Контрольна робота
здисципліни: Правова статистика
Об’єктистатистичного спостереження у правовій статистиці
Зміст
1. Об’єкти статистичного спостереження у правовійстатистиці
2. Визначте об’єкт спостереження, одиницюспостереження і одиницю сукупності при переписі населення
Практичне завдання
Список літератури
1. Об’єктистатистичного спостереження у правовій статистиці
Перший етапстатистичного дослідження — статистичне спостереження. Воно являє собоюпланомірне, науково обґрунтоване збирання даних про різноманітні явища і процесижиття суспільства.
Статистичнеспостереження (збирання інформації) — складний і трудомісткий процес, щовиконується силами багатьох працівників, під час якого формуються вихідні статистичніматеріали.
Будь-якеюридично-статистичне дослідження починається з:
— одержаннявихідної інформації, тобто урахування кількості злочинів, правопорушень,цивільних суперечок, судових рішень, видів покарання та інших юридично значущихфактів;
— узагальненняврахованих фактів у відповідну суму, масив, сукупність.
Це єдиний процесобліку та звітності. Спочатку враховуються цивільні або кримінальні справи,звинувачувані або відповідачі за якимись важливими ознаками, а потім отриманіфакти відбиваються в різних формах звітності. Зміст обліку та звітності визначаєтьсяцілями і завданнями спостереження.
Загалом, метастатистичного спостереження — зібрати якісний матеріал на основі чіткоговизначення ознак досліджуваного явища для формування правильних, достовірнихвисновків щодо цього явища.
Мета визначаєтьсяіз завдання статистичного дослідження.
Завданнястатистичного спостереження — забезпечити своєчасне і повне збираннядостовірних об’єктивних даних, необхідних для оперативного керівництва і різнихсоціально-економічних досліджень.
Для забезпеченнявиконання завдань статистичного спостереження необхідно дотримуватись такихвимог:
— статистичнідані повинні бути повними, тобто охоплювати одиниці сукупності, їхні істотнівластивості, ознаки, зв’язки за якомога триваліший період;
— статистичнідані мають бути достовірними, об’єктивними (мається на увазі їх арифметичнавимірювальна точність і відповідність об’єктивній дійсності);
— статистичнідані повинні бути зіставними, порівнянними, що дає можливість їх узагальнити іпорівняти з попереднім періодом і в територіальному аспекті;
— статистичнідані мають забезпечувати своєчасність інформації.
Своєчасністьінформації прямо пропорційна її ефективності. Якщо дані отримано своєчасно, томожна використати їх для оперативного керівництва і контролю.
Статистичнеспостереження відповідно до вимог статистичної науки має бути всебічнопродуманим, добре підготовленим, чітко організованим.
З поглядуорганізації статистичне спостереження має дві форми: звітність і спеціальноорганізовані спостереження.
Звітністюназивається така форма спостереження, при якій кожна установа, підприємство,організація в суворо встановлені терміни за єдиними бланками подають своємувищому органу й органу державної статистики документально підтверджені дані прорезультати роботи. Звітність складається на основі даних первинного обліку. Цеголовне джерело статистичної інформації в нашій країні. Зміст, форма і термінподання встановлюються Державним комітетом статистики України. Кожна установа,підприємство має суворо визначений перелік звітів (табель звітності). Формазвітності містить такі реквізити: назва, дата, номер форми, адреса, за якоюподається звіт, період, за який складається звіт, або дата, до якої віднесенідані, термін подачі звітності, назва й адреса установи, що подає звіт, посадаособи, яка підписала його.
За термінамиподання звітність поділяється на поточну (щомісячну, квартальну, піврічну) ірічну. Крім того, вона буває типовою і спеціалізованою. Типова звітність маєєдину форму та зміст показників для всіх установ і підприємств країни(кількість працюючих). Спеціалізована звітність враховує специфіку галузі.Статистична звітність охоплює усі види діяльності судових органів різнихінстанцій, інших органів юстиції, органів МВС України, прокуратури. ДержкомстатУкраїни умовно поділяє статистичні дані на три частини:
— відомості прокількість зареєстрованих злочинів;
— відомості прокількість і склад злочинів;
— відомості прозбитки від злочинів.
За деякимипоказниками у статистичній звітності органів внутрішніх справ передбаченівідомості про потерпілих. Кількість осіб, притягнутих до суду та засуджених,відображається у звітності органів юстиції.
Аналіз рівнівзлочинності базується на даних про чисельність зареєстрованих злочинів ікількість виявлених осіб, що скоїли злочини (ф. № 1-Г; 1-А-МВС). Окрімзлочинів, зареєстрованих органами внутрішніх справ, суди порушують справиприватного звинувачення за скаргами потерпілих (справи, які не вимагаютьпопереднього розслідування). До злочинів приватного звинувачення належать:умисне нанесення легких чи тяжких тілесних ушкоджень — побої і мордування;наклеп; образа.
Відомості прокількість та склад засуджених за злочини містяться у статистичній звітностіМіністерства юстиції (ф. № 11).
Аналізуючи станзлочинності слід мати на увазі, що кількість злочинів, наведених у статистичнійзвітності правоохоронних органів, відображає рівень злочинності без урахуваннялатентної злочинності (невиявленої і незареєстрованої). Латентність притаманнапрактично всім категоріям злочинів. Найменша латентність властива вбивствам,тяжким тілесним ушкодженням, порушенням правил безпеки руху транспорту, щопризводить до смерті потерпілого, найбільша — хабарництву, обману покупців тазамовників, порушенням правил торгівлі, спекуляції та іншим злочинам. Вінструкційних документах з обліку злочинців і засуджених встановлено такеправило: при сукупності злочинів із усіх учинених однією особою (чи групоюосіб) у статистичній звітності відбивається тільки один найсерйозніший злочин.При співучасті кількох осіб у скоєнні злочинів кількість виявлених злочинців можевиявитись більшою, ніж число зареєстрованих злочинів.
Статистичні даніпро осіб, що скоїли злочини, містяться у звітності органів внутрішніх справ (ф.№ 2), про засуджених — у звітності органів юстиції (ф. № 11), які даютьможливість досліджувати соціально-демографічний склад злочинців за статтю,віком, соціальною групою та ін., а також за обставинами злочину.
У перелікусоціально небезпечних явищ, які сприяють скоєнню злочинів, пріоритетними єпияцтво та наркоманія. Інформацію про їх вплив на рівень злочинності можнаотримати зі звітності органів внутрішніх справ про осіб, які вчинили злочини(ф. № 2), про результати боротьби проти пияцтва, алкоголізму та самогоноваріння(ф. № 9), про результати боротьби з розкраданням, незаконним виготовленням тапоширенням наркотичних та сильнодіючих засобів (ф. № 360), а також зі звітностіорганів юстиції про склад засуджених (ф. № 11).
Як правило, чимбільший період охоплює звітність, тим більшу кількість показників вона містить.Природно, звітність періодично змінюється, удосконалюється і спрощується. Алене всі суспільні явища можна охопити звітністю (структура прибутків населення,витрати населення, ціни на ринку сільськогосподарської продукції, особливостідетермінації окремих видів злочинів тощо). У таких випадках статистикавикористовує спеціально організовані статистичні спостереження — реєстраціюфактів з метою одержання показників, характеристик явищ, не охоплених офіційноюстатистичною звітністю. Наприклад, при вивченні злочинності та її причин урегіоні може виникнути необхідність з’ясувати ступінь довіри й ставленнянаселення до правоохоронних органів або характер опори правоохоронних органівна допомогу населення; при вивченні особистості злочинців може виникнути необхідністьглибше вивчити їхню правосвідомість, інтереси, ціннісні орієнтації тощо. Цюінформацію одержують при спеціальному вивченні всіх документів, проводятьопитування людей, причетних до цього, правопорушників, потерпілих та ін.
Будь-якестатистичне спостереження обмежене в часі й просторі. У зв’язку з обмеженням учасі спостереження поділяються на поточні, періодичні й одноразові.
Поточнеспостереження — це постійна реєстрація фактів у міру їх виникнення (наприкладоблік природного руху населення, зареєстрованих злочинів, явки на роботу тощо).
Періодичнеспостереження — це реєстрація фактів через які-небудь рівні проміжки часу,наприклад перепис населення.
Одноразовеспостереження проводиться епізодично, коли виникає потреба (характеристиказлочинів, скоєних підлітками).
Залежно відохоплення одиниць сукупності спостереження поділяються на суцільні інесуцільні. Суцільне спостереження охоплює всі без винятку одиниці сукупності(звіти підприємств, установ про результати роботи, перепис населення).Несуцільне спостереження вивчає частину одиниць досліджуваної сукупності. Воноздійснюється у таких видах:
— спостереженняосновного масиву охоплює переважну частину сукупності;
— монографічне —ретельний опис, вивчення окремих типових елементів сукупності (наприклад,детальне вивчення діяльності всіх підрозділів органів внутрішніх справ якогосьрайону з метою поширення його досвіду на інші органи внутрішніх справ країни);
— вибірковеспостереження — вивченню піддається певна кількість випадково відібраниходиниць сукупності з метою одержати характеристику сукупності загалом. Це найпоширенішийвид несу цільного спостереження, яке дає досить точні результати.
Існують триспособи одержання статистичних даних: безпосереднє спостереження, документальнийспосіб і опитування.
Безпосереднєспостереження — реєстрація окремих фактів, явищ шляхом їх безпосередньогодослідження (власного перерахунку, переміру, зважування, підрахунку).
Документальнийспосіб — одержання необхідної інформації на підставі даних, записаних узапропонованих документах. Цей спосіб застосовується при заповненні формстатистичної звітності і дає найдостовірніші дані.
Опитування —отримання статистичних даних шляхом реєстрації відповідей опитуваних осіб.Використовується для вивчення рівня правосвідомості, громадської думки,орієнтацій, інтересів правопорушників тощо.
Проведеннюстатистичного спостереження передує велика підготовча робота, що полягає ускладанні докладного плану, який забезпечує методологічну та організаційнусторони проведення спостереження.
Планстатистичного спостереження складається з програмно-методологічної частини іпланово-організаційних питань.
Програмно-методологічначастина охоплює такі питання: визначення цілей, завдань спостереження, об’єкта,одиниці, програми спостереження.
Цілі і завданнястатистичного спостереження встановлюють із сутності досліджуваних явищ тапроцесів і завдань, поставлених перед дослідженням у цілому. Цілі спостереженнязавжди формулюються в документах, що його зумовили (у правовій статистиці цеможуть бути постанови, розпорядження Кабінету Міністрів України, накази міністерстві відомств).
Для правильноїорганізації статистичної роботи важливе значення має точне, науковообґрунтоване визначення об’єкта й одиниці спостереження.
Об’єктомстатистичного спостереження називаються ті суспільні процеси і явища, якіпідлягають статистичному дослідженню. Об’єкти правової статистики диференціюютьсязалежно від галузей правової статистики.
Об’єктикримінально-правової статистики:
— злочини, передбаченікримінальним законом, — суспільно небезпечні діяння;
— особи, яківчинили злочин або суспільно небезпечні діяння;
— покарання.
Об’єктицивільно-правової статистики:
— цивільніправовідносини, що є цивільно-правовими деліктами (цивільне правопорушення),які вирішуються в судовому порядку;
— стороницивільного процесу — позивач і відповідач;
— рішення суду.
Об’єктиадміністративно-правової статистики:
— адміністративніправопорушення;
— особи, яківчинили адміністративні правопорушення;
— адміністративністягнення.
При визначенніоб’єкта необхідно з’ясувати особливості, риси, ознаки, властиві досліджуваномуоб’єкту і що відрізняють його від інших.
Одиницяспостереження — первинний елемент об’єкта спостереження (явище, процес),джерело інформації у процесі спостереження: первинна організація, підприємство,адміністративно-територіальна одиниця, арбітражний суд, прокуратура, МВС,виправно-трудова установа, нотаріат.
Програмаспостереження — перелік основних питань, на які необхідно одержати відповіді.Формулювання питань має бути чітким, зрозумілим, що усуває неоднозначне їхрозуміння. Питання програми слід записувати в логічній послідовності (спочаткузагальні питання, потім часткові, конкретні) і таким чином, щоб можна буловідповідями на одні питання, контролювати відповіді на інші. Програмаспостереження оформлюється у вигляді статистичного формуляра. Формуляри буваютьдвох видів:
— індивідуальні —у них враховується інформація про одну одиницю сукупності (статистична карткана виявлений злочин — ф. № 1);
— спискові — усібланки статистичної звітності, оскільки у них знаходяться вже зведені дані.
Для забезпеченняоднаковості у тлумаченні програми складається інструкція, що містить поясненняпитань програми.
В організаційнучастину плану статистичного спостереження включаються такі питання, яквизначення місця, часу, форми, виду, способу спостереження, добір, навчання йінструктаж осіб, які проводять спостереження.
Точність ідостовірність статистичних даних є найважливішою вимогою статистики. Тому доорганізаційних заходів статистичного спостереження належить і організація контролюотриманих даних. Контроль буває зовнішній, арифметичний і логічний.
Зовнішнійконтроль — перевірка правильності оформлення статистичних бланків, наявність іповнота записів, наявність відповідей на всі питання.
Арифметичнийконтроль — перевірка всіх результатів і арифметичних розрахунків.
Логічний контроль— це зіставлення відповідей на взаємозалежні питання програми спостереження.
Під час збираннястатистичних даних можливі помилки при заповненні бланків і звітів. Розбіжностіміж даними, отриманими в результаті статистичного спостереження і фактичнимизначеннями показників називаються помилками спостереження. Розрізняють помилкиреєстрації та репрезентативності. Помилки реєстрації виникають внаслідок неправильноїреєстрації фактів або неточного їх встановлення. Помилки реєстрації поділяютьсяна два види: випадкові і систематичні.
Випадкові помилкивиникають внаслідок випадкових причин, дають відхилення як в один, так і вінший бік. Вони частково взаємознищуються і тому не створюють серйознихнебезпек (помилки в написанні, записи не у ту графу або рядок тощо).
Систематичніпомилки виникають як результат неправильно чи нечітко складеної або не такзрозумілої програми спостереження, відсутності достатніх знань. Дають відхиленняданих тільки в один бік — збільшення або зменшення. (Перед Першою світовоювійною 8 тис. постійних респондентів із числа сільських хазяїв Німеччини надалиінформацію про врожайність зерна в районі, виходячи із середньої врожайностісвого поля, де господарство велося на більш високому рівні. У результатіперерахунку на всю посівну площу країни одержали завищені результати.Неправильно було проведене спостереження. Помилка виявилася через кількамісяців, під час війни.) Систематичні помилки призводять до того, щорезультатами спостереження не можна користуватися, бо вони неправильні.
Причинисистематичних помилок, як правило, можуть бути встановлені, отже, їх можнауникнути. Помилки репрезентативності виникають тільки у разі вибіркового спостереження.
2. Визначтеоб’єкт спостереження, одиницю спостереження і одиницю сукупності при переписінаселення
Предметстатистики населення становлять закономірності відтворення населення, що мешкаєна певній території, за певний час, шляхом якісного аналізу кількісних характеристик.Як об’єкт дослідження населення має універсальну статистичнуприроду, оскільки є масовою сукупністю, в якій реалізується закон великих чиселта формуються процеси випадкового характеру. Наприклад, елемент випадковостіпритаманний шлюбності і розлучуваності, навіть смертності і народжуваності.
Інформаційна базащодо населення формується методом статистичного спостереження. Організаційнимиформами спостереження є: поточний облік населення, спеціально організованіспостереження (переписи населення, вибіркові обстеження, моніторинги) і реєстринаселення.
Основна формаспостереження — переписи населення. Перепис населення — суцільне спостереженнявсіх мешканців регіону з метою визначення їхньої чисельності та складу на певнудату. Здійснюється за єдиною для країни програмою та охоплює: реєстрацію даних,їх оброблення, аналіз і публікацію результатів. Здійснюється періодично, якправило, з рівним інтервалом, але не рідше, ніж раз на 10 років. Переписнаселення проводиться за місцем проживання мешканців станом на критичниймомент. За програмою Всеукраїнського перепису населення 2001 року критичниммоментом був час 24.00 з 4-го на 5 грудня. Оскільки переписати все населення водну мить неможливо, то встановлюється період спостереження, зокремаВсеукраїнський перепис населення 2001 року здійснювався протягом 10 днів(5.12—14.12).
Програмно-методологічніпитання перепису населення — встановлення об’єкта спостереження (постійне інаявне населення країни), одиниці сукупності, одиниці спостереження,розроблення програми спостереження, статистичного інструментарію тощо.
Одиниціспостереження слід відрізняти від одиниці сукупності. Якщо одиниця спостереження– це носій інформації, то одиниця сукупності – це носій ознаки.
Одиницеюсукупності перепису населення є кожний мешканець країни. Одиницямиспостереження, тобто первинними одиницями, від яких одержуютьінформацію, є домогосподарство і кожний його член.
Практичнезавдання
1. За данимизадачі обчисліть середню кількість засуджених за рік та середній абсолютнийприріст засуджених. Обчисліть коефіцієнт злочинної активності за кожний рік,який за видом буде отриманий ряд динаміки. Розрахуйте середній рівень цього ряду.Рік Всього засуджено осіб, чол. Населення
загальна кількість,
тис. чол. у тому числі у віці до 14 років, тис. чол. 1996 242124 50874,1 10246,0 1997 237790 50400,0 9952,4 1998 232598 49973,5 9624,5 1999 222239 49544,8 9206,0 2000 230903 49115,0 8781,0 2001 201627 48663,6 8373,3 2002 194212 48240,9 7949,9 2003 201081 47823,1 7569,5 2004 204794 47442,1 7246,3 2005 176934 47100,5 6989,8
Рішення:
Маємо інтервальнийряд, що характеризує чисельність засуджених до обсягу населення за кожний здесяти років спостереження.
Середнійрівень ряду динамікив інтервальних рядах динамік обчислюєтся за середньоюарифметичною:
/>,
де/> – середній рівень ряду; у –рівні ряду; t– довжинаперіоду, за який робиться розрахунок.
/>
Середнійабсолютний прирістобчислюється за середньою арифметичною з ланцюговихабсолютних приростів:
/>,
де ∆– ланцюгові абсолютні прирости, t– довжина періоду, за який робитьсярозрахунок. Абсолютний приріст (зниження)показує, на скільки одиницьзбільшився або зменшився рівень ряду динаміки порівняно з базисним. Приланцюговому способі від кожного наступного рівня ряду динаміки потрібно віднятипопередній рівень.
/>
Отже, всередньому щороку відбувалося зниження кількості засуджених на 7243 чоловіки.
Коефіцієнтзлочинної активності є різновидом відносної величини інтенсивності, яка дужечасто використовується в правовій статистиці, і розраховується за такою формулою:
/>.
Отриманий рядзначень також буде рядом динаміки, адже характеризуватиме зміну величиникоефіцієнту злочинної активності в часі.
За 1996 рік />
За 1997 рік />
За 1998 рік />
За 1999 рік />
За 2000 рік />
За 2001 рік />
За 2002 рік />
За 2003 рік />
За 2004 рік />
За 2005 рік />
Отрималиінтервальний ряд.
Визначимо йогосередній рівень
/>
Отже, всередньому кожного року на кожні 1000 чоловік активного населення припадало 5,3чоловіки засуджених за злочини.
2. Визначте видтаблиці, наведеної у першому завданні, її підмет та присудок. За отриманимиданими коефіцієнту злочинної активності за 1996-2005 роки побудуйте стовпчикову(стрічкову) діаграму.
Вид таблиці –проста таблиця.
Підмет –вертикальна графа «Рік».
Присудок –показники інших вертикальних граф.
Будуємостовпчикову діаграму
/>
1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 Рік Будуємострічкову діаграму
/>
Список літератури
1. ЄрінаА.М., Пальян З.О. Теорія статистики: Практикум: .- К.: Знання, 1997.- 325 c.
2. ЗаконУкраїни Про внесення змін до Закону України «Про державну статистику»від 13 липня 2000 року № 1922-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000.– № 43. – Ст. 362.
3. КальманО.Г., Христич І.О. Правова статистика: Підручник: Навчальне видання. – Х.:Право, 2004. – 304 c.
4. КамликМ.І. Правова статистика: Навчальний посібник: Навчальне видання. – К.: Атіка,2004. – 240 c.
5. КулиничО.І., Кулинич Р.О. Правова статистика: Навчальний посібник: Навчальне видання.– Хмельницький: Поділля, 2002. – 240 c.
6. ЛунеевВ.В. Юридическая статистика: Учебник: Навчальне видання. – М.: Юристъ, 1999. –400 c.
7. Пальян З.О. Демографічна статистика: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. — К.:КНЕУ, 2003. — 132 с.
8. ЧернадчукВ.Д. Правовая статистика: Конспект лекций: Навчальне видання. – К.: МАУП, 1999.– 72 c.