Інформаційна система як частина організаційної системи, її основні характеристики

--PAGE_BREAK--Система раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення на об’єкті підвищеної небезпеки – хлораторній насосної станції водопроводу міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» призначена для:
— моніторингу вказаного об’єкта підвищеної небезпеки (далі ОПН ) підприємства;

— раннього виявлення (загрози виникнення) надзвичайних ситуацій (далі НС);

— виявлення НС;

— аналізу аварійних ситуацій на хлораторній «Миколаївводоканал». аварій, НС для прийняття рішень про оповіщення;

— оповіщення людей про загрозу виникнення аварії або НС СРВО НС повинна забезпечувати оповіщення:

— керівників та працівників МКП «Миколаївводоканал» ;

— оперативних чергових аварійних служб;

— відповідних чергових служб РВ ГУ МНС у Миколаївській обл., Цивільного захисту населення (ЦЗН) ;

— голову комісії ТЕБ та НС при держрайадміністрації Ленінського району м. Миколаєва;

— чергового Ленінського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області.

Улаштування СРВО НС на хлораторній «Миколаївводоканал» відповідно до вимог законодавства та нормативних актів, для забезпечення техногенної безпеки підприємства, персоналу підприємства та сусідніх підприємств, населення і навколишнього середовища.

Автоматизація процесів моніторингу, збирання, накопичення, оброблення та передачі даних про стан ОПН на базі сучасної електронно-обчислювальної техніки, телекомунікаційних засобів, інформаційно-програмних продуктів та апаратно–програмних засобів.

Усі небезпеки хлораторної у складі насосної станції 3-го підйому.обумовлені небезпеками властивостей технологічното середовища (хлору) і параметрів технологічного процесу (тиск та температура).

Вибір типу й кількості технічних засобів (виявлення, приймання-передавання, реєстрації), типу передачі сигналів тривоги, способу їх захисту від перешкод прийняти згідно рівня ризику.

Запроектована СРВО НСповинна задовольнятивимогамраціональності, цілісності, комплексності, перспективності й динамічності.

Для СРВО НС передбачитиспеціальні або звичайні засоби виявлення й реєстрації як явних, так і прихованих несправностей складових частин (прилади, алгоритми, сигнали тощо).

СРВО НС повиннамати захист від помилок користувача при ручному керуванні (уключенні). Перевірка працездатності окремих складових частин СРВО НСне повинна порушувати нормальну працездатність усієї СРВО НС в цілому.

Структура СРВО НС повинна бути ієрархічною, дворівневою.

Структура СРВО НС повинна складатися з спеціалізованої підсистеми — програмно-апаратних комплексів (ПАК) вибухо-пожежонебезпечних та хімічно-небезпечних об’єктів.

Операції, що повинні виконуватися на нижньому рівні СРВО НС, наведено у таблиці 1.1., на верхньому рівні — у таблиці 1.2.

Для ПАК, у якого в результаті аварії можливе тимчасове порушення зв'язку із пультом централізованого моніторингу, передбачити можливість наступного зчитування інформації з енергонезалежної пам'яті для коректного відновлення обстановки в процесі аварії.




Таблиця 1.1. Операції, що повинні виконуватися на нижньому рівні СРВО НС



Таблиця 1.2. Операції, що повинні виконуватися на верхньому рівні



Вимоги до режимів функціонування

Передбачити наступні режими функціонуванняСРВО НС:

— режим повсякденної діяльності;

— режим підвищеної готовності;

— аварійний режим.

У режимі повсякденної діяльності обсяг і періодичність моніторингу повинні бути такі, щоб з достатньою достовірністю й оперативністю можна було зафіксувати тенденції до погіршення екологічного стану задовго до того, як будуть перевищені ті або інші нормативи.

Функціонування у режимі підвищеної готовності повинно здійснюватися при погіршенні, хімічного, метеорологічного стану й/або одержанні прогнозу про можливе виникнення аварії. В алгоритмі функціонування у режимі підвищеної готовності повинна бути передбачена оперативна передача інформації в підрозділи районного, регіонального рівнів та МНС .

При виникненні аварій або аварійних ситуацій на контрольованих об'єктах під час ліквідації наслідків НС, додатково до вимог функціонування у режимі підвищеної готовності, забезпечити:

— можливість функціонуванняСРВО НС повністю в автономному режимі;

— стійкість окремих елементів СРВО НС до аномальних зовнішніх впливів.

Перспективи розвитку, модернізації СРВО НС

Побудова СРВО НС в цілому повинна забезпечувати можливість подальшого розвитку, модернізаціїї і стійку працездатність.

Програмно-апаратна частина СРВО НС повинна бути виконана з урахуванням перспективного розвитку: підключення нових об'єктів, розширення інформаційно-аналітичних функцій і т.і.

ДляСРВО НС передбачитидіагностування працездатності її складових частин.

Для оперативного прогнозу зміни екологічного стану на місцевостіта метеоумов використати автоматичнуметеостанцію та передбачити її розміщення на ділянці,найбільш критичнійз точки зору зміни метеорологічного стану.

Склад, структурупобудови й функції СРВО НСбільш детально обґрунтувати на стадії розробки РД. При проектуванні урахувати, що впровадження СРВО НСпроводити двомапусковими чергами.


Перш
а пускова черга.


·     система раннього виявлення (загрози виникнення) НС та система виявлення НС;

·     система оповіщення керівного складу та працюючого персоналу «Миколаївводоканал» про загрозучи виникнення НС;

·     пульт централізованого моніторингу.

Друг
а

пускова черга.


·     система оповіщення відповідальних посадових осіб територіальних органів МНС та ЦЗН, органів виконавчої влади;

·     система оповіщення населення, що проживає або знаходиться в прогнозованих зонах

ураження небезпечними чинниками можливих аварій (НС) на хлораторній «Миколаївводоканал».

Пульт централізованого спостереженнявходить до складу комп’ютеризованої системи контролю за ПНО МНС України.

Вимоги до чисельності та кваліфікаціїї персоналу, режиму його роботи

Для роботи із СРВО НС Замовнику передбачити персонал:

— диспетчерської служби (для несення чергувань у цілодобовому режимі);

— обслуговуючий персонал;

— адміністратор СРВО НС.

Кількість диспетчерів визначити при закінченні проекту. Замовнику за участі Розробника передбачити навчання персоналу при проведенні дослідної експлуатації.Для роботи із СРВО НС персонал повинен пройти навчання. До обслуговування та ремонту технічних засобів і налагодженню програмного забезпечення повинні допускатися фахівці, які пройшли відповідне навчання та мають необхідні документи. Навчання обслуговуючого персоналу ремонту та обслуговуванню технічних засобів СРВО НС організує Замовник. Склад обслуговуючого персоналу повинен забезпечувати технічне обслуговування та проведення ремонтних робіт у повному обсязіпульту централізованого моніторингу та технічних засобівСРВО НС.

Показники призначення

СРВО НС повинна стійко функціонувати в умовах дії різноманітних факторів природного й техногенного характеру.

СРВО НС повинна мати достатні адаптивні властивості, а чутливість датчиків повинна бути така, щоб можна було виявляти практично фонові рівні порушених контрольованих параметрів. У той же час СРВО НС повинна бути розрахована і на потенційно можливі екстремально-високі рівні.

Вимоги до надійності СРВО НС

Технічні та програмні засоби повинні забезпечувати надійну та стійку роботу в умовах дії різноманітних факторів природного та техногенного характеру.

Надійність СРВО НС забезпечити за рахунок резервування та дублювання каналів зв'язку, джерел електроживлення та функціонально важливих складових частин.

Інформація, дата та час її надходження, спеціальні мовні повідомлення, які використаються на всіх рівнях СРВО НС, з метою їхнього збереження при аваріях і збоях електроживлення, зберігати в енергонезалежній електронній пам'яті. Час відновлення функціонування після відмови повинен бути не більше 30 хвилин.

Для технічних засобів моніторингу час відновлення прийняти на стадіїї розробки РД в залежності від їх місць знаходження і типів.

Технічні засоби повинні бути розраховані на експлуатацію протягом не менше 10 років.

Оцінка надійності СРВО НС повинна бути виконана за результатами попередніх випробувань і дослідної експлуатації.

Вимоги безпеки

З метою забезпечення безпеки при виконанні будівельно-монтажних тапуско-налагоджувальних робіт, а так само в процесі експлуатації, обслуговування та ремонту технічних засобів СРВО НС дотримуватися вимогнаступних нормативних документів:

«Правила устройства электроустановок» (ПУЭ).

«Правила технической эксплуатации установок потребителей» (ПТЭ).

«Правила по технике безопасности при эксплуатации электроустановок потребителей» (ПТБ).

ГОСТ 25861-83. Требования по безопасности используемых средств вычислительной техники;

НПАОП 0.00-1.32-01. Правила улаштуванняелектроустановок, електрообладнання спеціальних установок.

ГОСТ 12.3.032-84. Работы электромонтажные. Общие требования безопасности.

Необхідно дотримуватися заходів безпеки, передбачених підприємствами- виготовлювачами в інструкціях конкретних приладів, пристроїв, датчиків і засобів обчислювальної техніки.

Вимоги до ергономіки та технічної естетики

Ергономічні та естетичні характеристики СРВО НС повинні забезпечувати сприятливі умови ефективної діяльності користувачів і реалізовуватися за допомогою високих ергономічних показників технічних засобів і характеру діалогу з користувачем, включаючи спеціальні голосові повідомлення.

ДляСРВО НСмаксимально використатитак званий, «дружній інтерфейс», що супроводжує одержувану інформацію та суттєві дії користувачів голосовими коментарями.

Розміщення технічних засобів виконати:

для пристроїв оповіщення — відповідно до ГОСТ 12.2.049-80. Вимоги ергономіки до виробничого устаткування;

для засобів подання зорової інформації — відповідно до ГОСТ 21829-76. Вимоги ергономіки до засобів подання зорової інформації.

Загальні технічні вимоги повинні відповідати ГОСТ 20.39.108-85. Вимоги по ергономіці, населеності та технічній естетиці.

Загальні ергономічні вимоги, що регламентують організацію робочого місця, взаємне розташування засобів відображення інформації, органів керування та засобів зв'язку в межах робочого місця повинні відповідати:

ГОСТ 22669-76.Робоче місце оператора. Взаємне розташування елементів робочого місця.

ГОСТ 12.2.032-78. Робоче місце при виконанні робіт сидячи. Загальні ергономічні вимоги.

ГОСТ 21480-76.Система «Людина-машина». Мнемосхеми. Загальні ергономічні вимоги.

ГОСТ 23000-78.Система «Людина-машина». Пульти керування. Загальні ергономічні вимоги.

Вимоги до експлуатації, технічного обслуговування, ремонту та зберігання компонентів СРВО НС

Види та періодичність технічного обслуговування повиннібути зазначенів експлуатаційній документації до відповідних технічних засобів.

Для забезпечення безперебійного функціонування СРВО НС та можливості оперативного розширення функцій передбачити ЗІП у складі, який визначається на етапі проектування.

Вимоги до захисту інформації від несанкціонованого доступу в СРВО НС.

ДляСРВО НС передбачити програмний і апаратний захист від спроб несанкціонованого доступу користувачів до системної інформації та несанкціонованого доступу до пристроївСРВО НС.Захист системної інформації від несанкціонованого доступу повинен здійснюватися системою паролів, що дозволяють доступ до різних видів інформації різним категоріям користувачів. Передбачити наступні категорії користувачів:

— чергові диспетчери, що мають доступ до систем візуалізації та всіх можливостей з організації зв'язку, роботі з ПЦМ, без можливості внесення змін у конфігурацію СРВО НС та змін баз даних (БД);

— адміністратор, що має можливість зміни конфігурації СРВО НС та зміни баз даних.

Всі спроби несанкціонованого доступу повинні документуватися з видачею оперативних повідомлень — «спроба несанкціонованого доступу».

Вимоги до збереження інформації при аваріях

Для СРВО НС передбачити міри захисту інформації при аваріях і збоях у системі електро-постачання.Захист даних від знищення забезпечити:

— впровадженням архівації даних;

— збереженням даних під час оперативної обробки у двох копіях в енергонезалежній пам’яті;

з використанням інструментальних засобів аварійного відновлення даних.

Для підвищення ступеню захисту інформації система електроживлення технічних засобів виконати з використанням джерел безперебійного живлення .

В складі СРВО НС передбачити програмні засоби перевірки семантичної погодженості та несуперечності даних, реалізувати засоби створення резервних копій даних і їхнього відновлення.

Реалізуватимеханізми забезпечення контролю захисту програмних компонентів від несанкціонованої зміни програмного коду.

Вимоги до захисту СРВО НС від зовнішніх впливів

Захищеність технічних засобів від впливу зовнішніх електричних і магнітних полів, а так само по мережах живлення та заземлення повинна бути достатньою для ефективного виконання свого призначення.Запроектована СРВО НС повинна бути стійкою до можливих деградаційних впливів зовнішніх факторів при експлуатації: механічних ушкоджень, кліматичних умов, впливу агресивних середовищ тощо; ураховувати при функціонуванні можливий вплив перешкод виробничо-технологічних процесів, радіоелектронних, електронагрівальних і вентиляційних приладів, транспорту тощо.

Вимоги по стандартизації та уніфікації СРВО НС

Апаратура й обладнання, що входять до складу СРВО НС, повинні відповідати чинним нормативним документам, технічним умовам, проектній документації, документації заводів-виробників, а також за потреби мати сертифікат відповідності, виданий у державній Системі сертифікації УкрСЕПРО, якщо відповідна продукція є у «Переліку продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні», затвердженому наказом Держспоживстандарту України від 01.02.2005р. № 28, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 04.05.2005 р. за № 466/10746.

При проектуванні програмних і технічних засобів СРВО НС повинні максимально використатися:

— контрольні вимірювальні прилади з уніфікованими вихідними сигналами (0÷5 мА, 4÷20 мА, інші);

— стандартні процедури (звертання до електронної пошти, захист від несанкціонованого доступу та ін.);

— уніфіковане програмне забезпечення;

— стандартні протоколи обміну GSM та CDMA каналів;

— стандартні інтерфейси (RS-232, RS-485, Е1 та ін.).

Вимоги до функцій (завдань), виконуваних СРВО НС

СРВО НС повинна забезпечувати потік інформації та установку певних рівнів контрольованих параметрів, реєстрація яких вимагає проведення певних дій при різних режимах функціонування:

рівень реєстрації – заданий рівень параметрів, при перевищенні яких результат вважається істотно значимим і вимагає його архівування.

рівень розслідування – рівень, при перевищенні якого повинні досліджуватися причини появи даного результату.

рівень втручання – рівень, при перевищенні якого необхідно виконувати захисні заходи.

Чисельні значення контрольних рівнів і критичний час передачі інформації від датчика моніторингу уточнюються на етапі створення проекту СРВО НС.

Вимоги до видів забезпеченняСРВО НС

Основу системи раннього виявлення НС повинні складати датчики температури, тиску, рівня рідкого хлору в контейнерах, основу системи виявлення НС повинні складати датчики–сигналізатори загазованості приміщень та навколишнього середовища хлором та приймально-контрольні прилади. Технологічні датчики та сигналізатори вказаних систем установитивідокремлено від аналогічних датчиків промислової автоматикинебезпечного обладнання.

Система оповіщення працюючого персоналу про загрозу виникнення НС чи виникнення НС повинна складатися з приладів, що дають спеціальні звукові сигнали, мовних сповіщувачів та світлових покажчиків, базової апаратури автоматичного включення оповіщення та мереж зв’язку.

Система оповіщення населення, яке проживає в прогнозованих зонах ураження небезпечними чинниками ОПН, повинна складатисязі спеціальних пристроїв мовного та візуального оповіщення.

Узгодження СРВО НС з іншими системами безпеки об'єкту

Для створення необхідного рівня безпекина хлораторній «Миколаївводоканал», а також його персоналу та населення, яке перебуває в зоні можливого ураження, функції спільно діючих систем безпеки (системпожежної, промисловоїавтоматики, СРВО НС) повинні доповнювати одна одну, не роблячи взаємного впливу, який би заважав працездатності їх складових частин. Вони повинні бути узгодженіз СРВО НС. Пріоритетними для виконання є вимоги, що забезпечують безпеку для життя та здоров'я людей.

Технічні засоби ручного включення повинні мати індивідуальні написи (умовні позначки) та індивідуальні колірні оформлення.

Аварійні, тривожні сигнали від різних систембезпекиоб'єкта, передані для реєстрації автоматично, повинні фіксуватися роздільно.

В системахбезпеки різного функціонального призначення, що вимагають різного реагування на сигнали аварії та тривоги, що ними видаються, види й інтенсивність таких сигналів повинні бути різними. При цьому звукові аварійні, тривожні сигнали не повинні перешкоджативикористанню мовного, у т.ч. телефонного зв'язку.

Колірне оформлення

Відповідно до ГОСТ 12.4.026 апаратура й обладнання, що входять до складу СРВО НС,повинні мати таке колірне оформлення:

— червоний сигнальний колір:

— сигнальні лампи, що сповіщають про порушення технологічного процесу або умов безпеки: «тривога», «несправність» тощо, а також світлові покажчики системи оповіщення персоналу;

— жовтий сигнальний колір:

— позначення пристроїв, що відключають механізми й машини, у тому числі аварійні.

Якщо устаткування пофарбоване лакофарбовими матеріалами червоного кольору, то поверхні кришок (дверцят) фарбують у жовтий сигнальний колір. У такий спосіб повинні бути пофарбовані також ручні сповіщувачі систем раннього виявлення НС та пристрої дистанційного пуску систем оповіщення людей.

Написи на жовтому фоні виконуються фарбою чорного кольору.

. На території та в приміщеннях встановлюються знаки відповідно доГОСТ 12.4.026, що показують місця розташування ручних сповіщувачів СРВО НС.

Вимоги до датчиків і сповіщувачів СРВО НС

Автоматичні датчики

Для виявлення передаварійних ситуацій та небезпечних чинників об'єктів допускається застосовувати автоматичні датчики будь-якого принципу дії.

Вибір конкретних автоматичних датчиків уточнюється на етапірозробки РД наСРВОНС.

Автоматичні датчики повинні мати необхідну чутливість, експлуатаційну надійність та захищеність від перешкод.

При установці датчиків забезпечити їх захист від перешкод та доступу сторонніх осіб. Автоматичні датчики, що працюють у складі СРВО НС, повинні мати засоби регулювання чутливості в місцях установки тільки за допомогою спеціального інструмента. Засоби регулювання повинні мати пристрої для опломбування.

У місцях, де потрібно контролювати наявність людей у небезпечних зонах, передбачити відеокамери, сполучені із системою відеонагляду.

Ручні сповіщувачі

Ручні сповіщувачі про небезпеку чи аварію захистити від несанкціонованого включення.

Ручні сповіщувачі розташуватив місцях розташування потенційно небезпечного обладнання таким чином, щоб відстань до них з будь-якого робочого місця не перевищувала40 м.

Рівень освітленості в місці установки ручного сповіщувача має бути не менше10 лк.

Ручний сповіщувач встановлюватина висоті 1,4 ± 0,2 м.

Відстань від ручного сповіщувача до кнопок та перемикачів електричних апаратів прийняти не менше 0,5 м, до обладнання, що не містить небезпечних чинників не більше 1,5 м, а до обладнання з небезпечними чинниками не менше5 м.

Ступінь захисту ручних сповіщувачів прийнятивідповідно до вимог ПУЭ

Вимоги до технічних засобів контролювання і реєстрації інформації

Приймально-контрольні прилади та сигналізатори

Приймально-контрольні прилади та сигналізатори повинні виконувати функції приймання, передавання інформації від датчиків та сповіщувачів, включення світлових і звукових сигналів, визначення місця розташування датчика, від якого надійшов сигнал тривоги.

Приймально-контрольний прилад повинен роздільно реєструвати сигнали “тривога” і “несправність”.

Для визначення датчика, що спрацював, використовувати адресовані сигнали. Адресація організовується як із застосуванням адресної сигналізації, так і з підключенням кожного датчика до окремого шлейфа безадресного приймально-контролювального приладу.

Керування й контролювання функціонування СРВО НС

Технічні засоби керування й контролювання функціонування СРВО НС визначаються їх цільовим призначенням.

Автоматичні засоби керування й контролювання повинні мати як дублювальні, так і ручні засоби. Засоби керування і контролювання захистити від можливих помилкових дій персоналу.

При виникненні небезпечної (аварійної) ситуації сповіщувачі (сигналізатори), що включаються, не повинні заважати діям персоналу з реагування на дану ситуацію.

Системаоповіщення персоналу й населення про НС на хлораторній «Миколаївводоканал»

Передбачити максимальне використання наявної системи оповіщення ЦО підприємства при розробці локальної системи оповіщення.

Рівень звукового сигналу тривоги повинен бути не менше 85 дБ(А) або на 15 дБ(А) вище рівня будь-якого навколишнього шуму і його тривалість повинна бути більше 30 с. Цей мінімальний рівень звукового сигналу тривоги повинен бути чутний у будь-якому місці прогнозованої зони ураження згідно ПЛАС.

Рівень звуку в будь-якому місці, де перебувають люди, не повинен перевищувати 120 дБ(А).

Пристрої оповіщення. Кількість і тип оповіщувачів, що використовують, мають бути достатніми, щоб створити рівень звуку відповідно до вимог пункту 4.3.2.5.1 дійсного ТЗ. У будівлях встановити по два оповіщувачі. Якщо між сповіщувачем та приміщенням знаходиться декілька дверей, сповіщувачі встановитив кожному приміщенні, щоб забезпечити гарантоване оповіщення персоналу.

Мовна складовасистеми оповіщення. У разі використання мовної системидля оголошення тривоги виконатинаступні вимоги:

-відповідне повідомлення, яке б автоматично відтворювалося у разі тривоги відразу ж або після встановленого часу затримки, повинне бути записано заздалегідь, передавання цього повідомлення не повинна залежати від присутності оператора;

-усі повідомлення повинні бути ясними, короткими, однозначними;

-усі інші повідомлення, — наприклад, обідня перерва, початок або кінець робочого дня, повинні за своїм оформленням відрізнятися від повідомлення про тривогу, при чому сигнал тривоги повинен мати вищий пріоритет;

-інтервал часу між повторами повідомлень про тривогу не повинен перевищувати30 с, а в разі, якщо використовується сигнал, що заповнює паузу, схожий на умовний сигнал, то період паузи повинен перевищувати 10 с;

-при введенні стану тривоги повинно відбуватися автоматичне відключення всіх аудіовходів за винятком мікрофонів для передавання повідомлень і пристроїв (або рівноцінний мовний генератор) передавання повідомлення про тривогу;

-якщо порядок дії в разі аварії вимагає, щоб повідомлення передавалося людиною, то в її розпорядженні повинні бути два мікрофони. Ці мікрофони повинні бути підключені таким чином, щоб була можливість трансляції тільки оголошень або вказівок (тільки для аварійних ситуацій).Доступ до «аварійного» мікрофона повинен бути можливий тільки вповноваженому персоналу.

Система оповіщення персоналу

Територія, яку охоплює система оповіщення персоналу, визначається зоною можливої аварії на хлораторній згідно ПЛАС.

Системаповиннамати змогу для керування:

— дистанційно з робочих місць;

— дистанційно з робочого місця, диспетчера тощо;

— автоматично від сигналу системи аварійної сигналізації в разі виникнення загрози аварії чи самої аварії.

Система повинна надсилати сигнал про запуск диспетчеру (черговому) об’єкта.

Система повинна мати пристрої для ручного запуску дистанційно диспетчером (черговим) чи іншою уповноваженою особоюпідприємства.

Для оповіщення працюючого персоналу передбачити:

звукові оповіщувачі (сирени, дзвінки);

мовні оповіщувачі;

світлові покажчики або інформаційні табло.

Звукові оповіщувачі зблокувати із світловими покажчиками та інформаційними табло.

Прилади оповіщення розмістититаким чином, щоб бути доступними кожному з працівників.

Кількість приладівоповіщеннявизначити при проектуванні, виходячи з планування приміщень, рівня шуму та освітлення.

Доцільність установлення одночасно звукових та мовних оповіщувачів, їх тип та маркувизначити при проектуванні СРВО НС.

Локальна система оповіщення населення

Територія, яку охоплює локальна системаоповіщення населення, визначаєтьсяхарактером можливої аварії і повинна бути не менше ніж визначений розрахунком радіус зони ураження заселених територій або інших підприємств, установ та організацій згідно ПЛАС у разі виникнення НС.

До складу локальної системи оповіщення населення про НС повинні входити:

— вуличні гучномовці;

— пристрої запуску електросирен та самі електросирени;

·     система централізованого виклику;

·     устаткування для зберігання заздалегідь записаних речових повідомлень та трансляції їх у разі необхідності;

·     інформаційні табло.

Передбачити мовні оповіщувачі локальноїсистеми оповіщення населення на території, що перебувають у зоні ураження.

Локальна система оповіщення населення повинна мати тільки пристрої для ручного запуску диспетчером (черговим) насосної станції «Миколаївводоканал» чи іншою уповноваженою особою та черговим оперативної служби МНС України.

Сигнал про запуск локальної системиоповіщення населення повинен надходитивідповідно до схеми оповіщення про аваріі згідно ПЛАС до:

-керівниківпідприємства;

-керівників підприємств, установ і організацій, що знаходяться в межах зони можливого ураження;

-оперативних чергових аварійних служб, підрозділів МНС України, структурних підрозділів з питань цивільного захисту районної державної адміністрацій, райвідділу внутрішніх справ;

-місцевих органів виконавчої влади.

Кількість вуличних гучномовців, виробничих гудків, електросирен, їх розміщення та потужність повинні забезпечувати необхідну гучність у всіх місцях масового скупчення працівників та населення. Гучномовці не повинні мати регуляторів гучності (за винятком абонентських гучномовців, розташованих у помешканнях населення), підключення їх до мережі слід виконувати без роз'ємних пристроїв.

Систему оповіщення та керування управлінням заходами захисту необхідно виконувати з урахуванням можливості прямої трансляції мовного повідомлення та керівних команд через мікрофон для оперативного реагування в разі зміни обстановки або порушення нормальних умов здійснення заходів захисту.

Інформаційні табло повинні мати звукові пристрої, що привертають увагу до себе. Табло можуть відображати як текстову інформацію, так і покажчики напрямку виходу із зони ураження.

Вимоги до технічних засобів пульту централізованого моніторингу та пультів централізованого спостереження

Пульт централізованого моніторингу

Пультцентралізованого моніторингу(ПЦМ)— це комплекс технічних засобів, розміщений у Замовника, призначений для приймання, обробкиі видачі в заданому вигляді повідомлень про стан систем виявлення загрози НС,реєстрації цих повідомлень та передачі сигналів про НСв автоматичному режимі на ПЦС.

ПриміщенняПЦМ повинно бути обмеженим для доступу сторонніх осіб та мати:

·     природне, штучне та аварійне освітлення. Норми освітлення мають бути не меншими, ніж це передбачено ДБН В.2.5-13 для приміщень пожежних постів;

·     автоматичне вмикання аварійного освітлення;

·     природну вентиляцію, а в разі необхідності — кондиціонери;

·     телефонний зв'язок та інші засоби зв'язку, що обумовлені місцевими умовами;

·     систему фіксації розмов на наявних каналах зв'язку, аналогічну тій, що використовується в підрозділах диспетчерських служб МНС України;

·     систему резервного живлення електрообладнання;

·     засоби індивідуального захисту;

·     первинні засоби пожежогасіння;

·     автоматичну пожежну сигналізацію.

Необхідність організації охоронної сигналізації визначитив процесі монтажу технічних засобів виходячи зі структури охорони підприємства.

ДляПЦМ, передбачити гарантований резерв станцій та приймачів моніторингу, а також комп'ютерної техніки з розрахунку не менше однієї одиниці резервного блоку на кожні десять робочих.

При використанні для ПЦМканалів існуючих телефонних ліній їх кількість повинна становити не менше трьох.

Передача інформації від ПЦМ на ПЦС повинна бути забезпечена не менше ніж по двох, переважно дротяних, незалежних каналах.

Програмне забезпечення ПЦМповинно передбачати виконання таких функцій:

·     приймання, обробку, реєстрацію, зберігання й передавання первинної оперативноїінформації про спрацьовування установок аварійної автоматики на захищених технологічних блоках обєкта, їх несправність та періодичне тестування щодо визначенняпрацездатного стану;

·     надання інформації про захищений ОПН (місцезнаходження, адреса, номери аварійно- рятувальних частин, у районі виїзду яких знаходяться ОПН, під‘їзні шляхи до ОПН, телефони оперативного (чергового) персоналу, небезпечні чинники, що є на об'єкті, прізвища, телефони (робочі й домашні), адреси відповідальних співробітників Замовника, тощо);

·     ідентифікацію, реєстрацію та зберігання інформації про технічний стан пульту моніторингу, інших приладів та каналів зв'язку;

·     ідентифікацію, реєстрацію та зберігання інформації про реакцію диспетчерів (операторів) на сигнали “аварія” (“пожежа”), “передаварійна ситуація”;

·     виключення можливості усунення черговим персоналом або іншими особамиінформації про повідомлення, що надійшли із захищених об‘єктів.

Пульт централізованого спостереження(ПЦС)

Розташування ПЦС та підключення до нього виконується за погодженням з ГУ МНС в Миколаївській області. Безпосередньо на ПЦСвиводити сигнали: “аварія” (в залежності від виду), “передаварійна ситуація”, “запуск системиоповіщення”.

Канали зв’язку між пультами централізованого моніторингу та централізованого спостереження.

Уякості інформаційного каналу використатинаявні чи спеціальні види зв’язку. Пріоритетними слід уважати канали прямого дротяного або оптиковолоконного зв'язку.Інші канали передачі інформації слід використовувати за відсутності технічної можливості використання каналів дротяного або оптиковолоконного зв'язку.

Замовнику за участі Виконавця передбачити заключення договору на надання комунікаційних послуг з Адміністратором системи контролю за функціонуванням потенційно небезпечних об’єктів МНС України. Комунікаційні послуги повинні передбачати підключення до мережі Адміністратора та абонентське обслуговування, надання VPNIP— адреси для СРВО НС на хлораторній станції «Миколаївводоканалу». Канали зв'язку та інші складові частини СРВО НС повинні мати можливість їх тестування в ручному та автоматизованому режимах.

Енергопостачання

Енергопостачання СРВО НС передбачити за першою категорією згідно з ПВЕ.

Реєстрація службової інформації СРВО НС

СРВО НС повинна мати засоби реєстрації службової інформації (журнали, засоби

автоматичного документування тощо). Повинна бутирозробленатака документація:

·проект СРВО НС, узгоджений та затверджений у встановленому порядку;

·паспорт СРВО НС;

·журнал обліку робіт з технічного обслуговування;

·план-графік технічного обслуговування;

·журнал обліку спрацювань СРВО НС;

·журнал обліку несправностей.

Повний обсяг їх визначається Замовником за узгодженням з територіальним підрозділом МНС на стадії розробки експлуатаційної документації.

Вимоги до лінгвістичного забезпечення Всі програмно-апаратні комплекси СРВО НС повинні мати єдине лінгвістичне забезпечення.

Вимоги до програмного забезпечення (ПЗ) ПЗ повинне бути достатнім для виконання функцій СРВО НС, реалізованих із застосуванням засобів обчислювальної техніки, а також мати засоби організації необхідних процесів обробки даних, що дозволяють вчасно виконувати всі функції в усіх режимах функціонування.

Спеціалізоване програмне забезпечення (СПЗ) СРВО НС повинне являти собою комплекс програм і баз даних, які забезпечують рішення покладених відповідних функціональних завдань. СПЗ повинне розроблятися за єдиною ідеологією з урахуванням спільності завдань, розв'язуваних на різних рівнях і в різних підрозділах кожного рівня.

СПЗ повинне бути побудоване за модульним принципом з реалізацією окремих завдань в окремих програмних модулях, придатних до використання в програмному забезпеченні ПЦМ і забезпечувати можливість і зручність модифікації, розвитку та нарощування.

СПЗ повинне мати властивість прозорості при роботі з базами даних і стандартними процедурами (звертання до електронної пошти, захист від несанкціонованого доступу, видача повідомлень у канал і т.п.).

Реалізація СПЗ повинна базуватися на використанні уніфікованого програмного забезпечення щодо завдань об'єкта та архітектури (конфігурації) його технічних засобів.

Якість програмних засобів повинна бути досягнута наступними методами:

— розробкою та контролем реалізації структури програмного забезпечення;

— використанням стандартних компонентів для реалізації функціональних операцій;

— виділенням, як окремого компонента програмного забезпечення модулів, які виконують операції введення/виводу для конкретних пристроїв, стандартних програмних засобів мережної підтримки;

— використанням уніфікованих процедур обробки порушень обчислювального процесу (збій, переривання різних видів);

— єдністю стилю реалізації програмного забезпечення.

Програмне забезпечення повинне мати наступні властивості:

— функціональна достатність (повнота);

— надійність (у тому числі відновлення, наявність засобів виявлення помилок);

— адаптованість;

— модифікаційність;

— модульність побудови та зручність в експлуатації.

Програмне забезпечення повинне бути побудоване таким чином, щоб відсутність окремих даних не позначалася на виконанні функцій, при реалізації яких ці дані не використаються, а також повинне мати засоби діагностики технічних засобів СРВО НС та контролю за достовірністю вхідної та вихідної інформації.

Загальносистемне програмне забезпечення ПЦМ-операційна система ОС Microsoft Windows 2000 ХР.

Вимоги до інформаційного забезпечення

Інформаційне забезпечення СРВО НС повинне:

— являти собою сукупність екранних форм для введення інформації, завдань, вихідних документів, СРВО НС протоколів інформаційного обміну та форматів повідомлень;

взаємодіяти з базами даних;

— збирати в режимі реального часу статистичну інформацію про об’єкти і території моніторингу;

-                   видачу довідок про дії кожного оператора за відповідний період, чергової зміни та інших осіб на вимогу.
    продолжение
--PAGE_BREAK--