Plan
1. Immortal Poets Of Ukrainian Literature
1.1 Taras Shevchenko
1.2 Ivan Franko
1.3 Lesia Ukrainka
2. Переклад: Безсмертні поети української літератури
2.1 Тарас Шевченко
2.2 Іван Франко
2.3 Леся Українка
3. Questions
List of Books
1. Immortal poets of ukrainian Literature
1.1 Taras Shevchenko
TarasShevchenko opened a new epoch in the development of the Ukrainian literatureand in the social and cultural life of the whole Ukrainian people. A brilliantpeople's poet and artist Shevchenko became a true innovator and liftedUkrainian literature onto the broad highway of realism. His very first book«Kobzar», a collection of poem (1840), and the poem “Haidamaky” (1841)were of great significance. He also wrote dramatic works («Nikita Gaidai»),novels Russian.
TarasShevchenko was born into a serf's family on March 9, 1814. He lost his motherat the age of nine. There were five children in his family. Though his fatherwas a shepherd he could read and write and it was possible for him to teach hischildren. Taras's childhood was very hard. At home there were always quarrels,fights between the children and also between his father and his stepmother.
In his story«Princess» he wrote about his awful life in his childhood, about hisquarrels with the stepmother's son Stepan, about Stepan beating him.
When Taras was11 his father died. His stepmother made him a shepherd. Then the boy was takenby his uncle (his father's brother) into his family. And he began working forhim. But it was very difficult for him to live in his family too. He took adecision to leave him and fled in terror. For a long time he could not adjustto life.
Starvationbecame a real possibility for him. But the boy had a talent for drawing. Andhis lifetime dream was drawing. He painted everywhere and always. He drew withchalk and a piece of coal. He drew on the walls, gates and doors. And soonPavel Engelhard, a young gentleman, helped Taras to find a job as apupil-painter. The master of this art studio was Ivan Rustam in the town ofVilno in Poland. Here he became acquainted with Russian and Polish culture. InVilno Taras learned to speak Polish. He used to meet many famous people. One ofthem was Adam Mitskevich.
Taras begantaking lessons of drawing from later famous painter Vasil Shyriaiev. It was hewho made Taras a real painter.
Soon severalartists took notice of him. They collected the money necessary to buy hisfreedom. Due to the efforts of these painters Shevchenko was even admitted tothe Petersburg Academy of Arts. He used to study under Bryullov who consideredhim to be his favourite student. However Shevchenko took his own line in art. Aserf himself he was closely connected with the enslaved people, with theirthoughts and aspirations.
He devoted histalent and his art to the struggle for the liberation of the working people. Adeep understanding of Ukraine enabled him to create pictures of acute socialconflict. In 1839 he was awarded a silver medal for his pictures.
In 1842 TarasShevchenko painted the picture «Katherine». Just as in the poem, inthe picture Shevchenko expressed his own strong protest against the tragicconditions of the serf woman of that time. He was famous for his illustrationsto books by Pushkin, Gogol, Lermontov and Shakespear.
Shevchenko wasnot only an artist, but first he was a great poet. His literary activity beganto be lively since 1838. From this time he began writing more and more.
TarasShevchenko wrote very many poems, some of which became songs.
He had manyfamous friends in St. Petersburg at that time. Here he got acquainted withYershov — the author of the well known story “Koniok-Gorbunok”, V. Dal — theauthor of the defining dictionary, Benediktov — the poet-romanist, Venetsianov- the painter.
He wrote poemsabout brave men that fought for freedom. In his poems he called upon the peopleto rise up and fight against their oppressors. His “Kobzar" (1840) becamethe book most read by common people.
In 1847Shevchenko was arrested because of his verses being written against tsarautocracy. Nicholas I sentenced him to enforced military service. He was sentto Kazakhstan for ten long years. The tsar forbade him writing and painting.But he continued to write many works in secret.
TarasShevchenko wrote and painted much and his fame grew. However, his health wasgreatly undermined due to the conditions of his life, which was full ofhardships, and he died in 1861.
1.2 Ivan Franko
Oneofthe innovators of all genres of literature was Ivan Franko. He raised thepost-Shevchenko Ukrainian poetry of the late 19-th and early 20-th century tonew heights. He did the same in prose. We always remember the volume of poetry«Heights and Depths», the novel «Boryslav is laughing» thedrama «Stolen Happiness», etc. He devoted much attention totranslations from foreign languages. His merits as a thinker and scholar weregreat in many fields: the history and theory of literature, folklore, politicaleconomy, history, ethnography.
Ivan Franko isa talented figure not only for the Ukrainian nation but for all humanity. Hewas the greatest of Ukrainian classical author. He was born on August 27, 1856.His father was a blacksmith. Ivan was a gifted child with extraordinarycapacity for study. At school Ivan Franko learned Russian, German and Polish.He read Pushkin, Turgenev, Schiller, Goethe and Mitskevich in original.
In 1875 IvanFranko entered Lvov University. In one of his articles of that time he wrotethat the main thing is life therefore literature and life must be linkedtogether.
In his stories,poems and plays he wrote about real people, men and women whom he knew.
Ivan Frankoworked under the most difficult conditions. He was imprisoned three times. Butfaith in a happy future for the people heartened Ivan Franko even in the mosttrying periods of his life.
He died on the28-th of May, 1916, in Lvov.
Today thememory of the great Ukrainian classic is honoured by his countrymen throughoutour land.
His works areread and translated all over the world. They have been published in 19languages and in editions totalling nine million copies.
The nature ofFranko's works can be understood by quoting his own words: “I consider it's myduty to dedicate my life's work to the common people. I learned two Rules oflife at a very early age: the first, a sense of duty to the people, the second,the necessity for constant work”.
1.3 Lesia Ukrainka
Lesia Ukrainkaor Larysa Kosach was born on February 25, 1871 in Novograd-Volynsky. Herfather, a very educated man, knew literature very well. Petro Antonovich likedto read to his children the works by Pushkin, Shevchenko, Gogol, Marko Vovchokand especially tales and satirical stories by Saltykov-Schedrin. There were sixchildren in the family and Lesia looked like her father most of all.
Lesia's mother,Olga Petrivna, was a writer, known by the literary name Olena Pchilka. Manywriters, painters, musicians gathered very often in their house. The poet anddramatist M. P. Starytsk, the composer N. V. Lysenko, the famous Ukrainianwriter Ivan Franko were among them. From her childhood Lesia heard differentdiscussions about the forte of the Ukrainian people, about the ways Ukrainianliterature was developing.
When Lesia wasfour years old she learned to read and at the age of nine she wrote her firstpoem “Hope". In spring 1881 Lesia's mother with her children came to Kyiv.A home teacher was invited for the children here. Lesia learned to play thepiano and made a great success. But at the age of 13 she fell ill.
The first signsof tuberculosis appeared on her left arm. The girl had to stop her studies withher teacher and the lessons of music. In October 1883 she was undergone theoperation. At that time the book became her friend and her teacher. She read alot, studying literature, art, history, geography and foreign languages:French, German, Latin, English, Italian, Polish, Spanish.
There were noUkrainian magazines in Kyiv at that time and the first poem of the 13-year oldgirl appeared in Lviv magazine «Zoria». It was her poem “Lily of theValley”. At that time she took her literary name Lesia Ukrainka to show herliving in Ukraine.
In spite of theoperation and the treatment her illness progressed. She spends much time inhospitals in Kyiv and abroad. She writes a lot. Her poems begin to appear inmagazines and newspapers.
The youngpoetess was fond of revolutionary verses of the great Ukrainian poet T.Shevchenko. She carried her love to his poetry through her whole life. And inher poetry Lesia Ukrainka continued the thoughts T. Shevchenko.
At thebeginning of 1913 she returned to her Motherland, to Ukraine and for the lasttime she stayed in Kyiv. The Ukrainian community organised a ceremonial meetingfor the great poetess.
Lesia Ukrainkadied on August 1, 1918. “The man is dying — People are immortal and the Poet isimmortal, his songs are the trembling of the heart of his people”, M. Gorkywrote. These words are applied to all folk poets and in Ukrainian literatureespecially to Taras Shevchenko, Ivan Franco and Lesia Ukrainka.
2. Переклад: Безсмертні поетиукраїнської літератури
2.1 Тарас Шевченко
Тарас Шевченко відкривнову епоху в розвитку української літератури та в суспільному й культурномужитті всього українського народу. Блискучий народний поет і художник Шевченкостав справжнім новатором і поставив українську літературу на широку дорогуреалізму. Його найперша книга «Кобзар», збірка віршів (1840) і поема «Гайдамаки» (1841) маливеличезне значення. Він також писав драматичні твори («НикитаГайдай»), повісті російською мовою.
Тарас Шевченконародився в родині кріпаків 9 березня 1814 року. У дев'ять років він втратив матір. У родині було п'ятеро дітей.Хоча його батько був пастухом, він міг читати, писати й тому міг вчити дітей. Удомі постійно були сварки, бійки між дітьми, а також між батьком і мачухою. Усвоєму оповіданні «Княгиня» він написав про своє важке життя вдитинстві, про сварки із сином мачухи Степаном, про те, як Степан бив його.
Коли Тарасові було11 років, його батько помер. Мачуха віддала його у чабани.Потім хлопчика забрав у свою сім'ю дядько (брат його батька). І Тарас став нанього працювати. Але й у цій родині йому було дуже важко жити. Він вирішивпокинути дядька і втік. Довгий час він жив у злиднях.
Йому нічого незалишалося в житті, як голодувати. Але в хлопця був талант художника. Йогодавньою мрією було малювання. Він малював завжди й усюди. Малював крейдою тавуглиною. Він малював на стінах, воротах, дверях. Незабаром Павло Енгельгардт,молодий поміщик, на якого працювали його мати і батько в молодості, допомігТарасові знайти роботу учня художника. Хазяїном цієї художньої студії був ЯнРустем у місті Вільно в Польщі. Тут він познайомився з російською та польськоюкультурою.
У Вільно Тараснавчився говорити польською. Він часто зустрічався з відомими людьми. Одним зних був Адам Міцкевич.
Тарас почав братиуроки малювання у Василя Ширяєва, який згодом став відомим художником. Саме вінзробив Тараса справжнім художником.
Незабаром на ньогозвернули увагу деякі художники. Вони зібрали потрібну суму грошей, щоб викупитийого. Завдяки зусиллям цих художників Шевченко навіть бувприйнятий до Петербурзької Академії мистецтв. Він навчався у Брюллова, який вважав його своїмулюбленим учнем. Однак Шевченко обрав у мистецтві свій напрям. Ще кріпаком вінбув тісно пов'язаний з пригнобленим народом, його думками й прагненнями.
Він присвятив свійталант і мистецтво боротьбі за визволення трудящих мас. Глибоке розуміння доліУкраїни дало йому змогу створити картини, які відображували гострий соціальнийконфлікт. У 1839 році він був нагороджений срібною медаллюза свої картини.
У 1842 році Тарас Шевченко створив картину «Катерина». Так само, які в поемі, на картині Шевченко виразив різкий протест проти трагедіїжінки-кріпачки в умовах тогочасного ладу.
Шевченко буввідомий своїми ілюстраціями до книжок Пушкіна, Гоголя, Лермонтова і Шекспіра.
Шевченко був нелише художником, але й, у вершу чергу, відомим поетом. Його літературнадіяльність акти візувалася в 1838 році.3 цього часу він почав писати все більше й більше.
Тарас Шевченконаписав багато віршів, деякі з них стали піснями. На той час у нього булобагато відомих друзів у Санкт-Петербурзі. Тут він познайомився з Єршовим — автором відомої казки «Коник-Горбунок», В. Далем- автором тлумачного словника, Бенедиктовим — поетом-романістом, художникомВенеціановим.
Він писав віршіпро хоробрих людей, які боролися за волю. У них він закликав людей підніматисяна боротьбу проти гнобителів. Його «Кобзар» (1840) читали всі простілюди.
У 1847 роціШевченко був заарештований за те, що його вірші були спрямовані проти царськогосамодержавства. Микола І засудив його до військової служби. Його заслали доКазахстану на десять довгих років. Цар заборонив йому писати й малювати. Алепотайки він продовжував писати.
Тарас Шевченкобагато писав і малював, і його слава зростала. Проте його здоров'я було сильнопідірване життєвими обставинами. Життя його було дуже важким, помер він у 1861році.
2.2 Іван Франко
Одним з новаторіву всіх жанрах літератури був Іван Франко. Він підніс нановий рівень постшевченківську поезію кінця ХІХ — початку XX століття. Те ж самевін вробив і в прозі. Ми добре знаємо його збірку поезій «З вершин і низин»,роман «Борислав сміється», драму «Украдене щастя» та інші.Він приділяв багато уваги перекладам з іноземних мов. Має величезні заслуги якмислитель і вчений у багатьох сферах в історії і теорії літератури, фольклорі,політекономії, історії, етнографії.
Іван Франко — талановитий представник не лише української нації, але й усього людства. Вінвидатний український письменник-класик. Народився 27 серпня1856 року. Йогобатько був ковалем. Іван був обдарованою дитиною з неабияким хистом донавчання. У школі Іван Франко вивчав російську, німецьку та польську мови. Вінчитав в оригіналі Пушкіна, Тургенєва, Шиллера, Гете і Міцкевича.
У 1875 році Іван Франко вступив до Львівськогоуніверситету. В одній зі статей у той час він писав, що головне — це життя,тому література і життя мають бути пов’язані між собою.
У своїхоповіданнях, поемах і п'єсах він писавпро реальних людей — чоловіків та жінок, яких він знав. Іван Франко працював у важких умовах. Тричі його відправляли до в'язниці. Аленавіть у найважчі періоди життя його зігрівала віра в щасливе майбутнє народу.Він помер 28 травня 1916 року у Львові.
Сьогодніспіввітчизники видатного українського класика вшановують його пам'ять у всійкраїні, його книги читають і перекладають у всьому світі. Вони видані 9 мовами загальним тиражем у 9 мільйонівекземплярів.
Сутність творівФранка може бути виражена його словами: «Я вважаю своїм обов'язкомприсвятити свою роботу простим людям. Я засвоїв з дитинства два правила: перше- почуття обов'язку перед людьми; друге — потребу постійно працювати».
2.3 Леся Українка
Леся Українка, абоЛариса Косач, народилася 25 лютого 1871 року в Новгороді-Волинському. Їїбатько, дуже освічений чоловік, добре знав історію. Петро Антонович любивчитати своїм дітям твори Пушкіна, Шевченка, Гоголя, Марка Вовчка, а особливоказки і сатиричні оповідання Салтикова-Щедріна. У родині було шестеро дітей, іЛеся була більше за всіх схожа на свого батька.
Мати Лесі, ОльгаПетрівна, була письменницею, відомою під літературним псевдонімом Олена Пчілка.У їхньому домі часто збиралося багато письменників, художників,музикантів. Серед них були поет і драматург М.П. Старицький, композитор М.В. Лисенко,відомий український письменник Іван Франко. Здитинства Леся чула різні дискусії про могутність українського народу, шляхирозвитку української літератури.
Коли Лесі було чотирироки, вона навчилася читати, а в дев'ять років написала свій перший вірш «Надія».Навесні 1881 року мати Лесі переїхала з дітьми до Києва.Тут діти навчалися вдома. Леся навчилася грати на фортепіано й досить успішно.Але в 13 років вона захворіла.
Перші ознакитуберкульозу проявилися на її лівій руці. Дівчинці довелося припинити заняття зучителем і залишити уроки музики. У жовтні 1883 року їйзробили операцію. У цей час книга стала її другом і вчителем. Вона багаточитала, вивчала літературу, мистецтво, історію, географію, іноземні мови:французьку, німецьку, латинську, англійську, італійську, польську та іспанську.
Тоді в Києві небуло українських журналів, і перший вірш тринадцятирічної дівчинки з'явився ульвівському журналі «Зоря». Це був вірш «Конвалія». У цейже час вона взяла собі псевдонім Леся Українка, підкресливши те, що вона жилана Україні.
Незважаючи наоперацію та лікування, її хвороба прогресувала. Вона проводить тривалий час улікарнях Києва і за кордоном. Вона багато пише. Її вірші починають з'являтися вжурналах і газетах.
Молодій поетесіподобалися революційні вірші видатного українського поета Т.Г. Шевченка. Черезвсе своє життя вона пронесла любов до його поезії. У своїх віршах Леся Українкапродовжувала розвивати ідеї Т.Г. Шевченка.
На початку 1913року вона повернулася на Батьківщину, на Україну і востаннєзупинилася в Києві. Українське товариство організувало урочисту зустріч начесть великої поетеси.
Леся Українкапомерла 1 серпня 1913 року. М. Горький написав: «Людина помирає — народбезсмертний і поет безсмертний; його пісні — це трепет серця його народу».Ці слова можуть бути сказані про всіх народних поетів, а в українськійлітературі особливо про Тараса Шевченка, Івана Франка і Лесю Українку.
3. Questions
What did T.Shevchenko open in the development of the Ukrainian literature?
When was T.Shevchenko born?
What did hewrite in his story «Princess» about?
Where did Taraslearn to speak Polish?
What did hedevote his talent and his art to?
When did hisliterary activity begin to be lively?
What poems didhe write?
What did IvanFranko raise?
Why was IvanFranko the greatest of Ukrainian classical authors?
When did heenter Lvov University?
Under whatconditions did I. Franko work?
When did hedie?
What was hiscontribution to the world literature?
When was LesiaUkrainka born?
When did shelearn to read?
When did Lesiaand her mother come to Kyiv?
Where did herfirst poem appear?
Whose thoughtsdid L. Ukrainka continue in her verses?
List of Books
1. Taras Shevchenko: His Life and Works. YuriyBoyko, 2001. Forum, Kyiv.
2. Lesia Ukrainka: Vitaland Creative Way of Poetess. O. D. Boyko, 2006. Academvidav, Kyiv.
3. Ivan Franko: biography.Sergei Samiolovitch, 2004. Poligraf, Donetsk.