ЗМІСТ
ВСТУП
1. Статутний і додатковийкапітал, як необхідна умова діяльності підприємства
2. Економіко-правовий аналізнормативної бази та огляд спеціальної літератури
3. Короткаорганізаційно-економічна характеристика базового підприємства
4. Облік статутного капіталупідприємства
5. Облік додаткового капіталупідприємства
6. Шляхиудосконалення обліку статутного та додаткового капіталу підприємства
Висновки і пропозиції
Список використаних джерел
Додатки
/>ВСТУП
Власнийкапітал є основою для започаткування і здійснення господарської діяльностібудь-якого підприємства, одним із найістотніших і найважливіших показників.Відповідно статутний та додатковий капітал, які входять до складу власного,мають теж дуже велике значення в діяльності підприємства — є основою формуваннякапіталу підприємства, фундаментом його діяльності, запорукою стабільності танадійності. Тому дуже важливим є питання правильного бухгалтерського облікустатутного та додаткового капіталу на підприємстві, в цьому і проявляєтьсяактуальність даної теми.
Предметомдослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних питань, пов’язаних зобліком статутного та додаткового капіталу на підприємстві. Об’єктом дослідження єобліковий процес формування і використання статутного і додаткового капіталу надержавному підприємстві Сумська обласна дирекція«Укрпошти».
Метою даноїкурсової роботи є ґрунтовне вивчення обліку власного і додаткового капіталу наприкладі підприємства — Сумської обласноїдирекції «Укрпошти».
Основнимизавданнями є: вивчення сутності статутного і додаткового капіталу, якнеобхідної умови діяльності підприємства; економіко — правовий аналізнормативної бази та огляд спеціальної літератури; наведення короткоїорганізаційно-економічної характеристики Сумської обласноїдирекції «Укрпошти»; дослідження обліку статутного і додаткового капіталу напідприємстві; визначення шляхів вдосконалення обліку статутного та додатковогокапіталу підприємства.
Проблемиобліку й аналізу формування та змін статутного і додаткового капіталудосліджуються в працях провідних вчених-економістів. Серед іноземних вчених,які здійснили внесок в удосконалення обліку статутного і додаткового капіталуна різних історичних етапах, слід назвати таких: Ж. Андре, Н. деАнастасіо, В.Е. Ануфрієв, Л. Батардон, Ф. Беста, П. Герстнер,Н.А. Литньова, Ф. Ляйтнер, М.Ю.Медведєв, Л. Пачолі. Із вітчизняних науковців слід назвати: М.Д.Алексеєнко, Ф.Ф. Бутинець, М.М. Мосійчук, Н.Д. Прокопенко, Ф.Є. Поклонський,С.В. Пітель, Н.М. Ткаченко, В.В. Сопко та інші.
Упроцесі роботи для вивчення теорії та діючої практики обліку статутного ідодаткового капіталу використовувалися такі загальнонаукові методи: спостереження– для встановлення концептуальної сутності статутногоі додаткового капіталу; групування і порівняння – для аналізуруху активів, статутного і додаткового капіталу за досліджуваний період;логічний аналіз; історичний метод – для розкриттясутності поняття “статутний і додатковий капітал”.
Основнимиджерелами при вивченні даної теми були законодавчі акти, підручники відомихвчених, які досліджували дану проблему, статті, періодичні видання.
1. Статутний і додатковий капітал, як необхідна умовадіяльності підприємства
Визначальну роль у пізнанні статутного і додаткового капіталу підприємства відіграють відносини економічної власності, кількісний і якісний аспекти якої розкривають його матеріально-речовий зміст та суспільно-економічну форму.
Природакапіталу безпосередньо пов’язана з економічною сферою його вияву, тому, будучиносієм результату економічних відносин суб’єктів фінансово-господарськоїдіяльності, капітал виступає об’єктом власності, розпорядження і фінансовогоуправління; накопиченою цінністю у суспільстві; виробничим, інвестиційнимресурсом; джерелом доходу та носієм фактора ризику.
Статутнийкапітал – це зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, якіє внеском власників (учасників) до капіталу підприємства.
Додаткововкладений капітал (незареєстрований) формує сума внесків засновників (якіпов'язані з придбанням корпоративних прав) понад зареєстровану частину.
Заекономічним змістом внески до статутного капіталу додатковий капітал єоднорідними елементами, різниця між ними полягає лише у юридичній формі, якаобумовлює їх виникнення. Статутний і додатковий капітал є складовою частиноювласного капіталу підприємства.
Статутнийі додатковий капітал як складова частина власного капіталу підприємства єосновою формування капіталу підприємства, фундаментом його діяльності,запорукою стабільності та надійності. Це один із базових елементів, якийсформований за рахунок коштів його власників, використовується у процесіздійснення господарської діяльності з метою отримання прибутку.
Водночасвласний капітал є основою для початку й продовження господарської діяльностібудь-якого підприємства, одним із найістотніших і найважливіших показників,оскільки виконує функції джерела довгострокового фінансування, забезпеченнякредитоспроможності підприємства, джерела фінансування ризику, забезпеченнясамостійності й влади організаторів бізнесу.
Сумавласного капіталу, відображена у фінансовій звітності, показує лише облікову, ане ринкову вартість прав власників підприємства, оскільки цілком залежить відзастосованих методів оцінки активів та зобов'язань підприємства.
Крімтого, що власний капітал є основним, початковим та умовно безстроковим джереломфінансування господарської діяльності підприємств, а також джерелом погашеннязбитків підприємства, він є одним із найвагоміших показників, котрівикористовуються при оцінці фінансового стану підприємства, оскільки показує, зодного боку, ступінь фінансової самостійності підприємства (його незалежностівід зовнішніх джерел фінансування), а з іншого — ступінь кредитоспроможностіпідприємства (забезпеченості вимог кредиторів фактично наявним у підприємствакапіталом засновників).
Збереженнявласного капіталу є одним із головних показників якості фінансового менеджментуна підприємстві. Цей показник дає змогу власникам підприємства уникнути ілюзіїприбутковості своїх вкладень у випадках виплат їм поточних доходів за рахунокзменшення власного капіталу упродовж періоду, за який сплачується дохід.
Упроцесі своєї господарської діяльності для фінансування активів підприємствомвикористовуються дві основні схеми: змішане фінансування передбачає формуваннякапіталу як за рахунок власних, так і за рахунок позичкових коштів, щозалучаються у різних пропорціях; повне самофінансування передбачає формуваннякапіталу підприємства лише за рахунок власних його видів, що відповідаютьорганізаційно-правовій формі підприємства (статутний, пайовий, резервний, додатковий,нерозподілений прибуток).
Привиборі кожної зі схем враховуються переваги та недоліки джерел фінансування.Переваги власного капіталу:[6, c.375]
— власний капітал є фінансовою основою функціонування підприємства;
— формування власного капіталу є простішим порівняно із залученням позиковогокапіталу, що зумовлено тим, що рішення, пов'язані зі збільшенням капіталу,приймають власники та менеджери підприємства без отримання згоди іншихсуб'єктів господарювання;
— власний капітал забезпечує більшу можливість генерування прибутку в усіх сферахдіяльності.
Дослідженнявласного капіталу потребує з’ясування сутності капіталу. Найважливішимиаспектами розкриття сутності капіталу є економічний, юридичний, обліковий (рис.1).
/>
Рис.1. Трактування капіталу в трьох аспектах
Капіталмає юридичне і економічне значення. Юридичне значення капіталу полягаєпередусім в тому, що його розмір визначає межі мінімальної матеріальноївідповідальності, які суб’єкт господарювання має за своїми зобов’язаннями.Економічна роль власного капіталу полягає в забезпеченні підприємства власнимифінансовими ресурсами, необхідними як для початку, так і для продовженняреальної господарської діяльності. Саме такий підхід до розуміння статутногокапіталу був виключений в адміністративно-регульованій економіці.
Розглядаючиекономічну сутність, потрібно відмітити найважливіші характеристики капіталу,які полягають у тому, що він виступає основним чинником виробництва; характеризуєфінансові ресурси підприємства, які приносять прибуток; використовується якголовне джерело формування добробуту його власників; є головним виміромринкової вартості підприємства. Його динаміка є важливим показникомефективності господарської діяльності.
Поняття«капітал» звичайно асоціюється з поняттям «власність». На момент утворенняпідприємства його початковий капітал втілений у активах, інвестованихзасновниками (учасниками), і оцінюється вартістю майна підприємства. На цьомуетапі, коли підприємство ще не має зовнішньої заборгованості (зобов'язань),основна облікова формула набуває вигляду:
А= ВК, (1)
деВК — власний капітал, оскільки зобов'язання (З) дорівнюють нулю. Такетрактування первісного статутного капіталу наведено в П(С)БО 2 «Баланс».
Упроцесі господарської діяльності у підприємства виникають зобов'язання передюридичними та фізичними особами, які потребують певних дій у майбутньому зметою їх погашення. Зобов'язання є пріоритетними щодо вимог власників пророзподіл прибутку та майна підприємства, тому власний капітал підприємстваобчислюють як різницю між вартістю його майна та зобов'язаннями:
ВК=А- З, (1)
деА — активи, З — зобов'язання.
Власнийкапітал підприємства є часткою в активах підприємства, яка залишається післявідрахування його зобов'язань.
Сумавласного капіталу — це абстрактна вартість майна; вона не є ні поточноюринковою, ні якоюсь іншою оцінкою для його власників, отже, не відображаєпоточної вартості прав власників фірми. На величину власного капіталу істотновпливають складові облікової політики підприємства, які стосуються принципів,методів і процедур, обраних для визнання й оцінки елементів і статей балансу,зокрема його активів і зобов'язань.
Водночасвласний капітал є основою для започаткування і здійснення господарськоїдіяльності будь-якого підприємства, одним із найістотніших і найважливішихпоказників, оскільки виконує такі функції:
1)довгострокове фінансування, бо власний капітал перебуває в розпорядженніпідприємства необмежений час;
2)фінансування ризику, оскільки власний капітал використовується для фінансуванняризикованих інвестицій, на які можуть не погодитися кредитори;
3)самостійного прийняття рішень, тому що саме розмір власного капіталу визначаєступінь незалежності, владних повноважень і впливу його власника;
4)розподіл доходів і активів, бо частки окремих власників у капіталі є підставоюдля розподілу фінансового результату, а також майна у разі ліквідаціїпідприємства.
Уразі ліквідації підприємства відображений у його балансі власний капітал є длязовнішніх користувачів показником відповідальності й захисту прав кредиторів, апри наданні кредиту за інших однакових умов перевага надається підприємствам ізменшою кредиторською заборгованістю і більшим власним капіталом.
Головноюметою підприємства є отримання прибутку, і реалізувати її воно може лише зазбереження власного капіталу.[6, c.377]
Таким чином статутний і додатковий капітал виступають як необхіднаумова діяльності підприємства і виконують такі функції:
— основоположну (майно, внесене до статутного капіталу, складає майновуоснову для підприємницької діяльності підприємства під час його створення);
— регулятивну (визначає частку кожного учасника, що впливає на розподілмайна під час виходу з підприємства);
— довгострокового фінансування (використовується підприємством протягомтривалого часу);
— організаційну (визначає організаційну структуру, а тому служитьфактором, що впливає на управління товариством);
— гарантійну (гарантує виконання зобов’язань підприємства перед третімиособами (контрагентами)).
/>2. Економіко-правовий аналіз нормативної бази та огляд
спеціальної літератури
Порядок іджерела формування статутних капіталів залежать від типу підприємства і формивласності, на базі якої воно функціонує. В Україні права підприємств різнихтипів і форм власності закріплені у чинному законодавстві. Для різних форм підприємств існуютьі різні визначення складових капіталу, наприклад: статутного, який слідрозглядати як початковий капітал. На підприємствах різних організаційних форм це кошти, якінадані їх власникам для забезпечення статутної діяльності.
Дляакціонерних товариств статутний капітал – це номінальна вартість емітованихакцій.
Для товариствз обмеженою відповідальністю – це сума часток всіх власників.
Для державнихпідприємств – це вартість всього майна, яке закріплено за економічними суб’єктами на правах повного господарського розрахунку.
Длякооперативів – це вартість майна, яке надано учасникам для здійснення господарськоїдіяльності.
Статутнийкапітал — це виділені підприємству або залучені ним на засадах, визначенихчинним законодавством, фінансові ресурси у вигляді грошових коштів або вкладеньу майно, матеріальні цінності, нематеріальні активи, цінні папери, що закріпленіза підприємством на праві власності або повного господарчого відання. Зарахунок статутного капіталу підприємство формує свої власні (основні таоборотні) кошти.
Статутнийкапітал, як визначено у П(С)БО-2 «Баланс» — зафіксована в установчих документахзагальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталупідприємства.
П(С)БО 5«Звіт про власний капітал» надає характеристику елементів власного капіталу.
Порядокі джерела формування статутних капіталів залежить від типу підприємства і формивласності, на базі якого воно функціонує. В Україні права підприємств різнихформ власності та типів закріплені у чинному законодавстві, зокрема вГосподарському кодексі.
Розмірстатутного капіталу підприємства значною мірою визначає масштаби йоговиробничо-господарської діяльності, хоча, звичайно, не існує прямого зв'язкуміж розмірами статутних капіталів підприємств різних галузей та обсягомвиробництва товарів і послуг на них, бо цей обсяг визначається ще й такимифакторами, як попит, пропозиція і ціна на товари й послуги, розмір залученихбанківських кредитів та інших позикових фінансових ресурсів.
Певноюмірою розмір статутного капіталу впливає на можливості зовнішньогофінансування, ділову репутацію підприємства. Величина статутного капіталу, якавизначає участь кожного з засновників, акціонерів у капіталі підприємства, єкритерієм визначення суми прибутку, яку кожен із них одержує при йогорозподілі.
Згідноз п.1 ст.144 та п.1 ст.155 Цивільного кодексу України статутний капіталвизначається мінімальним розміром майна, яке гарантує інтереси йогокредиторів.При цьому розмір статутного капіталу не може бути меншим ніжвстановлено законодавством.
Починаючиз 1 січня 2004 року необхідно також враховувати вимоги щодо величини статутногокапіталу, викладені в п.4 ст.144 та п.3 ст.155 Цивільного кодексуУкраїни.Згідно цих статей, якщо при завершенні другого та кожного наступногофінансового року вартість чистих активів господарського товариства виявитьсяменшою від статутного капіталу, то товариство зобов’язане об’явити про його зменшення,якщо учасники не прийняли рішення про внесення додаткових внесків.
ЗаконодавствоУкраїни передбачає мінімальні розміри статутних капіталів, нижче від якихдержавна реєстрація підприємства не допускається. Ці мінімальні розміри не єсталими. У зв'язку з інфляційними явищами в економіці вони нерідко змінюються(збільшуються) в законодавчому порядку.
Відповідно дозаконодавства України, порядок формування статутного капіталу залежить від видута сфери діяльності товариства і має відповідати певним вимогам (табл. 1).
Таблиця 1.
Особливостіформування статутного капіталу підприємств різних форм власності Форма власності Порядок формування статутного капіталу 1.Акціонерні товариства
— Статутний капітал поділено на певну кількість акцій однакової номінальної вартості.
— Мінімальний розмір статутного капіталу 1250 мінімальних заробітних плат на дату реєстрації. 2.Товариство з обмеженою відповідальністю Розмір статутного капіталу не може бути менший суми, еквівалентній 625 мінімальним заробітним платам (виходячи з розміру заробітної плати на момент створення товариства). 3.Товариство з додатковою відповідальністю Статутний капітал розділено на частки, передбачені статутними документами. 4.Повне товариство Мінімальний розмір статутного капіталу не обмежений. Усі учасники товариства солідарно відповідають за зобов'язаннями товариства усім своїм майном. 5.Командитне товариство Статутний капітал не обмежений. Визнається товариство, в якому поряд з одним або більше учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і відповідають за зобов'язаннями товариства усім своїм майном, є один або більше учасників, відповідальність яких обмежується вкладом у майно підприємства. 6.Підприємство з іноземними інвестиціями Підприємство будь-якої організаційно-правової форми, іноземна інвестиція у статутному капіталі якого становить не менше 10% і оцінюється в іноземній валюті, конвертованій у валюту України. 7. Інвестиційна компанія. Статутний капітал повинен бути не менше 50 тис. мінімальних заробітних плат (виходячи з розміру заробітної плати на момент створення компанії).
Статутнийфонд державного підприємства, що перебуває у загальнодержавній або комунальнійдержавній власності,- це сума коштів і вартість матеріальних ресурсів, щобезоплатно виділені державою в постійне розпорядження трудового колективупідприємства на правах повного господарчого відання.Чинним законодавствомвстановлено, що здійснюючи право господарчого відання, підприємствоволодіє, користується, розпоряджається цими ресурсами, чинить по відношенню до нихбудь –які дії, що не суперечать закону і цілям діяльності підприємства.Розмірстатутного фонду державного підприємства визначається обсягом виробництватоварів і послуг на ньому.
Джереломформування статутного фонду державного підприємства є кошти, які належатьдержаві.Вони виділяються або з державного бюджету або за рахунок іншихдержавних підприємств – у порядку внутрішньогалузевого і міжгалузевогоперерозподілу фінансових ресурсів – за розпорядженням державних органів, щовиконують функції по управлінню державним майном (Фонд державного майна, міністерства і відомства України).
Всучасних умовах державні підприємства, як правило нарощують свої статутні фондиза рахунок власних нагромаджень – прибутку.
Порядокформування статутного капіталу, оцінки внесків засновників і відображення вобліку залежить від виду господарського товариства.
Поняттястатутного капіталу означає, що йдеться не обов'язково про суму оплаченогокапіталу. Статутний капітал скоріше можна розглядати як величину, яка вказуєсуму внесків засновників чи номінальну вартість акцій, дозволених до випуску.Звідси випливає різниця між встановленим і оплаченим статутним капіталом, якавідображається в балансі окремо за статтею «Неоплачений капітал».
Сумоюнеоплаченого капіталу є заборгованість акціонерів перед акціонернимтовариствам. Крім того, суму неоплаченого статутного капіталу з економічногопогляду можна розглядати як корегувальну статтю до статутного капіталу ірозглядати як економічний потенціал підприємства.
Якзазначалося вище, поряд із грошовими коштами, які надходять у розпорядженняпідприємств із державних джерел, від акціонерів, пайовиків та інших засновників(власників), у статутні капітали може надходити майно (будівлі, машини,устаткування, транспортні засоби, сировина, матеріали, інші товарно-матеріальніцінності), цінні папери, а також нематеріальні активи.
Донематеріальних активів належить вартість права користування: результатамиінтелектуальної праці у вигляді винаходів, відкриттів, промислових зразків,технологій, гудвілів, ноу-хау, раціоналізаторських пропозицій, звітів пронауково-дослідницькі роботи й іншими об'єктами інтелектуальної власності;землею, водою або іншими природними ресурсами; будівлями, обладнанням.
Вартістьоб'єктів інтелектуальної власності та інших нематеріальних активів визначаєтьсяна договірних засадах між власниками підприємств і суб'єктами права власностіна ці об'єкти (громадяни, юридичні особи, держава).
Розмірстатутного капіталу підприємства в процесі його господарської діяльності такожзмінюється; при цьому всі зміни розміру статутних капіталів на державнихпідприємствах у бухгалтерському обліку знаходять відображення безпосередньо наоднойменному рахунку, тоді як на малих підприємствах, у господарськихтовариствах, підприємствах з іноземними інвестиціями вони знаходятьвідображення лише після відповідної державної перереєстрації зміни розмірустатутного капіталу.
Додатковікошти державному підприємству на збільшення обсягу виробництва можуть бутивиділені з державного бюджету або за рахунок перерозподілу коштів іншихпідприємств даної галузі.
Акціонернетовариство може додатково випустити акції, товариство з обмеженоювідповідальністю та інші господарські товариства — збільшити суми внесків усіхучасників до статутного капіталу підприємства. Незалежно від типу підприємства і форми власностістатутний капітал може зрости за рахунок:
— реєстраціїдодаткових внесків до нього (через акції, паї тощо);
— безпосереднього приєднання до нього частини одержаного прибутку на приріствласних фінансових ресурсів;
— коштівдодаткового капіталу, зокрема від дооцінки (індексації) основних засобів увипадках, передбачених законодавством і положеннями (стандартами)бухгалтерського обліку;
— зарахуваннядо статутного капіталу частини резервного капіталу.
Длязміни статутного капіталу необхідно: рішення учасників; перереєстраціястатутного капіталу; протягом 3 днів повідомити податкову інспекцію. В «Примітках до фінансовихзвітів» необхідно зазначити розмір і причини змін у статутному капіталі.
Якщопідприємство збиткове, то збитки фактично за відсутності джерел їх покриття(кошти резервного капіталу та інші джерела власного капіталу) зменшують сумустатутного капіталу підприємства, хоча в бухгалтерському обліку вониобчислюються окремо як непокриті збитки (вони знаходять відображення у Ірозділі пасиву бухгалтерського балансу у від'ємному значенні) аж до появиджерел покриття, в тому числі прибутку.
Підприємствабудь-якої форми власності мають право зменшувати свої статутні капітали,повернувши частину паїв або акцій засновникам (учасникам).
Нова системанаціональних стандартів бухгалтерського обліку не пов'язує розмір статутнихкапіталів підприємств будь-якої форми власності (як, втім, і інших елементіввласного капіталу, за винятком додаткового капіталу у разі проведенняпереоцінок основних засобів та інших необоротних матеріальних і нематеріальнихактивів) з нарахуванням зносу (амортизації).
Пайовийкапітал — це статутний капітал, який формується у споживчих товариствах,колективних сільськогосподарських підприємствах, кооперативах за рахунокпайових внесків.
Додатковийкапітал поділяють на два складники: додатково вкладений капітал і іншийдодатковий капітал. За рахунок додаткового капіталу збільшують суму власногокапіталу і підприємство стає менш залежним від кредиторів.
Дляакціонерних товариств додатково вкладений капітал – це сума, на яку вартістьреалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість. В іншихтовариствах до додатково вкладеного капіталу включають суму внесківзасновників, яка перевищує їхню частку в статутному капіталі.
Додаткововкладений капітал в акціонерному товаристві формується за умови реалізаціїакцій вище номінальної вартості. Це можливо в разі первинної емісії акцій, алездебільшого ринкова вартість акцій вище номінальної під час розміщення акційнаступних випусків. Ринкова вартість акцій товариства підвищується зазвичай зазростання показника прибутковості акцій, що відображається в Звіті профінансові результати.
Інший додатковийкапітал — це фінансові ресурси, які утворюються за рахунок:
— дооцінки таіндексації основних засобів, інших необоротних матеріальних активів інематеріальних активів (при цьому треба мати на увазі, що при проведеннідооцінки пропорційно збільшується і сума зносу активів);
— одержання убезкоштовному порядку будь-яких активів від сторонніх юридичних і фізичнихосіб;
— внесківзасновників та учасників понад розмір статутного капіталу і без рішення пройого збільшення й перереєстрацію.
Використаннякоштів додаткового капіталу відбувається, якщо сума дооцінки (індексації)основних засобів, інших необоротних матеріальних активів і нематеріальнихактивів переноситься до статутного капіталу або якщо прийнято рішення проперереєстрацію статутного капіталу і він збільшується за рахунок будь-якихактивів, вартість яких відображена в додатковому капіталі.[6, c.379]/> 3. Коротка організаційно-економічна характеристика базового підприємства
Українськедержавне підприємство поштового зв’язку “Укрпошта” (УДППЗ “Укрпошта”) єнаціональним оператором поштового зв’язку України згідно з розпорядженням КМУвід 10 січня 2002 року.
Діяльність УДППЗ“Укрпошта” регламентується Законом України “Про поштовий зв’язок”, іншими ЗаконамиУкраїни, а також нормативними актами Всесвітнього поштового союзу, членом якогоУкраїна стала у 1947 році.
Укрпоштафункціонує як самостійна господарська одиниця з 1994 року, коли галузь зв’язкув результаті реформування була розподілена на поштовий та електрозв’язок. Тодібуло утворено два об’єднання, у тому числі Українське об’єднання поштовогозв’язку “Укрпошта”, яке в липні 1998 року реорганізовано в нині діюче УДППЗ“Укрпошта” згідно з Програмою реструктуризації Укрпошти, затвердженою постановоюКабінету Міністрів України від 04.01.98 за №1 .
До складупідприємства входить 31 філіал (25 обласних дирекцій, дві міських – Київська таСевастопольська, Дирекція оброблення та перевезення пошти, дирекція«Автотранспошта», дирекція «Видавництво „Марка України“,дирекція „Головний навчальний центр “Зелена Буча»).
Організаційнаструктура управління представлена в додатку А.
Мережа поштовогозв’язку охоплює всі регіони України і налічує понад 15 тисяч об'єктів поштовогозв'язку, які надають послуги населенню, з них понад 10 тисяч об'єктів — усільській місцевості.
У системіУкрпошти працюють понад 115 тис. чол., з них більше 46 тисяч — листоноші.
УДППЗ “Укрпошта”як національний оператор забезпечує надання універсальних послуг поштовогозв’язку, перелік яких і відповідні тарифи затверджуються Національною комісієюз питань регулювання зв’язку. В Україні до цих послуг належать пересиланняпростих та рекомендованих поштових карток, листів, бандеролей, секограм, атакож посилок без оголошеної цінності масою до 10 кг.
Загалом Укрпоштапропонує споживачам понад 50 видів послуг. Крім суто поштових, це фінансові,рекламні, логістичні та кур’єрські послуги, передплата періодичних видань,розповсюдження лотерей, карток попередньої оплати за послуги електрозв’язку та доступудо Інтернет, доставка замовлених за каталогами товарів масового попиту тощо.
Стратегічнимнапрямом діяльності Укрпошти є забезпечення динамічного розвитку національногооператора в умовах лібералізації ринку поштового зв’язку України та інтеграції державиу світовий простір. З метою вдосконалення структури підприємства здійснюєтьсяоптимізація мережі вузлів поштового зв’язку та реорганізація магістральноїтранспортної мережі.
УДППЗ “Укрпошта”є визнаним авторитетом для світового поштового співтовариства, а також лідеромсеред країн СНД у питаннях якості міжнародної служби.
Перспективніплани підприємства спрямовані на забезпечення лідируючих позицій у сферінадання послуг поштового зв’язку в Україні, підвищення конкурентоспроможностіУкрпошти на фінансовому, рекламному та логістичному ринках, упровадженнясвітових стандартів якості послуг. Продовжуватиметься оптимізація портфеляпослуг, які надає підприємство. Це дасть змогу поліпшити фінансові результатита підвищити ефективність бізнесової діяльності Укрпошти.
Сумська обласна дирекція є однією з філій Укрпошти, роботапідприємства у 2007 році спрямовувалася на забезпечення динамічного розвиткунаціонального оператора в умовах лібералізації ринку поштового зв`язку таінтеграції держави у світовий економічний простір: покращення якості наданняпослуг; упровадження нових послуг; створення автоматизованих робочих місць;розвиток логістичної системи підприємства; оптимізацію бізнес-портфеля послугпідприємства; побудову довготривалих стосунків із партнерами.
Українська поштаобслуговує своїх клієнтів через єдину національну мережу поштового зв’язку івикористовує цю можливість, розвиваючи нові продукти і служби, з метоюзміцнення послуг і довіри клієнта.
Укрпошта береактивну участь у роботі міжнародних організацій: Всесвітнього поштового союзу(ВПС), Регіональної співдружності у галузі зв’язку (країни СНД), а такожвходить до складу Асоціації поштових операторів Європи “Posteurop”.
Для оцінки фінансово-економічного стану підприємства складемопорівняльний аналітичний баланс за даними балансів за 2005-2007 рр(Додаток Б).Сумської дирекції УДППЗ «Укрпошта» та проаналізуємо зміни складу і структурикапіталу підприємства, темпи зростання валюти балансу з темпами зростаннякоефіцієнту зміни виручки від реалізації, коефіцієнту зміни валового прибутку,коефіцієнту зміни чистого прибутку. Порівняльний аналітичний баланс наведено втаблиці додатку Б.
Проаналізувавшискладений баланс ми прийшли до висновку, що за рік капітал підприємствазбільшився на 53672840 грн. і становить 83964377 грн(Додаток Г). Ця зміна на 96,3 % зумовленазбільшенням оборотних (мобільних) коштів, в основному це кошти по виплатіпенсій та допомог населенню, на 2,9 % — необоротних активів та 0,8% — акумулюванням коштів для витрат в майбутньому. Наприкінці року питома ваганеоборотних активів у майні підприємства зменшилась на 19,9 % і становить 14,1%, питома вага оборотних активів збільшилась на 19,4 % і становить 85,4 %,витрат майбутніх періодів збільшилась на 0,5% і становить 0,5% активів.
Збільшення майнапідприємства на 53672840 грн. відбулося за рахунок збільшення:
— власногокапіталу на 0,6 %;
— взяттязобов`язань по наступним витратам на 0,8%;
— взяття поточнихзобов`язань на 96,7 %;
— очікуваннямайбутніх доходів на 2,0%.
Частка майна, щопокривається власними коштами, зменшилась із 29,6 до 11,1 %, або на 18,6 %.Питома вага залучених коштів збільшилась із 63,3 % до 84,6 %, або на 21,3 %.
Таким чином,масштаби господарської діяльності підприємства за звітний період розширилися.Що позитивно. В той же час цей приріст в основному обумовлений приростомготівки в касі підприємства, що свідчить про тимчасовий характер накопиченнямаси коштів, які є коштами клієнтів підприємства.
Згідно Положенняпро Сумську дирекцію УДППЗ «Укрпошта» основнимивидами господарської діяльності підприємства, які забезпечують отриманняприбутку є продаж поштових марок і конвертів, періодичних видань, перевезенняпошти, вантажів, приймання різноманітних платежів та інші послуги. Сумськадирекція є філією УДППЗ «Укрпошта» та в своєму складі налічує 20 одиницьвідособлених виробничих підрозділів: 18 вузлів поштового зв`язку в районахСумської області, Сумський поштамт та Центр оброблення та перевезення пошти.Отже, підприємство має звичайний безперервний цикл виробничого процесу. Саме зогляду на склад та основні функції будемо здійснювати фінансовий аналізпідприємства.
Позитивну оцінкудіяльності підприємства дають такі показники.
Погашеннядовгострокової дебіторської заборгованості по розрахункам з робітниками повиданим довгостроковим позикам. Зростання на 0,4% відносно валюти балансувідстрочення податкових платежів. Зменшення виробничих запасів з початку рокуна 25,6% та підтримання цих запасів на рівні достатньому для виробничоїдіяльності. Зменшення запасів товарної продукції з початку року на 32,6% тавивільнення оборотних коштів. Зменшення дебіторської заборгованості з початкуроку на 71,6%, що свідчить про вміння менеджерів управляти заборгованістю.Збільшення з початку року на 472,5% сум податкового кредиту. Незначнепідвищення питомої ваги до 0,5% витрат майбутніх періодів. Збільшеннядодаткового капіталу за рахунок отримання безоплатних активів на суму 264 655грн. Формування фонду забезпечення наступних виплат відпускних персоналу впорівнянні з 2006 роком вдвічі більшим. Здійснення господарської діяльності беззалучення кредитів банків та інших довгострокових зобов`язань. Зменшеннякредиторської заборгованості з початку року на 28,9%, а також її питомої вагина 8,0% в поточних зобов`язаннях підприємства. Практична відсутністьпростроченої кредиторської заборгованості. Щорічне поступове збільшення обсягудоходів. Значне зростання відсоткових доходів та їх перевищення надвідсотковими витратами по кредитам. Отримання благодійної допомоги. Активневкладення тимчасово вільних грошових коштів на строкові депозити та отриманняприбутку. Відсутність втрат і нестач майна та цінностей.
Негативну оцінкудіяльності підприємства дають такі показники.
Дисбаланс міждебіторською та кредиторською заборгованістю як на початок, так і на кінецьроку. Збитковість господарської діяльності. По результатам 2005 року збиткистановили 403605 грн., 2006 року – 238625 грн., за 2007 рік – дещо збільшились– 266136 грн. Середньорічний абсолютний приріст збитковості становив – 68735грн., тобто в середньому за рік збитковість зменшувалась на 68,7 тис. грн. Призагальній збитковості діяльності значно зросли витрати на утримання персоналу –з початку року на 52,9%, а створений фонд на виплату відпускних – з початкуроку на 71,0%. Зростання поточних зобов`язань 270,6%. Збільшення обсягівнезавершеного виробництва з початку року на 36,5%. Збільшення власного капіталупідприємства з початку року на 3,5 %, не за рахунок комерційної діяльності, аза рахунок безоплатно отриманих основних засобів. Відсутність довгостроковихзобов`язань, що ускладнює капітальні вкладення в удосконалення виробництва таосновних фондів.
Для оцінкимайнового стану підприємства необхідно зробити аналіз оцінки змін у наявностіосновних фондів за досліджуваний період.
Для цього заданими бухгалтерського балансу за 2006-2007 рр. складемо таблицю 3.1, в якій наведемо показникимайнового стану підприємства.
Таблиця 3.1
Показники майнового стану підприємстваПоказник Формула розрахунку Нормативне значення
2006 2007 Коефіцієнт зносу основних засобів
ф1р.032
ф1р.031 0,6 0,6 зменшення Коефіцієнт оновлення основних засобів
ф5р.260(гр5)
ф1р.031(гр4) 0,11 0,12 збільшення Коефіцієнт вибуття
ф5 р.260(гр8)
ф1р.031(гр3) 0,01 0,01 повинен бути менше ніж коефіцієнт оновлення основних засобів /> /> /> /> /> />
Розрахованікоефіцієнти зносу, оновлення та вибуття основних засобів, засвідчили, що питомавага застарілих засобів виробництва та інших основних засобів досить висока іскладає 60% та з часом не зменшується. Введення нових основних засобів здійснюєтьсядуже повільно – коефіцієнт ледь зріс. Хоча коефіцієнт вибуття менший закоефіцієнт оновлення засобів, але його значення на порядок менший, що означаєнезначне вибуття застарілих засобів виробництва.
Наступнимпроведемо аналіз ліквідності балансу, який полягає в порівнянні засобів поактиву, згрупованих по ступеню зменшення ліквідності, з короткостроковимизобов`язаннями по пасиву, згрупованих по ступеню терміновості їх погашення.
Таблиця3.2
Показникиліквідності підприємстваПоказник Формула розрахунку Нормативне значення 2006 2007
Коефіцієнт покриття
ф1р.260
ф1р.620 1,04 1,01 >1
Коефіцієнт швидкої ліквідності
ф1р.(260 – 100 – 110 – 120 – 130 – 140)
ф1 р.620 0,88 0,98 0,6-0,8
Коефіцієнт абсолютної ліквідності
ф1р(220 + 230 + 240)
ф1р620 0,85 0,97 >0 збільшення
Чистий оборотний капітал, тис. грн. ф1р.(260 – 620) 810,4 643,0 >0 збільшення
Розглянемотаблицю 3.2, в якій наведені показники ліквідностіпідприємства. Розраховані коефіцієнти покриття засвідчують достатність ресурсівпідприємства, які можуть бути використані для погашення його поточнихзобов’язань. Але в 2007 році цей показник наблизився до критичного значення. Восновному поменшало ресурсів за рахунок погашення дебіторської заборгованості,хоча одночасно погашалась і кредиторська заборгованість, однак в непропорційнихобсягах, що і призвело до зниження показника. В 2007 році на кожну грошовуодиницю поточних зобов’язань припадало 1,01 гривня оборотних активів.
Розрахованікоефіцієнти швидкої ліквідності засвідчили платіжну можливість підприємствасплатити поточні зобов’язання за умови своєчасного проведення розрахунків здебіторами. Коефіцієнти дещо вищі за нормативні, отже, є резерв зниженняліквідних коштів.
Розрахованікоефіцієнти абсолютної ліквідності засвідчили високі можливості підприємствасплатити свої борги негайно. Але необхідно пам`ятати, що 98% коштів на рахункупідприємства – це кошти Пенсійного фонду України.
Розрахованийчистий оборотний капітал свідчить про спроможність підприємства сплачувати своїпоточні зобов’язання, хоча зменшення його абсолютного розміру на протязі трьохроків не дозволять підприємству розширювати подальшу діяльність.
Таким чином,коефіцієнтний аналіз довів, що підприємство в досліджуваному періоді вживалодостатніх заходів щодо підтримання ліквідності підприємства.
Розглянемотаблицю 3.3 в якій наведені коефіцієнти платоспроможності(фінансової стійкості) підприємства.
Таблиця 3.3
Показникиплатоспроможності підприємстваПоказник Формула розрахунку Нормативне значення
2006 2007 Коефіцієнт платоспро-можності (автономії)
ф1р.380
ф1р.640 0,30 0,11 >0,5 Коефіцієнт фінансування
ф1р.(430 + 480 + 620 + 630)
ф1 р.380 2,4 8,0 ф1 р.(260 – 620)
ф1р.620 0,04 0,02 >0,1 Коефіцієнт маневреності власного капіталу
ф1р.(260 – 620)
ф1р.380 0,09 0,07 >0 збільшення /> /> /> /> /> />
Розрахованікоефіцієнти платоспроможності (автономії) показали, що питома вага власногокапіталу в загальній сумі засобів, авансованих у його діяльність нижча занормативну, що свідчить про фінансову нестійкість підприємства.
Розрахованікоефіцієнти фінансування засвідчили повну фінансову залежність підприємства відзалучених засобів. Враховуючи, що значення коефіцієнту значно меншеоптимального, можна стверджувати, що діяльність підприємства залежить відзовнішніх кредиторів.
Розрахованікоефіцієнти забезпеченості власними оборотними засобами свідчать пронедостатність власних оборотних засобів.
Розрахованікоефіцієнти маневреності власного капіталу засвідчили, що у підприємства відчуваєтьсядефіцит коштів для фінансування поточної діяльності.
Фінансовірезультати пiдприємства вимiрюються двома показниками — прибутком iрентабельнiстю. Прибуток виражає абсолютний ефект без урахування використанихресурсiв. Тому для аналiзу його доповнюють показником рентабельностi.
Рентабельність –це вiдносний показник ефективностi роботи пiдприємства, котрий у загальнiйформi обчислюється як вiдношення прибутку до витрат. Рентабельнiсть має кiлькамодифiкованих форм залежно від того, який саме прибуток i ресурсивикористовують у розрахунках.
Передусiмвідокремлюють рентабельнiсть iнвестованих ресурсiв i рентабельнiсть продукцiї.Рентабельнiсть iнвестованих ресурсiв обчислюється у кiлькох модифiкацiях:рентабельнiсть активiв; рентабельність власного капiталу; рентабельнiстьакцiонерного капiталу.
В таблиці 3.4приведені показники рентабельності підприємства за2006-2007 рр.
Розрахованікоефіцієнти рентабельності засвідчили низький рівень ефективності виробництва,послуг та негативну тенденцію до її зниження на протязі трьох років.
Таблиця 3.4
Показникирентабельності підприємстваПоказник Формула розрахунку Нормативне значення 2006 2007 Коефіцієнт рентабельності активів
ф2р.220 або р.225
ф1(р.280(гр3) + р.280(гр4)) / 2 0,03 0,003 >0 збільшення Коефіцієнт рентабельності власного капіталу
ф2р.220 або 225
ф1(р.380(гр3) + р.380(гр4)) / 2 0,09 0,02 >0 збільшення Коефіцієнт рентабельності діяльності
ф2р.220 (або р.225)
ф2р.035 0,01 0,002 >0 збільшення Коефіцієнт рентабельності продукції
ф2р.100(або р.105) + р.090 – р.060
ф2р.(040 + 070 + 080) 0,02 -0,003 >0 збільшення
Отже, для оцінкифінансового стану УДППЗ “Укрпошта” нами було складено порівняльний аналітичнийбаланс. Проаналізувавши складений баланс ми прийшли до висновку, що зааналізований період капітал підприємства збільшився на 53672840 грн. істановить 83964377 грн. Ця зміна на 96,3 % зумовлена збільшенням оборотних(мобільних) коштів, в основному це кошти по виплаті пенсій та допомогнаселенню, на 2,9 % — необоротних активів та 0,8% — акумулюванням коштів длявитрат в майбутньому. Наприкінці року питома вага необоротних активів у майніпідприємства зменшилась на 19,9 % і становить 14,1 %, питома вага оборотнихактивів збільшилась на 19,4 % і становить 85,4 %, витрат майбутніх періодів збільшиласьна 0,5% і становить 0,5% активів.
За данимибухгалтерської і фінансової звітності були розраховані найвагоміші показникифінансово-економічного стану підприємства – майнового стану, ліквідності,платоспроможності і рентабельності.
Бухгалтерський облiк на пiдприємствi у 2007 роцi здiйснювався вiдповiдно до Закону України «Пробухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в Українi» вiд 16.07.99 р. 996-ХIV i Положень (стандартiв) бухгалтерського облiку. Починаючи з 1 сiчня 2000 р. пiдприємство працює поновому Плану рахункiв, який затверджено наказом Мiнфiну України вiд 30.11.99 р.№ 291. Господарськi операцiї у бухгалтерському облiку вiдбуваються шляхомзаписiв у регiстрах бухгалтерського облiку iз застосуванням програмногопродукту «1-С Пiдприємство» версiї 7.7. На пiдприємствi виданий Наказвiд 03.01.2000 р. 18 «Про облiкову полiтику на пiдприємствi».
Фiнансова звiтнiсть складена пiдприємством згiдно з вимогами,що встановленi Положенням (стандартами) бухгалтерського облiку в Українi 1«Загальнi вимоги до упорядкування фiнансової звiтностi». Припiдготовцi фiнансової звiтностi дотримувався принцип безперервної дiяльностiпiдприємства, автономностi, iсторичної собiвартостi, принцип обачностi iпринцип єдиного грошового вимiрювача.
Облiкова полiтика, що використовується на пiдприємствi,протягом звiтного перiоду була незмiнною, що вiдповiдає законодавчим iнормативним вимогам постановки бухгалтерського облiку. Обрана облiкова полiтикаосвiтлює принципи урахування i методи оцiнки окремих статей звiтностi.
Використовуються наступнi принципи облiкової полiтики:
— активи визначаються в облiку, якщо iснує ймовiрнiстьнадходження пiдприємству економiчних вигiд, амортизацiя основних засобiвпроводиться виходячи з норм податкового законодавства;
— при передачi в експлуатацiю малоцiнних ташвидкозношувальних предметiв, нараховувалося 100% зносу з вiднесенням навитрати операцiйної дiяльностi;
— дебiторська заборгованiсть визначається активом, якщо iснуєможливiсть отримання пiдприємством майбутнiх економiчних вигiд i може бутидостовiрно визначена її сума;
— при передачi запасiв у виробництво, при продажу i iншомувибуттi, оцiнка їх здiйснюється по методу середньозваженої собiвартостi (ПСМ,готова продукцiя), а також iдентифiцированiй собiвартостi (iншi ТМЦ);
— зобов’язання визначаються, якщо товари, матерiали та iншiресурси (роботи, послуги) отриманi пiдприємством вiд постачальникiв;
— при розрахунку собiвартостi реалiзованої продукцiїзастосовується метод конкретної iдентифiкацiї запасiв, якi фактичновикористанi;
— прибуток визначається в момент збiльшення активу абозменшення зобов’язань, що обумовлює збiльшення власного капiталу (за виняткомвнескiв учасникiв пiдприємства).
/>
4. Облік статутного капіталупідприємства
На данному державному підприємстві статутний капітал представляє собоюдержавні кошти, виділені для постійного користування та розпорядженняпідприємства у вигляді основних та оборотних засобів.
Розміри основних та оборотних коштів визначаютьсяобсягом виробничої діяльності. Оборотними коштами наділяються підприємствавиходячи з необхідності мати мінімальні запаси товарно-матеріальних цінностей, щозабезпечують виконання плану.
Ці мінімальні запаси оборотних коштів називаютьсянормативами. До них належать: сировина, основні та допоміжні матеріали,куповані та власного виробництва напівфабрикати, паливо, запасні частини дляремонту, малоцінні та швидкозношувані предмети, незавершене виробництво — якпромислове, так і непромислове, витрати майбутніх періодів, запаси сільськогогосподарства, продукція, товари, інші нормовані кошти.
Всі змінистатутного капіталу повинні бути документальнооформлені (табл.2).
Таблиця2
Документуванняоперацій з руху статутного капіталу № п/п Рух статутного капіталу Документи, що підтверджують рух 1 Створення статутного капіталу Інвентаризаційні описи, накладні, ПКО, акти приймання-передачі та оцінки 2 Збільшення статутного капіталу Рішення власника, розрахунок бухгалтерії 3 Збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових внесків учасників Статут підприємства, накладні, акти передачі та оцінки, ПКО 4 Повернення часток учасників у випадку їх виходу зі складу товариства Рішення власника, накладні, акти передачі, ВКО 5 Покриття збитків за рішенням власників за рахунок статутного капіталу Рішення власника, розрахунок бухгалтерії 6 Повернення часток учасникам при ліквідації товариства Рішення ліквідаційної комісії, накладні, акти передачі, ВКО
У балансіпідприємства у статті «Статутний капітал» відображають суму,зафіксовану в установчих документах.
Початковийрозмір статутного капіталу підприємства фіксується в статуті або установчомудоговорі, які в обов'язковому порядку подаються до органів влади під часДержавної реєстрації підприємства.
Контролюючідержавні органи (фінансові, податкові), а також банки у взаємовідносинах ізпідприємствами постійно стежать за розміром статутного капіталу кожногопідприємства й за тим, щоб він був відповідним чином оплачений: адже замалолише задекларувати в статуті певний розмір статутного капіталу, треба вжитизаходів для того, щоб кошти (або майно, нематеріальні активи) надійшли врозпорядження підприємства реально від усіх юридичних і фізичних осіб, що маютьчастки в статутному капіталі та є його власниками.
Статутнийкапітал відображається на рахунку 40 „Статутний капітал”, де обліковується станта рух статутного капіталу підприємства. При перевірці треба мати на увазі, щовеличина статутного капіталу відповідає розміру, зареєстрованому в статутних документахяк вартість вкладів (часток, акцій за номінальною вартістю, пайових внесків)засновників (учасників) підприємства.
Повнотавнесення вкладів засновників контролюється шляхом порівняння його розміру (покредиту рахунку 40) з величиною заборгованості власників (учасників) по внескахдо статутного капіталу (рахунок 46 „Несплачений капітал”).
Відповідно допорядку, після державної реєстрації статутний капітал в сумі, зафіксованій вСтатуті, відображається по кредиту рахунку 40 в кореспонденції з рахунком 46.Порівняння даних відбувається за схемою:Баланс — стаття «Статутний капітал» Статут — розмір статутного капіталу Головна книга — кредитове сальдо по рахунку 40 Реєстр синтетичного обліку по рахунку 40 Кредитове сальдо по рахунку 40 Регістр аналітичного обліку по рахунку 40 Кредитове сальдо по рахунку 40
На державних підприємствах статутний капітал формуєтьсядержавою. Його первинний розмір фіксується статутними документами. Змінавеличини статутного капіталу можлива лише у випадках, регламентованихзаконодавством.
Статутний капітал може збільшитися при:
— введенні в дію нових потужностей;
— реконструкції та модернізації обладнання;
— безкоштовному отриманні коштів від іншихпідприємств;
— дооцінці засобів;
— отриманні коштів внаслідок злиття декількохдержавних підприємств;
— виділенні додаткових коштів, зареєстрованих в статутнихдокументах державними структурами.
Оцінкаоб'єктів основних засобів, що надходять як внесок у статутний капіталпідприємства, здійснюється через визначення їх первісної, переоціненої тазалишкової вартості. Первіснавартість будівель, машин, устаткування, транспортних засобів визначається заданими бухгалтерського обліку, що характеризують витрати на їх придбання,будівництво, виготовлення, доставку, монтаж.
Переоціненавартість цих об'єктів розраховується на підставі їх первісної вартості, але зурахуванням здійснених переоцінок, включаючи індексацію у зв'язку з інфляцією.Залишкова вартість кожного об'єкта основних засобів (а саме вона приймається набаланс підприємства як внесок до статутного капіталу) визначається як різницяміж первісною (або переоціненою) вартістю і фактичною зношеністю даногооб'єкта.
Оборотнізасоби (сировина, матеріали, комплектуючі вироби, малоцінні та швидкозношуваніпредмети, паливо, тара тощо, а також товари) приймаються на баланс як внесок достатутного капіталу за так званою справедливою вартістю цих активів, тобтофактично за цінами, які відповідають реальній ринковій ситуації.
У частині оборотних коштів статутний капіталзбільшується на суми вартості безкоштовно одержаних товарно-матеріальнихцінностей та інших оборотних засобів; вартості матеріальних цінностей, щонадійшли від ліквідації основних засобів, фінансування з бюджету для поповненняоборотних коштів, дооцінки товарно-матеріальних цінностей згідно з постановамита розпорядженнями Уряду України тощо.
Статутний капітал зменшується у частині основних засобів насуму вартості безкоштовно переданих основних засобів по розпорядженню вищихорганів, зносу по безкоштовно прийнятих засобах; списування об'єкти» з балансу,уцінки основних засобів; ліквідованих основних засобів (залишкова вартість)тощо.
У частині оборотних коштів зменшення статутного капіталувідбувається за рахунок:
— безкоштовно вилучених товарно-матеріальних цінностей та інших оборотнихзасобів;
— витрат, пов'язаних з ліквідацією основних засобів;
— сум уцінки товарно-матеріальних цінностей за постановами тарозпорядженнями Уряду України.
Зменшується статутний капітал за рахунок щомісячногонарахування зносу по основним засобам або в результаті ліквідації та вибуттяосновних засобів при злитті підприємств або їх ліквідації.
Синтетичний облік статутного капіталу на підприємстві ведеться на рахунку 40 „Статутнийкапітал”; рахунок пасивний, фондовий. Сальдо цього рахунка повинно відповідатирозміру статутного капіталу.[19, c.202]
По дебету рахунка 40 відображаються: кошти, отримані від інших підприємств; кошти, отримані від в результаті злиття декількох державнихпідприємств.
По кредиту рахунка 40 зміни статутного капіталувідображаються: приліквідації підприємства;в зв’язку з передачеюкоштів іншому державному підприємству.
При формуванні статутного капіталу дебетуєтьсяконтрпасивний рахунок 46 «Неоплачений капітал»; при здійсненні внескунеоплачений капітал зменшується (рахунок 40 не кредитується). В балансіпідсумок капіталу визначається як різниця між оголошеним та сформованимстатутним капіталом (К-т 40 Д-т 46).
Наведемоприклад:
Формуєтьсястатутний капітал у розмірі 100 тис. грн., з них грошові кошти — 50 тис. грн.;валютні кошти — 7 тис. дол. (35 тис. грн.); основні засоби — 10 тис. грн.;нематеріальні активи — 5 тис. грн.
1.Оголошеностатутний капітал: Д-т 46 К-т 40 100 тис. грн.
Внесеногрошові кошти до статутного капіталу: Д-т 311 К-т 4650 тис. грн.
2.Внесено валютні кошти до статутного капіталу: Д-т 312 К-т4635 тис. грн.
3.Внесено ОЗ:
Д-т10 К-т 4610 тис. грн.
4.Внесенонематеріальні активи:
Д-т12 К-т 465 тис. грн.
Статутнийкапітал (кредит рахунку 40) повинен дорівнювати визначеному в статутнихдокументах.
Приклад2
1.Сформованостатутний капітал:
Д-т46 К-т 4050 тис. грн.;
Д-т311 К-т 4650 тис. грн.
2.Отримано з поточного рахунку в касу: Д-т30 К-т 3116 тис. грн.
3.Видано під звіт на закупівлю канцелярських товарів: Д-т 372К-т ЗО6 тис. грн.
4.Списано закуплені канцелярські товари на адміністративні
витрати:
Д-т92 К-т 3726 тис. грн.
5.Списанов кінці місяця витрати:
Д-т791 К-т 926 тис. грн.;
Д-т442 К-т 7916 тис. грн.
Якбачимо, підприємство витратило гроші, отримало збитки в розмірі витраченихкоштів, валюта балансу зменшується на цю суму, а статутний капітал незмінюється.
Статутнийкапітал може зменшуватись у підприємств, які нараховують амортизацію на житловібудинки, об'єкти зовнішнього благоустрою і автодороги загального користування;вони роблять нарахування амортизації на ці об'єкти з одночасним зменшеннямдодаткового або статутного капіталу:
Д-т949 К-т 13; Д-т 42, 40 К-т 745.
/>5. Облік додаткового капіталупідприємства
Додатковийкапітал являє собою інший капітал, вкладений учасниками товариства (емісійнийдохід, тобто дохід отриманий від розміщення акцій власної емісії за цінами, якіперевищують номінальну вартість) або одержаний у процесі господарської діяльностіпідприємства внаслідок дооцінки активів, безоплатного отримання необоротнихактивів, іншого додаткового капіталу.
Для обліку цихсум у Плані рахунків передбачено рахунок 42 “Додатковий капітал”. По кредитуцього рахунку відображається збільшення додаткового капіталу, а по дебету –його зменшення.
Рахунок 42 «Додатковийкапітал» має такі субрахунки:
421 «Емісійнийдохід», відображається прибуток (збиток) від продажу, випуску або анулюванняінструментів власного капіталу.
422 «Іншийвкладений капітал» обліковують інший вкладений засновниками підприємствкапітал, що перевищує статутний капітал.
423 «Дооцінкаактивів» відображається сума дооцінки активів, яку здійснюють увипадках, передбачених законодавством та положеннями бухгалтерського обліку.
424 «Безоплатноотримані необоротні активи» відображається вартість необоротнихактивів, безоплатно одержаних підприємством від інших осіб.
425 «Іншийдодатковий капітал» обліковують інші види додаткового капіталу, які не можутьбути включені до наведених вище субрахунків.
426 «Фондиспеціального призначення» враховують формування та використання фонду розвиткувиробництва.На цьому субрахунку відкривають рахунки третього порядку 4261 «Фондрозвитку виробництва» та 4262 «Використання фонду розвитку виробництва» .[25, ст..453]
На рахунку 421 «Емісійнийдохід» відображається різниця між продажною і номінальною вартістю первіснорозміщених акцій.
Додатковийкапітал підприємства може бути одним із джерел погашення збитків підприємства,що відображається проведенням дебет 422 кредит 442.
В балансіпідприємства залишок іншого вкладеного капіталу – кредитове сальдо субрахунку422 “Інший вкладений капітал” відображається по статті “Інший додатковийкапітал”.
На субрахунку 423“Дооцінка активів” відображається сума до оцінки (уцінки) активів, якуздійснюють у випадках, передбачених законодавством і положеннями (стандартами)бухгалтерського обліку. Слід мати на увазі, що лише дооцінка необоротнихактивів впливає на розмір власного капіталу.
Дооцінка основнихзасобів на підприємстві здійснюється відповідно до П(С)БО 7 “Основні засоби” увипадку, якщо його залишкова вартість (об’єкта) значно (більш як на 10відсотків) відрізняється від справедливої вартості на дату балансу.
При цьому, враховуєтьсявимога пункту 20 П(С)БО 7, “Основні засоби” у якому зазначено: “Перевищеннясуми попередніх уцінок над сумою попередніх дооцінок залишкової вартостіоб’єкта основних засобів при черговій до оцінці вартості цього об’єкта основнихзасобів включається до складу доходів звітного періоду з відображенням різницісумою чергової (останньої) дооцінки залишкової вартості об’єкта основнихзасобів і вказаним перевищенням у складі іншого додаткового капіталу”.
Тому, лише увипадку, коли результат усіх попередніх переоцінок (до оцінок та уцінок) дастьпевну суму перевищення всіх проведених раніше дооцінок над усіма проведенимираніше уцінками, сума останньої до оцінки буде відображена проведенням подебету рахунку, 10 та кредиту субрахунку 423.
У разі дооцінкинеоборотних активів, які здійснюються за рішенням урядових органів, а також увипадках, передбачених стандартами бухгалтерського обліку, робиться запис:
Д-т 10 «Основнізасоби»
Д-т 11 «Іншінеоборотні матеріальні активи»
К-т 423 «Дооцінкаактивів».
У разі безоплатноодержаних необоротних активів, отриманих від інших юридичних або фізичних осіб:
Д-т 10 «Основнізасоби»
Д-т 11 «Іншінеоборотні матеріальні активи»
Д-т 12«Нематеріальні активи»
К-т 424«Безоплатно одержані необоротні активи».
В моментотримання необоротних активів підприємство збільшує свій додатковий капітал насуму справедливої вартості, за якою вони оприбутковані на баланс підприємства.Потім одночасно з нарахуванням зносу по безоплатно отриманих необоротнихактивах підприємство відображає дохід у розмірі нарахованого зносу./>
6. Шляхиудосконалення обліку статутного та додаткового капіталупідприємства
В сучасних умовахгосподарювання вітчизняних підприємств особливого значення набули питанняпідвищення ефективності управління, а, отже – підвищення якості управлінськихрішень, що приймаються менеджерами підприємства на усіх рівнях. Оскількиздійснення управлінської діяльності неможливе без своєчасного отриманнядостовірної релевантної інформації стосовно об’єкту управління, виникає необхідністьв постійному удосконаленні системи інформаційного забезпечення управлінськихрішень, зокрема – системи обліку на підприємстві.
Одним з важливихфакторів, що забезпечують становлення та розвиток діяльності підприємства, єграмотне управління його власним капіталом.
Раціональнеформування та використання власного капіталу підприємства вимагає постійноговідстеження змін у його розмірі та структурі. Це здійснюється шляхом ретельноговедення бухгалтерського обліку господарських операцій, пов’язаних зі змінами урозмірі та складі власного капіталу, і відображення відповідних даних восновних формах фінансовій звітності підприємства – у першому розділі пасивубалансу (форма №1 фінансової звітності), а також у звіті про власний капітал(форма №4 фінансової звітності).
Складністьуправління власним капіталом полягає в тому, що в процесі поточної діяльностівідбуваються безперервні зміни, пов’язані зізбільшенням або зменшенням як його загальної величини, так і його окремихскладових. Основними критеріями оптимізації структури капіталу виступають:прийнятний рівень доходності і ризику в діяльності підприємства; мінімізаціясередньозваженої вартості капіталу підприємства; максимізація ринкової вартостіпідприємства. Кожне підприємство повинно самостійно обирати критеріїоптимізації структури капіталу.
В сучасних умовахдержавні підприємства, як правило, нарощують свої статутні капітали за рахуноквласних нагромаджень — прибутку. Частину чистого прибутку вони спрямовують нарозвиток виробництва — у порядку його реінвестування на придбання новогоустаткування, нове будівництво будов і споруд, на реконструкцію та інші формиполіпшення матеріально-технічної бази, а також на вдосконалення технологіївиробництва, освоєння нових виробів, поліпшення їх якості.
Щодо якостібухгалтерського обліку статутного і додаткового капіталу на даному підприємствіне виникає питань – все обліковується чітко, без помилок, згідно вимог чинногозаконодавства, однак виникає необхідність застосування нових інформаційнихтехнологій, щоб прискорити процес бухгалтерського обліку.Всучасних умовах господарювання на ринку інформаційних технологій існує широкийвибір комп’ютерних програм,однак на підприємстві, яке ми розглядали в процесі роботи, вони невикористовується. Тому доцільним буде запропонувати налагодити обліковий процесв програмі “1С: Бухгалтерия”, яка дозволяє розширити розрізи аналітикистатутного капіталу та розрахунків з учасниками, вводити операції за шаблонамита за допомогою документів, створювати різноманітні форми внутрішньоїзвітності.
Застосуваннякомп’ютерної програми “1С: Бухгалтерия ”під час здійснення попереднього, поточного і наступноговнутрішньогосподарського контролю операцій зі статутним капіталом тарозрахунків з учасниками дозволяє перевірити достовірність облікових даних таїх відповідність фактичним показникам, взаємоув’язкипоказників форм фінансової звітності, розрахувати фінансові коефіцієнти іпровести аналіз чистих активів та фінансової стійкості господарюючого суб’єкта,оформити та узагальнити виявлені в процесі внутрішньогосподарського контролювідхилення.А це є дуже важливим в першу чергу для підприємства, щоб неприпуститися ніде помилок.
Комп’ютеризаціяобліку статутного і додаткового капіталу забезпечує інформацією про:своєчасність погашення внесків до статутного капіталу; склад засновників;відповідність статутного капіталу величині чистих активів в кінці року на датубалансу; законність формування та змін статутного капіталу; своєчасністьвідображення в первинних документах, облікових регістрах та фінансовійзвітності.
Висновки і пропозиції
Отже, детально вирішивши всіпоставлені завдання, ми можемо зробити певні висновки.
Статутний ідодатковий капітал як складова частина власного капіталу підприємства є основоюформування капіталу підприємства, фундаментом його діяльності, запорукоюстабільності та надійності.
Статутнийкапітал — це виділені підприємству або залучені ним на засадах, визначенихчинним законодавством, фінансові ресурси у вигляді грошових коштів або вкладеньу майно, матеріальні цінності, нематеріальні активи, цінні папери, щозакріплені за підприємством на праві власності або повного господарчоговідання. Статутний капітал, як визначено у П(С)БО-2 «Баланс» — зафіксована вустановчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників(учасників) до капіталу підприємства.
За рахунокдодаткового капіталу збільшують суму власного капіталу і підприємство стає меншзалежним від кредиторів.
УДППЗ “Укрпошта»як національний оператор забезпечує надання універсальних послуг поштового зв’язку.Сумська обласна дирекція, на базі якої мипроводили вивчення обліку статутного і додаткового капіталу, є однією з філій Укрпошти,робота підприємства у 2007 році спрямовувалася на забезпечення динамічногорозвитку національного оператора в умовах лібералізації ринку поштового зв`язкута інтеграції держави у світовий економічний простір: покращення якості наданняпослуг; упровадження нових послуг; створення автоматизованих робочих місць;розвиток логістичної системи підприємства; оптимізацію бізнес-портфеля послугпідприємства; побудову довготривалих стосунків із партнерами.
За данимибухгалтерської і фінансової звітності даного підприємства були розрахованінайвагоміші показники фінансово-економічного стану підприємства – майновогостану, ліквідності, платоспроможності і рентабельності. Вони свідчать про повнузалежність підприємства від залучених засобів, зовнішніх кредиторів, великупитому вагу застарілого обладнання, повільне їх оновлення.
На данному державному підприємстві статутний капітал представляє собоюдержавні кошти, виділенні для постійного користування та розпорядженняпідприємства у вигляді основних та оборотних засобів. Синтетичний облікстатутного капіталу ведеться на рахунку 40 „Статутний капітал”; рахунокпасивний, фондовий. По дебету рахунка 40 відображаються: кошти, отримані від інших підприємств; кошти, отримані від в результаті злиття декількох державнихпідприємств.
По кредиту рахунка 40 зміни статутного капіталувідображаються:при ліквідаціїпідприємства; в зв’язку з передачею коштів іншомудержавному підприємству.
Додатковийкапітал являє собою інший капітал, одержаний у процесі господарської діяльностіпідприємства внаслідок дооцінки активів, безоплатного отримання необоротнихактивів, іншого додаткового капіталу.
Для обліку цихсум у Плані рахунків передбачено рахунок 42 “Додатковий капітал”. По кредитуцього рахунку відображається збільшення додаткового капіталу, а по дебету –його зменшення.
Одним з важливихфакторів, що забезпечують становлення та розвиток діяльності підприємства, єграмотне управління його власним капіталом. Раціональне формування тавикористання статутного і додаткового капіталу підприємства вимагає постійноговідстеження змін у його розмірі та структурі. Це здійснюється шляхом ретельноговедення бухгалтерського обліку господарських операцій, пов’язаних зі змінами урозмірі та складі власного капіталу, і відображення відповідних даних восновних формах фінансовій звітності підприємства – у першому розділі пасивубалансу (форма №1 фінансової звітності), а також у звіті про власний капітал(форма №4 фінансової звітності).
На даномупідприємстві відстежується чіткий і правильний облік статутного і додатковогокапіталу, тому щось нове пропонувати буде недоцільно. Однак, для вдосконаленняобліку, ми пропонуємо налагодити обліковий процес в програмі “1С: Бухгалтерия”,яка дозволяє розширити розрізи аналітики статутного і додаткового капіталу тарозрахунків з учасниками, вводити операції за шаблонами та за допомогоюдокументів, створювати різноманітні форми внутрішньої звітності. Це допоможе уникнути помилок,прискорить процес обліку.
Списоквикористаних джерел
1.Господарський кодекс України16.01.2003 року, №436-IV www.rada.qov.ua
2.Цивільний кодекс України 16.01.2003 року, №435-IV www.rada.qov.ua
3.Закон України від 16 липня 1999 р. № 996-ХІV “Пробухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”.
4.ПСБО № 2 — Наказ Мінфіну «Прозатвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 „Баланс“від 31.03.1999 р. № 87.
5.Білуха М.Т. Теорія бухгалтерського обліку:Підручник. – К.: Київський державний торгівельно-економічний університет, 2000.– 692 с.
6.Бутинець Ф.Ф., Малюга Н.М. Бухгалтерський облік:облікова політика і план рахунків, стандарти і кореспонденція рахунків:Навчальний посібник. – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 480 с.
7.Бухгалтерський фінансовий облік: підручник для вузів/ За ред. Ф.Ф.Бутинця. — 7-е вид., доп. і перероб. — Житомир: ПП»Рута", 2006. — 831 с.
8.Бухгалтерский учет в Украине. / Под ред. А.Н.Коваленко. – Днепропетровск: Баланс-Клуб, 2003. – 528 с.
9.Васюта-Беркут О. І. та ін. Теоріябухгалтерського обліку: Навч. посіб. /О. І. Васюта-Беркут, Г. Ф. Шепітко, Н. О.Ромашевська; За заг. ред. В. Б. Захожая. 2-ге вид., стереотип. К.: МАУП, 2003.- 176 с./>/>
10.Гаценко О. П., Стрибуль О. В.Бухгалтерський облік. — К.: Ун-т «Україна», 2005. — 198с.
11… Герасим Л.М., Журавель Г.П.,Бруханський В.Ф., Хомин П.Я. Первинний та аналітичний облік на підприємстві.Навчальний посібник. – Тернопіль, «Астон», 2005. – 463 с.
12.Гольцова С.М., Плікус І.Й.Звітність підприємств. Навчальний посібник. – К.: «Центр навчальноїлітератури», 2004. – 292 с.
13.Голов С.Ф., Костюченко В.М.Бухгалтерський облік та фінансова звітність за міжнародними стандартами:Практичний посібник. – К.: «Лібра», 2004.-880с.
14.Грабова Н. М. Теоріябухгалтерського обліку. — К.: Видавництво А.С.К., 2004. — 266с.
15.Даньків Й. Я.Бухгалтерський облік у галузях економіки. — К.: Знання-Прес, 2003. — 206с.
16.Космина Р.М. Бухгалтерський облік:Навч. посіб. — К.: Вища шк., 2003. — 174 с.
17.Кужельний М.В., Линник В.Г. Теоріябухгалтерського обліку: Підручник. — К.: КНЕУ, 2001. — 334 с.
18.Лишиленко О.В.Бухгалтерський облік: Підручник: Навчальне видання.- К.: ЦНЛ, 2005.- 632 c.
19.Свірко С. В. Організаціябухгалтерського обліку в бюджетних установах. — К.: КНЕУ, 2003. — 380с.
20.Сопко В.В.Бухгалтерський облік: Навчальний посібник: Навчальне видання: .- 3-е вид.,перероб. i доп..- К.: КНЕУ, 2000.- 578 c.
21.Сопко В.В. Загородний В.П.Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу:Підручник. – К.: КНЕУ, 2004. – 411 с.
22.Стельмащук А.М. Смоленюк П.С.бухгалтерський облік: Навч.посібник – К.: ЦУЛ, 2007. – 528 с.
23.Ткаченко Н.М.Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: Підручник: Навч.видання.- 6-е вид..- К.: А.С.К., 2005.-784 c.
24.Швець В.Г. Теоріябухгалтерського обліку: Підручник. — К.: Знання, 2004. — 447 с.
25.ЛеньВ.С., ГливенкоВ.В., Бухгалтерський облік в Україні: основи та практика, К.: ЦУЛ 2008.- 608с.
26.Ткаченко Н.М.Бухгалтерський, фінансовий облік, оподаткування і звітність.К.:Алерта,2008.-923с.
/>