Поняття та види державних службовців. Управління в сфері іноземних справ

Контрольна робота з
Адміністративного права України
1.   Поняття та види державнихслужбовців.
2.   Управління в сфері іноземнихсправ.
1.  Поняття та види державних службовців.
Якщовиконавча влада знаходить свій вияв у державному управлінні, а державнеуправління реалізується через функціонування у кожній з його сфер спеціально зметою утворених на те державних органів, то діяльність кожного окремо взятогооргану державного управління об’єктивується,проявляється в реальних умовах і конкретних життєвихобставинах, у діях його повноважних представників — дер­жавних службовців.
Особи-службовці є кадровим складом (або особовим складом, чиперсоналом) органів державного управління. Будучи співробітниками державногооргану, вони фактич­но перебувають на службі у держави і виконують її завдан­нята функції- Саме вони є останньою ланкою державного управлінського механізму,через яку реалізується виконав­ча влада, втілюються в життя державні вимоги тауправлін­ські рішення. Від того, як вони розуміють і виконують свою роботу,наскільки точно і правильно діють, залежить ефективність функціонування органууправління і всієї системи виконавчої влади.
Отже, держава набуває реальності та сили завдяки пер­соналу,кадровому складу своїх органів, а завдання і функ­ції держави стають за умовипрактичної реалізації зав­даннями і функціями контингенту державних службовців.Інститут державної служби продовжує і завершує організа­ційне оформленнядержавного механізму, а найголовніше — робить цей механізм здатним практичновирішувати будь-які питання галузі державного управління.
Організуючи й формуючи свою державну службу, дер­жава насампередвикористовує правовий інструментарій. За допомогою юридичних норм здійснюєтьсяяк організа­ція державної служби, так і регламентація практичної ді­яльностідержавних службовців щодо реалізації наданих їм повноважень. Це, зокрема,встановлення посадових най­менувань, визначення повноважень відповідно допосади, вироблення правил вступу на державну службу, прохо­дження служби тапросування по ній, укладання докумен­тів і порядок роботи з ними, прийомгромадян І розгляд їх звернень, застосування заходів заохочення і відповідаль­ності,припинення службових відносин тощо.
Основним нормативним документом, що регламентує питання державноїслужби в Україні, є Закон «Про дер­жавну службу» від 16 грудня 1993р. Стаття 1 Закону «Дер­жавна служба і державні службовці» визначає,що держав­на служба — це професійна діяльність осіб, які займають посади вдержавних органах та їх апараті, щодо практич­ного виконання завдань і функційдержави, за що їм ви­плачується заробітна платня із державного бюджету. Законвизначив поняття «посади» і «посадові особи».
Посада — це визначена структурою і штатним розписом первиннаструктурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладеновстановлене нормативними ак­тами коло службових повноважень.
Посадовими особами вважаються керівники та заступни­ки керівниківдержавних органів та їх апарату, інші дер­жавні службовці, на яких законами абоіншими норматив­ними актами покладено здійснення організаційно-розпо­рядчих таконсультативно-дорадчих функцій[1].
Посади державних службовців класифікуються за кате­горіями тарангами. Основними критеріями класифікації посад державних службовців є:організаційно-правовий рі­вень органу, який приймає їх на роботу; обсяг іхарактер компетенції на конкретній посаді; роль і місце посади в структурідержавного органу.
Усього встановлено 7 категорій і 15 рангів. Кожній із 7 категорійвідповідає 3 ранги. Отже, державному службов­цю присвоюється один із трьохрангів, що відповідає кате­горії, під яку підпадає та чи інша посада.
Встановлені такі категорії та ранги.
Перша категорія (3, 2, І ранги):
•  посади голів державних комітетів, що не є членами УрядуУкраїни;
•  голів Інших центральних органів державної виконав­чої влади приКабінеті Міністрів України;
•  Постійного Представника Президента України в Рес­публіці Крим;
•  голів держадміністрацій в областях, містах Києві таСевастополі;
• перших заступників міністрів, перших заступників го­лівдержавних комітетів, що входять до складу Уряду;
•  керівників Адміністрації Президента України;
•  Секретаріату ВерховноїРади України та інші, прирів­няні до них посади.
Друга категорія (5, 4, 3 ранги):
•  посади заступників керівника Адміністрації Прези­дента України;
•  заступників керівника Секретаріату Верховної Ради України;
•   заступників  керівника апарату  Кабінету  Міністрів України;
•  керівників структурних підрозділів Секретаріату Вер­ховної РадиУкраїни;
•  секретаріатів постійних комісій Верховної Ради Ук­раїни,Адміністрації Президента України, апарату Кабіне­ту Міністрів України;
•  радників та помічників Президента України, Голови ВерховноїРади України, Прем'єр-міністра України;
•   заступників міністрів, заступників голів державних комітетів,які входять до складу Уряду;
•  перших заступників, заступників голів комітетів та ін­шихцентральних органів державної виконавчої влади при Кабінеті Міністрів України;
•  першого заступника Постійного Представника Пре­зидента Українив Республіці Крим;
•  перших заступників глав обласних Київської та Се­вастопольськоїміських державних адміністрацій та інші прирівняні до них посади.
Третя категорія (7, 6, 5 ранги):
•  посади заступників керівників структурних підрозді­лів,завідувачів секторами, головних спеціалістів, експер­тів, консультантівАдміністрації Президента України, Сек­ретаріату Верховної Ради України і апаратуКабінету Мі­ністрів України;
•   заступників  Постійного  Представника  Президента України вРеспубліці Крим;
• заступників глав обласних. Київської та Севастополь­ськоїміських державних адміністрацій;
•  глав держадміністрацій в районах, районах міст Києва таСевастополя;
•  начальників управлінь,самостійних відділів у складі міністерств та інших центральних органівдержавної вико­навчої влади та інші, прирівняні до них посади.
Четверта категорія (9, 8, 7 ранги):
•  посади спеціалістів Адміністрації Президента Украї­ни,Секретаріату Верховної Ради України і апарату Кабіне­ту Міністрів України;
• заступників начальників управлінь, самостійних відді­лів(підвідділів) міністерств та інших центральних органів державної виконавчоївлади;
•  керівників управлінь, відділів, служб обласних, Київ­ської таСевастопольської міських державних адміністра­цій та інші, прирівняні до нихпосади.
П'ята категорія (11, 10, 9 ранги):
•  посади спеціалістів міністерств, інших центральних органівдержавної виконавчої влади;
•  заступників голів держадміністрацій у районах, райо­нах містКиєва та Севастополя;
•  заступників керівників управлінь, відділів, служб об­ласних,Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;
• спеціалісти апарату цих адміністрацій та інші, прирів­няні доних посади.
Шоста категорія (13, 12, 11 ранги):
•  посади керівників управлінь, відділів, служб район­них,районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій;
• спеціалісти управлінь, відділів, служб обласних, Київ­ської таСевастопольської міських державних адміністра­цій та інші прирівняні до нихпосади.
Сьома категорія (15, 14, 13 ранги):
• посади спеціалістів районних, районних у містах Киє­ві таСевастополі державних адміністрацій, їх управлінь і відділів та інші прирівнянідо них посади[2].
Ранг службовцю присвоюється відповідно до очолюва­ної посади,рівня професійної кваліфікації та результатів роботи. Ранги, які відповідаютьпосадам першої категорії, присвоюються Президентом України. Ранги, які відпові­даютьпосадам другої категорії, присвоюються Кабінетом Міністрів України. Ранги, яківідповідають посадам третьої  —  сьомої категорій,  присвоюються  керівникомдержавного органу, в системі якого працює державний службовець.
При прийнятті на державну службу службовцю присво­юється ранг умежах відповідної категорії посад.
Для присвоєння чергового рангу в межах відповідної категоріїпосади державний службовець повинен успішно відпрацювати на займаній посаді двароки. За виконання особливо відповідальних завдань державному службовцю можебути присвоєно черговий ранг достроково в межах відповідної категорії посад.
За сумлінну працюдержавному службовцю при виході на пенсію може бути присвоєно черговий рангпоза межа­ми відповідної категорії посад. Державний службовець мо­же бутипозбавлений рангу лише за вироком суду. Якщо державний службовець перейшов напосаду нижчої кате­горії або залишив державну службу, на яку потім повер­нувся,за ним зберігається присвоєний ранг.