Права людини в Україні (Колодій)

/>ББК67.9(4УКР)300.7я73 К61
ПЕРЕДМОВА
/>/>


ISBNISBN966-667-084-4 РекомендованоМіністерствомосвітиінаукиУкраїни (лист№14/18.2-229 від5 лютого2003 p.)
РекомендовановченоюрадоюНаціональноїакадемії
внутрішніхсправ (протокол№17 від26 листопада2002 р.)
Рецензенти: ІїогорілкоВ.Ф. — докторюридичнихнаук, професор,
заступникдиректораІнститутудержави
іправаім. В.М. КорецькогоНАНУкраїни;
КалюжнийР.А. —докторюридичнихнаук, професор,
начальниккафедритеоріїдержавитаправа
Київськогоінститутувнутрішніхсправ
Л. М. Колодій, А. Ю. Олійник, 2003 Художнєоформлення ЮрінкомІнтер, 2003--PAGE_BREAK--
Проголосившисвоюнезалежність, Українасталанашлях побудовивласноїправовоїдержавиігромадянськогосуспіль­ства. Середіншихпроблем, щоїхвирішуєнародУкраїни, єі проблемаздійсненняправлюдинитагромадянина. Длятого, щобуповномуобсязіреалізуватиправатаобов'язки, необхід­ноїхзнати. Дослідженнятеоріїправлюдиниієпредметом цьогонавчальногопосібника.
Поняття«теорія»багатограннеіможерозглядатисязрізних позицій. Це: а) системапоглядів, думоктависловлювань, що несутьвсобірізноманітнуінформацію; б) сукупністьдоктрин, ідей, вченьпрозмісттаструктурусуспільнихіприродних явищ; в) можливостівиведенняоднихзнаньзіншихтощо. Виходячизетимологічногорозуміннятеоріїможнастверджу­вати, щоцепоняттянаукове. Аленасцікавитьнебудь-яка теорія, асаметеоріяправ, свободтаобов'язківлюдинитагро­мадянина. Правоісвобода—цегарантованічиннимзаконо­давствомвидіміраможливоїповедінкилюдинитаоб'єднань людей. Більшістьавторівототожнюютьправоісвободу, роз­глядаючиїхякрівнозначніявища'. Іншіавторипідправомро­зуміютьможливостілюдини, забезпеченіпевнимпроцесомрег­ламентаціїпорядкуйогоздійснення. Підсвободою, якправи­ло, розуміютьтакусферуповедінкилюдини, кудидержаване повиннавтручатися.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Отже, свободаозначаєавтономністьлюдинивіддержави. Р. Дальвважав, щобутиавтономнимозначаєнебутипід контролеміншого, бутинезалежним2. Правалюдини, їхсоці­альнепризначеннявсуспільстві—одназнайбільшважливих
П/>равачеловека: Учебникдлявузов/ Отв. редактор—член-корр. РАН, докторюрид. наукЕ. А. Лукашева. —М., 1999. —С. 84.
DM R. Dilemmas of Pluralist Democracy. —London: Yale University Press, 1982. — P. 16.
/>/>/>проблемісторичного, соціальноготакультурного' розвитку людства. Вонинезміннознаходилисяісьогоднізнаходятьсяв центріувагифілософської, політичної, правової, етичної, релі­гійноїтаіншихформсуспільноїдумки.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Поняттяправлюдиниякокремакатегоріявиниклощев
епохуПросвітництва. Вжевтойчассформуваласядумка, що
природанаділяєлюдинупевними, невід'ємнимифундаменталь­
нимиможливостями, щоможутьбутипротиставленіурядові,
однакмаютьнимохоронятися. Зтогочасуправалюдинироз­
глядаютьсяякелементарніпередумовигідноголюдськогоісну­
вання.•••••••.••.
Значнийвнесокврозробкутеорії.природнихправлюдини зробилитаківидатнівчені, якГ. Гроцій, Дж. Лок, Б. Спіноза, Т… Гоббс, Вольтер, Ш. Монтеск'є, Ж.-Ж. Руссотаін. Пробле­мамправлюдинибулиприсвячені, працінімецьких.та, італій­ськихпросвітників: С. Пуфендорфа, X. Томазія, К. Вольффа, Ч. Беккаріятаін. Захиступравтаінтересівбіднотитретього станубулиприсвяченіроботифранцузькихкомуністів-утопіе-тівМельє, Морелі, Маблі.    продолжение
--PAGE_BREAK--
ВРосіїтаУкраїнітеоріюприроднихправлюдинипочали
розроблятиудругійполовиніXIXст., післяпроведеннябур­
жуазнихреформ60—70 років. Окреміїїположеннябуловті­
леновдокументахросійськоголібералізмутаопозиційного
земства. Найбільшповноцятеоріявисвітлюваласянапочатку
XXст. зпереходомРосійськоїімперіїдоконституційноїмонархії.
АктивнопрацювалиуцьомунапряміО. С. Алексеев, В. М. Гес­
сен, Б. О. Кістяковський, М. М. Коркунов, С. О. Котлярев­
ський, І. М. Лазаревський, М. А. Рейснер, Г. Ф. Шершеневйч
таін.•
Середсучаснихукраїнськихвчених, щоактивнорозробляли ірозробляютьтеоріюправлюдинитагромадянина, слідзгада­тиС. В. їсаковича, В. В. Копейчикова, С. Л. ' Лисенкова, В. Ф. Погорілка, В. Ф. Сіренкатаін.
Разомзтим, слідпідкреслити, щоправалюдинипринципо­вовідрізняютьсявідіншихправ, насамперед, двомааспекта­ми. По-перше, вонихарактеризуютьсятим, щоналежатькож­нійлюдинітількичерезїїлюдськуприроду; увизначенихза­кономмежахвониєневід'ємними; всіїхреалізуютьрівноюмі-
    продолжение
--PAGE_BREAK---4-
рою. По-друге, основніобов'язки, щознихвипливають, по­кладенінадержавита'їхніуряди, аненаіншихлюдей, Аос­таннімаютьдіятитакимчином, щобнепорушуватиправ інших.
Отже, основнимухарактеристиціправлюдиниєте, щово­ниповиннібутипідзахистомдержавитазакону. Більшетого, будь-якісуперечкищодоправмаютьрозглядатисякомпетент­ним, безстороннімінезалежнимсудом, якиймігбизастосову­ватипроцедури, щозабезпечатьповнурівноправністьтаспра­ведливістьщодоширокоїгромадськостітавідкритогопроголо­шенняприйнятихрішень.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Ідеясформуватиосновніправавиниклазпотребизахистити людинувідвпливудержавноївлади, Томуспочаткуувагубуло зосередженонатихправах, щозобов'язуютьурядутримувати­сявідпевнихдій. Правалюдиницієїкатегоріїзвичайнонази­ваютьфундаментальнимисвободами. Якрезультатідейщодо передумовдлягідногоіснуваннялюдейправалюдинислу­гують, першзавсе, орієнтиромдлязаконодавця.
Специфічнаприродаправлюдини, щоєістотноюпередумо­воюрозвиткулюдства, впливаєякнавідносиниміжлюдиною тадержавою, такінавідносиниміжсамимилюдьми. Хочпер­винноюметоюправлюдинизалишаєтьсявстановленняпра­вил, щорегулюютьвідносиниміжлюдиноютадержавою, дея­кізнихєважливимиустосункахміжлюдьми. Уряднетільки зобов'язанийутримуватисявідпорушеннятакихправ, айму­ситьзахищатилюдинутагромадянинавідзазіханьіншихлю­дейтаїхколективів. ВУкраїніправалюдинивпершучергу пов'язуютьсязправовимстатусомособи, щохарактеризується якюридичнезакріпленняправовогоположеннялюдиниігро­мадянинавсучасномусуспільстві. Основуправовогостатусу людиниігромадянинаскладаютьїїправаісвободи. Теоріяцих правісвободякюридичнанаукаінавчальнадисциплінавклю­чає, в. себе: а) системуюридичнихзнань, вчень, доктрин, кон­цепцій; б) походженнятаісторичнийрозвиток, починаючивід виникненнядосучасногостану; в) їхсоціальнуцінністьпри здійсненніпотребтаінтересівлюдиниігромадянина; г) їхреа­лізаціювідповіднодочинногозаконодавства.    продолжение
--PAGE_BREAK--
/>Отже, теоріюправісвободлюдинитагромадянинавУкраї­німожнарозглядатияк: а) системунормативнозакріплених можливостейзіздійсненняпевноговаріантуправомірноїпове­дінки; б) юридичнунауку, тобтосистемуюридичнихзнань, концепційідоктринпровиникнення, розвитокісучаснийстан можливостейлюдинитагромадянинаприздійсненнісвоїх інтересівіпотребувідповіднодочиннихправовихнорм; в) навчальнудисципліну, щовивчаєтьсяувсіхнавчальнихза­кладахюридичногопрофілю.
Присвячуємопам'яті академікаВ. В. Копєйчикова учителя, колеги, людини
/>

Япродовжующевчитися, моевихованнященезакінчилося… Всемоєжиттяє, власнекажучи, тількиоднедовгевиховання. (Гельвецій)
РОЗДІЛі
історіярозвиткуправ, свобод таобов'язківлюдиниігромадянина
§1. Соціально-культурнітасвітоглядні
    продолжение
--PAGE_BREAK--передумовиформуванняідеїправлюдини
тагромадянина'
Невикликаєсумнівівтойфакт, щолюдинамаєпевніправа таобов'язкивсуспільстві. Очевиднойте, щонеможеіснувати суспільства, вякомубйогочленибулипозбавленібудь-яких соціальновизнанихможливостейдіяти, володіти, решгізовува-тисвоїінтереси, користуватисяпевнимисоціальнимиблагами тощо. Права—цевизнанісуспільствомізабезпеченівсієюсис­темоюсуспільногожиттяформитаспособилюдськоїсамореа-лізації: те, щоіснуєякусталені, незаперечнійзагальновизнані можливостідлялюдинивчинятитакчиінакше. Якслушно зазначавЙ. Фіхте, проправаможнаговоритилишенастільки, наскількилюдиусвідомлюютьсебеувзаємнихвідносинаходин зодним2. Укожномузправміститьсявизначеннятого, щодо чогобудь-якалюдина—учасниксуспільства—можеробити вибір, покладаючисьцілковитонавласнийрозсудікеруючись    продолжение
--PAGE_BREAK--
У/>параграфівикористаноматеріалиМ. Л. Зайчковського—заступ­никаначальникафакультетузаочногонавчанняНАВСУ.
ФихтеИ. Г. Квечномумиру// Трактатыовечноммире. -"ML: Изд-восоц.-эк. лит-ры, 1963. — С. 196.
-9-
/>/>/>винятковосвоеюволею, якаумежахцьоговиборунепідзвітна ніпередким, авідтак—вільна. Наприклад, правовласності передбачає, щолюдинаможебудь-якимчиномрозпорядитися річчю, щоїйналежить. Вонаможеїїпродати, обміняти, пода­рувати, зламати, сховативідусіх, покинутитощо. Правови­борцяозначає, щовінлииіенасвійрозсудвирішує, комувід­датисвійголос—тобтохторепрезентуватимейоговолюуза­гальнополітичномужитті, хтоупарламентічивіншихпред­ставницькихорганахвладипромовлятимеідіятимевідйого імені.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Отже, длялюдиниїїправавидаютьсязрозумілимийочевид­ними. Однакякукультурно-історичному, таківсутоюридич­номупланітутмаємонеочевидність, апроблему, щоїїлюд­створозв'язуєпротягомвсієїсвоєїісторії. Річутім, щоправа, якітачиіншаособамаєусуспільстві, убільшостіісторично^ знанихполітико-правовихсистемналежатьїйнебезумовно, а лишезавдякиналежностідотієїчиіншоїсоціальноїгрупи. Правалюдиничітковідповідаютьїїсоціальномустатусу, тобто томумісцюусоціальнійсистемі, якевоназаймає. Уцьомуразі їїправа—ценеправавласнеособистості, аправаспільноти, доякоївонаналежить. Яктількиособаперестаєналежатидо соціальноїспільноти, щозаймаєпевнемісцеуструктурісус­пільства, вонаразомзтимвтрачаєкомплексправісоціальних можливостей, властивихспільноті.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Соціальнадинамікаупершихцивілізованихсуспільствах (архаїчнадоба) створюваласявзаємовідносинамисоціальних спільнот, анесоціальнимсамоствердженнямособистостей.
Глибоказалежністьособивідсоціальноїгрупи, доскладу якоївонавходила, зумовлюваласяспецифічнимхарактером соціальнихспільнот, щоскладалисуспільствозачасівархаїки. Ціспільнотибулинесоціальнимикласами, немайновимироз­шаруваннямисуспільства, аявлялисобоюусталенісуспільні стани. Особливістюсуспільногостануєвисокаступіньйогоза­критості. Зазвичайстановаприналежністьвизначаєтьсявже самимфактомнародження: хтонароджуєтьсяусім'їселян, стаєселянином, хтонародивсяусім'їдержавногочиновника, станечиновником. Перехідзодногостанудоіншогодужеваж­кий, загаломмалоймовірнийіпотребує, зазвичай, виняткових    продолжение
--PAGE_BREAK--
— 10-
обставин. Цяконстатація, вірнащодостанівуранніхдержа­вах, стаємайженезаперечноющодоклановогосуспільства, як-отіндійське. Клановаорганізаціясуспільствадоводитьсамо-замкненістьізакритістьстанудограничноїмежі. Іхтонаро­дивсякшатріємчишудрою, такіпомрекшатріємчишудрою, якимибнебулийогоособистіякості, сили, здібності. Обсягі змістправ, якимивінволодітиме, визначатиметьсявинятково соціальнимстатусомстану, доякоговінналежить.
Отже, носіємправубільшостіісторичнознанихсуспільствє неособистість, асоціальнаспільнота, представленавласнеста­ном, корпорацією, кланомтощо. Затакоїумовиправанале­жатьнелюдськійособі, асоціальнійролі, щовідображаєпо­ложенняконкретноїлюдиниусуспільстві. Коженотримуєсу­купністьправлишезавдякисвоємумісцюусоціумі, тобтоу системісоціальнихвідносин. Наочнимприкладомцьогоєвідо­мі«германськіправди»—первиннізаконодавствагерманських племен, якіутворилисвоїдержави(«варварськікоролівства») науламкахЗахідноїРимськоїімперії. Наприклад, «Правда франків»встановлювала: «Хтопозбавитьжиттялюдину-фран-ка, повиненуплатити600 солідів. Хтопозбавитьжиттявільну людину, повиненуплатити200 солідів. Хтопозбавитьжиття лита, повиненуплатити100 солідів. Хтопозбавитьжиттяра­ба, повиненуплатити50 солідів»5. Заодинйтойсамийзлочин встановлюваласярізнамірапокараннязалежновідсоціально­гостатусужертви, щоунаочнюєглибокурізницюїхправових можливостей.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Зрозуміло, щодворянинзаумовфеодальногосуспільства мавзначнобільшийобсягінабірправ, ніжселянинабореміс­ник. Майстерсередньовічногоцехумавправатапривілеї, на якігодібулосподіватисянелишеселянину, айпідмайстру. Праваєпископапередбачалиможливості, якихпозбавленібу­лисвященикинижчогорангуінаякінавітьнедумавзазіхати мирянин—хочбицебувсамкороль. Уцихприкладахбачимо цілунизкусоціальнихролей—дворянина, цеховогомайстра, селянина, єпископатощо. Зкожноюпов'язаніпевніправа, що стаютьнадбаннямтієїособи, котраобіймаєтучиіншупосаду,    продолжение
--PAGE_BREAK--
О/>пыттысячелетия. — М., 1956. — С. 119.
-11-
/>/>/>займаєтечиіншемісцеусуспільстві. Всіразомсоціальніролі утворюютьсуспільнийлад, системумісцьусоціальнійієрархії, закожнимзякихзакріпленийвідповіднийнабірправ. Тому можнаказати, щосуб'єктомправуієрархізованомусоціуміє невласнеособа—конкретнийлюдськийіндивідяктакий, —а тачиіншасоціальнароль, або, інакшекажучи., соціальний персонаж.
Соціальнадиференційованістьінерівноцінністьправзакріп­люєтьсянелишеусистеміпозитивногоправа, апередусімвко­ріненаувідносинахлюдиниідержави, державиісуспільства. Самедержава, якносійіуособленнявсієїповнотилегітимної влади, стаєгарантомірозпорядникомсистеминерівноцінних прав, щоналежатьрізнимсоціальнимспільнотам. Державний лад—режимфункціонування, виявлення, застосуваннявлади— складає, образнокажучи, системукоординат, вякійповсякчас відтворюютьсярізноманітнісоціальніперсонажі, що.єносіями комплексіввідмінниходинвідодногоправ. Томубулобпо­милкою. зводитиобсягізмістправ, котримиволодієтойчи іншийчленсуспільства, довизначенихзаконодавством.
По-перше, самізаконодавстваякнормотворчірегулятивні системиурізціепохибулирізними. Поручіздержавновста­новленоюзаконодавчоюнормоюзавждидіялозвичаєвеправо, силатрадиції. Кодексзагальнодержавнихзаконів, постатьсуд­ді, відмінноговідволодаряінезалежноговіднього, —цедо­ситьпізнєісторичнеявище. Якщозвернутисядожиттясеред­ньовічноїЄвропи, минепобачимоякогосьуніверсальногоза­конодавства, щоєрівнимінезміннимчиномзастосовуєтьсяна територіїпевноїкраїни. Власне, іпоняттякраїнизатихчасів булодоситьумовним, більшкультурним, аніжполітичним. Підкреслюючицюособливістьсередньовічногосвіту, відомий медієвістА. Я. Гуревичписав: «[Середньовічна] державане централізованаінеуніфікована, внійнемаєвпорядкованоїад­міністрації. Єдністьдержавитієюмірою, вякійвонавсеж існувала, втілюваласявособіправителя»1.
ВсезагальнимпринципомзаконодавствазаСередньовіччя бувпринципфеодальногоімунітету, якимвизначаласяналеж-
1/>ГуревичА. Я. Категориисредневековойкультуры. — М„1984. — С. 193.
    продолжение
--PAGE_BREAK---12-
ністьфеодалувсієїповнотивладиуйоговолодіннях. Середньо­вічнеправо—цескладнийсимбіоззвичаєвогоправа, договір­нихвідносинміжволодареміпідданими, воліфеодала, стано­вих-привілеїв, канонічногоправаірозподілуповноваженьвід­повіднодосистемивасалітету. Зацихумовзаконодавствоне­можливоуявитияккодексвзаємопов'язанихіписьмово викладенихнорм, доякихмігбиапелюватикожнийсуб'єкт Права. •
По-друге, будь-якезаконодавствоєсистемоюнорм, щопе­редбачаютьдіюправоохоронноїіправорегулятивноїволі. Тоб­токожназаконодавчанормазалишаєпевнийінтервал, певний люфтдлядіїволігарантаправа. Самецяволятрактуєкон­кретнівчинкитадіїякправочинніабозлочинні, самевона притягуєдовідповідальності, їйналежитькінцевевизначення покараннячиправопомилування. Зазвичайтакоюволеюєво­ляправителя, володарячийогопредставника—тобтоволяно­сіявлади. Вонатимбільшзначуща, щоусередньовічному суспільствіволяволодаряєодночасноджереломправа. Йому належитьнелишеправосудити, айправовстановлюватинор­ми, відповіднодоякихлюдськідіїкваліфікуютьсяякправо-чинніабозлочинні. Відтаксудтакоговолодаряводночасєі своєріднимзаконотворенням—здійснюючисуд, вінвстанов­люєпевніправовікритеріїкваліфікаціїдійіпідтверджуєпевні правовінормиабозмінюєїх.
Слідзазначити, щоправаволодарятаксамомалоперсо­нальні, якіправаселянинааборемісника. Йогоправатапри­вілеїєправамиіпривілеямийогосоціальногоположенняі, врештірешт, тієїсоціальноїспільноти, еліти, доякоївіннале­жить. Воляволодаряякджерелоправовстановлень—неви­нятковіповноваженняособистості, сваволяконкретноїіндиві­дуальності, ареалізаціяособливогоправа, якимБогнадшив володарів. Івцьомувипадку, колидієначебтоособиставоля правителя, мимаємовиконанняпевноїзагальноїсоціальної ролі, цілкомімперсональної, анесвавілляособистості.
Особливістюправ, щомаєтойчиіншийсоціальнийперсо­нажвієрархічномусуспільстві, єте, щоціправамаютьнесу­тоюридичний, асинтетичнийзміст. Тобтовонивизначеніне лишеписанимзаконодавством, айтиммісцем, якеобіймає
    продолжение
--PAGE_BREAK---13-
/>/>/>/>тойчиіншийсоціальнийперсонажусвітійсистемісуспільного цілого. Це—правамісцяусвіті, визначеного, кінецькінцем, волеюБогаяктворцясвіту. Вониненаданізаконодавцемімо­жутьмалозмінюватисязалежновідволізаконодавця. Бов нихзаявляєтаунаочнюєсебеволяТворця, котрийнадавтій чиіншійістотітакийсенсіснуванняітакудолю. Праваселя­нина, правасвящениканевід'ємнівідсенсуїхньогобуття.
Мидоходимовисновку, щоспецифікаправовоїсистемизу­мовленазагальносоціальноюспецифікоюсуспільства, якому властивацясистема, а, всвоючергу, соціальнийладвписано убільшширокусистемусвітоустрою, тобтовінвідображаєгли­биннісоціокультурнізасадибуттялюдей. Те, якрозуміютьсяі визначаютьсяправалюдейусуспільстві, істотнозалежитьвід загальнокультурноївизначеностісамогофеноменулюдини, що властиватомучитомусуспільству. Неможнавестимовупро соціальнунормативність, утомучисліюридичну, оминаючи культурнийсенслюдини—тобтотієїістоти, регулятивамиволі йповедінкикотроїіє, власне, будь-якісоціальнітаправові норми. Відзагальнокультурноюбаченнялюдинизалежить змістісистемаправа.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Звичайно, застосованеуцьомуконтекстіпоняття«бачення» маєдоситьфігуральнезначення. Йдетьсянепроабстрактне «уявлення»пролюдину, проїї«розуміння»чиідеальнийобраз. Те, щоминазвали«загальнокультурнимбаченням», належить недокола«ідей», адоонтологічнихпередумовлюдськогоісну­вання. Цета, образнокажучи, концепціялюдини, щовкоріне­наупідвалинахпевноїкультури, єїїневід'ємнимчинникомі регулятивом, однієюзголовнихзасадвідповідногокультурного світу. Якщокультурарозгортаєсвітлюдськогоіснування, то цейонтологічнийгоризонтнеодмінноміститьйпередбачення людини, длякотроїєможливиміприродніміснуванняутако­мукультурновизначеномусвіті. Цейобраз, абоверсіялюдини, щопередбачаєтьсяпевноюкультурою, назвемолюдиноюкуль­тури, використовуючипоняття, щодавнонабулотеоретичної чинності.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Культурнаверсіялюдини, аотжеісвіту, єосновоюдляви­будовування, функціонуванняіперетвореньвсієїсистемисус­пільнихвідносинісоціальноїнормативності. Причомусклад-
-14-
ністьвиокремлення«людиникультури»полягаєвтому, щов дійсностівонанеіснуєякщосьвідокремленевідреального житіялюдейісуспільства, відвідносинвласностітавлади, від функціонуваннягосподарства, держави, суспільнихінститутів, відтечіїполітичнихподійідуховнихпроцесів. Таксамояк культуранеєщосьособливеівиділенещодосоціальнихявищ тафеноменівжиттєвогосвітулюдей, такілюдинакультури невід'ємнавідреальногосамоздійсненнябезлічілюдськихісну­ваньупевномусуспільстві. Людинакультури—неокремеви­значеннячиуявлення, атаверсіялюдськоїдолійсамовизна­ченнялюдей, щовкоріненаупевному, культурновизначеному світілюдськогобуття. Останнійжеопредметненийвусьому: в суспільнихінститутахіформахвласності, уродиннихвідноси­нахіполітичнійсистемі, усоціальнійнормативностітасвіто­гляднихуявленнях.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Якийвисновоквипливаєзвищесказаного? Очевидно, той, щонеможливозрозумітисистемупозитивногоправазнеїса­мої, тобторозглядаючисутоюридичніфеномени. Очевиднота­кож, щодлятеоретичноїреконструкціїзасадуніверсальної правовоїпарадигми, щоєосновоюправовихнастановіюри­дичноїпрактикинеокремогосуспільства, ацілоїцивілізації, недостатньоаналізуособливостейсоціальногопорядку, яким ініціюєтьсяправовасистемаіякийвонапокликаназакріпити. Увипадкуправлюдинимимаємосправунепростозкомплек­сомпевнихюридичнихнорм, азфундаментальноюосновою сучасної, всесвітньоприйнятоїюридичноїпрактики. Фактично йдетьсяпровибірсучаснимлюдствомпевноїправовоїпарадиг­ми. Аналізпідвалинцьоговибору, змістовнихосновданоїпа­радигминеможеобмежитисьанісутоюридичнимифеномена­ми, анінавітьокремовзятимисоціальнимиформами. Вінпо­требуєзверненнядоглибиннихзасадлюдськогобуття. Цізаса­дибуливищеконцептуалізованіувигляді«людиникультури», тобтотієїверсіїлюдинитаїїбуття, щопередбачаєтьсяпевною культуроюівтілюєтьсяуній.
Отже, осмисленнягенезисуісутностіправлюдиниякфун­даментальногополітико-правовогофеноменунеможливепоза теоретичноюреконструкцієютієї«людиникультури», щоскла­даєїхонтологічнуосновуіпередумову. Іякщоправалюдини
    продолжение
--PAGE_BREAK---15-
діагностуютьсяякосновамодерноїполітичноїорганізаціїта юридичноїпрактики, то, відповідно, «людинамодерноїкульту­ри»повиннарозглядатисяякумова'їхможливості.
Сутнісноюособливістюсередньовічноїлюдинибулаїївизна­ченістьуієрархічномупорядкусвітоустроюзагаломісуспіль­ствазокрема. Зацихумовносіємправєнеокремалюдинау своїйіндивідуальності, асоціальнаспільнота, персоніфікована у.певному.соціальномуперсонажі. Окремалюдськаособаотри­муєтічиіншіправаєдиночерезсвоюналежністьіпричетність .довідповідноїспільноти. Відтакуієрархічномусуспільномупо­рядкунеможливоговоритипро«правалюдини». Щобцянова основаправавиникла, необхідневиникненняновоїлюдини— суверенної особистості, якау    продолжение
--PAGE_BREAK--своїйіндивідуальностістаєвизна­нимфактомсоціальногобуття.
Усвоючергу, щобносіємправсталабезпосередньолюдська особистість, необхіднерадикальнеперетвореиняієрархічної системи, вякійзакріпленасоціальнанерівністьлюдей. Всі членисуспільстваповиннібутизрівняніусвоїхправах. Цярів­ністьнеєлишедекларованимгаслом, як-от«свобода, рівність, .братерство». їївтіленнямстаєсоціальнапостатьгромадянина, Громадянин—цепринциповоновийсоціальнийперсонаж, якийзамінюєвсіхіншихперсонажівієрархізованогосуспіль­ства. Цеможливолишезаумовособливоїсоціальноїсистеми, щодісталаназвугромадянськогосуспільства. Звичайно-, іза умовсоціально-правовоїрівностілюдипродовжуютьвиконува­тирізнісуспільні    продолжение
--PAGE_BREAK--функції, соціальнадиференціаціязберігаєть­ся. Алевонанабуваєпринциповоновогосенсу. Якебполо­женнянезаймалалюдинаусуспільстві, вонатотожнаіншій' як громадянин. Якгромадянинпрезидентдержавимаєнебільше інеменшеправзабудь-когоіншого. Громадянинусукупності своїхправ—цесоціально-правовийзнаменник, спільнимдля всіхсоціальнихперсонажів, якебвидатнечинепримітнемісце вонинезаймалиусуспільстві.
Уіромадянськомусуспільствідокоріннозмінюютьсяджере­лаправ, щоїхмаєтачиіншаособа. Заумовсоціальноїієрар­хіїджереломправєсоціальнасистемаякпевний, усталений ладжиття—тобтосоціальнатотальність(цілісність). Права немовбинадаютьсясоціумом, існуючимсоціальнимпорядком.
-16-
    продолжение
--PAGE_BREAK--V
Конкретналюдиналишеотримуєїхвідцьогопорядку, тобто відсуспільстватадержави. Натомістьугромадянськомусус­пільствілюдськийіндивідмислитьсяяктакий, щовідпочатку, •незалежноанівідчого, маєпевніправа. їхосновоюєнесо­ціальнийлад, авласналюдськасутністькожногоіндивіда— факт того, щовінєлюдиною. Такеположеннясоціальнозак­ріплюєтьсяувиглядігромадянськогосуспільстватагарантуєть­сяним. Громадянськесуспільствоєнепростооднимзісторич­нознанихсоціальнихустроїв, аєдинимсуспільнимладом, що грунтуєтьсянапервинностіправлюдиниібудуєтьсявідповідно доних. Умежахгромадянськогосуспільстваправалюдиниє базовим, найважливішимсоціальнимрегулятивом, відповідне доякогостворюютьсяіфункціонуютьвсіформисуспільного життя, утомучисліюридичнапрактика.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Історичногромадянськесуспільствоіснувалоудвохголо­внихформах. ВоновиниклозаантичнихчасівуСтародавній Греціїувиглядіполісу, якийчастоназиваютьмістом-держа-вою. Втім, сенсйогозначнобільший. Саманеповторнасвоєрід­ністьгреко-римськоїцивілізації, надумкусучаснихдослідників античності, пояснюєтьсявпершучергухарактеромполісу. По­ліс, такимчином, виступаєякструктуроутворюючийелемент цієїцивілізації1.
Давньогрецькийполіс—цемістозприлеглою, географічно виділеноюмісцевістю, щоіснувавяксамостійнадержаваутіс­номуспілкуваннітавзаємовідносинахзсусіднімиполісами. Алеголовноюознакоюполісубулоте, щойогоскладалагро­мадськаобщина. Полісявляєсобоюпередусімпевнийколек­тив, певнимчиноморганізовануспільнотулюдей2. Всічлени общиниєрівнимиусвоїхправахгромадянами. Закласичним висловомАрістотеля, полісєспівтовариствовільнихлюдей''. Різницявїхніхзаняттях, родовитості, обсязівлади, майначи багатстваніякневпливалананабіртаобсягправ, щобулиод­наковимидлявсіхігарантованістатусомгромадянина. Еконо-
    продолжение
--PAGE_BREAK--А/>нтичнаяГреция. — М., 1983. — Т. 1. — С. 9.
Тамсамо. — С. 11.
Аристотель. Политика.// Сочиненияв4 \ т— М198 > — Т-*~-








І'.А
SKA








.ЛЬ
НА






'..'"[«от
ЕК
\
ш
О.
і
мирьовг




/>/>мічноюосновоюположеннягромадянинабулачасткаполісної землі, котрувінотримувавувласність. Володітиземлеюмогли лишечленигромадянськоїобщини. Самфакттакоговолодіння бувсвоєріднимвизнаннямлюдиниякгромадянина, інавпа­ки—втратаземельноїділянкивпливаланагромадянськийста­тусабовзагаліпозбавлялайого.
Вумовахполісугромадянськесуспільствомалостановийха­рактер. Правагромадянинапоширювалисялишеначленів громадянськоїобщини, щоіснувалаякзамкненийстан. На­приклад, зазакономПерікла(Vст. дон. є.) афінськимгрома­дяниноммігвважатисялишетой, хтомавібатька, іматиз числаафінськихгромадян. ТомунавітьсинсамогоПерікла, народжениймілетянкоюАспазією, невважавсяповноправним афінянином, хочсамПеріклвпродовж40 роківправивАфіна­миіздобувїмславунайвидатнішогомістаГреції. Замежами громадянськоїобщинизалишалисявихідцізіншихміст, хочби вонинародилисяуполісі, прожилиуньомувсежиття, мали неабиякебагатствотаавторитет. Невважалисягромадянами жінкиі, звичайно, раби. Доскладугромадянськоїобщинипо­траплялизазвичайзаправомнародженняілишеувиняткових випадкахкооптаціявідбуваласязарішеннямнароднихзборів. Самецедаєпідставувизначитиантичнегромадянськесуспіль­ствоякстановеізамкненезасвоїмхарактером. Пізніше, вже зачасіврозвиткуРимськоїдержави, наданнягромадянських праввідбувалосяумасовихмасштабахзарішеннямвищих державнихорганів. Однакаждозакінченняантичногоперіоду розвиткулюдствагромадянськесуспільствозберігаєсвійстано­вийхарактер.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Другоюісторичноюформоюгромадянськогосуспільстваста­лоновоєвропейськегромадянськесуспільство, щовиниклов ЄвропінапочаткуНовогочасу(добаВідродженнятаРефор­мації, XV—XVIст.) інайактивнішерозвивалосьупродовжна­ступних200 років(серединаXVII—середина XIXст.). Голо­вноювідмінністювідантичногосуспільстваставвідкритийха­рактерновоєвропейськогогромадянськогосуспільства. Людина визнаєтьсяусвоїхправахяктака, засвоєюприродою, ането­му, щоналежитьдогромадянськоїобщини. Кожналюдина, незалежновідвіку, статі, соціальногопоходженнячираси,
-18-
майновихабоіншихознакєсуб'єктомневід'ємнихправ, щоїй належатьіякихїїніхтонеможепозбавити. Виникненняцього новогопоглядуналюдинузнаменувалопочатокнової—ново­європейської—цивілізаціїізавдячуємогутнімдуховнимрухам уЄвропіXV—XVIIIст., як-отгуманізм, протестантизм, про­світництво. Самеугорниліцихрухівоформлюєтьсясуверен­ністьлюдськогоіндивіда—тойнаріжнийсвітогляднийприн­цип, політико-правовоюлегітимацієюякогостанефеномен правлюдини.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Щожєголовнимиознакамисуверенної, тобтосамоврядної, особистості? По-перше, те, щолюдинавизначаєтьсянечерез спільноту, доякоїналежить, аякокремаістота, індивід. Ко­женмаєлюдськувизначеністьяксвоюіндивідуальну, йому особистовластивуознаку. Поняттялюдського, образнокажу­чи, починаєтьсязкожноголюдськогоіндивіда. Цевтілюється упринципііндивідуальності.
По-друге, коженсамореалізуєтьсяяклюдинанаосновісвоєї власноїволі. Яклюдинавіннеєчимосьнапередданимінапе­редвизначеним. Тим, кимвінзмістовностане, залежитьлише відйоговолі. Єдиноюформоювизначеностілюдини, щовідпо­відаєлюдськійсутності, єсамовизначення. Виразомцієївлас­тивостілюдинистаєпринципсвободи(свободноїволі).
По-третє, жодналюдинанемаєперевагиусвоїйлюдяності (усвоємуправі) передіншою. Усвоїйздатностіутверджува­тисьяклюдинакоженіндивіддорівнюєкожномуіжоденне маєпереваг. Природно, щолюдидосягаютьрізного, алеу своїйможливостісамовизначитися, усвоємуправіреалізації власноїволітагарантіїособистихсвободвсієрівними. Цепо­ложенняфіксуєтьсяупринципірівності.
Четвертарисасуверенноїособистостіполягаєвтому, що прав, якікоженмаєяклюдина, неможнавідібратиуньогоза будь-якихумов. Анінайнижчийсоціальнийстатус, анізлочин інайсуворішепокарання, аніфізичнанеповноцінністьабо інтелектуальнаобмеженість, анібудь-якііншіособистівади, таксамоякіприписинайвищихдержавнихчисуспільнихор­ганів, неможутьпозбавитиособуїїфундаментальнихправ. Комплексправлюдиниєсвоєрідноюонтологічною(аразомз тимісоціально-правовою) презумпцієющодоіснуваннякож-
    продолжение
--PAGE_BREAK---19-
/>/>/>/>ного, яказалишаєтьсянепорушноюінезмінноюзабудь-яких обставин. Цяякістьправлюдинивідображаєтьсяупринципіїх невід'ємностівідособи.
Булобнеприпустимоюпомилкоюзводитигенезисідеїправ людинидопереходувідколективногосуб'єктуправ, якимза середньовічноїдобиєтачиіншасоціальнаспільнота, дополо­женнялюдськогоіндивідаяксуб'єктаправовідносин. Значен­няфеноменуправлюдининевційдоситьлокальнійметамор­фозі. Концептправлюдинивизначаєспецифікувсієїправової системитаюридичноїпрактики. Вінпевнимчиномзумовлює структурузаконодавства, системуіповноваженнядержавних інститутів, статусірользаконуврегуляціїсуспільногоіправо­вогожиття, співвідношеннясуспільстваіполітичноївлади, держави. Таксамоневартоототожнюватизмістідеїправлю­динизтезоюпронаявністьулюдськогоіндивідапевногокола невід'ємнихправ. Обгрунтуванняконцепціїправлюдиниіпід­порядкуванняйомусоціальноїпрактикипотребуєширокого колаінших, діалектичнопоєднанихзнеюполітико-правовихі світогляднихідей, лишеуціліснійсистеміякихправалюдини набуваютьавтентичногосенсу, належноговизнанняіможуть статидієвимправовимрегулятивомвсієїсукупностісуспільних відносин.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Отже, середголовнихполітико-правовихідей, щосупрово­джуютьідеюправлюдиниієневід'ємнимивіднеїелементами правосвідомості, назвемопередусімідеїприродногозакону, суспільногодоговору, верховенстваівладизакону, народного суверенітету, приматусуспільстванаддержавою. Всвоючер­гу, загальносвітоглядноюосновоювсьогоцьогокомплексупо­літико-правовихнастановєуявленняпролюдинуяксуверенну (самоврядну) особистість, щосамовизначаєтьсяупроцесі власногожиттяіяктакаєособливимбуттям, незалежнимвід жоднихнапередданихонтологічнихчинниківчивизначень.
§2 оФілософськатаправовадумка
проідеюправ, свободта    продолжение
--PAGE_BREAK--обов'язківлюдини
ігромадянинаврізніісторичніепохи1
Соціальнуцінністьлюдиниможнапізнативпроцесідослі­дженнявзаємовідносинїїзсуспільствомтадержавою. Знай­давнішогочасуідосьогодніцяпроблемапостійнопривертає увагудослідників. Актуальністьїїпідкреслюєтьсямісцемірол­люособистостівполітичномужиттісуспільства, характеристи­коюїїправ, свободіобов'язків. Цікавийіповчальнийматеріал прошляхиіформипізнанняпроблемивзаємовідносинособиз державоютасуспільством, виникненнятарозвиткуїїправ, свободтаобов'язківдаєнамісторія. Важливимидлядослі­дженняєнетількиправалюдини, айїхгарантії, розвитокде­мократії, законності, справедливості. Длясучаснихполітико-правовихзнаньісторіястановленняірозвиткуправлюдиниі гарантіїїхздійсненнябулиізалишаютьсясфероюідейіпогля­дівтатеоретичнихоцінокрізнихшкіл, напрямків, течійта . ідеологій.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Виникненняправісвободлюдиниможнадосліджуватиз стародавніхчасів. Структурнорізніісторичніетапирозуміння, закріпленнятаспробзабезпеченняправісвободлюдинимож­навиокремлювати:
а) вміфологічнихуявленняхпролюдинутаїїправа; ' б) вантичнийперіодрозвиткусуспільства;
в)вумовахсередньовіччя;
г)вНовийчас;
д)вXXстолітті.
Міфологічніуявленняпролюдину, їїмісцеірольусус­пільствітадержавімиможеморозглянутинаприкладахнаро­дівСтародавньогоСходу, стародавніхєгиптян, індусівчиваві­лонян, дебогєбезпосереднімджереломвладиісамздійснює правлінняназемлі, виступаєякпанівнаізаконодавчаособав державахісуспільствах, щонимутворені.
    продолжение
--PAGE_BREAK---20-
-21-
/>/>/>/>/>Завіруваннямистародавніх^євреїв, їхбогМойсейєєдиним верховнимправителем, законодавцемісуддеюнадлюдьмиі знаходитьсяудоговірнихвзаємовідносинахзєврейськимнаро­дом. Згіднозміфологієюєврейськогонародувладавєврей­ськомусуспільствіможездійснюватисялюдьмивідіменібога абосамимбогомбезпосередньовразірізнихнестандартнихси­туацій. ЦарІзраїлютаІудеїСоломонМудрий(синцаряДави­да) вчив, щоБогдавсинамлюдиниможливостівирішувативсі питання, навітьвічністьвклавїмусерця, всестворивпрекрас­нимусвійстроктанедавїмможливостіпізнатидокінця справи, щостворюютьсясамимБогом.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Закитайськоюміфологією, наприклад, походженняіхарак­тербожоївладиназемліздійснюєтьсячерезперсонуверховно­гоправителяПіднебесної, щоуособлюєтьсязвладоюімперато­раКитаю. Самевінєєдинимзв'язкомземнихжителівзвищи­минебеснимисилами. Всідержавніорганиіпосадовіособибу­лилишепровідникамиособистоївладиімператораКитаю.
СпочаткунаСтародавньомуСході, апотімінаЗаходіширо­копоширилисярелігійно-міфологічніпогляди«маат», «рта», «ріта», «дао», «діке>> таінші, вякихішлосяпроприродньобожі порядки, проправдуісправедливість. Наприклад, устародав­ніхєгиптянідеаломсправедливості, правосуддя, свободитане­доторканостілюдинибулабогиняМаат. Устародавніхаріївці ідеїпроголошувалисяусвященнихгімнахРігведе(скорочено «рта», «ріта»). Захисникомслабких, біднихізнедоленихдав-ньошумерськаівавілонськаміфологіяназиваєбогаШамаша. ВважалосятяжкимзлочиномпорушеннястежкиШамаша, а виннихсуворокарали.
Отже, удругомутисячоліттідонашоїерилюдинаповністю залежалавідприроднихісоціальнихумовжитгя. Однакулі­тературнихпам'яткахцьогоперіодувжевисвітлюютьсяідеї пошукусправедливогоставленнядолюдини, рекомендаціїщо­довиконаннячиннихзаконів, пропонуютьсярішенняконкрет­нихспірнихпитань.
Цікавіуявленняпролюдину, їїможливостітамісцевсус­пільствіможнавиявитивдержавно-правовійідеологіїСтаро­давньоїІндіїтаКитаю.
    продолжение
--PAGE_BREAK---22-
УСтародавнійІндіїдовгийчасважливемісцевсуспільстві займалибрахмани(жерці). Ідеїбрахманізмузустрічаються вжеудругомутисячоліттідон. є. ібуливикладеніутакзва­нихВедах, щоозначаловеденнячизнання. Вседавньоіндій­ськесуспільствозгіднозцимвченнямподілялосяначотири варни(стани), доякихналежалипанівніверствитапідлеглі їмгрупивільнихлюдей. Рабиуварниневходили. Найвищим етаномпанівнихверствбулибрахмани. їхохоронцямибули кшатрії(воїни). Додвохпідлеглихстанівналежаливайші(се­ляни, ремісники, торговці) ішудри(слугитадеякііншінизи давньоіндійськогосуспільства).    продолжение
--PAGE_BREAK--
ПоступововVI—IVст. дон. є. відбувавсявідхідвідідеології брахманізмувбіксвітськоїраціоналізаціїпоглядівіуявлень просуспільствоталюдину. З'являютьсярізнідокументиі трактатипроневідповідністьідеологіїбрахманізмузвичному стануречей, критикуютьсамудумкупроБогаякпершоджере­лозаконів, найвищуособистістьтаморальногоправителя світу.
Зокрема, зкритикоюбрахманізмуусвоїхпроповідяхвисту­пивпринцСідгартгаГаугпама, прозванийБуддою(556— 476 pp. дон. є.). Вінбувсиномцаряіндійськогоплемені шакья. Щобпізнатимудрість, вінставпустельником(Шакья-Муні) ісімроківпровівумандрах. Критикувавсамусистему варнтапринципикастовоїнерівностілюдейусуспільстві. Від-кидаючидумкипроБогаякправителясвітутапершоджерело законів, Буддавважав, щовсілюдськісправизалежатьвід власнихзусильсамихлюдей. ВсіпроповідіБуддипройняті ідеямигуманізму, доброговідношеннядолюдей, непротистав-лениясебезлуінасильству. Дхармибуддизмрозглядаєякпри­роднузакономірність, якприроднийзакон, щоправитьсвітом. Утого, хтоввічливийізавждиповажаєстарших, виростаєчо­тиридхарми: життя, красота, щастя, сила1. Виникнувшияк атеїстичневчення, вподальшомубуддизмбуввизнанийдер­жавноюрелігієюбагатьохкраїнПівденно-СхідноїАзії.     продолжение
--PAGE_BREAK--
ОдниміззасновниківдавньокитайськоїфілософіїбувКунц-зиабоКуйФуцзи(551—479 pp. дон. є.),якийставвідомим
М/>усскийИ. А. 100 великихмыслителей. — М., 2000. — С12-17.
-23-
/>/>/>/>черездватисячоліттяпіслясвоєїсмертіякКонфуцій. Йогоідеї викладеніучотирьохкнигах: «Дасюс»—керівництводлячи­новників; «Чжун-юн»—«Золотасередина»; «Лунь-вдй»—«Бесі­диівисловлювання»; «Мен-цзи»—цекнигаконфуціанцяМен Цзи, якийживчерезстоліттяпісляКонфуція.
ВченняКонфуціязпитаньвзаємовідносиндержавиіособи булопобудованонанормахморалі. Вінзакликавправителів, чиновниківіпідданихбудуватисвоївзаємовідносининакате­горіяхдобра. Слідпрагнутидодобра, тодійнародбудедобрим. Моральблагородноїлюдиниподібнадовітру, аморальзлої людиниподібнадотрави. Травазавждинахиляєтьсятуди, ку­дидмевітер. Укнизі«Лунь-юй»єморальназаповідьКонфуція: «Неробилюдямтого, чогонебажаєшсобі, ітодівдержавіів сім'їдотебенеставитимутьсявороже». Вінвиступав: а) проти поляризаціїміжбагатствомібідністю; б) зацарствогармоніїв суспільстві; в) замир, протибунтівіборотьбизавладу, проти загарбницькихвійн; г) протикерівництвасуспільствомзаза­конамитазастосуванняпокарань; д) заздійсненнякерівницт­ванародомшляхомритуалу, етико-правовихнормтаприн­ципів.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Неменшцікавіідеїпролюдину, їїмісцеувсесвіті, можли­востітаобов'язкивисвітлюютьсяуфілософськихтворахдав­ньогрецькихтадавньоримськихучених. Справедливість, за­конністьтаморальністьвантичнийперіодпов'язуютьсяз утвердженнямвладибогів-олімпійцівначолізЗевсом. Усвоїх. загальновідомихпоемах«Іліада»та«Одіссея»Гомерпоказав Зевсаякзаступниказагальноїсправедливості. Запорушення загальноїсправедливостівиннихнеодмінночекалабожакара.
Допомірностітапошуківзолотоїсерединиувсіхсправахі прагненняхлюдей, уїхвідносинахміжсобоютаздержавоюі суспільствомзакликаютьусвоїхпрацях«сімгрецькихмудре­ців»: ФалесізМілета, ПітакізМітілени, ПеріандрізКоринфу, БіантізПрієни, КлеобулізЛінда, ХілонізЕфоріСолонз Афін. Всівонипідкреслюваливажливезначеннязаконівдля свободиіправлюдиниі, одержавшивладу, багатозробилидля практичногоздійсненнясвоїхідеалів. Наприклад, давніймуд­рецьПітакзМітілени(651—569 pp. дон. є.) вважав, що дляпізнаннясутілюдининеобхіднонаділитиїївладою. Знаме-
    продолжение
--PAGE_BREAK---24-
нитийафінськийдержавнийдіячізаконодавецьСолон(638— 559 pp. дон. є.), одинзреформаторів, бувпосередникомміж знаттюіафінськимдемосом, міжборжникамиікредиторами, міжбагатимиібідними. Вінвважав, що-завдякиствореним нимновимзаконам(594 р.) народдіставвладутаправавто­муобсязі, вякомуїхпотребував. Законівладузаконувінтлу­мачивякпоєднанняправаісили. ПросвоїзакониСолонгово­рив: «Явладударувавнародовітієюмірою, якоювінпотребу­вавїї»1.    продолжение
--PAGE_BREAK--
У486 р. дон. є. праволюдининависловленнясвоєїдумки тавимогубутивислуханимоднимзпершихсформулював афінськийполководецьФемісгпокл(525—460 pp. дон. є.). СамевіннасміливсясказатиЕврібіаду, командувачуоб'єдна­нихсилГреції: «Бий, алевислухай»2.
Залежністьлюдини, їїсвободивідсоціальногосередовища тадержавивисвітлюваливфілософськихіполітичнихпрацях античніфілософи, зокремаПлатон. Йогосправжнєім'я Арістокл, вінсинАрістонаіПеріктіони. Періктіонапоходилаз сім'ї, щодалаАфінамСолона. Арістоклодержавсвоєпрізви­ськоПлатон(platus—«повний», «широкоплечий») відсвого вчителяСократазаширинугрудейілоба.
УсвоїхдвохпроектахідеальноїдержавиПлатонобгрунту­вавнерівністьлюдей. Першийпроектдержавивінзмальовуєв діалозі«Держава», адругий—удіалозі«Закони». Визнаючи, щовсілюди—браття, вінподілявїхнатих, хтоможеправи­ти, 'їхніхпомічників, ремісниківіселянтарабів. Найогодум­ку,- віддержавинайбільшезалежатьлюдитретьогостану. Раби жзаПлатономнеєсуб'єктамиполітики. Платондопускав можливістьпереходуізодноговіншийтількидляпершихдвох станів. Вінзастерігав, щодержавазагине, якщоїїохороняти­мутьпредставникитретьогостану. Йогоідеальнадержава—це справедливеправліннякращих. Кращимивінназивавфілосо­фівінауковців. Представникитретьогостанунездатніздій-
И/>рторияполитическихиправовыхучений: Учебникдлявузов. -Изд. 2-е, стереотип. / Подобщ. ред. члена-корр. РАН, доктораюрид. наук, профессораВ. С. Нерсесянца. — М., 1998. — С. 38-39.
ТарановП. С. Энциклопедиясовременногоума. — М., 1998. — С. 65.
    продолжение
--PAGE_BREAK---25-
/>/>/>/>/>снюватиуправління. ДлядругогостануПлатонпропонуєорга­нізуватипобуттаповсякденнепроживанняназасадахсолідар­ності, рівностітаколективізму. їмзабороняєтьсядоторкатися дозолотатасрібла, матисім'ю, власнихжінокідітей. Регла­ментуватипобуттажиттялюдейтретьогостануповиннадер­жавнавлада1.
УчнеміпродовжувачемідейПлатонабувантичнийфілософ Арістотель(384—322 pp. дон. є.).Йогобатькобувлейб-ме­дикоммакедонськогоцаряАмінтиII. Арістотельгравудитин­ствізмайбутнімцаремМакедоніїФіліпомII, з17 до37 років вчивсявАкадеміїПлатонатабувнаставникомОлександра Македонського. Написав28 книг, середякихполітико-правові питаннявисвітлювали«Політика», «Афінськаполітія», «Етика» таін. Арістотельупершеввівунауковийлексиконпоняття «категорія». Справедливістьвінподілявнатаку, щозрівнює, і таку, щорозподіляє. Критеріємсправедливості, щозрівнює, вінбачиварифметичнурівність, щозастосовуваласявприват­нійсферіцивільно-правовихугод. Принципомсправедливості, щорозподіляє, вважавгеометричнурівність, щоозначалопо­ділсоціальнихблагпропорційновнескучленаполітичного спілкування. Політичнасправедливістьможливалишеміжрів­нимилюдьми, ЛюдиназаАрістотелем—істотаполітичнавід природи, однакневсілюдидосяглирівняполітичногорозвит­ку. Рабизйогопогляду—целюдизнерозвинутоюполітичною природою. Філософрозрізняєвладуполітичнуісімейну. Він ставивсвободулюдинивзалежністьвідзакону, маючинаувазі політичнеправо(природнетаумовне). Об'єднаннявмежах політичногоприродноготаумовногоправасвідчитьпроте, що Арістотельлюдейрозглядаєякполітичнихістотвідприроди. Алеівньогоневсілюдимаютьоднаковійрівніправа. Всю повнотуправмаютьгромадяни, тобтотілюди, щоможутьбра­тиучастьузаконодавчійісудовійвладі. Раби, ремісники, «на­товпматросів», торговцівАрістотеляпозбавленігромадян­ськихправ. ПрироднеілюдськеАрістотельпояснювавпрак-
И/>сторияполитическихиправовыхучений: Учебникдлявузов. -Изд. 2-е, стереотип. / Подобщ. ред. члена-корр. РАН, доктораюрид. наук, профессораВ. С. Нерсесянца. — М., 1998. — С. 50-59.
    продолжение
--PAGE_BREAK---26-
тичнимприкладом: якщобмизакопаливземлюдерев'янело­жеізмоглизробититак, щобвонопроросло, товирослобне ложе, адерево. Приватнувласністьвінвважавприродним
правомлюдини1.
ПоглядиАрістотелявбагатьохпитанняхподілявіпідтриму­вавримськийфілософМаркТулійЦіцерон(106—43 pp. до н. є.).ОсвітувінздобувуРимі, служивварміїЛуціяСули, навчавсяораторськомумистецтвувАфінах, МалійАзіїіна островіРодос. Вйогобагатійтворчійбіографіїєцікавірозроб­ки. Ціцеронсформулювавпринциппроте, щопіддіюзакону повинніпідпадативсі. Вінобґрунтовувавдужеважливеполо­женняпроте, щосвободагромадянина—цейогоправа, скла­довачастиназагальногоправопорядку, всієїдержавності. Але свободауЦіцеронатежнеєзагальноюдлявсіхлюдей. Розгля­даючирабовласницькийтипдержави, Ціцеронподіляєлюдей навільнихірабів, щонеможевизнаватисяякформальнарів­ністьусіхлюдейпередзаконом2.
Отже, внайдавнішічасиівантичнийперіодрозвиткусус­пільствалюдинарозглядаласяякпевнасоціальнацінність, аїї свободатаможливостіздійснюватипевнуповедінкубагатов чомузалежаливідприродногоісуспільногосередовища.
Природно-правовідоктриниперіодуСередньовіччяпред­ставленідвоматечіями: а) феодально-клерикальнеприродне право; б) буржуазно-раціональнаконцепціяприродногоправа. Природно-правовафілософіябуржуазногосуспільстванепо­рвалаостаточнозтеологічнимминулим, незмоглапіднятися надінтересамиприватнихвласників, шукалапоясненняне­від'ємнихприроднихправуприхильностілюдинидосуспіль­ногожиття.
Невизнаннягідностівсіхчленівсуспільства, нерівністьправ людинихарактернідлядержавно-правовоїдумкицьогоперіоду якрабовласницького, такіфеодальноготипудержав. Залеж­ністьпригніченихмасвідфеодалів, боротьбуміжрізнимигру-
Т/>арановЛ. С. Философиясорокапятипоколений. — М., 1998. -С152-169.
ЦалінС. Д. Принципсвободиволівісторіїсоціальноїфілософіїта філософіїправа. — X., 1998. — С79.
    продолжение
--PAGE_BREAK---27-
/>/>/>/>памивсерединіпануючогокласуможнаохарактеризувати трьомаосновнимиетапамирозвиткуфеодалізму:
а)ранньофеодальнийперіод;
б)періодрозвиткуфеодалізму, щохарактернодляцентра­
лізованоїстаново-представницькоїмонархії;
в)занепадфеодалізмуізародженнякапіталістичнихсус­
пільнихвідносин.
Вумовахранньофеодальногоперіодурозвиткуфеодальних відносиніснуючікласовіпротиріччя, якправило, не.перерос­талиувідкритіреволюційнівиступиселянпротифеодалів. Малимісцелишеокремібунти, щошвидкопридушувалися. Важливемісцещодоутриманнявпокоріселянськихмаснале­жалоцеркві.
Однимзпредставниківкатолицькоїцерквинаетапірозвит­куфеодальноготипудержавибувдомініканськиймонах, вче-ний-богословФомаАквінський(.Аквінат). Вінвважав, щоме­тадержавиіправаполягаєвзагальномудобробуті, підяким розумівпривілеїдлябагатихіосіб, щомаливладу. Землероби, дрібніремісники, торговці, найогодумку, повиннібулипідко­рятисявищомустанові, правителям.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Якреакціянагноблення, приниженнялюдськоїгідності, не­рівністьправлюдинивепохустаново-представницькоїмонар­хіївиникаютьмасовірухипротесту, щорозглядалисяправля­чимиколамивмежахрелігійноїідеологіїякєресь. Спочаткуїх небулодиференційованозасоціально-класовимиознаками. Та вжевXIV—XYст. єресьбулоподіленонадвісамостійнітечії; . а) бюргерську(міську);
.6) плебейсько-селянську.
Першагрупаєретиківвумовахстаново-представницькоїмо­нархіїзахищалаінтересибагатихкупцівібанкірів, підприєм­ців, власниківмайстерень, керівниківцеховихкорпорацій, ба­гатихремісниківтаіншихміськихжителів, щооб'єднувалися врізноманітнісоціальнігрупи. Розвитокторгівлі, внутрішньо­горинкувимагалинаведенняпорядку, централізаціїуправлін­ня, вільногопересуванняфеодальнимивотчинами. Бюргерство починаєпідтримуватисильнукоролівськувладу. Однимзви­разниківцихідейбувМарсілійПадуанський. Усвоїхпрацях вінобстоювавсміливунатойчастезупроте, щоджерелом
    продолжение
--PAGE_BREAK---28-
всякоївладиєнарод. Піднародомвінзвичайнорозумівневсе населення, алишейогокращучаетину(військових, священи­ків, чиновників, купців, банкірівтаіншійбагатихлюдей). Це означало, щоосновнамасанародубулапригнобленаініпро якусвободуірівністьвправах, атимбільшенедоторканність, немоглобутиймови.
Представникиіншоїтечії(плебейсько-селянської) вимагали зрівнятидворяніселян, патриціївіплебеїв, вищихінижчих, відмінитиподатки, панщину, оброк, різніпривілеїдлябагатих, зрівнятивсіхвмайновихправах, дативсімодинаковіможли­вості.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Отже, ужевумовахсередньовіччявепохустаново-пред-ставницькоїмонархіїрізніверствинаселенняпо-різномустави­липитаннясвободиірівностіправлюдини. Багатігрупинасе­лення, що'їхможнаохарактеризуватиякпершихпредставни­ківбуржуазії, якатількинароджувалася, ставилипитанняпро зрівнянняїхзфеодаламиізаможноюзнаттю, наданняїмта­кихсамихправісвобод, якіпредставникамстаново-представ­ницькоїмонархії. Біднігрупинаселеннятежставилибагато такихвимог, щозбігалисязвимогамибюргерства. Та, попри всеце, унихбулиівласніінтереси, щонезбігалисязінтере­самибуржуазії.
Проблемиправлюдини, їїсвободиінедоторканності, вза­ємовідносинздержавоюзаймаютьважливемісценаетапіза­непадуфеодалізмуізародженнякапіталістичнихвідносин. Го­ловним' надбаннямцьогоперіодубулоте, щоцерквавтратила свійдиктаторськийвплив. Духовнавладацерквипоступово переходиладоруксвітськоївлади. Вцейперіодактивнозаро­джуютьсякапіталістичнівідносини. Початковенакопичення капіталусупроводжуєтьсяжорстокоюексплуатацієюселянства ібідноїчастини'населенняміст. З'являєтьсявеликакількість людей, щопозбавленізасобіввиробництва. Нааренукласової боротьбивиходятьновісуспільнісили: буржуазіяіпролета­ріат, Починаєтьсяепохаполітичнихісоціальнихреволюцій, щорозхитуютьфеодальнесуспільство. Буржуазіяіпролета­ріат, щоїхфеодаливідносилидолюдейтретьогостану, часто бралиучастьуселянськихантифеодальнихрухах. Розвиток буржуазнихекономічнихвідносинвимагавцентралізаціїдер-
    продолжение
--PAGE_BREAK---29-
/>/>/>жави, атомубуржуазіявтойчаспідтримувалапроцесиство­ренняабсолютноїмонархи. Гуманістичнеспрямуваннясуспіль­ногомисленняцьогоперіодувідомопідназвоюідеологіїВідро­дження. Новаепохахарактеризуваласятим, щобуржуазія прагнуластворитисвітськуцентралізованудержаву, якабне залежалавідцеркви. Вцейжечасз'являютьсяпершітеорії природногоправа, щовумовахзанепадуфеодальноголадума­липрогресивнийхарактерваспектісвободиінедоторканності людини. Значнепогіршенняжиттянароду, селянськіповстан­няірухибіднотивмістахстимулювалипоявутеорійутопічного соціалізму.    продолжение
--PAGE_BREAK--
ОднимзвидатнихмислителівепохиВідродженнябувНік-колоМакіавеллі(1469—1527), Усвоїхпоглядахнаправата свободиособивінвідходитьвідсередньовічнихуявленьпроза­лежністьлюдинивідБогатаобґрунтовуєсвоюконцепціюпро те, щолюдинанаполовинузалежитьвідсвоєїдолі, анаполо­винувідсвоєїактивності, творчості, вмінняподолатиперешко­ди, тобтовідсвоготаланту. Макіавеллірозглядаєрозвиток державишляхомзмінидвохформдержавногоправління:
а)спочаткуабсолютнавладамонарха, завданнямякоїє
об'єднанняіперетворенняфеодальноїроздробленостінацен­
    продолжение
--PAGE_BREAK--тралізованудержаву;
б) наступнийетапрозвиткудержавностівновихумовах—
республіка.
Длявирішеннязавданьпершоїформидержавності, надум­куМакіавеллі, монархнеповинензважатинасвоїобіцянки. Вінмаєхитрістюзаплутатитих, хтовіритьвйогопорядність. Завждислідбутивідважним, яклев, іхитрим, яклисиця. Мо­нархповинендіятизапринципом: «Метавиправдовуєзасоби».
Післятого, якбудедосягнутоцентралізаціїдержави, усуну­тоабсолютнийвпливцеркви, щовідповідалоінтересамбур­жуазіїтаутверджувалоновікапіталістичнівиробничівідноси­ни, Макіавеллівважавзанеобхіднеперейтидонаступногосту­пенядержавності, дедержавноюформоюправлінняповинна бутиреспубліка. Тількизаумовиіснуванняцієїформидержа­висвободаінедоторканністьлюдининабуваютьпозитивного змісту: закріплюєтьсявнормативно-правовихактахформаль­нарівність, недоторканністьекономічної, політичної, соціаль­но-    продолжение
--PAGE_BREAK--
ної, культурноїтаособистоїсвободи. Якідеологбуржуазії, Ма­кіавеллізакликавдодержуватисянедоторканностіприватної власності. Вінвважав, щолюдинаскорішможезабутисмерть батька, ніжвтратуспадщини.
Отже, сутністьісоціальнезначеннявченняМакіавеллізпи­таньутвердженнясвободиінедоторканностілюдини, закріп­ленняіздійсненняїїправдозволяєзробитипевнівисновки:
а)метоювченняМакіавеллібулоутворенняцентралізованої
держави, усуненняабсолютноговпливуцерквинавсісфери
життялюдей, розвитоккапіталістичногоспособувиробництва,
щонатойчасбулооб'єктивнопрогресивнимитеоріямиіпід­
    продолжение
--PAGE_BREAK--тримувалосязбокубуржуазії;
б) вінодинзпершихпочаврозглядатидержавунеяксталу
структуру, аякявище, щопостійнорозвиваєтьсяізалежить
відспіввідношеннярізнихсилзпротилежнимиінтересами;
в)насиллявінрозглядавякнеобхіднеато, якеслідзастосо­
вуватинапевномуетапірозвиткудержавностідлянаступного
досягненнязагальногоблагаіпопередженнябільшогозла;
г) виступаючипротирелігійнихдогматів, вінзаперечував
абсолютнуістинуіснуючихтеорійівченьечужителівцерквиі
закликавлюдейзвертатисядореальноїдійсності, шукатипояс­
неннясоціальнихявищуповсякденномужитті;
д)підкреслюючизалежністьлюдинивідсвоєїдолі, вінвод­
ночасдававзрозуміти, щовоназавждинабоцітого, укого
більшетворчоїактивності, вмінняподолатиперешкоди. Доля
завждинабоцітогогосударя, вякогобільшаісильнішаармія.
Повільністьінерішучістьпривирішенніпитанняможутьзана­
паститибудь-якусправу;
є) вйоговченнієзакликдотворчоїдіяльності, довизнання свободиособистості, змальовуютьсяшляхипобудовиновоїдер­жавності, вчуваєтьсязакликдобуржуазноїреволюції.
Характеристикауявленьпроправаісвободилюдинавумо­вахновогочасупредставленарізнимитечіямиташколами, алеголовне, іцоїхоб'єднує, —цепочатокбуржуазнихрево­люцій.
Важливезначенняузвільненнілюдинивідцерковнихдог­матівофіційнихдоктринримськоїкатолицькоїцеркви, перебу­довівзаємовідносинцерквиідержави, вподальшомуутвер-
    продолжение
--PAGE_BREAK---31-
/>/>/>/>дженнісвободиінедоторканностілюдинивідігравантифео­дальнийрухпідназвоюРеформація, якийбувпоширенийу Німеччині, УчасникиРеформаціїподілялисянадваосновніта­бори. Представникипершогообстоювалипомірніреформи, а другого—революційнуперебудовусвітуназасадахсоціальної справедливості. їхвимогибулисформульованіпідчасСелян­ськоївійнивНімеччинівдвохосновнихдокументах: «12-ти статтях* та«Статейнімлисті».
Уперіодранніхбуржуазнихреволюційпочинаєформувати­сяконцепціяприроднихправлюдини. Так, поширюєтьсядум­ка, щоприроданаділяєлюдинупевниминевід'ємнимифунда­ментальнимиправами, щоможутьбутипротиставленіурядові, алемаютьнимохоронятися. Зтогочасуйнадаліправалюди­нирозглядаютьякелементарніпередумовигідноголюдського існування.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Отже, .вцейчасдужеважливезначеннядлярозвиткусво­
бодиінедоторканностілюдинималивченняГроція, Спінози,
Гоббса, Докапроприродніправалюдиниігромадянина. Вони
сталиідейно-теоретичнимфундаментомновогонатойчаска­
піталістичноголаду. ІхочбуржуазніреволюціївІталії, Гол­
ландії, Англії, ФранціїіНімеччиніготувалирізнісоціальнігру­
пи, ідеологіяприродногоправавідображалаінтересивсіхцих
груп...
Так, ГугоГроцій—типовийпредставникголландськоїбур­жуазії, раціоналіст. Йогоідеїприродногоправарозвивалисяв працяхГоббса, Дока, Пуфендорфа, Віко, Джефферсона, Рус­соіКанта.
Усвоїйкнизі«Проправовійниімиру»Гроційпоказавпере­творенняфеодально-клерикальногоприродногоправавбур­жуазно-раціональнеприроднеправо. Природнеправохаракте­ризуєтьсяякприписздоровогоглузду, якийтечиіншедіяння залежновідйоговідповідностічиневідповідностісамійрозум­нійприродівизнаєабоморальноневідповідним, абоморально необхідним, ацеозначало, щотакедіянняабозаборонялося, абоделегувалосясамимБогом, якийєтворцемвсієїприроди.
Природнеправонастількиневід'ємне, щойогонеможезмі­нитиісамБог. СвоїідеїГроційчерпавупрацяхАрістотеляі Ціцерона. Природнеправо, заГроцієм, повинновідповідати
    продолжение
--PAGE_BREAK---32-:
будь-якійрелігії. Голосбогатотожнийголосовіприроди, алю­дина—частинацієїприроди.
ДоміжнародногоприродногоправаГроційвідносив: а) принципсвободиморів; б) свободународувестипідприєм­ницькудіяльністьзіншимнародом; в) свободучоловікаукла­датишлюбзжінкоюіншогонароду; г) рівністьбіднихібага­тихпередзаконом. Вінобґрунтовуєзверхністьрелігійноївлади •надвладоюсвітською. Гроційнамагавсяпояснюватисвітз ньогосамоготаобгрунтувавідеюспівіснуваннялюдинизлю~ -диноюінародузнародом. Вінвиступивякініціаторвиділення природногоправазправацерковного, формуванняприродного праваівідмежуванняйоговідпозитивногоправа. Цівисновки слугувалипоявітеоріїбуржуазногоприродногоправа. Доїїго­ловнихположеньвідносятьтакітвердження, що'їх, разомз тим, опрацьовувавіГроцій:    продолжение
--PAGE_BREAK--
Якщохтосьбажаєзметоювласноївигодивикористати
послугиіншого, повиненувідповідьпотурбуватисяпроте, щоб
потребицьогоіншогобулизадоволені.
Основаприродногоправа—власність. Теоріювласності
особливоінтенсивнорозроблялиДокіПуфендорф, воназнач­
новплинуланарозвитокцивільногоправавЦентральнійЄв­
ропі.
Легітимністьвладиасоціюєтьсянезконституційноюмо­
нархією, аздемократичноюреспублікою.
;4. Концепціяюридичноїрівностінайбільшевідповідаєпо­требамринковихвідносиніпереростаєубуржуазнузакон­ність.
5; 3 просвітницькоїконцепціїможнавивестипринципими­руімирногоіснуванняміжнародаминапідставіміжнародного    продолжение
--PAGE_BREAK--
права.
6.Звільненняправавідморалітарелігіїбулопричиною
звільненнябуржуазіївідфеодально-абсолютистськоїдержавної
влади.
7.Слідзаборонитизастосуваннятортурпридопитахізапро­
вадитидотриманняосновнихвимогправосуддя.
Гроційобстоюваввисновокпроте, щоміжклерикально-природноюібуржуазно-раціональноюконцепціямиприродно­гоправаіснуєнаступництво, однаквінстверджував, щовод-
2 3-50.33.
/>/>/>/>ночасбуржуазно-раціональнаконцепціяприродногоправамає своїособливості, щозводятьсядотакихположень:
1.Раціональнеправоіформальнеправонеспівпадають, бо
    продолжение
--PAGE_BREAK--першевиводитьсязоб'єктивнихзаконівприроди, адруге—з
суб'єктивногопоглядузаконодавця.
2.Неіснуєоднозначнихдлявсіхтипівдержавиіправа
принципівприродногоправа.
Щеоднимвидатнимтворцемприродногоправабувспіввіт­чизникГроціяБенедиктСпіноза(1632—1677). Якфілософ-матеріалістСпінозапідприроднимправомрозумівнеобхід­ність, відповіднодоякоїіснуєідієвсяприродаікожнаїїок­ремачастина. Природнеправовінототожнюєзіздатністю будь-якоїчастиниприродидосамозбереження. Людинатакож єчастиноюприроди, атому, яківсіінші, прагнедосамозбе­реження. Спінозаобґрунтовувавтезупроте, щокожналюди­назахищаєчужийінтереслишенастільки, наскількивонаду­має, щоробитьцезарадисвогоблага. Отже, свободулюдини Спінозарозглядаєякпідпорядкуваннясвоїхдійіповедінкипіз­нанійнеобхідності. Надумкуфілософа, лишетойвільний, хто живе, керуючисьсвоїмрозумом. Але, говорячипроіндиві­дуальнусвободу, мислительзазначає, щолюдиповинніоб'єд­нуватисяідіятиспільно, прагнучипоєднатиіндивідуальнуі спільнуволю.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Обґрунтовуючивладутаїїмогутністьудержаві, Спіноза протиставляєїйневідчуджуваніприродніправалюдини. Влада неможеігноруватите, щобезпосередньовиходитьззаконів людськоїприроди.
Отже, правовіпогляди. Спінози, якийвиводивдержавно-правовіпринципиорганізаціїсуспільствазсамогоіснування людськоїприроди, булипрогресивними. Ідеяобмеженнявлад­нихструктурлюдськимизаконамиіприроднимправомлюди­низалишаєтьсяактуальноюісьогоднівумовахформування правовоїдержавиігромадянськогосуспільствавнезалежних державах, якібулисуб'єктамиколишньогоСРСР. Прогресивні ідеїСпінозибуливідповіднимвнескомуподальшийрозвиток поглядівнацінністьлюдськоїособистості, наїїправовеполо­женнявсуспільстві, права, свободиіобов'язкилюдинитаїї
    продолжение
--PAGE_BREAK---34-
недоторканність, щообґрунтовувалисявепохуПросвітництва, вперіодбуржуазнихреволюцій.
Видатниманглійськиммислителемперіодуанглійськихбур­жуазнихреволюцій, якийвнісвтеоріюправасвоєбачення свободиособистості, невідчуженняїїприроднихправ, бувТо-масГоббс(1588—1679). Вінвважав, щонапочаткувсілюди булизодинаковимифізичнимиірозумовимиздібностями, ма­липравонавсе, щоїхоточувало. Однаклюдськийстрах, егоїзм, жадоба, заздрість, іншіантисоціальнімотивиобумови­лифатальнунеобхідністьвійнивсіхпротивсіх, діюантилюд-ськогопринципу: «Людиналюдинівовк». Цейперіодрозвитку людства, надумкуГоббса, характеризуєтьсяйогоприродним станом. Гоббсвизнає, щоцимлишенезакінчуютьсявсінега­тивніякостісоціальногожиття. Він, якіСпіноза, вважає, що людиніпритаманнийінстинктсамозбереження, щоспонукає процесиподоланняприродногостану, виживанняодногоінди­відазарахунокіншого.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Гоббсрозрізняєкількаприроднихзаконів: а) необхідність людейпрагнутидомиру, додержуватисяйого; б) готовність кожноїлюдинивідмовитисявідсвоїхправутійчастині, вякій ценеобхіднодлязбереженнямируісамозахисту; в) необхід­ністьлюдейвиконувативповномуобсязіукладенінимиугоди, бовіншомувипадкувонинематимутьзначення. Цізакони, яквважавТомасГоббс, необов'язковідовиконанняіприму­ситиїхвиконуватиможетількиспеціальноутворенасила.
Гоббсрозрізняєправоізакон(обов'язок). Якщоправодля ньогоозначаєсвободуробитибудь-що, тозакон(громадян­ський) забезпечуєтьсявідповідноюпримусовоїсилоюіобов'яз­ковийдовиконання. ТакусилуГоббсвбачаєвдержаві, якуут­ворюютьлюдишляхомвзаємноїдомовленостіміжсобою. Але Гоббснезалишаєправазанародомнаможливістьзмінитиод­ногоразувибрануформуправління, щобулазатвердженасус­пільнимдоговором. Вінобґрунтовуєнеобмеженувладусувере­на, якийсамвидаєзакони, організуєїхвиконанняірозглядає спориміжлюдьми. Суверенмаєнеобмеженувладунасвоїх підданих, якістаютьтакимипісляврученнясуверенувлади. Тількидержаваможегарантуватисвоїмпідданимсвободу. Під
    продолжение
--PAGE_BREAK--2*— 35 -
/>/>/>/>свободоюГоббсрозумієправоробитивсе, щонезаборонено громадянським законом.
Т. Гоббсвсежзалишаєправоконкретногоіндивідапітивсу­перечволісуверена. Вразіколисуверен, порушуючиприрод­нийзакон, зобов'язуєіндивідавбиватичикалічитисебеабоза­бороняєзахищатисявіднападуворогів, індивідмаєправона повстання.
Отже, ТомасГоббсрозрізняєприроднеіпозитивнеправо, у разі, якщофізичнанедоторканістьіндивідапорушуєтьсяінши­миіндивідами, вінвважає, щолюдинамаєправонапротидію. Зцьогоможназробитивисновок, щоГоббс'фізичну'недотор­каністьособистостіставитьвищезаволюсуверена. Життяі здоров'ялюдини—важливішацінність, ніждержава, щоєпо­літичноюорганізацією, утвореноюлюдьмидлятого, щобпо­кінчитивійнувіхпротивсіхізахищатиправалюдини.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Представникомдоктриниранньобуржуазноголібералізмув Англії, піснявтечікороляЯковаIIСтюарта, бувДжонЛок (1632—і704). Вінповністюподілявідеюприродногоправа, суспільногодоговору, народногосуверенітету, невідчуження правісвободособистості, праванаповстанняпротитирана, збалансованостізаконодавчої, виконавчоїтасудовоївлад. Сво­бодуінедоторканністьлюдейуціломуікожноїлюдинизокре­мавінвизначавякможливістьзавласнимбажаннямробити все. щонезабороненонормативно-правовимиактами, атакож незалежативідневизначноїволііншихлюдей. Гарантіїтакої свободивінбачивурівномудлякожноїлюдиниідлявсіхлю­дейзагальнообов'язковомузаконі.
Отже, вченняДжонаЛокабулогуманістичнимзазмістомі малопевнуспрямованість. Вінсформулювавконцепціюправ людини, деназвавтакими, щонезалежатьвідволідержави, правонавласність, рівністьісвободу. Цютеоріювикористали вподальшомурізнідослідникиправлюдини. Наприклад, вона увійшлаякскладовачастинадофранцузькоїДеклараціїправ людиниігромадянина1789 року.
Гуманістичніідеїпросвободуінедоторканністьіндивіда, про правалюдиниігромадянина, боротьбазаутвердженняцих ідей, зазабезпеченнячестітагідностіособидісталисвійпо­дальшийрозвитоквепохуПросвітництва. Французькійні-
    продолжение
--PAGE_BREAK---36-
мецькіпросвітителіпрагнулидосягтисвободиіндивідашляхом поширеннязнаньіпроведенняреформусуспільстві.
Одниміззагальновизнанихлідерівфранцузького— Просві­тництвабувВольтер(1694—1778). Рідкоколидолянаділяє людинустількоматалантами. Вінбувісториком, філософом, поетом, драматургом, романістом, сатирикоміпубліцистом. Йогосправжнєім'я—ФрансуаМаріАруе. ПрізвищеВольтер— це, власне, йоготворчийпсевдонім. Усвоїхфілософськихпра­цяхВольтервиступавпротикатолицизмуірелігійногофана­тизму. Гострокритикуючифеодальніпорядки, Вольтерзазна­чав, щоназмінудеспотичнійформіправлінняповинноприйти пануваннярозумуісвободи. Втакомусуспільстві. кожнійлю­динізабезпечуватиметьсяреалізаціяїїневід'ємнихприродних драв, такихякособистанедоторканність, недоторканність приватноївласності, свободадруку, слова, совістітаінші. Сво­бодулюдини, найогодумку, можеобмежуватитількизакон.    продолжение
--PAGE_BREAK--
ПерешкодоюдлязабезпеченнясвободиіндивідаВольтер вважав наявністьфеодальнихпорядків. Вінзакликавстворити сприятливіумовидлятворчоїініціативноїдіяльностівсіхлю­дей, приватногопідприємництва. Зцієюметоювінрозробив безоплатнупрограмуліквідаціїкріпосноїзалежності. селянвід державиіцеркви. Селяни, щоналежалипанам, моглизвіль­нитисязавикуп, занаявностінатезгодиволодаря.
Вольтерзаклавпершіескізипрограмиреформ. Вінвважав, щознаннязможутьпіднятикультурнийрівеньпануючоївер­хівки, щоусвідомитьнеобхідністьреформзверху, піденаком­промісзбуржуазією, щонароджується, дастьможливістьроз­виватисяпідприємницькійдіяльності.
Отже, Вольтерзапочаткувавполітико-правовітеоріїре­форм, підготувавгрунтдляподальшогорозвиткувченняпро свободуінедоторканністьлюдинивумовахпереходувідабсо­лютноїмонархіїдоранньобуржуазногоспособувиробництва.
ДовидатнихтеоретиківперіодуфранцузькогоПросвітницт­ваналежитьШарльЛуїдеМонтеск'є(1689—1775). Його вважалиодниміззасновниківгеографічноїшколи. Політична таправовадоктринаМонтеск'єзводитьсядопошуківопти­мальноїформидержавитамісцявнійлюдини. Монтеск'єроз­глядавтриосновніформиправліннявдержаві: демократію,
    продолжение
--PAGE_BREAK---37-
/>/>


/>
монархіютадеспотію. Найогодумку, деспотіяєнеправиль­ноюформоюправлінняіпритаманнавеликійімперії. Дляне­великихісередніхдержавхарактерніреспубліка(демократич­начиаристократична) імонархія.
ЯкіВольтер, Монтеск'євважав, щосвобода—церозумна організаціядержавноївладиідодержаннярежимузаконності. СвободазаМонтеск'є—цеправолюдиниробитивсе, щодоз­воленозаконом. Повноїсвободилюдинанеможемативтій державі, денеіснуєрозподілувлад. Використовуючивчення Лока, Монтеск'єобгрунтувавнеобхідністьудемократичній державірозподілувладназаконодавчу, виконавчуісудову, що повиннібутинезалежнимиоднавідодної. Законодавчавлада, завченнямМонтеск'є, повиннаналежатипарламенту, вико­навча—королю, судова—незалежномусудуприсяжних. Кож­назцихвладповиннаматимеханізмстримуваньіпротивагз метоюнедопущенняузурпаціїоднієювладоюіншихвладних повноважень. Тількинатакихумовахіснуваннясамостійних, незалежниходнавідодноївлад, людинаможематиповнусво­боду, бутивільноюувиборіпевноговаріантуповедінкивме­жахіснуючихвдержавізаконів. Якщовсуспільствінезабез­печенореалізаціюправісвободлюдиниігромадянина, непро­веденорозподілувладнавищезгаданихзасадах, такесуспіль­ствонеможнавважатидемократичним.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Цітадеякііншіідеївидатногофранцузькогопросвітителя просвободулюдини, їїправовеположеннявсуспільствіта принципрозподілувладназаконодавчу, виконавчутасудову буливрахованіприпідготовціКонституціїСША(1787 p.), Деклараціїправлюдиниі,громадянина(1789 p.), Конституції Франції(1791 p.), французькогокодексуНаполеонатадеяких іншихпрогресивнихдокументівтогочасу.
Монтеск'євважаютьоднимзпіонерівконцепціїправової держави, йогопрогресивніідеївтілилисянапрактицівперіод буржуазнихреволюційвЄвропі. Вінзвинувачуваваристокра­тіювузурпаціївлади, вимагавнадатибуржуазіїтаіншимвер­ствамнаселення, якихвідносилидотретьогостануіякіборо­лисязасвоєстановищевсуспільствізфеодалами, рівніправа ісвободи. ІдеїМонтеск'євикористовуютьсяівнашчасвумо-
    продолжение
--PAGE_BREAK---38-
вахбудівництваправовоїдержавиігромадянськогосуспіль­ствавУкраїнітаіншихдержавахколишньогоСРСР.
Проблемамнедоторканності, честітагідностілюдинибули присвяченіпрацінімецькихтаіталійськихпросвітителів. УНі­меччиніпросвітительськіідеїбуливідображеніутворахС. Пу-фендорфа, X. Томазія, К. Вольффатаін.
СамуїлПуфендорф(1632—1694) обгрунтувавідеюпроте, щосвободаінезалежністьособистостібулипритаманнітільки періодуприродногостанулюдини. Вподальшомупротиріччя таегоїзмлюдейунеможливлюютьзабезпеченняїхніхприрод­нихправуповномуобсязі. Зарадизагальноїкористійбезпеки всіхпотрібноутворитидержавуякорганізацію, вякійлюди об'єднуютьсядляспільногополітичногоспілкування. Надумку вченого, держававиникаєврезультатідвохдоговорів: а) між людьмипрооб'єднанняівибірформидержави; б) міжлюдьми таобранимнимилідеромпровзаємніобов'язки, якіполягають утому, щопідлеглізобов'язуютьсяпідпорядковуватисвоюпо­ведінкувладі, аправитель—забезпечуватиправапідлеглих, включаючиіїхсвободутанедоторканність. Тількинеобмеже­навладамонарха, вважаєС. Пуфендорф, здатназабезпечити порядокукраїнітабезпекупідлеглих. Характеризуючикріпос­неправо, вінвважав, щовоноєрезультатомспільногодогово­ру, атомувигіднедляселянства.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Отже, незважаючинадеякіпрогресивніідеї, СПуфендорф бувприбічникомабсолютноїмонархіїйвідстоювавідеюпро те, щолишевладамонарха, частковообмеженастаново-пред­ставницькиморганом, здатназабезпечитисвободу, недотор­канність, правайобов'язкипідлеглих, суспільнийпорядокі загальнукористь. Непідтримуючипротидіюокремоїособимо­нархуівладі, віндопускавможливістьнародноїнепокориу випадках, якщомонархсвоїмидіямиведекраїнудозагибелі.
ПослідовникомС. ПуфендорфавНімеччинібувХристіан Томазій(1655—1728). ВінпершимуНімеччиніпочавчитати лекціїзприродногоправанімецькоюмовою. Будучипослідов­никомідейБ. Спінози, Томазійвважав, щоприроднеправов основісвоїйхарактеризуєтьсямораллю. Людейвінподілявна мудрихідурнів. Управлятипершимиможназадопомогою нормморалі, адляіншихнеобхіднийпримусзадопомогою
    продолжение
--PAGE_BREAK---39-
/>/>/>/>/>монархіютадеспотію. Найогодумку, деспотіяєнеправиль­ноюформоюправлінняіпритаманнавеликійімперії. Дляне­великихісередніхдержавхарактерніреспубліка(демократич­начиаристократична) імонархія.
ЯкіВольтер, Монтеск'євважав, щосвобода—церозумна організаціядержавноївладиідодержаннярежимузаконності. СвободазаМонтеск'є—цеправолюдиниробитивсе, щодоз­воленозаконом. Повноїсвободилюдинанеможемативтій державі, денеіснуєрозподілувлад. Використовуючивчення Лока, Монтеск'єобгрунтувавнеобхідністьудемократичній державірозподілувладназаконодавчу, виконавчуісудову, що повиннібутинезалежнимиоднавідодної. Законодавчавлада, завченнямМонтеск'є, повиннаналежатипарламенту, вико­навча—королю, судова—незалежномусудуприсяжних. Кож­назцихвладповиннаматимеханізмстримуваньіпротивагз метоюнедопущенняузурпаціїоднієювладоюіншихвладних повноважень. Тількинатакихумовахіснуваннясамостійних, незалежниходнавідодноївлад, людинаможематиповнусво­боду, бутивільноюувиборіпевноговаріантуповедінкивме­жахіснуючихвдержавізаконів. Якщовсуспільствінезабез­печенореалізаціюправісвободлюдиниігромадянина, непро­веденорозподілувладнавищезгаданихзасадах, такесуспіль­ствонеможнавважатидемократичним.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Цітадеякііншіідеївидатногофранцузькогопросвітителя просвободулюдини, їїправовеположеннявсуспільствіта принципрозподілувладназаконодавчу, виконавчутасудову буливрахованіприпідготовціКонституціїСША(1787 p.), Деклараціїправлюдиниі.громадянина(1789 p.), Конституції Франції(1791 р.), французькогокодексуНаполеонатадеяких іншихпрогресивнихдокументівтогочасу.
Монтеск'євважаютьоднимзпіонерівконцепціїправової держави, йогопрогресивніідеївтілилисянапрактицівперіод буржуазнихреволюційвЄвропі. Вінзвинувачуваваристокра­тіювузурпаціївлади, вимагавнадатибуржуазіїтаіншимвер­ствамнаселення, якихвідносилидотретьогостануіякіборо­лисязасвоєстановищевсуспільствізфеодалами, рівніправа ісвободи. ІдеїМонтеск'євикористовуютьсяівнашчасвумо-
    продолжение
--PAGE_BREAK---38-
вахбудівництваправовоїдержавиігромадянськогосуспіль­ствавУкраїнітаіншихдержавахколишньогоСРСР.
Проблемамнедоторканності, честітагідностілюдинибули присвяченіпрацінімецькихтаіталійськихпросвітителів. УНі­меччиніпросвітительськіідеїбуливідображеніутворахС. Пу-фендорфа, X. Томазія, К. Вольффатаін.
СамуїлПуфендорф(1632—1694) обгрунтувавідеюпроте, щосвободаінезалежністьособистостібулипритаманнітільки періодуприродногостанулюдини. Вподальшомупротиріччя таегоїзмлюдейунеможливлюютьзабезпеченняїхніхприрод­нихправуповномуобсязі. Зарадизагальноїкористійбезпеки всіхпотрібноутворитидержавуякорганізацію, вякійлюди об'єднуютьсядляспільногополітичногоспілкування. Надумку вченого, держававиникаєврезультатідвохдоговорів: а) між людьмипрооб'єднанняівибірформидержави; б) міжлюдьми таобранимнимилідеромпровзаємніобов'язки, якіполягають утому, щопідлеглізобов'язуютьсяпідпорядковуватисвоюпо­ведінкувладі, аправитель—забезпечуватиправапідлеглих, включаючиіїхсвободутанедоторканність. Тількинеобмеже­навладамонарха, вважаєС. Пуфендорф, здатназабезпечити порядокукраїнітабезпекупідлеглих. Характеризуючикріпос­неправо, вінвважав, щовоноєрезультатомспільногодогово­ру, атомувигіднедляселянства.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Отже, незважаючинадеякіпрогресивніідеї, С. Пуфендорф бувприбічникомабсолютноїмонархіїйвідстоювавідеюпро те, щолишевладамонарха, частковообмеженастаново-пред­ставницькиморганом, здатназабезпечитисвободу, недотор­канність, правайобов'язкипідлеглих, суспільнийпорядокі загальнукористь. Непідтримуючипротидіюокремоїособимо­нархуівладі, віндопускавможливістьнародноїнепокориу випадках, якщомонархсвоїмидіямиведекраїнудозагибелі.
ПослідовникомС. ПуфендорфавНімеччинібувХристіан Томазій(1655—1728). ВінпершимуНімеччиніпочавчитати лекціїзприродногоправанімецькоюмовою. Будучипослідов­никомідейБ. Спінози, Томазійвважав, щоприроднеправов основісвоїйхарактеризуєтьсямораллю. Людейвінподілявна мудрихідурнів. Управлятипершимиможназадопомогою нормморалі, адляіншихнеобхіднийпримусзадопомогою
    продолжение
--PAGE_BREAK---39-
/>/>/>/>/>державиіправа. ЗавченнямX. Томазіяправовідрізняється відморалітим, щоутворюєтьсяізахищаєтьсядержавою. На йогодумку, народможепротестуватипротинесправедливої владимонарха, алетакийпротестповиненбутипасивним. Для усуненнянесправедливостітарозбратунеобхідноматиспільне майно. Танаявністьспільноївласностістанеможливоюлише умайбутньому, колилюдистворятьвідповідніпередумовидля такоїорганізаціїсуспільногожиття.
Отже, прогресивніідеїX. Томазіябулиспрямованіумай­бутнє, давалиможливістьлюдинізадуматисяпростан'свого існуванняіпрошляхипокращеннясвоєїдолі, варіантиодер­жанняіподальшоїреалізаціїсвоїхправісвобод.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Німецькимпросвітителем, якийзакликавдодотриманняу поведінцілюдей, природногозакону, бувКрістіанВольфф .(1679—1754). Самевіноднимзпершихспробуваввикориста­тиідеїприродногоправавінтересахабсолютноїмонархіїта поліцейськоїдержавивНімеччині. Природнеправовінвиво­дитьзморальногообов'язку. Зайоговченням, природжені правалюдиниіснуютьтому, щоіснуютьприродженіобов'яз­ки. Вінаргументуєтойфакт, щовідприродивсілюдирівні, щодлязагальноїбезпеки, недоторканностітадобробутувони утворилидержавуідобровільнопередалисвоювладу, а, отже, ісвоюсвободу, монарху. Коженокремийіндивідобмежив своюсвободу, передавшисебеврабствоіншому. Звідси, найо­годумку, з'явилисьпаниікріпаки. ПравоК. Вольффвизна­чаєяксвободудіятидлявиконанняобов'язку. Межітакоїсво­бодивизначаєдержавнавладавособімонарха. Монархпови­нентурбуватисяітурбуєтьсяпрозагальнеблаго. Монархнаді­ляєтьсянеобмеженоюзаконодавчою, виконавчоюісудовою владою, видаєзаконидержави, щоповиннівповномуобсязі регламентуватиповедінкулюдейувсіхсферахїхньогожиття (господарській, політичній, науковій, духовній, інтимній, сі­мейнійтощо). Покорамонархуповиннабутибезумовноюіне­заперечною.
Отже, теоретичніпоглядиК. Вольффаслідвизначитияк просвітницькийабсолютизм. ЯкщовАнгліїіФранціїприрод­но-правовадоктринабулаідейноюзброєюборотьбитретього станузабсолютноюмонархієюісвавіллям, товНімеччині—
    продолжение
--PAGE_BREAK---40-
засобомзбереженняйобгрунтуванняіснуючогодержавного режимуіпозитивногоправа.
Навідмінувідфранцузької, англійськоїінавітьнімецької італійськабуржуазіятогочасузаймаласявосновномулихвар­ствоміторгівлею. Цеозначало, щоїїінтересибулидалекими відінтересівнароду. Економічноіталійськабуржуазіябула пов'язаназфеодалами. Буржуазніідеологи, вчені-просвітителі даліпобажаньполітичноїцентралізації, осудусвавілляібезза­коннянейшли. Однимізтакихпросвітителів, щорозглядаву своємувченнідоктринуприродногоправабувЧезареБеккарія (1738—1794). Своїтеоретичніпоглядинадержавно-правові явища, свободуінедоторканністьлюдинивінвиклавупраці «Прозлочиниіпокарання». ЯкіГоббс, Беккаріярозглядав природнийстанлюдейіперехідїхдополітичноїформижиття зарадизагальноїкористі. Люди, об'єднуючись, втрачаютьчас­тинусвободизарадитого, щобзабезпечитисобітучастинусво­боди, якаунихлишається. Беккаріярозрізняєбожу, природну ілюдськусправедливість. Першідвісправедливостізасновані набожихіприроднихзаконах. Людськасправедливістьзасно­вананасуспільномудоговорі, щоустановлюємежідержавної влади.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Беккаріявідстоюєідеюзаконності. Видаватизакони, найо­годумку, маєправосуверен, тобтомонарх. Освічениймонарх, затеорієюБеккарія, видаватимесправедливізакони, виявля­тиметурботупросвоїхпідлеглих, організовуватимевиконання законівтакимчином, щобнедопуститинерівностітажебрацт­ва, самсуворододержуватиметьсясвоїхзаконівізабезпечува­тимеправалюдини.
Свободалюдини, надумкуБеккарія, цеїїправоробитивсе, щонесуперечитьінезабороненозаконом. Владніструктуриі самсуверенповиннідодержуватисязаконів, бутизв'язаніци­мизаконамиізанеобхідностізмінюватиїхтількиназаконних підставахівпорядку, передбаченомузаконом.
Урукахмонарха, надумкуБеккарія, можезнаходитися тількизаконодавчаівиконавчавлади. Судовавладаповинна належатисуду. Судповиненспиратисяназакони, доводити провинусуб'єкта, щовчинивправопорушення. Привизначенні
    продолжение
--PAGE_BREAK---41-
/>/>/>/>/>/>міриівидуюридичноговпливунавинногосуднемаєправа виходитизамежі, щопередбаченічиннимзаконом.
ПричинизлочинівБеккаріабачивусоціальнихумовахіто­мувважав, щометоюпокаранняповиннобутипопередження правопорушеньівиправленнятаперевихованняправопоруш­ника.
Беккаріявиступавпротиширокогозастосуваннясмертної кари. Найогодумку, вонавиправданатількивнадзвичайних випадкахдлязбереженняіснуючоїформиправліннячипри боротьбінаціїзасвободу. Увсіхіншихвипадкахефективні­шимпокараннямєдовічнепозбавленняволі. Зпозиціїприрод­ногоправасмертнакаранедопустима. Жодналюдинадобро­вільнонебажаєпозбавитисебежиття. Ацеозначає, щолюди немоглипередатисуверенуправовирішуватизанихжитиїм чипомерти. Смертнукарунеможнавиправдатинізмораль­ної, нізюридичноїточкизору. Зморальноїпозиціїтакерішен­нясприяєаморальностійжорстокості, поширюєтьсявнароді якнегативнеявище, азюридичної—смертнакараневиправ­данатому, щовразісудовоїпомилкивиправитиїїнеможливо. Беккаріявважав, щоскладзлочинуімежіпокаранняповинні бутипередбаченізакономівідповідатитяжкостівчиненогосус­пільнонебезпечногодіяння.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Отже, ідеїіталійськогопросвітителяБеккаріябулипокладе­нівосновукримінальногозаконодавстваікримінально-право-воїнаукибуржуазногоправа. Ціідеїнатойчасбулипрогре­сивними, оскількизакріплювалипрогресивніпринципирівнос­тівсіхпередкримінальнимзаконом. Вінстверджувавгуманізм управі, щосприялорозвиткуінститутусвободиінедоторкан­ностілюдинитаїїіншихправ.
Значнийвнесокурозвитоктеоретичноїдумкипросвободуі недоторканністьлюдинитаіндивідазробилипоглядивидатно­гофранцузькогофілософаЖан-ЖакаРуссо(1712—1778). Цейновийнапрямфілософськоїдумкидіставназвубуржуаз­нийрадикалізм. Воднійзісвоїхпраць«Міркуванняпронауки імистецтво»Руссопіддавсумнівуположенняпроте, щонаука іпоширеннязнаньсприяютьудосконаленнюприродисуспіль­ства. Такадумкасуперечилавсімтрадиційнимпросвітитель­ськимвисновкам. ЗгіднозтеорієюРуссо, спочаткувприрод-
    продолжение
--PAGE_BREAK---42-
номустанівсілюдижилиякзвірійбуливільні. Зрозвитком виробничихвідносинз'являєтьсямайнованерівність, ацеобу­мовилойобмеженнясвободилюдини. Держава, найогодум­ку, з'являєтьсяякрезультатдоговоруміжбіднимиібагатими, тобтобагатізапропонувалиутворитипублічігуполітичнувла­ду, абідніпогодилися. Самевиникненнядержавибулопричи­ноюзнищенняприродноїсуспільноїсвободиірівності. Нерів­ністьуприватнійвласності, політичнаісоціальнанерівність призвелидоабсолютноїнерівностіпридеспотизмі.
Розвиваючитеоретичнудумкупродоговірнийшляхутво­реннядержави, Руссозсуспільнимдоговоромпов'язуємайбут­нісвободи. Зайоготеорією, громадяни, уклавшисуспільний договір, набуваютьгромадянськихправіобов'язків. Цеозна­чає, щоіндивідуальніправанабуваютьюридичногохарактеру ізабезпечуютьсяоб'єднаноюсилоювсіхгромадян. Всіучасни­кидоговорузалишаютьсявільнимиірівноправними, об'єдную­чисьународ. Інтересинародунеможутьсуперечитиінтересам окремихіндивідів.    продолжение
--PAGE_BREAK--
УсвоїхпрацяхРуссообґрунтовуєнароднийсуверенітет, вважаючи, щовінневідчужуванийінеподільний. Тількина­род, яксуверен, можездійснюватиіфактичноздійснюєзако­нодавчувладу. Сутністьсвободигромадянполягаєвтому, щоб перебуватипідзахистомзаконів, яківонисаміприймаютьу конкретнійдержаві. Руссоневиступавпротиприватноївлас­ності. Якідеологдрібноїбуржуазії, вінпропонувавлишеурів-нятимайновунерівність.
Отже, вумовахПросвітництвабулопродовженообгрунту­ваннягуманістичнихідейправлюдиниігромадянина. Свобода йособистанедоторканістьлюдиниігромадянинарізнітечії просвітителівобґрунтовувалипо-різному. Найбільшконсерва­тивнимибулиідеїнімецькихпросвітителів, якібачилизавдан­няпросвітилишевпідготовціпроведенняреформзверху. Най­більшпрогресивнимибулиідеїтатеоретичніконцепціїфран­цузькихпросвітителів, якіпропагувалиреформизнизу, вклю­чаючийеволюційнийшляхїхздійснення.
ВумовахпізньогофеодалізмуподіївАнглії, ІталіїтаФран­ціїхарактеризувалисявеликоюактивністютретьогостану, в першучергуселянства, біднихремісників, жителівмістіпро-
    продолжение
--PAGE_BREAK---43-
/>/>/>/>/>/>/>летаріату, щопочавформуватися. Захистурівності, праві інтересівбіднотитретьогостанубулиприсвяченікласичніпра­ціутопічногосоціалізмуТ. МоратаТ. Кампанеллитафран­цузькихкомуністів-утопістівЖ. Мельє, Мореллі, Г. Маблі, Г. Бабефа.
ТомасМор(1478—1535) усвоїйпраці«Утопія»виступив протиприватноївласності, монархічноїформиправління. Він запропонувавутворитиідеальнудержаву, вякійнебудепри­ватноївласностійусіжителіякоїбудутьрівні. Головнимизав­даннямиїхдіяльностіповиннібутивиробництвотоварівіпро­дуктівтарівнийїхрозподіл, боротьбазізлочинністютазабез­печеннямирногоіснування. Владніструктуривутопіїформу­валисяшляхомвиборів, усіпитаннявирішувалисяспільно. Всі утопійціповиннібулиматидостатоктарівніправа.    продолжение
--PAGE_BREAK--
ПослідовникомМорабувіталієцьТоммазоКампанелла (1568—1639). Усвоїйпраці«МістоСонця»вінпідтримував Т. Моращодозапереченняприватноївласності, виступивза рівноправністьчоловікаіжінки, загальнообов'язковістьпраці. Т. Кампанеллавважав, щоусоляріївповиннібутиоднакові житло, одяг, їжа, втіхи. Інтересидержавималидомінувати надінтересамиприватнихосіб.
Навідмінувіданглійськихтаіталійськихсоціалістів-утопіс­тів, французькіприхильникикомуністичнихідейвиступализ позиціїприродногоправа, тобтоставилиприродніправалюди­нинапершемісцещододержави. Так, сільськогосвященнос­лужителя, синасільськоготкачаШанаМельє(1664 —1729) вважалиідеологомселянськогореволюційногокомунізму. Всвоїйпраці«Заповіт»Ж. Мельєрозкривгнобительськуроль релігії, пов'язуючиїїнайтіснішимчиномзполітикою; показав бідністьфранцузькихселян, закликаючидореволюції; об­стоювавправорівностівсіхвідприроди, природніправаісво­бодилюдинитаїїнедоторканність.
Коріннязлаінесправедливостівінбачивуабсолютніймо­нархії, депроцвітаютьтиранія, дармоїдство, відкупщикита вельможі; існуванніармії, дворян, священиків, чиновниківта іншихслужителівфеодальноголаду, щоєдармоїдами; наяв­ностіприватноївласностітамайновоїнерівностітавиступавза їхліквідацію.
    продолжение
--PAGE_BREAK---44-
Іншимкомуністом-утопістомперіодуПросвітництвауФран­ціїбувМореллі(XVIIIст., достовірнихбіографічнихвідомос­тейпроньогонезалишилося), якийвиклавдетальнийплан організаціїіфункціонуваннякомуністичноївладиупраці«Ко­дексприроди». Основнимискладовимицьогопланубулипро­позиціїщодо: а) ліквідаціїбіднотиігноблення, щоїхвін пов'язувавзнеобхідністюліквідаціїприватноївласності; б) удосконалення, законодавствашляхомвстановленнявзако­нахзагальнонародноїформивласності, гарантованоїроботиз виконаннямпочерзіобов'язківпосадовихосіб, обов'язкукож­ногогромадянинасприятивсімасвоїмисиламидосягненнюза­гальноїкористі, регулюванняпобуту, виховання, участівгро­мадськихсправах; в) покладаннянадержавуобов'язківрегу­люватиекономічніпроцесивиробництва; г) організації' дер­жавноївладиу. виглядікомуністичногосамоврядування; д) мирногошляхудосягненнятакогосуспільноголаду. Всеце, надумкуМореллі, повинносприятиособистійсвободілюдини.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Багатовчомусхожінапопередніідеїутопічногосоціалізму ГабрівляБонноМаблі(1709—1785), викладенівпрацях«Про праваіобов'язкигромадян»та«Прозаконодавствочипринци­пизаконів». Цетакіідеїіндивідуальноїсвободийособистоїне­доторканностілюдини: а) ліквідаціяприватноївласності; б) прийняттясправедливихзаконів, уякихслідобмежитирі­веньбагатства, торгівлі, спадщини, провестиаграрну.рефор­му, встановитибезоплатневиконаннядержавнимислужбовця­мисвоїхобов'язків; в) критикаабсолютноїмонархіїтаобгрун­туваннядемократичноїреспубліки, вякійбибулоустановлено принципрозподілувлад, деносіємверховноївладиповиненбу­тинарод; г) пропонуєтьсянереволюційний, ареформістський шляхвстановленнякомуністичноївлади.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Однимзнайколоритнішихмислителівепохиєвропейського ПросвітництвабувГракхБабеф(1760—1797). Йогопогляди можнавважативершиноюрозвиткусоціалістичноїідеїу Франції. Сутністьйогоідейхарактеризуєтьсятакиминастано­вами: а) повненесприйняттяприватноївласності; б) побудова народноїдержави; в) проголошенняреспубліканськоїформи правління; г) утвердженняневід'ємнихправкожногогромадя­нина; д) досягненнядобробутудлявсіхтащастядлякожної
-45-
/>/>/>/>/>/>/>окремоїлюдини; є) підкореннягромадянчиннимзаконамта вказівкамверховноїадміністрації; є) забезпеченнявсіхчленів однаковимсереднімдостаткомтатим, чогокоженпотребує; ж) ігноруванняіндивідуальностітасамобутностібудь-якоїосо­бистості.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Отже, міжклерикально-природноюібуржуазно-раціональ­ноюконцепціямиприродногоправаіснуєнаступництво. Вод­ночасбуржуазно-раціональнаконцепціяприродногоправадає змогустверджувати: а) раціональнеіформальнеправоне збігаються, бопершевиводитьсязоб'єктивнихзаконівприро­ди, адруге—зсуб'єктивногопоглядузаконодавця; б) неіснує однаковихдлявсіхтипівдержавіправапринципівприродного права; в) укінціепохифілосрфсько-правовогоПросвітництва буржуазіявжепанувалаповністю. Однакприроднеправоне булопіднятодоправового. Насловахбулоправо, анаділі— панування ідиктат. Правовибиратилюдину, щобздійснювала управління, оберталосянаправотого, хтобудеобраний, заво­лодітибудь-якимиблагами, доякихвінмавдоступ. Особлива рольвідейнійспадщиніналежитьтеоріямутопічногосоціаліз­му(комунізму), щозаймалапевнемісцевконцепціяхпізнього феодалізмущодосвободитаособистоїнедоторканностілю­дини.    продолжение
--PAGE_BREAK--
XVIIIстоліття, особливойогодругаполовина, характеризу­валосяпрогресивнимиідеямитанормативнимїхзакріпленням нетількивЄвропі, айнаатлантичномуузбережжіАмерики, дейшлавизвольнавійнаамериканськогонароду(впершучер­гуанглійськихколоністів) протиметрополіїанглійців, щогно­билиітрималивколоніальномурабствінародАмерики. Вре­зультатівійниу1775—1783 pp. утвориласьнезалежнадержава СполученіШтатиАмерики. Наформуванняполітичноїіпра­вовоїдумкивколоніяхвеликийвпливмалиполітичнітапра­вовіідеїмислителівЄвропиперіодубуржуазнихреволюцій. До нихможнавіднестиприродно-правовітеоріїГоббса, Лока, Вольтера, Руссо, Монтеск'єтадеякихінших. їхідеїтаідеї американськихмислителівбулозакріпленов«Деклараціїнеза­лежностіСполученихШтатівАмерики»та«Біліпроправа».
ДеклараціянезалежностіСШАзакріпилаосновніположен­ня, яківідображалиідеїприродногоправа, щоїхобстоювали
    продолжение
--PAGE_BREAK---46-
втойчасамериканськіреволюціонери-демократиТомасПейн (1737-1809) іТомасДжефферсон(1743-1726). Дотаких ідейслідвіднести: а) правонажиття, свободу, недоторкан­ність, власність, щастяібезпеку; б) правоназнищенняуряду, щонезадовольняєінтересинароду; в) ідеясуверенітетунаро­ду; г) принципрозподілувлад; д) правонародунавибіртакої формиправління, щовідповідаєйогоінтересам; є) ідеюпро те, щоурядлишеслуганародуіповинендіятивінтересахна-
РОДУ-
Ідеївеликоїторгово-промисловоїбуржуазіїіплантаторів-ра-бовласниківвСШАвперіодборотьбизанезалежністьоб­стоювавАлександерГамілтон(1757—1804). Вінвиступив противключенняБіляпроправадоКонституціїСША1787 ро­ку. Цієюконституцієюбулозакріпленосильнуурядовувладу, оформленоутворенняреспублікибуржуазіїтаплантаторів. БільпроправанебуввключенийдоКонституціїСША, навіть поприте, щовконституціяхштатівбільпроправазнайшов своєвідображення. Ітількизавдякиактивнимініціативам Джефферсонаідеякихіншихреволюційнихдемократівта прогресивнихполітичнихдіячівАмерикидоКонституціїСША було прийнятодесятьдоповнень, щовступиливдіюв1791 p., проголосилиправаісвободигромадянСполученихШтатів Америкиіввійшливісторіюправовоїдумкиякамериканський Більпроправа.
Важливурольвісторіїформуванняпершогопоколінняправ людинивідігралафранцузька«Деклараціяправлюдиниігро­мадянина»1789 р. Революціяпроходилавтриетапи: а) кон­ституціоналістський(1789—1792); б) жирондистський(1792—     продолжение
--PAGE_BREAK--1793); в) якобінський(1793-1794).
Конституціоналісти, щоприйшлидовладиврезультатіре­волюції, проголосилиліквідаціюфеодалізмуістаново-фео­дальнихпорядків. Булопроголошеноіпроведенонизкупрогре­сивнихполітичних, соціально-економічнихтаправовихпере­творень. 26 серпня1789 р. УстановчіЗбориприйняли«Декла­раціюправлюдиниігромадянина».
ПісляприйняттяДеклараціївеликабуржуазія, захопивши владу, почаладіятивсуперечпроголошенимдемократичним принципаміприйняланизкуантидемократичнихзаконів.
-47-
/>/>Усерпні1792 р. урезультатінародногоповстаннябулолік­
відованорежимконституційноїмонархіїідовладиприйшла
середнябуржуазія. Цебувжирондистськийетапреволюції:у
    продолжение
--PAGE_BREAK--Франції. Жирондистиприйнялинизкузаконів, спрямованих
на. ліквідаціюзалишківфеодальногорежимуівстановлення
французькоїреспубліки..
Урезультатіповстання31 травня—2 червня1793 р. жирон­
дистівбуловигнанозНаціональногоКонвентуідовладиприй­
шладрібнабуржуазія(якобінці). Вонивстановилиякобінську
диктатуру.•;..:
Отже, ідеїсвободитанедоторканностілюдиниігромадяни­науXVIIIст. у.ФранціїтаСША:
а)зробилипевнийвнесокузагальносвітовускарбницюфор­
муванняправлюдини, малипрогресивнийхарактер, оскільки
булиспрямованіпротифеодальнихпорядків;
б)теоретичнідоктриниПросвітництва, революційно-демок­
    продолжение
--PAGE_BREAK--ратичніконцепціїтатеоріїутопічногокомунізмусприялипо­
дальшомурозвиткуформуванняправісвобод, правовоїдумки
вНімеччині, Росії, іншихдержавах;
в)вонивподальшомубуливикористаніупрацяхфілософів,
юристів, вчених(теоретиківіпрактиків) приформулюванні
другогоінаступнихпоколіньправлюдиниігромадянина.
Подальшийрозвитокправлюдиниігромадянина, 'їхсвободи інедоторканностіможнапрослідкувати, аналізуючисвітову юридичнудумку, законодавствотаюридичнупрактикуXIX-XXст. ДляпершоїполовиниXIXст. характернозміцнення буржуазнихправісвобод. Уцейчасвідбуваласьактивнакоди­фікаціязаконодавства, виникаєпредставницькадержавав;її сучасномурозумінні, буржуазіяпоступовозавойовуєсобіполі­тичніправаіполітичнепанування. Прагненнябуржуазіїдо свободи, прогресуізаконностісприяливиникненнювдержав­но-правовійідеологіїтогочасубуржуазноголібералізму, що характеризувавсярозширеннямсвободидій, свободиторгівлі, свободиприватноївласностііпромисловоїконкуренції, свобо­диінедоторканностілюдинитаіншимигромадянськимипра­вамиісвободами.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Видатнимвченим-філософомНімеччини, щорозпочавсис­тематичнеобгрунтуваннябуржуазноголібералізму, бувпрофе­с-
КенігсберзькогоуніверситетуІммануїлКант(1724— 1804). ВченняКантав.основ* своїйнавіяньдухомПросвіт ництвазвикористаннямідейіндивідуалістичноїшколиприрод­ногоправа. Особувінрозглядавякабсолютнуцінністьзвису­ваннямапріорногозакону, абстрактно-обов'язковоготафор­мального«категоричногоімперативу». Кантвважав, що свободаособистостіполягаєвтому, щобвизначатисамомусобі метуіваріанти, щовідповідаютьційметі, поведінки. Вінбув упевнений, щодержаваможе:примуситиособувибиратитічи іншізасобидлядосягненняпевноїмети, аленеможенаказу­ватилюдині, зарадичоговонаповиннажити. Кантупершеви­сунувідеюпроте, щоустрійірежимдержавиповиннімакси­мальновідповідатиправу(правовомузакону). Державапо­виннаспиратисянаправо, додержуватисяправісвободлюди­ни, забезпечуватиїхреалізаціютаздійсненняпозитивних законів.    продолжение
--PAGE_BREAK--
ПравоКантподілявнаприродне, позитивнеісправедли­вість. ОднакКантзаперечувавправонародунаповстанняпро­тидеспотичногоуправління, вважаючи, щозмінаполітично-юридичнихустановповиннапроходитизверхушляхом реформ. Методивідкритоїборотьбивтягуютьнародухаос, анархіюізлочинність. УпрацяхКантаобґрунтовуєтьсянеоб­хідністьмируяквмежахдержави, таківміжнароднихвідно­синахміждержавами. Кантвиступавпротивійн, заполітичне вирішеннявсіхпроблемнихпитаньшляхомукладанняідодер­жанняміжнароднихдоговорівіугод, невтручанняувнутрішні справидержави, зарозвитокміжнародами. торговельних, культурнихтаіншихзв'язків.
Отже, вправовійфілософіїКанта, якодногозпершихав­торів, щообґрунтовувавбуржуазнийлібералізм, яскравовияв­ляєтьсяконфліктліберальнихтаетичнихпереконань. Зодного боку, вінприхильниксправедливості, аздругого—незалишає людиніможливостівідстоюватисправедливість, протистояти тиранії. Справедливоюорганізацієюсуспільства, найогодум­ку, повиннобутивстановлення«вічногомиру». Досягтицього вмайбутньомуможназавдякиутвореннюфедеративногосо­юзунезалежнихрівноправнихдержавреспубліканськоготипу.
    продолжение
--PAGE_BREAK---49-
/>/>/>/>/>Втакомусуспільстві, надумкуКанта, особізабезпечувати­метьсяреалізаціяповноїсвободиінедоторканності.
Найвищимступенемрозвиткукласичногонімецькогоідеа­лізмубулоправовевченняГеоргаВільгельмаФрідріхаГегеля (1770—1831). ГоловноюпрацеюГегелязпроблемдержавиі праває«Філософіяправа»(1821 p.).Йогофілософськатеорія базуєтьсянатому, щовосновісоціальноїдійсностілежить «світовийрозум», «абсолютнаідея»чи«світовийдух», щовияв­ляютьсебевмисленнічисамопізнанні. Уфілософіїдухувін розрізнявтриосновнінауки, асаме—просуб'єктивне, об'єк­тивнетаабсолютне. ВченняпродержавуіправоГегельроз­глядавякскладовучастинуфілософії. ДержавуіправоГегель розглядав крізьпризмусамоїідеїтанапрямівїїреалізації. Пи­танняконструкції, сутності, змістутаконкретногозастосуван­нядержавно-правовихявищвінвідносивдопредметуюрис­пруденції. СамеправоГегельвизначавякнаявнебуттясвобо­ди, певнийступіньрозвиткусвободи. Розумінняправавін формулюєзпозиційідеалізму, стверджуючи, щоправовияв­ляєсебеспочаткувісторичному, моральному, релігійномузна­ченні, авжепотімудійсності.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Самусвободу, заГегелем, закладеновконструкціїабстракт­ногоправа, щомаєкількарівнів: а) рухвідабстрактногодо конкретного; б) судженняпронеправду(ненавмисну, обман, злочин); в) змішуванняабстрактногоправаіморалі, щоприз­водитьдооб'єктивізаціїсвободичерезсім'ю, громадянськесус­пільствоідержаву.
АбстрактнеправоГегельформулюєтакимчином: «Будьосо­бистістюіповажайіншихякособистостей!»Конкретнеправо виявляєтьсяуформальнійсвободіта, впершучергу, усвободі приватноївласності.
Злочинєпорушеннямправа, азасобомвідтворенняпоруше­ногоправаГегельвважаєпокарання. Суб'єктивнаволявияв­ляєтьсялишевдіях(поведінці).
Громадянськесуспільство, заГегелем, характеризується трьомаосновнимимоментами: а) системоюпотреб; б) відправ­леннямправосуддя; в) діяльністюполіціїікорпорацій. Утакій конструкціївідчуваєтьсязмішуванняфункційгромадянського суспільстваідержави, щоїхГегельототожнював.
    продолжение
--PAGE_BREAK---50-
Отже, Гегельвпитанняхсвободиінедоторканностіособи стоявнапозиціяхформальноїрівностівсіхсуб'єктівгромадян­ськогосуспільства. Державаіправоєзасобамивизначенняі забезпеченняформальноїрівностілюдиниігромадянина. Весь новітнійчас, починаючизРеформації, Гегельприсвячуєні­мецькійнації, вважаючи, щоСШАіРосіященепроявилисе­беувсесвітнійісторії.
§3. Нормативніакти, щозакріплювалиправа
ісвободилюдинивумовахСередньовіччя,
НовогочасутаXXстоліття
Доосновнихнормативно-правовихдокументів, щозакріп­лювалиправаісвободилюдинитагромадянина, належать: а) Великахартіявольностей1215 p.; б) Петиціяпроправо 1628 р.; в) Актпрокращезабезпеченнясвободипідданихіпро попередженняув'язненьзаморями(habeascorpusact1) від 26 травня1679 р.; г) Більпроправавід13 лютого1689 p.; д) Більпроправа1791 р. (першідесятьпоправокдоКонсти­туціїСША); е) Деклараціяправлюдиниігромадянинавід 26 серпня1789 р. таін.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Кріммайновихінтересів, вумовахстаново-представницької монархіївеласьіборотьбазаособистунедоторканність. При­кладомтакоїборотьбизасвободуірівністьправмісцевихфео­далівіобмеженнязловживаннякоролівськоївладибуврухба­ронівуАнгліїнапочаткуXIIIст. Урезультатів1215 р. було прийнятоВеликухартіювольностей. ОфіційновАнгліїцейдо­кументвважалипершоюїїКонституцією. Повнийтекстцієї хартіїподіляютьнатричастини: а) статті, щостосуютьсяма­теріальнихінтересіврізнихсоціальнихверствтагрупнаселен­ня(статті1, 2, 9, 13, 15 і18); б) статті, щореформуютьдер­жавниймеханізманглійськогокоролівства, або«конституцій­ні»(статті12, 14 і61); в) статті, щовстановлюютьпринципи діяльностісудово-адміністративногоапарату(статті17, 20, 21, 39 і40). Важливезначеннядлярозширеннясвобод, недотор-
«/>Habeascorpussubjiciendum»— латинськаформуласудовогонаказу, якимсудвимагавдоставитизаарештованого.
    продолжение
--PAGE_BREAK---51-
/>/>/>/>/>канностілюдинийупорядкуваннядіяльностікоролівськоївла­дималистатті18—20, 38—40, 45 тадеякіінші. Так, ст. 39 проголошувала, щожоднувільнулюдинунебудезаарештова­ночиув'язненовтюрму, чипозбавленоволодіння, чияким-небудьіншимчиномобездолено, і«минепідемонанеїіне пошлемонанеїінакше, якзазаконнимвирокомрівнихїйіза закономкраїни».
Петиціяпроправо—ценормативнийдокумент, щозапочат­
кувавбуржуазно-революційнезаконодавствоАнглії. Петицію
подаликоролюдуховенствотасвітськілордийобщини, щобу­
    продолжение
--PAGE_BREAK--липредставленівпарламентізметоюпідтвердженнярізних
правівольностейпідданихкороля. Корольвідповіву. парла­
менті: «Нехайбудезробленозацимбажанням». Усамійпети­
ціїформулювалисяпорушення, щобуливчиненіТаємноюPar
доюувиглядідопитів, затриманьтаув'язненьвтюрмисупро­
тизаконівтавольностейкоролівства. Впетиціїбулосформу­
льованопроханнянепорушувати. вмайбутньомузаконіві
статутіванглійськогокоролівстватанечинитидіїнашкодуна­
родузметоюйогозаспокоєння.,
Процесуальнезакріпленнягарантійвіднезаконнихарештів булоздійсненозприйняттям26 травня1679 р. «Актупрокра­щезабезпеченнясвободипідданихипропопередженняув'яз­неньзаморями(habeascorpusact)». Метоюцьогодокументає визначенняправовогостатусуособи, щознаходиласяпідвар­тоюдосуду, тобтобулапопередньоув'язнена. Акт1679 р. встановивскладнийюридичниймеханізм, щозабезпечував: праваособистості, можливостівнесеннягрошовоїзастави. За^ ставуповиненбуввстановитисудукожномуконкретномуви­падку. Актзазначав, причининедоліків, щомалимісцеприза­безпеченніособистоїнедоторканностізаарештованих. Вказува­лося, щошерифи, тюремникитаіншічиновники, якимпід. вартувіддавалисяпідданікоролязакримінальнічитакі, що вважалисякримінальними, діяння, довгийчасневиконували зверненогодонихнаказуhabeascorpus. Відцьогостраждалиі вмайбутньомуможутьстраждатипідданікороля, надовгоут­римуванівтюрмі, тодіколизазакономвонимоглибутивзяті напоруки. Дляпопередженнятакихвипадківідляшвидшого звільненнявсіхосіб, утримуванихзазлочини, затверджувало-    продолжение
--PAGE_BREAK--
-52-
еятаке: а) якщобудь-якаособачиособиподадутьнаказha­beascorpus, звернутийдошерифа, тюремникачинаглядача, тотакапосадоваособазобов'язанаутриденнийтермінвико­натицейнаказідоставитизаарештованогочизатриманогодо
лорда-канцлера, суддічибаронатаіншогосуду, звідкибуло виданонаказіодночаснозазначитидійсніпричинизатриман­ня. Лорд-канцлер, бароничисуддізобов'язаніпротягомдвох дніврозібратисяусправіта, взявшизаставутазобов'язавши заарештованогоявитисядосуду, звільнитийоговідтримання підвартою, крімвипадків, колисуддямбудезрозуміло, що особузатриманоназаконнихпідставахізатакідіяння, що заарештованийзазакономнеможебутивзятийнапоруки. За невиконаннявимогhabeascorpusпосадовіособи(начальник тюрми, тюремникичиіншічиновники), підохороноюяких знаходитьсязаарештований, підлягаютьпісляпершоговипад­куштрафувсумі100 фунтів, апіслядругого—200 фунтіві визнаютьсянездатнимивиконуватисвоїобов'язкинаданійпо­саді. Будь-якаособачиособи, щобулизвільненізгіднозhabe­ascorpus, неможутьбутивмайбутньомузаарештованізатой самийзлочинінакшеякзаприписомтогосуду, доякоговони зобов'язаніпідпискоюз'являтися, абоіншогосуду, якийздійс­нюєюрисдикціюподанійсправі. Заневидачунаказуhabeascorpusсуддіпідлягалиштрафувсумі500 фунтів. Положення цьогоактунепоширювалисяназаарештованихзаборгичипо якій-небудьіншійцивільнійсправі".    продолжение
--PAGE_BREAK--
БільпроправавідІЗлютого1689 р. буввнесенийупарла­ментдуховнимиісвітськимилордамитаобщинникамизме­тоюзапобіганняпротизаконнимдіямпротивіритавольностей народу. ВБілівимагалося: а) припинитидіїкороля(їако-ваII),йогорадників, чиновниківтасуддів, щопосягаютьна відмінузаконів, збориподатківбезсанкціїпарламенту, припи­нитинезаконнізатриманнятапереслідування, визнатисвободу виборівпарламенту, свободуслова, заборонунадмірнихза­став, вільногоформуваннясудуприсяжнихтаін.; б) черезвід­мовувідпрестолукороляІаковаIIіншіособи, щокоронують-
Х/>рестоматияпоисториигосударстваиправазарубежныхстран/ Подред. 3. М. Черниловского. — М„1984. — С. 162-164.
    продолжение
--PAGE_BREAK---53-
/>/>/>ся, повиннідодержуватисязаконівівольностейкоролівства Англії; в) всівимогиповиннобутиузгодженозпарламентом, узаконено, оголошеночиоприлюдненоіншимспособомтадо­тримановмайбутньому.
1701 рокубуловиданоАктпроустрій(Актпромайбутніоб­меженняіпрокращезабезпеченняправісвободпідданих). Уньомубулитаківказівкикоролю: вступитинапрестол, при­єднатисядоанглійськоїцеркви, невиїжджатибеззгодипарла­ментузамежіАнглії, ШотландіїтаІрландії. Закріплювався контрользаТаємноюРадою, суддями, обов'язоккоролівдо­держуватисязаконівівимагатицьоговідміністрівтачинов­ників.    продолжение
--PAGE_BREAK--
ІдеїамериканськихмислителівбулозакріпленовДекларації незалежностіСполученихШтатівАмерикитаБіліпроправа.
ДеклараціюнезалежностіСШАбулозатверджено4 липня 1776 р. Основніїїположеннявідображалиідеїприродного права, асаме: а) рівністьвсіхщодоприроднихправ, такихяк правонажиття, свободу, недоторканність, власність, щастяі безпеку; б) правонаусуненнявідвладиуряду, щонезадо­вольняєінтересівнароду; в) ідеюсуверенітетународу; г) принципрозподілувлад; д) правонародунавибіртакої формиправління, щовідповідаєйогоінтересам; є) ідеюпро те, щоурядлишеслуганародуіповинендіятивінтересахна-РОДУ-    продолжение
--PAGE_BREAK--
ПраваісвободигромадянСШАзакріпленовКонституції США, прийнятій17 вересня1787 р. Конвентом, якийскладав­сяз55 делегатівз12 штатів. СпочаткувтекстКонституції Більпроправавключенонебуло. ДелегатиКонвентувважа­ли, щоКонституціясамапособієБілемпроправа. Водночас деякіположенняКонституціїстосувалисяправісвобод. На­приклад, розділ9 статтіІзакріплював, щодіяпривілеюнаказу habeascorpusнеповиннапризупинятися, окрімвипадків, якщоцепотрібнодлясуспільноїбезпекивразіповстаннячи вторгнення. Заборонялосяприйматибіліпроопалу. Велике значеннядлязахистугромадянвідсвавіллявладимавприпис статтіIIIпроте, щовсікримінальнісправимаєрозглядатисуд присяжних. Важливезначеннядлямайбутньогозакріплення фундаментальнихправісвободмалоположеннярозділу2    продолжение
--PAGE_BREAK--
-54-
статтііувякомузакріплювалося, щогромадянамкожного штатунадаютьсявсіпривілеїтапільгигромадяніншихштатів. Пізнішепідпривілеямиіпільгамирозумілиналежністьпри­роднихправ.
Отже, зсамогопочаткуКонституціяСШАпроголосилапев­нідемократичніпринципищодоправісвободгромадянина. Підтискомпрогресивнихсил15 грудня1791 р. булоприйнято федеральнийБільпроправа, якиймістивдесятьпоправокдо КонституціїСША. Вньомузакріплювалисятакіположення.
!.. Конгреснеприйматимезаконів, якіб: а) встановлювали обов'язковістьбудь-якоїрелігіїчизаборонялиїївільнесповіду­вання; б) обмежувалисвободусловачидруку; в) обмежували правонародумирнозбиратися; г) недозволялизвертатисядо урядузпетиціямипровиправленнязловживаньвлади.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Оскількидлябезпекивільноїдержавинеобхіднадобреос­
нащенаміліція, тозанародомзалишалосяправозберігатиі
носитизброю.
Умирнийчасжоденсолдатнеселитиметьсяубудь-який
дімбеззгодийоговласника. Підчасвійницеможевідбуватися
лишеупорядку, встановленомузаконом.
Правонародунаохоронуособистості, житла, паперіві
майнавіднеобгрунтованихобшуківчиарештівнепорушува­
тиметься. Ордеринаобшукчиарештвидаватимутьсялишез
правдоподібнихпричин, щопідтвердженіприсягоючиурочис­
тоюклятвою. Такіордериповинніміститидетальнийописміс­
    продолжение
--PAGE_BREAK--ця, деповиненбутипроведенийобшук, іособичиречі, якіпід­
лягаютьарешту.
Нікогонеможебутипритягнутодовідповідальностіза
тяжкийчиіншийкримінальнийзлочинінакше, якзаініціати­
воючиобвинуваченням, щовиходитьвідвеликогожурі. Ви­
няткамиєрозглядисправ, щоїхпорушеноузбройнихсилах
чиміліціїщодоосіб, якіперебувалинадійснійслужбіпідчас
війничипідчасіншоїсуспільноїнебезпеки. Ніхтоненестиме
двічівідповідальністьжиттямчитілесноюнедоторканністюза
одинітойсамийзлочин. Нікогонеповиннобутипримушено
    продолжение
--PAGE_BREAK--даватисвідченняпротисамогосебе, небудепозбавленийжит­
тя, свободичимайнабеззаконногосудовогорозгляду. Жодна
-55-
/>/>/>дриватнавласністьневідбиратиметьсядлясуспільногокорис­туваннябезсправедливоговідшкодування.
Забудь-якогокримінальногопереслідуванняобвинуваче­
ниймаєправонашвидкийтапублічнийсудбезсторонніхпри­
сяжнихзіштатуйокругу, девчиненозлочин. Обвинувачений
матимеправовимагати, щобйомудалиочнуставкузісвідка­
ми, якісвідчатьпротинього, вінможевимагатисвідківзісво­
гобокуікористуватисяпослугамиадвокатадлясвогозахисту.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Упозовахзагальногоправа, децінапозовуперевищує
20 доларів, зберігатиметьсяправовимагатирозглядусправи
судомприсяжнихіжоденфакт, щойогорозглядали.присяжні,
не.будеповторнопереглядатиякий-небудьсудСполучених
Штатівінакше, якзаположеннямзагальногоправа.
Невимагатимутьсянадмірнізаставиінестягуватимуть
.надмірніштрафи, непокладатимутьжорстокітапринизливі
покарання.
ВизначенняуКонституціївсіхцихправнетлумачити­
метьсяякзапереченнячизменшенняіншихправ, щозбері­
гаютьсязанародом.
10.Тіповноваження, щонепереданоСполученимШтатам
Конституцієюікористуванняякиминезабороненонеюокре­
мимштатам, залишаютьсявідповіднозаштатамичинародом.
Отже, Більпроправа1791 р. істотнодоповнивКонституцію США демократичнимиправамитасвободами.
Важливурольвісторіїформуванняпершогопоколінняправ людинивідігралафранцузькаДеклараціяправлюдиниігрома­дянина1789 p., прийнятанапочаткуВеликоїфранцузькоїре­волюції(1789-1794 pp.).
Конституціоналісти, щоприйшлидовладиврезультатіре­волюції, проголосилиліквідаціюфеодалізмутастаново-фео­дальнихпорядків. Булопроголошеноіпроведенонизкупрогре­сивнихполітичних, соціально-економічнихтаправовихпере­творень. 26 серпня1789 р. УстановчіЗбориприйнялиДекла­раціюправлюдиниігромадянина, вякійпроголошувалося: а) людинароджуютьсявільнимиірівнимивправах; б) вони залишаютьсятакиминавсежиття; в) занимизакріплюються невід'ємніприродніправанасвободу, індивідуальнубезпеку, недоторканність, власність, вчиненняопоругнобителямта
    продолжение
--PAGE_BREAK---56-
інші; г) всілюдирівніпередзаконом; д) закріпленняпринци­пурозподілувладназаконодавчу, виконавчутасудову.
Одниміздокументів, щозакріплювалиприродні(громадян­ськітаполітичні) правалюдини, булаКонституціяФранції, прийнята3 вересня1791 р. УпреамбуліКонституціїйшлося протаке: а) ліквідаціюстановихпривілеїв; б) спадкуваннячи продаждержавнихпосадзаборонялися; в) рівністьдлявсіх прав; г) невизнаннязакономбудь-якихобов'язків, щосупе­речатьприроднимправамлюдиниіКонституції. Конституція забезпечувалатакіприроднітагромадянськіправа: а) доступ довсіхпосадзабажанняміздатністювиконуватипокладені обов'язки; б) рівномірнийрозподілподатківміжгромадянами залежновідїхприбутків; в) рівністьпередзакономісудомпри покладанніпокараньзавчиненізлочини. Людинібулогаран­тованотакісвободи: а) пересування; б) слова, друку, думки, релігії; в) відцензуричибудь-якоїіншоїперевіркидокументів :переддруком; г) зборівімітингівбеззброїіпридодержанні поліцейськихзаконів; д) зверненнядобудь-якихорганів.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Законодавчійвладібулозабороненовидаватибудь-якізако­ни, щосуперечатьприроднимправамтаКонституції. Гаранту­валасянедоторканністьвласностітасправедливевідшкодуван­нязбитків, загальнадлявсіхнароднаосвіта, безкоштовнав частині, необхіднійдлявсіхлюдей.
УXXтанапочаткуXXIст. найважливішимидокументами щодоздійсненняправісвободлюдинитагромадянинає: 1) Загальнадеклараціяправлюдини1948 p.; 2) Міжнародний пактпроекономічні, соціальніікультурніправа; 3) Міжна­роднийпактпрогромадянськііполітичніправатаін.
Загальнадеклараціяправлюдиниєоднимзпершихвісторії міжнароднихвідносиннормативнихдокументів, вякомупро­голошеноширокеколоосновнихправісвободлюдини. їїбуло прийнятоГенеральноюАсамблеєюООНуПарижі10 грудня 1948 р. СамецюдатувважаютьДнемправлюдини. Деклара­ціяскладаєтьсязпреамбулиітридцятистатей. Воназакріплює завдання, довиконанняякихповинніпрагнутивсінародийусі держави. Середцихзавданьрівність, братерствотаповнота такихможливостей, якправонажиття, свободутаособисту недоторканність, свободувідрабства, тортур, жорстокогоіне-
    продолжение
--PAGE_BREAK---57-
/>/>/>/>/>/>людськогоповодженнятапокарання. Деклараціягарантуєви­знанняправосуб'ектностікожноїлюдини, захиствідбудь-якої дискримінації, ефективнепоновленняуправах, свободувід безпідставнихарештів, затриманьчивигнання, справедливийі безстороннійсуд. КожналюдинавідповіднодоДеклараціївва­жаєтьсяневинноюувчиненнізлочинудоти, докиїївинністьне будевстановленовзаконномупорядкусудом. Ніхтонеможе зазнаватибезпідставноговтручаннявособистейсімейнежит­тя. Людинігарантуєтьсянедоторканністьжитла, кореспонден­ції, честітарепутації, свободапересування, переконань, думки ісовісті, шлюбуіствореннясім'ї. Людинамаєправонагрома­дянство, притулок, научастьвуправліннісвоєюкраїною, мир­нізбориіасоціації. Людинізабезпечуєтьсяправонапрацю, відпочинок, достойнийїїгідностіжиттєвийрівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичнийдоглядтанеобхіднесоціальнеоб­слуговування. Деклараціязакріплюєправонаосвіту, участьу культурномужитті, захистморальнихіматеріальнихінтересів людини, такийсоціальнийіміжнароднийпорядок, заякогоїї праваісвободиможутьбутиповністюздійснені. Людинамає обов'язкипередсуспільством. Здійсненнялюдиноюправісво­боднеповинносуперечитиціляміпринципамОрганізаціїОб'­єднанихНацій. НіщоуДеклараціїнеможебутивитлумачено, якнаданнябудь-якійдержаві, групіосібчиокремійособіпра­вазайматисядіяльністю, вчинятидії, спрямованіназнищення закріпленихДекларацієюправісвобод1. ЦяДекларація, Між­народнийпактпрогромадянськііполітичниіправаіМіжна­роднийпактпроекономічні, соціальніікультурніправаскла­даютьМіжнароднийбільпроправалюдини.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Існуютьіншіміжнароднінорми, імплементованівнаціо­нальнеукраїнськезаконодавство, щозакріплюєосновніправа ісвободилюдинитагромадянина, зокрема:
1) конвенції, щостосуютьсяпевнихкатегорійлюдей, яким потрібензахист: Конвенціяпростатусбіженців—підпатрона­томКомітетуправлюдиниООН(прийнято1951 p.);Конвен­ціяООНпрозахистправдитини(прийнято1989 р.);Конвен-
П/>равалюдини: МіжнароднідоговориУкраїни, декларації, докумен­ти/ Упоряд. Ю. К. Качуренко. — 2-евид. — К., 1992. — С18-24.
ціяМОП№169 прокоріннінароди, яківедутьплемінний спосібжиттявнезалежнихкраїнах(прийнято1989 р.) таін.;
конвенції, щовикладаютьпевніправадокладніше: Кон­
венціяООНпротикатуваньтаіншихжорстоких, нелюдських
аботаких, щопринижуютьгідність, видівповодженняіпока­
    продолжение
--PAGE_BREAK--рання(прийнято1984 p.);КонвенціяООНпрозапобігання
злочиновігеноцидутапокараннязанього(прийнято1948 р.)
таін.;
конвенції, прийнятізметоюусуненняпевноїформидис­
кримінації: Конвенціяпроліквідаціювсіхформрасовоїдис­
кримінації(прийнято1965 p., набулачинності1969 p.);Кон­
венціяпроліквідаціювсіхформдискримінаціїщодожінок
(прийнято1979 p., набулачинності1981 p.);КонвенціяМОП
№ПІпродискримінаціювгалузіпраціізанять(набула
чинності1960 р.) таін.
Особливезначеннящодозабезпеченняреалізаціїконститу­ційнихправлюдинитагромадянинамаютьміжнароднібагато­стороннітадвосторонніугоди. Середних: а) багатосторонні угоди, щостосуютьсянайбільшнебезпечнихпосяганьнацін­ності, щоохороняютьсяміжнароднимправом; б) двосторонні табагатосторонніугодизнаданняправовоїдопомоги'.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Певно, щонаявністьцихконвенційневирішуєпроблеми юридичногозабезпеченняправлюдинивУкраїні. Дляцього потрібнаімплементація(втіленнятавпровадження) міжна­родно-правовихнормвукраїнськезаконодавство. Українаак­тивнодієнаміжнародномурівнівООНіОБСЄтаповинна подбатипростворенняефективногомеханізмузастосування міжнароднихнормзправлюдиниусвоємувнутрішньомузако­нодавстві, провестигармонізаціювнутрішньогозаконодавства зміжнароднимистандартамиправлюдини, налагодитивза-ємо-зв'язкизновимиміжнароднимиструктурамивційгалузі2. П. М. Рабінович, розглядаючипроблемуюридичногозабезпе-    продолжение
--PAGE_BREAK--
1/>Українавміжнародно-правовихвідносинах: Боротьбаіззлочинніс­
тютавзаємнаправовадопомога: Збірникдокументів(українськоюіро­
сійськоюмовами). — К., 1996. — Кн. 1. — 1184 с
2 ДенисовВ., ЄвінтовВ. Міжнароднасистемазахиступравлюдини-
новийетапрозвитку// ПравалюдинивУкраїні. — К., 1996. — С. 21.
-58-
-59-
/>/>/>ченняправлюдинивУкраїні, формулюєдержавно-юридичний механізмістадіїімплементації. Вінвважає, щонасамперед слідвизначитися, щосамеслідузаконюватидлязабезпечення
правлюдинитаякцеузаконенняслідробити1.
Отже, праватасвободилюдиниігромадянинавідміфоло­гічнихуявленьтаідейфілософівіюристіввумовахантичного світу, СередньовіччятаНовогочасудісталинормативнезак­ріпленняуправовихджерелах. Великезначеннядлязабезпе­ченняправісвободмалоїхзакріпленняуКонституціяхдер­жав. УсерединіXXет. закріпленняправісвободвийшлоза межінаціональногоправа, буловстановленовсесвітнінорма­тивніпринципиістандартиосновнихправ. Характерноюєй тенденціярозвиткутазакріпленняправісвободяквсесвітніх стандартівтамеханізмівїхзахистуінапочаткуXXIст.    продолжение
--PAGE_BREAK--
§4* Українськіідеїпроправаісвободилюдини
таїхзакріпленнявправових
таіншихдокументах
Початокрозвиткудержавно-правовоїдумкивУкраїнімож­на'прослідкувативокремихджерелах, починаючизXIст., це, зокрема; «Руськаправда»; «Словопрозаконіблагодать»Іла-ріона(XIст.); «Повістьминулихліт»(XIIст.); «Повчання» ВолодимираМономаха(XI—XIIст.); «СловоополкуІгоревім» (1185—1187 pp.); «Моління»ДанилаЗаточника(ХНІст.) таін.
Ціджереламалирелігійно-філософськийіполітико-право-вийзмісттабулиспрямованінавирішенняактуальнихпроб­лемтогочасузпитаньдержавно-правовогохарактеру, що стоялипереддавньоруськоюдержавою. Суть'їхзводиласьдо висвітленняідейвеличностіРусі, авторитетуРуськоїцеркви, обмеженнясвавіллякнязівізміцненнятазбереженнядержав­ноїєдностіруськихнародів.
Важливийетапрозвиткудержавно-правовоїдумкидляте­риторій, наякихзнаходитьсянашадержава, бувпов'язанийз
1/>РабіновичП. Проблемиюридичногозабезпеченняправлюдини(за­гальнотеоретичнийаспект) // Українськийчасописправлюдини. — 1995. -№2. — С16-23.
    продолжение
--PAGE_BREAK---60-
перебуваннямУкраїнивXV—XVIст. ускладіВеликогокнязів­стваЛитовського, яке, особливовпершісвоїроки, булобіль­шеслов'янською, аніжлитовськоюдержавою. 90 відсотківйо­гонаселенняскладалислов'яни. Саметомулитовськікнязі здійснювалищодоцихнародівполітикунейтралітету.
Найбільшуцінністьзпозиціїідейдержавно-правовоїдумки становивЛитовськийстатут(збірникзаконівфеодального права), щодіяввУкраїнівXVI—XVIIIст. імавтриредакції: 1529,1566 і1588 pp.
Уцьомудокументівизначалисягуманістичніідеїтапринци­питогочасу:' а) ідеїсуверенностінародуідержави; б) рівності всіхпередзаконом; в)' засудженнядеспотизму; г) особистоїне­доторканності: д) юридичногозахиступравлюдини; є) особис­тоївідповідальностіпередзакономтаін.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Окремідержавно-правовіідеїітеоріїцьогоперіоду(XVI— XVIIст.) висвітлюютьтакірелігійнітвори: «Алокрисис» (X, Філалет, 1598 p.);«Пересторога»(1606 p., авторневідо­мий); «Трелос»(М. Смотрицький, 1610 р.);«Портестация» (І. Борецький, 1621 р.);«Палинодия»(3. Копистенський, 1619-1622 pp.).
Цітворитавруваливідступництвоукраїнськоїзнатівідпра­вославноїцеркви; протестувалипротинасильницькихдійуніа­тівщодо. українськоїкультури, обрядівукраїнськогонароду; змальовувалинужденнестановищеправославноїцерквитаук­раїнськогонароду; виступализазвільненняукраїнськогонаро­дуз-підпольсько'шляхетськоїневолі; закликалидоєдностіук­раїнського, руськогоібілоруськогонародів; вимагалиорганіза­ціїнадемократичнихзасадахсвітськихіцерковнихсправ. '. Цікавимрелігійнимтвором, вякомумістятьсяідеїзахисту віри, поглядиназвичаєвеіписанеправо, обов'язковістьвимог писаногоправадлявсіхсуб'єктів, вимогизахищатидержавою праваісвободилюдинитагромадянина, є«Апокрисис»Хрис­тофораФілалета(ХристофораБронського). Найогодумку, порушенняправісвободлюдинипідриваєоснови, наякихба­зуєтьсядержава.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Виразникомінтересівкріпаківіміськоїбідноти, їхніхправі свободбувІванВишенський(1545—1620). Вінобґрунтовував демократичніідеїрівності, вимагаврівностійоднаковоївідпо-
-61-
/>/>/>/>відальностізасвоїпрорахункиякдляпідвладних, такідля владноможнихосіб, щомаютьперевагипередіншимилише завдякинаявностівладнихповноважень. Владноможніповин­ніпідкорятисязаконам, щонесуперечатьприродісамоїлюди­ни, прагнутидозагальногодобра, нестивідповідальністьза своївчинки. Вишенськийрозрізнявморальну, юридичнуімай­новурівність. Длядосягненняідеальногосуспільстванеобхідно самоудосконаленнялюдей.    продолжение
--PAGE_BREAK--
ПевнийвнесокурозвитокідейправтасвободлюдинивУк­раїнівXVII—XVIIIст. зробилипрогресивнідіячіКиєво-Моги-лянськоїакадемії—ЙосипКононович-Горбацький, ЛазарБа-ранович, ІоанікійГалятовський, ІнокентійГізель, Стефан Яворський, МануйлоКозачинський, ДанилоТуптало, Григорій Сковорода.
Видатнимвченим, зпрацямиякогопов'язанийрозвитокук­раїнськоїдержавно-правовоїдумки, бувпрофесорКиєво-Мо-гилянськоїакадеміїФеофанПрокопович(1681—1736). Усво­їхпрацях«Регламентдуховний»(1721) і«Правдаволімонар­шей»(1722) вінвисвітлюєідеїзміцненнясвітськоївлади, їїне­залежностіщодовладицерковної, обґрунтовуєтеорію суспільногодоговору, вважає, щонароднемаєправарозірвати суспільнийдоговіріповиненвиконуватиобов'язкитапідкоря­тися. Передавшисвоювладуправителю, народніякимсувере­нітетомневолодіє. Верховнимправителеммаєбутиосвічений монарх, якийнепідкоряєтьсягромадянськимзаконамідіїяко­говиправдовуютьсялишекінцевоюметою, восновіякоїле­житьзагальнонароднакористь.
НавідмінувідПрокоповича, поглядиширокихнародних маснаправаісвободивідстоювавГригорійСавовичСковоро­да(1722—1794). Об'єктомйогофілософіїбулалюдиназїї земнимисправами, думкамиіміркуваннями, прагненнямдо щастя, правдитасправедливості. Г. Сковородазасуджувавкрі­поснеправо, феодальнусистемусуспільнихвідносинзїїзако­намиісудочинством, заякоїмаєраціютой, хтосильніший, а «якщоубогий, тодіібіднийідурний». Вінбувворогоммонар­хічноголаду, царськоївлади, тиранії, найбільшимздобутком людинивизнававволю; відстоювавреспубліканськуформу правління, вякійвбачавзабезпеченнярівнихправусімлю-
    продолжение
--PAGE_BREAK---62-
дям; методамидосягненняідеальноїдержавностібачивпросві­туіморальнесамовдосконалення.
ЗначнийвнесокурозвитокідейправісвободлюдинивУк­раїнізробивЯківПавловичКозельський(1728—1764). Його поглядибазувалисянаприродномуправітасуспільномудого­ворітазводилисядотакого: а) природнийстанлюдейвінвва­жавнеідеальнимінадававперевагубільшпрогресивномудер­жавно-правовомуетапурозвиткулюдства; б) позитивнізако­нимаютьгрунтуватисянаприродномуправі, інакшеїхне можнавважатисправедливими; в) всігромадянимаютьбути формальнорівнимипередзаконом, владаіособамаютьнести взаємнувідповідальністьзавиконанняумовсуспільногодого­вору; г) якрівноправнасторонадоговору, членисуспільства маютьправорозірватидоговіртаукластиновий; д) змінусус­пільнихпорядківвінбачивуреформах, просвітілюдей, вихо­ваннівнихвміннязастосовуватисправедливізаконизметою мирногоїхіснуванняірозвитку.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Наступнийетапрозвиткуідейпроправаісвободилюдинив Україніпов'язанийзпрацямиМихайлаОлександровичаМак­симовича(1804-1873), відомогоукраїнськоговченого, що займавсяприродничиминауками, історією, філософією, етно­графією, бувпершимректоромКиївськогоуніверситету, мав великийвпливнавітчизнянихдіячів(зокреманаМ. С. Гру-шевського).
М. О. Максимовичбувприхильникомцентралізованоївла­ди. Кріпоснеправовінвважавнайбільшимзлом, щосупе­речитьсуспільномупрогресу, виступавпротибезправногоі протиприродногоположенняселян. Розглядаючишляхипо­кращеннясуспільногоустрою, Максимовичвиходивзідеїпро­світи, реформ, вихованнялюдиниякзахисникасправедливості.
Виразникомідейбуржуазноголібералізмущодоцарського режимубувМиколаІвановичКостомаров(1817—1885), якийочолювавліберально-буржуазнекрилотаємноїполітичної організаціївУкраїні— Кирило-Мефодіївськогобратства (1846-1847). ОсновніпоглядиМ. І. Костомаровабуловисвіт­леноуПрограмнихдокументахцієїорганізації. їхсутність можнасформулюватитакимчином: а) критичневідношення досамодержавногоустроюРосії; б) вимогискасуваннякріпос-
    продолжение
--PAGE_BREAK---63-
/>/>/>/>/>/>/>ногоправа; в) юридичнезакріпленнярівності, скасування смертноїкариітілеснихпокарань, свободиторгівлі, совісті; г) освітанароду; д) встановленнядемократичногорежимуі створеннязагальнослов'янськоїфедераціїзширокоюполітич­ноюавтономієюоб'єднанихнародів; є) реформістськіметоди змінисуспільногоустрою.
Революційно-демократичнекрилоцієїорганізаціїочолював
ТарасГригоровичШевченко(1814-1861), видатнийукраїн­
ськийпоет. Усвоїхпоетичнихіпубліцистичнихпрозово-ху­
дожніхтворахвінвисвітлювавіпроблемиправлюдини, об­
ґрунтовувавдумкупроможливістьреволюційногошляхузміни
суспільного; устроювцарськійРосіїтаповаленнясамодержав­
    продолжение
--PAGE_BREAK--ства(поема«Гайдамаки»(1841), вірші«Заповіт»(1845),
.«Я.ненездужаюнівроку»(1858) таін).•: •
Т. Шевченкообстоювавідеюреспубліканськогосамовряду­ваннянароду, спільно-колегіальногоздійсненнявлади, наосно­вісуспільноївласності. ПрихарактеристиціправаТ… Шевчен^ ковимагавправдивогозмістузакону, вякомуслідпоєднати правду, істину, •справедливість. Критичнооцінюючизакони Російськоїдержави, вінвиступавпротиантинародногозаконо­давстваіздійсненняправосуддя, відсутностіюридичнихправу селян. Ціідеїзвучалиутакихйоготворах, як«Кавказ», «Сон», «Щоденник». АналізуючипоглядиТ. Шевченканаправаісво­бодилюдини, слідзазначити, щойомунайбільшблизькапри­роднаконцепціяправа, аджевінєоднимзпершихвченихв Україні, який.виклаврозумінняморальностіправа, відповідно доякогоправуповиннабутипритаманнарисасоціальноїспра­ведливості, природніправалюдининепідвладнісвавіллюдер­жави, закони, якіобґрунтовуютьізакріплюютьсвавілля, екс­плуатацію, гнобленнянеможутьвважатисяправовими.
ДругаполовинаXIXст. позначенапоглядаминаправаісво­бодилюдинитакихукраїнськихдемократів, якМ. Драгома­нов, І. Франко, С, Полонинський, О. Терлецький.
МихайлоПетровичДрагоманов(1841—1895) усвоїхпо­глядахнаправаісвободилюдинипоєднувавутопічно-соціаліс­тичнііконституційно-демократичніідеї. Вкінцевомупідсумку, приостаточнійрозробцімоделікращогомайбутньогоперева­жилисоціалістичніідеї. Шляхомдоїхдосягненнявінбачив
    продолжение
--PAGE_BREAK---64-'•
формуванняконституційно-правовихзаконівіліквідаціюабсо­лютизму.
УсвоїймоделікращогомайбутньогоМ. Драгомановпропо­нував: а) новудемократичнубуржуазнуРосію, вякійінтереси державинесуперечатьінтересамнародів, щопроживаютьна їїтериторії, таінтересамокремоїлюдини; б) соціальнуфеде­ративнуреспубліку; в) обстоювавнаділеннявсіхгромадянде­мократичнимиправами(свободоюслова, друкутощо), впро­вадженнямісцевогосамоврядування, рівноправністьвсіхнаро­дів; г) такусхемудержавногоустрою: вільнінародиоб'єд­нуютьсяувільнісуспільства, суспільства—вфедерацію громадянумежахУкраїни, останнястаєчленомфедераціїна основіфедеративногодоговорународівРосії, апотімоб'єдну­єтьсяуфедераціювсіхслов'янськихнародівінародівсвіту; д) законіправо, якібвідображаливолютрудівників. Головне призначенняправа, найогодумку, —взакріпленніправлюди­ниігромадянина.    продолжение
--PAGE_BREAK--
ВиразникомінтересівпригнобленихмасГаличинибувІван ЯковичФранко(1856—1916). Яквідомо, вкінціXVIIIст. За­хіднаУкраїнаперебувалапідвладоюАвстро-Угорщиниімала статуснапівколоніальноїкраїни. Світоглядї. Франкаякпоета, історика, суспільногодіячаформувавсяпідвпливомТ. Шев­ченкаіросійськихреволюційнихдемократів. Сутьйогопогля­дівзводитьсядотакого: а) вінбувзнайомийзпрацями К. МарксаіФ. Енгельса, щообумовилосхожістьйогопоглядів направаісвободилюдинизмарксистськими; б) усвоїхпое­тичнихтворахтаіншихпрацяхкритикувавпережиткифеода­лізмуібрехливістьідейранньогокапіталізму, змальовував тяжкеположенняселяніробітників; в) закликавдореволю­ційноїборотьби, щобпокінчитизпригнобленнямнароду; г) перехіддосоціалізмубачивуселянськійартілі, невиключав поступовогопереходу; д) детальнорозглядаєформидержав різнихтипів, акцентуючиособливуувагунабуржуазнійдер­жавітанаРосійськійабсолютніймонархії; є) економічнуісо­ціальнуосновумайбутньогосуспільствавінбачивунеобхіднос­тізнищенняексплуатаціїшляхомскасуванняприватноївлас­ності, запровадженнязагальногообов'язкупрацювативсім, розподілусуспільнихблагназасадахрівності; ж) І. Франко    продолжение
--PAGE_BREAK--
З3-50.65-
/>/>/>/>/>/>відмежувавсявіданархізмуівизнававнеобхідністьдержави, щоповиннабутинаповненановимзмістом. Домінуючими функціямидержавивінвизнававполітичну, економічнуікуль­турно-виховну; з) шляхивирішеннянаціональногопитання бачивудобровільномуфедеративномусоюзі, щозасновувався напринципідемократичноїрівностівсіхйогочленів. Планував поступовоздійснитиперехіддофедераціїнародівУкраїни; фе­дераціїумежахзвільненихнародівРосії; об'єднанняслов'ян­ськихнародів; всесвітньогофедеративногооб'єднаннядемок­ратичнихреспублік.
ПравовіпоглядиІ. Франкаформувалисянаосновітеорій відродженогоприродногоправатасоціологічнійтеоріїЕрліха. Водночасвінкритичноставивсядодеякихположеньцихтео­рій. Правовінрозумівяктаке, щопронизаноідеямиіпринци­памигуманізму, справедливості, щорегулюєвідносиниміж людьмизволодіння, використанняірозпорядженнярезульта­тамипрацітаохороняєволюінедоторканністьособи. Правоі законвінрозглядаєякнетотожніпоняття.    продолжение
--PAGE_BREAK--
ІдеїправісвободлюдинивЗахіднійУкраїнівисвітлювали СергійАндрійовичПодолинський(1850—1891) іОстапСер­гійовичТерлецький(1850—1902). Сутністьїхпоглядівзво­дитьсядотакого: а) вонивиходятьзідеїсоціально-політичної рівності; б) виступаютьзареальну, анедекларованусвободу; в) О. Терлецькийсутністьправавбачавнетількиусловесному вираженнінормиправа, апередусімуправильномувпрова­дженнійоговжиття; г) вонивиступализарівністьполітичних іцивільнихправтазнищеннякласівівцьомувбачалиреалі­заціюпринципусоціальноїсправедливості; д) ідеаломмайбут­ньогосуспільствавонибачилинароднуфедераціюгромад, що засновананаповнійполітичнійрівностікожногогромадянина іповномувнутрішньомусамоуправлінні.
МайбутнюУкраїнувонибачилиякфедеративнудемокра­тичнуреспублікудобровільнооб'єднанихгромад, авподаль­шому—членавсенародноївільноїспілки, інтернаціональної федерації.
Підгромадоювонирозумілиосновудляведеннягосподар­ства, центрполітичногосамоуправління, щооб'єднуєвсобіза­конодавчу, виконавчутасудовувладу.
    продолжение
--PAGE_BREAK---66-
Важливурольурозвиткупоглядівнаправаісвободилюди­нивУкраїнікінцяXIX—початку XXст. відігралипраціукра­їнськихтеоретиківнаціональноїдержавностіМ. Грушевського, В. ВинниченкатаправознавцівО. Кістяковського, Б. Кістя-ковського, М. Володимирського-Буданова, О. Єфименко.
Уцейперіодусуспільнійдумціпровіднемісцепосідаливід­носиниУкраїниіРосіїзпозиціїдержавно-правовихпитань. Розглядалисядванапрямипідходівдорозв'язанняцьогопи­тання: 1) федеративнийсоюзУкраїнизРосією; 2) розірвання зв'язківУкраїниіРосіїтаутвореннясамостійноїУкраїнської держави.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Першийпідхіддомінувавдожовтня1917 p., адругий—піс­ляжовтневихподійуРосії. Однимзвиразниківцихідейбув МихайлоСергійовичГрушевський, вчений-іеторик, голова ЦентральноїРади. Йогонауковаконцепціямістилапевніпро­тиріччя, хочвосновісвоїйзалишиласянезмінною. Вінвва­жав, щонебулозагальноруськоїісторії, якнебулоінемаєза-гальноруськоїнародності. Існувалойіснуєтрирізнихслов'ян­ськихнароди: російський, українськийібілоруський. Творцем іфундаторомКиївськоїдержавивінвважавлишеукраїнсько-руськународність. Цяконцепціязнайшласвоєвідображенняу матеріалахЦентральноїРади. Національнаідеявизначалась якрушійнасилаеволюційногорозвиткуукрашськогонароду. Яктворчийчинникполітико-правовогорозвиткуУкраїнироз­глядаласянаціональнаборотьба. Правовизначалосяяксполу­ченнянорм, щовідображаютьсоціальнусолідарністьоб'єдна­нихунаціюлюдей. ВженапочаткуXXст. М. Грушевський обгрунтувавдоктринунаціонально-територіальноїавтономії України: створенняукрашськогосейму, національнихорганів управлінняіконтролю, децентралізаціюдержавитаорганіза­ціюсамоуправліннявмежахнаціональнихтериторіальних одиниць. Своїпоглядидожовтня1917 p. M. Грушевськийви­клавустатті«ВільнаУкраїна». їхсутьможнасформулюватиу такихположеннях: широкаавтономіяУкраїнивфедеративно­музв'язкузРосією; виступпротинаціоналізмуішовінізму. Вінписав, що«...оборонцінаціональностінебудутьнаціона­лістами. Мидобуваємодержавнеправонедлятого, щобпану­ватинаднаціональнимименшинамиУкраїни. Праванаціо-     продолжение
--PAGE_BREAK--
-67-
/>/>/>нальнихменшостейбудезабезпечено! Мова'іхбудеприйнятав законахзурядамиіорганамисамоуправивтихокругах, деці народностістановлятьпевнийнаціональниймінімум. Дебуде відповіднечислоучнівтоїчиіншоїнародності, вониматимуть змогувчитисянасвоїйрідніймові. Всіцінаціональнічирелі­гійнігрупиматимутьправозакладатисвоїкультурніірелігійні товаристваіустановиідіставатидлянихпідмогизавтономно­госкарбуУкраїни»1.
Наз'їздінародівуКиєві, якийорганізувалаЦентральнаРа­даувересні1917 p., захищаючиідеюфедерації, М. Грушев-ськийзакінчивсвоюдоповідьтакимисловами: «Росія..,, щоб врятуватисявідзагибеліповиннакончестатифедеративною». УцейчасМ. Грушевськийщенебувприхильникомповноїса­мостійностіУкраїни. Вінзазначав, щомирозглядаємофедера­ціюнеякшляхдосамостійності, алеякшляхдоновихпер­спектив, яківжедавновідкрилисьпровіднимрозумомлюд­ства, якшляхдофедераціїЄвропиівмайбутньому—дофе­дераціївсьогосвіту2.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Алевжеу1918 р. упраці«НапорозіновоїУкраїни»М. Гру­шевськийвиступивзаповнусамостійністьУкраїнськоїдержа-, ви. Вінвважав, щонаціонально-нолітичнийрахунокдійшов особливовисокихпозиційстосовнозакріпленнясамостійностіі незалежностіУкраїнськоїреспубліки. Вінкритикувавпозиції тих, хтовідстоюваворієнтаціюнаМосквуіРосію. Наісторич­нихфактахдоводив, щоУкраїнатаїїнарод—цедержаваіна­родзахідноїкультуритавиступавзаорієнтаціюУкраїниназа­хід.
НеоднорідністюпозначенійпоглядиВолодимираКирило-вичаВинниченка(1890—1951), якийдотримувавсялібераль­нихпозицій. ВодномузісвоїхтворівВ. Винниченкописав, що всякадержавнабудоватількитодіможебутинепохитною, ко­ливїїосновінепримус, адобраволяїїскладовихчастин.
Г/>рушевськийМ. ВільнаУкраїна// Українська^суспільнаполітич­надумкавXXст. Документиіматеріали. —Нью-Йорк, 1983. — Т. 1. Сучасність.
    продолжение
--PAGE_BREAK--о
Теоріядержавиіправа: Навч. посіб. / Зазаг. ред. С. Л. Лисенкова, В. В. Копєйчикова. — К.: ЮрінкомІнтер, 2002 — С157-158.
Упраці«Нашіорієнтації»В. Винниченкозазначав, щодляУк­раїнинеможебутикорисноюорієнтаціянінааветро-німець-ку, нінаросійськудержавність. Повиннабутисамоорганізація українськоїдемократії, надіятількинасебе, насвоюорганіза­ційнуміць. ВиступаючиназасіданняхЦентральноїРади, він проголошував, щонеможнавсправінаціональноговідро­дженняпокладатисянінакого, нінаякуавтономіюучужій державі. Длярозвиткукожноїнації, надумкуВ. Винниченка, повиннабутисвоядержавність. Алевінзастерігаєвіднаціо­нальногототалітаризму, закликаєнедопускативсвоюпсихіку тоталітаризмуінеодурюватитакоюполітичноюідеологієюсе­бе' йінших1.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Українськийвчений-юристОлександрФедоровичКістя-ковський(1833—1885) — авторбільше70 працьугалузікри­мінальногоправаіпроцесу—своїправовіідеїзафіксуваву «Щоденнику». Суть'їхполягаєутакому: 1) вінвиступавза прогресивнийконституціоналізм, законституційнумонархіюв Росії, якпершийкрокдополітичноїсвободи; 2) вимагавна­даннядемократичнихправ: а) недоторканностіособи, крімви­падківвчиненнязлочину; б) свободисловаівіросповідання; в) правазборівіоб'єднанняукорпорації; г) місцевоготадер­жавногосамоврядування; д) праванародунарозпорядження державнимбюджетом, є) загальноговиборчогопроцесу; ж) прававідозвипосадовихосіб; з) судовупідзвітністьчинов­ників; і) законністьудіяльностіорганіввладийуправління; к) владусуспільноїдумки; 3) національнезвільненняукраїн­ськогонародувінбачивуюридичнійрівностіщодовсіхнаціо­нальностей, щопроживаютьнатериторіїРосії; 4) виступавза позитивнеправо. ОднимзджерелправаО. Кістяковськийвва­жавсудовупрактику, щоєбагатшоюпорівняноіззаконом.
Щесучаснішимивиглядаютьміркуванняпродержавута правойогосина—БогданаОлександровичаКістяковського (1888—1920), щобуввидатнимвітчизнянимфілософомпра­ва. Йогоправовіідеї, викладеніспочаткуврізнихстаттях, ав 1916 р. —укнизі«Социальныенаукииправо», невтратили
1/>Теоріядержавиіправа/ А. М. Колодій, В. В. Копєйчиков, С. Л. Лисенковтаін. — К.: Юрінформ, 1995. — С. 17.
    продолжение
--PAGE_BREAK---68-
-69-
/>/>/>/>/>огодні. Сутьїхутакому: 1) існуєкілька
своєїактуальностійсьоі. а) державно-примусове; б) соціологіч-науковихпонятьправа: нормативне; д) технічне, чипрактичне, не; в) психологічне; г) %кявищеєдине, акожнезпонятьправа Вінвважав, щоправоя^р^ущооднакововажливівнауці; розкриваєякусьйогосі)жаВуBjHбудуєвиходячизтого, щодер-2) своїроздумипродері)Юсуспільногоорганізмуйіснуєтам, де жаваєвідомоюформов>дНайліпшоюформоюдержавногобут-існуєсуспільствоіHapojПравовоювінвважаєтакудержаву, в тяєправовадержава. BHjмежі?владаєобмеженоюіпідзакон-якійвладівідведенопе%идержавікеруютьнеособи, азагальні ною. Усучаснійправов^овихнормдоюридичнихзасадправо-правилаувиглядіправ    продолжение
--PAGE_BREAK--
складаєтьсядержава, альнимиєправовіпоглядиукраїнського
Цікавимитаоригіна^дфЛЄгонтовичаВолодимирського-
вченого-юристаМихщ^ авторапонадюОпрацьвгалузіісто-
Буданова(1838-1916ИБілорусіїтаПольщі. Сутьйогопогля-
ріїправаРосії, Українітакому: 1) дляньогонеіснуєдержаваі
дівнаправополягаєУкретногонароду. Процеспоявидержави
правовзагалі, безкошВщуальнимдЛЯвідповіднихнацій: фран-
іправавінвизнаєінди|иськеТОщо. Відправнеджереловиник-
цузьке, німецьке, pocit_ цЄнаявністьетнічноїгрупизїїособ-    продолжение
--PAGE_BREAK--
неннядержавиіправа, продуктдіяльностінедержави, авсієї
ливостями; 2) право^ишеформулюєправо, щовиступаєяк
нації. ЗаконодавецьЛзуЖЧИИніжправо; 3) йогороздумипро
народнаволя. Законіслов'янськогоправа, головнимирисами
правовтілилисявідеінародопредставництво; б) об'єднанево-
якоговінвважав: а) мінуванняпублічногоправанадприват-
лодінняземлею; в) до^ „дідовимиздібностями.
ним; г) оцінкуособи}шихукраїнськихіросійськихвчених-
ОднимзняШпоЩдраЯківнаЄфименко(1848-1919) -
юристівбулаОлексаі)щКетнограф, суспільнийдіяч. Себе    продолжение
--PAGE_BREAK--
видатнийюрист, іст(,адоприхильниківідеїнародностітаоб-
О. Єфименковідноси.
— 70 -
щинногооб'єднання. Правовіїїідеїполягаютьутакому: 1) во­навважала, щокапіталізмвРосіїмаєсвоїособливостітащо йогоможливореформувати, спираючисьнаселянство; 2) у поглядахнаправонадавалаперевагузвичаєвомуправу, нега­тивноставиласядонормативноговизначенняправа; 3) обсто­ювалаідеюствореннянаціональногоруськогоправанавідміну відзахідноєвропейського, восновіякогоповиннілежатисанк­ціонованізвичаї, аненормативно-правовіакти; 4) держава маєзахищатиекономічнослабких, ліквідуватимежіміжзако­номіжиттям, міжнароднимправоміправомзаконним, щоб забезпечитивсуспільствісоціальнусправедливість.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Отже, вумовахнаціональноїідеїупрацяхвчених-юристів чіткопростежуютьсяосновніправовіпозиціїдемократизації правісвободлюдинивУкраїні.
ПраваісвободилюдинивУкраїнібулоюридичнозакріплено врядіконституційнихзаконівнарізнихетапахрозвиткунашої держави. Українськийконституційнийпроцесмаєдавніісто­ричнітрадиції. ЩевперіодКиївськоїРусінавічіукладалися договориміжкняземінародом, княземійогодружиною, що відображеноврізнихредакціях«РуськоїПравди». Цейдоку­ментмавконституційнезначенняізакріплювавтарегулював кримінально-правові, цивільно-правові, сімейні, кримінально-тацивільно-процесуальнівідносиниівстановлюваввідповідні суб'єктивніправатаюридичніобов'язки. Торговельні, житло­ві, спадковітакримінально-правовівідносинивстановлювали­сяунормативномудоговоріпоміжЦісаремТурецькиміВій­ськомЗапорозькимзнародомруськимщодоторгівлінаЧорно­муморі, дезакріплювалисявідповіднісуб'єктивніправаіюри­дичніобов'язки1.
УНовийчасособливурольуформуванніконституційних ідейвУкраїнівідігралаКонституціяПилипаОрлика1710 p., яка, хочінерозглядалаУкраїнуякцілкомсамостійнудержа­ву, водночасвстановлювалацілунизкудемократичнихдля свогочасудержавнихінституцій. Унійбулозакріпленополо-
П/>ріцакО. УкраїнськийЧорноморськийФлотвчасиБогданаХмель­ницького// ЛітературнаУкраїна. — 1992. — 25 червня.
    продолжение
--PAGE_BREAK---71-
їІ
ження, щодообов'язкуГетьманавходило«пильнодбатипро те, щобнарядовийіпростийнароднепокладатинадмірних тягарів, утисківінадмірнихвимог… ЧерезценехайпаниПол­ковники, Сотники, Отамани, УрядникиіВиборніненава­жуютьсяпригноблюватисвоюдомашнючелядьірядових(ко­заків), аособливорядовихпростолюдинів, якінезнаходяться упрямійзалежностівідїхніхурядівчивїхньомуособистому підданстві...»1.
ЗачасівперебуванняУкраїниускладіРосійськоїімперії суб'єктивніправатаюридичніобов'язкилюдинирегулювалися Зібранняммалоросійськихправтазбірником«Права, заякими судитьсямалоросійськийнарод». Уцихнормативнихактах закріплювалисяшлюбно-сімейні, цивільні, кримінально-право­вітапроцесуальні, земельнітадеякііншісуб'єктивніправата юридичніобов'язки2.    продолжение
--PAGE_BREAK--
ПочатокреальногоконституційногопроцесувУкраїніслід пов'язуватизповаленнямсамодержавствайорганізацієюубе­резні1917 р. УкраїнськоїЦентральноїРади. ПершийУнівер­салЦентральноїРадизапочаткувавстановленняукраїнської державностітарозглядавсяяк«статутавтономіїУкраїни».
Віхоюурозвиткуконституційногопроцесусталоприйняття Злипня1917 р. ДругогоУніверсалуУкраїнськоїЦентральної Ради, якийможнарозглядатиякдоговірпропорозумінняміж ЦентральноюРадоюіТимчасовимурядомуПетрограді. ВДругомуУніверсаліпроголошувавсянамірпідготуватипро­ектизаконівпроавтономнийустрійУкраїни.
Важливимполітико-правовимкрокомсталоприйняттяЦен­тральноюРадою20 листопада1917 р. ТретьогоУніверсалу, якийпроголошуваввстановленнявженеавтономних, афеде­ративнихвідносинзРосією. АлетакапозиціяЦентральноїРа­динезнайшларозуміннянівросійськогоТимчасовогоуряду, нівбільшовицькоївлади, якавідхилилавсідемократичніпро-    продолжение
--PAGE_BREAK--
Х/>рестоматіязправознавства: 36. нормат. документів/ Уклад.: І. П. Козинцев(керівник), Л. М. Козаченко. — 2-евид., доп. — К., 1998 -С. 20-21.
ІсторіядержавиіправаУкраїни: Хрестоматія. — К., 1996. — С148-179.
позиціїУкраїнийпочалапротиУкраїнськоїЦентральноїРади воєннідії. Зацихумов9 січня1918 р. бувприйнятийЧетвер­тийУніверсалЦентральноїРади, вякомупроголошувалося, що«одниніУкраїнськаНароднаРеспублікастаєсамостійноюі віднікогонезалежною, вільною, суверенноюдержавоюукра­їнськогонароду».
Надаючиперевагумирнимзасобамрозвиткудержави, пра­вовоїсистеми, ЦентральнаРаданамагаласявстановитивУк­раїнісправдідемократичнийустрій. Процебезпосередньосвід­читьтекстКонституціїУНР1918 р. Статті5—20 Конституції закріплювалидемократичніправаісвободи, асаме: а) грома­дянськіправа: нажиття, честьігідність, особистунедоторкан­ність, свободусовісті, таємницюлистування, свободислова, друку, сумління, перемінмісцяперебуваннятаін.; б) політич­ніправа: участівуправліннідержавою, місцевимжиттям, участіувиборахдержавнихорганівіорганівмісцевогосамо­врядуваннятаін.; в) соціальнітакультурніправа: наосвіту, користуваннянаціональноюкультуроютаін.; г) економічні праванапрацютастрайктаін.1. Вона, нажаль, такінена­бралачинності, уденьїїприйняттявКиївувійшлинімці. По­чаласядобаГетьманатуПавлаСкоропадського.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Середдержавно-правовихактівчасівГетьманщининасам­передслідзгадатигетьманську«Грамотудовсьогоукраїнського народу»від29 квітня1918 p., якаскасувалавсіакти, прийняті ЦентральноюРадою, утомучислійКонституцію, проголосила правоприватноївласностіфундаментомкультурийцивіліза­ції, цілковитусвободуприватногопідприємництвайініціати­ви. Втойсамийдень, 29 квітня1918 p., булоприйнятоуста­новчийправовийактпідназвою«Законипротимчасовийдер­жавнийустрійУкраїни», вякомувирішувалисяпитання«про гетьманськувладу», «провіру», встановлювалися«праваі обов'язкиукраїнськихкозаківігромадян», успеціальномуроз­ділі«прозакони»наголошувавсяособливийправовийстатус цьогозакону. Йшлосятакож«проРадуМіністрівіпромініст­рів», «профінансовуРаду», «проГенеральнийСуд».
1/>КонституційніактиУкраїни1917-1920 pp. — К., 1992. — С. 73-77.
    продолжение
--PAGE_BREAK---72-
-73-
/>/>/>/>/>/>/>ПісляпадінняГетьманатувлистопаді1918 р. довлади прийшлаДиректоріяускладіп'ятичленівначолізВ. Винни-ченком. ФактичнопровіднурольуДиректоріївідігравав С. Петлюра, якийпізнішеставїїголовою. Середправовихак­тівДиректорії, щомаликонституційнезначення, слідназвати ДеклараціюУкраїнськоїДиректоріївід26 грудня1918 p., за­конпротимчасовеверховнеуправліннятапорядокзаконодав­ствавУкраїнськійНароднійРеспубліці, законпроДержавну НароднуРадуУкраїнськоїНародноїРеспубліки. Особливослід зазначити, щозадобиДиректоріїбулорозробленорозгорнутий проектКонституціїУНРпідназвою«Основнийдержавнийза­конУкраїнськоїНародноїРеспубліки».    продолжение
--PAGE_BREAK--
ПадінняДиректоріїнапочатку1919 р. істворенняукраїн­ськогорадянськогоурядуознаменувалопочатокновогоетапув розвиткуконституційногопроцесувУкраїні. РадянськаКон­ституціяУкраїни, прийнятаВУЦВКуберезні1919 p., здебіль­шоголишеповторювалаКонституціюРосійськоїФедерації 1918 p., атакожположенняпроосновидержавногоустрою, проголошенівМаніфестіТимчасовогоробітничо-селянського урядуУкраїнинапочаткусічня1919 р.
Створенняв1922 р. СоюзуРадянськихРеспублікіприйнят­тяв1924 р. КонституціїСРСРзумовилонеобхідністьвнестив КонституціюУСРР1919 р. відповіднізміни, пов'язаніголо­внимчиномзрозподіломкомпетенціїміжсоюзноюіреспублі­канськоювладою.
Угрудні1936 p., тобтовсамийрозпалсталінськихрепресій, булоприйнятоновуКонституціюСРСР, проголошенунайде-мократичнішоюусвіті. КонституціяУкраїнськоїРСР, прийня­тав1937 р. наоснові«сталінськоїКонституції», повністюпо­вторювалаїїосновніположення. ВКонституціїзакріплювали­сядемократичніполітичні, соціальні, культурнітаособисті правагромадян.
ЛіквідаціякультуособиСталіна, певнерозширенняповно­важеньсоюзнихреспублікнаприкінці50-хроків, декларуван­нятого, щоРадянськийСоюзіздержавидиктатурипролета­ріатуперетворивсяназагальнонароднудержаву, певнікрокив бікпоширеннядемократичнихінститутів, виникненняукраїні відкритоопозиційнихрухів—усецевимагалопринаймнікос-
    продолжение
--PAGE_BREAK---74-
метичнихконституційнихзмін. Затакихумовпочавсяновий етапрозвиткуконституційногопроцесувУкраїні. Йогоповніс­тюбулозорієнтованонанормитаположенняКонституції СРСР1977 р. ЗагаломКонституціяУкраїни1978 р. невнесла принциповихзмінудержавнейгромадськежиттяУкраїни. Внійбулизакріплені: а) політичніправа: обиратиібутиоб­раним, здійснюватиуправліннядержавою, критикуватидер­жавнихслужбовцівтаін.; б) економічніправа: напрацю, на відпочиноктаін.; в) соціальніправа: наматеріальнезабезпе­чення, нажитло, наохоронуздоров'ятаін.; г) культурніпра­ва: наосвіту, налітературну, художнютанауковутворчістьта ін.; д) особистіправа: нанедоторканністьособи, житла, осо­бистогожиттятаін.
Отже, нормативнідокументивУкраїні, починаючизКиїв­ськоїРусі, закріплювалипевнісуб'єктивніправаісвободилю­динитагромадянина. Порядзправамизакріплювалисяіюри­дичніобов'язки.
Підсумовуючи, можназробититаківисновки:
виникненняірозвитоксуб'єктивногоправалюдинимає
давнюісторію, останнєневід'ємневідісторіївиникненняіроз­
виткусамоїлюдинияксоціальноїістоти;
нарізнихетапахрозвиткусуспільстваправаісвободи
людинимаютьрізнийзміст;
змістовнонайбільшповногообсягуправаісвободиосо­
бистостінабуваютьвумовахгромадянськогосуспільстваіфор­
мальноїрівності;
сучаснахарактеристикаізмістправтасвободлюдиниі
громадянинавбираютьвсебезначнучастинуможливостейі
характеризуютьсявідповіднимрівнемсоціальногожиттявсу­
часнійдержавітагромадянськомусуспільстві.
    продолжение
--PAGE_BREAK---75-
/>/>/>/>/>/>/>/>/>Громадянськесуспільство— целюди, якідумаютьідіютьнезалежновід держави.
(Дж. Сорос)
РОЗДІЛ91
Громадянськесуспільство-
основавиникненняйіснуванняправ,
свободтаобов'язківлюдиниігромадянина
§1. Суспільствоідержава; аспектиспіввідношення
Правоваформавзаємовідносиндержавиісуспільствавідби­ваєтьсяувизнаннівідноснонезалежногоіснуванняіфунк­ціонуванняправовоїдержавиігромадянськогосуспільства. Державунеможнаототожнюватизсуспільством, бовтакому разіісуспільство, ідержавунеобхіднобулобхарактеризувати якрежимтоталітаризму. Термін«тоталітаризм»ввівунауко­вийобігнімецькийученийКарлШмітт. Цейтермінозначає ліквідаціюбудь-якоїрізниціміждержавоюісуспільствомшля­хомпоглинанняпершоюдругого. Однакміждержавоюісус­пільствомповиннаіснуватипевнадистанція, щоізабезпечує демократію, відповіднийрівеньсвободисуб'єктівгромадян­ськогосуспільства. Водночасцямежавідносна, анеабсолют­на, бодержавазасвоєюсутністюєнеобхідноюдляіснування ірозвиткугромадянськогосуспільства.
ПравильноющодоцьогоєдумкаГегеля, якийневважав державучимосьзовнішнімстосовногромадянськогосуспіль­стваіпояснювавїхвзаємозв'язокдіалектично. Вінзазначав, щогромадянськесуспільствоєєдністюрізнихосіб, якійого складають. Аякщоцетак, тозрозуміло, щовонимаютьвлас­ні, інодінавітьпротилежніінтереси, дляузгодженняякихіне-
    продолжение
--PAGE_BREAK---76-
обхіднадержава, щоєорганізацієюзагальногозв'язкукожно­гозкожним1. Отже, вірнопідкреслюючиоб'єктивнийхарак­терпоходженняінеобхідністьдержавидляформуванняіроз­виткугромадянськогосуспільства, Гегельводночаспомилявся, стверджуючи, щодержава—цеабсолютнаметайогоісну­вання.
ПриблизноаналогічноїпозиціїдотримувавсяМ. О. Бердяев, колистверджував, щодержаваусуспільствієоб'єктивноне­обхідною, алевтакомувиглядівонаіснуєдопевнихмеж. «Держава, найогодумку, —цеоб'єктивна, природнатаісто­ричнареальність, яканеможебутиністворена, нізламаначе­резлюдськесвавілля»2. Якщодержаваповністюузурпуєсус­пільство, тоцеозначатиме, щовоназнищуєлюдину, яквільну особистість.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Виходячизцього, можнастверджувати, щоуспіввідношен­нісуспільстваідержавиможнавиділятирізніетапи, щовід­різняютьсяпритаманнимиїмформами, принципами, метода­ми, механізмамитощо, алевсівониврешті-рештдемонст­руютьтурольімісце, якіпосідаладержававгромадянському суспільстві. Цірольімісцеістотнозмінювалисязплиномчасу ідійшлитієїмежі, коливсистемісуспільнихзв'язківдоміную­чимєїх' відношення, щогрунтуєтьсянапринципахсаморегу­ляціїтасамоуправління, заякимимаєперебудовуватисьіфор­муватисьдержавність. Алеостанняурізнихформахізрізним ступенемвладностібуденеобхідноюувесьнайближчийперіод розвиткулюдства. Доказомцьогоєте, щозізбільшенням інститутівгромадянськогосуспільства, асамеполітичнихпар­тій, рухів, громадськихоб'єднаньтощо, діяльністьдержави, її. регулятивнарольвідцьогоневтратитьсвоєїактуальності, хоч форми, методи, обсягрегулюванняможутьзмінюватися.
Актуальністьінеобхідністьдержавногорегулюваннявме­жахгромадянськогосуспільствапояснюєтьсятим, щопевні сферижиттєдіяльностіостанньогопростонеможутьобійтися безцього. Це, наприклад, проблемазабезпеченняреальності
1/>ГегельГ. В. Ф. Философияправа: Пер. снем. / Ред. исост. Д. А. Ке­римовиВ. С. Нерсесянц. — М.: Мысль, 1990. — С. 279-289.
ЫевН. А. Философиянеравенства. — М., 1923. — С. 77.
    продолжение
--PAGE_BREAK---77-
/>/>/>/>/>/>/>/>/>прав, свобод, обов'язківізаконнихінтересівлюдиниігрома­дянина, економічногорозвитку, освоєннякосмосу, національ­ноїбезпекитощо.
Проблемаформуваннягромадянськогосуспільстванеможе вирішуватисявольовими, атимбільшеавторитарно-владними методами, оскількивстановленнігромадянськогосуспільства, зокремавУкраїні, вирішальнурольповиненвідігратине суб'єктивнийфактор, аоб'єктивний, природно-історичний процесрозвиткусуспільства, делюдивідіграютьнайважливі­шурольякголовнавиробничасиласуспільства, основнийсуб'­єктстворенняматеріальнихідуховнихцінностей. Самесучас­нимпоколіннямлюдейвипалонадолюсформуватигромадян­ськесуспільство, тобтовідштовхуючисьвідужедосягнутогоу народномугосподарстві, освіті, культурітощо, примножуючи багатстваукраїнськогосуспільства, забезпечитийогоеволю­ційнийпрогрес. Адляцьогонеобхідно, насамперед, зупинити падіннясуспільствазавсімапоказниками, щофіксуються, а потімужепоступововиправлятистановище. Неможназабува­ти, щозанеофіційнимиданимизасобівмасовоїінформаціїще упершійполовині1993 р. національнийприбутоквУкраїні зменшивсяна40 відсотків, щоперевищуєрівеньаналогічного зниженняурокиВеликоїВітчизняноївійни. Сучаснийеконо­мічнийстанУкраїнихарактеризуєтьсящебільшоюіглибшою кризою, щоєпідставоюдлятвердженняпроте, щонеможна розраховуватинашвидкевиправленняекономічногостануУк­раїни. Томутількипроцесвідновлення, напевне, займене20— 25 років, якпрогнозуютьдеяківчені-економісти, анабагато більше, ітозаумовисприятливогополітичногостануісоціаль­ногоконсенсусувсуспільстві.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Отже, українськийнароднеповиненорієнтуватисяна швидкевирішеннясоціально-економічнихтаіншихпроблем. Дотогожнадмірнапоквапністьутакихсправахтеждодобра недоводить. Водночаснеслідрозумітиціпроцесиспрощено, у практичномужиттіукраїнськогонародувідновленнявтрачено­гоірухунапряміформуваннягромадянськогосуспільства здійснюватимутьразом, вонидіалектичновзаємопов'язані. То­мупитанняпроформуваннягромадянськогосуспільстванепо­виннозніматися, забуватися, втрачатиактуальність. Надалі,
-78-
навпаки, необхідночітковизначитисяхочабіззагальноюкон­цепцієюдіяльностіуцьомунапрямі, зурахуваннямнетільки теоретично-науковихідей, світовогодосвідуйогопобудови, а й, щоособливоактуально, зрозуміннямреалійнашогосього­дення.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Закономірностісоціальноїпсихологіївимагаютьтакожне допуститипесимізму, людськоговідчающодоможливостіфор­муваннягромадянськогосуспільства. Історіярозвиткулюдства знаєнадзвичайнобагатопозитивнихінегативнихприкладів, щозвеличувалиабожпринижувалисилудухулюдиниітим самимвирішувалидолюнародів: булипригніченітатемніна­товпи, щоспалюваливідьом, однакїйвідомійгордітанеза­лежніафіняниіримськігромадяни, середостанніхбувКалігу-ла, алебувіМуційСцевола, якийназнакнепокориспалив власнурукунаочахпарфянськогоцаря. Певно, щоукраїн­ськомународовіслідзаприкладобиратиостаннього, бобез максимальноїсамовідданостіважкочекатиуспіхувційнад­звичайноважливійсправі.
§2. Поняття, ознакитапринципи громадянськогосуспільства
Виходячизтеоретичнихрозробокідеологівгромадянського суспільства, атакожпрактичногодосвідуврізнихкраїнах, можнавиділититакіпринципигромадянськогосуспільства, що убільшостівипадківвипливаютьабопрямопередбаченіКон­ституцієюУкраїниіяківодночас, зпевноючасткоюумовності, можнавважатитакожійогоознаками:
свободутаініціативністьособистості, щоспрямованіна
задоволеннярозумнихпотребчленівсуспільствабезшкодидля
йогозагальнихінтересів(статті22, 23, 29 таіншіКонституції
України);
розвитоксуспільнихвідносинвідповіднодофундамен­
тальногопринципукантівськоїфілософії, заякимлюдину
завждислідрозглядатиякметуініколиякзасіб(статті21, 22
КонституціїУкраїни);
ліквідаціювідчуженостілюдини, неприйняттялюдьмисо­
ціально-економічнихреформіперетворень, економічнихіпо-
    продолжение
--PAGE_BREAK---79-
/>/>/>/>/>/>/>літичнихструктуртаінститутів(статті34, 35 КонституціїУк­раїни);
реальнезабезпеченняздійсненняпринципурівнихможли­
востейуполітиці, економіці, духовнійсферіжиттясуспільства
(ст. 24 КонституціїУкраїни);
постійнийзахистправісвободлюдиниігромадянина, що
зумовлюєнеобхідністьвизнаннянезалежностігромадянського
суспільстващододержави(ст. 22 КонституціїУкраїни);
плюралізмусіхформвласності, середякихприватнавлас­
ністьвїїрізнихформахпосідаєдомінуючемісцеякосноваіні­
ціативної, творчої, підприємницькоїтаіншоїгосподарськоїді­
яльності. Реальнеіпрактичневизнаннятогофакту, щотільки
    продолжение
--PAGE_BREAK--власникможебутидійсновільноюінезалежноющододержа­
виособою(ст. 41 КонституціїУкраїни);
існуваннявабсолютнійбільшостітакзваногосереднього
прошарку, якийздатнийстатиповноціннимвиробникоміспо­
живачемібутисоціальноюбазоюгромадянськогосуспільства.
Відсутністьполяризаціїнаселеннянанадзвичайнозаможнихі
дужебідних(ст, 48 КонституціїУкраїни);
плюралізмдуховногожиттясуспільства, восновіякого
визнанняіреальнезабезпеченнягуманістичнихтадемократич­
нихзагальнолюдськихцінностей(ст. 15 КонституціїУкраїни);'
офіційназаборонаіпрактичнавідсутністьзбокудержави
таіншихсоціальнихсуб'єктівжорстокоїрегламентаціїібудь-
якоговтручаннявприватнежиттячленівсуспільства(ст. 32'
КонституціїУкраїни);
існуванняіфункціонуваннярозвинутоїсоціальноїструк­
тури, щогарантуєзадоволеннярізноманітнихінтересіврізних
групіверствнаселення;
~ активнуучастьувсіхсферахсуспільногожиттянедержав­нихсамовряднихлюдськихспільнот(сім'я, корпорація, госпо­дарськітовариства, громадськіорганізації, професійні, творчі, спортивні, етнічні, конфесійнітаіншіоб'єднання, діяльність якихврегульованастаттями36—40 КонституціїУкраїни);
—розвиток ринковихвідносин, вяких, відповіднодосвоєї
сутності, берутьучастьнарівнихзасадахсуб'єктивсіхформ
власностіівидівгосподарськоїдіяльності(ст. 42 Конституції
України);
    продолжение
--PAGE_BREAK---80-
—визнання ігарантуванняідейверховенстваправа, щові­
дображаєтьсяуйогоподілінапублічнеіприватне, теоріїроз­
поділуправаізаконутавизнаннітого, щоправоможеіснува­
типозасвоєюінституційноюформою—законодавством. Ма­
гістральнаорієнтаціяправаналюдину-трудівникаівласника,
нарівнийправовийстатусусферіприватногоправадержав­
них, громадськихструктуріокремогогромадянина;
—підпорядкованість громадянськомусуспільствудемокра­
тичноїправовоїсоціальноїдержави, сутністьсоціальноїспря­
мованостіякоївиявляєтьсявтому, щодержава, використо­
вуючивсюгамувідповіднихдемократичнихвладно-управлін­
    продолжение
--PAGE_BREAK--ськихзасобів, забезпечуєсвоїмгромадянамекономічнутаіншу
безпеку, особистусвободуісуспільнузлагоду.
Навітьзагальнийаналізцихпринципіву'їхпорівняннізсу­часнимекономічним, політичнимідуховнимстаномУкраїни переконує, щодалеконевсікомпонентигромадянськогосус­пільствавнійіснують. Атомусамена"їхстворенняірозвиток повиннаспрямовуватисядіяльністьдемократичноїправовоїсо­ціальноїдержави, формуванняякоїповинновідбуватисьінтен­сивноіпаралельнозістановленнямгромадянськогосуспіль­ства, Прицьомутакадержаватежмаєвідповідатипевним вимогам-принципам, якібкореспондувалипринципамгрома­дянськогосуспільства. Так, державаєоб'єднаннямконсолідо­ваних, законослухнянихісвідомихгромадян; внійпануєпра­воякзагальнамірасвободи, рівностітасправедливостівсу­спільстві, щоівизначаєзмістчиннихзаконівтаіншихправо­вихактів; нависокомурівніврегульованоізабезпечено правовийстатуєлюдиниігромадянина; достатньорозвинута системачинногозаконодавства; держава, їїорганиіпосадові особитасуспільство, щоскладаєтьсязнароду, націй, етнічних груп, окремихгромадян, взаємновідповідальні; провіднуроль увирішенніспірнихпитаньіконфліктнихситуаційміжусіма соціальнимисуб'єктамивідіграютьсудовіоргани; усуспільстві пануєзаконністьіправопорядок, завдякиефективнійдіяльнос­тіправоохороннихорганів; громадянампритаманнийвисокий рівеньправосвідомостітаправовоїкультури; забезпеченоциві­лізованийрівеньдобробутугромадян, їхнюособистусвободу, соціальнузлагодуіспокій.
    продолжение
--PAGE_BREAK---81-
/>/>/>/>/>/>/>Отже, громадянськесуспільство—цетакаорганізаціялю­дей, вякійкожналюдинаєвільноювсвоїйповедінціімає можливістьприйматисвоївласні, особисті, самостійнірішен­ня. Йомупритаманнавіравлюдину, взагальнусправедли­вість, влюдськийрозум, тобтоце«відкритесуспільство», як йогоназиваєК. Поппер, вважаючи, щовоноєреальністюв розвинутихзахіднихдемократіях. Унашчасцісуспільстваще далеківідабсолютноїдосконалості, внихіснуєзлочинність, зловживаннявільнимринком, проте, зазначаєПоппер, вони значнокращі, вільніші, переважночеснішітасправедливіші порівнянозусімасуспільствами, щоіснувалидоних1.
Щодоіншихпринципівіознакгромадянськогосуспільства, тослідзазначити, щорізнідослідникивиділялидоситьшироке їхколо. Так, починаючищезАрістотеля, донихвідносилита­кіосновніідеї: невтручаннядержавнихструктурумайновівід­носинигромадян; рівністьусіхгромадянпередзаконом; свобо­дусловаіпересування; реальністьпринципурозподілувлад; виборністьдержавногооргануійогопідзвітність; певнийтер­мінздійсненнядержавниморганомсвоїхповноважень.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Істотнодоповнивціпринципийознакигромадянськогосус­пільстваГегель. Вінвважав, щодонихслідвіднести: приватну власністьякматеріальнуосновуособистоїсвободиіндивіда; безпосередньоособистусвободу, щообов'язковомаєбутиза­безпеченодержавно-правовимзахистом; визнанняправ, сво­бод, обов'язківізаконнихінтересівосібісамуособутакими, статусякихмаєпублічнийхарактерзавдякиєдностіта обов'язковостідлядержавиїхінтересів; всезагальнуобізна­ністьусправахсуспільстваідержави, щомаєстабільнийха­рактер; високийрівеньзндчущостітарозвиткугромадської думки; принципсправедливості, щовтілюєтьсяуправітави­магаєнеухильногодотриманнявимогзаконів; надзвичайну рольувирішенніможливихконфліктівправосуддя, якенадій­нозахищаєособистійсуспільніінтереси; достатнюрозвине­ністьправовоїосновисуспільства, ефективністьусіхвидівпра­вовогорегулювання; розвитоківдосконаленнянайрізноманіт-
П/>опперК. Відкритесуспільствотайоговороги: В2-хт. / Перзангл О. Коваленка. — К.: Основи, 1994. — Т. 1. — С13.    продолжение
--PAGE_BREAK--
нішихвидівкорпорацій, підякимиГегельрозумієполітичні, економічні, культурнітаіншігромадськіоб'єднання1.
Прицьомусучаснатеоріягромадянськогосуспільствароз­глядаєтьсяякпарнакатегоріянетількиправової, айсоціаль­ноїдержави. Більштого, зазначається, щосоціальнадержава єдержавоюгромадянськогосуспільства, оскількицепоняття органічновбираєвсебецілунизкупозитивнихвластивостей, щопритаманнійгромадянськомусуспільству. Такимиспільни­мивластивостямигромадянськогосуспільстваісоціальноїдер­жавиєпринципи: забезпеченнягромадянамгідногожиттяв розумінніїхматеріальногодобробутуісоціальногозахисту; га­рантуванняособистоїсвободигромадянам; боротьбацивілізо­ванимиметодамизасоціальнузлагоду, мирневирішеннямож­ливихконфліктів.
Отже, можназробитивисновок, щогромадянськесуспіль­ствопоєднуєтьсяздержавоюзавдякиособливомуморальному зв'язку. Сутністьйогополягаєвтому, щогромадянськесус­пільствоідержаваповиннібазуватисянаоднаковихмораль­нихосновах, реалізовуватиідотримуватисьусвоємурозвитко­віоднаковихморальнихпринципів—принципівзагальнолюд­ськоїморалі. Занаявностітакогосуспільногостануїхвзаємо­відносинможнаговоритипроте, щогромадянському суспільствувідповідаєгромадянськадержаваінавпаки.
Важливоюознакоюгромадянськогосуспільстваєекономіч­насамостійністьісамодіяльністьособи. Останнямаєпоєднува­тисязоднієюзознаксоціальноїдержави, асамезпринципом матеріальногозабезпеченняісоціальногозахистугромадян. Це необхіднотому, щовіншомуразізабезпеченняізахистгрома­дянможутьрозглядатисяякблагодійністьдержави, щона­справдіповиннадопомагатитількиособам, якізпевних, ви­значенихзаконодавствомпричин, неможутьсамостійнозабез­печитиізахиститисебе.
Громадянськесуспільствоорганічновзаємопов'язанездер жавою, вононеіснувалододержавиіпозадержавою, іводно­часгромадянськесуспільствомаєщододержавиверховнийсу-
1/>ГегельГ. В. Ф. Философияправа: Пер. снем. / Ред. исост. Д. А. Ке­римовиВ. С. Нерсесянц. — М.: Мысль, 1990. — С. 227-228.
    продолжение
--PAGE_BREAK---82-
-83-
/>/>/>/>/>веренітет, сенсякогополягаєвтому, щосамеінтересигрома­дянськогосуспільствамаютьукраїніпріоритетщододержав­нихінтересів, структуридержавногоапарату, формдержави, державно-правовогорежимутощо. Цеособливонаочновияв­ляєтьсяусферізахиступравісвободгромадянина, дегрома­дянськесуспільствоможеіповиннодіятияксила, щонезале­житьвіддержави. Можнастверджуватитакожпронаявність щеоднієїнадзвичайноважливоїознакигромадянськогосус­пільства, сутністьякоївтому, щоуньомуповиннавестисьбо­ротьбазаліквідаціювсього, щоможеозначативідчуження особивідбудь-якихінститутівіпроцесів, щомаютьекономіч­ні, політичнітадуховнівластивостійвідвикористанняяких тієючиіншоюміроюзалежитьреалізаціяправісвободлюди­ниігромадянина.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Зіставленняцихознакдаєчіткерозуміннятого, щовідноси­ниміждержавоюігромадянськимсуспільствомєвідносинами міжпублічноювладоюйіндивідуальноюсвободою. Ацевсфе­ріполітичногожиттяозначає, щоякщовсуспільстводержава входитьякнайважливішийелементполітичноїнадбудови, тов громадянськесуспільстводержаваневходить, хоч, безперечно, всіпотребигромадянськогосуспільстванеминучепроходять черезволюдержави, щобуформізаконівотримативсезагаль-незначення. Звідси, діалектикадержавиігромадянськогосус­пільстватака: недержавазумовлюєівизначаєгромадянське суспільство, аостаннєзумовлює, створюєіконтролюєдержа­ву. Саметакимчиномзабезпечуєтьсявідносносамостійнеісну­ваннядемократичногогромадянськогосуспільстваіправової держави.
Громадянськесуспільствовособіспочаткусамодіяльних асоціаційлюдей(релігійнихіполітичнихкорпорацій, гільдій, прошарків, пізніше—кооперативів, профспілковихкомітетів таінших), покликанихвідображатиізахищатиїхнігруповіта індивідуальніінтересиіправа, вступаєвособливівідносиниз державою, длярозумінняякихважливоврахуватитаке. Якщо державазнаєрізніформиірежимиправління—республікан­ськітамонархічні, демократичнітанедемократичні, —тодля громадянськогосуспільстванарівніполітикихарактернаде­мократичнаформаіснування. Чимрозвинутішимєгромадян-
    продолжение
--PAGE_BREAK---84-
ськесуспільство, тимбільшепідставдлядемократичнихформ держави. Інавпаки: чимменшрозвинутимєгромадянськесус­пільство, тимбільшепідставдляіснуванняавторитарнихіто­талітарнихрежимівдержавноївлади.
Громадянськесуспільствоупроцесісвогорозвиткумаєста­більнутенденціюдоохопленнявсебільшоїкількостінаселен­ня, інетількивласників, айіншихнезаможнихйоговерств. Якщоурабовласницькомусуспільствірабнебувйогочленом, тоуфеодальномуселянин, міщаниннабуливжепевнихправ. Звиникненнямірозвиткомкапіталізмуробітникстаєповно­ціннимчленомгромадянськогосуспільства, ігромадянином державизправамитаобов'язками, обсягякихпостійнозбіль­шується. Державапісляцього, атакожізвиникненнямрізно­манітнихсуспільнихасоціацій, змушенаставатинашляхпра­вовоговпорядкуваннясвоїхвідносинзусімнаселеннямтаісто­тноперебудуватисвоївласніструктури. Ітутдоречнозапита­ти;, щоурозвиткуцьогоцивітзаційногопроцесузробило людинуповноціннимчленомгромадянськогосуспільстваігро­мадяниномдержави? Якіджереласоціальнопоповнюютьгро­мадянськесуспільствонастільки, щовоноперевершуєсилу державноївладизїїуправлінськимапаратоміспеціалізовани­миозброєнимизагонами—армією, поліцією, службамибезпе­китощо. Іщоврештізабезпечуєавтономіюлюдиниугрома­дянськомусуспільствійправовійдержаві? Якбачимо, питань багато, авідповідьодна—зновужтакивласність.    продолжение
--PAGE_BREAK--
§3. Власність—основасвободилюдини
ігромадянинавгромадянськомусуспільстві
Видатнийфранцузькийфілософ-просвітительXVIIIст. Ж.-Ж. Руссовважав, щопершалюдина, якаобгородиладі­лянкуспільноїземлікілками, сказала«цемоє», аіншічерез своюпростодушністьповіриливце, буласправжнімзасновни­комгромадянськогосуспільства, тобтосуспільстваіндивідуалі­зованої, приватноївласності. Доречі, Руссобачивтрагедіюу тому, щосередтихлюдейнезнайшлосяіншого, якийбиви­рвавкілки, викривбицьогобрехуна, ліквідувавзсамогопо­чаткуприватнувласність, щоспричиниластрашнібіди, мукиі
    продолжение
--PAGE_BREAK---85-
/>/>/>/>/>горе. АлещодоцьогоостанньогоРуссонемаврації, боневра­хувавісторичнопрогресивної, утворюючої, цивілізаційноїролі приватноївласності. Цярольпроглядаєтьсячерездвасуспіль­нихзрізи: перший, структурний, щоопосередковуєтьсявідно­синами«власник—громадянськесуспільство—держава»; дру­гий—мотиваційний, щовиявляєтьсячерезрозуміннявласнос­тіякрушійноїсилирозвиткусуспільства. Першийзріздопома­гаєзрозуміти, щоякщоулюдиниєвласністьіїїнадійно захищенозаконом, толюдинастаєвпевненішою, поводитьсяз гідністюпередвладоюбудь-якогорівня. Тутгромадянськесус­пільствовиступаєякспільність, головноюдіючоюособоюякої єлюдина-власник. Власністьуцьомурозуміннієнадзвичайно широкимпоняттям: цеізасобивиробництва, грошовісуми, акції, інформація, щонеобхідналюдям, інтелект, щовиробляє ідеї, простофізичназдатністьдопрацітощо.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Другийзрізвиявляєприватнувласністьякмогутнійстимул творчої, заінтересованоїдіяльностілюдини. Аджевонанетіль­ки, якстверджуєРуссо, поділилалюдейнабіднихібагатих, спонукалажадобунаживи, айрозбудилаінтереслюдейдови­робництва, чимсприялаформуваннюструктургромадянського суспільства, автономнихщододержави. Уцьомурозумінні приватнавласністьсталавеликимзавоюваннямірушіємлюд­ськоїцивілізації. Безнеїнебулобтакихунікальнихявищсві­товоїісторії, якантичнаГреціяіРим, епохаВідродженнята Новогочасу.
Отже, самеприватнавласністьбулатаєосновоювиникнен­няавтономногоіндивіда, такоїсамоїсім'ї, асоціацій, партій, профспілоклюдей. Агромадянськесуспільствосамеіпередба­чаєзбалансованийвзаємоконтрольівзаємообмеженнядержав­нихінедержавнихорганівірухів—щобдержавніоргани, їх діяльністьзавждибулиуполізорунедержавнихорганівіру­хів, аостанні, всвоючергу, погоджувалисвоюдіяльністьізза­кономівраховувалиоб'єктивніпотребидержави.
Такійглобальнійтеорії, якоюєпроблемаформуванняіроз­виткугромадянськогосуспільства, відомійіншіриси, власти­вості, принципиіознакицьогоявища. Так, Г. В. Плеханов вважав, щодоструктургромадянськогосуспільстваслідвідно­ситиобщинутаособистість, авсяросійськаісторіяєнічим
    продолжение
--PAGE_BREAK---86-
іншим, якбезперервноюборотьбоюдержавностізпрагнення­мидоавтономіїособитаобщини.
Дійсно, уцьомуєраціональнезерно, аджегромадянське суспільство—ценепростосистемавиробничихвідносин, яку Маркса, аструктурованийсуспільнийорганізм, вякомуна­лежнуїмрольвідіграютьособа, партія, громадськеоб'єднан­ня, господарськетовариствотощо. Визнанняструктурнихеле­ментівгромадянськогосуспільствазовсімнеозначаєїхпротис­тавленнядержаві, атимбільшеполітичноїсистемиекономіч­ній. Тутслідзрозуміти, щовгромадянськомусуспільствііснує автономнийіндивід. Автономнийневрозумінніцілковитоїізо­ляції, тодігромадянськесуспільствобулобнеможливим, аав­тономнийвтомурозумінні, щовсійогосуспільнізв'язки маютьтакийхарактер, заякоговонинесуперечать, анавпа­ки, забезпечуютьйогосвободуйоговласнимисилами, метода­миіформами. Цеозначає, щоавтономнийіндивіддлязабез­печеннясвоєїсвободиповиненматиправостворитивідокрем­ленівіддержавипартії, спілки, об'єднання, товаристватощо. Будь-якийвидсвободиіндивіда(політична, інтелектуальна, особиста) вумовахгромадянськогосуспільстваможебути реальнимлишезаумовиволодіннянимекономічноюсвобо­дою, аостання, своєючергою, забезпечуєтьсязанаявностіу ньоговласності. Тобтонайголовнішимиідеями, щосвідчать прореальністьгромадянськогосуспільства, завждивизнаються двіумови, асаме: а) забезпеченнясвободитаобгрунтованої неюавтономноїособистості; б) демократичневирішенняпроб­лемивласностітаїїформ, щозабезпечуютьцюавтономіюі свободу. Так, Гегель, розглядаючисамецімоменти, а, яквідо­мо, вінабсолютизувавдержавуітомувважав, щонегрома­дянськесуспільствоповиннозабезпечуватиналежнийстатус особистості, адержава, однакценемаєдлянаспринципового значеннятому, бовосновоположнихпитанняхГегельдотри­мувавсяідентичнихпозицій, неодноразоводоводячи, щовдер­жавілюдинувизнаютьідонеїставлятьсяякдорозумної, віль­ної, якдоособистостітому, щовонадолаєсвоюприродністьі підкоряєтьсязагальному, тобтозаконові, іставитьсядоінших так, якбихотіла, щобставилисьдонеї, тобтовизнаєінших    продолжение
--PAGE_BREAK--
-87-
/>/>/>/>/>/>тежрозумними, вільнимиособистостями!„3 цихроздумівми частковоотримуємовідповідьнапитанняпроте, якугрома­дянськомусуспільствізабезпечуютьсясвободаіпов'язаназ неюавтономіяособи. Адже, виходячизцього, можнастверд­жувати, щовонакоренитьсяврозумнійідоцільнійорганізації суспільногожиттялюдей. Длятого, щобсамомуотриматисво­боду, слідпідпорядкуватисвоїприроднібажаннязагальним інтересам, ісуспільствовособііншихіндивідівоцінитьце, ви­знаєтеберозумноюособистістюінадастьсвободу. Аналогічну позиціюзаймаєіросійськийписьменник, просвітитель, публі­цистД. І. Фонвізін, який, досліджуючи, учомуєнайбільше добродлядержавінародівіщоєістинноюсутністювсіхсис­темзаконодавства, дійшоввисновку, щоцете, «… прощоте­первінрозмірковуватиме: вольністьівласність»2. Іншийросій­ськийученийІ. П. Пнінспіваєвласностітаособистійбезпеці особи    продолжение
--PAGE_BREAK--цілідифірамби: «Власність! священнеправо! душаспів-мешкання! джерелозаконів! матидостаткуізадоволення! Де тебеповажають, детинедоторканна—тамтількиблагосло­веннакраїна, тамтількиспокійнийіблагополучнийгромадя­нин»3.
Алеяксвободаіавтономністьособипов'язуютьсязволодін­нямнеювласністю? Длятого, щобзрозумітице, слідзнову звернутисядотеоретичнихосновідеїгромадянськогосуспіль­ства. Продіалектичнийзв'язокекономічноїсвободизусіма іншимиїїпроявамиписали: ДжонСтюартМілл, якийрозгля­давіндивідуальнусвободукожноїокремоїособистостіякнай­важливішуцінність; .АлексієдеТоквіль, щопорівнювавсвобо­дуздемократієюісоціалістичноюідеєю; лордАктон, якийроз­глядаввнутрішніаспектисвободи; Ф. А. Хайєктабагато інших. Так, останнійупраці«Дорогадорабства»головнийне-
1/>ГегельГ. В, Ф. Философияправа: Пер. снем. / Ред. исост. Д. А. Ке­римовиВ. С. Нерсесянц. — М.: Мысль, 1990. — С. 75-95.
    продолжение
--PAGE_BREAK--п
ФонвизинД. И. Рассужденияонепременныхгосударственныхзако­нах// ИсуповК., СатинИ. Русскаяфилософиясобственности(XVII-XX вв.). — СПб.: СП«Ганза», 1993. — С. 49.
Q
ПнинИ. П. ОпытопросвещенииотносительнокРоссии// Ису­повК., СатинИ. Русскаяфилософиясобственности(XVII-XX вв.). -СПб.: СП«Ганза», 1993. — С. 59.
доліксоціалізмубачитьневідеалах, впринципівонидобрі, хочубагатьохвипадкахінездійсненні, авметодах—ліквіда­ціїприватногопідприємництва, відмініприватноївласностіна засобивиробництва, системівсеохоплюючогоплануванняеко­номікитощо. Водночасвінзазначав, щозавсіхдосягненьлюд­ськогорозумувіннездатнийзамінитикерівництвопроцесами, щосаморегулюютьсявсуспільстві. Цевбилобиівбиваєінди­відуальнізусиллямільйонівокремихособистостей".    продолжение
--PAGE_BREAK--
ПрицьомуФ. А. Хайєкобстоюєнеіндивідуалізм, щопере­ростаєвегоїзмісамозакоханість, авизнанняабсолютного пріоритетупоглядів, сподівань, схильностейкожноїлюдини. Сутьсправиутому, переконуєвін, що«...стихійні, нікимне спрямованізусилляокремихлюдейможутьукінцевомупід­сумкупризвестидовиникненняскладної, розгалуженоїструк­туриекономічноїдіяльності»2. Всевищевикладене, найого думку, незаперечуєпланування, однаквоноповиннопоєдну­ватисязпринципамиекономічноголібералізмуінасампередз принципомконкуренції. Дотогожплануванняіконтрольпо­винніпоєднуватисязконкуренцієютакимчином, щоб: по-пер­ше, плануванняпідпорядковувалоськонкуренції, виходилоз неї; по-друге, контрольздійснювавсяблишеувідповідних умовахібуводнаковимдлявсіх.
НеможнанепогодитисьізюридичноюдумкоюФ. А. Ха-йєкапроте, щовумовахвсеохоплюючогоплануванняікерів­ництваважкоуникнутипередачізаконодавчихповноважень органамвиконавчоївладитому, щопредставницькіорганине ефективнівумовахдеталізованогокерівництваекономікою, щонівелюєсамусутністьідеїправовоїдержави.
ЦіроздумилауреатаНобелівськоїпреміїзекономіки 1974 р. Ф. А. Хайєказаслуговуютьнаувагутому, щозних випливаютьнадзвичайноважливівисновкищодогромадян­ськогосуспільства. Це, по-перше, висновокпронеобхідність підтримкиекономічногоіндивідуалізму, щоспрямованийпроти економічноїрівностітаколективізму, однакнезаперечуєфор­мальноїрівностігромадянпередзакономі, по-друге, тезапро те, щозаумовиабсолютногоколективізмуі«закритогосус-
1/>ХайєкФ. А. Дорогакрабству//Новыймир. — 1991.-№7.-С177-183.
2 ХайєкФ. А. Зазнач, праця. — С184-211.
    продолжение
--PAGE_BREAK---88-
-89-
/>/>/>/>/>/>/>пільства»довладиприходятьнайгірші, бовсуспільстві, щооб-тяженототалітаризмом, більшешансівнауспіхмаютьлюди безморальнихосновібезосвітиі, навпаки, заумовисвободи ідемократіїформуютьсяумови, заякихчимвищірозумові здібностітарівеньосвіти, тимлюдинаєбільшіндивідуальною ітимменшоюміроюможливаїїодностайністьзтими, щоке­рують. Зцьоговипливаєтакож, щоодназнайболючіших проблемгромадянськогосуспільства, асаме—проспіввідно­шеннябільшостітаменшості, повиннавирішуватисьнаоснові ліберальногогуманізму, якийстверджує, щолюдинуслідпова­жатинетількиякчленагрупи, яксуб'єкта, щонамагається досягнутипевнихгруповихцілей, айяквідособленогосоціалі­зованогоіндивідазісвоїмивласнимипотребамийінтересами, світосприйняттямісамоусвідомленням.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Отже, зточкизорукласичноїтеоріїгромадянськогосуспіль­ствасаметакимєспіввідношеннясвободиособи, їїавтоном­ностітавласності. Адоякісниххарактеристикгромадянського суспільствавонавідноситьтакіположення:
громадянськесуспільствоповиннобутисуспільствомне
тількиполітичноїдемократії, айсоціальної, щодаєкожній
людиніможливістьматигіднийрівеньжиття;
цесуспільство, деповністювідсутнєбудь-якевідчуження
людинивідзасобіввиробництваізнарядьпраці, атакожре­
зультатівсвоєїпраці, насампередприватноївласності;
громадянськесуспільствонагуманістичній, демократичній
основіохоплюєвсіекономічні, господарськітаіншізв'язки,
    продолжение
--PAGE_BREAK--забезпечуючиїхінтенсивнийрозвиток;
людинівгромадянськомусуспільствізабезпечуєтьсямож­
ливістьповноюміроювиявлятисвоїздібності, що, всвоючер­
гу, єнайважливішимчинником, якийстимулюєрозвитоксус­
пільствавцілому;
воноєпріоритетнимщододержави, якаєйогоскладовою
частиною. Державнавладазобов'язанаохоронятисуспільство,
сприятизадоволеннюйогопотреб, подоланнюконфліктнихси­
туацій;
громадянськесуспільствоєосновоюстворенняіфунк­
ціонуванняправовоїдержави.
Класичнатеоріяцьогопоняттяубільшостівипадківрозуміє підниммеханізмсоціальноївзаємодії, щоскладаєтьсязісфери    продолжение
--PAGE_BREAK--
-90-
особистого(особливородини), різноманітнихоб'єднань, сус­пільнихрухівіпублічноїкомунікації. Йогорозуміютьякмісце соціальноїдії, відносноавтономноївіддержави, якпроект (мрію) деякихінтелектуалівіактивістів, спробуоб'єднатиши­рокийспектрдіяльностівєдинуборотьбупротитоталітариз­му1. Урадянсько-французькомувиданні1989 р. «50/50. Опыт словаряновогомышления»цепоняттятлумачитьсятак: «Гро­мадянськесуспільство—цесфераспонтанногосамовиявлення вільнихіндивідівіасоціаційгромадян, щосформованідобро­вільно, яказахищенанеобхіднимизаконамивідпрямоговтру­чанняісвавільноїрегламентаціїдіяльностіцихгромадянзбо­куорганівдержавноївлади».    продолжение
--PAGE_BREAK--
§4. Громадянськесуспільство-
середовищеформуванняправ, свободтаобов'язків
людиниігромадянинавсвітітавУкраїні
Докласичнихпонятьгромадянськогосуспільстваслідвідноси­ти: власністьіпідприємництво, якйогооснову; національну, ів томучисліекологічну, безпеку, визнаючипріоритетостанньої надекономікою; сім'ю, щоєприродним, соціальнимосередком громадянськогосуспільства; освіту, наукуікультуру, щопо­виннімати, переважно, недержавний, асуспільно-світськийха­рактер; громадськіоб'єднанняякформусамовиявленняісамоза­хистуінтересівгромадян; засобимасовоїінформації, забезпе­чуючисвободуінформації, атакожрівніправаіможливості доступуД°інформації; пряменародовладдя, основоюякогоє сувереннаволянародуіякеможездійснюватисячерезрефе­рендуми, вибори, народнузаконодавчуініціативу, всенародні тамісцевіобговореннянайважливішихпитаньдержавногоі громадськогожиттятаіншіформибезпосередньоїдемократії.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Виходячисамезтакоїтеоретичноїконструкції, Конституція Українипроголосилауст. 5, щоносіємвладитаєдинимдже­реломвладивУкраїнієїїнарод, якийздійснюєвладубезпосе-
М/>алаенциклопедіяетнодержавознавства/ НАНУкраїни. Ін-тдер­жавиіправаім. В. М. Корецького/ Редкол.: Ю. І. Римаренко(відп. ред.) таін. — К.: Довіра: Генеза, 1996. ~ С452.
-91-
/>/>/>/>редньоічерезорганидержавноївладитамісцевогосамоврдду-вання, ТобтоКонституціяУкраїниофіційновизналавладугро­мадянськогосуспільстваізатвердилаверховенствоцієївлади надусімаіншими. Цевбачаєтьсяуконституційномуположенні проте, щоправовизначатиізмінюватиконституційнийладв УкраїніналежитьвиключнонародовіУкраїниінеможебути узурпованенавітьдержавою, їїорганамиіпосадовимиособами.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Слідтакожнаголосити, щопідбезпосереднімздійсненням владиКонституціярозумієвиборинароднихдепутатівУкраї­ни, депутатівіголівмісцевихрад, ПрезидентаУкраїни, рефе­рендуми(всеукраїнськийімісцеві) тощо. Одназнайважливі­шихформбезпосередньогоздійсненнявлади—всеукраїнський референдум—можепроголошуватисьнавітьзанародноюіні­ціативою. ОднакшляхУкраїнидопоглибленнябезпосередніх формздійсненнявладинародомбувбибільшпослідовним, як­биодночаснозпроголошеннямнародноїініціативищодовсеук­раїнськогореферендумувідбулосяконституційневстановлення праванародноїзаконодавчоїініціативи, щопередбачена, на­приклад, вАвстрії, Білорусі, Іспанії, Італії, Латвії, Литвіта деякихіншихкраїнах. Сутністьїїполягаєутому, щопевна кількістьвиборцівмаєправопорушитипередпарламентомпи­танняпроприйняттяконкретногозакону, апредставницький органзобов'язанийрозглянутицепитання. Принагіднослід зауважити, щоякбиісамуКонституціюУкраїнибулоприйня­тонавсеукраїнськомуреферендумі, тоцесприялобїїбільшій легітимності, аотжеістабільності, істалобперешкодоюна шляхунамаганьдеякихполітиківщоразузмінюватиїї.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Розглядаючипроблемиформуваннягромадянськогосуспіль­ства, слідтакожзвернутиувагунате, щовоноурізних країнахєрізним. Громадянськесуспільство—ценестереотип, аідея, щопрактичновтілюєтьсязурахуваннямтрадицій, істо­рії, менталітетунаселення. Так, сумнівноюєідеяіндивідуаль­ноїприватноївласності, щолежитьвосновікласичноїдоктри­нигромадянськогосуспільства, зоглядунате, щоуСША, де, напевне, ніхтонезаперечуватименаявністьгромадянського суспільства, налічується70 тисячпідприємствзгруповоювлас­ністю. Щобзрозуміти, чомутаксталося, слідзвернутисядо історіїстановленнягромадянськогосуспільствауційкраїні.    продолжение
--PAGE_BREAK--
-92-
Йогосформуваликолоністи-переселенці, які, борючисьзане­залежністьпротианглійськоїмонархії, поступововпроваджу­валиусуспільствонайбільшйомупритаманніпринциписоці­альногожиття. Середнихнайважливішимвважавсяпринцип особистоїсвободи, щопізнішеразо\їзпринципомнедоторкан­ностіприватноївласностізаклавосновигромадянськогосус­пільствауСША. Насампередціпринципибулизакріпленіу КонституціїСША1787 p. івамериканськомузаконодавстві, хочспочаткунепоширювалисьнанегрів-рабів, апізнішепо­чализводитисьдорегламентуваннявсієїсукупностіполітичних таекономічнихосновгромадянськогосуспільства. Іззапрова­дженням«новогоекономічногокурсу»США, щопризвелодо якіснихзмінувиробництві, спочаткурозпорошенаіндиві­дуальнаприватнавласністьнабулатенденціїдооб'єднання, таквиниклирізніформигруповоївласності, щобільшевідпо­відаютьсучаснимвимогампрогресуючоговиробництва.    продолжение
--PAGE_BREAK--
По-іншомуформувалосягромадянськесуспільствоуФран­ції. Великафранцузькабуржуазнареволюціязаклалаоснови новоїдержавитадемократичнихполітичнихінститутівсус-. пільства, зруйнувавшинатомістьстаріфеодальнісуспільнівід­носини. Однакцейпроцесбувскладнимітривалим. Досить згадати, щонацьомушляхубулокількареставраціймонархіч­ногорежиму, революційтазбройнихповстань, насильницьких дійякзбокуправлячихкіл, такінароднихмас. Просклад­ністьстворенняфранцузькогогромадянськогосуспільствасвід­читьтойфакт, щоурізнірокиуФранціїприймалисятримо­нархічніконституціїташістьреспубліканських, існувалидва режими, щонебуликонституційнооформлені, атакожчотири тимчасовихправління. Прицьомуслідвзятидоуваги, що кожнавладапо-своємувирішувалапитанняформуваннягро­мадянськогосуспільства, гачьмуючи, або, навпаки, стимулюю­чийогорозвиток1.
ПоказовоющодоцьогоєтакожЯпонія, деринокзхарак­тернимидляньоговідносинамибудувавсяневсупереч, азура­хуваннямнаціональноїкультури, національнихтрадицій. Вод-
Д/>емишельА,, ДемишельФ., ПикемальМ. Институтыивластьво Франции. — М: Прогресс, 1977. — С. 39-40.
    продолжение
--PAGE_BREAK---93-
/>/>/>/>ночасслідвизнати, щонаціональнийгенотип, підякимрозу­міютьнайглибшийістабільнийзрізнаціональноїкультури, у японцівзовсімневідповідавтрадиційнимуявленнямпрорин­ковівідносини(закритісімейно-родовіспільності, общинний колективізм, негативнеставленнядоіндивідуальноїініціативи івиділеності, традиційно-патріархальнеправотощо). Однакв Японії, приоптимальнійорганізаціїсправи, ціявищанестали перешкодою, анавпаки, навітьсприяли(системадовічного найму, колективістськівідносинивяпонськихфірмахтощо) поступовомуруховідоцивілізованогоринкуйаналогічнихвід­носин, щоправда, неназразокєвропейського, американського, асамеяпонського, рівеньрозвиткутауспіхиякогодобревідомі.
СучаснийекономічнийстанУкраїнизасвідчує, щоперехіддо цивілізованогоринку, ринковоїекономікинеможебутиоб-вальним, нерегульованим. Аджевідсутністьнеобхідноїправо­воїбази, послабленнядержавногорегулюванняекономічними процесамиунашчаспідриваютьекономікукраїни. Несправ­дилисяагітаційно-гасловізапевненнядеякихполітичнихліде­рів, щопредставляютьпартіїірухи, проте, щоми, завдяки виробництвунайважливішоїдлянаселенняісуспільствауці­ломупродукції, напорозінового«економічногодива», абож, що«Західнамдопоможе». Результатомтакоїневиваженої, а, вірніше, відсутностінауковообгрунтованої, перевіреноївусіх аспектахполітикистали: закриттятаперепрофілюваннябага­тьохпідприємств; безробіття; грубіпорушеннягосподарського законодавства, щомаєбагатопрогалинуправовомурегулю­ванніхарактернихдляцьогочасуекономічнихвідносин; від­сутністьдійовогоконтролюзагосподарськоюдіяльністюі, що особливоважливо, —завитратоюкоштів, насампередвалют­них; фактичнавтратаважелівуправлінняекономічнимипро­цесами, щоубільшостівипадківзумовленорозірваннямгоспо­дарськихзв'язківміжрізнимисуб'єктамигосподарюванняіяк наслідокцього—величезнийвідсотоккорумпованостійхабар­ництванавсіхрівняхдержавноївлади, рекет, розгулорганізо­ваноїзлочинностіврізнихїїпроявах.
Цепереконує, щогромадянськесуспільство—дужесклад­ний, чутливий, структурованийсуспільнийорганізм. Однак можнастверджувати, щовирішальнарольуньому, зточкизо-
    продолжение
--PAGE_BREAK---94-
руйогонайбільшзагальноїхарактеристики, належитьрівню розвиткуприватноївласностіврізнихїїформах, кожназяких повиннаорганічновходитивекономічнийустрійсуспільства тієїчиіншоїконкретноїкраїни. Відомийросійськийправозна­вець, філософ, релігійниймислитель1. О. Ільінособливуїї рольвбачавутому, що:
«1. Приватнавласністьвідповідаєтомуіндивідуальномуспо­собубуття, якийданолюдиніприродою. Вонайденазустріч інстинктивномуідуховномужиттюлюдини, задовольняючиїї природнеправонасамодіяльністьісамостійність.
Приватнавласністьвикликаєулюдиніінстинктивніта
духовнімотивидлянатхненноїпраці, длятого, щобнешкоду­
    продолжение
--PAGE_BREAK--ватисвоїхсилістворюватикраще. Вонарозвиваєгосподар­
ськупідприємливістьіособистуініціативу....
Вонадаєвласникупочуттявпевненості, довіридолюдей,
доречейідоземлі, бажаннявкластиугосподарськийпроцес
своюпрацюісвоїцінності.
Приватнавласністьвчитьлюдинутворчолюбитипрацюі
землю, своєоточенняібатьківщину.
5.Приватнавласністьбудитьівиховуєулюдиніправосвідо­
мість, ....
6....приватнавласністьвиховуєлюдинудлягосподарської
солідарності, щонепорушуєгосподарськоїсвободи...»1.
Допокиукраїнськесуспільствонестанетаким, докивньому несформуютьсяйіншірисигромадянськогосуспільства, про якійшлосявище, стверджувати, щовУкраїнівоноіснує, пе­редчасно. Необхідноеволюційнимшляхомздійснитивеличезні революційнісоціальніперетворення, якізасвоєюскладністю набагатоперевершуютьвекономічному, політичному, куль­турномувідношеннітіскладнощі, щовиниклипісляЖовтне­воїреволюціїабоВеликоїВітчизняноївійни. Аджетеперзав­данняполягаєневтому, щобзадопомогоювладно-авторитар­нихметодівзабрати, переділитичинавітьвідбудувати, ав тому, щобвідродитиприватнувласність, сформуватицивілізо-    продолжение
--PAGE_BREAK--
И/>льинИ, А. Очастнойсобственности// ИсуповК., СавкинИ. Русскаяфилософиясобственности(XVII-XX вв.). — СПб.: СП«Ганза», 1993. — С. 127-128.
-95-
ванепідприємництво, поєднатийогорозвитокізсоціальнимза­хистомтих, хтобезпосередньонимзайматисянеможе, ата­кожтих, хтооб'єктивночерезтічиіншіпричининездатний забезпечитисобігіднеіснування. Всецетребазробитидемок­ратичнимиметодами, наосновілібералізму, переборюючи«ті­ньовуекономіку»таїїсучаснуторговельно-лихварськуорієнта­цію. Мафіозніструктури, щоувеликійкількостііснуютьвеко­номіцісучасноїУкраїни, ніколинеприведутьдоцивілізованого ринку, оскількиніколиневідмовлятьсявіднеконкурентного типу поведінки, прагненнядоторговоїмонополіїізнищення конкуренції, втомучислійфізичного, завждиорієнтувати­мутьсянаспекулятивнийнадприбутокшляхомстворенняде­фіцитутоварівісировини, розвиваючиневиробничусферу, зміцнюючизв'язкизкорумпованимипредставникамидержав­но-владнихструктуртощо. Українанеможейтишляхомбіль­шостікраїнЛатинськоїАмерики, деосьужеблизькодвохсот роківбудують«цивілізованийринок»ідвістіроківіснуєслабо-розвинутість, злидні, соціальнікатаклізмийантагонізми, суб-кримінальнийкапіталізм1.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Безперечно, найважливішарольуреалізаціїцихскладних завданьналежатимедемократичній, правовій, соціальнійдер­жавіУкраїна, якуразомзсамимсуспільствомнівякомуразі неслідзневажати. Щевизначнийросійськийвчений С. Л. Франкусуспільномужиттівиділявдваначала: плано­мірністьіспонтанність, щопредставленідвомаструктурами— державою ігромадянськимсуспільством. Наявністьцихдвох структур, найогодумку, пов'язанавідповіднозпланомірністю іспонтанністю, авонизумовлюютьусуспільствіконсерватизм ітворчість, ітейіншеєнеобхіднимдлясоціальногорозвитку. Звідсивсе, щостосуєтьсяформуванняірозвиткугромадян­ськогосуспільства, залежитьвіддержави, інавпаки. Франк писав: «Державністьтаксамонеможливабезсвоєїприродної основи—громадянськогосуспільствазйогосамочинноутворе-
Р/>адзиховскийЛ. Новыебогатые. Ктоещехужебогатых? Толькобед­ные// Столица. — 1993. — №6. — С. 5-10; СтариковЕ. Базар— не рынок// Знамя. — 1993. — №6. — С. 182.
    продолжение
--PAGE_BREAK--I
ноютканиною, —якостаннєнеможливебезпланомірноїєд­ностідержави, щооформлюєйого»1.
Українськійдержавідляуспішногоформуваннягромадян­ськогосуспільствасліднасампередзабезпечитивстановлення політичногокомпромісуміжрізнимиполітичнимипартіямита іншимиполітичнимисилами, щодіютьукраїні. Загальновідо­мо, щобудь-якийконсенсусвимагаєпоступитисядеякими власнимиінтересамиіпозиціямизарадиоб'єднаннязусильдля досягненнячогосьбільшзагального. Прицьомуполітичніліде­римаютьзрозуміти, щоуполітиці, як, доречі, івнауці, прос­такількіснабільшістьнемаєзначення, атомунемаєсенсув тому, щобпідкоритисобівсюполітичнусферу. Політичнізу­силлясліднасампередспрямовуватинате, щооб'єднуєсус­пільствоувирішеннізавданьвиходузсоціальноїтаекономіч­ноїкризи. Покитакоїєдностіусуспільствінебуде, неварто розраховуватиназначніпозитивнізміни, а, отже, інаформу­ваннягромадянськогосуспільства.    продолжение
--PAGE_BREAK--
. Сформульованіроздумищодознаходженняконсенсусув суспільствістосуютьсяміжнаціональногоіміжконфесійного питаннявУкраїні. Деякимособливо«радикальним* політикам слідвзятидоуваги, щовУкраїніпроживаєзначнакількість неукраїнців. їхнараховуєтьсяблизько14 млн., щозасвоєю чисельністюбільше, ніжнаселенняБолгаріїтаУгорщини. До тогожвонипроживаютьзовсімпо-різному. Так, євреїібіло­руси, кількістьякихсягає1 млн., живутьрозкидано, переваж­ноумістах, амолдавани, румуни, греки, поляки—компактно івдеякихрегіонахстановлятьбільшістьнаселення. Внашій державієнаселеннязіслов'янськими, романо-германськими, тюркськимитаіншимимовами. Існуютьпрактичновсіконфе­сіїхристиянства: православні, греко-католики, протестанти, різноманітніхристиянськісекти. Багатолюдейсповідають іудаїзм, іслам, буддизмтощо.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Томуприформуваннівітчизняногогромадянськогосуспіль­стванадзвичайноважливопо-новомупідійтидовирішенняцієї проблеми. Безперечно, їїрозв'язанняможливетількинадійс­нодемократичнійоснові, складовимиякоїєрозвитокпринци-
1/>ФранкС. Л. Духовныеосновыобщества. — М., 1992. — С. 141-152.
-96-
4 3—50
-97-
/>/>/>/>/>пусамовизначеннятаодночасногопоширеннянародовладдяна інтернаціональнійоснові. Атомунасьогодніуцьомуаспекті найважливішимзавданнямєствореннядійовихсуспільних, політичнихіекономічнихмеханізмів, щозабезпечуютьорга­нічнесполученнянаціональнихтаінтернаціональнихінтересів. Такесполучення, насамперед, можливеувиглядівідповідного закріпленняправісвобод, щонабуваєудемократичнійдержа­вівиглядутрикутника. «Вйогоосновіправалюдини, потім праваменшин, авжезанимиправанародів, їхрівність. Ви­знаючице, миправильнозможемопобудуватиконцепціюсу­часноїімайбутньоїнаціональноїполітикивкраїні»1.    продолжение
--PAGE_BREAK--
ЩеоднієюнадзвичайноважливоюпроблемоюдержавиУк­раїнауцьомунапрямієвідсутністьполітичноїволіїїдержав­нихлідерів. Насампередцестосуєтьсяорганіввиконавчоївла­ди. Якбивонидіялирішучішеірозумнореагувалинавислов­люваннятогочиіншогодепутата, партійноголідера, навіть офіційнихінеофіційнихпредставниківіншихдержав, булаб реальнагарантіятого, щонашакраїнапоступовопросувалася буперед, доповноцінногоствореннягромадянськогосуспіль­ства. Щожстосуєтьсяостанньогото, нанашпогляд, булали­шеімітаціястворюваноїроботи, аленесамапродуктивнапра­ця. Політичнідебатинасимпозіумахіконференціях, заклики догромадськості, закордоннівідрядження, навітьхаотичніна­маганнящосьробитисаміпособінездатнізабезпечитиство­реннягромадянськогосуспільства.    продолжение
--PAGE_BREAK--
ЯктутнезгадативисновокЕ. Коуліванглійськомужурналі «Економіст», щополітичнаволяє«ахіллесовоюп'ятою»ук­раїнськогокерівництва. Самеполітичноїволійомуневистачає дляздійсненняекономічнихреформ. Азагаломдляцьогопро­цесунеобхідноматичотиричинники: добрийплан; людей, які здатнійогореалізувати; фінансовудопомогу; політичнуволю щодоздійсненняцихреформ. Вважаючи, щопершітриумови є, авторсумніваєтьсящодополітичноїволі. Нампотрібенпо­міркованийлідер, якийбиоб'єднавспільноюідеєюрегіониУк-
1/>КопейчиковВВНародовластиеиличность. — К. Украина, 1991 — С. 100.    продолжение
--PAGE_BREAK--
раїни, даввідчуттязагальноїдолітасформувавбиполітичну волю, щобздійснитите, щотребаздійснити1.
МожнатакожпогодитисязЕ. Коулівтому, щокадрамдер­жавногокерівництваУкраїнипритаманнийнизькийпрофесій* нийрівень, щоіпризвелодозначнихуправлінськиххибуфі­нансово-грошовійполітиці, приватизації, проведенніземельної реформитаіншихуправлінськихдіях. Авторзахоплюється терпінням, зякимукраїнціставлятьсядонекомпетентності своїхкерівників, називаючийогослов'янськимстоїцизмом.
«Українськийстоїцизм»неповиненпереростивпесимізм, а тимбільшевегоїзм, особливовдержавнихструктурах—це тежоднезголовнихідейно-духовнихзавданьдержави. Бажа­но, щобнарівніполітичнихідержавнихлідерів, виробниківі науковців, простихгромадяннебулопослідовниківМакса Штірнеразйого«союзомегоїстів»іФ. Ніцше, якийзазначав, що«...життягрунтуєтьсянанеморальнихпередумовах: ібудь-якаморальвідкидаєжиття»2. Тутпропагуєтьсяпринципегоїз­му, щоєнегативнимпередусімтому, щовінпрямосуперечить соціальнійсправедливості, яказавсіхіншихумовобов'язково повиннабутизабезпеченаугромадянськомусуспільстві. Хоч слідвизнати, щоостаннімчасомвУкраїнівнауково-публіцис­тичнійлітературіз'являєтьсявсебільшетеорійпронеобхід­ністьформуваннявмежахгромадянськогосуспільства«арис­тократичноїекономічноїеліти», «первинногонакопиченняка­піталу, будь-якимишляхамиізасобами», запереченняпринци­пурівностінетількиуйогоабсолютномурозумінні, зчим, за певнихумов, можнапогодитися, айупланізабезпечення кожномурівнихможливостейдляздійсненнясвоїхпозитивних    продолжение
--PAGE_BREAK--
ініціативтощо.
Напротивагуцьомузаслуговуєнаувагупозиціявжезгаду­ваногоС. Л. Франказпитанняправособи, зокремаправа власності. Вінрозглядаєвласникаякуповноваженоговолоді­ти, користуватисьірозпоряджатисявласністюдляслужіння громадянськомусуспільству. Вченийстверджує, що«приватна
1/>Київськівідомості. — 1994. — 23 серпня. — С8.
НицшеФридрих. Воляквласти: опытпереоценкивсехценностей, М.: REFL-book, 1994. — С. 215.
/>/>/>/>/>/>власністьєреальноюумовоюбуттялюдиниякдуховно-тілес­ноїістоти; тимсамимвонаєреальноюумовоюйогосвободи.як членасуспільногоцілогоі, отже, умовоюбуттясамогогро­мадянськогосуспільства»1. Тобто, власність, у•розумінні С Л. Франка, по-перше, даєіндивідуальнусвободулюдині, по-друге, забезпечуєїйвладунадоточуючимсередовищемі, по-третє, пов'язуєлюдинузсуспільством, робитьїїйогоповно­ціннимчленом. Б. Констанзазначав: «Духвласниканенабу-ваетьсянастількижлегко, яксамавласність. Збережимене Божедумати, щобагатствоповинноявлятисобоюякійсьпри­вілей! Всіприродніздібності, аналогічно, якісуспільніприві­леї, повиннізнайтисвоємісцеуполітичнійорганізації, іта­лантснеменшимбагатством, ніждостаток. Алеудобреорга­нізованомусуспільствіталантзавждиведедодостатку. Когор­таколишніхвласниківпоповнюєтьсяновимичленами—такий єдинийшляхрозвитку, розвиткупрогресивного, невловимого, щовключаєусебечастковізміни. Поступовеіеволюційнезба­гачення—зовсіміншасправа, ніжнасильницькезахоплення' власності. Людина, щозбагачуєтьсязарахуноксвоговироб­ництваабосвоїхздібностей, вчитьсяцінитите, чоговонана­буває. Той, хтозбагачуєтьсязарахунокпограбування, стаєне­гіднимтого, щонаграбував»2.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Основнаформазбільшенняприватноївласностіуповсяк­денномужитті—цепідприємництво. Самевонодуховнозбага­чуєтадаєжиттягромадянськомусуспільству, атомудержава такожнеможестоятиосторонь. Загалом, засутністюсвого спрямування, завданняполягаєвтому, щобрішучепосилити рольдержавноївладиурегулюванні, надемократичнійоснові, першзавсеекономічнихсуспільнихвідносин. Якоюсьмірою слідповернутисяназад, утомурозумінні, щобліквідувативсі негативнірезультатипридбання, володіння, використаннята розпорядженнядержавнимтагромадськиммайном. Держава повиннаповернутисобідовірутрудовогонароду, рішучедіючи унапряміздійсненняреформізахист}' правтасвободлюдини    продолжение
--PAGE_BREAK--
ігромадянина. СлідвдуматисяупророчісловаІ. О. Ільінапро те, що«приватнавласність—цевлада: безпосередньо—над речами, алеопосередковано—інадлюдьми. Неможнанада­вативладу, ненавчаючикористуватисьнею. Приватнавлас­ність—цесвобода. Неможнанадаватисвободу, непривчаючи доїїблаговикористання. Приватнавласність— цеправо: цьомуправувідповідаютьнетількиюридичніобов'язки, що згадувались, айморально-соціальні, іпатріотичні, — нідене оформленіінезгадуваніобов'язки. Приватнавласністьозна­чаєсамостійністьісамодіяльністьлюдини: неможнавиходити зприпущення, щокожнийзнас«відприроди»дозрівдонеїі вмієїїздійснювативжитті»1.
Нанашудумку, саменацихтеоретично-методологічнихос­новахта'їхпринципахіповинноформуватисягромадянське суспільствовУкраїні, враховуючи, безперечно, тіособливості, проякітакожчастковойшлосявцьомурозділі.
/>/>/>/>1ФранкС. Л. Духовныеосновыобщества. — М., 1992. — С. 141-152.
КонстанБ. Обузурпации// Освободе. Антологиязападноевропей­скойклассическойлиберальноймысли. — М.: Наука, 1995. — С. 204.
1ИльинИ, А. Очастнойсобственности// ИсуповК, СавкинИ. Русскаяфилософиясобственности    продолжение
--PAGE_BREAK--(XVIl-ХХвв.). — СПб.: СП«Ганза», 1993. — С. 132.
-100-
-101-
/>/>/>/>/>Держава— цеоб'єднаннябагатьохлюдей, підпорядкованихправовимзаконам.
(І. Кант)
РОЗДІЛШ
Правовадержава— засібреалізації
таохорониправ, свободтаобов'язків
людиниігромадянина
§1. Правовадержава: генезатасучасніваріантирозуміння
Устатті1 КонституціїУкраїнипроголошено, щоУкраїнає суверенноюінезалежною, демократичною, соціальною, право­воюдержавою. Правовадержава, спочаткуякпевнаідея, тео­ріяіконцепція, апотімівідповіднапрактичнамодельвлашту­ваннядержавиінавітьсуспільства, маєісторичнугенезуісу­часніваріантиїїрозуміння. Щодоознактапринципів, якіїй притаманні, тоїхпошукздебільшогоопосередковувавсяз'ясу­ваннямвзаємозв'язкуіпогодженостівзаємодіїправаівлади.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Так, Платонсвоїмполітичнимідеаломназивавзакон, який євідображеннямзагальноїДумки, всеохоплюючимпереконан­ням, утомучислійдержави, щодопомагаєзабезпечуватиїїєд­ністьізгодулюдей, якіунійпроживають. Лишезаумовиісну­ваннятакоїдержавизабезпечуєтьсясправедливість.
УченьПлатонаАрістотельобґрунтовувавдумку, щотой, «...хтовимагає, щобзаконпанував, вимагає, здається, того, щобпанувалитількибожествоірозум»1. Прицьомунезапе­речнимєте, щоАрістотельмавнаувазіправовийзакон, тобто
1/>Аристотель. Политика. — М., 1911. — С. 145.    продолжение
--PAGE_BREAK--
-102-
власнейдетьсяпростановленняпринципуверховенстваправа іверховенствазаконувправовійдержаві. Розвиваючисвою думкупровзаємозв'язокправаідержави, щоєнадзвичайно істотнимдляправовоїдержави, Арістотельстверджував: «По­няттясправедливостіпов'язанезуявленнямпродержаву, бо право, щоєкритеріємсправедливості, єрегулятивноюнормою політичногоспілкування»1.
Критеріємдлявизначенняправильнихінеправильнихформ правлінняАрістотельвизнававздатністьформиправлінняза­довольнятисуспільніінтереси. Розглядаючипринципипобудо­виіфункціонуваннямеханізмудержави, Арістотельстверджу­вав, щоубудь-якій, аособливо, слідрозуміти, управовійдер­жаві, єтривидиорганів: перший—законодорадаийорган, другий—магістратури, третій—судовіоргани2. Цітривиди органів, найогодумку, складаютьосновудержави. Ціцерон виершетлумачитьдержавуякполітико-правовуспільність, і робитьцезточкизорутеоріїприродногоправа. Аналогічнодо того, якправомаєсвоїмджереломрозумнуприродулюдиниі навколишньогосвіту, атомустворюєтьсявищим(божим) ро­зумом, передуєписанимзаконамідержаві, такіостанняє правовоюнечерезте, щододержуєтьсясвоїхжезаконів, ато­му, щодержавазаджереломсвогопоходження, засвоєюсут­ністю—цеприроднеправонародужитиумирі, впорядковано іпідзахистом. «Такимчином, державаєнадбаннянароду, а народ—небудь-якепоєднаннялюдей, щозібраніразомбудь-якимчином, аїіоєднаннябагатьохлюдей, пов'язанихміжсо­боюзгодоювпитанняхправаізагальністюінтересів»3. Право повиннобутивсеохоплюючимірівниммасштабомповедінки, цевипливаєздумкиЦіцеронапроте, що«...піддіюзаконів повинніпідпадатиусі»4.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Ціпринциписпіввідношенняправаівладипізнішерозвива­лиримськіюристи, зокремаГай, Папініан, Павел, Ульпіані
А/>ристотель. Политика. — М., 1911, — С. 9. Аристотель. Зазнач, праця. — С188.
Цицерон. Диалоги. Огосударстве// Озаконах: Пер, слатын, — М.: Наука, 1966. — С. 20.
ЦицеронЗазнач, праця. — С. 139.
-103-
/>/>/>/>/>/>Модеетін. Самезавдякиюридичнійдумціримськихюристів формулюєтьсяпринципововажливеположенняпророзподіл праванапублічнеіприватне. Зцьогочасупочаливважати, щоприватнеправо, всвоючергу, включаєвсебетричастини: природнеправо(hisnaturale), правонародів(hisgentium) і цивільнеправо(hiscivile). Природнеправо, правонародіві цивільнеправодіалектичноєдиніймаютьодніджерелапохо­дження. Вонивтілюютьвимогусправедливостітавцілому.ви­ражаютьтуголовнуідею, щоправозагаломсправедливе. Звід­сиримськіюристививодятьголовнусутністьправа, яка, наїх­нюдумку, полягаєвприписові, адресованомулюдям: жити чесно, нечинитишкодиіншому, кожномувідплачуватитим, щойомуналежить; атакожголовнийпринципправа(нетіль­киприродного, айправавзагалі) —прорівність, якийперед­бачаєівиражаєрівнусправедливістьісправедливурівність.
Теоріїтаідеїантичнихюристівзпроблемформуванняпра­вовоїдержавипоступовосталицентральнимиуконцепціях представниківюридичноїдумкиСередньовіччяіНовогочасу. Про. цесвідчитьтворчістьФомиАквінського, ДжонаУікліфа, Мареілія    продолжение
--PAGE_BREAK--Падуанського, ГенріБректонатаін. Так, останній писав: «...силузаконумаєте, щопосправедливостівстановле­ноїсхваленовищоювладоюкороляабожкнязя, запорадою ізазгодоюмагнатів, ззагальногосхваленнядержави»1.
УслідзаАрістотелемГ. Гроційвважав, щосправедливістьє необхідноюознакоюправа. Прицьомусправедливістьвінтлу­мачивяквимогурозуму, веліннясамоїприродирозумноїісто­ти. «Томущоправо, —підкреслюєвін, —тутозначаєнещо інше, якте, щосправедливо, прицьомуперевагавзаперечу-вальному, аневзатверджувальномузначенні, боправоєте, що:не•суперечить справедливості. Суперечитьсправедливості те,- щоогиднеприродіістот, якімаютьрозум»2. Ф. Бекон проблемусправедливостітрактувавуюридичномурозумінні, в
И/>сторияполитическихиправовыхучений: Учебник/ Подред. В..С. Нерсесянца. — 2-еизд., перераб. идоп. — М.: Юрид. лит., 1988. — С. 134.
ГроцийГ. Оправевойныимира. Трикниги, вкоторыхобъясняются естественноеправоиправонародов, атакжепринципыпубличногопра­ва: Пер. с    продолжение
--PAGE_BREAK--латын. — М… Госюриздат, 1956. — С. 68-72.
площиніпевнихякостейпозитивногоправа, відрізнявправоі закон, розроблявпослідовнутеоріющодоостаннього1. Дж. Лок доповнюваветичнийпринципправанащастяпринципомрів­ностілюдейусуспільствітадержаві, обґрунтовувавпринципо­веположенняпроправонародунаповстання. СамеДж. Локу належитьтеоріясвободиособистості, розробляючияку, віндо­водив, щосвободалюдей, якаперебуваєпідвладоюдержави, полягаєвтому, щобдодержуватисьвласнихбажаньувсіхви­падках, колицьогонезабороняєзакон, атакожнезалежати відневизначеної, невідомоїволііншоїлюдини. Актуальнимі прогресивнимідоцьогочасуєвисуненняітеоретичнеосмис­ленняЛокомпринципурозподілувлад. Прицьомузаконодавча владанаділяєтьсяособливимправомвидаватиобов'язковідля іншихзакони, атому, заЛоком, єверховною, аіншівидивла­дипідпорядкованіїй2. .
Новіуявленняпророзподілвладбулисистематичнорозроб­
леніупрацяхфранцузького, вченого-юристаШ. Монтеск'є.
Основнимпредметомйогоюридичнихдослідженьбулаполі­
тичнасвобода, анеобхіднимиумовамиїїзабезпеченнявизна:
валисьсправедливізакониіналежнаорганізаціядержавності.
УрозумінніШ. Монтеск'єпозитивний(людський) законпе­
редбачаєоб'єктивнийхарактерсправедливості.'та.    продолжение
--PAGE_BREAK--справедли­
вихвідносин. Найбільшістотновпливаютьназакониприрода
іпринципиуправліннясуспільнимисправами. Осьчому, за
Шї-Монтеск'є, політичнасвободазагаломможливалишеза
поміркованогоправління, девиключенаможливістьзловжива­
тивладою, длячогонеобхіднозапровадитивдержавірозподіл
владназаконодавчу, виконавчуісудову, забезпечуючи'їх
взаємнестримуванняіконтроль3., ••
Політичнасвобода, заШ. Монтеск'є, полягаєневтому, щоб.робитите, щохочеться, атільките, щодозволенозако­ном. Інакшеценебудесвобода, ботесаме    продолжение
--PAGE_BREAK--щодогромадянина
1/>БеконФ. Сочинения: В3-хт. — М., 1971. — Т. 1. — С476-539.
ЛоккДж. Огосударственномправлении// Избранныефилософские произведения. — М„1960. — Т. 2. — С. 95-116.
МонтескьеШ. Одухезаконов// Избранныепроизведения. — М., 1955.-С. 289
-104-
— 105-
/>/>/>/>/>/>/>/>моглибробитийінші. Досліджуючиспіввідношеннязаконуі свободи, Монтеск'єрозрізнявдвавидизаконівпрополітичну свободу: 1) закони, щовстановлюютьполітичнусвободущодо
державногоустрою; 2) закони, щовстановлюютьполітичну свободущодогромадян. Тобтополітичнасвобода, якполітико-правовеявище, розглядаєтьсявінституціональномутаособис­томуаспектах. УподальшомуШ. Монтеск'сособливодетально займавсярозробкоютеоріїзаконів.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Ж-Ж. Руссовисувавсвійоригінальнийпроект«виправлен­ня»історії, якуможнавдосконалитизадопомогоювизнанняі практичноговикористаннятеоріїсуспільногодоговору, згідноз якимкожнийгромадянин, щопередаєвзагальненадбанняі ставитьпідєдиневищекерівництвозагальноїволісвоюосо­бистістьівсісвоїсили, перетворюєтьсянанеподільнучастину цьогоцілого, тобтосуспільстваідержави, атомунаділяється всієюповнотоювлади, прав, свободіобов'язків, відповідаль­ностітарозглядаєтьсяякрівнийусіміншимсоціальнимсуб'єк­там1. ЦеприводитьРуссододослідженняпроблемигромадян­ськогосуспільстваійогоспіввідношенняздержавою, щовід­биваєтьсяупануваннівдержавізагальноїволі, авідтак—до розробкиконцепціїнародногосуверенітету, який, щоправда, заЖ.-Ж. Руссо, можереалізуватисятількичерезполітичний організм(державу). Формоювираженнянародногосуверені­тетуєвиданнязаконів, Ж.-Ж. Руссоспеціальнопідкреслює, щонайважливішимпредметомйогодослідженняєполітичні закони, принципиполітичногоправа, щовипливаютьізсус­пільногодоговору, тобтозновужтакисамеаспектиспіввідно­шеннявлади, насампереддержавноїіправа. Метабудь-якої системизаконів, проголошуєЖ.-Ж. Руссо, —свободаірів­ність.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Особливийінтерес, зточкизорудослідженнятеоріїправової держави, становитьвивченняпрацьнімецькогокласика І. Канта. Держава, найогодумку, повинназабезпечувати тріумфправа. Прицьомуправооцінюєтьсязточкизорумора­лі, оскількиуньоговводитьсякатегоричнийімператив, який
1/>РуссоЖ.-Ж. Обобщественномдоговоре, илиПринципыполитичес­когоправа// Трактаты. — М.; Наука, 1969, — С. 160-162.
-106-
стосовноправавимагає: «...Поводьсязовнітак, щобвільне виявленнятвогосвавіллябулосуміснезволеюкожного, від­повіднодовсезагальногозакону»1. Авідповіднодоцього: «Право— це сукупністьумов, заякихсвавілляодного(особи) сумісне зсвавілляміншого, зточкизорувсезагальногозаконусво­боди»2.    продолжение
--PAGE_BREAK--
ЗаІ. Кантом, право, якдержавауЖ.-Ж. Руссо, виникаєв результатірозумноїдомовленостіміжлюдьми, воноєнібивза­ємнимдоговоромпронайбільшоптимальнуісправедливу(мо­ральну) організаціюжиття, щонарівніорганізаціїсуспільства івладипередбачаєіснуваннядемократичноїреспубліки, тобто того, щоназивають«правовоюдержавою». Звідсиможнадійти висновку, щосамеІ. Кантуналежитьвеликазаслугапродов­женнярозвиткуідейправовоїдержави. Аджеостаннювінви­значав, як«...об'єднаннябагатьохлюдей, щопідпорядковані правовимзаконам», щодаєйомуможливістьстверджувати, щоблагодержавиполягаєувшцомуступеніпогодженостідер­жавногоустроюзправовимипринципами3.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Реалізаціявимогкатегоричногоімперативувсферідержав­ностіуявляєтьсяІ. Кантуякправовеіснуванняіфункціону­ваннядержавизрозподіломвлад(законодавчої, виконавчоїі судової). Запринципомрозподілувладвіндиференціюєіпро­тиставляєдвіформиправління: республіку, підякоюрозуміє правовудержаву, ідеспотію, щоєеквівалентоммонархій, аристократійтощо. І. Кантособливообстоюєверховенствоза­конодавчоївладияквиразниканародноїволітапідкреслюєїї пріоритетщодоіншихвлад.
Загаломкантівськаконцепціяправовоїдержавинеявляє собоюемпіричнуреальність, аєідеально-теоретичноюконст­рукцією(моделлю), якоюслідкеруватисяяквимогоюопти­мальноїдоцільностіпевнихзусильупрактичнійорганізації державно-правовогожиття.    продолжение
--PAGE_BREAK--
ІншийвидатнийнімецькийвченийГ. Гегельвживавкатего­рію«право»втрьохзначеннях: 1) правоякзагальнаідеясво-
1/>КантИ. Соч.: В8-йт. — М., 1969. — Т. 4, ч. 2. — С140.
КантИ. Зазнач, праця— С139. 3КантИ. Зазнач, праця— С233.
-107-
/>/>/>/>/>/>/>/>/>боди; 2) правоякпевнийступіньіформасвободи; 3) право якзакон(позитивнеправо). Алевсіцірозумінняправаєскла­довимиелементамиоб'єктивногодуху, вякий, окрімправа, „ входять моральіморальність. Об'єктивнийдухдіалектично існуєпорядізсуб'єктивнимдухом(антропологія, феноменоло­гія, психологія) іабсолютнимдухом(мистецтво, релігія, філо­софія). Рольоб'єктивногодухущодоправаполягаєвтому, що цетойступіньрозвиткудуху(івсесвітньоїісторії), колисво­бодавпершенабуваєформиреальності, тобтонаявногобуття увиглядідержавно-правовихінституцій. Уцьомурозумінні всюфілософіюправаГегеляможнабулобназвати«філосо­фієюправовоїсвободи». АджесамечерезцюфілософіюГ. Ге­гельвиходитьнаправовіпроблемиєдностіпоняттяправаійо­гоздійснення, формдержави, праваприватноївласності, формнеправди, доякихвідноситьпростодушнунеправду, оду­рювання, примусізлочин, розподілуієдностівлад, внутріш­ньогоізовнішньогосуверенітетудержави, війниімиру, розріз­ненняправаізаконутабагатоін.1. Безперечно, найбільшим досягненнямГ. Гегелящодотеоріїправовоїдержавиєстверд­женняідослідженняідеїіснуванняіфункціонуваннягрома­дянськогосуспільства2.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Доосновоположниківтеоріїправовоїдержавислідвіднести такожР, Моля, якийсвоїосновнітеоретичніположенняви­клавупраці«Наукаполіціїувідповідностізпринципамипра­вовоїдержави». Виділяючипевнівидидержав, віндоводить, щодеякізнихзаснованінаідеїправа. Формаправліннятаких державможебутирізною, алевоназавждиповиннагаранту­ватидосягненнятакихцілей: «...по-перше, охоронуюридично­гопорядку,… якумовуусьогоподальшого; по-друге, сприяння розумнимлюдськимцілям,… оскількивласнихзасобівокре­михособистостейдлядосягненняцихцілейнедостатньо»'*.
Г/>егельГ. В. Ф. Философияправа: Пер, снем. / Ред. исост. Д. А. КеримовиВ. С. Нерсесянц. — М.: Мысль, 1990. — С. 75-359.
2 ГегельГ. В. Ф. Зазнач, праця. — С. 228.
3 МольР. Энциклопедиягосударственныхнаук. — М., 1868. — С. 255-
257.
    продолжение
--PAGE_BREAK---108-
Проблемамипоняття, ознак., принципівправовоїдержави-займалисянетількизарубіжні, айвітчизнянівчені. Першим середнихслідназватипрофесораКиївськогоуніверситету К. О. Неволіна, якийусвоїйпраці«Энциклопедиязаконоведе­ния»впершевУкраїніпідійшовдовивченняфілософсько-ме­тодологічнихпроблемправовоїдержавичерездослідження теоріїправа. ПеребуваючипідвпливомвченняГегеля, лекції якогоК. О. НеволінслухавуБерлінськомууніверситеті, він тлумачивпроблемусвободиуїїзв'язкузправомчерезкатего­ріїсутностітаявища, закономірностітавипадковості, об'єк­тивноготасуб'єктивного, історичногоілогічногощодотемати­киенциклопедіїзаконодавства. Цезумовлюєнеобхідністьвис­вітленняпроблемиспіввідношенняправаїморалі, праваіпо­літики, праваізакону, владиіправа1.    продолжение
--PAGE_BREAK--
ПершийректорКиївськогоуніверситету— М. О. Максимович теоретичноопрацьовуваворигінальнуідеюпровиховання-лю­дини—громадянина, захисникасправедливості, особливуува­гузвертаючиприцьомуна. політико-правовийвзаємозв'язок державитаособи, 'їхвзаємніправайобов'язки, взаємнувідпо­відальність. Віндоводив, щолюдинавідприродиздатнасамо­вдосконалюватися, томусуспільнийпрогресзадопомогоюви­хованнянеобхіднорозглядатинетількиякзагальнийзакон розвиткусуспільства, аіякобов'язковийнаслідокпотреби особистості.
Упраці«Державаіособистість», якаєдоопрацьованоюстат­тею«Державиправовоїісоціалістичної», Б. О. Кістяковський характеризувавправовудержаву, як«вищуформудержавного буття», щовідпрацьованалюдством, алестверджував, щов ідеаліможутьіснуватийінші, навітьдосконалішіформидер­жавності, доякихвідносивсоціально-справедливуабосоціа­лістичнудержаву. Найогодумку, соціалістичнадержавата­кожмаєбутиправовою2. Характеризуючиправовудержаву, Б. О. Кістяковськийзазначав, щонайважливішоюознакоюта­коїдержавиєте, щовнійзакладеніпевнімежіїївлади, тобто    продолжение
--PAGE_BREAK--
Н/>еволинК. Энциклопедиязаконоведения. — К., 1838. — Т. 1. — С. 3-168; КистяковскийБ. А. Социальныенаукииправо: Очеркипометодо­логиисоциальныхнаукиобщейтеорииправа. — М., 1916. — С. 556.
-109-
/>/>/>/>/>/>/>/>


/>
останняобмеженаіпідзаконна. Крімтого, вправовійдержаві якдеякіорганивлади, такісамправовийпорядокорганізо­вуютьсязадопомогоюсамогонароду, владавнійєбезособо­воюутомурозумінні, щокеруютьнеперсонапії, азагальні, правилачиправовінорми.
Юридичнимизасобамиіснуванняіфункціонуванняправової державиБ. О. Кістяковськийвизнававнедоторканністьособи, «народнепредставництво, якезабезпечуєтьсянародом»тасолі­дарністьвладиісолідарністьнацій. Гарантіямицихсолідарнос-тейєзагальневиборчеправо, організованенаосновірівності, прямогоітаємногоголосування. Аналізуючивзаємозв'язок державиіправа, Б. О. Кістяковськийзазначав: «Державата право—цедвісторониодногойтогосамогоскладногоявища, адетальніше—правоєтойпочаток, зякогоскладаєтьсядер­жава»1.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Загаломслідзазначити, щотеоретичнірозробкивидатних вченихминулогозповноювпевненістюможнаназватиге­ніальнимивплощинідержавно-правовихпроблем, щорозгля­даються. Аджеінасьогодніабсолютнабільшістьзцихприн­циповихположень, щостосуютьсяідейправовоїдержавності, невтратиласвоєїактуальностіякутеорії, такінапрактиці. їхлишедоповнили, осучаснили, інодіпо-іншомуінтерпретували.
Отже, правовадержава—цетакасуверенна, політико-тери-торіальнаорганізаціявлади, якаіснуєіфункціонуєвгрома­дянськомудемократичномусуспільствінапідставісоціально-справедливогоправаізаякоїнаосновіостанньогореальноза­безпечуєтьсяздійсненняправ, свобод, законнихінтересівлю­диниігромадянина, окремихгруплюдейігромадянського суспільствавцілому, дедержаваілюдинанесутьвзаємнувід­повідальністьзгіднозправовимзаконодавством.
Слідодразузазначити, щоправовадержаваєоднимізнай­визначнішихзагальнолюдськихполітикоюридичнихідеалів, якийуюридичнійнауцінабуввиглядутеоретичноїконструк­ції. Томутеорія, підякоюзагаломрозуміютьсукупністьза­гальнихположень, щостворюютьнаукуабоїїрозділ, втому    продолжение
--PAGE_BREAK--
1/>КистяковскийБ. А. Социальныенаукииправо: Очеркипометодо­логиисоциальныхнаукиобщейтеорииправа. — М., 1916. — С. 505.
— 110 -
числііправовоїдержави, неєдогмоюімаєрізніформивира­ження, повнотузмісту. Різніавтори, щозаймаютьсяцією проблемою, розглядаютьїїунеоднаковихаспектах, вклю­чаютьутеоріюправовоїдержавирізнукількістьіякістьознак, елементів, принципів, критеріївоцінкиідиференціаціїтощо. Аленезаперечнимєте, щотількидержаваздатнанадатиюри­дичноїзагальнообов'язковостітимумовам, якіконченеобхідні длявикористаннякожноюлюдиноюїїправісвобод. Іякщо державамаксимальноюміроюреалізовуватиметакуздатність, зробитьцеосновноюсвоєюфункцією, товонаможевважати­сяправовою, абожтакою, щопрагнестатинею.
Дляформуванняправовоїдержавинеобхіднийвисокийрі­веньрозвиткусуспільнихвідносин, протенеслідцейпроцес прив'язуватидоконкретноїепохи, соціально-економічноїфор­мації, суспільногоустрою, типуабожформидержави. Право­вадержава—цезагальнолюдськепоняття, іцінністьїївтому, щоцепитанняпропануваннясправедливогоправавсуспіль­стві, верховенствозаконутощо. Дотогожсуспільнапрактика покищонезнаєповноїреалізаціїцієїпроблеми, атомустави­титакпитаннядещопередчасно.
    продолжение
--PAGE_BREAK--§2„Принципиправовоїдержави.
Принципверховенстваправа
управовійдержаві
Теоріюправовоїдержави, якібудь-якуіншуідеючикон­цепцію, можнарозглядатичерезїїпринципи. Принципипра­вовоїдержави—ценайголовніші, найзагальнішізакономірнос­тіцієїтеорії. Прицьомузавданняполягаєвтому, щобвиявити ірозглянутидійсніпринципиправовоїдержави, неототож­нюючиїхзознаками, рисами, завданнями, механізмамипра­вовоїдержави. Донихслідвідноситипринципиверховенства права, розподілувлад, реальностіправ, свобод, обов'язківіза­коннихінтересівлюдиниігромадянина.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Принципверховенстваправазафіксованийуст. 8 Консти­туціїУкраїни. Вінуправовійдержавівизначаєумовижиттє­діяльностівсьогосоціальногоорганізму, тобтопорядокство­рення, існуванняіфункціонуваннядержавнихорганівігро-
-111-
/>/>/>/>/>/>/>мадсышхорганізацій, соціальнихспільностей, відношеннядо них, атакожміжсобоюокремихгромадян, атомуєбазовим, найбільшзначущим. Самезавдякицьомупринципверховен­стваправамодифікуєтьсяурізнихсферахфункціонування державиіправа, наприклад, управоутворенні, правореаліза-ції, правоохоронні.
Цейпринциптакожозначає, щонедержавастворюєправо, анавпаки, правоєосновоюорганізаціїіжиттєдіяльностідер­жавивособіїїорганівіпосадовихосіб, іншихорганізацій. Азвідсивипливаєітвердженняпроте, щонедержаванадає праваісвободилюдині, анародстворюєправо, щоб, насампе­ред, обмежитинимдержавнувладу. Адже, яквідомо, вправо­війдержавівладіпритаманніпевнімежі, якихвонанеможе переступити. Обмеженістьвладиуправовійдержаві, ство­рюєтьсявизнаннямзаособоюнепорушнихтанедоторканних, прав, розподіломвлад, чіткимвизначеннямкомпетенціїїї структурниходиницьтощо. Впершеуправовійдержавіви­знається, щоособамаєпевнусферусамовизначенняісамови­явлення, вякудержаванемаєправавтручатися.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Відповіднодоцьогопринципуповиннапомінятисясамафі­лософіярозумінняправаіправлюдини. АджеЗагальнадекла­раціяправлюдини, міжнародніпактизцьогопитаннязатвер­джуютьабсолютнуцінністьлюдськоїособистості, їїпріоритет наддержавою, природний, невід'ємнийхарактерправісвобод людини. Виходячизцього, вітчизнянійюридичнійнауціта практиціслідпо-новомупідійтидовизначеннязовнішньогови­раженняправа, тобтодорозуміннязаконуізагаломзаконо­давства. Необхідновизнати, щозакон—ценепродуктдовіль­ноїдіяльностідержави, вінПовинен, по-перше, відповідатиде­мократичнимправовимпринципамсправедливості, гуманізму, демократіїтощо; по-друге, затверджуватиізабезпечуватипра­ва, свободиізаконніінтересигромадян; по-третє, відображати суспільнівідносини, щооб'єктивносклалися, недопускатиїх надмірноговипередженнячивідставаннявідних. Законода­вець, утомучислінаціональний, маєзрозуміти, щоусвоїй діяльностівінобмеженийцимизакономірностями; ілишепіс­ляцьогоможнаговоритипроодинзістотнихкроківнашляху дорозбудовиправовоїдержави,    продолжение
--PAGE_BREAK--
-112 -
Формуванняправовоїдержавиунашійкращі, враховуючи їїминулеісучасне, будескладнимітривалим, процесом, який вженинівимагаєздійсненнякардинальногореформуванняпо­літичної, економічної, правовоїтаіншихсоціальнихсистем суспільства, проголошеннязадоволенняправ, свободіобов'яз­ківособиголовноюфункцієюдержави, відродженнямораль­ності, побудовигромадянськогосуспільства.
Виходячиз. цього, можнастверджувати, щоверховенство, праваусферіекономічноїсистемимаєвиражатисяврегулю­ванніякнайбільшоїкількостівиробничихвідносин, зокрема щодоволодіння, використанняірозпорядженнявласністю. Правоповинноохопитинетількивсюсферувиробництва, ай розподілу, обмінуіспоживання. Дотогожслідзазначити, що сучаснийстанрозвиткуекономікивимагаєіснуванняплюра­лістичнихекономічнихвідносин, різнихформівидівгосподар­ськоїдіяльності, якісногопоєднанняринковоїекономіки, дер­жавногоплануванняіпрогнозування, знищеннядержавного монополізму, антимонопольно! політики, ефективноїзовніш­ньоекономічноїтаінвестиційноїдіяльностітощо. Об'єктивна необхідністьвиникненняірозвиткуновихекономічнихявищ матеріальнозумовлюєверховенствоправа, напідставіівідпо­віднодоякогоціявищавиникаютьіфункціонують. Крімтого, виникненняновихвиробничихвідносинзасвоєюсутністюпо­требуєверховенстваправа, міцного, стабільногоправопорядку ізаконності, успішноїборотьбизізлочинністю.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Більштого, діалектикасоціальногожиттясвідчить, щоеко­номічнуреформуможназдійснититількизаумовирозширен­няіпоглибленняполітичноїдемократії, вдосконаленняподаль­шогозабезпеченняправлюдини, підвищенняроліправаусус­пільстві. Зіншогобоку, глибокереформуванняекономічної системиздатнезабезпечитиполіпшенняматеріальногорівня життялюдини, а, отже, такожвпливаєнарозгортанняполі­тичноїдемократії, забезпеченняправ, свободізаконнихінте­ресівгромадян, визнаннявсімасоціальнимисуб'єктамивер­ховенстваправа, якнайбільшуніверсальногоізначущогосо­ціальногорегулятора, авцілому—формуванняправовоїдер­жавності.    продолжение
--PAGE_BREAK--
-113-
/>/>/>/>/>/>/>Принципверховенстваправауполітичнійсистемібудь-якої державиєнадзвичайноважливим, оскількиполітичнасфера життясуспільствазавждихарактеризуєтьсяпротистоянням різнихполітичнихсил. Цяполітичнаборотьбанібизатьмарює собоюєдинуметурозвиткусуспільства, йогобезпеку, безпеку окремихгромадян, їхправатощо. Державажуполітичній системієособливоюполітичноюодиницею. Вонапокликана врегульовуватиполітичнуборотьбурізнихелементівполітичної системи, забезпечуватиправопорядокізаконність, гарантува­типрава, свободиізаконніінтересигромадян. Томудержава наділяєтьсяособливою(суверенною) владою. Інодіцепризво­дитьдоузурпаціїінтересівгромадянськогосуспільствапубліч­ноювладою, ідержавастаєнадсуспільствоміправом. Утаких державахверховенствощодоправадістаєполітика, щопри­зводитьнавітьдосвавілляінасильства. Такихприкладіввсе­світняісторіязнаєчимало, відомійнегативнінаслідкитакої державності. Томулюдствовособісвоїхкращихпредставників завждиборолосьіповиннопротистоятиетатичнійролідержа­виспочаткувполітичній, апотімувсіхіншихсоціальнихсис­темах.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Аналізуючифункціональнийвзаємозв'язокдержавиіправа, доходимовисновку, щовінможебутидвохвидів: абожвер­ховенстводержавинадправом, абожпріоритетправанаддер­жавою. Вреальномусуспільномужиттіцейвзаємозв'язок постійнорозвиваєтьсяйвидозмінюється, вінможебутитакож устанівідносноїрівноваги. Такадіалектикаувідносинахдер­жавиіправапояснюєбагатоманітністьформполітичноїсисте­миідержавноївлади: віддемократичноїтаплюралістичноїпо­літичноїсистемидосистемиособистоївладийоднопартійності; віддемократичногодержавно-правовогорежиму(ліберально­го, радикального, консервативного) дототалітарного(фа­шистського, расистського).    продолжение
--PAGE_BREAK--
Принципверховенстваправавполітичнійсистеміпідпоряд­ковуєдержавугромадянськомусуспільству, якезаумовийого реальностісамевирішуєпитанняпроформу, змістісоціальне призначеннядержави. Цейпринциплежитьвосновівизнання народногосуверенітетуійогопервинностіщодосуверенітету наційідержави. СаметомуКонституціяУкраїни, порядізви-
-114-
знанняміпроголошеннямдіїуст. 8 принципуверховенства правауст. 5 встановила, щоносіємсуверенітетутаєдиним джереломвладивУкраїнієїїнародітількивінможездійсню­ватицювладубезпосередньо, черезорганидержавноївладита місцевогосамоврядування. Отже, принципверховенстваправа іполітичнадемократіянерозривні.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Цейпринципмаєзначенняівіншихгалузяхсуспільного жілтя. Вінбезпосередньостосуєтьсядуховноїсистемисуспіль­ства. Аджекультураособистостітаправовадержава—цепо-няітя, щодоповнюютьоднеодного. Дійсніціліправовоїдер­жавинеможутьобмежуватисятількисфероюекономікиіпо­літики. Вонамаспіклуватисяпрозадоволеннянематеріальних (духовних) інтересівлюдини: проформування, утомучислі, правовоїсвідомостітакультуриінаційосновіпідвищенняза­гальноїюридичноїграмотності, подоланняправовогонігілізму, конформістськоговідношеннядоправа.
Правовадержавамаєзадовольнятисолідарніінтересилю­дей. Задопомогоюправовоїдержавиздійснюєтьсяте, щопот­рібне, дорогетаціннелюдям. Отже, метадержави—створен­нянайбільшповнихтавсебічнихформлюдськоїсолідарності. Завданняправовоїдержави—загальнеблаго. Зміцнюючисо­лідарністьміжлюдьми, державазвеличуєтапідноситьлюди­ну, надаєїйможливістьреалізуватинайкращіякостісвоєїпри­родиівтілитиідеальніцілі. Уцьомурозуміннінеобхідновизна­ти, щоверховенствоправанабуваєфундаментальногозначен­нявнаціональнихвідносинах, боправозагаломєзагальним, рівним, формально-визначенимрегуляторомлюдськоїповедін­кибезвідноснодонаціональностілюдини.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Принципверховенстваправаєактуальнимівсоціальному, особистісно-людськомуаспекті. Аджелюдинаєкритеріємлюд­ськогопрогресу, міроюісторичнихдосягненьсуспільствата держави. Рольправаприцьомувбачаєтьсяузабезпеченніса­мовизначенняособи, їїрозвитковітасоціалізації, зв'язкуз іншимилюдьми, зсуспільствомуцілому. Правотутвиступає якоб'єктивноможливиймасштабсоціальноїсвободи, щости­мулюєтворчуактивність, самоусвідомленнялюдини, гарантує суспільневизнаннятого, щокожнийіндивіднароджується вільнимірівниміншому, аверховенствоправарозглядається
-115-
/>/>/>/>/>/>яксоціальнийфеномен, щозумовлюєневід'ємніправалюдини ігромадянинанасвободу, рівність, справедливість, щастя, по­шануінедоторканність.    продолжение
--PAGE_BREAK--
§З»Принципрачкіоділувлад управовійдержаві
Надзвичайноважливоюкерівноюідеєюправовоїдержавиє принципрозподілувлад, проголошенийуст. 6 КонституціїУк­раїни. Принципрозподілувлад—цемодельпобудовидержав­ногоапарату, заякоювладавдержавімаєбутиподіленаміж законодавчими, виконавчимитасудовимиорганами, іхрй цьомукожназвладщодоіншихсамостійнаінезалежна, що виключаєможливістьузурпаціївсієївладивдержавіякоюсь однієюособоючиокремиморганом.
Впершепринципрозподілувладдіставконституційнезак­ріпленняуКонституціїСШАв1787 p., девідіменівсьогоаме­риканськогонародубулорозділеноповноваженняорганівдер­жавиконгресу, президентаіпідзвітнихйомуміністерств, судів. Приз'ясуванніокремихаспектівцьогопринципуслідпам'ята­ти, щовнашчасвонимаютьнизкудоповнень, асаме: ' 1) уконституціяхдеякихдержавдодаткововиділяютьви­борчутаіншівидивлади. Так, уКонституціїАлжиру1976 р. зафіксованаполітичнавладакеруючоїпартії, законодавча-~ парламенту, виконавча—президентайуряду, судова, конт­рольна, установча, тобтотака, щоспрямовананарозробкуі внесеннязмінуконституцію;    продолжение
--PAGE_BREAK--
2) інодіцейпринципрозглядаєтьсязширшихпозицій, ітоді говорятьпророзподілвладиміждержавоюігромадянським суспільством, тобтодиференціюютьвладунаполітичну, еконо­мічну, ідеологічну, масовихрухівтощо; вмежахдослідження цьогопринципудержавнувладуможнаділитиназагальнодер­жавнутавладуїїфедеративнихабожавтономниходиниць; владуцентральнутамуніципальну.
Необхіднотакожодразузазначити, щотеоріяправовоїдер­жавиіпрактичнеїївтіленнявдержавномубудівництвіУкраї­низмінюютьпринципрозподілувлад. Аджеудемократичній правовійдержавівладаналежитьнароду, якийєїїєдиним    продолжение
--PAGE_BREAK--
-116-
джереломіносієм, суверенітетвладинароду—цепідґрунтясу­веренітетудержавноївлади. Отже, говоритипророзподілвла­динародучирозподілдержавноївладинезовсімвірно, оскіль­киостанняєдержавноюформоювираженнявладинароду. Доцільнішеговоритипророзподілнедержавноївлади, асфер працітаповноваженьміжрізнимисуб'єктами, щосвоєюді­яльністюреалізуютьзавданняіфункціїдержави.
Отже, удемократичнійправовійдержавівладаздійснюється за.допомогоюспеціальноутворенихорганів, щофункціонують заокремиминапрямамидіяльності. Виділяютьзаконодавчу, виконавчуісудовувладу. Такеположенняіснуєдлятого, щоб запобігтизловживаннямвладоюівиникненнюабсолютноївла­ди, непов'язаноїзправом. Такийрозподілвладєнетількиза­собомпопередженнявиникненняавторитарноївлади, ай.від­правнимджереломструктуридержавногоапаратуінайбільш раціональноюосновоюорганізаціїсистемидержавнихорганів, щодаєможливістьвзаємногоконтролюзаїїскладовимиоди­ницямичерезвідповіднусистемустримуваньіпротиваг. Отже, принципрозподілувладслідрозглядатиудвохаспектах; по-перше, якнайбільшраціональнийспосіброзподілусферпраці уструктурованійсистемієдинихдержавнихорганів; по-друге, якумовупопередженняузурпаціївсієїповнотивладиякоюсь однієюзвлад, державниморганом, громадськоюорганізацією, окремоюособові.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Однакбезперечнимєте, що, забезпечуючирівновагувлад, упроцесіїхфункціонуванняівзаємодіїнеможназабезпечити 'їхцілковитурівновеликість, якасьвладаповиннабутиголо­вною. Такеположення, доречі, попередитьнепотрібнуіна­віть, яксвідчитьпрактикадержавногожиттяУкраїни, шкідли­вуборотьбузапершістьсередвлад. Мипереконані, щотакою владоюможеіповиннавиступативладазаконодавчавособі представницькогооргану, абож, щощекраще, самогонароду. Тобтозаконодавчавладапосідаєпровіднемісцеусистеміроз­поділувлад, іцепояснюєтьсятим, щосамезакониєосновою функціонуванняіншихгілоквлади, саменареалізаціюзаконів спрямованаїхдіяльність. Крімтого, загальнонароднепред­ставництвохарактеризуєтьсябагатофункціональністю, тобто воноздійснюєякзаконодавчі, такііншіважливідержавні    продолжение
--PAGE_BREAK--
-117-
/>/>/>/>/>/>/>/>функції. ЦедобрерозумівщеДж. Лок, якийвиходивізвза­ємодіївладудержаві, алевизнававїхвзаємопідлеглістьівва­жав, що«...законодавчавладазанеобхідністюповиннабути верховною, авсііншівладивособіякихосьчленівсуспільства
виходятьзнеїіпідлегліїй»1. Аналогічнупозиціюзаймавін­шийанглійськийфілософДж. От. Міль, проголошуючи, що' «...істотноюумовоюпредставницькогоуправлінняєфактичне голосуванняпредставників»2.
Відноснапершістьзаконодавчоїщодоіншихвладнеповин­наматиабсолютногохарактеру. Адже, зодногобоку, вонаміс­титьсявсистемієдиноїдержавноївлади, порядізвиконавчою ісудовою, азіншого—самазв'язанапринципомрозподілу влад, конституцією, правамилюдини. Законодавчавлада, які інші, дієвобмеженійсфері, тобтонеприймаєрішеньзпитань, щоналежатьдокомпетенціївиконавчоїісудовоїгілоквлади, вирішуютьсяшляхомреферендумуабообмежуютьправалю­дини. МаєраціюБ. Г. Сіган, якийпише, що«...требаобмежи­тивладузаконодавчихорганів, щобвонинемализмогивтру­чатисяузаконніприватнісправилюдей»3.
ВідповіднодоКонституціїУкраїниВерховнаРадаУкраїни здійснюєнетількизаконодавчі, айустановчітаконтрольні функції. Провідноюзнихє, звичайно, законодавча. Установча функціяреалізуєтьсячерезучастьВерховноїРадиуформуван­нііншихвищихдержавнихорганів, передусімнаданнязгоди     продолжение
--PAGE_BREAK--щодопризначенняПрезидентомУкраїниПрем'єр-міністраУк­раїни, третинискладуКонституційногоСудуУкраїни, обрання суддівбезстроково. Крімтого, здійснюєтьсяпарламентський контрользавиконаннямДержавногобюджетуУкраїни, за діяльністюКабінетуМіністрівУкраїни, загаломструктурвико­навчоївладишляхомзаслуховуванняйобговореннящорічних
Л/>оккДж. Огосударственномправлении// Избранныефилософские
произведения. — М., 1960. — Т. 2. — С. 101. о
МильДж. Ст. Представительноеправление. — СПб.: Изд-воФПав-ленкова, 1897. — С. 34-35.
СіганБернардГ. СтворенняКонституціїдлянародучиреспубліки, якізабулисвободу: Пер. зангл. — К.: Ін-тдемокр. ім. П. Орлика, 1993. -С18.
-118-
тапозачерговихпосланьПрезидентаУкраїнипровнутрішнєі зовнішнєстановищеУкраїни, черезвідповідінадепутатськіза­пититаін.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Всецеєдостатньоюпідставоюдлявисновкупроте, щоод­нозначнахарактеристикаВерховноїРадиУкраїниусистемі розподілувладтількияквладизаконодавчоїєнеповною. Пра­вильнішебулобвестимовупровладупрямогозагальнонарод­ногопредставництва, визначальноюфункцієюякоїєвидання законів, іцопідносятьсянадусімавладами, визначаютьхарак­терїхдіяльностітакомпетенцію.
СучаснузаконодавчудіяльністьВерховноїРадиУкраїнияк представницькогооргану, таксамо, якіншінапрямиїїдіяль­ності, неможнаоцінюватиоднозначно. Добре, щонаконсти­туційномурівнірозширилоськолосуспільнихвідносин, щоре­гулюютьсянарівнізакону. Тимбільше, щоцізаконизаклади основудляпроведеннядокоріннихреформвекономіці, політи­ці, соціальномужиттікраїни. Дотогожукраїнськезаконодав­ствозначноюміроюприведенеувідповідністьзвимогамиміж­народногоправа, утомучислізпитаньправлюдини.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Водночасмизмушеніконстатуватиневисокуякістьінеста­більністьбагатьохзаконів, недостатнюнауковуобгрунтова­ністьїхзмісту, відсутністьналежноїсистемиврахуванняіви­користаннясуспільноїдумки, хибиузастосуваннізаконодавчої техніки. ЧерезполітичнепротистоянняуВерховнійРадіпос­піхомбулоприйнятоновуКонституціюУкраїни, якуті, хтоїї приймав, вженамагаютьсязмінити.
Великезначеннядлявдосконаленнязаконодавчоїдіяльності верховногопредставницькогоорганумаєполіпшенняпроце­дурноїрегламентаціїзаконодавчогопроцесу. Цяпроцедурна регламентаціяповиннабутиспрямована, по-перше, науник­ненняможливостіспричиненнябудь-якоїшкодиінститутамі принципамдіяльностігромадянськогосуспільства(інститути демократії, принципиплюралізму, урахуванняправменшості тощо) і, по-друге, сприятиналежномувикористаннюуправо-творчійдіяльностідосягненьнауки, практичногодосвіду, сус­пільноїдумки, задовольнятивимогисоціальногопрогресу.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Іщеоднезауваження. Сучасна, багатовчомунедосконала роботаВерховноїРадиУкраїнипереважнозумовлюєтьсяне-
-119-
/>/>/>/>/>/>/>/>вдалоюїїструктурою. Аджейдетьсяпротакуінституцію, як парламент. НашажВерховнаРада, продуктстароїрадянської системи, певнаріч, невідповідаєзагальновизнанимсвітовою теорієюідемократичноюпрактикоюпринципамрозподілу владі«поділеноїдемократії». Вонатрадиційнооб'єднувалавсю системуРадзверхудонизуйвиконуваланетількизаконодавчі, айуправлінськітаіншіфункції, щоможнаспостерігатиі нині.
Водночаспрактичнезастосуванняпринципурозподілувлад визнаєтьсядоцільнимбільшістюполітичнихсил, якідіютьв Україні. Цейпринциппануєйусвітовійпрактиці, атомуслід визнати, щооптимальнаструктурно-організаційнамодельпар­ламентувУкраїнієдвопалатною. Згадаємо, щоконституцій­ний.проектМ. Драгомановапередбачавдвопалатнуструктуру законодавчогооргану, аналогічнимибулипершіпарламентиу СтародавньомуРимітавЄвропіуXI—XII стДвопалатну структурусвоїхпарламентівузаконилийокремікраїниколиш­ньогосоціалістичноготабору—Польща, Румунія, Словенія,. Хорватія, Чехіятаін.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Існуваннядругоїпалативскладіпарламентупов'язуютьз представництвомтериторій, нарівніпредставницькогозаконо­давчогоорганудержави1. Отже, нанашу, думку, накористь двопалатногопарламентусвідчать: 1) можливістьурахування місцевихінтересівіпотребназагальнодержавномурівні;
перспективаналагодженнячерезцюструктуруоперативно­
гозв'язкуміжзагальнодержавнимиімісцевимиорганами;
наданняостаннімможливостісамимзначноюміроюроз­
в'язуватиактуальнідлясебепитання; 4) сприянняєдності
державногокерівництваімісцевогосамоврядування; 5) поси­
ленняідейкомпромісувпарламентськійдіяльності, занаяв­
ностіякоїприйнятерішенняєневиявомдиктату, перемогою
    продолжение
--PAGE_BREAK--однихпарламентськихкілнадіншими, ненаслідкомпануван­
нячисленноїбільшості, арезультатомпліднихдомовленостей
нарівнізаконотворчості; 6) забезпеченнязваженостітапідви­
щенняякостізаконодавчоїроботи, врахуваннябільшоїкіль-
1/>КолодійА., КопейчиковВ. Шляхом«органічногокомпромісу»// Урядовийкур'єр. — 1996. — №15-16. — С4.
-120 -
костічинників, щовпливатимутьнапрактичнуреалізаціюза­конів; 7) створеннявнутрішньопарламентськогомеханізму «стримуваньіпротиваг», підвищенняконтролюзазаконодав­чимпроцесом; 8) спрощеннязагальноїструктурипарламенту тощо.
Щодопорядкуствореннядругоїпалатипарламенту, тосві­товапрактиказнаєрізнішляхирозв'язанняцьогопитання— від обранняпарламентаріївнаселеннямвідповідноїадміністра­тивно-територіальноїодиницідопризначення"їхвідповідними органами. Так, заміщеннямісцьубундесратіФРНздійснюють урядиземель. Іноді, якцемаємісцевІрландії, обраннясена­торівпоєднуєтьсяз'їхнімпризначенням.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Навідмінувідзаконодавчої, виконавчавладапокликанавід­працьовуватишляхиізасобиреалізаціїзаконів, займатисяпо­точнимуправлінням, упроцесіякогоздійснюватирозпорядчу діяльність. Цізавданнявирішуютьсяшляхомпроведенняорга­нізаційноїроботи, стимулювання, переконанняіпримусу. При цьомуавторитетвладивсенародногопредставництванепови­нензаважатиздійсненнювиконавчоювладоюсвоїхфункцій. Тобтовідсутністьбудь-якоготискуабовтручанняоднієїгілки владивсферудіяльностііншоїповиннісполучатисязсисте­моюїхвзаємоконтролю, стримуваньіпротиваг. Такимчином' створюєтьсябалансрізнихполітичнихсил, щостоятьзаокре— • мими гілкамивлади, з'являютьсяможливостідляузгодження інтересівміжцимиполітичнимисилами, виробленнякомпро­міснихваріантіврішень. Урядікраїнцейаспектрозподілу' владмаєособливовеликезначення, асаме: колипарламент­ськабільшістьналежитьодній, аорганивиконавчоївлади сформованізпредставниківіншихпартій. Такаситуація, зог­лядунарозвитокбагатопартійності, стаєактуальноюідляза­безпеченнярозподілувладвУкраїні.
Уцьомурозумінніслідбулобчіткішевизначитиправовий статусПрезидентаУкраїни, виходячизтого, щовУкраїнізмі­шанаформаправління, якапередбачає, щозаконодавчаіви­конавчавладинемаютьперевагоднапередодною. АджеОс­новнийЗакон(ч. 1 ст. 102) визначаєПрезидентаякглавудер­жави, якийнаділяєтьсяправомвиступативідїїімені. Водно­часположенняпроте. щовіночолюєвиконавчувладу, в
-121 -

/>
    продолжение
--PAGE_BREAK--I If і
Конституціївідсутнє, щобулобзрозумілим, якбиУкраїна конструюваласьякпарламентськадержава, вякійПрезиденту надаютьсясутопредставницькіфункції. Протеаналізконсти­туційноїкомпетенціїПрезидентасвідчить, щоунасформуєть­сяпарламентсько-президентськареспубліказістотнимиповно­важеннямиПрезидента, утомучислівгалузівиконавчоївла­ди. ЗатакихумоввинесенняПрезидентазамежівказаниху «Загальнихзасадах»Конституціїгілоквладифактичнозовсім невизначаєйогоконституційногостатусу, щоєпорушенням принципурозподілувлад.
Неменшскладним, зточкизорузабезпеченняпринципу розподілувлад, єконституційнийстатусКабінетуМіністрів України, вищогоорганувсистеміорганіввиконавчоївлади. І пояснюєтьсяцетим, що, ліквідувавшиверховенствооднієї владинадіншою, Конституціявсежвстановила, щоКабінет МіністріввідповідальнийпередПрезидентомУкраїнитапід­контрольнийіпідзвітнийВерховнійРадіУкраїни. Відповідаль­ністьКабінетуМіністрівпередПрезидентомУкраїниполягаєв тому, щосамеПрезидентУкраїнипризначає, зазгодоюВер­ховноїРадиУкраїни, Прем'єр-міністраУкраїни, припиняєйо­гоповноваженнятаприймаєрішенняпройоговідставку, при­значає, заподаннямПрем'єр-міністраУкраїни, членівКабіне­туМіністрівУкраїни, керівниківіншихцентральнихорганів виконавчоївладитощо. Загаломслідвизнати, щобагатопов­новаженьПрезидентаУкраїнибезпосередньостосуютьсядіяль­ностіКабінетуМіністрівіорганіввиконавчоївлади.    продолжение
--PAGE_BREAK--
ПідконтрольністьіпідзвітністьКабінетуМіністрівУкраїни ВерховнійРадіУкраїниреалізуєтьсячереззатвердженняДер­жавногобюджетуУкраїнитавнесеннязміндонього, організа­ціюконтролюзавиконаннямДержавногобюджетуУкраїнита прийняттярішеннящодозвітупройоговиконання. Верховна РадаУкраїнирозглядаєтаприймаєрішеннящодосхвалення ПрограмидіяльностіКабінетуМіністрівУкраїни, даєзгодуна призначенняПрезидентомУкраїниПрем'єр-міністраУкраїни, здійснюєконтрользадіяльністюКабінетуМіністрівУкраїни.
Отже, КабінетМіністрівУкраїниперебуваєуподвійному підпорядкуванніПрезидентутаПарламентуУкраїни. Проте цейінститут, яксвідчитьвітчизнянаіміжнароднапрактика,    продолжение
--PAGE_BREAK--
-122-
незавждиефективний. Такіорганиздебільшогоорієнтуються усвоїйдіяльностінабільшміцного«господаря», аіншийорган, якправило, виконуємінімальніфункціїзуправлінняцимпід­відомчиморганом1.
ХарактеристикавпливунаКабінетМіністрівбуденепов­ною, якщоневрахуватипрактичнопостійнукритикуйогодій збокунетількизаконодавчої, президентськоїісудовоївлади, айіншихопонентів. Самецезмушуєвищіорганивиконавчої владилавіруватиабозайматиочікувальнупозицію. Всевикла­дене, щостосуєтьсявиконавчоївладиіКабінетуМіністрів, зовсімнесвідчитьпроїхслабкість. Навпаки, якпереконуєвіт­чизнянийізарубіжнийдосвід, впливізначеннявиконавчої владипостійнозростають, хочнезавждицеадекватнопозна­чаєтьсяназаконодавстві.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Центральніорганивиконавчоївлади(міністерства, коміте­ти, органицентральноївиконавчоївладизіспеціальнимстату­сом) здійснюютьвідповідногалузеве, міжгалузеветаіншеуп­равлінняокремиминапрямамисоціально-економічногоіполі­тичногожиттякраїни. Іоднезглобальнішихзавданьмайбут­ньоїадміністративноїреформиуракурсівтіленняпринципу розподілувладполягаєутому, щобчітковідокремитикомпе­тенціюКабінетуМіністрівУкраїниіцентральнихорганіввико­навчоївладинакористьостанніх.
Виконавчувладунамісцяхздійснюютьмісцевідержавніад­міністрації, голівякихпризначаєнапосадуізвільняєзпосади Президент. Намісцяхєтакожорганимісцевогосамоврядуван­ня—ради, яківирішуютьпитаннямісцевоївласності, місцево­гогосподарства. Утакийспосібврівноважуютьсяінтересите­риторійтаінтересизагальнодержавні.
Нанашудумку, насучасному, кризовомуетапірозвиткуУк­раїнидляполіпшенняоперативногокерівництваважливопе­редусімпосилювативиконавчувладу, алеценесліднівякому разіробитизарахунокзагальнонародногопредставництва. До тогождлянедопущенняумайбутньомувідступіввідфунда­ментальногопринципурозподілувладУкраїнітребаподолати
1/>ОсновиконституційногоправаУкраїни/ Заред. акад. АПрНУкраї­ни, проф. В. В. Копєйчикова. — К.: Юрінком, 1997. — С97-112.
    продолжение
--PAGE_BREAK---123-
/>/>/>/>/>тенденціїпріоритетуполітичнихпідходівнадюридичними, правовунеосвіченість, нігілізм, низькийрівеньправосвідомос­ті, політичноїтаправовоїкультури.
Знеприпустимостіпосиленнявиконавчоївладизарахунок законодавчоївипливаєвідмовавідполітики, пов'язаноїзделе­гуваннямвиконавчимструктурамбудь-якихзаконодавчихпов­новажень. Такавідмоваздатназабезпечитипередбаченуприн­ципомрозподілувладрівновагуміжними, атакожмотивуєть­сятим, щонародпідчасвиборівнаділивзаконодавчоювладою тількипарламент. ЩеуXIX ст. Дж. Локдійшоввисновку, що «законодавчийорганнеможематиправапередаватисвоїпов­новаженнянатвореннязаконівдоіншихрук»'.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Однакпарламентськапрактикасвідчитьпродоситьшироке застосуванняпарламентськимикраїнамипрактикиделегуван­ня. Чималоавторівобґрунтовуютьйогонеобхідність. Вони, як правило, посилаютьсянаускладненнядержавногокерівницт­ва, нанеобхідністьматиможливістьтермінововирішуватиок­реміпитаннятощо2. Протеємайженезаперечнимте, щовна­слідокделегуваннязаконодавчихповноваженьпринцип, за якимтількипарламентздійснюєзаконодавчувладу, невідпо­відаєдійсності, атомувиникаєвсебільшерисімперськогопре­зидентства. Знашоїточкизору, єнеобхідністьконституційної заборониделегуванняповноваженьвідоднієївладидоіншої. Водночасзаборонаделегуванняневиключаєможливості, ау рядівипадківінеобхідності, перерозподілуконституційним шляхомповноваженьміжзаконодавчимиівиконавчимиорга­намиабонаданняостаннімокремихдорученьуправотворчій сфері, якцезробленоуп. 4 «Перехіднихположень»Конститу­ціїУкраїни.
Надзвичайноважливемісцеусистемірозподілувладпосідає судовавлада, Так, ужевст. 6 КонституціїУкраїнивикорис­танокатегорію«судовавлада», щоєчастиноюдоктринирозпо­ділувладуправовійдержаві. Цепризводитьдотого, щозаор-
1/>ЛоккДж. Дватрактатаогосударстве: Трактатвторой. — М, 1985. -
Гл. XI. — Разд. 142.
2 ДевідсенМ. ВиступнаМіжнародномусимпозіумі«Конституціяне­
залежноїУкраїни». 3-5 липня1992. — К.: Укр. правничафундація, 1992.
    продолжение
--PAGE_BREAK---124-
ганамисудувизнаєтьсясамостійністьінезалежність, апри­власненняфункційцихорганівіншимидержавнимиорганами чипосадовимиособамизабороняється. Дотогожібудь-якеде­легуванняфункційсудівнедопускається. КонституціяУкраїни суворозаборониластворенняіфункціонуваннянадзвичайних таособливихсудів. Судиєрізнимизасвоєюкомпетенцієюта юрисдикцією, однакусівонимаютьоднепризначення—за­хистправісвободгромадян, конституційноголаду, національ-.ноїбезпеки, дотриманнязаконностітасправедливостіусус­пільстві. ПрицьомузабезпеченняреалізаціїпередбаченихКон­ституцієюУкраїниправісвободлюдинитагромадянинаєго­ловнимзмістомдіяльностіорганівсудовоївлади. Аджезгідноз .Конституцієююрисдикціясудівпоширюєтьсянавсіправовід­носини, щовиникаютьудержаві, тобтосудовомузахиступід­лягаютьусіправа, свободитаобов'язкигромадян.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Усецепідтверджуєдумкупронадзвичайноважливийхарак­терізначеннясудовоївлади. Адженіякийіншийзаконодавчий чивиконавчийорганнемаєправапривласнюватисобіфункції іповноваження, що. входятьдокомпетенціїсудів. Державана­діляєтількисудиправомвикористовуватипримусовіповнова­женнядержавноївлади, асамеувстановленомузакономпо­рядкувизнаватиособувинноюу.вчиненнізлочину, призначати кримінальнепокарання. Головнеполягаєвтому, щобзабезпе­читиреальнусамостійністьінезалежністьсудовоївладияк системиорганів, щочинятьправосуддяміжрізнимисуб'єкта­мисуспільства. АдляцьогослідзгадатиГегеляісконструюва­тисудовувладунеяксистемудержавнихорганів, аякскладо­вийелементзахиступрав, свобод, обов'язківізаконнихінте­ресівпредставниківгромадянськогосуспільства. Самегрома­дянськесуспільствоповинноформувати, будуватита організовуватидіяльністьсудовоївлади, тількиутакомуразі судовавладабудедійснонезалежною, самостійноютаоб'єк­тивною. Уцьомурозуміннібулобдоцільнозапровадитиінсти­тутбезпосередніхвиборівсуддівпіслятого, як, призначені Президентом, вонивідпрацюютьпевнийчас.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Дотогождоцільнонаконституційномурівніпередбачити ' створеннятаосновифункціонуваннясамостійноїконтрольно-наглядовоївлади, конституційневрегулюваннядіяльностіякої
-125-
/>/>/>/>слідзосередитивсамостійномурозділічинноїКонституціїабо вокремомузаконодавчомуакті. Функціональнимпризначен­нямцихорганівслідвважатизахистіохоронуконституційного
ладу, адосистемивідноситиКонституційнийСудУкраїни, Уповноваженогозправлюдини, прокуратуру, різнідержавні інспекції.
Отже, слідвизнати, щопринципрозподілувлад—цене
тількиюридичнийпринцип, айеоціальио-нолітичнийіструк­турно-організаційний, боякщойоготлумачитиуширокомуро­зумінні, товінврегульовуєрозподілвладміжправовоюдержа­воюігромадянськимсуспільством, державоюуціломутаїї    продолжение
--PAGE_BREAK--
складовимиодиницями, політичноюідержавнимисистемами. Вінєоднимзголовнихпринципівправовоїдержави.
§4. Принципреальностікрав, свобод,
обов'язківізаконнихінтересів
людинитагромадянина
Принципреальностіправ, свобод, обов'язківізаконних інтересівлюдинитагромадянинапередбаченостаттями21— 23, 56—64 КонституціїУкраїни. Вінразомзпринципамивер­ховенстваправаірозподілувладскладаєосновуправовоїдер­жави. Сутністьйогополягаєвтому, щоправа, свободи, обов'язкиізаконніінтересилюдинитагромадянинаповинні бутинетількипродекларованіузаконодавчихактах, айзабез­печенітагарантованівсімасоціальнимисуб'єктамиінасампе­реддержавою. Дляньогоостанняповиннастворюватизовніш­нійвнутрішнімеханізми. •Зовнішніймеханізмзабезпечення реальностіправ, свобод, обов'язківізаконнихінтересівлюди­нитагромадянинахарактеризуєтьсяпостійнимрозширеннямі оновленнямміжнароднихвідносинусферігарантуванняправ, свобод, обов'язківізаконнихінтересівлюдини. Світоваспіль­нотавизналаправалюдинизагальнолюдськоюцінністю.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Зцьогопоглядуможнастверджувати, щоправовадержа­ва—цетакаорганізаціявлади, щообмеженаправамиісвобо­дамилюдинитагромадянина. Ціправаісвободиєсистемоут­ворюючоюкатегорієющодоправовоїдержави, аджеостання виникаєтаіснує, вособівсіхдержавнихорганізацій, дляїхза-
— 126-
безпечення. Праваісвободилюдинитагромадянинавизнача­ютьвзаємовідносининелишеіндивідаідержави, айдержави таіншихсоціальнихсуб'єктів. Йдетьсяпроте, щодержавапо­виннапідтримуватиізабезпечуватитількитакіколективнісо­ціальніінтереси, якінесуперечатьправамісвободамконкрет­ногоіндивіда. Водночасправовадержавапокликаназабезпечу­ватиусуспільствірозумнийкомпроміс, попереджуватисо­ціальнікатаклізмиіпотрясіння. Атомувбільшостікраїнсвіту кількістьіякістьправлюдининеухильнозростає. Прицьому вониспочаткузакріплюютьсяуміжнароднихдоговорахіуго­дах, апотіміунаціональномузаконодавствіконкретноїдер­жави. Однакрівеньполітичного, економічногоікультурного розвиткуврізнихдержавахрізний. Деякідержавичерезоб'єк­тивнітасуб'єктивніпричининеможутьзабезпечитинетільки міжнароднукількістьіякістьправлюдини, айсвоївласніпра­ва, щопродекларованіунаціональномузаконодавстві. Так створюєтьсяпевнийрозривміжтим, щопроголошено, іпрак­тикоюйогореалізації. Урізнихкраїнахмірилоісамасутність цьогорозривурізні, неєоднаковимийогопричиниівитоки, методиіспособийогоподолання.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Самецейобумовлюєнеобхідністьстворенняспочаткутео­ретично, апотіміпрактичноуніверсальногомеханізмугаран­туванняреальностіправлюдиниігромадянина. Вінповинен охоплювативсісторонижиттясуспільстваізабезпечувати існуванняідієвістьправ, свобод, обов'язківізаконнихінтере­сівлюдинитагромадянина. Цеймеханізмнеєнезмінним, він перебуваєвпостійнійдинаміці, удосконалюється, пристосо­вуючисьдоумовжиттясуспільства, щозмінюються.
Отже, післядекларуванняправ, свобод, обов'язківізакон­нихінтересівуміжнароднихнормативно-правовихактах, най­важливішимизякихєЗагальнадеклараціяправлюдини, Міжнароднийпактпроекономічні, соціальніікультурніпра­ва, Міжнароднийпактпрогромадянськііполітичніправа, Фа­культативнийпротоколдоМіжнародногопактупрогромадян­ськііполітичніправа, Європейськаконвенціязправлюдини, Конвенціяпрозапобіганнязлочинугеноцидуіпокаранняза ньоготощо, вониповиннівідображатисявнаціональномуза­конодавствідержави, насампередвїїконституціїізаконах.    продолжение
--PAGE_BREAK--
-127-
/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>Прицьомувнаціональномузаконодавствідержавиправаі свободилюдинитагромадянинамаютьвикладатисятакимчи­ном, щобвонипов'язуваливсюсистемуорганівдержави. На­приклад, уч. Зст. ІОсновногоЗаконуФРНзаписано: «Ниж-ченаведеніосновніправазобов'язуютьзаконодавця, виконав­цяіправосуддяякбезпосередньодіючеправо». Далімають створюватисярізноманітніоргани, щозахищаютьігарантують права, свободи, обов'язкиізаконніінтересилюдинитагрома­дянина. Нимиусвітовійпрактицівизнаються: Конституційні суди(ФРН, Іспанія, Італія); Конституційніради(Франція); ВерховнийСуд(США); Державнарада(Італія); адміністра­тивнісуди, судизагальноїюрисдикції, омбудсмани(Швеція, Франція, Польща) тощо.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Важливемісцеуційсправіпосідаютьспеціальніпроцедури: конституційні, судові, адміністративні, профілактикиіпопере­дження, припиненняірозслідуванняпорушеньправісвобод людинитагромадянина, контролюза'їхдотриманням, можли­востіїхтимчасовогообмеження. Неслідзабуватипроспе­ціальніорганитаособливиймеханізмздійсненняохоронноїі правоохоронноїдіяльностіщодозабезпеченняправісвобод людиниігромадянина.
Безперечно, проблемареальностіправ, свобод, обов'язківі законнихінтересівмаєнетількиправовийаспект. Вонатісно пов'язаназполітичниміекономічнимположеннямсуспіль­ства, станомйогодуховностітаконсолідованості. Отже, для того, щобстворитивУкраїніправовудержаву, вякійбибули реальнимиправа, свободиіобов'язкилюдинитагромадянина, потрібно:    продолжение
--PAGE_BREAK--
створитиєдинуКонцепціюзабезпеченняправ, свобод,
обов'язківізаконнихінтересівлюдинитагромадянинаітаким
чиномзабезпечитипослідовність, системністьікомплексність
вирішенняцьогозавдання;
узгаданійКонцепціїабовіншомузаконодавчомуактіпе­
редбачитишляхипідвищенняправовоїкультурипосадових
осіб, конкретніміривідповідальностізавідхідвідправа, який
найбільшочевидновиявляєтьсявнеповазідоправ, свобод,
обов'язківізаконнихінтересівлюдинитагромадянина. Права
останніх—цекатегорія, щоєчужоюдляправосвідомостібіль-
-128-
шостітих, хто, зачиннимзаконодавством, покликанийзабез­печуватиїїнедоторканність. Найбільшочевиднимпідтвер­дженнямцьомує'їхвідношеннядоКонституціїУкраїни;    продолжение
--PAGE_BREAK--
—слідактивнопропагувати, а, можливо, навітьівчитиса­михгромадянзахищатисвоїправа, використовуючиправосуд­дя, можливістьзверненнядовітчизнянихдержавнихорганіві міжнароднихтанаціональнихнедержавнихорганівіорганіза­цій. Такимизасобамизахистуможутьбутизверненнядозасо­бівмасовоїінформації, використаннянайрізноманітнішихгро­мадськихоб'єднань(партій, професійнихспілок), звернення дотрудовихколективів. Особливогозначеннянабуваютьпра-возахиснірухи, тобтоколективнідіїуформірізнихоб'єднань 'длязахиступравісвобод, щопереслідуютьабожзагальні, або 'жконкретніцілі(дітей-сиріт, учасниківвійн, жертвполітич­нихрепресійтощо). Це, мабуть, одназнайскладнішихівод­ночаснайважливішихпроблемнашогосуспільства;    продолжение
--PAGE_BREAK--
—реальністьправ, свобод, обов'язківізаконнихінтересів людинитагромадянинабезпосередньозалежитьвідсили(ав­торитету) держави, Останнюнеможнавважатинепотрібним явищем, ворогомгромадянськогосуспільства. Атомувкрай важливовизначитись, якудержавумибудуємо, аленезапере­чнеодне: вонамаєбутиміцноюідемократичною. Тількивона ісамевонаможевиступативідіменівсьогонароду»Політика приниженняролідержавинемаєнічогоспільногозроздер­жавленнямвласності, конкуренцією, приватизацією, створен­нямвільнихринковихвідносин. Всіціявищаспрямованіна побудовугромадянськогосуспільства, щодіалектичнопередба­чаєіснуванняправовоїдержави, адержавазнаходитьсвою міцьуправі. Державаповинназміцнюватисяшляхомпослі­довногоукріпленняівдосконаленняусіхвлад—законодавчої., виконавчої, судової. Розкоординованістьвлад, непогодженість 'їхніхдій, атимбільшепротистояння—свідчатьпрослабкість держави, неможливістьвирішеннянеюсвоїхзавданьіфунк­цій. Міцнадержаванемаєнічогоспільногоізтоталітарною    продолжение
--PAGE_BREAK--
державою;
—порядзвизнаннямнормКонституціїУкраїнинормами прямоїдії, слідвстановитипринциппрямоїдіїнормміжнарод­ногоправаусферіохорониізабезпеченняправлюдиниіпри-
, ,-,. 129.
/>/>/>/>/>/>/>/>вестиувідповідністьзнимнаціональнезаконодавство, насам­передутомурозумінні, щобвизнатинаконституційномурівні веськомплексправ, свобод, обов'язківізаконнихінтересів людинитагромадяниназурахуваннямдосвідуміжнародного праваінаціонально-культурнихпотребдержави;
—необхіднотакождетальнішерегламентуватиправоосібна правовудопомогузурахуваннямтого, щоувипадках, перед­баченихзаконом, цядопомоганадаєтьсябезоплатноікоженє вільнимувиборізахисникасвоїхправ.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Насамкінецьзазначимо, щоувітчизнянійізарубіжнійюри­дичнійлітературівиділяютьсяйіншіпринципиправовоїдер­жави. Так, донихвідносятьпов'язаністьзакономусіхдержав­нихорганів, взаємнувідповідальністьдержавиіособи, висо­кийрівеньзабезпеченняправопорядку, дозволеновсе, щопря­монезабороненозаконом, таін. Алевсівонивиступаютьяк додатковіабопохіднівідвищерозглянутихі, безперечно, голо­внихпринципівправовоїдержави. Дотогожмивважаємо, що цітаіншіякостіправовоїдержави, щоїхпропонуютьвюри­дичнійлітературірізніавтори, неслідбулобвідноситидока­тегорійпринципівчерезїхдругорядністьінедостатнюдля принципівабстрактність. їхможнаназиватиознаками, харак­теристиками, якостямиправовоїдержави. Неправильнотакож ототожнюватизавдання, принципиімеханізмиїхреалізаціїу правовійдержаві. Так, В. С. Нерсесянцдопринципівправової державивідносить: верховенствоправовогозакону, реальність правісвободіндивіда, організаціюіфункціонуваннясуверен­ноїсудовоївладинаосновіпринципурозподілувлад, правову формувзаємовідносиндержавиісуспільства'. Зцимнеможна непогодитися.
Н/>ерсесянцВ. С. Историяидейправовойгосударственности— М 1993. — С. 15.
-130-
Людинеможутьдатисилуправу і далисиліправо.
(Б, Паскаль)
    продолжение
--PAGE_BREAK--РОЗДШIV
статуслюдиниігромадянина в національномуправіУкраїни
§1. Поняттятазмістправовогостатусу людиниігромадянина
КонституціяУкраїнивпреамбулізакріплюєпрагненняУк­раїнськогонародурозвиватиізміцнюватидемократичну, со­ціальну, правовудержаву. Розвитокдержавиісуспільствав цьомунапрямізумовлюєактуальністьпитаннячіткоїрегла­ментаціївправімежможливоїдіяльностісуб'єктівправовідно­син. Середпитаньспіввідношеннясуб'єктівуправієзавдання державиокреслитистановищеімежілюдинитагромадянина щодоіншихіндивідів, колективівтаспільнот, тобтовизначити правовийстатуслюдиниігромадянина. Етимологічнопоняття правовогостатусу(відлат. status) означаєправовестановище чиположеннясоціальногосуб'єктавсуспільствітадержаві. Длянасцеозначаєхарактеристикупевногостановищаіндиві­давсуспільствітадержаві. Вономожебутирізним, регулюва­тисярізнимиправовиминормамитаматирізніхарактерніоз­наки. -Залежновідіндивідуальнихаботиповихознак, що маютьіндивідияксуб'єктиправа, нормиправазакріплюють повнотуйогоправовогоположенняабоповнууніфікацію, спеціалізаціючиобмеження. Самецікритеріїпокладеновос­новурозподілуправовогостатусунапевнівиди. Розрізняють таківидиправовогостатусу:    продолжение
--PAGE_BREAK--
загальний, абоконституційний;
5*-131 -
/>/>/>/>/>/>/>/>/>спеціальний, абородовий; — індивідуальним.
Нас'цікавитьконституційнийправовийстатуслюдиниігро­мадянина. Вюридичнійлітературієрізнівизначенняправово­гостатусуособи. Так, М. І. Матузоввважає, щоправовийста­тусособи—цеюридичнозакріпленестановищеособивсус­пільстві1… Іншіавторивважають, щоцепоняттяскладаєтьсяз соціальнодопустимихінеобхіднихможливостейособине простоякіндивіда, аякгромадянина2. М. В. Вітруквизначає правовийстатусяксистемуюридичнихправ, свобод, обов'яз­ківізаконнихінтересіввїхєдності, основучиядроїїправово­гостановища3. Вінвключаєдоструктуриправовогостатусу правосуб'єктність, якелементйого, необхідноїпередумови. Хоч улітературі, єіншіпоглядищодоцьогоелементавструктурі правовогостатусу, нанашудумку, правосуб'єктністьєйого підставою, бовонапередбачаєздатністьсуб'єктабутиучасни­комправовідносин. Враховуючиможливістьвиявуцієїкатего­ріїопосередковано, черезправоздатність, дієздатністьіделік-тоздатність, стаєзрозумілимнеможливістьіснуванняправово­гостатусуособибезцьогоелемента. Тесамеможнасказатиі провключеннядоелементівправовогостатусуюридичноївід­повідальності, щопов'язанаякзделіктоздатністю, такіз обов'язками, колинастаєприїхневиконанні.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Слідвраховуватинеобхідністьвключеннядоструктурипра­вовогостатусуюридичнихгарантій, якчинника, щозабезпечує йогореаньністьівикликаєзацікавленістькожноїособивреа­лізаціїправізаконнихінтересів, виконанніюридичних обов'язків, їхзахисту4. Отже, можнасказати, щопоняттяпра­вовогостатусуособискладаєтьсязсукупностіправ, законних інтересівтаобов'язківособи, гарантій'їхздійсненняізахисту, атакожмісцяособивсоціальнійсистемісуспільства.
М/>атузовН. И. Правоваясистемаиличность. — Саратов, 1987. — С. 48. 2ЧхиквадзеВ. М, Гуманизм, мир, личность. — М., 1972. — С. 86.
ВитрукН. В. Основытеорииположенияличностивсоциалистиче­скомобществе. — М., 1979. — С. 31.
4ВитрукН. В. ПравовойстатусличностивСССР. — М., 1985. — С. 9-11.
    продолжение
--PAGE_BREAK---132-
Такимчином, правовийстатусособи—цеюридичнезакріп­ленняположеннялюдиниігромадянинаусучасномусуспільстві.
Щодозагальногоправовогостатусуврізнихавторівнемає єдиногорозумінняйогоструктури. Найбільшповноювважа­ютьструктуруправовогостатусу, щоскладаєтьсязтакихеле­ментів:
статусніправовінормиіправовівідносини;
суб'єктивніправа, свободиіюридичніобов'язки;
громадянство;
правовіпринципиіюридичнігарантії;
законніінтереси;
правосуб'єктність;
юридичнавідповідальність.
Розглянемотіелементиправовогостатусу, щонебудуть предметомнашогоподальшогоаналізу.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Законніінтересиособи—цедозволенінормативно-право­вимиактамипрагненняособидозадоволеннясвоїхпотреб, до володіннятимичиіншимиблагами., соціальнимицінностями., послугами.
Принципиправовогостатусу—цеосновніідеї,, щохарак­теризуютьположеннялюдиниігромадянинавсучасномусус­пільстві. Ціпринципирозглядаютьуширокомутавузькому розумінні. КонституціяУкраїнипочинаєрегламентаціюправо­вогостатусулюдиниігромадяниназзакріпленнязагальних йогопринципів, атакожпорядкуїхпрактичногоздійснення. Ціпринципипроголошуютьсяустаттях21—24 Конституції України. Донихможнавіднести: а) рівноправністьгромадян;    продолжение
--PAGE_BREAK--
б) невичерпністьінеможливістьскасуванняправісвобод;
в)вільнийівсебічнийрозвитокособистості; г) єдністьправі
обов'язків; д) неможливістьпозбавленнягромадянстваіправа
змінитигромадянство; є) неможливістьвигнаннягромадянза
межіУкраїниівидачііншійдержаві; є) найвищусоціальну
цінні».тьправлюдиниігромадянина; ж) користуванняінозем­
цямитаособами'безгромадянствапередбаченимизаконом
правамиісвободами; з) додержанняконституціїізаконів., ви­
конанняіноземнимигромадянамиіособамибезгромадянства
іншихобов'язків, передбаченихзаконом; і) наданняіноземцям
правапритулку,
-133 -    продолжение
--PAGE_BREAK--
/>/>/>/>/>/>Насампередст. 21 встановлюєпринципсвободиірівності всіхлюдейусвоїйгідностітаправахіпроголошує, щоправаі свободилюдиниєневідчужуванимитанепорушними. Рівність людейозначає, щокожналюдинадорівнюєіншійвїїособис-тіеному, політичному, економічному, моральномуйправовому становищівсуспільствітадержаві. Зоглядунаце, атакож враховуючивеликусоціальнуцінністьдлясуспільстваідержа­викожноїособистості, державазахищаєїїгідність, правай свободи. Цейзахистзабезпечуєтьсянасампередзадопомогою права, системиправовихнорм, щодіютьусуспільствійдер­жаві. Томуправоповинночіткорегламентуватицейпринцип, наприклад, порядоквідносинміжорганамидержавногоапара­туігромадянином, громадськимиорганізаціямитощо. Рівно­правністьгромадянпередбачає: а) рівністьпередзаконом; б) рівністьправжінкиічоловіка; в) рівністьгромадянбудь-якоїнаціональності.    продолжение
--PAGE_BREAK--
КонституціяУкраїни(ст. 24) конкретизуєгарантіїрівності якгромадянУкраїни, такі-іншихосіб. Цігарантіїполягають узаборонііснуваннябудь-якихпривілеївтаобмеженьзаозна­камираси, кольорушкіри, політичних, релігійнихтаіншихпе­реконань, статі, етнічноготасоціальногопоходження, майно­вогостану, місцяпроживання, замовнимитавсімаіншимиоз­накамиякфізичного, такісоціальногохарактеру. Нанашу думку, доцільнобулобзазначитиуційчастині, щонеможе бутитакожпривілеїв, пов'язанихзпосадоюособи, завинят­комтихпосадовихпривілеївіпільг, щочітковизначеніуза­коні. Отже, рівністьпередзакономозначає, щонеможебути привілеївчиобмеженьзаознакамираси, кольорушкіри, полі­тичних, релігійнихтаіншихпереконань, статі, етнічноготасо­ціальногопоходження, майновогостану, місцяпроживання, за мовнимиабоіншимиознаками.    продолжение
--PAGE_BREAK--
ДаліКонституціяУкраїнирозглядаєсистемувстановлених правовихісоціальнихгарантійрівноправностіжінкиічолові­ка. Прицьомуйдетьсянетількипрорівністьправісвобод, а йпрорівністьможливостейуїхпрактичномуздійсненні, нащо спрямованіконституційнігарантії, щоформулюютьсяцією частиноюКонституції. Отже, рівністьправжінкиічоловіка забезпечується: а) наданнямжінкамрівнихзчоловікамимож-
— 134 -
ливостейугромадсько-політичнійікультурнійдіяльності, у
здобуттіосвітиіпрофесійнійпідготовці, упрацітавинагороді занеї; б) спеціальнимизаходамищодоохоронипрацііздо­ров'яжінок, встановленнямпенсійнихпільг; в) створенням умов, якідаютьжінкамможливістьпоєднуватипрацюзмате­ринством; г) правовимзахистом, матеріальноюіморальною підтримкоюматеринстваідитинства, включаючинаданняоп­лачуванихвідпустоктаіншихпільгвагітнимжінкаміма­терям.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Рівністьгромадянбудь-якоїнаціональностіозначає: а) на­родУкраїнискладаютьїїгромадянивсіхнаціональностей; б) незалежновіднаціональногопоходженнявсігромадяниУк­раїнимаютьрівніполітичні, економічні, соціальні, екологічні, сімейні, культурнітаособистіправаісвободи; в) державапід­тримуєрозвитоксамосвідомостійсамовиявленнякожноїна­ціональноїменшини; г) будь-якепрямечинепрямеобмеження правісвободзанаціональноюознакоюзабороняєтьсяіка­раєтьсязаконом; д) Українавизнаєпріоритетнормміжнарод­ногоправапереднаціональнимправомзпитаньнаціональних меншин, заумови, якщозгодуна'їхзастосуваннядалаВерхов­наРадаУкраїнитаін.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Аналогічнорівноправностіслідрозглядатийположення КонституціїУкраїни, згіднозякимправаісвободилюдиниє невідчужуванимитанепорушними. Невідчужуваністьправі свободлюдининасампередпоширюєтьсянаприродні(основ­ні) правайсвободи. Дотакихправісвободналежитьправо людининаповагуїїгідності, наневтручаннявприватнежит­тя, насвободудумки, наздоровеприроднедовкіллятощо. Не­порушністьправлюдиниозначає, щоцеправолюдинимаєаб­солютнезначення. Йдетьсяпроте, щопорушенняправісво­бодлюдинитагромадяниназавждиоцінюєтьсясуспільством негативно, завждипорушуєпринципзаконностійсправедли­вості, оскількисуперечитьчинномузаконодавству.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Устатті22 КонституціїУкраїнипроголошенийпринцип, відповіднодоякогоправайсвободилюдиниігромадянина, іцо закріпленіцієюКонституцією, неєвичерпними. Вонигаран­туютьсяйнеможутьбутискасовані, априприйняттіновихза­конівабовнесеннізміндочиннихзаконівнедопускаєтьсязву-
-135-
/>/>/>/>/>/>женняїхзмістутаобсягу. ПершачастинацієїстаттіКонсти­туціїУкраїнивстановлює, щосистемаправісвободлюдиний громадянинаневичерпуєтьсятількитимиправамийсвобода­ми, яківнійзакріплені, оскількивКонституціїнеможливо назватийдативідповіднухарактеристикувсімправамісвобо­дам. УКонституціїзафіксованіосновніправаісвободи, саме конституційногорівня… Водночасвсіінші, непереліченівКон­ституції, правайсвободинеможутьвважатисядругорядними. Міжконституційнимитавсімаіншимиправамитасвободами, щозафіксованіучинномузаконодавстві, зпоглядуїхобов'яз­ковостітагарантування, забезпеченняпрактичногоздійснення неможебутиніякоїрізниці. Тимбільшецестосуєтьсяправі свобод, щопередбаченіміжнароднимидоговорами, згодана обов'язковістьякихнаданаВерховноюРадоюУкраїни, після чоговонистаютьчастиноюнаціональногозаконодавстваУк­раїни. Отже, невичерпністьінеможливістьскасуванняправі свободпередбачає: а), існуючеконституційнерегулювання правісвободможебутирозширенепривнесеннізмінідопов­неньдоКонституціїУкраїни; б) недопустимістьприйняття конституційнихзаконів, вякихпередбачаєтьсяскасуваннячи обмеженняправісвободлюдинитагромадянина(ст. 157).    продолжение
--PAGE_BREAK--
Конституція' такожуст. 23 формулюєпринцип, відповідно доякоговільний; розвитоккожноюлюдиноюсвоєїособистості неможебутинеобмеженим. Вінможливий, якщолюдинане порушуєправайсвободиіншихлюдейтавиконуєвідповідні обов'язкипередсуспільством, щовстановленіКонституцієюта чиннимзаконодавством. ЦіпринципиКонституціїУкраїниціл­комвідповідаютьсистемномувикладеннюправісвободлюди­нитагромадянина, їхєдностізїїобов'язками. Отже, вільний івсебічнийрозвитокособистостіпередбачає: а) кожналюдина народжуєтьсявільною; б) їїсвободаполягаєутому, щоброби­тивсе, щонешкодитьіншимлюдямінезабороненозаконом; в) межеюіндивідуальноїсвободилюдиниєправаісвободи іншихлюдей; г) наявністьобов'язківлюдинипередсуспіль­ствомгарантуєїївільнийівсебічнийрозвиток.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Розглянутіпринципидоповнюютьсяуст. 24 Конституції Українипринципомрівностігромадянусвоїхправахіобов'яз­кахтазагальноїрівностіпередзаконом, щоповністювідпові-
-136-
даєст. 7 Загальноїдеклараціїправлюдини, вякійзазначено: «Всілюдирівніпередзакономімаютьправо, безбудь-якоїріз­ниці, нарівний"їхзахистзаконом. Усілюдимаютьправона рівнийзахиствідякоїбтонебулодискримінації, щопорушує цюДекларацію, івідякогобтонебулопідбурюваннядотакої дискримінації»1. Єдністьправісвободозначає: а) кожналюди­наодночасномаєправайобов'язки; б) 'багатоконституційних правмаютьіякостіобов'язку; в) неіснуєправбезобов'язків, таксамоякіобов'язківбезправ.    продолжение
--PAGE_BREAK--
НеможливістьпозбавленнягромадянстваУкраїниіправа змінитигромадянствогромадянинаУкраїниозначає, що: а) за­конодавствоУкраїнинепередбачаєпідставиприпиненнягро­мадянствашляхомпозбавленнялюдиниправагромадянства;
б)громадянинУкраїниубудь-який,час, якщовінвиїхавна
постійнепроживаннязакордон, можевийтизгромадянства
Українизавласнимклопотанням.
НеможливістьвигнаннягромадянинаУкраїнизамежіУк­раїнипередбачає: а) громадянинУкраїнинеможебутивигна­нийзамежіУкраїни; б) громадянинУкраїнинеможебутиви­данийіншійдержаві.
Принципвизнанняправлюдиниігромадянинанайвищою соціальноюцінністюозначає: а) людина, їїжиттяіздоров'я, честьігідність, недоторканністьібезпекавизнаютьсявУкраїні найвищоюсоціальноюцінністю; б) права, свободитагарантії людинивизначаютьзмістіспрямованістьдіяльностідержави;    продолжение
--PAGE_BREAK--
в)утвердженняі* забезпеченняправлюдиниєголовним
•обов'язкомдержави; г) держававідповідаєпередлюдиноюза
своюдіяльність(ст. 3.КонституціїУкраїни).
Користуванняіноземцямитаособамибезгромадянствапе­редбаченимизакономправамиозначає: а) воникористуються тимисамимиправамиісвободами, щоігромадяниУкраїни, за умовиїхзаконногоперебуваннянатериторіїУкраїни; б) ви­няткивстановлюютьсяКонституцією, законамиУкраїниіміж­народнимидоговорами.
Виконанняіноземцямитаособамибезгромадянства
1/>Правалюдини: МіжнароднідоговориУкраїни, декларації, докумен­ти/ Упоряд. Ю. К. Качуренко. — 2-евид. — К„1992. — С19-20.    продолжение
--PAGE_BREAK--
— 137-
/>/>/>/>/>обов'язків, передбаченихзаконамиУкраїни, зумовлюєте, що:
а)вонинесутьтакісаміобов'язки, щоігромадяниУкраїни;
б)виняткивстановлюютьсяКонституцією, законамиУкраїни
іміжнароднимидоговорами.
Наданняіноземцямпритулкуозначає: а) іноземцяміособам безгромадянствавУкраїніможенадаватисяпритулок; б) но-рядокнаданняпритулкувстановлюєтьсязаконом.
Важливимелементомправовогостатусулюдиниігромадя­нинаєправосу&'єктшсть, тобтоздатністьлюдинибутиучас­никомправовідносин. Вонавключаєвсебеправоздатністьі дієздатність. Правоздатність—цездатністьсуб'єктамати суб'єктивніправатаюридичніобов'язки. Дієздатність—це здатністьсуб'єктівсвоїмидіямисамостійнореалізовуватисуб'­єктивніправаівиконуватиюридичніобов'язки. їїподіляють наугодоздатністьіделіктоздатність. Угодоздатність—цездат­ністьсуб'єктаправовідносинособистосвоїмидіямиздійснюва­титаукладатицивільно-правовіугоди. Деліктоздатність—це здатністьсуб'єктівправовідносиннестиюридичнувідповідаль­ністьзавчиненеправопорушення.
Отже, правовийстатуслюдиниігромадянинахарактери­зуєтьсясвоїмвласнимзмістомівключаєвсебеякосновні, так іпохідніелементи,
§2. Громадянств©України якелемент    продолжение
--PAGE_BREAK--правовогостатусу
Громадянство—цепостійнийполітико-правовийзв'язок особиздержавою, щовиявляєтьсяуздійсненнівзаємнихправ, свобод, законнихінтересівіобов'язківлюдиниякнатериторії країни, такізаїїмежами. Йогослідрозглядативоб'єктивно­муісуб'єктивномурозумінні. Об'єктивнерозумінняконститу­ційногоправанагромадянство—цесистемаконституційно-правовихнорм, щоскладаютьголовнийінститутконституцій­ногоправатаєзасобомінституціоналізаціїпринципіввзаємо­відносиндержавиілюдини'. Усуб'єктивномурозумінні—це
К/>равченкоВ. В. КонституційнеправоУкраїни: Навч. посібник. — К., 1998. — С10.    продолжение
--PAGE_BREAK--
-138-
можливостілюдиниматипостійний, необмеженийупросторі, політико-правовийзв'язокїїзконкретноюдержавою, заснова­нийнаюридичномувизнаннідержавоюцієїособи, внаслідок чогоособаідержаванабуваютьвзаємнихправіобов'язківв обсязітамежах, передбаченихКонституцієюізаконамидер­жави1. Насцікавитьневзагалігромадянство, аконституційне правонагромадянствоУкраїни. ЗгіднозКонституцією(ст. 4) вУкраїнііснуєєдинегромадянство, щоєоднієюзосновнихза­садрозбудовисуверенноїтанезалежноїдемократичноїдержа­ви. Людинаєбіосоціальноюістотою(індивідом). їїстановище усуспільствіхарактеризуєтьсяпоняттям«особа». Якщопонят­тя«людина»здебільшогомаєбіологічнийзмістістосується кожногоіндивідалюдськогородувідсамогонародження, то поняття«особа»переважнопов'язанеззагальнолюдськимисо­ціальнимицінностями. Особаусуспільствітадержавіможе виступатиякгромадянинцієїдержави, особабезгромадян­ства, іноземець.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Отже, поняття«громадянин»—політико-правовеіпов'язу­єтьсязіснуваннямдержавиіправа. Українасприйнялапоши­ренувцивілізованомусвітіпозиціющодогромадянства. Відпо­віднодоукраїнськогозаконодавствагромадянстворегулюється непростоякправовийвзаємозв'язоклюдиниідержави, ає невід'ємнимправомлюдини, щойогодержавазобов'язанави­знавати, поважатиізабезпечувати. Конституціятазакони Україниувібраливсебеміжнародно-правовінормизпитань громадянства, якізафіксованіуміжнароднихактахунівер­сальногоіспеціальногохарактеру. Донихможнавіднести: а) СтатутиООН; б) Загальнудеклараціюправлюдини; в) Міжнароднийпактпрогромадянськііполітичніправавід 16 грудня1966 р.; г) Міжнароднуконвенціюпроліквідацію всіхформрасовоїдискримінаціївід21 грудня1965 p.; д) Кон­венціюпроліквідаціювсіхформдискримінаціїщодожіноквід 18 грудня1979 p.; e) Конвенціюпроправадитинивід20 лис­топада1989 p.; є) Гаазькуконвенцію, щорегулюєдеякіпи­тання, пов'язанізколізієюзаконівпрогромадянствовід    продолжение
--PAGE_BREAK--
О/>лійникА. Ю. таін. Теоріядержавиіправа: Навч. посіб. — К., 2001. С155.
— 139 -
/>/>/>/>/>/>12 квітня1930 р.; ж) КонвенціюРадиЄвропипроскорочення випадківбагатогромадянстватапровійськовуповинністьуви­падкахбагатогромадянствавід6 травня1963 p.; з) Європей­ськуконвенціюпрогромадянствовід6 листопада1997 р, таінЛ
УКонституціїУкраїни(ст. 4)-закріплюєтьсятойфакт, що вУкраїнііснуєєдинегромадянство. Підставинабуттяіприпи­неннягромадянстваУкраїнивизначаютьсязаконом.
ПравоверегулюваннягромадянствавУкраїнінасьогодні здійснюєтьсяЗакономУкраїни«ПрогромадянствоУкраїни»від 18 січня2001 р. ЦейзаконвідповіднодоКонституціїУкраїни визначаєправовийзмістгромадянстваУкраїни, підставитапо­рядокйогонабуттяіприпинення, повноваженнядержавних органівщодовирішенняпитаньгромадянстватапорядокос­карженнярішеньдійчибездіяльностідержавнихорганівіїх посадовихосібщодопитаньгромадянства. Взаконівизна­чаютьсязагальніположеннящодо: а) визначеннятермінів, які використовуються; б) принципівгромадянства; в) належності догромадянства; г) законодавствапрогромадянство; д) пере­лікдокументів, щопідтверджуютьгромадянствоУкраїни.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Законодавствопрогромадянствогрунтуєтьсянатакихприн­ципах;
єдиногогромадянства;
запобіганнявиникненнювипадківбезгромадянства;
неможливостіпозбавленнягромадянинаУкраїнигромадян­
стваУкраїни;
визнанняправагромадянинаУкраїниназмінугромадян­
ства;
неможливості.автоматичногонабуттягромадянстваУкраїни
іноземцемчиособоюбезгромадянстватаавтоматичного
припиненнягромадянстваУкраїни;
рівностіпередзакономусіхгромадянУкраїни;
збереженнягромадянстваУкра'інинезалежновідмісцяпро­
живання;
1/>Правалюдиниіпрофесійністандартидляюристіввдокументах міжнароднихорганізацій/ Упоряд. Т. Яблонської. — К., 1999. — С. 6-211.    продолжение
--PAGE_BREAK--
гарантїіпіклуваннятазахистУкраїноюсвоїхгромадян, які перебуваютьзаїїмежами. Законвизначає, щогромадянамиУкраїниє: усігромадяниколишньогоСРСР, якінамоментпроголо­шеннянезалежностіУкраїни(24 серпня1991 р„)постійно проживалинатериторіїУкраїни;
особи, незалежновідрасового, національного, етнічного, со­ціальноготаіншогостану, положеннячипереконань, якіна моментнабраннячинностіЗакономУкраїни«Прогромадян­ствоУкраїни»( 13 листопада1991 р.) проживаливУкраїні танебулигромадянамиіншихдержав; особи, якіприбуливУкраїнунапостійнепроживанняпісля 13 листопада1991 р. івякихупаспортіколишньогоСРСР зразка1974 р. органамивнутрішніхсправУкраїнивнесено напис«громадянинУкраїни»та"їхдіти, щоприбули, разомз ними, заумови, щонамоментприбуттявУкраїнувонине досягайповноліття;    продолжение
--PAGE_BREAK--
особи, якінабулигромадянстваУкраїнивідповіднодозако­нівУкраїнитаміжнароднихдоговорів. Документами, щопідтверджуютьгромадянствоУкраїниє: паспорт1громадянинаУкраїни; свідоцтвопроналежністьдогромадянстваУкраїни: паспортгромадянинаУкраїнидлявиїздузакордон; тимчасовепосвідченнягромадянинаУкраїни; проїзнийдокументдитини; дипломатичнийпаспорт; службовийпаспорт; посвідченняособиморяка; посвідченнячленаекіпажу; посвідченняособинаповерненнявУкраїну. ГромадянствоУкраїнинабувається: занародженням; затериторіальнимпоходженням; внаслідокприйняттядогромадянства; внаслідокпоновленняугромадянстві; внаслідокусиновлення;
внаслідоквстановленнянаддитиноюопікичипіклування; внаслідоквстановленнянадособою, визнаноюсудомнедієз­датною, опіки;    продолжение
--PAGE_BREAK--
-140-
-141-
/>/>/>/>/>/>узв'язкузперебуваннямугромадянствіУкраїниодногочи
обохбатьківдитини;
внаслідоквстановленнябатьківства;
заіншимипідставами, передбаченимиміжнароднимидого­
ворамиУкраїни.
ЗанародженнямгромадянствоУкраїнизмоментунаро­дженнянабуваєдитина:
батькиабоодинзбатьківякоїнамоментїїнародженнябули
громадянамиУкраїни;
яканародиласянатериторіїУкраїнивідосіббезгромадян­
ства, щоназаконнихпідставахпроживалинатериторії
України;
яканародиласязамежамиУкраїнивідосіббезгромадян­
    продолжение
--PAGE_BREAK--ства, якіпостійноназаконнихпідставахпроживалинате­
риторіїУкраїни, іненабулазанародженнямгромадянства
іншоїдержави;
яканародиласянатериторіїУкраїнивідіноземців, якіпост­
ійноназаконнихпідставахпроживаютьнатериторіїУкраї­
ни, іненабулазанародженнямгромадянстважодногоз
батьків;
яканародиласянатериторіїУкраїни, одномузбатьківякої
наданостатусбіженцявУкраїнічипритулоквУкраїні, іне
набулазанародженнямгромадянстважодногозбатьківабо
набулазанародженнямгромадянстватогозбатьків, якому
наданостатусбіженцячипритулоквУкраїні;    продолжение
--PAGE_BREAK--
яканародиласянатериторіїУкраїнивідіноземцятаособи
безгромадянства, якіпостійноназаконнихпідставахпро­
живаютьнатериторіїУкраїни, іненабулазанародженням
громадянстватогозбатьків, якийєіноземцем;
новонароджена, знайденанатериторіїУкраїни, обоєзбать­
ківякоїневідомі.
Іноземцітаособибезгромадянствазапевнихумовможуть
тїхклопотаннямотриматигромадянствоУкраїни. Дотаких умовзакон, відносить: а) визнанняідотриманняКонституціїі законівУкраїни; б) зобов'язанняприпинитиіноземнегрома­дянствоабонеперебуваннявіноземномугромадянстві; в) без­перервнепроживанняназаконнихпідставахнатериторіїУк­раїнипротягомостанніхп'ятироків; г) отриманнядозволуна    продолжение
--PAGE_BREAK--
-142 -
постійнепроживаннявУкраїні; д) володіннядержавноюмо-'вою-абоїїрозуміннявобсязі, достатньомудляспілкування; є) наявністьзаконнихджереліснування.
ГромадянствоУкраїнинеможеотриматиособа, яка: а) вчи­нилизлочинпротилюдствачиздійснилагеноцид; б) засудже­навУкраїнідопозбавленняволізавчиненнятяжкого.злочи­ну; в) вчиниланатериторіїіншоїдержавидіяння, щовиз­наєтьсязаконодавствомУкраїнитяжкимзлочином.
ПідставамиприпиненнягромадянстваУкраїниє: а) вихідз громадянстваУкраїни; б) втратагромадянстваУкраїни; в) іншіпідстави, передбаченіміжнароднимидоговорами.    продолжение
--PAGE_BREAK--
ВихідзгромадянстваУкраїниздійснюєтьсязаклопотанням особи. УвиходізгромадянстваУкраїниможебутивідмовлено, якщоособа, якапорушилаклопотанняпровихід, маєневико­нанізобов'язанняпереддержавоюабомайновізобов'язання, з якимипов'язаніінтересиюридичнихчифізичнихосібнатери­торіїУкраїни, абоякщовихідзгромадянствапризведедоста­тусуособибезгромадянства.
ГромадянствоУкраїнивтрачається:
якщогромадянинУкраїнидобровільнонабувгромадян­
стваіншоїдержави;
якщоіноземецьнабувгромадянстваУкраїниінеподав
документпроприпиненняіноземногогромадянствачидекла­
    продолжение
--PAGE_BREAK--раціюпровідмовувіднього;
якщоіноземецьнабувгромадянстваУкраїниіскористав­
сяправамиабовиконавобов'язки, якінадаєчипокладаєна
ньогоіноземнегромадянство;
якщоособанабулагромадянствавнаслідокподаннясві­
домонеправдивихвідомостейчифальшивихдокументів;
якщогромадянинУкраїнивступивнавійськовуслужбу,
вслужбубезпеки, правоохоронніоргани, органиюстиціїабо
органидержавноївладичиорганимісцевогосамоврядування
іноземноїдержавибеззгодинатедержавнихорганівУкраїни.
Законрегулюєповноваженнядержавнихорганів, якіберуть участьувирішенніпитаньгромадянства. Донихналежать: а) ПрезидентУкраїни; б) КомісіяприПрезидентовіУкраїниз питаньгромадянства; в) спеціальноуповноваженийцентраль­нийорганвиконавчоївладизпитаньгромадянстватапідпо-    продолжение
--PAGE_BREAK--
-143 -
/>/>/>рядкованійомуоргани— г) Міністерствозакордоннихсправ, дип­ломатичніпредставництватаконсульськіустановиУкраши.
Рішеннязпитаньгромадянстваможуть.бутиоскарженідо судутавадміністративномупорядку, Посадовітаслужбові особизапорушеннязаконодавствапрогромадянствопритя­гуютьсядокримінальної, адміністративної, цивільно-правової, дисциплінарноїтаіншоїюридичноївідповідальності.
Отже, КонституціяУкрашитачиннізаконирегулюютьпи­таннягромадянствавУкраїні. Удосконаленнячинногозаконо­давстватапрактикийогозастосуваннясприятимепокращен­нюправовогостановищаособивУкраїні,
§3, ПравовийстатусІноземців іосіббезгромадянства    продолжение
--PAGE_BREAK--
Існуютьрізнівизначенняпоняття«іноземець», С. Б. Чехо-
вичвизначаєіноземцівякосіб,' щоналежатьдоіноземнихдер­жав, уякихіснуємонархічнаформаправління(підданий) та республіканськаформаправління(громадянин)', Саметакий змістврозумінняіноземця, найогопогляд, вкладаєОсновний ЗаконУкраши, закріплюючивст. 26 поняття«іноземець»і «особабезгромадянства».
ЗаконУкраши»Проправовийстатусіноземців»від4 лютого 1994 p., визначаючипоняття«іноземець», закріплює, щоіно­земцямивизнаютьсягромадяни—особи, якіналежатьдогро­мадянстваіноземнихдержавінеєгромадянамиУкраши, та особибезгромадянства—особи, якіненалежатьдогромадян­ствабудь-якоїдержави(ст. І).    продолжение
--PAGE_BREAK--
Загальновідомо, щонормиКонституціїУкраїнимаютьвищу юридичнусилу, ніжнормизакону. Крімтого, нормиКонсти­туціїУкрашибулиустановленіпізніше, ніжнормизазначеного закону. Виходячизнього, слідпогодитисязС. Б. Чеховичем, щопідіноземцямирозуміютьгромадяніпідданихіноземних
Ч/>еховичС. Б. ПравоверегулюванняміграційнихпроцесіввУкраїні: Дис. … канд. юрид. наук(спеціальність12-00-02 — конституційнепра­во). — К., 1998. — 231 с
— 144-
держав, аособибезгромадянства—цеті, хтонемаєгрома­дянстваабопідданствабудь-якоїдержави.
Якщоіноземноюдержавоювстановленообмеженнящодо реалізаціїправісвободгромадянамиУкраши, КабінетМініст­рівУкрашиможеприйнятирішенняпровстановленнявідпо­відногопорядкуреалізаціїправісвободгромадянамицієїдер­жавинатериторіїУкраїни. Церішеннянабираєчинностіпісля йогоопублікування. Вономожебутискасоване, якщовідпа­дутьпідстави, заякихтакерішеннябулоприйнято.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Здійсненняіноземцямисвоїхправісвободнеповинношко­дитинаціональнимінтересамУкраши, правам, свободаміза­коннимінтересамїїгромадянтаіншихосіб, якіпроживаютьв Україні, Іноземцізобов'язаніповажатитадодержуватисьКон­ституціїтазаконівУкраши, шануватитрадиціїтазвичаїукра­їнськогонароду. Іноземціможутьувстановленомупорядку іммігрувативУкраїнунапостійнепроживанняабодляпраце­влаштуваннянавизначенийтермін, атакожтимчасовопере­буватинаїїтериторії. Іноземецьможеотриматидозвілна імміграціютаіммігруватинапостійнепроживаннявУкраїну, якщовін;    продолжение
--PAGE_BREAK--
маєвУкраїнізаконнеджерелоіснування;
перебуваєублизькихродиннихвідносинах(батько, мати,
діти, брат, сестра, подружжя, дід, баба, онуки) згромадя­
намиУкраїни;
перебуваєнаутриманнігромадянинаУкраїни;
маєнасвоємуутриманнігромадянинаУкраши;
віншихпередбаченихзаконамиУкрашивипадках.
Іноземці, якііммігрувалинапостійнепроживанняабодля
тимчасовогопрацевлаштування, отримуютьпосвідкивідповід­нонапостійнеаботимчасовепроживання.
Порядоквидачідозволунаімміграцію, атакожпосвідкина постійнеаботимчасовепроживаннятавирішенняіншихпи­тань, пов'язанихзімміграцієюіноземців, визначаєтьсяЗако­номУкрашипроімміграцію". Іноземці, якіперебуваютьвУк­раїнінаіншійзаконнійпідставі, вважаютьсятакими, щотим­часовоперебуваютьвУкраїні. Вонизобов'язанівпорядку, що    продолжение
--PAGE_BREAK--
1/>ВідомостіВерховноїРади. — 2001, — №41. — Ст. 197.
— 145-
/>/>/>визначаєтьсяКабінетомМіністрівУкраїни, зареєструватисвої національніпаспортиабодокументи, якіїхзамінюють, івиї­хатизУкраїнипіслязакінченнявідповідноготермінуперебу­вання.
Якщоіноземці, якітимчасовоперебуваютьвУкраїні, змі­нюютьмісцепроживання, вонизобов'язаніповідомитипроце органивнутрішніхсправ, уякихзареєстрованоїхнаціональні паспортиабодокументи, щоїхзамінюють.
ВідповіднодоКонституціїтазаконодавстваУкраїниінозем­цямможенадаватисяпритулок.
Іноземціможутьнабутистатусубіженцязапідставівпо­рядку, передбаченомуЗакономУкраїни«Пробіженців».    продолжение
--PAGE_BREAK--
ВідповіднодоКонституціїтаЗаконуУкраїни«Прогрома­дянствоУкраїни»іноземціможутьнабутигромадянстваУкраї­ни(натуралізуватися).
Доосновнихправ, свободтаобов'язківіноземціввідносять правозайматисявУкраїніінвестиційно», атакожзовніш­ньоекономічноютаіншимивидамипідприємницькоїдіяльнос­ті, передбаченимизаконодавствомУкраїни. Прицьомувони маютьтакісаміправайобов'язки, щоігромадяниУкраїни, якщоіншеневипливаєзКонституціїтазаконівУкраїни. Іно­земцімаютьрівнізгромадянамиУкраїниправатаобов'язкив трудовихвідносинах, якщоіншенепередбаченозаконодав­ствомУкраїнитаміжнароднимидоговорамиУкраїни. Інозем­ці, якіпостійнопроживаютьвУкраїні, маютьправопрацюва­тинапідприємствах, вустановахіорганізаціяхабозайматися іншоютрудовоюдіяльністюнапідставахівпорядку, встанов­ленихдлягромадянУкраїни. Іноземці, якііммігруваливУк­раїнудляпрацевлаштуваннянавизначенийтермін, можуть займатисятрудовоюдіяльністювідповіднодоодержаногоу встановленомупорядкудозволунапрацевлаштування. Інозем­цінеможутьпризначатисянаокреміпосадиабозайматися певноютрудовоюдіяльністю, якщовідповіднодозаконодав­стваУкраїнипризначеннянаціпосадиабозаняттятакою діяльністюпов'язанізналежністюдогромадянстваУкраїни. ІноземцімаютьправонавідпочинокнарівнізгромадянамиУк­раїни. Іноземці, якіпостійнопроживаютьвУкраїні, корис­туютьсямедичноюдопомогоюнарівнізїїгромадянами.    продолжение
--PAGE_BREAK--
-146-
Всіміншиміноземцяммедичнадопомоганадаєтьсяупоряд­ку, якийвизначаєтьсяКабінетомМіністрівУкраїни. Іноземці маютьправонасоціальнийзахист, утомучислінаодержання пенсіїтаіншихвидівсоціальноїдопомогивідповіднодозако­нодавстваУкраїнитаміжнароднихдоговорівУкраїни.
Уразі, якоюдляпризначенняпенсіїпотрібенпевнийстаж роботи, іноземцюнапідставахівпорядку, встановленихзако­нодавствомУкраїниіміжнароднимидоговорамиУкраїни, мо­жезараховуватисястажроботизакордоном. Іноземці, які постійнопроживаютьвУкраїні, маютьправонапідставахів порядку, встановленихдлягромадянУкраїни, одержатижиле приміщення, якщоіншенепередбаченозаконодавством України.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Право'власностінажитлоіноземцінабуваютьвідповіднодо законодавстваУкраїни. Іноземціповиннідбайливоставитися донаданогоїмжитла, додержуватисяправилкористування жилимиприміщеннями. Іноземціможутьвідповіднодозаконо­давстваУкраїниматиувласностібудь-якемайно, успадкову­ватиізаповідатийого, атакожматиособистінемайновіправа. Іноземці, якіпостійнопроживаютьвУкраїні, маютьправона освітунарівнізгромадянамиУкраїни.
Всііншііноземціоплачуютьсвоєнавчання, якщоіншене передбаченозаконодавствомУкраїнитаміжнароднимидогово­рамиУкраїни. Іноземці, прийнятідонавчально-виховнихза­кладівУкраїни, маютьправатаобов'язкиучнівістудентіввід­повіднодозаконодавстваУкраїни. Іноземцімаютьправона користуваннядосягненнямикультуринарівнізгромадянами Україниізобов'язанідбайливоставитисядопам'ятокісторіїта культури, іншихкультурнихцінностей. Іноземці, якіпостійно проживаютьвУкраїні, маютьправовступатиназагальнихз громадянамиУкраїнипідставахдолегалізованихоб'єднань громадян, якщоіншенепередбаченозаконамиУкраїниіякоіо цепередбаченостатутамицихоб'єднань. Іноземцінеможуть 'бутичленамиполітичнихпартійУкраїни, їмгарантуєтьсяпра­вонасвободусовістінарівнізгромадянамиУкраїни.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Забороняєтьсярозпалюваннярелігійноїворожнечітанена­висті, атакожобразапочуттівгромадянУкраїнитаіноземців черезїхрелігійніпереконання. Іноземціможутьукладатиі
— 147-
/>/>/>/>/>розриватишлюбизгромадянамиУкраїнитаіншимиособами відповіднодозаконодавстваУкраїни-. Іноземцімаютьрівніз громадянамиУкраїнинраватаобов'язкиушлюбнихісімей­нихвідносинах.
ЗаконодавствоУкраїниіноземцямгарантуєнедоторканність особи, житла, невтручанняВ' особистеісімейнежиття, таєм­ницюлистування, телефоннихрозмовітелеграфнихповідом­лень, повагуїхгідностінарівнізгромадянамиУкраїни. Інозем­ціможутьпересуватисянатериторіїУкраїнитаобиратимісце проживаннявнійвідповіднодопорядку, встановленогоКабі­нетомМіністрівУкраїни. Обмеженняв; пересуваннітавиборі місцяпроживаннядопускаються,^якщоценеобхіднодлязабез­печеннябезпеки. України, охоронигромадськогопорядку, охо­рониздоров'я, захиступравізаконнихінтересівїїгромадянта іншихосіб, якіпроживаютьвУкраїні. Іноземціобкладаються податкамиізборамивідповіднодо. законодавстваУкраїнита міжнароднихдоговорівУкраїни. Вонимаютьправоназвер­неннядосудутадоіншихдержавнихорганівдлязахистуїх особистих, майновихтаіншихправ.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Усудочинствііноземціякучасникипроцесукористуються такимисамимипроцесуальнимиправами, якігромадяниУк­раїни. Іноземцінеможутьобиратиібутиобранимидоорганів державноївладитасамоврядування, атакожбратиучастьу референдумах. Нанихнепоширюєтьсязагальнийвійськовий обов'язок, вонинепроходятьвійськовуслужбувЗбройнихСи­лахУкраїнитаіншихвійськовихформуваннях, створенихвід­повіднодозаконодавстваУкраїни.
Іноземціможутьв'їжджативУкраїнузадійсниминаціо­нальнимипаспортамиабодокументами, якіїхзамінюють. При цьомуіноземціповинніодержатиувстановленомупорядку в'їзнувізу, якщоіншенепередбаченозаконодавствомУкраїни.    продолжение
--PAGE_BREAK--
В'їздвУкраїнуіноземцюнедозволяється:
вінтересахзабезпеченнябезпекиУкраїниабоохорони
громадськогопорядку;
якщоценеобхіднодляохорониздоров'я, захиступраві
законнихінтересівгромадянУкраїнитаіншихосіб, якіпрожи­
ваютьвУкраїні;
якщоприпорушенніклопотанняпров'їздвУкраїнувін
— 148-
подавпросебезавідомонеправдивівідомостіабопідроблені документи;
якщойогонаціональнийпаспортабодокумент, якиййого
замінює, візапідроблені, зіпсованічиневідповідаютьвстанов­
леномузразкуабоналежатьіншійособі;    продолжение
--PAGE_BREAK--
якщовінупунктіпропускучерездержавнийкордонУк­
раїнипорушивправилаперетинаннядержавногокордонуУк­
раїни, митніправила., санітарнінормичиправилаабоневико­
навзаконнихвимогпосадовихосібПрикордоннихвійськУк­
раїни, митнихтаіншихорганів, щоздійснюютьконтрольна
державномукордоні;
якщовстановленофактипорушеннянимзаконодавства
УкраїнипідчаспопередньогоперебуваннявУкраїні.
ІноземцівиїжджаютьзУкраїнизадійсниминаціональними паспортамиабодокументами, якіїхзамінюють. Прицьомуво­ниповинніодержатиувстановленомупорядкувиїзнувізу, як­щоіншенепередбаченозаконодавствомУкраїни.    продолжение
--PAGE_BREAK--
ВиїздзУкраїниіноземцюнедозволяється, якщо:
щодоньоговедетьсядізнаннячипопереднєслідствоабо
кримінальнасправарозглядаєтьсясудом—дозакінченняпро­
вадженняусправі;
йогозасудженозавчиненнязлочину—довідбуванняпо­
каранняабозвільненнявідпокарання;
йоговиїздсуперечитьінтересамзабезпеченнябезпекиУк­
раїни—доприпиненняобставин, щоперешкоджаютьвиїзду.
ВиїздзУкраїниіноземцяможебутивідкладенодовиконан­няниммайновихзобов'язаньпередфізичнимитаюридичними особамивУкраїні.
Транзитнийпроїздіноземцівчерезтериторію. Українив країнупризначеннядозволяєтьсязанаявностітранзитнихвіз, якщоіншенепередбаченозаконодавствомУкраїни.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Правилав'їздувУкраїнуіноземців, їхвиїздузУкраїниі транзитногопроїздучерезїїтериторіювстановлюютьсявідпо­віднодозаконодавстваУкраїниКабінетомМіністрівУкраїниі підлягаютьопублікуванню. Іноземці, яківчинилизлочин, ад­міністративніабоіншіправопорушення, несутьвідповідаль­ністьназагальнихпідставах. Запорушенняіноземцямивста­новленогопорядкуперебуваннявУкраїні, тобтопроживання
-149-
/>/>/>/>/>/>/>/>/>бездокументівнаправопроживаннявУкраїніабопроживан­нязанедійснимидокументами, недотриманнявстановленого порядкуреєстраціїабопересуванняівиборумісцяпроживан­ня, працевлаштування, ухиленнявідвиїздупіслязакінчення термінуперебування, атакожзанедотриманняПравилтран­зитногопроїздучерезтериторіюУкраїни, донихзастосовують­сязаходивідповіднодозаконодавстваУкраїни. Іноземцю, якийпорушуєзаконодавствоУкраїни, якщоціпорушенняне передбачаютьадміністративноїабокримінальноївідповідаль­ності, можебутискороченовизначениййомутермінперебу­ваннявУкраїні.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Такийтермінможебутитакожскорочено, якщовіноземця відпалипідставидляйогоподальшогоперебуваннявУкраїні.
Рішенняпроскороченнятермінутимчасовогоперебування іноземцявУкраїніприймаєтьсяорганамивнутрішніхсправ. ІноземцяможебутивидворенозамежіУкраїнизарішенням органіввнутрішніхсправабоСлужбибезпекиУкраїни, якщо:
йогодіїсуперечатьінтересамзабезпеченнябезпекиУкраї­
ниабоохоронигромадськогопорядку;
цеєнеобхіднимдляохорониздоров'я, захиступравіза­
коннихінтересівгромадянУкраїни;
вінгрубопорушивзаконодавствопроправовийстатусіно­
земців.
Іноземецьзобов'язанийзалишититериторіюУкраїниутер­мін, зазначенийурішенніпровидворення. Іноземці, якіухи­ляютьсявідвиїзду, підлягаютьзсанкціїпрокуроразатриман­нюівидвореннюупримусовомупорядку. Затриманнядопус­каєтьсялишенатермін, необхіднийдлявидворення.
РішенняпровидворенняіноземцівзУкраїниможебутиос­карженодосуду. Оскарженнянезупиняєвиконаннярішення провидворення. Видворенняіноземцівздійснюютьоргани внутрішніхсправ. Іноземці, якіпідлягаютьвидворенню, або фізичні, юридичніособи, якіприймаютьцихіноземців, влаш­товуютьїхнезаконнів'їзд, проживання, працевлаштування, сприяютьухиленнювідвиїздупіслязакінченнятермінупере­бування, відшкодовуютьвитрати, пов'язанізвидворенням, у порядку, встановленомуКабінетомМіністрівУкраїни.
-150-
ЯкщоміжнароднимдоговоромУкраїнивстановленоінші норми, ніжті, щомістятьсяввищезгаданомуЗаконі, тозасто­совуютьсянормиміжнародногодоговору.
Положеннявищезгаданогозаконодавчогоактунезачіпають встановленихзаконодавством    продолжение
--PAGE_BREAK--Україниіміжнароднимидогово­рамиУкраїнипривілеївтаімунітетів, якінадаютьсяспівробіт­никамдипломатичнихпредставництвтапрацівникамконсуль­ськихустановіноземнихдержаввУкраїні, атакожіншимосо­бам.
§4оПравовийстатусбіженців
ЗаконУкраїни«Пробіженців»від2! червня2001 р. підтер­міном«біженець»розумієособу, якаиеєгромадяниномУкраї­ниІвнаслідокцілкомобгрунтованихпобоюваньстатижерт­воюпереслідуваньзаознакамираси, віросповідання, націо­нальності, громадянства(підданства), належностідопевної соціальноїгрупиабополітичнихпереконань, перебуваєзаме­жамикраїнисвоєїналежностітанеможекористуватисяза­хистомцієїкраїниабонебажаєкористуватисяцимзахистом внаслідоктакихпобоювань, або, немаючигромадянства(під­данства) іперебуваючизамежамикраїнисвогопопереднього постійногопроживання, неможечинебажаєповернутисядо неївнаслідокзазначенихпобоювань.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Особи, якімаютьнамірнабутистатусубіженцяіперетнули державнийкордонУкраїниупорядку, встановленомучинним законодавством, повинніпротягомп'ятиробочихднівзверну­тисядовідповідногооргануміграційноїслужбичиіншогопе­редбаченогозакономоргануззаявоюпронаданняїмстатусу біженця.
Особи, яківимушенібулинезаконноперетнутидержавний кордонУкраїнизнаміромнабутистатусубіженцяіприбулив Українуздержави, натериторіїякоїіснуютьумови, зазначені вище, повинніпротягомтрьохробочихднівзвернутисядовід­повідногооргануміграційноїслужбичерезїїуповноваженого числужбовуособуПрикордоннихвійськабодоорганувнут­рішніхсправчиіншогооргануззаявоюпронаданняїмстатусу біженцятазобгрунтованимпоясненнямсвогонезаконногопе­ретинаннякордону.    продолжение
--PAGE_BREAK--
-151-
/>/>/>/>/>Дозаявиеронаданнястатусубіженцядодаютьсядокумен­ти, якіпосвідчуютьособузаявника, атакождокументитама­теріали, щоможутьбутидоказомнаявностіумовдлянабуття нимстатусубіженця.
Статусбіженцяненадаєтьсяособі: •якавчинилазлочинпротимиру, воєннийзлочинабозлочин
протилюдстваілюдяності, як'їхвизначеноуміжнародному
якавчинилатяжкийзлочиннеполітичноюхарактерузаме­
жамиУкраїнидоприбуттявУкраїнузметоюнабуттяста­
тусубіженця, якщотакедіяннявіднесеноКримінальнимко­
дексомУкраїнидотяжкихзлочинів;    продолжение
--PAGE_BREAK--
якавиннаувчиненнідій, щосуперечатьметітапринципам
щодоякоївстановлено, щоумови, передбаченізаконом, від­
сутні;
якадоприбуттявУкраїнубулавизнанабіженцемабоотри­
малапритулоквіншійкраїні;
•яка доприбуттявУкраїнузнаміромнабутистатусубіженця
перебувалавтретійбезпечнійкраїні. Діяцьогоабзацунепо­
ширюєтьсянадітей, розлученихзсім'ями, атакожнаосіб,
якінародилисячипостійнопроживалинатериторіїУкраї­
ни, атакож'їхніхнащадків(дітей, онуків).
Оформленнядокументівдлявирішенняпитаннящодона­
    продолжение
--PAGE_BREAK--даннястатусубіженцяпроводитьсянапідставіособистоїзаяви
іноземцячиособибезгромадянстваабоїїзаконногопредстав­
ника, поданоїдооргануміграційноїслужбивАвтономнійРес­
публіціКрим, областях, містахКиєвітаСевастополізамісцем
тимчасовогоперебуваннязаявника.
Заявник, якомувиповнилосявісімнадцятьроків, подаєзая­вутазаповнюєанкету, девикладаєосновнівідомостіпросебе таобставини, щозмусилийогозалишитикраїнупоходження.
Питанняпронадання, втратуіпозбавленнястатусубіженця вирішуютьвмежахсвоєїкомпетенції: а) КабінетМіністрівУк­раїни; б) спеціальноуповноваженийцентральнийорганвико­навчоївладиусправахміграції; в) органиміграційноїслужби АвтономноїРеспублікиКрим, областей, містКиєваіСевасто­поля; г) іншіорганивиконавчоївлади.    продолжение
--PAGE_BREAK--
-152-
Центральниморганомдержавноївиконавчоївлади, щоко­ординуєвзаємодіюіншихорганівдержавноївиконавчоївлади привирішеннівсіхпитань, щостосуютьсяпроблембіженців, є спеціальноуповноваженийцентральнийорганвиконавчоївла­диусправахміграції.
Дойогокомпетенціїналежить:
підготовкадлярозглядуКабінетомМіністрівУкраїнипропо­
зиційпровизначенняобсягівфінансуваннязаходів, щоздій­
снюютьсязметоювиконаннязакону;
прийняттярішеньпронадання, втратуіпозбавленнястату­
субіженця;
координаціявзаємодіїіншихорганіввиконавчоївладизпи­
тань, щостосуютьсястатусубіженця;
розробленняізатвердженнязразківдовідокпроподання
    продолжение
--PAGE_BREAK--особоюзаявипронаданнястатусубіженця, проособу, сто­
совноякоїприйняторішенняпрооформленнядокументів
длявирішенняпитаннящодонаданняїйстатусубіженця,
проприйняттяскаргидорозгляду, прозверненнядосудута
перелікудокументівіїхзразків, необхіднихдлявирішенняпи­
танняпронадання, втратуіпозбавленнястатусубіженця;
розглядскаргнарішенняорганівміграційноїслужбивАв­
тономнійРеспубліціКрим, областях, містахКиєвітаСевас­
тополіпровідмовувприйняттізаявипронаданнястатусу
біженцятапровідмовувоформленнідокументівдлявирі­
шенняпитаннящодонаданнястатусубіженцятаскасуван­
няцихрішень, якщовонибулиприйнятізпорушеннямза­
конодавствапробіженців;
видачадовідокпроприйняттяскаргидорозглядутапро
зверненнядосуду;
веденняцентралізованогооблікутастворенняцентралізова­
ноїінформаційноїсистемипроосіб, якіподализаявипро
наданнястатусубіженців;
збіртааналізінформаціїщодонаявностіукраїнахпохо­
дженнябіженцівумов, зазначенихузаконіщодовизнання
особибіженцем;
створеннятаутриманняпунктівтимчасовогорозміщеннябі­
женців;
контрользавиконаннямзаконодавстваУкраїни.
ОрганиміграційноїслужбивАвтономнійРеспубліціКрим,
-153-
/>/>/>/>областях, містахКиєвітаСевастополі    продолжение
--PAGE_BREAK--підпорядковуються
спеціальноуповноваженомуцентральномуорганувиконавчої владиусправахміграції. Доїхвіданняналежить:
прийняттязаяввідіноземцівтаосіббезгромадянствапро
наданняїмстатусубіженцяупорядку, передбаченомуЗа­
коном;
сприянняувлаштуванніувідповіднідитячізакладичисім'ї
дітей, розлученихзсім'єю;
сприяннядітям, розлученимзсім'єю, урозшукубатьківабо
іншихзаконнихпредставниківнеповнолітньоїособи;
прийняттярішеньпрооформленнядокументівдлявирішен­
няпитаннящодонадання, втратиабопозбавленнястатусу
біженця;
«•розглядзаявпронаданнястатусубіженцятапідготовка письмовоговисновкущодонаданняабовідмовиунаданні статусубіженця;    продолжение
--PAGE_BREAK--
видаладовідокпроподанняособоюзаявипронаданняїй
статусубіженця; проособу, стосовноякоїприйняторішення
прооформленнядокументівдлявирішенняпитаннящодо
наданняїйстатусубіженця; прозверненнядосуду;
видачапосвідченьтапроїзнихдокументівдлявиїздузакор­
донособам, якимнаданостатусбіженця;
перереєстраціяосіб, якимнаданостатусбіженця;
визначеннямісцьдлятимчасовогопроживанняосіб, якіпо­
дализаявипронаданнястатусубіженця, стосовнояких
прийняторішенняпрооформленнядокументівдлявирішен­
няпитаннящодонаданняїмстатусубіженця, танаправлен-
    продолжение
--PAGE_BREAK--няїхупунктитимчасовогорозміщеннябіженців;
прийняттярішенняпронаданнягрошовоїдопомогиособам,
якимнаданостатусбіженця;
сприянняупрацевлаштуванніособам, стосовноякихприй­
няторішенняпрооформленнядокументівдлявирішення
питаннящодонаданнястатусубіженцятаякимнаданота­
кийстатус;
сприяннявотриманніособами, стосовноякихприйняторі­
шенняпрооформленнядокументівдлявирішенняпитання
щодонаданняїмстатусубіженцятаякимнаданостатусбі­
женця, соціально-побутовихімедичнихпослуг;
веденняоблікутаособовихсправосіб, якізвернулисяіззая-    продолжение
--PAGE_BREAK--
-154-
вамипронаданняїмстатусубіженця, стосовноякихприй­няторішенняпрооформленнядокументівдлявирішення питаннящодонаданнястатусубіженцятаякимнаданоста­тусбіженця;
•вирішенняіншихпитань, віднесенихзаконодавствомдо їхньоїкомпетенції.
Доіншихорганівдержавноївиконавчоївладищодобіжен­цівзаконвідносить: а) спеціальноуповноваженийцентраль­нийорганвиконавчоївладиусправахохоронидержавного кордону; б) СлужбубезпекиУкраїнитаїїорганинамісцях; в) органивнутрішніхсправ; г) Міністерствозакордонних справУкраїни, дипломатичніпредставництваіконсульські установиУкраїнизакордономтаінші.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Спеціальноуповноваженийцентральнийорганвиконавчої владиусправахохоронидержавногокордонуорганізовує прийняттязаявпронаданнястатусубіженцявідосіб, затрима­нихзанезаконнеперетинаннядержавногокордонуабоспробу такогоперетинаннязнаміромнабутистатусбіженця, тапере­даєтакізаявидоорганівміграційноїслужби, ауразізвернен­нядоньогоосіб, якіназаконнихпідставахприбуливУкраїну знаміромнабутистатусбіженця, роз'яснюєїмпорядокподан­нязаявипронаданнястатусубіженцівтаінформуєпромісце­знаходженняорганівміграційноїслужби.
СлужбабезпекиУкраїнитаїїорганинамісцяхпризвернен­ніорганівміграційноїслужбиумежахсвоєїкомпетенціївжи­ваютьзаходівдовиявленнясередосіб, якіподализаявипро наданняїмстатусубіженця, стосовноякихприйняторішення прооформленнядокументівдлявирішенняпитаннящодона­даннястатусубіженця, таких, якимстатусбіженцянена­дається1.    продолжение
--PAGE_BREAK--
МіністерствовнутрішніхсправУкраїнитайогоорганина місцяхпризверненніорганівміграційноїслужбиумежахсвоєї компетенціївживаютьзаходівдовиявленнясередосіб, якіпо­дализаявипронаданняїмстатусубіженця, стосовнояких прийняторішенняпрооформленнядокументівдлявирішення
1/>Пробіженців. ЗаконУкраїнивід21 червня2001 р. — ГолосУкраїни. -2001.-31 липня.
— 155-
/>/>/>/>/>питаннящодонаданнястатусубіженця, таких, якимстатусбі­женцяненадається, доідентифікаціїосіб, якіпорушиликло­потанняпронаданняїмстатусубіженця, Уразізверненнядо органувнутрішніхсправосіб, якізнаміромнабутистатусбі­женцянезаконноперетнулидержавнийкордоніперебувають натериторіїУкраїни, цейорганприймаєзаявипронадання статусубіженцяіпередаєїхдооргануміграційноїслужби, ау разізверненнядоньогоосіб, якіперебуваютьвУкраїніназа­коннихпідставахімаютьнамірнабутистатусбіженця, роз'яс­нюєїмпорядокподаннязаявипронаданнястатусубіженцята інформуєпромісцезнаходженняорганівміграційноїслужби.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Спеціальноуповноваженийцентральнийорганвиконавчої владизпитаньгромадянстватареєстраціїфізичнихосібтайо­гоорганивАвтономнійРеспубліціКрим, областях, містах КиєвітаСевастополіреєструютьосіб, якіподализаявипрона­данняїмстатусубіженця, щодоякихприйняторішенняпро оформленнядокументівдлявирішенняпитаннящодонадання їмстатусубіженця, якимнаданотакийстатустаякіоскаржи­лирішеннящодостатусубіженця.
Спеціальноуповноваженийцентральнийорганвиконавчої владизпитаньпрацітасоціальноїполітики, йогоорганина місцяхпоможливостінадаютьособам, щодоякихприйняторі­шенняпрооформленнядокументівдлявирішенняпитання щодопаданняїмстатусубіженцятаякимнаданотакийстатус, допомогувпрацевлаштуванні, забезпечуютьпризначенняосо­бам, якимнаданостатусбіженця, грошовоїдопомоги, пенсії, іншихвидівсоціальногозабезпечення.    продолжение
--PAGE_BREAK--
МіністерствозакордоннихсправУкраїни, дипломатичні представництваіконсульськіустановиУкраїнизакордоном берутьучастьупідготовцідокументівтавносятьвустановле­номупорядкупропозиціїКабінетуМіністрівУкраїнищодоук­ладенняміжнароднихдоговорівзпитань, пов'язанихіззахис­томсоціальних, економічнихтаіншихправтаінтересівбіжен­ців, утомучислізкомпенсацієюзбитків, завданихбіженцям, витратаминаїхприйманнятаоблаштування; надають спеціальноуповноваженомуцентральномуорганувиконавчої владиусправахміграціїінформаціюпростановищевкраїнах походженнябіженців; уразіпотребивживаютьзаходівдовоз-    продолжение
--PAGE_BREAK--
-156-
з'єднаннянатериторіїУкраїниабопозаїїмежамисімейосіб, якимнаданостатусбіженця, видаютьв'їзнівізичленамсім'ї осіб, якимнаданостатусбіженцявУкраїні; сприяютьдобро­вільномуповерненнюбіженціввкраїну'їхпоходженнячипе­реселеннюудержави, якіпогоджуютьсянадатиїмпритулок.
МіністерствозакордоннихсправУкраїниздійснюєзагальний наглядзавиконаннямміжнароднихдоговорів, згодана обов'язковістьякихнаданаВерховноюРадоюУкраїни, усфері захистубіженців.
Спеціальноуповноваженийцентральнийорганвиконавчої владиусферіохорониздоров'я, РадаміністрівАвтономної РеспублікиКрим, обласні, КиївськатаСевастопольськаміські державніадміністраціїпризверненніорганівміграційноїслуж­бизабезпечуютьобов'язковемедичнеобстеження, уразінеоб­хідності—лікуванняосіб, щодоякихприйняторішенняпро оформленнядокументівдлявирішенняпитаннящодонадання статусубіженцятаякимнаданотакийстатус.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Спеціальноуповноваженийцентральнийорганвиконавчої владиугалузіосвіти, РадаміністрівАвтономноїРеспубліки Крим, обласні. КиївськатаСевастопольськаміськідержавні адміністраціїсприяютьзадоволеннюосвітніхпотребосіб, щодо якихприйняторішенняпрооформленнядокументівдлявирі­шенняпитаннящодонаданнястатусубіженцятаякимнадано такийстатус.
Органиопікитапіклуванняєзаконнимипредставникамиді­тей, розлученихзсім"ями. Вонивживаютьзаходівдлятимча­совоговлаштуванняувідповіднідитячізакладиабосім'їдітей, розлученихзсім'ями; встановленняопікичипіклуваннянад такимидітьми; берутьучастьупроцедурінаданнядитині, роз­лученійзсім'єю, статусубіженця; сприяютьдітям, розлученим зсім'ями, уреатіізаціїїхніхправ.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Отже, чиннезаконодавствозакріплюєсистемудержавних органівтаїхповноваженнящодовирішенняпитаньпронадан­ня, втратутапозбавленняособистатусубіженця.
Розглядзаявипронаданнястатусубіженцяздійснюєтьсяор­ганамиміграційноїслужбивАвтономнійРеспубліціКрим, об­ластях, містахКиєвітаСевастополіпротягомдвохмісяцівз дняприйняттярішенняпрооформленнядокументівдлявирі-
-157-
/>/>/>/>шенняпитаннящодонаданнястатусубіженця. Запотреби
строкрозглядуможепродовжитикерівникоргануміграційної службизавмотивованимподаннямпрацівника, якийрозгля­даєзаяву, аленебільшякдотрьохмісяців.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Рішеннязазаявоюпронаданнястатусубіженцяприймає спеціальноуповноваженийцентральнийорганвиконавчоївла­диусправахміграціїпротягоммісяцяздняотриманняособо­воїсправизаявникатаписьмовоговисновкуоргануміграційної служби, якийрозглядавзаяву.
СтатусбіженцявУкраїнінадаєтьсянаперіоддіїобставин, зазначенихузаконі. Органміграційноїслужбипротягомсеми робочихднівзднятриманнярішенняпронаданнястатусубі­женцявидаєкожнійособі, якадосяглашістнадцятироків, пос­відченнябіженцявстановленогозразка. Посвідченнябіженця видаєтьсястрокомнаодинрік. Підчасперереєстраціїбіженця органомміграційноїслужбизамісцемйогопроживаннядія посвідченняпродовжується.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Статусбіженцявтрачається, якщоособа:
і) добровільнозновускористаласязахистомкраїнигрома­дянськоїналежності(підданства);
набулагромадянствоУкраїниабодобровільнонабула
громадянство, якемалараніше, або-набулагромадянствоіншої
державиікористуєтьсяїїзахистом;
добровільноповернуласядокраїни, якувоназалишила
чизамежамиякоїперебувалавнаслідокобгрунтованихпобою­
ваньстатижертвоюпереслідувань;
якособабезгромадянстваможеповернутисявкраїну
свогопопередньогопостійногопроживання, оскількиобстави­
ни, заякихбулонаданостатусбіженця, більшенеіснують;
отрималапритулокчидозвілнапостійнепроживанняв
    продолжение
--PAGE_BREAK--іншійкраїні;
неможебільшевідмовлятисявідкористуваннязахистом
країнисвоєїгромадянськоїналежності, оскількиобставини, на
підставіякихособібулонаданостатусбіженця, більшенеіснують.
Особапозбавляєтьсястатусубіженця, якщовоназаймається діяльністю, щостановитьзагрозунаціональнійбезпеці, громад­ськомупорядку, здоров'юнаселенняУкраїни. Підставоюдля поданняоргануміграційноїслужбипровтратустатусубіженця
-158-
можебутиособистазаяваособи, якійнаданостатусбіженцяв Україні, абоклопотанняорганувнутрішніхсправ, Службибез­пекиУкраїни, іншогоорганудержавноївлади. Підставоюдля поданняоргануміграційноїслужбипропозбавленнястатусу біженцяможебутиклопотанняорганувнутрішніхсправ, СлужбибезпекиУкраїни, іншогоорганудержавноївлади.    продолжение
--PAGE_BREAK--
ОрганиміграційноїслужбивАвтономнійРеспубліціКрим, областях, містахКиєвітаСевастополізанаявностіпідстав, зазначенихузаконі, вносятьдоспеціальноуповноваженого центральногоорганувиконавчоївладиусправахміграціїпо­данняпровтратуабопозбавленнястатусубіженцязавласною ініціативою.
Рішенняпровтратуабопозбавленнястатусубіженцяприй­маєспеціальноуповноваженийцентральнийорганвиконавчої владиусправахміграціїзаподанняморгануміграційноїслуж­бизамісцемпроживаннябіженцяпротягоммісяцяздняотри­манняподаннятайогоособовоїсправи. Запотребистрок прийняттярішенняможепродовжитикерівникспеціально уповноваженогоцентральногоорганувиконавчоївладиуспра­вахміграції, аленебільш, якдотрьохмісяців.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Рішенняспеціальноуповноваженогоцентральногооргану
виконавчоївладиусправахміграціїпротягомтрьохробочих
днівздняйогоприйняттяразомзособовоюсправоюбіженця
надсилаєтьсядооргануміграційноїслужбизамісцемпрожи­
ванняособи. Органміграційноїслужбизамісцемпроживання
особи, щодоякоїприйняторішенняпровтратуабопозбавлен­
нястатусубіженця, протягомсемиробочихднівздняйогоот­
риманнянадсилаєабовидаєїйписьмовеповідомленнязвикла­
деннямпричинтакогорішенняіроз'ясненнямпорядкуйого
оскарження. Національнийпаспорттаіншідокументи, щопе­
ребувалиназберіганніворганіміграційноїслужби, повер­
    продолжение
--PAGE_BREAK--таютьсявласникові. Посвідченнябіженцятапроїзнийдоку­
ментбіженцядлявиїздузакордонвилучаютьсяабовизнають­
сянедійсними, прощоорганміграційноїслужбипротягом
трьохробочихднівінформуєорганвнутрішніхсправзамісцем
проживанняособиівідповіднийорганспеціальноуповноваже­
ногоцентральногоорганувиконавчоївладизпитаньгромадян­
стватареєстраціїфізичнихосіб.v
-159-
/>/>/>Особа, яканевикористалаправанаоскарженнярішення про втратуабопозбавленняїїстатусубіженця, повинназали­шититериторіюУкраїнивустановленийстрок, якщовонане маєіншихзаконнихпідставдляперебуваннявУкраїні.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Посадовітаслужбовіособи, якіпорушуютьзаконщодоста­тусубіженця, несутьвідповідальністьупорядку, передбачено­музаконамиУкраїни.
Законпередбачаєправатаобов'язкибіженців. Особа, щодо якоїприйняторішенняпрооформленнядокументівдлявирі­шенняпитаннящодонаданнястатусубіженця, маєправона:
тимчасовепрацевлаштування, навчання, медичнудопомогу упорядку, встановленомузаконодавствомУкраїни;
проживанняуродичів, уготелі, піднаймжитловогопримі­щенняабокористуванняжитлом, наданимупунктітимчасово­горозміщеннябіженців; правовудопомогу.
Особа, щодоякоїприйняторішенняпрооформленнядоку­ментівдлявирішенняпитаннящодонаданнястатусубіженця, зобов'язана:
податидовідповідногооргануміграційноїслужбивідомості,
необхіднідлявирішенняпитаннящодонаданнястатусубі­
женця;
уразіодержаннянаправленняоргануміграційноїслужби
відбутидовизначеногомісцятимчасовогопроживанняі
протягомтрьохробочихднівзареєструватисяувідповідному
органіспеціальноуповноваженогоцентральногооргануви­
конавчоївладизпитаньгромадянстватареєстраціїфізич­
нихосіб;
проходитимедичнеобстеженнянавимогуорганівміграцій­
ноїслужби;
з'являтисядовідповідногооргануміграційноїслужбиуви­
значенийнимстрок;
повідомлятиоргануміграційноїслужби, доякогобулопода­
нозаяву, просвійвиїздзамежітериторіїадміністративно-
територіальноїодиниціУкраїни, наякупоширюютьсяпов­
новаженняцьогооргану.
Особи, якимнаданостатусбіженцявУкраїні, єіноземцями чиособамибезгромадянства, якіперебуваютьвУкраїніназа­коннихпідставах, користуютьсятимисамимиправамиісвобо­дами, атакожнесутьтакісаміобов'язки, якігромадяниУк-
    продолжение
--PAGE_BREAK---160-
раїни, завинятками, встановленимиКонституцієютазакона­миУкраїни, атакожміжнароднимидоговорами, згодана обов'язковістьякихнаданаВерховноюРадоюУкраїни.
Особа, якійнаданостатусбіженця, маєрівнізгромадянами Україниправана:
пересування, вільнийвибірмісцяпроживання, вільнезали­
шеннятериторіїУкраїни, завиняткомобмежень, щовста­
новлюютьсязаконом;
працю;
підприємницькудіяльність, яканезабороненазаконом;
охоронуздоров'я, медичнудопомогутамедичнестрахування;
відпочинок;
освіту;
свободусвітоглядуівіросповідання;
•подання індивідуальнихчиколективнихписьмовихзвернень
абоособистезверненнядоорганівдержавноївлади, органів
місцевогосамоврядування, посадовихіслужбовихосібцих
органів;
володіння, користуванняірозпорядженнясвоєювласністю,
результатамисвоєїінтелектуальної, творчоїдіяльності;
оскарженнядосудурішень, дійчибездіяльностіорганівдер­
жавноївлади, органівмісцевогосамоврядування, посадових
іслужбовихосіб;
зверненнязазахистомсвоїхправдоУповноваженогоВер­
ховноїРадиУкраїнизправлюдини;
правовудопомогу.
Особа, якійнаданостатусбіженцявУкраїні, маєрівніз громадянамиУкраїниправаушлюбнихтасімейнихвідно­синах.
Такаособамаєправонаодержання    продолжение
--PAGE_BREAK--грошовоїдопомоги, пенсіїтаіншихвидівсоціальногозабезпеченнявпорядку, встановленомузаконодавствомУкраїни, такористуванняжит­лом, наданимумісціпроживання; користуєтьсяіншимипра­вамиісвободами, якіпередбаченіКонституцієютазаконами
України.
Особа, якійнаданостатусбіженцявУкраїні, зобов'язана: •повідомлятипротягомдесятиробочихдніворгануміграцій­ноїслужбизамісцемпроживанняпрозмінипрізвища, скла­дусім'ї, сімейногостану, місцяпроживання, набуттягрома-
-161-
/>/>/>/>/>/>дянстваУкраїниабоіншоїдержави, наданняпритулкуабо дозволунапостійнепроживаннявіншійдержаві;    продолжение
--PAGE_BREAK--
•у разізмінимісцяпроживанняіпереїздудоадміністратив­
но-територіальноїодиниціУкраїни, наякупоширюється
компетенціяіншогооргануміграційноїслужби, знятисяз
облікуістатинаоблікувідповідномуорганіміграційної
службизановиммісцемпроживання. Взяттянаоблікуор­
ганіміграційноїслужбизановиммісцемпроживанняєпід­
ставоюдляреєстраціїувідповідномуорганіспеціальноупов­
новаженогоцентральногоорганувиконавчоївладизпитань
громадянстватареєстраціїфізичнихосіб;
•проходити щорічнуперереєстраціюустроки, встановлені
органомміграційноїслужбиза^місцемпроживання.
Особа, якійвідмовленовоформленнідокументівдлявирі­
    продолжение
--PAGE_BREAK--шенняпитаннящодонаданнястатусубіженцязавідсутності
умов, зазначенихузаконі, уразівиникненнязазначенихумов
можеповторнозвернутисяіззаявоюпронаданнястатусубі­
женця.
Особа, щодоякоїприйняторішенняпровідмовувоформ­леннідокументівдлявирішенняпитаннящодонаданнястатусу біженця, провідмовувнаданні, втратуабопозбавленнястату­субіженцяіякаоскаржуєвідповіднерішеннядоспеціально уповноваженогоцентральногоорганувиконавчоївладиуспра­вахміграціїабодосуду, доприйняттярішеннязаскаргоюмає праватаобов'язки, передбаченізаконом.
Особа, якаотрималаповідомленнясудупропідтвердження рішенняпровідмовувоформленнідокументівдлявирішення питаннящодонаданнястатусубіженцячиунаданністатусу біженця, абовтратучипозбавленнястатусубіженця, повинна залишититериторіюУкраїнивустановленийстрок, якщовона немаєіншихзаконнихпідставдляперебуваннявУкраїні.
Отже, правовийстатусгромадянУкраїнитаіноземцівіосіб безгромадянства, щоназаконнихпідставахпостійнопрожи­ваютьчитимчасовоперебуваютьвУкраїні, закріпленонорма­миКонституціїтазаконівУкраїни. Зазначимо, щоокреміпо­ложеннязаконодавстваіпрактикиїхзастосуванняпотребують удосконалення.
-162-
Обов'язокіправо— брати; вниходнамати— свобода. Вонинароджуютьсяводиндень, вониростуть, розвиваються ігинутьразом.
(В. Кузен)
    продолжение
--PAGE_BREAK--РОЗДІЛV
Закріпленняправ, свободтаобов'язків людиниігромадянинавКонституціїУкраїни1
§1. Поняття, критеріїдиференціації, видитапринципинравісвобод
людинитагромадянина
КонституціяУкраїниприділяєособливуувагупитанню закріпленняправісвободлюдинитагромадянина. Цезаконо­мірно, аджеправаісвободилюдинийгромадянинавнашчас стализагальновизнаноюнайвищоюсуспільноюцінністю. Нині визнаннятапрактичнездійсненняправісвободлюдиниігро­мадянинасталоосновнимкритеріємміридемократичностітієї чиіншоїдержави2.
ПрицьомуКонституціяУкраїнирозрізняєправатасвободи людиниігромадянина. Атомудоречнозазначити, щосвобода людини, власне, єпервиннимпоняттямусистеміправлюдини йгромадянина. Черезцерозрізняютьприродніправалюдини, тобтоті, щопов'язанізсамимїїіснуваннямтарозвитком, і набутіправа, щохарактеризуютьвосновномусоціально-полі-тичнийстатуслюдинийгромадянина(правонапідприємницт-    продолжение
--PAGE_BREAK--
У/>розділівикористаноматеріалиВ. Г. Князева, пошукачакафедри конституційногоправаНАВСУ.
КонституціяУкраїни: Прийнятанап'ятійсесіїВерховноїРадиУк­раїни28 червня1886 р. — К., 1997. — Ст. 3.
6* — 163 -
/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>во, виборчеправотощо)1. Отже, можнастверджувати, що, відповіднодоКонституціїУкраїни, свободулюдиниякюридич­нукатегоріюхарактеризуютьтакіосновніриси:
людивільнівідсвогонародження, ніхтонемаєправапо­
рушуватиїхніприродніправа, дотогожсамедержавауде­
мократичномусуспільствієголовнимгарантомсвободилю­
дини;
людинавільнаробитивсе, завиняткомтого, щопрямоза­
бороненочиннимзаконодавством2;
людимаютьрівніможливості, щозакріпленіправом… Ра­
зомзтимсвободалюдиниякоб'єктивнареальністьдалекови­
ходитьзамежі, врегульованіправом, імаєсвоївитокивсис­
темііншихсоціальнихнорм, щопануютьудемократичному
суспільстві… Уширокомурозуміннісвободахарактеризуєза­
гальнийстанлюдини, їїсоціальнийстатус. Увужчому, право­
вомутлумаченнісвободаєможливістюлюдинивчиняти.тічи
іншіконкретнідіївмежах, встановленихправом. Можливості
такогороду, щонадаютьсянормамичинногоправа, .мають
назвусуб'єктивнихправлюдини.
КонституціяУкраїнирозрізняєтакожпоняття«правалюди­ни»і«правагромадянина»3. Упершомувипадкуйдетьсяпро права, пов'язанізсамоюлюдськоюістотою, їїіснуваннямта розвитком. Людина(яксуб'єктправісвобод) уцьомурозу­міннівиступаєпереважноякфізичнаособа. Доцьоговиду правналежать: правонажиття(ст. .27);правонаповагудо гідностілюдини(ст. 28); правонасвободутаособистунедо­торканність(ст. 29); правонанедоторканністьжитла (от. ЗО); правонаневтручаннявособистетасімейнежиття . (ст. 32) тощо.
Щодооравгромадянина, товонипов'язанізісфероювідно­синлюдинизсуспільством, державою, їхінституціями'1. Осно­вуцьоговидуправстановитьн&чежністьлюдинидодержави,
О/>сновиконституційногоправаУкраїни: Підручник. — 2-евид., до-пов. / Заред. В. В. Копєйчикова. — К.: ЮрінкомІнтер, 1998. — С. 65.
МонтескьеШ. Одухезаконов// Изб. соч. — М., 1995. — С. 289. Сравнительноеконституционноеправо. — М., 1996. — С. 242. 4ГроцийГ. Оправевойныимира. — М: Госюриздат, 1956. — С. 5.
— 164-
    продолжение
--PAGE_BREAK--громадяниномякоївонає. Прикладомправгромадянина, встановленихуКонституціїУкраїни, єправогромадян, нашої державинасвободуоб'єднанняуполітичніпартіїтагромадські організації(ст. 36), правобратиучастьвуправліннідержав­нимисправами(ст. 38), правонаучастьупроведеннімітин­гів, походів, демонстрацій(ст, 39), правонасоціальнийза­хист(ст. 46) тощо.
•••'•Правалюдинипорівнянозправамигромадянинамаютьдо­
мінантнезначення. Аджеправалюдинипоширюютьсянавсіх
людей, якіпроживаютьутійабоіншійдержаві, аправа'грома­
дянина—лишенатихосіб, якієгромадянами«евноїкраїни,
• Разом зтим, розмірковуючипроправалюдиниігромадяни­
на1, слідвраховувати, щоїхподілнаправалюдиниіправагро­
мадянинанемаєабсолютногозначення, оскількинапідставі
досягненнязгодиміждержавамидеякігромадянськіправамо­
жуть' поширюватисянагромадяніншоїдержави—суб'єктів
укладенихміждержавамидоговорів.
1Отже, відповіднодоКонституціїУкраїниосновнеправогро­мадян—цеїхможливістьздійснюватипевнідіїдлязадоволен­нясвоїхжиттєвоважливихматеріальнихідуховнихінтересів, щовстановленідержавоюізакріпленівКонституціїтаінших     продолжение
--PAGE_BREAK--нормативно-правовихактах.
Закріпленняправ, свободіобов'язківгромадяннаконсти­туційномурівнієнайголовнішимунормативному' регулюванні правовогостатусуособибудь-якоїдержави. Аджеувипадку, колиправам, свободаміобов'язкамлюдиниігромадянинане відведеноналежноїувагивОсновномузаконі, вониможуть перетворитисянадеклараціїінематипрактичноговикорис­тання. Водночассучаснаюридичнатеоріяіпрактикавизнає людинунайвищоюсоціальноюцінністю, аїїправаісвободи повиннівизначатизмістіспрямованістьдіяльностізаконодав­чих, виконавчих, судовихтаіншихдержавнихорганів.
КонституціяУкраїнизакріпилаправайсвободилюдиниі громадянинасистемно. Тобтонарівні'їхтеоретичногомоделю­ванняісприйняттявониподіляютьсянаособисті, політичні, економічні, соціальнітакультурніправайсвободи. Щоправда, влітературітавзаконодавчійпрактицієйіншікласифікації, наприклад, говорятьпросоціально-політичні, соціально-еконо-
-165-
/>/>/>/>/>мічнітаіншіправа. Цедаєзмогуохопитизазначенусистему якєдинеціле, єдинийправовийорганізм, усіскладовіякого маютьбутиузгодженимитавзаємодіятиміжсобою. Основне завданняцієївзаємодіїполягаєвтому, щобзабезпечитиком­плексністьконституційноїрегламентаціїстатусулюдинита громадянина, тобтопов'язати, по-перше, праваісвободилю­динитагромадянина, по-друге, праваісвободилюдинита праваісвободигромадянина, по-третє, праваісвободилюди­ниігромадянинатаїхніобов'язки, і, по-четверте, права, сво­бодиіобов'язкилюдинитагромадяниназгарантіямиіхреалі­зації. Дотогожнеобхіднонормиконституційногоматеріально­гоправаповноюміроюпов'язатизнормамипроцесуальними, тобтотими, щоврегульовуютьпроцеспрактичногоздійснення конкретнихправісвободлюдинийгромадянина. Прикладом конституційноїнормипроцесуальногохарактеруможнавва­жати, наприклад, положенняст. 62 КонституціїУкраїни, де йдетьсяпроте, щоніхтонезобов'язанийдоводитисвоюневи­нуватістьувчиненніачочину, оскількиоднимздемократичних принципівпроцесуальногоправаєкерівнеположенняпроте, щотягардоказуваннялежитьнатому, хтозвинувачуєувчи­неннізлочину.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Спіднаголосититакожнатому, щосистемаконституційних правісвободлюдинийгромадянинастановитьосновувсіх іншихправісвобод, щозакріплюютьсянормамигалузевогоза­конодавства.
§2 оКонституційнакласифікація правісвободлюдинитагромадянина
КонституціяУкраїнизакріплюєосновніправаісвободилю­динитагромадянина, щостановлятьосновубудь-якихінших правісвобод. Існуютьрізнікласифікаціїправлюдиниігрома­дянина, їхподіляютьнаосновнітапохідні. Основніправапо­діляютьна: а) фізичні; б) політичні; в) економічні; г) соціаль­ні; д) екологічні; є) культурні; є) особистітаін. Наприклад, П. М. Рабіновичподіляєосновніправалюдиниігромадянина засфероюсуспільнихвідносинтахарактеромпотребна: а) фі­зичні; б) особистісні; в) культурні; г) економічні; д) політичні. Наприклад, вКонституціїУкраїнськоїРСРвід20 квітня    продолжение
--PAGE_BREAK--
-166-
1978 р. праваісвободигромадянподілялисьна: а) соціально-економічні:, б) політичні; в) особисті.
Воднійзкласифікаційвиділяютькласичнітасоціальніпра­ва. Першівключаютьвсебегромадянськітаполітичніправай спрямованіпередусімнаобмеженнявладидержавинадлюди­ною. Другівключаютьекономічні, соціальнітакультурніправа.
Класичніправапов'язаніззобов'язаннямивладиутримува­тисявідпевнихдій, аекономічні, соціальнітакультурніправа зобов'язуютьдержавунадаватипевнігарантіїдляїхреалізації. Правникичасторозглядаютькласичніправаякобов'язокдо­сягтипевногорезультату, асоціальніправа—якобов'язокна­датидляцьогозасоби.    продолжение
--PAGE_BREAK--
(_УрозділідругомуКонституціїУкраїнивід28 червня1996 р. закріплюютьсятакігрупиосновнихправ: фізичні, політичні, економічні, соціальні, екологічні, сімейні, культурні, особисті права.
Фізичніправа—цеможливостілюдей, щохарактеризують їхфізичнеібіологічнеіснування, задоволенняматеріальних, духовнихтадеякихіншихпотреб.4;
Політичніправа—цеможливостілюдиниігромадянина братиучастьугромадськомуідержавномужитті, вноситипро­позиціїщодополіпшенняроботидержавнихорганів, 'їхслуж­бовихосібіоб'єднаньгромадян, критикуватинедолікивробо­ті, безпосередньобратиучастьурізнихоб'єднанняхгромадян.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Економічніправа—цетакіможливостілюдиниігромадя­нина, щохарактеризуютьїх— участьувиробництвіматеріаль­нихідуховнихблаг.
Соціальніправа—цеможливістьлюдиниігромадянинаіз забезпеченняналежнихсоціальнихумовжиття.
Екологічніправа—цеможливістьлюдиниігромадянина матибезпечнеекологічнесередовище.
Сімейніправа—цеможливостілюдиниігромадянинавіль­норозпоряджатисясобоювсімейнихправовідносинах.
Культурніправа—цеможливостідоступулюдинидоду­ховнихцінностейсвогонароду(нації) тавсьоголюдства.
Особистіправа—цеможливостілюдиниігромадянина щодозахистусвоїхправ, свобод| законнихінтересів.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Ужейшлосяпроте, щоКонституціяУкраїнизакріпилапра­валюдиниігромадянинасистемно, однакнайважливішимисе-
-167-
/>/>/>/>/>/>реднихє, безперечно, фізичніправатасвободи. їхособливе значенняпояснюєтьсятим, щовонибезпосередньопов'язаніз самоюсутністюлюдини. Вонинадзвичайноважливі, оскільки .їхкількістьіякістьєосновою, наякійгрунтуютьсявсіінші правалюдини. Водночасслідвраховувати, щофізичніправа поширюютьсяабсолютноюбільшістюсучаснихконституційне тількинагромадянпевноїдержави, айнаіноземців, осіббез громадянства, біженцівтощо. Дотогожсереднихвиділяється групаневід'ємнихправісвобод. Невід'ємнимивонинази­ваютьсятому, щодержаватаіншісоціальнісуб'єктизабудь-якихобставиннеможуть'їхпорушувати, ацезабезпечить кожнійособіможливістьбутисамостійнимсуб'єктомсуспіль­ногожиття. Прицьомудержаванетількинеповиннавтруча­тисяувикористаннялюдиноюцихправісвобод, айзобов'я­заназабезпечитиїхреалізаціюізахист. Більштого, Конститу­ціявизнаєправокожногозахищатисвоїправаісвободи, права ісвободиіншихлюдейвідпосягань, утомучислівідпосягань представниківвладиабопосадовихосіб.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Системафізичнихправлюдиниігромадянина, заКонститу­цієюУкраїни, складаєтьсяз: невід'ємногоправанажиття (ст. 27), праванаповагудогідностілюдини(ст. 28), права насвободутаособистунедоторканність(ст. 29), праванане­доторканністьжитла(ст. ЗО), правонатаємницюлистування, телефоннихрозмов, телеграфноїтаіншоїкореспонденції (ст. 31), правананевтручаннявособистеісімейнежиття (ст. 32), праванасвободупересування, вільнийвибірмісця проживання, прававільнозалишититериторіюУкраїни (ст. 33), праванасвободудумкиіслова, навільневираження своїхпоглядівіпереконань(ст. 34), праванасвободусвіто­глядуівіросповідання(ст. 35).
Правокожноїлюдининажиття(ст. 27) єневід'ємниміза­гальновизнанимміжнароднимспівтовариством. КрімКонсти­туціїУкраїни, вонопроголошеневст. 6 Міжнародногопакту прогромадянськііполітичніправа, дезазначено, щоцеправо охороняєтьсязакономініхтонеможебутисвавільнопозбав­ленийжиття1. ;
1/>Правалюдини: МіжнароднідоговориУкраїни, декларації, докумен­ти/ Упоряд. Ю. К. Качуренко. — 2-евид. — К, 1992. — С39-40.
    продолжение
--PAGE_BREAK--168-
••Враховуючите, щолюдинаєнайвищоюсоціальноюцінніс­тю, всебічнаохоронаїїжиття—цеодинзосновнихобов'язків держави*. Державаповиннавестиактивнусоціальнуполітику, забезпечуватидостатнійрівеньхарчування, вживатиефектив­нихзаходівщодоборотьбиіззлочинністю, максимальносприя­тирозвиткумедичноїдопомогилюдині, якаїїпотребує, забез­печуватипослідовнепокращенняумовжиттялюдей, особливо неповнолітніх, інвалідів, осібпохилоговікутощо.
Ізцьогоправавипливаєтакожповноваженнязахищатисвоє життяіздоров'я, життяіздоров'яіншихлюдейвідпротиправ­нихпосягань.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Життялюдиниякнайвищасоціальнацінністьвключаєвсе­бедвааспекти: біологічнеіснуваннялюдиниісоціальнийроз­витокїїякрозумноїістоти. Отже, життялюдини—цеїїбіо-соціальнийстаніснуванняучасітапросторі.
Розглядаючижиттялюдиниякїїприроднеправо, слідзосе­редитиувагунайогозмістовнихелементах. Вонивключаютьв себеможливістьлюдини: а) існуватиучасітапросторі, тобто
..діятичибездіятинавласнийрозсуд; б) вимагативідзобов'я­занихсуб'єктівзабезпечити'їйтакеіснування; в) постійноко­ристуватисятакимабсолютнимприроднимсоціальнимблагом    продолжение
--PAGE_BREAK--
•існуванняучасітапросторі; г) звертатисядокомпетентнихі зобов'язанихсуб'єктівзвимогоювідтворитипорушенуможли­вістьчивідшкодуватизбитки.
Існуваннялюдиниучасітапросторімаєбіологічнуісоціаль-
::нуприроду. Біологічнаприродаіснуванняхарактеризується початкомжиттятайогокінцем. Зякогочасупочинаєтьсябіо­логічнеіснуваннялюдини? Щодоцьогоіснуютьрізніпозиції. Однівважають, щоцейчаспочинаєтьсязбіологічногозачаття. •Наприклад, медикистверджують, щобіологічнежиттяпочи­наєтьсязізлиттядвохклітин2. Наприклад, законодавецьви­знаєспадкоємцямидітей, щобулизачатіприжиттіспадкодав-    продолжение
--PAGE_BREAK--
Д/>ив.: ОлійникА. Ю. Змістконституційногоправалюдининажиття// НауковийвісникНАВСУ. — 2001. — №3. — С6-13.
ЕлкинаС. Правонажизнь(аборт, эвтаназия, смертнаяказнь) // : Правовийстатусособи: стан, проблеми, перспективи: Збірникнаукових статей/ Заред. М. Головка, Н. Морзе, П. Біленчука. — К., 1998. — С. 58.
-169-
/>/>/>/>/>цяінародилисяпісляйогосмерті1. Звідсиаспектнародження маєпріоритетнезначення. Нанашудумку, людинастаєсуб'єк­томправанажиттязпочаткуїїфізіологічногонародження.
Закінченнямчасуіснуваннялюдиниупросторієїїбіологіч­насмерть. Моментомбіологічноїсмертівважаютьнезворотиі процесирозпадуклітинмозку. Відбіологічноїсмертіслідвід­різнятиклінічну, тобтотакийстанлюдини, коли, незважаючи назупинкубиттясерцяідихання, деякийчасжиттяворганіз­мінеприпиняєтьсяівономожебутипоновленошляхомзасто­суванняреанімації. Відповіднодочинногозаконодавстваме­дичніпрацівникизобов'язанінадаватимедичнудопомогув повномуобсязіхворому, якийзнаходитьсявкритичномудля життястані. Активнізаходищодопідтриманняжиттяхворого припиняютьсяуразі, якщостанлюдинивизначаєтьсяяк незворотнасмерть. Порядокприпиненнятакихзаходів, понят­тятакритеріїсмертівизначаютьсяМіністерствомохорониздо­ров'яУкраїнивідповіднодосучаснихміжнароднихвимог. Ме­дичнимпрацівникамзабороняєтьсяздійсненняеутаназії, тобто навмисногоприскореннясмертіабоумертвінняневиліковно хворогозметоюприпиненняйогостраждань2.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Отже, перестаєбутисуб'єктомправанажиттялюдина, стан якоївизнаєтьсяякнезворотнасмерть.
Дозмістусуб'єктивногоправанажиттявходитьможливість людинивимагативідзобов'язанихсуб'єктівзабезпечитиїй здійсненнясвогоневід'ємногоправа. Дотакихсуб'єктівнале­жатьвсііншілюди, їхоб'єднанняіспільноти, державаісус­пільствовцілому. Всізобов'язанісуб'єкти, по-перше, повинні утримуватисявіддійсвавільногопозбавленняжиттялюдини, та, по-друге, захищатижиттяіздоров'ялюдейвідпротиправ­нихпосягань.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Кожналюдинакористуєтьсясвоїмправомнажиттявме­жахправомірноїповедінки. Протиправнідіїлюдиниставлять щодонеїіншихлюдейустаннеобхідноїобороничикрайньої
У/>країна. Закони. КодексиУкраїни: У3-хкн. — 4-евид. / Відпред В. Ф. Бойко. — К„2000. — Т. 3. — С243.
ОсновизаконодавстваУкраїнипроохоронуздоров'я: ЗаконУкраї­нивід19 листопада1992 р. // ВВР. — 1993. — №4. — Ст. 19.
необхідності, щоможепризвестидоправомірногопозбавлення людинижиття.
Уразічастковогочиповногопорушенняіншимисуб'єктами природногоправанажиття, кожналюдинамаєможливість вимагатипоновленняпорушеногоправачивідшкодування збитків. Наприклад, уразізамахунавбивстволюдинипотер­пілиймаєправовимагатипритягненнявинногодовідповідаль­ностітавідшкодуванняматеріальноїімораиьноїшкоди. Уви­падках, колилюдинапозбавленажиття, такеправомаютьїї законніпредставники.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Юридичноприроднеправонажиттялюдинизакріплюється міжнароднимтавнутрішньонаціональниминормативно-право­вимиактами. ВУкраїніцеправоконституційнобулолперше закріпленеуКонституціїУкраїни1996 р. (ст. 27), денаголо­шуєтьсянатому, щокожналюдинамаєневід'ємнеправона життя. Ніхтосвавільнонеможебутипозбавленийжиття. Існуютьрізнідумкищодозмістуцьогоконституційногоправа. В. В. Кравченкорозрізняєправона: а) життя; б) захистсвого життяіздоров'явідпротиправнихпосягань; в) захистжиття іздоров'яіншихлюдейвідтакихпосягань1. Н. А. Маловицька узмістправанажиттявключає: а) проведеннядержавоюми­ролюбноїполітики, щовиключаєвійнитаконфлікти; б) забо­ронувбивств; в) боротьбузтерористичнимиакціями; г) попе­редженнядитячоїсмертності; д) охоронувіднещаснихвипад­ківнавиробництві; є) профілактикудорожньо-транспортних пригод; є) профілактикупожежноїбезпеки; ж) заборону смертноїкаритаінше2.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Нанашудумку, дозмістуконституційногоправанажиття слідвключатитакіможливості, як: а) свободалюдинивідвійн таіншихконфліктів, стихії, нещаснихвипадківнавиробницт­війупобуті, аварійнатранспорті, екологічнихкатастроф, епідемійіепізоотій; б) посяганнянажиттядержавнихдіячів, представниківіноземнихдержав, іншізлочинипротидержави,
К/>равченкоВ. В. КонституційнеправоУкраїни: Навч. посібник. — К.,
1998.— Ч. 1. — С77.
КонституційнеправоУкраїни/ Заред. проф. В. Ф. Погорілка. — К
1999.— С. 269.
-170-
-171-
/>/>/>/>/>/>/>/>щопризвелидозагибелілюдей, заборонанавмиснихінеобе­режних'вбивств, злочинів, щопризводятьдо.загибелілюдейта смертноїкари; в) попередженняпередчасноїсмертності, вклю­чаючидитячу; г) протипожежніпрофілактичнідії; д) захист людиноюсвогожиттятажиттяіншихлюдейвідпротиправних посягань; є) користуваннязахистомжиттялюдинизбокудер­жави; є) відновленняівідшкодуваннязбитківприпосяганні нажиттятаін.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Гарантіямивідсвавільногопозбавленнялюдинижиттяєза­гальнітаспеціальніумовитазасобизабезпеченнялюдинімож­ливостейпостійнокористуватисятакимсоціальнимблагомяк життя. Існуютьрізнікласифікаціїцихгарантій. Розглянемо конституційнітагалузевігарантіїщодонедопущенняпозбав­леннялюдиниїїжиття,
:. Свавільнепозбавленняжиттялюдиниможематимісцеу процесівійнтаіншихконфліктів. СтанвійнивУкраїніможе оголоситилишеВерховнаРадаУкраїнизаподаннямПрези­дентаУкраїни, щоєважливоюконституційноюгарантієюне­допущеннянесправедливихвійн. ПрезидентУкраїниможеви­користовуватиЗбройнісилиУкраїничиіншівійськовіформу­ванняуразізбройноїагресіїпротиУкраїни, однаківцьому разійогорішенняповиннасхвалитиВерховнаРадаУкраїни1. •Впливатиназабезпеченняжиттялюдиниможутьстихійні лиха, екологічнікатастрофи, нещаснівипадкинавиробництві йупобуті, епідеміїтаепізоотії. Стихійнелихоможевідбувати­сяувигляді: а) затопленнянаселенихпунктів; б) землетрусів; в) ожеледиці; г) снігопадівтаін, Екологічніаваріїтакатаст­рофиможутьбутитакожрізними, асаме: а) забрудненняот­руйнимичирадіоактивнимиречовинамиповітря, землі, води таіншогосередовища; б) аваріїнаелектростанціях(наприк­ладнаЧорнобильськійАЕС), нашахтах, напідприємствахта установах, віншихвиробництвах; в) аваріїнаповітряному, залізничному, морському, річковомутаавтомобільномутранс­порті. Дляподоланнянаслідківаварійтакатастроф, проведен­нярятувальнихробіттаіншихдій, спрямованихнанедопу-    продолжение
--PAGE_BREAK--
К/>онституціяУкраїни. КонституціяАвтономноїРеспублікиКрим 36, нормат, актів. — К., 1999. — С21.
— 172 -
щеннялюдськихжертв, ПрезидентУкраїнисвоїмуказомможе ввестинадзвичайнийетанвУкраїнічиокремихїїмісцевостях, атакожоголоситиокремімісцевостізонаминадзвичайного екологічноголихазнаступнимзатвердженнямцихрішень ВерховноюРадоюУкраїни.
Конституційноюгарантієюнаціональноїбезпекиіоборони України, недопущеннясвавільногопозбавленняжиттялюдейє діяльністьРадинаціональноїбезпекиіоборони, якакоординує іконтролюєдіяльністьвиконавчихорганівусферінаціональ­ноїбезпекиіоборони. Основними. їїзавданнямивизнаються: а) встановленняжиттєвоважливихнаціональнихінтересіві пріоритетів; б) виявленнявнутрішніхізовнішніхзагрознаціо­нальнійбезпеціабожобороні; в) розробкастратегіїтаство­ренняпрограм, забезпеченнянаціональноїбезпекиабожобо­рони; г) координаціядіяльностіорганіввиконавчоївлади(або іншихорганів) впроцесіплануванняіздійсненнязаходівзви­конанняприйнятихрішеньтощо1.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Однієюзгалузевихгарантійнедопущеннясвавільногопо­збавленняжиттялюдиниєкримінальнезаконодавствоУкраї­ни, щозабороняєпосяганнянажиттядержавногодіяча, пред­ставникаіноземноїдержави, вчиненнявсіхвидіввбивствта іншихзлочинів, колигинутьлюди. Особи, щовинніувчиненні такихзлочиннихдіянь, притягаютьсядокримінальноївідпові­дальності, щополягаєупокладаннінаіндивідапевноговиду.і мірикримінальногопокарання. Водночасметоюкримінально­гоправаєвиправленняіперевихованняособи, щовчинила злочин, анепомстазавчинене. Підтвердженнямцьогоєвід­мінавУкраїнісмертноїкарияквидупокараннязавчинення злочину. ЗакономУкраїнивід22 лютого2000 р. смертнукару яквидпокараннязавчиненнязлочинубуловідміненоідопов­неноКримінальнийКодексУкраїнитакимвидомпокарання, якдовічнепозбавленняволі. Вонозастосовуєтьсясудамиза вчиненняособливотяжкогозлочинуувипадках, спеціально передбаченихКримінальнимКодексомУкраїни, заумови, як­щосудневважаєзаможливезастосуватипозбавленняволіна    продолжение
--PAGE_BREAK--
1/>КолодійА. М„ОлійникА. Ю. Державнебудівництвоімісцевесамо­врядування: Навч. посіб. — К, 2000. — С. 122.
-173-
/>/>/>/>/>певнийстрок. Доосіб, щовчинилизлочиниувіцідо18 років таувіціпонад65 років, атакождожінок, щобуливстані вагітностіпідчасвчиненнязлочинуабозавагітнілинамомент винесеннявирокудовічнепозбавленняволінезастосовується1.
Важливезначеннядляпопередженняпередчасноїсмертнос­ті, утомучислідитячої, маютьзаходиукраїнськоїдержавиіз забезпеченняздоровихібезпечнихумовжиттялюдей: а) під­триманнянеобхідногодляздоров'яжиттєвогорівнянаселення; б) охоронанавколишньогоприродногосередовища; в) забез­печеннясанітарно-епідемічногоблагополуччятериторійінасе­ленихпунктів; г) створеннясприятливихдляздоров'яумов праці, навчання, побутутавідпочинку; д) збереженнягено­фондународуУкраїни; є) запобіганняінфекційнимзахворю­ванням, небезпечнимдлянаселення; є) обов'язковімедичніог­ляди; ж) сприянняздоровомуспособужиттянаселеннятаін.    продолжение
--PAGE_BREAK--
ЗначначастиналюдейвУкраїні(близько4 тисяччоловікза рік) травмуєтьсятагиненапожежах. Отже, важливістьпро­типожежноїпрофілактикиякгарантіїнедопущеннясвавільно­гопозбавленнялюдинижиттяособливодоводитинепотрібно. 17 грудня1993 р. булоприйнятоЗаконУкраїни«Пропожеж­нубезпеку», дезакріплено, щозабезпеченняпожежноїбезпеки єневід'ємноючастиноюдержавноїдіяльностіщодоохорони життятаздоров'ялюдей, національногобагатстваінавколиш­ньогоприродногосередовища. Законвизначаєзагальніправо­ві, економічнітасоціальніосновизабезпеченняпожежноїбез­пекинатериторіїУкраїни, регулюєвідносинидержавнихорга­нів, юридичнихіфізичнихосібуційгалузінезалежновідвиду їхдіяльностітаформвласності2. Дляреалізаціїположень цьогоЗаконузгіднозпостановоюКабінетуМіністрівУкраїни розробляютьсяізатверджуютьсядержавніпрограмизабезпе­ченняпожежноїбезпеки. Основненавантаженнявційдіяль­ностіпокладаєтьсянаорганивнутрішніхсправтаіншімініс­терства. Міністерствовнутрішніхсправнадаєпрактичнудопо­могувстворенніпротипожежнихслужбвапаратахіншихмі-
1/>Україна. Закони. КодексиУкраїни: У3-хкн. — 4-евид. / Відп. ред.
    продолжение
--PAGE_BREAK--В. Ф. Бойко. — К., 2000. — Т. 2. — С18-19.
2 ВідомостіВерховноїРади. — 1994. — №5. — Ст. 21.
— 174-
ністерствтацентральнихорганівдержавноївиконавчоївлади. ВідначальниківГУМВСУкраїнивКриму, м. КиєвітаКиїв­ськійобласті, УМВСУкраїнивобластяхтам. Севастополіви­магалосявстановитиконтрользастворенняміорганізацієюро­ботицихслужбвапаратахасоціацій, корпорацій, концернів таіншихвиробничихоб'єднаньнезалежновідформвласності тавидівїхдіяльності.
Отже, враховуючистангарантуваннялюдинівУкраїні здійсненняїїправанажиття, слідзробитивисновокпроте, що вцьомунапрямізробленощеневсе. Цягострапроблемапо­требуєкомплексноговивченнятазабезпечення.    продолжение
--PAGE_BREAK--
КонституціяУкраїни, крімумовізасобівзахисту, закріплює можливістьсамозахистулюдиноюсвогожиттяіздоров'ята життяіздоров'яіншихлюдейвідпротиправнихпосягань. Ко­женмаєправозахищатисвоєжиттяіздоров'ябудь-якимине забороненимизакономзасобамивідпротиправнихпосягань. Такіможливостізахистувідпротиправногопосяганнянажит­тяіздоров'ялюдинитагромадянинапередбаченіукриміналь­номуйадміністративномузаконодавствіувиглядінеобхідної оборонитакрайньоїнеобхідності. Принеобхіднійобороніосо­ба, щозахищаєтьсявідпротиправногопосяганнязбокуінших осіб, можеспричинитишкодунападникові, якщоцідіївчинені зметоюзахистуінтересівчиправособи, яказахищається, або іншоїособи, інтересівсуспільстваабодержави, якщотакідії булизумовленіпотребоюнегайноговідверненнячиприпинен­няпосягання.
Однакнеможнаперевищуватимежінеобхідноїоборони, тобтоспричинятитакушкодутому, хтопосягає, щоявноне відповідаєнебезпеціпосяганнячиобстановцізахисту.
Законодавствопередбачаєумовиправомірностінеобхідної оборонистосовнопосяганняізахисту. Посяганняповиннобу­ти: а) суспільнонебезпечним; б) наявним, тобтовідбуватисяв межахякогосьчасу; в) дійсним, тобтоіснуватиоб'єктивно, в реальнійдійсності, анетількивуявітого, хтозахищається. Захист: а) здійснюєтьсяшляхомзавданняшкодитому, хтопо­сягає; б) допускається, колитребазахиститиінтересилюдини, суспільстваабодержави; в) неповиненперевищуватимежне­обхідності.
    продолжение
--PAGE_BREAK---175-
/>/>/>Діїпотерпілоготаіншихосіббезпосередньопіслявчинення
посягання, спрямованіназатриманняособи, якавчинилана­
пад, іпереданнянападникавідповідниморганамвлади, як
правомірні, прирівнюютьсядонеобхідноїоборони, якщовони
булинеобхіднідлязатриманняівідповідалинебезпечностіпо­
сяганнятаобстановцізатриманняособи, щовчиниласуспільно
небезпечнедіяння.:
Затриманнянападникаєправомірнимзатакихумов: а) особавчиниладіяння, щомаєознакизлочину; б) нападник ухилявсявідзатримання; в) шкодаможебутизаподіяналише зметоюзатриманнянападникатапередачійогоорганамвла­ди; г) діїіззатримання, включаючизаподіянушкоду., повинні відповідатинебезпечності[посяганняйобстановцізатримання злочинця.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Крайнянеобхідністьвизначаєтьсяякдіяння, щовчинено дляусуненнянебезпеки, щозагрожуєінтересамсуспільства, держави, громадськимінтересам, людинічиїїправамабо іншимлюдям, якщощонебезпекузаданихобставиннеможна булоусунутиіншимизасобамиіякщозаподіянашкодаєменш значною, ніжшкодавідвернута.
Умовамиправомірностікрайньоїнеобхідностієобставини, щохарактеризуютьнебезпеку, яказагрожує, ізаходизїїлік­відації. Небезпекаповинна: а) становитизагрозуінтересам суспільства, держави, громадськимінтересам, людинічиїї правам; б) бутинаявною, тобтостворюватибезпосередню загрозуспричинення-шкоди, аботакою, щопов'язаназпочат­комзаподіянняшкоди; в) бутидійсною, тобтореальноіснува­ти, анеуявною. їїусунення: а) здійснюєтьсязметоюнедопу­щенняшкоди; б) неможебутиздійсненоінпіимизасобами, а тількишляхомзаподіянняшкоди; є) маєбутиздійсненозапо­діяннямменшоїшкоди, ніжвідвернена.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Отже, приздійсненнізахистужиттяіздоров'явідпро­типравнихпосяганьнеобхіднодіятивмежахзакону, тобтоза­хищатисебетаіншихосібнезабороненимизакономзасобами.
КонституціяУкраїнипокладаєнадержавутаїїоргани обов'язокзахищатижиттялюдинитавідшкодовуватимате­ріальнуіморальнушкодуприпосяганнінажиттялюдини. Та­кийзахистмаєздійснюватисяувсіхвипадках, колижиттю
-176-
лвддинизагрожуєнебезпека. Державатаїїорганиорганізують іздійснюютьзахистжиттялюдиниякнатериторіїУкраїни, такізаїїмежами. Існуютьрізнігруписитуацій, колижиття людининеобхіднозахищати. їхможнаподілитинатакі, що здійснюютьсяпри: а) військовихконфліктах; б) стихійнихпо­діях; в) аварійнихситуаціях; г) протиправних(утомучислі злочинних) діяннях; д) захистіпрацівниківсудуіправоохо­роннихорганів, потерпілих, свідківтаіншихучасниківкримі­нальногопроцесутаін.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Наприклад, 23 грудня1993 р. ВерховнаРадаУкраїниприй­нялазакониУкраїни: а) прозабезпеченнябезпекиосіб, якібе­рутьучастьукримінальномусудочинстві; б) продержавний захистпрацівниківсудуіправоохороннихорганів.
Підзабезпеченнямбезпекиосіб, якіберутьучастьукриміналь­номусудочинстві, тобтоувиявленні, попередженні, припиненні, розкриттіаборозслідуваннізлочинів, атакожусудовомурозгля­дікримінальнихсправ, розумієтьсяздійсненняправоохоронними органамиправових, організаційно-технічнихтаіншихзаходів, спрямованихназахистжиття, житла, здоров'ятамайнацих осібвідпротиправнихпосягань, зметоюствореннянеобхідних умовдляналежноговідправленняправосуддя.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Правонатакезабезпеченнябезпекишляхомзастосування передбаченихзакономзаходів, занаявностівідповіднихпіде-, тавмають: а) особи, якізаявилидоправоохоронногооргану прозлочинабовіншійформібралиучастьчисприяливияв­ленню, попередженню, припиненнюірозкриттюзлочинів; б.) потерпілийтайогопредставникукримінальнійсправі; в) підозрюваний, обвинувачений, їхзахисникиізаконніпред­ставники; г) цивільнийпозивач, цивільнийвідповідачтаїх представникиусправіпровідшкодуванняшкоди, завданоїзло­чином; д) свідок; є) експерт, спеціаліст, перекладачіпонятий; є) членисімейтаблизькіродичіпереліченихосіб, якщошля­хомпогрозабоіншихпротиправнихдійщодонихробляться спробивплинутинаучасниківкримінальногосудочинства1.    продолжение
--PAGE_BREAK--
П/>розабезпеченнябезпекиосіб, якіберутьучастьукримінальному судочинстві: ЗаконУкраїнивід23 грудня1993 р. // ВідомостіВерховної Ради. — 1994. -№11.-Ст. 51.
-177-
/>/>/>/>/>/>/>ЗаконУкраїни«Продержавнийзахистпрацівниківсудуі правоохороннихорганів»встановлюєсистемуособливихзахо­дівдержавногозахиступрацівниківсудуіправоохороннихор­ганіввідперешкоджаннявиконаннюпокладенихнанихзако­номобов'язківіздійсненнюнаданихправ, атаксамовідпо­сяганьнажиття, здоров'я, житлоімайнозазначенихосібтаіх близькихродичівузв'язкуізслужбовоюдіяльністюцихпра­цівників.    продолжение
--PAGE_BREAK--
ДоправоохороннихорганівЗаконУкраїни«Продержавний захистпрацівниківсудуіправоохороннихорганів»відносить органи: прокуратури, внутрішніхсправ, службибезпеки, мит­ні, охоронидержавногокордону, державноїподатковоїслуж­би, державноїконтрольно-ревізійноїслужби, рибоохорони, державноїлісовоїохоронитаінші, якіздійснюютьправозасто-совнуабоправоохоронну'функції.
ВідповіднодоцьогоЗаконуУкраїнизахиступідлягаютьпра­цівники: а) судуіправоохороннихорганів; б) Антимонополь­ногокомітетуУкраїни. Особливийзахистщодоцихпрацівни­ківзастосовуєтьсязаумови, якщовониберутьбезпосередню участьвідповідноу: а) розглядісудовихсправувсіхінстан­ціях; б) провадженнітарозслідуваннікримінальнихсправта справпроадміністративніправопорушення; в) оперативно-розшуковійдіяльності; г) охоронігромадськогопорядкуігро­мадськоїбезпеки; д) виконаннівироків, рішень, ухваліпоста­новсудів, постановорганівдізнанняіпопередньогослідствата прокурорів; є) контролізапереміщеннямлюдей, транспортних засобів, товарівтаіншихпредметівчиречовинчерездержав­нийімитнийкордонУкраїни; є) наглядітаконтролізавико­наннямзаконів.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Доблизькихродичів, якіпідлягаютьзахисту, цейЗаконвід­носитьбатьків, дружину(чоловіка), дітей, ріднихбратівісес­тер, діда, бабу, онуків, посяганнянажиття, здоров'я, житлоі майноякихперешкоджаєвиконаннюпрацівникамисудуіпра­воохороннихорганівпокладенихнанихзакономобов'язківі здійсненнюнаданихправ1.
П/>родержавнийзахистпрацівниківсудуіправоохороннихорганів: ЗаконУкраїнивід23 грудня1993 р. // ВідомостіВерховноїРади. — 1994. -№11.-Ст. 50.
-178-
ЗаконУкраїни«Пропорядоквідшкодуванняшкоди, завда­ноїгромадяниновінезаконнимидіямиорганівдізнання, попе­редньогослідства, прокуратуриісуду»від1 грудня1994 р. пе­редбачаєвідшкодуванняморальноїіматеріальноїшкодивразі смертіособи, якамалаправонаодержаннятакоговідшкоду­ванняїїспадкоємцям'.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Отже, національнезаконодавствозобов'язуєдержавутаїї державніорганизахищатижиттярізнихверствнаселенняв Україні. Однак, разомзтим, міжнародно-правовийзахист життялюдинивУкраїнімаєпосилюватися, іцеобумовлено багатьмапричинами.
1.Коженміжнародно-правовийдокументєрезультатомко­
лективноїпраціфахівцівтаполітиківрізнихкраїнсвіту, уза­
гальнюємудрістьрізнихнародівтадосвідтеоретичнихіпрак­
тичнихнадбаньсвітовоїкультуриінауки.
2.Дляукраїнськоїдержавиісуспільствавпровадженняу
практичнудіяльністьміжнародно-правовихнормозначаєпере­
хідвідрозмовпродемократіюдопрактичногоїїздійсненняна
    продолжение
--PAGE_BREAK--підставімеханізмів, щовиробленідесятиліттямиістоліттямиі
випробуванінапрактицібагатьмацивілізованимикраїнами
світу.
ЯкчленРадиЄвропиз1995 р. Українавзяланасебезо­
бов'язаннявиконувативимогиЄвропейськоїконвенціїзправ
людини, втомучислійіззахиступравалюдининажиття.
Необхіднозвертатисядоміжнародно-правовихдокумен­
тівзметоюпостійногооновленнянаціональногозаконодавства
прозабезпеченняправалюдининажиття2.
Міжнародно-правовийзахистжиттялюдиниповиненздій­снюватисявУкраїнінарівніміжиародно-правовихстандартів: а) ОрганізаціїОб'єднанихНацій(ООН); б) РадиЄвропита ОБОЄ; в) СпівдружностіНезалежнихДержав(СНД); г) укра­їнському(національному).    продолжение
--PAGE_BREAK--
В/>ідомостіВерховноїРади. — 1995. — №1. — Ст. 1.
ШульгаМ. О. Міжнароднийдосвідзахиступравнаціональнихмен­шин// ПравалюдинивУкраїні. Інформаційно-аналітичнийбюлетень Українсько-АмериканськогоБюрозахиступравлюдини: Вип. 21. — К., 1998. — С6-7.
-179-


/>/>/>/>/>/>НарівніООНвиробленітазабезпечуютьсямеханізмизахис­туправалюдининажиття. Середнормативно-правовихдоку­ментів, щорегулюютьміжнародніправовідносиниуційсфері, слідназватиЗагальнуДеклараціюправлюдинитаМіжнарод­нийпактпрогромадянськііполітичніправа. Наєвропейсько­мурівніце, впершучергу, Європейськаконвенціязправлю­дини, Прикінцевийактнарадизпитаньбезпекитаспівробіт­ництвавЄвропі. НарівніСНДцедоговори, щопідписаніУк­раїноюзнезалежнимидержавами, колишнімисуб'єктами СРСР. ДонаціональногозаконодавстваУкраїни, щозакріплює механізмизахиступравалюдининажиття, відносятьсяКон­ституціяізакониУкраїни. Наприклад, закономУкраїнивід 22 лютого2000 р. відміненосмертнукарувУкраїнізавчинен­нязлочинуізаміненодовічнимпозбавленнямволі. Прийнятоі дієнизкаіншихзаконів, спрямованихназахистправалюдини нажиття.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Отже, Українаактивнодієнаміжнародному, регіональному танаціональномурівні, створюючиумови, охороняючитаза­хищаючиправолюдиниігромадянинанажиття. Існує, що­правда, рядпроблемупланіактивнішоговпровадженняміж­народно-правовихнормунаціональнезаконодавство, аледля цьогопотрібенчасіекономічнийдобробут.
Праволюдининаповагудоїїгідності(ет. України) спродовженняміпевни& протикатуваньтаіншихжорстоких, нелюдськихабоприни­жуючихгідністьвидівповодженняіпокарання'. Вономаєаб­солютнийхарактерутомурозумінні, щопринижуватигідність людинизабороненоубудь-якомувипадку(навітьщодозлочин­цівчиагресорів). Дотогожцеправодієщедонародження дитини, яказнаходитьсявутробіматері, атакожпіслясмерті людини. Охоронагідностілюдиниєобов'язкомдержави. Справи, щовиникаютьзцьогоприводу, якправило, вирішу­ютьсясудом, який, враховуючи'їххарактер, повинензобов'я­зуватипорушниківспростувативідомості, щопорушуютьгід-    продолжение
--PAGE_BREAK--
П/>равалюдини: МіжнароднідоговориУкраїни, декларації, докумен­ти/ Упоряд. Ю. К. Качуренко. — 2-евид. — К., 1992. — С92-108.
ністьлюдини, компенсуватиїйнелишевтраченувигоду, ай моральнушкоду.
Дотогожч. Ззазначеноїстаттізабороняєпіддаваннябудь-якої»людинимедичним., науковимчиіншимдослідамбез. її вільноїзгоди, щовідповідаєст. 7 Міжнародногопактупрогро­мадянськііполітичніправа, авідтакможездійснюватисьтіль­кизазгодою1дієздатної, повнолітньоїлюдиниінівякомуразі неявлятисобоюкатування, жорстоке, нелюдськеаботаке, що принижуєгідність, поводженнячипокарання.
Правонасвободутаособистунедоторканністьпередбачене ст. 29 КонституціїУкраїни. Вононеодноразовозакріплювалось міжнароднимспівтовариствомурізнихміжнародно-правових документах, зокрема, уЗагальнійдеклараціїправлюдини 1948 р. (ст. 3).Міжнародномупактіпрогромадянськііполі­тичніправа1966 р. (ст. 9), Європейськійконвенціїпрозахист правіосновнихсвободлюдини1950 р. (ст. 5). Цеправовста­новлюємежу, якутічиіншіпосадовіособиможутьперейти лишеувипадках, прямопередбаченихзаконом(триманняосо­бипідвартою, арешттощо).    продолжение
--PAGE_BREAK--
КонституціяУкраїнизначноюміроюдемократизуваласам процесвжиттязаходів, щообмежуютьсвободулюдини, їїосо­бистунедоторканність, Цеполягаєутому, щотількисудсвоїм вмотивованимрішеннямілишенапідставічинногозаконодав­стваможедозволитиарештлюдинийтриманняїїпідвартою.
Дотогожзметоюреалізаціїцьогоправадержавагарантує кожнійособізмоментузатриманняправоназахиствласними силами, адляцьогоїймаєбутиповідомленопромотивиареш­тучизатримання, роз"ясненоправа, наданоможливістьзмо­ментузатриманнязахищатисебеособистотакористуватися правовоюдопомогоюзахисника, оскаржитивсудісвоєзатри­мання, повідомитиродичів.
Сутністьправананедоторканністьжитласт. ЗОКонституції Україниполягаєвтому, щоніхтонемаєправабез'підстав, пе­редбаченихузаконі, увійтидожитлапротиволіосіб, яків ньомупроживають. Прицьомупіджитлом.слідрозумітине тількивідповіднукімнату, квартиру, жилийбудинок, айусі допоміжніприміщення, якимиособакористуєтьсяуповсяк­денномужитті.    продолжение
--PAGE_BREAK--
-180-
-181
/>/>/>/>/>/>Правонедоторканностіжитлапоширюєтьсянетількина місцепостійногопроживанняособи, айнамісцяїїтимчасово­гомешканняуготелях, санаторіях, будинкахвідпочинкутощо.
КонституціяУкраїниуст. ЗІзакріпилаправокожногона таємницю' листування, телефоннихрозмов, телеграфноїта іншоїкореспонденції. Виняткиможутьбутивстановленілише судомувипадках, передбаченихзаконом. Вониобумовленіви­ключногуманноюметою—запобігтизлочинуабоз'ясувати істинупідчасрозслідуваннякримінальноїсправи. Дотогож слідвраховувати, щоцівиняткиможливілишетоді, якщо іншимспособомодержатиінформацію, необхіднудлярозсліду­ваннятієїабоіншоїкримінальноїсправи, захистулюдини, сус­пільстваідержавивідзлочиннихпосягань, неможливо.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Необхіднотакожзвернутиувагунате, щовКонституції конкретизованоформикореспонденції: телеграфна, листуван­ня, телефоннірозмовитаінші, наприкладелектроннапошта. Запорушенняправанатаємницюлистуваннявиннаособамо­жебутипритягнутадокримінальноївідповідальностізгіднозі ст… 163 ККУкраїни. Право, щорозглядається, конкретизується тадеталізуєтьсястаттями20, 185 і187 КПКУкраїни.
Правонаневтручаннявособистеісімейнежиття, щоперед­баченест. 32 КонституціїУкраїни, пов'язанезгарантуванням її"особистоїтасімейноїсвободи, особистоїтасімейноїтаємни­ці. ВиняткищодоньогоможутьбутипередбаченілишеКон­ституцієюУкраїни. Формулюючицеправо, законодавецьви­ходитьзтого, щокожналюдинаунікальна, індивідуальна, є суб'єктомвеликоїкількостінеформальнихзв'язків, носієм приватнихінтересів, щоєїїособистоюсправою. Дотогож, закріплюючийогонаконституційномурівні, державанадає можливостіособіконтролюватиінформаціюпросебе, прочле­нівсвоєїсім'їтародину, авразінеобхідностіприпинитироз­голоснебажаноїінформації, тобтопевноюміроюбутинеза­лежноющодоіншихлюдей, іхколективів, суспільстваідержа­виуцілому.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Участині2 вказаноїстаттівстановленозаборонузбирання, зберігання, використаннятапоширенняконфіденційноїінфор­маціїпроособубезїїзгоди. 1 Ірицьомупідінформацієюпро особуслідрозумітисукупністьдокументованихабопублічно
-182-
оголошенихвідомостейпронеї. Наприклад, проїїнаціональ­ність, освіту, станздоров'я, захворюваннятощо. Апідконфі­денційноюінформацієюслідрозумітивідомостізобмеженим доступом, щознаходятьсяуволодінні, користуванніаборозпо­рядженніокремихфізичнихчиюридичнихосіб.
Частина3 ст. 32 КонституціїУкраїнивстановлюєправо кожногогромадянинаознайомлюватисьворганахдержавної влади, місцевогосамоврядування, установахіорганізаціяхз відомостямипросебе, щонеєдержавноюабоіншоюзахище­ноюзакономтаємницею. Тобтовсідержавніоргани, органи місцевогосамоврядування, установийорганізації, якімають такуінформацію, зобов'язанінадаватиїї, завиняткомвідо­мостей, щоєдержавноюабоіншоюзахищеноюзакономтаєм­ницею.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Участині4 ст. 32 КонституціїУкраїнизакріплено: право спростовуватинедостовірнуінформаціюпросебеічленівсвоєї сім'ї; правовимагативилученнябудь-якоїінформації; право навідшкодуванняматеріальноїіморальноїшкоди, завданої збиранням, зберіганням, використаннямтапоширеннямне­достовірноїінформації, щопідкріплюєтьсяст. 49 ЗаконуУк­раїни«Проінформацію». Гарантієюздійсненняцього, праває ст. 182 ККУкраїни.
Правонасвободупересування, вільнийвибірмісцяпрожи­вання, правовільнозалишатитериторіюУкраїнист. 33 Кон­ституціїУкраїнипоширюютьсяякнагромадянУкраїни, такі навсіхіншихосіб, якіперебуваютьнатериторіїУкраїниназа­коннихпідставах. Конституційнезакріпленняцихправєваж­ливоюознакоюдемократичноїсутностідержави, однакзазна­чимо, щоправонасвободупересування, вільнийвибірмісця проживання, правовільнозалишититериторіюУкраїниневи­ключаєнеобхідностідодержанняреєстраційнихтадеяких іншихправил, щоіснуютьвУкраїні.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Так, правонасвободупересування, вільнийвибірмісця проживання, правовільнозалишатитериторіюУкраїнищодо іноземнихгромадянздійснюютьсязпевнимиобмеженнями, щопередбаченіЗакономУкраїни«Проправовийстатусінозем­ців»від4 лютого1994 р. Ціобмеженняобумовленінеобхідніс­тюзабезпеченнябезпекиУкраїни, охоронигромадськогопо-
-183-
/>/>/>/>/>/>/>/>рядку, здоров'я, вумовахвоєнногоабонадзвичайногостану тощо. ЦейЗаконпередбачаєтакожвипадки, колиіноземцям можебутизабороненовиїздзтериторіїУкрашичерезте, що
стосовноїхведетьсядізнання, досудовеслідствоаборозгля­даєтьсякримінальнасправатощо.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Згіднозч. 2 ст. 33 КонституціїУкраїниіЗакономУкраїни «ПропорядоквиїздузУкрашиів'їздувУкрашугромадянУк­раїни»від21 січня1994 р. громадянинУкраїнинеможебути позбавленийправавбудь-якийчасповернутисявУкраїну, а державніорганиУкрашизобов'язанінадаватидопомогусвоїм громадянамуцьомупитанні.
Головніідеїст. 34 КонституціїУкрашивідповідаютьМіжна­родномупактовіпрогромадянськііполітичніправа, дезаписа­ло, щокожналюдинамаєправонасвободудумки(ст. 18) та безперешкоднододержуватисясвоїхпоглядівівільно'їхвис­ловлювати(ст. 19),атакожп. 1 ст. 10 Європейськоїконцепції прозахистправіосновнихсвободлюдини, уякомузафіксова­но, щокожналюдинамаєправонасвободувиявленняпо­глядів.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Загаломправонасвободудумкиіслова, навільневиражен­нясвоїхпоглядівіпереконаньозначаєсвободузбирати, збері­гати, використовуватиіпоширюватибудь-якуінформаціюта ідеї, незалежновіддержавнихкордонів, усно, письмовочиза • допомогоюдрукуабохудожніхформвираженнячиіншими способаминасвійвибір, безвтручаннядержавитаіншихсо­ціальнихінституцій. Разомзтимцястаттянеперешкоджає державамвимагатиліцензуваннярадіомовлення, телебачення абожкінопідприємства, алезабороняєусукупностізч. З ст. 15 КонституціїздійсненнявУкраїніцензури.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Вонаєгарантомдуховноїітворчоїсвободи, необмеженої обов'язковоюідеологією. Атомузположеньцієїстаттівипли­ваєможливістьдоступудозасобівмасовоїінформаціїполітич­нихпартійірухів, громадськихорганізацій, профспілок, окре­михлюдей.
Прицьому, слідзрозуміти, щосвободадумкиіслова, вільне вираженнясвоїхпоглядівіпереконаньтількитодієреальни­ми, коливониспираютьсянаправовільнозбирати, викорис­товуватиіпоширюватиінформаціюубудь-якийспосібнасвій
-184 -
вибір, щомаєзабезпечуватисядержавоюшляхомсприяння — створеннюрозгалуженоїірозвинутоїсистеми, державнихіне­державнихзасобівмасовоїінформації, іншихїїджерел, дер­жавногопереслідуваннявсіхсоціальнихсуб'єктів, щопере­шкоджаютьвільномуотриманнюіпоширеннюінформації. :, Підінформацією, згіднозЗакономУкраши«Проінформа­цію»від2 жовтня1992 p., розуміютьдокументованіабопуб­лічнооголошенівідомостіпроподіїтаявища, щовідбуваються усуспільстві, державітанавколишньомуприродномусередо­вищіОсновнимивидамиінформаціїє: статистична, масова, продіяльністьдержавнихорганіввладиімісцевогосамовряду­вання, правова, проособу, довідково-енциклопедичногохарак­теру, соціологічна, аосновнимивидамидіяльностізнеює: по-перше, їїодержання—ценабуття, придбання, накопичення інформації; по-друге, їївикористання—цезадоволеннявлас­нихінформаційнихпотреб; по-третє, їїпоширення—    продолжение
--PAGE_BREAK--це-поши­рення, обнародування, оголошуванняінформаціїі, по-четвер­те, зберігання—цезабезпеченняналежногостануінформації таїїматеріальнихносіїв.
Принагіднохотілосябзазначити, що, враховуючинадзви­чайнуважливістьінформаціївжиттєдіяльностісуспільства, за­конодавствопередбачаєпевнийрежимдоступудонеї. Підос­таннімрозуміютьвстановленийправовиминормамипорядок одержання, використання, поширенняізберіганняінформації. Згіднозцимпорядкомінформаціяподіляєтьсянавідкритуіз обмеженимдоступом.
. Доступдовідкритоїінформаціїзабезпечуєтьсяшляхом: сис­тематичноїпублікаціїїївофіційнихдрукованихвиданнях; по­ширенняїїзасобамимасовоїкомунікації; безпосередньогоїї наданнядержавнимиорганамитаюридичнимиособами. У будь-якомуразіобмеженняправанаодержаннявідкритої інформаціїзабороняєтьсязаконом.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Інформаціязобмеженимдоступомзасвоїмправовимрежи­момподіляєтьсянаконфіденційнуітаємну. Конфіденційна— це такаінформація, щознаходитьсяуволодінні, користуванні аборозпорядженніокремихфізичнихабоюридичнихосібіпо­ширюєтьсязаїхбажаннямвідповіднодопередбаченихними .умов.
-185 -
/>/>/>/>/>/>/>Дотаємноїналежитьінформація, щоміститьвідомості, які становлятьдержавнутаіншу, передбаченузаконом, таємни­цю, розголошенняякоїзавдаєшкодиособі, суспільствуідер­жаві. Саметомувч. Зст. 34 КонституціїУкраїнипередбачено, щоздійсненняправанасвободудумкиіслова, навільневира­женнясвоїхпоглядівіпереконаньможебутиобмеженезако­номвінтересахнаціональноїбезпеки, територіальноїцілісності абогромадянськогопорядкузметоюзапобіганнязаворушен­нямчизлочинам, дляохорониздоров'янаселення, длязахисту репутаціїабоправіншихлюдей, длязапобіганнярозголошен­нюінформації, одержаноїконфіденційно, абодляпідтримання авторитетуінеупередженостіправосуддя.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Положенняст. 35 КонституціїУкраїнивідповідаютьзмістові ст. 18 Міжнародногопактупрогромадянськііполітичніправа таст. 9 Європейськоїконвенціїпрозахистправіосновнихсво­бодлюдини.
Коженмаєправонасвободусвітоглядутавіросповідання. Цеправогарантуєтьсядержавоювсімособам, якіперебувають натериторіїУкраїни, івбираєусебеякправосповідувати будь-якурелігіюабонесповідуватиніякої, такібезперешкод­новідправлятиодноособовочиколективнорелігійнікультиі ритуальніобряди, вестирелігійнудіяльність. Виходячизцього, можнастверджувати, щодозмістуцієїстаттізакладеноіга­рантіюмати, прийматиізмінюватирелігіюабопереконання навласнийвибір, правовіруючихвідкритопоширюватисвої релігійніпереконаннятаправотих, хтонесповідуєніякоїре­лігії, напоширенняатеїстичнихпереконань. Такаредакціяцієї статтіспрямовананаконсолідаціюУкраїнськогонароду, на усуненняміжконфесійнихсуперечокіподілусуспільстванаві­руючихтаатеїстів, нанаданнякожному, незважаючинайого ставленнядорелігії, рівнихправтаможливостей, наприщеп­леннясуспільствувіротерпимості, азагаломназабезпечення взаєморозуміння, спокоютазлагодисередусьогонаселення.    продолжение
--PAGE_BREAK--
ДіяцієїстаттіКонституціїдеталізуєтьсяЗакономУкраїни «Просвободусовістітарелігійніорганізації»від23 квітня 1991 p., депідкреслюєтьсярівноправністьгромадяннезалежно відїхставленнядорелігії, йдетьсяпропоняттярелігійнихор­ганізацій, їхмайновийстан, права, трудовудіяльністьурелі-
-186-
гійнихорганізаціях, співвідношеннядержавнихорганівірелі­гійнихорганізацій. Так, дорелігійнихорганізаційцейЗакон віднісрелігійнігромади, управлінняіцентри, монастирі, релі-•гійнібратства, місіонерськітовариства(місії), духовнінав­чальнізаклади, атакожоб'єднання, щоскладаютьсязвище­названихрелігійнихорганізацій. Наприклад, релігійнагромада— це релігійнаорганізаціявіруючиходногойтогосамогокульту, віросповідання, напрямку, течіїаботолку, якідобровільно об'єдналисязметоюзадоволеннярелігійнихпотреб. Держава визнаєправорелігійноїгромадинаїїпідлеглістьуканонічних іорганізаційнихпитанняхбудь-якимчиннимвУкраїнітазаїї межамирелігійнимцентрам(управлінням) івільнузмінуцієї підлеглості. Релігійніорганізації, керівніцентриякихзнахо­дятьсязамежамиУкраїни, можутькеруватисяусвоїйдіяль­ностінастановамицихцентрів, якщоприцьомунепорушуєть­сячиннезаконодавство. Релігійніуправлінняіцентримають правозасновуватимонастирі, релігійнібратства, місіонерські товариства(місії), атакожстворюватидуховнінавчальніза­кладидляпідготовкисвященнослужителівіслужителівінших необхіднихїмрелігійнихспеціальностей, якідіютьнапідставі своїхстатутів(положень).    продолжение
--PAGE_BREAK--
Релігійнаорганізаціявизнаєтьсяюридичноюособоюзмо­ментуреєстраціїїїстатуту(положення), якийнеповиненсу­перечитичинномузаконодавству.
Упродовжцьогоч. 2 статті, щокоментується, встановлює, щоправонасвободусвітоглядутавіросповіданняможебути обмеженезакономлишевінтересахохоронигромадськогопо­рядку, здоров'яіморальностінаселенняабозахиступравісво­бодіншихлюдей. Ацепрактичноозначає, щобудь-якеобме­женняцьогоправаможливетількищодоконкретнихрелігій­нихорганізаційітількиузаконодавчійформі.
Відповіднодоч. Зст. 35 КонституціїУкраїницеркваірелі­гійніорганізаціївУкраїнівідокремленівіддержави. Держава невтручаєтьсявдіяльністьрелігійнихорганізацій, щоздій­снюєтьсявмежахзакону, нефінансуєдіяльностібудь-якихре­лігійнихорганізацій. Усвоючергуостаннінемаютьправабра­тиучастьудіяльностіполітичнихпартій, надаватиполітичним партіямфінансовоїпідтримки, висуватикандидатівдоорганів    продолжение
--PAGE_BREAK--
-187-
державноївладитощо, хочкожнийокремийсвященнослужи­тельякгромадянинУкраїнимаєрівнезусімаіншимигрома­дянамиправонаучастьуполітичномужитті. Протерелігійні організаціїмаютьправобратиучастьугромадськомужитті, використовуючизасобимасовоїінформації. '••Школа, якізагаломдержавнасистемаосвіти, вУкраїніві­докремленавідцеркви(релігійноїорганізації), маєсвітський характер. Доступдорізнихвидівірівнівосвітинадаєтьсягро­мадянамнезалежновідїхставленнядорелігії. -Громадянимо­жутьздобуватирелігійнуосвітуіндивідуальноаборазомз іншими.    продолжение
--PAGE_BREAK--
'Жоднарелігіянеможебутивизнанадержавоюякобов'яз­кова. Всірелігії, віросповіданнятарелігійніорганізаціїєрів­нимипередзаконом.
Частина4 вказаноїстаттірегламентує, щоніхтонеможебу­тизвільненийвідсвоїхобов"язківпереддержавоюабовідмо­витисьвідвиконаннязаконівзамотивамирелігійнихпереко­нань. Отже, замінавиконанняодногообов'язкуіншимзмоти­віврелігійнихпереконаньдопускаєтьсялишеувипадках, пе­редбаченихузаконодавстві. Виходячизвстановленого державоюзагальноговійськовогообов'язкутагарантованої свободисвітоглядуівіросповідання, передбаченоправовіпідс­тавиальтернативноїслужби, щовизначаєтьсяякдержавна службапозазбройнимисиламичивійськовимиформуваннями.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Головнаособливістьполітичнихправісвободполягаєвто­му, щоїхносіямиєтількигромадяниУкраїни. Разомзтим слідпідкреслити,' щополітичніправайсвободимаютьсамо­стійнезначення, свідченнямчогоєіснуванняідіяМіжнарод­ногопактупрогромадянськітаполітичніправа. Навітьназва цьогодокументусвідчитьпротіснийвзаємозв'язокіпевнуспо­рідненістьцихправ. Вонивідрізняютьсялишезадеякими особливостямиїхзмісту, щодозволяєззагальноїгрупиполі­тичнихправісвободвиділитиокреміправа, щопритаманні тількигромадянамУкраїни(громадянськіправа).    продолжение
--PAGE_BREAK--
Отже, громадянськіправависвітлюютьправовийзв'язок особизУкраїнськоюдержавою, щохарактеризуєтьсяповно­тоювзаємнихправ, обов'язківтавідповідальності, аполітичні
-188-
Г
праваісвободи—цевидіміраможливоїповедінкиусферіпо­літики.
Хотілосябтакожзазначити, щозначноюміроюполітичні праваісвободиможутьбутиреалізованимилишезавдяки участігромадянудіяльностівідповіднихоб'єднань, політичних партій, профспілковихорганізацій, державнихструктур. До політичнихправісвободналежать: правонаоб'єднанняупо­літичніпартіїтагромадськіорганізації(ст. 36 КонституціїУк­раїни); правобратиучастьвуправліннідержавнимисправа­ми, увсеукраїнськомутамісцевихреферендумах, вільнооби­ратиібутиобраномудоорганівдержавноївладитаорганів місцевогосамоврядування(ст. 38); правонамирнізбори, мі­тинги, походитадемонстрації(ст. 39); правонаправлятиінди­відуальнічиколективніписьмовізверненняабоособистозвер­татисядоорганівдержавноївлади, органівмісцевогосамовря­дуваннятапосадовихіслужбовихосібцихорганів(ст. 40).    продолжение
--PAGE_BREAK--
Правонаоб'єднаннявполітичніпартіїтагромадськіоргані­зації, передбаченест. 36 КонституціїУкраїни, даєзмогугрома­дянамбратиактивнуучастьуполітичномужиттісуспільства. ПрицьомувідповіднодоЗаконуУкраїни«Прооб'єднаннягро­мадян»від16 червня1992 р. політичноюпартієюслідвважати такеоб'єднаннягромадян—прихильниківпевноїзагальнона­ціональноїпрограмисуспільногорозвитку, якімаютьголовною метоюучастьувиробленнідержавноїполітики, формуванні органіввлади, місцевоготарегіональногосамоврядування. Агромадськаорганізація—цеоб'єднаннягромадяндлязадо­воленнятазахистусвоїхзаконнихсоціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурнихтаіншихспільних    продолжение
--PAGE_BREAK--
інтересів.
Державагарантуєсвободуоб'єднаннявполітичніпартіїта громадськіорганізаціїзавиняткомобмежень, встановленихза­кономвінтересахнаціональноїбезпекитагромадськогопоряд­ку, охорониздоров'янаселенняабозахиступравісвобод
іншихлюдей.
Відповіднодоч. 2 згаданоїстатті, політичніпартіїмають сприятиформуваннюівиявленнюполітичнихінтересівіполі­тичноїволігромадян. ВонивідповіднодочинноїКонституціїі •законівУкраїни«ПровиборинароднихдепутатівУкраїни»,
-•189 -
/>/>/>/>/>/>«ПровибориПрезидентаУкраїни», «ПровиборидепутатівВер­ховноїРадиАвтономноїРеспублікиКрим», «Провиборидепу­татівмісцевихрадтасільських, селищних, міськихголів», ви­суваютьсвоїхкандидатівнавиборахдоорганівдержавноївла­диімісцевогосамоврядування. РазомзтимКонституціявста­новлюєпевніобмеженнящодочленствауполітичнихпартіях. По-перше, вонавизначає, щочленамиполітичнихпартіймо­жутьбутитількигромадяниУкраїни, а, по-друге, прямоперед­бачає, щоіснуютьйіншіобмеженнящодотакогочленства, що встановлюютьсянеюбезпосередньотазаконамиУкраїни. Во­нистосуються, наприклад, військовослужбовців, працівників міліції, судутощо.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Враховуючите, щопрофесійніспілкиєнаймасовішоюгро­мадськоюорганізацією, ч. Ззазначеноїстаттізакріплюєправо громадяннаучастьудіяльностіпрофесійнихспілокзметою захистусвоїхтрудовихісоціально-економічнихправтаінтере­сів. Професійніспілкиоб'єднуютьгромадянзаспільністюїх інтересівзахарактером'їхпрофесійноїдіяльностітаутво­рюютьсябезпопередньогодозволунаосновівільноговибору їхніхчленів. Незалежновідїхналежностівсіпрофесійніспіл­кимаютьрівніправа, Обмеженнящодочленствауних, так само, яківполітичнихпартіях, встановлюєтьсявиключно КонституцієюізаконамиУкраїни.    продолжение
--PAGE_BREAK--
КонституціяУкраїнипередбачаєуч, 4 ст. 36, щоніхтоне можебутипримушенийдовступувбудь-якеоб'єднаннягро­мадянчиобмеженийуправахзаналежністьчинеиалежність дополітичнихпартійабогромадськихорганізацій, атакожу ч. 5 цієїстаттіпроголошуєпринципрівностіоб'єднаньгрома­дянпередзакономутомурозумінні, щодержавастворюєрівні можливостідлядіяльностіоб'єднаньгромадян.
Стаття37 КонституціїУкраїниєлогічнимпродовженням попередньоїстатті, оскількирегламентуєзаборонущодоутво­ренняідіяльностіполітичнихпартійтагромадськихорганіза­цій, програмніціліабодіїякихспрямованіналіквідаціюнеза­лежностіУкраїни, змінуконституційноголадунасильницьким шляхом, порушеннясуверенітетуітериторіальноїцілісності держави, підривїїбезпеки, незаконнезахопленнядержавної влади, пропагандувійни, насильства, нарозпалюванняміжет-    продолжение
--PAGE_BREAK--
-190-
нічної, расової, релігійноїворожнечі, посяганнянаправаісво­боді; людини, здоров'янаселення.
Прицьомуслід-звернутиувагунате, щозабороняєтьсяут­вореннятадіяльністьтакихоб'єднаньгромадян, підставами длячогоможутьбутиіпрограмніцілі, ібезпосереднідії. Тоб­то, якщовпрограмнихдокументахгромадськихоб'єднань, по­данихдореєстрації, передбачатимутьсяпрограмніцілі, щосу­перечатьвимогамцієїстаттіКонституціїУкраїниабоіншій статті(статтям) законівУкраїни, Міністерствоюстиціїзо­бов'язановідмовитиїмуреєстрації. Якщожбудутьвиявлені аналогічнідії, тозаборонатакоїдіяльностіоб'єднаньгромадян здійснюєтьсявсудовомупорядку, відповіднодоч. 4 ст. 37 КонституціїУкраїни.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Відповіднодоположення, щозафіксованеуч. 2 цієїстатті, політичніпартіїтагромадськіорганізаціїнеможутьматибудь-якихвоєнізованихформувань. Ацеозначаєпроголошення конституційноївимогипроте, щополітичнувладунеобхідно здобуватилишечерезвільнідемократичнівибори.
Водночас, відповіднодоч. Зст. 37 недопускаєтьсястворен­няідіяльністьорганізаційнихструктурбудь-якихполітичних партійворганахвиконавчоїтасудовоївладиівиконавчихор­ганахмісцевогосамоврядування, військовихформуваннях ЗбройнихСил, органахСБУ, прокуратури, ОВСтощо, атакож надержавнихпідприємствах, унавчальнихзакладахтаінших державнихустановахіорганізаціях.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Правобратиучастьвуправліннідержавнимисправами, у всеукраїнськомутамісцевихреферендумах, вільнообиратиі бутиобранимидоорганівдержавноївладитаорганівмісцевого самоврядування, праводоступудодержавноїслужби, атакож дослужбиворганахмісцевогосамоврядування, визначеніу частинах1 і2 ст. 38 КонституціїУкраїни, єоднимизголовних політичнихправгромадянина. Конкретнішецеозначаєправо научастьувирішеннідержавнихсправшляхомучастівуправ­лінськомупротесіврізнихякостях: виборця, щообираєпред­ставницькіорганидержавноївладиймісцевогосамоврядуван­ня; кандидата, щобалотуєтьсядоних; депутатазазначенихор­ганів; учасникавсеукраїнськоготапевнихмісцевихреферен-    продолжение
--PAGE_BREAK--
-191-
/>/>/>/>/>/>/>/>думів; державного, службовця; службовцяорганівмісцевогоса­моврядування.
Сліднаголосити, щоположенняцієїстаттіКонституціїУк­раїниконкретизуютьрядіншихїїстатей, зокремастаттю5, якавстановлює, щоєдинимджереломвладивУкраїнієнарод, якийздійснюєвладуякбезпосередньо, такічерезорганидер­жавноївладийорганимісцевогосамоврядування. Дотогож цеправоконкретизуєтьсяурізнихзаконах, щовжечастково згадувались, асаме—провиборидопредставницькихорганів державноївладитаорганівмісцевогосамоврядування, про всеукраїнськийтамісцевіреферендуми, продержавнуслужбу тощо.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Хотілосябтакожзвернутиувагу, щопіддержавноюслуж­бою, проякуйдетьсяуч. 2 ст. 38 КонституціїУкраїни, відпо­віднодоЗаконуУкраїни«Про,державнуслужбу»від16 грудня 1993 р. хлідрозумітивидтрудовоїдіяльності, щополягаєв практичномуздійсненнідержавнихфункційпрацівниками державногоапарату, якіобіймаютьзавиборами, призначен­нямабоконкурсомпосадивдержавнихустановахіодержують винагородузасвоюпрацю1. Правонадержавнуслужбумають громадяниУкраїнинезалежновідпоходження, соціальногой майновогостану, расовоїйнаціональноїналежності, статі, по­літичнихпоглядів, релігійнихпереконань, місцяпроживання, якіздобуливідповіднуосвітуіпрофесійнупідготовкутапро­йшлиувстановленомупорядкувідбірзаконкурсомабоза іншоюпроцедурою, передбаченоюКабінетомМіністрівУкраїни.    продолжение
--PAGE_BREAK--
ЗаконУкраїни«Промісцевесамоврядування», виходячиз настановКонституціїУкраїнитаЄвропейськоїхартіїпроміс­цевесамоврядування, регулюєпитаннящодоприйняттягрома­дяндослужбиворганахмісцевогосамоврядування,
Правозбиратисямирно, беззброїіпроводитизбори, мітин­гиГпоходитадемонстраціїпередбаченоч. Іст. 39 Конституції України. Вонодаєгромадянамможливістьвільнообговорюва­тирізніактуальніпитанияполітичного, економічного, соціаль­ного, культурного, державноготаіншогосуспільногорозвитку,
1/>ЗаконУкраїни.«Продержавнуслужбу»від16 грудня1993 р. // ВідомостіВерховноїРади. — 1993. — №52. — Ст. 490.
-192-
атакожпевноюміроюпротидіятибудь-якимантидемократич­нимпроявам, порушеннямправлюдинитощо. Цеправоєза­гальновизнаним, зокремавонопередбаченеуст. 11 Європей­ськоїконвенціїпрозахистправіосновнихсвободлюдини.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Звертаєнасебеувагурегламентаціяконституційногопоряд­куйогоздійснення. Збори, мітинги, походийдемонстраціїпо­виннібутимирними, іхучасникинематизброї, пропроведен­нятакихзаходівповиннібутизавчасносповіщеніорганивико­навчоївладичиорганимісцевогосамоврядування.
КонституціяУкраїниувказанійстаттівстановлюєпевніоб­меженнящодореалізаціїцьогоправа. Насампередслідзазна­чити, щовонопоширюєтьсятількинагромадянУкраїни. Крім того, йогореалізаціяможеобмежуватисьсудомвідповіднодо законуілишевінтересахнаціональноїбезпекитагромадсько­гопорядку—зметоюзапобіганнязаворушеннямчизлочинам;, дляохорониздоров'янаселенняабо•захиступравісвобод іншихлюдей. Тобтоповноціннарегламентаціяцьогоправави­магаєїїконкретизаціїуспеціальномузаконі.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Правонаправлятиіндивідуальнічиколективніписьмові зверненняабоособистозвертатисядоорганівдержавноївлади, органівмісцевогосамоврядуваннятапосадовихіслужбових осібцихорганів, передбаченест. 40 КонституціїУкраїни. Його сутьполягаєвгарантованійдержавоюможливостікожнійосо­біособистоібезпосередньозвертатися, атакожнаправляти індивідуальнічиколективніписьмовізверненнядодержавних органів, органів. місцевогосамоврядуваннятапосадовихі службовихосібцихорганів, з[пропозиціямипрополіпшення'їх роботи, зауваженнями, зверненнями, критикою"їхроботи.
Цеправопоширюєтьсянавсіхосіб(іноземнихгромадян, осіббезгромадянства)" інеобмежуєтьсяніякимиумовами, процедурами, обов'язками. Більшетого, переліченіуційстатті органи, посадовітаслужбовіособи' зобов'язанірозглянути зверненняідатиобгрунтованувідповідьувстановленийЗако­номУкраїни«Прозверненнягромадян»від2 жовтня1996 р. строк1.
З/>аконУкраїни«Прозверненнягромадян»від2 жовтня1996 р. // ВідомостіВерховноїРади. — 1996. — №47. — Ст. 256.
    продолжение
--PAGE_BREAK---193-
/>/>/>/>/>/>/>/>/>Економічніправаісвободи—цеможливостілюдиниігро­мадянинаусферівиробництва, розподілу, обмінуівикорис­танняматеріальнихблаг. Вонимаютьнадзвичайнезначенняв життілюдини. Аджесамевониповиннігарантуватиекономіч­нусвободулюдини, їїрозвитокяквільної, забезпеченоїусвоїх життєвихпотребахособистості. Водночассамездійсненняцих правдаєзмогухарактеризуватидержавуяксоціальну, тобто таку, яказабезпечуєдостатньовисокийрівеньжиттядлясвоїх громадян. ДосистемиекономічнихправКонституціяУкраїни відносить: правокожноговолодіти, користуватися, розпоря­джатисясвоєювласністю, результатамисвоєїінтелектуальної, творчоїдіяльності(ст. 41);правонапідприємницькудіяль­ність(ст. 42); правонапрацю(ст. 43); правонастрайкдля захистусвоїхекономічнихісоціальнихінтересів(ст. 44); пра­вонавідпочинок(ст. 45).    продолжение
--PAGE_BREAK--
Правокожноговолодіти, користуватисяйрозпоряджатися своєювласністю, результатамисвоєїінтелектуальної, творчої діяльностіповиннорозумітисятак, щокожналюдинамаєпра­вощодосвоїхматеріальнихтадуховнихцінностей, по-перше, фактичноїхутримувати, по-друге, використовуватиїхкорисні властивості, по-третє, вирішуватиїхюридичнудолю. Слід звернутиувагунатермін«своїх», вінвказує, щойдеться, на­самперед, проприватнувласність. Останняєосновоюгрома­дянськогосуспільства, розвиткуринковихвідносин.
Приватнавласністьнабуваєтьсяупорядку, передбаченому Цивільнимкодексом, ЗаконамиУкраїни«Провласність»від 7 лютого1991 року, «ПропідприємствавУкраїні»від27 бе­резня1991 р., «Пропідприємництво»від7 лютого1991 р. та іншими, нащовказуєч. 2 цієїстатті.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Длязадоволеннясвоїхпотребгромадяниможутькористува­тисяоб'єктамиправадержавноїтакомунальноївласностівід­повіднодозакону, наприклад, закладаминародноїосвіти, охо­рониздоров'я, шляхами, мостамитощо.
КонституціяУкраїниуч. 4 ст. 41 проголосилаправопри­ватноївласностінепорушним, атомувстановилаправило, від­повіднодоякогоніхтонеможебутипротиправнопозбавлений прававласності. Азвідсивипливаєположенняпроте, щопри­мусовевідчуженняоб'єктівправаприватноївласностіможе
-194-
бутизастосованояквинятокзмотивівсуспільноїнеобхідності,    продолжение
--PAGE_BREAK--
напідставітавпорядку, встановленихзаконом, тазаумови попередньогоіповноговідшкодуванняїхвартості. Примусове відшкодуваннятакихоб'єктівзнаступнимповнимвідшкоду­ваннямїхвартостідопускаєтьсялишевумовахвоєнногочи надзвичайногостану. Доречі, таківипадкипередбачені, зокре­маЦивільнимкодексомУкраїни, ЗакономУкраїни«Провлас­ність», апорядок—ЦПКУкраїни.
Упевнихвипадкахдовласникаможебутизастосованокон­фіскаціюмайна, однаклишезарішеннямсуду, увипадках, обсязітапорядку, встановленихзаконом.
Власникщодосвогомайнамаєправовчинитибудь-якідії, завиняткомтих, щозабороненіКонституцієютазаконамиУк­раїни. Ціположенняпоширюютьсяйнаінтелектуальнувлас­ність.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Правонапідприємницькудіяльністьпередбаченест. 42 КонституціїУкраїни. Прицьомупідпідприємництвомрозу­міютьсамостійну, ініціативну, систематичну, навласнийри­зик, незабороненузакономдіяльністьзвиробництвапродук­ції, виконанняробіт, наданняпослугтазаняттяторгівлеюз метоюодержанняприбутку.
Підприємницькоюдіяльністюможутьзайматисягромадяни України, громадяниіншихдержав, особибезгромадянства, однаквонаобмежуєтьсязакономщододепутатів, посадовихі службовихосіборганівдержавноївладитаорганівмісцевого самоврядування. Дотогож, відповіднодоЗаконуУкраїни «Пропідприємництво», забороняєтьсязайняттяпідприємниць­коюдіяльністювійськовослужбовців, службовихосіборганів прокуратури, суду, державноїбезпекитощо.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Державарегулюєпорядокздійсненняпідприємницької діяльності, дляцього: забезпечуєзахистконкуренції; недопу­скаєзловживаннямонопольнимстановищем; неправомірнеоб­меженняконкуренціїтанедобросовіснуконкуренцію. Зцією метоюприйнятіЗакониУкраїни«Прообмеженнямонополізму танедопущеннянедобросовісноїконкуренціївпідприємниць­кійдіяльності»та«ПроАнтимонопольнийкомітетУкраїни». Водночасдержавапіклуєтьсянетількипровиробників, ай
7*-195 -
/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>проспоживачів, нащоспрямованач, 4 згаданоїстатті, ата­кожЗаконУкраїни«Прозахистправспоживачів».
КонституцієюУкраїниуст. 43 проголошеноправонапрацю відповіднодост. 23 Загальноїдеклараціїправлюдини. Повно­важенням, щозньоговипливає, єможливістьзароблятисобі нажиттяпрацею, якулюдинавільнообираєабонаякувільно погоджується. Прицьомудержаварегулюєвідносиниусфері здійсненняпрацішляхомтого, що: створюєумовидляповною здійсненнягромадянамиправанапрацю; гарантуєрівнімож­ливостіувиборіпрофесіїтародутрудовоїдіяльності; реалізує програмипрофесійно-технічногонавчання, підготовкиіпере­підготовкикадріввідповіднодосуспільнихпотреб.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Людинаможезайматися, будь-якимвидомтрудовоїдіяль­ності, аможейнебративнійучасті, оскількиКонституціяза­бороняєвикористанняпримусовоїпраці. Природно, затаких умовлюдинавільназалишитироботувтійчиіншійорганіза­ції, перейтинаіншуроботу, займатисяіндивідуальноютрудо­воюдіяльністю, підприємництвом, будь-якоюнезабороненою закономдіяльністю.
Заборонапримусовоїпрацінепоширюєтьсянаумовивійсь­ковоїабоальтернативної(невійськової) служби, працю, що пов'язаназвиконаннямсудовоговирокучиіншогорішення абонеобхідназанадзвичайнихумов.
Коженвласникзасобіввиробництва, щоорганізуєпрацю трудовогоколективуабоокремихтрудівників, зобов'язанийза­безпечитибезпечнійздоровіумовипраці, їїоплатуненижчу завизначенуЗакономУкраїни«Прооплатупраці».    продолжение
--PAGE_BREAK--
ОсобливуувагуКонституціяприділяєумовампраціжінокі неповнолітніх, піклуючисьпро'їхнєздоров'я. Основнийзакон ічиннезаконодавствогарантуютьгромадянамзахиствіднеза­конногозвільнення, вимагаютьсвоєчасноїсплативинагороди запрацю.
Правонастрайк, відповіднодост. 8 Міжнародногопакту проекономічні, соціальніікультурніправатаст. 44 Консти­туціїУкраїни, належитьтількитим, хтопрацюєдлязахисту своїхекономічнихісоціальнихінтересів, щоневиконуються роботодавцем, утомучислійдержавою. Страйкєкрайнімза­собомвирішенняколективноготрудовогоспору, атомузапев-    продолжение
--PAGE_BREAK--
— 196 -
нихумовіувизначенихзаконодавствомгалузяхнародного господарствавінзабороняється. ДотогожКонституціяУкраї­нивимагаєприйог'опроведенніврахуваннянеобхідностізабез­печеннянаціональноїбезпеки, охорониздоров'я, правісвобод іншихлюдей,
Братичинебратиучастіустрайкувирішуєкоженпраців­никдобровільновідповіднодоЗаконуУкраїни«Пропорядок розглядуколективнихтрудовихспорів(конфліктів)». Страйк можебутивизнанийнезаконнимнапідставірішеннясуду, що зобов'язуєтрудовіколективийогоприпинити.
.Правонавідпочинокпроголошеност. 45 КонституціїУкраї­ни, ст. 24 Загальноїдеклараціїправлюдини, ст. 7 Міжнарод­ногопактупроекономічні, соціальніікультурніправа-. Воно деталізуєтьсяКодексомзаконівпропрацюУкраїни. Загалом підвідпочинкомрозуміютьчас, вільнийвідвиконаннятрудо­вихобов'язків, щовикористовуєтьсяпрацівникомнавласний розсуд. Цеправозабезпечується; наданнямднівщотижневого відпочинкутаоплачуваноїщорічноївідпустки; встановленням скороченогоробочогоднящодоокремихпрофесійівироб­ництв; скороченоїтривалостіроботиунічнийчас. Дотогож, намагаючисьврегулюватинайважливішіаспектиправавідпо­чинкуназаконодавчомурівні. Конституціявстановила, що максимальнатривалістьробочогочасу, мінімальнатривалість відпочинкутаоплачуваноїщорічноївідпустки, вихіянітасвят­ковідні, атакожінші, маютьсянаувазінайважливіші, умовк здійсненняцьогоправавизначаютьсязаконом.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Соціальніправаісвободи—цеможливостілюдиниігрома­дянинаіззабезпеченняналежнихсоціальнихумовжиття, Цим іпояснюєтьсяїхзначення. Досистемисоціальнихправісво­бодКонституціяУкраїнивідносить: правонасоціальнийза­хист{ст. 46); правонажитло(ст. 47); правонадостатній життєвийрівеньдлясебеісвоєїсім'ї(ст. 48); правонаохо­ронуздоров'я, медичнудопомогутамедичнестрахування (ст. 49); правонабезпечнедляжиттяіздоров'ядовкіллята навідшкодуваннязавданоїпорушеннямцьогоправашкоди (ст, 50); свободушлюбутарівностіправіобов'язківушлюбі тасім'ї(ст. 51);праворівностідітейусвоїхправах(ст. 52).    продолжение
--PAGE_BREAK--
-197-
/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>Правогромадяннасоціальнийзахист, щопередбачене ст. 46 КонституціїУкраїни, включає: 1) правоназабезпечен­няїхуразіповної, часткової(інвалідність) аботимчасової втратипрацездатності; 2) правоназабезпеченняїхуразівтра­тигодувальника: 3) правоназабезпеченняїхуразібезробіття знезалежнихвіднихобставин; 4) правоназабезпеченняїху старості; 5) правоназабезпеченняїхвіншихвипадках, перед­баченихзаконом.
Йдеться, насамперед, проЗаконУкраїни«Пропенсійнеза­безпечення», якийвстановлює: пенсіїзавіком, поінвалідності, узв'язкузвтратоюгодувальника, завислугуроків, атакож соціальніпенсії, щопризначаютьсяівиплачуютьсянепрацез­датнимгромадянамзавідсутностіунихправанатрудовупен­сію. СлідзгадатитакожіЗаконУкраїни«Прозайнятістьнасе­лення», якийвизначаєосновизахистунаселеннявідбезро­біття.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Правонасоціальнийзахистгарантується: загальнообов'яз­ковимдержавнимсоціальнимстрахуваннямзарахунокстра­ховихвнесківгромадян, підприємств, установіорганізацій, а такожбюджетнихтаіншихджерелсоціальногозабезпечення; створенняммережідержавних, комунальних, приватнихза­кладівдлядоглядузанепрацездатними. Щодоцьогодоцільно згадатиосновніположенняКонцепціїсоціальногозабезпечен­нянаселенняУкраїни, якасхваленапостановоюВерховноїРа­диУкраїнивід21 грудня1993 р. ізатверджуєтаківидисо­ціальногострахування: страхуваннянавипадокбезробіття; медичнестрахування; страхуваннявіднещаснихвипадківна виробництві; пенсійнестрахування. Крімцього, Концепціяпе­редбачаєвиплатусоціальноїдопомогинепрацездатним.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Конституціявстановлюєтакож, щопенсії, іншівидисо­ціальнихвиплаттадопомоги, якщовониєосновнимджерелом існування, маютьзабезпечуватирівеньжиття, ненижчийвід прожитковогомінімуму.
Відповіднодост. 47 КонституціїУкраїникожналюдинамає правонажитло. Цеправореалізуєтьсяшляхомствореннядер­жавоюумов, заякихкожнийгромадянинматимезмогупобу­дуватижитло, придбатийогоувласністьабовзятиворенду. Дляцьогоіснують: державнийжитловийфонд; громадський
— 198-
житловийфонд; фонджитлово-будівельнихкооперативів; індивідуальнийжитловийфонд.
Громадянам, якіпотребуютьсоціальногозахисту(інваліди, ветерани, багатодітні), житлонадаєтьсяздержавногоігро­мадськогожитловогофонду, безоплатноабозадоступнудля нихплатувідповіднодоЖитловогокодексуУкраїни. Житло державногожитловогофондуможебугиприватизованимупо­рядкуінаумовах, передбаченихЗакономУкраїни«Пропри­ватизаціюдержавногожитловогофонду».    продолжение
--PAGE_BREAK--
Житловіправагромадянохороняютьсязаконом. Ніхтоне можебутипримусовопозбавленийжитлаінакшеякнапідста­візаконузарішеннямсуду.
Правокожногонадостатнійжиттєвийрівеньдлясебеісвоєї сім'ї, щовключаєдостатнєхарчування, одяг, житло, регла­ментованест. 48 КонституціїУкраїни. Вонооцінюєтьсянасам­передчерезодержуванузаробітнуплату—фіксованувинаго­роду, якуотримуєпрацівникзавиконанунимроботу, згідноз трудовимдоговором(контрактом). Заробітнаплата, відеалі, і визначаєжиттєвийрівеньособи, томуприділенотакуувагудо їїнарахуванняівиплати.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Так, згіднозЗакономУкраїни«Прооплатупраці»визна­чаєтьсямінімальназаробітнаплатаурозміріненижчомуза вартіснувеличинумежімалозабезпеченостізрозрахункуна працездатнуособу. Разомзтимнепрацездатнимгромадянам (інвалідам, пенсіонерам), сім'ямздітьми, одинокимматерям тощонадаєтьсядержавнадопомогатапільги, щодаєможли­вістьзбільшитиїхжиттєвийрівень. Вдосконаленнясоціально­гозахистутихверствнаселення, якіцьогопотребують,'—одна знайважливішихфункційдемократичної, соціальної, правової держави.
Правонаохоронуздоров'я, медичнудопомогутамедичне страхування, встановленест. 49 КонституціїУкраїни, єпро­довженнямідеталізацієюст. 12 Міжнародногопактупроеко­номічні, соціальніікультурніправа. Прицьомусутністьправа громадяннаохоронуздоров'явизначаєтьсяст. 6 Основзако­нодавстваУкраїнипроохоронуздоров'я, асаме—воноперед­бачаєпевнийжиттєвийрівень, включаючиїжу, одяг, житло; медичнийдогляд, соціальнеобслуговування; безпечнедляжит-    продолжение
--PAGE_BREAK--
-199-
/>/>/>/>/>/>/>/>тяіздоров'янавколишнєприроднесередовище; безпечнійздо­ровіумовипраці, навчання, побутуівідпочинкутощо. Тобто ценадзвичайнооб'ємнеікомплекснепоняття, дляповноцінно­гоздійсненняякогонеобхіднедержавнефінансуваннявідпо­віднихсоціально-економічних, медико-санітарнихіоздоровчо-профілактичнихпрограм, щорозробляютьсяіздійснюються КабінетомМіністрівУкраїни.
Більшетого, державазобов'язуєтьсяохопитигромадянусі­мавидамимедичногообслуговування: профілактичним, ліку­вально-діагностичним:, реабілітаційним, протезно-ортопедич-' ним, зубопротезним, доглядомзахворими, непрацездатними таінвалідами. Прицьомувдержавнихікомунальнихзакладах охорониздоров'ямедичнадопомоганадаєтьсябезоплатно, аїх існуючумережунеможебутискорочено. Державасприяєроз­витковілікувальнихзакладівусіхформвласності.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Комплекснийпідхіддоохорониздоров'язумовлюєтакож обов'язокдержавидбатипророзвитокфізичноїкультуриі спорту, забезпеченнясанітарно-епідеміологічногоблагополуччя.
Правонабезпечнедляглиттяіздоров'ядовкіллятанавід­шкодуваннязавданоїпорушеннямцьогоправашкодипередба­ченеот. 50 КонституціїУкраїни. Останнярозумієпідтаким довкіллямстаннавколишньогоприродногосередовища, за якогозабезпечуєтьсязапобіганняпогіршеннюекологічноїоб­становкиівиникненнюнебезпекидляжиттєдіяльностінасе­лення. ВідповіднодоЗаконуУкраїни«Проохоронунавколиш­ньогоприродногосередовища»існуютьекологічністандартиі норматививизначеннябезпечногодляжиттяіздоров'ядовкіл­ля. Здійсненнязаходівщодоохоронидовкіллязабезпечується: їхфінансуванням; економічнимстимулюваннямтакоїдіяль­ності; проведеннямекологічнихекспертиз; державнимконтро­лем; відповідальністютощо.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Крімтого, Конституціязакріпиланайважливішіекологічні права: правонавідшкодуванняшкоди, заподіяноїпогіршен­нямстанудовкілля; правовільногодоступудоінформаціїпро стандовкілля, проякістьхарчовихпродуктівіпредметівпобу­ту; правонавільнеїїпоширеннятакатегоричнузаборонуїїза­секречення.
-200-
Доситьчастопорушенняправанабезпечнедовкілляпризво­дитьдозаподіянняшкодиздоров'ю, майну, навколишньому природномусередовищу. Закріпленняможливостівідшкоду­ваннятакоїшкодиєоднимізважливихмеханізмівзабезпечен­няправанабезпечненавколишнєприроднесередовищеіра­зомзтимвоновиступаєяксамостійнеправогромадян, перед­баченест. 50 КонституціїУкраїнитаст. 9 ЗаконуУкраїни «Проохоронунавколишньогоприродногосередовища».    продолжение
--PAGE_BREAK--
Безперечно, зазначенийЗаконзаймаєцентральнемісцев системіекологічногозаконодавстваУкраїни. Проте, яквідомо, нормиЗаконуспрямованінарегулюваннявідносинусфері взаємодіїсуспільстваіприроди. ОднакКонституціяУкраїни значнорозширилацеколо, визначившиоб'єктомправовідно­синнавколишнєсередовищевцілому. Томупредметомправо­вогорегулюваннястаютьвідносиниорганіввлади, підпри­ємств, установ, організаційтагромадянусферіприродокорис­туваннятаохоронинавколишньогоприродногосередовища. ЦейЗакон(ст. 11) гарантуєзабезпеченняекологічнихправ громадян, зокремапередбачаєкомпенсаціюувстановленому порядкушкоди, заподіяноїздоров'юімайнугромадянвнаслі­докпорушеннязаконодавствапроохоронунавколишнього природногосередовища. Взаконі(ст. 9) зазначено, щокожен громадянинУкраїнимаєправонаподаннядосудупозовівщо­додержавнихорганів, підприємств, установіорганізаційігро­мадянпровідшкодуванняшкоди, заподіяноїїхздоров'юта майнувнаслідокнегативноговпливунанавколишнєприродне середовище. Стаття69 цьогоЗаконуконкретизуєданеполо­женняособливостямизастосуванняцивільноївідповідальності запорушеннязаконодавствапроохоронунавколишньогопри­родногосередовища: такашкодапідлягаєкомпенсації, якпра­вило, вповномуобсязібеззастосуваннянормзниженнярозмі­рустягненнятазалежновідплатизатакізабрудненнятапо­гіршенняякостіприроднихресурсів. Особи, якимзавданота­коїшкоди, маютьправонавідшкодуваннянеодержаних прибутківзачас, необхіднийдлявідновленняздоров'я, якості навколишньогоприродногосередовища, відтворенняприрод­нихресурсівдостану, придатногодлявикористаннязацільо­вимпризначенням. Особи, яківолодіютьджереламипідвище-    продолжение
--PAGE_BREAK--
-201-
/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>ноїекологічноїбезпеки, зобов'язанікомпенсуватизаподіяну шкодугромадянамтаюридичнимособам, якщонедоведуть, щошкодавиниклавнаслідокстихійнихприроднихявищчи навмиснихдійпотерпілих.
Доцільноюєнеобхідністьвідшкодуванняіморальноїшкоди, наявністьякоїуданомуразінезаперечна, хочвонанаданий моментінепередбаченазазначенимЗаконом, протевизна­чаєтьсявзагальнихрисахЦивільнимкодексомУкраїни. Зок­ремаст. 6 ЗаконуУкраїни«ОсновизаконодавстваУкраїнипро охоронуздоров'я»зазначає, щокоженгромадянинУкраїнимає правонаохоронуздоров'я, щопередбачаєбезпечнедляжиття іздоров'янавколишнєприроднесередовище, танавідшкоду­ваннязаподіяноїшкоди.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Отже, правонавідшкодуваннязбитківвідпорушеньправа кожноїлюдининабезпечнедляжиттяіздоров'ядовкілляпо сутієконституційноюгарантієюсудовогозахисту.
СередекологічнихправлюдиниігромадянинавУкраїні важливемісцезаймаєправовільногодоступудоінформації простандовкілля, оскількитакаінформаціянеобхіднадля реалізаціїбільшостііншихекологічнихправ. Вважається, що екологічноюповиннобутивизнаноінформаціюнелишепро стандовкілляіджерелавпливунанього, айпрозаходи, про­грами, спрямованінаохоронудовкілля, результатиїхздійс­нення, відомостіпрозаходиюридичноївідповідальностізапо­рушенняекологічногозаконодавства.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Класифікуючиекологічнуінформацію, слідвраховувати існуванняосновнихшляхівдоступудонеї:
самостійнийзбірінформаціїгромадянаминапідставі
власнихспостережень, аналізів;
опублікуванняабооголошенняінформаціївідповідними
державнимиорганами(особливоувипадкахнадзвичайних
екологічнихситуацій);
наданняінформаціїнавимогуособичигромадськихеко­
логічнихорганізацій.
Питанняпроповноту, оперативність, об'єктивністьісвоє­часністьінформаціїмаютьпринциповезначення. Правонаот­риманнятакоїінформаціїзакріпленоуст. 9 Закону«Проохо­ронунавколишньогоприродногосередовища», законах«Про
-202-
забезпеченнясанітарноготаепідемічногоблагополуччянасе­лення», «ОсновизаконодавстваУкраїнипроохоронуздоров'я», щопередбачаютьправолюдиниігромадянинанадостовірнуі своєчаснуінформаціюпростансвогоздоров'яіздоров'янасе­лення, атакожпронаявнітаможливіфакториризикудля здоров'ятаїхступені, які, звичайно, можутьбутипов'язаніз негативнимвпливомнанавколишнєприроднесередовище.    продолжение
--PAGE_BREAK--
ЗаконУкраїни«Проінформацію»визначаєможливістьви­користаннятакихвидівінформації: статистичної, масової, правової, науково-енциклопедичної, особистої, атакожінфор­маціїдержавнихорганівтаорганівмісцевогосамоврядування.
УЗаконіекологічнуінформаціюневиділеновокремийвид, авключенодоінформаціїдовідково-енциклопедичногохарак­теру(ст. 24). Правовийрежимінформаціїзпитаньекології, зазначенийвст. ЗОцьогоЗакону, встановлюєтьсяВерховною РадоюУкраїнизаподаннямКабінетуМіністрівУкраїни.
Отже, ст. 34 КонституціїУкраїнигарантуєкожномуправо вільнозбирати, використовуватиіпоширюватиінформацію усно, письмовоабовіншийспосібнасвійвибір.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Правонапоширенняінформаціїпростандовкілля, про якістьхарчовихпродуктівіпредметівпобутуєважливоюумо­вою, щоповиннадаватиможливістьгромадянамУкраїниак­тивновтручатисьудіяльністьдержави, іншихюридичнихіфі­зичнихосібзметоюзабезпеченнявідповідностіїїеколого-пра-вовимвимогам. Вонозакріпленоустаттях34 та50 Конститу­ціїУкраїни. Порушенняцьогоправаспричиняєсерйозні негативнінаслідки, зокрема, такі, якнехтуванняпроблемиви­вченнянаслідківекологічнихкатастроф, надовкілля, щоне даєможливостівивчатипричиницихтрагедійтаздійснювати заходищодоїхзапобігання. Нарешті, наслідкомпорушення цьогоправаможнавважатиізначнілюдськіжертвипідчас екологічнихкатастрофтанатериторіях, щозазналиекологіч­ноголиха.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Цеправопрямозалежитьвідекологічногоінформаційного забезпечення, підякимрозуміютьурегульовануекологічним законодавствомдіяльністьспеціальноуповноваженихорганів щодоподання, збору, узагальненнятаобнародуваннявідомос­тейпроекологічну, втомучислірадіаційну, обстановкутастан
-203-
/>/>/>/>/>/>захворюваностінаселення. Доправовихформекологічного інформаційногозабезпеченняналежать:
поточнаінформаціяпростаннавколишньогоприродногосе­
редовища;
узагальненакомплекснаінформаціяпроекологічну, вт. ч.
радіаційну, обстановку;
узагальненакомплекснаінформаціяпростанзахворюванос­
тінаселеннявнаслідокнегативноговпливузабрудненнядов­
кілля;
прогнозипоширеннязабруднення;    продолжение
--PAGE_BREAK--
інформаціяпронаслідкиірезультатиліквідаціїнадзвичай­
нихекологічнихситуацій;
••інформаціяпропритягненнявиннихосібдовідповідальності
таін.
Охоронаекологічнихправлюдини, щодавноперерослаз біологічноївсоціальнупроблему, неможебутивирішенабез екологічноїпропаганди, Екологічнапропаганда—цевпливна світогляд, орієнтацію, поведінкутанастроїнаселеннязметою послабленнядій, спрямованихназавданняшкодинавколиш­ньомуприродномусередовищу, якдовкіллю, депроживаєлю­дина, атакожформуванняприродоохороннихпереконань, знань, навичок, соціальноїактивностілюдейдлядій, спрямо­ванихназабезпеченняіснуваннясприятливогонавколишнього середовища. Екологічнапропагандачастоекономічновигідні­шийтаефективнішийспосібзахиступрироди, ніжінші. Іноді цяпропагандастаєєдинимспособомохорониприроди.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Завданняекологічноїпропаганди: 1) вирішеннялокальних питаньзабезпеченняекологічнихправ(наприклад, завдяки роз'яснювальнійроботісередтуристівуСШАкількістьпожеж улісахзменшиласяна50 відсотків); 2) зметоюширокоїеко­логічноїосвітитавиховання; 3) дляактивізаціїприродоохо­роннихдій; 4) зміниантиприроднихстереотипів, поглядівта уявлень.
Отже, широкомасштабнапропагандистськаробота, якаіс практичним проявомправанапоширенняекологічноїінфор­мації, щоздійснюєтьсячереззасобимасовоїінформації, поряд зудосконаленнямправовогорегулюванняпитань, пов'язанихз реалізацієюлюдиноюігромадянамисвоїхекологічнихправ,
-204-
повиннасприятизростаннюеколого-правовоїсвідомостінасе­лення, активізаціїдіяльностіусферіохоронидовкілля, вирі­шеннюскладнихекологічнихпроблемнашоїдержави.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Однимзекологічнихправєнедопустимістьзбокубудь-кого засекреченняекологічноїінформації. ЗаконУкраїни«Про інформацію»регулюєпитаннятакоїінформаціїтаінформуван­ня. Важливимєте, щоЗаконвизначаєекологічнуінформацію якодинзосновнихвидівінформаційноїдіяльності. Відповідно дост. ІЗакону, інформацієюєдокументованіабопублічно оголошенівідомостіпроподіїтаявища, щовідбуваютьсяусус­пільстві, державітанавколишньомуприродномусередовищі. Будь-якаінформаційнадіяльністьздійснюєтьсявідповіднодо закріпленихЗакономпринципів, доякихвідносяться:
гарантованість^праванаінформацію;
відкритість, допустимістьтасвободаобмінуінформацією;
    продолжение
--PAGE_BREAK--'•об'єктивністьтадостовірність;
повнотаіточність;
взаконністьодержання, використання, поширеннятазбері­ганняінформації.
Окреміпитанняекологічногоінформуваннярегулюються постановоюРадиМіністрівУкраїнськоїРСР«Пропорядокі періодичністьобнародуваннявідомостейпроекологічну, втому числірадіаційну, обстановкутастанзахворюваностінаселен­ня»від28 квітня1990 р. Повнайоб'єктивнаінформаціяза­лежитьвідданихдержавногомоніторингунавколишньогоприрод­ногосередовища, порядокздійсненняякогорегулюєтьсязатвер­дженимпостановоюКабінетуМіністрівУкраїниположенням.
Отже, процедуроюобнародуванняекологічноїінформації можнавважативизначенийзаконодавствомпорядокподання, розгляду, узагальненнятадоведеннядовідомаорганівдержа­виігромадськостівідомостейпровикористанняприроднихре­сурсів, негативноговпливурізнихвидівдіяльностінанавко­лишнєприроднесередовищеіздоров'ялюдейтастанзахворю­ваностінаселення.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Повнотаідостовірністьінформаціївкожномуконкретному випадкумаютьвизначатисьлишеспеціалістами. ЗгіднозЗако­ном«Проінформацію»зарежимомдоступувонаподіляється навідкритутаінформаціюзобмеженимдоступом(наприклад,
-205-
/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>таємну). Стаття6 ЗаконуУкраїни«Продержавнутаємницю» закріплюєположенняпроте, щонеможебутивіднесенадо державноїтаємниціінформаціяпростихійнілиха, катастрофи таіншінадзвичайніподії, щозагрожуютьбезпецігромадян, простаннавколишньогоприродногосередовищатаздоров'я людей. ДотакихвідомостейПостановаКабінетуМіністрівУк­раїни«Пропереліквідомостей, щонестановлятькомерційної таємниці»відноситьінформаціюпрозабрудненнянавколиш­ньогоприродногосередовища. Будь-якіпосиланняпривідмові внаданніекологічноїінформаціїнаїїтаємнийчиіншийподіб­нийхарактерєнеправомірними.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Отже, можнастверджувати, щовнашчасвУкраїні, відпо­віднодоміжнароднихнормвгалузіправлюдини, існуєрозга­луженасистемазаконодавства, якезахищаєекологічніправа людиниігромадянина. Іколимиконстатуємо, щоекологічні правалюдиниігромадянинавУкраїніпорушуються, проблема полягаєнелишеунедосконалостівідповіднихзаконів.
КонституціяУкраїни(ст. 51) передбачаєсвободушлюбута ' рівністьправіобов'язків'ушлюбітасім'ї. Прицьомусвобода шлюбугрунтуєтьсянавільнійзгодічоловікаіжінкищодоук­ладенняшлюбу, арівністьправіобов'язківушлюбітасім'ї означає, що, по-перше, чоловікіжінкамаютьодинаковіза кількістюізмістомправатаобов'язки, і, по-друге, батькипо­винніутримуватисвоїхнеповнолітніхдітейінепрацездатних повнолітніхдітей, якіпотребуютьматеріальноїдопомоги, а повнолітнідітизобов'язаніпіклуватисяпросвоїхнепрацездат­нихбатьків. Конкретніжправатаобов'язки, пов'язанізсі­мейнимивідносинами, визначаютьнормиСімейногокодексу України,    продолжение
--PAGE_BREAK--
Сім'я, дитинство, материнствоібатьківствоперебуваютьпід захистомдержави. СаменацеспрямованийЗаконУкраїни «Продержавнудопомогусім'ямздітліми». Стаття52 Консти­туціїУкраїнизакріплюєправорівностідітейусвоїхправах. Вонагрунтуєтьсянаст. 10 Міжнародногопактупроекономіч­ні, соціальніікультурніправатаКонвенціїпроправадитини, відповіднодоякихдітивизнаютьсярівноправниминезалежно відпоходження(щодо, наприклад, правананавчання, охоро­нуздоров'я, житло), атакожвідтого, народженівониушлю-
-206-
бічипозаним. Підкреслено, щобудь-якенасильствонаддити­ноютаїїексплуатаціяпереслідуютьсязазаконом.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Так, наприклад, ст. 152 ККУкраїнипередбачаєкриміналь­нувідповідальністьзазґвалтуваннянеповнолітньоїабомало­літньої, ст. 155 —застатевізносинизособою, яканедосягла статевоїзрілості, аст. 156 —зарозбещеннянеповнолітніх. Державапіклуєтьсяпродітей-сиріт(утримуєтавиховуєїх), а такожпродітей, позбавленихбатьківськогопіклування, заохо­чуєіпідтримуєблагодійницькудіяльністьщододітей.
Культурніправаісвободилюдинитагромадянина—це можливостідоступулюдинидодуховнихцінностейсвогонаро­дутавсьоголюдства. ВониуКонституціїУкраїнипредставлені правомнаосвіту(ст. 53); гарантуваннямсвободилітератур­ної, художньої, науковоїітехнічноїтворчості, захистомінте­лектуальноївласності, авторських, моральнихіматеріальних інтересівгромадян, щовиникаютьузв'язкузрізнимивидами інтелектуальноїдіяльності(ст. 54).    продолжение
--PAGE_BREAK--
Правонаосвітуєпродовженнямст. 13 Міжнародногопакту проекономічні, соціальніікультурніправа. Воноєоднимзос­новнихтому, щоспрямованеназабезпеченняможливостівсім бутикориснимиіповноціннимиучасникамисуспільногороз­витку. Цеправозабезпечується: розгалуженоюмережеюза­кладівосвіти, заснованихнадержавнійтаіншихформахвлас­ності, їхвідкритимхарактером, принципомрівностіприздо­буттіосвіти, різнимиформаминавчання—очною, вечірньою, заочною, екстернатомтощо.
РазомзтимКонституціяУкраїнипередбачаєобов'язковість загальноїсередньоїосвіти, зметоюзабезпеченняїїпевногорів­ня. Дотогождержавазабезпечуєдоступністьібезоплатність дошкільної, повноїзагальноїсередньої, професійно-технічної, вищоїосвітивдержавнихікомунальнихнавчальнихзакладах; розвитокдошкільної, повноїзагальноїсередньої, позашкільної, професійно-технічної, вищоїіпіслядипломноїосвіти, різних формнавчання; наданнядержавнихстипендійтапільгучням істудентам. Цьомуправугромадянкореспондуєконституцій­нийобов'язокдержавизабезпечуватиможливістьздобутибез­оплатновищуосвітувдержавнихікомунальнихнавчальних закладахнаконкурснійоснові.    продолжение
--PAGE_BREAK--
-207-
/>/>/>/>/>/>/>/>jo умоводержанняосвітипредставникаминаціональних меншин, якімешкаютьвУкраїні, тоКонституціянадаєїм можливістьнавчатисярідноюмовою, атакожвивчатирідну мовувдержавнихікомунальнихнавчальнихзакладахабоче­резнаціональнікультурнітовариства, відповіднодоДекларації правнаціональностейУкраїнивід1 листопада1991 р. Кон­кретнішепитанняосвітирегулюютьсяЗакономУкраїни«Про освіту».
Правонасвободулітературної, художньої, науковоїітехніч­ноїтворчості, захистінтелектуальноївласності, авторських прав, моральнихіматеріальнихінтересів, щовиникаютьу зв'язкузрізнимивидамиінтелектуальноїдіяльності; правона результатисвоєїінтелектуальної, творчоїдіяльності, щоперед­баченест. 54 КонституціїУкраїни, єнеобхідноюумовоюроз­виткукультурисуспільствавїїширокомурозумінні. Воно охоплюєрізноманітнігалузікультури, починаючизмистецтва ілітературитазакінчуючитворчоюдіяльністюусферінаукиі техніки.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Прицьомупорядзнаданнямсвободилітературної, худож­ньої, науковоїітехнічноїтворчостівідбулосяїхгарантуванняі захистінтелектуальноївласності, авторськихправгромадян, їх моральнихіматеріальнихінтересів, щовиникаютьузв'язкуз різнимивидамиінтелектуальноїдіяльності.
Коженгромадянинотримавправонарезультатисвоєїтвор­чоїдіяльності. Цірезультати, завинятками, встановленимиза­коном, ніхтонеможевикористовуватиабопоширюватибез згодивинахідникачиавтора. Щодоінтелектуальноївласності, якадовгийчаснемалаунасчітковизначеногостатусу, тослід зазначити, щониніїївикористаннядоситьдетальнорегулює чиннезаконодавство. Об'єктамиправаінтелектуальноївлас­ностієтворинауки, літературитамистецтва, винаходи, ко­риснімоделі, промисловізразки, раціоналізаторськіпропозиції таіншірезультатиінтелектуальноїпраці.    продолжение
--PAGE_BREAK--
ВідповіднодоЗаконуУкраїни«Проосновидержавноїполі­тикиусферінаукиінауково-технічноїдіяльності», атакож конституційнихположеньст. 54 КонституціїУкраїнидержава зобов'язуєтьсясприятирозвитковінауки, встановленнюнауко­вихзв'язківУкраїнизісвітовимспівтовариством.
-208-
Державапіклуєтьсяпророзвитокнаціонально-культурних потребукраїнців, якіпроживаютьзаїїмежами; сприяєроз­виткутворчихорганізацій, спілокіоб'єднань, надаєдержавну підтримкуученим, винахідникам, раціоналізаторам; забезпечує збереженняісторичнихпам'ятоктаіншихоб'єктів, щостанов­лятькультурнуцінність; вживаєзаходівдляповерненнявУк­раїнукультурнихцінностейнароду, щознаходятьсязаїїме­жами.    продолжение
--PAGE_BREAK--
ЗагаломположенняцієїстаттідеталізуютьсяЗаконамиУк­раїни«Проохоронуправнавинаходиікориснімоделі», «Про авторськеправоісуміжніправа», «Проохоронуправнапро­мисловізразки», «Пронауково-технічнуінформацію», «Про науковуінауково-технічнуекспертизу»таін.
§3. Конституційніобов'язки людиниігромадянинавУкраїні
КонституціяУкраїни, регламентуючиобов'язкилюдиниі громадянина, виходитьзпринципу, згіднозякимкожналюди­намаєобов'язкипередсуспільством, аце, всвоючергу, забез­печуєвільнийівсебічнийрозвитокусіхособистостей, держави ісуспільствауцілому. Прицьомуданийпринципвпрова­джуєтьсяКонституцієюУкраїнибезурахуваннятого, чидійсно забезпечуєтьсядержавоюісуспільствомвільнийівсебічний розвитокособистості. Аджебажаннялюдинизавждипереви­щуютьможливостідержавиісуспільства, навітьякщоостанні єнайрозвинутішими. ТобтоКонституціяУкраїни, регламен­туючиобов'язкилюдиниііромадянина, виходитьзтого, що вониєоб'єктивнимидлярозвиткунашоїдержавиісуспіль­ства, ащодоконкретноїлюдиницеозначає, щоздійснення правісвободможливетількизанаявностівиконанняобов'яз­ківсуб'єктомцьогоправачисвободи, атакожіншимисуб'єк­тами. Цецілкомвідповідаєіснуючимміжнароднимстандар­там, аджест. 29 Загальноїдеклараціїправлюдинивстанов­лює, що«кожналюдинамаєобов'язкипередсуспільством, у якомутількийможливийвільнийіповнийрозвитокїїособи».    продолжение
--PAGE_BREAK--
Отже, однимзпровіднихпринципівбудь-якогоправового статусувйогосучасномурозуміннієєдністьправтаобов'яз-
-209-
/>/>/>/>ків. Цеповністюстосуєтьсяйконституційногостатусулюдини ігромадянинаУкраїни. КонституціяУкраїни, порядзнизкою найважливішихправтасвободлюдиниігромадянина, проякі йшлосявище, встановлюєйконституційніобов'язкиякгрома­дян, такікожного, хтопостійнопроживаєабоперебуваєна територіїУкраїни.
Отже, конституційніобов'язки—цевимоги, щовисувають­сядокожноїлюдиниігромадянина, діятипевним, чіткови­значенимконституційноюнормою, чином(абоутриматисявід вчиненнявідповіднихдій) длязабезпеченняінтересівсуспіль­ства, держкви, іншихлюдейігромадян. Ціобов'язкизакріп­леніустаттях65—68 КонституціїУкраїни.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Стаття65 КонституціїУкраїнивстановлюєконституційний обов'язокгромадянУкраїнизахищатисвоюВітчизну, їїнеза­лежністьтатериторіальнуцілісність, шануватиїїдержавні символи.
Щодоцьогослідзазначити, щозахистВітчизнивідзбройної агресіїєобов'язкомусіхгромадянУкраїни, атакождержавних органів, підприємств, установ, організацій, їхпосадовихосіб. ЩодоостанніхдієЗаконУкраїни«ПрооборонуУкраїни». Під обороноюУкраїнирозуміютькомплексполітичних, економіч­них, екологічних, воєнних, соціальнихіправовихзаходівщодо забезпеченнянезалежності, територіальноїцілісності, захисту інтересівдержавиімирногожиттянароду. МетоюоборониУк­раїниєствореннявсіхнеобхіднихумовдлязапобіганнявоєн­номунападутадлязбройноївідсічіможливійагресіїпротиУк­раїниубудь-якийчасізабудь-якихобставин. Організаціяобо­рониУкраїнивключаєрізноманітнізаходи, алезабудь-яких обставинвонапередбачає— формуваннявоєнноїполітикидер­жавитавоєнноїдоктрини, розвитоквоєнноїнауки; охорону державнихкордонів; підготовкунаселенняітериторіїкраїни дооборонитощо. Однакзахистнезалежностітатериторіальної цілісностіпередбачає, щокожнийгромадянинУкраїнизо­бов'язанийзахищатиівідстоюватиїїсуспільнийлад, підтриму­ватигромадськийпорядок, моральнийтафізичнийстансус­пільстватощо. ТобтоКонституціямаєнаувазівесьаспектза­безпеченнянаціональноїбезпеки, підякоюрозуміютьстале існуванняірозвитокважливихсуспільнихідержавних    продолжение
--PAGE_BREAK--
-210-
інституцій, як, наприклад, державнийустрій, державнавлада тощо.
Окрімтого, Україна, якібудь-якасувереннаідемократична держава, маєсвоїсимволи: герб, прапорігімн. Вонизакріпле­ніКонституцієюУкраїниівимагаютьзахисту, щоєобов'язком громадянУкраїни.
Слідтакожпідкреслити, щовідповіднодообов'язкузахисту Вітчизнивстановлюєтьсяйобов'язокщодозагальноговійсько­вогообов'язкуівійськовоїслужби. Порядокздійсненнязагаль­ноговійськовогообов'язкуівійськовоїслужбивизначається ЗаконамиУкраїни«Прозагальнийвійськовийобов'язоківій­ськовуслужбу», «Проальтернативну(невійськову) службу». Загальнийвійськовийобов'язоквстановлюєтьсязметоюзабез­печеннякомплектуванняЗбройнихСилУкраїни, Службибез­пекиУкраїни, ПрикордоннихвійськУкраїни, Цивільноїоборо­ниУкраїни, УправлінняохоронивищихпосадовихосібУкраї­нитаіншихвійськовихформувань, створенихвідповіднодо законодавстваУкраїни, атакожпідготовкинаселеннядоза­хисту— України. Вінвключає: підготовкугромадяндовійськової служби; припискудопризовнихдільниць; призовнавійськову службутощо. Військоваслужба— особливийвиддержавної служби, щопов'язаназвиконаннямгромадяниномУкраїниза­гальноговійськовогообов'язкуіслужбоюнаконкурсно-контрактнійосновіуЗбройнихСилахУкраїнитаіншихвій­ськах, створенихвідповіднодозаконодавстваУкраїни. Існують таківидивійськовоїслужби: строкова; законтрактомнапоса­дахсолдатівіматросів, сержантівістаршин; жінокзаконтр­актомнапосадахсолдатівіматросів, сержантівістаршин, , прапорщиківімічманівтаофіцерськогоскладу; законтрактом прапорщиківімічманівтощо. Альтернативнаслужбаєдер­жавноюслужбоюпозаЗбройнимиСиламичиіншимивійсько­вимиформуваннями, щозапроваджуєтьсязамістьпроходжен­нявійськовоїслужби. Нанеїмаютьправозанаявностіістин­нихрелігійнихпереконаньгромадяниУкраїни, якіналежать дорелігійнихорганізацій, щодіютьзгідноіззаконодавством, віровченняякихнедопускаєкористуваннязброєютаслужбив збройнихсилах.    продолжение
--PAGE_BREAK--
-211-
/>/>/>/>/>Обов'язокщодозахистуВітчизни, загальноговійськового обов'язкуівійськовоїслужбирегулюєтьсятакожЗаконами України«ПроприкордоннівійськаУкраїни», «Провнутрішні військаМіністерствавнутрішніхсправУкраїни», «ПроЗбройні СилиУкраїни»тощо.
Військоваслужбаєнетількиюридичним, айморальним обов'язкомвійськовозобов'язаних, гарантом'безпекиВітчизни, їїнезалежностітатериторіальноїцілісності, атомузаухилен­нявійськовозобов'язанихвідчерговогопризовунадійснувій­ськовуслужбу, атакожвідвійськовоїслужби, порушення військовихстатутнихправил, іншівійськовізлочинивстанов­ленокримінальнувідповідальність.    продолжение
--PAGE_BREAK--
і7:Стаття66 КонституціїУкраїнивстановлюєобов'язоккож-1 ногочленасуспільстванезаподіюватишкодуприроді, культур­нійспадщині, відшкодовуватизавданінимзбитки. Цейобов'я­зокщодоохорониприродидеталізуєтьсяЗаконамиУкраїни «Проохоронунавколишньогоприродногосередовища», «Про охоронуатмосферногоповітря», «Проприродно-заповідний фондУкраїни», «Протвариннийсвіт», «Прокарантинрослин» ідеякимиіншими. Вониусвоїйсукупностіскладаютьеколо­гічнеправоУкраїни. Останнєможнавизначити, яксистему правовихнорм, якірегулюютьсуспільнівідносинизохорони навколишньогоприродногосередовищаіраціональноговико­ристанняприроднихресурсів(екологічнівідносини). Доїї складувходятьтакіпідгалузі, якземельне, водне, бісове, гір­ничеправо, правопронадратадеякііншігалузіправа, якіре­гулюютьвідносинизохоронийраціональноговикористання певнихвидівприроднихресурсів, тобтоуправовихформахза­хищаютьсяпереважновсі' компоненти, щоскладаютьприрод­несередовище.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Так, статті9—12 ЗаконуУкраїни«Проохоронунавколиш­ньогоприродногосередовища»встановлюютьекологічніправа таобов'язкилюдиниігромадянинавУкраїні. Крімтого, цей Законпередбачаєпринципи, види, режими, ціліприродоко­ристування, формиконтролюзайогоздійсненням. Земельний кодексУкраїнирегулюєвідносиниусферівикористанняіохо­рониземлі, асамевизначаєпевнікатегоріїземельвідповідно доїхцільовогопризначення, називаєформивласностіназем-
-212-
лю, встановлюєпорядокорендиземлі, платизаземлютощо. ЗаконУкраїни«Проприродно-заповіднийфондУкраїни»регу­люєекономічні, соціальні; правовітаекологічнізасадиприрод­но-заповідногофондувУкраїні, Вінрегламентує, щоприрод­но-заповіднийфонд—цеділянкисушііводногопростору, при­роднікомплекситаоб'єкти, якімаютьособливуприродоохо­ронну, наукову, естетичнутаіншуцінність, атомувиділеніз метоюзбереженняприродногосередовища, генофондутварин­ногоірослинногосвіту, підтриманнязагальногоекологічного балансутаекологічноїбезпекиУкраїни. Аналогічнізаходипе­редбаченівищезгаданимиЗаконамищодоохорониатмосфер­ногоповітря, тваринногосвіту, воднихресурсівтощо. Най­більшактуальнимзавданнямнашоїюридичноїнаукищодо цьогоєстворенняєдиногоЕкологічногокодексуУкраїни.    продолжение
--PAGE_BREAK--
ЩодоохороникультурноїспадщинивУкраїніОсновизако­нодавстваУкраїнипрокультуру, ЗаконУкраїнськоїРСР«Про охоронуівикористанняпам'ятокісторіїтакультури»від 13 липня1978 р. таіншінормативно-правовіактивстановлю­ютьобов'язок, відповіднодоякогосуб'єкти, якісвоїмидіяння­мизавдалишкодиприроді, культурнійспадщині, повиннівід­шкодуватизбитки, утомучислійупримусовомупорядку.
Обов'язоккожногочленасуспільствасплачуватиподаткиі зборивпорядкуірозмірах, встановленихзаконом, передбаче­нийст. 67 КонституціїУкраїни. Вінєобов'язкомусіхюридич­нихіфізичнихосіб, якіотримуютьдоходивідпідприємниць­кої, трудової, творчоїтаіншоїдіяльностідлязабезпечення формуваннядержавноготамісцевихбюджетів.    продолжение
--PAGE_BREAK--
. Прицьому, відповіднодбЗаконуУкраїни«Пробюджетну системуУкраїни», підбюджетомрозуміютьпланутворенняй використанняфінансовихресурсівдлязабезпеченняфункцій, щоздійснюютьсяорганамидержавноївладитамісцевогосамо­врядуваннявУкраїні. БюджетнасистемаУкраїнискладається зДержавногобюджетуУкраїни, республіканськогобюджету АвтономноїРеспублікиКримімісцевих(обласних, міських, ра­йонних, районнихумістах, селищнихтасільських) бюджетів.
Доходивищезгаданихбюджетівутворюютьсязарахунок надходженьвідсплатифізичнимитаюридичнимиособамипо­датків, зборівтаіншихобов'язковихплатежів, надходженьз
-213-    продолжение
--PAGE_BREAK--
/>/>/>/>/>/>/>іншихджерел, встановленихзаконодавствомУкраїни. Так формуєтьсяподатковаполітика, основиякоїсформульованів «ОсновнихположенняхподатковоїполітикивУкраїні», за­твердженихпостановоюВерховноїРадиУкраїнивід4 грудня 1996 р. ЦіосновиподатковоїполітикивідтворенівЗаконіУк­раїни«Просистемуоподаткування». Підподаткомрозуміють обов'язковийвнесокдобюджетувідповідногорівняабодер­жавногоцільовогофонду, щоздійснюєтьсяплатникамиподат­ківупорядкуйнаумовах, визначенихзаконом.
Залежновідрізнихкритеріївдиференціаціїрозрізняють: 1) податкизюридичнихосіб(податокнаприбуток, додану вартістьтохуо); податкизфізичнихосіб(податокнапроми­сел); 2) прямітанепрямі; 3) загальнодержавнітамісцеві;    продолжение
--PAGE_BREAK--
загальногопризначеннятаспеціальні(цільові) податки;
разовітасистематичні.
Об'єктамиоподаткуванняєдоходи(прибутки), доданавар­тістьпродукції(робіт, послуг), вартістьпродукції(робіт, по­слуг), утомучислімитнаабоїїнатуральніпоказники, спеціальневикористанняприроднихресурсів, майноюридич­нихіфізичнихосібтаіншіоб'єкти, визначенізаконамиУкраї­нипрооподаткування.
Важливопідкреслити, щост. 67 Конституціїнетількивста­новлюєобов'язковістьсплатиподатків, айконкретнорегулює порядоксплатиподатків. Коженмаєсплачуватиподаткий зборивпорядкуірозмірах, встановленихзаконом. Усігрома­дяниповинніщорічноподаватидоподатковихінспекційза місцемпроживаннядеклараціїпросвіймайновийстантадо­ходизаминулийрікупорядку, встановленомузаконом.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Контрользадотриманнямподатковогозаконодавстваздійс­нюютьдержавніподатковіадміністрації. їхкомпетенція, уто­мучисліщодопритягненнянеплатниківподатківдовідпові­дальності, визначенаЗакономУкраїни«Продержавнуподат­ковуслужбувУкраїні».
Статті68 КонституціїУкраїнивстановлюєобов'язоккожно­гонеухильнододержуватисяКонституціїУкраїнитазаконів України, непосягатинаправаісвободи, честьігідністьінших людей, щоєзапорукоюстабільностівсуспільствітахарактер­ноюознакоюпобудовивнашійкраїніправовоїдержави. При
-214-
цьомуспеціальнопідкреслюється, щонезнаннязаконівне звільняєвідюридичноївідповідальності. Піднеюрозуміють специфічніправовідносиниміждержавоюіправопорушником, щохарактеризуєтьсязасудженнямпротиправногодіянняі суб'єктаправопорушення, накладаннямнаправопорушника обов'язкунестипевніпозбавленняінесприятливінаслідки особистогомайнового, організаційногохарактерузавчинене правопорушення. Головнаметаюридичноївідповідальності— правове вихованнялюдей, покараннявиннихзавчинене, аза­галом—забезпеченнязаконностітаправопорядку, що, без­умовно, неможезалежатилишевідправосвідомостіосіб, від того, знаютьчинезнаютьвоничиннізакони. Атомукожна людинамаєнамагатисянетількидодержуватися, айякнайкра­щезнатизакони, щоодночаснозцимпокладаєобов'язокнадер­жавуїхоприлюднювати, опубліковувати, пропагувати.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Більшетого, мивважаємо, щовумовахформуванняправо­воїдержавиігромадянськогосуспільстваслідбулобзробити спеціальнезастереженнящодододержанняКонституціїУкраї­ниізаконівУкраїнидержавнимиорганамитаїхпосадовими особами. Аджебулобпомилкоювважатинедолікивподатко­вомузаконодавстві, порядкуакціонування, ворганізаціїтрас­товихкомпанійтаінвестування, діяльностібанків, викорис­таннябюджетнихкоштівнезапризначеннямтількипрорахун-камизаконодавчої, виконавчої, судовоїчиконтрольно-нагля­довоївлади. Політичнийікримінальнийзговірнерідко відбуваєтьсяявно, наочахулюдей, зповнимрозуміннямйого небезпекиівласноїбезпорадностіщосьзмінити. Невипадково напитаннядослідницькоїгрупи«ФондЮФІ»«Хто, заВашою думкоювиненукорупції, щоіснуєвУкраїні?»50,3 відсотка опитанихвідповіли: «Вищікерівніоргани».    продолжение
--PAGE_BREAK--
Оцінюючивціломукомплексправ, свободіобов'язківлю­диниігромадянинавУкраїні, переконуємося, щовінвідпові­даєположеннямМіжнародногопактупроекономічні, соціаль­ніікультурніправа, Міжнародногопактупрогромадянськіта політичніправатаФакультативногопротоколудоМіжнарод­ногопактупрогромадянськііполітичніправа, якіратифікова­ніУкраїною. Значноюміроюцейкомплексузгоджуєтьсяіз Європейськоюконвенцієюпрозахистправіосновнихсвобод
-215-
/>/>/>/>людинитаПротоколами№2, 3, 8 і11 доцієїКонвенції, що ратифікованіУкраїною. Всевищезазначенедаєпідстави стверджувати, щовУкраїнінапідставіприйнятоїКонституції повиннавідбутисяперебудовавсієїправовоїсистемитаорієн­тиромтакоїреформиповинністатиправа, свободиіобов'язки людиниігромадянина, процесїхреальногозабезпеченняі здійснення. Державазусімаїївладнимиорганамиповинна статиголовнимгарантомзабезпеченняцихправ, свободі обов'язків, іводночасвонасамамаєреформуватись, утому розумінні, щопобудовуправовоїдержавислідрозпочинатиз забезпеченняцихправ, свободіобов'язків. Аджеостанніє складовоюзагально-соціальногопринципугуманізму. Гуманізм— це принцип, згіднозякимвищоюцінністюєсамоцінністькож­ноїлюдиниусукупностізїїневід'ємнимиправами. Йогоскла­довимиєдоброта, милосердя, співчуття, співпереживання, увагадолюдини, прагненнядопомогтиїйзайнятигіднемісце ужитті, позбавитисявсьогонегативного. Гуманізмєосновою лібералізму—найвпливовіщоїполітико-правовоїконцепціїкін­цянашогостоліття, щодомінуєувсіхдемократичнихкраїнах світу, аотже, стосуєтьсявсіхсфержиттясуспільства, асаме політики, економіки, культури, утомучислійдержавногоапа­ратуУкраїни.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Сутністьбудь-якогоправа полягаєєтому, щовонодіє. (К. Берг)
РОЗДШVI
Конституційно-правовиймеханізм
забезпеченняреалізаціїправісвобод
людніштагромадянина
§1. Поняттятаструктура
конституційно-правовогомеханізму
— забезпеченняреалізаціїправісвобод
людинитагромадянина1
Правовсвоїхнормахзакріплюєрізнімоделіобов'язкової, забороненоїчидозволеноїповедінкиучасниківправовідносин, регулюєтаохороняєсуспільнівідносини, щопіддаютьсяпра­вовомурегулюваннючиоб'єктивнопотребуютьтакогорегулю­вання. Цеполягаєунаданніоднимучасникамсуспільнихвід­носинпевнихсуб'єктивнихправівпокладеннінаінших суб'єктівпевнихобов'язків, щопов'язує'їхвзаємнимиправами іобов'язками, орієнтуєнаправомірнуповедінку.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Джереламиправаєзаконитаіншінормативно-правовіак­ти, їхприйняття— несамоціль. Правованорматількитоді «живе»і«працює», коливоназдійснюється. Здійсненнянорма­тивно-правовихактів—одназважливихпроблем, щостоїть сьогоднівумовахформуванняправової, соціальної, демокра­тичноїУкраїнськоїдержави. Правовінормивидаютьсятільки тоді, колинеобхідноврегулюватиправовівідносинилюдейв тійчиіншійсферіїхжиття, якщоіншимивидаминорматив-
У/>параграфівикористаноматеріалиА. І. Хальоти— викладачака­федриконституційногоправаНАВСУ.
-216-    продолжение
--PAGE_BREAK--
-217-
/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>ногорегулюваннядосягтинайбільшефективногорезультату неможливо. Наявністьправовогорегулюванняпередбачає з'ясуванняйогомеханізму. Отже, механізмправовогорегулю­ваннянасцікавитьзпозиціївстановленнясистемиелементів, задопомогоюякихздійснюєтьсяправоверегулювання. Підме­ханізмомправовогорегулюваннявтеоріїправарозуміютьсу­купністьусіхправовихзасобів, задопомогоюякихздійснюєть­сяправовийвпливнасуспільнівідносини. Правовінормизак­ріплюютькрімзобов'язаньізаборонпевніможливостілюдини тагромадянина, тобтойогосуб'єктивніправа. Реалізаціяправ ісвобод—цеформаїхбуття, щозводитьсядопереведеннясо­ціальнихблаг, щозакріпленінормамиправа, встанїхможли­вогоідійсноговикористанняконкретноюособою(особами) з метоюзадоволеннясвоїхрізноманітнихпотребіінтересів.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Зурахуваннямпредметунашогодослідження, насцікавить немеханізмправовогорегулювання, амеханізмреалізації суб'єктивнихправ. Вонивідрізняютьсяміжсобою. Механізм правовогорегулюванняодержавузагальнійтеоріїдержавита прававсебічнурозробку, навідмінувідмеханізмуреалізації суб'єктивнихправ. Реалізаціяправтасвободособистостієса­мостійноюпроблемою, щонеможебутизведенадоїїхаракте­ристикиякосновноїчастиниправовогорегулювання. Томуі механізмреалізаціїсуб'єктивнихправлюдинитагромадянина незводитьсядомеханізмуправовогорегулювання. Відмінність цихмеханізмівполягаєвїхрізномуфункціональномупризна­ченні. Механізмправовогорегулюванняпризначенийдлянор­мативногорегулюванняівтіленнярізнихформреалізаціїпра­вовихнорм, передусімправозастосування. Механізмжереалі­заціїсуб'єктивнихправ—цеєдністьправовихзасобів, задопо­могоюякихматеріалізуютьсяправатасвободилюдей. Нанаш погляд, він, увузькомурозумінні, включаєтакіелементи, як юридичнозначущадіяльністьсуб'єктів, атакожстадіїреаліза­ціїсуб'єктивногоправа. Всецеобумовлюєсамостійнеіснуван­нямеханізмуреалізаціїсуб'єктнихправлюдинитагромадя­нина.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Отже, таксамо, якреалізаціянормиправанезбігаєтьсяз реалізацієюсуб'єктивнихправ, механізмправовогорегулюван­нянеєтотожниммеханізмуреалізаціїсуб'єктивнихправ.
-218-
Кожниймеханізм—цевисокоорганізованасистема, абудь-якасистемамаєсвоюструктуру. Системахарактеризуєтьсяєд­ністюелементів, щоперебуваютьупевнихзв'язкахівідноси­нахміжсобою, характеризуютьсутністьоб'єктаякцілеівід­носнонезалежнезовніявище. Аструктурурозглядаютьякви­значенийскладкомпонентів(елементів) об'єкта.
Улітературірозрізняютьюридичний, психологічнийісо­ціальниймеханізмиреалізаціїсуб'єктивнихправ. Юридичний механізмхарактеризуютьяксистемуюридичнихнорм, фактів, документівтаосновнихформіспособіворганізаціїїхздійснен­ня. Психологічниймеханізм— цецінності, орієнтації, установ­ки, цілі, інтересиіпотреби, мотивація, вольоваактивністьлю­диниупроцесіздійсненняправіобов'язків. Соціальниймеха­нізмвключаєвсебеполітичні, організаційні, ідеологічніта іншічинники.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Мипропонуємовизначатимеханізмреалізаціїконституцій­нихправ, свободіобов'язківлюдинитагромадянинаяк відносновідокремленусукупністьконституційнихелементів, за допомогоюякихвумовахдодержаннязаконності, зпозиціїгу­манізмуісоціальноїсправедливостікожноюлюдиноюігрома­дяниномУкраїниздійснюютьсяйогоконституційніможливос­ті, знешкоджуютьсятінегативніумови, щоможутьзавдати шкодипрактичномувтіленнюможливогоуповсякденнежиття.
Доелементівмеханізмуреалізаціїконституційнихправ, сво­бодіобов'язківлюдинитагромадянина, уширшомурозумінні, відносяться: а) конституційнінорми, щозакріплюютьсуб'єк­тивніправа; б) саміконституційніправатасвободи, їхзміст, структуратагарантіїздійснення; в) юридичніобов'язки; г) юридичнадіяльність, щоєсутністюреалізаціїконституцій­ногоправа; д) законністьіправосвідомістьлюдинитагрома­дянина, щозабезпечуютьправильнерозуміннянимисвоїхкон­ституційнихправ, свободтаобов'язківікожногоправаокре­мо, шляхівїхреалізації; є) стадіїреалізаціїкожногоконкрет­ногоконституційногоправа.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Конституційнінорми, щозакріплюютьправа, свободита обов'язкилюдиниігромадянина, містятьсявКонституціїУк­раїни. Цінормимаютьвищуюридичнусилу, можутьдіятибез­посередньочидеталізуватисявпоточномузаконодавстві, ними
-219-
/>/>/>/>/>/>/>/>встановлюютьсянетількипевнісоціальніблага, айгарантіїїх здійснення.
Конституційніправаісвободибулорозглянутоупоперед­ньомурозділі. Зазначимощераз, наякігрупивониподіляють­ся: а) фізичні(статті27-35 КонституціїУкраїни); б) політич­ні(статті36-40); в) економічні(статті41—45); г) соціальні (статті46—49); д) екологічні(ст. 50); є) сімейні(статті51 — 52).; с) культурні(статті53-54); ж) особисті(статті55-64). : Конституційніобов'язки, яквидіміранеобхідної(обов'яз­кової) поведінкилюдиниігромадянина, митакожрозглядали. їхможнакласифікуватизарізнимикритеріями. Л. І. Летнян-чинвиділяєтакікритеріїдлякласифікаціїконституційних обов'язків: І) залежновідтою, належатьціобов'язкилюдині чигромадянину—наобов'язкилюдинитаобов'язкигромадя­нина; 2) засферамисуспільногожиття(особисті, політичні, соціальні, економічні, екологічні, сімейні, культурні); 3) за способомзакріплення(прямозакріпленіу. конституціїчи випливаютьзтлумаченняїїнорм); 4) зафункціональною спрямованосте) дії(щодіютьпрямотаопосередковано); 5) за адресатами(суб'єктами) дії(державні, суспільні, іншихлю­дей, власні); 6) захарактеромздійснення(вконкретнихчиу загальнихправовідносинах); 7) заформамиздійснення(інди­відуальнічиколективні); 8) зачасомреалізації(постійнічи тимчасові); 9) захарактеромзабезпечення(управореаліза-ційнійчиправозастосовчійдіяльності) таінші'. Самезавдяки реалізаціїконституційнихобов'язківуповноваженийсуб'єкт здатнийуповномуобсязіздійснитисвоїконституційніправа.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Юридичнадіяльністьсуб'єктівправахарактеризуєтьсянеоб­хідністюстворенняпевних-умовтавикористанняпевнихзасо­бівдляреалізаціїкожногоконституційногоправа. Конституція закріплюєзагальнітаспеціальніумовиізасоби(гарантії) юри­дичноїдіяльності. Середсуб'єктівюридичноїдіяльностівиді­ляютьзаконодавчі, виконавчі, судовітаконтрольно-наглядові органивлади.
Л/>етнянчинЛ. /. Конституційніобов'язкилюдиниігромадянинав Україні: проблемитеоріїіпрактики: Дис.… канд. юрид. наук(заспеціаль­ністю12.00.02 — конституційнеправо). — Харків, 2002. — С. 125.
-220-
Законністьіправосвідомістьдіяльностіпередбачаєпевний режимздійсненняконституційнихнорм, їхзнаннятапереко­наністьлюдиниігромадянинавїхсправедливості.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Стадіїреалізаціїконкретногоконституційногоправаєрізни­ми, Іхможнаподілитинатакі, щопотребуютьактивноїдіяль­ностізобов'язаногосуб'єктаабостворенняумовлюдинідля здійсненнянеюпевноїможливості.
: 'Крім, розуміннямеханізмуреалізаціїсуб'єктивнихправі обов'язків:, унашомувипадкумаєзначеннямеханізмзабезпе­ченняреалізаціїзазначенихправіобов'язків. НанашуДумку, такиймеханізм, повиненвключативсебе: а) гарантіїїхздійс­нення; б) юридичніелементимеханізмуреалізації; в) процес практичноговтіленняможливостітанеобхідностіудійсність; ,г) умовиіфакторитакогопроцесу.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Гарантіїздійсненнясуб'єктивнихправ—цеумовитазасоби, задопомогоюякихзабезпечуєтьсяздійсненняправ, свободта обов'язківлюдинитагромадянина. Вониможутьбутиполітич­ними, економічними, соціальними, юридичнимитощо.
Юридичніелементимеханізмувключаютьвсебе: а) правові нормитанормативно-правовіакти; б) індивідуально-правові документи; в) юридичніфакти; г) правовівідносини; д) суб'єктивніправатаюридичніобов'язки; є) формиімето­диорганізаціїздійсненнясуб'єктивнихправіюридичних обов'язків.
Правовінормимістятьсяунормативно-правовихактах. Во­нивидаютьсякомпетентнимисуб'єктамиправотворчоїдіяль­ностівУкраїні, визнаютьзалюдиноюігромадяниномрізні правовіможливості, щостосуютьсянелишеіхповедінки, ай закріплюютьвзаємовідносиниїхзіншимилюдьми, зколекти­вамилюдей, державоюігромадянськимсуспільствомвцілому. Такіможливостіназиваютьсясуб'єктивнимиправамилюдини тагромадянина.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Здійсненнясуб'єктивнихправ, якібудь-якаіншадіяль­ність, характеризуєтьсяпевнимпроцесом. Елементамицього процесує: а) правовийстатус; б) правовівідносини; в) корис­туванняконкретнимиблагами.
Правовийстатусмивжерозглянули. Яккатегоріявінстосу­єтьсяінтересівнелишеіндивіда, айколективівлюдей. Його
-221-
/>/>/>/>визначаютьякюридичнозакріпленеположеннялюдиниігро­мадянинавсуспільстві. Якужезазначалося, виділяютьзагаль­ний(конституційний), спеціальнийтаіндивідуальнийправо­вийстатус. Загальний, порівнянозіндивідуальним, правовий статусєдоситьстабільним, постійнимінетакчастозмінюєть­ся, якспеціальнийчиіндивідуальний. Основузагальногопра­вовогостатусускладаютьконституційніправа, свободи, закон­ніінтереситаобов'язкилюдиниігромадянина. Вонимають важливезначеннядлялюдини, однакневичерпуютьвсього розмаїттярегулюванняправовихвідносин, якіхарактернідля галузевогоівідомчогорегулювання, щоскладаєспеціальнийі індивідуальнийправовийстатуслюдини. Саменацьомурівні правовогостатусулюдиниігромадянинавиникаєситуаціяго­товностісуб'єктивнихправіюридичнихобов'язківдоїхздійс­нення, алеіцястадіянезабезпечуєіндивідуздійсненняйого правтаобов'язків. Щодоцьогодужеважливоюєтретястадія безпосередньогокористуваннясуб'єктивнимправом. Самена ційстадіїлюдинізабезпечуєтьсяфактичнепереведеннязакріп­ленихумоделіправовоїнормисоціальнихблагуповсякденну практичнудіяльністьіжиттяособистості. Такийдинамічний процеспереведеннянормативноїмоделіуфактичнуповедінку (здійсненнясуб'єктивнихправіюридичнихобов'язків) нази­ваютьосновоюмеханізмуреалізаціїсуб'єктивнихправ. Інши­мисловами, цесукупністьфакторів, щоєрушіємсамогопро­цесу, тобтонеобхіднимиумовамипереведеннясоціальних благ, щозакріпленінормоюправа, впрактичнужиттєдіяль­ністьконкретноїлюдини. Вонипередбачають: а) активнуді­яльністьсамогоіндивіда, щоєносіємсуб'єктивногоправа; б) обов'язковудіяльністьзобов'язаногосуб'єкта, щоповинен виконуватиобов'язок, абозабезпечуватийоговиконання.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Більшістьсуб'єктивнихправздійснюютьсябезособливоїак­тивностіносіяправа. Значначастинагромадянськихтаполі­тичнихправздійснюютьсявпроцесіпостійногокористування людиниігромадянинасвоїмиблагами. Надержавутагрома­дянськесуспільствопокладаєтьсяобов'язокзабезпечитиздійс­неннятакихправшляхомстворенняумовдляїхреалізації. Економічні, соціальнітакультурніправаусвоїйбільшостіпо­требуютьвсьогокомплексу(створенняумовдляздійснення
-222-
права, йогоохорони, захистутавідновленняувипадкупору­шення) щодозабезпеченняреалізаціїправісвободлюдинита громадянина. Особливезначеннявохороні, захистітавіднов­ленніпорушеногоправаналежитьсудам. Згіднозіст. 8 Кон­ституціїУкраїнилюдинігарантуєтьсязверненнядосудудляза­хистусвоїхконституційнихправісвободбезпосередньона підставіконституційнихнорм. Звідсиможназробитивисновок проможливістьреалізаціїсамеконституційнихнорм, бездета­лізаціїїхдорівняспеціальнихтаіндивідуальних. Томуєпо­требапереглянутипозиціюК. Б. Толкачоващодомеханізму реалізаціїсамеконституційнихправ, свободтаобов'язківбез їхконкретизаціївпоточнихзаконах.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Отже, слідрозрізнятимеханізмправовогорегулювання, ме­ханізмреалізаціїправіобов'язківтамеханізмзабезпечення реалізаціїправіобов'язків. Вониспіввідносяться, якзагальне таособливе. КонституціяУкраїнизакріплюєсистемуелемен: тів, щоскладаютьмеханізмзабезпеченняреалізаціїконститу­ційнихправісвободлюдинитагромадянина. Середтакихеле­ментівважливемісценалежитьгарантіямїхзабезпечення.
§2. Гарантіїзабезпечення правісвободлюдинитагромадянина
Гарантіїосновнихправісвободможнаохарактеризуватияк системунорм-принципів, умовізасобів, щозабезпечуютьу своїйсукупностіздійсненняконституційнихправ, свободіза­коннихінтересівлюдиниігромадянина. Ефективністьцієїсис­темизалежитьвідрізнихчинників, основнимсередякихєна­явністьцихелементівусистеміфункціонуваннядержавної влади. Донихвідносять: а) наявністьОсновногоЗакону, дію якогонеможебутиприпиненодовільно; б) визнаннядержав­ноївладипохідноювідвладинародуіКонституції; в) закріп­леннянаконституційномурівніосновнихправісвободлюдини тагромадянинатазасобівіумовїхздійснення; г) наявність незалежноїсудовоївлади; д) можливістьзахистусвоїхправв УповноваженогоВерховноїРадиУкраїнизправлюдинитау міжнароднихправозахиснихорганізаціях.    продолжение
--PAGE_BREAK--
-223-
/>/>/>/>Системагарантійправісвободлюдинитагромадянина включаєвсебепередумовиполітичного, економічного, соціаль­ного, ідеологічного, правовогохарактеру, щонеобхіднідляїх реалізації, включаючимеханізмїхохорониізахисту.
Політичнігарантії—цезакріпленіконституційниминорма­митапринципамиполітичніумовитазасоби, щозабезпечують здійсненняосновнихправісвободлюдинитагромадянина. До нихвідносятьконституційнінорми, щозакріплюютьобов'язки держави, їїорганівтаіншихсуб'єктівполітичноїсистемисус­пільствазістворенняумовтавикористаннязасобівздійснення конституційнихправісвободлюдинитагромадянина. На­приклад, ст. ЗКонституціїУкраїнизакріплюєголовним обов'язкомдержавинеобхідністьутвердженняізабезпечення правісвободлюдини. Згіднозіст. 92 ОсновногоЗаконупар­ламентУкраїниповиненвизначативинятковозаконами суб'єктивніправаісвободилюдинитагромадянина, гарантіїїх реалізаціїтаосновніобов'язки. Однезпровіднихмісцьусис­теміорганівдержавноївладищодогарантуванняправісвобод людининалежитьВерховнійРадіУкраїни. Цепов'язанозтим, щозгіднозКонституцієюУкраїни(ст. 75) ВерховнаРадаУк­раїни—єдинийорганзаконодавчоївладивУкраїні. Тобтона ВерховнуРадуУкраїнипокладаєтьсязавданнянормативного закріплення, по-перше, всієїсукупностіправісвобод, якими наділяєтьсялюдинаігромадянин, по-друге—визначеннясис­темизахистуданихправісвобод.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Уцілому, якоргандержавноївлади, ВерховнаРадаУкраїни захищаєправаісвободилюдинитагромадянинашляхомздійс­ненняповноважень, щопокладенінанеїзгіднозіст. 85 Кон­ституціїУкраїниі, зокрема, кожнийнароднийдепутат, якдер­жавнийслужбовець, якийвходитьдоконституційногоскладу ВерховноїРадиУкраїни, здійснюєзахистправісвободлюдини шляхомвиконанняпокладенихнаньогопосадовихобов'язків. Утеоріїконституціоналізмувиділяютьтакіфункціїпарла­менту: а) законодавчу; б) установчу; в) парламентськогоконт­ролю.
Розглянемоїхваспектізахиступравлюдини. Пріоритетною функцієюВерховноїРадиУкраїниєзаконодавча. Згідноз КонституцієюУкраїниВерховнаРадаУкраїнинаділенапра-    продолжение
--PAGE_BREAK--
-224-
вомприйматизакони, постановитаіншіакти. Якзазначалося вище, винятковозаконамиУкраїни, середіншихпитань, по­винніврегульовуватисьпитаннящодоправісвободлюдинита громадянина, гарантійцихправісвобод; основнихобов'язків громадян(п. Іст, 92 КонституціїУкраїни). Прикладомтакого законуєЗаконУкраїни«ПроУповноваженогоВерховноїРади Українизправлюдини». Слідзазначити, щобудь-якийзакон, прийнятийВерховноюРадоюУкраїни, сприяєзахиступраві свободлюдинитагромадянинашляхомзменшеннякількості прогалинзаконодавствавдіяльностіпевногоорганудержавної влади, особи, групиосібтаіншихможливихсуб'єктівправо­відносин, Вданомувипадкучіткішедієсхема, колиоргану державноївладидозволеноте, щопрямовизначеновзаконі, а особі—всете, щонезабороненозаконом. Виконаннюцього сприяютьтакожпостановиВерховноїРадиУкраїни, зокрема ПостановаВерховноїРадиУкраїни«Прозасадидержавноїпо­літикиУкраїнивгалузіправлюдини»від17 червня1999 р. Цейнормативнийдокументзакріпивпринципиінапрямидер^ жавшиполітикивгалузіправлюдини. Вінєсвоєріднимфун­даментом, наякомубазуєтьсядіяльністьсистемидержавних органівугалузігарантуванняправлюдини.    продолжение
--PAGE_BREAK--
ТакожоднимізнапрямівзаконодавчоїдіяльностіВерховної РадиУкраїниєвнесеннязміндоКонституціїУкраїниумежах іпорядку, закріпленихрозділомXIII ОсновногоЗакону. Вихід­нимположеннямприцьомуєте, щоКонституціюУкраїнине можебутизмінено, якщозмінипередбачаютьскасуваннячи обмеженняправісвободлюдинитагромадянина(ст. 157). Не меншважливоюфункцієюВерховноїРадивнапрямізахисту правлюдиниєустановчафункція. Приїїреалізаціїслідвиді­лититакінапрямидіяльностіпарламенту: а) участьуформу­ванніорганіввиконавчоївлади; б) формуванняорганівсудової влади; в) створенняпарламентськихструктур; г) участьу формуваннііншихдержавнихорганів; д) вирішенняпитання територіальногоустроюУкраїниізабезпеченняформування органівмісцевогосамоврядування. Відтого, якправильно, чіт­ко, законно, оперативноздійснюєпарламентУкраїниустанов­чуфункцію, залежитьналежнийрівеньгарантуванняправлю­дини. ВерховнаРадаУкраїнинаділенаповноваженнямищодо    продолжение
--PAGE_BREAK--
-225-
нормативноговрегулюваннядіяльностідержавнихорганів, формуванняорганівсудовоївладитапрокуратури. Вонаоби­раєсуддівбезстроково, призначаєтретинускладуКонституцій­ногоСуду, вирішуєпитаннящодонаданнязгодинапризначен­няПрезидентомнапосадуГенеральногопрокурора, висловлює недовіруГенеральномупрокуророві, наслідкомчогойогоєвід­ставказпосади. СкладовоючастиноюустановчоїфункціїВер­ховноїРадиУкраїниєпризначеннянапосадутазвільненняз посадиУповноваженогоВерховноїРадиУкраїнизправлюди­ни. Уповноваженийзправлюдиниєважливоюгарантієюза­безпеченняправісвобод, додатковимзасобомзахиступраві свободлюдинищодоіншихправозахиснихмеханізмів, усуває прогалиниікомпенсуєнедолікисудовихзасобівзахиступрав людини, парламентськогоконтролюівідомчогоконтролюза адміністративнимиорганами. ДіяльністьУповноваженогодо­повнюєіснуючізасобизахистуконституційнихправісвобод, невідміняєїхінетягнепереглядукомпетенціїдержавнихор­ганів, щозабезпечуютьзахистіпоновленняпорушенихправі свобод1. Шляхомзаслуховуванняйогощорічнихдоповідейпро стандотриманняізахиступравтасвободлюдинивУкраїні здійснюєтьсяпарламентськийконтрольуційгалузі.    продолжение
--PAGE_BREAK--
НаступноюфункцієюВерховноїРадиУкраїнипригаранту­ванніправісвободлюдинитагромадянинаєфункціяпарла­ментськогоконтролю, депорядзконтролемзадодержанням правлюдиниможнавиділититакі, неменшважливіщодоза­хиступравлюдини, напрямиконтрольноїдіяльностіВерховної РадиУкраїни: а) контрользадіяльністюКабінетуМіністрів України; б) бюджетно-фінансовийконтроль; в) прийняття ВерховноюРадоюУкраїнирішенняпронаправленнядепутат­ськогозапитудоПрезидентаУкраїни; г) запитнародногоде­путатанапленарномузасіданнісесіїВерховноїРадиУкраїни; д) парламентськийконтрользадіяльністюорганівпрокурату­ри; є) здійсненняпарламентськогоконтролюзокремихпитань    продолжение
--PAGE_BREAK--
1/>ПроУповноваженогоВерховноїРадиУкраїнизправлюдини: Закон Українивід23 грудня1997 р. // ВідомостіВерховноїРади. — 1998. -№20. — Ст. 99.
-226-
безпосередньоабочерезтимчасовіспеціальнітатимчасовіслід чікомісії.
Однієюзформдепутатськогоконтролюєдепутатськізапи­ти. Згіднозіст. 86 КонституціїУкраїнинароднийдепутатмає правонасесіїВерховноїРадиУкраїнизвернутисяіззапитом доорганівВерховноїРадиУкраїни, ПрезидентаУкраїни, Ка­бінетуМіністрівУкраїни, керівниківіншихорганівдержавної владитаорганівмісцевогосамоврядування, атакождокерів­никівпідприємств, установіорганізацій, розташованихнате­риторіїУкраїни, незалежновідїхпідпорядкуванняіформ власності. Керівникиорганівдержавноївладитаорганівмісце­вогосамоврядування, підприємств, установіорганізаційзо­бов'язаніповідомитинародногодепутатаУкраїнипрорезуль­татирозглядуйогозапиту.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Підсумовуючивикладеневище, можназробитивисновок, щотакомудержавномуоргану, якВерховнаРадаУкраїни, від­водитьсяголовнарольугалузігарантуванняправлюдини.
ГарантомправісвободлюдинитагромадянинаєПрезидент України(ст. 102 КонституціїУкраїни). Зрозуміло, щозміст цьогоконституційногопринципу, насамперед, реалізуєтьсяче­резздійсненняконкретнихповноваженьПрезидентаУкраїни, визначенихвОсновномуЗаконі. Водночас, враховуючиза­гальністьцьогоприпису, можнапередбачитиспробирізного тлумаченнянаведеногоіцитованоговищеположенняКонсти­туції, ПоєднанняфункційПрезидентаУкраїниіззабезпечення правісвободлюдинитагромадяниназісфероювиконавчої владизабезпечуєтьсяіснуваннямтакогооргану, якРаданаціо­нальноїбезпекиіоборониУкраїниійогоголовуваннямв цьомуоргані. КонституційнийстатусцієїРади, якуочолює ПрезидентУкраїни, впроцесізабезпеченняправтаобов'язків людиниігромадяниназначнозміцнюєстатуссамогоглавидер­жави. ПрофункціональнепоєднанняПрезидентаУкраїнизі сфероювиконавчоївладисвідчитьзмістдеякихіншихйого повноважень, визначенихст. 106 КонституціїУкраїни. Так, вінякглавадержавипризначаєзазгодоюпростоїбільшості ВерховноїРадиУкраїниПрем'єр-міністраУкраїни, утворює, реорганізуєталіквідує, заподаннямПрем'єр-міністраУкраїни, міністерстватаіншіцентральніорганивиконавчоївлади, аза    продолжение
--PAGE_BREAK--
8*— 227 -
/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>поданнямКабінетуМіністрівУкраїни—голівмісцевихдер­жавнихадміністрацій. Компетенційнівзаємовідносиниміж главоюдержави, УрядомтаПрем'єр-міністромУкраїниупер­шучергувизначаютьхарактерзмішаноїпрезидентсько-парла­ментськоїреспубліканськоїформиправління. Однаквзаємо­відносиниміжпарламентоміорганами, щоздійснюютьповно­важенняусферівиконавчоївлади, сважливимидлявизначен­нястатусуглавидержавитаУряду1, а, отже, ідляздійснення правісвободлюдинитагромадянина.
ВизначенняПрезидентаУкраїнивиключноякглавидержа­виобумовлюєнаданняйомупевнихповноваженьщодоорга­нів, щовходятьдовсіхгілокдержавноївлади. Наприклад, як гарант, дотриманняКонституціїУкраїни, .правтасвободлюди­ниігромадянинаПрезидентУкраїни. можескасовуватинеза­конніактиКабінетуМіністрівУкраїнитаРадиміністрівАвто­номноїРеспублікиКрим. УзазначенихКонституцієювипад­ках, якщопарламентнеспроможнийпротягомоднієїчергової сесіїзібратисянасвоєпленарнезасіданняівиконатипокладені наньогофункції, ПрезидентУкраїниможеприпинитийого повноваження. Якгарантдержавногосуверенітету, правісво­бодлюдинитагромадянина, ПрезидентУкраїнизабезпечує державнунезалежністьінаціональнубезпекуУкраїни. Вінмає конкретніповноваженняієВерховнимГоловнокомандувачем ЗбройнихСилУкраїни, іншихзбройнихформувань. Конститу­ціяУкраїнизакріпилабагатоістотноновихположеньстосовно посади' ПрезидентаУкраїни, йогоповноважень, взаємовідно­синзрізнимиорганамивладитапосадовимиособами. Серед нихзначнемісцепосідаютьтакі, завдякиякимтічиіншігілки владимаютьможливістьспівпрацюватизПрезидентомУкраї­ни, атакожвпливатинайогодіяльністьзметоюзапобігання будь-якомусвідомомучинесвідомомузловживаннювладою, що, власне, істворюєумовидляздійсненняправіобов'язків людинитагромадянина.    продолжение
--PAGE_BREAK--
1/>Див.: ШаповалВ. Конституційниймеханізмдержавноївладивнеза­лежнійУкраїни: політико-правовіпроблемиорганізаціївиконавчоївлади// ПравоУкраїни. — 1997 — №1 — С31-33.
Наприклад, ВерховнаРадаУкраїни, а) маєправодостроко­воприпинитиповноваженняПрезидентаУкраїнивпорядку імпічментувразівчиненнянимдержавноїзрадиабоіншого злочину; б) надаєзгодунапризначенняПрезидентомУкраїни Прем'єр-міністраУкраїни, ГенеральногопрокурораУкраїни; в) надаєзгодунапризначеннянапосадутазвільненнязпоса­диГоловиАнтимонопольногокомітетуУкраїни, ГоловиФонду державногомайнаУкраїни, ГоловиДержавногокомітетутеле­баченняірадіомовлення. ВКонституціїпередбаченопроцедуру такзваної«контрасигаатури», колипевніактиПрезидентаУк­раїнистаютьобов'язковимилишезаумовипідписання'їхвід­повіднимипосадовимиособамивиконавчоївлади. Такийпоря­докдоситьпоширенийусучасномусвіті,    продолжение
--PAGE_BREAK--
•СтатусПрезидентаУкраїнипрямостосуєтьсязабезпечення практичноготаефективногоздійсненняпринципуподілувлад, щомаєдужеважливезначеннядляздійсненнядемократіїта забезпеченняреалізаціїправіобов'язківлюдинитагромадя­нина. Цейпринципзсамогопочаткуйогопроголошеннябув .спрямованийнадосягненнякомпромісуміжрізнимигічками .державноївлади, заякимивисочілипевнісоціальніколата партійніструктури, якіусвоїйбільшостізійшлизісторичної аренипісляодержанняУкраїноюнезалежності. Однакпотреба впорозумінніміждержавнимиорганами, щоуособлюютькож­нуокремугілкувлади, компромісітаєдностіміжнимиупро­веденнідержавноїполітикинетількинезменшилася, а, нав­паки., зросла. Вжете, щоглавадержавиєгарантомКонститу­ціїУкраїни, забезпеченняправісвободтаобов'язківлюдини тагромадянина, свідчитьпройогоширокіповноваженняуви­рішеннірізноманітнихпитаньлюдини, державийсуспільства. Натакурольглавидержавищодореалізаціїпринципувлад вказувавГ. Гегель, Законодавчувладувінрозглядавяктаку, щовизначаєівстановлюєзагальне, аурядовувладу—яктаку, щопідводитьособливісферитаокремівипадкипідзагальне, у «владсуб'єктивності»різнівладиоб'єднанів«індивідуальнуєд­ність». УГегеляцясхемавідповідаєконституційніймонархії, проте, якзазначаютьфахівцізпитаньконституційногоправа,    продолжение
--PAGE_BREAK--
1/>Див/. ГегельГ. Ф. В, Философияправа. — М, 1990. — С309-331.
-228-
-229-
/>/>/>/>/>/>/>/>/>думкапроте, щопорядіззаконодавчоюівиконавчоютасудо­воювладамимаєіснуватищеоднавлада—об'єднуюча, якага­рантуєєдністьдержавноївлади, заслуговуєнаувагу.
Такоювонавизнаєтьсящодостатусуглавидержавиусучас­нихпрезидентськихізмішаних(президентсько-парламент­ських) республіках. Такупозиціюзаймаєісучаснанаукакон­ституційногоправа, хочіснуютьіпевнірозбіжності.
Удержавахзмонархічноючиреспубліканськоюформою правлінняглавадержавимаєрізнийстатус. Длямонархічної державиглавоюємонарх, дляреспубліканської—президент. Главадержави—цевищийїїпредставниквсерединітапоза країною, якийразомзтимєсимволомєдностінації, держави інароду, гарантомзабезпеченняправонаступництватаправі обов'язківлюдинитагромадянина. Слідпогодитисязавторами коментарядоКонституціїУкраїни, якізазначають, щостатус ПрезидентаУкраїни, яквінвизначенийвст. 102, даєпідставу вважатийоговтіленням(уособленням) державиідержавної владиуцілому, анеякоїсьїїокремоїгілки, щообумовленоко­ломповноважень, йогороллютамісцемуполітичномужитті суспільства.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Отже, порядзіншимихарактеристикамиосновнихрисста­тусуглавидержавивУкраїніособливезначеннямаєвказівка нате, щоглавадержавивиступаєуроліарбітраувзаєминах міждержавнимиструктурами, здійснюєщодоцихструктур стримуючийвплив, забезпечуючицимєдністьдержавногоке­рівництва. ВизначенняПрезидентаУкраїниєдиноякглави державиобумовлюєнаданняйомупевнихповноваженьщодо органів, щовходятьдовсіхгілокдержавноївлади. Йогоста­тус, яквінвизначенийуст. 102 КонституціїУкраїни, дає підставувважатиПрезидентавтіленнямдержавиідержавної владивцілому, анеякоїсьїїокремоїгілки, щообумовленоко­ломповноважень, йогороллютамісцемуполітичномужитті суспільства. ЯкглавадержавиПрезидентУкраїнинаділяється повноваженнямивиступативідіменіУкраїниувнутрішньому життікраїнитауміжнароднихвідносинах. Забезпечуючидо­держанняКонституції, правісвободлюдинитагромадянина ПрезидентУкраїни: а) звертаєтьсязпосланнямидонародута ізщорічнимиіпозачерговимипосланнямидоВерховноїРади    продолжение
--PAGE_BREAK--
-230-
УкраїнипровнутрішнєізовнішнєстановищеУкраїни; б) при­значаєтазвшьняєглавдипломатичнихпредставництвУкраїни віншихдержавахіприміжнароднихорганізаціях; в) приймає вірчітавідкличніграмотидипломатичнихпредставниківіно­земнихдержав; г) призначаєпозачерговівибориВерховноїРа­диУкраїни; д) призначаєвсеукраїнськийреферендумщодо змінКонституціїУкраїнивідповіднодост. 156 цієїКонститу­ції, проголошуєвсеукраїнськийреферендумзанародноюіні­ціативоютаздійснюєіншіповноваження1, передбаченіКон­ституцієюізаконамиУкраїни.
Усистеміподілувладсамостійноюгілкоюдержавноївлади, щопокликаназабезпечуватиправалюдинивУкраїні, євико­навчавлада. ОчолюєсистемуорганівцієїгілкивладиКабінет МіністрівУкраїни. Яквищийколегіальнийорганусистеміор­ганіввиконавчоївлади, вінпокликанийзабезпечитидержав­нийсуверенітетіекономічнусамостійністьУкраїни, здійснення внутрішньоїізовнішньоїполітикидержави, виконанняКон­ституціїізаконівУкраїни, актівПрезидентаУкраїниякбезпо­середньо, такічерезцентральнітамісцевіорганивиконавчої влади, спрямовуватиіконтролюватиїхвцьомунапрямі. Кон­ституціяУкраїни, закріплюючиповноваженняКабінетуМі­ністрівУкраїни, покладаєнаньогообов'язоквживатизаходів щодозабезпеченняправісвободлюдиниігромадянина (ст. 116). Однимзважливихнапрямівзабезпеченняправлю­динивповноваженняхКабінетуМіністрівУкраїниєте, щовін здійснюєзаходищодозабезпеченняобороноздатностітанаціо­нальноїбезпекиУкраїни, громадськогопорядкутаборотьбизі злочинністю. Реалізуючиціповноваження, КабінетМіністрів Україниспрямовуєікоординуєроботуміністерствоборони, внутрішніхсправ, охорониздоров'ятаіншихорганіввиконав­чоївлади.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Безпосередньоюланкоюорганівдержавноївиконавчоївлади єцентральніоргани, доякихвідносятьсяміністерстватаінші центральніорганивиконавчоївлади. ВонипідвідомчіКабінету МіністрівУкраїни, підзвітнітапідконтрольнійому, утво-
К/>олодійА. М., ОлійникА. Ю. Державнебудівництвоімісцевесамо­врядування: Навч. посібник. — К., 2000. — С107.
-231-
/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>рюються, реорганізовуютьсяталіквідовуютьсяПрезидентом УкраїнизаподаннямПрем'єр-міністраУкраїни. Такеподання повинноміститипропозиціїщодоправовогостатусу, функцій таповноваженьновостворюваногоабореорганізованогоорга­ну, викладеніувиглядіпроектуположенняпроцейорган, а такожщодоштатноїчисельностітарозміруасигнуваньнайого утриманняабоаргументинакористьліквідаціїтакогооргану. Недопускаєтьсяліквідаціяабоутворенняновихміністерствта іншихцентральнихорганіввиконавчоївладишляхомреоргані­заціїцентральнихорганіввиконавчоївлади, визначенихКон­ституцієюУкраїни.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Міністерствоєголовниморганомусистеміцентральнихор­ганіввиконавчоївлади. Основнейогозавдання—забезпечення реалізаціїдержавноїполітикиупевнійгалузідіяльності. Очо­люєміністерствоіздійснюєкерівництвоувизначенійгалузімі­ністр. Віннесеособистувідповідальністьзарозробкуівпрова­дженнязвідповіднихпитаньПрограмиКабінетуМіністрівУк­раїнитареалізаціюдержавноїполітикиувідповіднійгалузі державногоуправління. Наньогопокладаєтьсяобов'язокздій­снюватиуправліннявційгалузі, спрямовуватиікоординувати діяльністьіншихорганіввиконавчоївладизпитань, віднесених дойоговідання.
Системуцентральнихорганіввиконавчоївладискладають міністерства: а) аграрноїполітики; б) внутрішніхсправ; в) екологіїтаприроднихресурсів; г) економіки; д) паливаі енергетикиУкраїни; є) промисловоїполітики; є) закордонних справ; ж) культуриімистецтв; з) зпитаньнадзвичайнихси­туаційтаусправахзахистунаселеннявіднаслідківЧорно­бильськоїкатастрофи; і) оборони; й) освітиінауки; к) охоро­низдоров'я; л) працітасоціальноїполітики; м) транспорту; н) фінансів; о) юстиції.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Середіншихцентральнихорганіввиконавчоївладивиді­ляютьдержавнікомітети(державніслужби) таіншіцентраль­ніорганивиконавчоївладизіспеціальнимстатусом.
Державнийкомітет(державнаслужба) —цецентральний органвиконавчоївлади, діяльністьякогоспрямовуєікоорди­нуєПрем'єр-міністр, одинзвіце-прем'єр-міністрівчимініст­рів. Завданнямцьогоорганує: а) внесенняпропозиційщодо
-232-
формуваннядержавноїполітикивідповіднимчленомКабінету МіністрівУкраїни; б) забезпеченняреалізаціїтакоїполітикиу визначенійгалузідіяльності; в) здійсненнядержавногоуправ­ліннявційгалузі; г) міжгалузевакоординаціятафункціональ­нерегулюваннязпитань, віднесенихдовіданнядержавного комітету(державноїслужби). Комітеточолюєйогоголова.    продолжение
--PAGE_BREAK--
ВУкраїніфункціонуютьтакідержавнікомітети: а) архівів; б) будівництва, архітектуритажитловоїполітики; в) зводних ресурсів; г) ізземельнихресурсів; д) зв'язкутаінформатиза­ції; є) енергозбереження; є) усправахрелігії; ж) інформацій­ноїполітики, телебаченнятарадіомовлення; з) лісовогогоспо­дарства; і) молодіжноїполітики, спортуітуризму; к) успра­вахветеранів; л) усправахохоронидержавногокордону; м) стандартизації, метрологіїтасертифікації; н) статистикита ін. Доцентральнихорганіввиконавчоївлади, статусякихпри­рівнюєтьсядоДержавнихкомітетівУкраїни, відносяться: а) Вищаатестаційнакомісія; б) Національнекосмічнеагент­ство; в) Пенсійнийфонд; г) Головнеконтрольно-ревізійнеуп­равління; д) Державнеказначейство.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Центральнийорганвиконавчоївладизіспеціальнимстату­сом—церізновидцентральноговиконавчогооргану, щомає визначеніКонституцієютазаконодавствомУкраїниособливі завданнятаповноваження. Цейорганочолюєйогоголова. Щодоньогозаконодавствомможевстановлюватисяспеціаль­нийпорядокутворення, реорганізації, ліквідації, підконтроль-ності, підзвітності, атакожпризначенняізвільненнякерівни­катавирішенняіншихпитаньвідповіднодозаконодавства України.
ДоцентральнихорганіввиконавчоївладиУкраїнизі спеціальнимстатусомслідвіднести: а) Антимонопольнийкомі­тет; б) Державнуподатковуадміністрацію; в) Державнумит­нуслужбу; г) Державнийкомітетзпитаньрегуляторноїполі­тикитапідприємництва; д) Національнукомісіюрегулювання електроенергетики; є) Державнукомісіюзціннихпаперівта фондовогоринку; є) Державнийдепартаментзпитаньвико­нанняпокарань; ж) Фонддержавногомайна; з) службубез­пеки; і) Управліннядержавноїохорони; к) головнеуправління державноїслужби.    продолжение
--PAGE_BREAK--
-233-
/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>Центральніорганивиконавчоївладидіютьнапідставіполо­ження, щозатверджуєтьсяПрезидентомУкраїни.
ПрезидентУкраїни12 березня1996 р. затвердив«Загальне положенняпроміністерство, іншийцентральнийоргандер­жавноївиконавчоївлади», вякомувизначеноосновнінапрями організаціїідіяльностіміністерствтаіншихцентральнихорга­ніввиконавчоївлади, включаючизабезпеченняправісвобод таобов'язківлюдиниігромадянина. Слідзазначити, щокожне міністерствоібудь-якийіншийвищезазначенийорганцен­тральноївиконавчоївладиздійснюєзахистправлюдинивпев­нійсферівідповіднодосвоїхповноважень.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Місцевідержавніадміністраціїзобов'язанізабезпечуватина відповіднійтериторіїдодержанняправісвободгромадян (ст. 119 КонституціїУкраїни). Виконавчувладувобластяхі районах, містахКиєвітаСевастополі, районахуцихмістахта районахуАвтономнійРеспубліціКримздійснюютьмісцеві державніадміністрації. Однеізголовнихзавданьмісцевоїдер­жавноїадміністраціївмежахвідповідноїадміністративно-те­риторіальноїодиницієзабезпеченнязаконностітаправопоряд­ку, додержанняправісвободгромадян.
Рольорганіввиконавчоївладищодозахиступравлюдини полягаєвздійсненнітакихзаходівдляналежногозабезпечення правісвободлюдинитагромадянина: а) виконанняКонститу­ціїУкраїниізаконівУкраїни, рішеньКонституційногоСуду України, актівПрезидентаУкраїни, Програмидіяльностівід­повіднихорганіввиконавчоївладивгалузяхекономіки, соці­альногоікультурногорозвитку, забезпеченняправісвобод людини; б) забезпеченняпроведенняфінансової, цінової, інвестиційноїтаподатковоїполітики, політикиv сферахпраці йзайнятостінаселення, соціальногозахисту, освіти, наукиі культури, охорониприроди, економічноїбезпекиіприродоко­ристування; в) забезпеченнянаціональноїбезпекитаобороно­здатностікраїни; г) здійсненняКабінетомМіністрівУкраїни постійногоконтролюзавиконанняморганамивиконавчоївла­диКонституціїтаактівзаконодавстваУкраїни, вжиттязаходів щодоусуненнянедоліківроботицихорганів; д) розробкаі здійсненняпрограм(загальнодержавних, регіональних) еконо­мічного, науково-технічного, соціальногоікультурногорозвит-    продолжение
--PAGE_BREAK--
-234-
куУкраїни; є) підготовкатавиконаннявідповіднихбюджетів (КабінетомМіністрівУкраїни—ДержавногобюджетуУкраї­ни, обласними, районними, містКиєватаСевастополя, район­нимиуцихмістахдержавнимиадміністраціями—обласного, районного, міськогобюджетувідповідно); є) забезпечення здійсненнязаходівщодоохоронигромадськоїбезпеки, громад­ськогопорядку, боротьбизізлочинністю; ж) забезпечення розглядузверненьгромадянтаїхоб'єднань; з) здійсненняза­ходівщодоорганізаціїправовогоінформуванняівиховання населення; і) оголошенняуразістихійноголиха, аварій, ка­тастроф, епідемій, епізоотій, пожеж, іншихнадзвичайнихпо­дійзонинадзвичайноїситуації; здійсненняпередбаченихзако­нодавствомзаходів, щопов'язанізпідтриманнямунихгро­мадськогопорядку, врятуваннямжиттялюдей, захистомїх здоров'я, збереженнямматеріальнихцінностей.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Належневиконанняцихзавданьєгарантіямизабезпечення правісвободлюдини, усуваєможливіпричинитаумовипору­шеньправісвобод.
Забезпеченняправісвободтаздійсненняобов'язківпокла­даєтьсяКонституцієюУкраїнинаорганиправосуддя(Консти­туційнийСудУкраїнитасудизагальноїюрисдикції) іпрокура­туру(статті121, 124, 147), іншіправоохоронніоргани1. Вер­ховнаРадаіРадаміністрівАвтономноїРеспублікиКримзо­бов'язанібратиучастьузабезпеченніправісвободгромадян (п. 7 ст. 138). Питаннязабезпеченняправісвободвирішують ітериторіальнігромадитаїхорганиіпосадовіособи(ст. 143). ГромадяниУкраїниможутьоб'єднуватисяуполітичніпартіїта громадськіорганізаціїдляздійсненнязахистусвоїхправісво­бодтазаконнихінтересів(ст. 36). КонституціяУкраїнигаран­туєполітичнубагатоманітність(ст. 15). Забезпеченняеконо­мічнихісоціальнихправпрацюючихздійснюютьсяітаким суб'єктомполітикияктрудовийколектив(ст. 44) таін.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Економічнігарантії—цезакріпленіконституційниминорма­митапринципамиекономічніумовиізасоби, щозабезпечують здійсненняправісвободлюдинитагромадянина. Цеумови людинитагромадянинакористуватисяприроднимиоб'єктами
Д/>ив. розділVII.
-235-
/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>прававласностінародуУкраїни(статті13—14), економічна багатоманітність(ст. 15), атакожзасобизабезпеченняправа приватноївласності, підприємницькоїдіяльності, можливостей зароблятисобінажиттяпрацею(ст. 43), участіназаконних підставахустрайку(ст. 44) таумовиздійсненнявідповіднодо законодавстваправапрацюючихнавідпочинок(ст. 45).    продолжение
--PAGE_BREAK--
Соціальнігарантії—цезакріпленіконституційниминорма­мисоціальнізасобийумовиздійсненняправ, свободізакон­нихінтересівлюдинитагромадянина. Середтакихумовіза­собівКонституціяУкраїнизакріплює: а) загальнообов'язкове соціальнестрахування, створеннямережізакладівдлядогляду занепрацездатними(ст. 46); б) створеннядержавоюумов, за якихкожнийгромадянинможематиможливістьпобудувати житло, придбатийогоувласністьабовзятиворенду, одержа­тивіддержавичиорганівмісцевогосамоврядуваннябезоплат­ночизадоступнудлягромадянинаплату, позбавленняжитла примусовонапідставізаконуізарішеннямсуду(ст. 47); в) державнефінансуванняохорониздоров'я, безоплатнена­даннямедичноїдопомоги, створенняефективнихідоступних умовмедичногообслуговуваннятарозвиткулікувальнихза­кладівусіхформвласності, розвитокфізичноїкультуриіспор­ту, забезпеченнясанітарно-епідемічногоблагополуччянаселен­ня(ст. 49).    продолжение
--PAGE_BREAK--
Ідеологічнігарантії—цезакріпленіконституційниминорма­миідеологічніумовиізасоби, щозабезпечуютьздійснення прав, свободізаконнихінтересівлюдинитагромадянина. КонституціяУкраїнизакріплюєідеологічнерізноманіття, умо­ви, заякихзабороняєтьсяцензура, гарантуєтьсябудь-якаідео­логія, щонезабороненазакономіщонеможевизнаватися державоюжоднаідеологіяякобов'язкова(ст, 15).
Юридичнігарантії—цезакріпленіконституційниминорма­миюридичніумовиізасобиздійсненнялюдиноюправ, свобод тазаконнихінтересів, СереднихКонституціяУкраїнизакріп­люєтакіумовиізасоби: а) гарантованістьконституційних правісвободтанеможливістьїхскасуваннячиобмеження (статті22, 157); б) збереженнягромадянствазабудь-якихоб­ставиніможливостізмінитигромадянство(ст, 25); в) гаран­туванняправ, свободіобов'язківіноземцівтаосіббезгрома-    продолжение
--PAGE_BREAK--
-236-
дянства, щоперебуваютьнатериторіїУкраїниназаконних підставах(ст. 26); г) гарантуваннясудовогозахиступраві свободлюдиниігромадянина(ст. 55); д) відшкодуванняза
рахунокдержавичиорганівмісцевогосамоврядуванняматері­альноїтаморальноїшкоди(ст. 56); є) правокожногознати своїправаіобов'язки(ст. 57); є) положенняпродіюзаконів таінших, нормативно-правовихактівдіївчасі(ст. 58); ж) правоправовоїдопомоги, включаючидіяльністьадвокату­ри(ст. 59); з) гарантію, згіднозякоюніхтонезобов'язаний виконуватиявнозлочиннірозпорядженнячинакази(ст. 60); і) гарантіїнеможливостібутидвічіпритягненимдоюридичної відповідальностіодноговидузаоднеітесамеправопорушення (ст. 61);к) презумпціїневинуватості(ст. 63); л) гарантовану державоюможливістьособиненестивідповідальністьзавід­мовудаватипоказанняабо-поясненнящодосебе, членівсім'ї чиблизькихродичів, колоякихвизначаєтьсязаконом(ст. 63); м) можливостіпідозрюваного, обвинуваченого, чипідсудного на.захист(ст. 63); н) гарантованогостатусузасудженого, якийкористуєтьсявсімаправамилюдиниігромадянина, за виняткомобмежень,.яківизначенізакономівстановленівиро­комсуду(ст. 63); о) гарантіїнеобмеженостіконституційних правісвободлюдинийгромадянина, крімвипадків, передба­ченихКонституцієюУкраїни(ст. 64).
Отже, гарантиздійсненняправ, свободізаконнихінтересів людинитагромадянинаєважливимелементоммеханізмуза­безпечення"їхреалізації. Крімнормативнихгарантій, розріз­няютьіорганізаційнігарантії, тобтодіяльностідержавнихіне­державнихорганізацій, щоутверджуютьізабезпечуютьправа таобов'язки, асаместворюютьумови, охороняють, захища­ютьвідправопорушеньтаберутьучастьувідтворенніпоруше­ногоправа.
    продолжение
--PAGE_BREAK--§3. Юридичніелементимеханізму забезпеченняреалізаціїправісвобод
Однимзелементівмеханізмузабезпеченняреалізаціїкон­ституційнихтаіншихправ, свободтаобов'язківєйогоюри­дичнийсклад. Юридичнимиелементамимеханізмуреалізації
-237-
/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>правіобов'язківлюдинитагромадянинає: а) правовінорми танормативно-правовіакти; б) юридичніфакти; в) правові відносини; г) права, свободитаобов'язки; д) індивідуально-правовідокументи; є) формитаметодиорганізаціїздійснення правіобов'язків.
Правовінорми—цезагальнообов'язкові, загальні, формаль­новизначені, встановленічисанкціонованітазабезпеченідер­жавоюправилаповедінкилюдинивсуспільстві, щорегулюють суспільнівідносиниміжсоціальнимисуб'єктами. Існуютьрізні класифікаціїправовихнорм. Залежновідхарактерудиспозиції правовоїнормирозрізняютьправовінорми, щоуповноважу­ють, забороняютьабозобов'язують. Праваісвободилюдини тагромадяниназакріплюютьсяправовиминормами, щоупов­новажують. Цеозначає, щодержавауповноважуєлюдинудія­тизавласноюволеютакимчином, щобценепорушувалопра­ваісвободиіншихлюдей. Правовінорми, щоуповноважують, закріплюютьприроднітапозитивістськіправаісвободи. Вос­новіцьоговидунормлежитьдозвілчиуповноваження. На­приклад, конституційнанормадозволяєкожнійлюдинізахи­щатисвоїправаісвободивідпорушеньіпротиправнихпося­ганьбудь-якиминезабороненимизакономзасобами. Уповно­важеннявикористовуєтьсязаконодавцемдлябільшості суб'єктивнихправісвобод, щонадаютьлюдиніможливості вільноговиборуваріантуповедінкинавласнийроосуд. На­приклад, коженмаєправонапідприємницькудіяльність, що незабороненазаконом.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Правовінормимістятьсяустаттяхнормативно-правовихак­тів. Цеписьмовідокументикомпетентногоорганудержави(чи спільнокількохорганів), вякихзакріпленіправилаповедінки загальногохарактеру, щозабезпечуютьсядержавою. Виходячи звизначеннянормативно-правовогоакту, слідзазначитипроїх видоверізноманіття. Найпоширенішимєподілнормативно-правовихактівзаюридичноюсилою, врезультатічогоотри­муємодвігрупи—закониіпідзаконнінормативніакти.
Права, свободи, обов'язкитаїхгарантіїрегулюютьсякон­ституційнимитаіншиминормамизаконів. Цевипливаєзви­могКонституціїУкраїни(ст. 92), дезакріплюється, щоправа, свободилюдиниігромадянина, їхгарантіїтаосновніобов'язки    продолжение
--PAGE_BREAK--
-238-
громадянинавизначаютьсявиключнозаконамиУкраїни. Під­законнінормативно-правовіактиможутьлишевстановлювати механізмиреалізаціїокремихправ, свободтаобов'язківтаїх гарантій.
Дляюридичногомеханізмузабезпеченняреалізаціїправ, свободтаобов'язківлюдиниігромадянинаважливезначення маютьюридичніфакти. Цеконкретніжиттєвіобставини, які передбаченінормамиправа, щообумовлюютьвиникнення, змінутаприпиненняправовихвідносин. Вониформулюються угіпотезіправовоїнормиізалежновідвольовогокритеріюпо­діляютьсянадіїтаподії. Длязабезпеченняреалізаціїправ, свободіобов'язківоднаковоюміроюмаютьзначенняідії, іпо­дії. Події—цеконкретніжиттєвіобставини, щонезалежать відволісуб'єкта(носіясуб'єктивногоправа). Наприклад, така подія, якаваріянаЧорнобильськійАЕС, послужилаюридич­нимфактомдлявідшкодуванняпотерпілимматеріальнихзбит­ків. Більшістююридичнихфактів, щообумовлюютьвиникнен­няправовідносиніззабезпеченняреалізаціїправісвободлю­динитагромадянина, єдіїсуб'єктів. Цетакіжиттєвіобстави­ни, щозалежатьвідволісуб'єктівправа. Вониможутьбути правомірнимиінеправомірними. Правомірнідії—цежиттєві обставинивмежахчинногоправа. Наприклад, кожен, хтоба­жаєодержативищуосвіту, подаєпроцезаявудовищогонав­чальногозакладу. Щобзабезпечитиреалізаціюцьогоправа, керівниквищогонавчальногозакладувидаєнаказпродопуск такогозаявникадоскладаннявступнихконкурснихіспитів. Правомірнідіївцьомуприкладіреалізуютьсяувиглядіправо­мірноговчинкутаправомірногоюридичногоакту.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Неправомірнідіїхарактеризуютьсяякжиттєвіобставини, щосуперечатьчиннимнормамправа. Вониєпідставоюдляза­хистутавідновленняпорушеногоправа. Порушенняконститу­ційно-правовихнормтягнезасобоюякконституційну, такй іншівидиюридичноївідповідальності.
Елементомюридичногомеханізмузабезпеченняреалізації прав, свободтаобов'язківєправовівідносини. Цеспецифічні суспільнівідносини, щовиникаютьнапідставінормправа, учасникиякихєносіямисуб'єктивнихправтаюридичних обов'язків. Уцьомумеханізміреалізаціїправовідносинихарак-
-239-
/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>теризуютьсяспецифічнимисуб'єктами, об'єктамитазмістом. Виходячизтогофакту, щозабезпеченняправісвободєголо­внимобов'язкомдержави, слідвизначитисуб'єктамианалізо­ванихправовідносинлюдинуігромадяниназодногобокута державніорганийорганимісцевогосамоврядуваннязіншого. Тойфакт, щомісцевесамоврядуванняєбезпосереднімсуб'єк­томзабезпеченняреалізаціїправіобов'язків, закріплюється низкоюнормКонституціїтазаконівУкраїни. Саметериторі­альнагромадатастворенінеюорганизабезпечуютьздійснення прав, свободтаобов'язківнапевнійтериторії. Середдержав­нихорганівсуб'єктамизабезпеченнявищезгаданихправєза­конодавчі, виконавчі, судовітаконтрольно-наглядовідержавні органи. Іншимисловами, суб'єктамизабезпеченняреалізації правіобов'язківлюдиниє: а) ВерховнаРадаУкраїни; б) Пре­зидентУкраїни; в) КабінетМіністрівУкраїнитаіншіоргани виконавчоївлади; в) КонституційнийСудтасудизагальної юрисдикції; г) системаправоохороннихорганів.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Об'єктамиправовідносинупроцесізабезпеченняреалізації правєматеріальнітадуховніблага, іншіінтересиіпотреби людей(діїтарезультатидіяльності), щозакріплюютьсявКон­ституціїтазаконахУкраїни.
Змістаналізованихправовідносинскладаютьправата
обов'язкисторін, тобтолюдинитагромадяниназодногобоку
тадержавнихінедержавнихструктур, щозабезпечуютьреалі­
заціюправ, зіншого. ;.
Реалізаціясуб'єктивнихправіюридичнихобов'язківзакріп­люєтьсявіндивідуально-правовихдокументах. Цеактивико­ристання, виконаннятазастосуванняправа. Актамивикорис­танняназиваютьіндивідуально-правовідокументи, щосклада­ютьсяврезультатіреалізаціїсуб'єктивнихправучасниками правовідносин. Активиконання—цедокументи, щосклада­ютьсявпроцесіздійсненняобов'язків. Актизастосування—це індивідуально-правовідокументи, щоскладаютьсяпризастосу­ванніправовихнормієобов'язковимидлявиконаннятими суб'єктами, коговонистосуються. Існуютьрізнівидитакихак­тів, асаме: а) вироки, ухвалитапостанови; б) поданнята протести; в) висновкитапротоколийінші,    продолжение
--PAGE_BREAK--
-240-
Діяльністьсуб'єктівправовідносинупроцесіздійснення суб'єктивнихправіюридичнихобов'язківпередбачаєвикорис­танняпевнихформіметодіворганізаціїїхздійснення. Під формамидіяльностідержавнихорганівтаорганівмісцевого
самоврядуваннярозуміютьздійсненняпевних, передбачених нормативно-правовимиактамитапрактикоюдержавногобу­дівництвавидівдіяльностіпосадовихтаслужбовихосібзако­нодавчих, виконавчих, судовихтаконтрольно-наглядовихор­ганівіорганівмісцевогосамоврядуваннязадопомогоюяких реалізуються'їхзавданняіфункціїіззабезпеченняправ, сво­бодтаобов'язківлюдиниігромадянинавмежахкомпетенції кожногооргану. Ціформиподіляютьнаправові, організаційні таорганізаційно-правові.    продолжение
--PAGE_BREAK--
•Правовіформи—цетаківидиздійсненняфункцій, щотяг­нутьзасобоюправовінаслідки, Донихвідносять; а) нор-мотворчу; б) управлінську; в) правоохоронну; г) правореаліза-ційну; д) правозастосовчу.
'Організаційніформи, навідмінувідправових, нетягнуть правовихнаслідків. Донихвідносять: а) регламентуючу; б), матеріально-технічну; .в) ідеологічну; г) виховну, Ціформи поділяютьна: а) загальнітаконкретні;.б) внутрішньоорганіза-ційні; в) організаторські; г) організаційно-правові. Організа­ційно-правовиминазиваютьформи, щопрактичносклалисяі закріпленінормативно-правовимиактами. Сюдивідносять: а) сесії; б) засідання; в) збори; г) індивідуальнуіколективну роботатаінші.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Державніорганитаорганимісцевогосамоврядуваннявпро­цесізабезпеченняреалізаціїправ, свободіобов'язківвикорис­товуютьякправові, організаційні, такіорганізаційно-правові формитаметодироботи.
Методамидіяльностідержавнихорганівіорганівмісцевого самоврядуванняназиваютьспособи, засобиіприйоми, щоза­стосовуютьсявмежахвизначенихформзметоюздійснення завданьіфункційцихорганівусферізабезпеченняреалізації правіобов'язківлюдинитагромадянина, щообумовленіїх компетенцією. Якіформи, методицієїдіяльностіподіляютьна правові, організаційнітаорганізаційно-правові.    продолжение
--PAGE_BREAK--
-241-
/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>Правовимиметодаминазиваютьтакіспособи, прийомита засобизадопомогоюякихздійснюютьсянормотворча, право­охороннаіправозастосовчаформидіяльностіорганівдержави імісцевогосамоврядування.
Організаційнимиметодамиєспособи, засобиіприйоми, за допомогоюякихздійснюютьсявідповідніформиорганізаційної діяльностіорганівдержавноївладиімісцевогосамоврядуван­ня. Організаційніметодизалежновіднапрямівіметидіяль­ностідержавнихорганівподіляютьсяназагальнітаконкретні. Організаційно-правовіметоди—цетакізасоби, прийомита способи, щоодержализакріпленняувідповіднихнормативно-правовихактах. Наприклад, методиорганізаціїтаперевірки виконання, інформаційногозабезпечення, підготовки, підбору тарозстановкикадрівтаін.    продолжение
--PAGE_BREAK--
ВерховнаРадаУкраїни, ПрезидентУкраїни, КабінетМі­ністрівУкраїни, центральнітамісцевіорганидержавноївико­навчоївлади, судовіоргани, ВерховнаРадаіРадаМіністрів АвтономноїРеспублікиКримтаорганимісцевогосамовряду­ванняздійснюютьзабезпеченняконституційнихтаіншихправ, свободіобов'язківнавсійтериторіїУкраїни, використовуючи вищезгаданіформиіметодисвоєїдіяльності. Детальноїхроз­глянемовнаступномурозділі.
Отже, юридичніелементимеханізмувпроцесізабезпечення реалізаціїправ, свободтаобов'язківлюдиниігромадянинавідіг­раютьважливуроль, якюридичнічинникитакогомеханізму.    продолжение
--PAGE_BREAK--
§4. Процеспрактичноговтілення
можливостітанеобхідностівдійсність,
умовиічинникитакогопроцесу
Важливимелементоммеханізмузабезпеченняреалізації прав, свободіобов'язківлюдинитагромадянинаєпроцесїх практичноговтіленняудійсність. Самереалізаціяправі обов'язківозначаєпевнийпроцес, щодаєреальнуможливість одержатитіматеріальнійдуховніблага, щозакріпленівсуб'­єктивномуправі. Цейпроцеспередбачаєнаявністьусуспіль­ства, державитаіншихосібобов'язкузабезпечитиреалізацію праватапевнийрівеньправосвідомостійправовоїкультуриу
-242-
самогоносіясуб'єктивногоправа. Будь-якийпроцес—цепев­напослідовністьстадій, здопомогоюякихдосягаєтьсяматеріа­лізаціяправатаодержанняматеріальногочидуховногоблага. Процеспрактичноговтіленняправтаобов'язківлюдинипови­ненбазуватисянарядіпринципів: а) простотавздійсненнілю­диноюсвоїхправтаобов'язків; б) чітковизначенийзаконо­давствомдемократичнийпорядокїхздійснення; в) економія часу, соціальнихзусильізасобівуходіреалізації; г) ефектив­ністьтакогопроцесуздійсненняправ1.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Простотавздійсненнілюдиноюсвоїхправтаобов'язківпе­редбачаєнаявність: а) зрозумілихідоступнихдлякожноїлю­диниправовихприписів, щозакріплюютьпроцесздійснення правіобов'язків; б) самихправтаобов'язківувиглядімож­ливихматеріальнихідуховнихблагтанеобхіднихмоделейпо­ведінкилюдини; в) зобов'язанихсуб'єктівзабезпеченняреалі­заціїправ; г) відповіднихкоштів, щоскладаютьекономічний бікздійсненняправ; д) ефективнихмеханізмівохорони, захис­тутавідновленняпорушеногоправатаін.
Демократичністьпорядкуздійсненнясуб'єктивнихправі юридичнихобов'язківпередбачає: а) демократичнийпорядок формуваннятазакріпленняправіобов'язків; б) безпосередню участьгромадянинавзакріпленніправтаобов'язків; в) безпо­середнєволевиявленнягромадянинавпроцесіформування представницькихдержавнихорганів; г) можливістьзавлас­нимбажаннямстворюватичиоб'єднуватисявполітичніпартії тагромадськіорганізаціїдляреалізаціїсвоїхправ; д) демокра­тизмуправлінськихпроцедурреалізаціїправ; є) демократизм формуванняіфункціонуваннясудовихіправоохороннихорга­нів, щомаютьзавданнязабезпечуватиреалізаціюправі обов'язків; є) функціонуваннянадемократичнихзасадахміс­цевогосамоврядуваннятаін.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Важливимпринципомпроцесуправореалізаціїєекономія часу. Реалізаціяправіобов'язківучасіповиннабутиякомога швидшою. Цевбагатьохвипадкахпередбачаєтьсянормами права. Наприклад, законодавствозакріплюємісячнийтермін
К/>опейчиковВ. В., Сущук3. И. Реальныйсоциализм: демократия, лич­ность, правачеловека. — К., 1983. — С. 108.
-243-
/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>перевіркизверненьгромадян, аувипадкахзверненнящодо вчиненогозлочину—триденнийтермін. Встановлюютьсятер­мінищодообмеженняпевнихправтаін.
Приреалізаціїсвогоправасуб'єктповинензатрачуватимі­німальнукількістьсоціальнихзусиль, одержуючиприцьому максимальноефективнийрезультат. Засобиреалізаціїправата обов'язкуповиннібутимаксимально' ефективними.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Отже, принципивідіграютьзначнурольупроцесіреалізації правіобов'язків, аленеєвизначальними. Важливішимєйого зміст, щопроявляєтьсяупевнихстадіяхпроцесу. Виділяють стадіїпроцесуреалізаціїправіобов'язків, щохарактернідля всіхправтаособливостістадійреалізаціїокремихправі обов'язків.
Длявсіхправіобов'язківхарактернітакістадії: а) підго­товкадоздійсненняправачиобов'язку; б) потребавюридич­номуфакті; в) реалізаціяправіобов'язківуправовідносинах' чипозаними; г) потребаувинесенніактуправореалізацїїчи відсутністьтакоїпотреби; д) послідовністьтаобов'язкисторін приздійсненніактуправореалізацїї; є) одержанняікористу­ванняпевнимматеріальнимчидуховнимблагом.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Кожнеокремовзятеправовпроцесійогореалізаціїмаєтакі відмінностіщодостадіййогоздійснення: а) відрізняєтьсякіль­кістюіхарактеромправовихнорм, актівправореалізацїї; б) маєрізнукількістьправовідносин, щовиникаютьвцьому процесі; в) характеризуєтьсярізноюкількістюпідготовчихдій, необхіднихдляприйняттятавиконанняіндивідуально-право­вихактів; г) маєрізнийзміст; д) відрізняєтьсярізнимиформа­миіметодамиохорони, .захистутавідновленняпорушеного праватаін.
Розрізняютьтакожістадіїзабезпеченняорганамидержавиі структурамигромадянськогосуспільствареалізаціїправта обов'язківлюдинитагромадянина. Донихвідносять: а) ство­реннясприятливихумовщодореалізаціїсуб'єктивногоправа; б) охоронуматеріальнихідуховнихблаг, закріпленихсуб'єк­тивнимправом; в) захистсуб'єктивногоправавідпорушення збокубудь-якихсуб'єктів; г) реалізаціювсіхнеобхіднихдій щодовідтворенняпорушеногоправатавідшкодуваннязбитків.    продолжение
--PAGE_BREAK--
-244-
Умовамиічинникамипроцесуреалізаціїсуб'єктивнихправ іюридичнихобов'язківє: а) удосконаленнянаціональноїпра­вовоїсистемизурахуваннямміжнароднихстандартівітради­ційногодосвідуукраїнськогонароду; б) проведенняреформу­ваннязаконодавчоїбазитазаконодавчогопроцесу; в) опти-мізаціяфункціонуваннядержавноївладиімісцевого самоврядування; г) реформуванняправосуддявУкраїні; д) удосконаленнякомтрольно-наглядовихструктуртапідви­щенняефективностіїхдіяльності; є) реформуваннядіяльності правоохороннихорганів; є) створеннятаорганізаціядіяльнос­тігромадськихформуваньтаінше.
Отже, механізмзабезпеченняреалізаціїсуб'єктивнихправі юридичнихобов'язківмаєзагальнірисиіхарактерніособли­востідлякожноговидудержавнихорганівтаорганівмісцевого самоврядуванняіоб'єднаньгромадянтадлякожногоокремо взятогоправайобов'язку.
-245-




/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>Правосуддя— основа всіхсуспільнихчеснот. (П. Гольбах)
    продолжение
--PAGE_BREAK--РОЗДІЛVI!
Конституційно-правовіаспектидіяльності
судовихІправоохороннихорганів
іззабезпеченняправ, свободіобов'язків
людинитагромадянина1
§ІоПоняттятаструктурадіяльностісудових
іправоохороннихорганівІззабезпеченняправ,
свободіобов'язківлюдинитагромадянина
Діяльністьсудовихіправоохороннихорганівіззабезпечення прав, свободтаобов'язківлюдиниігромадяниназакріплюєть­сянаконституційномурівнітачиннимзаконодавством. Кон­ституціяУкраїнизакріплюєосновніправа, свободитаобов'яз­килюдиниігромадянина. Більшістьїхпередбаченоміжнарод­нимидокументамизправлюдини. Вихіднимпринципомпри цьомуєте, щоправаісвободилюдинитагромадянина, щопе­редбаченіКонституцієюУкраїни, неєвичерпними. Приприй­няттіновихзаконівабовнесеннізміндочиннихнедопускаєть­сязвуженнязмістутаобсягуіснуючихправісвобод.    продолжение
--PAGE_BREAK--
УКонституціїУкраїнизнайшлавідображенняісистема органів, щопокликанізабезпечуватиреалізаціюправлюдини. Основоюцієїсистемиєположення, щолюдина, їїжиттята здоров'я, честьігідність, недоторканністьібезпекавизнаються вУкраїнінайвищоюсоціальноюцінністю. Праватасвободи людинитаїхгарантіївизначаютьзмістіспрямованість діяльностідержави. Держававідповідаєпередлюдиноюза
У/>розділівикористаноматеріалиА. І. ХальотиіВ. О. Демиденка-викладачівкафедриконституційногоправаНАВСУ.
своюдіяльність. Утвердженнятазабезпеченняправісвобод людиниєголовнимобов'язкомдержави1. Конституційна системаорганівзахиступравлюдинивідображенауст. 6, де закріплюєтьсяпринципподілувлад, щохарактеризує організаціюідіяльністьорганівдержавноївлади. Конституція України(ст. 6) закріплює, щодержавнавладавУкраїні здійснюєтьсяназасадахїїподілуназаконодавчу, виконавчута судову. Законодавчийтавиконавчіорганиздійснюютьзаходи іззахиступравлюдинивмежахівідповіднодоповноважень, встановленихКонституцією, законамиУкраїнитаіншиминор­мативно-правовимиактами. Коженмаєправозвертатисяза захистомсвоїхправдоУповноваженогоВерховноїРади Українизправлюдини.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Кріморганів, щовідносятьсядоструктурзагальноїкомпе­тенціїтамаютьсередсвоїхобов'язківзабезпеченняправлю­дини, існуютьорганиспеціальноїкомпетенції. Донихвідно­сятьсясудовітаправоохоронніоргани. Правоохороннимиор­ганамизазаконом2єтакі, щоберутьбезпосереднюучастьвід­повіднов: а) розглядісудовихсправувсіхінстанціях; б) провадженнітарозслідуваннікримінальнихсправтасправ проадміністративніправопорушення; в) оперативно-розшуко-війдіяльності; г) охоронігромадськогопорядкутагромадської безпеки; д) виконаннівироків, рішень, ухваліпостановсудів, постановорганівдізнанняіпопередньогослідстватапрокуро­рів; є) контролізапереміщеннямлюдей, транспортнихзасо­бів, товарівтаіншихпредметівчиречовинчерездержавнийі митнийкордонУкраїни; є) наглядітаконтролізавиконанням законів.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Середправоохороннихзаконвиділяєоргани: а) прокурату­ри; б) внутрішніхсправ; в) службибезпеки; г) митноїслужби; д) охоронидержавногокордону; є) державноїподаткової служби; є) виконанняпокарань; ж) державноїконтрольно-ре-
К/>онституціяУкраїни. КонституціяАвтономноїРеспублікиКрим: 36. нормат. актів. —К., 1999. —С5.
2Продержавнийзахистпрацівниківсудуіправоохороннихорганів: ЗаконУкраїнивід23 грудня1993 р. // ВідомостіВерховноїРади. — 1994. -№11.-Ст. 50.
-246-
-247-
/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>візійноїслужби; з) рибоохорони; і) державноїлісовоїохорони; к) інші, якіздійснюютьправозастосовчіабоправоохоронні функції.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Значнурольузахистіправлюдинивідіграютьорганипроку­ратури, аджесаменанеїпокладенонаглядзадодержаннямза­коніворганами, щопроводятьоперативно-розшуковудіяль­ність, дізнання, досудовеслідство, наглядпривиконаннісудо­вихрішеньукримінальнихсправах, атакожпризастосуванні іншихзаходівпримусовогохарактеру, пов'язанихзобмежен­нямособистоїсвободигромадян.
КонституцієюУкраїнизакріпленоправоособинавідшкоду­ваннязарахунокдержавичиорганівмісцевогосамоврядуван­няматеріальноїтаморальноїшкоди, завданоїнезаконнимирі­шеннями, діямичибездіяльністюорганівдержавноївлади, ор­ганівмісцевогосамоврядування, їхпосадовихіслужбовихосіб приздійсненнінимисвоїхповноважень(ст. 56).    продолжение
--PAGE_BREAK--
Післявикористаннявсіхнаціональнихзасобівправовогоза­хистуособамаєможливістьзвертатисязазахистомсвоїхправ ісвободдовідповіднихміжнароднихсудовихустановчиміж­народнихорганізацій, членомабоучасникомякихєУкраїна.
Отже, системузасобівзахиступравісвободлюдинискла­дають: а) нормативно-правовіактиматеріальногоіпроцесу­альногохарактеру; б) органидержавноївладиімісцевогоса­моврядуваннявмежахсвоїхповноважень; в) спеціалізовані державнітагромадськіоргани, організації, щомаютьсвоїм завданнямзахистправісвободлюдиниігромадянина(суди, прокуратура., адвокатура, но'таріаттаін.); г) підприємства, установиіорганізаціїнезалежновідформвласностівмежах своїхправіобов'язків; д) засобимасовоїінформації; є) полі­тичніпартіїігромадськіорганізаціїтаін.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Пропорядокорганізаціїдіяльностііззабезпеченняправ, свободтаобов'язківлюдиниігромадянинатакихорганів, як парламент, ПрезидентУкраїни, КабінетМіністрівУкраїни, іншіорганивиконавчоївлади, йшлосяупопередньомурозділі. Уцьомурозділімирозглянемоорганізаціюдіяльностісудових таправоохороннихорганівіззабезпеченняправлюдини.
Отже, досудовихорганів, щозабезпечуютьреалізаціюправ, свободтаобов'язківлюдиниігромадянина, відносяться:
— 248 -
а) КонституційнийСудУкраїни; б) судизагальноїюрисдикції. Правоохороннимиорганамивреалізаціїзабезпечувальної функціїєоргани: а) прокуратури; б) службибезпеки; в) внут­рішніхсправ; г) інші, щоздійснюютьправозастосовчіабопра­воохоронніфункції.    продолжение
--PAGE_BREAK--
§2. ДіяльністьсудовижорганівУкраїни
іззабезпеченняправ, свободтаобов'язків
людиниігромадянина
КонституціяУкраїни, (ст. 55) закріплює, щозахистправі свободлюдинитагромадяниназдійснюєтьсясудом. Кожному гарантуєтьсяправонаоскарженнявсудірішень, дійчи бездіяльностіорганівдержавноївлади, органівмісцевогоса­моврядування, посадових, службовихтаінших•осіб. Юрисдикціясудівпоширюєтьсянавсіправовідносини, що виникаютьудержаві1.
Отже, судовагілкавладиєоднимзнайефективнішихзасо­бівзахиступравлюдиниігромадянинавідправопорушень, її завдання—відновленняпорушенихправісвобод. Зароківра­дянськоївладисудовиймеханізмзахиступравлюдинибувдек­ларативнимінедієвим, асамсуднебувгілкоювладиізалежав відпартійнихструктур. Нинідержаваспрямовуєвсізусилля длятого, щобцейвидзахиступравлюдиниставнайдієвішою формоюзахисту, якцереалізуєтьсявкраїнахзісталоюдемок­ратією. Створеноконституційно-правовіпередумовидляздійс­неннянеупередженогоправосуддя. Так, маємісцематеріаль­на, фінансова, кадрованезалежністьсуду, щосприяєздійснен­нюправосуддянапідставіКонституціїтазаконівУкраїни, іншихнормативно-правовихактів.    продолжение
--PAGE_BREAK--
КонституційнийСудУкраїни(далі— КонституційнийСуд) є єдиниморганомконституційноїюрисдикціївУкраїні, вирішує всіпитанняпровідповідністьзаконівтаіншихправовихактів КонституціїУкраїниідаєофіційнетлумаченняКонституції УкраїнитазаконівУкраїни. КонституційнийСудскладаєтьсяз
К/>онституціяУкраїни. КонституціяАвтономноїРеспублікиКрим: 36. нормат. актів. — К., 1999. — С36.
-249-
/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>вісімнадцятисуддів. ПрезидентУкраїни, ВерховнаРадаУкраї­нитаз'їздсуддівУкраїнипризначаютьпошістьсуддівКонсти­туційногоСуду. СуддеюКонституційногоСудуможебутигро­мадянинУкраїни, якийнаденьпризначеннядосягсорокаро­ків, маєвищуюридичнуосвітуістажроботизафахомне меншякдесятьроків, проживаєвУкраїніпротягомостанніх двадцятироківтаволодієдержавноюмовою. Призначаються суддіКонституційногоСудутерміномнадев'ятьроківбезпра­вабутипризначенимнаповторнийстрок.    продолжение
--PAGE_BREAK--
ДоповноваженьКонституційногоСудувідносятьсяприйнят­тярішеньтадачависновківусправахщодо:
—конституційності законівтаіншихправовихактівВерхов­
ноїРадиУкраїни, актівПрезидентаУкраїни, КабінетуМініст­
рівУкраїни, правовихактівВерховноїРадиАвтономноїРес­
публікиКрим, втомучисліщостосуютьсяправлюдиниігро­
мадянина;
відповідностіКонституціїУкраїничиннихміжнародних
договорівУкраїниаботихміжнароднихдоговорів, щовносять­
сядоВерховноїРадиУкраїнидлянаданнязгодинаїхобов'яз­
ковість, втомучисліщодоправ, свободтаобов'язківлюдини
    продолжение
--PAGE_BREAK--ігромадянина;
додержанняконституційноїпроцедурирозслідуванняі
розглядусправипроусуненняПрезидентаУкраїнизпостав
порядкуімпічментувмежах, визначенихстаттями111 і151
КонституціїУкраїни;
офіційноготлумаченняКонституціїтазаконівУкраїни, в
томучисліпитаннязабезпеченняправісвободлюдинитагро­
мадянина.
ПовноваженняКонституційногоСудумаютьпевнімежі. До йогокомпетенціїненалежатьпитаннящодозаконностіактів органівдержавноївиконавчоївлади(крімактівКабінетуМі­ністрівУкраїни), органіввладиАвтономноїРеспублікиКрим (крімВерховноїРадиАвтономноїРеспублікиКрим) таорганів місцевогосамоврядування, деякііншіпитання, щовіднесені законодавствомдокомпетенціїсудівзагальноїюрисдикції.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Забезпеченняправ, свободтаобов'язківлюдиниігромадя­нинабагатовчомузалежитьвідправильноїорганізаціїроботи КонституційногоСуду. КонституціяУкраїни, законитаакти
-250-
КонституційногоСудувстановлюютьпорядокорганізаціїі функціонуванняйоговнутрішньоїдіяльності. Цідокументи вміщуютьправовінорми, щовизначаютьпорядок: а) утворен­няідіяльностіпосадовихосібіорганів; б) провадженняу справах; в) фінансуванняКонституційногоСудуіСекретаріату КонституційногоСуду(далі—Секретаріату); в) діловодства; г) внутрішньогорозпорядку.
СередпосадовихосібКонституційногоСуду, щообираються (призначаються), можнавиділити: а) головуКонституційного Суду; б) йогозаступників; в) голівпостійнихкомісій; г) сек­ретарівколегій; д) керівникаСекретаріату. ГоловаКонститу­ційногоСуду(далі—Голова) обираєтьсянаспеціальномупле­нарномузасіданніКонституційногоСуду(спецзасіданні) зі складуйогосуддівшляхомтаємногоголосуваннялишенаодин трирічнийстрокнепізнішедвомісячногострокуздня, колипо­садаГоловисталавакантною.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Головамаєповноваження, щопередбаченіЗакономтадо­повнюютьсяРегламентом. ВіночолюєКонституційнийСудта організовуєйогодіяльність. Дойогоповноважень, передбаче­нихзаконом, належать:
організаціяроботиколегійсуддівКонституційногоСуду,
комісійтаСекретаріату;
скликанняіпроведеннязасідань, пленарнихзасіданьКон­
ституційногоСуду;
розпорядженнябюджетнимикоштаминаутриманняіза­
безпеченнядіяльностіКонституційногоСудувідповіднодо
кошторису, нимжезатвердженого;
здійсненняіншихповноважень, передбаченихчиннимза­
конодавствоміактамиКонституційногоСуду, щорегламен­
туютьорганізаціюйоговнутрішньоїроботи.
Разомзтимслідзазначити, щоРегламентКонституційного СудупередбачаєдодатковіповноваженняГолови.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Головамаєдвохзаступників(далі—заступникиГолови). ВонивиконуютьзадорученнямГоловиокремійогоповнова­ження. УразівідсутностіГоловиабонеможливостіздійснення нимсвоїхповноваженьйогообов'язкивиконуєзаступник, якийєстаршимзавіком, азавідсутностіобохзаступників
-251-
/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>обов'язкиГоловивиконуєнайстаршийзавікомсуддяКонсти­туційногоСуду.
ЗаступникиГоловиобираютьсязапропозицієюГоловина одинтрирічнийстроктаємнимголосуваннямшляхомподання бюлетенівутакомупорядку:
наспецзасіданнізчисласуддівКонституційногоСудуне
    продолжение
--PAGE_BREAK--пізнішедвомісячногострокуздня, колипосадасталавакант­
ною;
повноважнимєспецзасідання, якщонаньомуприсутніне
меншякдванадцятьсуддівКонституційногоСуду;
відкритимголосуваннямнаспецзасіданнізатверджується
формабюлетенядляголосуванняповиборахзаступникаГоло­
витаформапротоколуголосування;
доспискукандидатурвносятьсясуддіКонституційногоСу­
ду, якихзапропонувавГоловаіякідализгодубалотуватисяна
цюпосаду. Кандидатуризаслуховуютьсянаспецзасіданні;
їхсписокзатверджуєтьсявідкритимголосуванняміофор­
мляєтьсяпротоколом, якийпідписуєтьсяголовуючим;
наспецзасіданнізчисласуддівКонституційногоСудуоби­
    продолжение
--PAGE_BREAK--раєтьсякомісіядляорганізаціїтапроведеннявиборівускладі
трьохсуддів(зчисласуддів, щонебалотуютьсянапосадуза­
ступникаГолови), якаорганізуєпроведеннявиборів. Заступ­
никиГоловинаділяютьсяокремимиповноваженнямиГолови
зайогорозпорядженням.
Дляпопередньогорозглядуконституційнихподаньїзвер­неньускладіКонституційногоСудуутворюютьсядвіколегії суддів, щовирішуютьпитаннящодовідкриттяпровадженняу справахза: а) конституційнимиподаннями; б) конституційни­мизверненнями. РішенняпроутворенняколегійсуддівКон­ституційногоСуду, затвердженняїхскладутапризначення секретарівколегійприймаєтьсяназасіданніКонституційного Судупротягомпершогомісяцякожногокалендарногороку СекретарКолегіїсуддівпризначаєтьсязчисласуддів, яківхо­дятьдоскладуКолегії, таочолюєїї. Вінпризначаєтьсяна строкповноваженьКолегійвідкритимголосуваннямзчисла кандидатур, запропонованихсуддямивідповідноїКолегії.    продолжение
--PAGE_BREAK--
НасекретаряКолегіїсуддівпокладаютьсяпевніповнова­ження, асаме: а) віночолюєКолегіютаорганізовуєїїроботу
-252-
зпитаньрозглядуконституційнихподаньтаконституційних звернень; б) головуєназасіданніКолегії; в) вноситьпропози­ціюназасіданніКонституційногоСудупрозамінусудді-допові-дачаусправівразійогонеможливостібратиучастьупідготов­цітарозглядіматеріалівсправизаконституційнимподанням, Конституційнимзверненням; г) вноситьнарозглядКонститу­ційногоСудупропозиціющодотимчасовоговведеннядоскладу КолегіїсуддіКонституційногоСудузіншоїКолегіїуразі' не-йожливостіпроводитипротягомтривалогочасузасіданняКо­легіїчерезвідсутністькворуму; д) звітуєщоквартальнопроро­ботуКолегіїназасіданніКонституційногоСуду; ж) вирішує іншіпитанняорганізаціїроботиКолегії.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Дляздійсненнядопоміжноїроботизпитаньорганізаціївнут­рішньоїдіяльності, КонституційнийСуднасвоємузасіданніут­ворюєзчисласуддівпостійнікомісії, щоєйогодопоміжними робочимиорганами. ПоложенняпропостійнікомісіїКонститу­ційногоСудузатверджуєтьсянимнапленарномузасіданні. Ро­ботоюпостійноїкомісіїкеруєїїголова, якогопризначаєГолова КонституційногоСудунатрирічнийстрок.
КонституційнийСудможеутворюватинасвоїхпленарних засіданняхтимчасовікомісіїдлядодатковогодослідженняпи­тань, пов'язанихзконституційнимпровадженнямусправі, за участюфахівцівувідповіднихгалузяхправа. Пропозиціюпо­даєсуддя-доповідачКонституційногоСуду. Тимчасовакомісія створюєтьсязчислафахівціввідповіднихгалузейправадля додатковогодослідженняматеріалівсправи. Ухвалупроутво­реннятимчасовоїкомісіїприймаютьсуддіКонституційногоСу­дунапленарномузасіданні. Внійвстановлюєтьсястрокдля підготовкивисновку. КонституційнийСудпередаєтимчасовій комісіїматеріалисправидляознайомленнятанадаєнаїїзапит додатковіматеріали, необхіднідляформулюваннянеювиснов­ку. Такийвисновокповиненміститивідомостіпроїїчленів, їх фах, місцероботи, вченийступіньтанауковезвання, атакож просправу, зякоїдаєтьсявисновок, зміствисновку, датупо­даннявисновку, підписичленівкомісії. Якщочлентимчасової комісіїнепогоджуєтьсязвисновкомуціломуабозокремими йогоположеннями, вінподаєокремийвисновокабожвикла­даєсвоюдумкузокремихпитань. ЯкщоКонституційнийСуд    продолжение
--PAGE_BREAK--
-253-
/>/>/>/>/>/>/>/>/>вважаєположення, викладеніувисновкутимчасовоїкомісії, недостатнімидляповногоз'ясуванняобставинсправиабоза наявностісуперечностейувисновку, вінможепостановитиух­валупропроведеннядодатковихдослідженьтимсамимскла­домтимчасовоїкомісіїабоутворититимчасовукомісіювіншо­мускладі. Висновкитимчасовихкомісійзабудь-якихобставин додаютьсядоматеріалівсправитаоцінюютьсянапленарному засіданніКонституційногоСуду.
Важливимдляорганізаціїроботиєпорядокпровадженняпо справі. Процесуальнийпорядокпровадженняпосправахмає певністадії: а) зверненнядоКонституційногоСуду; б) попе­реднійрозглядзвернень; в) розглядзверненьнапленарнихза­сіданнях; г) прийняттяівведеннявдіюактівКонституційного    продолжение
--PAGE_BREAK--
Суду.
ФормамизверненнядоКонституційногоСудуєконституцій­неподаннятаконституційнезвернення.
Конституційнеподання—цеписьмовеклопотаннядо КонституційногоСудупровизнанняправовогоакта(йогоок­ремихположень) неконституційним, провизначенняконсти-туційностіміжнародногодоговоруабопронеобхідністьофіцій­ноготлумаченняКонституціїУкраїнитазаконівУкраїни, ата­кожклопотанняВерховноїРадиУкраїнипродачувисновку щодододержанняконституційноїпроцедурирозслідуванняі розглядусправипроусуненняПрезидентаУкраїнизпостав порядкуімпічменту.
Суб'єктамиправанаконституційнеподаннязпитаньприй­няттярішеньКонституційнимСудомувипадкахперевірки конституційностізаконівтаіншихправовихактівВерховної РадиУкраїни, актівПрезидентаУкраїни, КабінетуМіністрів України, правовихактівВерховноїРадиАвтономноїРеспублі­киКримє: а) ПрезидентУкраїни; б) неменшсорокап'ятина­роднихдепутатівУкраїни(підписдепутатаневідкликається); в) ВерховнийСудУкраїни; г) УповноваженийВерховноїРади Українизправлюдини; д) ВерховнаРадаАвтономноїРеспуб­лікиКрим.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Суб'єктамиправанаконституційнеподаннязпитаньдачі висновківКонституційнимСудомувипадкахвідповідності КонституціїУкраїничиннихміжнароднихдоговорівУкраїни
-254-
аботихміжнароднихдоговорів, щовносятьсядоВерховноїРа­диУкраїнидлянаданнязгодинаїхобов'язковістьє: а) Прези­дентУкраїни; б) КабінетМіністрівУкраїни. Щодододержання конституційноїпроцедурирозслідуванняірозглядусправипро усуненняПрезидентаУкраїнизпоставпорядкуімпічментує ВерховнаРадаУкраїни. Суб'єктамищодоофіційноготлума­ченняКонституціїтазаконівУкраїниє: а) ПрезидентУкраїни; б) неменшесорокап'ятинароднихдепутатівУкраїни(підпис депутатаневідкликається); в) УповноваженийВерховноїРа­диУкраїнизправлюдини; г) ВерховнийСудУкраїни; д) Ка­бінетМіністрівУкраїни; є) іншіорганидержавноївлади; є) ВерховнаРадаАвтономноїРеспублікиКрим; ж) органи місцевогосамоврядування.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Уконституційномуподанніповиннобутизазначено:
повненайменуванняоргану, посадовоїособи, якінаправ­
ляютьконституційнеподаннязгіднозправом, наданимКон­
ституцієюУкраїнитазаконом;
відомостіпропредставниказазакономабоуповноважено­
гозадорученням;
повненайменування, номер, датаприйняття, джерело
опублікування(уразіпублікації) правовогоакта, конституцій-
ністьякого(окремихйогоположень) оскаржуєтьсячиякий
потребуєофіційноготлумачення;
правовеобгрунтуваннятвердженьщодонеконституцій­
ностіправовогоакта(йогоокремихположень) абонеобхіднос­
тівофіційномутлумаченні;
даніщодоіншихдокументівіматеріалів, наякіпоси­
    продолжение
--PAGE_BREAK--лаютьсясуб'єктиконституційногоподання;
—перелік матеріалівтадокументів, щододаються.
Поданнятадокументиіматеріалидоньогоподаютьсяу
трь~ОХ~їїрймірниках.
Конституційнезвернення—цеписьмовеклопотаннядо КонституційногоСудупронеобхідністьофіційноготлумачення КонституціїУкраїнитаЗаконівУкраїнизметоюзабезпечення реалізаціїчизахистуконституційнихправтасвободлюдиниі Тромадянина, атакожправюридичноїособи.
Суб'єктамиправанаконституційнезверненнязпитаньдачі висновківКонституційнимСудомє: а) громадяниУкраїни; б) іноземці; в) особибезгромадянства; г) юридичніособи.    продолжение
--PAGE_BREAK--
-255-
/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>Уконституційномузверненніповиннобутизазначено:
прізвище, ім'я, побатьковігромадянинаУкраїни, інозем­
цячиособибезгромадянства, адреса, заякоюособапрожи­
ває, абоповнаназватамісцезнаходженняюридичноїособи;
відомостіпропредставникаособизазакономабоуповно­
важеногозадорученням;
статті(окреміположення) КонституціїУкраїниабоЗако­
нуУкраїни, тлумаченняякихмаєбутиданоКонституційним
Судом;
обгрунтуваннянеобхідностівофіційномутлумаченніпо­
ложеньКонституціїУкраїниабозаконівУкраїни;
даніщодоіншихдокументівтаматеріалів, наякіпоси­
    продолжение
--PAGE_BREAK--лаютьсясуб'єктиконституційногозвернення;
—перелік документівтаматеріалів, щододаються.
Звернення, документиіматеріалиподаютьсяутрьохпри­
мірниках.
Слідзазначити, щоположенняп. Іст. 150 КонституціїУк­раїнивстановлюютьвичерпнийпереліксуб'єктівбезпосеред­ньогозверненнядоКонституційногоСудузпитаньконетиту-ційностізаконівУкраїнитаактівПрезидентаУкраїни, Кабіне­туМіністрівУкраїниіправовихактівВерховноїРадиАвто­номноїРеспублікиКрим. Громадяниправанатакезвернення немають. Крімтого, громадянинеможутьзвертатисядоКон­ституційногоСудузіскаргаминабудь-якерішеннявиконавчих органівабосудівзагальноїюрисдикції.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Зіншогобоку, нашігромадянимаютьправоякініціювати розглядокремихпитаньуКонституційномуСуді, такібути безпосереднімиучасникамисудовогопровадженняприрозгля­діцихпитань. ЙдетьсяпронапрямидіяльностіКонституційно­гоСуду, щовипливаютьізповноважень, зазначенихуп. 2 ч. іст. 150 КонституціїУкраїниіп. 4 ст. ІЗЗаконупроКон­ституційнийСуд, тобтопроофіційнетлумаченняКонституції тазаконівУкраїни. Ценайширшіповноваження, оскільки важковизначитисязїхмежамитавідокремитинезаформою, азазмістомконституційнеподаннящодоконституційностіза­коніввідконституційногозверненнязпитаньдачівисновків щодоофіційноготлумаченняКонституціїтазаконівУкраїни. Вказаніповноваженнястосуютьсявсьогомасивучиннихіта-    продолжение
--PAGE_BREAK--
— 256 -
ких, щовідповідаютьКонституції, законів, Тобтоважкопе­редбачитикількістьзверненьдоКонституційногоСуду, адже відповіднодост. 43 ЗаконупроКонституційнийСудколосуб'­єктів, якімаютьправонатакезвернення, майженеобмежене. ЦеігромадяниУкраїни, йіноземці, особибезгромадянствата юридичніособи(вітчизнянітаз-закордону), щомаютьбудь-якийінтересщодозастосуваннязаконівУкраїниіпотребують роз'ясненнящодонюансівйогозастосуваннядовідповідних правовідносин.
Отже, громадяниУкраїнимаютьправонаособистезвернен­нядоКонституційногоСуду, аленезіскаргою, азізверненням датиофіційне..тлумаченнянормКонституціїУкраїниабозако-нйГУкраїни. Тобтр,_ні.Конституція.України, нізаконнепозба­вилигромадянинаправаназверненнядоКонституційногоСу­ду, однаквстановленомежі, вякихфізичнаприватнаособа повиннадіяти, недоводячидоабсурдусвоєконституційнепра­вонаскаргу, колинеприборканийпотікзверненьфактично дезорганізувавбидіяльністьцієїінституціїтавихолостивїїго­ловнезавдання—забезпеченняконституційностіудіяльності органівдержавноївлади, перетворившицюінституціюучер­говебюрозпитаньрозглядускарг. Такиймеханізм, особливо вумовахсвоєрідногорозуміннясвоїхправзбокуокремихка­тегорійгромадян, єдуженеобхідним.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Закон«ПроКонституційнийСуд»(ст. 94) визначає, щопід­ставоюдляконституційногозверненнящодоофіційноїінтер-.претаціїположеньКонституціїтазаконівУкраїниєнаявність неоднозначногозастосуванняположеньКонституціїабозако­нів"УкраїнисудамиУкраїни, іншимиорганамидержавноївла­дичимісцевогосамоврядуваннязаумови, щосуб'єктправана конституційнезверненнявважає, щоцеможепризвестиабо призвелодопорушенняйогоконституційнихправісвобод. Ви­ходячизізмістуположеньцієїнорми, можнастверджувати, щовизначальниммоментомвнійєсуб'єктивнаоцінкалюди­ноюситуації, щосталасязнеюпідчасзастосуванняорганами виконавчоївладиабосудамизагальноїюрисдикціїнормичи кількохнормзаконівабоКонституціїУкраїни. Перевагана­даєтьсянеоб'єктивномуправу, асуб'єктивнійоцінцілюдини щодоправозастосовчоїдіяльностідержавнихорганів. Уцьому    продолжение
--PAGE_BREAK--
-257-
/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>самеіполягаєметодологіяправовоїдержавищодопереваги інтересівлюдининадінтересамидержави, однаклишевтих ситуаціях, коливладніструктурипротиправнодіялищодогро­мадянина.
Реалізуючисвоєповноваженнящодоофіційноготлумачен­ня, КонституційнийСудповиненорієнтуватисьнатунорму, якавказує, щотакезверненнядоКонституційногоСудумож­ливелишезанеоднозначногозастосуванняположеньКонсти­туціїабозаконівУкраїниіякісамеорганицездійснювали. ТобтодоповноваженьКонституційногоСудуналежитьпопе­реднєз'ясуванняпідставдля(рормальногозвернення—чима­ломісценеоднозначнезастосуваннянормзаконів. Крімцього, предметомпопередньоїоцінкиКонституційногоСудуможебу­титвердженняпроте, чипризвело, чиможепризвеститаке неоднозначнезастосуваннянормзаконівдопорушенняконсти­туційнихправісвободсуб'єктазвернення.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Отже, звернення, якігромадяниможутьподаватидоКон­ституційногоСуду, принципововідрізняютьсявідзвичайних скаргякзазмістом, такізаформою. Якщодозверненьудер­жавніустанови(назразокскарг) законодавствоУкраїнине передбачаєякихосьчітковизначенихформальнихвимог, крім апеляційнихтакасаційнихскаргусудахзагальноїюрисдикції, тозовнішнівимогидоконституційногозверненняформалізо­ванітазазначеніузаконі1. Викладеніформальнівимогидо зверненняособливочітковідрізняютьзмістконституційного зверненнявідзвичайногозверненняітимпачевідскарги. Ці нормиорієнтуютьнаобгрунтуваннянеобхідностівофіційному тлумаченніположеньКонституціїУкраїниабозаконівУкраї­ни. Зверненняіншогозмісту, щонадійшливідгромадяндо КонституційногоСуду, простонеможутьбутиприйнятимиза мотиваминепідвідомчості. Процеслідзнативсім, хтобажає звернутисядоцьогооргану.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Конституційнеподанняабоконституційнезверненнявбудь-якийчасдодняйогорозглядунапленарномузасіданніможе бутивідкликанезаписьмовоюзаявоюсуб'єкта, якиййогона-
С/>таття42 ЗаконуУкраїни«Прозверненнягромадян»від2 жовтня 1996 р. // ВідомостіВерховноїРадиУкраїни. — 1996. — №47. — Ст. 256.
-258-
правивдоКонститудшногрСуду. Дляприпиненняпроваджен-ня~у~справізаконституційнимподанням, конституційнимзвер­ненням, щовідкликається, назасіданніКонституційногоСуду приймаєтьсяпроцесуальнаухвала.
Увідкриттіконституційногопровадженняможебутивід­мовленоуразі:
відсутностівстановленогоКонституцієютаЗаконамиУк­
раїниправанаконституційнеподання, конституційнезвер­
    продолжение
--PAGE_BREAK--нення;
невідповідностіконституційногоподання, конституційного
зверненнявимогам, передбаченимКонституцієютазаконами
України;
непідвідомчостіКонституційномуСудупитань, порушених
уконституційномуподанні, конституційномузверненні.
ПорядоквідкриттяпровадженняуКонституційномуСудіза конституційнимподаннямчиконституційнимзверненням закріплюєтьсявзаконі. Ухвалупропочатокпровадження приймаєКолегіяабоКонституційнийСуднаїхзасіданні. Ко­легіяусправахзаконституційнимиподаннямибільшістюголо­сівсуддів, яківходятьдоїїскладу, приймаєпроцесуальнуух­валупровідкриттяпровадженняусправівКонституційному Судіабопровідмовувтакомупровадженні. Уразіприйняття такоїпроцесуальноїухвалицясправавноситьсянарозгляд пленарногозасіданняГоловоюКонституційногоСуду. Утако­мусамомупорядкуКолегіясуддівКонституційногоСудув справахзаконституційнимизверненнямиприймаєпроцесуаль­нуухвалупровідкриттяпровадженняусправіабопровідмову втакомупровадженні.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Будь-яказКолегійпідчаспідготовкисправи, Конституцій­нийСудупроцесіпровадженняусправімаютьправовитребу­вативідВерховноїРадиУкраїни, ПрезидентаУкраїни, Прем'єр-міністраУкраїни, ГенеральногопрокурораУкраїни, суддівзагальнихсудів, органівдержавноївлади, органіввлади АвтономноїРеспублікиКрим, органівмісцевогосамоврядуван­ня, посадовихосіб, підприємств, установ, організаційусіх формвласності, політичнихпартійтаіншихоб'єднаньгрома­дяніокремихгромадяннеобхіднідокументи, матеріалитаінші відомості, щостосуютьсярозглядусправи. ЯкКолегії, такі
9*— 259 -
/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>КонституційнийСудпідчаспідготовкисправитавпроцесі провадженняусправіможутьпризначатиекспертизуівирішу­ватипитаннящодозалученнядоучастівконституційномупро­вадженніекспертів. Вонитакожмаютьправовикликатипоса­довихосіб, експертів, свідків, представниківзазакономта уповноваженихзадорученням, громадян, участьякихповинна забезпечитиоб'єктивнийіповнийрозглядсправи. Заухилення безповажнихпричинвідявкиуКолегіючивКонституційний Судтавідмовунадатинеобхіднідокументи, матеріаличиінші відомостіабоїхумиснеприховуваннявиннінесутьюридичну відповідальністьвідповіднодочинногозаконодавства. Після відкриттяпровадженнясправурозглядаєКонституційнийСуд напленарномузасіданні. Строкрозглядувсправахзаконсти­туційнимподаннямнеповиненперевищуватитрьохмісяців, а увипадках, визнанихКонституційнимСудомневідкладними, — одного місяця. Строкпровадженняусправахзаконституцій­нимзверненнямнеповиненперевищуватишестимісяців. Об­численнястроківпровадженнярозпочинаєтьсяздняприйнят­тяпроцесуальноїухвалищодовідкриттяконституційногопро­вадженняусправі. ДатурозглядусправиКонституційнимСу­домвизначаєйогоГолова.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Організаційно-правовимиформамироботиКонституційного Судуєзасіданнятапленарнізасідання. Засіданняскликається зініціативиГолови, йогозаступників, Колегії, постійнихкомі­сійчинеменшетрьохсуддівКонституційногоСудунепізніше якудвотижневийстрокздняініціативипройогоскликання. Продатускликаннятапорядокденнийзасіданнякерівник Секретаріатудоводитьдовідомасуддівтаучасниківзасідання непізнішеякзап'ятьднійдодняскликаннязасідання. Поря­докденнийзасіданнявизначаєтьсяГоловоютазатверджується назасіданніКонституційногоСуду. Назасіданняхрозгля­даютьсявсіпитання, щопотребуютьвирішенняКонституцій­нимСудом, крімтих, щовирішуютьсянайогопленарнихзасі­данняхвідповіднодозакону. Засіданняєповноважним, якщо наньомуприсутнінеменшеодинадцятисуддівКонституційно­гоСуду.    продолжение
--PAGE_BREAK--
КонституційнийСуднасвоїхзасіданнях:
—затверджуєРегламент, ПоложенняпроСекретаріат, ар-
-260-
хів, бібліотекутаіншісамостійніструктурніпідрозділиКон­ституційногоСуду, вноситьзмінитадоповненнядоних;
призначає, заподаннямГолови, керівникаСекретаріату
таприймаєрішенняпрозвільненняйогозпосади;
приймаєрішенняпроутворенняпостійнихкомісій, за­
тверджуєїхперсональнийсклад;
розглядаєпропозиціїщодообсягуфінансуванняКонститу­
ційногоСудутазатверджуєпроекткошторисунакожнийфі­
нансовийрік;
затверджуєструктуруіштатнийрозписКонституційного
Суду;
заслуховуєщоквартальноінформаціюГоловипровико­
    продолжение
--PAGE_BREAK--ристаннябюджетнихасигнувань;
приймаєрішенняпродостроковезвільненнязпосадиГо­
ловитайогозаступників;
приймаєрішенняпрозвільненнязпосадисуддіКонститу­
ційногоСудуувипадках, передбаченихзаконом;
заслуховуєщоквартальнозвітикерівникаСекретаріатута
керуючогосправамиКонституційногоСуду;
приймаєуразінеобхідностірішенняпроневідкладність
відкриттяконституційногопровадженнязаконституційним
поданнямуконкретнійсправі;
приймаєрішеннящодоперсональногоскладуделегацій
КонституційногоСудутаїхкерівників;
даєзгодунапризначеннязаступниківкерівникаСекрета­
ріату, керівниківсамостійнихструктурнихпідрозділівтаїхза­
    продолжение
--PAGE_BREAK--ступників, керівниківіншихструктурнихпідрозділів;
вирішуєіншіпитання, щонеєпредметомрозглядупле­
нарногозасідання
ПриздійсненнісвоїхповноваженьназасіданняхКонститу­ційнийСудприймаєрішення. Такерішенняприймається, як­щозаньогопроголосувалобільшеполовинисуддівКонститу­ційногоСуду, якібралиучастьузасіданні.
КрімзасіданьКонституційнийСудпроводитьіпленарніза­сідання, НасвоїхпленарнихзасіданняхКонституційнийСуд розглядаєсправи, провадженнявякихвідкритозаконститу­ційнимиподаннямитаконституційнимизверненнями, атакож іншіпитання, віднесенідорозглядуКонституційнимСудомна    продолжение
--PAGE_BREAK--
— 261 ••



/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>йогопленарнихзасіданняхчиннимзаконодавством. Пленарне засіданняКонституційногоСудуєповноважним, якщона ньомуприсутнінеменшедванадцятисуддівКонституційного Суду. ПорядокпроведенняпленарнихзасіданьКонституційно­гоСудувстановлюєтьсязаконами, Регламентомтаіншимиак­тамиКонституційногоСуду, щорегламентуютьорганізаціюйо­говнутрішньоїроботи. НапленарнихзасіданняхКонституцій­нийСуд:
приймаєрішеннятадаєвисновкиусправахзаконститу­
ційнимиподаннямитаконституційнимизверненнями;
затверджуєположенняпропостійнікомісії;
приймаєрішенняпроутвореннятимчасовихкомісій, за­
    продолжение
--PAGE_BREAK--тверджуєїхперсональнийскладтапризначаєголівцихко­
місій.
Рішення(висновок) КонституційногоСудувважається прийнятим, якщозаньогопроголосувалонеменшедесятисуд­дівКонституційногоСуду.
ПленарнезасіданняКонституційногоСудускликаєтьсязіні­ціативиГолови, йогозаступників, Колегіїсуддівтапостійних комісійабонеменшетрьохсуддівКонституційногоСуду. Його скликаєГолованепізнішеякудвотижневийстрокзднянад­ходженняініціативипройогоскликання. Продатускликання тапорядокденнийпленарногозасіданняКонституційногоСуду керівникСекретаріатуповідомляєсуддівКонституційногоСуду тайогоучасниківнепізнішеякзадесятьднівдодняскликан­нязасідання. Порядокденнийпленарногозасіданнявизна­чаєтьсяГоловоюізатверджуєтьсяназасіданні. Напленарному засіданніголовуєГоловаКонституційногоСуду, азайоговід­сутності—старшийзавікомзаступникГолови. Завідсутності заступників—головуєстаршийзавікомсуддяКонституційного Суду. Головуючийзабезпечуєдодержанняпорядкуприпрове­денніпленарнихзасідань. Учасникитаприсутніузалізасідань попереджуютьсяпронеобхідністьдодержаннявстановленого порядку. ПривиявленнінеповагидоКонституційногоСудуабо перешкоджанніпроведеннюйогопленарногозасідання(чиза­сідання) порушникаможебутипритягнутодовстановленоїза­кономвідповідальності. ЗапропозицієюголовуючогоКонсти-    продолжение
--PAGE_BREAK--
-262-
туційнийСудвиноситьпроцеухвалу. Порушниквипроваджу­єтьсяіззализасідань.
ЗасіданнятапленарнізасіданняКонституційногоСудупро­токолюються. Пленарнізасіданняфіксуютьсятехнічнимизасо­бами. Протоколизасідання, пленарногозасіданняпідписують­сяголовуючимтасуддямиКонституційногоСуду, якібралив нихучасть, іпередаютьсяпротягомдесятиднівздняприйнят­тярішення(даваннявисновку) чиприйняттяухвалидляозна­йомленнясуддямКонституційногоСуду, якінебраливних участі. Забезпечуєведенняпротоколівзасіданьтапленарних засіданьСекретаріат.
НапленарнихзасіданняхКонституційнийСудприймаєрі­шеннятависновки. Так, КонституційнийСудзарезультатами розглядусправщодоконституційностізаконівтаіншихправо­вихактівВерховноїРадиУкраїни, актівПрезидентаУкраїни, КабінетуМіністрівУкраїни, правовихактівВерховноїРади АвтономноїРеспублікиКримтатлумаченняКонституціїіЗа­конівУкраїниприймаєрішення. Вінможевизнатинеконсти­туційнимправовийактповністюабовокреміййогочастині. Уразіякщовпроцесірозглядусправизаконституційнимпо­даннямчиконституційнимзверненнямвиявленоневідповід­ністьКонституціїУкраїниіншихправовихактів(їхокремих положень), крімтих, щодоякихвідкритопровадженняуспра­вітаяківпливаютьнаприйняттярішеннячидачувисновкув справі, КонституційнийСудвизнаєтакіправовіакти(їхокре­міположення) неконституційними. РішенняКонституційного Судуповинноматичітковизначенийзакономзмістімістити:    продолжение
--PAGE_BREAK--
а)найменуваннярішення, датуімісцеприйняття, йогономер;
б) персональнийскладсуддівКонституційногоСуду, якібрали
участьурозглядісправи; в) перелікучасниківсудовогозасі­
дання; г) змістконституційногоподання; д) повнуназву, дату
прийняття, порядковийномер, заякиморганом, посадовою
особоюприйнятоправовийакт, конституційністьякогорозгля­
дається; є) положенняКонституціїУкраїни, якимикерувався
КонституційнийСудприприйняттірішення; є) мотивувальну
частинурішення; ж) резолютивнучастинурішення;
з) обов'язковезазначеннятого, щорішенняКонституційного
Судуєостаточниміоскарженнюнепідлягає.    продолжение
--PAGE_BREAK--
-263-
/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>ВисновкиКонституційнийСуддаєусправахзпитань; а) відповідностіКонституціїУкраїничиннихміжнароднихдо­говорівУкраїниаботихміжнароднихдоговорів, щовносяться доВерховноїРадиУкраїнидлянаданнязгодинаїхобов'язко­вість; б) додержанняконституційноїпроцедурирозслідування ірозглядусправипроусуненняПрезидентаУкраїнизпостав порядкуімпічменту; в) відповідностівимогамстатей157 і158 КонституціїУкраїнизаконопроектівпровнесеннязміндонеї. УвисновкуКонституційногоСудузазначається: а) йогонайме­нування, датаімісцедачі, номер; б) персональнийскладсуд­дівКонституційногоСуду, якібралиучастьурозглядісправи; в) перелікучасниківсудовогозасідання; г) змістконституцій­ногоподання, конституційногозвернення; д) положенняКон­ституціїУкраїни, якимикерувавсяКонституційнийСудпри дачівисновку; є) мотивувальначастинависновку; є) резолю­тивначастинависновку; ж) те, щовисновокКонституційного Судуєостаточниміоскарженнюнепідлягає.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Рішеннятависновкивважаютьсяприйнятими, якщозаце напленарномузасіданніпроголосувалонеменшедесятисуддів КонституційногоСуду. Ціактиприймаютьсяпісляпоіменного голосуванняшляхомопитуваннясуддівКонституційногоСуду. Пропозиціїсуддівдопроектурішеннячивисновкуголосуються упорядкунадходження. Суддінемаютьправаутримуватися відголосування. Рішенняівисновкимотивуютьсяписьмово, підписуютьсяокремосуддями, якіголосувализаїхприйняття іякіголосувалипротиїхприйняття, таоприлюднюються. Во­ниєостаточнимиінепідлягаютьоскарженню. Підписання суддеюрішеннятависновкуєобов'язковим. Суддя, якийпід­писаврішеннячивисновок, можевикластиуписьмовійформі своюокремудумкуідодатиїїдорішеннячивисновкуКонсти­туційногоСуду.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Рішенняівисновкивидаютьсядержавноюмовою, повинні бутипідписанінепізнішесемиднівпісляприйняттячидачі. Вониофіційнооприлюднюютьсянаступногоробочогодняпіс­ляїхпідписанняіразомзокремоюдумкоюсуддівпублікують­сяу«ВісникуКонституційногоСудуУкраїни»тавіншихофі­ційнихвиданняхУкраїниірівноюміроюєобов'язковимидо виконання.
-264-
Копіїрішеньівисновківнадсилаютьсянаступногоробочого дняпісляїхофіційногооприлюдненнясуб'єктуправанакон­ституційнеподаннячиконституційнезвернення, зініціативи якогорозглядаласясправа, доМіністерстваюстиціїУкраїни, а такождоорганувлади, щоприйнявправовийакт, якийбув предметомрозглядувКонституційномуСуді.    продолжение
--PAGE_BREAK--
ЗанеобхідностіКонституційнийСудможевизначитиу своємурішеннічивисновкупорядокістроки'їхвиконання, а також' покластинавідповіднідержавніорганиобов'язкищодо забезпеченнявиконаннярішення, додержаннявисновку. Він маєправозажадативідорганів, наякіпокладаєтьсяобов'язок забезпечитивиконанняактів, письмовогопідтвердженнявико­наннярішення, додержанняйоговисновку. Невиконаннярі­шеньтанедодержаннявисновківКонституційногоСудутяг­нутьзасобоювідповідальністьзгідноззаконамиУкраїни.
Уразівиявленняновихобставинпосправі, щонебули предметомїїрозгляду, алеякііснувалиначасрозглядуіприй­няттярішенняабодачівисновкувсправі, КонституційнийСуд можевідкритиновепровадженняусправі.    продолжение
--PAGE_BREAK--
ДіяльністьКонституційногоСудуфінансуєтьсязДержавно­гобюджетуУкраїни. ПрискладанніпроектуДержавногобюд­жетуУкраїнинакожнийнаступнийрікГоловаКонституційно­гоСудуподаєпропозиціїдоКабінетуМіністрівУкраїнитаВер­ховноїРадиУкраїнищодообсягуфінансуванняКонституцій­ногоСудуіпроектвідповідногокошторису.
Організаційне, науково-експертне, інформаційно-довідкове таіншезабезпеченнядіяльностіКонституційногоСудуздійс­нюєйогоСекретаріатначолізкерівником. Положенняпро Секретаріат, йогоструктураіштатизатверджуютьсяКонсти­туційнимСудом. КерівникаСекретаріатупризначаєКонститу­ційнийСудзаподаннямйогоГоловизчислагромадян, які маютьправонаобійманняпосадипрофесійногосудді. Вінне моженалежатидополітичнихпартій, матипредставницький мандат, братиучастьубудь-якійполітичнійдіяльності, обійма­тибудь-якііншіоплачуваніпосади, виконуватиіншуоплачу­вануроботу, крімнаукової, викладацькоїтатворчоїувільний відосновноїроботичас. Кандидатуранацюпосадуобговорю­єтьсяназасіданніКонституційногоСуду. Утомуразі, якщоза-    продолжение
--PAGE_BREAK--
-265-
/>


/>

/>
пропонованукандидатурувідхилено, ГоловаКонституційного Судупропонуєіншукандидатуру. Рішенняпропризначення керівникаСекретаріатуприймаєтьсявідкритимголосуванням більшістюприсутніхназасіданніКонституційногоСуду. Пов­новаженнякерівникаСекретаріатувизначаютьсяПоложенням проСекретаріатКонституційногоСуду. Керівниктаіншіпоса­довіособиСекретаріатуєдержавнимислужбовцями.
МатеріалидіяльностіКонституційногоСудузберігаютьсяв йогоархіві. Матеріалисправ, щодоякихКонституційнийСуд прийняврішенняабодаввисновок, зберігаютьсявйогоархіві стороків. Оригіналирішеньтависновківзберігаютьсявархіві безстроково. ІншіматеріалищододіяльностіКонституційного Судузберігаютьсявйогоархівіназагальнихпідставах, визна­ченихзаконодавствомУкраїни. Положенняпроархівзатвер­джуєтьсяКонституційнимСудом. ДлязабезпеченняКонститу­ційногоСудунормативно-правовимиактами, науковоюта іншоюспеціальноюлітературоюутворюєтьсябібліотекаКон­ституційногоСуду. Положенняпробібліотекузатверджується КонституційнимСудом. ДрукованиморганомКонституційного Судує«ВісникКонституційногоСудуУкраїни»'.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Отже, КонституційнийСудякєдинийорганконституційної юрисдикціїздійснюєсвоюорганізаційнудіяльністьвідповідно дочинногозаконодавстватаорганізаційно-правовихактів, що приймаєКонституційнийСуд, забезпечуючиправа, свободиі обов'язкилюдинитагромадянина. Віннеможевиходитиза межісвоєїдіяльностітанедублюєдіяльністьіншихорганів правосуддя.
Судизагальноїюрисдикціївзабезпеченні
реалізаціїправ, свободіобов'язківлюдини
тагромадянина
Забезпеченняправ, свободіобов'язківлюдинитагромадя­ниназдійснюютьісудизагальноїюрисдикції. Вониреалізують своюкомпетенціюшляхомздійсненняправосуддяуформіци­вільного, господарського, адміністративного, кримінальногосу-    продолжение
--PAGE_BREAK--
К/>олодійА. М., ОлійникА. Ю. Державнебудівництвоімісцевесамо­врядування: Навч. посіб. — К., 2000.
-266-
дочинства. Приздійсненнісудочинствавпроцесізабезпечення ""правлюдинивоникеруєтьсяпринципами: 1) законності; 2) рівностівсіхучасниківсудовогопроцесупередзакономісу­дом; 3) забезпеченнядоведеностівини; 4) змагальностісторін тасвободивнаданнінимисудусвоїхдоказівтадоведеностіпе-"редсудомїхпереконливості; 5) підтриманнядержавногообви­нуваченнявсудіпрокурором; 6) забезпеченняобвинуваченому праваназахист; 7) гласностісудовогопроцесутайогоповного фіксуваннятехнічнимизасобами; 8) забезпеченняапеляційно-Іготакасаційногооскарженнярішеннясуду, крімвипадків, встановленихзаконом; 9) обов'язковостірішеньсудудля здійсненнянавсійтериторіїУкраїни.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Системусудівзагальноїюрисдикціїскладають: а) місцевісу­ди; б) апеляційнісуди, АпеляційнийсудУкраїни; в) Касацій­нийсудУкраїни; г) вищіспеціалізованісуди; д) Верховний СудУкраїни. Військовісудиналежатьдозагальнихсудіві здійснюютьправосуддяуЗбройнихСилахУкраїнитаінших військовихформуваннях, утворенихвідповіднодозакону. Спеціалізованимисудамиєгосподарські, адміністративніта іншісуди, визначеніякспеціалізовані.
УтворюєіліквідуєсудизагальноїюрисдикціїПрезидентУк­раїнивідповіднодозаконузаподаннямМіністраюстиціїУк­раїни, погодженимзГоловоюВерховногоСудуУкраїниабого­ловоювідповідноговищогоспеціалізованогосуду.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Первинноюсудовоюланкоюємісцевийсуд. Місцевимиза­гальнимисудамиєрайонні, районніумістах, міськітамісь-крайоннісуди, атакожвійськовісудигарнізонів. Домісцевих господарськихсудіввідносятьгосподарськісудиАвтономної РеспублікиКрим, областей, містКиєватаСевастополя. Місце­вимиадміністративнимисудамиєокружнісуди, щоутворю­ютьсявокругахвідповіднодоуказуПрезидентаУкраїни.
ЗаконУкраїни«ПросудоустрійУкраїни»закріплюєповнова­женнямісцевогосудуяксудупершоїінстанції, якийрозглядає справи, віднесеніпроцесуальнимзакономдойогопідсудності. Місцевізагальнісудирозглядаютькримінальнітацивільні справи, атакожсправипроадміністративніправопорушення. Місцевігосподарськісудирозглядаютьсправи, щовиникають згосподарськихправовідносин, атакожіншісправи, віднесені    продолжение
--PAGE_BREAK--
-267-
/>


/>
процесуальнимзакономдоїхпідсудності. Намісцевіадмініст­ративнісудипокладаєтьсярозглядадміністративнихсправ, пов'язанихзправовідносинамиугалузідержавногоуправління тамісцевогосамоврядування(справиадміністративноїюрис­дикції) , крімсправадміністративноїюрисдикціїусферівійсь­ковогоуправління, розглядякихздійснюютьвійськовісуди. Підсудністьокремихкатегорійсправмісцевимсудам, атакож порядокїхрозглядувизначаютьсяпроцесуальнимзаконом.
Місцевийсудскладаєтьсязсуддівмісцевогосуду, головита заступника(заступників) головисуду. Головумісцевогосуду призначаєізнімаєзпосадиПрезидентУкраїни. Якщокількість суддівмісцевогосудуперевищуєп'ятнадцятьосіб. Президент Україниможепризначитибільшеодногозаступникаголови СУДУ-    продолжение
--PAGE_BREAK--
Головатазаступникиголовимісцевогосудуорганізуютьро­ботусудутаапаратусудуінезвільняютьсявідобов'язківздій­снюватисудочинство. Основноюфігуроюмісцевогосудуєсуд­дямісцевогосуду, Наньогопокладаютьсяобов'язкиздійсню­вати: а) правосуддявпорядку, встановленомупроцесуальним законом; б) процесуальнідіїтаорганізаційнізаходизметою забезпеченнярозглядусправи; в) контрольвідповіднодозако­нузасвоєчаснимзверненнямдовиконаннясудовихрішень, постановленихпідйогоголовуванням; г) іншіпередбаченіза­кономповноваження.
Наступноюсудовоюланкоюєапеляційнийсуд. Усистемісу­дівзагальноїюрисдикціївУкраїнідіютьзагальнітаспеціалізо­ваніапеляційнісуди. Доапеляційнихзагальнихсудіввідно­сять: а) апеляційнісудиобластей; б) апеляційнісудимістКиє­ватаСевастополя; в) АпеляційнийсудАвтономноїРеспубліки Крим; г) військовіапеляційнісудирегіонівтаапеляційнийсуд Військово-МорськихСилУкраїни; д) АпеляційнийсудУкраї­ни. Занеобхідностізамістьапеляційногосудуобластіможуть утворюватисяапеляційнізагальнісуди, територіальнаюрис­дикціяякихпоширюєтьсянакількарайонівобласті.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Апеляційнимиспеціалізованимисудамиє: а) апеляційнігос­подарськісуди; б) апеляційніадміністративнісуди, якіутво­рюютьсявапеляційнихокругахвідповіднодоуказуПрезиден­таУкраїни, Доскладуапеляційногосудувходятьсудді, якпра-
-268-
вило, обранінапосадусуддібезстроково, головасудутайого заступники.
Апеляційнийзагальнийсудскладаєтьсяз: а) судовоїпалати уцивільнихсправах; б) судовоїпалатиукримінальнихспра­вах; в) військовоїсудовоїпалати. Ускладіспеціалізованого апеляційногосудуможутьутворюватисясудовіпалатиз розглядуокремихкатегорійсправзавстановленоюспеціаліза­цієювмежахвідповідноїспеціальноїсудовоїюрисдикції. В апеляційнихсудахдлявирішенняорганізаційнихпитаньутво­рюєтьсяідієпрезидіяапеляційногосуду.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Апеляційнісудипризабезпеченніреалізаціїправ, свободі обов'язківлюдинимаютьтакіповноваження; а) розглядають справи"в" апеляційномупорядкувідповіднодопроцесуального закону; б) розглядаютьупершійінстанціїсправи, визначені законом(крімапеляційнихгосподарськихсудів); в) ведутьта аналізуютьсудовустатистику, вивчаютьіузагальнюютьсудову "Практику; г) надаютьметодичнудопомогувзастосуваннізако­нодавствамісцевимсудам; д) здійснюютьіншіповноваження, передбаченізаконом.
Призначаютьдоскладусуддівапеляційногосудувідповідної судовоїпалатиголовиапеляційногосудусвоїмирозпоряджен­нями.
Суддяапеляційногосудуздійснює: а) правосуддявпорядку, встановленомупроцесуальнимзаконом; б) процесуальнідіїта організаційнізаходизметоюзабезпеченнярозглядусправи;    продолжение
--PAGE_BREAK--
в)контрольвідповіднодозаконузасвоєчаснимзверненнямдо
виконанняпостановленихзайогоучастюсудовихрішень;
г) іншіпередбаченізакономповноваження.
Справив^апеляційномусудірозглядаютьсяодноосібно, коле­гіальнотасудомприсяжних.
Голова, першийзаступникізаступникиголовиапеляційного судутапрезидіяапеляційногосудуздійснюютьодноосібнота колегіальноорганізаційнуроботусуду. Президіяапеляційного судупроводитьзасіданнянерідшеодногоразунамісяць. Засі­данняпрезидіїєповноважним, якщонаньомуприсутніне меншедвохтретинїїскладу. Постановипрезидіїприймаються відкритимаботаємнимголосуваннямбільшістюголосівїїчле-    продолжение
--PAGE_BREAK--
-269-
/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>нів, якібралиучастьузасіданні, тапідписуютьсяголовоюсуду чийогозаступником, якийголовувавназасіданні.
КасаційнийсудУкраїнидієускладісуддів, обранихнапо­садубезстроково, головисудутайогозаступників. Уйогоскла­дідіють: а) судовапалатауцивільнихсправах; б) судовапа­латаукримінальнихсправах; в) військовасудовапалата. УКасаційномусудіУкраїнидлявирішенняорганізаційнихпи­таньдієпрезидіявідповіднодовимогзаконодавства.
КасаційнийсудУкраїниздійснюєтакіповноваження: а) розглядаєвкасаційномупорядкусправи, віднесенідойого підсудності, атакожіншісправиувипадках, визначенихпро­цесуальнимзаконом; б) ведетааналізуєсудовустатистику, вивчаєйузагальнюєсудовупрактику; в) надаєметодичнудо­помогувзастосуваннізаконодавствасудамнижчогорівня; г) здійснюєіншіповноваження, передбаченізаконом. Розгляд справуКасаційномусудіУкраїниздійснюєтьсяколегіямиу складінеменшетрьохсуддів. СуддяКасаційногосудуУкраїни здійснює: а) правосуддявпорядку, встановленомупроцесуаль­нимзаконом; б) процесуальнідіїтаорганізаційнізаходизме­тоюзабезпеченнярозглядусправи; в) контрольвідповіднодо законузасвоєчаснимзверненнямдовиконанняпостановлених зайогоучастісудовихрішень; г) іншіпередбаченізаконом повноваження.    продолжение
--PAGE_BREAK--
ПрезидентУкраїнивпорядку, встановленомузаконом, ут­ворює: а) ВищийгосподарськийсудУкраїни; б) Вищийадмі­ністративнийсудУкраїни; в) іншівідповіднівищіспеціалізо­ванісуди. Всівищіспеціалізованісудискладаютьсязсуддів, обранихнапосадубезстроково, головисудутайогозаступни­ків. Увищомуспеціалізованомусудіможутьутворюватисясу­довіпалатизрозглядуокремихкатегорійсправзавизначеною спеціалізацієювмежахвідповідноїспеціальноїсудовоїюрис­дикції. Складсудовихпалатвищогоспеціалізованогосудуфор­муєтьсязаподаннямголовисудувпорядку, передбаченомуза­коном. Длявирішенняорганізаційнихпитаньувищомуспе­ціалізованомусудідієпрезидіясудувскладіголовисуду, його заступників, заступниківголівпалат, атакожсуддівданогосу­ду, обранихдоскладупрезидіївідповіднодозакону. Длявирі­шеннязагальнихпитаньдіяльностівідповіднихспеціалізова-    продолжение
--PAGE_BREAK--
-270-
нихсудівувищомуспеціалізованомусудідієПленумвищого спеціалізованогосуду. Вищіспеціалізованісудиможутьмати своїдрукованіоргани, прицихсудахможутьутворюватися науково-консультативніструктури. Доповноваженьвищого спеціалізованогосудузаконвідносить: а) розглядукасаційно­мупорядкусправивідповідноїсудовоїюрисдикції, атакож іншихсправувипадках, визначенихпроцесуальнимзаконом; б) веденнятааналізсудовоїстатистики, вивченняйузагаль­неннясудовоїпрактики; в) наданняметодичноїдопомогису­дамнижчогорівнязметоюоднаковогозастосуваннянорм КонституціїтазаконівУкраїниусудовійпрактицінаосновіїї узагальненнятааналізусудовоїстатистики; г) надання спеціалізованимсудамнижчогорівнярекомендаційнихроз'яс­неньзпитаньзастосуваннязаконодавстващодовирішення справвідповідноїсудовоїюрисдикції; д) здійсненняіншихпов­новажень, передбаченихзаконом. Справиувищомуспеціалізо­ваномусудірозглядаютьсяколегіально.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Суддявищогоспеціалізованогосудумаєтакіповноваження, а) здійснюєправосуддявпорядку, визначеномупроцесуальним законом; б) провадитьпроцесуальнідіїтаздійснюєорганіза­ційнізаходи, необхіднідлязабезпеченнясвоєчасноготаякісно­горозглядусправ; в) здійснюєвідповіднодозаконуконтроль засвоєчаснимзверненнямдовиконанняпостановленихзайого участюсудовихрішень; г) здійснюєіншіпередбаченізаконом повноваження. Длязабезпеченнядіяльностізіздійсненнясвоїх, повноваженьсуддявищогоспеціалізованогосудумаєпомічни­ка, якийповиненбутигромадяниномУкраїниімативищу юридичнуосвіту. Отже, вищісудивиконуютьважливурольу процесізабезпеченняреалізаціїправ, свободіобов'язківлюди­нитагромадянинавсудовійсистемізагальнихсудів, якіочо­люєВерховнийСудУкраїни.    продолжение
--PAGE_BREAK--
ВерховнийСудУкраїниєнайвищимсудовиморганомуцій системі. Вінздійснюєправосуддя, забезпечуєоднаковезастосу­ваннязаконодавствавсімасудамизагальноїюрисдикції. Цей .органскладаєтьсяз: а) ГоловиВерховногоСудуУкраїнитайо­гозаступників; б) суддівВерховногоСудуУкраїни; в) судової палативцивільнихсправах; г) судовоїпалативкримінальних справах; д) судовоїпалативгосподарськихсправах; є) судової
-271-
/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>палативадміністративнихсправах. УскладіВерховногоСуду УкраїнидієВійськовасудоваколегія,
Длявирішеннявнутрішніхорганізаційнихпитаньдіяльності ВерховногоСудуУкраїнитапитань, визначенихКонституцією ізаконамиУкраїниутворюютьсяідіютьПрезидіяВерховного СудуУкраїнитаПленумВерховногоСудуУкраїни. Складта порядокїхутворенняіфункціонуваннявизначенівідповідно доЗаконуУкраїни. ПриВерховномуСудіУкраїниутворюється науково-консультативнарада, статусякоївизначаєтьсявідпо­віднодоЗаконуУкраїни, ВерховнийСудУкраїнимаєсвійофі­ційнийдрукованийоргантаможебутиспівзасновникомінших друкованихвидань.    продолжение
--PAGE_BREAK--
КількістьсуддівВерховногоСудуУкраїнивстановлюється указомПрезидентаУкраїнизаподаннямГоловиВерховного СудуУкраїни, погодженимзРадоюсуддівУкраїни. Доскладу судовихпалат, щоздійснюютьрозглядсправзпитаньюрис­дикціїспеціалізованихсудів, призначаютьсясудді, якімають стажсуддівськоїдіяльностіувідповідномувищомусудінемен­шетрьохроківабовідповідномуапеляційномуспеціалізовано­мусудінеменшеп'ятироків.
ВерховнийСудУкраїнимаєтакіповноваження:
розглядаєукасаційномупорядкурішеннязагальнихсудів
усправах, віднесенихдойогопідсудностіпроцесуальнимзако­
ном; переглядаєвпорядкуповторноїкасаціївсііншісправи,
    продолжение
--PAGE_BREAK--розглянутісудамизагальноїюрисдикціївкасаційномупорядку
тарозглядаєіншісправи, пов'язанізвинятковимиобставина­
миувипадках, передбаченихзаконом;
даєсудамроз'ясненнязпитаньзастосуваннязаконодав­
стванаосновіузагальненнясудовоїпрактикитааналізусудо­
воїстатистики; уразінеобхідностівизнаєнечиннимироз'яс­
ненняПленумувищогоспеціалізованогосуду, щовизначеніза­
коном;
даєвисновокщодонаявностічивідсутностівдіяннях, у
якихзвинувачуєтьсяПрезидентУкраїни, ознакдержавноїзра­
диабоіншогозлочину; надаєзазверненнямВерховноїРади
УкраїниписьмовеподанняпронеможливістьвиконанняПре­
    продолжение
--PAGE_BREAK--зидентомУкраїнисвоїхповноваженьзастаномздоров'я;
-272-
звертаєтьсядоКонституційногоСудуУкраїниуразіви­
никненняусудівзагальноїюрисдикціїприздійсненніними
правосуддясумнівівщодоконституційностізаконів, інших
правовихактів, атакожщодоофіційноготлумаченняКонсти­
туціїУкраїнитазаконів;
ведетааналізуєсудову.статистику, вивчаєтаузагальнює
судовупрактику, знайомитьсявсудахзпрактикоюзастосуван­
нязаконодавства;
умежахсвоїхповноваженьвирішуєпитання, щовипли­
ваютьзміжнароднихдоговорівУкраїни; представляєсудиза­
гальноїюрисдикціїузносинахзсудамиіншихдержав;    продолжение
--PAGE_BREAK--
7) здійснюєіншіповноваження, передбаченізаконом.
"ОсновноюпосадовоюособоюВерховногоСудуУкраїниєсуд­
дя. ВідповіднодозаконуУкраїнивінмаєтакіповноваження:
здійснюєправосуддявпорядку, встановленомупроце­
суальнимзаконом;
здійснюєнеобхідніпроцесуальнітаорганізаційнізаходиз
метоюзабезпеченнясвоєчасноготаякісногорозглядусправ;
береучастьурозглядіпитань, щовиносятьсяназасідан­
нявідповідноїсудовоїпалатитаПленумуВерховногоСудуУк­
раїни;
вивчаєусудахнижчогорівнястанорганізаціїздійснення
судочинстваінадаєїмметодичнудопомогу;
аналізуєсудовупрактику, вноситьвустановленомупо­
    продолжение
--PAGE_BREAK--рядкупропозиціїщодоїїполіпшеннятаудосконаленнязаконо­
давства;
6)здійснюєіншіпередбаченізакономповноваження.
СуддяВерховногоСудуУкраїнимаєпомічника. Помічником
суддіможебутигромадянинУкраїни, якиймаєвищуюридич­нуосвітутастажроботивгалузіправанеменшетрьохроків. Зметоюоднаковогозастосуваннязаконодавствавпроцесі забезпеченняреалізаціїправісвободтаобов'язківлюдиниі громадянинаПленумВерховногоСудуУкраїниприйнявдвіпо­станови, дероз'яснивсудампорядокзастосуваннянормКон­ституціїтазаконівУкраїни, іншихнормативно-правовихактів Щодозверненьфізичнихосібстосовнозахистуїхправісвобод. Упостанові«ПрозастосуванняКонституціїУкраїниприздійс­ненніправосуддя»відІлистопада1996 р. №9 роз'ясняються    продолжение
--PAGE_BREAK--
-273-
такіположення: а) діяльністьсудівповиннабутиспрямована назахистправісвободвідбудь-якихпосяганьшляхомзабез­печеннясвоєчасноготаякісногорозглядуконкретнихсправ; б) призастосуваннізаконівсудиповинніоцінюватиїхщодо відповідностінормамКонституціїУкраїниівразірозбіжності застосовуватинормиКонституції, щозгіднозіст. 8 Основного законуєнормамипрямоїдії. Судиможутьвизнатитакими, що невідповідаютьКонституціїтазаконамУкраїни, рішенняор­ганівмісцевогосамоврядуваннятаактицентральнихімісце­вихорганівдержавноївиконавчоївлади. Увсіхіншихвипад­кахсудизвертаютьсядоВерховногоСудуУкраїни, якиймає правозверненнядоКонституційногоСудуУкраїни; в) приза­стосуваннівсіхіншихнормативно-правовихактівсудповинен оцінюватиціактищодовідповідностіїхКонституціїтазако­намУкраїнитазастосовуватизакон, якщопідзаконнийактсу­перечитьзакону. Пленумнероз'яснивщодоцьогопозицію пріоритетностізаконівідекретів, декретівіуказівПрезидента України; г) призастосуваннінормативно-правовихактівСо­юзуРСРіУкраїнськоїРСР, якщовідсутнінормативно-правові актиУкраїнизцихпитань, судможезастосовуватиціакти, якщовонинесуперечатьКонституціїтазаконамУкраїни; д) судовірішеннянеможутьгрунтуватисянанормахзаконіві підзаконнихнормативно-правовихактів, щорегулюютьправа людини, якщовонинеоприлюдненітаненабуличинностіу порядку, передбаченомуКонституцієюізаконодавствомУкраї­ни; є) судампідвідомчівсісправипрозахистправтаобов'яз­ківлюдини, втомучисліщодооскарженнярішень, дійчибез­діяльностідержавнихорганів, органівмісцевогосамоврядуван­ня, їхпосадовихіслужбовихосібінеповиннівідмовлятиособі вприйняттічирозглядізаяви; є) судмаєсуворододержувати­сявимогщододержавноїмови, особам, якіневолодіютьук­раїнськоюмовою, надаєтьсяперекладач; ж) судзобов'язаний забезпечитивсімучасникампроцесуоднаковіумовиприна­даннітадослідженнідоказів, а, розглядаючицивільнісправи, занеобхідностізаклопотаннямсторінсамомувитребуватитакі докази; з) судизабезпечуютьнедопущенняпримусовоїпраці, гарантуютьпроведеннязаконнихстрайків, недопускаютьпри­мусовогопозбавленняжитла, вирішуютьпитанняпровідшко-    продолжение
--PAGE_BREAK--
-274-
дуваннязбитків; і) судинеповиннібудуватисвоїобвинувачен­нянадоказах, добутихнезаконнимшляхом; к) вирішуючици­вільно-правовіспори, судизобов'язанідотримуватисяконсти­туційногоправащодонедоторканностіприватноївласності. Конфіскаціямайнаможезастосовуватисялишезарішенням судуприздійсненнібудь-якоговидуправопорушення; л) при розглядікримінальнихсправсудиповиннінеухильнодотриму­ватисявимогпрезумпціїневинуватості. Недопускаєтьсяпо­кладаннянаобвинуваченого(підсудного) обов'язкудоводити своюневинуватість. Усісумнівищододоведеностівиниособи тлумачатьсянакористьостанньої; м) реалізуючипринципдо­триманнязмагальностісторін, судизобов'язаніпривідданні особидосудуувсіхсправах, щонадійшлидосудузобвину­вальнимвисновком, визнаватиобов'язковоюучастьусудовому засіданніпрокурора; н) визнаючиправокожногоназахиствід обвинувачення, судзобов'язанийзабезпечитиправокожного обвинуваченогоматиадвокатачизахищатисебеіншимзакон­нимспособом; о) пропонуючипідсудномутайогородичамдати поясненняпосутісправи, судзобов'язанийпояснювати, щоці особимаютьправовідмовитисядаватипоказанняабопояснен­нящодосебе, членівсім'їчиблизькихродичів; п) суднемає правапередаватиматеріалиприватногообвинуваченняна розглядтовариськихсудів; р) суди, враховуючиконституційні положенняпрообов'язковістьсудовихрішеньнавсійтериторії України, уразіневиконаннятакихрішеньзобов'язаніпіддава­тивиннихвстановленійзакономвідповідальності; с) всікерів­ніроз'ясненняПленумуВерховногоСудуУкраїни, данідовве­деннявдіюКонституціїУкраїни, судиможутьзастосовувати прирозглядісправучастині, щонесуперечитьКонституції.    продолжение
--PAGE_BREAK--
УпостановіПленумуВерховногоСудуУкраїни«Пропоси­леннясудовогозахиступравтасвободлюдиниігромадянина» відЗОтравня1997 р. №7 зметоюудосконаленнясудової діяльностіусферізахиступравтасвободлюдиниігромадяни­найдетьсяпроте, що: а) необхіднозвернутиувагузагальних судівнате, щовсяїхдіяльністьповиннабутипідпорядкована захиступравтасвободлюдиниігромадянина; б) судине маютьправазчасувведеннявдіюКонституціїУкраїни 1996 р. відмовлятифізичнимчиюридичнимособамуприйнят-    продолжение
--PAGE_BREAK--
-275-
/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>тідосудовогорозглядузаявізвернень. Вонинеповиннівід­мовлятиусудовомузахистіправтасвободлюдиниігромадя­нина, уприйняттіскаргнарішення, діїчибездіяльністьорга­нівдержавноївлади, місцевогосамоврядування, посадовихі службовихосібзпідстав, непередбаченихКонституцієючиза­конами, маючинаувазітойфакт, щоколоправісвободлю­динитагромадянина, закріпленихКонституцієюУкраїни, неє вичерпним; в) виходячизтогофакту, щоособавважаєтьсяне­винуватоюувчиненнізлочину, докиїївинунебудедоведенов законномупорядкуівстановленообвинувальнимвироком, на1 судипокладаєтьсяобов'язокпосилитивимогидоякостідізнан­нятапопередньогослідствавкримінальнихсправах. Привід­даннідосудутанастадіїсудовогорозглядуслідз'ясовувати, чибуловиконановимогипроцесуальногозакону, чинебуло порушеноправапідозрюваноготаобвинуваченогопризатри­манні, арешті, проведенніобшукутачинебулообмеженопра­вапотерпілогойіншихучасниківкримінальногопроцесу. У випадкахвстановленняістотнихпорушеньпроцесуальногоза­конуслідповертатисправинадодатковерозслідування; г) враховуючиконституційнівимогищодонеможливостіобви­нувачення, щогрунтуєтьсянадоказах, одержанихнезаконним шляхом, суд, виявившитакіфакти, повиненвизнаватиїхне­допустимимиіневраховуватиприобгрунтуванніобвинувачен­няувироку. Встановившитакіфактинастадіївідданнядосу­ду, заумови, якщозадопомогоюіншихзаконнихдоказівне можнаоб'єктивновстановитивсіобставинитаоб'єктивну істину, судповертаєсправунадодатковерозслідування; д) суд зобов'язанийгострореагуватинафактипорушеннятермінів попередньогослідстваслідчимитапрокурорами, нанедолікив роботіконвойнихпідрозділівтананесвоєчасневиконанняух­вал(постанов) пропривідпідсудних, свідківіпотерпілихто­що; є) суддянесеособистувідповідальністьзасвоєчаснийі якіснийрозглядсправ. Занавмиснепорушеннязаконучине­сумліннейоговиконання, якщоцепризвелодотяганиний істотнообмежилоправагромадян, слідрозглядатиякнена­лежневиконаннясуддеюпрофесійнихобов'язків, щотягнепе­редбаченузакономвідповідальність; є) кримінальніпокарання засудженимсудиповинніпризначатиусуворійвідповідностіз    продолжение
--PAGE_BREAK--
-276-
вимогамизакону; і) припризначенніадміністративногостяг­ненняувиглядіарештусудзобов'язанийз'ясовувативсіобста­винисправиіпризначатитакийвидстягненнязнаведенням відповіднихмотивівлишетоді, колиіншістягненнябудутьма­лоефективними; к) враховуючи, щоКонституціяУкраїнине допускаєбудь-якоговтручанняувирішенняконкретнихсправ, судиповиннізанаявностіпідставвирішуватипитанняпритяг­неннядовідповідальностівиннихутакомувтручанні; л) з'ясу­вавшипричинипорушенняправтасвободлюдиниігромадя­нина, судповиненїхусуватишляхомпостановіухвалта контролюватиздійсненняцихактів; м) особливуувагусудпо­виненприділятиконтролюзавиконаннямсудовихрішень, ос­кількицемаєважливезначеннядляреальногопоновлення правтасвободлюдиниігромадянина; н) судамапеляційноїі касаційноїінстанційнеобхіднопідвищитиякістьроботизтим, щобдопущенімісцевимисудамитаіншимисудамипершої інстанціїпомилкибуловиправленотавжитозаходівщодоне­допущеннятакихпомилокумайбутньому.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Виконуючиобов'язкиіззабезпеченняреалізаціїправісво­бод, судиздійснюютьїхзахистшляхомоб'єктивногорозгляду зверненьгромадянуразіїхпорушення. Порядоктакогозвер­неннясформульовановКонституції(ст. 8) тазаконахУкраї­ни. Зверненнядосудудлязахистуконституційнихправісво­бодлюдинитагромадянинабезпосередньонапідставіКонсти­туціїУкраїнигарантується. Конституційнінормиєнормами прямоїдії.
Нормативнерегулюваннязверненьгромадяннасудовийза­хистсвоїхправісвободбазуєтьсяназакріпленнівзаконодав­ствіУкраїнинорм, щобезпосередньонадаютьможливістьлю­динізвертатисязазахистомусуд. Законодавствовстановлює порядокподаннязверненьдосуду, порядокрозглядуйогота винесенняівиконаннярішеньзізвернення. Нормативнубазу цьогопроцесускладають: а) КонституціяУкраїни; б) закони України; в) іншінормативно-правовіакти,    продолжение
--PAGE_BREAK--
КонституціяУкраїнизакріплюєзагальнуможливістьлюди­низвернутисядосудузметоюзахистуконституційнихправі свободлюдинитагромадянинанаосновіОсновногоЗакону. Цеположеннягарантуєтьсяйзавідсутностііншихнорматив-
-277-

/>
но-правовихактів. Судзобов'язанийстворюватиналежніумо­видлявиконанняособоюсвоїхправісвобод, охоронятиіза­хищатиуразіпорушення, відновлюватипорушеніправаісво­боди.
Отже, державастворюєумовидляреалізаціїправісвобод людиниігромадянинашляхомвольовоїправовоїдіяльностісу­довихустанов. АзакониУкраїнивстановлюютьнорми, згідно зякимиповиннавідбуватисясамапроцедуразверненнягрома­дянинаівирішенняйогозверненнявсудах. Так, ЗаконУкраї­ни«Прозверненнягромадян»закріплюєзагальнийпорядок зверненнягромадяндоорганівдержавноївлади, місцевогоса­моврядування, об'єднаньгромадян, підприємств, установ, ор­ганізаційнезалежновідформвласності, засобівмасовоїінфор­мації, посадовихосібвідповіднодофункціональнихобов'язків зпропозиціями, скаргамитазауваженнями. Якоргандержав­ноївладисудвирішуєпитанняпозверненняхгромадяннаос­новізакону.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Іншізакони, такіякЦивільно-процесуальнийкодексУкраї­ни, Кримінально-процесуальнийкодексУкраїни, Господар­сько-процесуальнийкодексУкраїнизакріплюютьвідповідний порядоквирішенняпитанняпозверненнюгромадянусудах різноїкомпетенціїтазалежновідтого, якагрупачивидта якоюміроюправапорушені, залежновідтого, кимвонипору­шені. Всецевпливаєнаособливостірозглядувсудіцихзвер­нень.
Підзаконнінормативно-правовіакти, щорегулюютьпитан­нязверненнягромадяндосуду, —цеуказиПрезидентаУкраї­ни, постановиКабінетуМіністрівУкраїни, відомчінорматив­но-правовіакти(інструкції, розпорядження, розпорядження, наказиМіністерстваюстиції, Генеральноїпрокуратури, Мініс­терствавнутрішніхсправтаін.), вякихзакріпленодетальні роз'ясненняірекомендаціїщодопорядкузверненнятарозгля­дузверненьгромадянусудовихустановах, веденнядокумен­тообігувцихустановах, порядкувиконаннярішеньсудузпи­таньзверненьгромадян. Наприклад, постановаКабінетуМі­ністрівУкраїни«Інструкціязділоводствазазверненнямигро­мадянворганахдержавноївладиімісцевогосамоврядування, об'єднанняхгромадян, напідприємствах, вустановах, органі-    продолжение
--PAGE_BREAK--
-278-
заціяхнезалежновідформвласності, взасобахмасовоїінфор­мації»від14 квітня1997 р. Однакупрактичнійдіяльностісу­дівіснуютьпевнінедолікиприприйняттітарозглядізвернень громадян, зокрема: а) недостатнєврегулюваннятермініввирі­шенняокремихсправ; б) бюрократизмітяганинапринаданні громадянамінформаціїнаїхвимогу; в) недостатнєвивчення доказівіприйняттянеобгрунтованихрішень; г) недостатній контрольпривиконаннірішеньтаін.
ОстаннімчасомвідповіднодоКонституціїУкраїнинасуди покладеноповноваженнящодозабезпеченнятакихприродних правлюдини: а) свободийособистоїнедоторканності; б) недо­торканностіжитла; в) таємницілистування, телефоннихроз­мов, телеграфноїтаіншоїкореспонденції. їхсутністьполягає внаданнізгодищодообмеженняцихправспеціальноуповно­важенимиорганамизанаявностіпідстав, передбаченихзако­ном. Покладеннянасудовіорганитакихповноваженьєлогіч­нимтому, щопередорганамипрокуратури, якіранішедавали санкціїнаарешт, обшукижитлатаобмеженнятаємницьпере­говорівтакореспонденції, стоятьзавданняпідтриманнядер­жавногообвинуваченнявсуді. Тобтоцейдержавнийорганє зацікавленимурезультатахкримінальногосудочинствазпози­ціїобвинувачення.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Отже, питаннясудовогозабезпеченняправіобов'язківре­гулюєтьсязаконодавствомУкраїнинавсіхрівняхнормативних актів. Деяківідносинивсеждостатньонезакріпленівзаконо-—-давегвійпотребуютьнормативноговрегулюванняшляхом прийняттяновихнормативно-правовихактів. Удосконалення потребуєісудово-процесуальнапрактика.
§3. ДіяльністьпрокуратуриУкраїни
іззабезпеченняправ, свободіобов'язків
людинитагромадянина
Порушенняправлюдиниможутьматимісцеприздійсненні
Дізнання, попередньогослідства; проведенніоперативно-роз-
шуковоїдіяльностіорганамиіпідрозділами, щоуповноважені
їїздійснювати; розглядісправусуді; виконаннісудовихрі-    продолжение
--PAGE_BREAK--
-«ень. Отже, наорганипрокуратурипокладенофункціїізза-
-279-
/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>безпеченняреалізаціїправісвободтаобов'язківлюдиниігро­мадянина: підтриманнядержавногообвинуваченнявсуді; представництвоінтересівгромадянинаабодержавивсудіуви­падках, визначенихзаконом; наглядзадодержаннямзаконів органами, щопроводятьоперативно-розшуковудіяльність, ді­знання, досудовеслідство; наглядзадодержаннямзаконівпри виконаннісудовихрішеньукримінальнихсправах, атакож призастосуваннііншихзаходівпримусовогохарактеру, пов'я­занихзобмеженнямособистоїсвободигромадян.    продолжение
--PAGE_BREAK--
КонституціяУкраїнинепередбачаєтакихфункційпрокура­тури, якздійсненнязагальногонаглядуіпроведеннядосудово-гослідства. Разомзтимпрокуратурапродовжуєвиконуватиці функціївідповіднодочинногозаконодавствадовведеннявдію законів, щорегулюютьдіяльністьдержавнихорганівщодо контролюзаздійсненнямзаконіввсімасуб'єктамиправатадо сформуваннясистемидосудовогослідстваівведеннявдіюза­конів, щорегулюютьйогофункціонування. ЗаконУкраїни «Пропрокуратуру»закріплює, що«прокурорськийнаглядза додержанняміправильнимзастосуваннямзаконівКабінетом МіністрівУкраїни, міністерствамитаіншимицентральними органамивиконавчоївлади, органамидержавногоігосподар­ськогоуправліннятаконтролю, РадоюміністрівАвтономної РеспублікиКрим, місцевимиРадами, їхвиконавчимиоргана­ми, військовимичастинами, політичнимипартіями, громад­ськимиорганізаціями, масовимирухами, підприємствами, установамиіорганізаціями, незалежновідформвласності, підпорядкованостітаприналежності, посадовимиособамита громадянамиздійснюєтьсяГенеральнимпрокуроромУкраїниі підпорядкованимийомупрокурорами1.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Діяльністьорганівпрокуратуриспрямовананавсебічнеза­безпеченняверховенствазакону, зміцненняправопорядкуі маєсвоїмзавданнямзахиствіднеправомірнихпосягань: 1) закріпленихКонституцієюУкраїнинезалежностіреспублі­ки, суспільноготадержавноголаду, політичноїтаекономічної
П/>ропрокуратуру: ЗаконУкраїнивід5 листопада1991 р. // Вісник прокуратури. — 1999. — №1. — С104-105 (зізмінамивід17 січня2002 р. №2981-Ш).
-280-
системи, правнаціональнихгрупітериторіальнихутворень;
гарантованихКонституцією, іншимизаконамиУкраїнита
міжнароднимиправовимиактамисоціально-економічних, по­
літичних, особистихправісвободлюдинитагромадянина;
основдемократичногоустроюдержавноївлади, правового
статусумісцевихрад, органівсамоорганізаціїнаселення1.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Досистемиорганівпрокуратуривходять: а) Генеральна прокуратураУкраїни; б) прокуратуриАвтономноїРеспубліки Крим, областей, містКиєваіСевастополя(направахоблас­них); в) міські, районні, міжрайонні, іншіприрівнянідоних прокуратури; г) військовіпрокуратури. Доорганіввійськових прокуратурналежатьвійськовіпрокуратурирегіонівівійсько­вапрокуратураВійськово-МорськихСилУкраїни(направах обласних), військовіпрокуратуригарнізонів(направахмі­ських). ШтатначисельністьорганівпрокуратуриУкраїнив межахфондузаробітноїплатизатверджуєтьсяГенеральним прокуроромУкраїни.
Кожналюдиназметоюзахистусвоїхправможезвертатись допрокурорівбудь-якоїланкипрокурорськоїсистеми. Законо­давствогарантуєоб'єктивнийрозглядзверненьівирішення питань, зазначенихузверненні, посуті. ЗгідноізЗакономУк­раїни«Пропрокуратуру»(ст. 12) наорганипрокуратурипо­кладенообов'язокрозглядатизверненнягромадянуразіпору­шенняїхправтасвобод, крімскарг, розглядякихвіднесенодо компетенціїсуду. Прокурорздійснюєнаглядзадодержанням вимогзаконодавстващодопорядкурозглядускаргвсімаорга­нами, підприємствами, установами, організаціямитапосадо­вимиособамитапроводитьособистийприйомгромадян. Прий­нятепрокуроромрішенняможебутиоскарженовищестоящо­мупрокуроруабодосуду.    продолжение
--PAGE_BREAK--
ГенеральнийпрокурорУкраїни, заступникиГенерального прокурора, начальникиуправліньтавідділівГенеральноїпро­куратуриУкраїни, прокурориАвтономноїРеспублікиКрим, областей, містаКиєватаСевастополя, міські, районні, міжра-
П/>ропрокуратуру: ЗаконУкраїнивід5 листопада1991 р. // Вісник прокуратури. — 1999. — №1. — С104-105 (зізмінамивід17 січня2002 р. №2981-Ш).
-281 -
/>/>/>/>/>/>/>йонні, прирівнянідонихпрокурорипроводятьвсебічний, ква­ліфікований, своєчаснийрозглядівирішеннязаявіскарггро­мадянтаюридичнихосіб, якінепідвідомчісудутаневіднесені докомпетенціїіншихорганів.
ГенеральнийпрокурорУкраїниприймаєрішенняпропоря­докперевіркитадаєвідповідінаскарги, якінеєнаконтролі уГоловиВерховноїРадиУкраїни, йогозаступниківтаПрези­дентаУкраїни, аназверненнянароднихдепутатівУкраїни— також заступникиГенеральногопрокурора. Листиіншихпоса­довихосіброзглядаютьсявзагальномупорядку. Прорезульта­тирозглядувсіхзверненьнароднихдепутатівУкраїнизприво­дупропозицій, заявіскарггромадянвідповідінадсилаються відповіднимипрокурораминезалежновідтого, чипроситьпро цедепутат.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Скаргиізаявивирішуютьсявмісячнийстрокзднянадхо­дження, аті, щонепотребуютьдодатковоговивченняіпере­вірки—непізніше15 днів. Унеобхіднихвипадкахстрок розглядузаявіскаргможебутипродовженопрокуроромабо йогозаступникомзповідомленнямпроцезаявниківіпосадо­вихосіб, яківзялизверненнянаконтроль.
Узагальномупорядкурозглядаютьсязаявиіскаргигрома­дян, щонадійшлизредакційгазет, журналів, радіоітелеба­чення. Прорезультатиповідомляютьсязаявники.
Проводитьсясвоєчасноперевіркаповідомленьпрокурорами взасобахмасовоїінформаціїпродіяння, вякихвбачаються ознакизлочину, івонинегайнореагуютьнанихвідповіднодо процесуальногозакону.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Скарги, заякимипрокуратурапроводитьперевірку, долу­чаютьсядонаглядовогопровадження, аскаргинапорушення законупідчасслідстваідізнання—докримінальнихсправ.
Нерозглядаютьсяінереєструютьсяворганахпрокуратури анонімніскаргитазаяви. Такіповідомленняпрозлочиниабо проосіб, щоїхвчинили, можутьбутинадісланідоорганів, що ведутьоперативно-розшуковудіяльність.
Увідповідяхзаявникамвикладаютьсямотививідмовивза­доволенніскаргзпосиланнямназакон, атакожнаматеріали перевірок.
-282-
Інформаціюпрорезультатиперевірокскаргзадорученням керівництваГенеральноїпрокуратуриУкраїниповинніпідпи­суватипрокурорАвтономноїРеспублікиКрим, областей, міста Києватаприрівнянідонихпрокурори.    продолжение
--PAGE_BREAK--
УГенеральнійпрокуратуріУкраїниприймаютьсядопрова­дженняскарги, якправило, післяїхрозглядупрокурорамиАв­тономноїРеспублікиКрим, областей, містаКиєва, Севастопо­лятаприрівнянимидонихпрокурорами. Післяприйняттярі­шенняГенеральнимпрокуроромУкраїнипровадженняпо скарзіворганахпрокуратуриприпиняється, прощоспові­щаєтьсязаявник, атакожвідповіднапрокуратура. Вразіпові­домленняновихфактів, вонипідлягаютьперевірціувстанов­леномупорядку.
Прийматирішенняідавативідповідізаявникампровідхи­ленняскаргмаютьправо:
уміськихірайоннихпрокуратурахтаприрівнянихдоних—
    продолжение
--PAGE_BREAK--прокурори таїхзаступники;
упрокуратурахАвтономноїРеспублікиКрим, областей,
містаКиєватаСевастополя, прирівнянихдонихпрокуратурах—
прокурори таїхзаступники; крімтого—начальникиуправлінь,
відділівтастаршіпомічники, завиняткомскаргнасудовірі­
шення, щонабрализаконноїсили;
уГенеральнійпрокуратуріУкраїни—Генеральнийпроку­
рор, йогозаступники, начальникиуправліньабовідділів.
Приповторномувідхиленніскаргвідповідінанихдаєкерів­ництвопрокуратур. Удесятиденнийстрокповертаютьсяпідві­домчісудузаяви, скаргитадоданідонихдокументизаявнику абооргану, якийнадіславїхдопрокуратури, завинятком скаргнасудовірішення, щонабрализаконноїсили. Одночасно їмроз'яснюєтьсяпорядокрозглядутакихзверненьзпосилан­нямназакон. Скарги, вирішенняякихналежитьдокомпетен­ціїіншихорганів, утойсамийстрокповиннінадсилатисяза належністюабоповертатисязаявникузвідповіднимироз'яс­неннями.    продолжение
--PAGE_BREAK--
ГенеральнийпрокурорУкраїни, заступникиГенерального прокурораУкраїни, прокурориАвтономноїРеспублікиКрим, областей, містаКиєва, міські, районнітаприрівнянідоних прокурориособистоприймаютьгромадяннерідшеодногоразу
-283-
/>/>/>/>/>/>/>/>/>натиждень. Графікиприйомугромадяніроз'ясненняпорядку розглядускаргворганахпрокуратурирозміщуютьсянавидно­мумісціуприміщенняхпрокуратур.
Крімрозглядускаргпрокуратурабереучастьурозробленні органамидержавноївладизаходівзапобіганнязлочинамта іншимправопорушенням, уроботіізвдосконаленнятароз'яс­неннязаконодавства. Однакдіяльністьорганівпрокуратури, іншихправоохороннихорганівщенеповноюміроювідповідає вимогамсьогоденнящодозабезпеченняправлюдиниігрома­дянина. ВерховнаРадаУкраїнивпостанові«Прозасадидер­жавноїполітикивгалузіправлюдини»від17 червня1999 р. визначилапевнінапрямиреформуванняцихорганів; а) ство­ренняефективноїсудовоївладиякгарантаправіосновних свободлюдиниігромадянинавідповіднодоКонституціїУкраї­ни; б) спрямуваннядіяльностіпрокуратуриназміцненняде­мократичної, соціально-правовоїдержавитазабезпеченнявер­ховенстваправа, додержанняправіосновнихсвободлюдиниі громадянина; в) створенняналежногомеханізмуреалізації правагромадяннаоскарженнявсудірішень, дійчибездіяль­ностіорганівдержавноївлади, органівмісцевогосамовряду­вання, посадовихіслужбовихосіб.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Отже, прокуратуравУкраїнізабезпечуєреалізаціюполітич­них, економічних, соціальних, особистихтаіншихправі обов'язківлюдиниігромадянина. Потребуєудосконалення нормативнерегулюваннятапрактикадіяльностіпрокуратури навсіхрівняхїїсистеми.
§4. ДіяльністьСлужбибезпекиУкраїни іззабезпеченняправ, свободтаобов'язків
людиниігромадянина
СлужбабезпекиУкраїни(СБУ) —державнийправоохо­роннийорганспеціальногопризначення, наякийЗаконом1 покладенозавданнящодозабезпеченнядержавноїбез­пекиУкраїни, асаме: а) захистдержавногосуверенітету,
1/>ПрослужбубезпекиУкраїни: ЗаконУкраїнивід25 березня1992 р// ВВР. — 1992. — №27. — Ст. 382.    продолжение
--PAGE_BREAK--
-284-
конституційноголадутатериторіальноїцілісностіУкраїни; "б) забезпеченняекономічного, науково-технічноготаоборон­ногопотенціалуУкраїни; в) забезпеченнязаконнихінтересів державитаправісвободлюдини; г) боротьбазрозвідувально-підривноюдіяльністюіноземнихспеціальнихслужб, окремих організацій, групіосіб; д) попередження, виявленняі припиненнятарозкриттязлочинівпротимируібезпекилюд­ства, тероризму, корупціїтаорганізованоїзлочинноїдіяльності усферіуправлінняіекономіки; є) попередження, розкриття ірозслідуванняінших, передбаченихзаконодавством, проти­правнихдій, щобезпосередньостворюютьзагрозужиттєво важливимінтересамУкраїни.    продолжение
--PAGE_BREAK--
СБУ, їїоргани, посадовітаслужбовіособидіютьзапринци­пами: а) законності; б) повагидоправігідностілюдини; в) позапартійностітавідповідальностіпереднародомУкраїни. Воперативно-розшуковійдіяльностіСБУпоєднуєпринципи одноособовостітаколегіальності; гласностітавідкритості; кон­спірації.
Усвоїйповсякденнійроботііззабезпеченняреалізаціїправі свободлюдинитагромадянинаСБУкеруєтьсяКонституцієюі законамиУкраїни, міжнароднимиправовимиактамивідповід­ногозмісту, згодуназастосуванняякихнаданоВерховноюРа­доюУкраїни, іншимизаконодавчимиактамиУкраїни. Вонадіє наосновідодержанняправлюдиниізобов'язана: а) поважати гідністьлюдинитагуманнодонеїставитися; б) недопускати розголошеньінформаціїпроособистеісімейнежиття. Уви­падкахпопередженняірозкриттязлочинівокреміправаісво­бодилюдинитагромадянинаможутьобмежуватисяназакон­нихпідставахупорядкуімежах, передбаченихКонституцією ізаконамиУкраїни. Неправомірнеобмеженнязаконнихправі свободлюдининедопустимеітягнезасобоювідповідальність згідноззаконодавством. ОрганиСБУ, їхслужбовітапосадові особиувипадкахпорушенняправісвободлюдинипривико­нанніслужбовихобов'язківзобов'язанівжитивсіхнеобхідних заходівдовідновленняцихправтавідшкодуванняспричине­нихморальнихіматеріальнихзбитків, притягненнявиннихдо юридичноївідповідальності. Врайобмеженняправлюдини органиСБУзобов'язанінавимогугромадяннадатиїмумісяч-    продолжение
--PAGE_BREAK--
-285-
/>/>/>/>/>/>/>/>/>нийтермінвідповідніпоясненнящодообмеженняправ. Грома­дянимаютьправооскаржитидосудудіїпосадовихіслужбових осібСБУ.
ДосистемиСБУвходять: а) ЦентральнеуправлінняСБУ;
б)підлеглі"йотиурепональніоргани; в) органиСБУвАвтоном­
нійРеспубліціКрим; г) органивійськовоїконтррозвідки;
д) військовіформуванняСБУ; є) навчальні, науково-дослідні
таіншіустановиСБУ.
ДоскладуЦентральногоуправлінняСБУвходять: а) Голова СБУ; б) розвідка, контррозвідка, військоваконтррозвідка;
в)организахистунаціональноїбезпеки, боротьбизкорупцією
    продолжение
--PAGE_BREAK--таорганізованоюзлочинністю; г) підрозділиінформаційно-
аналітичної, оперативно-технічноїроботитаоперативногодо­
кументування; д) слідчийапарат; є) підрозділурядовогозв'яз­
ку; є) підрозділпороботізособовимскладом; ж) адміністра­
тивно-господарський, фінансовий, військово-медичнийпідроз­
діли; з) іншіпідрозділивідповіднодоорганізаційноїструктури
СБУ.
ДоповноваженьЦентральногоуправлінняСБУвідносяться: а) організаціяроботищодозабезпеченнядержавноїбезпеки України; б) контрольікоординаціядіяльностіпідпорядкова­нихорганів; в) внесенняПрезидентовіУкраїнипропозицій щодовиданнянормативно-правовихактівзпитаньдержавної таємницітадеякихінших; г) виданнянаказів, розпоряджень, вказівоктаін.    продолжение
--PAGE_BREAK--
ДорегіональнихорганівСБУвідносяться: а) головніуправ­ління, управліннявАвтономнійРеспубліціКрим, м. Києві, об­ластяхтам. Севастополі; б) міжрайонні, районнітаміськіпід­розділиСБУ; в) підрозділинаокремихдержавнихстратегічних об'єктахітериторіях; г) підрозділиувійськовихформуваннях.
КерівництводіяльністюСБУ, їїЦентральнимуправлінням здійснюєГоловаСБУ. Віннесеперсональнувідповідальністьза виконанняпокладенихнацюслужбузавдань, маєзаступників, якихзайогоподаннямпризначаєПрезидентУкраїни. Колегі альнимдорадчиморганомСБУєколегія. Вонавизначаєшляхи виконанняпокладенихнаСБУзавдань, приймаєрішеннязос­новнихнапрямівіпроблемоперативно-службовоїдіяльностіта роботизкадрами. КолегіяСБУприймаєрішеннябільшістюго-    продолжение
--PAGE_BREAK--
-286-
лосів. Рішенняєюридичнозначимимитількипісляїхоголо­шеннянаказамиГоловиСБУ. ДоскладуколегіївходятьГолова СБУ, йогозаступники, ГоловаГоловногоУправлінняСБУАв­тономноїРеспублікиКримтаіншіособи, крімнароднихдепу­татівУкраїни, якіпризначаютьсяПрезидентомУкраїнизапо­годженнямзВерховноюРадоюУкраїни. Перебуваннячленів колегіївпартіях, рухах, іншихгромадськихоб'єднаннях, що маютьполітичніцілі, відповіднодозаконузупиняється. Коле­гіядієнапідставіположенняпроколегіюСБУ, якезатверджу­єтьсяПрезидентомУкраїни.
ДокадрівСБУвідносяться: а) співробітники-військовослуж-бовці; б) працівники, якіуклалитрудовийдоговірзСБУ; в) військовослужбовцістроковоїслужби. Кількіснийсклад співробітниківСБУвизначаєтьсяПрезидентомУкраїнизапо­даннямГоловиСБУ, виходячизпотребнадійногозахистудер­жавноїбезпекиУкраїни, вмежахвстановленогобюджету. Від­повіднодоосновнихзавданьСБУзобов'язана: а) здійснювати інформаційно-аналітичнуроботувінтересахефективногопро­веденнядержавнимиорганамитаорганамимісцевогосамовря­дуваннявнутрішньоїтазовнішньоїдіяльності, вирішення проблемоборони, соціально-економічногобудівництва, науко­во-технічногопрогресу, екологіїтаіншихпитань, пов'язанихз національноюбезпекоюУкраїни; б) здійснюватирозвідувальну діяльністьвідповіднодозакону; в) здійснюватизаходиконтр-розвідувальногозабезпеченнядипломатичнихпредставництв, консульськихтаіншихдержавнихустанов, атакожзаходи, пов'язанізохороноюдержавнихінтересівусферізовнішньо­політичноїтазовнішньоекономічноїдіяльності, безпекоюгро­мадянУкраїнизакордоном; г) виявляти, припинятитароз­криватизлочини, розслідуванняякихвіднесенозаконодав­ствомдокомпетенціїСБУ; д) проводитидізнанняіслідствоу цихсправах; є) розшукуватиосіб, якіпереховуютьсяузв'язку ізвчиненнямзазначенихзлочинів; є) здійснюватиконтррозві-дувальнізаходизметоюпопередження, виявлення, припинен­няірозкриттябудь-якихформрозвідувально-підривноїдіяль­ностіпротиУкраїни; ж) забезпечуватизахистдержавногосу­веренітету, конституційноголадуітериторіальноїцілісності Українивідпротиправнихпосяганьзбокуокремихосібтаїх    продолжение
--PAGE_BREAK--
-287-
/>/>/>/>/>/>/>/>/>об'єднань; з) здійснюватиконтррозвідувальнезабезпечення оборонногокомплексу, ЗбройнихСилУкраїни, іншихвійсько­вихформувань, дислокованихнатериторіїУкраїни, енергети­ки, транспорту, зв'язку, атакожважливихоб'єктівіншихга­лузейгосподарства; і) братиучастьурозробцітаздійсненніза­ходівщодозахистудержавнихтаємницьУкраїни, сприятиу порядку, передбаченомузаконодавством, підприємствам, уста­новам, організаціямтапідприємцямузбереженнікомерційної таємниці, розголошенняякоїможезавдатишкодижиттєво важливимінтересамУкраїни; к) здійснювативідповіднодоза­конодавствапрофілактикуправопорушеньусферідержавної безпеки; л) умежахвизначеноїзаконодавствомкомпетенції забезпечуватизахистособистоїбезпекигромадяніосіб, якібе­рутьучастьукримінальномусудочинстві, уразінадходження відних, членівїхсімейтаблизькихродичівзаяви, звернення керівникавідповідногодержавногоорганучиотриманняопе­ративноїтаіншоїінформаціїпронаявністьзагрози"їхжиттю, здоров'ю, житлучимайну; братиучастьуреабілітаціїтапо­новленніправнезаконнорепресованихосіб; м) сприятиПри­кордоннимвійськамУкраїнивохоронідержавногокордону України; н) сприятизабезпеченнюрежимувоєнноготанадзви­чайногостанувразіїхоголошення, атакожліквідаціїнаслід­ківстихійноголиха, значнихаварій, катастроф, епідемій, епі-зоотійтаіншихнадзвичайнихситуацій; о) подаватинаявними силамиізасобами, втомучислітехнічними, допомогуорганам внутрішніхсправ, іншимправоохоронниморганамуборотьбі зізлочинністю; п) братиучастьурозробцізаходівівирішенні питань, щостосуютьсяв'їздувУкраїнутавиїздузакордон, пе­ребуваннянаїїтериторіїіноземцівтаосіббезфомадянства, прикордонногорежимуімитнихправил; р) забезпечуватиза­секреченимішифрованимзв'язкомдержавніорганиУкраїни1 посадовихосібвідповіднодопереліку, якийвстановлюється КабінетомМіністрівУкраїни; с) проводитинауковідосліджен­няідослідно-конструкторськіроботи, впроваджуватиїхре­зультативпрактикудіяльностіСБУ; т) виконуватизадоручен­нямВерховноїРадиУкраїниабоПрезидентаУкраїниіншізав­дання, безпосередньоспрямованіназабезпеченнявнутрішньої тазовнішньоїбезпекидержави.    продолжение
--PAGE_BREAK--
-288-
СБУ, їїорганиіспівробітникидлявиконанняпокладенихна нихобов'язківмаютьправо: а) вимагативідгромадянтапо­садовихосібприпиненняправопорушеньідій, щоперешко­джаютьздійсненнюповноваженьСБУ, перевірятиузв'язкуз цимдокументи, якіпосвідчують'їхособу, атакожпроводити оглядосіб, їхречейітранспортнихзасобів, якщоєзагрозавте­чіпідозрюваногоабознищеннячиприхованняречовихдоказів злочинноїдіяльності; б) матислідчіізоляторидлятримання осіб, взятихпідвартутазатриманихорганамиСБУ; в) вико­ристовуватизнаступнимвідшкодуваннямвитраттазбитків транспортнізасоби, якіналежатьгромадянам(крімтранс­портнихзасобівдипломатичних, консульськихтаіншихпред­ставництвіноземнихдержавіорганізацій, транспортнихзасо­бівспеціальногопризначення), дляпроїздудомісцяподії, при­пиненнязлочинів, переслідуваннятазатриманняосіб, якіпі­дозрюютьсявїхвчиненні, доставкидолікувальнихустанов осіб, щопотребуютьтерміновоїмедичноїдопомоги; г) виключ­ноприбезпосередньомуприпиненнізлочинів, розслідування якихвіднесенозаконодавствомдокомпетенціїСБУ, пересліду­ванніосіб, щопідозрюютьсяу'їхвчиненні, заходитивжиліта іншіприміщення, натериторіїіземельніділянкитаоглядати їхзнаступнимповідомленнямпрокурорапротягом24 годин; д) проводитигласнійнегласніоперативнізаходиупорядку, визначеномуЗакономУкраїни«Прооперативно-розшукову діяльність»; є) здійснюватиспівробітництвозфомадянамиУк­раїнитаіншимиособами, втомучислінадоговірнихзасадах, дотримуючисьприцьомуумовдобровільностітаконфіденцій­ностіцихвідносин; є) користуватисянадоговірнихзасадах жилимитаіншимиприміщеннямифомадян; ж) направляти військовослужбовцівСБУдляроботинаштатнихпосадахв іншихустановах, підприємствахіорганізаціяхначасвиконан­няконкретнихзавданьвінтересахрозвідки, контррозвідки, боротьбизкорупцієютаорганізованоюзлочинноюдіяльністю; з) вінтересахрозвідки, контррозвідкитаоперативно-розшуко-воїдіяльностістворюватиінформаційнісистемитавестиопе­ративнийобліквобсязійпорядку, щовизначаютьсязавдання­ми, покладениминаСБУзаконами; і) моральноіматеріально заохочуватиспівробітниківСБУтаіншихосібзазаслугиізза-    продолжение
--PAGE_BREAK--
-289-
/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>


10* безпеченнядержавноїбезпеки, представлятиїхувстановлено­мупорядкудодержавнихнагород; к) позачерговопридбавати квиткинавсівидитранспортунезалежновіднаявностімісцьі поселятисявготеляхприпред'явленніпосвідченняпровідря­дження; л) безплатногопроїздувсімавидамиміськогопаса­жирськоготранспортузагальногокористування(крімтаксі), залізничноготаводноготранспортуприміськогосполученнята автобусамиприміськихмаршрутів, атакожпопутнимтранс­портом; м) видаватиуразінаявностінебезпекидляжиттяі здоров'яособам, взятимпідзахист, відповіднодочинногоза­конодавствазброю, спеціальнізасобиіндивідуальногозахисту тасповіщенняпронебезпеку; н) зберігати, носити, використо­вуватиізастосовуватизброютаспеціальнізасобинапідставах івпорядку, передбаченихЗакономУкраїни«Проміліцію», військовимистатутамиЗбройнихСилУкраїнитаіншимиакта­мизаконодавства.     продолжение
--PAGE_BREAK--
Реалізуючиконституційнеположеннящодозабезпеченнясо­ціальногозахистугромадянУкраїни, якіперебуваютьнавійсь­ковійслужбі, військовослужбовціСБУкористуютьсяполітич­ними, соціально-економічнимитаособистимиправамиісвобо­дами, атакожпільгамивідповіднодоЗаконуУкраїни«Просо­ціальнийіправовийзахиствійськовослужбовцівтачленівїх сімей», іншихзаконодавчихактів. Правонапільгизберігається завійськовослужбовцямиСБУ, якихзвільненозіслужбизаві­ком, черезхворобуабозавислугоюроків.
Соціальнийзахистпрацівників, якіуклалитрудовийдоговір ізСБУ, забезпечуєтьсяназагальнихпідставахвідповіднодоза­конодавствапропрацю.    продолжение
--PAGE_BREAK--
ВійськовослужбовціСБУпривиконанніпокладенихнаних обов'язківєпредставникамивлади, діютьвідіменідержавиі перебуваютьпідїїзахистом. Недоторканністьїхособи, їхчесть ігідністьохороняютьсязаконодавством. Близькіродичівійсь­ковослужбовцівСБУтакожпідлягаютьдержавномузахисту. Правопорушеннящодоблизькихродичіввійськовослужбовців СБУ, вчиненіузв'язкузвиконаннямпокладенихнаних обов'язків, тягнутьзасобоювідповідальність, встановлену законом.
-290-
Підзахистомдержавиперебуваютьособи, якідопомагають ісприяютьСБУ, атакожпенсіонериСБУ. Особам, якідопо­магаютьісприяютьСБУ, гарантуєтьсяконфіденційністьвідно­син. Розголошенняданихпротаківідносини, іншіправопору­шеннящодоцихгромадянтачленівїхродин, якіздійснюють­сяузв'язкузїхдіяльністюіззабезпеченнядержавноїбезпеки, тягнутьзасобоювстановленузаконодавствомвідповідальність. ПрацівникиСБУвразізалученняїхдозаходівщодозабезпе­ченнядержавноїбезпеки, непов'язанихбезпосередньозїх функціональнимиобов'язками, користуютьсяправами, щона­даютьсявійськовослужбовцямСБУ. Уцихвипадкахнанихпо­ширюютьсягарантіїправовогозахисту, встановленідлявійсь­ковослужбовцівСБУ. Недопускаєтьсярозголошенняфакту належностіспівробітниківСБУдоїїоперативнихпідрозділів. У разізагибелівійськовослужбовцяСБУузв'язкузвиконанням службовихобов'язківсім'їзагиблогоабойогоутриманцямви­плачуєтьсяодноразовадопомогаурозмірідесятирічногогрошо­вогозабезпеченнязаостанньоюпосадою, якувінзаймав, і призначаєтьсяпенсіяузв'язкузвтратоюгодувальникавроз­мірімісячногопосадовогоокладу.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Уразікаліцтва, заподіяноговійськовослужбовцевіСБУв зв'язкузвиконаннямслужбовихобов'язків, атакожінвалід­ності, щонасталауперіодпроходженняслужбичипіслязакін­ченняцьогостроку, алевнаслідокзахворюванняабонещасно­говипадку, щомалимісцеуперіодпроходженняслужби, йому виплачуєтьсяодноразовадопомогаврозмірівідтрирічногодо п'ятирічногогрошовогозабезпечення(залежновідступенявтра­типрацездатності) тапризначаєтьсяпенсіяпоінвалідності.
Збитки, завданімайнувійськовослужбовцяСБУабочленам йогородиниузв'язкузвиконаннямнимслужбовихобов'язків, компенсуютьсяйому, авразійогозагибелі—членамсім'їу повномуобсязізарахуноккоштівдержавногобюджету. Такі саміположенняпоширюютьсянапрацівниківСБУтаосіб, за­лученихдозаходівщодозабезпеченнядержавноїбезпеки, ата­кожнапенсіонерівСБУ.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Формитарозміригрошовогозабезпеченнявійськовослуж­бовцівСБУвстановлюютьсяПрезидентомУкраїниіповинні забезпечуватидостатніматеріальніумовидлякомплектування
-291 -
/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>СБУякіснимскладомвійськовослужбовців, враховуватиха­рактер, умовироботи, стимулюватидосягненнявисокихре­зультатівуслужбовійдіяльності.
ВищийнаглядзадодержаннямізастосуваннямзаконівСБУ здійснюєГенеральнийпрокурорУкраїнитауповноваженіним прокурори.
СпівробітникиСБУсамостійноприймаютьрішеннявмежах своїхповноважень. Вониповиннівідмовитисьвідвиконання будьякихнаказів, розпорядженьабовказівок, щосуперечать чинномузаконодавству. Запротиправнідіїтабездіяльністьво­нинесутьдисциплінарну, адміністративнутакримінальнувід­повідальність. Якщовонивиконуютьсвоїобов'язкивідповідно донаданихзаконодавствомповноваженьівмежахзакону, то ненесутьвідповідальностізазавданімайновізбитки. Такі збиткивідповіднодозаконодавствавідшкодовуютьсязараху­нокдержавногобюджету.    продолжение
--PAGE_BREAK--
ЗаконнівимогиспівробітниківСБУпривиконанніними службовихобов'язківєобов'язковимидлягромадяніпосадо­вихосіб. Непокораабоопірзаконнимвимогамспівробітників СБУ, неправомірневтручаннявїхзаконнудіяльністьтягнуть засобоювідповідальність, передбаченузаконодавством.
Отже, СБУвмежахсвоєїкомпетенціїзабезпечуєреалізацію прав, свободтаобов'язківлюдиниігромадянина, однакчерез застарілунормативнубазудіяльностіСБУнеобхідновнестидо неїзміни.
§5. Діяльністьорганіввнутрішніхсправ
іззабезпеченняправ, свободіобов'язків
людинитагромадянина
Доорганіввнутрішніхсправ(ОВС) Українивідносяться; а) органиміліції; б) органипожежногонагляду; в) органипо­передньогослідства; г) навчальнізаклади, науково-дослідніта інформаційніцентритаіншіпідрозділи. Органиміліціїскла­даютьсязтакихпідрозділів: а) кримінальнаміліція; б) міліція громадськоїбезпеки; в) транспортнаміліція; г) державнаав­томобільнаінспекція; д) міліціяохорони; є) спеціальнамілі­ція. Іншіорганитакожмаютьсвоюструктуру. Враховуючи,    продолжение
--PAGE_BREAK--
-292-
щовсистеміорганіввнутрішніхсправнайпоширенішимиєор­ганиміліції, мидокладнішезупинимосьнаїхдіяльності.
Уструктурімеханізмузабезпеченняреалізаціїправісвобод людинитагромадянинаміліціявідіграєнадзвичайноважливу роль. Діяльністьміліціїіззабезпеченняохорониізахиступрав тасвободмаєзовнішнійівнутрішнійбік. Зовнішнійбікдіяль­ностіОВСіззабезпеченняреалізаціїправособихарактери­зуєтьсятим, щоміліція: а) виконуєсвоїзавданнянеупередже-но, уточнійвідповідностіззаконом; б) поважаєгідністьособи івиявляєдонеїгуманнеставлення; в) захищаєправалюдини ігромадянинанезалежновідпоходження, майновоготаіншого становища, расовоїтанаціональноїналежності, громадянства, віку, мовитаосвіти, ставленнядорелігії, статі, політичнихта іншихпереконань; г) нерозголошуєвідомості, щостосуються особистогожиттялюдини, принижуютьїїчестьігідність, як­щовиконанняобов'язківневимагаютьіншого; д) тимчасово, вмежахчинногозаконодавства, обмежуєправаісвободиосо-"би, якщобезцьогонеможливовиконатипокладенінанеї обов'язки; є) забезпечуєправоназахисттаіншіюридичніпра­вазатриманихівзятихпідварту; ж) створюєумовидляреа­лізаціїправ, охороняєізахищаєособистістьвідправопорушен­ня, вживаєвсіхпередбаченихзакономзаходівдопоновлення порушеногоправа.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Внутрішнійбікдіяльностіміліціїхарактеризуєтьсятим, що вона: а) вмежахсвоїхзавданьіфункцій, своєїкомпетенції виконуєсвоїобов'язкитаправа; б) застосовуєзаходифізично­говпливу, спеціальнізасобиівогнепальнузброюназаконних підставах; в) використовуєправовітаорганізаційніформиі методипризабезпеченніправлюдиниігромадянина; г) їїпра­цівникинеповиннісаміпорушуватизакони, праваісвободи особи.
Міліціяповиннавиконуватисвоїзавданнянеупереджено, забезпечуючиособистубезпекулюдині, захищаючиїїправа, дієвмежахсвоєїкомпетенціїуточнійвідповідностізчинним законодавством. Порушеннязаконунеможебутивиправдано жоднимивинятковимиобставинамиабовказівкамипосадових осіб. Длязабезпеченнягромадськогопорядкупрацівникимілі­ціїповиннівжитизаходівщодоприпиненняправопорушеньі    продолжение
--PAGE_BREAK--
-293 -
/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>викриттяправопорушників. Запорушеннявимогзаконуабо неналежневиконаннясвоїхобов'язківпрацівникиміліціїне­сутьвідповідальністьувстановленомузакономпорядку.
ЗгіднозрішеннямКоординаційногокомітетузпитаньбо­ротьбизізлочинністю"Простанзабезпеченняохоронигро­мадськогопорядку, безпекигромадянтазаходищодо зміцненняправопорядкувційсфері" відМВСУкраїни вимагаєтьсязабезпечитирегулярнездійсненняширокомасш­табнихзаходівщодонаведенняналежногопорядкуна вулицях, умісцяхвідпочинкуімасовогоперебуваннялюдей, іншихгромадськихмісцях, виявленнятасвоєчасне припиненнябудь-якихзлочиннихпроявівнавокзалах, ринках, уготелях, іншихмісцяхпроживаннягромадян, прове­деннянимидозвілля, натранспорті, підприємствахгромадсь­когохарчування. Вцьомудокументівисуваєтьсявимогадо керівниківрізнихланокорганіввнутрішніхсправзабезпечити активнуцілеспрямовануроботудільничнихінспекторів, службиохоронигромадськогопорядку, звільнятисьвід працівників, щобезвідповідальноставлятьсядосвоїхслуж­бовихобов'язків. Слідзазначити, щосьогодніпотрібноширше практикуватизверненнядосудуособизпозоваминанезаконні діїпрацівниківміліції, слідчихсистемиОВС, інших працівниківцієїсистеми. Потрібноудосконалюватизаконодав­че, організаційнеінауковезабезпеченнядіяльностіцихорганів відповіднодоміжнароднихстандартівташиршевтілювати механізминапрактиці1.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Отже, виконаннясвоїхзавданьіззабезпеченняреалізації правособивідповіднодозаконузалежитьнетількивідвисокої професійноїправосвідомостітаправовоїкультурипрацівника міліції, айвідтого, якийрівеньзаконодавчоготаматеріально-технічногозабезпеченняцихпрацівників.
Повагадоособи, охоронаізахистїїчестітагідностіє обов'язкомусіхдержавнихорганів, громадськихорганізаційі
З/>абезпеченняорганамивнутрішніхсправміжнародно-правових стандартівправлюдиниприохоронігромадськогопорядку: Науково-практичний, документально-джерельнийтанавчально-методичний комплекс: У3-хч. / Відп. ред. Ю. ї. Римаренко, Я. Ю. Кондратьев, Ю. СШемшученко. — К., 2001. — С186-189.    продолжение
--PAGE_BREAK--
-294-
службовихосіб, таксамоцестосуєтьсяідіяльностіміліціїізза­безпеченняреалізаціїправлюдиниігромадянина. Пріоритет загальнолюдськихцінностейєзагальновизнанимпринципом міжнародногоправа. Працівникиміліціїврізнихситуаціях, пов'язанихзпопередженням, припиненнямтарозкриттямзло­чинівтаіншихправопорушень, затриманнямправопорушни­ків, їхтриманнямпідвартоютавиконаннямг.окарань(адмі­ністративногостягнення), зобов'язаніповажатигідністьособи, гуманнодонеїставитись, недопускатибудь-якихвипадківка­туваньтаін. НаосновічинногоЗаконуУкраїни«Продіюміж­народнихдоговорівнатериторіїУкраїни», девстановлено, що укладенійналежнимчиномратифікованіУкраїноюміжнарод­нідоговористановлятьневід'ємнучастинунаціональногозако­нодавстваізастосовуютьсявпорядку, передбаченомудлянорм національногозаконодавства, працівникиміліціїповиннікеру­ватисянетількинаціональними, айміжнароднимитарегіо­нальнимиправовимиактами. Донихвідносяться: а) Загальна деклараціяправлюдини1948 p.; б) Міжнароднийпактпро економічні, соціальніікультурніправа; в) Міжнароднийпакт прогромадянськііполітичніправа; г) Підсумковийдокумент Віденськоїзустрічіпредставниківдержав—учасницьНарадиз безпекиіспівробітництвавЄвропі1989 р.; д) Кодексповедін­кислужбовихосібзпідтриманняправопорядку, щоприйнятий ГенеральноюАсамблеєювгрудні1979 p.; є) Основніпринци­пизастосуваннясилиівогнепальноїзброїслужбовимиособами зпідтримкиправопорядку(прийняті8-мКонгресомООНзпо­передженнязлочинностііповодженнязправопорушникамиу вересні1990 р.) ідеякимиіншими.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Слідтакожнаосновівказанихдокументівпривестиувідпо­відністьзнимичиннеукраїнськезаконодавство, щорегулює правовіформиіметодизабезпеченняпрацівникамиорганів внутрішніхсправреалізаціїправлюдиниігромадянина.
Якінавсііншіправоохоронніоргани, напрацівниківміліції покладаєтьсяобов'язокохоронятиізахищатиправалюдини незалежновідїїпоходження, майновоготаіншогостановища, расовоїтанаціональноїналежності, громадянства, віку, статі, мовитаосвіти, ставленнядорелігії, політичнихтаіншихпе­реконань. Цейобов'язокзакріплюєтьсяКонституцієюУкраїни
-295 -
I
(ст. 3),законамитапідзаконниминормативно-правовимиак­тами, щоскладаютьправовуосновудіяльностіпрацівниківор­ганіввнутрішніхсправ.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Важливимструктурнимелементоммеханізмузабезпечення реалізаціїправлюдиниігромадянинаєдіяльністьміліції, що спрямованананерозголошеннявідомостей, щостосуютьсяосо­бистогожиттялюдини, принижуютьїїчестьігідність, якщо виконанняобов'язківневимагаєіншого. Особистежиттялю­диниохороняєтьсяКонституцієюічиннимгалузевимтаіншим законодавством. Привиконаннісвоїхобов'язківпрацівникам міліціїстаютьвідоміпевнівідомостізособистогожиттялюди­нивсферісімейнихвідносин, взаємозв'язківміжрідними, інтимнівідносини, симпатіїтаантипатії, складдумок, твор­чість, захопленнятаіншаінформація, людинажмаєправона неформальномурівнісамостійновизначатиколосуб'єктіві змістрозмовнацітеми. Таківідомостіпрацівникиорганів внутрішніхсправнемаютьправарозголошуватибеззгодина цеконкретноїлюдини. Якщоцевикликаєтьсянеобхідністюви­конанняобов'язківпрацівникамиміліції, то, нанашудумку, подібнуінформаціюможебутирозголошенолишезарішенням    продолжение
--PAGE_BREAK--
суду-
Тимчасово, вмежахчинногозаконодавства, працівникимі­ліціїмаютьправообмежуватиособисті(фізичні) праваісво­бодиособи, якщобезцьогонеможливовиконатипокладешна нихобов'язки. Середтакихправгромадянупершучергуслід назватиправонанедоторканністьособи, житлаіособистого життя, свободипересування, віросповідання, думкитаін. Ці прававсвоїйсукупностіпов'язанізтієюсоціальноюсферою, дебільшзавсепроявляєтьсясвободаособистості, їїавтономія, делюдинамаєможливістьпроявитисвоїнахилитаінтереси. Приздійсненніпрацівникамиорганіввнутрішніхсправсвоїх функційзправомірногообмеженняправлюдини, вонивпро­цесісвоєїдіяльностінеповинніпереходитидозволенихмеж, повиннідіятизгіднозчиннимзаконодавством, щовстановлює їхкомпетенцію, використовуватиформиіметодизабезпечення правлюдини, щонесуперечатьправовиміморальнимви­могам.    продолжение
--PAGE_BREAK--
-296-
КонституціяУкраїни(ст. 55) передбачає, щоправаісвобо­дилюдинитагромадяниназахищаютьсясудом. Якщопраців­никиміліціїтимчасовообмежуютьправогромадянинанаінди­відуальнусвободу(недоторканністьособи, житла, особистого життя), тоособа, праваякоїобмежено, згіднозчинноюКон­ституцієюУкраїни, можезвернутисявсудзазахистом. Затри­маномучизаарештованомумаєбутиповідомленопромотиви затриманнячиарешту, роз'ясненойогоправа, наданоможли­вістьзмоментузатриманнязахищатисебеособисточикорис­туватисяпослугамизахисника. Проарештчизатриманняпра­цівникиміліціїповиннінегайноповідомитиродичівзатримано­гочизаарештованого,    продолжение
--PAGE_BREAK--
•Важливимумеханізмізабезпеченняреалізаціїправісвобод людинитагромадянинаєвжиттянеобхіднихзаходівдляпо­новленняпорушеногоправа. Реалізаціяцьогоструктурного елементумеханізмумаєдвааспекти: по-перше, колиправа людинипорушеноіншимиособамичидіямидержавнихігро­мадськихорганізацій; по-друге, коливизначеніправапоруше­носамимипрацівникамиміліції. Впершомуваріантіпрацівни­киміліції, виконуючисвоїзавданняіфункціївмежахсвоєї компетенції, притягуютьдоюридичноївідповідальностівинних тавживаютьвсіхпередбаченихзакономзаходівдляпоновлен­няпорушеногоправа. Удругомувипадкумаютьсянаувазіті ситуації, колипрацівникиміліціїсаміпорушилиякесьправо людинивпроцесісвоєїпрофесійноїдіяльностійзаконпокла­даєнанихобов'язоквжитизаходизвідшкодуваннявтрат, за­подіянихїхнезаконнимидіями(ст. 56 КонституціїУкраїни). Наприклад, уст. 53 Кримінально-процесуальногокодексу (КПК) Українипередбачається, щовразіприпиненнякримі­нальноїсправизавідсутністюподіїзлочину, відсутністювді­янніособискладузлочинучизанедоведеннямучастіособиу вчиненнізлочину, атакожувипадкувинесеннявиправдуваль­ноговирокупідсудному, органдізнання, слідчий, прокурорі судзобов'язанірозтлумачитиособіпорядокпоновленняїїпо­рушенихправівжитивсіхнеобхіднихзаходівдовідшкодуван­нявтрат, заподіянихособінезаконнимзасудженням, притяг­неннямякобвинуваченого, затриманням, застосуваннямзахо­дівприпиненнязлочинуівразінезаконногопродовженняви-    продолжение
--PAGE_BREAK--
-297-
/>/>/>/>/>/>/>конанняпризначеногопокарання, увипадках, коликримі­нальнийзакон, щовступивузаконнусилу, усуваєтакепока­рання.
ЧиннимзаконодавствомУкраїнинерегулюєтьсяпорядок поновленняпорушеногоправалюдинивразіїїнезаконного притягненнядоадміністративноїтадисциплінарноївідпові­дальності. Мивважаємо, щонеобхідноприйнятиЗаконУкраї­ни, вякомупередбачитипорядокпоновленняпорушенихправ увипадкахнезаконногопритягненняособидокримінальної, адміністративної, дисциплінарноїтаіншихвидівюридичної відповідшіьності.
Однимізважливихзаходівзпоновленняпорушеногоправа єпередбачений«Державноюпрограмоюборотьбизізлочинніс­тю»розглядпитанняпростворенняфондувідшкодування збитківгромадянам, якіпотерпіливідзлочинівтазловживан­нявладою.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Умеханізмзабезпеченняорганамивнутрішніхсправправ людиниігромадянинавходитьівнутрішнійбікдіяльностіїх працівниківумежахсвоїхповноваженьіззастосуваннязахо­дівфізичноговпливу, соціальнихзасобівівогнепальноїзброї, виборуправовихіорганізаційнихформіметодівтакоїдіяль­ності. Важливотільки, щобпрацівникиорганіввнутрішніх справсамінепорушувализаконів, правісвободлюдинита громадянина. Якзазначалосьвище, вструктуруправовихформ слідвключатиуправлінську, правоохоронну, нормотворчу, про­філактичну, правореалізаційнуіправозастосовчуформи.
Розглядаючиуправлінськутаправоохороннудіяльністьмілі­ціїіззабезпеченняправісвободлюдинитагромадянина, слід зазначити, щоважливемісцевнійналежитьформамімето­дамтакоїдіяльності, завдякиякимвирішуютьсяконкретнізав­данняідосягаєтьсянеобхіднамета, щостоїтьпередміліцієюіз забезпеченняреалізаціїцихсуб'єктивнихправ. Віддоскона­лостіцихформіметодівзалежитьефективністьтаякістьза­безпеченняаналізованихправлюдиниігромадянина. Самето­мупитанняудосконаленняформіметодівдіяльностіапарату державитаорганіввнутрішніхсправіміліціїзокремазавжди перебуваютьуцентріувагиукраїнськоївлади. Значущістьцих питаньдлятеоріїіпрактикиздійсненняфункціїохорониправ    продолжение
--PAGE_BREAK--
-298-
людинитагромадянинаобумовлюєтьсяітим, щовониостан­німчасомактивнодосліджуютьсятаєпредметомпожвавленої дискусії.
Якщорозглядатиправоохороннуформудіяльностіорганів внутрішніхсправіззабезпеченняреалізаціїправісвободосо­би, томожнасказати, щоцяформавбираєвсебевсііншіфор­мидіяльностіОВС, бовказаніорганиєправоохоронними. Та колидетальнішерозглянутиспецифікуправоохоронноїдіяль­ності, увузькомуїїрозумінні, можнасказати, щоцелишета частинадіяльностіОВС, якавідображаєтьсявдіяхпрацівників цихорганівзприпиненнязабороненоїправовиминормамипо­ведінкилюдини, іззастосуванняпримусуувипадкахвчинення правопорушень. Охороннадіяльністьпередбачаєвтручання працівниківорганіввнутрішніхсправуповедінкусуб'єктіву разі, якщоїхдіяльністьневідповідаєзаконнимвимогамрежи­муреалізаціїправісвободіншоїлюдини(людей). Правоохо­роннадіяльністьорганіввнутрішніхсправздійснюєтьсязгідно зчиннимизаконамиУкраїни«Проміліцію», «Прооперативно-розшуковудіяльність»таін, Всіповноваженнявправоохорон­нійдіяльностіпрацівниківОВСможнаподілитина: а) повно­важеннявсферіохоронигромадськогопорядку; б) повнова­женнявсферізабезпеченнясуспільноїбезпеки; в) іншіповно­важення, пов'язанііззабезпеченнямреалізаціїправгромадян задопомогоюправоохоронноїформидіяльностіОВС. Наприк­лад, завданнямоперативно-розшуковоїдіяльностієрозвідката з'ясуванняфактичнихданихпропротиправнудіяльністьокре­михосібігрупзметоюприпиненняправопорушень. Цесисте­магласнихінегласнихпошуків, розвідувальнихіконтррозві-дувальнихзаходів, щоздійснюютьсяззастосуваннямопера­тивнихіоперативно-технічнихзасобів. Звідсиможназробити висновок, щодоправоохоронноїдіяльностіорганіввнутрішніх справвідноситьсяіїхоперативно-розшуковадіяльність.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Уширшомурозумінніправоохороннадіяльністьорганів внутрішніхсправіззабезпеченняреалізаціїправлюдиниігро­мадянинавбираєвсебеіпрофілактичнізаходи. Державна програмаборотьбиіззлочинністюврозділі«Профілактика правопорушень»передбачаєорганізаціюіпроведенняком­плекснихпрофілактичнихзаходівнарівнімісттаіншихнасе-
-299-
/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>ленихпунктів. Цізаходипередбачаютьконцентраціюнаявних силзметоюзапобіганнябідності, безробіття, послабленнясо­ціальнихісімейнихзв'язків, дискримінації, посиленнябороть­бизцимитаіншимифакторами, щопороджуютьправопору­шення.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Отже, правоохороннадіяльністьорганіввнутрішніхсправ якправоваформазабезпеченняреалізаціїправлюдиниігро­мадянинаохоплюєвиявлення, профілактику, попередження, припиненняірозкриттяправопорушеньтапритягненнявин­нихдоюридичноївідповідальності.
Доправовихформіззабезпеченняреалізаціїправлюдини органамивнутрішніхсправвідносятьіїхнормотворчудіяль­ність. ЗгіднозчиннимзаконодавствомМіністерствовнутріш­ніхсправ(МВС) Українивмежахсвоєїкомпетенціївидає нормативнітаіндивідуальніправовіакти. Нормотворчадіяль­ністьорганіввнутрішніхсправіззабезпеченняреалізаціїправ людиниполягаєвтому, щоціорганиприймають, змінюють, доповняютьівідміняютьакти, щовміщуютьнормиправа. Ос­новнимивидамитакихактівєнакази, нормативнірозпоря­дження, інструкції, рішенняколегії, оголошенінаказами, та іншіакти, щовстановлюютьмеханізмидляреалізаціїнормза­конів.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Уструктуріправовихнормзабезпеченняреалізаціїправгро­мадянважливемісцевідводитьсяправозастосовчійдіяльності. Розглядаючиширшецепитання, слідсказати, щоправореалі-заційнадіяльністьорганіввнутрішніхсправохоплюєтакіфор­миреалізаціїнормправа, якдодержання, виконання, вико­ристанняізастосування. Отже, правозастосовчаформа—це елементширшоїструктури, тобтоправореалізаційноїформи. Органивнутрішніхсправреалізуютьсвоїповноваженняшля­хомдодержання, виконанняівикористанняправовихнорм. У разі, якщотребавинестивладнийіндивідуально-правовийакт, працівникиміліціїзастосовуютьнормиправа. Наприклад, якщоєдостатньодоказів, щовказуютьнавчиненняпевною особоюзлочину, слідчийвиноситьмотивованупостанову пропритягненнятакоїособиякобвинуваченого(ст. 131 КПК України).    продолжение
--PAGE_BREAK--
-300-
Якужезазначалосьвище, вструктурунеправовихформ діяльностіОВСіззабезпеченняправлюдинивходятьорганіза­ційніформи: а) організаційно-регламентуюча; б) організацій­но-соціальна; в) організаційно-економічна; г) організаційно-виховна.
Організаційно-регламентуючаформавключаєвсебекон­кретнідіїзорганізаціїроботипрацівниківорганіввнутрішніх справ: а) організаціюроботизособовимскладомОВС;
б)прийомнаслужбу; в) проходженняслужби; г) оплатупра­
ці; д) науковуорганізаціюпрацітаін. Організаціяроботиз
особовимскладомОВСповиннавключативсебезаходи, спря­
    продолжение
--PAGE_BREAK--мованіна: а) виконанняобов'язківпрацівниківОВС; б) забо­
ронубудь-якихдій, спрямованихнанедопущеннянелюдського
ітакого, щопринижуєгідність, поводженняіпокарання;
в)відмовувідвиконанняявноаточиннихнаказівірозпоря­
джень; г) профілактикуіпопередженняправопорушеньтавід­
верненняшкідливихнаслідківзлочинноїдіяльності; д) індиві­
дуалізаціювідповідальностізапротиправнідіїчибездіяльність
працівникаОВС; є) законнезастосуваннязброїтаіншихзасо­
бів; є) збереженняслужбовоїтаємницітаконфіденційної
інформаціїтаін.
Організаційно-соціальнаформа— це: а) правовеположен­ня; б) правовийзахист; в) соціальнийзахист; г) державне страхуванняівідшкодуванняшкоди, щозаподіянапрацівни­камОВСтаін.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Доорганізаційно-економічноїформипершзавсеналежить фінансуванняіматеріально-технічнезабезпеченнядіяльності міліціїтаіншихорганіввнутрішніхсправ.
Організаційно-виховнаформавбираєвсебевнутрішнєви­хованняпрацівниківОВС, атакожвиховнуроботу, щоїїпро­водятьпрацівникиОВСщодоіншихосібзметоюзабезпечення реалізаціїправлюдиниігромадянина.
Структурнимиелементамизагальнихметодівдіяльності ОВСіззабезпеченняреалізаціїправісвободлюдиниєметоди переконанняіпримусу. Методпереконаннязастосовуєтьсяу внутрішнійроботі, тобтозадопомогоюпереконаннястиму­люєтьсявисокоефективнапрацяспівробітниківорганіввнут-    продолжение
--PAGE_BREAK--
-301-
/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>рішніхсправ, творче, активне, дисциплінованеівідповідальне ставленняпривиконаннінимисвоїхповноважень.
Порядізметодамизаохоченняможутьзастосовуватисьіме­тодипримусу(стягнення) допрацівників, щопорушуютьдис­ципліну. Методипереконанняіпримусузастосовуютьсяпра­цівникамиОВСіщодоіншихосібзметоюстворенняумовзі здійсненнясуб'єктивнихправ, припиненняправопорушеньта відновленняпорушеногоправа, наприклад, примусовепозбав­ленняводіяправанауправліннятранспортнимзасобом, мето­дизастосуваннязаходівфізичноговпливу, спеціальнихзасобів івогнепальноїзброїтощо.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Структурнимиелементамиспеціальнихметодівдіяльності ОВСіззабезпеченняправгромадянинаєметоди: а) індиві­дуальноїроботи; б) вдосконаленнякерівництва; в) правозас-ІкосовчоїдіяльностіОВС; г) своєчасногойобгрунтованогореа­гуваннянапропозиції, заявиіскаргигромадян; д) навчання працівниківОВСіпоширенняпередовогодосвіду; є) заохочен­няістягненнятаін.
ОднимізспеціальнихметодівдіяльностіОВСіззабезпечен­няреалізаціїправ, свободіобов'язківлюдинитагромадянина єсвоєчаснетаобгрунтованереагуванняпрацівниківОВСна зверненнягромадян. Зметоюзахистутавідновленняпоруше­нихправісвободлюдинитагромадянинабудь-якіособимо­жутьзвертатисядоорганіввнутрішніхсправ. Скарги, щоєви­домзверненьгромадян, якінадходятьворганивнутрішніхсправ, можнаподілитинакількавидів. Донихвідносятьскарги:    продолжение
--PAGE_BREAK--
щомістятьповідомленняпропорушенняправісвобод
громадянчигромадськогопорядку, щоохороняютьсязаконом;
нанеправомірнідіїспівробітниківорганіввнутрішніх
справ;
співробітниківорганіввнутрішніхсправзрізнихпитань
службовоготаособистогохарактеру;
щомістятьвідомостіпровчиненийчипідготовлюваний
злочин.
Останняскаргаєпідставоюдляпорушеннякримінальної справи(ст. 94 КПКУкраїни). Кримінально-процесуальнеза­конодавствоціскаргигромадянназиваєзаявами, аорганізацій тапосадовихосіб—повідомленнями.
-302-
Розглядтавирішенняскарг, заявтапропозиційпроходить певністадії, асаме: а) облік(розглядзаяв, скаргтапропози­цій); б) вирішеннязаяв, скаргтапропозицій; в) виконання рішень; г) оскарженнятапереглядрішень.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Останнястадіянеобов'язковаівідбуваєтьсятоді, колизаці­кавленіособинезгіднізрішенняміпорушуютьклопотання пройогоперегляд.
Кожнастадіямаєсвоїзавдання, безвирішенняякихнемож­ливопереходитидовирішеннязавданьнаступноїстадії. Сутність ізначеннякожноїстадіїможнаохарактеризуватиокремо.
Усізвернення, щонадійшливідгромадян, працівниківорга­ніввнутрішніхсправ, маютьбутизареєстрованівуправлінні справами(секретаріаті, канцелярії) уденьїхнадходження; за-ведятькарткиобліку. Узверненнівказуютьсяпрізвище, ім'я тапобатькові, місцепроживаннягромадянинатавикладаєть­сясутьпорушеногопитання. Письмовезверненнямаєбути підписанезаявником(заявниками) іззазначеннямдати. Звернення, оформленебездотриманняцихвимог, повертаєть­сязаявниковізвідповіднимироз'ясненнямивтерміннепізніше якчерездесятьдніввіддняйогонадходження, крімвипадків, передбаченихЗакономУкраїни«Прозверненнягромадян» (ст. 7).    продолжение
--PAGE_BREAK--
Ворганахвнутрішніхсправ, деоблікзверненьздійснюється іззастосуваннямЕОМ, докартокоблікудозволяєтьсявносити додатковіреквізити. Прицьомуповиннізберігатисядані, пе­редбаченівказаноюкарткоюобліку.
Журнальнаформареєстраціїпропозицій, заявіскаргтаоб­лікуособистогоприйомугромадяндопускаєтьсяворганах внутрішніхсправзрічнимобсягомнадходженнядо600 пропо­зицій, заявтаскаргітакоюсамоюкількістюзверненьгрома­дяннаособистомуприйомі.
Письмовіпропозиції, заявиіскарги, поданінаособистому прийомі, такожпідлягаютьцентралізованійреєстраціїна реєстраційно-контрольнихкартках, придатнихдляоброблення персональнимикомп'ютерами, абовжурналах.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Повторнізверненняреєструютьсязатимсамимномером, Щойосновні. Повторнимивважаютьсязвернення, вяких: а) оскаржуєтьсярішення, прийнятезапопереднімзвернен-
-303-
/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>ням, щонадійшлодоорганувнутрішніхсправ; б) повідомлен­няпронесвоєчасневирішенняпопередньогозвернення, якщоз часуйогонадходженнянеминувустановленийзаконодавством термінрозгляду; в) звертаєтьсяуваганаіншінедоліки, допу­щеніпривирішенніпопередньогозвернення.
Зверненнявідгромадянзодногоітогосамогопитання, на­дісланіорганамивищогорівнязаналежністюдляїхвирішення доорганіввнутрішніхсправ, повторниминевважаються.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Керівникорганувнутрішніхсправзобов'язанийретельно розібратисявпричинахповторногозверненнягромадянина. Якщовонообумовленопорушеннямустановленогопорядку розгляду, довиннихпосадовихосібвживаютьсявідповідніза­ходиреагування.
Щодокожногозверненнянепізнішеякуп'ятиденнийтер­мінповиннобутиприйнятеоднезтакихрішень: прийнятидо свогопровадження, передатинавирішеннявпідпорядкований чиіншийорганвнутрішніхсправ; надіслатизаналежністюдо іншоговідомства, якщопитання, порушеніузверненні, не входятьдокомпетенціїорганіввнутрішніхсправ. Пропереси­ланнязверненнядоіншогоорганувнутрішніхсправабоіншого відомстваобов'язковосповіщаєтьсязаявник.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Якщоузверненніпорядзпитаннямищодокомпетенціїор­ганіввнутрішніхсправпорушуютьсяпитання, щопідлягають розв'язаннювіншихцентральнихорганахвиконавчоївлади, тонепізнішеякуп'ятиденнийтерміндоцьоговідомстванад­силаєтьсякопіязверненняабовитягзнього, прощоспові­щаєтьсязаявнику.
Посадовіособиорганіввнутрішніхсправприрозглядізвер­неньгромадянзобов'язаніуважновникативїхсуть, уразіпо­требивимагатиувиконавцівматеріалиїхперевірки, направ­лятипрацівниківнамісцядляперевіркивикладенихузвер­ненніобставин, вживатиіншихзаходівдляоб'єктивноговирі­шенняпоставленихавторомзверненняпитань, з'ясуваннята усуненняпричинтаумов, щоспонукаютьавторівскаржитися. Доперевіркизверненьможутьзалучатисяпозаштатніспів­робітникиорганіввнутрішніхсправтапредставникигро­мадськості.    продолжение
--PAGE_BREAK--
-304-
Зарезультатамиперевіркизверненняскладаєтьсямотивова нийвисновок, якиймаєміститивсобіоб'єктивнийаналіззіб­ранихматеріалів. Якщопідчасперевіркивиявленопорушення правгромадян, недолікивдіяльностіорганіввнутрішніхсправ, зловживанняпосадовихосібвладоюабослужбовимстанови­щем, тоувисновкуповиннобутизазначено, якихконкретно заходіввжитощодоусуненняцихпорушеньіпокараннявин­них. Висновокпідписуєтьсяособою, якапроводилаперевірку, ізатверджуєтьсякерівникоморгану, підрозділувнутрішніх справ.
Рішення, якіприймаютьсязазверненнями, повиннібути обгрунтованими. Посадоваособа, визнавшизаявучиркаргу такою, щопідлягаєзадоволенню, зобов'язаназабезнечити своєчаснеіправильневиконанняприйнятогорішення.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Матеріалиперевіркидоповідаютьсяначальниковіоргану внутрішніхсправ. Начальник, ознайомившисьзматеріалами справи, приймаєрішеннязадовольнитискаргуповністючивід­хилитиякнеобгрунтовану. Формоюрішенняєвисновок, в якомувказується: кимпроводиласяперевірка, щобулопідста­воюдляїїпровадження, щобулонеювстановлено, якеприй­нятерішення. Увисновкуповинніміститиськонкретнівідпо­відінавсіпоставленівскарзіпитання.
Післязакінченняперевіркиіфактичноговиконанняприй­нятогорішеннязверненняразомзматеріаламиперевірки, по­вертаютьсядосекретаріату(канцелярії) органувнутрішніх справзнаписом«Досправи»іпідписомпосадовоїособи, яка прийняларішення.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Змоментуприйняттярішеннянастаєстадіявиконаннярі­шення. Воновиконуєтьсяувказаномуувисновкуобсязітав тістроки, щовстановленізакономтаіншиминормативними актами.
Термінрозглядузаявтаповідомленьрахуєтьсявіддняїх надходженнядоорганувнутрішніхсправдоднянаправлення заявникуповідомленняпрорезультати"їхрозгляду.
Зверненнявважаютьсявирішеними, якщорозглянутовсі поставленівнихпитання, вжитонеобхіднихзаходівізаявни­камдановичерпнівідповіді.
11 3-50-305-
/>/>/>/>/>/>/>/>Відповідьзарезультатамирозглядузверненнявобов'язко­вомупорядкудаєтойорган, якиййогоотримавідокомпетен­ціїякоговходитьрозв'язанняпорушенихузверненніпитань, запідписомкерівниківабоосіб, щовиконуютьїхобов'язки. Рішенняпровідмовувзадоволеннівимог, викладенихузвер­ненні, доводитьсядовідомагромадянинавписьмовійформіз посиланнямназаконівикладенняммотивіввідмови, атакож зроз'ясненнямпорядкуоскарженняприйнятогорішення. При цьомувказуютьсявжитізаходиабонаводитьсяпричинавідмо­вивзадоволенніскарги. Напроханнягромадянїмроз'яс­нюєтьсяпорядокоскарженняприйнятогорішення. Якщодава­ласяуснавідповідь, тоскладаєтьсявідповіднадовідка, якадо­даєтьсядоматеріалівперевіркизвернення. Укартціобліку (журналі) фіксується, щопронаслідкиперевіркизаявникапо­відомленовособистійбесіді.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Стадіяоскарженнятапереглядурішенняздійснюєтьсяура­зі, якщоособа, щоподаласкаргу, чиособа(орган), чиїдіїос­каржуються, непогоджуєтьсязрішенняморганувнутрішніх справівимагаєйогоперегляду. Громадянинмаєправооскар­житирішеннявтойорган(підприємство, установучиоргані­зацію), якомубезпосередньопідпорядкованийОВС, щороз­глядавзверненнятаприйняврішення, якеоскаржується.
Однимізметодівшвидкогореагуванняназверненнягрома­дянвОВСєїхособистийприйом. Вінпроводитьсявусіхпід­розділахОВС, навчальнихзакладахосвіти, напідприємствах, вустановахіорганізаціяхсистемиMB СУкраїни, атакожза місцемроботитапроживаннянаселеннятимикерівникамита посадовимиособамиорганіввнутрішніхсправ, якімаютьпра­воприйматирішеннязпитань, щовходятьдоїхкомпетенції.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Прийомпроводитьсярегулярновустановленіднітагодини взручнийдлягромадянчасзамісцемїхроботиіпроживання. Привирішенніпитанняпрочасприйомувраховуютьсярозпо­рядокроботиорганівдержавноївлади, місцевогосамовряду вання, установ, об'єднаньгромадян, підприємств, атакожінші місцевіумовийможливості. Графікиприйомудоводятьсядо відомаіромадян.
Ворганахвнутрішніхсправприйомпроводитьсяувсіробочі днітижня. Неменшедвохразівнатижденьприйомгромадян
-306-
проводитьсяувечірнійчас. Учерговихчастинахорганіввнут­рішніхсправгромадяниприймаютьсяцілодобово.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Усізверненнягромадяннаособистомуприйоміреєструють­ся. Якщовирішитипорушеневусномузверненніпитаннябез­посередньонаособистомуприйомінеможливо, товонорозгля­даєтьсяутомусамомупорядку, щойписьмовезвернення. Про результатирозглядугромадянинуповідомляєтьсяписьмовоабо усно, забажаннямгромадянина.
КерівнийскладОВСУкраїнизобов'язанийпроводитиосо­бистіприйомигромадяннеменшякдвічінамісяць. Керівники структурнихпідрозділівцихорганів, "їхнізаступники, керівни­киіншихорганіввнутрішніхсправповинніприйматиіромадян нерідшеодногоразу, адільничніінспекториміліції—нерідше двохразівнатиждень.
ДляприйомугромадянвОВСвідводятьсяспеціальнікімна­ти(приймальні), щообладнуютьсявідповіднимінвентаремі забезпечуютьсяпосібникамизгіднозпереліком, Вхіддоприй­мальніповиненбутивільний, безоформленняперепусток.
Особистийприйомгромадянзамісцемїхроботиіпрожи­ванняпроводитьсяуприміщеннях, якінадаютькерівникивід­повіднихустанов. Дільничніінспекториміліціїприймаютьгрома­дянуслужбовихприміщенняхнадільницях, якіобслуговують.
Графікиприйомувідвідувачівворганахвнутрішніхсправ затверджуютькерівникицихорганів. Графікиприйомугрома­дянзамісцемїхпроживанняіроботипогоджуютьсявідповідно змісцевимидержавнимиадміністраціями, адміністрацією    продолжение
--PAGE_BREAK--під­приємств, установ, організацій.
Порядокособистогоприйомугромадяніззазначеннямпріз­вищпосадовихосіб, якіповинніприймативідвідувачів, часуі місцяприйомувивішуєтьсянавиднихмісцяхтериторії, щооб­слуговується, тавприміщенняхорганіввнутрішніхсправ. Про прийомгромадянзамісцемїхроботиіпроживанняоголо­шуєтьсянепізнішеякзап'ятьднівдоприйому.
Забажаннямвідвідувачівможепроводитисяпопереднійза­писнаприйом.
Прийомгромадянпроводитьсявідіменіорганувнутрішніх справ. Вінпочинаєтьсязпропозиціївідвідувачевіназватисвоє прізвище, ім'ятапобатькові, місцепроживання, роботи, ата-    продолжение
--PAGE_BREAK--
11*-307-
/>/>/>/>/>/>/>/>кожвикласти, сутьпитання, зякимвінзвертається. Якщозда­ногопитаннягромадянинвжезвертавсядоцьогоорганувнут­рішніхсправ, топередпочаткомбесідививчаютьсянаявніма­теріали.
Запотребивкоректнійформіможнапопроситивзаявника документ, щозасвідчуєйогоособу. Відсутністьдокументанеє підставоюдлявідмовивприйомі.
Питання, зякимизвертаютьсягромадяни, якщозмога, роз­в'язуютьсяпідчасприйому. Особа, якаведеприйом, керуєть­сязаконодавчимитаіншиминормативнимиактамиівмежах своєїкомпетенціїмаєправоприйнятиоднезтакихрішень: а) задовольнитипроханняіповідомитивідвідувачапропоря­докістроквиконанняприйнятогорішення; б) відмовитивза­доволенніпрохання, повідомившизаявникапромотививідмо­виіпорядокоскарженняприйнятогорішення; в) прийняти письмовузаяву(колипитанняпотребуютьдодатковогови­вченняіперевірки) іпояснитивідвідувачевіпричининемож­ливостірозв'язанняпитаньпідчасприйому, атакожпропо­рядокістрокрозглядускарга. Якщогромадянинзякихось причиннеможесамостійнонаписатизаяву, сліднадатийому вцьомудопомогу.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Якщорозв'язанняпитання, зякимзвернувсязаявник, не входитьдокомпетенціїорганіввнутрішніхсправ, топосадова особа, якаведеприйом, пояснюєйому, доякогоорганувиконав­чоївлади(організації, установи) требазвернутися, і, якщозмога, надаєвцьомудопомогу(даєадресу, номертелефонутощо).
Отже, формиіметодидіяльностіОВСіззабезпеченняреа­лізаціїправлюдиниігромадянинамаютьсвоюструктуру. Пог­либленевивченняелементівцієїструктуридозволитькраще зрозумітиізастосовуватиіхуповсякденнійпрактичнійдіяль­ностіпрацівникамиОВС. Теоретичнізнаннямеханізму, форм іметодівдіяльностіОВСіззабезпеченняреалізаціїсуб'єктив­нихправнеобхідніщейдляглибшоговивченняособливостей реалізаціїокремихправісвобод.    продолжение
--PAGE_BREAK--
-308-
, §6= Діяльністьіншихправоохороннихорганів (державнихінедержавних) іззабезпеченняправ, свободіобов'язківлюдинита{громадянина
Вжейшлосяпроте, щодоіншихправоохороннихорганів, якіберутьучастьузабезпеченніправ, свободтаобов'язківлю­диниігромадянина, належать: а) митніоргани; д) органиохо­ронидержавногокордону; є) органидержавноїподаткової служби; є) органитаустановивиконанняпокарань; ж) органи державноїконтрольно-ревізійноїслужби; з) органирибоохоро­ни; і) органидержавноїлісовоїохорони; к) інші, якіздійс­нюютьправозастосовніабоправоохоронніфункції. Розглянемо організаціюдіяльностідеякихзних.    продолжение
--PAGE_BREAK--
МитніорганивУкраїніочолюєДержавнамигнаслужбаУк­раїни(далі—Митнаслужба), щоєцентральниморганомдер­жавноївиконавчоївладизіспеціальнимстатусом, Саменанеї покладеновідповідальністьза: а) реалізаціюмитноїполітики України; б) забезпеченнядодержаннязаконодавствапромит­нусправу; в) ефективнефункціонуваннямитноїслужби. Вона єкерівниморганомєдиноїдержавноїмитноїсистеми, що включаєвсебемитницітапідпорядкованіМитнійслужбіпід­приємствайорганізації. УсвоїйдіяльностівонакеруєтьсяКон­ституцією, законамитаіншиминормативнимиактамиУкраї­ни. УмежахсвоєїкомпетенціїМитнаслужба: а) організуєви­конаннязаконодавчихактів; б) здійснюєсистематичнийконт­рользаїхвиконанням; в) узагальнюєпрактикузастосування законодавствазпитаньмитноїсправи; г) розробляєпропозиції щодовдосконаленнямитноїсправи; д) вноситьїхнарозгляд ПрезидентаУкраїнитаКабінетуМіністрівУкраїни.    продолжение
--PAGE_BREAK--
ЗавданнямиМитноїслужбиє: а) забезпеченнявмежах своєїкомпетенціїекономічноїбезпекиУкраїни:; б) забезпечен­нядодержаннязаконодавствапромитнусправу; в) забезпе­ченнявиконаннязобов'язань, щовипливаютьзміжнародних договорівУкраїнищодомитноїсправи; г) удосконаленнязасо­бівмитногорегулюванняторговельно-економічнихвідносин, виходячизпріоритетіврозвиткуекономікиУкраїниістворен­нясприятливихумовдляїїучастіуміжнародномурозподілі праці; д) своєчаснеіповневнесеннядореспубліканськогобюд-
-309-
/>/>/>/>/>/>


/>
жетумита, податківтаіншихсум, щонадходятьвідмитних органівіпідлягаютьзарахуваннюдоцьогобюджету; є) спри­янняуздійсненнізаходівщодозахистуінтересівспоживачів товарів, щовивозяться, ідодержаннясуб'єктамизовніш­ньоекономічноїдіяльностіінтересівУкраїниназовнішньому ринку; є) сприянняствореннюумовдляприскореннятоваро­обігуіпасажиропотокучерезмитнийкордонУкраїни; ж) бо­ротьбазконтрабандою, порушеннямимитнихправилізаконо­давствапроподатки, щовчиняютьсяприпереміщеннічерез митнийкордонУкраїнитоварівтаіншихпредметів; з) забез­печенняучастіУкраїнивміжнародномуспівробітництвізпи­таньмитноїсправи, включаючиприпиненнянезаконногообігу наркотичнихзасобівтапсихотропнихречовин, зброї, предме­тівкультурноїтаісторичноїспадщини, об'єктівінтелектуаль­ноївласності; і) веденнямитноїстатистики; к) забезпечення інформованостідержавнихорганів, підприємств, установ, ор­ганізаційтагромадянзпитаньмитноїсправи; к) організація підготовки, перепідготовкитапідвищеннякваліфікаціїспе­ціалістівугалузімитноїсправи.     продолжение
--PAGE_BREAK--
Здійснюючипередбаченізаконодавствомзавдання, Митна службареалізуєорганізаційну, контрольну, координуючу, нор-мотворчу, міжнароднутадеякііншіфункції, привиконанні якихвзаємодієзміністерствами, іншимицентральнимиіміс­цевимиорганамидержавноївлади, підприємствами, установа­мийорганізаціямиусіхформвласності. Митнаслужбавме­жахсвоїхповноваженьвидаєнаказитаінструкції, організуєі перевіряєїхвиконання, авнеобхіднихвипадкахразомзінши­миорганамидержавноготагосподарськогобудівництвавидає спільніакти.
Митнуслужбуочолюєголова, якиймаєзаступників. Запо­даннямголовизаступниківпризначаєКабінетМіністрівУкраї­ни. ГоловаМитноїслужбинесеперсональнувідповідальність завиконанняпокладенихнанеїзавданьіздійсненняслужбою своїхфункцій. УМитнійслужбістворюєтьсяколегіяускладі голови, заступниківголовизапосадою, атакожіншихкерів­нихпрацівників, втомучислііншихорганівдержавноївико­навчоївладитапредставниківгромадськихоб'єднань. Члени колегіїзатверджуютьсяКабінетомМіністрівУкраїнизаподан-    продолжение
--PAGE_BREAK--
-310-
нямголовиМитноїслужби. Своюроботуколегіяпроводить шляхомзасідань, щозбираютьсязанеобхідністю, аленерідше двохразівнаквартал. Колегіяприймаєрішеннябільшістю присутніхназасіданнічленівколегії. Рішенняпроводятьсяв життя, якправило, наказамиголовиМитноїслужби.
Граничначисельністьіфондоплатипраціпрацівниківцен­тральногоапаратуМитноїслужбизатверджуютьсяКабінетом МіністрівУкраїни, аструктурацентральногоапарату—Віце-прем'єр-міністромУкраїни, докомпетенціїякоговходитьорга­нізаціяізабезпеченняздійсненнямитноїсправи. Штатнийроз­писцентральногоапаратуіположенняпройогоструктурні підрозділизатверджуєголоваМитноїслужби.    продолжение
--PAGE_BREAK--
ДержавнамитнаслужбаУкраїниєюридичноюособою, має самостійнийбаланс, розрахунковийтаіншірахункивустано­вахбанків, печаткуззображеннямДержавногогербаУкраїни ізісвоїмнайменуванням.
Підрозділимитноїслужбинамісцяхзабезпечуютьправа, свободитаобов'язкилюдиниігромадянинашляхомздійснен­няконтролюзапереміщеннямтоварів, іншихречейтасоціаль­нихсуб'єктівчерездержавнийкордон.
Отже, органимитноїслужбиУкраїни, якуцентрі, такіна місцях, середіншихфункційздійснюютьіфункціюзабезпе­ченняреалізаціїправіобов'язківлюдинивУкраїні.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Крімзабезпеченнямитноїбезпекиважливезначеннядля національноїбезпекиУкраїнимаєохоронадержавнихкордо­нів. ЗаконУкраїни«ПродержавнийкордонУкраїни* визначає, щодержавнийкордонУкраїни—целініяівертикальнапо­верхня, щопроходитьпоційлінії, яківизначаютьмежітери­торіїУкраїни—суші, вод, надр, повітряногопростору. Межі державногокордонуУкраїнивизначаютьсярішеннямиВерхов­ноїРадиУкраїни, айогозміна—єдиновсеукраїнськимрефе­рендумомтаміжнароднимидоговорамиУкраїни. КабінетМі­ністрівУкраїниумежахсвоїхповноваженьвживаєзаходів щодозабезпеченняохоронитазахистудержавногокордонуі територіїУкраїни. ОхоронаізахистдержавногокордонуУк­раїнипокладаютьсянаПрикордоннівійськатавійськаПроти­повітряноїоборониУкраїни.    продолжение
--PAGE_BREAK--
-311-
/>/>/>/>/>/>/>ГоловнимзавданнямПрикордоннихвійськУкраїниєзабез­печеннянедоторканностідержавногокордонуУкраїнинасуші, морі, річках, озерахтаіншихводоймахУкраїни, атакожохо­ронаекономічноїзониУкраїни. Управлінняуційсферідіяль­ностіпокладаєтьсянаДержавнийкомітетусправахохорони державногокордонуУкраїни(далі—Комітет). ОчолюєКомітет йогоГолова, якийєкомандуючимПрикордоннимивійськами України. ВійпризначаєтьсяізвільняєтьсязпосадиПрезиден­томУкраїни. КабінетМіністрівУкраїнивстановлюєпорядок визначенняорганізаційноїструктури, штатнучисельністьПри­кордоннихвійськУкраїнитаздійснюєфінансове, військовеі матеріально-технічнезабезпеченнядіяльностіПрикордонних військУкраїни. ДіяльністьПрикордоннихвійськУкраїнибуду­єтьсянапринципах: а) законності; б) гласності; в) додержан­няправісвободгромадян; г) взаємодіїзорганамидержавної владитамісцевогосамоврядування, громадськимиоб'єднання­ми, трудовимиколективамиінаселенням.    продолжение
--PAGE_BREAK--
ПривиконанніпокладенихнаПрикордоннівійськаУкраїни завданьвонимаютьпевніобов'язкитаправа. Так, вонизо­бов'язані: а) припинятибудь-якіспробинезаконногопорушен­нядержавногокордонуУкраїнинамісцевості; б) відбивати вторгненнянатериторіюУкраїниозброєнихформувань, при­пинятизбройнітаіншіпровокаціїнадержавномукордоніУк­раїни, в) захищативідзлочиннихпосяганьнаселенняівлас­ністьувсіхїїформах; г) відвертатиінедопускатиперетинан­нядержавногокордонуУкраїниособамиітранспортнимизасо­бамипозапунктамипропускуабоіншиминезаконними способами; д) виявлятиізатримуватипорушниківдержавного кордонуУкраїнитаін.    продолжение
--PAGE_BREAK--
ПрикордоннівійськаУкраїнимаютьправо: а) розташовува­типрикордоннінаряди, пересуватисяпривиконанніслужбо­вихобов'язківпобудь-якихділянкахмісцевості; б) вестиді­знанняусправахпропорушеннядержавногокордонуУкраїни, здійснюватиоперативно-розшуковудіяльністьвідповіднодо чинногозаконодавства; в) здійснюватиадміністративнезатри­манняосіб, якіпорушилирежимдержавногокордонуУкраїни, прикордоннийрежимаборежимупунктахпропускучерез державнийкордонУкраїни, настрокдотрьохгодиндляскла-
-312-
денняпротоколу, авнеобхіднихвипадкахдлявстановлення особиіз'ясуванняобставинправопорушення—дотрьохдібз повідомленнямпроцеписьмовопрокурорапротягомдвадцяти чотирьохгодинзмоментузатриманняабонастрокдодесяти дібзсанкціїпрокурора, якщоправопорушникинемаютьдоку­ментів, якіпосвідчуютьїхособу, піддаватизатриманихособис­томуоглядові, атакожоглядатиізанеобхідностівилучатина­явніпринихречі; г) здійснюватиіншідіїщодоохоронидер­жавногокордонуУкраїни. Прикордоннівійськатавійська ПротиповітряноїоборониУкраїни, здійснюючиохоронудер­жавногокордонуУкраїни, маютьправозастосовуватизброю табойовутехніку, втомучисліЗбройнихСилУкраїни, для: а) відбиттязбройногонападуівторгненнянатериторіюУкраї­ни; б) припиненнязбройнихпровокацій; в) відверненняугону повітряних, морськихтарічковихсуден, щоналежатьУкраїні, безпасажирівнаборту; г) припиненняпорушеньдержавного кордонуУкраїнинасуші, водітавповітріувідповідьназасто­суваннянимисилитавіншихпередбаченихзаконодавством випадках.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Отже, ПрикордоннітавійськаПротиповітряноїоборониУк­раїнизабезпечуютьреалізаціюзначногоколаправіобов'язків людиниігромадянинашляхомохоронидержавногокордону. Законодавствопередбачаєпевніобмеженнясвободилюдиниі громадяниназсанкціїпрокурора. Нанашпогляд, слідудоско­налюватизаконодавствоубікйогодемократизаціїівирішення питаньзначногообмеженняправісвободлюдинитагромадя­нинашляхомодержаннясудовогорішення.
Усистеміорганів, щозабезпечуютьреалізаціюправлюдини тагромадянина, слідрозглядатидержавнуподатковуслужбу, якаскладаєтьсяз: а) ДержавноїподатковоїадміністраціїУк­раїни(ДПАУ); б) державнихподатковихадміністраційвАв­тономнійРеспубліціКрим, областях, містахКиєвітаСевасто­полі; в) державнихподатковихінспекційурайонах, містах (кріммістКиєватаСевастополя), районахумістах(далі— органи державноїподатковоїслужби).    продолжение
--PAGE_BREAK--
Доскладуорганівдержавноїподатковоїслужбивходятьвід­повідніспеціальніпідрозділипоборотьбізподатковимиправо­порушеннями(далі—податковаміліція). ДПАУзалежновід
-313-
/>/>/>/>/>/>/>/>/>кількостіплатниківподатківтаіншихмісцевихумовможеут­ворюватиміжрайонні(надваібільшерайонів), об'єднані(на містоірайон) державніподатковіінспекціїтауїхскладівід­повідніпідрозділиподатковоїміліції.
ДляколективноговирішенняпитаньуДПАУтадержавних податковихадміністраціяхвАвтономнійРеспубліціКрим, об­ластях, містахКиєвітаСевастополіутворюютьсяколегії. Чи­сельністьіскладколегіїДПАУзатверджуютьсяКабінетомМі­ністрівУкраїни, аколегійдержавнихподатковихадміністрацій вАвтономнійРеспубліціКрим, областях, містахКиєвітаСе­вастополі—ДПАУ. Колегіїєдорадчимиорганамиірозгля­даютьнайважливішінапрямидіяльностівідповіднихдержав­нихподатковихадміністрацій. СтруктураДПАУзатверджуєть­сяКабінетомМіністрівУкраїни.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Завданняорганівдержавноїподатковоїслужбизакріп­люютьсяЗакономУкраїни«Продержавнуподатковуслужбу України», щовизначаєстатусдержавноїподатковоїслужбив Україні, їїфункціїтаправовіосновидіяльності. Дозавданьор­ганівдержавноїподатковоїслужбизаконвідносить: а) здійс­ненняконтролюзадодержаннямподатковогозаконодавства, правильністюобчислення, повнотоюісвоєчасністюсплатидо бюджетів, державнихцільовихфондівподатківізборів (обов'язковихплатежів), атакожнеподатковихдоходів, уста­новленихзаконодавством(далі—податки, іншіплатежі); б) внесенняувстановленомупорядкупропозиційщодовдоско­наленняподатковогозаконодавства; в) прийняттяувипадках, передбаченихзаконом, нормативно-правовихактівіметодич­нихрекомендаційзпитаньоподаткування; г) формуваннята веденняДержавногореєструфізичнихосібплатниківподатків таіншихобов'язковихплатежівтаЄдиногобанкуданихпро платниківподатків—юридичнихосіб; д) роз'ясненнязаконо­давствазпитаньоподаткуваннясередплатниківподатків; є) запобіганнязлочинамтаіншимправопорушенням, віднесе­нимзакономдокомпетенціїподатковоїміліції, їхрозкриття, припинення, розслідуваннятапровадженняусправахпроад­міністративніправопорушення.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Посадовимособаморганівдержавноїподатковоїслужби присвоюютьсяспеціальнізвання. Порядокїхприсвоєння, роз-
-314-
мірнадбавокзазваннятаположенняпронихзатверджуються КабінетомМіністрівУкраїни.
Посадовимособаміпрацівникаморганівдержавноїподат­ковоїслужбивидаютьсяслужбовіпосвідчення. Зразоктаких посвідченьзатверджуєДПАУ.
Уструктуріорганівдержавноїподатковоїслужбидієподат­коваміліція. Вонаскладаєтьсязіспеціальнихпідрозділівпо боротьбізподатковимиправопорушеннями. Податковаміліція здійснюєконтрользадодержаннямподатковогозаконодавства, виконуєоперативно-розшукову, кримінально-процесуальнута охороннуфункції. Законпокладаєнаподатковуміліціюпевні завдання, асаме: а) запобігатизлочинамтаіншимправопору­шеннямусферіоподаткування, їхрозкриття, розслідуваннята провадженняусправахпроадміністративніправопорушення; б) розшукплатників, якіухиляютьсявідсплатиподатків, іншихплатежів; в) запобіганнякорупціїворганахдержавної податковоїслужбитавиявленняїїфактів; г) забезпеченнябез­пекидіяльностіпрацівниківорганівдержавноїподаткової служби, захистуїхвідпротиправнихпосягань, пов'язанихз виконаннямслужбовихобов'язків.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Законзакріплюєструктуруподатковоїміліції, доскладуякої належать: а) Головнеуправлінняподатковоїміліції; б) Слідче управлінняподатковоїміліції; в) Управлінняпоборотьбізко­рупцієюворганахдержавноїподатковоїслужбиДПАУ; г) уп­равлінняподатковоїміліції, слідчівідділиподатковоїміліції, відділипоборотьбізкорупцієюворганахдержавноїподатко­воїслужбивідповіднихдержавнихподатковихадміністраційв АвтономнійРеспубліціКрим, областях, містахКиєвітаСевас­тополі; д) відділиподатковоїміліції, слідчівідділення(групи) податковоїміліціївідповіднихдержавнихподатковихінспекцій врайонах, містах, районахумістах, міжрайоннихтаоб'єдна­нихдержавнихподатковихінспекцій.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Податковуміліціюочолюєїїначальник, якийзапосадоює ПершимзаступникомГоловиДПАУ. Вдержавнихподаткових адміністраціяхАвтономноїРеспубліціКрим, областей, містах КиєватаСевастополяподатковуміліціюочолюютьначальники їїуправлінь, щозапосадоюєпершимизаступникамиголіввід­повіднихдержавнихподатковихадміністрацій.
-315-
/>/>/>/>/>/>/>/>Відповіднодозаконуподатковаміліціямаєпевніповнова­ження, асаме; а) приймаєіреєструєзаяви, повідомленнята іншуінформаціюпрозлочиниіправопорушення, віднесенідо їїкомпетенції, здійснюєвустановленомупорядкуїхперевірку іприймаєщодонихпередбаченізакономрішення; б) здійснює відповіднодозаконуоперативно-розшуковудіяльність, досудо-вупідготовкуматеріалівзапротокольноюформою, атакож проводитьдізнаннятадосудове(попереднє) слідствовмежах своєїкомпетенції, вживаєзаходівдовідшкодуваннязаподіяних державізбитків; в) виявляєпричинитаумови, щосприяли вчиненнюзлочинівтаіншихправопорушеньусферіоподатку­вання, вживаєзаходівдоїхусунення; г) забезпечуєбезпеку працівниківорганівдержавноїподатковоїслужбитаїхзахист відпротиправнихпосягань,, пов'язанихзвиконаннямнимипо­садовихобов'язків; д) запобігаєкорупціїтаіншимслужбовим порушеннямсередпрацівниківдержавноїподатковоїслужби; є) збирає, аналізує, узагальнюєінформаціющодопорушень податковогозаконодавства, прогнозуєтенденціїрозвиткунега­тивнихпроцесівкримінальногохарактеру, пов'язанихзопо­даткуванням.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Атестованіпрацівникиподатковоїміліціїнезалежновідзай­маноїнимипосади, місцезнаходженняічасувразізвернення донихгромадянабопосадовихосібіззаявоючиповідомлен­нямпрозагрозуособистійчигромадськійбезпеціабовразі безпосередньоговиявленнятакоїзагрозиповинніневідкладно вжитизаходівщодозапобіганняправопорушеннюійогопри­пинення, рятуваннялюдей, наданнядопомогиособам, якіїї потребують, встановленняізатриманняосіб, яківчинилипра­вопорушення, охоронимісцяподії. Процевонинегайнопові­домляютьунайближчийорганвнутрішніхсправ.
Законпередбачаєправаподатковоїміліціїпривиконанні покладенихнанеїобов'язківвмежахправовихнорм, щоза­кріплюютьсяЗакономУкраїни«Проміліцію». Наслужбудо податковоїміліціїприймаютьсянаконтрактнійосновігрома­дяниУкраїни, якімаютьвідповіднуосвіту, здатнізасвоїми особистими, діловими, моральнимиякостямитастаномздо­ров'явиконуватипокладенінанеїобов'язки. Зарахованіна службудоподатковоїміліціїособиначальницькогоскладу    продолжение
--PAGE_BREAK--
-316-
складаютьіпідписуютьприсягу, текстякоїзберігаєтьсявїх особовійсправі. Вонипроходятьслужбувпорядку, встановле­номузаконодавствомдляосібначальницькогоскладуорганів внутрішніхсправ, іначасслужбизнімаютьсязвійськовогооб­лікуіперебуваютьукадрахподатковоїміліціїДПАУ. їмпри­своюютьсяспеціальнізвання.
Законвстановлюєвідповідальністьпосадовихіслужбових осібподатковоїміліціїзаневиконаннячиненалежневиконан­нясвоїхобов'язківчиіншіпротиправнідіяння. Вмежахсвоїх повноваженьвонисамостійноприймаютьрішенняінесутьза своїпротиправнідіїабобездіяльністьюридичнутаіншівиди відповідальності. Дисциплінарнувідповідальністьвонинесуть згіднозДисциплінарнимстатутоморганіввнутрішніхсправ. Кримінальну, цивільнутаадміністративнувідповідальність—у порядку, передбаченомувідповіднимизаконами. Привиконан­нісвоїхобов'язківвідповіднодонаданихзаконодавствомпов­новаженьтаумежахзаконупрацівникиподатковоїміліціїне несутьвідповідальностізазавданізбитки. Такізбиткикомпен­суютьсязарахунокдержави. Припорушенніпрацівникомпо­датковоїміліціїправізаконнихінтересівлюдинитагромадя­нинавідповіднийоргандержавноїподатковоїслужбизобов'я­занийвжитизаходівдопоновленняцихправ, відшкодування завданихматеріальнихзбитків, навимогугромадянинапубліч­новибачитися.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Дії, бездіяльністьаборішенняподатковоїміліції, їїпосадо­вихтаслужбовихосібможутьбутиоскарженіувстановленому закономпорядкудосудучипрокуратури.
Отже, державнаподатковаслужбавУкраїніберебезпосе­реднюучастьузабезпеченніреалізаціїправіобов'язківлюди­нитагромадянина. Необхідноудосконалюватизаконодавство тапрактикудіяльностіподатківцівщодореалізаціїзабезпечу­вальноїфункціїщодоправлюдини. Найближчимчасом, на нашпогляд, необхідноприйнятинизкузаконівщодоудоскона­ленняподатковоїполітикивУкраїні, зокремазаконпроподат­ковуміліцію.
Державнийконтрользавикористаннямкоштівтамате­ріальнихресурсівздійснюєвУкраїніДержавнаконтрольно-ре­візійнаслужба. Структурновонаскладаєтьсяз: а) Головного
-317-
/>/>/>/>/>/>/>контрольно-ревізійногоуправлінняУкраїни; б) контрольно-ре­візійнихуправліньвАвтономнійРеспубліціКрим, областях, містахКиєвітаСевастополі; в) контрольно-ревізійнихпідроз­ділів(відділів, груп) врайонах, містахірайонахумістах. Головнізавданнядержавноїконтрольно-ревізійноїслужби:
а)здійсненнядержавногоконтролюзавитраченнямкоштіві
матеріальнихцінностей, їхзбереженням, станомідостовірніс­
тюбухгалтерськогооблікуізвітностівміністерствах, держав­
нихкомітетах, іншихцентральнихорганахвиконавчоївладизі
спеціальнимстатусом, державнихфондах, бюджетнихустано­
вах, атакожнапідприємствахіворганізаціях, якіотримують
коштизбюджетівусіхрівнівтадержавнихвалютнихфондів;
б)розробленняпропозиційщодоусуненнявиявленихнедоліків
іпорушень; в) здійсненнязаходівзметоюзапобіганняїхупо­
дальшому.
Державнийконтрольздійснюєтьсязапевнимиформамиі     продолжение
--PAGE_BREAK--методами, середякихвиділяютьревізіїтаперевірки. Ревізія— це методдокументальногоконтролюзафінансово-господар­ськоюдіяльністюпідприємства, установи, організації, дотри­маннямзаконодавствазфінансовихпитань, достовірністюоб­лікуізвітності, спосібдокументальноговикриттянедостач, розтрат, привласненьтакрадіжоккоштівіматеріальнихцін­ностей, попередженняфінансовихзловживань. Занаслідками ревізіїскладаєтьсяакт, Перевірка—цеобстеженняівивчення окремихділянокфінансово-господарськоїдіяльностіпідприєм­ства, установи, організаціїабоїхпідрозділів. Наслідкиперевір­киоформляютьсядовідкоюабодоповідноюзапискою.
Державнаконтрольно-ревізійнаслужбадієприМіністерстві фінансівУкраїни. Контрольно-ревізійніуправліннявАвтоном­нійРеспубліціКрим, областях, містахКиєвітаСевастополі підпорядковуютьсяГоловномуконтрольно-ревізійномууправ­ліннюУкраїни. Доскладуобласнихконтрольно-ревізійнихуп­равліньвходятьконтрольно-ревізійніпідрозділи(відділи, гру­пи) врайонах, містахірайонахумістах.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Головнеконтрольно-ревізійнеуправлінняУкраїниочолює заступникМіністрафінансівУкраїни, начальникуправління, якийпризначаєтьсяКабінетомМіністрівУкраїнизаподанням МіністрафінансівУкраїни.
-318-
Контрольно-ревізійнеуправліннявРеспубліціКрим, облас­тях, містахКиєвітаСевастополіочолюютьначальники, які призначаютьсяначальникомГоловногоконтрольно-ревізійного управлінняУкраїнизапогодженнямзРадоюміністрівАвто­номноїРеспублікиКрим, обласними, КиївськоютаСевасто­польськоюміськимидержавнимиадміністраціями.
Начальникиконтрольно-ревізійнихуправліньвАвтономній РеспубліціКрим, областях, містахКиєвітаСевастополіпри­значаютьізвільняютькерівниківконтрольно-ревізійнихпід­розділів(відділів, груп) врайонах, містахірайонахумістах. Видаткинаутриманнядержавноїконтрольно-ревізійноїслуж­бивизначаютьсяКабінетомМіністрівУкраїниіфінансуються здержавногобюджету.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Отже, державніправоохоронніорганивиконуютьважливі завданняіфункціїщодоствореннянормальнихумовдляреа­лізаціїправісвободгромадян, охороняютьізахищаютьїхпра­ва, вживаютьнеобхіднізаходизвідновленняпорушенихправ. Порядокїхорганізаціїідіяльності— регламентуєтьсязаконамиі підзаконниминормативно-правовимиактами. Удосконалення правовогорегулюваннятапрактикитакоїдіяльностісприяти­мепідвищеннюефективностіїхроботи.
Середнедержавнихструктур, якізабезпечуютьреалізацію правтаобов'язківлюдиниігромадянина, слідназватиадвока­туруУкраїни, яка, відповіднодоКонституціїУкраїни(ст. 59), дієдлязабезпеченняправаназахиствідобвинуваченнятана­данняправовоїдопомогипривирішеннісправусудахтаінших державнихорганахвУкраїні. Адвокатураєневід'ємним елементомсистемизахиступравлюдинивбудь-якійкраїні. Безїїдіяльностіфактичнонеможливийреальнийзахистправ людини.    продолжение
--PAGE_BREAK--
АдвокатураУкраїни—добровільнепрофесійнеоб'єднання, покликанезгіднозКонституцієюУкраїнисприятизахисту правісвободлюдинитапредставлятизаконніінтересигрома­дянУкраїни, іноземнихгромадян, осіббезгромадянства, юри­дичнихосіб, надаватиїміншуюридичнудопомогу. Своюдіяль­ністьщодозахиступравлюдиниадвокатураздійснюєшляхом:
а)наданняконсультаційтароз'ясненьзюридичнихпитань;
б) наданняуснихіписьмовихдовідокщодозаконодавства:
-319-
в) складаннязаяв., скаргтаіншихдокументівправовогоха­рактеру; г) посвідченнякопіїдокументівусправах, яківони ведуть; ґ) здійсненняпредставництвавсуді, іншихдержавних органахпередгромадянамитаюридичнимиособами; д) надан­няюридичноїдопомогипідприємствам, установам, організаці­ям; є) здійсненняправовогозабезпеченняпідприємницькоїта зовнішньоекономічноїдіяльностігромадяніюридичнихосіб; є) виконаннясвоїхобов'язківвідповіднодокримінально-про­цесуальногозаконодавстваупроцесідізнаннятапопереднього слідства; ж) здійсненняіншихвидівюридичноїдопомоги, що передбаченізаконодавством.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Середіншихправ, якізабезпечуєадвокатура, єтакіприрод­ніправакожноїлюдини, якїїособистасвободатанедоторкан­ність. Фактичноадвокатєпершоюособою, зякоюмаютьпра­вонапобаченнядопершогодопиту(спілкування, отримання відповіднихюридичнихконсультацій) обвинуваченийувчи­неннізлочину(ст, 43 КПКУкраїни) тапідозрюваний(ст. 43і КПКУкраїни). Якзахисникипідозрюваних, обвинуваченихі підсуднихдопускаютьсяособи, якімаютьсвідоцтвонаправо заняттяадвокатськоюдіяльністю(ст. 44 КПКУкраїни).
ІнститутадвокатуривУкраїні, незважаючинадоситькорот­куісторіюсвогоіснуваннявтомувигляді, якцемаємісцев державахздемократичнимдержавно-правовимрежимом, на1 бувширокоговикористання, однакпотребуєподальшогоудос-1 коналення. Приздійсненнісвоєїпрофесійноїдіяльностіадво­катмаєпевніправа: І) представлятиізахищатиправатаінте­ресигромадяніюридичнихосібзаїхдорученнямувсіхорга­нах, підприємствах, установахіорганізаціях, докомпетенції якихвходитьвирішеннявідповіднихпитань; 2) збиративідо­мостіпрофакти, одоможутьбутивикористаніякдоказивци­вільних, господарських, кримінальнихсправахісправахпро адміністративніправопорушення, зокрема: а) запитуватита отримуватидокументиабоїхкопіївідпідприємств, установ, організацій, об'єднань, авідгромадян—заїхзгодою; б) озна­йомлюватисянапідприємствах, вустановахіорганізаціяхз необхіднимидлявиконаннядорученнядокументамиіматеріа­лами, завиняткомтих, таємницяякихохороняєтьсязаконом; в) отримуватиписьмовівисновкифахівцівзпитань, щопотре-    продолжение
--PAGE_BREAK--
-320-
1
буютьспеціальнихзнань; г) застосовуватинауково-технічні засобивідповіднодочинногозаконодавства; 3) доповідати клопотанняіскаргинаприйоміупосадовихосібтавідповідно дозаконуодержувативіднихписьмовімотивованівідповідіна ціклопотанняіскарги; 4) бутиприсутнімприрозглядісвоїх клопотаньіскаргназасіданняхколегіальнихорганівідавати поясненнящодосутіклопотаньіскарг; 5) виконуватиіншідії, передбаченізаконодавством.
Обов'язкиадвокатаприздійсненнійогопрофесійноїдіяль­ності: а) неухильнедодержаннявимогчинногозаконодавства; б) використаннявсіх, передбаченихзаконом, засобівзахисту правізаконнихінтересівлюдинитагромадянина; в) недопу­щеннявикористаннясвоїхповноваженьнашкодуособі, в інтересахякоїприйнявдоручення; г) неможливістьвідмови­тисьвідприйнятогонасебезахиступідозрюваного, обвинува­ченого, підсудного.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Адвокатнемаєправаприйнятидорученняпронадання юридичноїдопомогиувипадках, коливінуданійсправінадає аборанішенадававюридичнудопомогуособам, інтересияких суперечатьінтересамособи, щозвернуласязпроханнямпро веденнясправи, абобравучастьякслідчий, особа, щопрова­диладізнання, прокурор, громадськийобвинувач, суддя, сек­ретар, судовогозасідання, експерт, спеціаліст, представникпо­терпілого, цивільнийпозивач, цивільнийвідповідач,. свідок, перекладач, понятий, атакожколиврозслідуванніаборозгля­дісправибереучастьпосадоваособа, зякоюадвокатперебу­ваєвродиннихстосунках.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Адвокатзобов'язанийзберігатиадвокатськутаємницю. Предметомадвокатськоїтаємницієпитання, зякихгромадя­нинабоюридичнаособазверталисядоадвоката, змісткон­сультацій, порад, роз'ясненьтаіншихвідомостей, одержаних адвокатомприздійсненнісвоїхпрофесійнихобов'язків. Дані попередньогослідства, якісталивідоміадвокатувзв'язкузви­конаннямнимсвоїхпрофесійнихобов'язків, можутьбутироз­голошенітількиздозволуслідчогоабопрокурора. Адвокати, винніурозголошеннівідомостейпопередньогослідства, несуть відповідальністьзгіднозчиннимзаконодавством.
-321-
/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>Адвокату, помічникуадвоката, посадовимособамадвокат­ськихоб'єднаньзабороняєтьсярозголошувативідомості, що становлятьпредметадвокатськоїтаємниці, івикористовувати їхусвоїхінтересахабовінтересахтретіхосіб. Отже, адвока­тураєнедержавнимутвореннямізабезпечуєреалізаціюлюди­ноютагромадяниномправ, свободтаобов'язків. Удосконален­нядіяльностіадвокатурисприятимепокращеннюреалізації правлюдини.    продолжение
--PAGE_BREAK--
-322-
висновки
Проблемаправлюдинидужебагатоплановаізмістовна. Цимзумовлюєтьсятойфакт, щоуцьомупосібникуневисвіт­ленотайнемоглобутивисвітленовсіпитанняцієїтематики. Авторипрагнулиобходитигострітадискусійніпроблеми, на­явнінедолікиврозробцітеоріїтапрактикиправлюдини, вза­конодавствіпроправаісвободитаокремихнапрямахїхреалі­зації. Здебільшогойшлосялишепроконституційніправа, сво­бодитаобов'язкилюдиниігромадянина. Окреміприкладиав­торинаводилизКонституціїУкраїнитадеякихкодексіві законів. Авторидякуютьпрофесорсько-викладацькомускладу таад'юнктаміпошукачамкафедриконституційногоправа (Г. І. Барчуку, В. В. Букачу, В. О. Демиденко, М. Л. Зай-чковському, В. Г. Князеву, В. В. Олійнику, А. І. Хальоті) занаданіматеріали, щобуливикористаніприпідготовціпосіб­ника.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Авторидійшливисновку, щоісторіюрозвиткуправ, свобод іобов'язківлюдинитагромадянинаслідрозглядатияккомп­лекссоціально-культурних, світоглядних, філософськихта правовихпередумов'їхформуванняірозвитку, нормативного закріплення, включаючиукраїнськийпрактичнийдосвід. Ос­новурозвиткуісучасногофункціонуванняправтаобов'язків людинискладаєгромадянськесуспільство, щоєсередовищем формуваннятакихправ, азасобомїхреалізаціїєправовадер­жава.
Унаціональномуправіправовийстатуслюдинитагромадя­нинахарактеризуєтьсяширокимзмістом, восновіякогоза­кріпленняправ, свободтаобов'язківгромадянУкраїни, іно­земців, осіббезгромадянства, біженцівтаіншихосіб, щота­кожзнайшлосвоєвідображеннявпосібнику.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Авторивважають, щослідкомплекснорозглядатимеханізм реалізаціїізабезпеченняправісвобод, включаючивньогога­рантіїїхзабезпечення, юридичніелементимеханізмутапроцес практичноговтіленняможливостейудійсність.
-323-
/>/>/>/>/>Надумкуавторів, суб'єктамизабезпеченняреалізаціїправ, свободіобов'язківлюдинитагромадянинаєсудовітаправо­охоронніоргани. Атомувпосібникурозглянутодіяльністьта­кихправоохороннихорганів, якпрокуратура, СБУ, органи внутрішніхсправ, митні, охоронидержавногокордону, подат­ковоїслужби, виконанняпокарань, контрольно-ревізійних, се­реднедержавних—адвокатура.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Упосібникуєпрактичніпропозиціїщодоудосконаленняза­конодавстваіпрактикийогореалізаціївУкраїні.
Авторипосібникасподіваютьсяназацікавленістьчитачів (науковців, професорсько-викладацькийсклад, студентів, слу­хачівікурсантів, учнівшкілтаінших, хтобажаєознайомити­сязізмістомпосібника) табудутьвдячнізабудь-якіконструк­тивніпропозиціїщодовдосконаленняпосібника. Зауваженняі побажаннянадсилайтезаадресою: 04209, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 31-6, видавничаорганізація«ЮрінкомІнтер».
-324-
Списоквикористанихджерел
КонституціяУкраши, КонституціяАвтономноїРеспубліки
Крим: 36. нормат. актів. — К.: ЮрінкомІнтер, 1999,    продолжение
--PAGE_BREAK--
ОсновизаконодавстваУкрашипроохоронуздоров'я: За­
конУкрашивід19 листопада1992 р. // ВідомостіВерховної
РадиУкраїни. — 1993. — №4. — Ст. 19.
Пробіженців: ЗаконУкраїнивід21 червня2001 р. // Го­
лосУкраши. —2001. —31 липня.
4.Продержавнуслужбу: ЗаконУкрашивід16 грудня
1993 р. // ВідомостіВерховноїРадиУкраїни. —1993, —
№52. — Ст. 490.
ПроуповноваженогоВерховноїРадиУкрашизправлю­
дини»: ЗаконУкраїнивід23 грудня1997 р. // ВідомостіВер­
ховноїРадиУкраши. —1998. — №20. — Ст. 99.
АлексеевС. С. Философияправа. —М.: Изд-воНОРМА,
    продолжение
--PAGE_BREAK--1998.
АнтичнаяГреция: В3-хт. — М.: Наука, 1983. — Т. 1.
Аристотель, Политика// Сочинения: В4-хт. —М.:
Мысль, 1983. — Т. 4. — С. 375-644.
БердяевН. А. Философиянеравенства. —М.: Госиздат,
1923,.
ГегельГ. В. Ф. Философияправа: Пер. снем. / Ред. и
сост, Д. А, КеримовиВ. С. Нерсесянц. —ML: Мысль, 1990.
ГуревичА. Я. Категориисредневековойкультуры. —М.:
Искусство, 1984.
12.ГуренкоМ, М. Теоретике-правовіпроблемигарантій
прав ісвободлюдинитагромадянина: Монографія. —К.:
НАВСУ, 2001.
Bahl R. Dilemmas of Pluralist Democracy, —London: Yale
University Press, 1982, — P. 16.
ДемишельА., ДемишельФ., ПикемалъМ. Институты
ивластьвоФранции. —М.: Прогресс, 1977.
-325-    продолжение
--PAGE_BREAK--
I
/>/>/>/>/>/>15.ЕлкинаС. Правонажизнь(аборт, эвтаназия, смертная
казнь) // Правовийстатусособи: стан, проблеми, перспекти­
ви: Збірникнауковихстатей/ Заред. М. Головка, Н. Морзе,
П. Біленчука. — К., 1998. — С56-59.
Забезпеченняорганамивнутрішніхсправміжнародно-
правовихстандартівправлюдиниприохоронігромадського
порядку: Науково-практичний, документально-джерельнийта
навчально-методичнийкомплекс: У3-хч. / Відп. ред.
Ю. І. Римаренко, Я. Ю. Кондратьев, Ю. СШемшученко. —
К.: Інститутдержавиіправаім. В. М. КорецькогоПАНУкраї­
ни, 2001.
ЗаєцьА. П. Правовадержававконтекстіновітньогоук­
    продолжение
--PAGE_BREAK--раїнськогодосвіду. —К.: Парламентськевид-во, 1999.
ИльинИ. А. Очастнойсобственности// ИсуповИ.,
СавкинИ. Русскаяфилософиясобственности(XVII—XXвв.). —
СПб.: СП«Ганза», 1993. — С. 127-128.
19 Историяполитическихиправовыхучений: Учебникдля вузов. —Изд. 2-е, стереотип. / Подобщ. ред. члена-корр. РАН, доктораюрид. наук, проф. В. С. Нерсесянца. —М.: Из­дательскаягруппаНОРМА-ИНФРА* М, 1998.
ИсуповК., СавкинИ. Русскаяфилософиясобственнос­
ти(XVII-XXвв.). — СПб.: СІЇ«Ганза», 1993,
КистяковскийБ. А. Социальныенаукииправо: Очер­
кипометодологиисоциальныхнаукиобщейтеорииправа. —
М.: Госиздат, 1916.
КолодійА., КопейчиковВ. Шляхом«органічногоком­
    продолжение
--PAGE_BREAK--промісу»// Урядовийкур'єр. —1996. —№15—16.
КолодійА. М., ОлійникА. Ю. Державнебудівництвоі
місцевесамоврядування: Навч. посіб. —К.: ЮрінкомІнтер,
2000.
КонстанБ. Обузурпации// Освободе: Антологияза­
падноевропейскойклассическойлиберальноймысли. —М.:
Наука, 1995.
КонституційнеправоУкраїни/ Заред. проф. В. Ф. По-
горілка. —К.: Науковадумка, 1999.
КопейчиковВ. В. Народовластиеиличность. —К.: Ук­
раина, 1991.
-326-
27.КопейчиковВ. В., Сущук3. И. Реальныйсоциализм:
демократия, личность, правачеловека. —К.: Вищашкола,
1983.
ЛетнянчинЛ. І. Конституційніобов'язкилюдиниігро­
    продолжение
--PAGE_BREAK--мадянинавУкраїні: проблемитеоріїіпрактики: Дис. … канд.
юрид. науктаспеціальністю12.00.02 — конституційнеправо. —
Харьків: НЮАУкрашиім. ЯрославаМудрого, 2002.
Малаенциклопедіяетнодержавознаветва/ НАНУкраї­
ни. Ін-тдержавиіправаім. В. М. Корецького/ Редкол.:
Ю. І. Римаренко(відп. ред.) таін. —К.: Довіра: Генеза, 1996.
МатпузовН. И. Правоваясистемаиличность. —Сара­
тов: Изд-воСаратовскогоун-та, 1987.
МильДме. Ст. Представительноеправление. СПб.:
Изд-воФ. Павленкова, 1897.
МцсскийИ. А. 100 великихмыслителей. —М.: Вече,
2000.    продолжение
--PAGE_BREAK--
НерсесянцВ. С. Личностьигосударствовполитико-
правовоймысли. (Изисторииидей). —М.: Знание, 1980.
НицшеФ. Воляквласти: опытпереоценкивсехцен­
ностей. — М.: REFL-book, 1994.
Опыттысячелетия. —М.: Юрист, 1996.
ОлійникА. Ю. таін. Теоріядержавиіправа: Навч. по­
сіб. —К.: ЮрінкомІнтер, 2001.
ОсновиконституційногоправаУкраши/ Заред. акад.
АПрНУкраїни, проф. В. В. Копєйчикова. —К.: Юрінком,
1997.
ПогорілкоВ. Ф., ГоловченкоВ. В., СірийМ. І. Права
тасвободилюдиниігромадянинавУкраїні. —К.: ІнЮре,
    продолжение
--PAGE_BREAK--1997.
ПопперК. Відкритесуспільствотайоговорога: В2-хт. /
Пер. зангл. О. Коваленка. — К.; Основи, 1994. —Т. 1.
Правалюдини; Підручникдля10—IIкласівзагальноос­
вітніхшкіл, ліцеївтагімназій/ Заред. М. Бурменськоготаін. —
К.: Право, 1997.
Правалюдини: МіжнароднідоговориУкраїни, деклара­
ції, документи. —2-евид. / Упоряд. Ю. К. Качуренко. —К.:
Юрінформ, 1992.
-327-
/>/>/>/>/>/>Правачеловека: Учебникдлявузов/ Отв. ред. —член-
корр. РАН, докторюрид. наукЕ. А. Лукашева. —М., 1.999.
Правознавство: Навч. посіб. / В. І. Бобир, А. М. Коло­
    продолжение
--PAGE_BREAK--дій(керівникавт. колективу), А. Ю. Олійниктаін.; Заред.
В. В. Копєйчикова. —К.: ЮрінкомІнтер, 1998.
Правознавство: Навч. посіб. / В. І. Бобир, А. М. Коло­
дій(керівникавт. колективу), А. Ю. Олійниктаін.; Заред.
B.В. Копєйчикова. —2-гевид., перероб. тадопов. —К.:
ЮрінкомІнтер, 1999.
Правознавство: Навч. посіб. —3-тєвид., перероб. тадо­
пов. / В. І. Бобир, А. М. Колодій(керівникавт. колективу),
А. Ю. Олійниктаін.; Заред. В. В. Копєйчикова. —К.: Юрін­
    продолжение
--PAGE_BREAK--комІнтер, 2000.
Правознавство: Навч. посіб. —3-тєвид., перероб. тадо­
пов. / В. І. Бобир, А. М. Колодій(керівникавт. колективу),
А. Ю. Олійниктаін.; Заред. В. В. Копєйчикова. —К.: Юрін­
комІнтер, 2001.
47.Правознавство: Підручник. —5-евид., перероб. та
доп. / С. Е. Демський, В. СКовальський, А. М. Колодій(ке­
рівникавт. кол.), А. Ю. Олійниктаін.; Заред. В. В. Копєй­
чикова. —К.: ЮрінкомІнтер, 2002.
РадзиховскийЛ. Новыебогатые. Ктоещехужебога­
тых? Толькобедные// Столица. — 1993. — №6. — С. 5-Ю.    продолжение
--PAGE_BREAK--
РуссоЖ.-Ж. Обобщественномдоговоре, илиПринци­
пыполитическогоправа// Трактаты. —М.: Наука, 1969. —
C.160-162.
50.СтариковЕ, Базар—нерынок// Знамя. —1993. —
№6. — С. 182-1
51.СлганБернардГ. СтворенняКонституціїдлянародучи
республіки, якізабулисвободу: Пер. зангл. —К.: Ін-тутде-
мокр. ім. П. Орлика, 1993.
ТарановП. С. Энциклопедиясовременногоума. —М.:
ООО«ИздательствоACT», 1999.
ТарановП. С. Філософиясорокапятипоколений. —
М.: ООО«ИздательствоACT», I998.
ФихтеИ. Г. Квечномумиру// Трактатыовечном
мире. —М.: Изд-восоц.-эк. литры, 1963.
-328-
55. ФранкС. Л. Духовныеосновыобщества. 141-152.
56. ХайекФ. А. Дорогакрабству// Новыймир. — 1991. №7. — С. 177-1 *
Хрестоматияпоисториигосударстваиправазарубеж­
ныхстран/ Подред. 3. М. Черниловского. — М.: Юрид. лит.,
1984.
ЦалінС. Д. Принципсвободиволівісторіїсоціальної
філософіїтафілософіїправа. —X.: Основа, 1998.
Цицерон. Диалога. Огосударстве. Озаконах: Пер. сла-
тын. — М.: Наука, 1966.
ЧеховичС. Б. Правоверегулюванняміграційнихпроце­
сіввУкраїні: Дис. … канд. юрид. наук(спеціальність12-00-
02 —конституційнеправо). —К., 1998.
ШаповалВ. Конституційниймеханізмдержавноївлади
внезалежнійУкраїни: політико-правовіпроблемиорганізації
виконавчоївлади// ПравоУкраїни. —1997. —№І. — С. 31—
33.
-329-
/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>    продолжение
--PAGE_BREAK--ЗМІСТ
ПередмоваЗ
РозділІ. Історіярозвиткуправ, свобод
таобов'язківлюдиниігромадянина.............9
§!.. Соціально-культурнітасвітоглядніпередумови формуванняідеїправлюдинитагромадянина........9
§2. Філософськатаправовадумкапроідеюправ, свободтаобов'язківлюдиниігромадянина
врізніісторичніепохи21
§3. Нормативніакти, щозакріплювалиправа
ісвободилюдинивумовахСередньовіччя, Новогочасу
таXXстоліття51
§4, Українськіідеїпроправаісвободилюдини
таїхзакріпленнявправовихтаіншихдокументах«60
Розділїї»Громадянськесуспільство—
основавиникненняйіснуванняправ, свобод
таобов'язківлюдиниігромадянинао»»....»....76
§1. Суспільствоідержава: аспектиспіввідношення. ....76
§2. Поняття, ознакитапринципигромадянського
суспільства79
§3. Власність—основасвободилюдиниігромадянина
вгромадянськомусуспільстві.85
§4. Громадянськесуспільство—середовищеформування    продолжение
--PAGE_BREAK--
прав, свободтаобов'язківлюдиниігромадянинавсвіті
тавУкраїні91
РозділIII. Правовадержава—засібреалізації
таохорониправ, свободтаобов'язківлюдини
ігромадянина.........................102
§1. Правовадержава: генезатасучасніваріанти
розуміння102
-330-
§2. Принципиправовоїдержави. Принципверховенства
правауправовійдержаві Ц]
§3. Принципрозподілувладуправовійдержаві116
§4. Принципреальностіправ, свобод, обов'язків
ізаконнихінтересівлюдинитагромадянина] 26
РозділIV. Правовийстатуслюдиниігромадянина
внаціональномуправіУкраїни..............131
§1. Поняттятазмістправовогостатусулюдини
ігромадянина131
§2, ГромадянствоУкраїниякелементправовогостатусу138
§3. Правовийстатусіноземцівіосіббезгромадянства. 144
§4. Правовийстатусбіженців151
Розділ. V. Закріпленняправ, свободтаобов'язків людиниігромадянинавКонституціїУкраїни.....163
§1. Поняття, критеріїдиференціації, видитапринципи
правісвободлюдинитагромадянина163
§2. Конституційнакласифікаціяправісвободлюдини
тагромадянина166
§3. Конституційніобов'язкилюдиниігромадянина
вУкраїні209
РозділVI. Конституційно-правовиймеханізм
забезпеченняреалізаціїправісвободлюдини
тагромадянина217
§1. Поняттятаструктураконституційно-правового
механізмузабезпеченняреалізаціїправісвободлюдини
тагромадянина217
§2. Гарантіїзабезпеченняправісвободлюдини
тагромадянина223
§3. Юридичніелементимеханізмузабезпечення
реалізаціїправісвобод237
§4. Процеспрактичноговтіленняможливості
танеобхідностівдійсність, умовиічинники
такогопроцесу242
-331-
/>/>/>/>/>/>Розділ    продолжение
--PAGE_BREAK--VII. Конституційно-правовіаспекти
діяльностісудовихіправоохороннихорганів
іззабезпеченняправ, свободіобов'язківлюдини
тагромадянина........................246
§І. Поняттятаструктурадіяльностісудових
іправоохороннихорганівіззабезпеченняправ,
свободіобов'язківлюдинитагромадянина246
§2. ДіяльністьсудовихорганівУкраїниіззабезпечення прав, свободтаобов'язківлюдиниігромадянина.....249
§3. ДіяльністьпрокуратуриУкраїниіззабезпеченняправ,
свободіобов'язківлюдинитагромадянина. 279
§4. ДіяльністьСлужбибезпекиУкраїниіззабезпечення прав, свободтаобов'язківлюдиниігромадянина.....284 §5. Діяльністьорганіввнутрішніхсправіззабезпечення прав, свободіобов'язківлюдинитагромадянина.....292 §6. Діяльністьіншихправоохороннихорганів (державнихінедержавних) іззабезпеченняправ, свободіобов'язківлюдинитагромадянина.........309
Висновки323
Списоквикористанихджерел..................
Навчальневидання
КолодійАнатолійМиколайович, ,
ОлійникАнатолійЮхимович
ПРАВАЛЮДИНИІГРОМАДЯНИНА
    продолжение
--PAGE_BREAK--… •..::•: ..•:•..ВУКРАЇНІ•••••••
Навчальнийпосібник
. Шеф-редактор КОВАЛЬСЬКИЙB.C., кандидатюридичнихнаук
ЮрінкомІнтер—редакціянауковоїтанавчальноїлітератури
ВідповідальназавипускТА. Яскажук РедакторО.Г. Пазюк
Комп'ютернийнабірЛ.М. Сисоєва
Комп'ютернаверсткаТ.М. Виноградова
ХудожнєоформленняМ.П. Черненко
Підписанододруку18.02.2003. Формат84х! 08/32. Папірофсетний№!.
ГарнітураBodoni. Умови, друк. арк. 15,00. Обл.-вид. арк. 17,20.
Наклад10000 (1 -йзаводі—5000) прим. Зам. №3—50. Цінадоговірна.
Оригін&п-макетвиготовленокомп'ютернимцентромСП«ЮрінкомІнтер»    продолжение
--PAGE_BREAK--
(Свідоцтвопровнесеннясуб'єктавидавничоїсправи додержавногореєструвидавців, виготівниківірозповсюджувачів
видавничоїпродукції—серіяДК№19 від20.03.2000.)
Зпитаньпридбаннялітературизвертатисядовидавництва«ЮрінкомІнтер»
заадресою: 04209, Київ-209, вул. ГероївДніпра, ЗІ-б; тел. 4П-64-03.
ВиготовленовЗАТ«Київськакнижковафабрика»,
01054, м. Київ-54, вул. Воровського, 24.
Свідоцтвопровнесеннядодержавногореєструсуб'єктів
видавничоїсправи: серіяДК№787 від28.01. 2002 р.
-332-