Міністерство освіти і науки України
Міжгалузевий інститут управління
Кафедра обліку та аудиту
Контрольна робота
з “Державного фінансового контролю (ревізії)”
варіант № 7
Виконавець:
студентка 4-го курсу
групи БД – 101
Чуркіна Ольга Юріївна
______________
Київ – 2003р.
ПЛАН
1. Організація і завдання комплексної ревізіїфінансово-господарської діяльності підприємства 3
1.1.Організаціяпроведення ревізії на підприємстві 3
1.2.Основні завданняревізії 5
2. Контроль і ревізія операцій з основними
засобами. 7
2.1. Завдання і джерела ревізії основнихзасобів. 7
2.2.Ревізія дотримання умов збереження основних
засобів 8
2.3. Ревізія операцій по руху основних засобів. 10
2.4.Ревізія правильності нарахування амортизаціїі
зносу основних засобів. 14
2.5. Ревізія ремонту основних засобів. 19
3. Складання проміжного акту ревізії наявних грошейу підзвітних осіб. 21
Список використаноїлітератури 24
1. Організація і завдання комплексної ревізії фінансово-господарськоїдіяльності підприємства.
Ревізіяє складовою частиною господарського контролю, одним з методів його здійснення.Назва цього методу походить від латинського слова revisio – “перегляд” або “знову оглядаю”.Згідно із Законом України “Про Державну контроль-ревізійну службу в Україні”ревізія – це метод документального контролю діяльності підприємства задотриманням законодавства з фінансових питань; достовірності обліку тазвітності; спосіб документального виявлення недостач, розтрат, привласненнякоштів і матеріальних цінностей; попередження фінансових зловживань.
1.1.Організація проведення ревізії на підприємстві.
Напідставі наказу керівника відомства про призначення ревізії ревізору видаєтьсяпосвідчення на відрядження.
Посвідченняна перевірку повинно містити: посаду, прізвище, ім’я, по батькові, об’єкт чи мету перевірки, термін їїпроведення. Посвідченню при реєстрації в спеціальному журналі Держцінінспекціїнадається відповідний порядковий номер.
Службовіособи контрольно-ревізійної служби зобов’язані пред’явити керівникупідприємства, що ревізується, розпорядження (наказ) на проведення ревізії,службове посвідчення і поставити свої підписи в журналі реєстрації перевірокпідприємства.
Журналреєстрації затверджено законодавством та передбачає наступне:
ü ведення журналу здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності надобровільних засадах;
ü журнал ведеться суб’єктами підприємницької діяльностівсіх форм власності з метою недопущення несанкціонованих перевірок;
ü у випадку наявності у суб’єктівпідприємницької діяльності територіально відокремлених філій, представництв таінших підрозділів в кожному з них ведеться окремий журнал;
ü журнал не підлягає вилученню, крімвипадків, передбачених законодавством;
ü журнал прошивається суб’єктомпідприємницької діяльності і завіряється печаткою та підписом директора або власника(для юридичних осіб), або лише підписом (для фізичних осіб) суб’єктапідприємницької діяльності;
ü представник контролюючого органуперед початком повинен обов’язковозробити запис у журналі, заповнюючи всі передбачені графи, і поставити свійпідпис.
Відмоваособи, що здійснює перевірку, від підпису в Журналі є підставою для недопущенняйого керівником підприємства до проведення перевірки.
Післяпред’явлення повноважень керівник ревізійної бригади відразу організовуєпроведення інвентаризації касової готівки, бланків суворого обліку та іншихгрошових документів.
Якщоз будь-якої причини касира немає на місці, то ревізор зобов’язаний опломбувати касу до появикасира та з’ясувати причини йоговідсутності. Результати інвентаризації касової готівки оформляються проміжнимактом.
Післяцього вирішуються організаційні питання з керівником підприємства, щоревізується: виділення приміщення для роботи бригади ревізорів, його обладнання(наявність столів, незгораючого сейфу, справність замків і можливість опломбуванняприміщення), побутові питання. Потім здійснюється знайомство з підприємством,технологічним процесом виробництва, встановлюються ділові зв’язки з колективомпідприємства, тобто ревізор інформує апарат управління про метуконтрольно-ревізійної роботи.
Обстеженняпідприємства, що ревізується, і його підрозділів проводиться разом зкерівником, спеціалістами та головним бухгалтером. При цьому ревізор перевіряє,чи усунені керівництвом недоліки в роботі, відмічені попередньою ревізією. Тутже ревізор знайомиться з веденням обліку і звітності, фіксує існуючи упосадових та матеріально відповідальних осіб документи, складає їх опис. Церобиться з метою попередження можливої заміни і підробки документів. Матеріалиобстеження використовуються для складання робочого плану або сітьового графікаревізії.
Нанаступному етапі ревізор вивчає установчі документи підприємства. Потім відділкадрів готує ревізорам список керівників та спеціалістів кожного структурногопідрозділу і матеріально відповідальних осіб.
Післяознайомлення з підприємством ревізори уточнюють план ревізії, складають планпроведення інвентаризації активів і доручають бухгалтерії підготувати необхідніоблікові дані для порівняння з результатами інвентаризації.
Напідставі плану інвентаризації керівник підприємства видає наказ на їїпроведення. Конкретні види запасів, що підлягають інвентаризації за місцями їхзберігання, визначаються ревізором, який виходить із конкретних завданьревізії.
Якщопід час підготовки до ревізії або на її початку буде встановлено, що напідприємстві відсутній належний бухгалтерський облік, що робить неможливимякісне проведення ревізії, то ревізори подають керівництву контроль-ревізійногопідрозділу доповідну записку, на підставі якої контрольно-ревізійна службапред’являє письмові вимоги керівництву об’єкта контролю щодо приведення облікуу відповідність до чинного законодавства, із зазначенням конкретних строківвиконання цієї роботи. У таких випадках ревізію слід почати після поновленняобліку. Ревізори не повинні поновлювати облік на підприємстві, яке ревізується,та проводити ревізію за поновленим ними ж обліком.
1.2.Основні завдання ревізії.
1) Яксамостійного розділу науки про господарський контроль:
а) розробка та впровадження впрактику ревізійної роботи наукових способів та прийомів ефективного виявленнягосподарських порушень, розкрадань та безгосподарності;
б) вивчення причин та умов, щопороджують порушення, та шляхів їх попередження;
в) дослідження проблемпідвищення ефективності проведення ревізії та скорочення витрат на ревізійнуроботу.
2) Якпрактичної діяльності:
а) підвищення ефективностіревізії, що проводиться;
б) підвищення ефективностівиробництва та забезпечення збереження майна;
в) попередження та ліквідаціякрадіжок та безгосподарності;
г) виявлення та усуненнягосподарських порушень;
д) попередження порушень;
е) виявлення резервіввиробництва;
є) здійснення державного контролюза витрачанням коштів та матеріальних цінностей і їх збереження;
ж) перевірка стану ідостовірності бухгалтерського обліку та звітності в міністерствах, відомствах,організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютнихфондів.
Залежно від того, у якогоекономічного суб’єкта проводиться ревізія,завдання можуть змінюватись.
При проведенні ревізії виконаннябюджетів, перевірці стану роботи фінансових органів Державного казначейства вобластях:
1. Дотримання чиннихнормативних актів щодо виконання бюджетів відповідних рівнів, стану роботифінансових органів Державного казначейства;
2. Ревізія поточного рахунку івалютних коштів органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування увипадках, передбачених законодавством;
3. Правильність витрачаннякоштів на утримання фінансових органів та органів Державного казначейства,апарату відповідних державних адміністрацій та органів місцевогосамоврядування.
При проведенні ревізії в бюджетнихустановах:
1. Забезпеченнякерівництвом установи виконання чинних законодавчих актів та інших нормативнихактів щодо фінансів та фінансової діяльності;
2. Правильністьта обґрунтованість розрахунків кошторисних призначень, правильність ідотримання порядку ведення бухгалтерського обліку та складання звітності.
При проведенні ревізії вміністерствах та інших центральних органах виконавчої влади:
1. Забезпеченнявиконання положення про міністерства, інші центральні органи виконавчої владиУкраїни, в частині реалізації державної політики у сфері фінансів і контролю;
2. Законністьі правильність утворення в міністерстві централізованих фондів, їх розміри тавитрачання за цільовим призначенням, правильність спрямування та використаннябюджетного фінансування, кредитних ресурсів та фінансової допомоги, отриманоїза рішенням уряду чи Міністерства фінансів України;
3. Правильністьрозрахунків витрат на утримання апарату міністерства, інших центральних органіввиконавчої влади, дотримання чинних нормативних актів при витрачанні коштів наїх утримання
При проведенні ревізії напідприємствах і в організаціях державної та комунальної власності:
1. Дотриманнячинних нормативних актів щодо цільового та ефективного витрачання коштів іматеріальних цінностей, забезпечення їх збереження, використання фінансовихінвестицій, нематеріальних активів, цільового та ефективного використаннякредитів, отриманих під гарантію Кабінету Міністрів України, та встановленняфінансових можливостей до їх повернення, достовірності звітності та належногостану бухгалтерського обліку;
2. Правильністьрозрахунків з бюджетом, законності отримання доходів, пільг, дотримання чинногозаконодавства при зміні форми власності шляхом приватизації, законностіпроведених операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності, повнотивідрахувань коштів до галузевих державних фондів.
При проведенні ревізії внедержавному секторі економіки:
1. Завдання(мета) визначається органом, який доручив проведення ревізії (перевірки).
2. Контроль і ревізія операцій зосновними засобами.
2.1. Завдання іджерела ревізії основних засобів.
Основнізасоби – це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використанняїх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання воренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурнихфункцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше відодного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).
Збереженняосновних засобів, забезпечення їх нормального стану та раціональне використанняє основним завданням колективу підприємства. Звідси в програмі проведеннякомплексної ревізії основним є завдання по перевірці операцій, пов’язаних із основними засобами.
Важливимизавданнями комплексної ревізії є:
1. Дотриманняумов, що забезпечують зберігання основних засобів.
2. Законність таправильність операцій, пов’язаних із рухом основних засобівта їх документальним оформленням.
3. Правильністьі своєчасність нарахування та включення у витрати виробництва амортизаційнихвитрат.
4. Правильністьвизначення і списання зносу по групах основних засобів.
5. Правильністьпроведення переоцінки основних засобів.
6. Правильністьвідображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій, пов’язаних з рухом основних засобів.
7. Перевіркасвоєчасності освоєння виробничих потужностей, виконання показників ефективностівикористання обладнання і т.д.
8. Виявленняневикористовуваного обладнання, його стану, умов збереження.
9. Перевіркаоперацій, пов’язаних з орендою основнихзасобів.
Джереламиревізії є:
1) Актприйому-передачі (внутрішнього переміщення) (№ОЗ-1).
2) Акт здачівідремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів (ф. ОЗ-2).
3) Акт насписання основних засобів (№ ОЗ-3).
4) Акт насписання автотранспортних засобів (№ ОЗ-4).
5) Акт наустановку, пуск, демонтаж будівельних механізмів (№ ОЗ-5).
6) Інвентарнакартка обліку основних засобів (№ ОЗ-6).
7) Описінвентарних карток з обліку основних засобів (№ ОЗ-7).
8) Картка облікуруху основних засобів (№ ОЗ-8).
9) Інвентарнийсписок основних засобів (№ ОЗ-9).
10) Розрахунокзносу основних засобів (№ ОЗ-14).
11)Протоколінвентаризаційних комісій.
12) Інвентаризаційніописи та порівняльні відомості по інвентаризації.
13) Обліковірегістри по рахунках 10, 11, 13, 40, 41, 42.
14) Головнакнига.
15) Баланс (форма№ 1).
16) Звіт провласний капітал (форма № 4).
2.2.Ревізіядотримання умов збереження основних засобів
Основнимдокументом, що регулює бухгалтерський облік основних засобів, є Положення(стандарт) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”, яким має керуватисяревізор при перевірці. Ревізор також має керуватися нормами податкового законодавства.
Ревізіяосновних засобів починається з перевірки отримання умов збереження. Принаявності інформації (сигналів) про нестачу об’єктів основних засобів ревізорупотрібно починати ревізію із раптової перевірки основних засобів за місцем їхзнаходження. За відсутності такої інформації ревізору слід починати з перевіркинаявності і стану інвентаризаційних карток в картотеці аналітичного облікуосновних засобів та відповідності даних пооб’єктного аналітичного облікуосновних засобів з даними синтетичного обліку.
Дляцього ревізор зіставляє дані опису інвентарних карток основних засобів закласифікованими групами з наявними в картотеці інвентарними картками. Завідсутності інвентарних карток необхідно:
a) перевіритинаявність об’єктів основних засобів, по якихвідсутні інвентарні картки;
b) вияснитипричини продажу, ліквідації основних засобів;
c) відновитианалітичний пооб’єктний облік основних засобів,якщо він відсутній.
Загальнийпідсумок залишків по всіх класифікаційних групах основних засобів зіставляютьіз залишком по рахунку 10 “Основні засоби” за Головною книгою. Залишки повиннібути однакові.
Якщовиявлені розбіжності між даними аналітичного і синтетичного обліку, тонеобхідно встановити причини такого відхилення і винуватців.
Вибірковоюперевіркою ревізор встановлює наявність основних засобів за місцями їхексплуатації (на підставі інвентарних списків). Якщо виявлена недостачаосновних засобів, то необхідно взяти письмове пояснення у матеріальновідповідальної особи і вжити відповідні заходи із відшкодування вартості даногооб’єкта основних засобів.
Перевіряючиякість проведеної на підприємстві інвентаризацій основних засобів, слідвияснити:
1. дотриманнястроків інвентаризації і порядку її проведення на підприємстві;
2. оформленняпідсумків інвентаризації (протягом 10 днів).
Одночасноревізор повинен уважно вивчити матеріали попередніх інвентаризацій, особливуувагу звертаючи на правильність відображення результатів в бухгалтерськомуобліку. На підставі вивчення всіх матеріалів інвентаризації ревізор робитьвисновки про якість проведеної інвентаризації.
Післяцього перевіряється, чи всі об’єкти основних засобів закріпленіза матеріально відповідальними особами. Для цього вартість закріплених заматеріально відповідальними особами основних засобів зіставляють із залишком подебету рахунка “Основні засоби” на дату перевірки.
Встановившипорушення, ревізор повинен з’ясувати, чому воно допущене, хтовинен і якими є його наслідки.
Завершуютьревізію перевіркою правильного зберігання зайвих, непотрібних, законсервованихосновних засобів. Практика роботи показує, що такі об’єкти основних засобів часто зберігаються під відкритим небомі розкомплектовуються.
Завсіма фактами такого зберігання об’єктів основних засобів необхіднопровести детальне розслідування, в результаті якого виявити розмір заподіяноїшкоди та її винуватців.
2.3.Ревізія операцій по руху основних засобів.
Обсягосновних засобів збільшується за рахунок: капітальних інвестицій з власнихджерел, безоплатного надходження та оприбуткування надлишків основних засобів,виявлених під час інвентаризації.
Проводячиревізію, необхідно взяти до уваги, що облік основних засобів ведеться нарахунку 10 “Основні засоби” за первісною вартістю, яка складається з такихвитрат:
* суми, щосплачують постачальникам активів та підрядникам за виконаннябудівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);
* реєстраційнізбори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт основних засобів;
* суми ввізногомита;
* суми непрямихподатків у зв’язку з придбанням (створенням)основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);
* витрати зістрахування ризиків доставки основних засобів;
* витрати наустановлення, монтаж, налагодження основних засобів;
* інші витрати,безпосередньо пов’язані з доведенням основнихзасобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.
Слідпам’ятати, що до первісної вартості основнихвиробничих засобів не включаються суми ПДВ, сплачені постачальникам, як такі,що відшкодовуються з бюджету. Витрати на сплату відсотків за користуваннякредитом теж не включаються до первісної вартості основних засобів, придбаних(створених) повністю або частково за рахунок позикового капіталу.
Облікупідлягають як основні засоби, що використовуються, так і ті, що зберігаються наскладі, законсервовані або віддані в оренду.
Детальнійперевірці підлягають операції із надходження основних засобів за рахуноккапітальних інвестицій.
Законністьнадходження основних засобів в результаті капітальних інвестицій визначаютьшляхом зіставлення оприбуткованих об’єктів основних засобів зпереліком, передбаченим титульним списком, а також з актами приймання-передачі,рахунками, накладними. При цьому ретельно перевіряють ведення обліку по такихосновних засобах і джерелах їх фінансування. Особливу увагу слід приділитиперевірці операцій з оприбуткування безоплатно одержаних основних засобів.
Попридбаних невиробничих основних фондах сума ПДВ включається в їх вартість. А повиробничих – відноситься до складу податкового кредиту.
Вкожному окремому випадку ревізор перевіряє:
1) наявністьзгоди ревізуючого підприємства на одержання таких об’єктів основних засобів;
2) економічнудоцільність переміщення (це додаткові витрати по демонтажу, транспортуванню);
3) тривалістьпроцесу передачі і введення їх в експлуатацію на новому місці;
4) відображеннявитрат по доставці.
Підчас перевірки правильності та своєчасності оприбуткування основних засобів, щонадійшли, ревізору необхідно встановити:
I. дотриманняправил оформлення акта прийому-передачі основних засобів;
II. правильністьвідображення даних операцій на рахунках бухгалтерського обліку.
Несвоєчаснеоприбуткування основних засобів призводить до зменшення суми нарахованої амортизації,що у свою чергу спричиняє неправильне вирахування собівартості виготовленоїпродукції, виконання робіт, послуг, і зрештою призводить до перекручуванняфінансових результатів.
Заусіма незаконними надходженнями основних засобів, переміщенням, неправильнимоформленням документів, а також за фактами несвоєчасно оприбуткованих основнихзасобів у регістрах бухгалтерського обліку ревізор повинен з'ясувати причину порушень і визначити винних у цьому осіб ізастосувати відповідні штрафні санкції.
Упроцесі експлуатації основних засобів підприємство може здійснювати заходи, щоведуть до збільшення економічних вигод, первісно очікуваних від використаннявідповідних об’єктів основних засобів. На суму витрат, пов’язаних з покращенням основних засобів, збільшується їхняпервісна (переоцінена) вартість.
Згідноз П(С)БО 7 “Основні засоби” підприємство переоцінює об’єкт основних засобів,якщо його залишкова вартість значно (більш як на 10%) відрізняється відсправедливої вартості на дату балансу. У разі переоцінки основних засобів на тусаму дату здійснюється переоцінка всіх об’єктів групи основних засобів, доякої належить цей об’єкт.
Переоціненапервісна вартість та сума зносу об’єкта основних засобів визначається множеннямвідповідно первісної вартості і суми зносу об’єкта основних засобів на індекспереоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об’єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість.
Відомостіпро зміни первісної вартості та суми зносу основних засобів заносяться до реєстрівїх аналітичного обліку.
Сумадооцінки залишкової вартості об’єкта основних засобів включаєтьсядо складу додаткового капіталу, а сума уцінки – до складу витрат.
Перевищеннясуми попередніх уцінок над сумою попередніх дооцінок залишкової вартості об’єктаосновних засобів при черговій дооцінці вартості цього об’єкта основних засобіввключається до складу доходів звітного періода з відображенням різниці міжсумою чергової (останньої) дооцінки залишкової вартості об’єкта основнихзасобів і вказаним перевищенням у складі іншого додаткового капіталу.
Перевищеннясуми попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартостіоб’єкта основних засобів при черговій уцінці залишкової вартості цього об’єктаосновних засобів спрямовується на зменшення іншого додаткового капіталу ізвключенням різниці між сумою чергової (останньої) уцінки залишкової вартостіоб’єкта основних засобів і вказаним перевищенням до витрат звітного періоду.
У разівибуття об’єктів основних засобів, які раніше були переоцінені, перевищення сумпопередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цьогооб’єкта основних засобів включається до складу нерозподіленого прибутку зодночасним зменшенням додаткового капіталу.
Вкожному окремому випадку ревізор перевіряє правильність, своєчасністьоформлення документів на вибуття основних засобів, законність і доцільністьздійснення операцій, правильність визначення фінансових результатів.
Ревізоруслід пам’ятати, що згідно із Законом України “Про оподаткування прибуткупідприємств” для цілей оподаткування, у разі виведення з експлуатації окремихоб’єктів основних фондів групи 1 у зв’язку із реалізацією балансова вартістьгрупи 1 зменшується на суму балансової вартості такого об’єкта (якщо балансовавартість менша від виручки, то різниця відноситься до валових доходів, інавпаки, якщо балансова вартість більша, ніж виручка – до валових витрат).
У разівиведення з експлуатації основних фондів груп 2 і 3 в зв’язку з реалізацієюбалансова вартість групи зменшується на суму вартості реалізації таких основнихфондів.
У разівиведення з експлуатації окремого об’єкта основних фондів групи 1 у зв’язку зліквідацією, капітальним ремонтом, реконструкцією, консервацією за рішеннямпідприємства балансова вартість такого об’єкта для цілей амортизаціїприрівнюється до 0.
Узв’язку з виведенням з експлуатації окремих фондів груп 2, 3 в зв’язку зліквідацією, капітальним ремонтом, реконструкцією, модернізацією, консервацієюза рішенням підприємства балансова вартість груп не змінюється.
Вактах огляду основних засобів, що підлягають ліквідації, постійно діюча комісіявказує причини ліквідації, описує технічний стан об’єкта основних засобів, атакож у певних випадках вказує винуватців. До актів додаються відомості, якіпідтверджують оприбуткування придатних матеріальних цінностей після ліквідаціїсписаних об’єктів та їх вартості за цінами можливого використання, та актиліквідації основних засобів.
Перевіряючиоперації по списанню основних засобів вибулих із експлуатації внаслідокстихійного лиха, аварій та інших надзвичайних ситуацій, ревізор повиненвияснити:
1) підставу длясписання таких основних засобів (акти, висновки відповідних органів тощо);
2) фактидопущеної халатності при збереженні або порушеннях правил експлуатації основнихзасобів, внаслідок чого відбулася аварія;
3) встановленнявинуватців аварій та вжиття заходів із відшкодування втрат і недопущення такихвтрат надалі.
Післяцього ревізор перевіряє правильність, своєчасність відображення в облікуоперацій по ліквідації основних засобів, зокрема визначення зносу за об’єктами,що вибувають, оприбуткування матеріальних цінностей, які були отримані під часрозбирання та демонтажу об’єктів, за ціною їхнього можливого використання.
Підчас ревізії требі перевірити дотримання інструкції з інвентаризації основнихзасобів, яка затверджена наказом міністерства фінансів України від 11.08.1994№69, де вказуються випадки проведення інвентаризації, її якості та відображеннясамих результатів інвентаризації.
Завершуєтьсяревізія основних засобів перевіркою операцій по передачі в оренду. Ревізорповинен перевірити наявність угод про оренду, правильність та обґрунтованістьставок орендної плати, що розраховані відповідно до
П(С)БО14 “Оренда” правильність передачі засобів орендарю. При цьому з’ясовується, чине віддані в оренду основні засоби, які необхідні підприємству, що ревізується,чи не перевищує сума амортизаційних відрахувань за відданими в оренду основнимизасобами орендну плату, чи своєчасно та повною мірою вноситься орендна плата.
2.4.Ревізія правильності нарахування амортизації і зносу основних засобів.
Перевіряючиправильність і своєчасність нарахування амортизації, ревізор має вияснити,якими методами користується бухгалтер при нарахування амортизації (чи іззастосуванням П(С)БО 7, чи згідно із Законом України “Про оподаткуванняприбутку підприємств”). Ревізор повинен пом’ятати,що згідно з П(С)БО 7 є п’ять методів нарахуванняамортизації основних засобів:
1. Прямолінійнийметод
Річна сума амортизації визначається діленням вартості, щоамортизується, на очікуваний період часу використання об’єкта основних засобів.
Річна сума амортизації визначається за формулою:
Пв — Лв
АВ = -------------
Т
Норма амортизації:
100%
На = -----------
Т
2. Методзменшення залишкової вартості
Річна сума амортизації визначається як добуток залишковоївартості об’єкта на початку нарахування амортизації та річної нормиамортизації. Залишкова вартість – це різниця між первісною вартістю та сумоюнарахованого зносу у попередніх періодах.
Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється якрізниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисноговикористання об’єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об’єкта найого первісну вартість.
Річна сума амортизації визначається за формулою:
АВ = Зв х На
Залишкова вартість об’єкта:
Зв = Пв — SЗ
Норму амортизації обчислюють так:
_____
На = (1 — √Лв / Пв) х 100%
3. Методприскореного зменшення залишкової вартості
Річна сума амортизації визначається як добуток залишковоївартості об’єкта на початок звітного періоду або первісної вартості на датупочатку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна нормаамортизації обчислюється, виходячи із строку корисного використання об’єкта, і подвоюється:
АВ = Зв х На;
100%
На = — х 2
Т
Сума амортизації останнього року корисного використанняоб’єкта повинна бути такою, щоб його залишкова вартість на кінець останньогороку експлуатації дорівнювала його ліквідаційній вартості.
4. Кумулятивнійметод
Річна сума амортизації визначається як добуток вартості, щоамортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнтрозраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваногостроку використання об’єкта основних засобів, на суму числа років йогокорисного використання:
АВ = (Пв — Лв)х К;
Тк
К = -----
SТ
Тк(кількість років, що залишилися до кінцякорисного використання об’єкта основних засобів) кожногороку зменшуватиметься на 1.
5. Виробничийметод
Місячна сума амортизації визначається як добуток фактичногомісячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації.
Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості,яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), якийпідприємство очікує виробити (виконати) з використанням об’єкта основнихзасобів.
АВм = Ом хВа;
Пв — Лв
Ва = — х100%
О
де, АВ – річна сума амортизаційних відрахувань;
Пв – початкова вртість;
Лв – ліквідаційна вартість;
Т – термін корисного використання об’єкта;
На–норма амортизації відрахувань ;
Зв – залишковавартість;
SЗ – сума нарахованого зносу упопередніх періодах;
Т – термін корисного використання об’єкта основних засобів;
К – кумулятивний коефіцієнт;
Тк – кількістьроків, що залишилися до кінця корисного використання об’єкта;
SТ– сума числа років корисного використання об’єктаосновних засобів;
АВ – місячна сумаамортизаційних відрахувань;
Ом – місячнийобсяг продукції (робіт, послуг);
Ва – виробничаставка амортизації;
О – загальний обсягпродукції.
Крімвищенаведених методів, підприємство може застосувати норми та методинарахування амортизації основних засобів, передбачених податковим законодавством.
Нарахуванняамортизації проводиться протягом всього періоду експлуатації основного засобу.При вибутті основного засобу сума нарахованого зносу списується на зменшенняпервісної вартості основаного засобу.
Об’єктомамортизації є всі основні засоби (крім землі).
Нарахуванняамортизації починається при визнанні об’єкта основних засобів активом(при зарахуванні на баланс) з місяця, наступного за місяцем, у якому об’єкт основних засобів став придатним до використання.Нарахування амортизації призупиняється на період його реконструкції,модернізації, добудови, дообладнання та консервації. Нарахування амортизаціїприпиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття основнихзасобів. Нарахування амортизації проводиться щомісячно.
Перевіряючиправильність і своєчасність нарахування амортизації згідно із Законом України“Про оподаткування прибутку підприємств” для цілей оподаткування, ревізорунеобхідно знати, що амортизації підлягають:
1) витрати, пов’язані із придбанням основних фондів та нематеріальнихактивів для власного виробничого використання (включаючи витрати на придбанняплемінної худоби).
2) сума основнихфондів, самостійно виготовлених для власних виробничих потреб, яка включаєвитрати на виплату зарплати працівникам, які були зайняті виготовлення такихосновних фондів;
3) сума витратна поточний і капітальний ремонт, реконструкцію, модернізацію, технічнепереозброєння, які перевищують п’ять відсотків сукупної балансової вартостігруп основних фондів на початок звітного року;
4) суми, витраченоїна придбання, ремонт, модернізацію легкового транспорту лише юридичним особам,основною діяльністю яких є надання платних послуг з перевезення сторонніхгромадян (транспортні парки) та послуг з наданням легкового транспорту в оренду(прокат) громадянам, організаціям.
Непідлягають амортизації і повинні відноситись до складу валових витрат звітногоперіоду витрати на придбання і відгодівлю продуктивної худоби, вирощуваннябагаторічних насаджень, придбання основних фондів, нематеріальних фондів з метоюподальшої реалізації іншим платникам або їх використання у виробництві іншимплатникам, утримання основних засобів, що знаходяться на консервації.
Непідлягають амортизації і проводяться за рахунок відповідних джерел фінансуваннявитрат бюджетів:
1) набудівництво та утримання споруд благоустрою, житлових будинків і архівнихфондів;
2) витратибюджетів й утримання автомобільних доріг загального користування, утриманнябібліотечних фондів;
3) витрати напридбання, ремонт та модернізацію легкових автомобілів, що використовуються дляінших цілей.
Важливиметапом ревізії є перевірка дотримання встановлених норм амортизаційнихвідрахувань по групах основних фондів:
· групи 1 – 5%
· групи 2 – 25%
· групи 3 –15%, річних.
Оскількиплатник податку може самостійно приймати рішення про застосування прискореноїамортизації тільки до групи 3, то ревізор повинен перевірити правильність їїзастосування: 1 рік – 15%, 2 – 30%, 3 – 20%, 4 – 15%, 5 – 10%, 6 – 5%, 7 – 5%.
Нарахуванняприскореної амортизації підприємством не проводиться, якщо воно випускаєпродукцію (роботи, послуги), ціни на яку встановлюються державою.
Нарахуванняамортизації по об’єктах основних засобів групи 1проводиться до досягнення балансової вартості такого об’єкта 100 неоподатковуваний мінімумів доходів громадян.
Залишковавартість такого об’єкта відноситься до складувалових витрат за результатом відповідного податкового періоду, а вартість об’єкта прирівнюється до 0.
Погрупах 2 і 3 нарахування амортизації проводиться до досягнення балансовоювартістю основних засобів цих груп нульового значення.
Якщопідприємство застосовує щорічну індексацію балансової вартості груп основнихфондів та нематеріальних активів, то коефіцієнт індексації визначається заформою:
КС = (і(а — 1) — 110)/100
деі(а — 1) – індекс інфляції року, за результатами якого проводиться індексація.
Якщопідприємство застосовує коефіцієнт індексації, то воно зобов’язане визнатикапітальний дохід в суми, що дорівнює різниці між балансовою вартістювідповідної групи основних фондів, визначеною на початок звітного року іззастосуванням коефіцієнта і балансовою вартістю такої групи основних фондів допроведення такої індексації.
Данийкапітальний дохід належить до складу валових доходів підприємства кожногозвітного кварталу (протягом року) в сумі, яка дорівнює відповідному процентурічної норми амортизаційної групи основних фондів від суми капітальних доходів.
2.5.Ревізія ремонту основних засобів.
Комплекснаревізія основних засобів передбачає перевірку виконання плану планово-попереджувальногоремонту і освоєння кошторисних асигнувань на капітальний та поточний ремонт.
Згідноз П(С)БО 7 в процесі експлуатації основних засобів підприємство можездійснювати заходи, що ведуть до збільшення економічних вигод, первісноочікуваних від використання відповідних об’єктів основних засобів. На сумувитрат, пов’язаних з покращанням основнихзасобів, збільшується їх первісна (переоцінена) вартість.
Крімвитрат на покращання, підприємства несуть витрати на ремонт основних засобів.Дані витрати не призводять до збільшення первісно очікуваних економічних вигод,тому їх відносять не на збільшення первісної вартості, а до витрат поточногоперіоду.
Ревізорунеобхідно знати, що підприємство для цілей оподаткування, має право протягомзвітного року відносити на валові витрати будь-які витрати, пов’язаних зпокращенням групи 1, 2 і 3 основних фондів у сумі, що не перевищує 5% сукупноїбалансової вартості груп основних фонді на початок звітного періоду.
Якщовитрати перевищують зазначену суму, то їх відносять на збільшення балансовоївартості окремих об’єктів групи 1 або балансової вартості груп 2, 3 іпідлягають амортизації за нормами.
Ревізіяоперацій по поточному ремонту основних засобів починається з вивчення:
a) змісту планупоточного ремонту як по підприємству, так і його структурних підрозділів;
b) обґрунтуваннянормативу затрат на проведення ремонту;
c) аналізу йоговиконання в ревізованому періоді.
Виявившиневиконання плану за обсягом, перевитрату коштів, ревізор з’ясовує причини, винуватців та наслідки.
ПрактикаКРР показує, що зустрічається економія у витратах на поточний ремонт. Причинитакої економії слід детально вивчити, тому що вона виникає за рахунок неповноговиконання обсягу робіт по поточному ремонту основних засобів. За данимипервинних документів і записів в облікових регістрах ревізор встановлює:
1. правильністьсписання матеріальних цінностей на ремонт;
2. випадкивиписування фіктивних документів на підставних осіб, які не брали участі уремонті;
3. правильністьзастосування розцінок при оплаті праці;
4. фактиздійснення за рахунок підприємства ремонту власних квартир і т.д.
Ревізіюоперацій на капітальний ремонт основних засобів необхідно починати із перевіркиправильності складання плану капітального ремонту і аналізу його виконання завидами основних засобів і окремих об’єктів, за обсягом і собівартістю.У план капремонту включають ті об’єкти основних засобів, щовідповідають вимогам капітального ремонту. По всіх таких об’єктах капітального ремонту повинна бути кошторисно-технічнадокументація.
Припідрядному способі проведення капітального ремонту на підставі договорівпідряду і доданих до них умов ревізор встановлює об’єкти, термін проведення та вартість ремонту за договором.Якщо виявлено випадки передачі в ремонт незапланованих об’єктів основних засобів або завищення вартості ремонтуокремих об’єктах, ревізор повинен одержатипояснення від відповідних посадових осіб та встановити причини порушень тавинуватців.
Дещоскладнішим процесом є ревізія витрат на виконання капремонту, здійсненогогосподарським способом. При цьому перевіряється правильність формування статейвитрат на виконання капітального ремонту на підставі даних первинних документіві звітів, а також правильність розподілу непрямих витрат.
Перевіряючивитрати, потрібно вияснити, чи отримано при розбиранні відремонтованих об’єктівпридатні для подальшого використання матеріальні цінності та перевірити їхоприбуткування.
Приревізії затрат на капітальний ремонт нерідко викриваються необґрунтованізавищення обсягів і вартості ремонтних робіт. Ці факти визначаються шляхомвстановлення реальних обсягів виконаних ремонтних робіт методом контрольногообмірювання, експертизи. Після цього здійснюється зіставлення отриманих данихіз звітними даними по актах приймання ремонтних робіт. У випадку виявленнявідхилень по кожному такому фатку беруться письмові пояснення відповідальнихосіб.
Важливемісце у ревізії займає перевірка якості капітального ремонту основних засобів,яка характеризується безвідмовністю в роботі відремонтованих об’єктів,скороченням простоїв, викликаних несправністю, зменшенням затрат на поточнийремонт, дотриманням строків міжремонтних періодів.
3. Складанняпроміжного акту ревізії наявних грошей у підзвітних осіб.
Ревізіярозрахунків із підзвітними особами включає контроль операцій за витрачаннямкоштів на операційні і господарські потреби, службове відрядження працівників.При цьому потрібно керуватись відповідними нормативними документами, дотриманняяких у процесі ревізії перевіряється за даними аналітичного і синтетичногообліку за рахунком 372 “Розрахунки з підзвітними особами”, головної книги ібалансу. Спочатку перевіряється достовірність даних у реєстрах бухгалтерськогообліку і звітності на початок і кінець періоду, що ревізується. Потім ревізієюперевіряється дотримання правил витрачання коштів на операційні і господарськіпотреби (оплат послуг і робіт, придбання канцелярських приладів, проїзнихквитків, дрібного господарського інвентарю тощо). Зокрема, з’ясовують, чизатверджене керівником підприємства коло посадових осіб, які користуютьсяправом одержання грошей у підзвіт на вказані витрати, чи дотримуєтьсяпідзвітними особами розрахункова дисципліна, зокрема, подання авансового звітупро витрачені кошти на операційні і господарські витрати – не пізнішенаступного дня після одержання авансу, а на витрати на відрядження – не пізніше3 днів після повернення з відрядження. Перевіряється також, чи не було випадківвидачі в підзвіт грошей без подання звіту про раніше отримані кошти.
Перевіряючиавансові звіти, ревізор з’ясовує дійсну потребу у коштах на операційні ігосподарські витрати, порівнює її з фактично виданими грошима підзвітнимособам. Застосовуючи документальні методичні прийоми контролю, ревізордосліджує документи, додані до авансових звітів. При цьому встановлюєтьсявідповідність їх вимогам Положення про документальне забезпеченнябухгалтерських записів у бухгалтерському обліку, затверджене Міністерствомфінансів України 24.05.95р. № 88 в частині їх оформлення, достовірності даних, щов них відображені.
Досліджуютьсядокументи допомогою зустрічної перевірки, взаємного контролю операцій,аналітичної перевірки. Ревізор особливу увагу приділяє перевірці витрат готівки– вантажно-розвантажувальні роботи і послуги, штрафи за простої вагонів ізберігання вантажів та ін. За допомогою зустрічної перевірки і взаємногоконтролю операції встановлюється, чи не оплачені ці ж самі послуги і штрафи щей розрахунковими чеками банка або із розрахункового рахунка в банку убезготівковому порядку. Ревізія провадиться з використанням методів аналітичноїі логічної перевірки підстав і розцінок для оплати послуг і робіт, виконанихприватними особами, утримання з податків. При необхідності ревізор,застосовуючи методичні прийоми слід юридичного обґрунтовування, відбираєпояснювальні записки від одержувача коштів, вилучає в установленому порядкудокументи, додані до авансового звіту.
Аналогічноперевіряється придбання за готівку матеріальних цінностей на ринках. При цьомуз’ясовують, чи не придбані товарно-матеріальніцінності особами, які їх використовують для господарських потреб безекономічної діяльності. Перевіряється оприбуткування придбаних цінностей наскладі або коморі, а також оформлення документами їх витрачання.
Підчас ревізії операцій, пов’язаних з видачею коштів на службові відрядження та їхвикористання, потрібно керуватися Інструкцією про службові відрядження в межахУкраїни та за кордон, що затверджена Міністерством фінансів від 13.03.98р. № 58(в редакції від 10.06.99р. № 146) та Постановою Кабінету Міністрів України від23.04.99р.№ 663 “Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах Українита за кордон”.
Ревізіявитрат на службові відрядження і розрахунків з підзвітними особами потребуєвикористання документальних методичних прийомів контролю. Так, наприклад,застосовуючи методи інформаційного моделювання, ревізія визначає сукупністьджерел фактографічної інформації (накази про відрядження працівників, кошторисвитрат на відрядження працівників, первинні документи, облікові реєстри тощо) інормативно-правового регулювання службових відряджень управлінського івиробничого призначення, які використовуються при дослідженні документів, щовідображають витрачання коштів на відрядження працівників. У першу чергу,перевіряється обґрунтованість відрядження працівників, вивчається завдання навиконання конкретних робіт у період відрядження і його результат, тривалістьвідрядження.
Фактичневитрачання коштів на відрядження ревізією перевіряється за авансовими звітами,складеними працівниками, що знаходилися у відрядженні, доданими до нихдокументами і узагальненими в бухгалтерському обліку даними на рахунку 372“Розрахунки з підзвітними особами”. Застосовуючи нормативно-правові методичніприйоми дослідження документів, ревізор перевіряє відшкодування витратпрацівниками за період відрядження (транспортні, добові, квартирні) відповіднодо поданих документів у розмірах, встановлених нормативними документами ізаконодавством.
Акт ревізії наявнихгрошових коштів
у підзвітних осіб від 27жовтня 2003р.
Напідставі наказу від 25 жовтня 2003р. № 567 та програми ревізії від 25 жовтня2003р. було проведено ревізію наявних грошових коштів у підзвітних осіб застаном на 25.10.2003р.
Підчас ревізії встановлена наявність грошових коштів у наступних осіб:
1) Ткаченко А.Б.– господарчі потреби – 200грн
2) Іщенко В.Г. –господарчі потреби – 100грн
3) Ліщенко Д.Е.– відрядження – 520грн
4) Тищенко Ж.К.– відрядження – 450грн
Підсумокфактичної наявності грошових коштів у підзвітних осіб – 1270грн.
Вчасноне повернуто в касу:
1. Тищенко Ж.К.– 450грн
2. Іщенко В.Г. –100грн
Ревізор _______________
Головнийбухгалтер _______________
Касир _______________
Списоквикористаної літератури
1. Бутинець Ф.Ф., Усач Б.Ф. “Аудит і ревізіяпідприємницької діяльності” 2001
2. Дерій В.А. “Контроль і ревізія” 2000
3. Жила В.Г. “Аудит і ревізія” 1998
4. Закон України “Про державну контроль-ревізійнуслужбу”
5. Інструкція інвентаризації основних засобів,нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів ідокументів та розрахунків
6. Інструкція про порядок проведення ревізії іперевірок державною контрольно-ревізійною службою в Україні
7. Бутинець Ф.Ф., Виговська Н.Г., Малюга Н.М.“Контроль і ревізія”