Економіка України з позиції міжнародних зіставлень

Мнстерство освти та науки Украни Запорзька державна нженерна академя РЕФЕРАТ з дисциплни Полтична економя по тем ЭКОНОМКА УКРАНИ З ПОЗИЦ МЖНАРОДНИХ ЗСТАВЛЕНЬ виконала студентка групы Ф-05-1д Балацко Яна переврив Феофанов Л.К. м. Запоржжя, 2005 Змст 1. Економка Украни 2. Економка Нмеччини 3.

Економка Украни з позиц мжнародних зставлень Вступ Цль ц контрольно роботи розглянути позицю Украни у мжнародних рейтингах з погляду оцнки конкурентоспроможност, визначити чинники зростання конкурентоспроможност Украни. Трансформацйний перод розвитку укрансько економки трива понад десятилття. Проте все ще не виршено ряд завдань, як було визначено на початку реформ.

Насамперед, це формування конкурентного середовища, нтеграця до свтово економки та пдвищення добробуту населення. Практика ринкових реформ показу, що бльшсть втчизняних суб ктв виявилися не готовими до цивлзованих форм методв конкуренц. як наслдок слабк конкурентн позиц Украни на свтовому ринку. Вдтепер кардинальне розв язання проблеми нацонально конкурентоспроможност стало невдривно пов язано з долею втчизняно економки, ймоврними досягненнями на шляхах до ринкового

типу господарювання досягненням глибшо та ефективншо нтеграц в систему свтового господарства. 1. Економка Украни за счень-жовтень 2005 року Валовий внутршнй продукт Прирст валового внутршнього продукту ВВП у счн-жовтн 2005 р. порвняно з вдповдним перодом попереднього року становив 2,8. Номнальний валовий внутршнй продукт, за орнтовною оцнкою, становив 327650 млн грн. Найбльший прирст валово додано вартост спостергався на транспорт на 7,3, у добувнй промисловост - на 3,6

та обробнй промисловост - на 3,0. Промисловсть У жовтн 2005 р. порвняно з вереснем обсяги промислового виробництва зросли на 7,7, з жовтнем 2004 р на 2,4, за пдсумками десяти мсяцв 2005 р на 3,1. У добувнй промисловост випуск продукц порвняно з счнем-жовтнем 2004 р. збльшився на 3,6. В обробнй промисловост у счн-жовтн 2005 р. проти вдповдного пероду попереднього року обсяги виробництва зросли на 3. У харчовй промисловост та переробленн сльськогосподарських продуктв прирст продукц проти

счня-жовтня 2004 р. становив 14,4. У легкй промисловост прирст обсягв виробництва за счень-жовтень 2005 р. становив 0,6. На пдпримствах з виробництва деревини та виготовлення виробв з не обсяги продукц у счн-жовтн 2005 р. проти вдповдного пероду 2004 р. збльшились на 18,8. У целюлозно-паперовй та полграфчнй промисловост обсяги продукц у счн-жовтн 2005 р. зросли на 13. На пдпримствах з виробництва неметалевих мнеральних виробв обсяги счня-жовтня 2004 р. перевищено на 12,9.

У металург та обробленн металу обсяги продукц у жовтн 2005 р. порвняно з вереснем зросли на 5,7, з жовтнем 2004 р на 2,3. На пдпримствах машинобудування обсяги виробництва у счн-жовтн 2005 р. зросли на 5,2. У хмчнй та нафтохмчнй промисловост порвняно з счнем-жовтнем 2004 р. обсяги виробництва зросли на 10,2. У виробництв коксу та продуктв нафтоперероблення спостергалось подальше скорочення обсягв вироблено продукц. Порвняно з жовтнем 2004 р. падння становило 18,4, за десять мсяцв 2005 р 10,6.

На пдпримствах з виробництва та розподлення електроенерг обсяги продукц робт, послуг у счн-жовтн 2005 р. зросли на 2,2. Протягом счня-вересня 2005 р. нновацйн роботи у промисловост, повязан з розробкою та впровадженням як технологчно нових, так значно технологчно вдосконалених продуктв процесв, виконували 1012 пдпримств проти 1047 у вдповдному перод 2004 р. хня частка в загальнй клькост промислових пдпримств становила 10,3. Сльське господарство У счн-жовтн 2005 р. виробництво продукц сльського господарства

в усх категорях господарств проти вдповдного пероду 2004 р. зросло на 1,4, у тому числ у сльськогосподарських пдпримствах на 4,9, у господарствах населення - скоротилося на 0,9. Загальний обсяг реалзац продукц сльськогосподарськими пдпримствами за счень-жовтень 2005 р. порвняно з вдповдним перодом 2004 р. збльшився на 14, у тому числ продукц рослинництва - на 20, продукц тваринництва - на 7. Середн цни продажу продукц аграрними пдпримствами за всма напрямами порвняно з счнем-жовтнем 2005

р. Зросли на 10 за рахунок збльшення цн на продукцю тваринництва на 34. Цни на продукцю рослинництва знизилися на 5. Середня закупвельна цна зернових культур, яку пропонували збергаюч та переробн пдпримства, у счн-жовтн 2005 р. становила 466,2 грн. за тонну, з них на пшеницю - 478,0 грн. за тонну у счн- жовтн 2004 р вдповдно 615,4 грн. та 701,2 грн. за тонну. Каптальн нвестиц За девять мсяцв 2005 р. у розвиток економки держави спрямовано 60,0 млрд грн. каптальних

нвестицй. Найвагомшу частку з них 85,8 загального обсягу становлять нвестиц в основний каптал у каптальне будвництво та придбання машин обладнання, 1,7 -витрати на придбання та створення нших необоротних матеральних активв земельних длянок, бблотечних фондв, нвентарно тари тощо, 0,5 - на формування основного стада робочо худоби. За счень-вересень 2005 р. субктами господарювання за рахунок усх джерел фнансування було освоно 51,6

млрд грн. нвестицй в основний каптал, що на 3,4 бльше, нж за девять мсяцв 2004 р. За технологчною структурою 48,6 усх обсягв нвестицй в основний каптал становили витрати на придбання машин та обладнання для новозбудованих обктв для реконструкц та технчного переоснащення дючих за девять мсяцв 2004 р 48,3. Будвельна дяльнсть У счн-жовтн 2005 р. пдпримствами, що працювали за контрактами будвельного пдряду, виконано робт на 19,9 млрд грн що на 6,9 менше порвняно з вдповдним перодом 2004

р. становить 81,9 обсягв будвельних контрактв, укладених з початку року. За девять мсяцв 2005 р. забудовниками усх форм власност введено в експлуатацю житла загальною площею 4524,0 тис. кв. м, з яких 3439,2 тис. кв. м побудовано у мських поселеннях. Транспорт За счень-жовтень 2005 р. пдпримствами транспорту перевезено 666,3 млн т вантажв, що на 2,4 менше, нж за счень-жовтень 2004 р. Вантажооборот зменшився на 2,2 становив 377,5 млрд ткм.

Перевезення вантажв залзницями порвняно з счнем-жовтнем 2004 р. зменшилося на 3,5, у тому числ вдправлення вантажв - на 2,6. Втчизняний морський та рчковий торговельний флот збльшив перевезення вантажв на 4,8, в цлому замовникам доставлено 17,9 млн т вантажв. Пдпримствами автомобльного транспорту з урахуванням перевезень фзичними особами-пдпримцями перевезено 105,1 млн т вантажв, що на 2,0 бльше порвняно з счнем-жовтнем 2004 р та виконано вантажооборот у обсяз 16,2 млрд ткм, який зрс на 32,5 за рахунок мжмських

мжнародних перевезень. Магстральними трубопроводами транспортовано 173,4 млн т вантажв, що на 3,2 менше счня-жовтня 2004 р. Перекачка газу зросла на 0,1, амаку на 6,2, транспортування нафти зменшилося на 13,1. Транзит газу зрс на 0,4, амаку - на 5,6, нафти - зменшився на 1,3. За десять мсяцв 2005 р. послугами пасажирського транспорту скористалися 3,6 млрд пасажирв, виконано пасажирську роботу в обсяз 93,5 млрд пас. км, що вдповдно на 3,2 на 6,1 бльше порвняно з вдповдним перодом 2004

р. Фнанси За даними Державного казначейства, доходи Зведеного бюджету за счень-вересень 2005 р. становили 95,1 млрд грн. 32,8 до ВВП. В основному доходи були сформован за рахунок податкових надходжень 73 вд загально суми доходв. Видатки Зведеного бюджету, включаючи кредитування за вирахуванням погашення, становили 89,3 млрд грн. 30,8 до ВВП. Профцит Зведеного бюджету за счень-вересень 2005 р. становив 5,8 млрд грн.

2 до ВВП. Державний бюджет по доходах з урахуванням взамовдносин з мсцевими бюджетами виконано у сум 74,9 млрд грн або 25,9 до ВВП. Видатки Державного бюджету включаючи кредитування за вирахуванням погашення становили 71,6 млрд грн або 24,8 до ВВП. Державний бюджет зведено з профцитом 3,3 млрд грн. 1,1 до ВВП. Дебторська та кредиторська заборговансть по всх субктах господарювання крм малих пдпримств та бюджетних установ на 1 жовтня 2005 р. становила вдповдно 337,6 млрд грн. та 428,6 млрд грн.

Протягом вересня 2005 р. дебторська заборговансть зросла на 3,4, кредиторська - на 2,8. Зовншньоекономчна дяльнсть Обсяги експорту товарв та послуг за счень-вересень 2005 р. становили 29584,9 млн дол. США, мпорту - 27956,6 млн дол. порвняно з счнем-вереснем 2004 р. збльшились вдповдно на 6,8 та 26,3. Позитивнее сальдо зовншньоторговельного балансу становило 1628,3 млн дол. у счн-вересн 2004 р 5556,9 млн. дол Обсяги експорту зовншньо торгвл Украни товарами становили 25268,3 млн дол мпорту -

26016,4 млн дол. проти счня-вересня 2004 р. збльшилися вдповдно на 6,1 та на 25,8. Негативне сальдо зовншньо торгвл товарами становило 748,1 млн дол. у счн-вересн 2004 р. позитивнее сальдо 3143,4 млн дол У счн-вересн 2005 р. експорт послуг збльшився на 11,6 становив 4316,6 млн дол. США, мпорт - на 33,3 становив 1940,2 млн дол. позитивне сальдо зовншньо торгвл становило 2376,4 млн дол. США. На 1 жовтня 2005 р. в економку Украни ноземними нвесторами вкладено 9,5 млрд дол.

США прямих нвестицй. нвестиц надйшли з 117 кран свту. Оптова й роздрбна торгвля, ресторанне господарство Оборот пдпримств оптово торгвл за счень-жовтень 2005 р. становив 372,8 млрд грн. Фзичний обсяг оптового товарообороту порвняно з счнем-жовтнем 2004 р. зменшився на 10,1. Оборот роздрбно торгвл до якого включено роздрбний товарооборот пдпримств роздрбно торгвл, розрахунков

дан щодо обсягв продажу товарв на ринках фзичними особами-пдпримцями за счень-жовтень 2005 р. становив 124,4 млрд грн що на 21,7 бльше обсягу счня-жовтня 2004 р. Оборот ресторанного господарства у счн-жовтн 2005 р. проти счня-жовтня попереднього року збльшився на 4,6 становив 3,6 млрд грн. Цни тарифи ндекс споживчих цн ндекс нфляц за десять мсяцв 2005 р. становив 108,1 за вдповдний перод попереднього року -107,9. У счн-жовтн 2005 р. темпи приросту цн тарифв на послуги 12,7

випереджали прирст цн на продовольч 8,0 та непродовольч товари 3,9. ндекс цн виробникв промислово продукц за десять мсяцв 2005 р. становив 109,3 за вдповдний перод попереднього року - 120,3. ндекс цн на будвельно-монтажн роботи у счн-вересн 2005 р. становив 119,8 у вдповдному перод попереднього року -121,1. Доходи населення Номнальн доходи населення за счень-вересень 2005 р. порвняно з аналогчним перодом 2004 р. збльшились на 41. Наявн доходи, як можуть бути використан населенням на

придбання товарв та послуг, збльшились на 39,7, а реальн наявн, визначен з урахуванням цнового фактора на 22,3. Витрати населення у счн-вересн 2005 р. порвняно з аналогчним перодом попереднього року збльшились на 34,6, прирст заощаджень становив 20817 млн грн. У счн-вересн 2005 р. середньомсячна номнальна заробтна плата, нарахована штатному працвнику без урахування працвникв мали пдпримств та зайнятих у громадян-пдпримцв, становила 764,28 грн що в 1,7 раза перевищило

законодавчо встановлений прожитковий мнмум для працездатно особи 453 грн. на 35,0 - вдповдний показник у цьому перод попереднього року. Реальна заробтна плата за девять мсяцв 2005 р. порвняно з вдповдним перодом 2004 р. збльшилася на 18,0. Загальна сума невиплачено заробтно плати за девять мсяцв 2005 р. зменшилась на 1,7, або на 18,8 млн грн на 1 жовтня 2005 р. становила 1092,5 млн грн. Обсяг боргу дорвнював 11,0 фонду оплати прац, нарахованого за вересень 2005 р проти 18,2 рк тому.

Заборговансть з фнансування виплати пенсй та грошово допомоги по установах Мнфну та Пенсйного фонду псля повно лквдац протягом вересня 2000 р. в наступн пероди не виникала. Заборговансть з виплати соцально допомоги, передбачено Законом Украни Про державну допомогу смям з дтьми, протягом травня 2005 р. погашена у повному обсяз та на 1 жовтня 2005 р. вдсутня. За даними мнстерств та нших органв виконавчо влади, по закладах освти,

що знаходяться в хньому пдпорядкуванн, заборговансть з виплат стипендй та грошового забезпечення студентв, курсантв та учнв протягом вересня 2005 р. зменшилася на 11,3 на 1 жовтня 2005 р. становила 538 тис. грн що менше суми заборгованост на 1 жовтня 2004 р. на 31,1, або на 0,2 млн грн. У счн-вересн 2005 р. субсид для вдшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг та електроенерг призначено 890,2 тис. смей. Загальна сума призначених субсидй у счн-вересн 2005 р. становила 21,2 млн

грн а середня сума призначено субсид на одну смю у вересн 2005 р. становила 31 грн. Крм того, 602,2 тис. смей було призначено субсид готвкою для вдшкодування витрат на придбання скрапленого газу, твердого та рдкого пчного побутового палива на загальну суму 157,7 млн грн. Середнй розмр призначено у вересн 2005 р. субсид цього виду на одну смю становив 268 грн. У счн-вересн 2005 р. населенням крани сплачено за житлово-комунальн послуги, включаючи погашення боргв

попереднх перодв, 6976,8 млн грн що становило 105,1 нарахованих за цей перод сум. Ринок прац У счн-жовтн 2005 р. послугами державно служби зайнятост скористалися 2507,0 тис. не зайнятих трудовою дяльнстю громадян, що на 1,9 менше, нж за вдповдний перод 2004 р. На облку в державнй служб зайнятост на 1 листопада 2005 р. перебувало 797,0 тис. незайнятих громадян, з них кожний другий проживав у сльськй мсцевост. Кльксть зарестрованих безробтних упродовж жовтня 2005

р. знизилася на 2,3, а порвняно з 1 счня - на 22,3 на 1 листопада становила 762,9 тис. чоловк. За повдомленнями пдпримств, установ та органзацй, кльксть вльних робочих мсць вакантних посад упродовж жовтня 2005 р. зменшилася на 1,6 на 1 листопада становила 214,6 тис що на 12,7 бльше, нж рк тому. Навантаження незайнятого населення, яке звернулося за сприянням у працевлаштуванн до державно служби зайнятост, на 1 вакансю загалом по кран у жовтн 2005 р. не змнилося становило 4 чоловки.

З метою отримання ново профес або спецальност державною службою зайнятост у жовтн 2005 р. було направлено на навчання 13,6 тис. безробтних проти 17,9 тис. чоловк у попередньому мсяц. З Фонду загальнообовязкового державного соцального страхування на випадок безробття протягом жовтня на допомогу по безробттю було витрачено 103,9 млн грн. Середньооблкова кльксть безробтних, як отримували упродовж зазначеного мсяця, становила 570,8 тис.

чоловк, або 74,8 вд загально клькост тих, що мали статус безробтного. Середнй розмр допомоги жовтн порвняно з вереснем 2005 р. зрс на 0,3, а з вдповдним мсяцем 2004 р на 34,0 становив 182,01 грн що дорвню 54,8 законодавчо встановленого у цьому перод мнмального рвня заробтно плати 332 грн Демографчна ситуаця На 1 жовтня 2005 р. в Укран, за оцнкою, проживало 47015,2 тис. чоловк. Упродовж счня-вересня 2005 р. кльксть населення зменшилася

на 265,6 тис. чоловк. Основною причиною залишаться природн скорочення переважання клькост померлих над народженими. У счн-вересн 2005 р. цей показник зрс на 36,6 тис. чоловк, або на 15,8 порвняно з вдповдним перодом минулого року. Загалом кльксть народжених за девять мсяцв 2005 р. зменшилася на 7,4 тис. порвняно з вдповдним перодом 2004 р а померлих зросла на 29,2 тис. чоловк. Упродовж 2005 р. спостергаться переважання клькост прибулих в

Украну на постйне проживання над клькстю вибулих. Порвняно з счнем-вереснем 2004 р. число прибулих на постйне проживання збльшилося з 28,1 тис.чоловк до 28,7 тис а вибулих зменшилося з 35,4 тис. чоловк до 26,0 тисяч. Мграцйний прирст за девять мсяцв 2005 р. становив 2,7 тис. чоловк. 2. Економка Нмеччини ВВП Нмеччини у 2004 р. збльшився на 1,7 , що вдповда прогнозам економств, проте цей показник на 0,1 нижчим вд урядового прогнозу. Результати 2004 р. стали найкращими за перод з 2000

р коли прирст ВВП склав 2,9 . У 2003 р. ВВП Нмеччини скоротився на 0,1 . Чинниками прискорення економчного зростання стали збльшення продажв продукц нмецьких компанй за кордоном та уповльнення темпв зростання вартост робочо сили в одиниц продукц. Реальне зростання експорту у 2004 р. становило 8,2 проти 1,8 у 2003 р у той час як збльшення мпорту склало 5,7 псля зростання на 4,0 у попередньому роц.

Частка чистого експорту в структур приросту ВВП становить 1,2 . Сприятливими для розширення нмецького експорту були свтова економчна конюнктура зростання свтового ВВП у 2004 р. виявилося максимальним за останн майже три десятилття та збльшення продуктивност прац на 1,2 . З ншого боку, попит на внутршньому ринку як ранше залишаться слабким. В умовах скорочення витрат на робочу силу в одиниц продукц на 1,1 темпи зростання споживання залишилися

такими ж, як в 2003 р. 0,5 . Внутршнй попит збльшився за рахунок змни товарних запасв, що склало 0,7 вд загального ВВП у 2004 р. у 2003 0,9 . Приватне споживання скоротилося на 0,3 у 2004 р. псля пероду застою в 2003 р. Загальний обсяг капталовкладень скоротився на 0,7 у 2004 р тод як у 2003 р. знизився на 2,2 . В той же час збльшення прибуткв компанй та доходв вд капталовкладень на 10,7 поряд з сторично низькою вартстю капталу повинн стимулювати нвестицйн витрати в наступн роки.

Сьогодншн дан показують, що Нмеччина вже третй рк поспль порушила Пакт стабльност, згдно з яким дефцит державного бюджету не повинен перевищувати 3 ВВП. У той час як Нмеччина намагаться скоротити урядов витрати, щоб вдповдати умовам Пакту, реальн урядов витрати зросли в 2004 р. на 0,4 у 2003 на 0,1 . Бюджетний дефцит Нмеччини в 2004 р. склав 3,9 ВВП, або 84,5 млрд. вро.

У 2003 2002 роках дефцит бюджету Нмеччини становив 3,8 3,7 ВВП вдповдно. Вперше з 2001 р. збльшився рвень зайнятост на 0,3 . Проте, кльксть зайнятих, як сплачують внески по соцальному страхуванню, знизилась на 1,2 . Тому поточна макроекономчна ситуаця не да можливост повнстю виршити соцальн питання, як в даний час одними з найактуальнших для уряду Нмеччини. За темпами росту економки

Нмеччина в 2004 р. ще вдста вд розвитку свтово кон юнктури. З 1995 р. Нмеччина, поряд з Португалю та талю, входить до числа вропейських кран з найнижчими показниками економчного зростання. Причому практично диним джерелом зростання в останн роки був експорт, що обумовлю необхднсть розширення внутршнього попиту для забезпечення стабльного економчного розвитку. 3. Економка Украни з позиц мжнародних зставлень нфляця та доходи населення

Доходи населення Рос цього року ростуть випереджаючими темпами вдрапортував напередодн голова мнстерства економчного розвитку Рос Герман Греф, передають ProNovosti. За пдсумками 10 мсяцв 2005 року, рвень нфляц в Рос сягнув 9,6. За прогнозами Мжнародного валютного фонду, нфляця в Рос значно перевищу початков планов параметри, цього року сягне 12,8, а в 2006 роц 10,7.

Зростання росйсько економки в 2005 роц сягне 5,5, а в 2006 роц 5,3. Тим часом в Укран з початку року доходи населення зросли на 43,1, а номнальна середньомсячна зарплата на 35,7. нфляця в Укран в жовтн сягнула 0,9, а загалом у счн-жовтн поточного року споживч цни виросли на 8,1. Таким чином, укранц багатшають в чотири рази швидше, нж росяни. Украна у мжнародних рейтингах конкурентоспроможнот

У мжнародних рейтингах конкурентоспроможност Украну традицйно зараховують до кран, що розвиваються, як характеризуються пдвищеною полтичною економчною нестабльнстю, несприятливим нвестицйним клматом надзвичайно високими ризиками господарсько дяльност. За оцнками мжнародних органзацй, рейтинг конкурентоспроможност укрансько економки в цлому довол низьким. Так, на основ статистичних даних опитувань менеджерв вищо ланки Свтовим економчним форумом представлен два всесвтнх рейтинги

За ндексом зростання конкурентоспроможност GCI the Growth Competitive Index За ндексом поточно конкурентоспроможност BCI the Business Competitiveness Index. Перший розрахований за методикою вдомого економста Дж. Сакса да оцнку перспектив економчного зростання на 5-8 рокв, другий, складений не менш вдомим економстом М. Портером оцню рвень розвитку компанй поточний дловий клмат.

Рейтинги визначаються з результатв опитування кервникв пдпримств, багатостороннього опитування, що проводиться Свтовим економчним форумом СЕФ бльше8,700 бзнес-лдерв у 104 кранах свту. Опитування складен таким чином, щоб можна було виявити широкий спектр факторв, що впливають на пдпримницьке середовище як ключовий визначник довгострокового економчного зростання. Особлива увага придляться елементам макроекономчного середовища, якост суспльних нституцй та рвню готовност

сприйняття нових технологй та нновацй. ндекс зростання конкурентоспроможност GCI визнача здатнсть нацонально економки досягти стабльного економчного зростання в середньостроковй перспектив, контролюючи при цьому рвень поточного розвитку економки. GCI побудований на трьох категорях, як мають вплив на економчне зростання в середньо- та довгостроковй перспектив технолог, державн нститути та макроекономчний клмат.

Перше мсце у рейтингу за показником GCI у 2004 р. посла Фнляндя, другу США, дал вдповдно Швеця, Тайвань Даня. Першсть цих кран, за винятком США, пояснються великим розмром територ незначними природними ресурсами як результат, одню з головних умов хнього виживання в економчнй конкуренц максимально лберальна економчна полтика по вдношенню до ноземних нвесторв зовншньо торгвл.

КранаРейтинг зростання конкурентоспроможност GCIРейтинг поточно конкурентоспроможност BCI200420032002200420032002Фнляндя111212 США222121Швеця333436Тайвань456171616Даня 544748Великобританя111511663Нмеччина1313 14354Польща604550574746Рося707066616558У крана868474697169 У вроп вдбулися помтн зрушення рзке покращення позиц Великобритан, котра пднялась на 4 позиц до 11 мсця у загальному рейтингу. Нмеччина зберегла свою позицю на 13 сходинц, але автори окладу вдзначили рзке погршення бзнес-середовища

в кран через субсидювання економки жорстке трудове законодавство. Украна, попри економчне зростання, не покращила свй рейтинг 86 серед 104 кран, що класифкован за показником GCI. Серед кран вропи цей результат останнм. Стабльна макроекономчна ситуаця, що вдобража потужний економчний розвиток та вдсутнсть макроекономчних де стаблзаторв, нвелються слабкими нвестицями у таких сферах як захист прав власност, захист правопорядку, боротьба з органзованою злочиннстю та судова система.

Ситуаця в Укран подбна до ситуац в Китаю 46 мсце, де потужний макроекономчний розвиток також дещо псуться слабкими урядовими нституцями. Наш найближч сусди Польща та Рося за показником GCI посдають вдповдно 60 та 70 мсця. Польща втратила сво конкурентн переваги й опустилася на 15 позицй з 45 в 2003 р Рося продовжу пдтримувати свй попереднй рейтинг 70 мсце у 2003 р

Макроекономчна стаблзаця залишаться найбльш потужним фактором для ц крани, хоча корупця, органзована злочиннсть та нерозвиненсть урядових нституцй не дозволяють пднмати рейтинг Рос. Експерти СЕФ, що провели нтерв ю з бльш нж 8700 кервниками пдпримств у всьому свт, вважають, що корупця залишаться найбльшою проблемою Украни та Рос, що зумовлене непевним складним податковим законодавством, недостатнм доступом до фнансування неефективним урядом. ндекс поточно конкурентоспроможност

BCI виявля умови, як визначають рвень розвитку продуктивност прац у 104 кранах рейтингу. BCI складаться з двох пдндексв один з них вддзеркалю ступнь просунутост компанй, другий стан длового клмату в кран. При розрахунку ндексу BCI використовують дан про ВНП на душу населення крани. Перш мсця в цьому рейтингу посдають все т ж Фнляндя США. А ось крани, що розвиваються, суттво вдстають.

Серед 95 кран, що дослджувалися за показником BCI у 2003 р рейтинг Украни знизився з 69 до 71 позиц. У 2004 р. Украна посла 65 мсце серед 93 кран-учасниць рейтингу. Привабливими характеристиками Украни залишаються близьксть до свтових ринкв, багат природн та рекреацйн ресурси, висока трудова квалфкаця та освтнй рвень населення, реальна можливсть швидко налагодити сучасне виробництво й одержати дохд вд рзниц в оплат прац.

Однак нвесторв лякають прихован торгов бар ри, обсяг тньово економки, вдсутнсть повноцнного захисту прав власност та повсюдна корупця. Втм таке бачення укрансько економки не заважа росйським бзнесменам активно працювати в Укран, нвестуючи нафтопереробну галузь та кольорову металургю. Захдн ж нвестори продовжують вкладати грошу в галуз, як не потребують серйозних капталовкладень забезпечують швидку вддачу нвестованих коштв легка харчова промисловсть, торгвля.

Польща значно знизила свй рейтинг порвняно з попереднм роком на 10 позицй 57 мсце, тод як Рося пдвищила його на 4 позиц 61 мсце. США останнм часом пережива не кращ часи. Не перший рк адмнстраця американського президента намагаться боротися з зростаючим дефцитом бюджету корупцйними скандалами в корпоративному сектор. Але крана продовжу займати з року в рк провдн мсця у рейтингу. Для кран з низьким рейтингом до яких належить

Украна основними шляхами пдвищення конкурентоспроможност вдмова вд таких конкурентних переваг, як дешева робоча сила природн ресурси, а також на рвн компанй покращення виробничого процесу, маркетингових дослджень, вдосконалення корпоративно стратег передусм високотехнологчних компанй на загальному рвн полпшення длового клмату шляхом пдвищення якост нфраструктури, включаючи транспортн мереж й нш комункац, а також пдвищення якост людських ресурсв. Добробут нац значною мрою залежить вд конкурентоспроможност економки,

фундаментом яко макроекономчна полтика держави, яка виражаться ступенем просунутост нацональних компанй станом длового клмату. Полтична стабльнсть, чтка зрозумла макроекономчна полтика, лбералзаця ринку та приватизаця необхдн, але не достатн передумови для економчного розвитку, х обов язково мають доповнювати реформи на рвн мкроекономки, причому часом мкро реформи навть важлившими. Без них зростання ВНП буде не стабльним, вн не сприятиме пдвищенню обсягу

ВНП на душу населення. Однак в умовах проведення ефективно макроекономчно полтики покращення в сфер мкроекономки можуть вдбуватися автоматично. Щорчн доповд Свтового економчного форуму про загальну конкурентоспроможнсть використовуються урядами кран свту для визначення чинникв, що стримують економчне зростання, в длових колах для прийняття ршень щодо нвестицй. ндекси зростання конкурентоспроможност використовуються для оцнки потенцалу кран у досягненн стабльних

темпв економчного зростання у середньостроковй перспектив. Одне з останнх мсць Украни в цьому рейтингу доводить необхднсть реалзац в Укран послдовно стратег забезпечення довгострокового, нновацйно-орнтованого зростання змцнення нацонально конкурентоспроможност, оскльки методика обчислення ндексв включа сам чинники, що детермнантами економчного зростання кран свту протягом останнх 10 рокв. Згдно з

СЕФ, змнн, що визначають економчне зростання у середньостроковй довгостроковй перспектив, подлено на 3 категор технологчн, нституцйн та макроекономчн. Чинники зростання конкурентоспроможност економки Украни Чинники зростання конкурентоспроможносттехнологчннституцйн макроекономчннформацйн та комункацйн технологнновацйнтрансфер технологйрвень корупцдотримання законностмакроекономчна стабльнстькредитоспроможнстьдержавн видатки як ВВПмсце серед 80 кран свту, 2002 р.6738537073727544мсце серед 102 кран свту,

2003 р.7036718994427885Для забезпечення зростання конкурентоспроможност нацонально економки Украни у середньо- довгостроковй перспектив визначальними чинниками реалзаця нновацйного потенцалу та досягнення макроекономчно стабльност вдповдно досить висок 36 42 позиц у рейтингу 2003 р Низький потенцал зростання конкурентоспроможност економки Украни визначають насамперед нституцйн чинники. Зокрема це стосуться оцнок рвня корупц нацонально економки

та ндексу дотримання законност вдповдно 89 94 позиц у рейтингу 2003 р Останнй розраховуться, згдно методики СЕФ, на основ оцнок незалежност суддвства, захисту прав власност, прозорост державних контрактв, впливу органзовано злочинност на бзнес. Важливу роль щодо ефективност впровадження нновацй вдгра бзнесове середовище, яке сприя чи гальму адаптацю передових ноземних технологй. Проведен дослдження багатьох кран показали, що можна видлити в кранах,

що розвиваються, три головних бар ри, як не дозволяють м ефективно впроваджувати нов технолог 1 недостатня законодавча та нституцйна база для стимуляц динамчно незалежно ризиково пдпримницько конкуренц 2 скорочення клькост пдпримств, у яких виника бажання мотиваця працювати на ринку високих технологй 3 низький рвень доходу на душу населення, що не створю стимулв та фнансових можливостей працювати на довгострокову перспективу. Висновок Украна останнм часом втрача конкурентн позиц на свтовому ринку.

Це вдбуваться через сировинну та напвсировину структуру експорту, високу енергомнсть виробництва, вдсутнсть нновацйного поступу надйного захисту нтелектуально власност, недостатн вдтворення виробничих фондв, невисоку яксть продукц, повльне просування переговорв щодо вступу в СОТ та нше. Нацональна економка ма невисок перспективи розвитку, недостатню яксть державних нститутв, невисоку ефективнсть розвитку банквсько системи та спроможнсть створювати та запроваджувати нов технолог.

Така ситуаця вимага здйснення загальнодержавно переорнтац на науково-технологчний варант економчного зростання, спрямований на пдвищення конкурентоспроможност нацонально економки, створення умов для реалзац втчизняними пдпримствами наступально стратег на зовншнх ринках, пдтримки конструктивно конкуренц на внутршньому ринку, заохочення пдпримств до нновацйно дяльност, забезпечення тсно нтеграц виробництва, фнансв, науки. Здйснення виважено державно полтики з урахуванням особливостей структури народногосподарського

комплексу ма на мет удосконалення та утвердження ринкових механзмв розвитку економчних суспльних вдносин, пдвищення мджу крани, забезпечення сталого розвитку, входження Украни до свтогосподарсько системи. Список лтератури 1. Актуальн проблеми економки 143, 2005 2. Урядовий курр 2005.11.24 3. Формування галузевих ринкв Украниперехдний перод За ред

В.О. Точилна. К.Фенкс,2004 4. www.isu.org.uauploadsconsult29.doc. 5. www.ostro.org 6. www.bundesregierung.de 413.785538artikelViele-Auftraege-mehr-Be schaef.htm