Бухгалтерський облік та аудит фінансових результатів

Зміст
Вступ
1. Теоретичніоснови побудови обліку і аудиту фінансових результатів та використання прибуткув ринкових умовах
1.1 Історія розвитку бухгалтерського обліку фінансових результатів тавикористання прибутку
1.2 Сутність прибутку, його економічний зміст та значення
1.3 Загальна фінансово-економічна характеристика ДП«Трансгарант-Україна»
2. методикаобліку і аудиту фінансових результатів та використання прибутку підприємства(на прикладі ДП «Трансгарант-Україна»
2.1 Особливості обліку фінансових результатів в сучасних умовах
2.2 Методика проведення аудиту фінансових результатів
2.3 Формування інформації про фінансові результати в умовахзастосування інформаційних систем обліку
Висновки
Списоквикористаних джерел
Додатки

Вступ
Фінансовий результат являє собою універсальну економічнукатегорію, яка враховує два чинники основної мети підприємницької діяльності — доходита витрати. Формування інформації про доходи і витрати здійснюється послідовно табезперервно за допомогою системи бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік, звітністьта господарський контроль існують в економічному середовищі та мають здатність постійнопристосовуватись до зростаючих потреб суспільства.
Економічний розвиток супроводжується змінами законодавства,що регулює підприємницьку, інвестиційну діяльність, податкову політику. На жаль,в Україні розвиток нормативної та методичної бази за різними напрямами здійснюєтьсябез відповідної узгодженості, що призвело до значних відмінностей у методиці облікудоходів витрат, визначення фінансових результатів діяльності та відображення їху звітності для використання різними групами користувачів. Тому питання бухгалтерськогообліку доходів і витрат, методики визначення фінансових результатів, оподатковуваногоприбутку та контролю за їх формуванням і відображенням у звітності є досить актуальними,досліджуються як науковцями, так і практикуючими бухгалтерами, аудиторами, менеджерами.
Проблеми обліку фінансових результатів в сучаснихумовах розглядаються у працях вітчизняних вчених Білухи М.Т., Дем’яненка М.Я., ГайдуцькогоП.І., Гарасима П.М., Кірейцева Г.Г., Кужельного М.В., Лінника В.Г., Осадчого Ю.І.,Пархоменка В.М., Пушкаря М.С., Саблука П.Т., Швеця В.Г., Шпичака О.М. та інших.Питаннями аудиту формування фінансових результатів та відображення їх у звітностізаймаються Бутинець Ф.Ф., Голов С.Ф., Єфименко В., Зубілевич С.Я., Петрик О.А.,Редько О.Ю., Сопко В.В. Вони роблять значний внесок у розвиток обліку, підходячидо нього з точки зору стандартизації звітності. Але ряд проблем залишаються не вирішеними,оскільки стандартизація обліку і звітності, становлення нормативної бази, теоретичногообґрунтування даних процесів знаходиться на стадії формування та розвитку. Особливоюпроблемою є неузгодженість методик обліку та визначення фінансових результатів діяльностіпідприємств для цілей оподаткування та формування фінансової звітності.
Відсутність науково обґрунтованої та уніфікованоїметодики визначення фінансових результатів на основі даних бухгалтерського облікудля відображення їх у звітності та використання різними групами користувачів гальмуєрозвиток обліку, послаблює роль звітності, породжує нерозуміння та недовіру до аудитуфінансової звітності.
Необхідність розробки науково-обґрунтованих підходівдо формування інформації про фінансові результати у бухгалтерському обліку та відображенняїх у звітності в умовах її стандартизації, з урахуванням напрацювань вітчизняноїшколи бухгалтерського обліку та господарського контролю визначили актуальність випускноїроботи.
Метою випускної роботи є розвиток теоретичнихположень та розробка практичних рекомендацій з бухгалтерського обліку та аудитуфінансових результатів та використання прибутку підприємства в ринкових умовах.
Для досягнення поставленої мети в роботівизначені наступні завдання:
визначити зміст фінансових результатів тавикористання прибутку підприємств в історичному аспекті з урахуванням факторівформування та функцій, що вони виконують в процесі сучасного економічногорозвитку;
дослідити основні аспекти облікової політикищодо формування інформації про фінансові результати у звітності підприємств;
проаналізувавши досвід розвитку методикибухгалтерського обліку доходів, витрат та фінансових результатів, визначитишляхи її вдосконалення;
вдосконалити методику аудиту фінансовихрезультатів діяльності підприємства у складі аудиту фінансової звітності.
Об’єктом дослідження є організаціябухгалтерського обліку і аудиту та методика визначення і відображення узвітності фінансових результатів діяльності підприємств.
Предметом дослідження є сукупністьметодологічних підходів та методичних положень щодо бухгалтерського обліку,звітності та аудиту фінансових результатів.
При виконанні дослідження авторомзастосовувались загальні і спеціальні методи дослідження. У дослідженнізастосовувались прийоми групування, статистичних порівнянь, спостереження,узагальнення. Використовувались законодавчі акти України, нормативні документи,бухгалтерські документи, праці провідних учених-економістів, матеріалиперіодичної преси.
Базою дослідження є ДП «Трансгарант-Україна».ДП «Трансгарант-Україна» — один з лідерів українськоготранспортного ринку. Компанія надає послуги з перевезення залізничнимтранспортом вантажів промислового призначення. Одним з важливих стратегічнихзавдань фірми є зміцнення відносин з клієнтами за допомогою комплексноговирішення існуючих транспортних проблем.
Компанія експлуатує понад 10 300 одиницьрухомого складу, 60% яких складають власні вагони.
Об'єми перевезень компанії «Трансгарант» маютьпостійну тенденцію до зростання. За 2005 рік середньомісячні об'єми перевезеннядосягли рівня 1,7 млн. тонн.

1. Теоретичні основи побудови обліку і аудиту фінансових результатів тавикористання прибутку в ринкових умовах
 
1.1 Історія розвитку бухгалтерського облікуфінансових результатів та використання прибутку
Бухгалтерський облік, як й багато інших наук,пройшов у своєму розвитку ряд стадій. За багаторічну історію було визначенокатегорії, сформовано принципи, методи та методологія обліку, які складаютьоснову сучасного бухгалтерського обліку. Вивчення історії бухгалтерськогообліку дає змогу не втратити, більш того, продовжити та розвити ті надбання,які збирались багатьма поколіннями обліковців.
Бухгалтерський облік як наука має свою історіюта традиції, і ми зобов’язані їх вивчати. Вивчення історії бухгалтерськогообліку дозволяє розкрити динаміку перетворення практичної діяльності в системунаукових знань про методи, принципи і способи відображення фактів господарськоїдіяльності, визначення фінансових результатів; ознайомитися з еволюцієюформування основних категорій та елементів методу бухгалтерського обліку,виявити зв’язки та закономірності між ними; простежити зміну загальних концепцій;освоїти техніку наукового передбачення.
Людина, яка знає історію бухгалтерськогообліку, вміє ширше міркувати, знаходити у повсякденній роботі оптимальнірішення, передбачувати шляхи розвитку організації, любити свою професію тапишатися нею.
Розвиток обліку фінансових результатівнерозривно пов'язаний з історією розвитку усього бухгалтерського обліку,оскільки протягом усього періоду розвитку бухгалтерського обліку визначеннярезультату діяльності було одним з найважливіших об'єктів бухгалтерського обліку.
Спочатку бухгалтерський облік виникнув лише якпрактична діяльність (рахівництво). Становлення ж бухгалтерського обліку, якнауки, пов'язане з ім'ям італійського математика Луки Пачолі (1445-1515 рр.) [25].Саме ним був введений основний елемент бухгалтерського обліку — подвійнийзапис, докладний опис і переваги використання якого Лука Пачолі зробив у своїйкнизі, виданій ще в 1494 р.
У середні віки бухгалтерський облік вівсявиключно в книгах, звідси і походить сучасна назва професії бухгалтер [BuchHalter]з німецького «держатель книг» [25]. У цей період бухгалтерський облікрозглядався здебільшого як галузь адміністративного права і тому предметом бухгалтерськийобліку вважалося практична реалізація адміністративних функцій будь-якоїорганізації.
З початку 19 століття відбулося становленняметодологічних основ бухгалтерського обліку, як науки, при цьому однією знайголовніших задач обліку вважалося забезпечення ефективності діяльності,тобто її фінансових результатів. Так, один з засновників наукової методологіїбухгалтерського обліку, Франчесько Віллі (1801-1844 рр.) вважав, що: «Метабухгалтерського обліку — це контроль організації господарства і майна. Контрольже призначений для збереження цінностей і ефективного їх використання,розкриття резервів, забезпечення максимальних результатів при мінімальнихвитратах» [25].
У кінці 19 столітті сталося повне розділеннятеорії і практики бухгалтерського обліку, з'явилися перші обчислювальніапарати, посилилися економічні аспекти обліку, бухгалтерський облік зблизивсязі статистикою.
У 19 столітті в Російській Імперії, до складуякої в той час входила Україна, бухгалтерський облік також отримав активнийрозвиток. Велика увага приділялася різним обліковим регістрам, на основі якихробився аналіз. Сукупність цих регістрів складала форму рахівництва. У цей часбаланс ставав об'єктом економічного аналізу. Сам же бухгалтерський обліквизначався К. І. Арнольдом (один з фундаторів науки про бухгалтерській облік вРосії) як наука, що займається об'єктивним звіренням приходу та витрат, щопідкреслювало виключно важливу роль обліку фінансових результатів в системібухгалтерського обліку ще в ті часи [25].
За часів існування СРСР промисловість, як іінші галузі народного господарства, здійснювали свою діяльність відповідно доплану, розробленого центральними органами управління.
В умовах планової економіки правліннявиробництвом важливе значення набував оперативний облік та жорсткий контроль завиконанням плану виробництва, відвантаження продукції та плану прибуткупідприємства.
Для обліку прибутків та збитків передбачавсярахунок 99 «Прибутки та збитки», на якому щомісяця відображалисяприбутки або збитки від реалізації продукції, матеріальних цінностей та послуг.Кінцеве сальдо рахунку 46 «Реалізація» в промисловості (на відмінувід інших галузей народного господарства) наприкінці кожного місяця списувалосяна рахунок 99 «Прибутки та збитки». Загальна сума прибутку могла бутизбільшеною або зменшеною за рахунок так званих позавиробничих доходів та втрат,які відображалися безпосередньо на рахунку 99 «Прибутку та збитки»,обминаючи рахунок 46 «Реалізація». Позареалізаційні доходи булирезультатом самостійної господарської діяльності підприємства.
Таким чином, на рахунку 99 «Прибутки тазбитки» відображалися всі прибутки та збитки, як від реалізації продукції,робіт, послуг та матеріальних цінностей, так і позареалізаційні доходи тавтрати за підсумками місяця.
Сума чистого прибутку (збитку) показувалася урічному звіті підприємств нерозподіленою. Її розподілення відбувалося тількипісля затвердження річного звіту. Платежі та відрахування від прибуткувідображалися на рахунку 80 «Відвернуті кошти за рахунок прибутку» протягомусього року.
Плановий прибуток розподілявсь у наступномупорядку: в першу чергу здійснювалися внески до бюджету (плата за основні тазворотні засоби, проценти за банківські кредити); потім прибуток спрямовувавсядо заохочувальних фондів (матеріального заохочування, соціально-культурногозаохочування, фонду розвитку виробництва); частина прибутку, яка залишаласяпісля цього розподілу, використовувалася на фінансування централізованихкапітальних вкладень, збільшення власних активів підприємства, покриття витратвід експлуатації житлово-комунального господарства та інших витрат в межах сум,які передбачалися планом. Значна частина прибутку перераховувалася вищестоящиморганізаціям. Різниця між загальною сумою прибутку та перерахованими вищеплатежами і відшкодуваннями становила вільний залишок прибутку, якийнаправлявся до бюджету.
Понадплановий прибуток використовувавсяоб'єднаннями та підприємствами на перерахування до бюджету плати за основніфонди та зворотні засоби, фіксованих платежів, сплату відсотків за банківські позики,на поповнення фондів матеріального заохочування, соціально-культурних заходів,на житлове будівництво, розвиток виробництва, виплату премій та інші потреби.Різниця між загальною сумою понадпланового прибутку та відповідними платежами івідрахуваннями спрямовувалася до бюджету як внесок залишку понадплановогоприбутку. В результаті розподілення прибутки минулого року списувалися збалансу, а рахунки 80 «Відвернуті кошти за рахунок прибутку» та 99«Прибутки та збитки» закривалися.
Розвиток ринкових відносин, розпад СРСР таздобуття Україною в 1991 році незалежності висунули нові вимоги щодоорганізації бухгалтерського обліку. У зв'язку з цим постановою КабінетуМіністрів України від 3 квітня 1993 року було затверджене положення «Про організаціюбухгалтерського обліку та звітності в Україні». Це положення не простозамінили ряд існуючих раніше нормативних документів щодо організаціїбухгалтерського обліку, а й відобразило ті зміни, які відбулися за умовформування ринкових відносин.
В умовах ринкових відносин прибуток виступаєнайважливішим показником господарської діяльності підприємства, які розрізнюютьбалансовий прибуток, прибуток, який залишається в розпорядженні підприємства(чистий прибуток), оприбуткований прибуток.
Для узагальнення інформації про формування тавикористання фінансових результатів діяльності підприємства у звітному періодіприбутки та збитки протягом всього року був призначений рахунок 80 «Прибуткита збитки». За дебетом цього рахунку відображалися збитки, а за кредитом- прибутки підприємства.
Порівнювання дебетового та кредитовогооборотів за звітний період показувало фінансовий результат звітного періоду — балансовий прибуток або збиток. Кінцевий фінансовий результат діяльностіпідприємства за звітний період виражався у сумі отриманого прибутку або збитку.Доходи, які підприємство отримувало від реалізації продукції, товарів, робіт,послуг відображається в обліку на кредиті рахунку 46 «Реалізація» вкореспонденції з дебетом рахунку 50 «Каса», 76 «Розрахунки з різнимидебіторами й кредиторами», 62 «Розрахунки з покупцями й замовниками»,61 «Розрахунки по авансам».
На дебетом рахунку 46 «Реалізація»також списувалися витрати на збут продукції, товарів, робіт, які були зібраніза дебетом рахунок 43 «Позавиробничі витрати»; вартість реалізованоїпродукції в оптових цінах підприємства, яка обліковувалась за дебетом рахунку45 «Товари відвантажені».
Щомісяця різниця між кредитовим та дебетовимоборотами за рахунком 46 «Реалізація» списувалася на рахунок 80«Прибутки та збитки». Під час визначення прибутку від реалізаціїпродукції в її складі враховуються субсидії з бюджету на державне регулюванняцін, покриття збитків підприємства.
Прибуток, який залишається в розпорядженніпідприємства (чистий прибуток), уявляє собою різницю між балансовим прибуткомта податковими платежами з нього.
Здійснені протягом звітного року за рахунокприбутку відрахування податків та інших обов'язкових платежів до державногобюджету, відрахування до фондів економічного стимулювання та спеціальногопризначення, погашення довгострокових кредитів, спрямовування прибутку накапітальні вкладення, нарахування дивідендів та відображалися за дебетомрахунку 81 «Використання прибутку».
Інформація про формування фінансовихрезультатів діяльності підприємства у звітному місяці відображалася вжурналі-ордері №15 за кредитом рахунку 80 «Прибутки та збитки ».Аналітичний облік рахунку 80 здійснювався відповідно до кожної статті прибутківта збитків у вигляді накопичувальної відомості, відкритої на звітний рік.
Сучасні тенденції розвитку міжнародноїекономічної інтеграції, та прагнення України гідно увійти до міжнародноїекономічної спільноти дали поштовх для впровадження на території УкраїниМіжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО).
Переведення бухгалтерського обліку в Україніна загальноприйняті в міжнародній практиці принципи бухгалтерського облікувикликав введення в національну теорію і практику облікової політики новихправил, якими слід керуватися під час вимірювання, оцінки і реєстрації господарськихоперацій та під час відображення їхніх результатів у фінансовій звітності.Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності тепервиступає надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої інформаціїпро фінансовий стан, рух грошових коштів та результати діяльності підприємства,відповідно вимогам МСБО [38].
Постановка такої цілі вимагала реформуваннявсіх напрямків бухгалтерського обліку, в тому числі обліку фінансовихрезультатів. Ось чому зараз, згідно з Національними положеннями (стандартами)бухгалтерського обліку, для відображення доходів та витрат Планом рахунківпередбачений, широкоприйняті у світовій практиці, окремі класи рахунків: клас 7«Доходи та результати діяльності» та клас 9 «Витрати діяльності».
Рахунки класу 7, крім рахунку 76«Страхові платежі», протягом звітного періоду за кредитомвідображають суми доходів разом з непрямими податками, включеними у цінупродажу, за дебетом — суми непрямих податків та списання чистого доходу, якийвідноситься на рахунок 79 «Фінансові результати».
Таким чином, за кредитом рахунку 79«Фінансові результати» відображаються суми в порядку закриттярахунків обліку доходів, за дебетом — суми в порядку закриття рахунки облікувитрат, а також суми нарахованого податку на прибуток. При цьому кожний зрахунків обліку доходів та витрат списується безпосередньо на рахунок 79«Фінансові результати» окремою проводкою.
Для накопичення чистого прибутку підприємствав Плані рахунків передбачений окремий рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокритізбитки)», за кредитом якого відображається збільшення прибутку від всіхвидів діяльності, а за дебетом — збитки та використання прибутку.
Реформування обліку фінансових результатів тапобудова нового Плану рахунків пов'язана і з новою формою звіту про фінансовірезультати, в якому доходи та витрати підприємства відображаються в окремихрядках, відповідно до видів діяльності.
Інформація про доходи та витрати переноситьсядо Звіту про фінансові результати з Журналів № 6, який ведеться за кредитом рахунківдоходів та № 5 і № 5А, які призначені призначених для накопичування інформаціїпро витрати звітного періоду. Взаємозв'язок структури нового Плану рахунків зіінших формами звітності дозволяє безпосередньо переносити суми з бухгалтерськихрахунків до відповідних рядків фінансової звітності, завдяки чому спрощуєтьсяпроцес заповнення звітності, та істотно розширюються можливості автоматизаціїцього процесу [38].

1.2 Сутність прибутку, його економічнийзміст та значення
Прибуток є однією з основних категорійтоварного виробництва. Це передусім виробнича категорія, що характеризуєвідносини, які складаються в процесі суспільного виробництва.
Водночас прибуток є однією з важливих формрозподілу національного доходу. Відтак прибуток характеризує відносини, якіскладаються в процесі первинного розподілу національного доходу, йогоперерозподілу і кінцевого використання.
Поява прибутку безпосередньо зв'язана з появоюкатегорії «витрати виробництва». Прибуток — це та частина вартості продукту, щореалізується підприємством, яка залишається після покриття витрат виробництва.Обособления частини вартості продукції у вигляді витрат виступає в грошовомувиразі як собівартість продукції [40].
Визначення економічної сутності прибутку, як іінших форм, що їх набирає національний дохід за його первинного розподілу інаступного перерозподілу, неможливе без правильного тлумачення сутностінеобхідного й додаткового продукту в суспільстві.
Необхідний і додатковий продукт — це категоріївиробництва. Для з'ясування сутності цих категорій необхідно уточнити, щолежить в основі поділу чистого продукту на необхідний і додатковий. Згідно зекономічною теорією це поділ часу праці, витраченої у сфері матеріальноговиробництва, на необхідний і додатковий. Протягом необхідного часу забезпечуєтьсястворення «… фонду життєвих коштів або робочого фонду, що необхіднийробітнику для підтримання і відтворення його життя і що за всіх системсуспільного виробництва він сам постійно повинен виробляти й відтворювати».
Додатковий продукт — частина чистого продукту,створювана безпосередніми виробниками понад вартість необхідного продукту.Додатковий продукт властивий усім суспільно-економічним формаціям і є однією зважливих умов їхнього успішного розвитку. У необхідному й додатковому продуктівтілено заново створену вартість, грошове вираження якої становить національнийдохід.
Прибуток — це частина заново створеноївартості, виробленої і реалізованої, готової до розподілу. Підприємство одержуєприбуток після того, як втілена у створеному продукті вартість пройдевідповідну стадію обороту і набере грошової форми.
Отже, об'єктивна основа існування прибуткупов'язана з необхідністю первинного розподілу додаткового продукту. Прибуток —це форма реалізації вартості в основному додаткового продукту. Однак прибутоквключає і частину вартості необхідного продукту. Прибуток підприємств сфериматеріального виробництва — це частина національного доходу, що в результатійого первинного розподілу набирає форми чистого доходу підприємств.
Таким чином, прибуток є об'єктивноюекономічною категорією.
Тому на його формування впливають об'єктивніпроцеси, що відбуваються в суспільстві, у сфері виробництва й розподілусуспільного продукту, національного доходу.
Водночас прибуток — це підсумковий показник,результат фінансово-господарської діяльності підприємств як суб'єктівгосподарювання.
Тому прибуток відбиває її результати і зазнаєвпливу багатьох чинників.
Є особливості у формуванні прибуткупідприємств залежно від сфери їхньої діяльності, галузі господарства, формивласності, розвитку ринкових відносин.
На формування прибутку, як фінансовогопоказника роботи підприємства, що відбивається в бухгалтерському обліку, вофіційній звітності суб'єктів господарювання, впливає встановлений державоюпорядок формування витрат на виробництво продукції (робіт, послуг); обчисленняй калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг); визначенняпозареалізаційних прибутків і витрат; визначення балансового (валового)прибутку.
Отже, на формування абсолютної суми прибуткупідприємства впливають результати, тобто ефективність йогофінансово-господарської діяльності; сфера діяльності; галузь господарства;установлені законодавством умови обліку фінансових результатів [42].
Прибуток — це показник, що формується намікрорівні. Прибуток народного господарства — це результат діяльності окремихпідприємств, галузей економіки, розвитку окремих сфер, структурних зрушень векономіці, змін в порядку обліку фінансових результатів.
1.3 Загальна фінансово-економічнахарактеристика ДП «Трнасгарант-Україна»
ДП «Трансгарант-Україна» надає послуги з перевезеннявантажів залізничним транспортом з 2003 року. Є дочірньою компанією ТОВ «Фірма «Трансгарант»(Росія), яка входить до транспортної групи FESCO.
Стратегічним завданням компанії є доставка вантажівв найкоротші терміни на максимально вигідних умовах для клієнтів. Пріоритетним напрямом- обслуговування підприємств металургійної галузі.
ДП «Трансгарант-Україна» здійснює перевезення вантажівна всіх залізницях України, а також на залізницях країн СНД і Балтії.
Головний офіс ДП «Трансгарант-Україна» знаходитьсяв Києві. Філії компанії розташовані в Донецьку і Дніпропетровську. Планується відкриттяпредставництва в Одесі.
Річний об'єм перевезених ДП «Трансгарант-Україна»вантажів складає більше 5 млн. тонн. Наступна діаграма показує динамікусередньої дальності перевезень у період з 2005 по 2007 роки (рис. 1.2.).

/>
Рис. 1.2. Динаміка середньої дальностіперевезень вантажів, км.
В управлінні компанії знаходиться понад 3 тисячіодиниць рухомого складу, з них 50% — власні вагони.
Парк рухомого складу складається з піввагонів іокатишевозів. У перспективі заплановано перевезення великотоннажних контейнеріві труб.
Основними конкурентними перевагами Компанії можнавважати:
— багаторічний досвід роботи фахівців компаніїна ринку транспортних послуг;
— парк власного рухомого складу, який має стабільнутенденцію до збільшення;
— філії в Україні;
— оперативна взаємодія з Укрзалізницей.
У наступній таблиці ми розглядаємо основні фактори,що впливають на діяльність підприємства та ступінь їх впливу (табл. 1.1).
Таблиця 1.1 Основні фактори, що впливають на діяльністьпідприємства [11]Група факторів Опис проблем Ступінь впливу на діяльність емітента Які зміни, що прогнозуються, мають вплинути на підприємство незначний вплив середній вплив значний вплив Політичні Політична нестабільність у державі X Законодавча база не сприяє розвитку вітчизняного товаровиробника. Удосконалення законодавчої бази буде сприяти процесу розвитку вітчизняного виробництва, створення сприятливих умов для залучення інвестицій в народногосподарчій комплекс Фінансово-економічні Високий рівень цін на ТМЦ, паливо та газ, включення до валових витрат тільки 10% балансової вартості основних технологічних засобів при фактичному їх зносу більш 80%. Високий рівень податків. X 1. Збільшення цін на газ призведе до зниження обсягів хімічної продукції та, як слідство, до погіршення фінансового стану товариства. 2. Удосконалення податкової та цінової політики. Виробничо-технологічні Зростання цін на основні засоби залізничного транспорту та їх ремонт, зростання фізичного зносу рухомого складу X Розробка плана технічного розвитку, економне витрачання всіх ресурсів для можливості модернізації та оновлення Соціальні зниження рівня життя. Недостатній рівень пенсій і заробітної плати. X Зменшення купівельної спроможності робітників, зменшення доходів, старіння кваліфікованих кадрів. Екологічні Місце знаходження Товариства у екологічно-небезпечній зоні впливає на стан здоров'я працівників X Законодавчі дії на рівні держави, податкові пільги, удосконалення медичного страхування. Необхідні додаткові витрати на оздоровчи заходи для робітників Товариства. Примітки: Основними факторами, які впливають на діяльність Товариства є нестабільність податкового законодавства.
Для загальної характеристики підприємства слідпровести фінансовий аналіз його показників, вивчити їх у динаміці, в порівнянніз середніми показниками у галузі. Основні показники, показники платоспроможності,фінансової стійкості, автономії, маневреності оборотних засобів, фінансування, кредитоспроможності,ліквідності й інші. З метою проведення такого аналізу рекомендується складання порівняльногоаналітичного балансу, до якого входять основні агреговані показники бухгалтерськогобалансу. Порівняльний аналітичний баланс дає змогу спростити роботу з проведенняаналізу основних фінансових показників підприємства (табл. 1.2).
Таблиця 1.2 Порівняльний аналітичний балансНайменування статті балансу Код строки 2005 рік 2006 рік 2007 рік абсолютні величини (тис. грн.) відносні величини (%) абсолютні величини (тис. грн.) відносні величини (%) абсолютні величини (тис. грн.) відносні величини (%) 1 2 3 4 5 6 7 8 АКТИВ 1. Необоротні активи: Основні засоби і нематеріальні активи 010, 030 5824,4 65,5 7125,3 59,1 8243,1 74,5 Довгострокові фінансові інвестиції 045, 060 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 Інші оборотні активи 070 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 Усього за розділом 1 080 6337,3 71,3 7125,8 59,1 8243,8 74,5 2. Оборотні активи: 0,0 0,0 0,0 Запаси 100-140 1815,6 20,4 2414,7 20,0 2502,7 22,6 Векселі одержані 150 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 Дебіторська заборгованість 160,170, 180, 190, 200, 210 653,6 7,4 281,2 2,3 269,3 2,4 Поточні фінансові інвестиції 220 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 Грошові кошти та їх еквіваленти 230-240 60,4 0,7 2134,6 17,7 8,6 0,1 Інші оборотні активи 250 11,5 0,1 89,1 0,7 20,9 0,2 Усього за розділом 2 260 2541,1 28,6 4919,6 40,8 2801,5 25,3 3. Витрати майбутніх періодів 270 9,0 0,1 8,1 0,1 23,3 0,2 Валюта балансу (Б) 280 8887,4 100,0 12053,5 100,0 11068,6 100,0 1 2 3 4 5 6 7 8 ПАСИВ 1. Власний капітал 380 8092,1 91,1 11276,1 93,6 10075,3 91,0 2. Забезпечення наступних витрат і платежів 430 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 3. Довгострокові зобов'язання 480 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 4. Поточні зобов'язання 620 795,3 8,9 777,4 6,4 993,3 9,0 5. Доходи майбутніх періодів 630 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 Валюта балансу (Б) 640 8887,4 100,0 12053,5 100,0 11068,6 100,0 /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
Всі основнізасоби Товариства виробничого призначення-використовуються в процесі діяльностівантажного залізничного транспорту. Середній прогнозуємий термін їх експлуатаціїпо групам — будівлі, споруди та передавальні пристрої 20-40 років, машини таобладнання 7-13 років, транспортні засоби 5-10 років, інші основні засоби 10років
За 2005, 2006, 2007роки первісна вартість основних засобів збільшувалась за рахунок придбаннянових основних засобів. Також спостерігається позитивна тенденція до зменшенняпоточних зобов’язань та до збільшення власного капіталу. Довгостроковихзобов’язань підприємство не має.
У ході аналізу кредитоспроможностіпроводяться розрахунки з визначення ліквідності активів підприємства і ліквідностійого балансу (див. табл. 1.3.).
Ліквідність балансувиявляється в ступені покриття зобов'язань підприємстві його активами, строк перетворенняяких на гроші відповідає строку погашення зобов'язань. Ліквідність балансу досягаєтьсявстановленням рівності між зобов’язаннями підприємства та його активами.
Баланс вважаєтьсяабсолютно ліквідним, якщо виконуються наступні умови: А1>П1, А2>П2, А3>П3і А4
Таблиця 1.3 Аналізліквідності балансу (тис. грн.)актив Код рядка Рік на початок періоду на кінець періоду пасив Код рядка Рік на початок періоду на кінець періоду Платіжний надлишок або недостача на початок періоду на кінець періоду
Найбільш ліквідні активи (А1) 220+ 230+ 240
2007 2134,6 8,6
Негайні пасиви (П1) 530
2007 56,4 0,0 -2078 -8,6
2006 60,4 2134,6
2006 114,8 56,4 54,4 -2078
2005 158,4 60,4
2005 370,7 114,8 212,3 54,4
Активи, що швидко реалізуються (А2) 130+ 140+ 150+ 160+ 170+ 180+ 190+ 200+ 210
2007 281,2 269,3
Коротко-
строкові пасиви (П2) 640-380-480-530
2007 721,0 993,3 439,8 724,0
2006 693,1 281,2
2006 680,5 721,0 -12,6 439,8
2005 446,1 693,1
2005 641,0 680,5 194,9 -12,6
Активи, що реалізуються повільно (А3) 100+ 110+ 120+ 250+ 270
2007 2511,9 2546,9
Довго-
строкові пасиви (П3) 430+ 480+ 630
2007 0,0 0,0 -2512 -2547
2006 1796,6 2511,9
2006 0,0 0,0 -1797 -2512
2005 1590,7 1796,6
2005 0,0 0,0 -1591 -1797
Активи, що важко реалізуються (А4) 080
2007 7125,8 8243,8
Постійні пасиви (П4) 380
2007 11276 10075 4150 1832
2006 6337,3 7125,8
2006 8092 11276 1755 4150
2005 5936,5 6337,3
2005 7120 8092 1184 1755 Баланс 280
2007 12053,5 11068,6 Баланс 640
2007 12054 11069 0,0 0,0
2006 8887,4 12053,5
2006 8887 12054 0,0 0,0
2005 8131,7 8887,4
2005 8132 8887 0,0 0,0
2005 — {А1П2; А3 > П3; А4
2006 — {А1> П1;А2 П3; А4
2007 — {А1> П1;А2 П3; А4
Аналіз виявивнедостатню ліквідність балансів підприємства за три роки. У 2005 воно було не взмозі розрахуватися з негайними боргами. Найбільш ліквідні активи то зростали, тознижувались у період з 2005 по 2007 роки. Ці скачки можна пояснитинестабільністю у державі, інфляційними процесами, зростанням цін.
Коефіцієнти, які використовуються при аналізі ліквідності(табл. 1.4.), дозволяють оцінити ефективність використання активів.
Таблиця 1.4 Коефіцієнтиліквідності балансуНайменування коефіцієнту Формула розрахунку Рік На початок періоду На кінець періоду Зміна Коефіцієнт поточної ліквідності (коефіцієнт покриття)
/> 2007 6,34 2,84 -3,49 2006 3,21 6,34 3,13 2005 2,17 3,21 1,04 Коефіцієнт швидкої ліквідності
/> 2007 3,11 0,28 -2,83 2006 0,95 3,11 2,16 2005 0,60 0,95 0,35 Коефіцієнт абсолютної ліквідності
/> 2007 2,75 0,01 -2,74 2006 0,08 2,75 2,67 2005 0,16 0,08 -0,08
Ліквідність означає здатність перетворити активв гроші без втрат його ринкової вартості. Коефіцієнти, які використовуються прианалізі ліквідності, дозволяють оцінити ефективність використання активів.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, якачастина поточних зобов’язань може бути погашена негайно. Нижня межа коефіцієнтадорівнює 0,25.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності за 2004 рікстановив – 0,16, за 2005 рік — 0,08 за 2006р. – 2,75, за 2007р. зменшився до 0,01,тобто тільки у 2006 рр. його значення було оптимальним.
Коефіцієнт поточної ліквідності дає загальну оцінкуліквідності активів, показуючи скільки гривень поточний активів підприємства доводитьсяна одну гривню поточних зобов’язань. Коефіцієнт поточної ліквідності, рівний 1 ібільше, свідчить про сприятливий стан активів підприємства.
Коефіцієнт поточної ліквідності зменшився з6,34 за 2006р. (2004 р. – 2,17, 2005 р. – 3,21) до 2,84 за 2007р., але величинакоефіцієнту свідчить про сприятливий стан активів підприємства. Негативнимможна визначити різкі коливання значення коефіцієнту.
Коефіцієнт швидкоїліквідності враховує якість оборотних активів, при його розрахунку враховуютьсянайбільш ліквідні поточні активи. Орієнтовне нижнє значення дорівнює 0,6 – 0,8.Коефіцієнт швидкої ліквідності за 2004 р. становив 0,6, 2005р. — 0,95, тобтополіпшився та досягнув оптимального значення, за 2006р. він поліпшився ще, до3,11, а у 2007 р. погіршився до 0,28, тобто впав нижче оптимального значення.
Більш наочно загальне фінансове положеннястановище підприємства можна відобразити за допомогою розрахунку коефіцієнтів фінансової стійкості.(див. табл. 1.5.)

Таблиця 1.5 Коефіцієнтифінансової стійкостіНайменування коефіцієнту Формула розрахунку Рік На початок періоду На кінець періоду Зміна Коефіцієнт фінансової автономії
/> 2007 0,94 0,91 -0,03 2006 0,91 0,94 0,02 2005 0,88 0,91 0,03 Коефіцієнт фінансової залежності
/> 2007 1,07 1,10 0,03 2006 1,10 1,07 -0,03 2005 1,14 1,10 -0,04 Коефіцієнт фінансового ризику
/> 2007 0,07 0,10 0,03 2006 0,10 0,07 -0,03 2005 0,14 0,10 -0,04
Коефіцієнт фінансової стійкості (незалежності,автономії) визначає частку коштів власників підприємства в загальній сумі коштів,вкладених в майно підприємства. Чим вище значення цього коефіцієнта, тим більш стійко,стабільно і незалежно від кредиторів підприємство (оптимальне значення 0,5 і більш).
На протязі 2004-2006рр. значення коефіцієнтазросло до 0,94, за 2007рік зменшилось до 0,91. Тобто у 2007р. фінансова стійкістьосталась в межах оптимального значення, але стала гірше.
Коефіцієнт покриття зобов’язань власним капіталомхарактеризує співвідношення власних і позикових коштів, та вказує залежність підприємствавід залучених засобів (теоретичне значення менше 1). Чим вище цей показник, тимменше заборгованість підприємства, тим стійкіше його положення. За 2004-2006рр. значення цього показника зменшилося до 1,07, за 2007р. коефіцієнт збільшивсядо 1,1. Тобто фінансова незалежність підприємства погіршилась, рівень залежностівід залучених засобів збільшився.
Ділова активністьу фінансовому аспекті проявляється перш за все в швидкості обороту засобів. Прискоренняоборотності оборотних коштів знижує потребу в них, дозволяє підприємству вивільнятичастину оборотних коштів. Швидкість обороту засобів — комплексний показникорганізаційно-технічного рівня підприємства.
Загальна оборотністьвсіх оборотних коштів складається з приватної оборотності окремих елементів оборотнихкоштів. Швидкість обороту (як загальна так і приватна) характеризується наступнимипоказниками (табл. 1.6.)
Таблиця 1.6 Коефіцієнтиділової активностіНайменування коефіцієнту Формула розрахунку Рік На початок періоду На кінець періоду Зміна 1 2 3 4 5 6 Коефіцієнт оборотності активів
/> 2007 2,1 1,8 -0,3 2006 1,9 2,3 0,4 2005 1,6 2,3 0,8 Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості
/> 2007 281,0 236,8 -44,2 2006 59,1 71,5 12,4 2005 25,0 37,4 12,4 Тривалість обороту дебіторської заборгованості
/> 2007 1,3 1,5 0,2 2006 6,2 5,1 -1,1 2005 14,6 9,8 -4,9 Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості
/> 2007 0,0 0,2 0,2 2006 0,0 0,0 0,0 2005 0,0 0,0 0,0 Тривалість обороту кредиторської заборгованості
/> 2007 - 1805,8 - 2006 - - - 2005 - - - Коефіцієнт оборотності запасів
/> 2007 7,2 7,6 0,4 2006 7,7 8,5 0,7 2005 6,6 9,7 3,1 Тривалість обороту запасів
/> 2007 50,7 48,0 -2,7 2006 47,1 43,2 -3,9 2005 54,9 37,6 -17,3 Тривалість операційного циклу
То.ц. = То.з. + То.д.з. 2007 52,0 49,5 -2,4 2006 53,3 48,3 -5,0 2005 69,5 47,4 -22,1 Тривалість оборотності оборотного капіталу
То.о.к. = То.з. + То.д.з. — То.к.з. 2007 - 1756,3 - 2006 - - - 2005 - - - /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
У період з 2005по 2007 р. відбуваються позитивні тенденції зниження тривалості оборотності таріст коефіцієнтів ділової активності підприємства.
Показники рентабельності характеризуютьефективність роботи підприємства в цілому, прибутковість різних напрямівдіяльності (виробничою, комерційною, інвестиційною), окупність витрат і такдалі.
Вони більш повно, чим прибуток, відображають остаточні результати господарювання, томущо їх величина показує співвідношення ефекту з наявними або використанимиресурсами.
Їх використовують для оцінки діяльностіпідприємства і як інструмент в інвестиційній політиці і ціноутворенні (див.табл. 1.7).
Таблиця 1.7 КоефіцієнтирентабельностіНайменування коефіцієнту Формула розрахунку Рік На початок періоду (%) На кінець періоду (%) Зміна (%) Рентабельність сукупного капіталу
/> 2007 39,2 0,0 -39,2 2006 28,0 39,2 11,3 2005 14,5 28,0 13,5 Рентабельність власного капіталу
/> 2007 28,3 0,0 -28,3 2006 12,0 28,3 16,3 2005 2,6 12,0 9,4 Валова рентабельність продаж
/> 2007 26,5 8,0 -18,6 2006 20,1 26,5 6,4 2005 16,2 20,1 3,9 Операційна рентабельність продаж
/> 2007 19,4 0,0 -19,4 2006 11,6 19,4 7,8 2005 7,8 11,6 3,8 Чиста рентабельність продаж
/> 2007 13,2 0,0 -13,2 2006 4,9 13,2 8,4 2005 1,4 4,9 3,5
Зниження показників рентабельності у період з2006 р. по 2007 р. до -0 обумовлене підвищенням собівартості продукції, такожтим, що підприємство не впоралось покриттям витрат. Витрати зростали, аполітика підприємства не була досить ефективною, щоб покрити їх, тому на кінецьперіоду підприємство має замість прибутку чисті збитки.
Проаналізувавши показники фінансового стануПідприємства, можливо зробити висновок, що підприємство станом на 31.12.2007р. маєвідносно ліквідний баланс і достатній рівень фінансової стійкості та платоспроможності,але є збитковим підприємством.
Усі коефіцієнти у звітному періоді погіршились,але деякі залишились в межах оптимального значення. Загалом підприємство сировиноюі матеріалами забезпечене, зарплату виплачує своєчасно. Ознаки банкрутства відсутні.
Підвищення рівня ліквідності та рентабельностіможливе через раціоналізацію організації використання фінансових ресурсів, поліпшеннярезультатів виробничої і комерційної діяльності.

2. методика обліку і аудиту фінансових результатів та використання прибуткупідприємства (на прикладі ДП «Трансгарант-Україна»
 
2.1 Особливості обліку фінансовихрезультатів в сучасних умовах
Формування доходів і витрат за видамидіяльності і функціями. Фінансові результати за видами діяльності, в результатіяких вони виникають, поділяються на прибуток (збиток) від звичайної діяльностіта від надзвичайних подій. Під звичайною діяльністю розуміють будь-якудіяльність підприємства, а також операції, які забезпечують її або яківиникають внаслідок здійснення такої діяльності. Прикладом звичайної діяльностіє виробництво і реалізація продукції (робіт, послуг), розрахунки зпостачальниками і покупцями, працівниками, банківськими установами тощо. Яксупровідні до звичайної діяльності належать такі операції, як переоцінкаактивів, списання знецінених запасів, курсові різниці, які виникають повалютних операціях, економічні санкції за порушення договірних зобов'язань абоподаткового законодавства тощо. Звичайна діяльність поділяється на операційнута іншу (інвестиційну і фінансову). Під операційною діяльністю розуміютьосновну діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не належатьдо інвестиційної або фінансової діяльності. Основна діяльність — це діяльність,пов'язана з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг),яка є визначальною метою створення підприємства і забезпечує основну частинуйого доходу. Так, для виробничих підприємств такою діяльністю є придбаннявиробничих запасів (сировини, матеріалів, комплектуючих виробів тощо),виготовлення і реалізація готової продукції; для торговельного підприємства —придбання і реалізація товарів і т.д. Витрати, пов'язані з основною діяльністю,розрізняють за функціями: виробництво, збут, реалізація. Вони відображаються,як відомо, на таких рахунках, як 23 «Виробництво», 92 «Адміністративнівитрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності». Під інвестиційноюдіяльністю розуміють придбання і реалізацію тих необоротних активів, а такожфінансових інвестицій, які не становлять еквівалент грошових коштів (наприклад,інвестиції в асоційовані або дочірні підприємства, сумісна діяльність тощо).Під фінансовою діяльністю розуміють діяльність, яка приводить до зміни величиниі складу власного і позикового капіталу. Надзвичайна діяльність — це операції іподії, які відрізняються від звичайних і не відбуваються часто або регулярно.До них належать техногенні аварії, стихійне лихо, пожежі тощо. Втрати внаслідоктаких подій, покриті за рахунок страхових відшкодувань та інших джерел,враховуються при розрахунку фінансових результатів від надзвичайної діяльності.Виходячи із класифікації доходів і витрат за видами діяльності і функціями іпобудована система рахунків бухгалтерського обліку для відображення формуванняфінансових результатів діяльності підприємства та визначення чистого доходу(прибутку) чи збитку звітного періоду, а також для складання Звіту про фінансовірезультати. Для узагальнення інформації про фінансові результати від звичайноїдіяльності і надзвичайних подій Планом рахунків передбачено рахунок 79«Фінансові результати», який ведеться за субрахунками: 791 «Результат основноїдіяльності», 792 «Результат фінансових операцій», 793 «Результат іншоїзвичайної діяльності», 794 «Результат надзвичайних подій». По кредиту рахунка79 «Фінансові результати» та його субрахунків відображаються суми в порядкузакриття рахунків обліку доходів, а по дебету — суми в порядку закриттярахунків обліку витрат, а також належна сума нарахованого податку на прибуток. Покредиту субрахунка 791 «Результат операційної діяльності» підприємствавідображають суму доходів від реалізації готової продукції, товарів, робіт,послуг та іншої операційної діяльності в кореспонденції з дебетом рахунків: 70«Доходи від реалізації» та 71 «Інший операційний доход». На дебет субрахунка791 «Результат операційної діяльності» наприкінці звітного періоду в порядкузакриття рахунків списують: — собівартість реалізованої готової продукції,товарів, послуг (з кредита рахунка 90 «Собівартість реалізації); —адміністративні витрати (з кредита рахунка 92 «Адміністративні витрати»); —витрати на збут (з кредита рахунка 93 «Витрати на збут»); — належну за данимибухгалтерського обліку суму податку на прибуток від звичайної діяльності (зкредита рахунка 981 «Податки на прибуток від звичайної діяльності»). Шляхомпорівняння на субрахунку 791 «Результат операційної діяльності» кредитовогообороту (загальна сума одержаних доходів від реалізації та інших операційнийдоход) з дебетовим оборотом (загальна сума операційних витрат з урахуваннямсуми податку на прибуток від звичайної діяльності) визначають фінансовийрезультат (прибуток, збиток) від основної діяльності підприємства. Визначенусуму фінансового результату від основної діяльності списують нафінансово-результатний активно-пасивний рахунок 44 «Нерозподілені прибутки(непокриті збитки)» записом: — на суму одержаного прибутку:
Д-т рах. 791 «Результат операційної діяльності»
К-т рах. 441 «Прибуток нерозподілений»;
на суму збитку:
Д-т рах. 442 «Непокриті збитки»
К-т рах. 791 «Результат операційної діяльності».Формування фінансових результатів основної діяльності підприємства в системірахунків можна відобразити за такою схемою: Субрахунок 792 «Результатфінансових операцій» призначений для визначення фінансових результатів(прибутку, збитку) від фінансових операцій підприємства за звітний період. Накредит субрахунка 792 «Результат фінансових операцій» наприкінці звітногоперіоду списують: а) в кореспонденції з дебетом рахунка 72 «Доход від участі вкапіталі»; — доход від участі в капіталі (доход від інвестицій в асоційованіпідприємства, в дочірні підприємства, від спільної діяльності); — вкореспонденції з дебетом рахунка 73 «Інші фінансові доходи» — інші фінансовідоходи (дивіденди, одержані від інших підприємств; відсотки, одержані заоблігаціями чи іншими цінними паперами, інші доходи від фінансових операцій). Надебет субрахунка 792 «Результат фінансових операцій» наприкінці звітногоперіоду списують: а) в кореспонденції з кредитом рахунка 95 «Фінансові витрати»— фінансові витрати (нараховані відсотки за користування кредитами банків, задоговорами кредитування, фінансового лізингу; витрати, пов'язані з випуском,утриманням і обігом власних цінних паперів та ін.); б) в кореспонденції зкредитом рахунка 96 «Втрати від участі в капіталі» — втрати від Інвестицій васоційовані підприємства, від спільної діяльності, від інвестицій в дочірніпідприємства тощо. Фінансовий результат (прибуток, збиток), визначений за данимсубрахунка 792 «Результат фінансових операцій» (порівнянням кредитового ідебетового обороту), списується відповідними записами на рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)». Субрахунок 793 «Результат іншоїзвичайної діяльності призначений для визначення фінансових результатів іншоїзвичайної діяльності. На кредит субрахунка 793 в кореспонденції з дебетомрахунка 74 «Інші доходи» списують доходи від реалізації фінансових інвестицій, необоротнихактивів, майнових комплексів, від неопераційної курсової різниці, відбезоплатно одержаних активів та від іншої звичайної діяльності (зокрема, відсписання кредиторської заборгованості по закінченні строку позовної давності,від вартості негативного гудвілу, яка визнана доходом, та ін.). На дебетісубрахунка 793 «Результат іншої звичайної діяльності» в кореспонденції зкредитом рахунка 97 «Інші витрати» списують витрати, які виникли в процесізвичайної діяльності (крім фінансових витрат), але які не пов'язані звиробництвом або реалізацією основної продукції (товарів) та послуг (зокрема,собівартість реалізованих фінансових інвестицій, необоротних активів, майновихкомплексів, втрати від неопераційних курсових різниць і від уцінки необоротнихактивів і фінансових інвестицій та інші витрати звичайної діяльності).Фінансовий результат (прибуток, збиток), визначений за даними субрахунка 793«Результат іншої звичайної діяльності», відповідними запасами списується нарахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)». За даними субрахунка794 «Результат надзвичайних подій» визначають прибуток (збиток) віднадзвичайних подій. На кредит цього субрахунка в кореспонденції з дебетомрахунка 75 «Надзвичайні доходи» списують доходи, одержані від надзвичайнихподій (суми відшкодованих збитків від надзвичайних подій), а на дебет (укореспонденції з кредитом рахунка 99 «Надзвичайні витрати») — втрати віднадзвичайних подій (втрати від стихійного лиха, техногенних катастроф, аварій,пожежі тощо). Сальдо субрахунка 794 «Результат надзвичайних подій» наприкінцізвітного періоду списують відповідним записами на рахунок 44 «Нерозподіленіприбутки (непокриті збитки)». Таким чином на рахунку 44 «Нерозподілені прибутки(непокриті збитки)» формуються фінансові результати від усіх видів діяльностіпідприємства за звітний період — основної діяльності, фінансових операцій танадзвичайних подій.
На підприємстві ДП «Трансгарант-Україна»бухгалтерський облік ведеться відповідно до засад організації, веденнябухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які передбаченічинним Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність вУкраїні». Отже, метою ведення бухгалтерського обліку та складанняфінансової звітності підприємства є надання внутрішнім та зовнішнімкористувачам для прийняття рішень повної, правдивої та упередженої інформаціїпро діяльність підприємства, його фінансовий стан, результати діяльності та рухгрошових коштів.
Відповідальність за організаціюбухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіхгосподарських операцій у первинних документах, збереження обробленихдокументів, регістрів і звітності несе директор підприємства.
Для ведення бухгалтерський обліку напідприємстві ДП «Трансгарант-Україна» використовується журнально-ордерна формаобліку.
Під формою бухгалтерського обліку розуміютьвизначену систему взаємозв'язаних між собою облікових регістрів встановленоїформи та змісту, які обумовлюють послідовність та способи облікових записів.Основними відокремлюючими ознаками, які визначають особливості окремих формбухгалтерського обліку, виступають: зовнішній вигляд і побудова обліковихрегістрів, взаємозв'язок регістрів синтетичного та аналітичного обліку,послідовність та техніка облікової організації.
Облікові регістри — це облікові документи(книги, відомості, журнали тощо), призначені для хронологічного, систематичногоабо комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації прогосподарські операції, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах.
Сутність журнально-ордерної (або журнальної)форми обліку заключається у використанні для накопичення облікової інформаціїспеціальних облікових регістрів: журналів-ордерів* та допоміжних відомостей.
Журнали уявляють собою багатографні регістри,які призначені для відображення кредитових зворотів одного або декількохрахунків, за кредитом яких відкривається журнал, при цьому сума кредитового оборотувказується в тій графі, в якій наведений рахунок, що кореспондує з головнимрахунком за дебетом.
Те що, журнали побудовані за кредитовоюознакою, відповідно до окремих синтетичних рахунків, спрощує визначеннякредитового обороту рахунків. Загальний дебетовий оборот за синтетичнимрахунком розраховуються як сума дебетових зворотів за цим рахунком з кількох журналів.Всі записи у журналах здійснюються в хронологічному порядку.
Відповідно до Методологічних рекомендацій позастосуванню регістрів бухгалтерського обліку, які затверджені НаказомМіністерства фінансів України 29.12.2001 р., журнально-ордерна (або журнальна)форма обліку містить наступні облікові регістри:
Журнал № 1 використовується для облікугрошових коштів, ведеться за кредитом рахунків 30, 31, 33.
До журналу № 1 ведуться допоміжні відомості:
відомість № 1.1 за дебетом рахунку 30;
відомість № 1.2 за дебетом рахунку 31;
відомість № 1.3 за дебетом рахунку 33;
Журнал № 2 використовується для облікудовгострокових та короткострокових банківських позик, цей журнал ведеться закредитом рахунків 50, 60;
Журнал № 3 використовується для загальногообліку розрахунків, довгострокових та короткострокових зобов'язань, ведеться закредитом рахунків 16, 17, 34, 36, 37, 38, 51, 52, 53, 54, 55, 61, 62, 63, 64,67, 68, 69.
Розділ І Журналу № 3 «Облік розрахунківза товари, роботи, послуги, інших розрахунків та резерву сумнівних боргів»ведеться за кредитом рахунків 16, 34, 36, 37, 38, 51, 62, 63, 68;
Розділ ІІ Журналу № 3 «Облік розрахунківз бюджетом, облік довгострокових та поточних зобов'язань» ведеться закредитом рахунків 17, 52, 53, 54, 55, 61, 64, 67, 69.
До журналу № 3 ведуться допоміжні відомості:
відомість № 3.1  «Відомість аналітичногообліку розрахунків з покупцями і замовниками»;
відомість № 3.2  «Відомість аналітичногообліку розрахунків з різними дебіторами»;
відомість № 3.3  «Відомість аналітичногообліку розрахунків з постачальниками та підрядниками»;
відомість № 3.4  «Відомість аналітичногообліку виданих та отриманих векселів»;
відомість № 3.5  «Відомість аналітичногообліку розрахунків за іншими операціями»;
відомість № 3.6  «Відомість аналітичногообліку розрахунків з бюджетом»;
Журнал № 4 використовується для облікунеоборотних активів та фінансових інвестицій, ведеться за кредитом рахунків 10,11, 12, 13, 14, 15, 18, 19, 35.
Розділ І Журналу № 4 «Облік основнихзасобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів тазносу необоротних активів» ведеться за кредитом рахунків 10, 11, 12, 13,19;
Розділ ІІ Журналу № 4 «Облік капітальнихта фінансових інвестицій та інших необоротних активів» ведеться закредитом рахунків 14, 15, 18, 35.
До журналу № 4 ведуться допоміжні відомості:
відомість № 4.1 «Відомість аналітичногообліку капітальних інвестицій»;
відомість № 4.2 «Відомість аналітичногообліку фінансових інвестицій»;
відомість № 4.3 «Відомість аналітичногообліку нематеріальних активів»;
Журнали № 5, № 5А використовуються для облікувитрат.
Розділ І Журналів № 5, № 5А ведеться закредитом рахунків 90, 92, 93, 94, 95, 96, 97, 98, 99;
Розділ ІІ Журналів № 5, № 5А ведеться закредитом рахунків з Журналів № 1, № 2, № 3, № 4, № 6;
Розділ ІІІ Журналу № 5 ведеться за кредитом рахунків20, 22, 23, 24, 25, 26, 28, 39, 65, 66, 91;
Розділ ІІІ А Журналу № 5А ведеться за кредитомрахунків 20, 22, 23, 24, 25, 26, 28, 39, 65, 66, 80, 81, 82, 83, 84, 91;
Розділ ІІІ Б Журналу № 5А ведеться за кредитомрахунків 20, 22, 39, 65, 66;
Розділ ІV Журналів № 5, № 5А ведеться зааналітичними даними до рахунку 28.
До Журналів № 5, № 5А ведеться допоміжнавідомість № 5.1 «Відомість аналітичного обліку запасів»;
Журнал № 6 використовується для обліку доходівта результатів діяльності, ведеться за кредитом рахунків 70, 71, 72, 73, 74,75, 76, 79. Аналітичні відомості про доходи містяться у розділі ІІ«Аналітичні дані про доходи»;
Журнал № 7 використовується для облікувласного капіталу та забезпечення зобов'язань, ведеться за кредитом рахунків40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49.
До журналу № 7 ведуться допоміжні відомості:
відомість № 7.1 «Відомість аналітичнихданих рахунку 42 (Додатковий капітал)»;
відомість № 7.2 «Відомість аналітичнихданих рахунку 44 (Нерозподілені прибутки, непокриті збитки)»;
відомість № 7.3 «Відомість аналітичнихданих рахунку 47 (Забезпечення наступних витрат та платежів)»;
Відомість 8 «Відомість позабалансовогообліку»;
Головна книга.
Крім того, дана форма обліку передбачаєведення реєстру депонованої заробітної платні, бухгалтерської довідки тааркушу-розшифровки.
Ведення облікових регістрів та контируваннядокументів первинного обліку здійснюються із застосуванням, що найменше, кодукласу рахунків й коду синтетичного рахунку.
Формування аналітичних даних здійснюєтьсягрупуванням однакових за економічним змістом даних первинних документів увідомостях, з яких підсумки переносяться до відповідних журналів. Розріз(деталізація) аналітичної інформації у регістрах бухгалтерського обліку підприємствомможе розширюватися та змінюватися. У випадках, коли потрібну аналітичнудеталізацію показників за об'єктами обліку на окремих рахунках (запасів,витрат, доходів тощо) безпосередньо у журналах забезпечити неможливо, топопередньо дані первинних документів у потрібному аналітичному розрізігрупуються у допоміжних відомостях (аркушах-розшифровках), з яких підсумкизаписуються до журналів. При цьому аналітичні дані в облікових регістрах маютьузгоджуватися з даними синтетичного обліку на останнє число місяця. Господарськіоперації відображаються в облікових регістрах під час надходження первиннихдокументів або підсумками за місяць, в залежності від характеру і змістуоперацій. Інформація до облікових регістрів переноситься після перевіркипервинних документів за формою та змістом.
Підсумкові записи в журналах звіряються зданими первинних документів, які були підставою для записів, та з відомостями.На документах, дані яких включені до облікових регістрів, зазначають номери відповіднихоблікових регістрів і порядкові номери записів в них (номер рядка). Задокументами, дані яких відображені в облікових регістрах загальним підсумком,номер регістру і номер запису вказують на окремому аркуші, який додається дозброшурованих документів.
В облікових регістрах, показники якихпереносять в Головну книгу або в інші облікові регістри, роблять відповіднупозначку про це у відповідному рядку регістру.
В облікових регістрах підчистки і необумовленівиправлення тексту та цифрових даних не допускаються. Помилки в обліковихрегістрах виправляються коректурним способом, тобто неправильний текст абоцифри закреслюються і над закресленим наводиться правильний текст або цифри.Закреслення здійснюється однією рискою так, щоб можна було прочитативиправлене. Виправлення помилки повинно бути обумовлено надписом «виправлено»та підтверджено підписами осіб, що підписали цей регістр, із зазначенням дативиправлення. Помилки в облікових регістрах за звітний рік, що виявлені післязаписів підсумків облікових регістрів у Головну книгу, виправляються способомсторно. Цей спосіб передбачає складання Бухгалтерської довідки, в яку помилка(сума, кореспонденція рахунків) заноситься червоним чорнилом, пастою кульковихручок тощо або у дужках, а правильний запис (сума, кореспонденція рахунків)заноситься чорнилом, пастою кулькових ручок тощо темного кольору. Внесенням цихданих до регістру бухгалтерського обліку і Головної книги у місяці, в якомувиявлено помилку, ліквідується неправильний запис та відображається правильнасума та відповідна кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку.
Виправлення помилок, які відносяться доминулих років, оформлюється Бухгалтерською довідкою, де наводиться змістпомилки, відповідна сума та кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку,якою виправляється помилка. У місяці складання бухгалтерської довідки її данізаписуються до відповідного регістру бухгалтерського обліку і Головної книги.
Головна книга використовується дляузагальнення даних журналів, взаємної перевірки правильності записів заокремими рахунками і складання фінансової звітності. До Головної книгизаносяться із журналів підсумки оборотів з кредиту рахунків.
У Головній книзі відображаються: сальдо напочаток і кінець поточного місяця; обороти за поточний місяць за кредитом цьогорахунку, які наводяться однією сумою; обороти за поточний місяць за дебетомцього рахунку, які наводяться сумою за кореспондуючими рахунками із журналів.Головна книга ведеться протягом календарного року. На кожний синтетичнийрахунок у Головній книзі відводять окрему сторінку.
Перевірку правильності записів у Головнійкнизі здійснюють підрахунком суми оборотів і сальдо за усіма рахунками. Сумидебетових і кредитових оборотів, а також сальдо за дебетом і кредитом повиннібути відповідно рівні.
Підсумкові записи з журналів після підписанняїх головним бухгалтером або особою, на яку покладено ведення бухгалтерськогообліку, переносяться до Головної книги за кожним рахунком окремо. Сума підсумківЖурналу за горизонтальним підрахунком (сума рядків) дорівнює сумі підсумківцього самого Журналу за вертикальним підрахунком (сума граф).
Регістри бухгалтерського обліку (журнали,відомості, таблиці аналітичних даних, аркуші-розшифровки) за всімагосподарськими операціями заповнюються в гривнях і копійках, а регістри, що,крім того, ведуться окремо за операціями в іноземних валютах, — у відповіднихвимірниках іноземної валюти. Відомості аналітичних даних заповнюються, якправило, після складання Журналу.
Інформація про господарські операціїпідприємства за звітний період (місяць, квартал, рік) з облікових регістріввикористовується для складання фінансової звітності.
 
2.2 Методика проведення аудиту фінансовихрезультатів
Одним з найбільш складних та відповідальнихвидів аудиторських перевірок є перевірка фінансових результатів і реальногофінансового стану суб'єкта господарської діяльності. Складність тавідповідальність аудиторської перевірки фінансових результатів такожпідкреслюється й тим, що за даним видом перевірки встановлюється найвищаступінь аудиторського ризику. Крім того, від повноти виконаної аудиторської роботи,об'єктивності висновку залежать правильність і повнота не менш важливогонапрямку аудиторської діяльності – визначення подальшої фінансової стратегіїсуб'єкта господарської діяльності.
Виконання аудиторської роботи щодо перевіркифінансових результатів вимагає глибоких знань та відповідного досвіду. Отже,виконання комплексу робіт з аудиторської перевірки фінансових результатівдоручається, як правило, лише висококваліфікованим та досвідченим аудитор.
Основною метою аудиту фінансових результатів єзбір, обробка та перевірка достовірності облікової інформації щодо визначенняфінансових результатів діяльності, а також підрахунок позитивного чи негативноговпливу на кінцевий фінансовий результат усіх факторів, які визначаються підчасаудиторської перевірки.
При здійсненні аудиторської перевіркифінансових результатів необхідно виходити насамперед з того, що діяльністьбудь-якого об'єкта підприємництва включає дві взаємозалежні сторони –господарську і фінансову. Перша визначає залучені до виробничої діяльностівиробничі активи (основний капітал), друга – вибір та величину використанихфінансових пасивів (ресурсів). Від їхньої збалансованої взаємодії в господарськомупроцесі і залежить фінансовий результат. При цьому слід враховувати, щовизначення й органічне з'єднання капіталу і ресурсів – процес динамічний. Узв'язку з цим зростання, наприклад, активу завжди необхідно переконатися узбільшенні відповідного пасиву або зменшенні іншого активу.
Отже, розпочинаючи аудит фінансовихрезультатів відповідно до замовлення клієнта, аудитор, насамперед, повиннийз'ясувати, яку мету ставив перед собою його клієнт (суб'єкт господарськоїдіяльності) – одержати максимум прибутку, завоювати ринок, утримати своїпозиції на ринку і т.д. Лише після цього можна буде здійснити відповідний обгрунтованийаналіз та підготувати достовірні висновки.
Основними джерелами інформації, які необхідніаудитору для зазначеного аналізу виступають: баланс; звіт про фінансовірезультати і їхнє використання; декларація про дохід підприємства та податковідекларації; бухгалтерські регістри по обліку виробничих витрат, реалізації,фінансових результатів (журнали № 3, № 5, № 5А, № 6, №7, відомості № 7.1, №7.2, № 7.3 та інші, якщо суб'єкт господарської діяльності використовуєжурнальну форму обліку, або регістри аналогічного призначення при використанніпідприємством інших форм бухгалтерського обліку).
Аудитор насамперед повинний оцінити станбухгалтерського обліку на підприємстві, оскільки від ступеня довіри дооблікової інформації залежать як обсяг аудиторської роботи, так і якістьаудиторського висновку, а також ступінь аудиторського ризику. Розпочинаючиперевірку фінансових результатів підприємства аудитор повинний у першу чергуознайомитися з порядком обліку виробничих витрат, собівартості, реалізаціїпродукції та фінансових результатів.
Підчас перевірки аудитор з'ясовує, які витративиробництва (обігу) включаються до виробничої собівартості, а які зараховуютьсядо складу витрат періоду і безпосередньо списуються на фінансовий результат. Порядокформування собівартості готової продукції (робіт, послуг) є обов'язковим длявсіх підприємств, що здійснюють виробничу діяльність. Цей порядок встановленийПоложенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» [14].
Особливої увагу аудитор приділяє обліку витратза рахунком 90 «Собівартість реалізації». Відповідно до П(С)БО 16«Витрати» до виробничої собівартості з 01.01.2000 р. включаються:прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати,виробничі накладні витрати. Такі витрати, як адміністративні, збутові та іншіопераційні, згідно стандарту не включаються до складу виробничої собівартостіпродукції. Отже, рахунок 90 «Собівартість реалізації» призначений длявідображення лише виробничої собівартості готової продукції (придбанихтоварів), що була реалізована. Зіставлення чистих доходів від реалізації ісобівартості реалізованої продукції дозволяє визначити валовий фінансовийрезультат (прибуток, збиток).
Відповідно до національних стандартівбухгалтерського обліку собівартість незавершеного виробництва, готової іреалізованої продукції, яка відображається відповідно на рахунках 23«Виробництво», 26 «Готова продукція і 90 „Собівартістьреалізації“, визначається як виробнича собівартість, у яку включаютьсявитрати основних цехів і інших підрозділів, що відповідно забезпечують процесвиробництва (склади виробничих запасів, відділ постачання і т.д.). Якзазначалося вище, значна частина загальногосподарських витрат не включається доскладу виробничої собівартості продукції. Для обліку таких витрат виділенірахунки 92 „Адміністративні витрати“, 93 „Витрати на зпобут“, 94 „Інші операційні витрати“.
Аудитор перевіряє обороти за рахунком 70»Доходи від реалізації", який призначений для відображення доходу відреалізації продукції, робіт, товарів і послуг, нарахованого чи отриманогопідприємством у звітному періоді. Для визначення показника чистого доходу, щоналежить підприємству, по дебету цього рахунка буду відбиті податки, що підлягаютьсплаті з доходу (ПДВ, акцизний збір), і частина доходу, що належить іншимпідприємствам (по договорах комісії, спільної діяльності і т.п.).
Оскільки наприкінці звітного періоду рахункадоходів і витрат повинні закриватися шляхом списання різниці їх дебетового ікредитового оборотів на рахунок 79 «Фінансові результати», то аудиторперевіряє правильність і своєчасність закриття цих, а також визначає, чи дорівнюютьодин одному дебетовий та кредитовий обороти за рахунками доходів і витрат післяїх закриття на рахунок 79.
Підчас перевірки фінансових результатівособливу увагу аудитор приділяє рахунку 79 «Фінансовий результат»,оскільки він призначений для узагальненого відображення інформації профінансовий результат підприємства від звичайної й іншої діяльності. За кредитурахунку 79 «Фінансовий результат» відбиваються суми в порядкузакриття рахунків обліку доходів, по дебету – суми в порядку закриття рахунківобліку витрат, а також сума нарахованого податку на прибуток. Сальдо рахункапри його закритті списується на рахунок 44 «Нерозподілені доходи (непокритізбитки)». Таким чином, на рахунку 79 відбувається безпосереднє визначенняфінансового результату. Отже, аудитор повинний перевірити правильністьрозрахунку величини фінансового результату та визначити, чи дорівнюють одинодному дебетовий та кредитовий оборот за рахунком 79 після його закриття.
Аудитор також повинний звернути увагу окремона формування бухгалтерського та податкового прибутку, тому що їхнє визначеннявідбувається за різними нормативно-правовими актами. Відповідно до П(С)БО 15«Дохід» дохід повинний визнається при збільшенні чи активу зменшеннязобов'язання, що обумовлює збільшення власного капіталу. Тому, такінадходження, як суми ПДВ, суми надходжень по договорах комісії, передоплатипродукції, авансу, задатку під заставу, що приводять до збільшення активів,однак не приводять до росту власного капіталу, в бухгалтерському обліку невизнаються доходами.
Прибуток, що оподатковується, відповідно доЗакону України «Про оподаткування прибутку підприємств» [2], повиннийвизначатися сумою скоригованого валового догоду (виторгу в грошовій чинатуральній формах) звітного періоду, зменшеної на суму валових витратпідприємства, які безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу, і зменшеної насуму амортизаційних відрахувань.
Аудитор повинний враховувати що витрати нагарантійний ремонт та обслуговування включаються за бухгалтерським обліком доскладу витрат на збут без обмеження. За податковим обліком до валових витратвключається лише сума не вища за 10 % від сукупної вартості проданих товарів,термін гарантійного обслуговування яких ще не минув. Витрати на рекламувключаються до валових витрат тільки в розмірі 2 % від оподатковуваногоприбутку за попередній квартал, тоді як у бухгалтерському обліку ці витративключаються до складу витрат на збут у повному обсязі. Згідно з податковимзаконодавством не включаються до складу валових витрат суми сплаченого штрафу,пені, неустойки, натомість в бухгалтерському обліку зазначені сплативідносяться на рахунок 948 «Визнані штрафи і неустойки». Витрати наПММ для службовий легковий автотранспорт, витрати на оплату добових понадвстановлені норми, що пов'язані з виробничою діяльністю підприємства, забухгалтерським обліком включаються до складу витрат, а за податковим облікомтакі витрати не враховуються при обчисленні бази оподаткування.
Відповідно до податкового законодавства, довалового доходу включається вартість безоплатно наданого майна, а за податковимобліком на рахунок 745 «Дохід від безоплатно отриманих активів»зараховується тільки сума амортизації таких активів.
Після перевірки порядку обліку виробничихвитрат, формування собівартості продукції, реалізації і формування фінансовихрезультатів аудитор здійснює загальну оцінку фінансових результатів: виконанняплану прибутку не тільки за загальною сумою, але й відносно окремих складових.
Важливим етапом аудиту є визначення впливуокремих факторів на величину фінансових результатів. Аудитор повиннийвраховувати, що на фінансовий результат впливає зміни за такими показниками, якобсягу реалізації продукції; величин виробничої собівартості продукції, що булареалізована; ціна на продукцію; структура й асортимент реалізованої продукції.
Вплив зміни обсягу реалізації продукції можебути визначений множенням планової суми прибутку на відсоток відхилення обсягуреалізації в оцінці по повній плановій собівартості. Вплив зміни величинисобівартості визначають зіставленням фактичної і планової собівартості уперерахунку на фактичний обсяг випуску продукції. Аналогічно аудитор аналізуєвплив зміни величини комерційних витрат на фінансові результати підприємництва.Шляхом відповідних підрахунків (зіставленням фактичного обсягу реалізації безакцизного збору в цінах плану і цінах, що фактично склалися на ринку) аудиторвизначає вплив цінового фактора. Підрахунок зміни структури й асортиментуреалізованої продукції розраховується двома способами: сальдовим методом, тобтовирахуванням із загальної суми відхилення прибутку від реалізації товарноїпродукції сум відхилень по всіх інших факторах, чи зіставленням плановогоприбутку, скоригованого на суму фактично реалізованої продукції, із плановимприбутком, скоригованого на відсоток виконання плану щодо обсягу реалізації.
Підчас підготовки аудиторського висновку напідставі результату, що був отриманий за допомогою зазначених методівекономічного аналізу, аудитору важливо враховувати, що вплив кожного факторумає, як правило, певні обмеження за обсягом, зокрема, обсяг випуску може битилімітований технічними можливостями підприємства, а рівень цін та обсягреалізації продукції в значній мірі залежить від стану ринкової кон'юнктури. Отриманупідчас перевірки та аналізу інформацію, аудитор повинний використовувати дляпідготовки аудиторського висновку.
Нестабільність економічної ситуації підчасформування ринкових відносин в економіці України призводить до того, щоперспективи підприємницької діяльності прогнозувати важко. У таких умовах набагатьох підприємствах (у тому числі державних) планові завдання визначаютьсяформально і, як правило, далекі від реальності. Отже, аудитор повинен визначитиреальність планових показників та встановити можливість їх використанні підчасаудиторської перевірки фінансових результатів. Відсутність реальних плановихпоказників для аудитора означає втрату частини інформації для аналізуфінансових результатів та підвищує аудиторський ризик.
Однак, брак реальних планових показників неможе бути підставою для відмови від аудиторського висновку. У таких випадкахаудитору необхідно здійснити наступні заходи:
зробити загальну оцінку результативної іфінансово-господарської діяльності на підставі порівняння записів і сум задебетом і кредитом рахунка 79 «Фінансовий результат»;
для аналізу впливу рівня собівартостіпродукції, робіт і послуг на прибутковість підприємства необхідно визначитизагальні, умовно-постійні і комерційні витрати у розрахунку на 1 грн.реалізованої продукції за звітний і попередній період;
визначити найбільш прибуткові види продукції,робіт і послуг.
Загальна оцінка фінансового результатудіяльності підприємства за конкретний звітний період у вітчизняній аудиторськійпрактиці здебільшого передбачає зіставлення оборотів дебетом й кредитом рахунку79 «Фінансовий результат», але це дозволяє лише констатувати сам фактодержання прибутку чи збитків. Отже, для уточненого висновку про результатифінансово-господарської діяльності аудитору доцільно використовувати методикоюзахідних економістів. За цією методикою, зокрема, передбачається, що привизначенні результату господарської діяльності аудитору необхідно такожвраховувати зміни запасів товарно-матеріальних цінностей (у тому числі готовоїпродукції на складах) на початок і кінець звітного періоду і робіт, виконанихпідприємством для власних потреб.
Підчас аналізу впливу величини собівартостіпродукції, робіт і послуг попередню інформацію можна згрупувати. Сформованогопотоку інформації на цьому етапі в більшості випадків досить для підготовкиаудиторського висновку.
Крім того, при проведенні аудиту фінансовихрезультатів підприємства аудитору доцільно скористатися методиками закордоннихфахівців, які дозволяють проводити аналіз й оцінку фактичної і майбутньоїліквідності (розглянутої як стан підприємства, його сприятлива платіжнахарактеристика) складати ретроспективну (за ряд років) таблицю фінансовихрезультатів, яка є підсумком з'єднання двох проміжних таблиць. Перша узагальнюєз позицій ліквідності виробничі і реалізаційні операції – результатгосподарської діяльності, друга — підсумки фінансової діяльності.
Наступним етапом аудита фінансових результатівє розрахунок основних показників, значення яких характеризують основнірезультати фінансово-господарської діяльності рентабельності активів,інвестицій, власного капіталу, реалізованої продукції.
Рентабельність активів розраховується яквідношення прибутку (після сплати податків) до середньої величини активів. Вінпоказує величину прибутку, що отримує підприємством з кожної гривні, вкладеноїв активи.
Коефіцієнт рентабельності інвестиційвизначають відношенням прибутку (до сплати податків) до суми інвестицій завинятком короткострокових валютних зобов'язань.
В аудиторському висновку також необхіднозафіксувати ступінь довіри до системи обліку. Але крім цього аудитор повиннийдати клієнту ради щодо вибору варіанта облікової політики, що найкраще забезпечувавби реалізацію підприємством фінансової стратегії.
До питань облікової політики, що, зокрема,впливають на величину фінансового результату, варто віднести наступні:
вибір способу нарахування амортизації основнихзасобів;
вибір методу оцінки матеріалів, приголомшенихі витрачених на виробництво продукції, робіт і послуг;
порядок нарахування зносу малоцінних ішвидкозношуваних предметів;
порядок віднесення на собівартістьреалізованої продукції окремих видів витрат (безпосередньої списання насобівартість у міру здійснення чи витрат попереднє формування резервівочікуваних витрат і платежів);
склад витрат, що безпосередньо відносяться насобівартість конкретного виду продукції; склад невиробничих операційних витрат,спосіб їхнього розподілу та інші.
Отже, це означає, що облікову політику вартовизначати в залежності від того, які позиції підприємство хоче мати на ринку.Наприклад, якщо поставлена мета сплатити якнайменше податків, логічно (особливов умовах інфляції) застосовувати спосіб оцінки матеріалів за цінами останньогопридбання. При цьому також варто використовувати і методи прискореноїамортизації, якщо вони передбачені відповідним податковим законодавством.Однак, якщо підприємство хоче залучити додаткові інвестиції, зазначені елементиоблікової політики застосовувати не слід.
На останнім етапі аудиторської перевіркифінансових результатів (відповідно до договору аудиту) може бити зробленекомплексне дослідження ринку товарів (послуг) підприємства. Це вимагає вивченняаудитором додаткової інформації, якої у повному обсязі не можна отримати на підприємстві.Отже, ця інформація формується аудитором на підставі власних ринковихдосліджень.
На основі комплексу аудиторських робіт іотриманої при цьому інформації підготовляють аудиторський висновок, у якому,по-перше, підтверджують (чи не підтверджують) правильність визначенняфінансового результату, по-друге, формулюють мотивований висновок про за результатамиаудиторської перевірки і, по-третє, додаються обгрунтовані пропозиції щодополіпшення системи бухгалтерського обліку і контролю та подальшої діяльностіпідприємства.
Після попереднього вивчення аудитор складаєлист зобов'язання, у якому визначаються взаємини сторін, відповіднізобов'язання обох сторін, масштаби проведення аудиту, документальнопідтверджується згода аудитора на обсяг аудиторської роботи.
Після підписання такого договору аудиторскладає план та програму аудиту.
Відповідно до діючих в Україні національнихаудиторських нормативів незалежні аудитори і аудиторська фірми повинніорганізувати свою роботу таким чином, щоб забезпечити відповідний рівень їїякості та бути впевненим, що в кожній конкретній ситуації були застосованінайбільш ефективні і дійові методи аудиту.
Отже, план аудиторської перевірки повинензасновуватися на знанні аудитором особливостей підприємства, а також на результатахзагальних досліджень економічної сфери діяльності клієнта, проведенихаудитором. Для проведення таких досліджень аудитор повинен володіти достатнімрівнем знань відносно виду діяльності клієнта, щоб визначити де існує високийризик виникнення порушень та помилок, які можуть істотним чином вплинути нафінансову інформацію підприємства.
Після загального вивчення станупідприємства-клієнта і укладення договору на проведення аудиторської перевіркиаудитор складає план і програму аудиту.
Аудитор, підчас складання плану і програмиаудиту повинен враховувати наступні моменти:
умови договору на проведення аудиту;
форма організації бухгалтерського обліку тасистеми контролю на підприємстві, що перевіряється;
обсяг інформації, необхідний для аудиту;
тривалість аудиторської перевірки;
ступінь довіри до системи бухгалтерськогообліку і внутрішнього контролю на підприємстві;
методи перевірки аудиторських доказів;
можливість залучення до проведення аудитусторонніх експертів.
Програма проведення аудиту є робочим документомаудитора, який обов'язково складається і включається до аудиторського досьє.
Програма аудиторської перевірки складаєтьсяписьмово і містить конкретні задачі, заходи і процедури щодо кожного об'єктуаудиту. До того ж програма аудиту містить перелік етапів аудиторськоїперевірки, процедури аудиту, які будуть використані на кожному етапі перевірки,перелік доказів, які необхідно отримати аудитору, виконавці кожного виду робіті строки їх виконання.
У відповідності зі статтею 7 Закони України«Про аудиторську діяльність» [4] незалежний аудитор або аудиторськафірма повинні оформлювати результати перевірки аудиторським висновком.
Аудиторський висновок — це офіційний документ,засвідчений підписом та печаткою аудитора (аудиторської фірми), якийскладається у встановленому порядку за наслідками проведення аудиту і містить всобі висновок стосовно достовірності звітності, повноти і відповідності чинномузаконодавству та встановленим нормативам бухгалтерського облікуфінансово-господарської діяльності. Публічна бухгалтерська звітність суб'єктівгосподарської діяльності повинна обов'язково містити аудиторський висновок.
Аудиторський висновок розрахований на широкеколо користувачів, його публікація свідчить про те, що річна фінансовазвітність підприємства відповідає правилам ведення бухгалтерського обліку і є достовірною.Аудиторський висновок складається з дотриманням норм та стандартів і повиненмістити підтвердження або аргументовану відмову від підтвердженнядостовірності, повноти та відповідності законодавству бухгалтерської звітностізамовника.
Аудиторський висновок повинен містити наступніелементи:
заголовок;
повна назва об'єкту, що перевіряється;
відомості про того, кому адресованийаудиторський висновок;
вступний абзац, в якому наводиться складперевіреної звітності, періоди перевірки;
відомості про масштаб аудиторської перевірки;
висновки відносно перевірених документів;
дата складання і адреса аудиторської фірми.
У заголовку аудиторського висновку обов'язковоповинен бути запис про те, що аудит проведений незалежним аудитором (або аудиторськоюфірмою), з вказівкою фірми або прізвища аудитора і номерів ліцензії.
Розділ аудиторського висновку, в якомунаводяться дані про масштаби перевірки, повинен переконати користувачів цьогодокумента, що аудит проведений відповідно до вимог національних і міжнародних нормативіві здійснювався на підставі загальноприйнятої практики. У цьому розділі такожповідомляється про те, що аудиторська перевірка була спланована та проведена здостатньою мірою впевненості, що в звітності підприємства немає істотнихпомилок.
 
2.3 Формування інформації про фінансовірезультати в умовах застосування інформаційних систем обліку
Сучасні технології знайшли своє постійне місцев роботі «Трансгаранта». Без них компанія не може ефективно працювати в новихумовах.
«Трансгарант» здійснює комплекснуавтоматизацію своєї діяльності, для чого в компанії існує відділ розробкипрограмного забезпечення. Для ефективного управління великою кількістю паркурухомого складу створений і запущений комплекс програм, що дозволяє планувати івідстежувати процес перевезення, а також автоматично формувати комплектдокументів, необхідних для пред'явлення клієнтові.
2007 рік відмічений істотною позитивноюдинамікою в області розвитку і вдосконалення інформаційних технологій вкомпанії. Всю свою роботу підрозділ інформаційних технологій будував відповіднодо оголошеної на 2007-2008 роки стратегії, що передбачає створення надійнофункціонуючої апаратної платформи і сервісів, структуризацію і розвитокКорпоративної Інформаційної Системи, формування команди кваліфікованихIT-специалистов.
Оперативно отримана достовірна інформація — ключ до ухвалення своєчасних і ефективних рішень менеджерами компанії. З цієюметою в 2007 році компанія успішно підключилася до інформаційного ресурсу ВАТ«РЖД» «ЕТРАН», який дозволив працювати з первинною інформацією -электроннымитранспортними накладними, значно збільшив кількість сеансів оновлення даних продислокацію вагонів і розширив деталізацію по вантаженню вагонів в інформаційнійбазі компанії. Співробітникам компанії надано право отримання оперативнихдовідок з бази даних ОАО «РЖД» без яких-небудь обмежень.
Створений єдиний інформаційний простір длявзаємодії центрального офісу компанії з регіональними підрозділами.
Здійснено впровадження нового програмногокомплексу 1С v.8 «Управління виробничим підприємством» (ПК 1С УПП) в областіведення бухгалтерського, податкового обліку і обліку по МСФО, обліку кадрів ірозрахунку заробітної плати.
У найближчих планах завершення програмногозабезпечення відповідно до вимог компанії і максимально можлива інтеграціяінформаційних баз ПК 1С УПП з інформаційною базою оперативного обліку компанії.
У минулому році в компанії «Трансгарант»встановлена, настроєна і почала функціонувати в режимі дослідної експлуатаціїсистема внутрішнього електронного документообігу на базі Корпоративної СистемиУправління Документами DocsVision. Створена і оперативно наповнюєтьсяінформаційна база вхідних, витікаючих і внутрішніх документів компанії.Пропрацювали технологічні процедури системи формування завдань виконавцямрезолюцій і контролю їх виконання, а також системи електронного узгодженнядокументів, зокрема, договорів з контрагентами.
У компанії функціонує і безперервнорозвивається програмний комплекс, що дозволяє вести базу договорів зконтрагентами з фіксацією умов тарифікації за договором у формалізованомувигляді, формувати заявки на перевезення, здійснювати планування перевезеньвідповідно до заявок клієнтів, оперативно відстежувати процес перевезеннявантажів і передислокації вагонів, здійснювати розрахунки з клієнтами іпартнерами, вести облік технічного стану власного і орендованого вагонногопарку. Відділ розробки і супроводу програмного забезпечення компанії сприяєякнайповнішій адаптації програмного забезпечення до специфіки виробництва, тихабо інших особливостей технологічних процесів.
Потреби в області вдосконалення оперативногообліку виконаних перевезень і формалізації правил їх обліку, необхідністьінструментарію для формування аналітичних звітів по закінчених рейсах в різнихінформаційних зрізах втілилися у вдосконалення і розширення функціональностіаналітичного модуля Корпоративної Інформаційної Системи -АРМ статистика.
У активній розробці знаходиться нова версіямодуля «Управління рухомим складом», в рамках якого вже реалізована можливістьформування і ведення хронології зміни будь-яких технічних характеристиквагонів, формування бази паспортів (паперових) з крізною історією, незалежновід номера, типу і інших характеристик вагонів, система автоматичного виявленнявідхилень між паперовими (введеними уручну) і електронними (отриманими з базданих ГВЦ ВАТ «РЖД») паспортами вагонів. Введення у виробничу експлуатаціюданого модуля намічене на період 2008 року, який дозволить створити повнуінформаційну базу технічних характеристик вагонів і що їх комплектують іоперативно підтримувати її в достовірному стані, тим самим істотно допомогтиспівробітникам департаменту вагонного господарства в своєчасному і якісномуухваленні рішень.
У 2007 році в компанії почата робота ізстворення модуля «Управління фінансами», розроблений і переданий в досліднуексплуатацію механізм формування бюджетних заявок від структурних підрозділівдля формування бюджету підрозділів і компанії в цілому в розрізі доходів/витраті руху грошових коштів.
В рамках програми підвищення надійності,стабільності і швидкості функціонування Корпоративної Інформаційної Системи вкомпанії введений у виробничу експлуатацію новий могутній сервер і здійсненийперехід на СУБД MSSQL 2005. При цьому оптимізовані структура сховища даних іалгоритми обробки інформації, що дозволили прискорити процес її обробки.Розроблені механізми автоматизованого завантаження первинної інформації повідвантаженню вагонів, що поступає з різних джерел.
Раніше існуючі розрізнені програмні продукти в2007 році об'єднані єдиною панеллю управління — організована єдина точка входув Корпоративну Інформаційну Систему компанії з одноразовою аутентифікацієюкористувачів, побудованою на основі реальної бази кадрового складу компанії.Підвищений рівень захисту інформації в базах даних згідно прийнятій в компаніїполітиці інформаційної безпеки. Формалізовані і закріплені нормативнимидокументами обов'язкові регламентні IT-процедуры.
Цілий комплекс заходів здійснений в рамкахнадійного підключення до інформаційних ресурсів центрального офісу іфункціонування видалених робочих місць регіональних підрозділів компанії.Оптимізована робота поштового сервера, введена у виробничу експлуатаціюбагатолінійна електронна система прийому-відправки факсів, здійснена замінакомп'ютерного і телекомунікаційного устаткування, кімната переговорівцентрального офісу обладнана сучасною технікою для проведення аудіоконференцій.Всі співробітники компанії, в т.ч. і регіональних підрозділів, почали працюватив єдиному поштовому домені transgarant. com, що, поза сумнівом, внесло свійвнесок до зміцнення іміджу компанії.
Всі досягнення 2007 року в областіінформаційних технологій стали базою для подальшого розвитку і вдосконаленнякорпоративної комп'ютерної мережі і Корпоративної Інформаційної Системикомпанії в подальші роки.

Висновки
Серед основних ризиків, що переслідуютьпідприємство відзначимо уповільнення економіки або економічний шок, що можепривести до зниження попиту на послуги, недолік дорожньої інфраструктури,зростання конкуренції, необережне втручання держави. До потенційних ризиківсамої компанії ми відносимо можливе зростання боргового навантаження із-зависоких потреб у інвестиціях.
ДП «Трансгарант-Україна» займає добрі позиціїна транспортному ринку Украхни. Однак потенціал компанії високий, тому для зростаннякапіталізації підприємства пропонується наступне:
— активно нарощувати об'єми вантажоперевезеньза рахунок розширення клієнтської бази, географії перевезень, подальшої диверсифікаціїпортфеля замовлень;
— направляти інвестиції в пересувний і тяговийсклад. Збільшення власного парку вагонів і локомотивів дозволить комфортніше івільно працювати в різних секторах ринку залізничних перевезень розширюватисвою присутність в тих сегментах, де потрібний спеціалізований пересувнийсклад. Його в даний час мало, і компанія планує набувати спеціалізованихвагонів. Тут поріг входу для нових учасників достатньо високий, і конкурентименш охоче йдуть в такі вузькі ніші;
— надавати повний комплекс послуг, щозабезпечують перевезення вантажу «від дверей до дверей», зокрема використовуючиавтомобільний і морський транспорт.
Наступний аспект діяльності — активне освоєннясуміжних ринків: мультимодальных перевезень, логістики іекспедиції. Для цього «Трансгарант» пропонується створювати більше дочірніхкомпаній або набувати контрольних пакетів в спеціалізованих компаніях.
Також пропонується компанії і покупкаскладських терміналів. Це необхідно для стабільного ведення бізнесу перевезеньвантажів в критих вагонах і розвитку логістичних послуг, що надаютьсякомпанією.
Оскільки на послуги з ремонту вантажнихвагонів існує великий попит, і вони займають істотний відсоток в собівартості,«Трансгаранту» пропонується активно займатися ремонтною сферою. Два підрозділивже працюють і здійснюють поточний ремонт рухомого складу.

Література
Закон України «Про бухгалтерський облік іфінансову звітність в Україні» від 16.07.99 p. № 996-XІV, із змінами і доповненнями.
Закон Украини від 22.05.97 р. № 283/ВР“Про оподаткування прибутку підприємтсв”, зі змінами та доповненями.
Закон України від 24.12.2002 р. № 349-IV«О внесении изменений в Закон Украины «О налогооблажении прибыли предприятий».
Инструкция “Про застосування Планарахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, забовязань і господарськихоперацій підприємств” утвержденное приказом Минфина Украины от 30.11.99г. №291.
Положение (стандарт) бухгалтерского учета3 “Отчет о финансовых результатах”, утвержденное приказом Минфина Украины от31. 03.99 г. №87.
Положение (стандарт) бухгалтерского учета4 “Отчет о движении денежных средств”, утвержденное приказом Минфина Украины от31. 03.99 г. №87.
М.Т. Білуха, В.П. Дудко “Облік і аудит”, К,1992
Кужельний М. В., Калюга С. В., Калюга О. В.Контроль фінансової звітності та правильності її складання. / За ред. д. е. н. М.В. Кужельного. — К.: Ельга, Ніка-Центр, 2001, — 240 с.
Кужельний М. В., Лінник В. Г. Теорія бухгалтерськогообліку: Підручник. — К.: КНЕУ, 2001. — 334 с.
Національні стандарти бухгалтерського облікув Україні: Нормативно-практичний довідник. Навч. посіб. за ред. Р.Л. Хомяка – Львів:“Інтеллект-Захід”, 2000. – 444 с.
Лень В.С., Гливенко В.В., Бочок М.П., ІвановЛ.П. Звітність підприємств: Підручник. – К.: Знання-Прес, 2004. – 474 с.
Організація бухгалтерського обліку: Навч.посіб. для студентів вузів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит» / Ф.Ф. Бутинець, О. В. Олійник, М. М. Шигун, С. М. Шулепова; 2-е вид., доп. і перероб.— Житомир: ЖІТІ, 2001. —576с.
Пархоменко В. М., Баранцев П. П. Реформуваннябухгалтерського обліку в Україні. Нормативи. — Луганськ: Арамдрук, ДСД «Лугань»,2000. — 240 с.
Положення (стандарт) бухгалтерськогообліку 16 «Витрати» від 19 січня 2000 року.
Петрик О. А. Аудит: методологія і організація:Монографія. — К., 2003. — 260с.
Партин Г. Облікова політика і її вплив нафінансові результати діяльності підприємства // Фінанси України. – К., 2001.- №1.
Зубілевич С. Окремі питання облікувідкладеного податку на прибіток відповідно до вимог національних і міжнароднихстандартів //Бухгалтерський облік і аудит. – 2002. – 4.
Міжнародні стандарти бухгалтерськогообліку 2000 / Пер. З англ. за ред. С.Ф. Голова. – К.: ФПБАУ, 2000. – 108с.
Солодченко И. Национальные разницы налогана прибыль // Бухгалтерия. – 2001. – 15/1 (430).
Твердомед А. «Фишки» финотчетности – 2003// Бухгалтерия. – 2004. – 6 (577).
Соколов Я. В.«Бухгалтерський облік:від початку до наших днів», К.: «Елефант»

Додаток № 1
Фінансовий звіт за 2005 рік Коди Дата 01.02.2008 Підприємство ДП «Трансгарант-Україна» за ЄДРПОУ 00384064 Територія за КОАТУУ 1420610100 Форма власності Приватна власність за КФВ 10 Орган державного управління Підприємства україни, засновані фізичними особами за СПОДУ 7774 Галузь Залізничний транспорт незагального користування за ЗКГНГ Вид економічної діяльності Вантажний залізничний транспорт за КВЕД 15.81.0 Одиниця виміру: Тис. Грн. Контрольна сума Адреса: 03150, г. Киев, ул. Димитрова, 5, корп.2
 
Баланс на 31.12.2005Актив Код рядка На початок звітного періоду На кінець звітного періоду
І. Необоротні активи       Нематеріальні активи:       залишкова вартість 010 первісна вартість 011 накопичена амортизація 012 Незавершене будівництво 020 116,9 512,9 Основні засоби:       залишкова вартість 030 5 819,6 5 824,4 первісна вартість 031 14 510,8 14 933,3 знос 032 8 691,2 9 108,9 Довгострокові фінансові інвестиції:       які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств 040 інші фінансові інвестиції 045 Довгострокова дебіторська заборгованість 050 Відстрочені податкові активи 060 Інші необоротні активи 070
Усього за розділом І
080
5 936,5
6 337,3 ІІ. Оборотні активи       Запаси:       виробничі запаси 100 1 586,5 1 776,1 тварини на вирощуванніта відгодівлі 110 незавершене виробництво 120 готова продукція 130 товари 140 4,3 39,5 Векселі одержані 150 Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:       чиста реалізаційна вартість 160 427,6 637,3 первісна вартість 161 427,7 638,3 резерв сумнівних боргів 162 0,1 1 Дебіторська заборгованість за розрахунками:       з бюджетом 170 за виданими авансами 180 з нарахованих доходів 190 із внутрішніх розрахунків 200 Інша поточна дебіторська заборгованість 210 14,2 16,3 Поточні фінансові інвестиції 220 1 2 3 4 Грошові кошти та їх еквіваленти:       в національній валюті 230 158,4 60,4 в іноземній валюті 240 Інші оборотні активи 250 11,5
Усього за розділом ІІ
260
2 191
2 541,1 ІІІ. Витрати майбутніх періодів
270
4,2
9
Баланс
280
8 131,7
8 887,4 Пасив Код рядка На початок звітного періоду На кінець звітного періоду
  І. Власний капітал      
  Статутний капітал 300 1 035,6 1 035,6
  Пайовий капітал 310
  Додатковий вкладений капітал 320
  Інший додатковий капітал 330 4 979,3 4 979,3
  Резервний капітал 340 192,8 250,8
  Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 350 912,3 1 826,4
  Неоплачений капітал 360
  Вилучений капітал 370
 
Усього за розділом І
380
7 120
8 092,1
  Частка меншості 385
  ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів      
  Забезпечення виплат персоналу 400
  Інші забезпечення 410
  Вписуваний рядок — сума страхових резервів 415
  Вписуваний рядок — сума часток перестраховиків у страхових резервах 416
  Цільове фінансування 420
 
Усього за розділом ІІ
430
  ІІІ. Довгострокові зобов'язання      
  Довгострокові кредити банків 440
  Інші довгострокові фінансові зобов'язання 450
  Відстрочені податкові зобов'язання 460
  Інші довгострокові зобов'язання 470
 
Усього за розділом ІІІ
480
  ІV. Поточні зобов'язання      
  Короткострокові кредити банків 500
  Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями 510
  Векселі видані 520
  Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 530 370,7 114,8
  Поточні зобов'язання за розрахунками:      
  з одержаних авансів 540
  з бюджетом 550 232,4 352,6
  з позабюджетних платежів 560
  зі страхування 570 113,3 92,2
  з оплати праці 580 266 209,6
  з учасниками 590 18,3 18,1
  із внутрішніх розрахунків 600
  Інші поточні зобов'язання 610 11 8
 
Усього за розділом ІV
620
1 011,7
795,3
  V. Доходи майбутніх періодів
630
 
Баланс
640
8 131,7
8 887,4
  /> /> /> /> /> />
Звіт про фінансові результати за 2005 рік

І. Фінансові результатиСтаття Код рядка За звітний період За попередній період 1 2 3 4 Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 010 23 917,2 18 196,8 Податок на додану вартість 015 ( 3 986,2 ) ( 3 032,8 ) Акцизний збір 020 ( 0 ) ( 0 ) 025 ( 0 ) ( 0 ) Інші вирахування з доходу 030 ( 0 ) ( 1 859,5 ) Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 035 19 931 13 304,5 Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) 040 ( 15 929,2 ) ( 11 146,8 ) Валовий:       прибуток 050 4 001,8 2 157,7 збиток 055 ( 0 ) ( 0 ) Інші операційні доходи 060 555,9 188 Адміністративні витрати 070 ( 1 440,3 ) ( 785,5 ) Витрати на збут 080 ( 149,5 ) ( 180,8 ) Інші операційні витрати 090 ( 655,3 ) ( 343,9 ) Фінансові результати від операційної діяльності:       прибуток 100 2 312,6 1 035,5 збиток 105 ( 0 ) ( 0 ) Доход від участі в капіталі 110 Інші фінансові доходи 120 Інші доходи 130 280,2 212 Фінансові витрати 140 ( 0 ) ( 0 ) Втрати від участі в капіталі 150 ( 0 ) ( 0 ) Інші витрати 160 ( 106,2 ) ( 66,8 ) Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:       прибуток 170 2 486,6 1 180,7 збиток 175 ( 0 ) ( 0 ) Податок на прибуток від звичайної діяльності 180 1 514,5 992,6 Дохід з податку на прибуток від звичайної діяльності 185 Фінансові результати від звичайної діяльності:       прибуток 190 972,1 188,1 збиток 195 ( 0 ) ( 0 ) Надзвичайні:       доходи 200 витрати 205 ( 0 ) ( 0 ) Податки з надзвичайного прибутку 210 Чистий:       прибуток 220 972,1 188,1 збиток 225 ( 0 ) ( 0 )
ІІ. Елементи операційних витратНайменування показника Код рядка За звітний період За попередній період Матеріальні затрати 230 9 091,9 5 453,7 Витрати на оплату праці 240 4 449,3 3 557,9 Відрахування на соціальні заходи 250 1 717,5 1 336,7 Амортизація 260 762,5 549,3 Інші операційні витрати 270 2 153,1 1 559,4 Разом 280 18 174,3 12 457
ІІІ. Розрахунок показників прибутковості акційНазва статті Код рядка За звітний період За попередній період Середньорічна кількість простих акцій 300 591 750 591 750 Скоригована середньорічна кількість простих акцій 310 591 750 591 750 Чистий прибуток, (збиток) на одну просту акцію 320 1,643 0,317 Скоригований чистий прибуток, (збиток) на одну просту акцію 330 1,643 0,317 Дивіденди на одну просту акцію 340


Додаток № 2
Фінансовий звіт за 2006 рік Коди Дата 01.02.2008 Підприємство ДП «Трансгарант-Україна» за ЄДРПОУ 00384064 Територія за КОАТУУ 1420610100 Форма власності Приватна власність за КФВ 10 Орган державного управління Підприємства україни, засновані фізичними особами за СПОДУ 7774 Галузь Залізничний транспорт незагального користування за ЗКГНГ Вид економічної діяльності Вантажний залізничний транспорт за КВЕД 15.81.0 Одиниця виміру: Тис. Грн. Контрольна сума Адреса: 03150, г. Киев, ул. Димитрова, 5, корп.2
 
Баланс на 31.12.2006Актив Код рядка На початок звітного періоду На кінець звітного періоду
І. Необоротні активи       Нематеріальні активи:       залишкова вартість 010 первісна вартість 011 накопичена амортизація 012 Незавершене будівництво 020 512,9 0,5 Основні засоби:       залишкова вартість 030 5 824,4 7 125,3 первісна вартість 031 14 933,3 16 491,9 знос 032 9 108,9 9 366,6 Довгострокові фінансові інвестиції:       які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств 040 інші фінансові інвестиції 045 Довгострокова дебіторська заборгованість 050 Відстрочені податкові активи 060 Інші необоротні активи 070
Усього за розділом І
080
6 337,3
7 125,8 ІІ. Оборотні активи       Запаси:       виробничі запаси 100 1 776,1 2 414,7 тварини на вирощуванніта відгодівлі 110 незавершене виробництво 120 готова продукція 130 товари 140 39,5 Векселі одержані 150 Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:       чиста реалізаційна вартість 160 637,3 37,1 первісна вартість 161 638,3 104 резерв сумнівних боргів 162 1 66,9 Дебіторська заборгованість за розрахунками:       з бюджетом 170 0,2 за виданими авансами 180 з нарахованих доходів 190 із внутрішніх розрахунків 200 Інша поточна дебіторська заборгованість 210 16,3 243,9 Поточні фінансові інвестиції 220 1 2 3 4 Грошові кошти та їх еквіваленти:       в національній валюті 230 60,4 2 134,6 в іноземній валюті 240 Інші оборотні активи 250 11,5 89,1
Усього за розділом ІІ
260
2 541,1
4 919,6 ІІІ. Витрати майбутніх періодів
270
9
8,1
Баланс
280
8 887,4
12 053,5 Пасив Код рядка На початок звітного періоду На кінець звітного періоду І. Власний капітал       Статутний капітал 300 1 035,6 1 035,6 Пайовий капітал 310 Додатковий вкладений капітал 320 Інший додатковий капітал 330 4 979,3 4 979,3 Резервний капітал 340 250,8 258,9 Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 350 1 826,4 5 002,3 Неоплачений капітал 360 Вилучений капітал 370
Усього за розділом І
380
8 092,1
11 276,1 Частка меншості 385 ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів       Забезпечення виплат персоналу 400 Інші забезпечення 410 Вписуваний рядок — сума страхових резервів 415 Вписуваний рядок — сума часток перестраховиків у страхових резервах 416 Цільове фінансування 420
Усього за розділом ІІ
430 ІІІ. Довгострокові зобов'язання       Довгострокові кредити банків 440 Інші довгострокові фінансові зобов'язання 450 Відстрочені податкові зобов'язання 460 Інші довгострокові зобов'язання 470
Усього за розділом ІІІ
480 ІV. Поточні зобов'язання       Короткострокові кредити банків 500 Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями 510 Векселі видані 520 Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 530 114,8 56,4 Поточні зобов'язання за розрахунками:       з одержаних авансів 540 з бюджетом 550 352,6 302,8 з позабюджетних платежів 560 зі страхування 570 92,2 88,3 з оплати праці 580 209,6 220,6 з учасниками 590 18,1 18 із внутрішніх розрахунків 600 Інші поточні зобов'язання 610 8 91,3
Усього за розділом ІV
620
795,3
777,4 V. Доходи майбутніх періодів
630
Баланс
640
8 887,4
12 053,5
Звіт про фінансові результати за 2006 рік
І. Фінансові результатиСтаття Код рядка За звітний період За попередній період Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 010 28 932,2 23 917,2 Податок на додану вартість 015 ( 4 822 ) ( 3 986,2 ) Акцизний збір 020 ( 0 ) ( 0 ) 025 ( 0 ) ( 0 ) Інші вирахування з доходу 030 ( 0 ) ( 0 ) Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 035 24 110,2 19 931 Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) 040 ( 17 716,3 ) ( 15 929,2 ) Валовий:       прибуток 050 6 393,9 4 001,8 збиток 055 ( 0 ) ( 0 ) Інші операційні доходи 060 685,4 555,9 Адміністративні витрати 070 ( 1 556,1 ) ( 1 440,3 ) Витрати на збут 080 ( 184,4 ) ( 149,5 ) Інші операційні витрати 090 ( 667,3 ) ( 655,3 ) Фінансові результати від операційної діяльності:       прибуток 100 4 671,5 2 312,6 збиток 105 ( 0 ) ( 0 ) Доход від участі в капіталі 110 Інші фінансові доходи 120 67,1 Інші доходи 130 144,7 280,2 Фінансові витрати 140 ( 0 ) ( 0 ) Втрати від участі в капіталі 150 ( 0 ) ( 0 ) Інші витрати 160 ( 152,8 ) ( 106,2 ) Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:       прибуток 170 4 730,5 2 486,6 збиток 175 ( 0 ) ( 0 ) Податок на прибуток від звичайної діяльності 180 1 541,3 1 514,5 Дохід з податку на прибуток від звичайної діяльності 185 Фінансові результати від звичайної діяльності:       прибуток 190 3 189,2 972,1 збиток 195 ( 0 ) ( 0 ) Надзвичайні:       доходи 200 витрати 205 ( 0 ) ( 0 ) Податки з надзвичайного прибутку 210 Чистий:       прибуток 220 3 189,2 972,1 збиток 225 ( 0 ) ( 0 )
ІІ. Елементи операційних витратНайменування показника Код рядка За звітний період За попередній період Матеріальні затрати 230 8 405,9 9 091,9 Витрати на оплату праці 240 4 976,6 4 449,3 Відрахування на соціальні заходи 250 1 866,1 1 717,5 Амортизація 260 770,2 762,5 Інші операційні витрати 270 4 105,3 2 153,1 Разом 280 20 124,1 18 174,3
ІІІ. Розрахунок показників прибутковості акційНазва статті Код рядка За звітний період За попередній період Середньорічна кількість простих акцій 300 591 750 591 750 Скоригована середньорічна кількість простих акцій 310 591 750 591 750 Чистий прибуток, (збиток) на одну просту акцію 320 5,389 1,643 Скоригований чистий прибуток, (збиток) на одну просту акцію 330 5,389 1,643 Дивіденди на одну просту акцію 340

Додаток № 3
 
Баланс на 31.12.2007Актив Код рядка На початок звітного періоду На кінець звітного періоду
І. Необоротні активи
 
 
  Нематеріальні активи: — залишкова вартість 010 — первісна вартість 011 — накопичена амортизація 012 ( 0 ) ( 0 ) Незавершене будівництво 020 0,5 0,7 Основні засоби: — залишкова вартість 030 7125,3 8243,1 — первісна вартість 031 16491,9 18261,9 — знос 032 (9366,6) (10018,8) Довгострокові біологічні активи: — справедлива (залишкова) вартість 035 — первісна вартість 036 — накопичена амортизація 037 ( 0 ) ( 0 ) Довгострокові фінансові інвестиції: — які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств 040 — інші фінансові інвестиції 045 Довгострокова дебіторська заборгованість 050 Відстрочені податкові активи 060 Інші необоротні активи 070
Усього за розділом І
080
7125,8
8243,8
ІІ. Оборотні активи
 
 
  Виробничі запаси 100 2414,7 2502,7 Поточні біологічні активи 110 Незавершене виробництво 120 Готова продукція 130 Товари 140 Векселі одержані 150 Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: — чиста реалізаційна вартість 160 37,1 134,5 — первісна вартість 161 104 135 — резерв сумнівних боргів 162 ( 66,9 ) ( 0,5 ) Дебіторська заборгованість за рахунками: — за бюджетом 170 0,2 — за виданими авансами 180 — з нарахованих доходів 190 — із внутрішніх розрахунків 200 Інша поточна дебіторська заборгованість 210 243,9 134,8 Поточні фінансові інвестиції 220 Грошові кошти та їх еквіваленти: — в національній валюті 230 2134,6 8,6 — в іноземній валюті 240 Інші оборотні активи 250 89,1 20,9
Усього за розділом ІІ
260
4919,6
2801,5
ІІІ. Витрати майбутніх періодів
270
8,1
23,3
Баланс
280
12053,5
11068,6 Пасив Код рядка На початок звітного періоду На кінець звітного періоду
І. Власний капітал
 
 
  Статутний капітал 300 1035,6 1035,6 Пайовий капітал 310 Додатковий вкладений капітал 320 Інший додатковий капітал 330 4979,3 4979,3 Резервний капітал 340 258,9 258,9 Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 350 5002,3 3801,5 Неоплачений капітал 360 ( 0 ) ( 0 ) Вилучений капітал 370 ( 0 ) ( 0 )
Усього за розділом І
380
11276,1
10075,3
ІІ. Забезпечення наступних виплат та платежів
 
 
  Забезпечення виплат персоналу 400 Інші забезпечення 410 Сума страхових резервів 415 Сума часток перестраховиків у страхових резервах 416 Цільове фінансування 420
Усього за розділом ІІ
430
ІІІ. Довгострокові зобов’язання
 
 
  Довгострокові кредити банків 440 Інші довгострокові фінансові зобов’язання 450 Відстрочені податкові зобов’язання 460 Інші довгострокові зобов’язання 470
Усього за розділом ІІІ
480
ІV. Поточні зобов’язання
 
 
  Короткострокові кредити банків 500 171 Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями 510 Векселі видані 520 Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 530 56,4 Поточні зобов’язання за розрахунками: — з одержаних авансів 540 — з бюджетом 550 302,8 232,8 — з позабюджетних платежів 560 — зі страхування 570 88,3 136,2 — з оплати праці 580 220,6 310,5 — з учасниками 590 18 18 — із внутрішніх розрахунків 600 Інші поточні зобов'язання 610 91,3 124,8
Усього за розділом ІV
620
777,4
993,3
V. Доходи майбутніх періодів
630
Баланс
640
12053,5
11068,6
Звіт про фінансові результати за 2007 рік
І. Фінансові результатиСтаття Код рядка За звітний період За попередній період Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 010 24381,2 28932,2 Податок на додану вартість 015 ( 4063,5 ) ( 4822 ) Акцизний збір 020 ( 0 ) ( 0 ) 025 ( 0 ) ( 0 ) Інші вирахування з доходу 030 ( 0 ) ( 0 ) Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 035 20317,7 24110,2 Собівартість реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 040 ( 18699 ) ( 17716,3 ) Валовий прибуток: — прибуток 050 1618,7 6393,9 — збиток 055 ( 0 ) ( 0 ) Інші операційні доходи 060 645,3 685,4 Адміністративні витрати 070 ( 1917,1 ) ( 1556,1 ) Витрати на збут 080 ( 218,4 ) ( 184,4 ) Інші операційні витрати 090 ( 676,8 ) ( 667,3 ) Фінансові результати від операційної діяльності: — прибуток 100 4671,5 — збиток 105 ( 548,3 ) ( 0 ) Доход від участі в капіталі 110 Інші фінансові доходи 120 122 67,1 Інші доходи 130 199,7 144,7 Фінансові витрати 140 ( 5,7 ) ( 0 ) Втрати від участі в капіталі 150 ( 0 ) ( 0 ) Інші витрати 160 ( 61,6 ) ( 152,8 ) Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: — прибуток 170 4730,5 — збиток 175 ( 293,9 ) ( 0 ) Податок на прибуток від звичайної діяльності 180 ( 908,7 ) ( 1541,3 ) Дохід з податку на прибуток від звичайної діяльності 185 Фінансові результати від звичайної діяльності: — прибуток 190 3189,2 — збиток 195 (1202,6) (0) Надзвичайні: — доходи 200 — витрати 205 ( 0 ) ( 0 ) Податки з надзвичайного прибутку 210 ( 0 ) ( 0 )
Чистий:
 
 
 
— прибуток
220 3189,2
— збиток
225
(1202,6)
(0)
ІІ. Елементи операційних витратНайменування показника Код рядка За звітний період За попередній період Матеріальні затрати 230 9286.7 8405.9 Витрати на оплату праці 240 5884.2 4976.6 Відрахування на соціальні заходи 250 2180.9 1866.1 Амортизація 260 924.7 770.2 Інші операційни витрати 270 2915.4 4105.3 Разом 280 21191.9 20124.1

ІІІ. Розрахунок показників прибутковості акційНазва статті Код рядка За звітний період За попередній період Середньорічна кількість простих акцій 300 591750 591750 Скоригована середньорічна кількість простих акцій 310 591750 591750 Чистий прибуток, (збиток) на одну просту акцію 320 -2.032 5.389 Скоригований чистий прибуток, (збиток) на одну просту акцію 330 -2.032 5.389 Дивіденди на одну просту акцію 340