Реферат:
Завдання та джерела нотаріального процесуального права
План
Вступ
1.Завдання нотаріату
2. Джерела нотаріальногопроцесуального права
Висновок
Література
Вступ
Діяльність нотаріату відчутно впливає на різні аспекти суспільного життякраїни. Від якості його роботи залежать нормальне функціонування цивільногообороту країни, ефективність охорони й захисту майнових прав та законнихінтересів громадян і організацій. Формування ринкової економіки, основу якоїскладає приватна власність, потребує посилення правового регулюваннягосподарських відносин, а значить, і підвищення ролі нотаріату як регуляторацих відносин. Це, в свою чергу, визначає і завдання нотаріальних органів нанинішньому етапі розвитку нашого суспільства.
Завданням нотаріату є забезпечення захисту та охорони власності, прав ізаконних інтересів фізичних та юридичних осіб, сприяння у зміцненні законностіта правопорядку, попередження правопорушень.
Отже, можна виділити три основні завдання, що їх виконує нотаріат. Першезавдання — захист і охорона власності, прав і законних інтересів фізичних таюридичних осіб. Нотаріальні органи в основному виконують правоохоронну функцію,але нотаріальна діяльність може бути засобом захисту прав, наприклад, у разівчинення виконавчих написів, протестів векселів, посвідчення не оплати чеків.Виконання цього завдання буде ефективним, якщо воно реалізуватиметьсявідповідно до процесуальних норм, установлених Законом України «Пронотаріат», який гарантує захист прав та охоронюваних законом інтересівгромадян і організацій при вчиненні нотаріальних дій. Порушення цихпроцесуальних норм веде до недійсності нотаріального акту.
1.Завдання нотаріату
Дії, що їх вчиняють нотаріальні органи, забезпечують захист і охоронуважливих прав та інтересів громадян і організацій, які пов'язані з їхнімбуттям, існуванням, діяльністю, бо стосуються їхніх майнових прав тагарантування подальшої реалізації інших суттєвих прав громадян.
Виконуючи функцію контролю за законністю в цивільному обороті, нотаріатреалізує своє друге завдання — зміцнення законності і правопорядку. Вчиняючипевну нотаріальну дію, нотаріус чи посадова особа підтверджує цим законність ідостовірність вчинюваної нотаріальної дії та запобігає в майбутньому можливимпорушенням прав та Інтересів осіб, які звернулися до нотаріуса чи посадовоїособи.
Отож, підтверджуючи законність і достовірність нотаріальної дії, нотаріусвиконує і третє завдання — запобігає можливим правопорушенням. Так, скажімо,якщо нотаріальна дія, за вчиненням якої звернулися заінтересовані особи, невідповідає законові, нотаріус відмовить у її вчиненні. запобігши в такий спосібправопорушенням і можливим негативним наслідкам для цих осіб.
Завдання запобігання правопорушенням виконується також через правовіконсультації, роз'яснення наслідків вчинення нотаріальної дії.
Виходячи з завдань, що їх виконують нотаріальні органи, можна зробитивисновок, що сутність нотаріальної діяльності полягає в посвідченні тапідтвердженні певних прав і фактів, у юридичному закріпленні цивільних прав ізметою запобігання можливим порушенням або є засобом захисту вже порушених прав.
2.Джерела нотаріального процесуального права
Джерела нотаріального процесуального права — це нормативні акти, якірегулюють організацію нотаріальних органів і процесуальний порядок вчиненняними нотаріальних дій.
Джерелом нотаріального процесуального права передовсім слід назватиКонституцію України, яка закріпила низку важливих загальних положеньпринципового значення для діяльності нотаріальних органів.
Основні положення діяльності нотаріальних органів і посадових осіб, яківчиняють нотаріальні дії, врегульовано Законом України «Пронотаріат», який був прийнятий Верховною Радою України 2 вересня 1993 р. інабрав чинності 1 січня 1994 р. Він має принципові відмінності від Закону УРСР«Про нотаріат» від 25 грудня 1974 p., чинного з 1 травня 1975 р.
Необхідність прийняття нового закону про нотаріат була обумовленаекономічними причинами, переходом до ринкових відносин, виникненням різних формвласності, розвитком підприємництва.
Законом України «Про нотаріат» детально регламентовано питанняорганізації діяльності нотаріальних органів. З метою вдосконалення діяльностінотаріату врегульовано створення приватної нотаріальної діяльності, що даєможливість розвантажити систему державних нотаріальних контор, підвищити якістьвчинення нотаріальних дій, а також піднести престиж професії нотаріуса.
Новим законом для підвищення професійного рівня нотаріусів установленобільш високі вимоги для зайняття посади нотаріуса (обов'язкове стажування,складання кваліфікаційного іспиту, одержання свідоцтва на зайняття нотаріальноюдіяльністю).
Посилено вимоги щодо відповідальності нотаріуса. Урегульовано підставидля анулювання свідоцтва на право заняття нотаріальною діяльністю, чітковизначено права та обов'язки нотаріуса. Водночас установлено правові гарантіїзахисту прав та інтересів нотаріуса.
Джерелами нотаріального процесуального права є також окремі закони. Це —Закон УРСР «Про власність» від 7 лютого 1991 p., Закон України «Про селянське (фермерське) господарство» від 22червня 1993 p., Закон України «Про приватизаціюмайна державних підприємств» від 4 березня 1992 р. зі змінами йдоповненнями на 12 березня 1994 p., Закон України «Про приватизаціюдержавного житлового фонду» від 19 червня 1992 р. зі змінами йдоповненнями на 22 лютого 1994 p., Закон України «Прозаставу» від 2 жовтня 1992 p., Закон України «Провнесення змін до Закону України „Про заставу“ від 21 жовтня 1997 p., Закон України „Про плату заземлю“ від 3 липня 1992 р. зі змінами на 19 вересня 1997 р. та ін.
Значну роль у регулюванні нотаріального законодавства відіграютьпостанови Верховної Ради України, як-от: „Про порядок введення в діюЗакону України “Про нотаріат» від 2 вересня 1993 p., «Про тлумачення Закону України»Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" від 24 грудня1993 p., «Про ратифікацію Угоди пропорядок вирішення спорів,- пов'язаних із здійсненням господарськоїдіяльності» від 19 грудня 1992p, і т.д
Важливим джерелом нотаріального процесуального права є постанови йрозпорядження Кабінету Міністрів України. Мова йде про затвердження Положенняпро Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату від 22лютого 1994 p., про декрет «Про приватизацію земельнихділянок» від 26 грудня 1992 p., про декрет «Про державне мито» від 21 січня 1993 p., про порядок посвідчення заповітіві доручень, прирівнюваних до нотаріально посвідчених від 15 червня 1994 p., та ін.
Велике значення для регулювання діяльності нотаріальних органів маютьнакази, розпорядження, листи Міністерства юстиції України, в яких детальнорегулюються питання організації та діяльності нотаріальних органів. Зокрема, ценакази про затвердження Положення про кваліфікаційну комісію нотаріату від 28грудня 1993 р. зі змінами від 25 грудня 1997 p., Положення про державнийнотаріальний архів від 7 лютого 1994 p., Положення про порядок видачі свідоцтва про право назаняття нотаріальною діяльністю від 20 січня зі змінами від 25 грудня 1997 p., Положення про порядок реєстраціїприватної нотаріальної діяльності від 4 березня 1994 р.
Доповненням до Закону України «Про нотаріат» є затвердженіМіністерством юстиції України Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дійнотаріусами України від 18 червня 1994 p., Інструкція про порядок вчиненнянотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних,міських рад від 25 серпня 1994 p., наказ Міністерства юстиції України від 12 серпня 1998 р. «Провнесення доповнень до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дійнотаріусами України», Правила ведення нотаріального діловодства від 3лютого 1993 р.
Слід також вказати про «Порядок посвідчення договорів відчуженняземельних ділянок», затверджений наказом Міністерства юстиції України таДержкомзему України 6 червня 1996 p., і їхній спільний наказ від 1 червня 1998 р. «Провнесення змін і доповнень до Порядку посвідчення договорів відчуження земельнихділянок».
Для діяльності нотаріальних органів мають значення і окремі накази тарекомендації Міністерства юстиції України. Це — Положення про Єдиний реєстр дляреєстрації заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 27 травня 1997 p., Положення про Єдиний реєстр дорученьвід 6 травня 1998 р. та ін.
Велике значення для регулювання нотаріальної практики мають указиПрезидента України: «Про впорядкування справляння плати за вчиненнянотаріальних дій» від 10 липня 1998 p., «Про врегулювання діяльності нотаріату в Україні» від 23 серпня1998 p., «Про впорядкування сплатидержавного мита за здійснення операцій на товарних, сировинних та інших біржах,крім фондових і валютних, та за вчинення окремих видів нотаріальних дій»від 23 серпня 1998 р.
Висновок
Джерелами нотаріального процесуального права є також постанови ПленумуВерховного Суду України: «Про судову практику в справах за скаргами нанотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» від 31 січня 1992 p.; «Про практику розгляду судамиУкраїни справ про спадкування» від 24 червня 1983 p., «Про практику застосування судами земельного законодавства прирозгляді цивільних справ» від 25 грудня 1996 р.
При вчиненні нотаріальних дій застосовуються і акти місцевих органіввлади та управління. На території Автономної Республіки Крим застосовуєтьсязаконодавство цієї територіальної одиниці України.
Питання вчинення нотаріальних дій за кордоном визначаються консульськимиконвенціями, міжнародними угодами, що їх уклала Україна з іншими державами.Порядок вчинення нотаріальних дій консульськими установами України регулюєтьсяЗаконом України «Про нотаріат», Консульським статутом України таіншими законодавчими актами нашої держави.
Відповідно до законодавства України, міжнародних договорів нотаріусизастосовують і норми іноземного права.
Оскільки нотаріальна діяльність тісно пов'язана з такими галузямиукраїнського права, як цивільне, цивільно-процесуальне, шлюбно-сімейне,земельне, трудове, нотаріуси, крім джерел нотаріального процесуального права,керуються також нормами цих галузей права під час вчинення нотаріальних дій.
Література
1.Л. К. Радзієвська, С.Г.Пасічник-НОТАРІАТ В УКРАЇНІ,2007