МІНІСТЕРСТВООСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Кафедракриміналістики
КОНТРОЛЬНАРОБОТА
зспецкурсу «Криміналістична експертиза»
(ВаріантІІ)
м.Одеса, 2010р.
1. Хтоможе бути судовим експертом, його права та обов’язки
Перед тим, яквисвітлити вимоги, які встановлюються до осіб, які можуть бути судовимекспертом, вважаю за доцільне дати визначення поняття судової експертизи.Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу», судоваекспертиза – це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів,явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває упровадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.
Вимоги до осіб,які можуть бути судовим експертом визначені статтею 10 Закону України «Просудову експертизу», відповідно до зазначеної норми Судовими експертами можутьбути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуванихпитань.
Судовими експертамидержавних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищуосвіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшливідповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності.
До проведення судовихекспертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованимиустановами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цихустанов, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту,освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовкув державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестованіта отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченомуЗаконом України «Про судову експертизу».
Не можуть залучатисядо виконання обов'язків судового експерта особи, визнані у встановленому закономпорядку недієздатними, а також особи, які мають судимість. Інші обставини, щозабороняють участь особи як експерта в судочинстві, передбачаютьсяпроцесуальним законодавством (наприклад, якщо дана особа брала участь в процесів якості свідка, спеціаліста, перекладача, сторони, третьої особи, слідчого).
Статтею 12Закону України «Про судову експертизу» встановлені обов’язки судового експерта,так незалежно від виду судочинства судовий експерт зобов'язаний: 1) провести повнедослідження і дати обгрунтований та об'єктивний письмовий висновок; 2) навимогу органу дізнання, слідчого, прокурора, судді, суду дати роз'яснення щододаного ним висновку; 3) заявляти самовідвід за наявності передбаченихзаконодавством підстав, які виключають його участь у справі.
Інші обов'язкисудового експерта передбачаються процесуальним законодавством. Стаття 77Кримінально – процесуального кодексу України висуває до судового експерта обов’язокз'явитися до суду, до органів досудового слідства або дізнання за викликом ідати правильний висновок на поставлені запитання.
Відповідно достатті 13 Закону України «Про судову експертизу», незалежно від видусудочинства судовий експерт має право:
1)ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета судової експертизи,і подавати клопотання про надання додаткових матеріалів;
2) вказувати у висновкуексперта на виявлені в ході проведення судової експертизи факти, які маютьзначення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання;
3) з дозволу особиабо органу, які призначили судову експертизу, бути присутнім під час проведенняслідчих чи судових дій і заявляти клопотання, що стосуються предмета судової експертизи;
4) подаватискарги на дії особи, у провадженні якої перебуває справа, якщо ці дії порушуютьправа судового експерта;
5) одержувативинагороду за проведення судової експертизи, якщо її виконання не є службовимзавданням;
6) проводити на договірнихзасадах експертні дослідження з питань, що становлять інтерес для юридичних і фізичнихосіб, з урахуванням обмежень, передбачених законом.
Інші права судовогоексперта передбачаються процесуальним законодавством. Згідно частини другоїстатті 77 Кримінально – процесуального Кодексу України, експерт має право: ознайомлюватисяз матеріалами справи, які стосуються експертизи; порушувати клопотання про представленнянових матеріалів, необхідних для дачі висновку; з дозволу особи, яка провадить дізнання,слідчого, прокурора або суду бути присутнім при провадженні допитів та іншихслідчих дій і задавати особам, що допитуються, запитання, які стосуютьсяекспертизи, а за наявності відповідних підстав — на забезпечення безпеки. Якщопитання, поставлене перед експертом, виходить за межі його компетенції або якщонадані йому матеріали недостатні для дачі висновку, експерт у письмовій форміповідомляє орган, що призначив експертизу, про неможливість дати висновок.
Судовий експерт напідставах і в порядку, передбаченими законодавством, може бути притягнутий до дисциплінарної,матеріальної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.
2.Фактичні і юридичні підстави призначення криміналістичної експертизи
Укримінально-процесуальній діяльності спеціальні знання використовуються у двохформах: при залученні спеціалістів під час окремих слідчих (судових) дій та вмежах проведення експертизи. Під час здійснення правосуддя велику допомогуслідству та суду надає судова експертиза.
Проведеннясудової експертизи регламентовано Законом України «Про судову експертизу», КПК(статтями 75—77, 196—205, 310—312) і Цивільним процесуальним кодексом України(далі — ЦПК) (статті 57—61). Згідно з чинним законодавством України експертизапризначається у випадках, коли для вирішення певних питань при провадженні усправі потрібні наукові, технічні або інші спеціальні знання (ч. 1 ст. 75 КПК).До спеціальних знань належать будь-які знання та уміння об’єктивного характеру,отримані внаслідок вищої професійної підготовки, наукової діяльності, досвідупрактичної роботи, що відповідають сучасному науково-практичному рівню.
Утеорії кримінального процесу та криміналістики судова експертиза визначаєтьсяяк дослідження, що проводиться відповідно до кримінально-процесуального абоцивільно-процесуального закону особою, яка володіє спеціальними знаннями унауці, техніці, ремеслі з метою встановлення обставин (фактичних даних), щомають значення у справі.
ЗаконУкраїни «Про судову експертизу» визначає поняття судової експертизи якдослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об’єктів, явищ іпроцесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває упровадженні органів дізнання, досудового слідства чи суду.
Підчас експертизи, на відміну від інших процесуальних дій, істотні у справі фактиможуть встановлюватися за відсутності слідчого (або суду). Ця особливість даєзмогу пояснити, чому законодавець встановив систему додаткових процесуальнихгарантій, дотримання яких покликано сприяти достовірному, повному йоб’єктивному встановленню фактів експертом та всебічній перевірці йоговисновків слідчим і судом. Експертизу слід призначати тільки тоді, коли в цьомунасправді є потреба, коли без відповіді експерта на певні питання неможливовстановити істину у справі. Недопустимо призначати експертизу для вирішенняпитань, що потребують таких спеціальних знань, які не виходять за межіпрофесійної підготовки слідчого, прокурора або судді, тобто на вирішенняексперта не ставляться питання правового характеру.
Судовіекспертизи призначаються за розсудом слідчого або суду, у деяких зазначених узаконі випадках обов’язково повинна бути проведена відповідна експертиза. Так,експертиза обов’язкова (ст. 76 КПК):
1)для встановлення причин смерті;
2)для встановлення тяжкості й характеру тілесних ушкоджень;
3)для визначення психічного стану підозрюваного або обвинуваченого за наявності усправі даних, які викликають сумнів щодо його осудності;
4)для встановлення статевої зрілості потерпілої у справах про злочини,передбачені ст. 155 КК;
5)для встановлення віку підозрюваного або обвинуваченого, якщо це має значеннядля вирішення питання про його кримінальну відповідальність, за відсутності відповіднихдокументів про вік або неможливість їх отримання (ст. 76 КПК).
Експертизапроводиться у період розслідування або судового розгляду справи на підставівідповідного процесуального документа — постанови слідчого (судді) або ухвалисуду. Призначення експертизи є процесуальною дією і тому її проведення можливелише по порушеній справі.
Фактичноюпідставою призначення експертизи є необхідність застосування спеціальних знаньдля з'ясування суттєвих обставин по кримінальній справі.
Рішення пронеобхідність проведення експертизи слідчий приймає в кожному конкретномувипадку з урахуванням сформованої у справі слідчої ситуації і характерувстановлюються обставин. В окремих випадках проведення експертизи необхідно всилу прямої вказівки на це в законі
Експертиза непризначається, коли обставини й без того достатньо повно з'ясовані і упроведені експертного дослідження немає необхідності, або коли виниклі питанняможуть бути успішно вирішені за допомогою використання слідчим власнихспеціальних знань або шляхом залучення спеціаліста до участі в слідчій дії.
На відміну відінших форм використання спеціальних знань при розслідуванні злочинів експертпроводе наукове дослідження представлених в його розпорядження об'єктів, врезультаті вивчення яких отримує нові фактичні дані, що раніше не були відоміслідчому (суду).
Необхідністьі час призначення експертизи визначаються слідчим або судом з урахуваннямобставин справи та керуючись тактичними міркуваннями. Експертиза призначаєтьсяу ситуаціях, коли для її проведення зібрані всі необхідні матеріали, об'єктиекспертизи придатні для дослідження, поставлені питання до яких збігаються зможливостями експертизи. Проведення експертизи має бути своєчасним, оскількитяганина з її призначенням може призвести до небажаних наслідків. Однак інадмірна поспішність, відсутність необхідних вихідних матеріалів не дозволитьотримати доброякісного експертного висновку.
Зметою оптимізації процесу розслідування проведення експертизи у справі маєплануватися, а заходи з підготовки та призначення експертизи слід включати взагальний план розслідування злочину.
Донаправлення на експертизу відповідних об'єктів іноді доцільно здійснити їхпопереднє дослідження, щоб визначити коло невирішених питань і переконатися унеобхідності їх експертного дослідження. Попереднє дослідження може проводитисяслідчим одноособово чи за участю інших, більш досвідчених колег абовідповідного фахівця. Обов'язковою його умовою є збереження об'єкту, щовивчається в незмінному стані.
Повнотаі чіткість висновків експертів багато в чому залежать від правильностіформулювання питань, що підлягають експертному дослідженню, в постанові пропризначення експертизи. Ці питання не можуть бути правовими, виходити за межікомпетенції експерта і можливостей експертизи. Разом з тим, перед експертамиможна ставити питання, що стосуються відповідності (невідповідності) будь-якихдій (бездіяльності) учасників досліджуваної події тих чи інших правил,інструкцій, якщо зміст останніх носить в основному технічний, а не правовийхарактер.
Призбиранні матеріалів на експертизу в ряді випадків виникає необхідністьприсутності експерта при допитах, оглядах та інших слідчих діях, в процесі якихексперт може задавати питання, що стосуються предмета експертизи, або клопотатипро приєднання до справи матеріалів, Необхідних для експертного дослідження.Самостійно ж експерт не вправі отримувати будь-які матеріали для проведенняекспертизи.
Речовідокази і порівняльні зразки, які направляються на експертизу, повинні бутидоброякісними, чітко позначені та описані в постанові про призначенняекспертизи. Експертові в необхідних випадках повинна бути надана можливістьознайомитися не тільки з тими матеріалами, які направлені на експертизу, а й зусіма обставинами справи, які можуть знадобитися експертові для дослідження. Укожному випадку слідчий (суд) зобов'язані ретельно продумати питання про те, зякими обставинами справи та іншими даними повинен бути ознайомлений експерт.
Якщоексперт вважає, що матеріали недостатні для дачі висновку, він має право клопотатипро надання йому додаткових матеріалів або в письмовій формі повідомитислідчого (суд) про неможливість дати висновок по представленим матеріалам.
Принаявності обвинуваченого слідчий повинен ознайомити його з постановою пропризначення експертизи. Якщо ж обвинуваченого ще немає, але є підозрюваний, тобажано його також ознайомити з вказаною постановою. У передбачених закономвипадках при проведенні експертизи може бути присутнім і захисникобвинуваченого.
3.Питання, які можуть бути вирішені діагностичною експертизою слідів знарядьзлому та інструментів
Основнимизавданнями експертизи слідів знарядь злому та інструментів є: установленняконкретного знаряддя чи інструменту по залишених їм слідах, визначення способузлому, механізму та умов слідового впливу, напрям в якому проведено злом.
Об'єктами даноїекспертизи є різні предмети речової обстановки із слідами дії знарядь злому.
Для проведеннядослідження по можливості необхідно представити сам предмет (або його частину)зі слідами. Якщо на них немає слідів знарядь злому, повідомляються відомостіпро характер цих пристосувань.
При виявленніслідів свердління, крім просвердленого предмету, необхідно також брати стружки.
Якщо надатиоб'єкт неможливо або важко, на експертизу направляється масштабний фотознімок,на якому зафіксовано розташування слідів, зліпки (зліпки можуть бути зроблені згіпсу, пластиліну, воску або полімерних матеріалів), копія протоколу оглядумісця події. Якщо зробити зліпок з яких-небудь причин не вбачається за можливе,обмежуються наданням масштабного фотознімку сліду з чітким зображенням всіхйого характерних особливостей.
В якостіпорівняльного об'єкта надається саме знаряддя злому або інструмент, яким,згідно з припущенням залишені сліди. Рекомендується повідомити експерту часвиявлення, а по можливості і час утворення слідів, час вилученняпередбачуваного знаряддя, якщо знаряддя злому після скоєння злочину зазналозмін, у зв'язку з чим зникли одні ознаки і з'явилися нові, про це такожнеобхідно вказати в постанові.
Бажано також поможливості вказати умови, в яких інструмент зберігався, звідки він буввилучений.
На експертизувиносяться питання як неідентифікаційного (діагностичні), так іідентифікаційного характеру.
У ходіпроведення експертизи можуть бути вирішені наступні питання:
1) Чи залишенісліди, виявлені на місці злому, даним знаряддям або інструментом?
2) До якого видуналежить знаряддя, яким утворені сліди злому (сокира, ломик, стамеска, ніж і т.д.)?
3) Чи незалишені сліди, виявлені в кількох місцях злому, одним і тим же знаряддям?
4) Чивідповідають розводка, розміри і кількість зубців, що припадають на одиницюдовжини, наданої пилки і пилки, якою зроблено даний розпил?
5) З якого бокузламана перешкода (стіна, підлога, стеля і т. д.) — Зовні або зсерединиприміщення?
7) Яким способомпроведено злом замку (іншого запору, решітки вікна і т. д.)?
8) Якиймінімальний час необхідний для того, щоб здійснити даний злом?
9) Чи справнийнаданий замок, а якщо ні, то які дефекти він має і чи придатний він для запирання?
10) Чи невідпирався замок за допомогою підробленого або підібраного ключа або відмички?
11) Чи можнавідімкнути наданий замок за допомогою певного інструменту або іншого предмета(ключа, відмички, шила, цвяха, відрізка дроту і т. д.)?
12) Чи є наявніна замку пошкодження результатом його відмикання?
13) Чи можнавідімкнути наданий замок, не порушуючи контрольного пристосування?
14) Чи порушенанадана пломба, якщо так, то яким способом?
15) Одним аборізними пломбіраторами залишено відбитки на наданих пломбах?
16) Чи неутворено відбиток на пластичній речовині (наприклад, сургучі) наданою печаткою?
4.Методи дослідницької фотографії, які застосовуються при проведеннікриміналістичної експертизи і для яких цілей
Судово-досліднафотографія – система спеціальних методів, прийомів і засобів, застосовуванихдля одержання нових фактів при провадженні судових експертиз. Дослідження звикористанням засобів і методів судової фотографії передбачає виявлення слабкоабо зовсім невидимих за звичайних умов ознак, схожості або різниці між ними.Об’єктами судово-дослідницької фотографії є: речові докази, що піддаютьсяекспертному дослідженню, порівняльні зразки і матеріали, що використовуються вході експертизи. Судово-дослідницька фотографія здійснюється за особливих умовосвітлення, зйомка проводиться в невидимому промінні, зйомкою люмінісценції, зпосиленням контрастів, із використанням розрізнення кольорів, методоммікрофотографування.
Судово-дослідницькафотографія застосовується під час проведення експертних досліджень. Спеціальніметоди фотозйомки в лабораторних умовах (мікрофотографічне дослідження,фотографічна зміна контрастів, кольороподіл і кольорова трансформація,фотозйомка в невидимих променях спектра та ін.) розширюють пізнавальніможливості людини та дозволяють виявляти нові ознаки і властивості об’єктів,які неможливо побачити при звичайному візуальному сприйнятті.
Фотографічназміна контрастів широко застосовується при техніко-криміналістичномудослідженні документів. При цьому використовуються: ефект контрасту заяскравістю (у одноколірних об’єктів за світлістю, що виникає в результатінеоднакового відбиття світла або нерівномірності освітлення), ефект контрастуза кольором (відмінності об’єктів чи їх частин за кольором), тіньовий контраст (виникаєза рахунок тіней, які утворюються від нерівностей поверхні об’єкта).
Кольороподіл —це процес збільшення кольорового контрасту шляхом дослідження абофотографування об’єкта крізь спеціальний світлофільтр.
Кольороватрансформація — це посилення кольорового контрасту шляхом передачі нафотознімку одних кольорів іншими, більш насиченими.
Виявленняневидимих об’єктів може бути здійснено шляхом фотографування з використанняммікроскопа. Мікрофотографія — це фотозйомка, що застосовується для виявлення мікроструктуриі мікрорельєфу досліджуваних об’єктів. Мікрофотозйомка зі значним збільшеннямпровадиться звичайним фотоапаратом, мікрофотонасадкою, мікрофотокамерою.
В експертнійпрактиці використовуються методи фотозйомки в невидимих променях спектра. Позитивнийрезультат дає фотозйомка в інфрачервоних, ультрафіолетових чи рентгенівськихпроменях.
Фотографування вінфрачервоних променях — це фотозйомка об’єкта, який освітлюється тепловимипроменями. Об’єктив оснащується інфрачервоним фільтром, а об’єкт освітлюєтьсяелектролампами розжарювання. Використовується з метою дослідження документів.
Фотографування вультрафіолетових променях — метод, заснований на дії ультрафіолетових променів,відбитих від об’єкта зйомки. Для збудження люмінесценції об’єкт освітлюютьультрафіолетовим світлом ртутно-кварцевої лампи. За допомогою такої фотозйомкивідновлюють витравлені, вицвілі або написані «симпатичними» чорнилами тексти.
Фотографування врентгенівських променях — метод отримання тіньового зображення за рахунок діїна фотоматеріал рентгенівських променів, які пройшли крізь сфотографованийоб’єкт. Застосовується для вивчення внутрішньої будови частин вогнепальноїзброї, замків, пошуку захованих предметів, читання деяких текстів.
Списоквикористаної літератури
1. Кримінально-процесуальнийкодекс України. – Х.: ТОВ «Одісей», 2009. – 240с.
2. ЗаконУкраїни «Про судову експертизу» від 25.02.1994 № 4038-XII// Відомості ВерховноїРади України (ВВР), 1994, N 28, ст.232.
3. БалашовД.Н., Балашов Н.М., Маликов С.В. Криминалистика: Учебник. — М.: ИНФРА-М, 2005.— 503 с. — (Высшее образование).
4. КолесниченкоА.Н., Найдис И.Д. Судебная фотография. Х.: Вища школа, 1981.
5. Криміналістика:підр. / За ред. В. Ю. Шепітька. — 2-ге вид., переробл. і допов. — К.: Концерн«Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. — 728 с.
6. КузмічовВ.С., Прокопенко Г.І. Криміналістика: Навч. Посібник / За заг. ред. В.Г.Гончаренка та Є.М. Моісєєва. – Київ: Юрінком Інтер, 2001.
7. ПостикаИ.В. Судебная (криминалистическая) фотография: теория и практика. – Одесса:Юрид. лит., 2002.
8. СалтевськийМ.В. Криміналістика: Підручник: У 2 ч. Ч. 2. – Харків: Консум, 2001.
9. ШепітькоВ.Ю. Криміналістика: Словник термінів. – К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре»,2004.
10. ЯблоковН.П. Криминалистика: Учебник. М.: Норма – Инфра М, 2000.