РЕФЕРАТ
Загальна характеристика системи освіти США
1. Зісторії виникнення американської системи освіти
Коли європейські колонізатори вперше висадились на березіНового Світу, їм довелося вирішувати проблему, як зберегти на чужині іпримножити свою культурну спадщину. Найкращим вирішенням проблеми сталовідкриття міських шкіл.
Протягом 30-ти років після заснування першого поселення вМасачусетсі (у 1620 році) усі селища наймали вчителів для навчання дітейчитанню, письму та арифметиці, а також релігійним дисциплінам. У більшостіселищ відкривалося граматичні школи, в яких готували учні для подальшогонавчання в університетах. У 1787 році Континентальний Конгрес зажадав відмісцевих органів самоврядування виділення, закріплення та збереження земельнихділянок для державних шкіл у кожному містечку на північному заходіамериканського континенту.
Гарвард (Масачусетс), як університет, був заснований у 1636році, а університетський коледж Уїльям і Мері (Вірджинія) – у 1693 р. До1776 року, напередодні Революції, на території Америки було 14 коледжів, а щебіля двох десятків відкрилося до 1800 року. У той час навчання складалося нетільки з класичних традиційних елементів, воно включало в себе також навички,необхідні для формування нової північно-африканської нації. Американці ворганізації освіти широко запозичали досвід своїх предків – англійців,французів і німців. Як результат, до кінця IX століття школи змоглизапропонувати учням вивчення латині, тваринництва, арифметики, курси веденнядомашнього господарства і догляду за дітьми та хворими.
Коли американці переселилися на захід країни, їх ставленнядо освіти не змінилося, але її необхідно було адаптувати до існуючих прерій іпустель. Кожен штат, відповідно до своєї конституційної юрисдикції, розробляв івпроваджував свій навчальний план, стандарти і цілі навчання. Общинизбільшували фінансування як будівництва закладів освіти, так і самої освіти.
Акт (закон) Морилля 1862 року вніс докорінні зміни всистему вищої освіти. Цей акт (закон), який було прийнято Конгресом, дарувавобщинні землі штатам з метою надання земельних ділянок навчальним закладам(коледжам) «сільського господарства та механіки». Ці коледжі здійснювалипідготовку учнів до «повсякденних справ та професій».
Саме у таких коледжах була узаконено професійну і технічнуосвіту, їх кількість збільшувалась значно швидше, ніж гуманітарних, створенихза зразками приватних університетів східного побережжя країни. Сучаснінайбільші державні університети США позбулися цього прагматизму, в нихпоєднуються професійно-технічна і гуманітарна освіта.
У 1834 році Пенсільванія створила вільну державну шкільнусистему, контроль і підтримка якої здійснювалися державою. В кінцігромадянської війни (у 1865 р.) освіта, починаючи від початкової школи івключаючи університет, стала доступною для всіх верств населення США.
Таким чином, державна школа стала одним з тих джерел, зяких сформувалася американська цивілізація. В цьому аспекті школи булиприкладом американізації для все більшої кількості нових емігрантів кінця XIX –початку ХХ сторіччя. Навчання в школах проводилося англійською мовою,обов’язковими були граматика, література, історія Америки, основи громадянстваі цивілізації. Завдяки школі Америка стала взірцем націоналізму і патріотизму,її зростаюча економічна роль була результатом «дисциплінуючою пристрасті дотехнічних наук».
В кінці ХІХ століття школа разом із церквою і тюрмою булиключовою опорою суспільства, общинним осередком поселенців.
Приміщення шкіл не рідко використовувалися у позаурочнийчас для громадських зборів, навчання дорослих, відпочинку і зустрічі молоді. Ушколах організовували дискусії та публічні читання, пізніше – заняття спортом. Гордістьміста асоціювалася з відважністю шкільної команди атлетів. Участь у спортивнихзмаганнях приносила неабияку популярність школі, допомагаючи залученню різнихпрошарків населення до громадського життя.
Коледжі та університети, враховуючи зростаючі потребисуспільства в освіті і культурі, розробили систему заходів і створилирізноманітні заклади для соціальної інтеграції. Державні університети носилиназви своїх штатів, їхнє досягнення були водночас досягненнями цих штатів.Робота технічних і сільськогосподарських факультетів сприяли розвитку штатів,результати їхніх досліджень впроваджувалися в життя громадян. Згодом приватніуніверситети перейшли на шлях того ж розвитку вважаючи себе національнимиустановами, що мають відношення до загально визнаних пріоритетів у класичномунавчанні. Пожертвування та моральна підтримка випускників, які досягли великихуспіхів у житті та зробили блискучу кар’єру, а також громадських організаційсприяли успішному розвитку недержавної вищої освіти. Так само, як і податковінадходження, в свою чергу, сприяли процвітанню державних університетів.
Жодна із шкільних систем у світі, крім американської, немали права з такою кількістю багатонаціонального учнівства – різних рас інацій, ставлячись до нього з великою ліберальністю та наполегливістю. Томуамериканській освіті притаманні деякі національні і соціальні проблеми. Аоскільки основна фінансова підтримка надходить від держави, то освітавіддзеркалює і економічні проблеми і стреси.
Добре поставлена в школах підготовка конторських і торговихслужбовців нижчої категорії (молодші продавці, секретарки). Під час їхпідготовки широко використовують «кооперативний план», по якому навчальний часучениць ділиться між заняттями в школі і роботою в конторі чи магазині. Найменшпопулярна і успішна програма промислового відділу.
Учні, що бажають після закінчення повної середньої школипоступити до університету, вибирають академічну програму навчання, а ті, якіпісля закінчення 12-го класу отримують вузьку технічну спеціальність (машиніст поїзда,моторист дизельних машин) – технічну. Школярі, бажаючи оволодіти в середнійшколі спеціальністю слюсаря, електрика чи якоюсь іншою професією в галузівиробництва, ремесла, торгівлі, сільського господарства і діловодства,навчаються у школах з професіональною програмою навчання.
Учні, що навчаються по технічній і професіональнійпрограмах отримують вузьку спеціальність і після навчання працюють по своїйспеціальності. Однак, на рівні з спеціальними предметами вони отримують ізагальноосвітню підготовку, що дає можливість після закінчення школи поступатиу вищі навчальні заклади.
Випускники шкіл з академічною програмою навчання отримуютьлише більш широкі знання із загальноосвітніх предметів і можуть вступати увузи.
2. Реформи освіти в США другої половини ХХстоліття
Реформаамериканської школи 60-х років, викликана радянськими успіхами в освоєннікосмосу, була спрямована в основному на покращення відбору і підготовкаталановитої молоді. Але вона не вивела масову американську школу з того глухогокута, в якому вона знаходилася. Програма Національної оцінки рівня освітиконстатувала зниження знань учнів з усіх шкільних предметів. Багатоамериканських коледжів і університетів вимушені запроваджувати для своїхвихованців корегуючі курси письма, читання, математики. В результаті реформи 60-хроків учбові плани середньої школи досягли гігантських розмірів. В нихнеперервно включались курси і міні – курси, які здавались важливими місцевійобщині, батькам, самим учням. «Косметика», «Підготовка до життя холостяка», «Приготуванняїжі», «Керування автомобілем», сотні інших вузькоутелітарних курсів витіснялиіз школи предмет загальноосвітнього характеру. 3 року в рік зменшуваласькількість старшокласників, що вивчали історію, географію, математику, не кажучивже про фізику, хімію, біологію, іноземні мови. В ці роки намітилась стійкатенденція до зниження рівня і якості загальної освіти випycкників середньоїшколи, Число обов’язкових предметів у школах більшості штатів постійнозменшувалась. Більше половини учбових залікових одиниць, необхідних длядиплома, вибирались учнями з числа предметів, що не вимагали великих зусиль, іпов’язаних з особистим обслуговуванням.
Посиленопочалось впровадження так званого «відкритого навчання».
Прихильники«відкритого навчання», виходячи з максимальної індивідуалізації, вважали, щошкола та її головна діюча особа – вчитель, повинні не керувати дітьми, не вестиїх за собою, а йти за ними, за їх інтересами, за їх потребами. Основні риси іознаки «відкритого навчання» полягають в наступному:
– відсутніобов’язкові учбові плани і програми;
– змістнавчання визначається самими учнями;
– ліквідованокласно-урочна система, немає твердих розкладів занять в школі;
– знанняі учбова діяльність школярів ніяк не оцінюється;
–.учительвиконує в класі-функції помічника, порадника учнів;
– вшколі немає другорічників і невстигаючих учнів, всі діти переходять в наступнийклас з різним рівнем засвоєння тих чи інших дисциплін.
Масовезапровадження в 70-х роках «відкритого навчання» не виправдало сподіваньавторів проекту і привело до значного відставання американської школи. Знизивсярівень знань, умінь і навичок учнів з основних видів учбової діяльності,знизилась дисципліна учнів, з’явилась, легковажність в ставленні до навчальноїпраці, в класах зникли спокій, робоча обстановка, стало багато шуму, що заважавроботі. Успішні реалізації освітніх рeфoрм заважає лозунг американськоїпрагматичної педагогіки: «Учення повинно бути розвагою». Не задоволенням, якедається роботою чи красою, а «фаном», кайфом, доступним без будь-яких зусиль.»
Тестовіперевірки продемонстрували нова явище пов'язане із зростанням інформаційногобуму і загальним ускладненням життя. Це «функціональна неграмотність», щовизначається як нездатність зрозуміти незнайомий текст. Один з її аспектів – «культурнанеграмотність».
Вході реформ 80-х років в американській школі було зроблено чимало. В рядіштатів було прийняте рішення, що передбачали:
а)переведення-учнів з класу в клас лише у випадку повного засвоєння нимипрограми; запровадження перевідних екзаменів;
б)збільшення залікових одиниць, які повинен набрати випускник середньої школи дляотримання відповідного документа до 21;
в)впровадження навчального року до 220 днів і часу щоденного перебування учнів вшколі;
г)визначення обов’язкового мінімуму знань;
д)виділення для обов’язкових предметів не менше 50% учбового часу;
е)забезпечення комп’ютерної грамотності;
в)поліпшення якості викладання;
ж)збільшення зарплати вчителів, зменшення наповнюваності класів (до 15 чоловік);
з) широкеконсультування учнів по телефону з питань виконання домашнього завдання.
Прибагатьох вадах і хибах шкільна реформа 80-х років у США – важливе явище. Вбагатьох штатах розроблені нові програми з обов'язкових предметів, основу якихстановить необхідний для всіх мінімум знань і «консультацій». Перевірку рівняїх засвоєння проводить департамент освіти штату за допомогою стандартизованихтестів. Школи, учні яких не досягають-необхідного рівня, оцінюються якнедієздатні з відповідними адміністративними санкціями. В ряді штатівзапроваджені перевідні екзамени після третього. V, VIІ, IX, і XI класів.
Вквітні 1991 р. в США з’явився документ, який, на наш погляд, заслуговує наувагу і аналіз: «Америка – 2000: стратегія в галузі освіти».
Викладеналаконічно констатуючи частина цього документа було точкою відліку дляпрактичних дій. По-перше, необхідно «радикально вдосконалити сьогоднішні, школи»,підвищивши їх відповідальність за результати роботи. По-друге, для учнівзавтрашнього дня треба створити «нове покоління» американських шкіл.
По-третє,всі американці, що створили формальну освіту, повинні звикнути вчитись протягомусього життя, якщо вони хочуть успішно жити і працювати в сьогоднішньому світі:«Нація на грані ризику повинна стати нацією учнів», По-четверте, для досягненняуспіхів в освіті не можна обмежитися школою, а слід дивитися ширше.
Ціліреалізації освітньої стратегії США в документі сформульовано так:
1.Всі діти в Америці підуть до школи підготовленими до навчання в ній.
2.Принаймні 90% учнів будуть закінчувати повну середню школу.
3.Американські учні будуть демонструвати успішне оволодіння серйозною програмою.
4.Американські учні будуть першими в світі в природничих науках і математиці.
5.Всі школи США звільняться від наркотиків і насилля. З метою успішногоздійснення освітніх стратегій СШA рекомендуються:
а)посилити акцент на фундаментальних дисциплінах;
б)запровадити після закінчення школи загальнонаціональний екзамен, що відповідаєсвітовим освітнім стандартам;
в)запровадити президентські нагород для кращих вчителів і директорів;
г)посилити диференціювання оплати праці вчителів;
д)стимулювати пoшуки вчитeлiв новаторів;
е)боротися з бюрократизмом в управлінні школою.
Черездецентралізацію управління освітою в країні немає єдиної її системи. Нижчоюланкою в освіті є дошкільні заклади.
Тривалийчас дитячі садки функціонували як самостійні заклади. Тепер їх відкривають припочаткових школах як підготовчі чи нульові класи. Діти більш раннього вікувідвідують школи – ясла.
Спеціальнийтип дошкільних закладів – так звані денні центри, які обслуговують дітейпереважно працюючих батьків.
Обов’язковенавчання в школі дитина починає у віці 6 років. Повний курс шкільного навчаннястановить 12 років.
Всистему загальноосвітніх учбових закладів входить невелике число спеціальнихшкіл для аномальних дітей – сліпих, глухих, розумово відсталих).
Мережашкіл складається з державних і приватних навчальних закладів. Американськаприватна чи незалежна школа ні центу не отримує від держави.
Елементарнішколи, як правило, розміщуються в окремих приміщеннях і їх не зміщують ізстаршими класами, Учбовий план елементарної школи США включає рідну мову,математику, природознавство, суспільствознавство, працю, малювання, ліплення,музику, співи і фізкультуру.
Вмолодшій середній школі поглиблюється диференціація навчання. Викладання нарізних рівнях доповнюється системою ефективних предметів (алгебра, біологія,іноземні мови, образотворче мистецтво, музика).
Старшасередня школа розділяється на два учбові профілі:
«академічні»і «практичні». В середній школі обов’язкові предмети викладаються за програмою,єдиними для всіх шкіл штату.
Востанні десятиріччя в США йдуть активні пошуки більш ефективних організаційнихформ та методів навчання. Великого поширення, наприклад, набули так звані неградуйовані школи, тобто школи без поділу на класи.
В США існує великий вибір самих престижнихвищих навчальних закладів. Всі навчальні заклади США носять назву університетівчи коледжів. Коледж відзначається, як самостійний вищий навчальній заклад (здворічним, трирічним терміном навчання).
Системаосвіти Сполучених Штатів досить глибока, вона дає можливість студенту зробитивибір з дуже широкого спектру запропонованих курсів навчання з самими різнимиінтересами, а також можливістю поглибленого навчання вибраної спеціальності.Переважно для вступу на програми такого рівня після закінчення середньої школиукраїнським студентам буває достатньо підтвердити знання з англійської мови.