Resume
The present termpaper deals with the problem of the Terminological system. A special emphasis isspared theoretical bases of terminology and trial register derivation. Thepaper includes introduction, two parts, conclusions, bibliography, andsupplements:
1) TheoreticalFoundation of Terminology,
2) Morphological classificationof legal terms. The basic results are cited in conclusions and supplements.
Анотація
В курсовій роботірозглядаються проблеми юридичної терміносистеми. Особлива увага приділяєтьсявивченню теоретичним основам термінології та деривації в терміносистемі судочинства.Робота складається з вступу, двох частин, висновків, бібліографії, та додатків:
1) Теоретичніоснови термінології,
2) Морфологічна класифікаціяюридичних термінів. Основні результати наводяться у висновках та додатках.
Зміст
Вступ
Розділ I. Теоретичні основи термінології
1.1 Дискусійний характер визначення терміну
1.2 Мовознавчі вимоги до терміна
1.3 Протиставлення понять: термін; нетермін
1.4 Визначення поняття терміносистеми
1.5 Відмінні риси термінів торгівлі
Розділ ІІ. Кореляція семантичних компонентівпериферійних термінів торгівлі у авторському дискурсі
2.1 Поняття семантичного (термінологічного) поля
2.2 Поняття ядра і периферії лексико-семантичного поля
2.3 Кореляція семантичних компонентів периферійних термінів у творі Т. Д.райзера«Фінансист»
Висновки
Бібліографія
Додатки
Вступ
Термінологічналексика посідає помітне місце у словниковому складі будь-якої розвинутоїлітературної мови. Безперервно поповнюючись новими одиницями, вона становить тучастину словника, розвиток якої відбувається найбільш інтенсивно. Без вивченняскладу термінологічної лексики і змін у ній неможливо правильно зрозумітизакономірності розвитку системи мови в цілому, оскільки термінологія є однією зпідсистем мови.
Становлення ірозвиток термінології, семантична структура термінів перебувають в центрі увагифахівців багатьох галузей знання. Кожна наука прагне максимально впорядкуватитермінологію, якою вона користується, і, встановивши однозначну співвідносністьміж словом і термінованим поняттям, досягти максимальної точності йлаконічності кожного терміна. Але, виникаючи на грунті живої мови, термінологіяцілком природньо і закономірно постійно перебуває під її впливом і не можепозбутися, особливо в період свого формування, властивостей, притаманнихзагальномовній лексиці.
Дана курсоваробота присвячена актуальним проблемам юридичної термінології, семантичнимособливостям термінів «судочинства», поняттю терміносистеми, та морфологічнійкласифікації юридичних термінів.
Актуальність проведеного дослідження полягає у спробі всесторонньо проаналізуватитерміни судочинства в англійській мові та визначити основні шляхи термінотворення.
Новизною курсової роботи є специфічних способів словотвору, відповідно до якихутворилася значна частина юридичних термінів.
Метою роботи було дослідження юридичних термінів судочинства, основні шляхи їхтермінотворення та проаналізувати протиставлення понять термін та нетермін.
Завдання,яке ми поставили досягти, полягало в аналізі термінології та досліджені основнихшляхів термінотворення. У якості матеріалу було використано понад 500 юридичнихтермінів англійської мови. При цьому застосовувались такі методи дослідження:
структурний, якийдав змогу проаналізувати структуру юридичної терміносистеми;
семантичний методдозволив зрозуміти особливості та роль термінів судочинства;
Теоретичнацінність курсової роботи в тому, що матеріали тарезультати досліджень багатьох вчених в галузі термінології було узагальнено іце дало змогу проаналізувати деривацію в терміносистемі судочинства.
Практичнацінність роботи полягає у можливості подальшоговикористання одержаних результатів в дослідженні термінології, а словника — якоснови в перекладацькій діяльності.
Структурадослідження. Робота складається зі вступу, двохрозділів, висновку, бібліографії і додатків. У вступі обгрунтовується вибіртеми дослідження та його актульність, визначається мета, завдання методологічнабаза дослідження, а також його новизна, теоретичне і практичне значення.
У першому розділі«Теоретичні основи термінології» розглядаються загальні питаннятермінології як системи мови, проблеми визначення терміна. Також увагаакцентується на визначенні поняття терміносистеми та на лінгвістичні та мовознавчівимоги до терміна.
У другому розділі«Морфологічна класифікація юридичних термінів» присвячена основним шляхамтермінотворення, що дозволяє проаналізувати, яким способом утворене слово, а такожу розділі розглядаються мовні запозичення. Проаналізовано понад 500 юридичних термінівна які опирається дана робота. У висновках узагальнюються результатидослідження. До роботи додається бібліографія та додатки.
Розділ I. Теоретичні основитермінології
1.1 Дискусійний характер визначення терміну
Інтеграція тавзаємодія різних наук вимагає посиленої уваги науковців до питаньтермінознавства та дослідження функціонування термінологічних структур у різнихсферах людської діяльності. Проблеми становлення, семантики, деривації та тенденціїрозвитку термінологічних одиниць, фахової лексики вивчали вітчизняні тазарубіжні дослідники, зокрема В. Виноградов, В. Лейчик, Г. Винокур, Б. Головін,Т. Кияк, В. Даниленко, К. Кусько, А. Крижанівська, Е. Жильбер, А. Ширмер, Й. Сміт,Ф. Дорнер та інші.
Дослідникипереважно по-різному розуміють проблематику, цілі та функціональні завданнятермінологічних структур, концептуальні засади термінознавства як науки.
Кожне дослідженнятермінологічної лексики ґрунтується на певному визначенні терміну. Щодовизначення терміну, вимог, висунутих до нього, взаємовідносинзагальнонародного, терміну та поняття в лінгвістичній літературі існують різні,часто протилежні точки зору.
Специфіка значенняслова, його відмінність як категорії мови від поняття саме як категорії думкипроявляється у функціонуванні мови, в якості засобу спілкування. Слово — інструмент,за допомогою якого виготовляється поняття як продукт узагальнюючої тапротиставляючої діяльності людського розуму.
Зміст термінурозкривається його дефініцією на основі виділення необхідних і достатніх ознакпоняття. У слові порівнянне з терміном менш визначений об'ємом поняття, беззастосування кількісних характеристик.
Термін, як і всіінші мовні універсали, важко піддається визначенню. Через складність та дискусійністьтакого завдання в лінгвістиці існує чимало самих різних спроб визначеннятермінів. Наведемо дві дефініції терміну, котрі відображають синтезованобільшість існуючих та взаємодоповнюючих одна одну думок.
Б.Н. Головін пише:«Термін — це окреме слово чи утворення на базі іменникового підрядногословосполучення, яке позначає професійне поняття і призначене для задоволенняспецифічних потреб спілкування в галузі певної професії (науковій, технічній,підприємницькій, управлінській)» [7, c.276]. Дане визначення є доситьвдалим та містким, хоча деякі моменти можуть викликати заперечення. Сумнівнимє, зокрема, той факт, що всі терміни утворюються лише на базі іменника. Такоюбазою іноді можуть служити також прикметники, дієслова, прислівники (особливо векономічній термінології) [14, c.123]. Дещо не зрозуміло також, що таке «специфічніпотреби спілкування», не вказані деякі відмінності термінів упротиставленні з загальновживаними словами і т.д. І.С. Квитко, грунтуючись нарізноманітних визначеннях, пропонує цікаву «сумарну» дефініцію:«Термін — це слово чи словесний комплекс, котрі співвідносяться ізпоняттям певної галузі пізнання (науки, мистецтва, техніки), вступаючи усистемні відносини з іншими словами і словесними комолексами та утворюючи разомз ними в кожному окремому випадку і певний час замкнену систему, якавідрізняється високою інформативністю, однозначимістю, точністю та експресивноюнейтральністю» [21, c.21].
Таким чином,можемо підсумувати, щотермін — це окреме слово чи утворення на базі іменниковогопідрядного словосполучення, яке позначає професійне поняття і призначене длязадоволення специфічних потреб спілкування в галузі певної професії.
1.2 Мовознавчі вимоги до терміна
Сучасна мова наукиі техніки пред'являє термінам декілька вимог. Найбільш важливими з яких єнаступні:
1) Термін маєвідповідати правилам і нормам відповідної мови.
2) Термін має бутисистематичним.
3) Термінувластива якість дефінітивності, тобто кожен термін спів ставляється з чіткимокремим визначенням, котре орієнтує на відповідне поняття.
4) Термінувластива відносна незалежність від контексту, і те, що він не втрачає в ньомусвого значення.
5) Термін має бутиточним, хоча в субмовах мають місце численні «хибно орієнтовні» (термінД.С. Лотте [29, c.121]) одиниці.6) Термін має бути стислим, хоча ця вимоганерідко суперечить вимозі точності, тобто повноти терміна
7) Термін маєпрагнути до однозначності.
Тут варто зробитиодне суттєве уточнення: такої однозначності варто домагатися в межах однієїтерміносфери, адже на рівні декількох субмов полісемія термінів — явище доситьрозповсюджене,
8) Длятермінології не характерна синонімічність, котра заважає взаєморозумінню (toimitate — копіювати, підроблювати; syn: to reproduce, to forge, to copy).
9) Терміниекспресивно нейтральні, хоча тут правильніше казати не про експресивністьтерміна чи виразу, а скоріше про інтенсивність деяких семантичних складових. Причинамитакої інтенсивності можуть слугувати прагнення підкреслити елітарність уявленнятого, хто говорить, або намагання приховати свої наміри.
10) Термін маєбути милозвучним (тобто вимога евфонії), тому не варто заохочувати створеннятермінів, походженням з діалектів, жаргонів чи варваризмів [14, c.127].
Разом з тимтерміни не є ізольованими, незалежними, «вибраними» одиницямизагальновживаної мови, котрі володіють лише їм характерними властивостями, аскладають повноцінну частину загального складу мови, де якості слів появляютьсябільш визначено, регламентовано, відповідаючи вимогам професійного спілкуваннята взаєморозуміння. Таким чином, можна говорити про переважаючий характервластивості терміну порівняно із загальновживаним словом, а не про повнувідсутність тієї або іншої особливості в межах відмінних галузей мови; можнастверджувати про бажані властивості термінологічної одиниці, але не можнавважати її не повноцінною чи непотрібного, ґрунтуючись лише на тому, що вона немає цієї властивості, хоча даний термін давно застосовується користувачами. Зпоглибленням міжнародних зв'язків вивчення іноземної мови набуває фаховоготермінологічного спрямування, однією з ознак якого є термінологічна двомовність[12, c.13].
1.3 Протиставлення понять: термін; нетермін
Значення і поняттятерміну — та нетерміну реалізують різний тип інформації, значення і поняттянетотожні, навіть якщо й виражені терміном, а не загальнонародним словом.
Суть визначеньтерміну зводиться до того, що в якості ознаки — найближчого родового поняття — найчастішеназивають «слово чи словосполучення», «чи мовний знак» взагалі,а в якості ознак видових відмінностей: специфіку сфери розповсюдження; особливуфункцію, називну (номінативну) означення та дефінітивну, професійну,пізнавальну, пояснюючу; семантичні особливості терміну: а) предмет визначеноїобласті знання; б)«поняття», де семантика є «точною» (зточними семасіологічними кордонами), «однозначною», "єдефініцією", "є системною " [9, c.12].
Єдиного визначеннятерміну в лінгвістичні літературі поки що не існує, а в існуючих визначенняхпомітна не відповідність, що встановлюється визначенням якостей і ознак термінуйого реальному мовному вжитку; більшість термінів вводять наче ідеальний термін.Навіть не досить глибоке дослідження термінології в галузі медицини, біології,та інших наук показує, що далеко не завжди термін точно виражає спеціальнепоняття, не завжди однозначний і виражає лише одне поняття, не завжди вінвходить лише в одну терміносистему, далеко не завжди термін відображає у своїйзмістовній структурі характерні ознаки об'єкту термінування.
Дослідження такожпоказали, що не завжди термін має точні семантичні кордони і виражає точноокреслене поняття.
До характеристикитерміну необхідно обов'язково зараховувати його якості (чи тенденції), а увизначенні терміну тільки беззаперечні властивості усіх термінів. Основне успецифіці терміну — його спеціальне, професіональне вживання, сфера йогорозповсюдження обмежена певною галуззю знання. Підкреслюючи цю загальновизнануякість, не варто впадати в крайнощі.
Важко непогодитись із думкою, що «ні у формі, ні у змісті неможливо знайтисуттєвої різниці між словом неспеціальної загально розповсюдженої лексики тасловом лексики термінологічної. Реальна об'єктивна різниця між двома цимитипами слів — це, по суті, різниця міжмовна. Якщо слово загальнорозповсюдженої,неспеціальної лексики співвідноситься із загальновідомим об'єктом, то словотермінологічної лексики — із об'єктом специфічним, відомим лише обмеженому колуспеціалістів. Ніякої іншої різниці між цими типами слів не існує» [25, c.145].Різниця між терміном і нетерміном автор вбачає не у специфіці слова, а успецифіці об'єктів номінації і важко не погодитись з А.І. Моїсеєвим, що питаннятреба ставити інакше: термін не перестає бути терміном, якщо його впізнають замежами кола спеціалістів [31, c.127]. Праві ті лінгвісти, котрі пов'язуютьтермінологічність із функцією мовних одиниць.
Головною одиницеютермінології (найменшою її складовою частиною) є слово. Тому концепція слова — термінузаймає у термінознавстві важливе місце.
У мовознавствііснує безліч визначень слова: відомі фонетичні, морфологічні, синтаксичнісемантичні визначення. У мові — мовленні функціонують слова терміни іслова-нетерміни, або загальновживані, побутові слова. А.А. Реформатський дужевдало зауважив; «А насправді ж це ціла лінгвістична проблема — побутовеслово і термін...» [38, c.80].
Обґрунтовуючипротиставлення термін — загальновживане слово, варто, хоча б коротко,спробувати визначити слово, як мовну одиницю і показати його значення.
Слово — найменшасмислова одиниця мови, котра може бути вільно відтворена в мовленні дляпобудови висловлювань.
Перевіримо цевизначення. Візьмемо, наприклад, слова картина, будівля, комп'ютер, ходити,інтерфейс. Усі вони — і терміни, і нетермін — 1) є смисловими одиницямимовлення на відміну від фонем і складів;
2) вільновідтворюються у мовленні, тобто не потребують обов'язкового сполучення іздосить визначеними одиницями; цим слова відрізняються від морфем, котрівідтворюються не вільно, але у складі слова;
3) володіютьцілісністю і виділенням на відміну від морфем;
4) виявляютьсянайменш вільно відтворюваними у мовленні одиницями мови і цим відрізняються відсловосполучень;
5) приймаютьучасть у побудові висловлювань, тобто застосовуються у цілях спілкування.
Кожна лексичнаодиниця має значення. В науці існує багато гіпотез словникового значення. Відомо,що слово як мовна одиниця — явище багатостороннє і має ознаки фізіологічні,акустичні, психічні, соціальні. Слово виявляється сукупністю різноманітних засвоєю природою «праць» людського організму, необхідних для виявленнята здійснення різних станів і дій людської свідомості.
Великий інтерес,який останнім часом проявляють до лексикології та до лексичної семантики,робить особливо актуальною розробку науково обґрунтованих методів описусемантичної структури слова. Це особливо важливо для сучасної лексикографії,завданням якої є опис слова як одиниці, вододіючої структурою, котра являєтьсячастиною визначеної системи.
Одержавши доситьшироке розповсюдження, формальні методи аналізу виявились недостатніми длявиконання подібної задачі, що неодноразово помічалось в лінгвістичнілітературі, і фактично не знайшли реального застосування у практиці складаннясловників.
В результатінедостатньої розробки теоретичної бази лексикографії відмічаються значні розходженняу характері та прийомах опису слова в різних словниках. Не завжди чітка уявапро діалект мови та мовлення, про співвідношення між ними, про існуваннясистеми значень, властивих слову, з одного боку, і великої кількостірізноманітних, часто звичних його вживань — з іншого, призводять до нерозрізнення, змішування значень та вживань лексичної одиниці. В результатічисло нібито реально існуючих значень зводиться, наприклад, у ряді одномовнихсловників без достатніх для цього підстав до декількох десятків.
Подібнелексикографічне подання в тлумачних одномовних словниках значно ускладнюєспівставлення лексичних одиниць в словниках двомовних. Та обставина, що словоза різного вживання може співставляться з різними ідіоматичне вірнимиперекладами на іншу мову, нерідко змушує лексикографів вважати кожен ізподібних перекладів випадком реалізації окремого значення даного слова ірозміщувати таке значення під окремою цифрою в словниковій статті.
Зайве подрібненнясемантичної структури слова відбувається тому, що з референтом співвідноситьсяне слово, значення якого необхідно визначити, а словосполучення, в яких вонозустрічається. В результаті лексичній одиниці приписуються якості, якими вонане володіє.
Як вжезауважувалось, зазвичай словникові статті представляють собою списки значень,поданих поза зв'язком із загальними смисловими структурами слів. У зв'язку зцим особливого значення набуває ієрархія лексичних значень полісемантичногослова.
Скільки слів умові? На це запитання неможливо відповісти хоча б тому, що мова постійнозмінюється і збагачується. У різних словниках пропонується і різна кількістьслів. Головна причина криється в тому, що в словниках по-різному представленатермінологія. А між тим кількість термінів у кожній розвинутій мові в декілька разівбільша кількості загальновживаних слів і вимірюється сьогодні семизначноюцифрою. Доля термінів у лексичному складі мови продовжує неухильно зростати [21,с. 19].
1.4 Визначення поняття терміносистеми
Термінологія — цесукупність термінів, виражаючих історично сформовані поняття будь-якої галузінауки, мистецтва чи техніки, взагалі — спеціальної сфери людських знань чидіяльності ".
Говорячи протермінологію, лінгвісти за звичай розрізняють: а) науку про терміни (в цьому відношеннівсе більш популярним стає термін «термінознавство»); б) спеціальнулексику у складі усіх слів певної мови (ми говоримо, наприклад, «термінологіяукраїнської мови», «термінологія англійської мови» і т.д.; в) спеціальнулексику, обслуговуючу окрему галузь науки чи техніки (наприклад, «лінгвістичнатермінологія», «термінологія образотворчого мистецтва » і т.д.).
Такабагатозначність зумовлена тим, що для кожної термінологічної одиниці визначенаточка координат як в мові в цілому, так і в підмові зокрема. Термін єневід'ємним елементом системи, якщо під системою розуміти сукупність елементівцілого, між якими існує обов'язковий і невід'ємний зв'язок. Сукупність зв'язківвсередині такого цілого представляє його структуру [1, c.35].
Отже, системністьє однією з найбільш важливих умов існування терміну. Термін може існувати лишеяк елемент терміносистеми, якщо під остан-ньою розуміють впорядкованусукупність термінів, адекватно виража-ючих систему понять теорії, що описуєспеціальну сферу людських знань чи діяльності.
1. Не претендуючина вирішення питання що таке терміносистема, можна все ж таки сказати (опираючисьна факти мови та існуюче в науці розуміння систем), що кожна з терміносистеммає такі ознаки:
а) терміносистемаявляє собою більшу чи малу сукупність термінів, спільно обслуговуючикомунікативно-тематичні чи комунікативно-ситуативні задачі;
б) елементитерміносистеми прямо (безпосередньо) чи непрямо (за допомогою інших елементів) комунікативно-співвіднесеніі структурно пов'язані один з одним і з системою в цілому;
в) не існуєжодного терміна, котрий би не входив в ту чи іншу терміносистему;
г) межі міжтерміносистемами можуть бути більш чи менш чіткими, терміносистеми можутьнаскладуватись одна на одну і створювати в таких випадках перетин терміносистем;
д) терміносистеми,які обслуговують окремі чи різноманітні галузі виробництва, техніки, науки,управління, можуть виділити міжгалузевий термінологічний фонд, який також являєсобою терміносистему;
е) міжгалузевийтермінологічний фонд може мати різну силу узагальнення галузевих терміносистем,різку ступінь відхилення від них.
2. Кожнатерміносистема реальна і об'єктивна, історично формується незалежно від науки,що її вивчає [20, c.61]. Досить лише пригадати яку велику увагу було приділенозарубіжною і вітчизняною лінгвістикою терміносистемам споріднення в різнихмовах, і в кожному з них ці терміносистеми виникли задовго до появи науки промову, наміри і можливості його опису і аналізу.
Особливості івластивості реальних термінів, причини, шляхи і способи їх виникнення повиннівивчатися без заздалегідь спроектованих моделей. Лише навчившись чітко бачитивластивості і особливості термінів, їх системну організацію в них самих,термінознавство може вирішувати свої теоретичні та практичні задачі, пов'язані,з описом та аналізом терміносистем, а також з досконалістю їх використання [35,c.96].
3. В існуючійтермінознавчій літературі можна зустріти твердження, ніби то та чи іншасукупність термінів становить терміносистему лише тоді, коли в її «упорядкування»вмішується спеціаліст-термінолог і встановлює в ній потрібні йому порядки (створюєдефініції, приписує зв'язки між термінами, будує логічні відношення). Таканаукова позиція може і повинна викликати опір. Випадкового скупчення термінів,системно не пов'язаних і не організованих, не має ні одна галузь виробництваабо техніки, ні одна галузь науки чи управління, тому що в любій названій сферіречі та їх ознаки співвідношенні і пов'язані, системно організовані, і поняттятої чи іншої галузі знань.
Термінологіясистемна, передусім, тому що системний світ, окремі сторони і галузі якоговона, термінологія, відображає і обслуговує [35, c.97].
4. Ймовірно, такимчином, що типи терміносистем можуть бути помічені наукою про терміни лише приумові пильного погляду на реальні, об'єктивні властивості, ознаки особливостітого мовного матеріалу, який називають термінологією, а також при умові чіткогобачення обставин і причин її використання та розвитку. Зокрема, бажаючипобудувати більш чи менш задовільну типологію терміносистем, наука могла бизвернутися до наступних властивостей (ознак) термінів:
а) співвідношеннятермінів з галузями трудової діяльності людей: виробництво, техніка, наука,управління, торгівля, дипломатія, політика і т.д.
б) співвідношеннятермінів з професіональним членуванням кожної з галузей трудової діяльності, ввиробництві — металургія, текстильне виробництво і т.д.; в сільськомугосподарстві — землеробство, тваринництво, садівництво і т.д.; в техніці — технологіясуднобудування, конструювання фотоапаратури і т.д.; в науці — хімія, біологія,фізика, лінгвістика і т.д.
в) співвідношеннятермінів з науковими напрямками, теоретичними та технічними школами і методами.
г) співвідношеннятермінів з особистими системами наукових поглядів, технологічних і конструктивнихконцепцій: термінологія Д. Менделєєва і термінологія Н. Марра. Не можна непомітити, що перечисленні властивості (ознаки) термінів є зовнішніми для них — асаме, що ці властивості (ознаки) зумовлені зв'язком мови з позамовнимисистемами матеріальної діяльності і свідомості [37, c.12].
5. Не менш важливіі суттєві для вибору основ типологічного членування і опису термінології тої чиіншої мови внутрішньоструктурні, зокрема, формально-семантичні властивості (ознаки)термінів:
а) понятійнасторона семантики терміна (і зв'язок терміна з поняттям), яка зближує терміни івіддаляє їх один від одного, формує термінологічні пласти, ряди, поля і т.д.
б) словотворення ідереватологія термінів, яка встановлює семантичні (а разом з тим і понятійні) зв'язкиміж ними, впливаючи на формування терміносистем і відношень міжтерміносистемами;
в) логіко-семантична,семантико-морфологічна і семантико-дериватологічна парадигматика термінів;
г) лексико-семантичнівластивості термінів, які зумовлюють формування термінологічної синонімії,антонімії, семантичні зближення та вилучення термінів, перетинання тапідкорення їх змісту і т.д.
Внутрішня (в межаходного термінологічного словосполучення) синтагматика термінів повиннапривертати до себе увагу термінологів-лінгвістів, всередині складових термінів,між їх членами, виникають різноманітні синтагматичні зв'язки і відношення,котрі формують взаємодію слів як одиниць лексичних, морфологічних, синтаксичнихі як носіїв понятійного змісту [20, c.63].
6. Кожні знаведених зовнішніх або внутрішніх властивостей (ознак) термінів можутьприймати і приймають участь в формуванні системних відношень і зв'язків міжтермінами. Саме тому перераховані властивості (ознаки) термінів не повиннівипускатися з виду вченими в процесі вивчення, аналізу або опису термінів ітерміносистем, зокрема, для утворення їх (терміносистем) типології. Так,співвідношення термінів з галузями трудової діяльності дозволяє виділяти івідрізняти терміносистеми виробництва, техніки, науки, управління, торгівлі і т.д.
7. Терміносистема,яка орієнтована на процес навчання, виявляється збіднілою в порівнянні зтерміносистемою, яка орієнтована на процес наукового спілкування, але разом зтим саме потреба спілкування в процесі навчання заставляє дослідниківуточнювати звичні терміни — поняття, визначати їх, тлумачити, пояснювати і т.д.і все це надає збагачувальну дію на термінологію і її використання.
8. Внутрішнізв'язки і відношення між термінами у взаємодії з зовнішніми дозволяютьрозрізняти великі чи малі терміносистеми — на різних ступенях руху від великихдо менших.
1.5 Відмінні риси термінів торгівлі
Термін у багатьохвідношеннях є специфічним типом слова.Ідеальний термін є моносемантичним, і коли вживається виключно в рамках своєїсфери вжитку, не залежить від контексту, при умові, що він не вираженийпереносно полісемантичним словом Його значення залишається постійним до тогочасу, коли нове відкриття чи винахід не змінить його референт або поняття, e.g. transaction, barter, truck, swap.
Так як в більшостівипадків значення терміну не залежні і від контексту, він не може мати взагалініякого контекстуального значення Єдиним можливим значенням терміну може бутиденотативне. Вдалий термін забезпечує повну відповідність між морфологічним складомта змістом. Емоційне забарвлення чи оцінювання не мають місця, якщо термін вживаєтьсяв рамках сфери свого вжитку. E. g. «The raff is fixed and guaranteed no tochange during the period of deposit» (finance).
Термін моженабувати переносного або ж емоційно забарвленого значення лише у випадку, коливін знаходиться поза межами свого вжитку і вживається в літературній чирозмовній мові. Але в цьому випадку слово вже не є терміном і його денотативнезначення також стає не визначеним. Термін стає звичайним словом.
У кожній галузінауки утворюється спеціальна термінологічна система, пристосована до її природита методів.
Термінологіяпевної наукової галузі не є просто зібранням її термінів, а визначеної системи,яка і розглядає системуїї понять.
Існує 4 основнихшляхи етимології термінів. Два з яких є характерними саме для термінології. Цимишляхами можуть вважатися вживання латинських та грецьких коренів: nostro,overdraft, а також запозичення з іншої термінологічної системи тієї ж мови ввипадку якщо існує певна спорідненість між відповідними полями.
Інші 2 методи — цесловотворення в якому композиція, семантичний спосіб та деривація займаютьпровідне місце, а також запозичення з інших мов: mortgage, budget (French). Оскількипроцес запозичення є досить поширеним у кожній галузі, найчастіше термінистають Інтернаціоналізмами price list — прайс-лист, off-shore zone — офшорназона.
Важливоюособливістю термінів торгівлі порівняно з іншою частиною словникового складу єте, що вони найчастіше стають предметом контролю та дослідження в мові [5, c.14].
Зазвичай словникирозглядають значення термінів в семантичній структурі домінанти ряду 10, c.15].Той факт, що одне із значень є термінологічним, прослідковується коли всловнику у дужках визначено поле, в якому даний термін може вживатися: expert (management),free gift (marketing), exchange permit (finance), free gift (marketing'),exchange permit (finance).
Розділ ІІ. Кореляція семантичнихкомпонентів периферійних термінів торгівлі у авторському дискурсі
2.1 Поняття семантичного (термінологічного)поля
Семантичне поле(за іншою термінологією, лексико-семантична група) єскладна функціональна системно-структурна одиниця лексико-семантичного рівня. Елементамисемантичного поля є слова, що в плані змісту мають свою особливу семантичнуструктуру, а в плані виразу виявляються лексемами. Відношення між елементамисемантичного поля зумовлені його відмінностями як окремого цілого. Лексичнізначення слів становлять основу відношень у семантичному полі. Взаємозв'язкиміж елементами семантичного поля виявляються як відношення ідентичності (тотожності)і диференційності (розрізнення або протиставлення). Ці відношення міжлексичними значеннями слів здійснюються за допомогою найменших і неподільних (елементарних)лексичних значень (семантичних диференційних рис). Саме тому останні є основніпоняття при аналізі елементів і одиниць лексично-семантичного рівня.
Загалом усемантичному полі лексичні значення виявляються трьома типами:
1) семантичнідиференційні риси, що становлять елементарні, неподілені семантичні одиниці, їхможна назвати також диференційними лексичними значеннями;
2) основнілексичні значення, які являють собою поєднання семантичних диференційних рис;
3) додатковілексичні значення (семантичні диференційні риси словотвору). [39, с.26]
У плані виразукожна система виявляється певною лексемою. Семема (осн. лексичне значення) єосновною, базовою одиницею лексично-семантичного рівня. Семантична диференційнариса словотвору (часткове лексичне значення) надає особливого відтінкуосновному лексичному значенню в плані його модифікації, суб'єктивної оцінки таін. Часткове лексичне значення характеризує окрему групу семем (основнихлексичних значень) і виявляється певним афіксом. Поєднаність семем (а такожсемантичної диференційної риси словотвору), граматичних значень і категорій уплані змісту і лексеми в плані виразу становить слово [39, c.76].
Семантичнаструктура слова парадигматичне в плані змісту становить:
1) граматичнізначення і категорії;
2) основнелексичне значення (семема), що є поєднанням
частковихлексичних значень (сем).
Синтагматично-семантичнаструктура слова в плані виразу являє собою зміст слова, який має також і різнідодаткові лексичні значення, залежні від контексту і ситуації мовлення.
Лексичне значення(семема) слова являє собою елемент функціональної лексично-семантичної одиниці- семантичного поля, становлячи в ньому точку перетинань семантичних відношень.
Відношенняідентичності і диференційності семантичного поля, що перетинаються в семемахслів, здійснюються за допомогою сем (семантичних диференційних рис). Лише однасема у лексичному значенні певного слова належить тільки йому, а всі інші семиє в семемах слів семантичного поля [41, c.67].
Семантичне полевизначається своїми елементами (простими й складними), диференційними рисами,семемами, а також відношеннями між ними. Елементи семантичного поля виявляютьсявідношеннями ідентичності й диференційності незалежно від контексту абоситуації мовлення. Відношення між складними елементами в семантичному поліздійснюються за допомогою простих, неподільних елементів, тобто елементарнихсемантичних одиниць (сем).
Термінологічне(семантичне) поле — це сукупність термінів чи груп іпідгруп термінів, яким притамані загальні (інтегральні) семантичні ознаки,обумовленні лінгвістичними та екстралінгвістичними факторами, що відносять їхдо визначеної понятійної сфери. Кожна понятійна сфера містить велику кількістьполей, груп, підгруп, які представляють собою різноманітні елементи ізнаходяться у суворому ієрархічному підпорядкувані. Так, сфера торгівлі включаєпонятійні поля: trade (торгівля), money (гроші), capital (капітал),кожне з цих полей в свою чергу розділяється на понятійні групи і підгрупи. Наприклад,для того щоб розкрити понятійну сутність терміна trade, необхідновикористати такі категорії, як price (ціна), barter (обмін), value(вартість).
Мовнарепрезентація даного понятійного поля представлена відповіднимитермінологічними одиницями: однослівними і неоднослівними термінами. Вони,ніби, накладаються на понятійну систему, створюючи таким чином «лексико-семантичнукарту торгівлі» [41, c79]. У повній відповідності з планом змістувимальовується і план вираження: термінологія торгівлі. Вся система термінів увідповідності з понятійним апаратом організовується у термінологічні (семантичні)поля, групи, підгрупи (ряди), домінантою яких є ключові терміни, що називаютьсякатегоріальні поняття торгівлі і утворюють центр даної термінологічноїсукупності.
Схематично такепонятійно — термінологічне співвідношення може бути представлене таким чином:
план змісту:
предмети, явищаторгівлі;
система науковихпонять;
понятійні поля,групи, ряди;
план вираження:
слова — терміни;
термінологічнийЛСВ;
термінологічнасистема;
термінологічні (семантичні)поля, групи, ряди.
2.2 Поняття ядра і периферіїлексико-семантичного поля
Розрізнення понятьядра і периферії як структурних частин семантичної системи дуже важливе дляпобудови адекватної семасіології лексико-семантичних груп (ЛСГ) — галузі наукипро змістовний бік словника природної мови, яку, на нашу думку, требавідрізняти від семасіології слова. Таке розмежування аналогічне розмежуваннютрьох «синтаксисів»: словосполучення, простого і складного речення. Узв'язку з цим цікавим є дослідження системних якостей і властивостей тихлінгвістичних феноменів, які позначаються термінами «ядро» і «периферія»і розмежовуються найчастіше залежно від статусу в будь-якій цілісності, чи тофонетична система мови, морфологічна категорія чи лексико-семантична група.
Аналізвисловлювань, що стосуються проблеми визначення термінів «ядро» і«периферія» свідчить про те, що їх використання пов'язане у більшостівипадків з необхідністю позначити ті частини досліджуваних об'єктів, якіспіввідносяться як системні й асистемні, регулярні і нерегулярні, головні іфакультативні, розрізняються в конкретній дослідницькій практиці за ознакоюзручності — незручності, скінченості — нескінченості опису. Принцип номінаціїявляє собою певну стратегію наукового пошуку: "… важливо орієнтуватисяперш за все саме на центр. Далеко не завжди можна дати визначення, яке було бцілковито дійсним і для периферійних зон об'єкта дослідження, де його ознакистикаються з ознаками суміжних явищ". Подібна позиція виявляється і увизначенні периферійних елементів як аномальних, а також виборі для їхназивання термінів «фон», «ореоли», які характеризуютьсяінтегральним значенням другорядності. Цілком справедливою видається думка проте, що «визнання співвідношення центру і периферії загальним принципоморганізації і функціонування мови протистоїть метафізичній моделі мови якабсолютно впорядкованої системи». Існуюча в деяких дослідженнях перевага«ядроцентризму» — наслідок внутрішньосистемної замкненості суб'єктапізнання. В цьому випадку необхідність звернення до аналізу міжсистемнихзв'язків і відношень сприймається як такий фактор, що заважає. Ідеалізацію«системного» ядра протилежну «хаотичній» периферії можнаподолати, діалектичне «зняти», якщо розглядати ядерну і периферійнузони ЛСГ як рівноправні, але різнофукціональні структурні частини семантичноїсистеми. Зазначимо, що така позиція передбачає погляд «від цілого дочастини», тобто в центрі уваги виявиться саме семантична система,цілісність, а не множинність її складових — семем (лексично-семантичнийваріант, рівний за змістом окремому значенню слова) [41, c.122]. Йдеться проперенесення акценту з аналізу окремої семеми (включеної у системні відношення) насемантичну цілісність, що відбиває певну сферу явищ об'єктивного світу ізадовольняє потреби спілкування конкретно-історичного мовного колективу, насистему, відносно якої окрема семема виступає як елемент. Таке системнедослідження не передбачає відмови від опису семантики слова. Навпаки, воно дозволяєвиявити системні «надіндивідуальні» властивості семеми — її цінність,співвідносну з філософською категорією системної якості, — властивості, які невиявляються поза системним підходом. «Діючими особами» опису ЛСГ яксистеми стають більш, ніж окрема семема і навіть синонімічний ряд, семантичніспільності. Найважливішими серед них є ядерна і периферійні зони — структурнічастини ЛСГ, взаємодія яких багато в чому визначає її «будову» і«поведінку».
Метою опису ЛСГ яксистеми є, по-перше, встановлення «будови» — набору елементів іструктури, «сітки» цінностей; по-друге, дослідження «поведінки»- зміни системи у відповідь на вплив «середовища», тобто дослідженняфункціонування і розвитку семантичної системи (а не множинності окремих семем).Урахування взаємодії ЛСГ із «середовищем» принципово важливе, вонодозволяє подолати внутрішньосистемність опису. Принципово важливим видаєтьсяобґрунтування адекватності вибраного нами семемного критерію розмежування ядраі периферії ЛСГ. Не можна визнати відповідною природі об'єкта — лексико-семантичноїгрупи — ієрархію критеріїв, в якій на передній план висунуто так звані «сутомовні» ознаки, а значення виявляється неголовним: Більша простотаморфологічного складу, більша широта сполучуваності, більша психологічна важливістьдля носія мови, більша питомість: «Значення центрального терміна не можебути вужче будь-якого іншого слова, крім головного слова — теми для даногосемантичного поля».
Ядерність абопериферійність семеми похідна від ступеня її приналежності семантичній системі.Ступінь приналежності конкретної семеми залежить від її місця в ієрархії сем,що лежить в основі всіх семантичних відношень у межах ЛСГ. Саме ієрархія сем,які формують значення семем-елементів досліджуваної групи, дозволяє знайти«точку відліку», відмовитися від приблизності визначень. Місце уієрархії сем (або похідної від неї інтерпретована семемою лише вищого рівня),семантичним статусом семеми, віднесеністю до ядра чи периферії і визначаєтьсяцінність конкретної семеми, її системна якість, її участь у формуванні будови іповедінки системи [41, c.134].
У сфері торгівлінайчастіше вживаним терміном є слово «trade». Воно є загальнимзначенням, для номінації сукупності торгових процесів, підтвердження цього мизнаходимо у словнику New Webster’s Dictionary and Thesaurus — «theactivity of buying and selling, or sometimes bartering, goods», тому вмовленні ця лексична одиниця замінює інші іменники даного лексико-семантичногополя.
Найближче зазначенням до «trade» є термін «commerce». Семантичне поле«trade» включає commerce, traffic, buying and selling, barter, truck,dealing, transaction, exchange, swap, interchange, reciprocity, business,marketing, merchandising, mercantilism, commercialism, bargaining, negotiation.
Семантичне поле ж«commerce» має наступні компоненти: trade, traffic, buying andselling, barter, truck, dealing, transaction, exchange, interchange,reciprocity, business, marketing, merchandising, mercantilism, commercialism,bargaining, negotiating. []
На основі аналізусемантичних компонентів слів «trade» та «commerce». можнастверджувати, що дані терміни є складовими семантичного ядра слова «торгівля»,проте у Українсько-Англійському словнику за редакцією Балли термін «commerce»має наступне значення " (оптова) торгівля, комерція", цей фактпідтверджується і на основі словника New Webster's Dictionary and Thesaurus, уякому слово «commerce» тлумачиться як «the exchange of goods,esp. on a large scale», словника Encarta Dictionary — «thelarge-scale buying and selling of goods and services».
Звідси стаєзрозумілим, що і термін «commerce» лежить частково на периферії, такяк додає терміну “торгівля" нового відтінку, а саме кількісний компонент.
Безпосередньо досемеми «trade», що характеризується змістом «the activity ofbuying and selling, or sometimes bartering, goods», приєднується групаслів, яким властивий ідентифікуючий потенціал і які виступають як семантичнітипи, інваріантні смисли, що членують, конкретизують загальну ідею «trade».Приналежнісь до ядра чи периферії прямо залежить від семантики слів, щовизначає їх зміст та місце в лексико-семантичному полі. Розглянемо кожнийсемантичний компонент лексеми “trade", з метою відокремлення ядернихелементів від периферійних:
commerce — trade in goods and services: the large-scale buying and selling ofgoods and services; traffic — exchange by barter or by buying andselling; barter a system of exchanging goods and services for othergoods and services rather than using money; truck — exchange, barter ortrade; dealing — conduct toward or treatment of other people, especially inbusiness matters; transaction — a business deal that is being negotiated or hasbeen settled; exchange — to give something and receive something different inreturn; swap — to trade or exchange one thing or person for another; interchange- exchange of things; reciprocity — a relationship between people involving theexchange of goods, services, favors, or obligations, especially a mutualexchange of privileges between trading nations or recognition of licensesbetween states; business — commercial activity involving the exchange of moneyfor goods or services; marketing — selling of products or services; merchandising- the promotion of a product by developing strategies for packaging,displaying, and publicizing it; mercantilism — trade and commerce; theprinciples and methods of commerce; commercialism — the principles and methodsof commerce; bargaining — discussion in order to reach an agreement about asale, contract etc; negotiation — official discussions between therepresentatives of opposing groups who are trying to reach an agreement,especially in business or politics.
Таблиця 1
trade
/> commerce traffic barter truck swap
buying and selling
dealing
transaction exchange interchange reciprocity business marketing mercantilism bargaining negotiating
buying and selling
business
exchange
deal
bargain
merchandise
exchange
bargain
deal
buying and selling
business
marketing
dealing
transaction
business
buying and selling
transaction
exchange
bargaining
dealing negotiation
business
buying and selling
exchange
jobbing
bargain
negotiation
Як видно зтаблиці, центр ЛСП “торгівля" складають лексеми, що характеризуютьсябільшою щільністю семантичних відношень між семами, мають більш загальнізначення, а периферію — слова з меншою щільністю цих відношень, мають вузькіспецифічні значення.
Отже, ядролексико-семантичного поля “торгівля" складають високочастотні лексичніодиниці commerce, traffic, barter, truck, swap. Іхні значення мають загальнийхарактер, а лексеми, що належать до периферії (buying and selling; dealing; transaction;exchange; interchange; reciprocity; business; marketing; mercantilism; bargaining;negotiating), мають вузькі специфічні значення, що зумовлює низьку частотувживання.
Наведені семемихарактеризуються високим ступенем приналежності і становлять структурне ядроЛСГ «trade». Вони здійснюють «системну ідентифікацію» — явище,при якому нове найменування дії, що виникає а мові, обов'язково інтегруєтьсясемантичною системою за допомогою віднесення до одного з семантичних типів,підпорядковується інтегральному значенню інваріанта. Перехідну область відвласне ядра до периферії становить актуальне ядро, яке містить семеми, що,по-перше, за своєю семантикою є реалізацією одного з семантичних типів «trade»;по-друге, яким властивий менший ступінь приналежності, оскільки їх значенняхарактеризується семами «сфера», що є ознаками інших, суміжнихсемантичних підсистем.
Семний критерій,який дозволив розмежувати ядро і периферію — визначити той рівень ієрархіїідентифікаторів, де проходить межа між ними, — непридатний для структуралізаціїпериферії, для визначення ступеня приналежності периферійних систем. Вінпоступається критерію актуальності, значущості семеми для мовного колективу,для соціалеми (соціальної спільності людей, що розмовляють однією мовою).
Взаємодіякритеріїв відбиває діалектичну природу ЛСГ, яка є єдністю внутрішньомовного,структурного і «зовнішнього», соціального, безпосередньо пов'язаногоз комунікацією, з потребами спілкування [41, c.146]. Ступінь приналежності доЛСГ периферійної семеми зумовлена її актуальністю — неактуальністю длясоціалеми, яка закріплена в структурі значення у вигляді особливого роду сем,що відбивають віднесеність семеми до «тут» — «зараз» соціалеми:«у нас», «зараз», «не у нас», «не зараз».
Використання двохконкуруючих критеріїв для розмежування структурних частин ЛСГ зумовленесуттєвою відмінністю в системних якостях і функціях ядерної і периферійної зон.До ядра принципово не може належати семема, що зазнає безпосереднього впливупозамовної дійсності, називає конкретну соціальну позицію, статус, посаду,чутливо реагує на зміну оцінки за ознакою сучасність — несучасність,актуальність — неактуальність. ЇЇ місце на периферії групи. Ядро не зазнаєбезпосереднього впливу екстралінгвістичної реальності. Воно «ховається»за периферію. Поява чи зникнення окремих семем не викликає негайних змінсемантичних інваріантів, що становлять ядро, здатне завдяки цьому забезпечитистабільність ЛСГ як підсистеми словника природної мови.
Слова першої тадругої периферійних зон у термінах системного підходу можуть бутиохарактеризовані як «вхід» системи значень, через який здійснюєтьсяінформаційна взаємодія ЛСГ із «середовищем». Ядро — «вихід»системи значень у розумову сферу, до поняттєвого арсеналу людського мислення. Суперечностіміж змістом самого цього типу на «виході» її — рушійна сила розвиткусемантичної системи, яка викликає перебудову структури групи, зміну цінностейїї складових семем.2.3 Кореляція семантичних компонентівпериферійних термінів у творі Т. Д.райзера «Фінансист»
Проблемавзаємовідношення між периферійними термінами та ядром є найменш розробленою впрактичному розумінні.
Інтерактивнадіяльність у людському спілкуванні відбувається в усному та писемному мовленні.Серед невербальних засобів комунікації особливе місце посідає пауза, яка вумовах писемного дискурсу подається за допомогою невербальних (графічних) тавербальних (лексичних) одиниць. Об'єктом нашого дослідження є кореляціяпериферійних термінів у творі Теодора Драйзера «Фінансист». Матеріаломаналізу слугують аутентичні лексикографічні джерела та емпіричний матеріалсучасного англомовного художнього дискурсу.
Метазнаки напозначення паузи та мовчання розпізнаються на рівнях парадигматики тасинтагматики. Актуальність теми об'єктивується її релевантністю до сучаснихтенденцій антропоцентризму та когнітивізму. Звернення до лексикографічнихджерел [5; 6; 8; 9; 10; 11; 12] уможливлює ідентифікацію природи терміну tradeза допомогою низки алонімів однойменного поняття.
Пор. Trade (n)- the activities of buying and selling goods or services
Trade (n) — aparticular area of business or industry
Trade (n) — theexchange of one thing for another, usually of the same value
Trade (v) — tobuy or sell goods or services
Trade (v) — toexchange something you have for something else
Аналіз алонімівлексеми trade свідчить про їх семантичну близькість, що є очевидним всловарних тлумаченнях.
Пор.commerce (n)- the activity of buying and selling goods and services
Barter (n) — hesystem of paying for goods or services with other goods or services instead ofusing money
Transaction (n)- the action or process of buying or selling something
За данимисловників слово tradeексплікується за допомогою алонімів commerce,barter, traffic, swap, truck, buying and sailing. Парадигма алонімів слова tradeзначно розширюється у словниках New Webster's Dictionary and Thesaurus; LongmanDictionary of Contemporary English; Oxford Advanced Learner's EncyclopedicDictionary, але при цьому домінантними залишаються зазначені вище слова. Алонімcommerceне є базовим в експлікації поняття trade. Алевивчення кореляції зазначених термінів є вельми важливим для розуміння природивербальних та невербальних знаків, які створюють гармонійну картину єдиногодискурсу.
Сема tradeпритаманна слову commerceта його кореневим дериватам:
Commerce (n) — theactivity of buying and selling goods and services. Наприклад,
"Why,these giants of commerce and money could do as they pleased in thislife, and did." []
«It wasnot good for Philadelphia, for local commerce, etc., to make a row. Thefair name of the city would be smirched.» []
Tradeі commerceреалізуютьгіперо-гіпонімічні відношення. Tradeвключає commerce. Першеслово в основному позначає торгівлю в цілому, а друге — оптову торгівлю:
Their customerswere better satisfied. George was for sending him out into the rural districtsto drum up trade, and this was eventually done.
«We'reshort on grain. Maybe you could commerce out the flour to some of thosebrokers and get me enough grain to fill these orders.»
Сема торгівлі удії/мовленні представлена в парадигмах tradeта commerceпо-різному. Корінь слова commerce зустрічається в різних частинахмови.
Пор.: "Thissimplified the bookkeeping of the various firms, and made for quicker and morestirring commercial transactions."
«Thecountry was waiting for Vicksburg to fall, for the Army of the Potomac to provevictorious, when Pennsylvania was invaded by Lee--when stocks fell and commercialconditions were very bad generally. In times like these Cowperwood's ownmanipulative»
«Itdestroyed the banks, the commercial houses, the shipping conveniences,and vast stretches of property.»
Корінь tradeреалізується в іменниках та дієсловах:
"Georgewas for sending him out into the rural districts to drum up trade, andthis was eventually done."
«Cowperwoodwas only twenty-five at the time, a cool, determined youth, who thought theslave agitation might be well founded in human rights--no doubt was--butexceedingly dangerous to trade.»
«Later inthe history of the exchange the chairs were removed and at different pointsposts or floor-signs indicating where certain stocks were traded in wereintroduced.»
«When Mr. Semplewas alive she had been socially connected with tradesmenprincipally--retailers and small wholesalers--a very few.»
«Mr. Cowperwoodwas an active young man with an enviable record as a broker and a traderon 'change.»
Слово tradeта його похідні зустрічаються в творі Т. Д.райзера «Фінансист» частіше,ніж периферійні терміни торгівлі(за результатами аналізу 322 сторіноканглійського художнього тексту). Аналіз зазначених слів у художньому дискурсі Т.Д.райзера свідчить про експансію лексеми trade:
brisk trade; exporttrade; fair trade; foreign trade; free trade; home trade; lively trade; retailtrade; slave trade; wholesale trade; trade off; trade down; trade in; trade up;drum up trade; conduct trade; engage in trade; to lose trade.
Наприклад: "Theyhad been for slavery. They were for free trade. It never once occurredto him that these things had nothing to do with the local executive andfinancial administration of Philadelphia."
«Later inthe history of the exchange the chairs were removed and at different pointsposts or floor-signs indicating where certain stocks were traded in wereintroduced.»
Сполучувальність commerceзначно поступається лексемі trade: home commerce; localcommerce; set in commerce; to burden commerce.
Наприклад: "Itwas not good for Philadelphia, for local commerce, etc., to make a row."
У лексикографічнихджерелах фокусується увага на першому значенні терміну «trade» — "the activity of buying and selling, or sometimes bartering, goods".Значення "a particular area of business or industry" подаєтьсядругим "the exchange of one thing for another, usually of the samevalue" подається третім [Макмілан]. Емпіричний матеріал твору Т. Д.райзера«Фінансист» підтверджує подібне функціонування.
Термін «торгівля»у художньому творі «Фінансист» позначається такими лексемами якtrade, commerce, truck, swap та їх еквівалентами. Так, слово " trade",на відміну відпериферійних термінів торгівлі, має ширший спектрсполучуваності, та є більш вживаним, про що свідчать результати проведеногодослідження.
Висновки
Матеріал,викладений в даному дослідженні, дозволяє зробити висновок, що торгівельнатермінологія — це функціонуюча цілісна система, розвиток якої в значній мірізумовлений системою понять даної науки.
Багато вченихзаймаються проблемою визначення терміна. Їхня думка щодо питання «що такетермін?» не є одностайною. У сучасній лінгвістичній науці точутьсядискусії щодо визначення поняття «термін». Подвійна природа терміна — його співвіднесеність з понятійною системою даної науки і залежність відзагальномовної системи, проявляється в парадигматичних і синтагматичниххарактеристиках терміна.
На основідослідження ми визначаємо поняття термін як окреме слово чи утворення на базііменникового підрядного словосполучення, яке позначає професійне поняття іпризначене для задоволення специфічних потреб спілкування в галузі певноїпрофесії.
Ми стверджуємо, щосистемність є однією з найбільш важливих умов існування терміну. Термін можеіснувати лише як елемент терміносистеми, якщо під останньою розуміютьвпорядковану сукупність термінів, адекватно виражаючих систему понять теорії,що описує спеціальну сферу людських знань чи діяльності. Об’єктом нашогодослідження була комерційна терміносистема.
Терміни торгівлісучасної англійської мови утворюють терміносистему, яка є досить молодою впорівнянні з іншими, а тому ще не є остаточно дослідженою. Терміни торгівлімають свої характерні риси, які їх відрізняють від термінів інших систем.
Таким чином,системність — це основоположна властивість комерційної термінології, необхіднане тільки для її існування, але і для динамічного функціонування системи вякості цілісної структурно-семантичної організації.
Понятійне тасемантичне поля комерційної термінології мають чітко організовану структуру, анаведені схеми показують з яких компонентів вони складаються. Аналіз цих полівдає змогу зрозуміти співвідношення між ними і те місце, яке займає дана термінологіяв системі англійської мови.
На основікомпонентного аналізу термінів «торгівлі» було встановлено ядро тапериферію лексико-семантичного поля термінів «торгівлі». Дослідженовикористання термінів торгівлі у авторському дискурсі та встановлено кореляціюсемантичних компонентів периферійних термінів.
Термін «торгівля»у художньому творі «Фінансист» позначається такими лексемами якtrade, commerce, truck, swap та їх еквівалентами. Слово «trade» становитьядро термінів торгівлі і є загальновживаним на позначення сукупності процесівкупівлі-продажу. Такі терміни як barter, commerce, truck, traffic, swap,складають периферію термінів торгівлі. Так, слово «trade», на відмінувідпериферійних термінів торгівлі, має ширший спектрсполучуваності, та є більш вживаним, про що свідчать результати проведеногодослідження.
Бібліографія
1. Анисимова А.Г. К вопросу о системности втерминологии на материалах искусственных словарей. Вест. Моск. ун-та. Сер.9. Филология,№6, 1993, с.34-39.
2. Арнольд И.В. Семантическая структура слова иметодика ее исследования — Ленинград, 1996. С.50-55
3. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов.М. сов.энцыкл., 1966 с 430
4. Винокур Г.О. О некоторых явлениях словообразованияв терминологии, — M., 1939.
5. Вовк Л. «Економічний термін та види йогоінформативності» у зб. тез доповідей "Іноземні мови сьогодні ізавтра, — Тернопіль.: Вид-во Тернопільського ун-ту, 1999. — 152 с.
6. Гальчинський А.С. Основи економічної теорії, — К.: Вищашкола, 1977. — 253с.
7. Головин Б.Н. Основы культуры речи. — М., 1980. — 319с.
8. Городецкий Б.Ю. Термін і його лінгвістичнівластивості. — В журн. Структурна і прикладна лінгвістика, №2, в.3, 1987, с — 54-62.
9. Гринштейн А.С. Понятие и термины морфологиисовременного английского языка в лингводидактическом освещении // Дис… канд. филол.наук, М., 1988. — 18с.
10. Гутирик О.І. Англійська термінологія маркетингу: Автореф.дис… канд. філ. наук: 14.05.99/Київ. нац. ун-т-К., 1999-18с.
11. Гутиряк О. Т Семантична продуктивність англійськихтермінів маркетингу — Науковий вісник ЧНУ. Чернівці, 2000 с.123-131
12. Даниленко В.П. Тенденции развития современнойнаучно-техничной терминологии. — Волгоград, 1988, с.4-16.
13. Даниленко В.П. Лингвистические требования кстандартизуемой терминологии. // Терминология и норма.М., 1972. — 120с.
14. Даниленко В.П. Русская терминология. M., 1977. — 185с.
15. Дуда О.І. Процеси Термінологізації в сучаснійанглійській мові: Автореф. дис… канд. філ, наук: 24.02.01/Київ. нац. ун-т-К.,2001. — 18с.
16. Дьяков А.С. Деякі особливості термінологічногопланування в англ, нім і рос мовах — Науковий вісник УНУ, Чернівці 2000, — С.91-95
17. Д'яков А.С., Кияк Т.Р., Куделько З. Б, Основитермінотворення: семантичні та соціолінгвістичні аспекти. — К.: Вид. дім «KMAcademia», 2000,-103с.
18. Д'яков А.С., Кияк Т.Р., Куделько З.Б. Основитермінотворення. — К., 2000, — 216с.
19. Заботкина В.И. Новая лексика в современноманглийском языке — Москва, 1989.124 с.
20. Канделаки Т. Л, Значение терминов и системызначений научно-технических терминологий. — В кн.: Проблемы языка науки итехники. — М.: Наука, 1970, с.59-82.
21. Квитко Г.С. Термін в науковому документі. — Львів,1976. — 96с.
22. Кияк Т.Р. Лингвистические аспекты терминоведения,Киев, 1989, — с.87-110.
23. КиякТ.Р. Лингвистические аспектытерминовєдения. — К., 1989,-103с.
24. Кияк Т.Р. Лингвистический аспект терминоведения — Киев:УМК ВО, 1979.103 с.
25. Кузькин Н.П. К вопросу о сущности термина // Вести.Ленингр. гос. унта. Сер. история языка, лит. 1962. Вып.4, №20. -168
26. Лингвистические проблемы научно-техническойтерминологии. — Ред. кол., гол. Бархударов С.Г., М., 1970, 230 с.
27. Лотка A. M. Англомовна термінологіяфінансово-економічних взаємин: Автореф. дис… канд. філ. наук: 21.04.00/Київ. нац.ун-т-К., 2000. — 16 с.
28. Лотка О.М. Семантичні транспозиціїфінансово-економічної термінології. — Науковий вісник УНУ, 2000. — С.25-30
29. Лотте Д.С. Основы построения научно-техническойтерминологии.М., 1961, 182с.
30. Малиновская И.В. Экономическая терминология ванглийском языке; Автореф. дис… канд. фил. наук: 19.05.84/Моск. нац. ун-т-М.,1984. — 19с.
31. Моисеeв А.И. О языковой природе термина // Лингвистическиевопросы научно-технической терминологии.М., 1992 — 170с.
32. Моісеєв A.I. Різновиди термінів і їх семантичніособливості. — М., 1975.
33. Oвчаренко В.И. Концептуальная, семантическая исемиотическая целостность термина. — В кн.; Лингвистические проблемынаучно-технической терминологии.М., 1970, 135-144 с.
34. Охомуш К.А. Із спостережень над деякимисоціально-економічними термінами // Вопросы прикладной лингвистики, вып.2. — Д.,1980. — С.49-55
35. Панько Т.І. Від терміна до системи. — Львів, 1979.- 160с.
36. Прач В.П. Семантичні процеси термінологізації // іноземнаФіл-гія, вип.84, 1986. — С.25-30
37. Реформатский А.А. Что такое термины и терминология.- В кн.: Вопросы терминологии., М., 1961, с.10-28.
38. Реформатский А.А. Термин как член лексическойсистемы языка // Проблемы структурной лингвистики, 1967. — С.78-86
39. Цагалова Р.С. Лексико-семантическиеособенностиполитико-экономической терминологии. Изд. Моск. ун-та, 1985, 216 с.
40. Шелов С.Д. Номенклатура и терминология. В кн.: Русскиеязыкознания. в.8.К., 1984, с.5-22.
41. Щур Т.С. Теории полей в лингвистике, — М.: Высшаяшкола, 1974. — 312с.
Лексикографічні Джерела
42. Hornby A. S, Oxford Advanced Learner's Dictionaryof Current English, ' Москва: Русский язык, 1982 с 768 р.
43. Macmillan Dictionary
44. New Webster's Expanded Dictionary. — P. S.I. — Associates,Inc. Miami, Florida, USA, 1992.382 p.
45. Tuck Allene, Ashby M,, Oxford Dictionary оfBusiness English. Oxford University Press, 1994.491 p.
46. Zhollaya L. R, Lubimtsev S N.russian — EnglishPhrasebook on Foreign Economic Relations. — Moscow: Russian Language, 1993.117p.
47. Гальперин И.Р. Большой англо-русский словарь,Москва. Русский язык 1977, 1725 р.
48. New Webster's Dictionary and Thesaurus of theEnglish Language. Lexicon Publications, Inc. — Danbury, CT Revised and updated,1993. — 1148р.
49. Кларк П.М. Українсько-англійський словникбізнесових термінів, — Центр по вивченню іноземних мов Саскачаванського ун-ту,1979. — 272с.
Додатки
Додаток 1
Semanticcomponents of the word «trade»
Buying/Selling
bartering
commerce
purchase
/sale
dealing
bargain
exchange
swap
business
transaction Webster's New World Dictionary + + + + + + + + + Webster's New Collegiate Dictionary + + + + + + + Oxford Dictionary of Current English + + + + + Oxford Advanced Learner's Encyclopedic Dictionary + + + New Webster's Dictionary and Thesaurus + + + + + Macmillan English Dictionary + + + Oxford Advanced Learner's Dictionary + + + Collins English Dictionary + + + + + Concise Oxford Dictionary + + + + Longman Dictionary of Contemporary English + + + +
Додаток 2
Glossary
Ad valorem: An ad valorem duty (tariff, charge, and so on) is based on the valueof the dutiable item and expressed in percentage terms.
AggregateMeasure of Support: Measure of the total support givento an activity as a result of policies such as production subsidies and marketprice support policies.
Anti dumping: Trade policy used by importing governments to counteract dumping, forexample by imposing duties or negotiating price increases.
Capacity-building:In trade context, activities supported by the donorcommunity aimed at strengthening the ability of stakeholders in developingcountries to develop national trade policy.
Cartel: Arrangement between firms to control a market — for example, to fixprices or limit competition between members of the cartel.
Ceiling binding: Often used to describe a situation where there is a large differencebetween the tariff that is actually applied and the level at which the tariffis bound. .
CompensatoryAdjustment: Measure taken, after withdrawing of a (tariffor other) concession, to compensate for such withdrawal.
Competitionpolicy: Legislation and regulations designed toprotect and stimulate competition in markets by outlawing anticompetitivebusiness practices such as cartels, market sharing or price fixing.
Contestability: A market is contestable if new suppliers can enter it easily.
ContingentProtection: Trade barriers that are imposed if certaincircumstances (contingencies) are met.
Copyright: Instrument to protect the right of authors of original works (print,audio, video, film, software) from unauthorized copying and use.
Counter trade: Form of barter committing the exporter to offset the value of hisexports, in whole or in part, by imports from his trading partner.
CountervailingDuty: Duty levied on imports of goods that havebenefited from production or export subsidies.
Customs Duty: Charge levied on imports and listed in importing country’s tariffschedules.
CustomsValuation: Establishment, according to definedcriteria, of the value of goods for the purpose of levying ad valorem customsduties on their importation.
Decoupling: Action to ensure that subsidies to producers (usually farmers) areunrelated to production so as to provide no incentive to increase production.
Deepintegration: Inter-governmental cooperation indesigning and applying domestic policies such as taxes, health and safetyregulations, and environmental standards.
DeficiencyPayment: Direct monetary payment by government toproducers to compensate for the difference between the market price of a goodand a higher guaranteed price for that good.
Degressivity: Mechanism to ensure that the application of a measure graduallybecomes less severe over time.
Dumping: A form of price discrimination by which the export price of theproduct exported from one country to another is less than the comparable price.
Economic needstest: Measure requiring a demonstration that an import(of goods, but more usually, natural service providers) cannot be satisfied bylocal producers or service providers.
Effective Rateof Protection: A measure of the protection afforded byan import restriction calculated as a percentage of the value added in theproduct concerned.
Escape Clause: Clause in a legal text allowing temporary derogation from itsprovisions under certain specified emergency conditions.
ExchangeControl: Restrictions imposed by a government orcentral bank over the holding, sale, or purchase of foreign exchange.
Exhaustion: Policy stance of a country regarding parallel imports of goodsprotected under intellectual property rights.
ExportProcessing Zone: A designated area or region in whichfirms can import duty-free as long as the imports are used as inputs into theproduction of exports.
Exportpromotion: A strategy foreconomic development that emphasizes support for exports through removal ofanti-export biases created by policy.
Externality: Occurs when the action of one agent (person, firm, government) affectsdirectly other agents, making them better or worse off.
Fast track. A procedure under which the U. S. Congress agrees to considerimplementing legislation for international trade agreements on an ‘up or down"basis, that is, gives up its right to propose amendments.
Foreign tradezone: An area within acountry where imported goods can be stored or processed without being subjectto import duty.
FormulaApproach: Method of negotiating down tariffs or otherbarriers to trade by applying a general rule (formula).
Free on board (f.o. b): The price of a traded good including its valueand the costs associated with loading it on a ship or aircraft.
Free-Trade Area: A group of countries in which the tariffs and other barriers areeliminated on substantially all trade between them.
Geographicalindication: Measure aimed to protect the reputationfor quality of goods originating in a particular geographic location bylimiting the use of distinctive place names or regional appellations to goodsactually produced in those locations.
GovernmentProcurement: Purchasing, leasing, rental, or hirepurchasing by government entities or agencies.
Graduation: Concept linking the rights and obligations of a developing country toits level of development.
GrandfatherClause: A clause exempting signatories from certaintreaty obligations for legislation or regulations that were adopted beforeaccession to the treaty and that are inconsistent with the treaty.
Impairment: Damage to, or weakening of, benefits accruing under contractualrights and obligations.
ImportSubstitution: Theory of and approach to developmentthat focuses on providing domestic substitutes for all imported manufacturesvia trade protection and various types of industrial policies.
Infant Industry: Infant industry arguments suggest that new (non-traditional) industriesmust be protected from import competition while they are establishingthemselves.
Intra-industrytrade: Trade in which a country both exports andimports goods that are classified to be in the same industry.
Labeling: Requirement, either mandatory or voluntary, to specify whether aproduct satisfies certain conditions relating to the process by which it wasproduced.
Licensing (ofimports or exports): Practice requiring approval to begranted by the relevant government authority, or by a body designated by suchauthority, as a prior condition to importing or exporting.
Linking Scheme: An import licensing requirement that forces an importer to purchasespecified amounts of the same type of product from domestic producers beforethey can apply for import licenses.
Market Access: Refers to the conditions under which imports compete withdomestically produced substitutes.
Matching grant: Subsidy that is conditional on a co-payment or contribution by anindustry or enterprise.
Markup: A measure of the difference between unit price of a good and itsmarginal cost of production.
MutualRecognition. The acceptance by one country of anothercountry's certification that a product has satisfied a product standard.
NationalTreatment: Principle that foreign goods, services, andpersons (investors), once they have entered a country and satisfied anyformalities that are required, are treated in exactly the same way as nationalgoods, services or persons.
Necessity test: Procedure to determine whether a policy restricting trade isnecessary to achieve the objective that the measure is intended to attain.
Negative list: In an international agreement, a list of those items, entities,products, etc. to which the agreement will not apply, the commitmentbeing to apply the agreement to everything else.
Nominal rate ofprotection: The proportion by which the (tariff-inclusive)internal price of an import exceeds the border or world price.
Noneconomicobjective: Describes situations where a policyobjective is other than the efficient allocation of resources.
Nontariffbarrier: A catch-all phrase describing barriers tointernational trade other than the tariffs.
Nontariffmeasure: Any government action with a potential effecton the value, volume, or direction of trade.
Normal Value: Price charged by an exporting firm in its home market.
OffsetRequirement: Requirement, stipulated by theauthorities of the importing country, that exporters to that country compensatefor their exports by.
Origin Rule: Criterion for establishing the country of origin of a product.
Parallelimports: Trade that is made possible when a good thatis protected under intellectual property provisions (patents, copyrights) issold in different countries for different prices.
Para Tariff: Charges on imports that act as a tariff but are not included incountry’s tariff schedule.
Partial EquilibriumAnalysis: The study of one market in isolation,assuming that anything that happens in it does not materially affect any othermarket.
Patent: A right granted to its owner to exclude all others from making,selling, importing or using the product or process described in the patent fora fixed period of time.
Positive List: In an international agreement, a list of those items, entities,products, etc. to which the agreement will apply, with no commitment toapply the agreement to anything else.
Predatorypricing: Action by a firm to lower prices so much thatrival firms are driven out of business, after which the firm raises pricesagain to exploit the resulting monopoly power.
Preshipmentinspection: Mechanism under which goods are inspectedand certified in the country of origin by specialized inspection agencies orfirms.
Pricediscrimination: The practice of charging differentcustomers different prices for the same good in order to exploit theirdifferent degrees of enthusiasm for it.
Price undertaking: Commitment by an exporter to either raise prices or reduce sales in amarket as a way of settling an antidumping suit brought by import-competingdomestic firms.
Producersupport estimate: A measure of the aggregate value ofthe gross transfers from consumers and taxpayers to farmers due to policymeasures.
Protocol ofAccession: Legal document recording the conditions andobligations under which a country accedes to an international agreement ororganization.
Quota rent: The economic rent received by the holder of a right to import under aquota.
Real exchangerate: The nominal exchange rate adjusted for inflation.
Rent-Seeking: Refers to activities that use resources to obtain incomes throughtransfers but which do not increase national income.
Retaliation: Imposition of a trade barrier in response to another country increasingits level of trade restrictions.
Rollback: The phasing out of measures inconsistent with the provisions of anagreement.
Selectivity: Application of a rule, regulation, or trade action on adiscriminatory basis to certain countries.
Shallowintegration: Reduction or elimination of borderbarriers to trade.
Specific tariff: A specific duty (tariff, import tax) expressed in terms of a fixedamount per unit of the dutiable item.
Specificity: A policy measure that applies to one or a subset of enterprises orindustries as opposed to all industries.
Standard: Rule, regulation or procedure specifying characteristics that must bemet by a product (such as dimensions, quality, performance, or safety).
State Trading: Trade by a government agency or enterprise or by an enterprise towhich the government has granted exclusive or special privileges in respect ofinternational trade.
Standstill: A commitment not to take any new trade restrictive or distortingmeasure.
Strategic tradepolicy: The use of trade policies to alter the outcomeof international competition in a country's favor, usually by allowing itsfirms to capture a larger share of industry profits.
StructuralAdjustment: Process of reallocating resources andchanging the structure of production and employment of a national economy toreflect changing economic policies or trading conditions.
Subsidy: Assistance granted by government to the production, manufacture orexport of specific goods, and taking the form either of direct payments, suchas grants or loans (also see Bounty), or of measures having equivalent effect,such as guarantees, operational or support services or facilities, and fiscalincentives.
Sunset clause: Provision in a legal instrument limiting the duration of validity ofa particular measure or policy.
TariffEquivalent: Measure of the protective effect of an NTB-thetariff that would have the exact same effect on imports as the NTB.
TariffEscalation: Occurs if the tariff increases as a goodbecomes more processed.
Tariff Peaks: Tariffs that are particularly high, often defined as rates thatexceed the average nominal tariff by a factor of more than three.
TechnicalRegulation: A mandatory requirement or standardspecifying the characteristics that an imported product must meet.
TemporaryAdmission: Customs regime under which firms may importintermediates duty free if use in export production, and are required todocument ex post that imports have been used for this purpose.
Terms of Trade:The price of a country's exports relative to the priceof its imports.
Total factorproductivity (TFP): A measure of the output of anindustry or economy relative to its inputs. of this measure.
Trade capacity: The supply-side ability (capacity) of a country to benefit from theopportunities offered by the world market and MFN or preferential access tomarkets.
Trade creation: Occurs when liberalization results in imports displacing lessefficient local production and/or expanding consumption that was previouslythwarted by artificially high prices due to protection.
Trade diversion: Occurs when a trade reform discriminates between different tradingpartners and a less efficient (higher cost) source displaces a more efficient (lowercost) one.
Tradeintegration: Process of reducing barriers to trade andincreasing participation in the international economy through trade.
Trademark: Distinctive mark or name to identify a product, service or company.
TransactionValue: Used for customs valuation purposes-the priceof a good actually paid or payable.
Transparency: Clarity, openness, predictability and comprehensibility (used inregard to individual trade-related regulations and operation of institutions).
Value added: The value of output minus the value of all inputs used in production.
Variable Levy: Variable import charge that brings the import price of a good intoline with or above a decreed internal price to protect domestic production fromimport competition.
VoluntaryExport Restraint: Informal agreement between anexporter and an importer, whereby the former agrees to limit exports of aspecified good to avoid dislocation of the industry in, and possible impositionof mandatory restrictions by, the importing country.
Waiver: Authorized deviation from a previously undertaken and legally bindingobligation.