МІНІСТЕРСТВО освіти і НАУКИ УКРАЇНИ
кафедра___________________________________
КУРСОВА РОБОТА
по предмету:_________________________________________________
на тему:_____________________________________________________
_____________________________________________________________
Виконав(ла): ст._______________________
гр.________________________
Номер залікової книжки: __________________________
Дата здачі на перевірку: «____»______________200__р
Керівник: __________________________
Запоріжжя – 2010
/>/>Зміст
1.Вступ
2.Особливості бухгалтерського обліку в підприємствах оптової торгівлі.
2.1Загальні принципи діяльності підприємств оптової торгівлі
2.2Особливості ведення бухгалтерського обліку в оптовій торгівлі
2.3Облік реалізації товарів та визначення фінансового результату в оптовійторгівлі
2.4Ведення бухгалтерського обліку в ЧП “Ядрихінський”
3.Висновки та пропозиції
Списоквикористаної літератури
Додатки
1. Вступ
У умовах формуванняринкових відносин торгово-посередницька діяльність займає особливе місце внародному господарстві України. Тому дуже актуально вивчення особливостейобліку операцій оптової і роздрібної торгівлі. Бухгалтерський облік є однієї знайважливіших дисциплін економічного циклу, що забезпечують інформацією процесприйняття управлінських рішень.
Бухгалтерський облік вустановах культури, науки, освіти істотно відрізняється від обліку в іншихгалузях господарства, тому що при цьому використовується меморіально-ордернаформа обліку. Вивчення особливостей бюджетного обліку необхідно дляпідготування до роботи в цих установах. Індустрія побутового обслуговування ітуризму розвивається в Україні значними темпами, що диктує необхідність знанняоснов ведення бухгалтерського обліку операцій гостьового обслуговування, атакож операцій по наданню послуг населенню.
Крім цього й інші галузімають визначені особливості функціонування. Звідси випливає необхідністьвивчення бухгалтерського обліку в будівництві, страхової діяльності, натранспорті, у банках, сільському і лісовому господарстві й інших галузях.
Всі підприємства,здійснюючи господарську діяльність, вступають у взаємини з іншимипідприємствами, організаціями, установами, працівниками підприємства й окремихосіб. Ці взаємини засновані на різних грошових розрахунках у процесізаготовляння, виробництва й реалізації продукції, товарів, робіт або послуг.
У підприємств виникаютьзобов'язання перед постачальниками за отримані від них товарно-матеріальніцінності, виконані роботи, зроблені послуги: перед державним бюджетом повідрахуваннях від прибутку, платежам у фонди, податковим і неподатковимплатежам, перед своїми робітниками та службовцями по заробітній платі й інші. Зіншого боку, самі підприємства висувають вимоги до абонентів, покупцям,замовникам про оплату відвантаженої їм продукції, зроблених послуг і виконанихробіт для відшкодування зроблених витрат, виконання своїх зобов'язань іодержання прибутку.
Основні завдання облікутоварів і їхньої реалізації полягають у тому, щоб забезпечити контроль за станомтоварних запасів і їхньою схоронністю на складах.
Багато уваги в літературізаймають питання присвячені роздрібній торгівлі, а оптова торгівля висвітленазначно менше. Але це не свідчить про те, що дослідження останньої не єважливою, навпаки воно спонукає займатися цією тематикою, особливо в Україні.
Історичний процес розвиткутоварного господарства сприяв відокремленню сфери обігу і виділенню в нійпосередницьких галузей – оптової і роздрібної торгівлі. Оптова торгівля передуєроздрібній, в результаті оптового продажу товари не переходять в сферуособистого споживання, вони або надходять в виробниче споживання, абопридбаються роздрібною торгівлею для реалізації населенню. Таким чином, оптовийтоварообіг являє собою сукупний обсяг продажу товарів виробничими і торговимипідприємствами, а також посередниками іншим підприємствам і юридичним особамдля наступної реалізації населенню або для виробничого споживання.
В роботі розглянуті облікреалізації товарів та визначення фінансових результатів в оптовій торгівлі,облік закінчених капітальних вкладень та облік джерел їх фінансування. Метоюроботи є засвоєння теоретичних знань, придбання практичних навичокбухгалтерського і податкового обліку в бюджетних установах, торгівлі, напідприємствах побутового обслуговування й інших галузей і сферах народногогосподарства України.
2. Особливостібухгалтерського обліку в підприємствах оптової торгівлі2.1 Загальні принципи діяльностіпідприємств оптової торгівлі
Функції оптової торгівліможна поділити також на дві частині: традиційні – головним чиноморганізаційно-технічні (організація оптової купівлі-продажу, складування ізберігання запасів, перетворення асортименту товарів, їх транспортування) інові, що виникають під впливом розвитку ринку.
Організація оптовоїкупівлі-продажу є однією з найважливіших функцій оптової торгівлі відтоді, як впроцесі суспільного розподілу праці вона відокремилась в самостійну підгалузьторгівлі. При контакті з виробниками продукції оптові посередники виступають вролі представників попиту, а, пропонуючи товари покупцям, вони діють від особивиробника.
Роль і призначення оптовоїторгівлі найбільш наочно можна простежити при розгляді її функцій.
На макрорівне оптоваторгівля виконує різноманітні ринкові функції:
- інтегруюча – по забезпеченню взаємозв'язків між партнерами-виробниками,продавцями і покупцями – по знаходженню оптимальних каналів збуту продукції;
- оціночна – по визначенню рівня суспільно необхіднихвитрат праці через ціноутворення;
- організуюча і регулююча – по забезпеченнюраціональної побудови і гармонійного функціонування економічної системи здопомогою імпульсів, що стимулюють структурні зміни.
Макроекономічні функціїоптової торгівлі трансформуються на мікрорівне в різноманітні підфункції абофункції оптових торгових підприємств. Серед них можна назвати наступні: функціяекономічної інтеграції територій і подолання просторового розриву; функціяперетворення виробничого асортименту в торговий асортимент товарів; функціяформування запасів для страхування від змін попиту на товари; функція зберігання;функція доопрацювання, доведення товару до необхідної якості, фасування іупаковки; функція кредитування своїх клієнтів, особливо дрібних роздрібнихпідприємств; функція маркетингових досліджень ринку і реклами.
Розвиток ринковихвідношень сприяє виникненню нових елементів в діяльності оптових підприємств.Наприклад, надання різноманітних послуг по управлінню і консалтингу своїмклієнтам. В перелік спеціалізованих послуг входять консультації по експлуатаціїтоварів, особливо технічно складних, їхньому ремонту і гарантійномуобслуговуванню.
Спеціалізація оптовоїторгівлі на виконання контактної функції забезпечує значну економію витратобігу, що зумовлює зменшення числа контактів. В результаті покупець, тобтороздрібна торгівля, економить час, бо звільнюється від закупок у безлічівиробників, знижує матеріальні витрати, зв'язані з зберіганням, формуваннямасортименту товарів і їхньою доставкою.
Загальновідомим фактом єте, що зберігання запасів в опті обходиться значно дешевше, ніж їхнє розміщенняв роздрібній мережі. Особливо велике значення має зберігання оптовимипідприємствами товарів, виробництво і попит на які мають сезонний характер.Розглядаючи досвід зберігання товарів в розвинених країнах, слід відзначити,що, незважаючи на широкий розвиток у них системи складів загальногокористування, які на комерційній основі надають свої площі товаровласникам,оптовій ланці належить ведуча роль в накопичуванні товарних запасів. Оптовіорганізації більш пристосовані для спеціалізованого виконання функції зберігання,тому багато корпорацій, зміцнивши зв'язки з оптовими постачальниками, визволилироздрібні підприємства від операцій по утриманню значної частини товарнихзапасів. При цьому скорочуються розміри підсобних приміщень в крамницях і,отже, збільшується площа торгових залів, знижується чисельність персоналу,обслуговуючого раніше примагазинні склади. Передача на зберігання оптовимпідприємствам готової продукції, сировини, матеріалів вигідна і промисловимфірмам, що є сезонний цикл виробництва.
З функцією зберіганняпродукції тісно пов'язана функція перетворення асортименту. В перелік операцій,об'єднаних в даній функції, входять: сортування товарів і їхня комплектація,дрібнення і укрупнення партій продукції, її стандартизація. Іншими словами,оптові підприємства перетворюють промислову пропозицію товару в асортиментнігрупи, відповідні попиту окремих покупців. Потреба в виконанні даної функціїособливо актуальна в сучасних умовах, коли із-за розвитку спеціалізаціївиробництво ефективно лише при випуску масових партій товарів, а споживання всев більшому ступені характеризується зростанням номенклатури при невеликихобсягах закупок окремих товарів.
Оптові підприємстваорганізують завіз товарів в різноманітні райони країни, завдяки чомуудосконалюється територіальний розподіл праці. Здійснення транспортної функціїопту виявляється при доставці товарів зі складів підприємств в роздрібну мережуабо позаринковим споживачам свого регіону.
Оптова торгівля сталацентром зосередження і передачі інформації з питань дослідження ринку, тобтовиконувати так звану інформаційну функцію. Саме опт, використовуючи своєположення пункту пересічення інформаційних потоків, здатний в повному обсязізабезпечити збір, накопичування і обробку комерційної інформації і,узагальнивши і проаналізувавши її, передати контрагенту.
Вітчизняні оптовіпідприємства мають освоїти нову інформаційну функцію, без якої їхня діяльністьв умовах ринкової економіки буде якщо не неможлива, то, в всякому випадку, будевтрачений додатковий прибуток.
Маркетингові дослідження зметою вивчення ринку і подальшої передачі цієї інформації включають наступніелементи: визначення розміру ринку; характеристику ринкової ситуації; вивченняможливості виходу на зовнішній ринок; визначення поточних і перспективних потребпокупця; визначення споживчих характеристик конкурентної спроможності товаріврізних товаровиробників; вивчення мотивації покупок і закономірностей поведінкипокупців на ринку; вивчення ринку товару і можливостей його реалізації;розробка пропозицій з поновлення і вдосконалення продукції, що випускається зурахуванням вимог покупців.
В умовах відміни жорсткоїадміністративної системи товарообігу, коли клієнти оптових підприємств, незадоволені роботою останніх, можуть відмовитися від їхніх послуг, опт повиненпривертати своїх контрагентів, щоб зберегти своє значення, зміцнювативзаємозв'язки як з виробниками товарів, так і з роздрібними торговимипідприємствами і організаціями. В цьому зв'язку важливе значення має розвитоктакий функції опту, як комерційне кредитування, фінансування угод. Досвідзахідних оптових посередників вказує, що в багатьох випадках вибір каналутоварообігу залежить від того, наскільки його організатор може самийкредитувати ринкові угоди зацікавлених сторін. В практичній діяльності оптовіфірми часто фінансують виробника тим, що надають йому замовлення на певнийтовар з гарантією його реалізації, і при цьому в вигляді авансу оплачуютьчастину замовленої партії продукції. Що стосується роздрібних організацій, тутоптові підприємства здійснюють фінансування, реалізуючи їм товар з відстрочкоюплатежу. Умови надання кредитів різноманітні. Вони залежать від величиниторгової угоди, кредитоспроможності покупця, якості товару, що реалізується,економічної кон'юнктури.
Важливим напрямком розвиткуфункцій оптових посередників в процесі, формування ринкових відношень єрозвиток послуг по управлінню і консалтингу.
В перелік спеціалізованихпослуг входять консультації по використанню товарів, особливо технічноскладних, їхньому ремонту і гарантованому обслуговуванню. Саме в оптовійторгівлі, де рівень знань фахівців є достатньо високим, слідує організовуватислужби по післяпродажному гарантійному обслуговуванню і консультуваннюклієнтів.
В умовах формуванняринкових відносин роль торгівлі і її оптової ланки неухильно зростає. Саме вумовах функціонування нормального ринку оптова торгівля повинна стати активнимважелем для стимулювання зростання ефективності виробництва, більш повногозадоволення потреб покупця, успішного розвитку всього народного господарства.Для виконання цих задач оптовим підприємствам необхідно постійно удосконалюватисвою комерційну квоту, поширювати спектр функцій, що відповідають вимогамринку.2.2 Особливості ведення бухгалтерськогообліку в оптовій торгівлі
Торговельні організаціїзалежно від сфери діяльності й виконуваних функцій можуть бути оптовими,роздрібними й оптово-роздрібними. У найбільш складному своєму виді торговельнаорганізація може здійснювати покупку (заготівлю), переробку, зберігання йреалізацію перероблених або придбаних для продажу товарів.
Торговельна організаціязобов'язана вести бухгалтерський облік вступників і реалізованих товарів навсіх етапах їхнього руху, а також виникаючих при цьому витрат обігу.
Товари, що надійшли, прибуткуютьсяорганізацією по фактичній кількості в день їхнього надходження або не пізнішестроків, установлених для приймання по якості.
Матеріально-відповідальніособи ведуть облік товарів, що надійшли на склад, у картках або книгахкількісного обліку цінностей по найменуваннях товарів, сортам і з обліком іншихїхніх особливостей.
Дані про кількісний обліктоварів, що надійшли, узагальнюються в бухгалтерії організації у відомостяхруху товарів, що є документами їхнього аналітичного обліку.
Регістром синтетичногообліку руху товарів є зведена відомість руху товарів. Ця відомість складаєтьсяв частині кількості товарів на підставі підсумкових даних відомостей про рухтоварів, а в частині їхньої вартості — виходячи з даних відомостей надходженнятоварів.
Бухгалтерський обліктоварів, що надійшли, ведеться по їх покупний (фактичної) собівартості абопродажній вартості. При постановці на облік товарів їхня оцінка провадитьсявиходячи з наступних витрат, пов'язаних з їхнім придбанням:
— вартості товарів,зазначеної в розрахункових документах продавця. У випадку обліку товарів попродажним (роздрібним) цінах, вартість товарів буде являти собою їхню продажнувартість;
— витрат на таруоднократного використання й упакування, оплачуваних у складі одержуванихтоварів і не підметів до подальшого використання;
— транспортних витрат доцентрального складу організації, якщо вони не ставляться на витрати.
У випадку одержанняторговельною організацією товарів для продажу на умовах торговельної комісії(консигнації), тобто без права власності на них, товари враховуються завартістю встановленої в договорі.
Реалізаціятоварів у торговельній і іншій посередницькій організаціях вимагає облікувибуття даних цінностей у кількісному вираженні по напрямках їхнього вибуття,видам цінностей, а також характеру їхньої подальшої реалізації.
Особливістьорганізації бухгалтерського обліку вибуття товарів в організаціях торгівлі й вінших посередницьких організаціях полягає в тому, що облік товарів на основнихскладах, товарів, що перебувають у шляху, у тому числі увнутрішньогосподарських перевезеннях, товарів на складах магазинів оптової йроздрібної торгівлі ведеться на одному рахунку обліку товарів. Це викликаєнеобхідність в організації чіткого аналітичного обліку руху товарів по місцяхїхнього знаходження в кількісному й вартісному вираженні.
Облікповинен також надавати дані для правильного визначення сум товарообігу йвалового доходу від реалізації товарів. Розмір товарообігу й валового доходувизначається рівнем цін реалізації товарів і їх покупний (облікової) вартістю.
Товаризі складів в оптову й роздрібну торгівлю відпускаються по вазі або кількості зоформленням відпустки бланками первинної облікової документації строгоїзвітності. У необхідних випадках (на продовольчих складах) товари перед їхнімвідвантаженням піддаються перебиранню, сортуванню й калібруванню.
Обліквідпуску товарів зі складу ведеться у відомості відвантаження й реалізаціїтоварів. При цьому аналітичний облік відпуску товарів повинен надаватиінформацію про вибуття товарів по наступних напрямках:
- в оптову торгівлю;
- у роздрібну торгівлю;
- окремо в магазини, що входять у єдинуторговельну систему однієї організації із центральним складом;
- у магазини, що є дочірнімисуспільствами;
- у магазини й торговельні організації, незалежні від організації — власника товарів.
Напідставі окремих відомостей відвантаження товарів, що становлять по напрямкахїхнього вибуття, складається зведена відомість відвантаження й реалізаціїтоварів у натуральному й вартісному вираженні.
Однієїз головних завдань обліку вибуття товарів є визначення вартості, по якій вонисписуються з балансу організації.
Торговельніорганізації (як і інші організації, зайняті в сфері матеріального виробництва)можуть використати методи оцінки товарів при їхньому вибутті в оцінці їх посередній (середньозваженої) собівартості, за собівартістю перших за часомзакупівель (метод ФІФО) і за собівартістю останніх за часом закупівель (методЛІФО).
Реалізація – це процеспродажу готової продукції, товарів або виконаних робіт і наданих послуг.
Її підставою є укладаннядоговору (замовлення) з покупцями в яких визначається асортимент; термінвідвантаження; кількість та якість продукції, яку постачають; умови постачання,ціна; форма розрахунків.
Процес продажу завершує кругообігзасобів і створює передумови для відновлення нового кругообігу. Важливістьпроцесу реалізації полягає в тому, що в ньому продукція підприємства знаходитьсвоє суспільне застосування.
Порушення ритмічності впроцесі реалізації призводить до уповільненого обігу оборотних засобів,накладання штрафних санкцій з боку покупців та замовників за невиконаннядоговірних зобов’язань та в цілому погіршує фінансовий стан суб’єктівгосподарювання.
Завдання обліку процесупродаж – надання апарату управління достовірної і своєчасної інформації профактичні витрати виробництва і реалізацію конкретних видів виготовленоїпродукції. Ця інформація є одним із основних джерел визначення ціни продажу наринку аналогічних товарів і валового прибутку від реалізації продукції.
Відвантажена продукція –це продукція, відвантажена покупцям або здана транспортним організаціям длядоставки її покупцям.
Ціну, по якій підприємствореалізує продукцію (роботи, послуги) називають відпускною ціною реалізації.
При продажу готовоїпродукції підприємство отримує доходи та несе відповідальні витрати. Дохід(виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – це сума грошовихкоштів, які надійшли на рахунок в банку або в касу підприємства за вироблену ідоставлену замовникам (покупцям) продукцію, виконані для них роботи або наданіпослуги.
Обсяг реалізації (виручки)є одним із важливих показників процесу реалізації.
Реалізаційні доходи або,як їх називають, операційні доходи поділяють на систематичні (основні) інесистематичні (випадкові).
До реалізаційних, щовиникли в результаті основної діяльності, відносяться доходи, отримані від:
- реалізації продукції виробничих підприємств;
- реалізації товарів, придбаних для перепродажу забільш високими цінами;
- надання послуг і виконання робіт.
До несистематичних доходіввключають доходи, отримані від реалізації іншого майна (грошового та негрошового): цінних паперів, валютних цінностей, дебіторської заборгованості,основних засобів, матеріалів, МШП, використання яких в подальшій діяльності недоцільно.
Виручка від реалізаціїпродукції (товарів, робіт, послуг) – один з головних вартісних показниківфінансово-господарської діяльності підприємства, який є об’єктом оподаткуванняподатком на додану вартість, а також використовується при визначенні валовогоприбутку.
До складу виручки відреалізації включаються суми податку на додану вартість та акцизного збору пореалізованій продукції (товарах, роботах, послугах) тощо.
При визначенні доходу відреалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вираховуються повернення і уцінкапроданих товарів, а також знижки з продаж за дострокову оплату.
Податок на додану вартість(ПДВ) є формою вилучення в бюджет частини доданої вартості, яка створюється навсіх стадіях виробництва і визначається як різниця між вартістю реалізованихтоварів (робіт, послуг) та вартістю матеріальних витрат, віднесених на витративиробництва та обігу.
Тягар податку на доданувартість несе не економічний суб'єкт-виробник, а кінцевий споживач продукції.
Податкові платежі тіснопов’язані з фактичним оборотом матеріальних цінностей. На кожному етапівиробництва і обігу податок дорівнює різниці між податком, який стягується припродажу і податком, сплаченим при купівлі. Чиста сума податку перерахованогоекономічними суб’єктами, являє собою деякий збір з покупців і замовників,зменшений на суму, сплачену постачальникам. Отримана різниця і є податком навартість, яка додана до заготівельних товарно-матеріальних цінностей в процесіперетворення в кінцеві товари і послуги.
Повна вартість товару чипослуги має такі складові частини:
- по-перше, вартість сировини та матеріалів, а такожпослуг виробничого характеру, що відносять на собівартість;
- по-друге, заробітна плата робітникам, якізаймаються виготовленням цього товару чи наданням послуг;
- по-третє, прибуток.
Заробітна плата і прибутокє тими частинами повної вартості, які створюються на цьому етапі в процесівиробництва, а тому є доданою вартістю.
Акцизний збір – ценепрямий податок на високорентабельні і монопольні товари (продукцію), який включаєтьсядо ціни товарів (продукції). Платниками акцизного збору є суб’єктипідприємницької діяльності, які виробляють і реалізують (обмінюють, передають)підакцизні товари; імпортують, переадресовують імпортні підакцизні товари якдля власного виробництва, так і імпортні товари (продукцію) для виготовленняінших підакцизних товарів (продукції).
Акцизний збір, так само які ПДВ, є одним із непрямих податків, отже він включається до ціни товарів ісплачується в кінцевому рахунку покупцем, а не виробником виробу.
Фінансовий результат відреалізації включає прибуток (збиток) від реалізації готової продукції (робіт,послуг).
Прибуток або чистийприбуток – збільшення капіталу в результаті ведення господарської діяльності.
Чистий прибуток = доходи –витрати.
Прибуток після сплатиплатежів до бюджету залишається в розпорядженні підприємства.
Втрати товарів виникають упроцесі їхнього транспортування (перевезення) до складу, зберігання йреалізації.
Відповідно до Положенняпро бухгалтерський облік і звітність, збиток цінностей у межах норм,затверджених у встановленому законодавством порядку, списується зарозпорядженням керівника організації на витрати обігу.
Недостача цінностей, атакож їхнє псування понад норми природних втрат ставляться на винних осіб. Утих випадках, коли винуватці ніс установлений або в стягненні з винних осібвідмовлено судом, збитки від недостачі й псування списуються на витрати обігу.
Втрати товарів можуть бутивикликані їхнім природним збитком, результатом безгосподарності або обставинаминепереборної чинності.
Поряд із цими втратами поокремих видах товарів, що вимагають переробки до моменту їхньої відпустки вторгівлю для продажу, втрати виникають також і на цій стадії.
Результат перебирання,сортування, калібрування товарів по кожному їхньому виді відображається вспеціальному акті про їхнє перебирання, що підписується членами комісії,затвердженої для цієї мети керівником організації.
В акті показуєтьсякількість товару (продукції), відпущеного в перебирання, допущеного дореалізації й негідного до використання. Акт складається у двох екземплярах — один для бухгалтерії, іншої — залишається в матеріально-відповідальної особи.
Акт складається на кожнийвид товару (продукції). Акт фіксує на дату перебирання фізичний стан окремихтоварів і служить для контролю за правильним оформленням вибуття товарів ісписання їхньої вартості з підзвіту матеріально-відповідальної особи.
Втрати товарів на всіхстадіях їхнього руху підрозділяються на нормовані втрати й ненормовані(надпланові) втрати.
До нормованих втраттоварів ставляться їхні втрати в межах норм природних втрат, що відбулися порізних причинах під час перевезення, зберіганні й продажі, пов'язані зі зміноюїхніх фізико-хімічних властивостей (розпил, усушка, раскрошка, витік, розлив іт.п.).
Норми встановлені увідсотках до продажної вартості товарів і диференційовані по видах товарів,порам року їхнього використання, кліматичним зонам, строкам і умовамзберігання.
При списанні товарів умежах норм природних втрат необхідно керуватися рядом нормативних документів ідокументами, з урахуванням галузевих особливостей.
Норми є граничними длясписання втрат на витрати організації й застосовуються тільки при наявностіфактичних втрат товарів.
Списання природного збиткутоварів може провадитися тільки після їхньої інвентаризації на основівідповідного розрахунку.
Приведемо загальну схемурозрахунку суми убули товарів:
1. Природний збиток назалишок товарів по описі попереднього обліку.
2. Нараховано природногозбитку на товари, що надійшли.
3. Усього нараховано разоміз залишком.
4. Усього виключено, утому числі:
а) нарахований природнийзбиток по документах на вибулі товари;
б) нарахований природнийзбиток по інвентаризаційному описі товарів.
5. Сума природного збиткудо списання на реалізовані товари.
Норми природних втратможуть також установлюватися у відсотках на звітний рік до товарообігуорганізації.
Норми природних втратзастосовуються до товарів, відпущеним зі складу за період між двомаінвентаризаціями тих самих товарів з урахуванням строку їхнього зберігання.
Якщо облік товарів наскладі ведеться по сортах, то для визначення розміру природного збиткунеобхідно розраховувати середній строк зберігання товару на складі.
Недостача товарів у межахустановлених норм природних втрат списуються з матеріально-відповідальних осібпо тимі цінам, по яких товари були оприбутковані.
Віднесення товарних втратна витрати обігу провадиться за покупними цінами. Різниця між покупними йпродажними (роздрібними) цінами ставиться за рахунок торговельних знижок.
бухгалтерськийоблік товар оптовий2.3 Облік реалізації товарів тавизначення фінансового результату в оптовій торгівлі
Принципи формування вбухгалтерському обліку інформації про товари, доходи і витрати торговельногопідприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначають П(С)БО 9 “Запаси”,П(С)БО 15 “Дохід” і П(С)БО 16 “Витрати”.
Відповідно до сучаснихпідходів до організації бухгалтерського обліку і звітності розроблені ізатверджені новий План рахунків та Інструкція № 291.
Облік товарів здійснюєтьсяна підставі П(С)БО 9, згідно з пунктом 6 якого товари — це матеріальніцінності, що придбані (отримані) і утримуються підприємством у цілях подальшогопродажу.
Для обліку й узагальненняінформації про рух товарів відповідно до нового Плану рахунків використовуєтьсярахунок 28 Товари” із застосуванням субрахунків:
- 281 “Товари на складі”;
- 282 “Товари в торгівлі”;
- 283 “Товари на комісії”;
- 284 “Тара під товарами”;
- 285 “Торговельна націнка”.
По дебету субрахунків 281- 284 відображається збільшення кількості товарів та їх вартості, по кредиту — зменшення. Прибуткуються товари відповідно до нової системи бухгалтерськогообліку за первісною вартістю, у той час як раніше оприбуткування здійснювалосяза купівельною вартістю.
Реалізація товарів, таксамо які купівля, здійснюється на підставі укладених договорів поставки,купівлі продажу тощо з оформленням супровідних документів( накладна,товарно-транспортна накладна, рахунок-фактура та ін.).
Підприємства оптовоїторгівлі, як правило, реалізують товари з оптових баз, товарних складів,складів-магазинів.
Розрахунки за товариможуть здійснюватися підприємствами як у готівковій, так і в безготівковійформі. Однак при розрахунках готівковими грошовими коштами одного підприємстваз іншим обмеження в сумі 3000 грн. на день( п.1 Порядку №21).
Здійснюючи торгівельнудіяльність, підприємства отримують дохід (виручку) від реалізації товарів.Відповідно до діючих стандартів, доходи — це збільшення економічних, вигід увигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які приводять дозбільшення власного капіталу (крім збільшення капіталу за рахунок внесківвласників).
Для узагальненняінформації про доходи (виручку) від реалізації товарів призначений ;, рахунок 70“Доходи від реалізації” субрахунок 702 “Дохід від реалізації товарів”.
По кредиту субрахунку 702відображається збільшення доходу від реалізації разом із сумою непрямихподатків, зборів, обов’язкових платежів, які включені в ціну продажу, по дебету- належна сума непрямих податків, зборів, обов’язкових платежів, суми,отримувані підприємством на користь комітента, принципала, щорічне абощомісячне віднесення суми чистого доходу на рахунок 79 “Фінансові результати”субрахунок 791 “Результат основної. діяльності”.
Крім того, на субрахунку704 “Вирахуваний з доходу” відображається сума наданих після дати реалізаціїзнижок покупцям, вартість повернених покупцем товарів та інші вирахування. Подебету субрахунку 704 відображається вище перелічене вирахування, а по кредиту- списання дебетових оборотів на рахунок 79.
При продажу товарівнеобхідно здійснювати їх оцінку для визначення собівартості, за якою вонибудуть списуватися з балансу. Оцінка товарів здійснюється одним з методів:
- ідентифікованої собівартості відповідної одиницізапасів;
- середньозваженої собівартості;
- собівартості перших за часом надходження запасів(ФІФО);
- собівартості останніх за часом надходження запасів(ЛІФО);
- ціни продажу.
Для всіх одиницьбухгалтерського обліку товарів, які мають однакове призначення й однакові умовивикористання, застосовується тільки один з наведених методів.
Для узагальненняінформації про собівартість реалізованих товарів передбачений рахунок 90“Собівартість реалізації” субрахунок 902 “Собівартість реалізованих товарів”.
По дебету цього субрахункувідображається фактична собівартість реалізованих товарів (без торговельнихнацінок), а по кредиту — списання в порядку закриття щомісяця або в кінцізвітного року дебетових оборотів на рахунок 79 субрахунок 791.
Відповідно до національнихстандартів бухгалтерського обліку витрати — це зменшення економічних вигід увигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшеннявласного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення аборозподілу власниками).
Витрати визнаютьсявитратами певного періоду Одночасно з визнанням доходу, для отримання якоговони здійснювалися. При цьому витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходомпевного періоду, відображаються у складі.витрат того звітного періоду, у якомувони були здійснені.
Витрати, пов’язанімопераційною діяльністю, які не включаються до собівартості товарів, поділяютьсяна адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.
Узагальнення інформаціїпро витрати торговельного підприємства забезпечується застосуванням рахунків 92“Адміністративні витрати”, 93 “Витрати на збут”, 94 “Інші витрати операційноїдіяльності”, а також рахунків класу 8 “Витрати за елементами”. При цьомувикористання рахунків класу 8 є обов’язковим для суб’єктів малого підприємництваі для підприємств, діяльність яких не спрямована на ведення комерційноїдіяльності. Торговельні ж підприємства можуть використовувати їх дляузагальнення інформації про витрати за елементами затрат з одночасним списаннямцих затрат на рахунки витрат класу 9, тобто застосовувати рахунки класу 8 яктранзитні.
Витрати, які враховуютьсяна рахунках 92” Адміністративні витрати”, 93 “Витрати на збут”, 94 “Іншівитрати операційної діяльності” списуються безпосередньо на рахунок 79“Фінансові результати”.
Рахунок 79 “Фінансовірезультати” займає особливе місце у Плані рахунків. На нього списується сальдорахунків доходів і витрат: по дебету – витрати, по кредиту –доходи.
Визначення фінансовихрезультатів для підприємств оптової торгівлі подано на рис. 2.1.
/>/> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
902
Собівартість
реалізованих
товарів
92
Адмініст-
ративні
витрати /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
Дт 79 Дт 702/> /> /> /> /> /> /> /> />
94
Інші витрати
Операційної
діяльності
79
Фінансові
результати
702
Дохід від
Реалізації
товарів /> /> />
Дт 79 Кт 79 /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
/>/>/> Дт 79/> /> /> /> />
98
Податки
На прибуток />
44
Нерозподілений
Прибуток
(непокриті збитки) />
Рис. 2.1 Схема визначенняфінансових результатів2.4 Ведення бухгалтерського обліку в ЧП“Ядрихінський”
Проект написаний наматіалах ЧП «Ядрихінський» зареєстрованого в листопаді 2007р. Основнимнапрямком господарської діяльності досліджуваного підприємства є виробництво таоптова реалізація текстильної продукції.
Валовий доход за 2009р.склав 350 тис. грн., тому підприємством було обрано на 2008р. оподатковуванняпо єдиному податку, зі ставкою 6% суми виторгу і сплатою податку на додатковувартість.
Бухгалтерський облік напідприємстві ведеться за змішаною формою бухгалтерського обліку. Переважним єелементи журнально-ордерної форми обліку.
Частина розділів облікумеханізована і ведеться комп'ютером. Головна книга ведеться вручну. Обранапідприємством форма бухгалтерського обліку досить повно відбиває облік усіхгосподарських процесів і відповідає вимогам нормативних актів регламентуючівимоги до обліку.
Бухгалтерський облікведеться за новим планом рахунків затвердженому Керуванням методологіїбухгалтерського обліку і зареєстрованому Міністерством Фінансів України19.04.01р. №186.
Первинний облік ведетьсяза допомогою первинних документів. Порядок складання і руху первинноїдокументації регламентується графіком документообігу діючого на підприємстві.
Цей принцип забезпечуєповноту охоплення всіх господарських процесів, оскільки первинний документскладається безпосередньо на місці й у момент здійснення господарськоїоперації.
Наприклад: наряд навідпуск зі складу в цех сировини на переробку виписується на підставілімітно-заборонної карти на місяць, що знаходиться на складі і припускаєвідпустка сировини на місячну програму затверджену керівником підприємства.Перед початком зміни начальник цеху виписує убрання, виходячи з потребисировини на зміну, сировину зі складу відпускається в цех. При завершеннівиробничого циклу начальник цеху складає акт на оприбуткування готовоїпродукції і передає її з накладною в склад готової продукції.
Усі господарські операціїмають документальне підтвердження, що забезпечує вірогідність і повноту облікубудь-якого господарського процесу. Наприкінці місяця начальник цеху складаєматеріальний звіт. Надходження сировини відповідає кількості відпущеної зіскладу, згідно актів виходу готової продукції оприходується готова продукція напідставі накладних на передачу готової продукції у витрату. У такий спосіб намісці переробки сировини діє повний облік усіх господарських процесів, а цеодин з головних принципів бухгалтерського обліку.
Інвентаризація – якелемент контролю вірогідності економічних показників застосовується напідприємстві протягом господарського року при необхідності. Річнаінвентаризація проводиться відповідно до «Положення про порядок проведеннярічної інвентаризації».
У 2009р. річнаінвентаризація проведена за станом на 1 листопада. Інвентаризації піддавалисявсі статті балансу. Акти інвентаризації, порівнювальні відомості і накази порезультатах інвентаризації кошторису окремою справою і зберігаються в архіві.
Калькуляція готовоїпродукції – дуже важливий елемент економічної діяльності підприємства.Наскільки вірно відбиває калькуляція собівартість готової продукції залежитьправильне формування ціни реалізації. Недостовірний облік, помилки при численнісобівартості можуть привести до непоправних наслідків. Тому на підприємствіцьому розділу обліку приділяється особлива увага.
Баланс – як формазвітності складається щомісяця і надається керівнику для вивчення. З усіх формбухгалтерської звітності баланс є самою повною і ємною формою. Економічніпоказники в динаміку на початок року і на кінець звітного періоду даютьузагальнюючу картину діяльності підприємства.
Податкова звітність –основні документи за допомогою яких йдуть взаємини суб'єктів, що хазяюють, здержавою. Помилки, чи перекручування інші неточності показників звітностічреваті серйозними фінансовими санкціями, тому податкова звітність заповнюєтьсявинятково на даних бухгалтерського і податкового обліку.
Облік касових операційведеться відповідно до «Положення про ведення касових операцій».
Оприбуткування коштів укасу проводиться по прибутковому касовому ордері. Прибутковий касовий ордервиписується в момент внесення наявних коштів у касу. Прибутковий документвідразу реєструється в касовій книзі, йому привласнюється черговий номер. Разомз тим прибутковий ордер реєструється в книзі прибуткових касових ордерів.Обличчю що вносить готівку в касу видається квитанція до прибуткового касовогоордера.
Витрата коштів по касіздійснюється на підставі видаткових касових ордерів. Видатковий касової ордерпідписується головним бухгалтером і керівником підприємства. Вищевказанийдокумент реєструється в книзі видаткових касових ордерів і в касову книгу, йомупривласнюється черговий порядковий номер. По завершенню робочого дня касирскладає касовий звіт і надає його на підпис головному бухгалтеру.
Синтетичний облік грошовихкоштів ведеться згідно з журналом-ордером Ж-01 (таблиця 2.1). Зведемо підсумки,що підлягають рознесенню в головну книгу.
Таблиця 2.1 – Синтетичнийоблік грошових коштів за 2009р.Зміст операції Дебет Кредит Сума Отримано гроші в банку й оприбутковані в касу 301 311 2006 Видано з каси в перевитрати за авансовий звіт 372 30 400 Виплачено заробітну плату 661 301 1600 Оприбутковано виторг у касу 301 701 200 Здано виторг у банк 311 361 1700 Внесок засновника в статутний фонд 301 46 1500
Облік кредитів і позикбанку ведеться по журналу Ж-02. Первинним документом банківської операції єплатіжне доручення.
Платіжне доручення – цедокумент на підставі якого банк робить платіжну операцію з рахунка клієнта.Платіжне доручення готує клієнт банку. Воно містить реквізити платника, покупцяі завіряється підписами облич уповноважених давати такі доручення банку. Зразкипідписів посадових осіб, що мають право підпису на банківських документах,зберігаються в банку.
На підставі виписок банку,щодня виробляються. Якщо операцій за один день багато, по дійсній виписці банкускладається лист-розшифровка, а його підсумкові дані заносяться в операційнийрядок (таблиця 2.2).
Таблиця 2.2 – Обліккредитів і позик банку за 2009р.Зміст операції Дебет Кредит Сума Перераховано постачальникам за сировину 631 311 4500 Надійшли грошові відомості засоби від покупців на розрахунковий рахунок 311 361 12100 Погашено короткостроковий кредит банку 601 311 8500 Сплачено єдиний податок в розмірі 6% 641 311 2900 Отримано короткострокового кредит у банку 311 601 12006
Розрахунки зпостачальниками і підрядниками містять такі реквізити:
Ú сальдона початок звітного періоду;
Ú оборотпо кредиту рахунка;
Ú оборотпо дебету рахунка;
Ú сальдона кінець звітного періоду.
Перехідні залишки поконтрагентах переносяться на початок наступного звітного періоду. Кредитовіобороти виробляються на підставі первинних документів. Кожен прибутковийдокумент попередньо раскредитовуется, тобто проставляються головним бухгалтеромдебет рахунків.
У таблицю 2.3 записвиробляється тільки при наявності прибуткових накладних. Податковий кредитприймається тільки при наявності податкових накладних, тобто по дебету рахунка(641 податковий кредит) запису ідентичні з підсумковими показниками з книгоюобліку придбання.
Таблиця 2.3 — Розрахунки зпостачальниками і підрядчиками за 2009р.Зміст операції Дебет Кредит Сума Зроблено передоплату постачальнику 37 311 4800 Нараховано податковий кредит з ПДВ 641 644 800 Отримано матеріальні цінності від постачальника 20 631 4000 Відбито податковий кредит по ПДВ 644 631 800 Залік заборгованості 631 37 4800
Розрахунки з іншимидебіторами і кредиторами об'єднані в журналі-ордері №6, оскільки операційподібного роду не багато і це не суперечить чинному законодавству. Це дужеважливий розділ бухгалтерського обліку. Зовні зовсім різні економічні показники,але об'єднання їх зв'язане з методологією бухгалтерського обліку. Технікаведення розділу полягає в наступному: на підставі матеріальних звітів порахунках обліку сировини, матеріалів, МБП, готової продукції ведетьсявідомість, у якій узагальнюються підсумкові обороти за звітний період по місцяхзбереження матеріальних цінностей. У таблиці 2.4 показане йде нагромадженнявитрат по об'єктах обліку (виробництво, адміністративні витрати,загальвиробничі витрати й ін.) із кредиту рахунків. У цьому ж регістрі відбуваєтьсярозподіл (списання) витрат на об'єкти обліку (виробництво), тобто закриттярахунків (адміністративні витрати, загальвиробничі витрати, виробництво й ін.).Підсумки розносяться по сторінках головної книги. На підставі первиннихдокументів по реалізації (накладні – видаткові, податкові накладні, прибутковікасові ордери, платіжні доручення покупців і ін.) роблять записи у відомість.
Таблиця 2.4 — Обліквитрат, готової продукції, виробничих запасів за 2009рЗміст операції Дебет Кредит Сума 1 2 3 4 Отримано запаси від постачальника 22 631 4000 Оприбутковано запаси придбані за готівку підзвітними особами 20,22 372 360 Отримано запаси від постачальника по бартеру 20,22 631 1200 Відвантажено готову продукцію покупцям 70 26 5600 Відвантажено запаси покупцям 10 20,22 1700 Передано запаси зі складу в цех для переробки 20,22 20,22 5900 Оприбутковано готову продукцію 26 23 12100 Готова продукція передана на склад 26 26 12100 Використано запаси на виготовлення основних засобів 152 20,22 1000 Використано готову продукцію на виготовлення основних фондів 152 26 320 Списано запаси на виробництво продукції 23 20 5150 Нараховано амортизацію на основні засоби 23 13 1200 Нараховано заробітну плату 23 661 2800 Нараховано збори на заробітну плату 23 65 910 Списано у виробництво готова продукція 23 26 400 Списано малоцінні предмети застосовувані для виробництва продукції 23 22 110 Оприбутковані на склад напівфабрикати 25 23 1700 Віднесені до розряду капітальних інвестицій витрати, раніше враховані як витрати основного виробництва 15 23 740 Зменшені на суму виявленого шлюбу основні витрати на виробництво продукції 24 23 150 Відбито вартість послуг виробничого характеру представлених сторонніми організаціями 23 631 1450
На підставі вищевказаноговиникає питання: а чому прибуткові касові ордери і платіжні доручення?
Відповідь: — це в тихвипадках, коли покупцем зроблена передоплата, а продукція не відвантажена. Цянорма продиктована двома основними законами «Про прибуток підприємств», «ПроПДВ», тобто перша подія «оплата» чи «відвантаження» підлягає зарахуванню увалові доходи.
Відомість – це регістраналітичного обліку утримуючий у собі наступні реквізити:
Ú сальдона початок звітного періоду;
Ú оборотпо дебету;
Ú оборотпо кредиту;
Ú сальдона кінець звітного періоду.
Запису по аналітичнихрахунках, як було сказано вище, виробляються на підставі первинних документів.Облік реалізації йде по журналу Ж-06 і показано у таблиці 2.5.
Таблиця 2.5 – Облікреалізації товарів№ з/п Зміст операції Дебет Кредет Сума, грн 1 2 3 4 5 а) оплата а потім відвантаження товарів 1 Отримана передоплата за товар 301, 311 681 3000 2 Нараховані податкові зобов'язання з ПДВ 643 6411 500 3 Відвантажений товар покупцеві 681 702 3000 4 Відображені розрахунки за податковими зобов'язаннями з ПДВ 702 643 500 5 Списана собівартість товарів, визначена згідно з п.9 П(С) БО 9 902 281 1600 6 Списана сума доходу від реалізації на фінансовий результат 702 791 2500 7 Відображені адміністративні витрати 92 311,372 631,65,661 200 8 Відображені витрати на збут 93 631,65,661 311,685 300 9 Відображені інші операційні витрати 94 281 50 10 Списана на фінансовий результат собівартість реалізованого товару 791 902 1600 11 Списані фінансовий результат адміністративні витрати 791 92 200 12 Списані фінансовий результат витрати на збут 791 93 300 13 Списані фінансовий результат інші операційні витрати 791 94 50 б) відвантаження товарів, а потім оплата 1 Відвантажений товар покупцеві 361 702 3000 2 Нараховані податкові зобов'язання з ПДВ 702 6411 500 3 Списана собівартість товарів, визначена згідно з п. 9 П(С)БО 9 902 281 1600 4 Списана сума доходу від реалізації на фінансовий результат 702 791 2500 5 Відображені адміністративні витрати 92 311,372 631,65,661 200 6 Відображені витрати на збут 93 631,65,661 311.685 300 7 Відображені інші операційні витрати 94 281 50 8 Списана на фінансовий результат собівартість реалізованого товару 791 902 1600 9 Списані на фінансовий результат адміністративні витрати, витрати на збут. 791
92
93
94 550
Підсумкові обороти повиннівідповідати підсумковим оборотам податкового обліку ПДВ (книги облікупродажів). На нашу думку це необов'язково, оскільки операції по першій події вбухгалтерському обліку необов'язково відбивати в дохідній частині. Відповідністьпоказників доходу по бухгалтерському і податковому обліку обрано підприємствомз метою контролю показників бухгалтерського обліку і податкової звітності. Зіншої сторони це веде до того, що бухгалтерський облік дає перекручену картинубалансового прибутку, тобто оподатковуваний прибуток і балансовий прибутокрівні. На практиці це не завжди так. Оскільки при наявності попередньої оплатипокупців за товар у звітному періоді, коли факт відвантаження не здійснений, аце буває найчастіше в останні дні звітного періоду, реального прибутку ні, іможливо що її взагалі не буде. Наприклад 1-го числа наступного місяця зазвітним попередню оплату прийдеться повернути з якої-небудь причини. Технічнінесправності технологічного устаткування, зривши постачання сировинипостачальників, стихійні лиха (на жаль не всі господарські договори «постачанняі реалізації» містять пункти форс-мажорних зобов'язань) і ряд інших причин. Абухгалтерський облік подає перекручену інформацію про фінансовий станпідприємства. У такий спосіб можна зробити висновок: бухгалтерський облікфінансових результатів за визначені звітні періоди спотворюється в межахгосподарських оборотів які включені у валовий доход по податковому обліку.
3. Висновки тапропозиції
Торгівля є найважливішоюгалуззю господарської діяльності. У сфері роздрібної торгівлі закінчуєтьсяпроцес обігу товарів і вони переходять у сферу особистого споживання. Роздрібнаторгівля — реалізація товарів безпосередньо населенню для особистого споживання.У сфері оптової торгівлі відбувається перерозподіл великих товарних іфінансових потоків. Тут знаходять своє застосування цілі галузі економічнихзнань, таких як логістика, у більше повній мері розкривається фінансовийменеджмент.
За допомогою даних первинногообліку, регістрів синтетичного й аналітичного обліку відбита особливість облікувитрат обігу й валового доходу даної фірми, а також проаналізований оптовийтоварообіг. Ці показники дуже впливають на всі кількісні і якісні показникироботи підприємства торгівлі.
У роботі розкриті основніпринципи обліку реалізації товарів, щоб вирішити комплекс бухгалтерськихзавдань, які ставить перед собою фірма. Для того, щоб правильно зробитибухгалтерські записи й визначити фінансовий результат діяльності підприємства,необхідно визначитися в оцінці товарів, що фіксується в обліковій політиціфірми, розробленої виходячи зі специфіки роботи підприємства.
Також показанедокументальне оформлення реалізації товарів, порядок складання й перевіркатоварних звітів. Приділено увагу веденню аналітичного обліку товарів, регістрамбухгалтерського обліку, які застосовуються на даному підприємстві для облікутоварів і обліку розрахунків з покупцями. Дуже важливо в бухгалтерському облікуторговельного підприємства правильно визначити валовий доход і витрати обігу зазвітний період, тому в роботі розкрита специфіка розрахунку валового доходу йособливості обліку витрат обігу.
У умовах формуванняринкових відносин торгово-посередницька діяльність займає особливе місце внародному господарстві України. Тому дуже актуально вивчення особливостейобліку операцій оптової і роздрібної торгівлі.
Вивчення особливостейбюджетного обліку необхідно для підготування до роботи в бюджетних установах.Вивчення бухгалтерського обліку в будівництві, страхової діяльності, натранспорті, у банках, сільському і лісовому господарстві й інших галузях дужеважливе в наш час.
В роботі було розглянуто облікреалізації товарів та визначення фінансових результатів в оптовій торгівлі,облік закінчених капітальних вкладень та облік джерел їх фінансування, а також вирішенапрактична задача обліку в бюджетній установі.
Засвоєння теоретичнихзнань, придбання практичних навичок бухгалтерського і податкового обліку вбюджетних установах, торгівлі, на підприємствах побутового обслуговування йінших галузей і сферах народного господарства України допоможе бухгалтеру уйого подальшій діяльності.
Списоквикористаної літератури
1. Вербицка Л. В. Теорія бухгалтерського обліку. — К.: Логос, 2003.
2. Сопко В. В. Бухгалтерський облік. — К.: КНЕУ, 2004.
3. Білуха М. Т. Теоріябухгалтерського обліку. — К., 2004.
4. Васюта-Беркут О.І. та ін.Теорія бух обліку. — К.: МАУП, 2005.
5. Бланк И.А. Торговый менеджмент. — К.: УФИМБ, 2008
6. Валевич Р.П., Давыдова Г.А. Экономика торговогопредприятия. Учебное пособие. — Минск: Вышэйшая школа, 2003
7. Головачук Т.И. Экономическое регулированиетоварооборота торгового предприятия. — К., 2005
8. Гребнев А.А. Экономика торгового предприятия. — К.,2004
9. Бутенець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку. — Житомир; ЖІТІ, 2004.
10. Кужельний М.В., Лінник В.Г. Теорія бухгалтерськогообліку: Підручник. — К.; КНЕУ, 2005.
11. Кузьмінський А.М., Кузьмінський Ю.А. Теоріябухгалтерського обліку: Підручник. — К.; Все про бухгалтерський облік, 2004.
12. Палий В.Ф., Соколов Я.В. Теория бухгалтерского учёта: Учебник. 2-еизд. Перераб. и доп. — М.: Финансы и статистика; 2006.
Додатки
/>
/>
/>
/>
/>
/>
/>
/>
/>
/>
/>
/>
/>
/>
/>