зб. наук. праць: Удосконалення економiчної роботи на сiльськогосподарських пiдприємствах в умовах перехiдної економiки / Коллект. автор, вiдповiд. ред. Бєляєв, О.О.. - К., 2003. - С.362-365.

27. Верхоглядова Н.І., Ільїна С.Б., Шило В.П., Брадул О.М. Бухгалтерський облік: концептуальні основи теорії: Навчально-практичний посібник / За заг. ред. Сопко В.В. - Київ: Професіонал, 2004. - 180 с.

28. Голов С.Ф., Костюченко В.М., Кравченко І.Ю., Ямборко Г.А. Фінансовий облік: Підручник. - Київ: „Лібра”, 2005. - 976 с.

29. Головко В.I., Мiнченко А.В., Шаманська В.М. Економiчний аналiз фiнансових результатiв // Фiнансово-економiчна дiяльнiсть пiдприємства: Контроль, аналiз та безпека: Навч. посiбник - К.: 2006. - С.79-251.

30. Грачова Р. Актуально про аналіз фінзвітності. - К.: Книга для бізнесу, 2007. - 128 с.

31. Економiчна теорiя : Полiтекономiя: Пiдручник / за ред. проф. В.Д. Базилевич. - 5-те вид., стер. - К. : Знання-Прес , 2006. - 615 с.

32. Економiчна теорiя: Пiдручник / за ред. В.М. Тарасевич . - К. : Центр навчальної лiтератури, 2006. - 784 с.

33. Економетричний аналіз рентабельності підприємств / Пеніна Г., Дрибан В. // Торгівля і ринок України. Вип. 10 Т. 2: Тематичний збірник наукових праць з проблем торгівлі і громадського харчування / Колект. атор, Відповід. ред. Сорока І.В. – Донецьк, 2000. – с. 278 – 282.

34. Економетричні методи моделювання: Навч. посібник / М.Г. Медведєв. – К.: Вид-в-во Європ. ун-ту, 2003. - 140 с.

35. Економетрія: Навч. посібник/ С.І. Наконечний; Т.О. Терещенко; Т.П. Романюк. – 2-ге вид. доп. та перероб.- К.:КНЕУ, 2000.- 296 с.

36. Економетрія: Навчально-методичний посібник / С.І. Наконечний; Т.О. Терещенко. – К.: КНЕУ, 2001. – 192 с.

37. Економічний аналіз: Навч. Посіб. /М.А. Болюх, В.З. Бурчевський, М.І. Горбаток. За ред. М.Г. Чумаченка. - К.: КНЕУ, 2001. - 540 с.

38. Економічний аналіз: Навч. Посіб. За ред. Ф.Ф. Бутинця. - Житомир: ПП „Рута”, 2003. - 680 с.

39. Илясов Г. Оценка финансового состояния предприятия // Экономист.-6/2004.-№6.-с.49-55.

40. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу: Навч. посіб. - К.: Знание-Прес, 2000. - 207 с.

41. Ізмайлова К. В. Фінансовий аналіз. — К.: МАУП, 2000. – 324 с.

42. Каплан Р., Нортон Д. Сбаланстрованная система показателей. От стратегии к действию. - 2-е изд./ пер. с англ. - М.: ЗАО ”Олімп-бизнес” - 2004.- 320 с.

43. Коблянська О.І. Фінансовий облік: Навчальний посібник .-Київ: Знання, 2004. - 473 с

44. Ковалев В.В. Финансовый анализ: методы и процедуры / В.В. Ковалев.- М:Финансы и статистика,2001.-560с.

45. Ковалев В.В., Волкова О.Н. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. Учебник. - М.: ООО „ТК Велби", 2003. - 424 с.

46. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств. – К.: Знання, 2000. – 627 с.

47. Костенко Т.Д., Герасимов А.А., Рижиков В.С., Добикіна О.К., Касьянюк С.В. Економічна діагностика: Практикум. – К.: ЦУЛ, 2007. - 186 с.

48. Кужельний М.В., Линник В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: підручник. – Київ: КНЕУ, 2001. – 334 с.

49. Кукурудза І.І. Полiтична економiя: Пiдручник - К. : Ника-Центр, Эльга , 2002. - 527 с.

50. Кукурудза І.І. Полiтична економiя: Пiдручник - К.: Ника-Центр, Эльга, 2002. - 527 с.

51. Лазаришина І.Д. Економічний аналіз: теорія, методологія, практика. - Тернопіль, 2006. - 434 с.

52. Лахтіонова Л. А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання: Монографія. — К.: Вид-во КНЕУ, 2001. — 387 с.

53. Лишиленко О.В. Бухгалтерський облiк - К.: Центр навчальної лiтератури , 2007. - 659 с.

54. Лучко М.Р., Зорій Н.М., Мельник Н.Г. Економічний аналіз.-Тернопіль: ТАНГ, 2004. -111 с.

55. Маркіна І.А. Системний аналiз економiчних показникiв дiяльностi системи управлiння споживчої кооперацiї України. - Полтава: Полт. кооп. iн-т, 2000. - 23 с.

56. Маркіна І.А.Методологія сучасного управління: Монографія.- К.: Вища шк., 2001.-311 с.

57. Мельник В.М. Управління податкоспроможністю суб’єктів господарювання: Навчальний посібник для самостійної роботи. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2001. – 116 c.

58. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навчальний посібник. - Київ: Вища школа, 2003. - 278 с.

59. Мних Є.В. Економічний аналіз: Підручник / 2-ге вид. - Київ: ЦУЛ, 2005. - 472 с.

60. Мочерний С.В. Економiчна теорiя: Навч. посiбник. - 3-тє вид., доп. i перероб . - К. : ВЦ "Академiя" , 2005 - 458 с.

61. Мошек Г.Є. Менеджмент підприємства: Підручник. - К.: КНЕТУ, 2002. - 371с.

62. Ніпіаліді О.Ю. Аналіз фінансового стану підприємства та шляхи його поліпшення в умовах ринкових відносин: Спец. 08.06.04 - Бух.обл., аналіз та аудит. - Тернопіль, 2002. - 208 с.

63. Організація бухгалтерського обліку: Підручник. / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. - Житомир: ПП „Рута”, 2002. - С. 48-49

64. Основы экономики: Учебник/ Е.Ф. Борисов. - М.: Юристь, 2003. - 336 с.

65. Поліщук Н.В. Методи аналізу діяльності підприємств // Фінанси України. – 1 / 2001 - № 1 . – с.61-66.

66. Попович П. Я. Економічний аналіз діяльності суб’єктів господарювання: Підручник. - Тернопіль: Економічна думка, 2001. - 454 с.

67. Пушкар М.С. Фінансовий облік: Підручник .-Тернопіль: Карт -бланш, 2002 .-628с.

68. Пушкар М.С., Щирба М.Т. Фінансовий облік у системі управління: Монографія. - Тернопіль: Карт-бланш, 2006. - 178с.

69. Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш., Стародубцева Е.Б. Современный экономический словарь. – М.: ИНФРА-М, 2005. - 479 c.

70. Реформування бухгалтерського обліку в Україні: Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, 400 типових кореспонденцій. Коментарі. Ч. ІV/ В.М. Пархоменко; П.П. Баранцев. – Луганськ: 2Промдрук" ДСД "Лугань", 2004. – 640 с.

71. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: Учеб. Пособ. - 7-е изд., испр. - Мн.: Новое знание, 2005. - 662 с.

72. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. - Кн. I. - М.:1993.

73. Сопко В. Бухгалтерський облік. Навчальний посібник. - К.: КНЕУ, 2000 – 400с.

74. Сопко В.В. Завгородній В., Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу: Підручник - К.: КНЕУ – 2000 – 260 с.

75. Тарасенко Н.В. Економічний аналіз: Навчальний посібник. - 4-тє вид. доп. перер. - Львів: Новий Світ-2000, 2006. -344 с.

76. Терещенко О. О. Фінансова санація та банкрутство підприємств: Навч. посіб. — К.: Изд-во КНЕУ, 2000.

77. Управление затратами на предприятии: Учебник/ В. Лебедев, Т. Дроздова, В. Кустарев; Под ред. Краюхин Г.- СПб: Издательский дом "Бизнесс-пресса", 2000 (СПб.).- 278с.

78. Управление прибылью / д.э.н. И.А. Бланк. - К.: Ника - Центр, 2000. - 544 с.

79. Управление формированием капитала / д.э.н. И.А. Бланк. - К.: Ника - Центр, 2000. - 512с.

80. Фиджеральд Р. Управление финансами предприятия для менеджеров. Руководство по планированию, контролю и принятию решений:/ Пер. с англ. – Днепропетровск: Баланс – Клуб, 2003, - 456с.

81. Фінанси підприємств: Навчальний посібник / За ред. Г.Г. Кірейцев. - 2-ге вид., перероб. та доп. К.: ЦУЛ, - 2002. -
268 с.

82. Цигилик І.І. Контролінг: Навчальний посібник .- Київ: ЦУЛ, 2004 .- 74 с.

83. Чебанова Н.В., Єфіменко Т.І. Фінансовий облік: Підручник. - К.: Академія, 2007. – 703 с.

84. Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: Навч. посібник - К., 2003. - С.289-302

85. Шепітко Г.Ф. Контролінг: посібник для студентів економічних спеціальностей усіх форм навчання .- Київ: В-во Євр. ун-ту,2004. - 136 с.

86. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Методика комплексного анализа хозяйственной деятельности промышленного предприятия. - М.: Экономика, 2002. – 232 с.

87. Шило В.П., Верхоглядова С.Б., Темченко А.Г., Брадул О.М. Аналіз фінансового стану виробничої та комерційної діяльності підприємства: Навч. підручник. – К.: Кондор, 2005. - 240 с.

88. Юденко В.А. Аналiз фiнансових результатiв пiдприємства в умовах реформування бухгалтерського облiку // Фiнанси України. - 8/2000. - N8. - С.97-102.

89. Яковлєв Ю.П. Контролінг на базі інформаційних технологій. - К.: ЦНЛ, 2006.

90. Ярощук О.В. Аналіз формування капіталу підприємства: Спец.08.06.04-Бух.обл., аналіз та аудит. - Тернопіль, 2004. - 214 с.

Додаток

Таблиця 1. Економічна сутність основного капіталу

Формування первісної вартості основних засобів
ДП «Шишацький завод мінеральних вод» у бухгалтерському та податковому обліку

Узгодження термінів здійснення операцій з основними засобами
ДП «Шишацький завод мінеральних вод»
в бухгалтерському обліку

Показники фінансово-господарської діяльності ДП «Шишацький завод мінеральних вод» за 2005-2007 рр.