КУРСОВА РОБОТА
на тему:
Аналіз законодавчих актів, що регулюють ціноутворенняна лікарські засоби. Ціноутворення на препарати рослинного походження.
Київ 2010
Зміст
Вступ
І. Історичний аналіз законодавчого процесу ціноутворення напрепарати рослинного походження в Україні
1.1Ціноутворення на лікарські засоби за часів СРСР (1946-1991 рр)
1.2 Ціноутворення на початку 90-х років (1991-1993 рр.)
ІІ. Процесціноутворення на лікарські засоби: законодавчі акти, урядові постанови, проектита затверджені документи
2.1 Закон України «Про ціни і ціноутворення»:загальні принципи та положення
2.2Предмет державного регулювання цін: перелік лікарських засобів, ціни на якіпідлягають державному регулюванню
2.3 Регіональний підхід у державному регулюванні цін
2.4Поняття «оптова ціна виробника» та «фактична» ціна тавиклики у законодавстві, пов’язані з цими поняттями
ІІІ. Ціноутворення на лікарські засоби в зарубіжних країнахЗагальні засади
3.1Формування роздрібної ціни
ІV. Законодавчі акти для ціноутворення на препаратирослинного походження
Висновки
ДодаткиВступ
Сьогодні на фармацевтичномуринку України вже сформовано конкурентне середовище та досягнуто певне насиченнялікарськими засобами, зокрема і рослинного походження. Водночас, ціни на лікарськізасоби в Україні не відповідають рівню обсягу бюджетного фінансування державнихзакладів охорони здоров’я, та платоспроможності переважної більшості населення.
Вітчизняні фахівцівідмічають значну варіацію оптових та роздрібних цін на лікарські засоби рослинногопоходження у різних регіонах країни. За таких умов тільки державне регулювання фармацевтичногосектору може вирішити питання економічної доступності лікарського забезпечення населеннярослинними препаратами. Проте практика державного регулювання цін на лікарські засобив Україні не є ефективною. Обмеження торговельних надбавок на рівні 28-35 % за регіональнимпринципом, який використовувався протягом останнього десятиліття, поряд з високиминеобґрунтованими знижками (20-30 %) від оптових цін виробників, не дало бажанихрезультатів.
Однією з причин неефективностіполітики державного регулювання цін на лікарські засоби можна вважати обмеженнянаукових досліджень щодо ціноутворення на них у період становлення ринкових відносинв Україні.
На сучасному етапірозвитку фармацевтичної галузі видається актуальним та необхідним проведення аналізупідходів до регулювання цін на лікарські засоби, також і рослинного походження,виявлення особливостей і визначення шляхів створення ефективної системи ціноутворенняна фармацевтичному ринку.
Проблематика ціноутворенняна лікарські засоби досить довгий час не втрачає своєї актуальності. Існуючий механізмдержавного регулювання цін неодноразово піддавався критиці з багатьох напрямків.В науковій літературі сучасний період розвитку законодавства про ціноутворення наліки визначають як удосконалення механізму державно регульованих цін.
І. Історичний аналіз законодавчого процесуціноутворення на препарати рослинного походження в Україні1.1 Ціноутворення на лікарські засобиза часів СРСР (1946-1991 рр)
Вітчизняна практикаціноутворення на лікарські засоби створювалася в умовах екстенсивного розвитку плановоїекономіки соціалістичної держави. Найважливішим принципом державної політики булозабезпечення їх доступності, виконання якого проводилося всупереч економічним законамрозвитку фармацевтичної галузі. Так, із 1946 року в СРСР була прийнята методикавстановлення оптових та роздрібних цін на нові лікарські засоби на рівні препаратів-аналогів.Розробка прейскурантів оптових цін у фармацевтичній промисловості здійснюваласяз урахуванням витрат виробництва і середньогалузевого нормативу рентабельності,який, як правило, не враховував потреб розвитку. При цьому граничний рівень цінина препарат не повинен був перевищувати відповідної ціни існуючого аналога: тобтолікарські засоби, які мали різну фармакотерапевтичну ефективність, повинні булиреалізовуватися за відносно однаковими цінами. Такий механізм ціноутворення обмежувавфармацевтичні підприємства державними дотаціями, яких не вистачало на проведеннянауково-дослідних робіт із створення нових оригінальних препаратів, а також на поліпшенняматеріально-технічного оснащення, що сприяло б використанню нових технологій у виробництві.У наслідок цього з’явилися значні недоліки та диспропорції, головною з яких є нівелюванняролі ціни як основного важеля розвитку економіки. В результаті реформи 1965 рокупорядок ціноутворення змінився. Прийняті законодавчі акти розширили самостійністьдержавних підприємств, надавши їм право формувати за рахунок прибутку фонди економічногостимулювання, причому розмір цих фондів визначався самим підприємством виходячиз результатів його діяльності. Таким чином, компетенція Держплану як органу, щорегулював весь процес виробництва, була дещо звужена і його окремі повноваженняделеговані підприємствам. Ціни як і раніше встановлювалися централізовано, але зміниласяструктура ціноутворюючих показників. Між прейскурантами оптових та роздрібних цінне існувало ніякого зв’язку, тому що їх розробкою займалися різні відомства (Міністерствопромисловості та Міністерство охорони здоров’я відповідно). Через те що останнійпрейскурант роздрібних цін на лікарські засоби та аптечні товари не переглядавсяз 1978 року, вже наприкінці 80-х років склалася ситуація, коли прейскурантні оптовіціни на деякі препарати були більшими, ніж відповідні прейскурантні роздрібні ціни.30червня 1987 р. був прийнятий Закон «Про державне підприємство (об’єднання)»,який істотно розширив права підприємств на самостійну розробку і затвердження своїхпланів, укладення договорів і здійснення самоврядування. Згідно цього нормативногоакту права і обов’язку виробника у сфері ціноутворення визначалися відповідно допринципів державного управління і регулювання цін. Відповідно до ст.17 цього Законупідприємства зобов’язані керуватися цінами, які централізовано встановлювалися міністерствамиі відомствами і відображалися в прейскуранті. Крім величини ціни в прейскурантів директивному порядку визначався розмір надбавок і знижок до ціни. При виконанніразових або індивідуальних замовлень виконавець мав право реалізовувати продукціюза договірними цінами, проте державні органи по контролю за цінами в межах своєїкомпетенції визначали порядок встановлення договірної ціни на основі розробленихконтрольних цифр, довгострокових нормативів і лімітів. Перелік контрольних цифр,економічних нормативів і лімітів затверджувався Радою Міністрів. Розширення цьогопереліку підприємствами або виробничими об’єднаннями не допускалося. Функції контролюза правильністю застосування договірних цін виконував Держкомцен і його структурніпідрозділи. Таким чином, до кінця 80-х років законодавчо було встановлено два способивизначення (формування) цін на продукцію залежно від ступеня самостійності виробникав їх встановленні: нормативний і договірної. Отже, в період функціонування централізованоуправляємої економіки вплив держави на ціни на лікарські засоби був домінуючим,державна цінова політика у соціалістичний період характеризувалася застосуваннямфіксованих оптових та роздрібних цін на лікарські засоби та принципу єдиного рівняоптових та роздрібних цін на препарати-аналоги, що призводило до порушення законувартості. Доказом нездатності вітчизняних підприємств самостійно та ефективно працюватистала кризова ситуація, в якій вони опинилися при переході до ринкових відносин.1.2 Ціноутворення на початку 90-х років(1991-1993 рр.)
На початку 90-х роківминулого століття Україна стала на шлях лібералізації економіки, який передбачає,окрім інших змін, введення вільних цін і тарифів, про що свідчать принципи ціноутворення,закріплені в ст.3 базового Закону України «Про ціни та ціноутворення»,передбачаючі розширення застосування вільних цін. Відповідно до зазначеного законуокрім вільних цін у народному господарстві використовуються і фіксовані та регульованіціни і тарифи. Оптові ціни на лікарські засоби від початку реформи стали визначатисявиробниками самостійно, згідно із ст.23 Закону «Про підприємства в Україні»від 26 березня 1991 р. До нинішнього часу при обрахуванні оптових цін на лікарськізасоби застосовується витратний метод ціноутворення. Споживчі властивості препаратів,як правило, відображаються у ціні за допомогою прибутку.
Внаслідок загостренняекономічної кризи та необхідності захисту внутрішнього ринку Постановою КабінетуМіністрів України від 27 грудня 1991 р. було введено порядок формування роздрібнихцін на товари народного споживання, у тому числі і на лікарські засоби. Залишкитоварів в аптечній мережі на початок реформи були переоцінені згідно з регламентуючимиактами за роздрібними цінами прейскурантів 025-1978, 1025-1978 з коефіцієнтом чотири.Встановлений розмір роздрібних цін поширювався на Перелік лікарських засобів, віднесенихдо життєво необхідних, який визначався Міністерством охорони здоров’я України таМіністерством економіки України. Академією медичних наук колишнього РадянськогоСоюзу було відібрано 987 найменувань найважливіших лікарських засобів, але з урахуваннямможливостей бюджету Міністерств охорони здоров’я України зупинилися на 80 найменуванняхпрепаратів.
Наприкінці 1992 р.Постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 1992 р. «Про регулюванняцін» для цієї групи лікарських засобів було встановлено граничний рівень підвищенняроздрібних цін (45 %). Таким чином, на початку 90-х років в Україні одночасно існуваливільні оптові ціни підприємств та фіксовані роздрібні ціни на лікарські засоби.Наслідком цієї диспропорції стало «вимивання» життєво необхідних препаратівз асортименту більшості аптек. Постановою Кабінету Міністрів України від 03 червня1993 р. № 403 граничний рівень підвищення роздрібних цін було відмінено.
1. Постанова Кабінету Міністрів України від 3 червня1993 р. № 403 (1993-1994 рр.)
Постановою КабінетуМіністрів України від 3 червня 1993 р. № 403 в Україні запровадили обмеження рентабельностіоптових цін та регіональне обмеження постачальницько-збутових та торговельних надбавокна лікарські препарати, включених до переліку МОЗ. Роздрібні ціни визначалися наоснові оптових цін промисловості з урахуванням нормативу рентабельності 20 % відсобівартості продукції та доданням торговельних надбавок. Граничний рівень надбавокбуло ухвалено обласними виробничими об’єднаннями «Фармація» та узгодженовідділами цін обласних державних адміністрацій.
На думку Л. Галій,яку ми підтримуємо, у цей період застосовувалися ефективні методи регулювання цін,які найбільше відповідали рівню ринкових відносин та сприяли їх подальшому розвитку.
2. Декларування оптових цін (1994-1996)
На оптові ціни усіхлікарських препаратів наказом Міністерства економіки від 27 жовтня 1994 р. № 153було встановлено режим декларування, тобто при кожній зміні цін підприємству-виробникубуло потрібно подавати декларацію для узгодження до Державної інспекції з контролюза цінами при обласних органах державної виконавчої влади. Декларування цін являлособою калькуляцію собівартості продукції та повідомлення про розмір прибутку тарентабельності. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня1994 р. № 733 міським виконавчим комітетам ради народних депутатів було надано правовстановлення граничного рівня постачальницько-збутових та торговельних надбавокна лікарські засоби. Основою для обрахування граничного рівня надбавок у кожнійобласті були планові середні витрати суб’єктів фармацевтичного ринку.
Отже, в Україні основнимекономічним регулятором процесу ціноутворення на лікарські засоби став граничнийрівень торговельної надбавки. Але на відміну від єдиного рівня, характерного длязарубіжної практики, в нашій країні почали застосовувати регіональний принцип регулюваннярівня роздрібних цін. Зауважимо, що такий специфічний принцип регулювання призводитьдо суб’єктивізму та необґрунтованості обрахування роздрібних цін і, як показалапрактика, до варіювання цін на деякі препарати на 30-50 % в областях України. Такимчином, період декларування оптових цін та встановлення граничного регіональногорівня торговельної надбавки на лікарські засоби характеризується уповільненням темпівзростання оптових цін на лікарські засоби, але збільшенням рівня роздрібних цін.Наслідком цього стало швидке зростання чисельності роздрібної мережі та скороченняобсягу вітчизняного виробництва лікарських засобів і також практично повна відсутністьна ринку нових та принципово нових вітчизняних препаратів. Наказом Міністерстваекономіки та Антимонопольного Комітету України від 2 червня 1995 р. № 84.20/01 деклараціюоптових цін на лікарські засоби було відмінено.
3. Законодавчий процес під впливом Міжнародного Валютного Фонду (1996 — 1997 рр.)
Постановою КабінетуМіністрів України від 25 грудня 1996 р.
№ 1548 під тиском МіжнародногоВалютного Фонду в Україні були введені вільні оптові та роздрібні ціни на всю фармацевтичнупродукцію. База оптової ціни на препарат — собівартість — в цей період обраховуваласяна основі Типового Положення про планування, облік та калькулювання собівартостіпродукції (робіт, послуг) (затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від24 квітня 1996 р. № 473). Собівартість промислової продукції це поточні витратипідприємства на виробництво та збут, виражені у грошовій формі. Перелік поточнихвитрат, які можуть бути віднесені до собівартості, визначають згідно ст.5 ЗаконуУкраїни «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22 травня 1997 р.№ 283/97-ВР. Встановлення вільних цін на лікарські засоби сприяло зростанню обсягіввітчизняного виробництва лікарських засобів, появі оригінальних (принципово нових)препаратів та економічному розвитку фармацевтичної галузі в цілому, але погіршилоситуацію з доступністю лікарських засобів в Україні.
4. Державне регулювання процесу ціноутворення зачасів економічної кризи 1998 року та їх наслідки(1997 — 2004 рр.)
Економічна криза вересня1998 р., падіння курсу вітчизняної валюти призвели до поширення практики необґрунтованогообрахування оптових цін у доларовому еквіваленті та, як наслідок, до зростання темпівінфляції. Із метою стабілізації цін на внутрішньому ринку Постановою Кабінету МіністрівУкраїни від 18 грудня 1998 р. № 1998 «Про удосконалення порядку формуванняцін» було встановлено порядок формування цін виключно в національній грошовійодиниці. Вирішення проблеми забезпечення доступності лікарських засобів викликалонеобхідність повернення до обмеження торговельної надбавки на регіональному рівніза 80 найменуваннями життєво необхідних лікарських засобів, згідно з ПостановоюКабінету Міністрів України від 15 липня 1997 р. № 747 «Про внесення змін ідоповнень до Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 р. № 1548,наказу Міністерства охорони здоров’я та Міністерства економіки від 01серпня 1997р. № 265/101». Зазначимо, що в цей період унаслідок зростання конкуренції уфармацевтичному секторі, з одного боку, та падіння платоспроможності населення,з іншого, в Україні створилася позитивна тенденція зниження рівня оптових та роздрібнихцін на лікарські засоби, але цього, як і раніше, було недостатньо для забезпеченнядоступності лікарських засобів переважної більшості населення.
21 червня 2001 р. ВерховнаРада України прийняла Постанову № 2564-III «Про інформацію Кабінету МіністрівУкраїни про здійснення політики державного регулювання цін на лікарські засоби тавироби медичного призначення», в розробці якої були використані основні положенняінформаційного листа Національної фармацевтичної академії України «Основніпринципи державного регулювання системи цін на лікарські засоби в Україні».Ця Постанова визначила програму заходів, які повинні сприяти забезпеченню доступностілікарської допомоги та раціональному використанню коштів, які витрачаються на закупівлюлікарських засобів. Постановою Верховної Ради в Україні рекомендована розробка Національногопереліку основних лікарських засобів. Передбачено запровадження реєстрації оптовихцін на ОЛЗ вітчизняного й імпортного виробництва у Державному реєстрі цін і створеннята функціонування системи моніторингу цін. Наприкінці 2001 року, Урядом приймаєтьсяодразу декілька правових актів, які регулюють фармацевтичну діяльність у країні.Практично одночасно виходять: Постанови Кабінету Міністрів України № 1482 від 16листопада 2001 р. «Про затвердження Національного переліку основних (життєвонеобхідних) лікарських засобів і виробів медичного призначення» (далі Національнийперелік ОЛЗ) та № 1499 від 16 листопада 2001 р. «Про внесення змін до деякихПостанов Кабінету Міністрів України»; накази Міністерства охорони здоров’яУкраїни № 479 від 30 листопада 2001 р. «Про внесення змін до Переліку лікарськихзасобів вітчизняного та іноземного виробництва, які можуть закуповувати закладий установи охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державногота місцевого бюджетів» та № 480/294 від 3 грудня 2001 р. «Про затвердженняПереліку вітчизняних та імпортних лікарських засобів і виробів медичного призначення,ціни на які підлягають державному регулюванню» (далі Ціновий перелік). Світовапрактика свідчить про ведення єдиного переліку основних лікарських засобів, якийдоцільно рекомендувати для закупівлі бюджетним закладам охорони здоров’я та застосовуватипри складанні типових формулярів надання медичної допомоги на етапі впровадженнястрахової рецептури. Для забезпечення доступності основних лікарських засобів необхідновикористовувати механізми державного регулювання цін. Постановою Кабінету міністрівУкраїни від 16 листопада 2001 р. № 1499 визначено граничний рівень торговельноїнадбавки на лікарські засоби, які реалізують через аптечну мережу, на рівні 35 %до оптової ціні виробника (митної вартості), а на лікарські засоби, які реалізуютьбюджетним закладам охорони здоров’я, на рівні 10 %. Зазначимо, що названий документмає значні недоліки, які взагалі не дозволяють здійснювати регулювання. По-перше,у нормативному документі не визначено поняття оптової ціни виробника та митної вартості.Таким чином, відсутня база обрахування граничної
торговельної надбавки.По-друге, доцільним є введення обмеження розміру граничної торговельної надбавкиоптової мережі при реалізації лікарських засобів.
7. Сучасний період.
В 2004 р. набрали чинностіГосподарський кодекс України та Цивільний кодекс України. ГК України робить кроквперед в порівнянні із Законом України «Про ціни та ціноутворення», визначаючипоняття ціни (ст.189). Норми Цивільного кодексу України можуть застосовуватися ідо господарських відносин за умови, що Господарським кодексом України не врегульовановідповідні питання. Ст.189 Господарського кодексу України розширює види цін, якіможуть бути використаний суб’єктами господарювання. Ст. 191 Господарського кодексуУкраїни вводить новий спосіб регулювання рівня ціни — обов’язкове декларування зміниціни. Слід зазначити, що на відміну від раніше діючого порядку регулювання цін,цей спосіб розповсюджується не тільки на підприємства, що займають монопольне положенняна ринку, але й на інших суб’єктів господарської діяльності. Непрямі методи регулюванняреалізуються не через безпосередню чисто правовий вплив держави на величину ціни,а шляхом застосування економіко-правових важелів, що роблять вплив на зміну попитуабо пропозиції на товар. Думається, що непрямі методи регулювання цін при правильномуїх застосуванні шкоди економіки не принесуть, а швидше, сприятимуть її відродженню.В той же час перераховані в законодавстві прямі методи регулювання цін не завждисприяють підвищенню прибутковості підприємств. Таким чином, в Україні постійно здійснюєтьсяпроцес реформування ціноутворення та підходів до регулювання цін на лікарські засоби.Проте цей процес не завжди є науково обґрунтованим, ефективним та виправданим зогляду на отримані результати.
ІІ. Процес ціноутворення на лікарськізасоби: законодавчі акти, урядові постанови, проекти та затверджені документи2.1 Закон України «Про ціни і ціноутворення»:загальні принципи та положення
Слід сказати, що державна цінова політика в Україніґрунтується в основному на застарілій законодавчій та нормативно-правовій базі,а відтоді чекати від неї якихось прогресивних підходів було б наївно. Наприклад,базовий Закон України «Про ціни і ціноутворення» було прийнято ще 3 грудня1990 р. І хоча він діє із змінами і доповненнями, в цілому відображає концепціїта базові підходи майже двадцятирічної давності. Ось чому виникають численні проблемиз ціноутворенням у будівництві, житлово-комунальній сфері, інших галузях економіки.Міністерством економіки України розроблено відповідний законопроект, однак чи станевін законом і коли саме — наразі невідомо.
Відповідно до ст.8 Закону «Про ціни і ціноутворення»державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення державних фіксованихцін (тарифів); та граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державнихфіксованих цін. Перелік засобів державного регулювання цін не є вичерпним і доповнюєтьсяіншими законодавчими актами. Наприклад, відповідно до ст. 191 Господарського кодексуУкраїни з’явився такий механізм регулювання цін як обов’язкове декларування зміницін. Причому на відміну від раніше діючого порядку регулювання цін, цей спосіб розповсюджуєтьсяне тільки на підприємства-монополісти, а й на інших суб’єктів підприємницької діяльності.Можливо, декларування зміни ціни знайде своє використання і у фармацевтичній галузі.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня1996 р. № 1548 (з наступними змінами і доповненнями) визначено повноваження органіввиконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів).Відповідно до п.12 Додатку до вказаної постанови Рада міністрів АРК, обласні, Київськата Севастопольська міські державні адміністрації наділені правом регулювати цінина лікарські засоби і вироби медичного призначення шляхом встановлення граничногорівня торговельної надбавки до оптової ціни виробника (митної вартості) з урахуваннямзнижок. При цьому на лікарські засоби, зазначені у Переліку вітчизняних та імпортнихлікарських засобів і виробів медичного призначення, ціни на які підлягають державномурегулюванню, що реалізуються населенню через аптечну мережу, — на рівні не вищеніж 35 відсотків оптової ціни виробника (митної вартості), а на ті, що придбаваютьсядержавними та комунальними закладами охорони здоров’я за бюджетні кошти, — на рівніне вище ніж 10 відсотків оптової ціни виробника (митної вартості) з урахуваннямзнижок. Дане нормативне положення сформульоване його розробниками настільки невдало,що породило (і продовжує породжувати) практичні проблеми, «тираж» якихне піддається обмеженню.2.2 Предмет державного регулювання цін:перелік лікарських засобів, ціни на які підлягають державному регулюванню
Наказом Міністерства охорони здоров’я та Міністерстваекономіки України від 1 серпня 1997 р. № 265/101 (зареєстровано у Мін’юсті України09 жовтня 1997 р. за № 466/2270) було затверджено Перелік вітчизняних та імпортнихлікарських засобів і виробів медичного призначення, ціни на які підлягають державномурегулюванню. Згодом Наказом Міністерства охорони здоров’я та Міністерства економікивід 3 грудня 2001 р. № 480 / 294 (зареєстровано у Мін’юсті України 17 грудня 2001р. за № 1045/6236) було затверджено новий, значно більший Перелік вітчизняних таімпортних лікарських засобів і виробів медичного призначення, ціни на які підлягаютьдержавному регулюванню. Причини, за якими ті чи інші лікарські засоби віднесенідо Переліку наразі невідомі. Існує також Національний перелік основних (життєвонеобхідних) лікарських засобів і виробів медичного призначення, який затвердженоПостановою Кабінету Міністрів від 29 березня 2006 р. № 400 «Про затвердженняНаціонального переліку основних лікарських засобів і виробів медичного призначення»,із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30травня 2007 р. № 789. Причому Переліки за своїм змістом відрізняються.
Тобто існують випадки, коли ціни на життєво необхідніліки державою не регулюються або ж навпаки регулюються ціни на ліки, які не віднесенідо життєво необхідних. Очевидною виглядає необхідність уніфікації даних переліківлікарських засобів.2.3 Регіональний підхід у державному регулюванніцін
Наступною проблемою слід визнати застосування регіональногопідходу у державному регулюванні цін. Фактично, обласні та прирівняні до них державніадміністрації можуть запроваджувати різні підходи до державного регулювання цінна лікарські засоби: від введення диференційованого розміру торговельної надбавки(в залежності від того чи іншого лікарського засобу) до запровадження єдиної максимальноїторговельної надбавки на всі лікарські засоби, ціни на які підлягають державномурегулюванню. Наприклад, розпорядженням Харківської облдержадміністрації від 25 квітня2002 р. № 184 «Про граничні торговельні надбавки на вітчизняні та імпортнілікарські засоби і вироби медичного призначення» затверджено граничний рівеньторговельної надбавки до ціни виробника (митної вартості) у розмірі 30 % при реалізаціїлікарських засобів населенню через аптечну мережу по м. Харкову та 35 % торговельноїнадбавки до ціни виробника (митної вартості) при реалізації лікарських засобів дляінших міст та населених пунктів Харківської області та 10 % при реалізації бюджетнимустановам за бюджетні кошти.
ціноутворення законодавчий лікарський засіб
Запроваджений законодавством «регіональнийпідхід» державного регулювання цін не має під собою жодного економічного (чибудь-якого іншого) обґрунтування, а тільки ускладнює діяльність суб’єктів фармацевтичноїдіяльності, оскільки не всі місцеві органи виконавчої влади дотримуються встановленогопорядку державного регулювання цін і тарифів.
Так, постановою господарського суду м. Києва від6 липня 2007 р. № 34/194-А визнано недійсним рішення Державної інспекції з контролюза цінами у м. Києві від 15 травня 2006 р. № 61 про застосування економічних санкційза порушення державної дисципліни цін ТОВ «Время+». Оспорюваним рішеннямбуло встановлено факт порушення підприємством п.1.2 Розпорядження Київської міськоїдержавної адміністрації від 2 липня 2002 р. № 1292 «Про регулювання граничнихторгівельних надбавок (націнок) на лікарські засоби та вироби медичного призначення».Однак суд дійшов висновку, що вказане розпорядження не було опубліковано у друкованихвиданнях відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування,тобто не було доведено до відома населення в порядку, визначеному чинним законодавствомУкраїни, а тому є нечинним та не створює жодних правових наслідків. Оскільки ж рішеннядержцінінспекції ґрунтується на акті, який не відповідає чинному законодавству,суд дійшов висновку про незаконність такого рішення.
2.4 Поняття «оптова ціна виробника»та «фактична» ціна та виклики у законодавстві, пов’язані з цими поняттями
Слід сказати, що дати визначення цього поняттянеодноразово намагалися в численних листах і Міністерство економіки України (наприклад,листи від 19 квітня 2002 р. № 32/5-5/342, від 2 квітня 2003 р. № 18-43/1814-3«Про врегулювання питання стосовно визначення поняття „оптова ціна виробника“,від 26 квітня 2007 р. № 6-15/42 та інші), Державна інспекція по контролю за цінами.Ці спроби не тільки виявилися невдалими, ні на йоту не наблизили до вирішення проблеми,а ще й породили безліч судових спорів, багато з яких були вирішені не на користьорганів держцініспекції. Скажімо, якщо у терміні, який аналізується, поставити наголосна останнє слово „виробника“. Як повинна формуватися ціна при придбаннілікарських засобів у посередника?
Міністерство економіки України категорично стверджує,що „нарахування торговельної надбавки на регульовану групу товарів повинноздійснюватись до фактичної ціни виробника, за якою здійснювалося придбання ліків.При цьому, загальний розмір торговельної надбавки незалежно від кількості оптовихпостачальників і посередників не повинен перевищувати встановлений граничний“(Лист від 26 квітня 2007 р. № 6-15/42).
Мало того, що у цій сентенції невідоме описанечерез невідоме — оптова ціна виробника через фактичну ціну виробника, так ще й введенедодаткове обмеження у формуванні суб’єктами цін на лікарські засоби, не передбаченечинним законодавством. При цьому в судовій практиці склалися дещо інші підходи.Так, у постанові господарського суду Харківської області від 15 січня 2007 р. усправі № АС42/649-06, залишеній без змін судом апеляційної інстанції, зазначенона відсутності у законодавстві обов’язку суб’єкта при придбанні лікарських засобівне у виробника, а у іншого продавця, з’ясовувати ціни безпосередньо у виробника.Відмовляючи держцінінспекції в позові, суд вказав, що у разі невірного вказуванняпродавцем продукції, що є відмінним від виробника, ціни виробника покупцю, відповідальністьповинен нести такий продавець, а не покупець.
Пославшись у своїх роз’ясненнях на Закон України»Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідністандарти бухгалтерського обліку, Міністерство економіки України вказало, що формуваннярегульованих цін на лікарські засоби та вироби медичного призначення на підприємствахторгівлі (аптечних закладах) повинно здійснюватись шляхом нарахування торговельнихнадбавок у межах граничних рівнів до фактичних цін продажу виробників, які є оптовимицінами виробників, що зафіксовані бухгалтерським обліком. Однак дані роз’ясненняне зареєстровані в Міністерстві юстиції України, не мають сили нормативно-правовогоакту. Крім того, юридично некоректними є посилання на Закон України «Про бухгалтерськийоблік та фінансову звітність в Україні», оскільки цей Закон не регулює встановленняцін на товари. Позиція Міністерства економіки не узгоджується із установленою судовоюпрактикою та думкою Вищого господарського суду України. Відповідно до п.5 Оглядовоголиста Вищого господарського суду України від 16 грудня 2004 р. «Про деякі питанняпрактики вирішення спорів, пов’язаних із застосуванням законодавства про ціни іціноутворення» граничний рівень торговельної надбавки на лікарські засоби івироби медичного призначення повинен встановлюватися в процентному відношенні дооптової ціни виробника (митної вартості), оскільки інших граничних тарифів та порядкуїх визначення законодавством не передбачено. При цьому невірною є позиція держцінінспекції,яка при обрахуванні надбавок вимагає виходити з фактичної відпускної ціни продавця,яку зафіксовано в бухгалтерських документах покупця. Дане твердження не відповідаєвимогам нормативних актів з питань ціноутворення, які пов’язують обрахування цінисаме з оптовою ціною виробника. Таким чином, якщо у бухгалтерських та інших документахна лікарські засоби (накладних тощо) визначена оптова ціна виробника, торговельнанадбавка нараховується аптечною установою саме на неї, а не на відпускну чи фактичнуціну.
До Постанови Кабінету Міністрів України від 25грудня 1996 р. № 1548 були внесені зміни (згідно з постановою Кабінету МіністрівУкраїни від 11 травня 2006 р. № 660), за якими торговельні надбавки повинні нараховуватисяз урахуванням знижок. Однак дані зміни докорінним чином ситуацію не змінили, оскількиневідомо до якої ціни знижки повинні нараховуватись.
На думку фахівців Мінекономіки України, по всьомутехнологічному ланцюгу від виробника до кінцевого споживача у видаткових та прибутковихнакладних кожен суб’єкт господарювання, який приймає участь у реалізації лікарськихзасобів, повинен зазначати фактичну ціну продажу виробника або імпортера з урахуваннямнаданих знижок (Лист від 26 квітня 2007 р. № 6-15/42).
5. Система державноїреєстрації цін на основні (життєво необхідні) лікарські засоби До недавнього часуочевидним було запровадження в Україні механізму державної реєстрації цін на лікарськізасоби як основного елементу їх державного регулювання. Постановою Верховної РадиУкраїни від 21 червня 2001 р. № 2564 — III «Про інформацію Кабінету МіністрівУкраїни про здійснення політики державного регулювання цін на лікарські засоби тавироби медичного призначення» Кабінету Міністрів було рекомендованозапровадитисистему державної реєстрації оптових цін на основні (життєво необхідні) лікарськізасоби івироби медичного призначення вітчизняного та зарубіжного виробництва,здійснити заходи з моніторингу цін. У даній постанові знайшли своє відображеннянаукові напрацювання з приводу формулювання основних принципів державного регулюваннясистеми цін на лікарські засоби. В літературі зазначається, що вказана ПостановаВерховної Ради України визначила програму заходів, які повинні були сприяти забезпеченнюдоступності лікарської допомоги та раціональному використанню коштів, які витрачаютьсяна закупівлю лікарських засобів5. Мусимо констатувати прикрий факт, що рекомендаціїпарламенту до цього часу не виконані, хоча певні заходи і вживалися. Причин протидіїпевних кіл запровадженню державної реєстрації цін можна відшукати чимало, очевидноює лише та обставина, що бажання і, як зараз модно казати, політична воля урядовихструктур і державних органів управління фармацевтичною галуззю, спрямовані на запровадженняцього механізму відсутні. Кабінет Міністрів України Постановою від 25 липня 2003р. № 1162 затвердив Державну програму забезпечення населення лікарськими засобамина 2004 — 2010 р. р. Державною програмою визначено, що доступ населення до ефективних,безпечних і якісних лікарських засобів, зокрема, забезпечується впровадженнямдержавної системи реєстрації цін на лікарські засоби згідно з відповідним переліком.Згодом з’явилися і відповідні проекти. Зокрема, для публічного обговорення булозапропоновано проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердженняПорядку державної реєстрації (перереєстрації) цін на лікарські засоби», розміщенийна офіційному сайті Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення(www.drugmed.gov.ua). Проектом передбачалося встановлення основних вимог до проведеннядержавної реєстрації (перереєстрації) цін на всі лікарські засоби, які включенідо Національного переліку основних лікарських засобів і виробів медичного призначення,що затверджується Кабінетом Міністрів України. Проект передбачав проведення державноїреєстрації у п’ять етапів, а саме:
· експертиза реєстраційних матеріалів щодо ціни лікарськогозасобу, яку пропонує заявник;
· процедура реєстрації ціни (встановлення граничної ціни,узгодження її із заявником тощо);
· внесення ціни до Державного реєстру цін на лікарськізасоби на підставі наказу Державної служби лікарських засобів і виробів медичногопризначення про її державну реєстрацію;
· видача свідоцтва про державну реєстрацію ціни лікарськогозасобу заявникові;
· оприлюднення зареєстрованих цін у засобах масової інформації.
Одночасно передбачалося запровадити Державнийреєстр цін на лікарські засоби — нормативний документ, який містить відомостіпро ціну на лікарські засоби, що включені до Переліку лікарських засобів вітчизняногота іноземного виробництва, які можуть закуповувати заклади й установи охорони здоров’я,що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів, Національногопереліку основних лікарських засобів і виробів медичного призначення. Державнийреєстр мав багатофункціональне значення. Визначалося, що Реєстр ведеться з метоюзабезпечення недопущення необґрунтованого завищення цін на лікарські засоби та підвищенняефективності використання коштів державного та місцевих бюджетів на їх закупівлю;організації статистичних спостережень у сфері обігу лікарських засобів; взаємодіїна єдиних методичних засадах з базами даних інших центральних органів виконавчоївлади; доступності інформації про ціни на лікарські засоби. Незважаючи на те, щоосновні принципи механізму державної реєстрації цін знайшли відповідне наукове обґрунтування6,вказаний проект так і залишився проектом, не отримавши «зеленого світла».Цікаво, що зараз вектор державної політики у галузі ціноутворення на лікарські засобиспрямований у бік, протилежний запровадженню механізму державної реєстрації цін.Так, нещодавно Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18 грудня 2007р. № 838 затверджена Концепція розвитку фармацевтичного сектору галузі охорони здоров’яУкраїни. Концепція покликана визначити перспективні напрямки та завдання фармацевтичноїгалузі та спрямована на створення відповідної нормативно-правової бази, що регулюєфармацевтичну діяльність, розробку національної політики в фармацевтичній сферіпри визначенні соціальних пріоритетів у забезпеченні населення лікарськими засобами,а також впровадження на підприємствах і організаціях фармацевтичного сектору міжнароднихстандартів, перш за все виробничої (GMP), клінічної (GCP), лабораторної (GLP), дистриб’юторської(GDP), аптечної (GPP) та інших належних практик. Залишаючи осторонь питання проюридичне значення Концепції, відмітимо, що цей документ говорить лише про вдосконаленняцінової політики та економічної доступності лікарських засобів, а саме: здійсненняпереходу до єдиного для України механізму державного регулювання та контролю цінна основні лікарські засоби і створення інформаційної бази даних вітчизняних тасвітових цін виробників лікарських засобів і виробів медичного призначення. По сутійдеться про відмову на державному рівні від запровадження механізму реєстрації цінна лікарські засоби.
ІІІ. Ціноутворення на лікарські засобив зарубіжних країнах Загальні засади
Принципи розвитку економічної діяльності аптечноїслужби залежать від форм організації медичної та лікарської допомоги і знаходятьсяу прямій залежності від політичного та соціального устрою країни. За останні рокивчені більшості країн світу, а також ВООЗ виявляють великий інтерес до вивченнятеоретичних та практичних питань економіки аптечної системи, у тому числі політикиціноутворення на лікарські засоби. Більшість країн ЄС прийняли законодавчі актиз регулювання цін на медичну продукцію.21 грудня 1988 р. ними була видана Директивнавказівка 89/105 «Про однозначні та чіткі заходи з урегулювання ціноутворенняна продукцію, яка застосовується в медицині, та про їх внесення до компетенції національнихсистем медичного страхування», яка стала чинною з січня 1990 р. її основнимзавданням було забезпечення прийняття рішень про ціноутворення на медикаменти нанаціональному рівні та комплектів витрат на медичну продукцію об'єктивними та такими,що піддаються перевірці. Створення єдиного лікарського ринку в Європі передбачаєпевні процедурні положення, які стосуються граничних термінів прийняття рішень.Ще у 1992р. країнами-учасниками ЄС були повністю розглянуті та прийняті рішенняз таких питань: єдина політика цін, директива про «торгову етику», пронагляд як за валютним курсом переводу цін у різних країнах, так і за обмеженнямноменклатури медичної продукції, вибраної для задоволення потреб національної системимедичного обслуговування та страхування.
3.1 Формування роздрібної ціни
Роздрібна ціна на медикаменти в різних зарубіжнихкраїнах аналогічна за своєю структурою та містить такі елементи:
вартість виробництва ліків — 45-50%;
податок з обігу — 5-6%;
аптечний податок державі — 8-9%;
відрахування оптовій торгівлі — 8-10%;
прибуток аптеки — 30%.
Слід відмітити, що як фармацевтичне виробництво,так і аптечна служба, дуже розвинені за кордоном та посідають за прибутковістю третємісце після космічної та електронної промисловостей. У таблиці 1. наведені середніпоказники рентабельності фармацевтичної промисловості та аптек у країнах ЄС.
Таблиця 1. Рентабельність фармацевтичної промисловості та аптечноїмережі країн ЄС (середньостатистичні показники)Країна Рентабельність фармпромисловості Рентабельність аптек Греція Португалія Іспанія Франція Італія Бельгія Люксембург Англія Ірландія Данія Німеччина
8,0
12,6-13,64
14,0
12,7
8,0
13,1
14,98 — для імпорту із Бельгії
13,20 — із інших країн 12,5
15,0
67,0
існує 8 шкал: від 10,7 до 17,0
30,00
33,33
30,66
36,70
25,00
31,00
30,21
25,00
33,30
39,50
7 шкал: від 23-40,5
Значну рентабельність, до 30%, аптеці приноситьіндивідуальне приготування ліків, тому що рівень торгових накладень на цю групумедикаментів доходить у деяких країнах до 80%. Крім того, незважаючи на великийасортимент готових лікарських засобів, населення високо оцінює (під кутом зору«довіри до лікарського засобу») та жваво замовляє в аптеках екстемпоральніформи. Тому при порівняно невисокому рівні індивідуальної рецептури — до 5%, аптекиотримують значний прибуток при її виготовленні як внаслідок високих торгових накладень,так і в зв'язку з тим, що у всіх зарубіжних країнах за виготовлення ліків беретьсяпевна платня. Вартість екстемпоральних лікарських форм за кордоном містить такіелементи:
вартість інгредієнтів — 1%;
вартість трудових та матеріальних витрат — платняза виготовлення (з урахуванням відповідного по країні рівня рентабельності) — 92%;
податок — 7%.
З 1980 р. ООН спільно з ВООЗ проводять міжнародніконгреси представників фармацевтичної промисловості, мета яких — вжити заходів длязабезпечення всіх країн ЄС найбільш розповсюдженими ліками за доступними цінами.
Таблиця 2. Основа базової ціни та державна компенсація вартості ліківКраїна Основа базової ціни Частка, що сплачується пацієнтом (у %) Бельгія новизна лікувальної якості, розповсюдження у країні 50 Данія вартість з витратами на НДДКР 40 Франція лікувальні якості, розповсюдження у країні 30 Німеччина не обумовлюється 10 Греція собівартість 15 Італія вартість з урахуванням витрат на НДДКР 20 Нідерланди не обумовлюється 20 Англія контроль за прибутком 8 Португалія собівартість 30 Іспанія собівартість 30
Великого значення у фармацевтичній промисловостікраїн з розвинутою ринковою економікою надається управлінню цінами. Процес має двіформи:
державне регулювання цін на стадії виробництвасубстанції і готових лікарських форм. Таке регулювання вимагає контролю над цінами,за якими фармацевтичні препарати поступають у продаж;
переговори за цінами між основними споживачамиі окремими фармацевтичними компаніями. Роль цього виду управління залежить від часткидержавних або інших (за формою власності) купівельних організацій на загальномуринку.
У таблиці 2. представлена основа базової ціни намедикаменти та державна компенсація вартості лікарських засобів споживачам у рядієвропейських країн.
Слід підкреслити, що фармацевтична галузь має великесоціально-економічне значення для суспільства. В умовах ринкової економіки здоров'ялюдини є вирішальним економічним фактором, саме тому розвиток сучасного фармацевтичноговиробництва та економічна (цінова) доступність ліків як товару сприяє забезпеченостіохорони здоров'я населення і, нарешті, національної безпеки держави.
ІV. Законодавчі акти для ціноутворенняна препарати рослинного походження
Як вже зазначалося у попередніх розділах, державнерегулювання цін розповсюджується не на всі лікарські засоби. При цьому на включеннялікарського засобу до Переліку вітчизняних та імпортних лікарських засобів і виробівмедичного призначення, ціни на які підлягають державному регулюванню не впливаєа ні технологія вробництва, а ні склад препарту, а ні виробник.
Таким чином для препаратів рослинного походження,як для окремої групи лікарських засобів на сьогоднішній час не існує окремих законодавчихактів, чи будь яких інших документів.
Проте, до Переліку вітчизняних та імпортних лікарськихзасобів і виробів медичного призначення, ціни на які підлягають державному регулюванню(1) та до Переліку лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, якінеобхідно придбати закладами і установами охорони здоров’я, що повністю або частковофінансуються з державного та місцевих бюджетів (2) входять деякі лікарські засобирослинного походження (див. Додаток 1 і Додаток 2). Такі як:
1. Вінбластин (Vinblastin); Вінкристин (Vincristin); Глібенкламід(Glibenclamide); Морфін; Омнопон; Тебаїн.
2. Барбовал; Валокормід; Валеріани екстр., настоянка; Корвалдин;Корвалол; Краплі Зеленіна; Краплі конвалієво-валеріанові; Настоянка кропиви собачої;Настоянка півонії; Екстракт шоломниці байкальської сухий (табл., розч.); Кофеїн-бензоатнатрію; Екстракт елеутерококу; Екстракт ехінацеї; Екстракт родіоли; Настоянка женьшеню;Настоянка аралії; Свічки з олією обліпихи; Краплі Зеленіна; Ефедрин; Псевдоефедрин;Рідина Новикова; та деякі інші ЛЗ.
Висновки
1. Витрати на лікарські засоби здійснюються як за рахунокбюджетного фінансування, так і за власні кошти громадян. Слід підкреслити, що заостанні два роки вдалося суттєво підвищити рівень забезпеченості населення лікарськимизасобами, насамперед за рахунок збільшення обсягів бюджетних видатків на охоронуздоров’я і, зокрема, на медикаменти. У поточному році порівняно з минулим витратизведеного бюджету на лікарські засоби збільшилися на 32,4%, а державного — у 2,2разу.
2. Розроблено за європейською класифікацією та оновленоу зв’язку з внесеними змінами до Державного Реєстру лікарських засобів «Переліклікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, які дозволяється закуповуватизакладам та установам охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються здержавного та місцевих бюджетів». Він незабаром має бути затверджений в установленомупорядку Оновлений «Перелік…» включає 820 міжнародних непатентованих назвпрепаратів, що охоплює близько 2300 лікарських засобів за торговими назвами, співвідношеннявітчизняних та імпортних засобів складатиме 65%/35%. Робота за «Переліком…»дасть змогу забезпечити більш раціональне (контрольоване) використання бюджетнихкоштів, підвищить мінімально достатній рівень медикаментозного лікування хворихта поліпшить врегулювання відпуску лікарських засобів безплатно або на пільговихумовах.
3. Майже втричі розширено «Перелік вітчизняних таімпортних лікарських засобів і виробів медичного призначення, ціни на які підлягаютьдержавному регулюванню». «Перелік…» нараховуватиме 154 міжнароднінепатентовані назви препаратів (що охоплює близько 800 лікарських засобів за торговиминазвами), співвідношення вітчизняних та імпортних лікарських засобів складатиме40%/60%. Слід зазначити, що вперше до «Переліку…» включено 300 препаратів(за торговими назвами), які найчастіше застосовуються населенням України (Витягз діючого наказу МОЗ та Міністерства економіки від 01.08.1997 р. № 265/101, якимзатверджено «Перелік вітчизняних та імпортних лікарських засобів і виробівмедичного призначення, ціни на які підлягають державному регулюванню», наведенонижче.
4. МОЗ України створило постійно діючий тендерний комітет.За результатами проведених тендерів на закупівлю лікарських засобів економія бюджетнихкоштів цього року склала, наприклад, щодо протитуберкульозних та онкогематологічнихпрепаратів майже 8,3 млн грн., або 23,5%.
5. Позитивні зрушення відбулися також внаслідок впровадженнямеханізму державного замовлення на життєво необхідні лікарські засоби. Практикароботи з підприємством "Індар" підтвердила дієвість та економічну ефективністьтакого механізму. Ціна на інсуліни практично встановлюється терміном на один рік,що сприяло зменшенню щорічних витрат держави на закупівлю інсулінів на 35,5-42 млнгрн.
6. Розпочато створення системи моніторингу цін — впровадженоміжвідомчу базу даних зареєстрованих в Україні лікарських засобів, вводиться статистичнаформа звітності щодо поставок вітчизняної фармацевтичної продукції на внутрішнійринок.
7. Постанова №1499 дасть змогу закладам охорони здоров’ята населенню додатково заощадити кошти на придбання лікарських засобів протягомнаступного року на суму понад 100 млн грн.
Додатки
Додаток 1
Про затвердженняпереліку вітчизняних та імпортних лікарських засобів і виробів медичного призначення,ціни на які підлягають державному регулюванню Наказ Міністерстваохорони здоров’я України, Міністерства економіки України від 1 серпня 1997 року№ 265/101
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України9 жовтня 1997 р. за № 466/2270
Із змінами і доповненнями, внесеними наказомМіністерства охорони здоров’я України і Міністерства економіки України від 27 вересня1999 р. № 236/117, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 1999 р.за № 723/4016
На виконання постанови Кабінету Міністрів Українивід 15 липня 1997 р. № 747 «Про внесення змін і доповнень до постанови КабінетуМіністрів України від 25 грудня 1996 р. № 1548»
НАКАЗУЄМО:
1. Затвердити Перелік вітчизняних та імпортнихлікарських засобів і виробів медичного призначення, ціни на які підлягають державномурегулюванню (додається).
2. Контроль за дотриманням державної дисципліницін у сфері реалізації (продажу) вітчизняних та імпортних лікарських засобів і виробівмедичного призначення, ціни на які підлягають державному регулюванню, здійснюєтьсяМіністерством економіки, Державним комітетом у справах захисту прав споживачів,Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольськоюміськими держадміністраціями.
3. Контроль за виконанням наказу покласти на Міністерствоохорони здоров’я і Міністерство економіки України.
Міністр охорони здоров’я Міністр економіки
Перелік вітчизняних та імпортних лікарських засобіві виробів медичного призначення, ціни на які підлягають державному регулюванню Затвердженонаказом Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства економіки Українивід 1 серпня 1997 р. за № 265/101 Доповнено згідно з наказом Міністерства охорониздоров’я України і Міністерства економіки України від 27.09.99 р. № 236/117
Акарбоза (Acarbose)
Аміноглютетимід (Aminoglutethimide)
Аспарагіназа (Asparaginase)
Бусерелін (Buserelin)
Бусульфан (Busulfan)
Бутилгідрокситолуен (Butylated hydroxytoluene)
Буформін (Buformin)
Вінбластин (Vinblastin)
Вінкристин (Vincristin)
Гестонорон (Gestonoronе)
Гідроксикарбамід (Hydroxycarbamid)
Глібенкламід (Glibenclamide)
Гліквідон (Gliquidone)
Гліклазид (Gliclazide)
Гліпізид (Glipizide)
Дакарбазин (Dacarbazin)
Даунорубіцин (Daunorubicin)
Доксорубіцин (Doxorubicin)
Епірубіцин (Epirubicin)
Етамбутол (Ethambutol)
Етіонамід (Ethionamide)
Етопозид (Etoposid)
Ізоніазід (Izoniazid)
Інсуліни довгої дії (Insulin-LA)
Інсуліни комбінованої дії (Insulin-comb)
Інсуліни короткої дії (Insulin-SA)
Інсуліни середньої дії (Insulin-MA)
Іфосфамід (Ifosfamide)
Карбоплатин (Carboplatin)
Карбутамід (Carbutamide)
Клодронат (Clodronat)
Ломустин (Lomustin)
Мегестрол (Megestrol)
Медроксипрогестерон (Medroxyprogesteron)
Мелфалан (Melphalan)
Меркаптопурин (Mercaptopurin)
Метотрексат (Methotrexat)
Метформін (Metformin)
Мітоксантрон (Mitoxantrone)
Мітоміцин (Mitomycin)
Мітотан (Mitotane)
Паклітаксел (Paclitaxel)
Пиразинамід (Pirazinamide)
Прокарбазин (Procarbazinе)
Рифампіцин (Rifampicin)
Рифампіцин + ізоніазид + піразинамід (Rifampicin+ pirazinamide + isoniasid)
Рифампіцин + піразинамід (Rifampicin + pirazinamide)
Тамоксифен (Tamoxіfen)
Тегафур (Tegafur)
Тіогуанін (Tioguanine)
Толбутамід (Tolbutamid)
Тореміфен (Toremifen)
Трипторелін (Triptorelin)
Філграстим (Filgrastim)
Флуороурацил (Fluorouracil)
Флутамід (Flutamid)
Фосфестрол (Fosfestrol)
Фтивазид (Ftivazide)
Хлорамбуцил (Chlorambucil)
Хлорпротамід (Chlorpropamide)
Циклофосфамід (Cyclophosphamid)
Цисплатин (Cisplatin)
Цитарабін (Cytarabin)
Вакцини Галотан Пропофол Пропанідид БупренорфінБуторфанол Морфін *Омнопон Трамадол Тримеперидин Фентаніл Тебаїн Суфентаніл Векуронійбромід Панкуроній бромід *Квалідил Піпекуроній бромід Суксаметоній хлорид *Аміноплазмаль*Аміноплазмаль Гепа *Аміностерил N — Гепа *Аміностерил КЕ
*Інтраліпід *Ліпофундин Гідроксиетильований крохмальГідроксиетилцелюлоза *Йоностерил Спирт етиловий
Примітки:
1. Дія наказу поширюється на всі готові лікарськіформи та фасовки медикаментів, передбачених Переліком, які зареєстровані в Україні.
2. Перелік складено за міжнародними непатентованиминазвами. При користуванні Переліком необхідно враховувати поряд з міжнародною непатентованоюназвою всі торговельні назви препаратів. Лікарські засоби з позначкою "*"- за торговельними назвами. (пункт 2 примітки із змінами, внесеними згідно з наказомМіністерства охорони здоров’я України і Міністерства економіки України від 27.09.99р. № 236/117)
3. Суб’єктам підприємницької діяльності при поданнідокументів необхідно надавати специфікації з зазначенням міжнародної непатентованоїназви препаратів.
Додаток 2
Наказ Міністерства охорони здоров’я України від14 жовтня 1999 року № 251 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 грудня1999 р. за № 895/4188 із змінами і доповненнями, внесеними НаказОМ Міністерстваохорони здоров’я України від 7 липня 2000 року № 154
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів Українивід 5 вересня 1996 року № 1071 «Про порядок закупівлі лікарських засобів закладамита установами охорони здоров’я, що фінансуються з бюджету»
НАКАЗУЮ:
1. Унести зміни до Переліку лікарських засобіввітчизняного та іноземного виробництва, які необхідно придбати закладами і установамиохорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевихбюджетів (далі — Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від5 вересня 1996 року № 1071, що додаються.
2. Міністру охорони здоров’я Автономної РеспублікиКрим (пропоную), начальникам управлінь охорони здоров’я обласних, Київської і Севастопольськоїміських державних адміністрацій — забезпечити контроль за використанням бюджетнихкоштів закладами та установами на закупівлю необхідних лікарських засобів відповіднодо Переліку.
3. Відпуск лікарських засобів безоплатно або напільгових умовах згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998року № 1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарськихзасобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населеннята за певними категоріями захворювань» провадити відповідно до Переліку.
4. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерстваохорони здоров’я від 12 січня 1999 року № 6 «Про зміни до Переліку, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 05.09.96 № 1071».
5. Контроль за виконанням цього наказу покластина заступника Міністра Картиша А.П. Міністр Р.В. Богатирьова ПОГОДЖЕНО: В. о. Міністра фінансів України П.К. Германчук
ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 жовтня 1999 р. № 251
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 р. за № 895/4188
ЗМІНИ ДО ПЕРЕЛІКУ лікарських засобів вітчизняногота іноземного виробництва, які необхідно придбати закладами і установами охорониздоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетівI. Готові лікарські засоби Назва препарату Виробник
Фармакологічна група Засоби для наркозу Азоту закис вітчизняний *Галотан імпортний Ефір для наркозу вітчизняний Каліпсол імпортний *Кетамін вітчизняний *Пропофол імпортний *Пропанідид імпортний *Тіопентал-натрій вітчизняний
Фармакологічна група Протисудомні засоби *Бензобарбітал вітчизняний *Вальпроєва кислота імпортний Гексамідин вітчизняний/імпортний *Етосуксимід імпортний *Карбамазепін вітчизняний *Клоназепам імпортний *Ламотриджин імпортний *Магнію сульфат вітчизняний *Фенітоїн вітчизняний *Фенітоїн (амп., табл.) імпортний *Фенобарбітал імпортний Фінлепсин імпортний Фінлепсин ретард імпортний
Фармакологічна група Нейролептичні засоби *Галоперидол вітчизняний *Галоперидол (табл., оч. крап., амп.) імпортний *Дроперидол імпортний *Левомепромазин імпортний *Перфеназин вітчизняний *Периціазин імпортний *Промазин вітчизняний *Прохлорперазин вітчизняний *Трифлуоперазин вітчизняний *Тіоридазин імпортний *Флуфеназин імпортний *Хлорпромазин вітчизняний
Фармакологічна група Транквілізатори *Гідазепам вітчизняний *Діазепам вітчизняний Динальгін вітчизняний *Оксазепам вітчизняний *Феназепам вітчизняний
Фармакологічна група Седативні засоби Барбовал вітчизняний Бромкамфора вітчизняний Валокормід вітчизняний Валеріани екстр., настоянка вітчизняний Корвалдин вітчизняний Корвалол вітчизняний Краплі Зеленіна вітчизняний Краплі конвалієво-валеріанові вітчизняний Настоянка кропиви собачої вітчизняний Настоянка півонії вітчизняний Неврогран вітчизняний
Фармакологічна група Антидепресанти *Амітриптилін вітчизняний Бефол вітчизняний *Кломіпрамін імпортний *Пірліндол вітчизняний *Флуоксетин вітчизняний *Іміпрамін імпортний *Сертралін імпортний
Фармакологічна група Нормотимічні препарати *Літію карбонат імпортний Літоніт вітчизняний
Фармакологічна група Засоби, які діють на нервову систему *Дикарбін імпортний *Сульпірид імпортний *Хлордіазепоксид вітчизняний/імпортний
Фармакологічна група Ноотропні препарати *Гамма-аміномасляна кислота вітчизняний Екстракт шоломниці байкальської сухий (табл., розч.) вітчизняний *Натрію оксибутират вітчизняний * Пірацетам вітчизняний
Фармакологічна група Психомоторні стимулятори Бемітил вітчизняний Кофеїн-бензоат натрію вітчизняний
Фармакологічна група Аналептичні засоби Етимізол вітчизняний *Камфора вітчизняний Кордіамін вітчизняний *Лобелін вітчизняний Сульфокамфокаїн вітчизняний
Фармакологічна група Препарати, що тонізують центральну нервову систему Екстракт елеутерококу вітчизняний Екстракт ехінацеї вітчизняний Екстракт родіоли вітчизняний Настоянка женьшеню вітчизняний Настоянка аралії вітчизняний
Фармакологічна група Протипаркінсонічні антихолінергічні препарати *Амантадин імпортний *Леводопа + Карбідопа імпортний *Селегилін імпортний *Тригексифенідил вітчизняний
Фармакологічна група Антипсихотичні засоби Рисполепт імпортний
Фармакологічна група Наркотичні анальгетики *Бупренорфін вітчизняний *Буторфанол** імпортний *Морфін вітчизняний Омнопон вітчизняний *Трамадол вітчизняний *Тримеперідин гідрохлорид вітчизняний *Фентаніл вітчизняний
Фармакологічна група Антагоністи опіатів *Налоксон імпортний *Налтреаксон імпортний
Фармакологічна група Ненаркотичні анальгетики та нестероїдні протизапальні засоби Амідопірину та бутадіону (табл.) вітчизняний Амізон вітчизняний Анальвіт вітчизняний Аскопар вітчизняний Аскофен вітчизняний Аспалгін вітчизняний *Ацетилсаліцилова кислота вітчизняний *Ацетилсаліцилат лізину вітчизняний Валькофен вітчизняний Диклокаїн вітчизняний *Диклофенак вітчизняний Диклоцин вітчизняний Дипрацетам вітчизняний Діетимол вітчизняний Капсин вітчизняний *Кеторолак вітчизняний Копацил вітчизняний Кофальгін вітчизняний Кофіцил вітчизняний Ледин вітчизняний Лінімент «Санітас» вітчизняний Мазь «Мефенат» вітчизняний *Метамізол натрію вітчизняний *Мефенамінова кислота вітчизняний *Напроксен вітчизняний
Новалгін
(син.: анальгет, гевадал, сарідон, цефальгін) вітчизняний Паравіт вітчизняний *Парацетамол вітчизняний Пафеїн вітчизняний Пенталгін вітчизняний *Піроксикам вітчизняний Ренальган (син.: баралгін) вітчизняний *Фенілбутазон + амінофеназон (амп.) імпортний Томапірин вітчизняний *Фенілбутазон вітчизняний Цитрамон вітчизняний Цитропак вітчизняний *Ібупрофен вітчизняний *Індометацин вітчизняний
Фармакологічна група Різні засоби, що мають протизапальну дію Гліцерам вітчизняний Диметилсульфоксид вітчизняний Жовч медична вітчизняний Калефлон вітчизняний *Камфора вітчизняний Камфоцин вітчизняний Мазь «Альгофін» вітчизняний Мазь «Бом-Бенге» вітчизняний Мазь дифторантова вітчизняний Меновазин вітчизняний Намацит вітчизняний Ревмогран вітчизняний Свічки з олією обліпихи вітчизняний Флакарбін вітчизняний
Фармакологічна група Блювотні та протиблювотні засоби Мотиліум імпортний *Метоклопрамід вітчизняний
Фармакологічна група Ацетилхолін та холіноміметичні речовини *Пілокарпін вітчизняний
Фармакологічна група Інгібітори холінестерази Аміридин вітчизняний *Амбеноній хлорид імпортний *Галантамін імпортний *Неостигміну бромід вітчизняний *Неостигміну бромід (табл.) імпортний *Піридостигміну бромід імпортний
Фармакологічна група Антихолінергічні засоби, що блокують переважно периферичні холінореактивні системи *Атропін вітчизняний Бекарбон вітчизняний Белалгін вітчизняний Беластезин вітчизняний Белатамінал вітчизняний Бесалол вітчизняний *Гоматропіну гідробромід вітчизняний Краплі Зеленіна вітчизняний *Метоцинію йодід вітчизняний *Оксибутинін імпортний *Платифілін вітчизняний *Пірензепін (амп.) імпортний *Пірензепін (табл.) вітчизняний Свічки «Анузол» вітчизняний Свічки «Бетіол» вітчизняний Свічки з екстрактом красавки вітчизняний *Іпротропію бромід імпортний
Фармакологічна група Гангліоблокувальні препарати *Азаметонію бромід імпортний *Гексаметонію бромід вітчизняний *Пемпідин вітчизняний
Фармакологічна група Міорелаксанти периферичної та центральної дії *Векуронію бромід імпортний *Панкуронію бромід імпортний Квалідил вітчизняний Мідокалм імпортний *Піпекуронію бромід імпортний *Суксаметоній вітчизняний
Фармакологічна група Адреналін та адреноміметичні засоби *Епінефрин вітчизняний *Етафедрин вітчизняний Ефатин вітчизняний *Ефедрин імпортний Йохімбіну гідрохлорид вітчизняний *Ксилометазолін вітчизняний *Нафазолін вітчизняний *Норепінефрин вітчизняний *Орципреналін імпортний *Псевдоефедрин імпортний Рідина Новикова вітчизняний *Сальбутамол (табл., амп., аер.) імпортний *Сальбутамол (аер.) вітчизняний *Фенотерол імпортний *Фенілефрин вітчизняний *Ізопреналін вітчизняний
Фармакологічна група Антиадренергічні засоби *Атенолол вітчизняний *Дигідроерготоксин вітчизняний Кардацет вітчизняний *Ніцерголін вітчизняний *Пропранолол (табл.) вітчизняний *Пропранолол (амп.) імпортний Серміон (амп.) імпортний Синепрес вітчизняний *Тимолол імпортний
Фармакологічна група Дофамін та дофамінергічні препарати *Бромокриптин вітчизняний *Допамін вітчизняний
Фармакологічна група Антигістамінні препарати *Астемізол вітчизняний * Азеластин (аер.) імпортний *Дифенгідрамін вітчизняний *Кетотифен
вітчизняний />
Посилання
1. Галій Л.В. Наукове обґрунтування та розробка методичнихпідходів до регулювання цін на лікарські засоби. — Дисертація кандидата фармацевтичнихнаук. — Харків, 2004. — 228 с.
2. Дешко Л.М. Державне регулювання цін на лікарські засобив Україні: історико-правовий аналіз // Медичне право України: проблеми становленнята розвитку: Матеріали I Всеукраїнської науково-практичної конференції «Медичнеправо України: проблеми становлення і розвитку» (19-20 квітня 2007 р., м. Львів)/ Упор. к. юр. н. Сенюта І.Я., Терешко Х.Я. — Львів: ЛОБФ «Медицина і право»,2007. — С.120-126.
3. Джумагельдиева Г.Д. Правове регулювання цін та ціноутворення:Дисертація кандидата юридичних наук. — Донецьк, 2004. — 157 с.
4. Ефименко Я.А. Использование монетарных мер и государственногорегулирования при переходе к рыночной экономике в Украине // Вісник Донецького університету.- Сер. В.: Економіка і право. — 1999. — Вип.2. — С.169-174.
5. Зильберг Я. За отмену таксы лаборум // Советская фармация.- 1935. — № 7. — С.17.
6. Кардаш В.Я. Маркетингова товарна політика: Навч. посібник.- К.: КНЕУ, 1997. — 156с.
7. Кнерцер А.Ю., Гуленко О.И., Пивень Е.П. Какой быть государственнойрегистрации цен производителей на основные лекарственные средства в Украине? //Провизор. — 2003. — № 20.
8. Коган А.П. Розничные цены на лекарственные средствав СССР и экономика аптечного хозяйства: Диссертация кандидата фармац. наук. — М.- 1963. — 210 с.
9. Костив С. Наценка снижается // Провизор Дайджест. — 2000. — № 9. — С.4
10. Кущ Л.И. Хозяйственно-правовое регулирование производстваи торговли лекарственными средствами: Монография. — Донецк: Норд-Пресс, ДонНУ, 2004.- 189 с.
11. Лорин А.Н. Ценообразование во внешнеэкономической деятельностипромышленной фирмы. — М.: Международные отношения, 1993. — 271 с.
12. Министерство Здравоохранения СССР. Прейскурант № 025.Розничные цены на медикаменты и аптекарские товары. — М.: Прейскурантиздат, — 1978.- 256 с.
13. Немченко А. С, Чмихало Н.В. Методичні підходи до визначеннявартості і ціни на ліки індивідуального виготовлення // Фармац. журн. — 1991. — № 3. — С.81-84.
14. Немченко А.С. Основные направления совершенствованияценообразования и организационно-экономической деятельности торгово-производственныхструктур фармацевтического рынка: Диссертация доктора фарм. наук. — Харьков. — 1992.- 348 с.
15. Одинец В.П., Тарасевич В.М., Цацулин А.Н. Ринок, спрос,цены: стратификация, анализ, прогноз. — СПб.: Изд-во СПбУЗф, 1993. — 160 с.
16. Постанова Господарського суду м. Києва від 6 липня 2007р. № 34/194-А // Єдиний державний реєстр судових рішень України: www.reyestr.
court.gov.ua.
17. Постанова Господарського суду Харківської області від15 січня 2007 р. № АС-42/649-06 // Єдиний державний реєстр судових рішень України:www.reyestr. court.gov.ua.