ДЕРЖАВНИЙВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»
МІНІСТЕРСТВООСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КАФЕДРАРОМАНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ
“До захисту допущено”
зав. кафедрою
___________________
(підпис)
“___”__________200 р.
(дата)
ЛАВРЕНКОНадія Вікторівна
(група3527 – 201 ісп.)
КУРСОВАРОБОТА
ПОЛІСЕМІЯІСПАНСЬКИХ СЛІВ ЯК ЕКОНОМІЧНИЙ ЗАСІБ ВІДТВОРЕННЯ РЕАЛЬНОГО СВІТУ У МОВІ
Спеціальність3527 – 201 іспанська мова та література
6.03.05.02– ісп.
Науковий керівник–
к.філол.н., доц.
Н.О. Стрюкова
Запоріжжя– 2009
ЗМІСТ
лінгвістичнийполісемія омонімія лексикологія
Вступ
Pозділ1. Наукове трактування понять лексичне значення та полісемія
Розділ 2. Способи виникнення полісемії в системілексикології
2.1. Полісемія та проблема виявлення основногозначення слова
2.2. Співвідношення полісемії, багатозначності танеоднозначності слова.
Види неоднозначності
2.3. Способи виявлення багатозначності
Розділ 3. Співвідношення лінгвістичних понятьполісемія та омонімія
Розділ 4. Вживання полісеміїв різних аспектах мови
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Проблематикаполісемії набуває останнім часом дедалі більшої актуальності. Визначення йвиділення основного (головного) значення, як і взагалі лексико-семантичнихваріантів слова, є однією з найважливіших і найскладніших проблем. За останні20 років однією із складової в дослідженнях лінгвістики була зміна парадигми, перенесенняцентра семантичної теорії з синонімів, що було базовим в категорії семантики в60-70-ті роки, на полісемію. Багато робіт присвячених опису багатозначниходиниць, що використовували когнітивний метод дослідження. Саме завдяки М.Бреалю почалосьпоглиблене вивчення такого явища як полісемія, вивчення закономірностейсемантичних відношень між мовними одиницями. Говорячи про вивчення лексичноїсемантики слова, важливо відмітити таких великих семасіологів минулого, як Г. Пауля,В.Вундта, які встановили логічні та асоціативні тенденції перенесень значеньслів.
Серед іспанськихдослівників величезних вклад у розвиток полісемії зробила Марія Долорес МуньосНунес. Саме вона досліджувала та вивчала явище полісемії в різних аспектах.Багато робіт було присвячено вивченню співвідношення та виявлення різниці міжполісемією, омонімією та синонімією.
Серед вітчизнянихнауковців треба відмітити таких дослідників як В.С. Виноградов, А.А. Уфімцева,О.С. Ахманова, та інші.
Загалом, не маєсумніву, що полісемія (багатозначність) є суттєва якість мови, що є виконаннямосновних його функцій — когнітивна, комунікативна та поетична. Без сумнівубагато аспектів з неоднозначності полісемії залишилися невирішеними. Тож можнастверджувати, що це питання набуває великої актуальності в наш час.
Об’єктомдослідження цієї роботи є економічний засіб відтворення полісемії реальногосвіту у мові, предметом ж виявляє собою полісемію, як семантичне явище.
Головною метоюцієї роботи є виявлення загального значення про полісемію як економічний засіб,співвідношення полісемії та омонімії, широко значності та полісемії, а такожрізниця між ними. Серед важливих задач роботи є науково обґрунтуватиособливості полісемії, її роль у повсякденному житті та науковому, її роль вскладностях перекладу. Методи, що використовувалися: описовий, порівняльний таконтрастний.
Головнимзавданням проведеної роботи є закріплення та поглиблення знань за вказаноютемою, систематизація та розширення знань в цій галузі, ознайомлення з різними поглядамирізних дослідників, як вітчизняних так і зарубіжних.
Логікадослідження зумовила структуру курсової роботи: вступ, 4 розділи, висновки,список використаних джерел із 30 найменувань. Загальний обсяг 26 сторінок.
Розділ1. Наукове трактування понять лексичне значення таполісемія
Саме у слові та вйого лексичному значенні зберігається увесь досвід носія цієї мови [ 28, c. 17].
Як стверджує АннаАнфілофівна Уфімцева лексичне значення – це поняття слова, що має своїдодаткові семантичні та експресивні відтінки [ 28, c. 14 ].
Також лексичнезначення – це сенс змісту слова, як стверджує Венедикт Степанович Виноградов.Можна зробити висновок, що лексичне значення це інформативний зміст слова, щосформований на основі поняття, що відображає у свідомості носія мови предметипевного класу; це сукупність лексико-граматичних варіантів слова [ 13, c. 243].
Також лексичнезначення це сукупність уявлень, що викликає це слово в певному випадку.
Одне з головнихпроблем полісемії, що такі слова приховують головне значення та кількістьполісемічних слів ускладнюють процес виявлення цих слів з центральнимзначенням.
З XIX століття існувало дві основні ідеї:перша, що значення слів залежать від різних ситуацій, мається на увазі контекстабо будь яка комунікативна ситуація; друга, що нове значення може бутиеквівалентом іншого нового значення [ 2, c. 92].
Саме поняттяполісемія (багатозначність) з’явилось на багато раніше ніж саме поняття наукисемасіологія (наука про значення слова).
Здатність словамати не одне, а декілька значень називається багатозначністю або полісемією (гр.polýsēmos – багатозначний), а слово називається багатозначним [ 24, c. 114].
О.С. Ахмановасхиляється до такого визначення полісемії :
Полісемія (гр. poly — багато, sema — значення ) – це наявність у тежсамому слові декілька пов’язаних між собою значень, які зазвичай виникають врезультаті видозміни та розвитку первинного значення слова [ 7, c. 96 ] .
Але деякі вченнявважають причину виникнення полісемія, в першу чергу, в емоційномувідображенні, а вже потім в обумовленому значені слова. До цієї думки схилялисятакі вчені: Г. Шпербер, К. Ердман, Е. Велландр.
Саме Шпербер висунувідею «емоційних комплексів». І це явище передбачає дослідження слова в йогосинтагматичному аспекті. Але не всі лінгвісти розділяли думку про існуванняполісемії взагалі. А.А. Потебня заперечував існування такого явища як полісеміяслів, так як він перебільшував роль та вплив мови на мислення.
Треба зауважитипогляд Д.Н. Шмелева, який стверджував, що полісемія – це семантична єдність,яка існує між значенням одного теж самого слова, та що складається на базізагальних семантичних асоціацій (метафоричних, метонімічних та інших переносів).Внаслідок цього було виявлено, що змістові зв’язки слова і формують семантичнуструктуру полісемантичного словa.[ 18, c. 56 ].
Різні значенняодного теж самого слова виявляються не зразу, а в процесі тривалого історичногорозвитку мови. Так в процесі розвитку мови слово може придбати нове значення,мається на увазі, що може розширювати свою номінативну функцію. Також можез’явитися і зворотній процес — звуження значення. З цього бачимо, що розширенняабо звуження змістової частини слова обумовлюється зміною зв’язків внутрішньогозначення одного з слів і є результатом семантичних перетворень словарногоскладу, що спонукало розвиток мови. Суттєву роль має і мовна ситуація в якупотрапляє слово, контекстуальне середовище.
Полісемія граєважливу роль в зміненні значення. Присутність полісемії та її розвиток вказуєна те, що мова розвивається. Вивчення полісемії стає актуальною темою, так якце важливий пункт в вивченні іноземної мови та в розумінні менталітету іншихнародів. Полісемія це процес перетворень значень та поява нових значень вбезперервно розвиваючий системі лексикології [ 2, c. 100 ].
Розділ 2. Способивиникнення полісемії в системі лексикології
Полісемія як однаіз складових системи лексикології має свої компоненти та свої способивиникнення, як вже зафіксовані в її системі.
Вирізняють п’ятьспособів в невизначеності полісемії, як базові шляхи людської мови:
· Змінавживання. Слова мають різне значення в залежності від контексту. Є слова, щоналежать для опису людини (apto, diestro, adecuada, propio, experto), для опису предметів ( fácil de manejar, bello, ajustado), поведінки ( decoroso, magnánimo, generoso), розміру ( mediano, grande, amplio), але вони вживаються в іншихситуаціях та змінюють свій відтінок, що залежить від контексту [ 14, c. 67].
· Спеціалізація.Згідно з Бреалем в професійній спеціалізації вживаються слова із-зповсякденного життя. Тобто ці слова не втрачають своє значення, а навпаки,розширюють. Деякі слова в загальні лексиці набувають нове значення, яке можемати інше значення та функцію в будь якій сфері діяльності людини [ 17, c. 99]. Наприклад:
Acción – в юридичному словнику має значення«позов», в граматиці acción verbal – реалізація дієслівного феномена, векономіці – це частина капіталу анонімної компанії, але ж загальне значенняцього слова «дія».
· Переноснезначення слова, що відбувається шляхом метафори та метафоричних перетворень [ 9, c. 159].
· Семантичнезапозичення або впив іноземних мов, де дві мови мають тісний контакт, наприкладміж французкою та іспанською, італійською та іспанською мовами (в сферікулінарії, пізнавальної діяльності та інших сферах).
· МаріяДолорес Муньос додала ще один спосіб виникнення полісемії у мові. Вона зазначилаце явище як « нейтралізація» [ 4, c. 251].
В.С. Виноградоввважає, що велика кількість значень в слові виникли за допомогою тропів. Вінвиділяє такі тропи як:
· Метафора(metáfora) — перенесення якоїсь якості одногооб’єкта на інший, що відбувається на основі схожості між цими предметами [ 13, c. 30]. Згідно з цього ствердженняможна виділити такі різновиди схожості:
- Схожістьза ознаками ( за формою, зовнішні характеристики, їх звучання і т.д.). Перенесенняназв неживої природи на властивості, якості та дії живих істот.
- Схожістьза емоційним характером.
- Схожість зафункціями.
Багато лінгвістівсхиляються до такої класифікації метафори, яку ще науковці називають «структура метафори». Тож розрізняють :
- Звичайнуметафору (вживання фігурального значення слів) [ 20, c. 17]. Наприклад: Yo estaba contigo en el trigalamarillo y ondeante, goteado todo de sangre de amapolas (Jiménez). Тут слово «sangre» (кров) вживаєтьсяметафорично для того, щоб підкреслити червоний колір «amapolas» (маків).
- Якщо вреченні присутні два чи три слова з фігуральним значенням, то така метафораназивається складною [ 20,c. 18]. Наприклад:El paisajeverde nada en la lumbrarada florida y soñolienta, y en el azul limpioque encuadra el muro astroso suena dejada y dulce una campanada (Jiménez).В цьому реченніслово «nada» має значення «flota» (флот, повітряний флот), «muro astroso» має значення «cielo» (небо).
- Слова, щомають алегоричний відтінок, то таку метафору називають алегоричною [ 20, c. 16]. Наприклад: La noche traía la lengua fuera(Asturias).
· Метонімія(metonimia) – це, коли перенесеннявідбувається на основі суміжності. Цей троп також спирається на певні критеріїта поділяється: за формою та змістом, за матеріалом, за дією та його результатом,за частинами та цілим і т.д. Метонімія, що спирається на зв'язок між цілим тачастиною та навпаки, має свою назву — синекдоха. Це один з найпоширенішихрізновидів метонімії, яке часто використовується в літературних творах тарізними письменниками з метою прикрасити своє літературне слово [ 26, с. 53].
В.С. Виноградов,на відмінну від інших лінгвістів, вказує у своїй роботі, що треба розрізнятипоняття полісемія та «широзначність», термін «широкозначність» він називаєєврисемією [ 13, с. 33].
· Виникненнянового значення шляхом семантичного стягнення [ 29, с.76]. Лексикабудь-якої мови збільшується. «Старі» слова розвивають нові значення, значення«старих» та «нових» слів співвідносяться, переосмислюються та взаємозамінюються. Окремі слова, які традиційно в реченні потребують доповненняіншими слова, у мові вживаються самостійно, і це пов’язане з виникненням в нихнового значення.
Наприклад:
Últimamentea gracias de los esfuerzos comunes obtuvieron éxito en las relacionesinternacionales desde los conflictos hasta el alivio. Tenemos quedesarollar el proceso del alivio de la tirantez internacional.
Слово alivioнабуває нового значення (стабілізація міжнародних відносин), а не тільки поняття «пом’якшення». Цейпроцес відбувається завдяки семантико-синтаксичному стягненню словосполучення alivio de la tirantez internacional.
Згідно з думкою О.С.Терещенка до семантико-синтаксичногостягнення входить також таке поняття як «включення». Поняття включеннявизначається, як стверджує О.С. Терещенко, поширення значення слова, якездійснюється завдяки семантики іншого слова [ 30, с. 77].
Можна зробитивисновок, що в полісемічному слові не всі значення однорідні та однотипні.Кожне з цих понять має свої лексико-граматичні відтінки або особливості, своїспособи та шляхи появи, свою специфіку вживання в мові носіями.
На цьому прикладіми бачимо, що полісемія виступає не лише як багатозначне явище, але як іекономічній засіб відтворення реального світу у мові.
2.1 Полісеміята проблема виявлення основного значення слова
Полісемічне явищеслова викликає багато проблем, пов’язаних з визначенням головного значення слова.Але лінгвісти (В.В. Виноградов, М.Д. Капатрук) виділяють деякі підходи виявлення основного та центральногозначення слова. Насамперед основне значення слова це те, що об’єднує у собімайже всі та решту його значення; це те значення яке несе в собі всенавантаження, роль та ідею слова. Основним значенням вважається те, що невизначається контекстом та не залежить від контексту [ 21, с. 76].
Семантичний зв’язок між головним значенням полісемічногослова та рештою його значень не однорідна. Лінгвісти вважають, що найтіснішийзв'язок відбувається між основним значенням та іншим значенням окремо, так якосновне значення полісемічного слова вважається універсальним та семантичнимцентром усіх значень. Тож «по відношенню до основного номінативного значеннявсі інші значення … в слові є похідними» [ 12, с. 14].
«Центральнезначення» — це семантичне явище, яке присутнє в усіх полісемічних ланцюгах.Першим кроком в аналізі полісемічних ланцюгів – це визначити структуруполісемічного ряду. Серед цього ряду визначається головне значення слова згідноз загальною лексикою. Завдяки визначенню головного значення стає можливимвстановити відношення між «центральним значенням» та іншими. Поява великоїкількості інших значень підтверджує контекстуальне правило, в якомустверджується, що залежно від контексту визначається те чи інше значення слова [ 2, с. 100].
Але проблемаполягає в тому, що словник переповнені полісемічними значеннями. Ця великакількість значень стає перешкодою та ускладнює процес пошуку « центральногозначення» [ 27, с. 68].
Та можна зробитивисновок, що чим тісніший зв'язок головного значення слова з другоряднимзначенням, тим сильніший його зв'язок з рештою значень. Та навпаки, чимслабкіший зв'язок із семантичним центром слова, тим стає слабкіший зв'язок ізрештою значень.
Для виявленняцього явища багато лінгвістів таких як М.Д. Капатрук, М.П. Муравицька, В.В. Левицькийвикористовували психолінгвістичні методи дослідження мови та слова, так як вжевідомо, що лексичне значення слова — це зміст слова, що відображається всвідомості людини та закріплює там уявлення про предмет, про його якості,властивості та явища та т.д. [ 15, с. 56].
2.2 Співвідношенняполісемії, багатозначності та неоднозначності слова. Види неоднозначності
Це питання маєвелике значення в дослідженні та розвитку лексикології та постає серед найголовніших питань.Рішення цієї проблеми допомогло б виділити чітке уявлення про те чи інше явище.Це б допомогло б виділити чітке уявлення про їхні фактичні межі, бо навітьсловники не дають відповідного тлумачення слів широкої семантики [ 22, с. 12].
Вперше хтозвернув увагу на два суміжних поняття — багатозначність та широке значення була- Н.Н. Амосова [ 7, с. 56].
В.Г. Гак, відомий мовознавець, теж займався цим питанням. Тількислова з широким значенням він називав слова з «недиференційованими значенням».Також В.Г. Гак стверджував, щобагатозначне слово перекладається на іншу мову різними словами, які залежатьвід контексту. Але не завжди ці варіанти перекладу свідчать про багатозначністьслова. Багатозначне слово має два або більше понять, а слово з широкимзначенням має одне поняття, яке настільки широке, що охоплює ряд інших понять. І ці поняття, колиперекладається на іншу мову, передаються різними словами та поняттями [ 15, с. 62 ].
Та складність прирозмежуванні цих двох явищ полягає у тому, що і широкозначні і полісемічніслова мають широку семантику, тобто вони спроможні значити різні предмети таявища навколишнього світу. Тобто ці два явища мають спільну рисуполіденотативність.
Та при виявленніспільної риси цих явищ, постає питання про їхню відмінність.
Слово широкоїсемантики має у своїй основі загальну та абстрактну рису, завдяки якої слововзаємодіє з предметами та явищами навколишнього світу. Та слід зауважити, що кругслів широкої семантики не має ніяких рамок та меж. Ще одне головне зауваження,що в слові широкої семантики переважає сигніфікативне значення надденотативним. Тільки контекст може виявити денотативне значення цих слів.
Що ж стосуєтьсябагатозначних слів (полісемічних), то число їх варіантів обмежене та вони маютьчітку організаційну ієрархію: з одно слова виходить інше – нове [ 11, с. 111].И.В. Арнольд відзначив, що кожний варіант може бути поясненим хоча б через однез інших значень [ 8, с. 13 ].
Н.Н. Амосова, вітчизняна дослідниця,зробила висновок:
· Слова зшироким значенням пов’язані з процесами узагальнення;
· Полісеміяслова – результат окремих метафоричних та метонімічних процесів [ 7, с. 87].
Ще требапідкреслити, що вживання слів широкої семантики не веде до перенесення значенняпід час зміни предметної відносності. Тобто значення слова широкої семантикиінваріантне, в той час коли полісемічне слово поділяється на лексико-семантичніваріанти [ 23, с. 62].
В.К. Колобаєв cтверджує, що «широке значення слова»не є тим самим поняттям що і «загальне поняття слова» ( під яким він має наувазі значення багатозначного слова) [ 22, с. 13]. Але не всі лінгвістподіляють таку думку: А.А. Уфімцева вважає, що в полісемічному слові не можливовиділити загальне поняття.
Якщопроаналізувати іспанське слово “burro” – віслюк, то ми побачимо, що поняття «широке значення слова» та «загальнезначення слова» не співпадають. Слово burro підходить до значення «тварина» та до значення «вперталюдина». Ми бачимо, що в даному прикладі присутнє не одне загальне значення, якце характерне для «широкозначного» слова, а декілька семантичних рис.
Розглянувши різніпогляди багатьох лінгвістів, можна зробити висновок: слова з широким значеннямта полісемія – це два різних явища та поняття, які мають між собою ряд аспектів,що вирізняють ці два явища одне від одного. Та не слід не звертати уваги на те,що ці два явища мають одну загальну рису. Вивчення цієї теми надалі буде мативелике значення для лексикології та лексикографії.
В загальнійлексикології та мовознавстві існує три терміни, що дуже близькі між собою.Лінгвісти виділяють такі: багатозначність, неоднозначність, полісемія. Термінбагатозначність має дуже широке значення; цей термін вказує на існування більшніж одного значення. Вважається, що термін полісемія є синонімом термінубагатозначність, і є елементом синонімічного ряду терміна багатозначність. Алетреба зауважити, що зазвичай під полісемією розуміють лексичну багатозначність,в той час коли, термін багатозначність не має таких обмежень. Такожполісемічним може бути лише одне слово, а багатозначним може бути як ісловосполучення так і ціле висловлювання. Тим самим можна вивести підсумок, щобагатозначність зближається з неоднозначність. Таким чином цей термін охоплюєсферу і полісемії і неоднозначності [ 19, с. 23].
Піднеоднозначністю розуміють наявність у мовного виразу чи тексту одночаснодекілька різних значень [ 19, с. 20]. Ці значення науковці поділяють на :
- Лексичнунеоднозначність;
- Синтаксичнунеоднозначність.
На думку Ю.Д. Апресянавирізняються такі види неоднозначності :
- Мовна;
- Мовленнєва.Та, що виникає в висловлюванні із-за непевних тих чи інших параметрів ситуації [ 25, с. 16].
Полісемічнанеоднозначність це проблема вираження багатозначності слів. Без сумніву багатоаспектів з неоднозначності полісемії залишилися невирішеними. Тож можнастверджувати, що це питання набуває великої актуальності в наш час.
Полісеміявиявляється в будь – якому словнику на різних рівнях слова. Неоднозначністьполісемії це таке лінгвістичне явище, яке враховує особливості певних речень,які мають численні явища. Тож такі явища є причиною появи такого явища якполісемія. Природа полісемії полягає в тому, що слово може втрачати абонабувати нові значення. Полісемія обумовлює багатозначність, що в свою чергуобумовлює неоднозначність. Виділяють такі види неоднозначності: відносна неоднозначністьта абсолютна неоднозначність [ 1, с. 310].
Неоднозначністьдозволяє розглядати речення з різних сторін та в різних ситуаціях і функціях.
Розрішенняпроблеми поняття «неоднозначності», багатозначності та полісемії на всіх рівняхє одної із найбільших проблем в аналізі текстів, що зберігає свою актуальністьі в наш час. Інколи схожі коспоненти між цими трьома елементами викликаютьускладнення в інтерпретації та розумінні текстів та слів.
2.3Способи виявлення багатозначності
Серед існуючих насьогоднішній день способів уявлення багатозначності, що приймаються різнимиавторами, маємо наступні:
· Ієрархічноупорядкований набір окремих значень (традиційні тлумачні словники і т.д.);
· Численністьсемантичної деривації ;
· Інваріант(загальне значення) та варіанти, що виявляються з нього;
· Значенняслова як набір семантичних компонентів, або компонентів тлумачення;
· Образ-схема,або схематичний образ (дозволяє виявляти значення слова та структура йогобагатозначності );
Серед принципівкогнітивного підходу до багатозначності треба зазначити наступні концепції явища багатозначність:
1. Всі мовніодиниці багатозначні;
2. Длябагатозначної одиниці не існує єдиного значення;
3. Значенняможна представити в формі схематичного образу;
4. Похіднізначення не можуть бути передбаченими головним значення, вони мотивованіголовним значенням, трансформаціями метафоричних переносів.
Рішення питанняопису багатозначності стає унаш час одним з найважливіших. Як стверджує А.А. Залізняк словникове уявленнябагатозначності слова не повинне намагатися виявити те, у якому виглядіінформація про багатозначність зберігається в свідомості мовця і те, як вонавикористовується [ 19, с. 33].
При цьому реальнефункціонування багатозначності мовної одиниці є результатом багатьох факторів.Щоб отримати адекватне уявлення про феномен треба мати в своєму розпорядженнідекілька різних його значень та способів опису цих значень. Таких способівповинно бути якнайменше два:
· Класичнийсловниковий — як список значень.
· Осмисленняцього списку – уявлення про те, як ця система значень зберігається в свідомостімовця та як використовується ним.
Розділ 3. Співвідношеннялінгвістичних понять полісемія та омонімія
Багато робіт присвячених проблемі виявлення різниціта схожості між двома лінгвістичними поняттями як омонімія та полісемія.
Омоніми (відгреч. honos – однаковий, onyma – ім’я); омонімія — це звуковий збігдвох або більше мовних одиниць. Існує: омонімія звукова, омонімія лексична,омонімія закінчень, омонімія фразеологізмів та т.д. [ 24, с. 51].
Полісемія можерозумітися як явище, в якому одне слово може мати два або більше різнихзначень, а омонімія як явище, де два або більше різних слів можуть бутиідентичними в звуковому аспекті [ 3, с.226].
Вирізняються такітипи омонімії: омоніми першого типу (лексичні омоніми), омоніми другого типу (морфологічні омоніми), та особливо складний випадок – це лексико-граматичніомоніми [ 24, с. 52].
Так, омонімія — це слова однокові за звучанням, за формою, але значення цих слів не пов’язаніодин з одним, не мають загальних семантичних ознак. Омоніми — це окремі,самостійні слова, слова-двійники [5, с. 246].
Складністьвідрізнення полісемія та омонімія полягає в тім, що в результаті розпадуполісемії утворюються лексичні омоніми. Але як стверджує М.М. Фалькович розпадполісемії та перехід полісемії в омонімію підтверджується утвореннямсамостійних словотворчих центрів, самостійних похідних рядів [ 29, с. 85].
З’явлення омонімівв тих випадках, коли поділ значень слова супроводжує утворення новихсловотворчих центрів, що не зв’язані між собою семантично. Головними шляхами утворення омонімів відбагатозначних слів вважають семантичні та словотворчі шляхи [ 16, с. 86].
У дослідженні проспіввідношення омонімії та полісемії науковці застосовують як метод структурноїлінгвістики, так і компонентний аналіз. Вітчизняна дослідниця Р.І. Болтянська зазначає,що: «… вивчення значення за компонентним аналізом показало, що як би далеко нерозійшлися значення багатозначного дієслова, вони не стають різнимисловами-омонімами, якщо у них є деякі спільні компоненти». «Слід зауважити, — пише автор, — що для збереження тотожності є спільність індивідуальних компонентів»[ 10, с. 7].
Б. Трнказапропонував критерії вирізнення омоніма, що основується на факті відсутностізв’язку значення, так званої проміжної ланки. Згідно з цим якщо ланка міжзначеннями випадає, зв'язок мотивування порушується, тоді і виникають дваомоніма, а якщо єдність проміжних зберігається перед нами полісемічне слово. Алеця теорія не витримує критики [10, с. 8].
Хулія Мірандавідмічає, що: «…якщо із значень двох слів з ідентичною зовнішньою формою неможе бути виведене інваріантне значення, то це нове слово – омонім». Омоніміята полісемія майже однакові явища. Їх різниця полягає у різних поглядах — синхронічному та діахронічному поглядах. Омонімія присутня в словах vaca y baca, також слово baca є словом полісемічним [3, с. 332].
Тож в підсумкахможна стверджувати, що об’эктивним критерієм диференціації омонімів ібагатозначних слів може бути тільки синтаксичний критерій, коли однозвучніслова по-різному вступають в словосполучення, потребують різного керування таін. Цей критерій прийнято за основний в дослідженні проблеми полісемії таомонімії.
Всі авториприходять до таких висновків:
- Омонімамиє слова, які належать до різних частин мови, хоч вони розвинулись з однієїлексеми і за лексичним значенням тісно зв’язані;
- Омонімамиє однозначні слова, що належать до тієї ж частини мови;
Як вважає Р.І. Болтанськапри вставленні меж між омонімією і полісемією необхідно виходити не з історіївиникнення одиниць, а з фактів їх співвідношення на даному етапі еволюції мови,тобто з факту наявності або відсутності між ними зв’язку значень [ 10, с. 6].
Розділ4. Вживання полісемії в різних аспектах мови
1. Економічнийзасіб відтворення навколишнього світу шляхом полісемічних значень:
Últimamente a gracias de los esfuerzos comunes obtuvieron éxito en las relaciones internacionalesdesde los conflictos hasta el alivio. Tenemos que desarollar el procesodel alivio de la tirantez internacional.
Слово alivioмає тут значення «пом’якшення» (семантичнестягнення).
2. Полісемія врізних частинах мови:
- Полісеміяіменників:
Слово mesa (стіл):
1. Меблі здерева чи з другого матеріалу, які тримаються на одній або на декількох ніжках( mueble de madera o de otra materia, sostenido por uno a varios pies);
2. Стіл:набір страв(mesa en que se come);
3. Іжа (comida);
4. Нічнийстолик (mesade noche).
Слово lengua (мова):
1. Органмови, що знаходиться в ротовій порожнині ( cuerpo carnoso en la boca);
2. Мованації (idioma de una nación);
3. Спосіб висловлювання( modoparticular de expresarse);
4. Ріднамова ( lenguamadre);
5. Жива мова( lengua viva);
6. Мертвамова (lemguamuerta);
7. Фігуральнезначення: казати, що хтось повинен помовчати (decir lo que debiera habercallado);
- Полісеміяв дієсловах:
Дієслово poner :
1. Поміститина місце (colocar en un sitio: poner la mano sobre la mesa );
2. Приготуватичи помістити якусь річ ( preparar o disponer algunas cosas: poner el puchero);
3. Затрачувати( tardar: pondremos dos horas en llegar);
4. Припускати( suponer: pongamos que no ha pasado nada);
5. Починатищось робити (causar: poner miedo);
6. Влаштовувати( instalar: poner un cuarto a una persona).
Дієслово llamar :
1. Називати,давати ім’я (llamar, nombrar);
2. Зватикогось (llamar );
3. Звати надопомогу (pedir socorro);
4. Скликати(invitar, convocar: convocar un congreso, una conferencia);
5. Мобілізувати(llamar a filas);
6. Викликатиспрагу (llamar sed);
7. Стукати вдвері (llamar a la puerta);
- Полісеміязустрічається також і в прикметниках:
Прикметник obscuro ( темний):
1. Колір ( color gris obscuro);
2. Захмарений,похмурий ( eldía obscuro);
3. Підозрілий( un asuntoobscuro);
4. Тінь ( obscuro mayor);
5. У темряві(a obscuras).
3.Метафоричнаструктура полісемічних слів:
Наприклад: El paisaje verde nada enla lumbrarada florida y soñolienta, y en el azul limpio que encuadra elmuro astroso suena dejada y dulce una campanada (Jiménez). В цьому реченні слово nada має значення flota (флот, повітряний флот), muro astroso має значення cielo (небо).
Yo estabacontigo en el trigal amarillo y ondeante, goteado todo de sangre de amapolas(Jiménez). Тут слово sangre(кров) вживається метафорично для того, щоб підкреслити червоний колір amapolas (маків).
La nochetraía la lengua fuera (Asturias).
Ala (крило птаха): також має значення:навіс (будівля), поля (шляпа), крило (літак).
Sol (сонце): сонячна сторона, красуня.
Verde (зелений): значення незрілий, юний,недосвідчений, вологий (дрова, деревина).
Político — політичний та політика.
4. Виявленняметонімії :
Lafábrica puede significar edificio, mas usada metonímicamente sepuede decir: Toda la fábricatomó parte activa en el subótnik. Слово fábrica вживається як частина від цілого, не сама фабрика вийшла, а робітники,що працюють на фабриці вийшли на суботник.
1. Назвапрофесії за аналогією процесу роботи:
a. El botones — людина, що працює в готелі,викликає ліфти та допомагає клієнтам пересуватися між поверхами;
b. Corbatón – охорона.
2. Назвалюдей за тими предметами з якими вони працюють:
3. Pincel — кість, художник;
4. Cuchillo – ножик, хірург.
5. Назви замісцем вироблення речей:
6. Astracán,damasco, persiana, gabardina;
7. Напої замісцем виготовлення:
8. Jerez, coñac, champaña, madera .
- Проявленнясинекдохи :
Eltaxímetro es un aparto que marca automáticamente la distanciarecorrida y el precio del viaje. Також означає машину, що має таксометр.
Слово café («зерно кавового дерева») – з цьогослова виявляється значення «напій», «кафе».
Слово mate («парагвайський чай») — «напій зцієї заварки» або «сосуд для напою мате» .
Слово compra («купівля, як процес») – «купівля,як куплена річ» .
Слово canto («спів») – «пісня».
Слово casa («дім») – «сім’я».
Дієслово («їсти»)- «обідати».
5. Розпадполісемії та перехід її в омонімію дає результат утворення самостійнихсловотворчих центрів [ 6, с. 242]: