Економічна теорія предмет і методи вивчення

Економчна теоря предмет методи вивченняЕкономчна теоря предмет методи вивчення Економчна теоря не набором вже готових рекомендацй, що можна застосувати напряму у хозяйскй полтиц. Вона скорш засобом, нж вченням, нтелектуальним нструментом, технкою мислення, допомагаючи тому, хто волод нею, приходить до врних ршень. Джон Мейнард Кейнс Знання з економки потрбн кожнй людин не менше, нж знання з хм чи фзики, географ чи болог.

Людина живе у свт економчних явищ, вона купу прода, отриму доходи сплачу податки, управля пдкоряться управлнським ршенням, найматься на роботу, розпочина свою справу. Зрозумло, що краще, коли людина чинить ц д свдомо, рацонально використовуючи власн сили та нш ресурси землю, грош, устаткування тощо. У цьому реферат я намагався дати вдповдь на наступн запитання Ш що вивча економчна теоря та яку роль вона вдгра у житт суспльства й окремо людини

Ш що таке потреба та споживче благо як засб задоволення. чим керуться споживач, задовольняючи сво потреби Ш як органзовано виробництво споживчих благ та що собою являють земля, праця, каптал, здатнсть до пдпримництва як фактори ресурси виробництва Ш чому виробнич ресурси обмежен та як наслдки ма х обмеженсть для суспльства Ш який змст вкладаться у поняття ринкова економка та планова економка . Об ктом економчного дослдження, а отже, предметом економчно науки економка.

Економка це особлива сфера життя суспльства, що охоплю виробництво товарв та послуг, обмн ними розподл створених у суспльств благ та х споживання. Виробництво в економчному розумнн це спосб поднання виробничих ресурсв земл, прац, капталу, будвель, устаткування, обладнання та х узгодженого, цлеспрямованого використання, а також поднання рзних сфер, галузей, видв виробництва, що рунтуться на суспльному подл прац. Обмн це вдносини, завдяки яким товари та послуги рухаються вд виробникв до споживачв, цей рух обслуговують

грош, цни, торгвля. Розподл це формування доходв пдпримцв робтникв, службовцв фермерв, банкрв землевласникв, окремих родин та держави. Споживання це використання доходв реалзаця корисностей речей. Уявлення про те, що ма вивчати економчна наука, змнювалися. З розвитком цивлзац людство дйшло висновку, що найважлившим завданням будь-якого суспльства найповнше задоволення потреб людини. Економчна наука якраз вивча, як саме люди суспльство, використовуючи наявн

ресурси, створюють рзномантн товари та послуги, намагаючись досягти якнайповншого задоволення потреб. Виробнич ресурси земля, праця людей, обладнання, устаткування у кожний конкретний момент часу обмежен за клькстю, а також за виробничими потужностями. Бажання ж людей задовльняти сво потреби як умога повнше необмежен. Проте як би ми не бажали забезпечити вищий рвень споживання, це наше бажання наштовхуться на межу наявних ресурсв. Економчна наука дослджу, як необхдно органзувати виробництво, обмн та розподл

створених товарв послуг. Критерм рацональност, тобто правильност органзац, економки здатнсть задовольняти потреби людей за наявних, обмежених виробничих ресурсв. Економка складна система, що постйно розвиваться, змнються. Вдповдно змнюються суб кти економчних вдносин. Так, у перод середньовччя такими суб ктами були власник земл залежний селянин, цеховий майстер його учень, мандрвний торговець лихвар, чиновник, що уособлював

королвську владу, громадянин вльного мста та н. Суб ктами сучасно економки пдпримець-менеджер, робтник, який працю за контрактом, фермер, пдпримець-банкр, власники цнних паперв, вкладники коштв у банк, пдпримство як юридична особа держава в особ центрального банку, мнстерства фнансв, центральних мсцевих органв влади. Вдмннсть мж суб ктами економчних вдносин пероду середньовччя та сучасними очевидна й стотна. Оскльки економка складна багатовимрна система, то в нй, залежно вд кута зору, можна видляти рзних суб

ктв економчних вдносин. Якщо розглядати економку пд кутом зору руху товарв доходв, то суб ктами економчних вдносин домашн господарства, пдпримства-виробники, що постачають на ринок товари та послуги, держава, яка вилуча частину доходв домашнх господарств витрача кошти на придбання певних товарв послуг. Для економки командно-адмнстративного типу, якою була економка Украни та нших соцалстичних кран, рух товарв зворотний рух грошей не був визначальним.

Тод дяли вдносини рарх, що складалися при розподл виробничих ресурсв, а головними суб ктами економки ставали центральн органи державно влади, органи галузевого та територального управлння, пдпримства, окрем працвники. Якщо розглядати економку пд кутом зору купвл-продажу, то суб ктами економчних вдносин продавець, який пропону продукцю, покупець, який форму на не попит. Якщо розглядати економку пд кутом зору органзац ринкових вдносин, то х суб ктами банки, страхов компан,

товарн та фондов брж, пдпримства роздрбно та оптово торгвл. Якщо розглядати економку пд кутом зору вдносин розподлу, то х суб ктами будуть одержувач рзних доходв найманий працвник як власник зарплати, пдпримець як власник прибутку, акцонер як власник дивденду на акцю, мнстерство фнансв як збирач державних податкв. Якщо розглядати економку пд кутом зору вдносин власност, то х суб ктами т, хто володють певними виробничими

ресурсами. Власниками ресурсв можуть бути окрем особи, партнерськ, акцонерн, приватн, державн кооперативн пдпримства, мунципальн центральн органи державно влади. Отже, чим складншим ста економчне життя суспльства, тим бльше буде рзних дйових осб суб ктв економки. Поста нове запитання для чого як вивча економчна наука економчн явища Щоб вдповсти на це запитання, скористамося схемою див. мал.

1. Вона вдобража три етапи економчного дослдження збирання фактв, розробка теор, обрунтування економчно полтики. Бува, що економчне дослдження зупиняться на другому етап розробц теор не досяга етапу втлення висновкв у економчнй полтиц. Збирання фактв це нагромадження певних даних, х аналз, класифкаця. Якщо, наприклад, аналзумо споживання, то потрбно мати дан про рвень доходв споживачв мнмальну середню зарплату, рвень цн, структуру споживання. Економчна теоря це спроба пояснити певн явища.

З цю метою факти впорядковують, шукають мж ними зв язки, робляють узагальнення. Нехай, наприклад, на пдстав фактв зроблено висновок про зниження рвня споживання на 15 , Фахвц шукають зв язок цього явища з ншими. У нашому випадку це можуть бути нфляцйне зростання цн, збльшення податкв, зменшення державних пльг та н. Щоб переврити правильнсть припущення про причину зниження рвня споживання, потрбно знову звернутися до фактв, як або спростовують, або пдтверджують снування зв язку

мж тим явищем, що дослджуться, й ншими. Це вдобража зворотна стрлка на схем вд теор до фактв. стотн зв язки, що повторюються, формулюються як принципи, закономрност, тенденц, закони. Крм теор як пояснення зв язкв мж окремими явищами, сну теоря як система поглядв, що рунтуються на певних вихдних положеннях. На основ таких вихдних положень виникають учення, напрями, школи в економчнй науц. Досягнення економчно науки, висновки економчно теор використовуються при розробц економчно полтики.

снують економчн радники при вищих урядових особах, економчн роздли в програмах полтичних партй. Але не завжди не вс теор стають полтикою урядв. Це зумовлено, по-перше, тим, що снують рзн навть протилежн теор щодо одних тих самих явищ. Наприклад, кризову ситуацю в Укран на початку 90-х рокв Рух Украни пояснював накше, нж, скажмо, соцалстична партя. По-друге, жодна теоря не може передбачити всх можливих змн в економчнй ситуац.

Тому в екстремальних ситуацях, якими ситуац економчних криз, нод необхдно керуватися не лише теорю, а й просто здоровим глуздом. Якщо втлена в економчнй полтиц теоря не да бажаних результатв, тобто якщо пояснення дйсност не справджуються, то теор коригуються, доповнюються, оновлюються, нод до старо назви теор додаться частка нео новий , наприклад неокласична економчна теоря. Це вдображено на схем мал. 1 зворотною стрлкою вд етапу економчно полтики до етапу розробка теор.

Отже, мета економчного дослдження розробка теор втлення в економчнй полтиц. Розглянемо, яке значення ма економчна наука у житт суспльства в цлому та окремо людини. Для цього скористумося схемами див. мал. 2 3. Значення економчно науки в житт суспльства проявляться щонайменше у двох напрямах у розробц принципв економчно полтики в сприянн демократизац суспльства. Економчна наука поясню зв язки мж явищами, формулю принципи, як допомагають розв язувати проблеми безробття,

нфляц, бдност, бюджетного дефциту та. н. Економчна наука сприя демократизац суспльного життя. Вдомо, що найнеобхдншим проявом демократично органзац суспльства виборнсть органв влади. Важливою умовою проведення дйсно демократичних виборв економчна нформовансть не лише тих, хто претенду на владу, а й тих, хто обира. Урядовц, полтичн дяч змушен давати вдповд на важлив економчн питання чи можливе здйснення соцальних програм, що спричинило падння курсу грошей, як доцльно змнити систему оподаткування

Якщо найширш верстви населення не матимуть хоча б загальних уявлень про економчн явища, вони не зможуть дяти свдомо у ход виборних компанй, референдумв, нших загальнонацональних або мсцевих акцй. Економчна нформовансть потрбна розвинутому суспльству, яке буду сво життя на демократичних засадах. Вона зайвою у вдсталих, недемократичних суспльствах, що тримаються на економчнй, неосвченост свох громадян. Значення економчно науки в житт окремо людини дуже велике.

Знання економчних законв сприяють рацональнй поведнц у сфер споживання, доцльному використанню ндивдуальних заощаджень. Економчн знання дають змогу людин орнтуватись у сфер бзнесу, допомагають прийняти правильне ршення при вибор роботи. Економчна обзнансть форму певн уявлення про те, чим слд керуватися, обираючи спосб використання свох доходв. Наприклад, людина, яка розумться на природ нфляц, зна функц рзних ринкових установ банкв, акцонерних товариств, страхових компанй, ма шанс краще використати сво грош вберегтися

вд знецнення свох заощаджень. Той, хто займаться власною справою, бзнесом, здйсню власну господарську полтику. Пдпримець, який розум причини та наслдки економчних явищ, прийме краще ршення, нж той, хто не зна цього. Обираючи свй життвий шлях, свою майбутню професю, потрбно не лише враховувати власн уподобання, а й знати, як профес чому найближчим часом користуватимуться попитом, а як, навпаки, можуть стати непотрбними, як снують форми органзац та оплати прац, як, крм заробтно плати, бувають ще законн джерела отримання

доходв.