ДИПЛОМНА РОБОТА
СПЕЦІАЛІСТА
ЗІСТАВЛЕННЯ АМЕРИКАНСЬКОГО ТА УКРАЇНСЬКОГО СТУДЕНТСЬКИХ СЛЕНГІВ: ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ АСПЕКТ
Маріуполь, 2008
ЗМІСТ
ВСТУП …………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1. МОЛОДІЖНИЙ ТА СТУДЕНТСЬКИЙ СЛЕНГИ В СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОГО СЛЕНГУ ………………………………………………………...6
1.1. Визначення молодіжного та студентського сленгів ……………………..6
1.2. Варіативність та мінливість молодіжного та студентського сленгів …..13
1.3. Джерела виникнення та сфери використання американського та українського молодіжного та студентського сленгів ………………………..15
1.4. Мовні особливості американського та українського студентських сленгів…………………………………………………………………………….20
Висновки до Розділу 1 ………………………………………………………….28
РОЗДІЛ 2. ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ АНАЛІЗ АМЕРИКАНСЬКОГО СТУДЕНТСЬКОГО СЛЕНГУ………………………………………………….30
2.1.Перекладацький аспект спеціальної нелітературної лексики ………….30
2.2. Особливості перекладу американського студентського сленгу………..37
2.3. Аналіз засобів перекладу лексичних одиниць американського студентського сленгу…………………………………………………………..42
Висновки до Розділу 2 …………………………………………………………46
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ………………………………………………………48
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………… 51
SUMMARY ……………………………………………………………………..55
ДОДАТКИ
ВСТУП
Мова – це той засіб, за допомогою якого культури виражають себе, свою сутність.Мова відображає культурно-історичний фон кожної епохи та, як правило, є повністю зрозумілою тільки людям, що живуть в цю епоху.
Сленг молоді найбільш жваво реагує на всі події в житті. Він підхоплює і відображає нові явища і сам змінюється в процесі їх перетворень. Проте на даному етапі розвитку лінгвістики та перекладознавства сленг становить собою ще недостатньо вивчену проблему, яка потребує подальшого дослідження.Отже, дана дипломна робота присвячена особливостям перекладу студентського сленгу.
Різні аспекти сленгу вивчалися такими дослідниками як Е.Патрідж [43], Г.Менкен [42], І.Гальперін [5], В.Вілюман [4], М.Маковський [21], В.Балабін [1], У.Потятинник [27]. Однак сленг розглядався переважно в ракурсі лексико-стилістичних характеристик до кінця першої половини XX-го ст. На увагу заслуговує той факт, що окремі дослідники ще з кінця XVIII-го ст. звернули увагу на найрізноманітніші вияви соціальної природи сленгу (наприклад, функціонування в обмежених соціоконтекстах), саме в XX-му ст. було виділено суттєвий аспект цієї лексики – соціальний.
Проте недостатньо уваги приділялося розгляду сленгу як перекладознавчої проблеми. Тому актуальність дослідження зумовлена необхідністю вивчення специфіки перекладу сленгових одиниць американського студентського сленгу.
Об'єктом дослідження виступають сленгові вирази американського варіанту англійської мови та їх еквіваленти в українській мові.
Предмет дослідження становлять особливості та засоби перекладу сленгових одиниць з англійської мови на українську.
Основна мета дослідження – зіставлення та розгляд особливостей формування, функціонування та перекладу американського та українського студентських сленгів.
Відповідно до мети дослідження в роботі ставляться і вирішуються наступні завдання:
1) визначити поняття молодіжний та студентський сленг в системі загального сленгу;
2) проаналізувати джерела виникнення та сфери використання студентського сленгу;
3) розглянути особливості формування та функціонування американського та українського студентських сленгів;
4) дослідити певну вибірку сленгових одиниць американського студентського сленгу з подальшим аналізом засобів їх перекладу.
Методи дослідження. В даній дипломній роботі використовуються такі методи як зіставний, описовий, метод порівняльного аналізу, метод порівняльно-історичного аналізу.
Матеріал дослідження становить вибірка сленгових одиниць зі словників сучасного англійського, американського та українського сленгу, що нараховує 150 одиниць: Геловані Г.Г., Цвєтков А.М. Російсько-англійський розмовник побутової лексики та сленгу [45], Кондратюк Т.М. Словник сучасного українського сленгу [46], Кудрявцев А.Ю., Куропаткін Г.Д. Англо-російський словник сленгу та ненормативної лексики [47], Шестикрилов П.А. Словник новітнього американського сленгу [48], AytoJ. TheLongmanRegisterofNewWords [49], SpearsR. A. NTC’s Dictionary ofAmerican SlangAnd Colloquial Expressions [51] та OnlineSlangDictionary [52].
Теоретична значущість дипломної роботи полягає у тому, що робота робить внесок в дослідження проблеми взаємовідносин “мова ‒ суспільство” в контексті перекладознавства.
Практична цінність роботи обумовлена можливістю використовувати її результати в перекладацькій та лексикографічній практиці, а також в ході викладання таких дисциплін як теорія та практика перекладу, стилістика та лексикологія.
Робота складається зі вступу, 2-х розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел та ілюстративного матеріалу та додатків.
У вступі розкривається актуальність вибраної теми, обґрунтовується вибір об'єкта дослідження, визначається мета та завдання, проблеми, описується композиційна структура роботи.
В першому розділі розглядаються теоретичні проблеми, які пов’язані з визначенням місця молодіжного та студентського сленгів в системі загального сленгу, розглядаються варіанти молодіжного та студентського сленгів, їх мінливість на фоні різних культурно-історичних епох, приділяється увага розгляду джерел виникнення та сфер використання студентського сленгу, досліджуються та зіставляються основні засоби формування американських та українських сленгізмів.
В другому розділі розглядаються основні проблеми перекладу сленгу та представлене дослідження певної вибірки сленгових одиниць з американського студентського сленгу з аналізом засобів їх перекладу на українську мову.
В загальних висновках підбиваються підсумки щодо проведеного дослідження та визначаються досягнуті цілі, результати зробленого аналізу. Наприкінці роботи подаються списки використаних джерел та ілюстративного матеріалу, які містять 52 джерела.
РОЗДІЛ 1. МОЛОДІЖНИЙ ТА СТУДЕНТСЬКИЙ СЛЕНГИ В СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОГО СЛЕНГУ
1.1. Визначення молодіжного та студентського сленгів
Проблематика сленгу є предметом постійного наукового пошуку. Поняття сленгу здобуває все більше уваги сучасної філології [29;54]. Різні аспекти сленгу вивчалися в працях Е. Патріджа [43], Г. Менкена [42], І. Гальперіна [5], В. Вілюмана [4], М. Маковського [21], В. Балабіна [1], У. Потятинника [27].
Вагомий внесок у дослідження американського сленгу зробив Г. Менкен [42]. Він стверджує, що сленг – категорія загального поширення, що перебуває за межами загальноприйнятих мовних норм. Г.Менкен, досліджуючи еволюцію сленгу, визначив закономірності, згідно з якими “тривалість життя” одних сленгових одиниць визначається століттями, інші ж “безславно” гинуть, ледь з’явившись на світ[42].
Суттєвим кроком у вивченні питання ненормативної лексики став доробок британського лексикографа Е.Патріджа [43]. Е.Патрідж одним із перших порушив питання про статус сленгу. Він простежив культурно-історичні передумови динамічного розвитку неформального мовлення та популярності сленгу на північноамериканському континенті. Лексикографічна праця ученого, вперше опублікована понад 40 років тому, і надалі є актуальною, позаяк охоплює значну кількість лексичних одиниць англомовного світу, простежує етимологію більшості з них.Отже, Е. Патрідж [43] і його послідовники Дж. Грінок та Г. Кіттрідж [40] визначають сленг як існуючі в розмовній сфері досить неміцні, нестійкі, ніяк не кодифіковані, а часто й зовсім невпорядковані й випадкові сукупності лексем, що відображають суспільну свідомість людей, які належать до певного соціального або професійного середовища. Сленг розглядається як свідоме, навмисне вживання елементів загальнолітературного словника в розмовному мовленні в чисто стилістичних цілях: для створення ефекту новизни, незвичайності, відмінності від визнаних зразків, для передачі певного настрою мовця, для додання висловлюванню конкретності, жвавості, виразності, точності, стислості, образності, а також щоб уникнути штампів, кліше, що досягається, як вважають ці дослідники, використанням таких стилістичних засобів, як метафора, метонімія, синекдоха, літота, евфемізм.
Дослідник американського військового сленгу В.Балабін виходить із розуміння сленгу як ненормативної, неформальної, стилістично зниженої мови порівняно великого прошарку населення, що використовується з метою здійснення певних мовленнєвих функцій (експресивної, оцінної, корпоративної, пейоративної, евфемістичної тощо) і складається з одиниць-сленгізмів, що мають різне лексикографічне маркування [1;37].
Досить цікавим є те, що термін сленг увійшов до ужитку в англійській лексикографії ще в кінці XVIII-го – на початку XIX-го ст., але тоді під цим терміном розуміли фонетичні, лексичні, морфологічні та синтаксичні розбіжності з встановленими мовними нормами. Навіть в ті часи окремі дослідники звернули увагу на найрізноманітніші вияви соціальної природи сленгу, але тільки в XX-му ст. було виділено суттєвий аспект цієї лексики – соціальний. У 1911 р. Г. Бредлі [38] ідентифікував “інтенцію мовця” як важливий фактор у ідентифікації сленгу. Дж. След [44], а за ним Г.Дрейк [39] привернули увагу до психосоціальної мотивації користувачів сленгового лексикону.
У радянській лінгвістиці соціолінгвістичний підхід до вивчення питання сленгу розроблений видатним ученим М.Маковським [21]. Сленг, за Маковським, - історично складена лінгвосоціальна норма, яка реалізується на рівні мовлення (фонетика, граматика, лексика), генетично й функціонально відмінна від професійних і жаргонних елементів мови; семантика сленгових лексем не завжди сягає стилістичного переосмислення, а слова сленгу не обов’язково використовуються для створення стилістичного ефекту [21;109].
У. Потятинник американський сленг тлумачить як особливий соціостилістичний субваріант ненормативної англійської мови у США із наскрізною соціодемографічною дистрибуцією, який характеризується: соціопсихологічною мотивацією вживання; соціостилістичною зниженістю повідомлення; домінуванням конотативного компонента над денотативним; неодмінно більш чи менш обмеженою функціональністю; неоднорідністю складу; надлексикалізацією певних сфер [27;38].
В.Г. Вілюман [4], довгі роки займаючись проблемою сленгу, в стислих тезах сформулював деякі його особливості, зокремаавтор запропонував розрізняти два види сленгу:
а) загальний сленг – образні слова і словосполучення емоційно-оцінного забарвлення, які знаходяться за межами літературної мови, загальнозрозумілі і широко поширені в розмовній мові, які претендують на новизну та оригінальність і в цих якостях виступають синонімами слів і словосполучень літературної мови;
б) спеціальний сленг – слова і словосполучення того або іншого професійного або класового жаргону [4;49].
В.А.Хомяков[33]запропонував більш розгорнуте визначення термінів “загальний” та “спеціальний”сленг:
Загальний сленг – це відносно стійка для певного періоду, широко поширена і загальнозрозуміла соціальна мовна мікросистема в просторіччі, вельми неоднорідна за своїм генетичним складом і ступенем наближення до фамільярно-розмовної мови, з яскраво вираженою емоційно-експресивною конотацією вокабуляра, що часто представляє насміх над соціальними, етичними, естетичними, мовними та іншими умовностями і авторитетами.
Загальні сленгізми відрізняються від лексики літературного стандарту етико-стилістичним зниженням різної якості: від жартівливо-іронічної та невимушеної експресії повсякденного до принизливої експресії суто фамільярного спілкування. Треба зазначити, що етико-стилістичне зниження якісно відрізняється від лайливої і непристойної експресії: слова не сприймаються як вульгаризми, але додають мові колорит фамільярності, хоча існують особливі випадки, коли багато що залежить від сфери вживання того або іншого слова, ускладненого “контекстною семантикою” [33;88].
Спеціальний сленг як соціальна мовна мікросистема вельми неоднорідний за своїм генетичним складом і структурою. Аналіз різних підходів до визначення сленгу і вивчення практичного матеріалу приводить до висновку, що сленгізми характеризуються різним ступенем стилістичного зниження і, отже, відносяться до різних лексико-стилістичних пластів. Крім того, велика частина сленгізмів функціонує в мові певних соціальних груп, і, навіть перейшовши в загальнонаціональне користування, сленгізм завжди несе в собі слід свого соціального походження. Спеціальний сленг — це нестандартний лексикон певної соціальної групи, який може складатися зі стилістично різнорідної нестандартної лексики [33;90].
Якщо порівнювати сленг з діалектом, то діалект є більш сталим явищем: основні діалекти, особливо географічні, в сукупності своїх фонологічних, граматичних та лексичних компонентів існують в мові давно, в той час як сленгові одиниці недовготривалі. Спільним для сленгу та діалектів є те, що вони використовуються переважно в усній комунікації [34;28].
Слід також зазначити, що зі сленгом часто асоціюються такі близькі до нього поняття, як жаргонізми, професіоналізми, арго, вульгаризми, колоквіалізми та кент, між якими важко встановити чіткі межі. “Стертість” меж є результатом того, що значною кількістю лексичних одиниць оперують у спільному функціонально-стилістичному ареалі.
Жаргон є мовою соціальної або професійної групи, яка відрізняється від загальнорозмовної мови особливим складом слів і виразів. Це умовна мова, зрозуміла тільки в певному середовищі, вона складається з багатьох штучних, іноді умовних слів і виразів.
При зіставленні різних трактувань терміну “жаргон” можна виділити дві основні концепції:
1) жаргон— це будь-яка спеціалізована мова: тобто “мова” професій, ремесел, суспільних класів і груп, гібридна мова або діалект;
2) жаргон — це вид фамільярної мови з пейоративністю, яка властива представникам деяких професій і ремесел.
Корпоративні жаргони - це мікросистеми просторіччя з корпоративно обмеженою лексикою, пейоративной експресією й основною емотивною функцією, які використовуються різними групами за інтересами, які поєднують ці групи поза професійною діяльністю.
Підкреслимо, що на відміну від професійних жаргонів, тісно пов'язаних своїми “виробничими” ядрами із професійними лексичними системами з однаковою для тих та інших основною комунікативною функцією, корпоративні, або групові, жаргони, які є, в основному, своєрідною мовною грою, де, насамперед, проявляється прагнення до експресії, мають емотивну функцію як основну [34;29-30].
Провести чітку грань між цими пластами лексики дуже важко, оскільки, як указує І. Р. Гальперін, відмінність між професіоналізмами та жаргонізмами, між просторіччям та діалектизмами взагалі важко піддається урахуванню. Він зазначає, що ці відмінності такі незначні в окремих випадках, що деколи здається непотрібним саме розмежування, проте відсутність абсолютного критерію визначення приналежності слова до тієї або іншої групи не є запереченням існуючих відмінностей. З погляду вживання в мові, для жаргонізмів і професійного сленгу характерна значно вужча сфера вживання, ніж для загального сленгу та діалектизмів. Жаргонізми і професіоналізми, як правило, зрозумілі лише окремим групам населення. Їх можна віднести до маловідомого сленгу, до якого, до речі, часто відносять і арго [5;105-106].
У термін арго соціолінгвісти США схильні вкладати поняття особливого вокабуляра групи, об’єднаної спільними інтересами, фахом, видами діяльності тощо [41].
Як зауважив В.М.Жирмунський, “арго” — “свого роду пароль”, за яким впізнають один одного декласовані шари, і могутній засіб професійної організації в умовах гострої соціальної боротьби [8;35].
Щодо вульгаризмів, то це лексеми, що мають пейоративне забарвлення і перебувають за межами літературної норми. До них відносять грубі слова та вирази, які зазвичай не вживаються освіченими людьми в товаристві, спеціальний лексикон, який використовують люди нижчого соціального статусу: в’язні, наркомани, безпритульні і т.д. [12;10].
Диференціація сленгового лексикону та колоквіалізмів є ще складнішим завданням. Згідно з В.Кухаренко, колоквіалізми – загальнородова група слів, що позначають повідомлення як неформальне, неофіційне та розмовне, і які містять у своєму складі сленг, жаргонізми, вульгаризми та діалектизми [17;30]. Ю.Скребньов розглядає колоквіалізми як слова, забарвлені неформальністю чи фамільярністю [30;65]. Такі визначення все ж не пропонують критеріїв чіткого розмежування між колоквіалізмами та сленгом. Головна відмінність між ними полягає в тому, що сленг сигналізує, що учасників комунікації єднає якийсь особливий зв’язок, у той час як колоквіалізми лише позначають соціоситуацію як неформальну [17;31].
Процес віддалення розмовної мови в американському варіанті англійської мови від розмовної у британському варіанті, Г.Менкен називав “колоквілізацією” американського варіанту іпророкував, що він прогресуватиме [42]. Сучасні тенденції у сфері лексики на американському континенті засвідчують слушність міркувань Г.Менкена. Власне цим процесом пояснюють “розмитість” меж між колоквіалізмами та сленгом у США [36;32].
Щодо кенту, Е.Патрідж визначав його як технічний термін для позначення вокабуляра представників злочинного світу [43]. Він вважав, що кент має обмежений ареал поширення порівняно зі сленгом, оскільки ті, хто користуються ним, зацікавлені у збереженні секретності свого мовного коду, тобто сленг універсальний, у той час як кент соціально і професійно обмежений. С.Флекснер під кентом розуміє розмовну ідіоматику, яка побутує в колі представників певної професії, секти, класу, вікової групи чи будь-якої підгрупи американської культури [50].
Завдяки такій великій кількості визначальних ознак і умовності поняття «сленг» багато лінгвістів та психологів взагалі вважають за краще обходитися іншими поняттями і не використовують терміну “сленг”. Проте, оскільки майже у всіх американських та англійських словниках помітка sl. (сленг) присутня, перекладачу необхідно знати це поняття, розбиратися в тому, що є сленгом. Самі англійські і американські лінгвісти також усвідомлюють, що поняття “сленг” є занадто широким, але продовжують користуватися ним за відсутністю іншого [27;49].
З огляду на вищенаведене можна визначити місце молодіжного та студентського сленгів в системі загального сленгу.
Молодіжний сленг відноситься до спеціального сленгу. Студентський сленг є одним з шарів лексики молодіжного сленгу та формується навколо ядра корпоративних жаргонів. Значну частинулексичного складу студентського сленгу складають також професійні жаргонізми. Якпрофесійні, так і корпоративні жаргони, у свою чергу,піддаються впливу кенту.
Отже, вищенаведене дозволяє, вслід за вищезгаданими вченими [1;4;5;21;27;42;43], сформулювати наступне визначення студентського сленгу:студентський сленг — це мікросистема просторіччя, досить неоднорідна за своїм генетичним складом, яка має емотивну та комунікативну функції. Ядро студентського сленгу становлять корпоративні жаргони [7;191].
Таким чином, вищезазначені спостереження не дозволяють віднести студентський сленг ні до однієї окремо взятої групи спеціальної нелітературної лексики і змушують розглядати його як явище, якому властиві риси кожної з них [3;37].
С.Б.Флекснер вважає молодь найактивнішим елементом, який створює сленг [50]. Отже, надалі в прикладах ми будемо розглядати студентський сленг.
Як нами було зазначено раніше, студентський сленг формується навколо ядра корпоративних жаргонів.Виділяється величезна кількість корпоративнихжаргонів, серед яких молодіжні жаргони становлять особливий інтерес.Як найбільш великі, можна виділити жаргони школярів і студентів. Вони ж, у свою чергу, розділяються на більш дрібні соціально детерміновані та локально обмежені корпоративні жаргони.
Прикладом студентських сленгів можуть слугувати корпоративні жаргони студентів Оксфорду та Кембриджу. Те ж саме характерно й для американського студентського сленгу, оскільки практично кожен університет або коледж має свій, відмінний від інших, лексикон.Дещо інша ситуація спостерігається в українському молодіжному та студентському сленгах. Внаслідок забуття традицій закритих аристократичнихшкіл та вищих навчальних закладів на території України та країнСНД (лишеостаннім часом ця традиція почала відновлюватися), українські корпоративніжаргони являють собою відкритіші лексичні системи, ніжанглійські та американські корпоративні жаргоні і, внаслідок цього, в більшій мірі піддаються впливу інших корпоративних жаргонів. На особливості корпоративнихжаргонів шкіл та вищих навчальних закладів впливає специфіка тих чиінших навчальних установ. Відповідний вплив мають також соціальний статус тих, хто навчається та регіональні різновиди жаргонів [11;91].
Стосовно інших видів молодіжного сленгу, можна також відзначити деяку невідповідність між американськими та українськими жаргонами.Сучасні молодіжні жаргони зазвичай не мають історії, вони змінюють один одного, їх лексикони дуже рухомі. Так, у США за останні 35-40 років виникли популярний жаргон бітників, що поступився місцем жаргону хіппі; пізніше з'явився жаргон панків, яппі [36;54]. Для України особливим для вивчення нелітературної лексики став початок 90-х років. У той час як західний світ пережив і вичерпав потужну культурну революцію (увага до соціальних аутсайдерів, неформальних субкультур, сексуальна революція, феміністичні рухи), що викинуло на поверхню весь мовний маргінал, для пострадянських країн таким поштовхом стало відкриття незалежності [46;7]. Практично будь-якому молодіжному руху відповідає свій корпоративний жаргон. Вшановування того або іншого молодіжного жаргону залежить від капризів моди, зміни захоплень, правового статусу молодіжних організацій, соціального положення носіїв даного жаргону і т.д. [36;54].
Яскравим прикладом мінливості сленгу може служити розвиток синонімії. В англійській мові таким прикладом може виступити ланцюжок синонімів, що позначають “дурний”, “ідіот”, зареєстрованих з 1986 по 1988 роки словником “The Longman Register of New Words”: an airhead, а benny, а dickhead, а dink, а dork, а meat-head, а rubblehead [49]. В українській мові на прикладі “Словнику сучасного українського сленгу” можна простежити наступні синоніми слова “дурний”, “ідіот”, зібрані за проміжок 1998 - 2004 pp.: аут, бізон, ботинок, відстрілок, валянок, дрізд, дурбелик, клавесин, ручник, шлепер [46].
Отже, мінливість сленгу в цілому не залишає сумніву. Але поза сумнівом також і те, що певна частина лексики є більш, а інша менш мінливою. Виникає питання: які сленгізми можна віднести до ядра стійких одиниць?
Для цього звернемося до дослідження, проведеного Г.Р.Івановою [11;94] на прикладі студентського сленгу Великобританії і США. Для аналізу було використано по сто американських і британських сленгізмів. Їх хронологічна глибина встановлювалася по п'яти тимчасових зрізах: середина XIX ст., кінець XIX ст., початок XX ст., середина XX ст., друга половина XX ст. Середня хронологічна глибина британського студентського сленгу склала 50 років, американського студентського сленгу - 45 років.
Результати досліджень показали, що найбільш стійкою та історично старою є лексика, що відображає “професійні” особливості та обов'язки студентів, найменш стійка лексика - та, що пов'язана з побутовою стороною студентського життя, яка є, відповідно, найбільш соціально, економічно й політично обумовленою.
Отже, через свою надзвичайну гнучкість і рухливість, сленг постійно змінюється, з'являються нові слова, а вже існуюча лексика може набувати нового значення. Тобто сленг будується як з нових, постійно виникаючих у процесі спілкування, так і з відомих слів, але в новому їх застосуванні [2;35].
Так, при розгляді студентського та молодіжного сленгу в цілому чітко простежується залежність деяких мовних явищ від життя суспільства, його історії і конкретних політичних, економічних, соціально-культурних та інших позамовних чинників. Це є характерним як для англійського, так і для українського студентського та молодіжного сленгів.
1.3. Джерела виникнення та сфери використання американського та українського молодіжного та студентського сленгів
Передовсім, сленг є засобом маркування приналежності мовця до певної соціальної групи. Інакше кажучи, сленг – це мовний засіб виокремлення маленької групи у великому суспільстві. Водночас відділяючись від одних і наближаючись до інших, людина певним чином самовиражається.
Окрім цього, літературна мова чи діалект часто не надають можливості висловити думкустисло та емоційно. Привабливість сленгу полягає в тому, що його іноді дещо грубувата лексика дозволяє надати мовленню експресивного забарвлення. Це особливо суттєво для молоді [26;28].Молодіжна мова відображає нестійкий культурно-мовний стан суспільства, що балансує на грані літературної мови та жаргону[31;10].
Сленг традиційно протистоїть офіційній загальноприйнятій мові і повністю зрозумілий тільки представникам вузького кола осіб. Однак, при тому, що сьогодні, як стверджують дослідники [19;168], провалля між правильним мовленням і сленгом розширюється з кожним днем у зв'язку не лише з демократизацією, а й з вульгаризацією громадського життя, сленг накладає свій відбиток на стиль життя всієї планети.
Сленг - поняття дуже широке відносно причин і мотивів його використання. У живому, розмовному мовленні продукування і використання молодіжного сленгу в цілому стимулюються:
1) невдоволенням традиційними словами і виразами;
2) зіткненням з новими обставинами, для яких наявний лексикон виявляється бідним;
3) прагненням вразити суспільство;
4) бажанням “правдивого, непідробного” спілкування;
5) бажанням досягти певного комічного ефекту;
6) бажанням створити певний стилістичний ефект за допомогою яскравості та експресивності сленгу [18;57].
До того ж, дуже часто на позначення нового предмета або поняття мовець не знаходить лексеми в літературній мові та її діалектах. У цьому випадку використовується сленгова лексика або звичні механізми сленгового словотвору. Щоправда, як вже зазначалося, є одна необхідна умова для виникнення чи функціонування слова саме як сленгізму: цим поняттям має оперувати тільки певна соціальна група – користувачі сленгу, адже якщо це поняття або предмет увійде до побуту усього суспільства, слово стане нормативним і адаптується в літературній мові [26;27].
Вищесказане дозволяє нам визначити сленг, зокрема студентський, як динамічне явище, що постійно розвивається. Тому він має потребу в поповненні. Опираючись на вищенаведене, можна стверджувати, що первинним джерелом поповнення сленгу є самі люди, що користуються сленгом, а також “знавці” або колекціонери сленгу [9;30]. Крім того, більшість слів, що відносяться до студентського сленгу, є похідними від професійних термінів [7;191].
Невичерпним джерелом сленгу є також засоби масової інформації. Порівняно новим явищем стало впровадження сленгу не тільки через бульварні, але й досить респектабельні засоби масової інформації, телебачення та Інтернет. Якщо раніше переважали колоквіалізми та діалектизми, то потім додалися тисячі нових слів, які відображають політичні, історичні і соціокультурні зміни. В умовах технологічної революції кожне нове явище повинне одержати своє словесне позначення, свою назву.Фільми, радіо- і телепередачі, пісні, мовлення персонажів деяких авторів - все це є джерелами сленгу [9;110].
Вважається також, що джерелом для сленгу може стати все, що є прийнятним для певного кола людей, сфер їхніх інтересів, спілкування та родів діяльності [31;124].
Діяльність людини в суспільстві|товаристві| дуже багатоманітна|різноманітна|. Умовно можна виділити ряд|низку| типів діяльності, кожен з яких протікає в специфічній обстановці, передбачає|припускає| вирішення специфічних завдань|задач|. Відомо, що за своєю природою мовлення ситуативне: люди спілкуються в різноманітних ситуаціях. А це, у свою чергу|в свою чергу|, накладає відбиток на характер спілкування і через нього — на характер мовної діяльності. Ось чому|от чому| лінгвістика констатує: “мови|промови| взагалі” не існує, мову|промову| можна представити|уявляти| як ряд|низка| різновидів, кожна з яких, як би мовити, “обслуговує” ту або іншу сферу діяльності і спілкування [23;33].
Дослідники Ю.І.Пассов [25], В.Л.Скалкін [28], Е.П.Шубін [37], М.Уест [22] визначили типові комунікативні ситуації, що за принципом схожості об'єднуються у великі групи під назвою “сфери спілкування”, тобто, власне, сфери використання окремих мовних одиниць, в нашому випадку – сленгових конструкцій. В.Л. Скалкін виділяє вісім сфер спілкування, які притаманні будь-якому сучасному мовному колективу:
1) соціально-побутову;
2) сімейну;
3) професійно-трудову;
4) соціально-культурну;
5) сферу громадської діяльності;
6) адміністративно-правову;
7) сферу ігор та захоплень;
8) видовищно-масову сферу[28;63].
Кожна із вище наведених комунікативних ситуацій передбачає|припускає| такий відбір відомостей, використання таких мовних засобів, які б дозволили якомога краще та точніше|якнайкраще| вирішувати поставлені мовні завдання [28;63-64]. Зважаючи на те, що предметом нашого дослідження є сленгові конструкції, а саме ті, що можна віднести до студентського сленгу, ми можемо додати, що не останню роль у вирішенні поставленого мовного завдання грає емоційне забарвлення мовних засобів, що використовуються.
З огляду на вищенаведене виходить, що поділ мови на сфери спілкування стосується мови взагалі, тобто мови як загального явища. Але оскільки в даній дипломній роботі ми займаємось дослідженням студентського сленгу, ми вважаємо, що представлені вище сфери спілкування характеризують певні мовні ситуації, що виникають в сленгу, зокрема в студентському, і тому в рамках нашої роботи ми вважаємо за можливе розглядати ці сфери саме як сфери спілкування, які притаманні студентському сленгу. Але, як показало наше дослідження, не всі вищезазначені сфери спілкування притаманні студентському сленгу.
Отже, згідно з результатами нашого дослідження, проведеного на основі вибірки сленгової лексики, а саме студентського сленгу, взятої зі словників сучасного сленгу, можна стверджувати наступне: з вище перелічених восьми сфер спілкування або комунікативних ситуацій студентському сленгу притаманні лише чотири. З них найбільш великою за кількістю віднесених до неї лексичних одиниць є професійна сфера спілкування. Слідом за нею, відповідно до кількості лексики, яка входить до її складу, йде соціально-побутова сфера спілкування. Наступною є видовищно-масова сфера, та найменшою кількістю лексики відзначається сімейна сфера спілкування.
1.4. Мовні особливості американського та українського студентських сленгів
Як зазначалося раніше, молодіжний, а зокрема студентський, сленг по суті являє собою груповий (корпоративний) жаргон. В англійській лексикографічній літературі ця мовна підсистема звичайно включається в спеціальний сленг, протиставлений загальному сленгу, що входить у загальновживане просторіччя. Студентський сленг, як правило, поєднує колективи його носіїв внутрішньогруповими зв’язками [7;191].
Розглянемо мовні особливості як американського, так і українського студентських сленгів, а зокрема різноманітні засоби утворення лексичних одиниць, які задовольняють основним особливостям даної підмови.
Значну частину одиниць студентського сленгу представляють ті лексичні одиниці, які фактично є дублетами нейтральних або розмовних одиниць. Ці лексичні одиниці не актуальні для офіційного спілкування, а є зниженими дублетами-синонімами типу:
bud(dy),guy, chum, mate, friend, associate; друг, компаньйон
Укр.: бандит, битяй, ландорик.та ін.
До категорії дублетів-синонімів відносимо також власно сленгізми, наприклад такі як:
Ам.: buzz crusher = killjoy;зануда; людина, що отруює
Ам.: kill, kari = make fun of;підсміюватися.
Укр.:виганятися, дерти лаха, стібатися, тюкати.
Студентська молодь ввела близько 30% сленгізмів, які являють собою табуізовану лексику, що відноситься до сексуальної сфери [13;10].
Більшу групу студентського сленгу становить лексика, пов'язана з вживанням алкоголю і вечірками:
Ам.:Укр.:
chill - розслабитися; релаксувати;
have arms, chizzil - влаштувати вечірку. влаштувати паті.
Особливої уваги заслуговує та частина студентського сленгу, яка являє собою емоційно забарвлену лексику, найчастіше з глузливою, іронічною або пародійною конотацією, що, загалом, характерно для будь-якого професійного жаргону:
Ам.: Укр.:
beef і problem; геморой і проблема;
mule with a broom і a very ugly girl;мавпа і дуже некрасива дівчина;
fruit і looser, stupid person.валянок і дурень.
Як видно з вищенаведених прикладів, в утворенні цих одиниць значну роль грає метафоричний перенос, який ми детальніше розглянемо далі [13;11].
Значну роль в процесі утворення нових лексичних одиниць грають запозичення. Студентський сленг проникний для лексики, запозиченої з інших професійних груп, групових жаргонів і арго, та, в свою чергу, служить джерелом запозичень для цих соціальних діалектів. Студентські колективи черпають свої інновації в лексиконах груп, що користуються популярністю та служать для них поведінковим орієнтиром. Так, чимало сленгізмів було почерпнуто з лексикона наркоманів:
Укр.: бадилля, драп, дубас, кукіс, пишна, трава, укроп.
Можна також привести приклади запозичень лексичних одиниць інших навчальних закладів в межах однієї країни:
swilge, swiggle - слабка кава з достатньою кількістю цукру, щоб зробити її несмачною.
Неодмінно слід зазначити, що існують деякі випадки іноземних запозичень:
chalkie – викладач (вплив австралійського мультиплікаційного персонажу “Old Chalky”) [32;59].
В українському сленгу більша частина іноземних запозичень – це запозичення з англійської мові. Такі лексичні одиниці не представляють великих складнощів для перекладу.Даний спосіб словотвору органічно поєднується з афіксацією, і таким чином слово набуває українського “вигляду”:
дрінк - напій;
трабл - проблема;
перенси - батьки.
Досить значна кількість сленгових запозичень прийшли в українську мову з російської та при цьому зберегли своє первинне значення:
тормоз, тусівка, фішка та ін.
Багато сленговихлексичних одиниць є багатозначними:
Ам.: sand - 1) цукор; 2) сіль.
Укр.: грузитися – 1) поводитись неспокійно; 2) сумувати.
Одним із найпоширеніших засобів утворення нових лексичних одиниць є зміна значення первинної лексичної одиниці. У більшості випадків зміна значення спричинена переносом найменування, а саме:
1) метафорою, оскільки метафорика - один з основних засобів сленговогословотвору. Саме за її допомогою утворюються найяскравіші та найуживаніші слова:
Укр.: зоопарк.
Укр.: доходяга.
В метафориці часто присутнє гумористичне трактування означуваного:
Укр.: бінокль.
2) метонімією:
Ам.: visit lady Perriam (відвідати леді Перріам) - піти до туалету (леді Перріам
подарувала коледжу будинок, де тепер розташований туалет);
Укр.: Бобик здох – стан морального і фізичного виснаження.
Одним із характерних засобів словотвору, передусім для сленгу, є каламбурна підстановка:
Ам.:braniac – інтелектуал;
Укр.:бухарест –вечірка.
Американському студентському сленгу, на відміну від українського, властиве досить широке застосування таких засобів словотвору як:
1) конверсія:
shake-up - тренувальний зал для великого класу від shake-up - трясти, розворушити;
2) словоскладання:
blue + stocking = bluestocking (“синя панчоха”, вчена жінка) [32;59].
Поряд з лексико-семантичним словотвором у сленгу широко використовується морфологічний словотвір. Найбільш продуктивним є афіксальний тип словотвору. При утворенні сленгізмів використовуються ті ж суфікси, що й у нейтральній лексиці, але в сленгу вони здобувають більш широкий спектр значень.
В американському сленгу найпоширеніший суфікс - суфікс -er. В середині XX ст. цей суфікс став активно використовуватися в мові студентів Оксфорду, а потім одержав широке поширення і в інших університетах та коледжах:
reader – шпаргалка;
sleeper ‒ курс лекцій.
Спостерігається також активний словотвір за допомогою типово іншомовних суфіксів, таких як, наприклад: -ateria / -eteria (ісп.): bookateria - книжкова крамниця; bobateria - дамський салон; - ino (іт.): in gambolino - азартний гравець; lookerino - красуня.
Більш велику групу становлять дієслова, які вживаються в стійкому сполученні з постпозитивами down, off, out, up, around. Найбільш продуктивні - out і up:
wash out - не скласти іспити, бути виключеним;
button up - замовкнути, припинити розмову.
Префіксальний словотвір не властивий для американського студентського сленгу [32;59].
В українському сленговому словотворі активно використовуються такі суфікси як: -ак: гуртак; -ик: жабник, шаровик; -ло: одоробло, забивайло; -лов (-о): вислово, зависалово, попадалово; -ок: бігунок, сачок; -он: випивон, дурагон; -ха: абітуха, стипуха; -юк: сидюк; -як: движняк, дурняк та ін.
На відміну від американського, в українському сленгу в процесі словотвору використовуються префікси, такі як:-без: безбашний, безверхий; -від: відвисати, відриватись, відморожений; -з: злиняти, зрити, зшизіти;-на: намутити, накирятись;-об: обдовбаний, обдутий; -при: прибитий, прихоботити та ін.
В студентському сленгу проявляється тенденція до спрощення, до економії мовних зусиль, що виявляється у вживанні коротких слів і скороченні лексичних одиниць. 12% студентських сленгізмів становлять слова, що піддаються скороченню [13;11].
Розглядаючи деякі різновиди скорочень, особливо варто зупинитися на різних видах абревіатур та усічених форм, які широко використовуються в студентському сленгу. Можна привести численні приклади створення експресивно-забарвлених скорочень, функція яких міняється залежно від конситуації.
1) Усікання слів:
Ам.: Укр.:
soph = sophomore (другокурсник); першокур – першокурсник;
zam = exam (іспит). універ – університет.
В студентському середовищі дуже поширене усікання словосполучення, коли усікається тільки одне зі складових слів, що несе семантичне навантаження, інше ж - опускається:
Ам.: Укр.:
ret = tobacco cigarette; лаба – лабораторна робота.
2) Ініціальні скорочення.
Деякі з них мають конспіративну функцію:
Ам.: В.D.S. = big dick syndrome – самовпевнений;
Укр.: О.Т.Л. – обманув товариша лектора.
Іноді вони використовуються з метою мовної економії:
Ам.: В.F. = best friend – найкращий друг; P.= parent – батько.
Укр.: З.З.З. (правило трьох “зе”) – зазубрив, здав, забув.
Часто такі форми мають жартівливо-пародійне забарвлення:
Ам.: LS and players - презирливе прізвисько студентів мічиганського коледжу
літератури, природничих наук і мистецтв;
Укр.: О.Б.С. – непевні відомості (дослівно: одна баба сказала).
3) Стягнення.
Досить цікавий вид стягнення при утворенні слів типу:
Ам.: zerology – курс пустих лекцій, які можна не відвідувати;
Укр.: воєнка – військова кафедра у внз.
Вони розрізняються першими компонентами. Зміст других повторюється у всіх словах і полягає в натяку на якусь наукову дисципліну [32;59].
Слід також зазначити, що існує значна кількість сленгових утворень, до складу яких входять числівники і десяткові дроби:
Ам.: 42 = cool, hip – кльовий, хіповий;
2,5 - університетський поліцейський або охоронець.
Особливе місце серед одиниць сленгу займає досить велика група сленгізмів, яка представлена вигуками, які надають експресивне забарвлення висловлюванню і слугують для безпосереднього вираження почуттів та волевиявлення. Найчастіше вони являють собою короткі вигуки або звуконаслідування та виражають різні ступені:
1) подиву: Ам.: bonk!, chyaa!, flip mode!, oh my goshness!, shnikies!;
Укр.: отакої!, маєш!, тю!;
2) згоди: Ам.: bet!, dude!, shoots for real!, ah... ja!; Укр.: полюбе!;
3) незгоди: Ам.: bet!, dude!,negotary!, ta huh!; Укр.: йоб!, фак!;
4) схвалення: Ам.: dig that!, cool!, score!, damm right!; Укр.: клас!, фонтан!, супер!;
5) зніяковілості: Ам.: sqeebs!, erf!; Укр.: йолки!;
6) недовіри: Ам.: badand!; Укр.: розказуй!, та ну!;
7) несхвалення: Ам.: boo!; Укр.: йо-майо!, хана!;
8) схвилювання: Ам.: squish!, woochow!; Укр.: в шоці!, зашибісь!;
9) відрази: Ам.: shiznet!; Укр.: фе!;
10) вираження радості: Ам.: woopty-woo!; Укр.: кул!, ляля!;
11) способів привертання уваги: Ам.: yo!; Укр.: гей!, йо! і т.д.
Крім цього способу вираження емоцій існує понад 100 прикметників з оцінною конотацією, які роблять мову молоді експресивною та емоційною. Прикладами прикметників з позитивною конотацією є наступні:
Ам.: awesome, bomb, biggity/diggity, boss, brad, chounch, coolarific, doke, dope,
fantabulous, groovycool, killer, 42;
Укр.: забубенний, кльовий, крутий, офігітєльний, суперовий, ульотний і т.д.
Негативну конотацію мають такі прикметники як:
Ам.: bunk, bogus, booty, buttery, doobs, schwag, shady, skadip, jankety;
Укр.: відстійний, гнилий, голімий, гумозний, задрипаний, фіговий і т.д.
Слід зауважити, що більш розповсюдженою для студентського сленгу є негативна ціннісна орієнтація, загальна для форм внутрішньогрупового спілкування та соціальних ситуацій використання сленгу [13;12].
Отже, підводячи підсумки всьому вищесказаному, можна констатувати, що основними засобами утворення нових лексичних одиниць в студентському сленгу є перенос найменування, афіксація та різні види запозичень [32;59].
Можна також стверджувати, що засобами словотвору в студентському сленгу можуть бути всі засоби словотвору літературної мови, а також їх сполучення та всі інші можливі варіанти [4;50].
Єдина вимога до новоутворених сленгових одиниць полягає в тому, щоб вони характеризувалися звучною вимовою та експресивною забарвленістю, адже саме це є основною гарантією того, що вони приживуться в студентському середовищі [26;28].
Студентський сленг зайвий раз підтверджує, що структура мови відображає соціальну гетерогенність структури суспільства. У ньому знайшли втілення багато соціальних процесів і соціально-психологічні установки суспільства [36;118].
Висновки до Розділу 1
Сленг –одне з найбільш суперечливих мовних явищ. Постає питання щодо включення в сленг лише одних виразних, іронічних слів, які є синонімами літературних еквівалентів, або ж ще й всієї нестандартної лексики.
У сленгу розрізняють загальний і спеціальний сленг. Зі сленгом часто асоціюються такі близькі до нього поняття як вульгаризми, діалектизми, колоквіалізми, кент та жаргон, який включає в себе два родові поняття, такі як професійний та корпоративний жаргони.На відміну від професійних жаргонів, корпоративні одержують емотивну функцію за основну, оскільки вони є своєрідною мовною грою, у якій проявляється прагнення до експресії. Корпоративні жаргони є переважно молодіжними жаргонами. Їх суть визначається віковим цензом|єство|, оскільки молоді перш за все|передусім| властивий своєрідний мовний максималізм, прагнення розширити арсенал виразних мовних засобів|коштів| |язика| і вийти за межі традиційних граматико-стилістичних| канонів, адже відомо, що в мові|промові| старшого покоління така лексика зустрічається рідше.
Молодіжний сленг відноситься до спеціального сленгу. Студентський сленг є одним з шарів лексики молодіжного сленгу та формується навколо ядра корпоративних жаргонів. Значну частинулексичного складу студентського сленгу складають також професійні жаргонізми. Якпрофесійні,так ікорпоративні жаргони, у свою чергу,піддаються впливу кенту.
Студентський сленг — поняття віртуальне, оскільки кожний університет або коледж має свій, відмінний від інших, лексикон, але поряд з цим існує загальний пласт молодіжної студентської лексики.
Сленгове слово народжується як результат емоційного|емоціонального| ставлення|ставлення| того, хто говорить, до предмету розмови|промови|, його прагнення виділитися на тлі|на фоні| співрозмовників|співрозмовників| та відокремитися від буденного.
Сленг змінюється в часі і просторі водночас зі змінами в суспільстві.Джерелом для поповнення сленгу може стати все, що є прийнятним для певного кола людей, сфер їхніх інтересів, спілкування та родів діяльності. З існуючих восьми сфер спілкуваня не всі, а лише професійно-трудова, соціально-побутова, видовищно-масова та сімейна сфери притаманні студентському сленгу.В досліджуваній вибірці певна кількість сленгової лексики характеризувалася ознаками, притаманними двом сферам спілкування одночасно, а саме професійній та соціально-побутовій, до яких належить більша частина досліджуваної лексики.
Формування словника “системного” сленгу відбувається за рахунок тих жеджерелізасобів,яківластивімовівзагалі. Значну частину одиниць студентського сленгу представляють ті лексичні одиниці, які є дублетами нейтральних або розмовних одиниць.Суттєву роль грають як іноземні запозичення, так і запозичення з мови інших верств населення. Метафоричне переосмислення займає центральне місце у сленговому словотворі. Спостерігається також метонімічний словотвір. Американському сленгу, на відміну від українського, властиве досить широке застосування таких засобів словотвору якконверсія тасловоскладання.Поряд з лексико-семантичним словотвором у сленгу широко використовується морфологічний словотвір.Суфіксальний словотвір є характерним як для американського, так і для українського сленгу, на відміну від префіксального, властивоготільки українському сленгу. Тенденція до спрощення, до економії мовних зусиль, проявляється у вживанні коротких слів і скороченні лексичних одиниць, таких як усікання слів, ініціальні скорочення та стягнення.
Сленг, з його надзвичайним семантичним багатством, з його разючою розмаїтістю асоціацій, являє собою ефективний засіб прояву людиною своєї індивідуальності, передачі своїх думок і почуттів у найрізноманітніших ситуаціях.Найголовніша вимога до новоутворених сленгових одиниць полягає в тому, щоб вони характеризувалися звучною вимовою та експресивною забарвленістю, адже саме це є основною гарантією того, що вони приживуться в студентському середовищі.
РОЗДІЛ 2.
ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ АНАЛІЗ АМЕРИКАНСЬКОГО СТУДЕНТСЬКОГО СЛЕНГУ
2.1.
Перекладацький аспект спеціальної нелітературної лексики
Існує декілька підходів до класифікації моделей перекладу, один з яких пропонує З.Д.Львовська [20]. Керуючись принципом зв'язку між мовними значеннями та змістом мовленнєвої діяльності, всі існуючі теорії перекладу автор поділяє на два основні типи: мовні та комунікативні, припускаючи при цьому належність деяких теорій до так званих перехідних випадків.
Оскільки нелітературна лексика являє собою той шар лексики, що безпосередньо пов'язаний з людським спілкуванням, ми хотіли б детальніше зупинитись, в першу чергу, на комунікативних моделях перекладу. До цієї категорії З.Д.Львовська відносить теорію динамічної еквівалентності та теорію рівнів еквівалентності [20;42].
Основним принципом теорії еквівалентності автор вважає ідею функціонального змісту вихідного повідомлення, що визначається комунікативною установкою автора оригіналу. На основі цієї ідеї автор робить ряд висновків, а саме, необхідність зважати на “особистість” автора оригіналу, оскільки його комунікативна установка є категорією суб'єктивною. Отже, завдання перекладача полягає у тому, щоб зрозуміти і зберегти у тексті перекладу цю комунікативну установку, а це можливо лише за умови співвідношення значення тексту чи висловлювання з мовленнєвою ситуацією. Також ця ідея передбачає функціональну еквівалентність тексту перекладу до тексту оригіналу, що визначається не на основі формальної відповідності текстів, а на основі реакції іншомовного адресата. Тобто, в тексті перекладу реакція адресата має так само відповідати комунікативній установці відправника, як і в тексті оригіналу [20;53].
Зважаючи на те, що розмовна лексика несе на собі чітку експресивно-емотивну ознаку, теорія динамічної еквівалентності видається нам досить вдалою для застосування при перекладі текстів, які містять сленг. Адже, як зазначає З.Д.Львовська, динамічна модель перекладу включає ряд структурних, семантичних і функціонально-стилістичних обмежень, що звужують вибір і визначають напрямок перекладацьких перетворень. І серед цих обмежень, в першу чергу, слід зазначити експресивні та металінгвістичні характеристики текстуоригіналу, його жанрово-стилістичні особливості, частотність вживання тієї чи іншої лексичної одиниці в мові перекладу у межах відповідного стилю тощо [20;55]. Професор І.В.Корунець [16] вважає, що засоби перекладу залежать від структури, значення та мовного рівня змістових одиниць. Оскільки переклад є лінгвістичним предметом і він будується на значенні мовних одиниць, то перекладач повинен орієнтуватися у рівнях цих мовних одиниць. І.В.Корунець виділяє наступні мовні рівні:
1) надсинтаксичний (supersyntacticlevel) - відтворення текстів, абзаців;
2) синтаксичний (syntacticlevel) - відтворення словосполучень і речень;
3) лексичний (lexicallevel) – відтворення значень слів, словосполучень, ідіоматичних виразів;
4) морфологічний (morphologicallevel) – відтворення складових елементів слова, допомагає відтворити і лексичне значення;
5) фонетичний (phoneticlevel) – відтворення звуків фонетики: всі терміни, географічні та власні назви, реалії суспільно-політичного життя відтворюються на фонетичному рівні [16;179].
Залежно від структури, мовного рівня та мети перекладу І.В.Корунець розрізняє кілька засобів перекладу: буквальний, лексемний, послівний, підрядковий та описовий переклад [16;180].
Буквальний переклад (litteraltranslation) – це такий переклад, коли відтворюється буквений чи звуковий склад оригіналу. Буквальним перекладом відтворюються одиниці фонетичного та лексичного рівнів. Переважно цим засобом перекладу відтворюються власні та географічні назви, імена та реалії. До буквального перекладу відносяться:
- транслітерування – відтворення буквеного складу оригіналу:
BenFranklin - Бен Франклін (стодоларова купюра);
Suzy - Сюзі (доларова монета).
- транскрибування - відтворення звукового складу оригіналу:
loser - лузер;
punk - панк;
skinhead - скінхед.
Провідним засобом перекладу в сучасній перекладацькій практиці є транскрипція зі збереженням деяких елементів транслітерації. Оскільки фонетичні та графічні системи мов значно відрізняються одна від одної, передача форми слова мови оригіналу на мову перекладу є завжди певною мірою умовною та приблизною:
absurdist - абсурдист (автор твору абсурду);
kleptoctacy - клептократія (злодійська еліта);
skateboarding - скейтбордінг (катання на роликовій дошці).
Для кожної пари мов розробляються правила передачі звукового складу слова мови оригіналу, зазначаються випадки збереження елементів транслітерування та традиційні виключення з правил, прийнятих на теперішній час. При розгляді англо-українських перекладів, елементи транслітерації, що найчастіше зустрічаються при транскрибуванні, виявляються, в основному, при:
1) транслітеруванні деяких редукованих голосних та приголосних, що не вимовляються:
Dorset - Дорсет;
Campbell – Кемпбел.
2) незбереженні подвійних приголосних між голосними та в кінці слів після голосних:
boss – бос.
3) збереженні деяких особливостей правопису слова, які дозволяють наблизити звучання слова при перекладі до вже відомих зразків:
Hercules missile - ракета “Геркулес”;
deescalation - деескалація;
Columbia - Колумбія.
Традиційні виключення стосуються, головним чином, перекладів імен історичних осіб та деяких географічних назв, що вже закріпилися в звичаях та в часі:
Charles I - Карл I;
William III - Вільгельм III;
Edinborough - Единбург.
- калькування – відтворення не звукового, а комбінаторного складу слова або словосполучення, коли складові частини слова (морфеми) або фрази (лексеми) мови оригіналу перекладаються відповідними елементами мови перекладу:
air head - порожня голова;
bookworm - книжний черв'як;
pass-fail - залік-незалік.
Сутність калькування полягає у створенні нового слова або сталого виразу в мові перекладу, що копіює структуру вихідної лексичної одиниці. Саме так робить перекладач, коли перекладає superpower як наддержава, mass culture як масова культура, green revolution як зелена революція та ін. У ряді випадків використання прийому калькування супроводжується зміною порядку наступності елементів лексичної одиниці, що піддається калькуванню:
land-based missile - ракета наземного базування;
Rapid Deployment Force - сили швидкого реагування.
- напівкалькування – засіб перекладу, коли один з компонентів лексичної одиниці, що перекладається, транскрибується аба транслітерується, а інший – перекладається шляхом пошуку відповідного еквіваленту:
transnational - транснаціональний;
miniskirt - міні-спідниця;
yellow press - жовта преса [16;183].
Отже, буквальний переклад відтворює комунікативно нерелевантні (формальні) елементи оригіналу. Основною причиною використання буквального перекладу є бажання відтворити змістові елементи більш високого рівня еквівалентності, не забезпечивши передачу змісту на попередніх рівнях. У таких випадках буквальний переклад може супроводжуватися поясненнями, що розкривають дійсний зміст оригіналу [14;28].
Лексемний переклад (verbaltranslation) - дуже часто застосовується перекладачами, студентами, учнями, коли треба відтворити значення окремого слова [16;184]:
- перекладацький еквівалент – це такий засіб перекладу, що відтворює зміст іншомовного оригіналу на одному з рівнів еквівалентності. Під змістом оригіналу мається на увазі вся передана інформація, яка включає як предметно-логічне (денотативне), так і конотативне значення мовних одиниць, що становлять перекладний текст, а також прагматичний потенціал тексту. Перекладацькийеквівалент використовується з метою максимальногозбереження змісту оригіналу при перекладі, але в кожному окремому випадку перекладу змістова близькість до оригіналу наближається до максимальної у різних ступеняхтаза допомогою різнихзасобів.Критеріємеквівалентності на рівні мови в певній міріє двомовні словники, які за своєюприродою не можутьвраховувати суто контекстуальні, тобто мовленнєві значення слів та словосполучень. Вони встановлюють відповідності між словами двохмов лише на рівні мови, а не на рівні мовлення, не враховуючи конкретний контекст, або ж встановлюють зазначені відповідності, спираючись на типові контексти, що регулярно повторюються [14;18]. Наведемо декілька прикладів:
beef – проблема;
bugout – списувати;
bust – невдаха;
clam – помилка;
duckets – гроші;
fress – професор;
kill – підсміюватися;
poopsheet – розклад занять;
pummeled – п’яний;
windy – базікало.
Послівний переклад (word-for-wordtranslation) - такий переклад, коли кожне слово оригінального словосполучення і речення перекладається і займає те саме місце, що і в оригіналі та має той самий порядок слів. Найчастіше послівний переклад застосовуєтьсяв якості проміжної стадії в процесі пошуку оптимального варіанту перекладу.У випадку, якщо порядок слів у синтаксичній одиниці мови оригіналу і мови перекладу збігається, то такий послівний переклад є літературним [16;185].
Підрядковий переклад (interlineartranslation) - такий переклад комунікативних одиниць чи тексту, у якому сповна відтворюється змісткожного речення і зміст кожної мовної одиниці оригіналу. Підрядковийпереклад широко практикується у навчальному процесі, на міжвідомчомурівні та при перекладі інструкцій до машин та медичних препаратів [16;185].
У випадках, коли вживається нова спеціальна лексика і неможливо знайти еквівалент у мові перекладу, виникає питання, як її перекладати. Тоді застосовується описовий переклад. Описовий переклад або експлікація – це такий переклад, коли лексична одиниця мови оригіналу замінюється словосполученням, що експлікує (описує) її значення, тобто надає більш-менш повне пояснення значення відповідної лексичної одиниці в мові перекладу. За допомогою описового перекладу можна передати значення будь-якої лексичної одиниці, що не має еквіваленту в мові перекладу:
conservationist – поборник охорони навколишнього середовища;
whistle-stop speech - виступи кандидата в ході передвиборчої агітаційної кампанії.
Припустимо, що нам треба перекласти українською мовою сленгізм fixer. У цього слова є багато сленгових значень: 1) торговець наркотиками;2) пов'язний між гангстерами та урядом. Але останнім часом у слова fixerз'явилося нове сленгове значення - постійний пост перед будинком консульства, учбового або іншого закладу для ведення цілодобової охорони. Неможливо його перекласти стисло, адже в українській мові відсутній аналогічний сленгізм.
Наведемо ще декілька прикладів:
prelims - контрольна робота у вузі;
nongraded - метод навчання без заліків і оцінок;
multiversity/multiuniversity - університет з безліччю факультетів, відділень, курсів, кожний з яких представляє собою автономний інститут;
mixedmedia- доповідь, лекція, повідомлення з використанням декількох допоміжних засобів (кіно, радіо);
falsemessiah – хтось або щось, що не виправдовує сподівань;
2,5 – університетський поліцейський або охоронець.
Недоліком описового перекладу є його громіздкість та багатослівність. Тому найуспішніше цей засіб перекладу використовується в тих випадках, коли можна обійтися порівняно стислим поясненням:
Car owners from the midway towns ran a shuttle service for parents visiting the children injured in the accident. – Власники автомашин з міст, що розташовані між цими двома пунктами, безперервно привозили та відвозили батьків, які навідували своїх дітей, які постраждали під час аварії.
Підводячи підсумки усьому вищесказаному, треба зазначити, що при перекладі спеціальної розмовної лексики необхідно дотримуватися, в основному, двох напрямків - або шукати аналогічну українську лексичну одиницю, що має приблизно таку ж експресивність (еквівалентний переклад), або тлумачити чи роз'яснювати значення, тобто використовувати описовий переклад.
Дуже явним є намагання укладачів словників у деяких випадках обмежуватися стилістично нейтральними варіантами, що передають лише загальний зміст. Завдання ж з пошуку в українській мові достатньо експресивних та образних відтінків сленгізмів покладається на перекладача.
Деякі неосвідчені перекладачі, орієнтуючись на нейтральні, безжиттєві еквіваленти, уникають пошуків більш емких, точних, виразних народних виразів. Пошук належного співвідношення, як правило, забирає багато часу і якщо лексикографи і перекладачі щоразу намагатимуться знайти оптимальний варіант (для десятків тисяч найскладніших випадків), то на іншу роботу у них не вистачить часу [14;34].
Таким чином, проаналізувавши існуючі засоби перекладу, треба зазначити, що правильний вибір засобу перетворення одиниці оригіналу в одиницю перекладу - одне з основних умов створення адекватного тексту в мові, якою відбувається переклад. В підрозділі 2.3. ми проаналізуємо основні види засобів перекладу сленгової лексики з англійської на українську мову. Сленгова лексика представлена у формі вибіркі, що складається з різноманітних сленгових одиниць і відноситься до єдиного шару лексики ‒ до американського студентського сленгу.
2.2.
Особливості перекладу американського студентського сленгу
Найбільші труднощі при перекладі сленгових одиниць як з іноземної мови на мову перекладу, так і навпаки, полягають в тому, що сленг, особливо молодіжний, а отже й студентський, є найрухомішим шаром лексики й жоден словник нових слів не в змозі наздогнати розвиток мови в цій сфері. До того ж, багато лексичних одиниць сленгу дуже недовговічні та швидко виходять з вживання. Словники їх просто не встигають зареєструвати. Таким чином, найбільша складність у роботі зі сленгом ‒ знаходження сучасних еквівалентів [2;13]. Крім того, перекладачі стикаються з низкою інших труднощів, які ми розглянемо детальніше.
Як було з'ясовано в попередньому розділі, лексичні одиниці професійних жаргонів є найстійкішими в часі, та й підбір еквівалентів для них здійснюється достатньо легко. Такі лексичні одиниці можна віднести до контекстуально-вільних сленгізмів. Наприклад:
Укр.: фонка.
Укр.: лебка.
Ці слова є лексичними одиницями, що належать до американського студентського сленгу та мають в українському студентському сленгу регулярні еквіваленти. Як правило, це технічна лексика та слова-терміни.
У стандартній мові до контекстуально-вільних лексичних одиниць відносяться особисті імена, географічні назви, назви періодичних видань і фірм, назви кораблів, літаків, партій та громадських організацій. Лексичні одиниці, що позначають ці ж явища та поняття, але відносяться до сленгу, є контекстуально-залежними і не мають регулярних еквівалентів у мові перекладу [6;41].
Наприклад, слово horse (n) в сучасному американському студентському сленгу може позначати: 1) героїн; 2) гній; 3) шпаргалка.
Отже, в різних контекстах приведене слово матиме різні значення.
Особливості перекладу як американського, так і українського студентських сленгів пов’язані також з існуванням такого “екзотичного” явища як енантіосемія (або внутрішня антонімія), тобто лексичних одиниць, які поєднують у собі протилежні значення [12;17]. Прикладами в американському студентському сленгу можуть виступати наступні лексичні одиниці:
themost; хтось або щось чудове або огидне.
gross.
floor;
bomb;
flop; добре скласти іспит або взагалі його не скласти.
bust;
stump.
З українського студентського сленгу можна навести наступні приклади енантіосемії:
баняк;дуже розумний або дуже дурний.
мутант.
Таким чином, треба вибирати необхідний еквівалент виходячи з розуміння контексту.
При порівняльному аналізі американського та українського сленгів виявляється досить значний шар лексики, що виник на основі реалій даної країни та не має еквівалентів у мові перекладу [12;45]. Прикладом безеквівалентних одиниць в американському молодіжному сленгу є наступні слова:
1) rambo - дієслово, утворене шляхом конверсії (N→V) від імені головного героя однойменного телесеріалу і позначає “знищити”;
2) tupper - tea & supper;
Такого роду поняття не могли виникнути в українській мові внаслідок того, що в українській культурі немає традиції щоденного вечірнього чаю, завдяки чому в англійській культурі tea став ще однією годиною прийняття їжі разом з breakfast, lunch, dinner та supper.
3) campused- обмежений територією кампусу (територією, що прилягає до університету та включає учбові і житлові корпуси, торгові точки і підприємства побутового обслуговування).Оскільки в україномовній реальності університет являє собоютільки учбові корпуси, зрозуміло, що поняття, виражене прикметником campused, не могло виникнути в українській мові.
Наведемо приклади безеквівалентних одиниць українського молодіжного сленгу:
1) гопота – груба, малоосвічена міська молодь, яка часто знущається над людьми, нездатними за себе постояти (поняття виникло в 20-ті роки ХХ ст. в С.-Петербурзі від скорочення ГОП – “Городское Общество Паразитов” і без змін увійшло до українського сленгу);
2) чебурахи – вуха (слово утворене від імені герою популярного радянського мультфільму) та ін.
Таким чином, при перекладі студентського сленгу, який виник на основіреалій окремої країни, доводиться вдаватися до описового перекладуабо до запозичення слів на основі алітераціїзпідрядковим перекладом.
Ще одним з досить цікавих аспектів перекладу студентського сленгу і сленгу взагаліє робота зідіомами (фразеологічнимиодиницями).Найкращим засобом перекладу фразеологізмів є пошук в мові перекладу ідентичної ідіоми.
Наприклад:Youmaythinkso, butIdon'tbuyit.В цьому прикладі нас цікавить ідіома, яка означає “не вірити чомусьабо комусь”. Еквівалентом до даноїідіоми може виступати український фразеологічний зворот молодіжного сленгу “не купитися на щось”.Український та англійськийідіоматичні вирази співпадаютьза своїм образним та прямим значенням, за своїм емоційним характеромта стилістичним забарвленням. Отже, наведена фраза може звучатиукраїнською мовою так: Можеш так думати, але менена це не купити.
Проте список ідіом мови оригіналу, яким відповідають точніеквіваленти в мові перекладу дуже обмежений.У тому випадку, коли неможливо знайти ідентичну ідіому в мові перекладу, необхіднопідібрати такий вираз, який мав би таке ж саме конотативне, але відмінне денотативне значення [10;38].Наприклад: I don't know how I guessed the right answer, it was just a shot in the dark.Відповідною українською ідіомою молодіжного сленгу в цьому випадку буде - попасти пальцем у небо.В наведеному прикладі зміна прямого значення ідіоми не викривляє значення. Тодіукраїнський варіант буде мати такий вигляд:Не знаю, як я здогадався про правильнувідповідь,я просто попав пальцем у небо.
Можна навести ще такі приклади:
canit! = bequiet!, stoptalking! – заліпись!, закрий обличчя подушкою!;
shutit! = stoptalking! - засохни!, стули пельку!
Особливий інтерес становить переклад лексичних одиниць, які є запозиченнями та які функціонують в мові-реципієнті в якості сленгізмів. Розглядаючи особливості формування сленгізмів, ми згадували про них, але в рамках даного розділу вважаємо за потрібне розглянути їх детальніше. Треба відзначити, що лексичні одиниці, запозичені українським сленгом з англійського та американського, не становлять особливих труднощів для перекладу:
bucks – бакси;
guy – гай.
За останні 10-15 років українська мова наповнилася великою кількістю англіцизмів, що обумовленопевними соціально-економічними, політичними та культурними причинами. Появаімпортних товарів в яскравих етикетках занглійськиминаписами, різноманітнірекламні ролики тазарубіжні фільми, а особливо розвиток сучасних комп’ютерних технологій сприяють процесу запозичення лексичних одиниць, головним чином, з англійської мови. Найбільшоговпливу англіцизмів зазнають корпоративні жаргони, що, як вже зазначалося раніше, входять до складу молодіжногота студентського сленгів. Це пояснюється тим, що сленг взагалі, та студентський зокрема, є найрухливішою лексичною системою - молоді притаманне особливе відчуття мовного максималізму [10;45]:
хайр – довге волосся;
батл - пляшка;
сліпати – спати;
спікати – говорити.
Слід додати, що українська мова з її великою кількістю префіксів, суфіксів та закінчень надзвичайно підходить для словесного імпорту. Частина англіцизмів прийшла до української мови без зміни морфемного складу, як напрклад:
father - фазер;
friend- френд.
Інша частиназазнала певних змін, підпорядкувавшисьнормативам української мови, як, наприклад, в словах:
shoes - шузи;
trousers – траузери;
night – перенайтати.
Наступним англійським словам, які відносяться до нейтральної лексики, відповідають аналогічні за звучанням слова української мови, які набули відповідного стилістичного забарвлення та соціального маркування, зрозумілого лише носіям відповідного жаргону:
old (старий) - олдовий (досвідчений, мудрий);
ask (просити) - аскати(жебрачити);
girl (дівчина) - гьорла (гарна дівчина, подружка);
boy (хлопець) - бой (грубувато-фамільярне звертання до хлопця, чоловіка).
Отже, в процесі запозичення українським студентським сленгом англомовних слів, в сферу вживання включаються, як правило, не субколоквіальні лексичні одиниці, а слова стандартної англійської мови, і тільки в процесі адаптації мовою-реципієнтом вони набувають відповідного стилістичного забарвлення та соціального маркування [10;46-47].
В рамках розгляду труднощів перекладу сленгізмів слід також відзначити різну кількість сленгових одиниць в лексиконі носіїв різних мов. Хоча сленг є універсальним лінгвістичним явищем, зумовленим рядом екстралінгвістичних та лінгвістичних чинників, він займає різну роль у житті носіїв різних мов. С.Б. Флекснер оцінює роль сленгу в мовленні середнього американця як приблизно 10% від його вокабуляру, тоді як український сленг є явищем малорозвинутим та маловивченим, що, відповідно, відображається у мовленні українців та при пошуку відповідного українського сленгізму при перекладі американського сленгу [27;115].
З огляду на все вищенаведене очевидно, що переклад лексики, яка не має прямих відповідностей в мові перекладу, є певною трудністю, але цю трудність можна подолати за допомогою засобів передачі спеціальної нелітературної лексики, які ми детально розглянули в попередньому підрозділі.
2.3. Аналіз засобів перекладу лексичних
одиниць
американського студентського сленгу
В даній дипломній роботі ми розглядаємо особливості та засоби перекладу сленгових одиниць з англійської мови на українську на прикладі лексичних одиниць, які можна віднести до американського студентського сленгу. В рамках нашої роботи ми досліджуємо певну вибірку сленгізмів американського студентського сленгу, яка загальною кількістю нараховує 150 сленгових одиниць (див. Додатки). Вибірка була взята зі словників сучасного сленгу [45; 47; 48; 51; 52]. Лексичні одиниці, представлені для аналізу, були відібрані шляхом пошуку в словниках сленгу потрібної лексики з поміткою college.
В даному підрозділі перед нами стоїть наступне завдання: на основі відібраних сленгових одиниць визначити, які засоби перекладу використовуються при перекладі сленгової лексики, у нашому випадку тієї лексики, яка відноситься до американського студентського сленгу.
Отже, проаналізувавши дану вибірку сленгових одиниць, ми дійшли висновку, що укладачі словників, як правило, обмежуються стилістично нейтральними варіантами лексичних одиниць, що передають лише їх загальний зміст. Тому завдання перекладача, який працює з художнім текстом, де зустрічаються дані сленгізми, полягає в тому, щоб відшукати еквівалент відповідного сленгізму в мові перекладу, який характеризувався б приблизно однаковою з ним експресивністю та емоційною забарвленістю. Згідно до проведеного нами дослідження, лексичні одиниці, перекладені відповідним перекладацьким еквівалентом в мові перекладу, становлять більшу частину лексики в представленій вибірці. Проілюструємо це наступними прикладами:
bunkoff – прогулювати заняття;
cockamamie – нескладний іспит;
condition (n) – незалік;
dog – важкий іспит;
dark side - студентський район;
floppy disc – розумний, старанний студент;
nitpick – не скласти іспит;
pee-head - другокурсник;
reader - шпаргалка;
wiseacre – дуже розумна людина.
Другим засобом перекладу, до якого вдаються перекладачі при перекладі сленгових одиниць, зокрема при перекладі студентського сленгу, є експлікація або описовий переклад. Як показало наше дослідження, дуже часто перекладачі змушені йти шляхом тлумачення й роз'яснення значення слова внаслідок того, що, як нами вже зазначалося раніше, в мові оригіналу існує досить значний шар лексики, що виник на основі реалій даної країни та не має еквівалентів у мові перекладу. Для підтвердження зроблених нами висновків ми вважаємо за потрібне привести кілька найбільш яскравих прикладів сленгізмів, перекладених описово:
be а whiz at something - людина, що швидко вчиться, виключно обдарована в чомусь людина;
campused - обмежений територією кампусу (територією, що прилягає до університету та що включає учбові і житлові корпуси, торгові точки і підприємства побутового обслуговування);
God sguad - студенти, що спеціалізуються на вивченні релігії;
grunt - студент, якому важливо отримати диплом, а не знання;
Hell Week - тиждень посвячення першокурсників у студенти;
pass-man - студент, який отримує диплом без відзнаки;
sandwich course - практична робота як частина освіти в технічних коледжах;
zerology - курс пустих лекцій, які можна не відвідувати.
zonk out - зійти з котушок від перевантаження або втоми.
Наступним засобом перекладу, яким користуються перекладачі при перекладі спеціальної нелітературної лексики, а отже і при перекладі сленгу, в тому числі студентського, є калькування. Ми маємо відзначити, що відсоток сленгових одиниць, перекладених саме за допомогою калькування є незначним. Принаймні у вибірці лексики студентського сленгу, з якою ми працювали при аналізі у нашій роботі, випадків перекладу сленгізмів калькуванням небагато. Наведемо кілька прикладів:
air head - порожня голова;
bookworm - книжний черв'як;
pass-fail - залік-незалік.
Необхідно зазначити, що у вибірці, проаналізованій нами в рамках даної роботи, мають місце лише три засоби перекладу а саме: еквівалентний переклад, експлікація або описовий переклад та калькування. Інших засобів перекладу, розглянутих в попередньому розділі, відмічено не було.
Таким чином, на основі аналізу зробленої вибірки була відмічена закономірність. Прийнявши загальну кількість лексичних одиниць у вибірці (150) за 100%, ми зробили висновок, що основним засобом перекладу сленгових конструкцій є пошук відповідного перекладацького еквіваленту, що складає приблизно 79% від загальної кількості слів. Всі інші лексичні одиниці були перекладені за допомогою таких засобів перекладу як експлікація або описовий переклад та калькування. Отже, приблизно 19% сленгових конструкцій перекладені описово, і лише 2% сленгізмів були перекладені за допомогою калькування.
Таблиця 2.3.1.
Кількісний аналіз засобів перекладу вибірки сленгізмів
| Засіб перекладу | Кількість слів | Відсоткове співвідношення |
| Еквівалент | 118 | 79% |
| Експлікація | 29 | 19% |
| Калькування | 3 | 2% |
Підводячи підсумки проведеного нами дослідження , ми вважаємо за потрібне відзначити, що, оскільки проведене дослідження відображає загальну тенденцію використання засобів перекладу при перекладі спеціальної нелітературної лексики, в нашій роботі - при перекладі сленгових одиниць американського студентського сленгу, так само як і частотність застосування тих самих засобів перекладу, ми маємо підставу стверджувати, що результати нашого дослідження є об’єктивними відносно загальної перекладацької практики, яка функціонує в галузі перекладу спеціальної нелітературної лексики.
Висновки до Розділу 2
Студентський сленг належить до спеціальної нелітературної лексики, переклад якої, в силу об’єктивних причин, становить певну трудність. В процесі дослідження вибірки зі студентського сленгу ми спирались на підхід до перекладу спеціальної нелітературної лексики, запропонований І.В. Корунцом.
Специфіка передачі інформації у процесі трансляції сленгової лексики не полягає в точній передачі образу: дослівне калькування сленгізму не сприйматиметься носіями цільової мови, а інколи може призвести до повного нерозуміння. Для передачі інформації при адекватному відображенні мовленнєвої поведінки тих, хто говорить, більш пріоритетним у перекладі є адекватна передача головним чином конотативного значення із збереженням значення денотативного, що, в свою чергу, дає змогу замінити англійські сленгізми українськими з відмінними образними значеннями та формальними структурами.
При перекладі сленгізмів як з іноземної мови на мову перекладу, так і навпаки, основні труднощі полягають у тому, що сленг є найрухомішим шаром лексики і жоден словник нових слів не в змозі наздогнати виникнення та розвиток сленгових одиниць, тому однією з основних труднощів при перекладі|переказі| сленгізмів| є|з'являється| пошук сучасних еквівалентів.
При порівняльному аналізі американського та українського сленгу виявляється досить значний шар лексики, що виник на основі реалій даної країни та не має еквівалентів у мові перекладу.
Сленг є універсальним лінгвістичним явищем, зумовленим рядом екстралінгвістичних та лінгвістичних чинників, але він грає різну роль в житті носіїв окремих мов. Український сленг, на відміну від американського, є явищем малорозвинутим та маловивченим, що відображається у мовленні українців та при пошуку відповідного українського сленгізму при перекладі американського сленгу.
Різна кількість сленгових одиниць, що функціонують в лексиконі українців та американців та труднощі перекладу контекстуально залежних сленгізмів, сленгізмів-реалій призводить до низки мовно-специфічних модифікацій та адаптаційних процедур у трансляційному процесі з метою узгодження канонів і нормативів обох систем, результатом яких є часта заміна англійських сленгізмів українськими лексемами та фразеологемами стилістично нейтрального характеру, або використання описового перекладу.
На основі проведеного дослідження вибірки сленгізмів зі словників сучасного американського сленгубула відмічена закономірність, щоосновним засобом перекладу сленгових конструкцій є пошук відповідного еквіваленту (79%), далі за кількістю перекладених лексичних одиниць йде експлікація (19%), і лише незначна кількість сленгізмів була перекладена за допомогою калькування (2%).
Проведене дослідження відображає загальну тенденцію використання засобів перекладу при перекладі сленгових одиниць американського студентського сленгу, так само як і частотність застосування тих самих засобів. Результати дослідження є об’єктивними відносно загальної перекладацької практики, яка функціонує в галузі перекладу спеціальної нелітературної лексики.
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
В даній дипломній роботі було розглянуто особливості формування, функціонування та перекладу американського та українського студентських сленгів.
В сучасній англійській мові сленг є активною складовою живої розмовної мови, представляє значну частину її словникового складу, тому що різноманіття інтересів суспільства, оцінка окремих явищ носіями мови, які належать до різних соціальних і професійних груп, знаходить яскраве відображення в сленгу.
В лінгвістиці і дотепер існують сумніви щодо визначення терміну «сленг». Труднощі полягають у критеріях відділення сленгу від вульгаризмів, колоквіалізмів, жаргону, кенту, діалектизмів. Більшість сленгових конструкцій відрізняються яскраво вираженим пейоративно-стилістичним забарвленням, що характеризується негативно-зневажливою експресивно-емоційною оціночною конотацією.
У сленгу слід розрізняти загальний і спеціальний сленг. Молодіжний сленг відноситься до спеціального сленгу. Студентський сленг є одним з шарів лексики молодіжного сленгу. Значну частину його лексичного складу становлять корпоративні та професійні жаргонізми, які піддаються впливу кенту.Студентському сленгу, як і будь-якій|усякому| субмові|, властива деяка розмитість меж|меж|. Говорити про його однорідність неможливо, оскільки|тому що| його утворення не контролюється, імовна норма здійснює на нього незначний та непрямий вплив. Виокремити студентський сленг як замкнуту підсистему та як об'єкт спостереження можна лише|тільки| умовно.
Студентський сленг являє собою цікавий лінгвістичний феномен, побутування якого обмежено не лише|не тільки| певними віковими рамками, що є очевидним з|із| самої його номінації, але і соціальними, тимчасовими і просторовими межами. Він існує в студентському середовищі |середовищі|– в окремих більш-менш замкнутих референтних групах.
Студентський сленг - це лексикон, який живиться соками загальнонаціональної мови|язика|, живе на її фонетичному і граматичному грунті.Сленг кожної історичної епохи відображає риси свого часу. Потік цієї лексики ніколи не вичерпується, він лише|тільки| часом міліє|мілішає|, а в інші періоди стає повноводним.
В сленгу відображається спосіб життя мовного колективу, який його породив, часто це| носії мови|язика| з|із| достатньо високим рівнем освіти, які вдаються до його використання лише|тільки| в певній комунікативній ситуації. Найбільш розвиненими сферами спілкування|, притаманними| студентському| сленгу є професійна|, соціально-побутова|, видовищно-масова| та сімейна|.
Студентський сленг є одним з джерел поповнення лексичного складу мови та одним з елементів культури суспільства. Мовні процеси, що розгортаються в студентському сленгу, роблять його природною експериментальною лабораторією для спостереження за мовними змінами в соціальному контексті.
Формування лексикону студентського сленгу відбувається|походить| за рахунок тих же джерел і засобів|коштів|, які властиві мові|язику| взагалі. Різниця полягає лише|тільки| в пропорціях. На перше місце за продуктивністю виходять як іншомовні запозичення, так і запозичення з|із| інших соціальних| угрупувань|. Одиниці студентського сленгу увібрали в себе не тільки жаргонізми маргінальних груп, але і є одним з найбільш потужних каналів їх популяризації та асиміляції в загальному сленгу та – в окремих випадках – у розмовній лексиці літературної мови. Наступним|таким| потужним|могутнім| джерелом формування лексичного складу сленгу є|з'являється| метафорика| та метоніміка|. Лексичні одиниці, утворені шляхом метафоричного або метонімічного переосмислення, часто носять гумористичний|, евфемістичний| характер і, таким чином, затушовують негативну сутність означуваного|. В порівнянні з трьома зазначеними|накликати|, питома вага решти джерел формування лексичного фонду|фундації| студентського сленгу є незначною. Більшість засобів утворення|створіння| нових словоформ в студентському сленгу збігаються як в англійській, так і в українській мовах|язиках|. Засобами словотвору в студентському сленгу можуть бути всі засоби словотвору літературної мови, а також їх сполучення та всі інші можливі варіанти.
Сленгналежить до спеціальної нелітературної лексики, при перекладі якої використовуються відповідні засоби перекладу. В даній дипломній роботі було проведено дослідження вибірки сленгізмів зі словників сучасного американського сленгу, в результаті якогобула відмічена закономірність, що при перекладі сленгу найчастіше доводиться відшукувати еквівалентний українській сленгізм, що відзначається такою ж експресивністю, або йти шляхом тлумачення і роз'яснення значення, тобто використовувати описовий переклад. Використовується також такий засіб перекладу як калькування, але відсоток сленгізмів, перекладених за допомогою цього засобу перекладу є незначним. Найбільш важливими при перекладі сленгових одиниць є фонові знання про сленг, тобто інформація про ситуацію вживання відповідного сленгізму
При перекладі сленгових одиниць важливо вдаватися до ряду трансформацій різного характеру з метою не лише передати екстралінгвістичну ситуацію, виражену денотативами лексем, але й відтворити палітру значень конотативних, які яскравіше передають мовленнєву поведінку учасників дискурсу, тому що сленг - явище не тільки мовне, але й соціальне, оскільки студентський сленг посилює позитивність “неформального” в суспільстві, але в той же час виражає опозицію загальноприйнятим нормам та положенням як в академічному світі, так і в суспільстві в цілому. Головна мета, якій слугує сленг студентів - підтвердження почуття незалежності, групової солідарності.
Перспектива подальшого дослідження полягає у розгляді інших шарів американського молодіжного сленгу, наприклад комп’ютерного, та у його зіставленні з українським сленгом, оскільки сьогодні бурхливий розвиток специфічної сленгової лексики відзначається саме в сфері розвитку сучасних комп’ютерних технологій.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Балабін В.В. Сучасний американський військовий сленг як проблема перекладу. – К.: Логос, 2002. - 313с.
2.Беляева Т.М., Хомяков В.А. Нестандартная лексика английского языка. - Л.: ЛГУ, 1985. - 194с.
3.БереговскаяН.В.Молодежный сленг:формированиеифункционирование // Вопросы языкознания. - М.: Наука, 1996. - №3. - C.32-41.
4. Вилюман В.Г. О способах образования слов сленга в современном английском языке // Учен. зап. ЛГПИ им. А.И. Герцена.- Л.: ЛГПИ им. А. И. Герцена, 1955.- т.3.- С.47-50.
5. Гальперин И.Р. О термине сленг// Вопросы языкознания. – М.: Наука, 1956.- №6.- С.104-107.
6. ДордаВ.О. Аксіологічні аспекти студентського сленгу США // Вісник СумДУ.– Суми:СумДУ,2006. - №11. – С.39-43.
8. Жирмунский В.М. Национальный язык и социальные диалекты. -
Л.: Худож. лит., 1936. – 215с.
10. Зацний Ю.А.Розвиток словникового складу сучасної англійської мови.- Запоріжжя: Запорізький держ. ун-т.,1998.- 430с.
11. Иванова Г.Р. Территориальная дифференциация английскогоуниверситетскогосленга: Автореф. дис… канд. филол. наук: 10.02.04. - М., 1991. - 115с.
12. Клименко О.Л. Поповнення словникового складу англійської мови з нелітературних підсистем: Автореф. дис... канд. філол. наук.– Харків, 2000.- 20с.
13. Коловская Н.А. Особенности функционирования американского студенческого сленга // Ярославский педагогический вестник. – Ярославль: Ярославский гос. пед. ун-тет им. К. Д. Ушинского, 2004. - № 2. – С.9-12.
14. Комиссаров В.Н. Теория перевода (лингвистические аспекты). - М.: Наука, 1973. – 180c.
15.Копыленко М.М. О семантической природе молодежного жаргона // Социально-лингвистические исследования. - М.: Наука, 1976. - №5. - С.111-117.
16. Корунець І. В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад): Підручник. – Вінниця: Нова Книга, 2001. - 448с.
17. Кухаренко В.А. Практикум з стилістики англійської мови (ABookofPracticeinStylistics): Підручник. - 2-ге вид., перегл. та пошир. - Вінниця: Нова книга, 2000. - 160с.
18. Лапова Е.В. О молодежном жаргоне// Русский язык. – Минск: МГПИИЯ им. М.Тореза, 1990.- №10.- С.54-59.
19.Левикова С.И. Молодежный сленг как своеобразный способ вербализации бытия // Бытие и язык. - Новосибирск: Наука,2004. - №5. - С.167-173.
20. Львовская З.Д. Современные проблемы перевода. – М.: URSS, 2007. – 220с.
21. Маковский М.М. Языковая сущность современного английского сленга //Ин. яз. в школе. - М.: Просвещение, 1962. - №4. - С.102-113.
22. Миролюбов А.А. Майкл Уэст и его методика обучения чтению // Ин. яз. в школе. - М.: Просвещение, 2003. - №2. - С.46-47, 54.
23. Николаева С.Ю. Индивидуализация обучения иностранным языкам. – К.: Вища школа, 1987. – 140с.
24. Орлов Г.А. Современная английская речь.- М.: Высшая школа,1991.- 254с.
25.Пассов Е.И. Основы коммуникативной методики обучения иностранному общению. – М.: Русский язык, 1989. – 215c.
26. Пиркало С.В. Сленг:ненормативно, але нормально// Урок української. – К.: Наук. думка, - 2002.- №2.- С.26-28.
27. Потятинник У.О. Соціолінгвістичні та прагмастилістичні аспекти функціонування сленгової лексики (на матеріалах періодики США): Автореф. дис… канд. філол. наук: 10.02.04. - Львів, 2003. - 246с.
28. Скалкин В.Л. Основы обучения устной иноязычной речи. – М.: Русский язык, 1982. – 180c.
29. Скворцов Л.И. Литературная норма и просторечие. - М.: Наука, 1977. – 252c.
30. Скребнев Ю.М. Основы стилистики английского языка. - М.: ООО “Изд-во Астрель”, 2000. - 224с.
31. Федорова Л.Л. Современная молодежная речь: норма или антинорма. – М.: Просвещение, 2002. - 321с.
32. Хасанова Е.В. Об источниках и способах образования школьного и студенческого сленга (на материале англ. яз.) // Русская и сопоставительная филология. - Казань: Унипресс, 2002. - №2. - С.59.
33.Хомяков В.А. Введение в изучение сленга – основного компонента английского просторечия. -Вологда: ВГПИ, 1971. - 176с.
34. Хомяков В.А. Нестандартная лексика в структуре английского языка национального периода: Автореф. дис… канд. филол. наук: 10.02.04.-Л.,1980.-75с.
35. Чуковский К.И. Высокое искусство. -М.: Советский писатель, 1968. - 384с.
36. Швейцер А.Д. Социальная дифференциация английского языка в США. - М.: Наука, 1983. - 213с.
37. Шубин У.П. Языковая коммуникация и обучение иностранным языкам. - М.: Высшая школа, 1972. – 196c.
38.BradleyH. Slang // TheEncyclopaediaBritannica.– 13thed. – London: TheBritannica, Inc., 1926. - Vol.25. - P.207-210.
39. Drake G.F. The Social Role of Slang // Language: Social Psychological Perspectives / Ed. byH. Giles. – Oxford: Pergamon Press, 1980. – P.63-70.
40. Greenough J.B., Kittredge G.L. Words and their Ways in English Speech. – N.Y.: The Macmillian, 1929. – 318p.
41. Holms J. An Introduction to Sociolinguistics. - N.Y.: Longman, 1997. - 412p.
42. Mencken H.L. The American Language. – N.Y.: A.A.Knopf, 1992. - 333p.
43. Partridge E. Slang Today and Yesterday. - N.Y.: The Macmillian, 1934. - 476p.
44. Sledd J. On Not Teaching English Usage // English Journal. – N.Y.: Random House, 1965. – Vol.54. – P.698-703.
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ
45. Геловани Г.Г., Цветков А.М. Русско-английский разговорник бытовой лексики и сленга. - М.: Просвещение, 1991. – 45с.
46. Кондратюк Т.М. Словник сучасного українського сленгу. - Харків: Фоліо, 2006. - 352с.
47. Кудрявцев А.Ю., Куропаткин Г.Д. Англо-русский словарь сленга и ненормативной лексики.- М.: ООО “Изд-во АСТ”, 2006. - 384с.
48.Шестикрылов П.А. Словарь новейшего американского сленга. - М.: ООО “Изд-во Астрель”, 2005. - 288с.
49. AytoJ. TheLongmanRegisterofNewWords: LongmanGroupUKLimited.- Moscow: RusskiiYazyk, 1990.- 314p.
50. Flexner S.B. New Dictionary of American Slang / Comp. by R.Chapman. - N.Y.: Harper and Row, 1986. - 498p.
51. SpearsR. A. NTC’s Dictionary ofAmerican Slangand ColloquialExpressions. – N.Y.: McGraw Hill, 2000. – 3rd ed. – 560p.
52. http://www.onlineslangdictionary.com.
SUMMARY
The subject of the research work are the slang units peculiarities and methods of their translationfrom English into Russian.
The actual value of the research is determined by the necessity to study the specific character of the American student slang translation.
The aim of our research is to study and compare the peculiarities of composition and functioning as well as translation of the American student slang with the Ukrainian one.
Meeting this aim involves the solution of certain specific problems:
- to determine the concepts of youth and student slangs in the common slang system;
- to analyze the student slang sources of origin and spheres of usage;
- to study the peculiarities of composition and functioning of the American and Ukrainian student slang;
- to study a definite amount of American student slang units and to analyze the methods of their translation.
Student slang units from the dictionaries of the English, American and Ukrainian modern slang were used as a material for research.
The research methods of the work are comparative, descriptive, method of contrastive analysis and comparative historical method.
The aim and the tasks of the paper determined its structure:
Chapter 1. Youth and student slang in the common slang system
1.1. Youth and student slang definition
1.2. Youth and student slang variability and changeability
1.3. American and Ukrainian youth and student slang sources of origin and spheres of usage
1.4. American and Ukrainian student slang language peculiarities
Conclusions to Chapter 1
Chapter 2. American student slang translation analysis
2.1. Translation aspect of the specific substandard vocabulary
2.2. American student slang translation peculiarities
2.3. Translation methods analysis of the American student slang lexical units
Conclusions to Chapter 2
General conclusions
Bibliography
Theoretical significance of the work lies in the fact that it makes a contribution to the research of interrelationship “language – society” in terms of theory of translation.
Its practical value is determined by possibility to use the material of the research in translation and lexicographypractice as well as in the course of teaching such disciplines as theory and practice of translation, stylistics and lexicology.
In Chapter 1 of the given research work are examined theoretical issues related to definition of the youth and student slang place in the common slang system, youth and student slang variability and changeability at the background of different cultural and historical epochs; the attention is paid to the student slang sources of origin and spheres of usage; are examined and compared the main methods of American and Ukrainian slang units composition.
Chapter 2 of the paper is dedicated to the main problems of slang translation; slang units of the American student slang are studied and the methods of their translation into Ukrainian are analyzed.
ДОДАТКИ
Словникова вибірка американських сленгізмів з варіантом їх перекладу українською мовою
Американські сленгізми та їх словниковий переклад | Варіанти перекладу американських сленгізмів, запропоновані у словнику укр. сленгу |
| асe boon coon - друг, приятель, надійна людина | бандит, битяй, ландорик |
| ace into - встигнути на початок заняття | |
| answer off the cuff - відповідатибезпідготовки | імпровізувати |
| air head - порожня голова | балда, вавка в голові |
| basics – основні предмети | |
| be а whiz at something - людина, що швидко вчиться, виключно обдарована в чомусь людина | банш |
| blew out - той, що перебуває в стані сп'яніння під впливом маріхуани | закиданий, вгашений, вставлений |
| beef – проблема | геморой, заморочка, засада, трабл, щастя |
| bird-brain - нерозумний студент | нульовий, стерильний |
| birdcage - студентський гуртожиток | гуртак, жабник, зоопарк, притон |
| blowoff - ігнорувати або уникати когось | ігнорити, забивати, морозитись |
| boogerhead - приятель, друг | бандит, битяй, ландорик |
| bookworm - книжний черв’як | параграф |
| borough boy - людина з передмістя, провінціал | ведмідь, кріпак |
| brain - інтелігентний студент | |
| brain dead - безмозкий, нездатний думати | дуплятор, одоробло, товстолобий |
| braniac – дужа розумна людина, інтелектуал | гуру, динозавр, крокодил |
| bug out - списувати | здирати, катати |
| bunkoff – прогулювати заняття | зривати, косити, пасувати, клеїти пари |
| bust – невдаха | квач |
| butterhead - нерозумний студент | нульовий, стерильний |
| button up - замовкнути, припинити розмову | засохнути, заліпитись, закрити обличчя подушкою |
| buzz crusher - зануда, буркотун | достоєвський, кумар |
| cake-eater – ледар | халявщик, шаровик |
| campused - обмежений територією кампусу (територією, що прилягає до університету та що включає учбові і житлові корпуси, торгові точки і підприємства побутового обслуговування) | |
| chalkie – викладач | препод |
| clam – помилка | глюк, прокол |
| coach - студент, який не встигає у навчанні | ручник |
| cockamamie – нескладний іспит | фонарьовий іспит |
| communist – дурний, поганий | відстійний, задрипаний, фіговий |
| condition (n) – заборгованість, незалік | хвіст |
| condition (v) – перескладати іспит | |
| cooked – дуже п'яний | вбуханий у дим, п’яний як соловей/як чіп |
| crab – знизити або не поставити оцінку | завалити, зарізати |
| crack – псих | бамбук, безверхий, відбитий, підорва |
| crackabook - сісти за підручники | букви шукати |
| cram - судомисто вчити щось вночі перед іспитом | зубрити всю ніч поспіль |
| crap out - не скласти іспит | завалити, провалити іспит |
| crew - коло друзів | брига, орда, френда, шобло |
| crib sheet - шпаргалка | бомба, шпора |
| danazzis – людина, яка влаштовує скандал на вечірці | |
| dark side - студентський район | студовий околот |
| digin – поринути з головою у навчання | зависти |
| digithead – той, хто багато працює з комп’ютером | |
| dodo - дурень | аут, ботинок, відстрілок, дрізд, дурбелик, клавесин, шлепер |
| dog – важкий іспит | |
| dogpack – коло друзів | брига, орда, френда, шобло |
| dorm – гуртожиток | гуртак, жабник, зоопарк, притон |
| downwiththat - погодитися з кимось або з чимось | підписатись |
| duckets - гроші | балабас, зюзі, крайти, філки |
| fam – родина | |
| falsemessiah – хтось або щось, що не виправдовує сподівань | підлом |
| fixer - охоронний пост перед установою або учбовим корпусом | |
| floppy disc – розумний, старанний студент | ботан, зубрило, гідроцефал |
| four-eyes - людина в окулярах | бінокль |
| fress - професор | профа, профура |
| freshman - першокурсник | зеленка, мінус, першокур |
| fundamentals - основні предмети | |
| gen up – навчитися чомусь | нахапатися |
| get one’s johny - палити маріхуану | димити, дути, пихати, свистіти, читати, шифрувати |
| God sguad - студенти, що спеціалізуються на вивченні релігії | |
| gooey - подружка, кохана дівчина | бамбіна, буся, гьорла, мала |
| grunt - студент, якому важливо отримати диплом, а не знання | |
| gun (forsmth) – дуже старатися | рвати |
| gunner – розумний студент | ботан, зубрило, гідроцефал |
| have a ball - розважатися | відриватися, дурагонити, зависати, кантуватись |
| have a belfry – бутирозумним | бути вумним, грамотним |
| haveamike – нічого не робити, ледарювати | відвисати, відтопирюватись, пилососити тайгу |
| havearms – влаштовувати вечірку | зажигати, закатувати паті |
| Hell Week - тиждень посвячення першокурсників у студенти | |
| hit it off – ладнатизкимось | |
| hole – гуртожиток | гуртак, жабник, зоопарк, притон |
| hooch - маріхуана | бадилля, бібліотека, драп, дубас, кукіс, пишна, план, трава, укроп |
| hunker down - підготуватися до іспиту | |
| jack-off - ледар | халявщик, шаровик |
| jag – 1) випивка; 2) гулянка | 1) відкрутка, кір, станція “Бухайлівка”; 2) гульбан, движняк |
| janky – непривабливий | квакозябр |
| junior college – технікум | технар |
| kegger – вечірка | бухарест, доза, паті |
| kill - підсміюватися | виганятися, дерти лаха, стібатися, тюкати |
| kisssmboff – відрахувати з університету | турнути з універу |
| longhaired – інтелігентний студент | |
| loot - гроші | балабас, зюзі, крайти, філки |
| losttime – робочий час | |
| lunch - звихнутися | зійти з котушок, зшизіти |
| make a play for – залицятися, фліртувати | волочитися, клеїти |
| mind-boggling - дуже важкий для розуміння | вішалка, мозколомний |
| mixed media - доповідь, лекція, повідомлення з використанням декількох допоміжних засобів (кіно, радіо) | |
| mug – розумний, старанний студент | ботан, зубрило, гідроцефал |
| multiversity/multiuniversity - університет з безліччю факультетів, відділень, курсів, кожний з яких представляє собою автономний інститут | |
| nitpick – не скласти іспит | завалити, провалити іспит |
| night on the town - вечіррозваг | суботник |
| nongraded - метод навчання без заліків і оцінок | |
| oil it – готуватись до іспиту всю ніч, не заплющюючи очей | зубрити всю ніч поспіль |
| P. – один з батьків | коркодитель, корень, предок, старий, шнурок |
| pass-fail - залік-незалік | |
| passing-belief – дуже важкий для розуміння | вішалка, мозколомний |
| pass-man - студент, який отримує диплом без відзнаки | |
| pee-head - другокурсник; | лижа |
| playmonopoly – палити маріхуану | димити, дути, пихати, свистіти, читати, шифрувати |
| plough – не скласти іспит | завалити, провалити іспит |
| poindexter – розумний, старанний студент | ботан, зубрило, гідроцефал |
| poop sheet – розклад занять | |
| pop-test - тест без підготовки | |
| pothead - курець маріхуани | планокур |
| powder up - багато випити | вдушити, вколдирити, накиритись, напитись до вертольотів |
| prelims - контрольна робота у вузі | |
| prexy - ректор | |
| pulltubes – палити маріхуану | димити, дути, пихати, свистіти, читати, шифрувати |
| pummeled – п’яний | на злеті, під газом, синій |
| rackone’sbrain – думати | напружувати мозок, паритись |
| raizedaroof – добре проводити час, розважатися | відриватися, дурагонити, зависати, кантуватись |
| rally - проводити вечірку | зажигати, фестивалити |
| rave - вечірка | бухарест, доза, паті |
| reader - шпаргалка | бомба, шпора |
| readingman - студент, який добре вчиться | розумник, умняковий |
| rentals – батьки | коркодителі, корні, предки, старі, шнурки |
| sandwich course - практична робота як частина освіти в технічних коледжах | |
| score - досягти гарних результатів у навчанні | |
| scream - дивак | номер, прибацаний, фіалки в голові, фрік |
| ship – не скласти іспит | завалити, провалити іспит |
| sink one’s teeth into smth - поринати у працю з головою | хоботитись |
| sleeper - курс лекцій | |
| slip smb five - вдарити по долоні в знак привітання | |
| smokeytreat – маріхуана | бадилля, драп, дубас, кукіс, пишна, трава, укроп |
| spliff – цигарка з маріхуаною | джойнт, косяк, ракета, торпеда, хапалка, штакета |
| stampingground – місце постійної тусовки | бордельєро, вислово, зависалово |
| stopout - студент в академічній відпусці | |
| super-strap – розумний, старанний студент | ботан, зубрило, гідроцефал |
| sweathhog - студент, який не встигає у навчанні | ручник |
| talk through one’s hat – багато балакати про щось неважливе | язиком молоти |
| techie - студент технічного вузу | технар |
| thickhead - дурень | аут, ботинок, відстрілок, дрізд, дурбелик, клавесин, шлепер |
| throat - розумний, старанний студент | ботан, зубрило, гідроцефал |
| tool – розумний, взірцевий студент | ботан, зубрило, гідроцефал |
| tree – маріхуана | бібліотека, бадилля, драп, дубас, кукіс, пишна, план, трава, укроп |
| tribe – компанія, коло друзів | брига, орда, френда, шобло |
| tumble to smth – розуміти (предмет) | варити, вдупляти, волочити |
| wash out – не скласти іспит | завалити, провалити іспит |
| wench – подружка, кохана дівчина | бамбіна, буся, гьорла, мала |
| windy - базікало | баклан, мітла |
| wiseacre – дуже розумна людина, інтелектуал | гуру, динозавр, крокодил |
| wonky - розумний, старанний студент | ботан, зубрило, гідроцефал |
| wetware - мозок | думалка |
| zerology - курс пустих лекцій, які можна не відвідувати | |
| zombie - втомлена людина | доходяга |
| zonk out – звихнутися від перевантаження або втоми | забити баки |
| 2,5 – університетський поліцейський або охоронець. | |
| 42 – дуже гарний | кльовий, хіповий |
| ! | Как писать дипломную работу Инструкция и советы по написанию качественной дипломной работы. |
| ! | Структура дипломной работы Сколько глав должно быть в работе, что должен содержать каждый из разделов. |
| ! | Оформление дипломных работ Требования к оформлению дипломных работ по ГОСТ. Основные методические указания. |
| ! | Источники для написания Что можно использовать в качестве источника для дипломной работы, а от чего лучше отказаться. |
| ! | Скачивание бесплатных работ Подводные камни и проблемы возникающие при сдаче бесплатно скачанной и не переработанной работы. |
| ! | Особенности дипломных проектов Чем отличается дипломный проект от дипломной работы. Описание особенностей. |
| → | по экономике Для студентов экономических специальностей. |
| → | по праву Для студентов юридических специальностей. |
| → | по педагогике Для студентов педагогических специальностей. |
| → | по психологии Для студентов специальностей связанных с психологией. |
| → | технических дипломов Для студентов технических специальностей. |
| → | выпускная работа бакалавра Требование к выпускной работе бакалавра. Как правило сдается на 4 курсе института. |
| → | магистерская диссертация Требования к магистерским диссертациям. Как правило сдается на 5,6 курсе обучения. |
| Дипломная работа | Формирование устных вычислительных навыков пятиклассников при изучении темы "Десятичные дроби" |
| Дипломная работа | Технологии работы социального педагога с многодетной семьей |
| Дипломная работа | Человеко-машинный интерфейс, разработка эргономичного интерфейса |
| Дипломная работа | Организация туристско-экскурсионной деятельности на т/к "Русский стиль" Солонешенского района Алтайского края |
| Дипломная работа | Разработка мероприятий по повышению эффективности коммерческой деятельности предприятия |
| Дипломная работа | Совершенствование системы аттестации персонала предприятия на примере офиса продаж ОАО "МТС" |
| Дипломная работа | Разработка системы менеджмента качества на предприятии |
| Дипломная работа | Организация учета и контроля на предприятиях жилищно-коммунального хозяйства |
| Дипломная работа | ЭКСПРЕСС-АНАЛИЗ ФИНАНСОВОГО СОСТОЯНИЯ ООО «АКТ «ФАРТОВ» |
| Дипломная работа | Психическая коммуникация |