План
Вступ
1. Складові частини бойових можливостей і їх характеристика.
Вогнева потужність, методика їївизначення.
Розрахунок ударної сили підрозділів.
Методика визначення маневровихможливостей бойових підрозділів.
2. Організація та бойові можливостімеханізованої роти.
3. Методика розрахунку можливостеймеханізованої роти по ураженню живої сили противника вогнемстрілецької зброї.
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Підрозділи ЗСУ мають сучаснеозброєння та бойову техніку в достатній кількості. Як показує досвід ВВВ і локальнихвоєн дуже важливо знати ТТХ зразків озброєння та бойової техніки, вміло їхвикористовувати, їх бойові можливості, що є необхідною умовою для прийняттяобгрунтованого рішення, дозволяє розумно здійснювати керування штатними таприданими підрозділами в бою. Мистецтво командира проявляється у вмінні звеликої кількості зброї вибрати ту, яка в належний момент буде найбільшефективною в даній обстановці. При підготовці і веденні бою командир повиненвирішити:
а) скільки і яких сил потрібно для виконанняпоставленої задачі;
б) який результат бою слід очікувати приданому складісил та засобів;
в) як найкраще використати їх в ході бою. Вірнівідповіді на ці питання командир може отримати, якщо він буде знати бойовіможливості штатних і придатних сил та засобів.
Бойові можливості – це кількісні і якісні показники, якіхарактеризують можливості підрозділів по виконанню певних бойових задач завстановлений час в конкретній обстановці. Бойові можливості залежать: відкількості особового складу, рівню його бойової підготовки і морально-психологічногостану; наявності і стану озброєння, бойової та іншої механіки; мистецтвакомандного складу в управлінні підрозділами; організаційної структури військ таїх забезпеченості матеріально технічними засобами, а також від складу іхарактеру протидії противника; умов місцевості; метеорологічної обстановки(стану погоди, часу року і доби) та інше. Бойові можливості механізованої ротихарактеризуються: складом сил і засобів противника який вона здатна розгромити;розміром опорного пункту; глибиною впливу по об'єктах противника; радіусом дійзасобів ураження і часом підготовки їх до нанесення удару та інше; Складовібойових можливостей роти є: вогнева потужність; ударна сила; маневровість. Розглянемо ці поняття більш ширше у подальших розділах.
1. Складові частини бойових можливостей і їх характеристика
Бойові можливості — цекількісні та якісні показники, що характеризують можливості підрозділу повиконанню визначених завдань за встановлений час в конкретній обстановці. Вонизалежатьвід:
а) кількості особового складу, рівня його бойової підготовкита психологічно морального стану;
б) наявності та стану озброєння, бойової та іншоїтехніки;
в) мистецтва командного складу в управлінні підрозділами;
г) організаційно-штатної структури військ та їхзабезпеченості МТЗ, а також від складу і характеру протидії противника;
д) умов та характеру місцевості;
е) метеорологічної обстановки (погоди, часу, доби).
Бойові можливості підрозділів можуть розглядатись повидах та засобах ураження (артилерія, танки, засоби ППО, стрілецька зброя), атакож по здатності створювати необхідну щільність сил та засобів на 1 км Складовимичастинами бойових можливостей є:
– вогнева потужність;
– ударна сила;
– маневровість.
1.1 Вогнева потужність, методика її визначення
Вогнева потужність підрозділу виражається сумарним об’ємом завдань, які можуть бути виконаніштатними та приданими вогневими засобами і відпущеною кількістю боєприпасів. Результатомреалізації вогневої потужності є збитки, що виражаються Вогнева потужністьхарактеризується можливостями підрозділів щодо нанесення противнику збитківвогнем артилерії, танків БМП, протитанкових засобів, вогнеметів, стрілецькоїзброї. В обороні крім того, ураження противника досягається застосуванняммінно-вибухових загороджень.
Вогнева потужність механізованої роти — це сумарний обсяг вогневих завдань, які можуть бутивиконані кількістю боєприпасів, що відпущені на бій, штатними і приданимивогневими засобами. Результатом реалізації вогневої потужності є збиток, щовиражається визначеним ступенем придушення або знищення противника. Допоказників вогневої потужності відносяться:
· кількість об'єктів (цілей) противника,що уражаються, а також ступінь їх ураження;
· кількість засобів озброєння і бойовоїтехніки противника, що знищується;
· математичне очікування збитків, щонаносяться угрупуванню війська противника.
Вогнева потужність роти складаєтьсяз уражаючих можливостей штатних і приданих підрозділів артилерії, протитанковихзасобів, бойових машин піхоти, танків, а також стрілецької зброї. Тому методикарозрахунків вогневої потужності складається із самостійних часткових методик повидах зброї і включає в себе:
1) методику розрахунку ураженняпротивника вогнем артилерії;
2) методику розрахунку можливостейпідрозділів щодо боротьби з броньованими об'єктами та іншими вогневими цілямивогнем прямої наводки;
3) методику розрахунку можливостей ротищодо ураження противника вогнем стрілецької зброї.
Методика розрахунку ураження противника вогнемартилерії Артилерія своїм вогнем в бою виконуєнаступні завдання:
1. знищує або придушує засоби ядерного та хімічногонападу, артилерію та інші вогневі засоби і живу силу противника;
2. знищує танки, БМП, ПТУР;
3. подавляє живу силу, ПУ, радіоелектронні засоби;
4. руйнує фортифікаційні спорудипротивника;
5. проводить дистанційне мінуваннямісцевості.
Завданнями стрільби артилерії можуть бути:
· знищення цілі;
· придушення цілі;
· руйнування цілі;
· виснаження цілі.
Знищення цілі заключається в нанесенні її таких втрат(пошкоджень) при яких вона повністю втрачає свою боєздатність, М0=0,7-0,9імовірності, або число поражених цілей із складу групової цілі складає >50%. Руйнування цілі заключається в приведенні її внебоєздатний стан. Придушення цілі — тимчасова втрата нею боєздатності. М0число поражених цілей 30%. Виснаження цілі заключається вморально-психологічних діях на живу силу противника, веденням турбуючого вогню.
Нерухомі неспостерігаємі, відкрито розташовані неброньовані цілі, як правило знищуються, а укриті та броньовані цілі — придушуються чи знищуються. Для стрільби по таких цілях залучається не меншебатареї. Абатр, мінбатр і взводи (секції), а також окремігармати поражаються на вогневих позиціях, батр. САУ знищуються, а взводисамохідних мінометів придушуються. Ураження батр САУ здійснюється, як правилонегайно, після їх виявлення вогневими нальотами, які ведуться поверховимвогнем. Відкрито розташована жива сила та вогневі засоби, як правило,знищуються, а укриті — придушуються. ПТЗ противника в залежності від обстановкизнищуються або придушуються. Об’єктами та цілями для ураження вогнем артилеріїзвичайно є: взводні опорні пункти, мінв, КСП, РЛС, роти в районі зосередженнята на марші. Чим же визначаються вогневіможливості артилерії? Вони визначаються:
1. характером цілей і прийнятою щільністю ураження;
2. кількістю наявних гармат та мінометів;
3. кількістю та якістю відпущених на стрільбу боєприпасів;
4. часом за який повинні бути вирішені поставленізавдання.
В залежності від кількості гармат, які має батальйон(рота), режиму вогню для кожної артсистеми визначається кількість снарядів тамін, які можна випустити (вистрілити) за цей час. Поділивши цю кількість насередню норму витрат боеприпасів, отримаємо кількість об’єктів, які можнапридушити знищити за час АП атаки.
Методика розрахунку можливостей підрозділів по боротьбіз броньованими об’єктами противника
Методика розрахунку базується навикористанні коефіцієнтів бойової ефективності ПТЗ (танків, ПТУР, БМП, РПГ,БМПТУР, СПГ, ПТП, ручні гранати). Для кожного ПТЗ, дослідним шляхом, починаючиз РПГ визначені коефіцієнти, які показують, яку кількість танків та іншихбронеоб’єктів може знищити той чи інший ПТЗ, до того як він вийде з ладу.ПТЗ Коефіцієнт ефективності НАСТУП Оборона Зустрічний бій прорив оборони відбиття контратаки ПТКР «Фагот» 1*/ 1,3 1,5**/2 2***/1,5 1,5 ПТКР «Метіс» 1/1,3 1/1,5 1,5 1,0 БМП 1/1,3-1,5 1,3/1,5 2/1,5 1,3/1,5 Танки 0,5/0,8 1/2 2,5/1,5 1,5 РПГ — 7 0,2 0,3 0,3/0,2 0,2
Чисельник — * танки противника в окопі
Знаменник– відкрито розташовано
Чисельник — ** відкрито розташовані свої ПТЗ
Знаменник – свої ПТЗ в окопі
Чисельник — *** розташування своїх ПТЗ в окопі
Знаменник — відкрито розташовані свої ПТЗ
Використовуючи формулу: МТ= КВЗ х РБЕ ми отримаємо, виходячи зорганізації МР (ТР).
№
з/п Засоби боротьби з танками Кількість Відбиття контратак В обороні коефіці-єнт ефектив.
можлив. по
знищенні
коефіці-єнт
ефектив.
можлив. по
знищенні
по
танках по БМП танків БМП і БТР
по
танках по БМП Танків БМП і БТР
1. МР на БТР ПТКР «Метіс» 3 1 2 3 6 1,5 2 4-5 6 РПГ – 7 9 0,2 0,5 2 4-5 0,3 0,5 2-3 4-5 Разом: 12 5 10-11 6-8 10-11
2.
МР на БМП
ПТКР
на Б МП 12 1,5 2 18 24 2 3 24 36 РПГ-7 9 0,2 0,5 2 4-5 0,3 0,5 2-3 4-5 Разом 21 20 28-29 26-27 40-41
3. ТР 10 2 3 20 30 2,5 3 25 30
Для того, щоб провести підрахунок можливостей, необхідноперемножити кількість ПТЗ на їх коефіцієнт. При веденні бою прямим наведеннямна ПКО і в найближчій глибині оборони в період вогневої потужності атакиприйнято, що для знищення однієї цілі потрібно призначити 2-3 ПТЗ. При переходів наступ з безпосередньо зіткнення з противником в МР на БТР для цієї метизалучається ПТУР «Метис» — 3 одиниці. В роті, озброєній БМП і танковій ротізалучається до 50-60% танків і БМП. Вище перераховані засоби роти своїмизасобами можуть знищити до 5-6 цілей. МБ на БТР в обороні може залучити припобудові бойового порядку в 2 ешелони ПТУР «Метис» — 6 шт., ПТУР «Фагот» — 6шт., СПГ-9 — 3 і РПГ 7 — 18 шт. Всього — 33 ПТЗ, якими можливо знищити — 30атакуючих танків противника. Прийнято вважати, що 70% можливостей ПТЗ і танківвикористовується в обороні для боротьби з танками противника, а 30% в обороні зйого БМП (БТР) та іншими бронеоб’єктами. Можливості вказаних засобів в обороніз БМП (БТР) противника в 2-3 рази більше, ніж з танками, так як вони маютьслабий броньовий захист, який захищає особовий склад від куль та осколківснарядів та мін і природно після попадання першого снаряду будуть виходити зладу.
Методика розрахунку можливостей підрозділу по ураженнюживої сили противника вогнем стрілецької зброї.
Методика розрахунку базується на порівнянні щільностівогню стрілецької зброї сторін, яка виражається кількістю куль на 1 м фронту увказаному секторі (смузі) ведення вогню. При цьому досвідомвстановлено, що при наступі роти в пішому порядку при підході її до оборонипротивника на 400 м відкривається вогонь із усіх видів зброї по його ПКО ізщільністю 8-10 куль на 1 м фронту в хвилину і ведеться з такою щільністю напротязі 4 хвилини (при атаці з швидкістю 100 м за хвилину). Така щільністьвогню приводить до втрат противника в живій силі до 30% на ПКО.
1.2 Розрахунок ударної сили підрозділів
Ударна сила — це здатність підрозділів(механізованих, танкових) наносити потужні удари по противнику в сполученнівогню та маневру. Вона базується на застосуванні вогню артилерії, танків, БМП,БТР, ПТС і стрілецької зброї в сполученні з їх стрімким просуванням в глибинурозташування противника, знищенні його живої сили та вогневих засобів іоволодінні вказаними рубежами (районами) місцевості чи опорними пунктами вобороні противника. Вона залежить від:
1. вогневої потужності, маневровості підрозділів, а також їхстійкості проти різних засобів ураження противника;
2. від якості та кількості мотострілецьких (механізованих,танкових) підрозділів, які приймають участь у бою;
3. темпів просування, фронту наступу та місця в бойовомупорядку.
Ударна сила характеризується перш за все щільністю силі засобів на всьому фронті оборони, що створюється, а також на напрямку зосередженняголовних зусиль, тобто кількістю механізованих взводів, танків, гармат,мінометів, протитанкових та інших вогневих засобів на 1 км фронту оборони. Вобороні ударна сила реалізується при розгромі противника, що вклинився воборону, тобто при проведенні контратак, завершенні його розгрому і захопленні,зазначених районів (рубежів) місцевості Основу ударної сили роти складаєбронетанкова техніка з озброєнням та особовим складом (танки, БМП, БТР), які,як правило ведуть бій спільно та спроможні знищити вогневі засоби противника нетільки вогнем, але і гусеницями (колесами). При цьому ударна сила роти івогнева потужність виявляються у нерозривній єдності, що досягаєтьсяорганізацією та підготовкою чіткої та безперервної взаємодії всіх сил ізасобів, що приймають участь в бою.
Методика розрахунку ударної сили підрозділу. Про величину ударної сили підрозділів судять по кількості сил тазасобів протидіючих сторін і темпах наступу. Щільності і співвідношення сил тазасобів ближнього бою дозволяють зробити висновок про можливість розгромупротивника і виконання поставленої задачі. Так, наприклад, щільність у ротірозраховують по відділеннях, а в батальйоні по взводах. Для успішного веденнянаступу необхідно мати 2-3 кратну перевагу на користь підрозділів, щонаступають, на фронті наступу роти, а на ділянці прориву створити 4-6 кратнуперевагу і тим самим, використовуючи досягнуту перевагу вслід за вогнем стрімкоатакувати противника, розгромити його і захопити вказаний рубіж. Носіямиударної сили в роті є 9 мвід, ПТвід і кулеметне відділення. Як правило нанапрямку наступу роти разом з нею діють 2-3 тв., що значно підвищить її ударнусилу. В роті на БМП головною ударною силою являються БМП (12 шт.) які можутьуспішно вести боротьбу не тільки з живою силою, але й з танками і іншимибронеоб’єктами противника. Але і рота на БМП повинна тісно взаємодіяти зтанковими підрозділами.
1.3 Методика визначення маневрових можливостей бойовихпідрозділів
Маневровість — характеризуєстепінь рухомості військ і здатність пересування, розгортання при підготовці тав ході бойових дій техніки швидко змінювати швидкість та напрямок руху. Маневровістьпідрозділів — це здатність:
1. здійснювати організовано і швидко перегрупування таміняти взаємоположення сил та засобів;
2. приймати ту, чи іншу побудову;
3. нарощувати сили початкового удару;
4. готуватись до тих чи інших дій у визнчений час;
5. переносити зусилля з одного напрямку на інший
6. долати зони РХЗ, руйнування, завалів і пожеж. здатністюпідрозділів організовано та швидко займати оборону;
7. пересувати в короткі строки елементи бойового порядкуна будь-який загрозливий напрямок для заняття оборони;
8. проведеннястрімких контратак; знищення повітряних десантів противника, які висадились.
Результатом реалізації маневреностіє випередження противника у відкритті вогню і нанесення удару, що сприяє більшповному використанню вогневої потужності, ударної сили і вигідного положення. Вобороні результатом реалізації маневрених можливостей підрозділів є попередженняпротивника в захопленні вигідних для оборони рубежів, нарощування зусиль назагрозливих напрямках.
Методика розрахунків маневрових можливостей.
Маневреність роти визначається маневреними якостями їхштатних і приданих підрозділів по швидкості, темпу, часу пересуванню іготовності до визначених дій. Рота може застосовувати маневр вогнем, силами ізасобами. Маневр вогнем застосовується для більш ефективного ураженняпротивника. Він полягає в своєчасному зосередженні вогню штатних і приданихпідрозділів по одній цілі або по групі важливих цілей, а також в перенесеннівогню з однієї цілі на іншу і розподіл вогню по декількох цілях. Основнимпоказником, який характеризує можливості щодо маневру вогнем є час, якийвитрачено від передачі команди до розриву снаряду у цілі.
Наприклад: артилерійськабатарея на ураження планової цілі може витратити: вдень — 1,5 хв.; вночі — 2,5хв.; на ураження непланової цілі ця ж батарея буде витрачати: вдень — 3 хв.;вночі — 4 хвилини. Маневр силами і засобами проводиться з метою заняття більш вигідного положеннядля нанесення удару по найбільш уразливому місцю в бойовому порядку противника,особливо по його флангу і тилу, а також для виводу своїх підрозділів з-підудару противника. Він може здійснюватися по дорогах, колонних шляхах, поповітрю і воді. Маневр повинен бути простий по задуму і проводитися швидко,спритно і раптово для противника. В основу маневру силами і засобами повиннобути покладено своєчасне і найбільш повне використання результатів вогневогоураження противника. В обороні маневр проводиться з метою заміни або подоланняпідрозділів, які зазнали втрат проведення контратак, заняття запасних позицій івогневих рубежів, а також знищення противника, що вийшов на фланг або тилопорного пункту. Загальний зміст маневру силами і засобами роти на місцевостіскладають наступні дії: залишення зайнятих районів, позицій або рубежів;згортання підрозділів в колони і витягування; перехід в нові райони, на позиціїабо рубежі і розгортання для виконання бойової задачі. Основним показником маневру силами та засобами є час здійсненняманевру. Наприклад:
1. Швидкість виходупідрозділу на РПА — 15-20 км/год
2. Бойова швидкість атаки: на БТР,БМП — 8-12 км/год; пішки — 4-5 км/год.
3. Час розгортання з похідної колонив передбойовий порядок, хв: тр — 2; мб(тб) — 4хв.
4. Час розгортання з колони в бойовий порядок: мр(тр) — 3,5хв.; мб(тб) — 8 хв.
5. Час перебудови з бойового порядку в передбойовий: мр (тр)- 1 хв.; мб(тб) — 3(4) хв.
6. Розгортання в бойовий порядок артилерії (на мех. тязі) впідготованому районі — 18 хв. в непідготованому — 23 хв. дивізіон САУ впідготованому районі — 7 хв. в непідготованому — 10 хв.
В обороні:
1. Заняття бойового порядку і організація системи вогню мр- 55 хв.
2. Зміна вогневої позиції мр(тр) — 6 хв.
3. Висування та заняття вогневого рубежу для відбиттяатаки противника танковою ротою — 9 хв.
Порядок розрахунку часу на здійснення маневру силами та засобами на місцевості може бути наступний:
1. З’ясувати мету і зміст маневру.
2. Визначити по карті глибину маневру з врахуваннямпоправок на рельєф місцевості і масштаб карти.
3. Провести розбивку маршруту на 5-10 км і визначитишвидкість руху по ділянках.
2. Організація та бойові можливості механізованої роти
Механізованарота складається з управління роти та трьох механізованих взводів.
/>
В управління роти входить: командир роти, заступниккомандира роти з виховної роботи, старшина, старший технік, сан.інструктор, 2 навідника-оператори, 2 механіка-водія, командир відділення,старший навідник, номер обслуги, оператор СБР-3 (станція ближньої розвідки). Вуправлінні є БМП-2 -2шт., ПМ-4, СБР-3 — 1шт., АК – 12. Всього особового складу- 11.
Механізований взвод складається ізуправління і трьох відділень. В управління входить: командир взводу, заступниккомандира взводу. В механізованому відділенні є:
1. Командир бойової машини.
2. Заступник командира бойової машини — навідникоператор.
3. Старший стрілець.
4. стрілець.
5. Кулеметник.
6. стрілець — помічник кулеметника.
7. Гранатометник.
8.Стрілок — помічник гранатометника.
9.Механік-водій.
Організаційна структура
/>
Озброєння механізованого взводуМарка зброї Кількість
АК-74
АКСУ
ПМ
АГС
РПК-74
ПК
РПГ-7
СВД
БМП
12
6
1
3
4
1
3
2
3 Озброєння МР БМП-2 РПГ-7 ПК СВД АК-74 АГС ПМ АКСУ Упр. Роти 2 - - - 12 - 4 - Мех. взвод 3 3 1 2 12 3 1 6 Всього в роті 11 9 3 6 48 9 7 18
3. Методика розрахункуможливостеймеханізованої роти по ураженню живої сили противника вогнем стрілецької зброї
Методика розрахунку базується на порівнянні щільностівогню стрілецької зброї сторін, яка виражається кількістю куль на 1 м фронту увказаному секторі (смузі) ведення вогню. При цьому досвідомвстановлено, що при наступі роти в пішому порядку при підході її до оборонипротивника на 400 м відкривається вогонь із усіх видів зброї по його ПКО ізщільністю 8-10 куль на 1 м фронту в хвилину і ведеться з такою щільністю напротязі 4 хвилини (при атаці з швидкістю 100 м за хвилину). Така щільністьвогню приводить до втрат противника в живій силі до 30% на ПКО.
Основним показником можливостей роти по пораженнюпротивника вогнем стрілецької зброї являється математичне очікування збитків,що наноситься живій силі. Розглянемо, який порядок цього розрахунку:
1. визначити кількість мв в першомуешелоні з засобами посилення;
2. підрахувати кількість АКМ, кулеметів іінших вогневих засобів буде в першому ешелоні роти;
3. визначити сумарну швидкострільностістрілецької зброї за хвилину;
4. розділити сумарну швидкострільність наширину фронту наступу роти.
Примітка: досвідпоказує, що для успішного наступу на обороняючогося противника необхідностворити щільність 10-12 куль на 1 м фронту атаки за хвилину, а при проривізаздалегідь підготовленої оборони 12-20 куль.
Для обрахунку задач нам потрібні такі показники якшвидкострільність стрілецької зброї.Показник СВД АК-74 РПК ПК ПМ
Бойова
швидкострільність,
п/хв 30 40/100 150 250 30
А зараз вирішемо наступні задачі:
Приклад1: механізованарота на БТР посилена кулеметним відділенням (3 кулемета ПК). В першому ешелоні3 механізованні взвод із засобами посилення. Рота наступає на фронті 700 м.
Використовуючи формулу М=(Н * п)/І отримаємо:
АКМ — 21 х 100 п/хв = 2100
РПК — 9 х 150 п/хв=1350
ПК — 9 х 250 п/хв=2250
ПКТ — 12 х 250 п/хв=3000
Всього: 8700 п/хв
М=8700 п/хв/700=12 куль за хвилину на 1 м фронту атаки.
Приклад 2: механізованарота на БМП посилена танковим взводом. В першому ешелоні 3 механізованні взводиі танковий взвод. Рота прориває оборону противника на фронті 500 м.
Рішення цієї задачі:
АКМ — 21 х 100 п/хв=2100
РПК — 9 х 150 п/хв=1300
ПК — 3 х 250 п/хв=750
ПКТ — 15 х 250 п/хв=2750
Всього: 13700 п/хв
М=13700 п/хв/500=27 кульза 1 хв на 1 м фронту прориву.
Приклад 3: механізована рота на БТР має: АК-74 — 66; РПК-9; ПК-3. Враховуючи швидкострільністьвогневих засобів маємо, що: АК-74 — 100 в/хв.; РПК — 150 в/хв., ПК — 250-300в/хв.
Отже, якщо рота веде наступ на фронті 1000м маємо 8050:1000= 8 куль/м фронту (без врахування озброєння БТР — 70(80)).
Основним показником можливостей МР по ураженнюпротивника вогнем стрілецької зброї є математичне очікування збитків, щонаносяться живій силі. Вогневі можливостіпо ураженню противника вогнем стрілецької зброї розраховується тільки впідрозділах. Для визначення можливостей роти в обороні по знищенню піхоти, якаатакує, використовують вихідні дані:
· кількість стрілецької зброї;
· щільність вогню.
Щільністю вогню називається кількість куль на 1 м фронту визначеного рубежу, яку випускаєпідрозділ за 1 хвилину з усіх видів зброї. Щільність залежить від кількостізброї, її виду, швидкострільності і ширини ділянки, по якій ведеться вогонь. Здосвіду бойових дій — 3-5 куль на погонний метр фронту оборони. Механізованарота на БМП (БТР), відбиваючи атаку піхоти противника, здатна випускати близько7000 куль за хвилину. Враховуючи мінімально необхідну щільність куль (3-5) на 1м фронту атаки противника за 1 хвилину, механізована рота на БМП (БТР) здатнавідбити атаку на фронті до 1500 м ( 7000: (3-5) = 1400-2333).
Порядок розрахунку:
1. Визначити щільність МВ в першому ешелоні оборони.
2. Підрахувати щільність одиниць стрілецької зброї.
3. Розділити сумарну швидкострільність на ширину фронтуоборони роти.
Приклад розрахунку: механізована рота на БМП; в І ешелоні — 2 механізованих взводи та ПТкулеметний взвод; фронт оборони механізованої роти – 1500.
АКМ — 100 п/хв х 14 = 1400
РПК — 150 п/хв х 6 = 900
ПК — 250 п/хв х 3 = 750
ПКТ — 250 п/хв х 8 = 2000
Всього: 5050
M = G/F = Q куль
M= 5050/1500 = 31 куля
Висновок: Посиленамеханізована рота на БМП цілком може знищити до трьох МПР противника по фронтуоборони 1500 м і відбити атаку МПБ армії противника.
Висновки
Підсумовуючи вище сказане, можназробити такі висновки.
Бойові можливості — це кількісні та якісні показники, щохарактеризують можливості підрозділу по виконанню визначених завдань завстановлений час в конкретній обстановці. Вони залежатьвід:
а) кількості особового складу, рівня його бойової підготовкита психологічно морального стану;
б) наявності та стану озброєння, бойової та іншоїтехніки;
в) мистецтва командного складу в управлінні підрозділами;
г) організаційно-штатної структури військ та їхзабезпеченості МТЗ, а також від складу і характеру протидії противника;
д) умов та характеру місцевості;
е) метеорологічної обстановки (погоди, часу, доби).
Бойові можливості підрозділів можуть розглядатись повидах та засобах ураження (артилерія, танки, засоби ППО, стрілецька зброя), атакож по здатності створювати необхідну щільність сил та засобів на 1 км Складовимичастинами бойових можливостей є:
– вогнева потужність;
– ударна сила;
– маневровість.
Методика розрахунку можливостей підрозділу по ураженню живоїсили противника вогнем стрілецької зброї здійснюєтьсяу такому порядку:
1. визначається кількість механізованихвзводів в першому ешелоні з засобами посилення;
2. підраховується кількість АКМ,кулеметів і інших вогневих засобів буде в першому ешелоні роти;
3. визначається сумарна швидкострільностьстрілецької зброї за хвилину;
4. ділиться сумарна швидкострільність наширину фронту наступу роти.
Для успішного наступу на обороняючогося противниканеобхідно створити щільність 10-12 куль на 1 м фронту атаки за хвилину, а припрориві заздалегідь підготовленої оборони 12-20 куль. З досвіду бойових дій вобороні щільність має становити 3-5 куль на погонний метр фронту оборони.
Список використаної літератури
1. Бойовий статут Сухопутних військ ч.2(батальйон, рота).
2. Бойовий статут Сухопутних військ ч.3(відділення, взвод).
3. Дуков Р.Г. Мотострелковое отделение вбою. – М.: Воениздат – 1973г.
4. Посібник по управлінню відділенням вбою. Г.П. Павлюткін .- Львів: ВІДУ “ЛП” – 1994р.
5. Посібник “Опорний конспект іззагальної тактики”.