Бухгалтерський баланс: економічний зміст, методика складання, аудит та аналіз основних показників

УКООПСПІЛКА
ЛЬВІВСЬКА КОМЕРЦІЙНА АКАДЕМІЯ
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИКафедра бухгалтерського обліку
ДИПЛОМНА РОБОТА
натему:«Бухгалтерський баланс: економічний зміст, методика складання, аудитта аналіз основних показників»
(заматеріалами ВАТ «Львівагромашпроект»)
Виконала:студентка ІПДО
спец. 7.050106«Облік і аудит»
Лозко ЮліяВалентинівна
Науковийкерівник:к.е.н., доц.
ПанченковаЮлія Валеріївна
Львів – 2009

/>/>ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1.Бухгалтерський баланс як основна формафінансової звітності
1.1 Визначення бухгалтерського балансу.Історія виникнення та розвитку
1.2 Характеристика балансу, як основноїформи фінансової звітності та види балансу
Розділ 2.Методика складання балансу
2.1.Структура балансу
2.3.Порядок складання балансуі зміст його статей
Розділ 3.Аудитбухгалтерського балансу
3.1.Мета, значення тазавдання аудиту фінансової звітності
3.2.Методика проведенняаудиту балансу за Міжнародними стандартами аудиту
3.3.Використання результатіваналізу в аудиті балансу
Висновки
Список використаних джерел
Анотація
Додатки

 
вступ
Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансовузвітність в Україні» усі підприємства та організації повинні на основі данихбухгалтерського обліку складати і подавати фінансову (бухгалтерську) звітність.Ця необхідність зумовлена тим, що користувачі фінансової звітності потребуютьсистематизованої інформації про діяльність підприємства, інвесторами абовласниками якого вони є або бажають стати. Економічні рішення, які приймаютькористувачі фінансових звітів, вимагають оцінки здатності підприємствагенерувати грошові кошти та їх еквіваленти, а також часу та впевненості в їхгенеруванні. Власне цим і визначається, наприклад, спроможність підприємстваздійснювати виплату заробітної плати або розраховуватися із постачальниками,своєчасно повертати позики, сплачувати дивіденди тощо.
Користувачі можуть краще оцінювати здатність підприємства генеруватигрошові кошти та їх еквіваленти, якщо мають у своєму розпорядженні узагальненута систематизовану інформацію у вигляді фінансової звітності, сфокусовану нафінансовому стані та результатах діяльності підприємства.
Щоб забезпечити успіх на ринку, створити належний імідж підприємства,потрібний якісний системний комплексний аналіз усіх показниківфінансово-господарської діяльності, який відповідає сучасним вимогам розвиткуринкової економіки. Результати такого аналізу надають можливість виробитирекомендації щодо прийняття правильних управлінських рішень, спрямованих наліквідацію «вузьких місць», підвищення конкурентоспроможності підприємства.Інформаційною базою для такого аналізу, особливо для потенційних інвесторів,виступає фінансова звітність підприємства.
Дослідженню питань техніки та методології складання фінансової звітностісуб’єктів підприємництва і аналізу її показників, було присвячено низку працьвітчизняних і зарубіжних науковців у галузі бухгалтерського обліку іфінансового аналізу. Більшість вчених дотримуються думки про необхідністьвдосконалення фінансової звітності відповідно до вимог національних таміжнародних стандартів. Враховуючи міжнародний досвід, систематичновдосконалюється і нормативна база, яка регламентує питання складання фінансовоїзвітності, що викликає певні труднощі у практичних працівників.
Одною з основних форм фінансової звітності є баланс. Баланс – це нетільки один з елементів методу бухгалтерського обліку та документбухгалтерської звітності, а й суттєве джерело інформації для управління,планування, організації виробництва, аналізу та контролю як для внутрішніх такі для зовнішніх користувачів.
Вся вище наведена інформація дає підстави вважати, що дослідженняметодики і техніки складання балансу, його аудит а також аналіз показників єактуальними процедурами на сьогоднішній день.
Метою дипломної роботи є: дослідити теоретичні аспекти складаннябухгалтерського балансу суб’єктів підприємництва, встановити відповідністьфінансової звітності, в усіх суттєвих аспектах, законодавчим джерелам, якірегламентують порядок підготовки і представлення фінансових звітів, вивчитиметодику аналізу і аудиту показників а також здійснити їх практичне впровадженняна досліджуваному підприємстві, з метою подальшого вдосконалення фінансовоїзвітності підприємства як інформаційної бази для прийняття рішень.
Виходячи із мети дослідження основним завданням дипломної роботи є:
формулювання визначення бухгалтерського балансу, розгляд історії йоговиникнення та етапів розвитку;
визначення характеристики балансу, як основної форми фінансовоїзвітності, розгляд видів балансу та його представлення;
вивчення структури балансу;
вивчення порядку складання балансу та змісту його статей;
проведення аудиту балансу;
проведення аналізу фінансового стану, фінансової стійкості, ліквідностіта платоспроможності підприємства на основі даних балансу;
позиції щодо шляхів вдосконалення аналізу фінансового стану підприємства.
Об’єктом дослідження обрано ВАТ «Львівагромашпроект», яке є суб’єктомсереднього бізнесу і складає звітність за «повним переліком».
Юридична адреса ВАТ «Львівагромашпроект»: 79015 м. Львів, вул. Городоцька, 6/205. Основним видом діяльності є дослідження і розробки в галузітехнічних наук.
Предметом дослідження є питання відображення в обліку, а також аудит іаналіз показників фінансової звітності суб’єкта підприємництва.
Методи дослідження: теоретичною та методологічною базою роботи є досягненнявітчизняної і зарубіжної науки у галузі техніки та методології складанняфінансової звітності суб’єктів підприємництва, аудиту і аналізу її показників.Вихідною інформаційною основою для обґрунтування напрямків вивчення балансупідприємства і аналізу його основних показників є офіційні статистичні дані,фахові літературні джерела, власні аналітичні розрахунки.
В роботі використано законодавчі та нормативні акти України у галузібухгалтерського обліку, аудиту та економічного аналізу.
Дипломна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, спискувикористаних джерел і додатків. У вступі розкрито актуальність досліджуваноїтеми, визначено мету та сформульовано завдання дослідження, охарактеризованооб’єкт, предмет та методи дослідження, а також подано структуру роботи.
У першому розділі викладена історія виникнення та історія розвиткубалансу, розглянуті всі існуючі види і форми балансу, визначено мету, склад,якісні характеристики та принципи підготовки фінансової звітності суб’єктівбізнесу.
У другому розділі висвітлено структуру, методику та техніку складаннябухгалтерського балансу, оцінку його статей.
У третьому розділі розглянута методика аудиту балансу, досліджено фінансовийстан та фінансову стійкість підприємства, розраховані показники ліквідності таплатоспроможності
У висновках подано загальні тези, що відображають підсумки теоретичного іпрактичного матеріалу, наведеного в роботі.
Дипломна робота викладена на 117 сторінках, містить 13 таблиць, 4 рисункаі 12 додатків. Список використаних літературних джерел налічує 84 найменування.

/>/>/>/>/>/>Розділ 1. />Бухгалтерський баланс як основна форма фінансової звітності
/>/>1.1 Визначення бухгалтерського балансу. Історія виникнення та розвитку
Бухгалтерія та звітність виникли тоді, коли почалась реєстрація фактівгосподарської діяльності. Вже біля 4000 років до н.е. у Древньому Єгипті напапірусі складались звіти про рух цінностей. В Древньому Вавилоні сувороїрегулярності в складанні звітів не було, але у Древні Греції звіти подавалисьсуворо періодично, контролювались, мали прилюдний характер.
В епоху еллінізму (V ст. до н.е.) з появою окремо обліку хліборобства,тваринництва, виноградарства вимагалась і самостійна звітність з даних галузей.Вона передбачала відомості про стан запасів, доходів і видатків господарства.За періодичністю звітні форми поділялися на місячні, річні, трирічні. Звітністьбула обов’язковою та містила матеріал, який міг бути використаний дляуправління господарством. У Римі багато уваги приділялось письмовій звітностікеруючого, висувались вимоги до письменності матеріально відповідальних осіб.Епоха середньовіччя передала в спадщину сучасній бухгалтерії не тількиІнвентаризацію, а й капітулярій Карла Великого, який вказує на необхідністьодин раз на рік подавати звіт про доходи. До звітності того часу ставилисявимоги щодо правильності та законності, чесності її складання.
В побутовому розумінні баланс означає рівновагу, тотожністьнадходжень і витрат; балансувати – дотримувати відповідності наявнихгосподарських засобів і джерел їх утворення.
Зародження капіталізму, застосування нових методів, прийомів угосподарському обліку при вели до якісного стрибка – виникнення подвійноїбухгалтерії. В звітності цей стрибок проявився у виникненні найважливішої їїформи – балансу. В XIV ст. баланс використовується не тільки для контролюоборотів, а й як знаряддя контролю та управління господарством. Щодо часу появисамого терміну «баланс» думки науковців розходяться. Р. де Рувер вважав, що слово«баланс» вперше зустрічається в фінансових звітах у 1427 р. незалежно від того,чи були на справді дані звіти балансами в сучасному розумінні цього терміну, А.Чмиреллі вказував, що термін «баланс» вперше зустрічається в звіті банку Медичіза 1495 рік. Типовим для того часу було те, що звітність складалась нерегулярно– від 1 до 5 років. Цікавим моментом середньовічної практики було те, щорізниця між дебетовими і кредитовими оборотами, що виникала в результатіарифметичних помилок, списувалась на прибутки чи збитки. Лука Пачолі вважав, щобаланс – процедура, пов’язана з встановленням тотожності обігів по дебету ікредиту рахунків Головної книги, а також зробив висновок, що баланс є наслідкомподвійного запису.
Розглядаючи історію розвитку бухгалтерії, доходимо висновку, що впершепоняття «звітність» було застосовано А. ді Пієтро (1586 р.) який розкрив сутьбухгалтерської звітності та порядок її подання. Перші достовірні відомості прозастосування терміну «баланс» в бухгалтерській практиці подаються в розрахунковійкнизі певного італійського банкірського дому в 1408 р. У літературі слово «баланс» уперше з'являється в праці відомого італійського математикаЛуки Пачолі, що побачила світ в 1494 р., та в книжці Бенедикта Котрульї, якубуло написано в 1458 р., але видано тільки в 1573 р. у Венеції. У законодавствіпро баланс уперше згадує Торговий кодекс Наполеона, який було видано 1807 р.
Щодо виникнення та розвитку обліку і звітності в дореформені й Росії, тоосновним його принципом була приблизність. Прибутком в Росії вважався прирістмайна за якийсь період і визначався він шляхом інвентаризації. При цьомупорівнювались обсяги майна на поточний момент та початок звітного періоду,причому облікові залишки звірялись з натуральними. Взагалі, для господарствРосії XVII ст. характерно, що облікові регістри одночасно були і звітномудокументами. Реформи Петра І сприяли розвитку ринкової економіки. Почаласьепоха запозичень: західноєвропейські економісти здійснюють суттєвий вплив нарозвиток бухгалтерської думки в Росії.
Наприкінці XIX – початку XX ст. виникає новий напрям в обліку –балансоведення. Воно розвивається за трьома основними напрямами: економічнийаналіз балансу, юридичний аналіз балансу та популяризація знань про баланссеред користувачів.
У Росії розквіт науки про аналіз балансу припадає на першу половину ХХст. А.К. Рощаховський вважається першим бухгалтером, який зрозумів та оцінивроль економічного аналізу. Він підкреслював, що результат, виведений з балансу,з’ясовується лише при уважному вивченні балансу.
Новим етапом розвитку вітчизняного обліку та звітності було видання ВРНГвід 6 квітня 1922 року «Положення про рахівництво і звітність», яке з багатьмазмінами дожило до наших днів. Даний документ підкреслював необхідність веденнябухгалтерського обліку подвійною системою, встановлював нові форми звітності,передбачав складання зведеної звітності.
Правилами публічної звітності від 24 серпня 1926 р. державніпідприємства, акціонерні товариства, банки, спілки кооперативів булизобов’язані публікувати свої звіти в газеті «экономическая жизнь».
Надбанням непу була вимога до всіх підприємств складати та подаватищомісячний баланс та передбачено спеціальну звітність про собівартість основнихвидів продукції.
В цей час здійснюються спроби реформації балансу: баланс перегруповують –міняють місцями актив і пасив; пропонують заміну деяких понять у трактуваннібалансу – «основні засоби» на «засоби праці», «власні засоби» на «внутрішніресурси підприємства», пропонують введення поряд зі звітними показниками планових.Але більшість науковців визнають головним балансом сальдовий баланс.
У наступні роки методологія складання звітності неодноразово змінювалася.У 1938 році була проведена балансова реформа, під час якої з балансу буливилучені деякі регульовані статті – відхилення від планової собівартостіматеріалів та готової продукції.
Основні новації 40-х років стосувались зміни складу балансових статей таїх перегрупування: введено статті по переоцінці активів у зв’язку з грошовоюреформою 1947 року тощо.
На початку 50-х років науковці знову зробили спроби вдосконалити формубалансу, але внесених змін у діючу форму балансу було небагато, і схема балансумайже без змін проіснувала близько 20 років.
Однак на цьому еволюція балансу не скінчилася і баланс 70-х років стаєвже повністю уніфікованим, в нього введено додаткові показники, що розширилойого інформативну ємність.
Звітність в Україні в прорадянський період засновувалась на принципах, щозначно відрізняються від прийнятих у більшості розвинених країн.
Поширення зв’язків із зарубіжними партнерами показало, що бухгалтерськазвітність, відповідна радянському законодавству, не давала необхідної вичерпноїінформації для визначення реальної віддачі від потенційних інвестицій вдіяльність підприємства. Першими відчули потребу в переході дозагальноприйнятих принципів і стандартів бухгалтерського обліку спільніпідприємства, оскільки іноземний інвестор вимагав подання звітності уприйнятному для нього вигляді, та підприємства енергетики, тому що СвітовийБанк Реконструкції та Розвитку вказав на обов’язкове подання їх звітності іззагальноприйнятними принципами бухгалтерського обліку.
В зв’язку з цим починається новий етап розвитку звітності – реформація їївідповідно до прийнятих у світовій практиці правил.
Формування бухгалтерського обліку пройшло тривалий еволюційний шлях. Йогозміст і будова змінювались залежно від форм власності, рівня продуктивних силта розвитку виробничих відносин суспільства. Кожному етапу розвитку суспільствавластива своя побудова балансу, який поділявся за відповідними ознаками. Донайтиповіших ознак (починаючи з 1925 року) в Україні відносять: джереласкладання; строки складання; обсяг даних; зміст; форму.
Весь шлях розвитку бухгалтерської звітності можна поділити на наступніперіоди:
1.        Зародженнязвітності та її перші кроки (4000 р. до н.е. – VІІ ст. н.е.). звітність якзавершальний етап реєстрації фактів господарської діяльності. Характерні риси:обов’язковість, поступовий перехід до суворої періодичності, орієнтація наінтереси державної казни.
2.        Становленнязвітності (VIII-XII cт., ХІІІ-XVІІІ ст.). Характерні риси: складання звітностіна основі інвентаризації, нерегулярність. Виникнення та розвиток балансу якосновної форми звітності. Виникнення передумов для виникнення вчення пробухгалтерський баланс. Розвиток вчення про звітність як наслідок її юридичноїрегламентації. Основні представники: Л. Пачолі, Ж. Саварі, Ж. Андре та ін.
3.        «Народження»науки (ХІХ – початок ХХ ст.). Три напрями розвитку балансоведення,західноєвропейський вплив на розвиток балансоведення в Росії. Основніпредставники: Н. Д’Анастасіо, Р. Коффі, Ф. Віллє, Д. Чербоні та ін., в Росії:К.І. Арнольд, І.Б. Ахматов, Е.О. Мудров, П.Н. Худяков, Н.Р. Вейцман, А.П.Рудановський та ін.
4.        Розвитокзвітності в прорадянський період (20 – 80і роки), поступовий перехід від«мистецтва» відображення, підсумовування діяльності підприємства (30 – 50іроки) до забезпечення інформації про економічні проблеми для прийняттяекономічних рішень (70і роки). Основні представники на Заході: Р. Антоні, Дж.Ріс, Б. Нідлз, Д. Колдуелл, Ч. Хорнгрен та ін. підпорядкованість звітностідержавним інтересам – на терені колишнього СРСР. Основні вимоги – суворауніфікація, орієнтація на показники, що відображали виконання держзамовлень,розрахунок бази оподаткування та інших відрахувань у бюджет. Вітчизнянінауковці цього періоду – Б.С. Вайсбейн, С.Г. Струмілін, Я.М. Гальперін, В.А.Басманов, М.Г. Бєлов та ін.
5.        «Переорієнтація»звітності (80і роки – теперішній час). Приведення якості звітної інформації увідповідності до фінансово-економічних інтересів суб’єктів ринкових відносин.Звітність розглядається як засіб взаємодії підприємства та ринку і важливийінструмент для налагодження ефективного управління. Основні вимоги до звітностіна цьому етапі – достовірність, доречність, порівнянність, зрозумілість та ін.Наукові представники цього періоду: П.Я. Хомин, В. Сопко, С. Голов, М.Г.Чумаченко та ін.
Баланс – це непросто складова методу бухгалтерського обліку, його елемент; це найважливішийдокумент бухгалтерської звітності, суттєве джерело інформації для управління,планування, організації виробництва, нормування, аналізу, контролю. Баланс єобліковою категорією, синтезом облікових записів, а тому його треба вмітичитати і критично оцінювати з погляду змісту, будови, раціональноговикористання даних.
Слово «баланс» походить від латинського слова «bilanx», що означає«двошальковий»; bilanx разом зі словом «libra» (терези) означало у римляндвошалькові терези (libra bilanx). Відтак у багатьох мовах з'явились слова, близькідо слова «bilanx», які означають «терези»: італійське – la bilancia, французьке– 1а balance, англійське – balance і т.д.
Як обліковий термін слово «баланс» має два значення:
-         рівність,рівновага двох підсумків протилежного значення, що має місце в рахунках,відомостях і таблицях: рівність сум чи кількості прибутку і витрат, дебету ікредиту, активу і пасиву. У цьому розумінні слово баланс зберігає близькийзв'язок зі своїм первісним значенням: однакові підсумки ніби відповідаютьзбалансованим шалькам терезів;
-         таблиця,яка відображає результат облікової реєстрації, майновий стан підприємства вгрошовій оцінці на відповідний момент, тобто стан його активів і пасивів.
У своєму другому значенні, тобто як таблиця, що відображає майновустатику, а інколи й динаміку господарства, баланс є тісно пов'язаним із поточним обліком господарськоїдіяльності, його організацією, формами і методами. Відомий українськийучений-економіст О.П. Рудановський більш ґрунтовно визначає поняття балансу,розглядаючи його не просто як таблицю чи форму вираження результатів обліковоїреєстрації, а як сукупність конкретних властивостей господарства, притаманнихйому реально, незалежно від того, наскільки і як вони відображуютьсярахівництвом. Такий баланс репрезентує в кожному господарстві сукупність усьогообчисленого, усього того, що в господарстві підлягає грошовій оцінці.
Такій оцінці підлягають основні й оборотні засоби, самі гроші, щоперебувають на даний момент у господарстві, його юридичні відносини до третіхосіб і до власника господарства: інакше кажучи – це права й обов'язкигосподарства, його витрати й доходи. Сукупність виражених у грошовій форміматеріальних засобів, прав господарства і його витрат – з одного боку, ісукупність зобов'язань та доходів господарства з другого – на кожний моментперебувають у рівновазі, тобто балансуються, незалежно від того, якобліковуються ці об'єкти.
Слово «баланс» має ще й третє – цілком іншезначення, коли його застосовують для кількісних зіставлень певних економічнихявищ. У таких балансах може і не бути рівності активу й пасиву: їх називаютьактивними, наприклад, активний торговий баланс, коли вивіз перевищує ввіз, чипасивними, коли потреби перевищують наявність відповідних ресурсів,товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів.
Кожне підприємство повинно здійснювати фінансово-господарську діяльністьвідповідно до свого статуту. Для цього йому необхідно мати основні й оборотнізасоби, нематеріальні активи, певні кошти, здійснювати фінансові вкладеннятощо. Інформація про наявність і рух майна та джерела його утворення маєнадходити своєчасно, а періодично її треба узагальнювати для більш ефективноговикористання в управлінні, для здійснення контролю за збереженням засобіввиробництва, вивчення складу та цільового використання господарських засобів. Зцією метою засоби господарства та джерела їх утворення на підприємствахоб'єднують в економічно однорідні групи, що знаходить відображення вбухгалтерському балансі.
/>/>1.2 Характеристика балансу, як основної форми фінансової звітності та видибалансу
Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансовузвітність в Україні» від 16.07099 р. №996-xiv усі юридичні особи, які створенівідповідно до чинного законодавства України, незалежно від їхорганізаційно-правових форм і форм власності, а також представництва іноземнихсуб’єктів господарювання зобов’язані вести бухгалтерський облік і подаватифінансову звітність [1].
Фінансова звітність містить інформацію про фінансовий стан, результатидіяльності, рух грошових коштів підприємства та інші показники діяльності зазвітний період.
Мета, зміст та структура бухгалтерської фінансової звітностірегламентується національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку– нормативно-правовими актами, затвердженими Міністерством фінансів України.Вони визначають принципи, процедури обліку та складання фінансової звітності,що не суперечить міжнародним стандартам.
Метою фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішеньповної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результатидіяльності, рух грошових коштів підприємства.
Згідно ст. 12 П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» звітнимперіодом для складання фінансової звітності є календарний рік [5]. Звітністьпідприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду.
Відповідно до Постанови «Про затвердження порядку подання фінансовоїзвітності» затвердженої Кабінетом Міністрів України від 28 лютого 2000 р. №419,підприємства та установи складають місячну, квартальну й річну бухгалтерськузвітність, в якій відображають склад майна і джерела його формування.Квартальна бухгалтерська звітність подається підприємством не пізніше 25 числамісяця, наступного за звітним періодом. Річна бухгалтерська звітність – непізніше 15 лютого року, наступного за звітним [3].
Згідно зі статтею 14 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансовузвітність в Україні», підприємства зобов'язані подавати баланс разом з квартальноюта річною фінансовою звітністю органам, до сфери управління яких вонивідносяться, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам)відповідно до установчих документів, якщо інше не передбачено цим Законом,органам виконавчої влади та іншим користувачам. Баланс підприємств не єкомерційною таємницею, крім випадків, передбачених законодавством. Датоюподання фінансової звітності для підприємства вважається день фактичної їїпередачі за належністю, а у разі надсилання її поштою – дата одержанняадресатом звітності, зазначена на штемпелі підприємства зв'язку, що обслуговуєадресата. У разі, коли дата подання звітності випадає на неробочий день, термінподання переноситься на перший після вихідного робочий день. Перед складаннямрічної фінансової звітності обов'язкове проведення інвентаризації активів тазобов'язань підприємства [1].
Підприємства, що мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів провласні господарські операції, подають консолідовану фінансову звітністьвласникам (засновникам) у визначені ними терміни, але не пізніше 45 днів післязакінчення звітного кварталу та не пізніше 15 квітня наступного за звітнимроку.
Перед складанням річної фінансової звітності обов'язкове проведенняінвентаризації активів та зобов'язань підприємства.
Річна фінансова звітність підприємства містить наступні форми:
1)        Баланс ф.№1 – це звіт про фінансовий стан підприємства, що відображає на певну дату йогоактиви, зобов’язання і власний капітал (додаток А);
2)        Звіт профінансові результати ф. №2 – подає інформацію про доходи, витрати і результатидіяльності підприємства (додаток Б);
3)        Звіт прорух грошових коштів ф. №3 – відображає надходження і видаток грошових коштів упроцесі діяльності підприємства у звітному періоді (додаток В);
4)        Звіт провласний капітал ф. №4 – містить дані про зміни в складі власного капіталупідприємства протягом звітного періоду (додаток Д);
5)        Приміткидо річної фінансової звітності ф. №5 – це сукупність показників і пояснень, яказабезпечує деталізацію й обґрунтованість статей фінансових звітів, а також іншаінформація, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами)(додаток Ж).
Фінансова звітність підприємства формується з дотриманням наступних принципів:
автономності підприємства, за яким кожне підприємство розглядається якюридична особа, що відокремлена від власників. Тому особисте майно тазобов’язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітностіпідприємства;
безперервності діяльності, що передбачає оцінку активів і зобов’язаньпідприємства, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме і надалі;
періодичності, що припускає розподіл діяльності підприємства, на певніперіоди часу з метою складання фінансової звітності;
історичної (фактичної) собівартості, що визначає пріоритет оцінки активів,виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;
нарахування та відповідності доходів і витрат, за якими для визначення фінансовогорезультату звітного періоду слід зіставити доходи звітного періоду з витратами,які були понесені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витративідображаються в обліку та звітності на момент їх виникнення, незалежно відчасу надходження і сплати грошей;
повного висвітлення, згідно з яким фінансова звітність повинна міститивсю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, яка можевплинути на рішення та розкриття у фінансовій звітності;
послідовності, який передбачає постійне (з року в рік) застосуванняпідприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики повинна бутиобґрунтована і розкрита у фінансовій звітності;
обачності згідно з яким методи оцінки, що застосовуються вбухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов’язань тавитрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;
перевалюванню змісту над формою, за яким операції повинні обліковуватисьвідповідно до їх сутності;
єдиного грошового вимірника, який передбачає вимірювання та узагальненнявсіх операцій підприємства у його фінансовій звітності в єдиній грошовійодиниці.
Основним компонентом фінансової звітності є баланс.
За джерелами складання розрізняють інвентарні, книжні та генеральнібаланси. Інвентарні баланси складають тільки на підставі повного описуінвентарю і є його скороченим та спрощеним викладом. Такі баланси виконуютьсяабо при створенні нового господарства на певній майновій основі, або при змінигосподарством форми власності, або при впровадженні в господарстві нової, більшраціональної системи обліку.
Книжні баланси складають на підставі записів у книгах, попередняперевірка яких з допомогою інвентаризації не проводилась. Такі баланси щеназивають пробними, попередніми.
Генеральний баланс, що його як виняток заміняють інвентарні та книжнібаланси, є синтезом того й іншого. Він складається за рік і тільки на підставіопису інвентарю та пробного балансу.
За строками складання баланси поділяють на вступні, операційні,ліквідаційні.
Вступний баланс має виключно внутрішньогосподарське призначення. Вінскладається на момент створення підприємства. Однак досвід свідчить, що дляполіпшення інформаційного забезпечення системи управління та контролю зазбереженням майна починати виробничу та фінансово-господарську діяльність краще,коли є вступний баланс. На це треба звертати особливу увагу в процесіорганізації бухгалтерського обліку і звітності, бо дані вступного балансу маютьвідповідати даним на початок звітного періоду затвердженого кінцевого балансу.
Операційні баланси складають періодично протягом року і охоплюють окреміаспекти (як правило, виробничі) діяльності підприємства.
Ліквідаційний баланс складають на день початку ліквідації підприємства,припинення ним свого нормального існування. Операційні баланси, які складаютьпротягом усього періоду ліквідації, називаються ліквідаційними, а останній –завершальним ліквідаційним балансом.
Залежно від обсягу інформації баланси поділяють на прості, консолідованіі зведені. У простому балансі відображають майновий стан (а інколи й динаміку)простого господарства, тобто господарства, в якому немає структурнихпідрозділів, допоміжних виробництв та допоміжних підприємств із самостійнимобліком. У таких господарствах провадиться єдине самостійне рахівництво ієдиний, простий баланс.
Консолідований баланс – складається на підставі балансів підприємств,юридично самостійних та дочірніх підприємств, як єдиної економічної одиниці.Консолідований баланс потребують складні господарства, що мають відділи, філіїчи підприємства, які самостійно ведуть рахівництво і складають прості баланси.Простих балансів у цих структурах складається стільки, скільки було окремихсамостійних систем рахівництва.
Зведений баланс – складається шляхом об’єднання сум, відображених наокремих статтях простих балансів. Його отримують за допомогою механічногопостатейного підсумовування даних з простих балансів і підбиття в особливій колонцізагальних підсумків активу і пасиву. У такому балансі окремі колонкихарактеризують стан окремих самостійних одиниць господарства, а колонка«Усього» відображає загальний стан господарства в цілому. Якщо окремих одиницьзабагато, їх можна згрупувати – «Філії», «Виробничі підприємства» і т.п.
За змістом баланси поділяють на сальдові, оборотні, результатні,проміжні, шахові та порівняльні. Сальдові баланси включають тільки сальдорахунків, що характеризують майновий стан господарства на відповідний момент.Оборотні баланси включають, крім сальдо, і обороти за рахунками. Відтак заформою вони є оборотними відомостями за певний період, а за змістом – даютьуявлення не тільки про стан господарства, а й певною мірою і про динаміку йогогосподарських оборотів. Результатний баланс – це баланс прибутків і збитків абодоходів і витрат господарства, що визначає своїм сальдо чистий прибуток абочистий збиток.
Проміжні баланси складають тільки за потреби. Це особливої форми пробнібаланси, які за формою, змістом і структурою наближаються до кінцевого балансу.
Шаховий баланс, що отримав свою назву від своєрідної форми, яка нагадуєшахову дошку, можна називати й динамічним балансом, бо він відображає як стангосподарства на початок і кінець звітного періоду, так і рух майна. При цьомуобороти в шаховому балансі подаються в розрізі кореспондуючих рахунків, щоуможливлює визначення його економічного змісту, оскільки зрозуміло, звідкинадійшла сума на рахунок і на що саме її було витрачено. А тому шаховий баланс,складений за звітний період після річного звіту, можна вважати і сальдовим, іоборотним, і результатним балансом.
Шахові баланси є дуже наочними. Але їх доцільно застосовувати тільки наневеликих підприємствах, бо збільшення кількості використовуваних рахунків бухгалтерськогообліку робить ці баланси громіздкими і незручними для практичної роботи.
Порівняльний баланс має на меті порівняти статті звітного балансу зминулими періодами. Ці порівняння даються в абсолютних і відносних величинах,тобто статті активу й пасиву балансу показуються у відповідних сумах івідсотках на початок і кінець звітного періоду.
Крім шахових, за формою розрізняють ще й баланси двосторонні таодносторонні. Найбільш поширеними є двосторонні баланси, що в них ліворучрозміщувалися активи, а праворуч – пасиви. Односторонні баланси відрізняютьсявід двосторонніх за зовнішнім виглядом – у них пасив розміщується не поряд з активом,а після нього, під ним. Отже, ця форма балансу менш наочна, бо вона нібиприховує ідею протиставлення активу і пасиву, яка характерна для самої природибалансу.
Всі перелічені види балансу називаються бухгалтерськими, бо складаютьсяна підставі даних бухгалтерського обліку. Але кожному виду балансів притаманніспецифічні особливості, що безпосередньо пов'язані з джерелами, строками,способами, методами і технікою складання, підпорядкуванням підприємств,використанням даних балансів в управлінні.
Кожний сучасний баланс можна також назвати і порівняльним, бо в ньому всіпоказники наводяться в абсолютних величинах на початок року і на кінецьзвітного періоду. Це дає змогу протягом календарного року оцінювати показникибалансу в динаміці, осмислювати їхні зміни.
Потреба в складанні проміжних балансів визначається тільки внутрішнімипотребами самого підприємства. Підставою для складання таких балансів можутьбути процеси реструктуризації, реорганізації, ефективнішого використанняматеріальних, трудових та фінансових ресурсів, забезпечення збереження майна,зміцнення фінансового стану підприємства. Характерною особливістю проміжнихбалансів є їхній спрощений вигляд: інвентаризації основних і оборотних засобів,нематеріальних активів, розрахунків з дебіторами і кредиторами не проводяться;необхідні обчислення виконуються наближено; записи на розподільних тапорівняльних рахунках роблять оперативним способом.
Діючий в Україні бухгалтерський баланс призначається не тільки длявідображення стану господарських засобів та джерел їх формування на певну дату,а й для одержання інформації, необхідної для управління діяльністю підприємства,а також для задоволення потреб зовнішніх користувачів – статистичних,податкових, фінансових органів, банків, інвесторів та ін.
Відповідно до статті 11 «Загальні вимоги до фінансової звітності» ЗаконуУкраїни «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. №996-ХIV баланс, разом зі звітом про фінансові результати, звітом про рухгрошових коштів, звітом про власний капітал та примітками до звітів визнанофінансовою звітністю підприємства.
Формування бухгалтерського обліку пройшло тривалий еволюційний шлях. Йогозміст і будова змінювались залежно від форм власності, рівня продуктивних силта розвитку виробничих відносин суспільства.
Сьогодні в Україні бухгалтерський баланс базується на данихбухгалтерського обліку як системі суцільного, безперервного, документальноговідображення фінансово-господарської діяльності підприємства. Баланспідприємства надає зовнішнім і внутрішнім користувачам корисну, повну, правдивута неупереджену інформацію про майновий і фінансовий стан підприємства, йогофінансові результати та ефективність господарювання за звітний період. Такимчином, бухгалтерський баланс є інформаційним джерелом для прийняттяуправлінських рішень.
Принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності є правилами, щовироблені теорією і практикою бухгалтерського обліку, є обов’язковими для всіхсуб’єктів господарювання при складанні ними фінансової звітності, в тому числібалансу.
Оперативне управління господарюючим суб’єктом вимагає достовірних іточних даних про стан і наявність господарських засобів, їх склад і розміщення,а також про джерела їх формування і цільове призначення. Саме таку інформацію,узагальнену і згруповану певним чином, отримують за допомогою бухгалтерськогобалансу. Звідси випливає, що баланс є синтезом професійних дій фахівців зобліку, рушієм правильного ведення обліку, інструментом визначення економічних,юридичних та господарських відносин підприємства, передумовою для ефективногонормування, поточного та перспективного планування, найважливішим звітним документом.На підставі показників балансу найчастіше проводять оцінку фінансового станупідприємства за допомогою фінансових коефіцієнтів. За допомогою цього способувивчаються такі важливі аспекти результатів діяльності підприємства, якфінансовий стан підприємства, його ліквідність, платоспроможність,рентабельність тощо. Головною метою аналізу фінансового стану є своєчасневиявлення та усунення недоліків у діяльності підприємства і пошук резервівзміцнення його фінансового стану.
/>/> 

/>/>Розділ 2. />МЕТОДИКА СКЛАДАННЯ БАЛАНСУ
/>/>2.1 Структура балансу
Форму балансу підприємства та зміст його статей визначено П(С)БО 2«Баланс». Згідно з цим нормативно-правовим документом баланс складається заформою №1 (код за ЦУКЦД 1801001), затверджено наказом міністерства фінансівУкраїни від 31.03.99 р. №87 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України21.06.99 р. за №39113684.
Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої танеупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату.
Як і будь-яка форма фінансової звітності, баланс включає заголовок,основні її елементи (класи) та підкласи. У заголовку наводиться:
-          назвапідприємства, його організаційно-правова форма та місцезнаходження;
-          назвазвіту;
-          дата, наяку складено звіт;
-          валюта, вякій складено звіт та рівень її точності.
Для вивчення фінансового стану підприємства необхідна інформація проекономічні ресурси, що ним контролюються, його фінансову структуру, ліквідністьта платоспроможність, а також здатність адаптуватися до змін середовища, вякому воно функціонує. Ці важливі фінансово-аналітичні характеристикипідприємства можна отримати з бухгалтерського балансу.
Оцінка ліквідності активів підприємства в загальних рисах здійснюєтьсяшляхом розрахунку показників, де в чисельнику наводять дані активів за ступенемїх ліквідності (кошти та їх еквіваленти, оборотні активи, необоротні активи), ау знаменнику – дані про поточні зобов’язання підприємства.
Оцінка фінансової стійкості (залежності) підприємства здійснюється шляхомзіставлення основних розділів пасиву балансу: власного капіталу і залученихкоштів (довгострокових і поточних), тобто знаходження співвідношення міжджерелами власних і залучених засобів. Допоміжним є показник частки власногокапіталу в активах підприємства.
Крім цих характеристик бухгалтерський баланс дає змогу розрахувативартість власних оборотних активів, що необхідно для здійснення контролю їхвикористання, та показник ефективності використання активів, що дає оцінкурезультатам господарської діяльності підприємства.
Інформація стосовно економічних ресурсів, контрольованих підприємством іздатності його в минулому змінювати ці ресурси є корисною для визначенняспроможності підприємства генерувати грошові кошти та їх еквіваленти у майбутньому.Інформація щодо структури капіталу є корисною при прогнозуванні майбутніхпотреб у позиках, при визначенні розподілу майбутніх прибутків та потоківгрошових коштів серед власників підприємства, а також при визначенніймовірності залучення фінансів у майбутньому. Інформація щодо ліквідності таплатоспроможності підприємства є корисною для прогнозування спроможностіпідприємства вчасно виконувати свої фінансові зобов'язання. Ліквідністьсвідчить про наявність грошових коштів у найближчому майбутньому післявиконання фінансових зобов'язань даного періоду. Наявність грошових коштівупродовж більшого періоду часу для вчасного виконання фінансових зобов'язаньсвідчить про платоспроможність підприємства.
Елементами балансу, безпосередньо пов'язаними з визначенням фінансовогостану підприємства та змін в ньому, є:
1)        активи.Актив визнається та відображається в балансі за умови, що:
-          оцінкайого може бути достовірно визначена;
-          умайбутньому очікується отримання економічних вигод, пов’язаних з його використанням.
2)        зобов'язання.Зобов’язання визнається та відображається в балансі за умови, що:
-          йогооцінка може бути достовірно визначена;
-          існуєймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення;
3)        власнийкапітал визнається і відображається в балансі одночасно з відображенням активівчи зобов’язань, які призводять до його зміни.
Активи і зобов'язання не підлягають згортанню, за винятком випадків,передбачених окремими стандартами.
Підсумок активів балансу повинен дорівнювати сумі зобов'язань та власногокапіталу.
За формою баланс – таблиця, на лівій стороні якої відображають склад ірозміщення господарських засобів і яка називається активом, а на правійстороні, що називається пасивом, відображають джерела формування господарськихзасобів (у перекладі з лат. слово «актив» означає дійовий, діяти, діяльний;слово «пасив» – утримуваний, бездіяльний). Слова «актив» і «пасив» означаютьвідповідні сторони бухгалтерського балансу. Це так звана горизонтальна формапобудови бухгалтерського балансу, як правило, характерна для Німеччини, Італії,Росії. Для України така побудова практична і традиційна. Скажімо, в Англії, СШАвикористовують вертикальну форму побудови бухгалтерського балансу: спочаткупоказують склад активу, а потім – пасиву.
Беручи загалом, можна сказати, що актив – це система показників, яківідображують склад і розміщення засобів господарства, згрупованих у якіснооднорідні групи; пасив балансу – це система показників, які відображаютьджерела утворення й цільове призначення засобів господарства, також згрупованихв якісно однорідні групи. З погляду політичної економії пасив є сумоювартостей, отриманих із різних джерел, а актив – це конкретні форми існуванняцих вартостей.
У порівнянні зі звітними формами баланс містить найбільшу кількістьпоказників. Господарські засоби та джерела їх утворення групуються в балансі заекономічно однорідними групами – статтями балансу. До кожної статті балансувключаються однакові за економічним змістом засоби господарства чи джерела їхутворення. Статті балансу мають загальну назву, окремий код, їх записуютьокремими сумами. Статті бухгалтерського балансу поділяють на активні (ті, щорозміщені в активі балансу) і пасивні (ті, що розміщені у пасиві балансу).Статті активу завжди характеризують господарські засоби: основні засоби,запаси, кошти, дебітори та ін. Статті пасиву завжди характеризують джерелавласних і залучених коштів: статутний капітал, прибуток, кредити банку,розрахунки з постачальниками тощо.
Статті балансу розподіляються на однойменні та комплексні. Однойменністатті відображають стан якогось одного виду господарських засобів чи джерел їхутворення. Наприклад, основні засоби, нематеріальні активи, готова продукція,статутний капітал, пайовий капітал. Комплексні статті відображають стан кількохвидів господарських засобів чи джерел їх утворення. Наприклад, стаття«Виробничі запаси» об'єднує матеріали, паливо, запасні частини, напівфабрикати,комплектуючі вироби тощо.
Кількість статей балансу не регламентується нормативними актами, але їхмає бути стільки, щоб відобразити стан майна не тільки в цілому, а й згідно зйого галузевими особливостями, щоб створити передумови для забезпеченняконтролю за збереженням майна, раціональним та ефективним використаннямматеріальних, трудових і фінансових ресурсів, бути важливим джерелом інформаціїдля аналізу та управління діяльністю підприємства. У зв'язку з цим Міністерствофінансів України розробляє та затверджує номенклатуру статей балансу,погоджуючи її з Держкомстатом України.
Для одержання узагальнених даних про стан та використання господарськихзасобів статті об'єднують в групи та розділи. При цьому назва і кількістьстатей балансу тісно пов'язані з класифікацією майна та джерел його утворення.А тому слід відрізняти три способи групування господарських засобів та джерелїх утворення, які відображаються на різних статтях балансу:
перший – за функціональною роллю господарських засобів (актив) тапорядком утворення й цільовим призначенням (пасив);
другий – за способом перенесення вартості засобів виробництва на продукт,у створенні якого вони брали участь, а джерел – за формами утворення тацільовим призначенням;
третій – за цільовим призначенням засобів господарства і джерел їхутворення.
Групування статей балансу за першим способом відбувається для отриманняданих про обсяг ресурсів підприємства в цілому з виокремлюванням закріплених засферою виробництва засобів праці, предметів праці; сферою обігу – предметівобігу, коштів, коштів у розрахунках; невиробничою сферою – засобівдовгострокового споживання, засобів короткострокового споживання. Відтак, длявизначення обсягу матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, закріплених засферами виробництва, обігу і невиробничою сферою, за першою ознакою групуютьстатті: основні засоби; виробничі запаси (матеріали, паливо, устаткування,запасні частини); незавершене виробництво; готова продукція; товари; кошти,цінні папери; дебіторська заборгованість покупців за відвантажену продукцію,векселі отримані, заборгованість підзвітних осіб та інших дебіторів;матеріальні цінності невиробничої сфери – актив балансу.
За порядком утворення й цільовим призначенням джерел утвореннягосподарських засобів за першим способом групування об'єднують статті: джерелавласних коштів (основної діяльності та спеціального (цільового) призначення) –статутний капітал, пайовий капітал, додатково вкладений капітал, іншийдодатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток (непокритийзбиток), неоплачений капітал, забезпечення наступних витрат і платежів; джерелапозичених коштів – довгострокові кредити банків, довгострокові позикові кошти,короткострокові кредити банків, короткострокові позикові кошти, розрахунки зпостачальниками, векселі видані, розрахунки з оплати праці, розрахунки збюджетом, розрахунки зі страхування, розрахунки з іншими кредиторами, іншікороткострокові пасиви.
З метою поліпшення використання даних балансу в управлінні, посиленняаналітичної роботи на підприємстві групування статей балансу за другим способомздійснюється так, щоб отримати відомості про склад і обсяг основних і оборотнихзасобів. При цьому основні й оборотні засоби беруться з кожної сфери діяльностіпідприємства – виробництва, обігу, невиробничої сфери. Це дає змогу на підставіпоказників складу й обсягу основних засобів уявити загальний станматеріально-технічної бази господарства. Нормальні показники оборотних засобів– це необхідна передумова нормального фінансового стану підприємства, якийбезпосередньо залежить від структури, обсягу й стану виробничих запасів,незавершеного виробництва, коштів, розрахунків та інших активів.
Кінцеві результати виробничої та фінансово-господарської діяльностіпідприємства значною мірою залежать від того, наскільки господарські засоби таджерела їх утворення використовуються за цільовим призначенням. А тому накожному підприємстві має бути створено дійовий контроль, чітко визначенооб'єкти й суб'єкти контролю за цільовим використанням господарських засобів таїх джерел. У цих випадках об'єкти контролю здебільшого збігаються з назвамистатей балансу, за винятком комплексних статей, які розподіляються на складовічастини. Наприклад, організувати ефективний контроль за використанням оборотнихзасобів, що їх згруповано в статті балансу «Виробничі запаси», – неможливо.Тоді цю статтю розподіляють на такі підстатті (елементи): матеріали – сировината інші матеріали, покупні напівфабрикати й комплектуючі вироби, конструкції тадеталі, тара й тарні матеріали, мінеральні добрива та отрутохімікати,біопрепарати й медикаменти, матеріали, передані в переробку на сторону, іншіматеріали; паливо – нафтопродукти, тверде паливо, інші види палива; будівельніматеріали й обладнання до встановлення – матеріали, конструкції та деталі,обладнання до встановлення вітчизняне, імпортне; запасні частини – запаснічастини, обмінний фонд; насіння та корми – насіння, садивний матеріал, корми.
Статті дають можливість усебічно оцінити діяльність підприємства. А щобця оцінка була об'єктивною, треба дотримуватись єдності в оцінці самих статейбалансу. Оцінку статей балансу регламентовано Законом «Про бухгалтерський облікта фінансову звітність в Україні» [1], а також відповідними положеннями(стандартами) бухгалтерського обліку [П(С)БО], затвердженими Міністерствомфінансів України.
Об'єднання статей балансу в економічно однорідні групи не є завершальнимпроцесом їх групування. Усі статті балансу ще згруповують у розділи, яких в активіє три, а в пасиві – п'ять.
Отже, статті балансу згруповано так, щоб порівнюючи підсумки розділів активуі пасиву та окремих їх показників, можна було робити загальні висновки профінансово-господарську діяльність підприємства.
Природа балансу потребує рівності його активу й пасиву. Це зумовлено тим,що і в активі, і в пасиві відображаються ті самі засоби. Звідси випливають такіправила:
-          активдорівнює пасиву балансу, тобто підсумки активу і пасиву мають бути однаковими;
-          загальнийпідсумок активу дорівнює сумі показників всіх його статей;
-          сумапоказників усіх статей активу дорівнює сумі показників усіх статей пасивубалансу.
Загальні підсумки активу і пасиву балансу рівні між собою. Це обов’язковаумова правильності його складання. У цьому виявляється балансове рівняння.Рівність підсумків активу і пасиву балансу зумовлена тим, що в обох йогочастинах відображено у вартісній оцінці одні й ті ж господарські засоби, тількизгруповані за різними ознаками: в активі – за складом і розміщенням, у пасиві –за джерелами їх формування. Кожна група господарських засобів, розміщених в активі,має відповідне джерело їх формування, відображене в пасиві балансу. Відсутністьрівності підсумків активу і пасиву балансу свідчить про наявність помилок,допущених при його складанні. Отже, бухгалтерський баланс – це фіксування напевну дату (як правило, 1-ше число місяця) активів і пасивів, які складаються зокремих статей, рівність активів і пасивів у грошовій оцінці.
Бухгалтерський баланс – це не тільки метод узагальнення інформації простан та склад господарських засобів підприємства і джерел їх формування, а йформа фінансової звітності, яка містить важливу інформацію про фінансовий станпідприємства. Тому необхідно вміти не тільки складати баланс, а й розумітийого, вміти його читати з метою економічного аналізу.
Читати баланс – це вміти всебічно розуміти й аналізувати його статті, вяких на певну дату відображаються майновий стан підприємства, розміщеннязасобів і джерел, розмір власних коштів, стан розрахунків та платоспроможність.Вміння читати баланс – це економічне і правове розуміння змісту кожної йогостатті, способу її оцінки та взаємозв’язку з іншими статтями.
Читати баланс повинні вміти керівники, власники, працівники економічних,фінансових і бухгалтерських служб підприємства, менеджери, акціонери, кредиториз метою прийняття управлінських рішень.
Балансове рівняння Активи = Пасивам є необхідною умовою розгляду балансуяк за формою, так і за змістом. Власне з цього розпочинається ознайомлення збухгалтерським балансом.
Співвідношення Активи = Капітал + Зобов’язання умовно можна назватиструктурним, оскільки засвідчує, з одного боку, склад майна – основні, оборотнізасоби, тобто величину засобів вкладених у господарську діяльність, а з іншого– хто і в якій формі брав участь у створенні (формуванні) майна підприємства(власний капітал, кредити банків, кредиторська заборгованість постачальникамтощо). Зміна частки власних і залучених засобів буде свідчити про ступіньфінансової залежності підприємства від власників, акціонерів та кредиторів. Заструктурою бухгалтерського балансу можна визначити належність підприємства допевної галузі (виду) економічної діяльності (промисловості, сільськогогосподарства, торгівлі, банківської, бюджетної діяльності тощо);організаційно-правових форм господарювання (приватне, колективне, комунальне,державне підприємство, господарське товариство тощо), за економічнимпризначенням продукту (продукція, виконані роботи, надані послуги).
Ще одне співвідношення Капітал = Активи – Зобов’язання завждихарактеризує вартість чистих активів, тобто майна, яке остаточно, післявирахування зобов’язань, є власністю підприємства і може бути об’єктом розподілуміж засновниками чи акціонерами при ліквідації підприємства чи його закритті.
Змістовна частина бухгалтерського балансу визначається його будовою таструктурою. У побудові активу і пасиву є як вітчизняна, так і світова практика.Вітчизняна практика: актив будують у порядку зростання ліквідності:
-          нерухомість;
-          запаси;
-          кошти.
Пасив будують за зобов’язаннями перед власниками коштів: спочатку своїми,а потім чужими.
Світова практика: актив будують у порядку убування ліквідності:
-          грошовікошти;
-          товари ізапаси;
-          нерухомість;
-          акціонернийкапітал.
Пасив будують за ступенем погашення:
-          поточнірахунки до оплати;
-          довготерміновіПасиви;
-          акціонернийкапітал.
Як відомо з попереднього, баланс – це моментний показник зафіксованих напевну дату активів і пасивів підприємства. Причому у звітній формі балансу єдві дати: на початок звітного періоду і на кінець звітного періоду. Цяобставина дає можливість зіставляти показники балансу як у цілому, так іскладові активу і пасиву в часі, визначати динаміку активів, зміни часткиокремих статей чи розділів балансу, тобто структурні зрушення.
Проте, в процесі господарської діяльності відбувається безперервний рухзасобів, зміна їх складу, розміщення та зміни у джерелах їх формування. Засобита їх джерела під впливом господарських операцій збільшуються або зменшуються.Внаслідок чого змінюються і окремі статті балансу. В окремих випадках ці змінизумовлюють появу нових статей балансу або зникнення інших.
Усі господарські операції за характером змін, які вони викликають у станізасобів та джерелах їх утворення (в активі і пасиві балансу), поділяються начотири типи:
Операції першого типу характеризують зміни у складі господарських засобіві зумовлюють зміни в активі балансу: одна стаття активу збільшується, а другазменшується на однакову суму. До операцій такого типу належать: відпускматеріалів у виробництво; надходження заборгованості від дебіторів у касу абона поточний рахунок підприємства; видача коштів із каси підзвітним особам;оприбуткування готової продукції із виробництва тощо.
Операції другого типу викликають зміни у джерелах формуваннягосподарських засобів, що призводить до змін двох статей пасиву балансу: однастаття пасиву збільшується, а друга – зменшується на одну і ту ж суму. Дооперацій такого типу відносять: погашення заборгованості постачальникам зарахунок отриманих кредитів банку; утримання податку з доходів фізичних осіб іззаробітної плати робітників і службовців, що підлягає перерахуванню до бюджетута ін.
Операції третього типу характеризують надходження, додаткове залученнягосподарських засобів в оборот підприємства, зумовлюють збільшення залишків наодну і ту же суму на відповідних статтях активу і пасиву балансу. Загальнийпідсумок при цьому теж збільшується, але рівність підсумків активу і пасиву непорушується. До операцій такого типу можна віднести: зарахування кредиту,наданого банком, на рахунок підприємства; зарахування на баланс основнихзасобів, введених в експлуатацію, з одночасним збільшенням статутного капіталу,як джерела їх утворення; нарахування заробітної плати працівникам з одночаснимзбільшенням витрат виробництва тощо.
Операції четвертого типу характеризують вибуття засобів із підприємства,призводять до зменшення на ту саму суму залишків відповідних статей активу і пасивубалансу. Загальний підсумок балансу при цьому також зменшується, але рівністьпідсумків активу і пасиву зберігається. До операцій такого типу відносять:списання з балансу основних засобів і, відповідно, зменшення статутногокапіталу; погашення заборгованості (з поточного або іншого рахунка)постачальникам за матеріали, підрядникам за послуги; перерахування до бюджетуподатків та інших платежів.
Розглянуті чотири типа операцій охоплюють всі можливі варіанти змін убалансі і дають змогу зробити наступні висновки:
1)        кожнагосподарська операція вносить зміни не менше ніж у дві статті балансу. Цезумовлено особливостями кругообігу засобів, у процесі якого відбуваються зміниабо в складі засобів господарства, або в складі їх джерел, або одночасно і вскладі засобів і в складі джерел їх формування;
2)        підсумки активуі пасиву балансу змінюються тільки у тому випадку, коли господарська операціястосується одночасно і засобів господарства і джерел їх утворення. Тобто принадходженні засобів або при їх вибутті (операції третього і четвертого типів).Операції ж, що зумовлюють тільки перегрупування засобів у активі або зміни їхджерел в пасиві балансу, на підсумок балансу не впливають.
3)        рівністьпідсумків активу і пасиву балансу зберігаються після будь-якої операції. Цярівність зумовлена тим, що всі операції викликають або перегрупування залишківу статтях активу чи пасиву або одночасне збільшення або зменшення на однаковусуму статей активу і пасиву.
Отже, застосування в бухгалтерському обліку балансового узагальнення приякому кожна господарська операція відображається у постійному порівняннінаявних засобів та їх джерел, забезпечує можливість контролю за правильністювикористання засобів.
При аналітичному вивченні бухгалтерського балансу слід пам’ятати йогомоментну природу і враховувати цю обставину, формулюючи висновки. Щоб висновкибули коректними, з такої ситуації можна легко вийти, якщо в аналітичнихрозрахунках використовувати середні величини: середньоарифметичну просту абосередню хронологічну, обчислені за даними на початок і кінець звітного періоду,на кінець кожного кварталу чи місяця.
/>/>/>2.3 Порядок складання балансу і зміст його статей
Значущість балансу важко переоцінити. Передовсімбаланс є зовнішнім відображенням тієї господарської єдності, яка властивакожному підприємству. Діяльність підприємства є багатогранною, складною йдинамічною; підприємство не має постійних зовнішніх меж, які б встановлювалиреальні рубежі його діяльності та визначали її дійсний зміст. Такі реаліїзмальовує тільки баланс, даючи порівняльну грошову оцінку всім економічним,юридичним та адміністративно-господарським відносинам підприємства на кожнийданий момент. Тільки баланс дає можливість наочно усвідомити обсяг і зміствиконаної за звітний період роботи.
Баланс з особливою чіткістю відображає фінансовий стан підприємства,показуючи, чиї кошти вкладено в підприємство, як їх розміщено, чи єдовгострокові позики, чи забезпечено покриття зобов'язань перед кредиторамитощо.
Користуючись низкою щорічних балансів, можна чітко уявити собі динамікуекономічного розвитку підприємства та його господарської діяльності.Порівнянням точних цифр балансових даних у належній обробці з'ясовують,наскільки раціонально й економно велася на підприємстві робота, якою ціноюдосягнуто кінцевих результатів, чи достатньо матеріальних запасів, чи надійнідебітори і т.п.
Наявність своєчасних та правильно складених балансів дає можливістькожному керівникові, обмірковуючи всі позитивні та негативні сторони діяльностіпідприємства, свідомо вести господарство, пошук внутрішніх резервів тазапровадження їх у дію.
Баланс, як звітний документ, має неоціненний практичний зміст. Цимдокументом підприємство звітує перед своїм керівним органом, податковоюадміністрацією, статистичними органами, кредитними установами. На підставібалансу та відповідних звітних форм визначають правильність указаного чистогоприбутку, установлюють величину податків, обов'язкових внесків та платежів.
Розглянемо головні нюанси складання балансу. Вимоги дойого форми та змісту включено до П(С)БО 2 «Баланс». При формуванні балансу цейнорматив застосовують підприємства, організації та інші юридичні особи всіхформ власності (далі – підприємства), за винятком банків і бюджетних установ.Складання консолідованого балансу регулює інший норматив – П(С)БО 20«Консолідована фінансова звітність».
Баланс підприємства повинен містити загальні дані проназву підприємства, місце знаходження (країну, де зареєстроване підприємство),організаційно-правову форму власності та назву органу управління, у віданніякого перебуває підприємство, або назву материнської (холдінгової) компанії,галузь і вид економічної діяльності за відповідними державними реєстрами,валюту балансу та одиницю її виміру (тис. грн.), повну адресу підприємства тадату, на яку складається баланс.
Звітним періодом для складання балансу є календарнийрік. Баланс складається на кінець останнього дня звітного періоду.
Проміжні (місячний, квартальний) баланси, якіохоплюють певний період, складаються наростаючим підсумком з початку звітногоперіоду.
Перший звітний період новоствореного підприємства можебути меншим за 12 місяців, але не може бути більшим за 15 місяців.
Якщо підприємство ліквідується, то звітним є період зпочатку року до моменту ліквідації.
Для забезпечення порівнянності даних у балансіпідприємства наводяться дані на початок і кінець звітного періоду (уквартальних балансах) та на кінець звітного року.
Заповнення балансу повинно здійснюватися охайно, здотриманням розрядності написання цифр. Ніякі виправлення в балансіпідприємства не допускаються. баланс підписує керівник і головний бухгалтер, їхпідписи мають бути ідентифіковані.
Основою для заповнення балансу, тобто формуванняпевної його статті, є бухгалтерські записи про залишки (сальдо) на кінецьзвітного періоду на синтетичних рахунках і субрахунках 1-6 класів Планурахунків [6]. Усі ці записи повинні бути підтверджені відповідними первиннимидокументами і відображати узагальнену інформацію про активи, капітал тазобов'язання підприємства на кінець звітного періоду.
Розглянемо докладніше кожну з частин балансу наприкладі річного балансу ВАТ «Львівагромашпроект» основною діяльністю якого єдослідження і розробки в галузі технічних наук [9].
У таблиці 2.1 представлено цифрові дані річноїзвітності досліджуваного підприємства, що відображені в активі балансу.

Таблиця 2.1Структура активубалансу ВАТ«Львівагромашпроект» станом на31.12.08 р.* тис.грн.Актив Код рядка
Графа 4 форми №1 «Баланс»
(сальдо відповідного рахунка на кінець
звітного періоду) Дані балансу на початок звітного періоду на кінець звітного періоду 1 2 3 4 5
І. Необоротні активи Нематеріальні активи: Залишкова вартість 010 Рядок 011 мінус рядок 012 93,0 81,0 Первинна вартість 011 Дт 12 «Нематеріальні активи» 93,0 95,0 Накопичена амортизація 012 Кт 133 «Накопичена амортизація нематеріальних активів» ( — ) (14,0) Незавершене будівництво 020 Дт 15 «Капітальні інвестиції», Дт371 «Розрахунки за виданими авансами» 148,0 174,0 Основні засоби Залишкова вартість 030 Рядок 031 мінус рядок 032 939,0 936,0 Первинна вартість 031 Дт 10 «Основні засоби», Дт 11 "Інші необоротні матеріальні активи" 4257,0 4415,0 Знос 032 Кт 131 «Знос основних засобів», Кт 132 «Знос інших необоротних матеріальних активів» крім інвестиційної нерухомості (3318,0) (3479,0) Довгострокові біологічні активи: справедлива (залишкова) вартість 035 Рядок 037 мінус рядок 036 - - Первісна вартість 036 Дт 11 "Інші необоротні матеріальні активи" - - Накопичена амортизація 037 Кт 131 «Знос основних засобів», Кт 132 «Знос інших необоротних матеріальних активів» ( — ) ( — ) Довгострокові фінансові інвестиції Що обліковуються за методом участі у капіталі інших підприємств 040 Дт 141 "Інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі" - - Інші фінансові інвестиції 045 Дт 142 "Інші інвестиції пов’язаним сторонам", Дт 143 "Інвестиції непов'язаним сторонам" 318,0 318,0 Довгострокова дебіторська заборгованість 050 Дт 16 «Довгострокова дебіторська заборгованість» - - Справедлива (залишкова) вартість інвестиційної нерухомості 055 Рядок 057 мінус рядок 056 - - Первісна вартість інвестиційної нерухомості 056 Дт субрахунку 100 " інвестиційної нерухомості " - - Знос інвестиційної нерухомості 057 Знос інвестиційної нерухомості з Кт 131 - - Відстрочені податкові активи 060 Дт 17 «Відстрочені податкові активи» - - Інші необоротні активи 070 Дт 18 "Інші необоротні активи" - -
Всього за розділом І
080
Сума рядків 010, 020, 030, 040, 045, 050, 060, 070
1498,0
1509,0
II. Оборотні активи Виробничі запаси 100 Дт 20 «Виробничі запаси», Дт 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» 390,0 534,0 Тварини на вирощуванні та відгодівлі 110 Дт 21 «Тварини на вирощуванні та відгодівлі» - - Незавершене виробництво 120 Дт 23 «Виробництво», Дт 25 «Напівфабрикати» 2283,0 1574,0 Готова продукція 130 Дт 26 «Готова продукція», Дт 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва» 221,0 70,0 Товари 140 Дт 28 «Товари» - - Векселі одержані 150 Дт 34 «Короткострокові векселі одержані» - - Дебіторська заборгованість за товарами, роботами, послугами Чиста реалізаційна вартість 160 До підсумку балансу включають різницю дебіторської заборгованості і резерву сумнівних боргів (рядок 161 мінус рядок 162) 347,0 117,0 Первинна вартість 161 Дт 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» 347,0 117,0 Резерв сумнівних боргів 162 Кт 38 «Резерв сумнівних боргів» ( — ) ( — ) Дебіторська заборгованість за розрахунками 3 бюджетом 170 Дт 64 «Розрахунки за податками і платежами» 46,0 - За виданими авансами 180 Дт 371 «Розрахунки за виданими авансами» 75,0 464,0 За нарахованими доходами 190 Дт 373 «Розрахунки за нарахованими доходами» - - За внутрішніми розрахунками 200
Дт 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками», Дт 377 «Розрахунки з іншими дебіторами»1, Дт 682 «Внутрішні розрахунки», Дт 683 «Внутрішньогосподарські розрахунки» - - Інша поточна дебіторська заборгованість 210 Дт 372 «Розрахунки з підзвітними особами», Дт 374 «Розрахунки за претензіями», Дт 375 «Розрахунки з відшкодування нанесених збитків», Дт 376 «Розрахунки за позиками членам кредитних спілок», Дт 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» 102,0 99,0
Дт 651 «За пенсійним забезпеченням», Дт 652 «За соціальним страхуванням», Дт 653 «За страхуванням на випадок безробіття», Дт 685 «Розрахунки з іншими кредиторами»2 Поточні фінансові інвестиції 220 Дт 352 "Інші поточні фінансові інвестиції" - -
1.          Підприємство, яке для внутрішніх розрахунків використовує рахунок 36 субрахунок 377, показує в рядку 200 заборгованість пов'язаних сторін.
2.          Якщо підприємство при відображенні розрахунків з пенсійного та соціального страхування, а також з іншими кредиторами попередньо дебетує зазначені субрахунки, таку «дебіторську» заборгованість також відображають тут. Грошові кошти та їх еквіваленти У національній валюті 230 Дт 301 «Каса в національній валюті», Дт 311 «Поточні рахунки в національній валюті», Дт 313 "Інші рахунки в банку в національній валюті", Дт 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті», Дт 351 «Еквіваленти коштів» 26,0 642,0 У т.ч. у касі 231 Дт 30 «Каса», В іноземній валюті 240 Дт 302 «Каса в іноземній валюті», Дт 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті», Дт 314 "Інші рахунки в банку в іноземній валюті", Дт 334 «Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті», Дт 351 «Еквіваленти коштів» 77,0 15,0 Інші оборотні Активи 250 Дт 331 «Грошові документи в національній валюті», Дт 332 «Грошові документи в іноземній валюті», Дт 643 «Податкові зобов'язання», Дт 644 «Податковий кредит» 53,0 172,0
Всього за розділом ІІ
260
Сума рядків 100, 110, 120, 130, 140, 150,160, 170, 180, 190, 2С0, 210, 220,230, 240, 250
3620,0
3687,0
III. Витрати майбутніх періодів Витрати майбутніх періодів 270 Дт 39 «Витрати майбутніх періодів»
-
8,0
IV. Необоротні активи та групи вибття 275 Дт 286 «необоротні активи, що утримуються для продажу»
-
-
Баланс
280
Сума рядків 080, 260, 270
5118,0
5204,0
Перший розділ активу складають на основі сальдо рахунків, що відносятьсядо 1-го класу Плану рахунків.
У статті «Нематеріальні активи» показують:
-          у рядку 011– первинну (переоцінену) вартість нематеріальних об'єктів. Визнаннянематеріальних активів та їх первинну оцінку для зарахування до числа активівпідприємство проводить, відповідно, з урахуванням п.п. 6-9 і п.п. 11-18 П(С)БО8. Потім на дату балансу підприємство має право провести справедливу переоцінкупервинної вартості і суми накопиченої амортизації тих нематеріальних активів,для яких існує активний ринок (п.п. 19-21 П(С)БО 8). На досліджуваномупідприємстві первинна вартість на початок звітного періоду становила 93,0тис.грн., а на кінець звітного періоду – 95,0 тис.грн.;
-          у рядку 012– у дужках інформацію про суму накопиченої амортизації об’єкта нематеріального активуз початку корисного використання. Накопиченої амортизації на досліджуваномупідприємстві на початок звітного періоду не існувало, а на кінець звітногоперіоду вона склала 14,0 тис.грн.;
-          у рядку010 – залишкову вартість (різницю рядків 011 і 012), яка на початок звітногоперіоду склала 93,0 тис.грн., а на кінець звітного періоду – 81,0 тис.грн.
У статті «Незавершенебудівництво» у рядку 020 наводять вартість незавершених капітальних інвестиційу необоротні матеріальні активи. Згідно з П(С)БО 7 – це капітальні інвестиції вбудівництво, виготовлення, реконструкцію, модернізацію, придбання об'єктівнеоборотних матеріальних активів, які на дату балансу ще не ввели вексплуатацію. Забудовники показують тут авансові платежі підрядникам, тобто тучастину сальдо Дт 371 «Розрахунки за виданим и авансами», яка припадає нафінансування капітального будівництва.
Оскільки на незавершені капітальні інвестиції поширюється дія П(С)БО 7 «Основнізасоби», то їх первинну оцінку і переоцінку потрібно проводити відповідно доп.п. 6-14 і п.п. 16-21 П(С)БО 7.
У цьому рядку показують і витрати на придбання, створення і модернізаціюнематеріальних активів, за якими на дату балансу не закінчено роботи і нерозпочато експлуатацію об'єкта нематеріального активу із запланованою метою.
Треба звернути особливу увагу на такий нюанс: до капітальних інвестицій (Дт15 «Капітальні інвестиції») не включають вартість основних засобів інематеріальних активів, внесених до статутного (пайового) капіталу підприємствайого засновниками (учасниками), вартість безкоштовно одержаних основних засобівта нематеріальних активів і суму переоцінки необоротних активів.
Водночас на рахунку 15 «Капітальні інвестиції» відображають переоцінку івнесок до статутного капіталу безпосередньо об'єктів незавершеного будівництва.На досліджуваному підприємстві цей рядок не використовується, так як в звітномуперіоді не проводилося операцій, які відображаються в ньому.
На досліджуваному підприємстві рядок 020 балансу на початок звітногоперіоду має значення 148,0 тис.грн., а на кінець – 174,0 тис.грн.
У статті «Основні засоби» відображають:
-          у рядку 031– первинну (переоцінену) вартість власних і отриманих на умовах фінансовоголізингу об'єктів, орендованих цілісних майнових комплексів, визнаних основнимизасобами, а також вартість інших необоротних матеріальних активів. Первиннувартість об'єкта основних засобів визначають відповідно до п.п. 8-14 П(С)БО 7,а переоцінку цієї вартості, у тому числі і суми зносу об'єкта, проводять зурахуванням правил п.п. 16 і 17 П(С)БО 7 «Основні засоби». В ВАТ«Львівагромашпроект» первинна вартість основних засобів на початок звітногоперіоду становила 4257,0 тис.грн., а на кінець – 4415,0 тис.грн.;
-          у рядку032 – у дужках суму зносу, нараховану за методом амортизації, який підприємствосамостійно обрало з перелічених у п.п. 26-27 П(С)БО 7. Дані балансудосліджуваного підприємства на початок звітного періоду – 3318,0 тис.грн., накінець – 3479,0 тис.грн.;
-          у рядку030 – залишкову вартість (різницю рядків 031 і 032). Дані балансудосліджуваного підприємства на початок звітного періоду – 939,0 тис.грн., накінець – 936,0 тис.грн.
У статті «Довгострокові біологічні активи» відображається вартістьдовгострокових біологічних активів, облік яких ведеться за Положенням(стандартом) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи». У цій статтінаводяться справедлива (первісна, переоцінена) вартість, сума накопиченоїамортизації (у дужках) і залишкова вартість довгострокових біологічних активів.До підсумку балансу включається справедлива або залишкова вартість, якадорівнює різниці між первісною (переоціненою) вартістю і сумою накопиченоїамортизації. Ця стаття на досліджуваного підприємстві не використовується тому,що діяльність підприємства не пов’язана з біологічними активами.
У статті «Довгострокові фінансові інвестиції» відображають фінансові інвестиції наперіод більше року, а також всі інвестиції, які не можуть бути вільнореалізовані в будь-який момент. До них відносять:
1)        інвестиції,що дають підприємству право власності або на частину прибутку іншогопідприємства (наприклад інвестиції в акції), або на статутний фонд (капітал)об'єкта інвестування або його частку (пай). В останньому випадку йдеться провнески засновників (учасників) до статутного капіталу інших підприємств,створених на території України або за її межами;
2)        інвестиції,що утримуються підприємством до їх погашення, наприклад боргові цінні папери(облігації державних позик, казначейські зобов'язання, депозитні (ощадні)сертифікати).
У рядку 040 інвестор асоційованого, дочірнього підприємства або у спільнудіяльність зі створенням юридичної особи (спільного підприємства) показує сумуфінансових інвестицій, що враховуються за методом участі в капіталі. Згідно зним балансова вартість інвестицій відповідно збільшується (зменшується) на сумузбільшення (зменшення) частки інвестора у власному капіталі об'єктаінвестування. Це означає:
-          прибуток,одержаний об'єктом інвестування за звітний період, збільшує суму вкладеньінвестора (Дт 141 «Інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі вкапіталі» Кт 721 «Доход від інвестицій в асоційовані підприємства», 722 «Доходвід спільної діяльності», 723 «Доход від інвестицій у дочірні підприємства»);
-          збитокзменшує вартість інвестицій (Дт 961 «Втрати від інвестицій в асоційованіпідприємства», 962 «Втрати від спільної діяльності», 963 «Втрати відінвестицій у дочірні підприємства», Кт 141 «Інвестиції пов'язаним сторонам заметодом обліку участі в капіталі»). Зауважимо, що суму оголошених дивідендіврозглядають як повернення частини інвестиції і відображають у бухобліку так: Дт373 «Розрахунки за нарахованими доходами» Кт 141 «Інвестиції пов'язанимсторонам за методом обліку участі в капіталі».
На дату балансу підприємство проводить оцінку такого виду фінансовихінвестицій згідно з п.п. 11-12 П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції».
У рядку 045 зазначають інші довгострокові інвестиції, правила їх оцінкивикладено в п.п. 8-10 П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції». Дані цього рядку вбалансі досліджуваного підприємства на початок звітного періоду – 318,0тис.грн., на кінець звітного періоду – 318,0 тис.грн.
У статті «Довгострокова дебіторська заборгованість» у рядку 050 наводятьсуму заборгованості фізичних і юридичних осіб, яка не виникає в ході нормальногоопераційного циклу і буде погашена після закінчення 12 місяців із дати балансу.Зокрема, такою вважають заборгованість з фінансової оренди (Дт 161«Заборгованість за майно, передане у фінансову оренду»), суму векселів,одержаних в забезпечення довгострокової дебіторської заборгованості (Дт 162«Довгострокові векселі одержані»), суму заборгованості працівників підприємстваза виданими довгостроковими позиками тощо (Дт 163 «Інша дебіторськазаборгованість»). Довгострокової дебіторської заборгованості на досліджуваномупідприємстві на початку і на кінець звітного періоду немає.
У вписуваних рядках 055-057 відображається вартість об'єктів, щовіднесені до інвестиційної нерухомості відповідно до П(С)БО 32 «Інвестиційнанерухомість».
У рядку 055 «Справедлива (залишкова) вартість інвестиційної нерухомості»наводяться справедлива вартість інвестиційної нерухомості, яка обліковується засправедливою вартістю, та залишкова вартість інвестиційної нерухомості, якаобліковується за первісною вартістю, що дорівнює різниці між первісною вартістю(рядок 056) і сумою зносу (рядок 057). Показник рядка 055 включається допідсумку балансу.
У рядку 056 «Первісна вартість інвестиційної нерухомості» наводитьсяпервісна вартість інвестиційної нерухомості, яка обліковується за первісноювартістю.
У рядку 057 «Знос інвестиційної нерухомості» наводиться у дужках зносінвестиційної нерухомості, яка обліковується за первісною вартістю.
Рядки 055, 056, 057 на досліджуваному підприємстві не використовуютьсятому, що на досліджуваному підприємстві не проводяться господарська діяльність,яка пов’язана з інвестиціями в нерухомість.
Статтю «Відстрочені податкові активи» підприємство формує з урахуваннямвимог П(С)БО 17 «Податок на прибуток».
У рядку 060 «Відстрочені податкові активи» відображають суму податку наприбуток, що підлягає відшкодуванню у наступних періодах унаслідок тимчасовоїрізниці між обліковою і податковою базами оцінки (п. 19 П(С)БО 2).
У статті «Інші необоротні активи» наводяться суми необоротних активів,які не можуть бути включені до вищенаведених статей першого розділу активу.
У рядку 070 «Інші необоротні активи» підприємство показує активи,використання яких, як очікується, неможливе протягом 12 місяців із дати балансу(Дт 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи»),крім гудвілу і гудвілу від'ємного (рахунок 19 «Гудвіл»), що виникають припридбанні.
Наприклад, на дату складання балансу у підприємства є кошти на рахунку вуповноваженому банку (Дт 31 «Рахунки в банках»), використання яких протягомнаступного року буде обмежено чинним законодавством. У цьому випадку потрібноперевести суму таких коштів до розряду інших необоротних активів (Дт 18 «Довгостроковадебіторська заборгованість та інші необоротні активи» Кт 31 «Рахунки вбанках»),) і відобразити, відповідно, у рядку 070 «Інші необоротні активи» балансу.
Гудвіл відображається згідно з п. 5 П(С)БО 19 «Об’єднання підприємств»:підприємство, яке придбало чисті активи ліквідованого підприємства, відображаєв балансі не тільки активи та зобов’язання останнього. У рядку 065 балансу, щовписується, покупець повинен навести за залишковою вартістю гудвіл або у дужкахвід'ємний гудвіл. Відповідно, цей показник буде або величиною додатною, аботакою, що віднімається. На досліджуваному підприємстві рядок 65 відсутній.
Другий розділу активу формують на основі сальдо рахунків 2-го і 3-гокласів Плану рахунків. У цілому в цьому розділі підприємство відображаєвартість своїх оборотних актив: коштів та їх еквівалентів, не обмежених увикористанні, інших активів, призначених для реалізації або споживання протягомдванадцяти місяців із дати балансу. До останніх відносять запаси, товари,векселі одержані, поточну дебіторську заборгованість за товари, роботи, послугита інші операції, поточні фінансові інвестиції.
У статті «Виробничі запаси» підприємство зазначає інформацію про вартістьзапасів для обробки, переробки, використання у виробництві і для поточнихгосподарських потреб, реалізації, а також малоцінні і швидкозношувані предмети,призначені для споживання в ході нормального операційного циклу. Методологічніпринципи формування такої інформації описано у П(С)БО 9 «Запаси». На датубалансу згідно з п.п. 24-28 П(С)БО 9 запаси відображають за найменшою з двохоцінок (первинною вартістю або чистою вартістю реалізації). При формуваннізвітної балансової вартості незавершеного виробництва і готової продукціїзастосовують норми П(С)БО 16 «Витрати».
У рядку 100 «Виробничі запаси» показують вартість запасів, малоціннихшвидкозношуваних предметів, сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива,покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, запасних частин, тари тощо.Якщо на дату балансу на рахунках 20 і 22 залишилася якась сума нерозподіленихтранспортно-заготівельних витрат, її теж записують до цього рядка. Ще в цьомурядку відображають залишки матеріалів на об'єкті будівництва для їх наступноговикористання при виконанні будівельного контракту. Значення цього рядку вбалансі досліджуваного підприємства дорівнює 390,0 і 534,0 тис.грн. на початокі кінець звітного періоду відповідно.
У рядку 110 «Тварини на вирощуванні та відгодівлі» наводять, зокрема,вартість тварин на відгодівлі й у нагулі, птиці, звірів, кролів, молоднякутварин. Рядок не використовується через відсутність діяльності, пов’язаної ізтваринами.
У рядку 120 «Незавершене виробництво» показують витрати на незавершеневиробництво і незавершені роботи (послуги), вартість напівфабрикатів власноговиробництва, а також валову заборгованість замовників за будівельнимиконтрактами. Її визначають згідно з П(С)БО 18 «Будівельні контракти»: на датубалансу (у розрізі будівельних контрактів) до вартості незавершеноговиробництва (сальдо рахунка 23 «Виробництво») додають сальдо субрахунку 238«Незавершені будівельні контракти» і віднімають сальдо субрахунку 239 «Проміжнірахунки». Витрати на незавершене виробництво і незавершені роботи (послуги),які були впродовж звітного періоду на підприємстві дорівнюють на початок періоду– 2283,0 тис.грн., а на кінець періоду – 1574,0 тис.грн.
У рядку 130 «Готова продукція» наводять вартість запасів виробів наскладі, обробка яких закінчена і які пройшли випробування, приймання,укомплектовані згідно з договорами із замовниками і відповідають технічнимумовам і стандартам. Показники цього рядку в балансі – 221,0 і 70,0 тис.грн. напочаток і кінець звітного періоду відповідно.
У рядку 140 «Товари» відображають вартість товарів, придбаних длянаступного продажу, включаючи транспортно-заготівельні витрати, які зарозподілом відносять до залишку товарів. Тобто суму сальдо за всімасубрахунками рахунка 28 без субрахунку 285 «Торгова націнка».
У статті «Векселі одержані» у рядку 150 показують забезпечену векселямизаборгованість покупців, замовників, інших дебіторів за відвантажену продукцію,товари, інші активи, виконані роботи та надані послуги. При цьому, якщо затакими заборгованостями на підприємстві створено резерв сумнівних боргів,потрібно зазначити вартість заборгованості за принципом «нетто», тобтовіднімаючи суму такого резерву. Розрахунків по статті «Векселі одержані» напротязі звітного періоду на досліджуваному підприємстві не проводилося.
Методологічні принципи формування даних для статті «Дебіторськазаборгованість за товари, роботи, послуги» встановлено П(С)БО 10 «Дебіторськазаборгованість». Тут відображають заборгованість покупців і замовників занадані їм продукцію, товари, роботи, послуги (крім заборгованості, забезпеченоївекселями).
До рядка 160 включають чисту реалізаційну вартість дебіторськоїзаборгованості, і вона увійде до підсумку балансу активу як різниця рядків 161і 162. Показники цього рядка в балансі досліджуваного підприємства дорівнюютьпоказникам 161 рядку, через відсутність резерву сумнівних боргів.
У рядку 161 показують первинну вартість дебіторської заборгованості всумі визнаного доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг (П(С)БО10 «Дебіторська заборгованість».). Показники підприємства по дебіторськійзаборгованості на початок звітного періоду – 347,0 тис.грн., на кінець – 117тис.грн.
У рядку 162 записують у дужках суму резерву сумнівних боргів, методвизначення якого підприємство обирає самостійно з наведених у П(С)БО 10«Дебіторська заборгованість». Резерв сумнівних боргів на досліджуваномупідприємстві не нараховується.
У статті «Дебіторська заборгованість за розрахунками» у рядку 170 «Дебіторськазаборгованість за розрахунками з бюджетом» відображають заборгованістьфінансових і податкових органів за податками (зборами), переплату за податками,зборами та іншими платежами підприємства до бюджету. На досліджуваномупідприємстві заборгованість за розрахунками з бюджетом на початку звітногостановила 46,0 тис.грн., проте, протягом звітного періоду вона була повністюпогашена.
У рядку 180 «Дебіторська заборгованість за виданими авансами» зазначаютьфактичну суму авансів, наданих іншим підприємствам у рахунок наступнихплатежів. Тут підрядники за будівельними контрактами відображають суми авансів,виданих субпідрядникам. Розрахунки за виданими авансами протягом звітногоперіоду зросли від 75,0 тис.грн. до 464,0 тис.грн.
У рядку 190 «Дебіторська заборгованість за нарахованими доходами» показуютьнараховані пасивні доходи підприємства (відсотки, дивіденди, роялті тощо), якіпотрібно одержати. Щоб визначити суму доходу, застосовують П(С)БО 15 «Дохід».
У рядку 200 «Дебіторська заборгованість за внутрішніми розрахунками» підприємствопоказує заборгованість пов'язаних сторін і дебіторську заборгованість завнутрішньовідомчими розрахунками (за принципом «нетто», тобто завирахуванням суми створеного резерву сумнівних боргів, якщо він був створенийза нею). Зауважимо, у частині сальдо рахунка 36 «Розрахунки з покупцями тазамовниками» і субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» відображають тучастку заборгованості, що припадає саме на пов'язані сторони. На досліджуваномупідприємстві рядки 190 і 200 мають нульові показники.
У статті «Інша поточна дебіторська заборгованість» у рядку 210 відображаютьзаборгованість дебіторів, яку не можна показати в інших вищенаведених статтяхдебіторської заборгованості. Підприємство за такою заборгованістю також маєправо створити резерв сумнівних боргів. Тоді в цьому рядку потрібно записатисуму дебіторської заборгованості, зменшену на відповідну суму такого резерву.На початок року дані рядку – 102,0 тис.грн., на кінець – 99,0 тис.грн.
У статті «Поточні фінансові інвестиції» у рядку 220 відображають фінансовіінвестиції на строк, що не перевищує одного року, які можуть бути вільнореалізовані в будь-який момент (крім інвестицій, що є еквівалентами коштів).Правила оцінки таких видів інвестицій на дату балансу викладено у п.п. 8-10П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції». Поточних фінансових інвестицій надосліджуваному підприємстві на початок і кінець звітного періоду немає.
У статті «Грошові кошти та їх еквіваленти» відображають грошові кошти таїх еквіваленти, дояких відносять кошти у касі, на поточних та інших рахунках у банках, які можутьбути використані для поточних операцій, а також еквіваленти коштів(короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуютьсяі мають незначний ризик зміни вартості). Кошти, які не можна використати дляоперацій протягом одного року, починаючи з дати балансу або протягомопераційного циклу внаслідок обмежень, слід виключати зі складу оборотнихактивів та відображати як необоротні активи.
До рядків 230 і 240 вміщують дані, відповідно, про залишки коштів та їхеквіваленти у національній та іноземній валютах. На досліджуваному підприємствізначення рядку 230 і 240 на початок звітного періоду – 26,0 і 77,0 тис.грн.відповідно і на кінець звітного періоду – 642,0 і 15 тис.грн.
У вписуваному рядку 231 «у т.ч. в касі» наводять суму наявної в касахпідприємства готівки (як, у тому числі з рядка 230).
У рядку 250 «Інші оборотні активи» показують вартість грошових документіву національній та іноземній валютах. Також у цьому рядку наводять дебетовесальдо субрахунку 643. На досліджуваному підприємстві дані рядку на початок ікінець звітного періоду дорівнюють 53,0 і 172,0 тис.грн. відповідно.
Третій розділ активу також формують за допомогою рахунка 3-го класу Плану рахунків,а саме рахунка 39 «Витрати майбутніх періодів».
У статті «Витрати майбутніх періодів» (рядок 270) міститься інформація про витрати,зазнані у звітному періоді або попередніх періодах, але які фактичновідносяться до наступних. Приклади таких витрат: авансові орендні платежі,передплата на періодичні видання (газети і журнали), витрати на підготовчіроботи в сезонних галузях промисловості. Витрати майбутніх періодів з’явилисьна підприємстві за звітний період і склали 8,0 тис.грн.
У вписуваному рядку 275 «IV. Необоротні активи та групи вибуття»відображається вартість необоротних активів та груп вибуття, утримуваних дляпродажу, що визначається відповідно до П(С)БО 27 «Необоротні активи, утримуванідля продажу, та припинена діяльність». Ця стаття на досліджуваному підприємствіне вписується в баланс.
Розглянемо особливості формування статей пасиву. У таблиці 2.2представлено цифрові дані річної звітності досліджуваного підприємства, щовідображені в пасиві балансу.
Таблиця 2.2Структура пасивубалансу ВАТ«Львівагромашпроект» станом на31.12.08 р.* тис.грн.Пасив Код рядка
Графа 4 форми №1 «Баланс»
(сальдо відповідного рахунка
на кінець звітного періоду Дані балансу на початок звітного періоду на кінець звітного періоду 1 2 3 4 5
І. Власний капітал Статутний капітал 300 Кт 40 «Статутний капітал» 879,0 879,0 Пайовий капітал 310 Кт 41 «Пайовий капітал» - - Додатковий вкладений капітал 320 Кт 421 «Емісійний доход», Кт 422 "Інший вкладений капітал" - - Інший додатковий капітал 330 Кт 423 «Дооцінка Активів», Кт 424 «Безоплатно одержані необоротні Активи», Кт 425 "Інший додатковий капітал" 667,0 667,0 Резервний капітал 340 Кт 43 «Резервний капітал» 62,0 159,0 Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 350 Кт 441 «Прибуток нерозподілений», Дт 442 «Непокриті збитки» 1547,0 2178,0 Неоплачений капітал 360 Дт 46 «Неоплачений капітал» (-) (-) Вилучений капітал 370 Дт 45 «Вилучений капітал» (-) (18,0)
Всього за розділом І
380
Сума рядків 300, 310. 320, 330, 340 плюс чи мінус рядок 350 мінус рядки 360 і 370
3155,0
3865,0
II. Забезпечення майбутніх витрат і платежів Забезпечення виплат персоналу 400 Кт 471 «Забезпечення виплат відпусток», Кт 472 «Додаткове пенсійне забезпечення» - - Інші забезпечення 410 Кт 473 «Забезпечення гарантійних зобов'язань», Кт 474 «Забезпечення інших витрат і платежів» - - Рядки, що вписуються 415 Кт 491 «Технічні резерви», Кт 492 «Резерви зі страхування життя» - - 416 Кт 493 «Частка перестраховиків у технічних резервах», Кт 494 «Частка перестраховиків у резервах зі страхування життя» - - 417 Кт 475 «Забезпечення призового фонду (резерв виплат)» - - 418 Кт 476 «Резерв на виплату джек-поту, не забезпеченого сплатою участі в лотереї» - - Цільове фінансування 420 Кт 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» - -
Всього за розділом II
430
Сума рядків 400, 410, 420 плюс різниця рядків 415 і 416, що вписуються, плюс рядки 417 і 418, що вписуються
-
-
ІІІ. Довгострокові зобов’язання Довгострокові кредити банків 440 Кт 501 «Довгострокові кредити банків у національній валюті», Кт 502 «Довгострокові кредити банків в іноземній™ валюті», Кт 503 «Відстрочені довгострокові кредити банків у національній валюті», Кт 504 «Відстрочені довгострокові кредити банків в іноземній валюті» - Інші довгострокові фінансові зобов'язання 450 Кт 505 "інші довгострокові позики в національній валюті", Кт 506 "Інші довгострокові позики в іноземній валюті", Кт 51 «Довгострокові векселі видані», Кт 52 «Довгострокові зобов'язання за облігаціями» - - Відстрочені податкові зобов'язання 460 Кт 54 «Відстрочені податкові зобов'язання» - - Інші довгострокові зобов'язання 470 Кт 53 «Довгострокові зобов'язання з оренди», Кт 55 "Інші довгострокові зобов'язання" - -
Всього за розділом ІІІ
480
Сума рядків 440, 450, 480, 470
-
-
ІV. Поточні зобов’язання Короткострокові кредити банків 500 Кт 60 «Короткострокові позики» - - Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями 510 Кт 61 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями» - - Векселі видані 520 Кт 62 «Короткострокові векселі видані» - - Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 530 Кт 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками» 604,0 840,0 Поточні зобов’язання за розрахунками За одержаними авансами 540 Кт 681 «Розрахунки за авансами одержаними» 310,0 3,0 3 бюджетом 550 Кт 641 «Розрахунки за податками» 38,0 117,0 За позабюджетними платежами 560 Кт 642 «Розрахунки за обов'язковими платежами» - - Зі страхування 570 Кт 65 «Розрахунки зі страхування» 61,0 86,0 3 оплати праці 580 Кт 66 «Розрахунки з оплати праці» 146,0 196,0 3 учасниками 590 Кт 67 «Розрахунки з учасниками» - - За внутрішніми розрахунками 600
Кт 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками»3, Кт 682 «Внутрішні розрахунки», Кт 683 «Внутрішньогосподарські розрахунки» - - Рядок, що вписується 605 - - 1.          Підприємство, яке для внутрішніх розрахунків використовує рахунок 63, відображає частину заборгованості, що припадає на пов’язані сторони Інші поточні зобов'язання 610 Кт 372 «Розрахунки з підзвітними особами», Кт 643 «Податкові зобов'язання», Кт 644 «Податковий кредит», Кт 684 «Розрахунки за нарахованими відсотками», Кт 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» 6,0 97,0
Всього за розділом ІV
620
Сума рядків 500. 510, 520, 530, 540. 550 5?і0, 570, 580,590, 600,610
1963,0
1339,0
V. Доходи майбутніх періодів Доходи майбутніх періодів 630 Кт 69 «Доходи майбутніх періодів» - -
Баланс
640
Сума рядків 380, 430, 480. 620, 630
5118,0
5204,0
Для першого розділу пасиву передбачено сальдо рахунків 40-46 Планурахунків.
У статті «Статутний капітал» у рядку 300 наводять зафіксовану вустановчих документах загальну вартість Активів, що є внеском власників(учасників) підприємства до статутного капіталу. В акціонерних товариствахзначення цього рядка повинно дорівнювати ще й загальній сумарній номінальнійвартості випущених акцій. Підприємства, яким чинне законодавство не визначилофіксованої суми статутного капіталу, відображають тут суму внесків власників,зазначену в документах (наприклад, комунальні підприємства зазначають фактичнувартість основних засобів, переданих до їх статутної діяльності). Статутнийкапітал ВАТ «Львівагромашпроект» на початок і кінець звітного періоду – 879,0тис.грн.
У статті «Пайовий капітал» у рядку 310, зокрема, підприємства споживчоїкооперації, кредитні спілки, житлово-будівельні кооперативи тощо показують сумупайових внесків членів (учасників) згідно з установчими документами(статутами).
У статті «Додатковий вкладений капітал» у рядку 320 акціонерні товаристванаводять суму перевищення вартості реалізації первинно випущених акцій над їхномінальною вартістю, тобто емісійний доход. Інші підприємства – суму капіталу,внесеного власниками без реєстрації змін понад розмір статутного капіталу,зазначеного в установчих документах, інші внески засновників на розвитокпідприємства. Пайовий і додатковий вкладений капі дат на досліджуваномупідприємстві відсутні.
У рядку 330 «Інший додатковий капітал» відображають суму дооцінокнеоборотних активів, порядок проведення яких регулюють п.п. 16-21 П(С)БО 7«Основні засоби» і п.п. 19-24 П(С)БО 8 «Нематеріальні активи»; вартістьбезкоштовно одержаних необоротних активів від інших юридичних і фізичних осіб;інші види додаткового капіталу. Цей рядок на досліджуваному підприємстві на початокі кінець звітного періоду дорівнює 667,0 тис.грн.
У рядку 340 «Резервний капітал» наводять суму резервного капіталу, якийстворюють на підприємстві у порядку і розмірах, передбачених законодавством абоустановчими документами, за рахунок нерозподіленого прибутку. На дату балансувідображають залишок (кредитове сальдо рахунка 43 «Резервний капітал»)невикористаного резервного капіталу. Значення цього рядка за звітний періодзбільшилося з 62,0 тис.грн. до 159,0 тис.грн.
До рядка 350 «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)» потрапляє,відповідно, нерозподілений прибуток або непокритий збиток. Суму останньогонаводять у дужках, а отже, віднімають при визначенні підсумку власногокапіталу. Дані графи 4 рядка 350 балансу формують на основі сальдо рахунка 44«Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)», а перевіряють так: значеннянерозподіленого прибутку (непокритого збитку) на початок звітного року (графа 3рядка 350) плюс чистий прибуток (чистий збиток) звітного періоду (рядок 220 або225 «Чистий прибуток» або «Чистий збиток» Звіту про фінансові результати) мінуссума прибутку, використаного за звітний період (рядок 140 «Розподіл прибутку:виплати власникам (дивіденди)» + рядок 150 «Спрямування прибутку до статутногокапіталу»+ рядок 160 «Відрахування до резервного капіталу»+ рядок 170 Звіту провласний капітал). Показники цього рядку, як і попереднього збільшилися з 1547,0тис.грн. на початку звітного періоду до 2178,0 тис.грн. на кінець звітногоперіоду.
У статті «Неоплачений капітал» у рядку 360 проставлена у дужкахзаборгованість засновників (учасників) за внесками до статутного капіталу(тобто частина капіталу, не внесена ними на дату балансу). Значення цього рядкавіднімають при визначенні підсумку власного капіталу.
У статті «Вилучений капітал» у рядку 370 у дужках відображають сумувилученого капіталу (акціонерні товариства – фактичну собівартість викупленихакцій власної емісії, інші господарські товариства – вартість часток,викуплених у його учасників). Сальдо рахунка 45 «Вилучений капітал» такожвіднімають при визначенні підсумку власного капіталу підприємства. Показникирядків 360 і 370 «Неоплачений капітал» і «Вилучений капітал» на початок і накінець звітного періоду дорівнюють нулю.
Другий розділ пасиву заповнюють, використовуючи рахунки 47-49 Планурахунків.
У статті «Забезпечення наступних витрат і платежів» знаходиться сумазабезпечення для відшкодування намічених (майбутніх) витрат і платежів. На датубалансу підприємство проводить обов'язкову інвентаризацію, зокрема, фактичнихпоказників накопичених працівниками підприємства невикористаних днівоплачуваної відпустки, кількість реалізованої продукції, за якою не минулигарантійні терміни тощо. Порядок формування і визначення суми забезпеченняописано у п.п. 13-19 П(С)БО 11 «Зобов’язання».
У рядку 400 «Забезпечення виплат персоналу» міститься інформація прозалишок суми забезпечення оплати чергових відпусток персоналу підприємства,обов'язкові відрахування (збори) від них, а також дані про кошти підприємства,призначені для реалізації програм пенсійного забезпечення.
У рядку 410 «Інші забезпечення» показують інші забезпечення підприємства:за гарантійними зобов'язаннями (ремонтами); за вихідною допомогою та іншимивиплатами працівникам у зв'язку з припиненням діяльності підприємства, а також сумиштрафів, пені за порушення умов договорів, що виникають внаслідок цього (п. 8П(С)БО 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність».
В рядках 415 і 416, що вписуються (згідно з п. 45.1 П(С)БО 2), страховіорганізації відображають:
-          у рядку415 – суму резерву незароблених премій та інших технічних резервів, а такожрезервів довгострокових зобов’язань і резервів виплат страхових сум;
-          у рядку416 (у дужках) – суму часток перестраховиків у технічних і страхових резервах.На дату балансу до підсумку другого розділу пасиву включають різницю рядків 415і 416.
Підприємства, що займаються випуском і проведенням лотерей на територіїУкраїни відображають у балансі суми забезпечення наступним чином. Такіпідприємства повинні створювати забезпечення призового фонду (резерв) виплат,резерв на виплату джек поту, незабезпеченого сплатою участі в лотереї. У бухобліку ці операції мають такийвигляд: Дт 90 «Собівартість реалізації» Кт 475, 476. На дату балансу требапоказати залишок призового фонду і резерву. Для цього П(С)БО 2 виділив новірядки, що вписуються: 417 і 418 відповідно.
У статті «Цільове фінансування» у рядку 420 наводять інформацію прозалишки коштів цільового фінансування і цільових надходжень (субсидії,асигнування з бюджету і позабюджетних фондів, цільові внески від юридичних іфізичних осіб, у тому числі і гуманітарна допомога). Сальдо рахунка 48 «Цільовефінансування і цільові надходження» не повинно включати суми коштів цільовогофінансування, спрямовані на капітальні інвестиції. Їх відображають у п'ятомурозділі пасиву у статті «Доходи майбутніх періодів» у рядку 630.
Показники другого розділу пасиву балансу досліджуваного підприємства напочаток і кінець звітного періоду дорівнюють нулю.
При заповненні третього розділу пасиву використовують рахунки 5-го класу Планурахунків.
У статті «Довгострокові кредити банків» у рядку 440 відображають тізобов'язання за кредитними договорами, які відповідають вимогам п. 9 П(С)БО 11«Зобов'язання». Тут же розміщують інформацію про суми відстроченоїзаборгованості банкам за пролонгованими кредитами.
У статті «Інші довгострокові фінансові зобов'язання» у рядку 450 «Іншідовгострокові фінансові надходження» показують суми позикових коштів, залученихпідприємством від інших юридичних або фізичних осіб, які також єдовгостроковими зобов'язаннями (крім кредитів банків) і на які нараховуютьвідсотки. Зокрема, тут фіксують заборгованість за облігаціями. При випускуоблігацій з премією підприємство на дату балансу повинно відобразити в цьомурядку їх номінальну вартість, збільшену на суму неамортизованої премії. Колиоблігації були випущені з дисконтом, їх наводять у вищезазначеному рядку заномінальною вартістю, зменшеною на суму неамортизованого дисконту. Звернітьувагу, що до рядка 450 потрапляють і довгострокові відсоткові векселі за їхсправжньою вартістю (п. 10 П(С)БО 11 «Зобов’язання»).
У статті «Відстрочені податкові зобов'язання» у рядку 460 показують сумуподатку на прибуток, що підлягає сплаті в майбутніх періодах унаслідоктимчасової різниці між обліковою і податковою базами оцінки.
У статті «Інші довгострокові зобов'язання» до рядка 470 включаютьвідомості про суми зобов'язань, які не можуть бути занесені до інших статейтретього розділу пасиву. А точніше, тут відображають заборгованість підприємстваперед орендодавцем за одержані в довгострокову оренду об'єкти необоротних активів,суми поворотної фінансової допомоги, відстрочені відповідно до законодавстваподатки (збори, інші обов'язкові платежі).
Показники третього розділу пасиву балансу досліджуваного підприємства напочаток і кінець звітного періоду дорівнюють нулю. Це означає, що підприємствоне мало довгострокових зобов’язань на початок і кінець звітного періоду.
Четвертий розділ пасиву формують за допомогою рахунків 6-го класу Плану рахунків(рахунки 60-68).
Цей розділ інформує про зобов'язання, які будуть погашені в ходізвичайного операційного циклу підприємства у рядку 415 – суму резервунезароблених премій.
У статті «Короткострокові кредити банків» до рядка 500 заносять кредитибанків, строк повернення яких не перевищує 12 місяців із вищезазначеної дати, атакож позики, строк погашення яких минув. Перелічені вище поточні зобов'язаннявідображають у сумі погашення, тобто недисконтованій сумі коштів або їхеквівалентів, яка, як очікується, буде сплачена для погашення зобов'язання впроцесі звичайної діяльності підприємства (п. 4 П(С)БО 11). Також тут значитьсясума овердрафту, наданого банком.
У статті «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями» урядку 510 відображають у сумі погашення ту частину довгострокових зобов'язань,яка підлягає погашенню протягом 12 місяців із дати балансу.
У статті «Векселі видані» у рядку 520 відображають (незалежно від строківпогашення) зобов’язання, які виникли перед постачальниками, підрядниками таіншими кредиторами в ході операційної діяльності у зв'язку з придбаннямтоварів, робіт, послуг.
Короткострокових банківських позик, поточної заборгованості задовгостроковими зобов'язаннями та зобов'язань, які забезпечені векселямипідприємство не мало ні на початку, ні в кінці звітного періоду.
У статті «Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги» у рядку530 показують у сумі погашення залишок фактичної заборгованості підприємстваперед постачальниками і підрядниками за одержані товари, роботи, послуги (крімзаборгованості, забезпеченої векселями). Кредиторська заборгованість за товари,роботи, послуги на досліджуваному підприємстві зросла з 604,0 тис.грн напочаток звітного періоду до 840,0 тис.грн. на кінець звітного періоду.
У статті «Поточні зобов'язання за одержаними авансами» до рядка 540підприємство включає зобов'язання в сумі авансів (передоплат), фактичноодержаних від інших осіб у рахунок майбутніх поставок продукції, товарів,виконання робіт, надання послуг. Дані балансу досліджуваного підприємства щодоцього рядку: на початок звітного періоду – 310,0 тис.грн., на кінець звітногоперіоду – 3,0 тис.грн.
У статті «Поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом» до рядка 550 записуютьзаборгованість підприємства за всіма видами платежів до бюджету (податок наприбуток, ПДВ), у тому числі податки з працівників підприємства, а також сумифінансових санкцій, що стягуються до бюджету. На досліджуваному підприємствіпоказники на початок і кінець звітного періоду дорівнюють 38,0 тис.грн. та117,0 тис.грн. відповідно.
У статті «Поточні зобов'язання за позабюджетними платежами» у рядку 560 відображаютьзаборгованість за внесками до позабюджетних фондів, передбачених чиннимзаконодавством. Заборгованості за внесками до позабюджетних фондів надосліджуваному підприємстві немає.
У статті «Поточні зобов'язання за страхуванням» у рядку 570 показуютьсуму заборгованості за відрахуваннями до Пенсійного фонду, на соціальнестрахування, страхування майна підприємства та індивідуальне страхування йогопрацівників.
У статті «Поточні зобов'язання з оплати праці» у рядку 580 показана сумазаборгованості підприємства за всіма видами заробітної плати, премій, допомоги,включаючи депоновану заробітну плату.
Показники рядків 570 і 580 балансу досліджуваного підприємства на початокперіоду – 61,0 і 146.0 тис.грн. відповідно, і на кінець – 86,0 та 196, тис.грн.
У статті «Поточні зобов'язання за розрахунками з учасниками» у рядку 590 відображаютьзалишок заборгованості підприємства учасникам за виплатами дивідендів, закористування майновим або земельним паєм, за виплатою частки, що належитьучаснику (засновнику) при його виході з господарського товариства.
У статті «Поточні зобов'язання за внутрішніми розрахунками» до рядка 600 вносятьсуму заборгованості підприємства пов'язаним сторонам і кредиторськузаборгованість за внутрішньовідомчими розрахунками. У частині рахунка 63 показуютьзаборгованість, що припадає на пов'язані сторони.
Рядки 590 і 600 в балансі досліджуваного підприємства мають нульовізначення.
У вписуваному рядку 605 відображаються зобов'язання, пов'язані знеоборотними активами та групами вибуття, утримуваними для продажу, щовизначаються відповідно до П(с)бо27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність». Такийрядок в балансі ВАТ «Львівагромашпроект» відсутній.
У статті «Інші поточні зобов'язання» у рядку 610 наводять у суміпогашення зобов'язання, які не можна включити до інших статей поточнихзобов'язань. Зокрема, тут відображають суми відсотків, нарахованих за облігаціями,суму податкового кредиту з ПДВ, віднесеного на розрахунки з бюджетом (Кт 644),заборгованість за некомерційними розрахунками з іншими юридичними особами(наприклад, навчальними закладами). У цьому ж рядку підрядники відображаютьсуму валової заборгованості перед замовниками за будівельними контрактами (п.19 П(С)БО 18 «Будівельні контракти»). Показники цьому рядку в балансі ВАТ«Львівагромашпроект» на початок і кінець звітного періоду дорівнюють відповідно6,0 і 97,0 тис.грн.
П'ятий розділ пасиву складають, використовуючи рахунок 69 Плану рахунків.
У статті «Доходи майбутніх періодів» рядок 630 інформує про доходи, якіодержані у поточних або попередніх звітних періодах, але відносяться донаступних звітних періодів: одержані авансові орендні платежі, передплата наперіодичні видання (газети, журнали), виручка від продажу транспортних квитків,абонплата за засоби зв'язку. Доходи майбутніх періодів на досліджуваномупідприємстві відсутні.
Ознайомившись з річним балансом ВАТ «Львівагромашпроект», можна сказати,що баланс підприємства складений відповідно до національних П(С)БО, чиннихпротягом звітного періоду. Підприємство здійснює ведення бухгалтерського істатистичного обліку та формування звітності відповідно до законодавстваУкраїни. Фінансовий рік збігається з календарним роком. Бухгалтерський облікздійснюється бухгалтерією на чолі з головним бухгалтером, компетенція якоговизначена законодавством України.
Перед складанням річної фінансової звітності на підприємстві проводитьсяінвентаризація товарно-матеріальних цінностей, необоротних активів, грошовихкоштів, дебіторської і кредиторської заборгованостей. У разі виявленнявідхилень даних обліку від даних інвентаризації проводиться внесення коригуваньза наслідками проведеної інвентаризації.
Бухгалтерський обік на досліджуваному підприємстві ведеться заавтоматизованою формою на основі галузевої комп’ютерної програми. Реєстрація операційв регістри бухгалтерського обліку здійснюється на підставі первиннихдокументів.
Підприємство веде бухгалтерський облік і складає фінансову звітність унаціональній грошовій одиниці України – гривні.
Основні засоби відображені за собівартістю за вирахуванням накопиченоїамортизації. Амортизація нараховується, починаючи з місяці, що настає замісяцем введення в експлуатацію основних засобів. амортизація нараховуєтьсяметодом зменшення залишку із застосуванням норм, визначених податковимзаконодавством. Витрати, які здійснюються для підтримання основних засобів уробочому стані і отримання первісно визначеного розміру майбутніх економічнихвигод від їх використання, включаються до складу витрат звітного періоду. Грошовікошти та їх еквіваленти відображаються за номіналом.
Дебіторська заборгованість визнається за первісними сумами. Недоліком приоцінці дебіторської заборгованості на досліджуваному підприємстві є те, що тутне проведена класифікація заборгованості за строками її погашення звстановленням коефіцієнта сумнівності для кожної групи. А також не створювавсярезерв сумнівних боргів.
Запаси оцінюються за меншою з двох оцінок: собівартістю або чистоювартістю реалізації.
Кредиторська заборгованість відображується за собівартістю, яка дорівнюєсправедливій вартості компенсації, що підлягає виплаті в майбутньому заотримані товари і послуги незалежно від виставлення підприємствурахунку-фактури.
Доходи визнаються в міру впевненості в тому, що в результаті операціївідбудеться збільшення економічних вигод підприємства і суму доходу можна будедостовірно оцінити.
Отже, всі суб’єкти підприємництва, утому числі досліджуване підприємство складають баланс з дотриманням принципівфінансової звітності і методів оцінки статей балансу, визначених положеннями(стандартами) бухгалтерського обліку.
У балансі розкривається наявність економічних ресурсів, які контролюютьсяпідприємством на дату балансу та права на ресурси.
На підготовку інформації суттєво впливає оцінка статей балансупідприємства. Правила визнання статей балансу передбачені П(С)БО 2 «Баланс», тавідповідними П(С)БО.
Актив визнається та відображається в балансі за умови, що:
1)        оцінкайого може бути достовірно визначена;
2)        умайбутньому очікується отримання економічних вигод, пов’язаних з йоговикористанням.
Ресурс не визнається активом і відповідно не відображається в балансі,якщо були здійснені витрати, за якими отримання в майбутньому економічних вигодє малоймовірним після закінчення поточного облікового періоду.
Зобов’язання визнається та відображається в балансі за умови, що:
1)        йогооцінка може бути достовірно визначена;
2)        існуєймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення.
Власний капітал визнається і відображається в балансі одночасно звідображенням активів чи зобов’язань, які призводять до його зміни.
Складений бухгалтерський баланс детально перевіряється на предметузгодженості окремих показників, відображених у різних формах звітності.
Таким чином, бухгалтерський баланс є не тільки важливим методомузагальнення даних про господарські засоби підприємства і джерела їхформування, а й джерелом економічної інформації про кількісні та якісніпараметри господарської діяльності підприємства, необхідні для оцінки,економічного аналізу і прийняття управлінських рішень.
Структура балансу була розглянута на прикладі річного балансу ВАТ «Львівагромашпроект».Баланс підприємства складений відповідно до національних П(С)БО. Підприємствоздійснює ведення бухгалтерського і статистичного обліку та формування звітностівідповідно до законодавства України.
 

/>/>розділ 3. />аудит бухгалтерського балансу
/>/>3.1 Мета, значення та завдання аудиту фінансової звітності
Відповідно до закону України «Про аудиторську діяльність», аудит – ценезалежна перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первиннихдокументів та іншої обліково-звітної інформації щодо фінансово-господарськоїдіяльності суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності звітності,обліку, їх повноти і відповідності чинному законодавству та встановленимнормативам [5].
За характером виконуваної аудиторської роботи виділяють три типи аудиту:
-          операційнийаудит;
-          аудит надотримання нормативних вимог;
-          аудитфінансової звітності.
Аудит фінансової звітності проводиться, з тим щоб визначити, чи дотриманопід час складання фінансової звітності в цілому спеціально встановленікритерії. Цими критеріями звичайно є загальноприйняті принципи бухгалтерськогообліку [21].
Проводячи аудит фінансової звітності, з самого початку припускають, що цязвітність буде використовуватись різними групами людей і для різних цілей.
Зокрема, користувачами фінансової звітності можуть бути:
-          кредиториабо потенційні кредитори, які використовують фінансову звітність, щоб оцінитиризик, пов’язаний із кредитуванням даного підприємства;
-          фінансовіаналітики або потенційні інвестори, які оцінюють доцільність інвестування упідприємство;
-          банки абоспеціальні рейтингові агентства, яких цікавить фінансовий стан підприємства.Працівники даного підприємства, яких цікавить можливість збільшення заробітноїплати і стабільність роботи;
-          урядовіструктури, які використовують фінансову звітність для законодавчих чистатистичних цілей.
Зрозуміло, що підхід, при якому один аудитор проводить аудит і готуєзагальний висновок, який може задовольнити усіх користувачів фінансовоїзвітності, є значно ефективнішим за підхід, коли кожен користувач фінансовоїзвітності здійснює аудит сам. Якщо ж користувачеві недостатньо загальногоаудиторського висновку, він завжди може отримати додаткові дані. Наприклад,загальний аудит фінансової звітності дає достатньо інформації для банку, доякого компанія звертається за кредитом, але корпорація, яка хоче злитися з цієюкомпанією, може потребувати докладнішої інформації (наприклад, про вартістьзаміни основних засобів та ін.). У цьому разі корпорація може скористатисяпослугами своїх власних аудиторів, щоб отримати потрібну їй інформацію.
Методичною основою проведення аудиторської перевірки бухгалтерськоїзвітності підприємства є загальний огляд наявності та правильності оформленняформ звітності, про що роблять відмітки в робочих документах аудиту.
Таблиця 3.1Загальний огляднаявності та правильності оформлення форм звітності за 2008 рік ВАТ «Львівагромашпроект»№з/п Форма звітності Виявлені недоліки та помилки 1 Баланс підприємства (ф. №1) Баланс складений відповідно до нормативних документів про бухгалтерські звіти і баланси, затверджених Мінфіном і Держкомстатом 2 Звіт про фінансові результати (ф. №2) Помилок не виявлено 3 Звіт про рух грошових коштів (ф. №3) Помилок не виявлено 4 Звіт про власний капітал (ф. №4) Помилок не виявлено 5 Примітки до річної фінансової звітності Помилок не виявлено 6 Декларація з податку на прибуток підприємства Несвоєчасне подання декларації про прибуток підприємства
Достовірність звітності і своєчасність її подання відповідним органамперевіряється аудитором на підставі нормативних документів про бухгалтерськізвіти і баланси:
1.        ЗаконУкраїни «Про бухгалтерську звітність».
2.        Порядокпредставлення фінансової звітності. Затверджений постановою Кабінету міністрівУкраїни від 28.02.2000 р. №419.
3.        Роз’ясненняМіністерства фінансів України від 09.03.2000 р. «Щодо реформуваннябухгалтерського обліку».
4.        НаказМіністерства фінансів України від 24.02.20000 р. №37 «Питання складаннязвітності».
5.        Положення(стандарти) бухгалтерського обліку:
-          1«Загальні вимоги до фінансової звітності»;
-          2«Баланс»;
-          3 «Звітпро фінансові результати»;
-          4 «Звітпро рух коштів»;
-          5 «Звітпро власний капітал»;
-          6«Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах».
При цьому аудитор перевіряє графіки подання звітності, пояснювальноїзаписки і річного звіту, а також те, як на підприємстві виконуються зауваженняподаткових служб, пропозиції і рішення фінансових органів, банків щодо поточноїі періодичної звітності, зокрема з’ясовує, чи внесені корективи до балансу,зроблені при затвердженні звіту за минулий рік. Установлюється реальністьбалансу, повнота і своєчасність проведення інвентаризації всіхтоварно-матеріальних цінностей і розрахунків, дебіторської і кредиторськоїзаборгованості, правильність відображення фінансових результатів. Перевіряючизвітність, аудитор визначає повноту і взаємозв’язок звітних форм поточної ірічної бухгалтерської та статистичної звітності. Одночасно з’ясовує, як напідприємстві здійснюються аналіз і затвердження звітності структурнихпідрозділів, чи обговорюється поточна і річна звітність на виробничо-технічнихнарадах, зборах засновників та акціонерів, наявність протоколів прозатвердження звітності і розподіл прибутків, як виконуються рішення цих нарад,зборів.
Аудитор вивчає всі зауваження щодо поточної і річної звітності, які надходятьна підприємство від місцевих фінансових органів, податкових служб, з’ясовує, щозроблено керівником підприємства для усунення недоліків і поліпшенняфінансово-господарської діяльності.
Метою перевірки фінансової звітності незалежним аудитором є висловленнядумки про рівень об’єктивності, за яким звітність характеризує фінансовий стан,результати діяльності, а також рух коштів відповідно до загальноприйнятихбухгалтерських принципів.
Аудитори збирають свідчення для того, щоб оцінити, чи об’єктивно складенафінансова звітність, а також для надання відповідного аудиторського висновку.Якщо зібрано досить свідчень, які дозволяють зробити висновок про те, щофінансова звітність навряд чи введе в оману користувача, то аудитор даєвисновок про її об’єктивність і вважає за можливе зв’язати своє ім’я з цієюфінансовою звітністю. Якщо ж факти, які мали місце до і після складанняфінансової звітності свідчать про те, що насправді звітність була представлена необ’єктивною,то, швидше за все, доведеться доводити, що він провів аудит належним чином ізробив обґрунтований висновок.
Хоча аудитор – не гарант об’єктивності наданої фінансової звітності, нанього покладається значна відповідальність за повідомлення користувачів про те,чи вірно вона представлена. Якщо аудитор вважає, що звітність представлена необ’єктивною,або якщо він не може прийти до певного висновку, через брак зібранихаудиторських свідчень чи через інші перешкоди, то він зобов’язаний повідомитипро це користувачів за допомогою свого аудиторського висновку.
Для будь-якого конкретного балансу існує мета аудиту. Конкретну метуаудиту можна розробляти, спираючись на твердження користувача, а також назагальну мету аудиту.
Тому мета, яку переслідує аудитор, формулюється відразу після одержаннятверджень користувача і тісно зв’язана з ними. Тому найперший обов’язокаудитора, визначити чи правильні твердження користувача щодо фінансовоїзвітності.
Зміст цілей аудиту полягає в тому, щоб зібрати потрібну кількістьсвідчень, а потім вирішити, які фактичні дані необхідно збирати в конкретнихобставинах, при яких проводиться аудит. Цілі залишаються тими ж при різнихперевірках, але фактичні дані будуть різними залежно від обставин.
Варто розрізняти головні і конкретні цілі аудиту для кожної статтібалансу. Головні цілі аудиту стосуються кожного балансового рахунка. Конкретніцілі аудиту на кожному балансовому рахунку формулюються таким чином, щоб ціформулювання максимально відповідали особливостям конкретної задачі. Післятого, як стають відомі головні цілі аудиту, їх можна використовувати прирозробці конкретних цілей.
Головні цілі аудиту поділяються на дві категорії: рівень загальноїприйнятності та інші. Мета визначення загальної прийнятності допомагає аудиторуоцінити, чи є баланс прийнятним у світлі інформації про господарську діяльністькористувача, якою володіє аудитор. Якщо аудитор вважає, що відповідно до цієїінформації баланс не є прийнятним, він може перенести свою увагу на одну чикілька інших ланок аудиту.
Перевірка на рівень загальної прийнятності повинна допомагати аудиторуз’ясувати, чи залишки по рахунках містять істотні помилки. Подібні перевіркидопоможуть визначити, чи висока ймовірність досягнення інших цілей аудиту. Вонидопомагають планувати дії, спрямовані на одержання конкретних фактичних даних.
Аудитор визначає, чи дійсно потрібно було включати до фінансовоїзвітності суми, що там зафіксовані. Наприклад, порушенням у цьому випадку буде внесенняякої-небудь суми реалізації в журнал реалізації та у головну книгу, якщо цієїреалізації насправді не було. Дана мета аудиту досягається при перевірціаудитором тверджень адміністрації про наявність і виникнення.
Велика частина активів балансу повинна не тільки існувати, але і належативласникам, щоб їх можна було включити у фінансову звітність так само ізобов’язання повинні до чого-небудь відноситися. З цією метою аудитор перевіряєтвердження керівництва про права і зобов’язання.
Також необхідна арифметична перевірка окремих підсумків, включених узагальний баланс, у тому числі арифметичної правильності звітів і визначенняобсягу чистої реалізації.
Аудитор перевіряє, чи на тих рахунках враховуються суми і чи правильнопредставлені ці рахунки у фінансовій звітності. Наприклад, активи необхідновідповідним чином розподілити на основні і оборотні, а суми, що підлягаютьодержанню від дочірніх компаній, службовців і директорів, потрібно відокремитивід дебіторської заборгованості клієнтів. План рахунків клієнта – ценайважливіший інструмент, використовуваний аудитором для визначення того, чиправильно клієнт робить рознесення по рахунках. Розмежування – господарськіоперації, близькі до дати балансу, варто враховувати за відповідний період,потрібно перевірити чи по періодах враховані господарські операції. Найчастішенеточності виникають при записі даних про господарські операції, що врахованіближче до кінця звітного періоду. Подібні перевірки варто вважати частинамиперевірки рахунків, балансу чи зв’язаного з ними звіту про прибутки і збитки.
Арифметична точність – це перевірка, чи відповідають окремі статтібалансу підсумкам в облікових регістрах і в головній книзі. Баланс складаєтьсязі статей, що визначені за підсумками в журналах обліку господарських операцій,підготовлених і вивірених користувачами. При арифметичній перевірці потрібноупевнитися в тому, що всі статті балансу відбиті точно, що підсумки вірні івони відповідають даним головної книги. Наприклад, загальна сума дебіторськоїзаборгованості повинна в підсумках дорівнювати її аналогічний сумі по рахункахдебіторів у журналі ордері і залишкам по відповідних рахунках в головній книзі.
Аудитору потрібно переконатися в тому, що всі статті балансу і зв’язана зними інформація вірно відбиті у фінансовій звітності і правильно розкриті.
Визначивши головні цілі, можна розробити конкретні по кожному рахунку іпо фінансовій звітності. Повинна бути визначена принаймні одна конкретна мета врамках кожної головної мети, якщо аудитор не дійде висновку, що ця мета не єважливою чи суттєвою. У даних обставинах до однієї головної мети можутьвідноситися кілька конкретних цілей.
Визначивши конкретні цілі аудиту для кожного з елементів фінансовоїзвітності, можна розпочати процес збору фактичної інформації. Аудитор визначає,які свідчення необхідно в даному випадку зібрати. Аудит спирається навизначений набір методів його організації, що допомагають зібрати достатнюкількість свідчень. Процес аудиту містить у собі чотири фази:
1.        Планування та розробка аудиторського підходу.
2.        Тестування контрольних моментів та перевіркагосподарських операцій.
3.        Перевірка статей балансу.
4.        Завершення аудиту та складання висновку.
В аудиті існують способи, за допомогою яких аудитор може збиратисвідчення, щоб досягти цілей, що стоять перед ним. Вибір аудитором свогопідходу визначається двома міркуваннями: необхідно зібрати достатню кількістьсвідчень, щоб аудитор міг узяти на себе професійну відповідальність, а крімтого, вартість накопичених свідчень має бути мінімальною. Перша умова більшважлива, але і мінімізація вартості також необхідна, якщо аудиторська фірмахоче бути конкурентноздатною і приносити прибуток. Якщо не існує особливоїнеобхідності, то перевірка вартості аудиторських свідчень не буде важкою. Уцьому випадку аудитори будуть додавати одне свідчення до іншого, поки непереконаються, що не має ніяких істотних неточностей.
Коли, на думку аудитора, ризик контролю значний він може зменшитинедовіру до точності інформації фінансової звітності, що безпосередньовідноситься саме до цих контрольних моментів, інакше перевіряти її прийдеться шляхомзбору аудиторських свідчень. Але щоб обґрунтувати свою думку про те, що ризикконтролю незначний, аудитор повинен перевірити ступінь ефективності контрольнихмоментів. При такій перевірці використовують процедури, які називають тестамиконтрольних моментів.
Такі тести мають на меті перевірку первинних документів, що підтверджуютьгосподарські операції. Крім того, значна частина аудиторських свідчень, щонакопичуються – це документи, що мають відношення до господарських операцій.
Конкретні цілі, які зв’язані з підсумками в балансі і у звіті профінансові результати, можуть бути досягнуті при зборі аудиторських свідченьрізних типів. Прикладом можуть бути опитування службовців про дебіторськузаборгованість, дослідження матеріалів інвентаризації товарно-матеріальнихцінностей, вивчення товарних звітів, зв’язаних з рахунками до оплати. Ціперевірки необхідні в процесі аудиту, оскільки велика частина свідченьнадходить із джерел, що не залежать від клієнта, і, отже, ці джерела можнавважати надійними.
Існує тісний зв'язок між загальною оцінкою положення, у якому знаходитьсякористувач, розумінням системи його внутрішньогосподарського контролю і оцінкоюризику контролю, а також перевіркою окремих статей балансу, що містяться уфінансовій звітності. Якщо аудитор упевнений, що фінансова звітністьпредставлена об’єктивно, і якщо його упевненість ґрунтується на його розуміннісистеми внутрішнього контролю та оцінці ризику контролю, тестах контрольнихмоментів, то можна скоротити перевірку окремих статей балансу.
Після завершення усіх процедур необхідно об’єднати отриману інформацію,щоб прийти до загального висновку про те, чи досить об’єктивно складенофінансову звітність. Це суб’єктивний процес, що ґрунтується на здатностіаудитора виносити правильні професійні судження. Кінцеве узагальнення – цеостаточний висновок про готовність виконання роботи. Після цього аудиторповинен представити аудиторський висновок, який буде додано до фінансовоїзвітності. Висновок повинен відповідати чітко сформульованим вимогам, на яківпливають масштаб аудиту, і сутність того, що саме з’ясував аудитор.
Для впевненості у правильності складання бухгалтерського балансу (ф. №1),звіту про фінансові результати та їх використання (ф. №2) і звіту профінансово-майновий стан підприємства (ф. №3) аудитору необхідно перевіритивзаємну погодженість показників фінансової звітності. Досвід показує, що длятакої перевірки аудитору необхідно скласти спеціальну таблицю взаємозв’язківпоказників, які відображені у звітних формах. Методичні рекомендації зперевірки порівнянності показників форм річної фінансової звітностіпідприємства відображено в таблиці 3.2 і додатку З.
Таблиця 3.2 Внутрішньоформові ув'язки форми №1 «Баланс» П(С)БО 2*тис.грн.Показники, що порівнюються Дані балансу 1 2 3 Рядок 010 графи 3 ф.№1 = Рядок 011 графи 3 ф.№1-рядок 012 графи 3 ф.№1 93,0 93,0 Рядок 010 графи 4 ф.№1 = Рядок 011 графи 4 ф.№1-рядок 012 графи 4 ф.№1 81,0 95,0-14,0 Рядок 030 графи 3 ф.№1 = Рядок 031 графи 3 ф.№1-рядок 032 графи 3 ф.№1 93,0 4257,0-3318,0 Рядок 030 графи 4 ф.№1 = Рядок 031 графи 4 ф.№1-рядок 032 графи 4 ф.№1 936,0 4415,0-3479,0 Рядок 080 графи 3 ф.№1 = Рядок 010 графи 3 ф.№1+рядок 020 графи 3 ф.№1+рядок 030 графи 3 ф.№1+рядок 040 графи 3 ф.№1+рядок 045 графи 3 ф.№1+рядок 050 графи 3 ф.№1+рядок 060 графи 3 ф.№1+рядок 070 графи 3 ф.№1 1498,0
93,0+148,0+
+939,0+318,0 Рядок 080 графи 4 ф.№1 = Рядок 010 графи 4 ф.№1+ рядок 020 графи 4 ф.№1+рядок 030 графи 4 ф.№1+рядок 040 графи 4 ф.№1+рядок 045 графи 4 ф.№1+рядок 050 графи 4 ф.№1+рядок 060 графи 3 ф.№1+рядок 070 графи 4 ф.№1 1509,0
81,0+174.0+
+936.0+318.0 Рядок 160 графи 3 ф.№1 = Рядок 161 графи 3 ф.№1-рядок 162 графи 3 ф.№1 347,0 347,0 Рядок 160 графи 4 ф.№1 = Рядок 161 графи 4 ф.№1-рядок 162 графи 4 ф.№1 117,0 117,0 Рядок 260 графи 3 ф.№1 = Рядок 100 графи 3 ф.№1+рядок 110 графи 3 ф.№1+рядок 120 графи 3 ф.№1+рядок 130 графи 3 ф.№1+рядок 140 графи 3 ф.№1 +рядок 150 графи 3 ф.№1+рядок 160 графи 3 ф.№1 +рядок 170 графи 3 ф.№1+рядок 180 графи 3 ф.№1+рядок 190 графи 3 ф.№1+рядок 200 графи 3 ф.№1+рядок 210 графи 3 ф.№1+рядок 220 графи 3 ф.№1+рядок 230 графи 3 ф.№1+рядок 240 графи 3 ф.№1+рядок 250 графи 3 ф.№1 3620,0
390,0+2283,0+
+221,0+347,0++46,0+75,0+
+102,0+26,0+
+77,0+53,0 Рядок 260 графи 4 ф.№1 = Рядок 100 графи 4 ф.№1+рядок 110 графи 4 ф.№1+рядок 120 графи 4 ф.№1+рядок 130 графи 4 ф.№1+рядок 140 графи 4 ф.№1+рядок 150 графи 4 ф.№1+рядок 160 графи 4 ф.№1 +рядок 170 графи 4 ф.№1+рядок 180 графи 4 ф.№1+рядок 190 графи 4 ф.№1+рядок 200 графи 4 ф.№1+рядок 210 графи 4 ф.№1+рядок 220 графи 4 ф.№1+рядок 230 графи 4 ф.№1+рядок 240 графи 4 ф.№1+рядок 250 графи 4 ф.№1 3687,0
534,0+1574,0++70,0+117,0+
+464,0+9,09+
+642,0+15,0+
+172,0 Рядок 280 графи 3 ф.№1 = Рядок 080 графи 3 ф.№1+рядок 260 графи 3 ф.№1+рядок 270 графи 3 ф.№1 5118,0 1498,0+3620,0 Рядок 280 графи 4 ф.№1 = Рядок 080 графи 4 ф.№1+рядок 260 графи 4 ф.№1+рядок 270 графи 4 ф.№1 5204,0
1509,0+
3687,0+8.0 Рядок 380 графи 3 ф.№1 = Рядок 300 графи 3 ф.№1+рядок 310 графи 3 ф.№1+рядок 320 графи 3 ф.№1+рядок 330 графи 3 ф.№1+рядок 340 графи 3 ф.№1+рядок 350 графи 3 ф.№1-рядок 360 графи 3 ф.№1-рядок 370 графи 3 ф.№1 3155,0
667,0+62,0+
+1547,0 Рядок 380 графи 4 ф.№1 = Рядок 300 графи 4 ф.№1+рядок 310 графи 4 ф.№1+рядок 320 графи 4 ф.№1+рядок 330 графи 4 ф.№1+рядок 340 графи 4 ф.№1+рядок 350 графи 4 ф.№1-рядок 360 графи 4 ф.№1-рядок 370 графи 4 ф.№1 3865,0
879,0+667,0+
+159,0+2178,0 Рядок 430 графи 3 ф.№1 = Рядок 400 графи 3 ф.№1+рядок 410 графи 3 ф.№1+рядок 420 графи 3 ф.№1 - - Рядок 430 графи 4 ф.№1 = рядок 400 графи 4 ф.№1+рядок 410 графи 4 ф.№1+рядок 420 графи 4 ф.№1 - - Рядок 480 графи 3 ф.№1 = Рядок 440 графи 3 ф.№1+рядок 450 графи 3 ф.№1+рядок 460 графи 3 ф.№1+рядок 460 графи 3 ф.№1+рядок 470 графи 3 ф.№1 - - Рядок 480 графи 4 ф.№1 = Рядок 440 графи 4 ф.№1+рядок 450 графи 4 ф.№1+рядок 460 графи 4 ф.№1+рядок 470 графи 4 ф.№1 - - Рядок 620 графи 3 ф.№1 = Рядок 500 графи 3 ф.№1+рядок 510 графи 3 ф.№1+рядок 520 графи 3 ф.№1+рядок 530 графи 3 ф.№1+рядок 540 графи 3 ф.№1+рядок 550 графи 3 ф.№1+рядок 560 графи 3 ф.№1+рядок 570 графи 3 ф.№1+рядок 580 графи 3 ф.№1+рядок 590 графи 3 ф.№1+рядок 600 графи 3 ф.№1 1963,0
798,0+604,0+
+310,0+38,0+
+61,0+146,0++6,0 Рядок 620 графи 4 ф.№1 = Рядок 500 графи 4 ф.№1+рядок 510 графи 4 ф.№1+рядок 520 графи 4 ф.№1+рядок 530 графи 4 ф.№1+рядок 540 графи 4 ф.№1+рядок 550 графи 4 ф.№1+рядок 560 графи 4 ф.№1+рядок 570 графи 4 ф.№1+рядок 580 графи 4 ф.№1+рядок 590 графи 4 ф.№1+рядок 600 графи 4 ф.№1 1339,0
840,0+3,0+
+117,0+86,0+
+196,0+97,0 Рядок 640 графи 3 ф.№1 = Рядок 380 графи 3 ф.№1+рядок 430 графи 3 ф.№1+рядок 480 графи 3 ф.№1+рядок 630 графи 3 ф.№1+рядок 620 графи 3 ф.№1 5118,0 3155,0+1963,0 Рядок 640 графи 4 ф.№1 = Рядок 380 графи 4 ф.№1+рядок 430 графи 4 ф.№1+рядок 480 графи 4 ф.№1+рядок 620 графи 4 ф.№1+рядок 630 графи 4 ф.№1 5204,0 3865,0+1339,0 /> /> /> /> /> /> />
Після того як аудитор перевірив взаємну погодженість показниківфінансової звітності підприємства за рік, який контролюється, і виявив певнірозбіжності, він разом з головним бухгалтером підприємства встановлює їхпричини. У разі потреби до звітності керівництвом підприємства вносятьсянеобхідні корективи. Переконавшись у достовірності фінансової звітності, якаскладена за даними бухгалтерського обліку, підтвердженого первинноюдокументацією про господарську діяльність підприємства, аудитор має підставипідтвердити правильність її складання.
У відповідності до таблиці внутрішньоформових ув'язок ф. №1 (табл. 3.2) таметодичних рекомендації з перевірки порівнянності показників форм річноїфінансової звітності підприємства (додаток З) була проведена перевірка річногобалансу ВАТ «Львівагромашпроект».
Перевірка виявила, що бухгалтерський баланс ВАТ «Львівагромашпроект» заформою і змістом відповідає даним бухгалтерського обліку, господарськадіяльність відображена правильно згідно із законодавством України і чинниминормативними актами про бухгалтерський облік і звітність.
При проведенні аудиторської перевірки для зручності складають робочийдокумент – програму, в якій вказують мету аудиту, аудиторські процедури,документи, які при цьому використовуються, робляться примітки (додаток К).
 
/>3.2 Методикапроведення аудиту балансу за Міжнародними стандартами аудиту
Починаючи роботу над темою, необхідно ознайомитись з відповіднимиматеріалами Міжнародних стандартів. Так, згідно із МСА 200 метою аудитуфінансової звітності є надання аудитору можливості висловити думку про те, чипідготовлено фінансову звітність у всіх суттєвих аспектах відповідно довстановлених стандартів її складання [23. с. 153].
Як відомо, основними нормативно-інструктивними документами, які регулюютьпідготовку фінансової звітності, є Положення (стандарти) бухгалтерськогообліку, затверджені Міністерством фінансів України.
Аудитори виконують важливу для суспільства функцію, тому їх поведінкаповинна відповідати загальноприйнятим етичним принципам, які називаютьзагальними принципами аудиту, а саме:
-          незалежність;
-          чесність;
-          об’єктивність;
-          професійнакомпетентність і належна старанність;
-          конфіденційність;
-          професіональнаповедінка (професіоналізм);
-          дотриманнятехнічних стандартів (у т.ч. законодавчих та нормативних вимог).
Крім додержання загальних принципів, аудитор повинен керуватися в роботіположеннями МСА, в яких у формі пояснюючого та іншого матеріалу поданонеобхідні процедури і супровідні рекомендації, у тому числі у вигляді іншихпринципів. Так, аудитор повинен пам’ятати, що можуть існувати обставини, якіпризведуть до істотного викривлення фінансової звітності, тому аудитор маєкеруватися принципом професійного скептицизму. У практичній діяльності аудиторуслід дотримуватися принципу достатньої впевненості (необхідної і достатньої, ане абсолютної).
Виконанню загальноприйнятих принципів аудиту допомагає використаннявеликого переліку (сукупності) методичних прийомів і способів. Такі прийоми іспособи притаманні не тільки аудиту, а й іншим функціям управління. На практиціці прийоми і способи реалізуються шляхом виконання системи аудиторськихпроцедур.
До основних методів та методичних прийомів, які використовуютьбезпосередньо в аудиті, відносять такі:
-          фізичнаперевірка;
-          документальнаперевірка (формальна, арифметична, по суті);
-          підтвердження;
-          спостереження;
-          опитування;
-          аналітичніпроцедури;
-          узагальнення.
Важливим питанням в аудиті є визначення критеріїв, за якими здійснюєтьсяперевірка фінансової звітності. Критерій, як відомо, це ознака, на основі якоїздійснюється оцінка, визначення або класифікація будь-чого.
При проведенні аудиту фінансової звітності, а також при виконанні іншихвидів аудиторських послуг головною проблемою є проблема визначення необхідногопереліку таких ознак (критеріїв). Від правильного підбору таких критеріїв,ознак залежить рівень якості роботи аудитора, об’єктивність його думки проперевірену фінансову звітність та іншу економічну інформацію. При аудитіфінансової звітності такими критеріями будуть твердження, на основі якихпідготовлено саму фінансову звітність.
МСА вирізняють такі критерії [21. с. 388]:
існування: актив або зобов’язання існує на визначену дату;
права і зобов’язання: актив або зобов’язання віднесено до даного суб’єкта(контролюється суб’єктом) станом на визначену дату;
виникнення: протягом звітного періоду була здійснена операція або сталасяподія господарської діяльності, яка має відношення до суб’єкта господарювання;
повнота: не існує необлікованих активів, зобов’язань, операцій або подійгосподарської діяльності, а також нерозкритих статей фінансової звітності;
вартісна оцінка: актив або зобов’язання відображено за відповідноюбалансовою вартістю;
вимірювання: операція або подія господарської діяльності облікована увідповідній сумі, а доход або витрати віднесено до відповідного звітногоперіоду;
представлення і розкриття: стаття розкривається, класифікується іхарактеризується відповідно до застосованих основ фінансової звітності.
При проведенні інших видів аудиту та виконанні аудиторських послугаудитор повинен самостійно визначити перелік таких критеріїв, за допомогою якихроботу буде виконано на високому професійному рівні.
Аудитор повинен, згідно до МСА 230 [23, с. 180], документально оф-ти інформацію,яка є важливою з погляду формування доказів на підтримку аудиторської думки, атакож доказів того, що аудиторську перевірку виконано згідно з МСА.
Документальне оформлення аудиту означає складання робочої документації,яка є достатньо повним і детальним забезпеченням загального розумінняаудиторської перевірки. Аудитор повинен відображати в робочих документах інформаціющодо планування аудиторської роботи, щодо характеру, часу та обсягу виконанняаудиторських процедур, їх результатів, а також висновків з отриманихаудиторських доказів. Робочі документи:
допомагають планувати і проводити аудиторську перевірку;
допомагають здійснювати нагляд і перевірку аудиторської роботи;
містять аудиторські докази, отримані в результаті проведеної аудиторськоїроботи, на підтримку думки аудитора.
Перевірка правильності складання балансу базується на наступних основнихмоментах:
дані статей балансу на початок періоду повинні відповідати даним балансуна кінець попереднього періоду. При зміні вступного балансу на початок року упорівнянні із звітними даними за попередній рік повинні бути дані відповідніпояснення;
дані статей балансу на кінець звітного періоду повинні бути обґрунтованірезультатами інвентаризації;
суми статей балансу по розрахунках з фінансовими, податковими органами,установами банків повинні бути звірені з ними і бути тотожними;
дані кінцевого балансу повинні відповідати оборотам і залишкам порахунках Головної книги чи іншого аналогічного регістру бухгалтерського облікуна кінець звітного року;
дані балансів на початок і кінець року повинні бути зіставленими.Будь-які розбіжності в методології формування однієї і тієї ж статті вступногоі кінцевого балансів повинні бути пояснені.
Перевірка правильності відображення в балансі необоротних засобів
Перевірка правильності відображення в балансі нематеріальних активів іосновних засобів включає такі основні моменти:
необхідно впевнитись в тому, що відповідні активи підприємства, включенідо складу нематеріальних активів і основних засобів, дійсно є в наявності;
необхідно впевнитися в доцільності вибору методології відображеннягосподарських операцій та оцінки майна клієнта: поділ основних засобів танематеріальних активів на групи, за якими ведеться бухгалтерський облік; вибірметоду амортизації об'єктів основних засобів та нематеріальних активів;
необхідно встановити, чи не було змін в методології обліку основнихзасобів та нематеріальних активів протягом періоду, що перевіряється;
необхідно перевірити правильність обліку придбання, зносу і вибуттянематеріальних активів і основних засобів.
Наявність основних засобів перевіряється на підставі інвентаризаційнихкарток, інвентаризаційних описів і фактичної наявності.
Правильність нарахування зносу перевіряється вибірково шляхом складаннярозрахунку за 1-2 квартали.
Перевірка правильності відображення в балансі фінансових інвестицій
До фінансових інвестицій відносяться інвестиції підприємства в державніцінні папери (облігації та інші боргові зобов'язання), цінні папери і статутнікапітали інших підприємств, а також надання іншим підприємствам позик.
У балансі їх відображають відповідно по статтях «Довгострокові фінансовіінвестиції» і «Поточні фінансові інвестиції».
При перевірці правильності відображення в балансі фінансових вкладеньперевіряють наявність цінних паперів, їх вартість, власника та відповідністьвсіх реквізитів. При перевірці балансових даних аудитор може прийняти рішеннящодо більш глибокої перевірки певних питань.
Перевірка правильності відображення в балансі запасів
При перевірці відповідності фактичної наявності виробничих запасів, атакож запасів малоцінних і швидкозношуваних предметів і готової продукціїобліковим даним необхідно: звернутися до даних річної інвентаризації; вибратигрупи запасів, по яких слід провести суцільну перевірку окремих запасів(наприклад, найбільш цінні чи дефіцитні) в місцях зберігання та визначити групидля вибіркової перевірки.
Важливо звернути увагу на дотримання порядку зберігання матеріальнихцінностей на складах, відповідність місць зберігання умовам збереження окремихвидів запасів, наявність договорів з матеріально відповідальними особами. Післячого перевірити оцінку та рух запасів.
Перевірка правильності відображення в балансі незавершеного виробництва
По статті «Незавершене виробництво» в балансі повинні відображатисьзалишки коштів на кінець звітного періоду по рахунках 23 «Виробництво». Приперевірці сум незавершеного виробництва слід керуватись Методологієювідображення господарських операцій та оцінки майна, обраною клієнтом, танормативне закріпленим Наказом про облікову політику на підприємстві.
По незавершеному виробництву також необхідно перевірити, чи відповідаютьфактичні залишки даним, вказаним в балансі. Для цього, по-перше, слідвпевнитись, що дані обліку підтверджуються результатами інвентаризаціїнезавершеного виробництва та залишки незавершеного виробництва правильнооцінені.
Велике значення має контроль реальності оцінки залишків незавершеноговиробництва на кінець кожного місяця, оскільки від обґрунтування розподілувитрат між річною продукцією і незавершеним виробництвом залежить достовірністьоблікових і звітних даних про собівартість продукції і фінансові результати.Вихідною інформацією для перевірки складу й оцінки незавершеного виробництва закалькуляційними статтями витрат служать показники зведеного рахункусобівартості виготовленої продукції.
Перевірка правильності відображення в балансі готової продукції
По балансовій статті «Готова продукція» відображаються залишки готовихвиробів, що знаходяться на складі та обліковуються на рахунку 26 «Готовапродукція». При перевірці необхідно впевнитись, що продукція, що обліковуєтьсяна рахунку 26 «Готова продукція», повністю укомплектована, пройшла випробуваннята приймання, здана на склад за накладною.
В залежності від прийнятої облікової політики залишки готової продукції впоточному обліку можуть оцінюватись за фактичною собівартістю і за обліковимицінами (нормативною або плановою собівартістю) з обліком відхилень фактичноїсобівартості від облікових цін на окремому аналітичному рахунку та за іншимиметодами оцінки. В останньому випадку для доведення її оцінки в балансі дофактичної виробничої собівартості ці відхилення додаються (зі знаком «плюс» чи «мінус»)до залишків продукції. При виконанні одиничних замовлень і робіт можезастосовуватись оцінка за вільними відпускними цінами і тарифами, збільшенимина суму податку на додану вартість. При цьому сума податку повиннавраховуватись окремо.
Перевірка правильності відображення в балансі залишків грошових коштів тадебіторської заборгованості
При перевірці правильності відображення в балансі грошових коштів не слідобмежуватись лише порівнянням їх залишків по Головній книзі з балансовимиданими. По поточних рахунках в банку, що здійснює обслуговування слід взятипідтвердження цих залишків по касі та звірити залишки з даними інвентаризації.
Необхідно провести хоча б вибіркову перевірку правильності веденнякасових операцій та по поточному рахунку (не менше 3-4 місяців) із залученнямвсіх необхідних облікових регістрів і первинних документів. Це дозволить такожзробити певні висновки щодо правильності ведення бухгалтерського обліку напідприємстві і визначити коло тих операцій (і рахунків), перевірці якихнеобхідно приділити особливу увагу. При перевірці залишку по статті «Грошовікошти в національній валюті» необхідно звернути увагу на рахунок 33 «Інші кошти»,впевнитись в наявності грошових документів та встановити, для яких потребпризначені квитки, путівки та інші документи, визначити, за рахунок яких коштіввони були оплачені.
Слід пам'ятати, що перед складанням бухгалтерського балансу проходитьпереоцінка всіх грошових статей бухгалтерського обліку, виражених в іноземнихвалютах.
Перевірка правильності відображення в балансі власного капіталу
Власний капітал складається із статутного капіталу (рахунок 40), пайовогокапіталу (рахунок 41), додатково вкладеного капіталу та іншого додатковогокапіталу (рахунок 42), резервного капіталу (рахунок 43), нерозподіленогоприбутку (непокритого збитку) (рахунок 44), неоплаченого капіталу (рахунок 46),вилученого капіталу (рахунок 45). Статутний капітал являє собою об'єднаннявнесків власників підприємств (учасників, засновників) в його майно в грошовомувиразі в розмірах, визначених статутними документами. Тому, передусім,перевіряється відповідність величини статутного капіталу підприємства,відображеної по статті «Статутний капітал» пасиву балансу, даним статутнихдокументів. Протягом звітного року величина статутного капіталу в акціонернихтовариствах повинна залишатися незмінною, а збільшення чи зменшення розмірустатутного капіталу може бути проведено лише за результатами розгляду висновківдіяльності підприємства за звітний рік і після внесення відповідних змін дозасновницьких документів.
Статутний капітал акціонерного товариства може бути збільшений шляхомвипуску нових акцій чи збільшення номінальної вартості раніше випущених акцій,а також шляхом приєднання до статутного капіталу частки нерозподіленогоприбутку. Зменшення статутного капіталу проводиться у випадках анулюваннячастини акцій чи зменшення номінальної вартості акцій. Випуск акцій дляпокриття збитків підприємства заборонений.
Перевірка достовірності відображення в балансі поточних зобов'язань
При перевірці залишків по рахунках поточних зобов'язань слід звернутиувагу на заборгованість підприємств по депонованій заробітній платі, встановититерміни невиплати заробітної плати, причини несвоєчасності отримання заробітноїплати.
По статтях зобов'язання з розрахунків з бюджетом відображається сумазаборгованості перед бюджетом на звітну дату. Ці дані повинні бути підтвердженізалишками у відповідних податкових документах.
По статтях зобов’язання по короткостроковим кредитам банків перевіряєтьсятерміни погашення цієї заборгованості.
Для контролю за достовірністю даних по статтях розрахунківвикористовуються, якщо можливо, результати взаємної звірки розрахунків зрізними кредиторами.
При відображенні даних по розрахунках з постачальниками і підрядчиками таіншими підприємствами слід враховувати терміни позовної давності, які діють натериторії України.
/>/>Перевіркаправильності відображення в балансі другого розділу пасиву «Забезпеченнянаступних витрат і платежів», третього розділу пасиву «Довгострокові зобов’язання»і п’ятого розділу «Доходи майбутніх періодів» на досліджуваному підприємстві непроводиться через відсутність діяльності по цим напрямкам.
/>/>3.3 Використання результатів аналізу в аудиті балансу
Надаючи аудиторські послуги, аудитори повинні спиратися на широкий спектрприйомів і методів економічного аналізу. Під аналізом в економічній літературірозуміють оцінку облікової та іншої інформації за допомогою вивчення існуючихзв’язків і взаємозв’язків між показниками.
Метою економічного аналізу в аудиті є визначення суті і змісту діловоїактивності клієнта, оцінка фінансово-господарських перспектив йогофункціонування в майбутньому.
Аудитор знайомиться зі змістом діяльності клієнта і йоговзаємовідносинами з партнерами, аналізує застосування в аудиті облікових ізвітних даних нинішнього року та перевірену інформацію минулих років. Оцінкафінансово-господарських перспектив замовником інколи виявляє деякі фінансовітруднощі, які можуть виникнути під час проведення аудиту підприємства, зокрема,якщо коефіцієнт відношення довгострокового боргу до власного капіталу вищий,ніж звичайний, а коефіцієнт прибутку на загальну суму активів нижчий середнього,то це свідчить про високий ризик фінансової нестабільності взамовника-підприємства.
Під час аудиту використовують такі методи аналізу: прочитуваннязовнішньої звітності; галузевий порівняльний аналіз; порівняльний аналізоблікових і звітних даних за кілька періодів; обчислення індексів; балансовепов’язування; порівняльний аналіз фактичних даних клієнта з розрахунками самогоаудитора; коефіцієнтний аналіз та ін. [26, с. 96].
Складовою частиною аудиту фінансової звітності є аналіз фінансовогостану, у процесі якого слід дати оцінку фінансової стійкості й платоспроможності,зокрема розрахувати коефіцієнти і показники ліквідності й фінансової активності[27, с. 40].
Аналітичні процедури використовуються в аудиті для оцінки фінансової інформаціїшляхом вивчення і зіставлення співвідношень між фінансовими і не фінансовимипоказниками. Виконання аналітичних процедур складається з наступних дій [21, с.430]:
-          постановкамети. Метою є виявлення наявності чи відсутності незвичайних коливань;
-          плануваннятестів. Тести передбачають: порівняння даних клієнта і даних галузі, порівнянняданих клієнта за поточний і попередні періоди, порівняння фактичних даних зочікуваними результатами і т.ін.;
-          тестування;
-          аналізрезультатів і формування висновків.
Виходячи з поставлених цілей, формулюються завдання:
-          попереднійогляд балансу і аналіз його ліквідності;
-          характеристикамайна підприємства: основних засобів, оборотних коштів і їхньої оборотності;
-          характеристикаджерел коштів підприємства: власних і позикових;
-          оцінкафінансової стійкості;
-          розрахуноккоефіцієнтів ліквідності;
-          аналізприбутку і рентабельності;
-          розробказаходів щодо поліпшення фінансово-господарської діяльності.
Для проведення аналізу застосовують наступні методи:
-          горизонтальнийі вертикальний аналіз;
-          аналізкоефіцієнтів (відносних показників);
-          порівняльнийаналіз.
Зміст і основна ціль фінансового аналізу, який застосовується аудиторами– це оцінка фінансового стану і виявлення можливостей підвищення ефективностідіяльності підприємства. Застосовуються два види фінансового аналізу –внутрішній і зовнішній. Внутрішній аналіз проводиться працівникамипідприємства. Зовнішній аналіз здійснюється аналітиками, які є стороннімиособами для підприємства, у тому числі аудиторами.
Аналіз фінансового стану підприємства переслідує декілька цілей:
-          визначенняфінансового стану;
-          виявленнязмін фінансового стану в просторовому та часовому розрізі;
-          виявленняосновних факторів, що викликають зміни у фінансовому стані;
-          прогнозосновних тенденцій фінансового стану підприємства.
Ці цілі досягаються а допомогою аналітичних методів і прийомів.
Існують кілька класифікацій методів фінансового аналізу. Практикафінансового аналізу виробила основні правила читання (методику аналізу)фінансових звітів. Серед них можна виділити основні:
Горизонтальний аналіз (часовий) – порівняння кожної статті звітності зпопереднім періодом.
Вертикальний (структурний) – визначення структури підсумкових фінансовихпоказників, з виявленням впливу кожної статті звітності на результат в цілому.
Трендовий аналіз – порівняння кожної статті звітності з рядом попередніхперіодів і визначення тренда, тобто основної тенденції динаміка показника. Задопомогою тренда ведеться перспективний (прогнозний) аналіз.
Аналіз відношень показників (коефіцієнтів) – розрахунок відношень міжокремим статтями звіту чи статтями різних форм звітності за окремимипоказниками, визначення взаємозв’язку показників.
Порівняльний аналіз – внутрішньогосподарський аналіз зведеної звітностіза окремими показниками підприємства, підрозділів, міжгосподарський аналізпоказників даного підприємства у порівнянні з показниками конкурентів, середньогалузевими і середніми господарськими даними і т.ін.
Програма поглибленого аналізу фінансово-господарської діяльностіпідприємства охоплює такі етапи:
1.        Попереднійогляд економічного і фінансового стану суб’єкта господарювання:
-          характеристиказагальної спрямованості фінансово-господарської діяльності;
-          виявлення«хворих» статей звітності.
2.        Оцінка іаналіз економічного потенціалу підприємства:
-          оцінкамайнового стану;
-          вертикальнийаналіз балансу;
-          горизонтальнийаналіз балансу;
-          аналізякісних зрушень у майновому стані;
-          оцінкафінансового стану;
-          оцінкаліквідності;
-          оцінкафінансової стійкості.
3.        Оцінка іаналіз результативності фінансово-господарської діяльності підприємства:
-          оцінкаосновної діяльності;
-          аналізрентабельності;
-          оцінкастану на ринку цінних паперів.
Документування процесу аудиту фінансового стану здійснюється за допомогоюробочих документів аудитора.
Аналіз фінансового стану підприємства розпочинають оцінкою структуримайна, яке знаходиться в розпорядженні підприємства або контролюється ним, таджерел його утворення, а також причин їх зміни. Особлива увага при цьомуприділяється вивченню причин, які негативно впливають на фінансовий станпідприємства.
Аналіз стану майна підприємства починають з оцінки зміни його складу таструктури за звітний період. Результати аналізу узагальнюють в таблиці, заданими балансу ВАТ «Львівагромашпроект», в якій зазначають складові майна та їхструктуру як у абсолютних, так і у відносних величинах (табл. 3.3).
Як видно, із таблиці 3.3 валюта балансу (майно підприємства) у ціломузбільшилися на 86,0 тис.грн. Дане зростання відбулося за рахунок збільшеннядебіторської заборгованості на 110,0 тис.грн., та збільшення грошових коштів таінших оборотних активів на 673,0 тис.грн. Також присутнє невелике зростанняоборотних та необоротних активів на 67,0 та 11,0 тис.грн. відповідно. Зростанняоборотних активів відбувалося більш швидкими темпами, за рахунок чогозбільшилася їх питома вага порівняно з необоротними активами, проте на незначнувеличину 0,1%, але це вказує на позитивний результат діяльності підприємства.

Таблиця 3.3Оцінка змінивартості майна ВАТ «Львівагромашпроект» станом за 2008 рік* тис.грн.Актив
На початок
звітного періоду
На кінець
звітного періоду Відхилення Усього майна 5118,0 5204,0 86,0 Необоротні активи 1498,0 1509,0 11,0 питома вага у майні, % 29,3 29 -0,3 Оборотні активи 3620,0 3687,0 67,0 питома вага у майні, % 70,7 70,8 0,1 з них: матеріальні оборотні активи 2894,0 2178,0 -716,0 питома вага у оборотних активах, % 80 59 -21 дебіторська заборгованість 570,0 680,0 110,0 питома вага у оборотних активах, % 15,7 18,4 2,7 грошові кошти та інші активи 156,0 829,0 673,0 питома вага у оборотних активах, % 4,3 22,5 18,2 Витрати майбутніх періодів - 8,0 8,0 питома вага у оборотних активах, % - 0,2 0,2
У складі оборотних активів відбулося зменшенняматеріальних оборотних активів на 716,0 тис.грн., їх питома вага задосліджуваний період теж зменшилася у складі оборотних активів на 21%.Одночасно спостерігаємо збільшення дебіторської заборгованості, як у абсолютнійсумі (на 110,0 тис.грн.), так і у питомій вазі у оборотних активах (на 2,7%).Станом на кінець звітного періоду грошові кошти збільшилися на 673,0 тис.грн.(питома вага зросла на 18,2%). У абсолютній сумі збільшилися також витратимайбутніх періодів, а їхня питома вага збільшилася на 0,2%.
Надходження, придбання і створення майна підприємствавідбувається за рахунок власних і позикових коштів. Тому проаналізувавши зміни,які відбулися в обсязі і структурі майна досліджують кошти підприємства. Упроцесі аналізу розраховують наявність власних оборотних коштів як різницю міжоборотними активами, витратами майбутніх періодів з одного боку і поточнимизобов’язаннями – з іншого.
Детально необхідно проаналізувати зміни в обсязі іструктурі зобов’язань (табл. 3.4).
Таблиця 3.4 Структура власних і позикових коштів, вкладених у майно ВАТ «Львівагромашпроект» за 2008 рік* тис.грн.Пасив
На початок
звітного періоду
На кінець
звітного періоду Відхилення Усього джерел майна 5118,0 5204,0 86,0 Власний капітал 3155,0 3865,0 710,0 питома вага у джерелах майна, % 61,6 74,3 12,7 У тому числі: наявність власних коштів в обороті (робочий капітал) 1657,0 2356,0 699,0 питома вага у власному капіталі, % 100 99,8 -0,2 питома вага у джерелах майна, % 61,6 74,1 12,5 Зобов’язання 1963,0 1339,0 -624,0 питома вага у джерелах майна, % 38,3 25,7 -12,6 у тому числі: Забезпечення наступних виплат та платежів - - - питома вага у всіх зобов’язаннях, % - - - Довгострокові зобов’язання - - - питома вага у всіх зобов’язаннях, % - - - Поточні зобов’язання 1963,0 1339,0 -624,0 питома вага у всіх зобов’язаннях, % 100 100 Короткострокові кредити банків 798,0 - -798,0 питома вага у поточних зобов’язаннях, % 40,7 - -40,7 Кредиторська заборгованість та інші короткострокові зобов’язання 367,0 1339,0 972,0 питома вага у поточних зобов’язаннях, % 18,7 100 81,3 Доходи майбутніх періодів - - - питома вага у джерелах майна, % - - -
Як видно із таблиці 3.3 найбільшу питому вагу узагальній сумі джерел майна підприємства має власний капітал 61,26% на початокроку та 74,3% на кінець року. Крім власного капіталу значну питому вагу маютьзобов’язання підприємства – 38,3% на початок року та 25,7% на кінець року.
У загальній сумі збільшення джерел майна ВАТ «Львівагромашпроект»спостерігається збільшення власного капіталу на 710,0 тис.грн., зменшення зобов’язаньна 624,0 тис.грн. Питома вага зазначених складових джерел майна зміниласянаступним чином: значно збільшилася частка власного капіталу на 12,7% та зменшиласячастка зобов’язань на 12,6%.
У складі зобов’язань зменшилися поточні зобов’язанняна 624,0 тис.грн., але їх питома вага щодо всіх зобов’язань лишилася незмінною,суттєво змінилася питома вага короткострокових кредитів банків, через їх повнепогашення, та збільшилася питома вага кредиторської заборгованості та іншихкороткострокових зобов’язань (на 81,3%). Короткострокові кредити банківзменшилися за рахунок їх погашення, а поточні зобов’язання збільшилися зарахунок збільшення поточної заборгованості за розрахунками: з бюджетом, зістрахування, з оплати праці та із внутрішніх розрахунків.
Аналіз змін, які відбувались у взаємозв’язках активу іпасиву балансу ВАТ «Львівагромашпроект» впродовж звітного періоду з точки зоруїх впливу на фінансовий стан представимо у таблиці 3.5.
З таблиці 3.5 видно, що всі необоротні активисформовані на ВАТ «Львівагромашпроект» за рахунок 39% власного капіталу. Більшачастина власного капіталу була використана на покриття частини оборотнихактивів (2356,0 тис.грн.). Також на покриття оборотних активів залучені поточнізобов’язання 1331,0 тис.грн. Витрати майбутніх періодів також забезпеченіпоточними зобов’язаннями в розмірі 8,0 тис.грн.

Таблиця 3.5 Фінансовий взаємозв’язок активу і пасиву балансу ВАТ «Львівагромашпроект» станом за2008 рік* тис.грн.Розділи активу Суми активів Суми покриття активів Суми джерел Розділи пасиву Необоротні активи 1509,0
/>1509,0 3865,0 Власний капітал - Забезпечення наступних виплат та платежів - Довгострокові зобов’язання 1339,0 Поточні зобов’язання, Оборотні активи 3687,0 - Доходи майбутніх періодів Витрати майбутніх періодів 8,0
Оптимальним є структура балансу, коли власний капіталпокриває всі необоротні активи та частину оборотних активів. На досліджуваномупідприємстві необоротні активи а також більша частка оборотних активів покриваютьсяза рахунок власного капіталу, що є позитивним явищем.
Отже, у результаті загальної оцінки фінансового стануВАТ «Львівагромашпроект» виявлено, що майно підприємства за звітний період на816,0 тис.грн. і становить 5204,0 тис.грн. Дане зростання відбулося за рахунокзбільшення необоротних та оборотних активів, а також за рахунок незначногозбільшення витрат майбутніх періодів.
У складі оборотних активів відбулося зменшенняматеріальних оборотних активів із скороченням їхньої питомої ваги; збільшеннядебіторської заборгованості, як у абсолютній сумі, так і у питомій вазі;збільшилися також витрати майбутніх періодів у абсолютній сумі і в питомій вазі.
Найбільшу питому вагу у загальній сумі джерел майнапідприємства має власний капітал (74,3%). Крім власного капіталу значну питомувагу мають поточні зобов’язання підприємства, але їх питома вага зменшиласяпротягом звітного періоду з 38,3 до 25,7%. У загальній сумі збільшення джерелмайна ВАТ «Львівагромашпроект» спостерігається збільшення власного капіталу та зменшенняпоточних зобов’язань. У складі зобов’язань суттєво збільшилася питома вага кредиторськоїзаборгованості та інших короткострокових зобов’язань (81,3%) та зменшилися донуля короткострокові кредити банків.
На досліджуваному підприємстві повністю вистачає власного капіталу дляпокриття необоротних активів і більшої частини оборотних активів, що говоритьпро стійкий стан підприємства. Питома вага робочого капіталу у джерелах майніпідприємства збільшилася на 12%, проте питома вага робочого капіталу у власномукапіталі зменшилася на 0,2%.
Фінансова стійкість підприємства є однією з найважливіших характеристик фінансовогостану підприємства. За своєю сутністю вона означає певне співвідношеннявартості активів підприємства і величин власних та позикових коштів.
Фінансова стійкість – це такий стан фінансових ресурсів, їх розподілу тавикористання, який забезпечує діяльність підприємства на основі збільшенняприбутку, кредито- та платоспроможність підприємства в умовах допустимого рівняризику [47, с.274].
Ззовні фінансова стійкість проявляється через показники платоспроможностіта кредитоспроможності підприємства. Більш глибоко характеристику фінансовогостану дає структура джерел коштів, яка розкриває рівень залежності підприємствавід інвесторів, банків, кредиторів, інших ділових партнерів по бізнесу.Суттєвий вплив на фінансовий стан підприємства чинять такі об’єктивні фактори,як:
-          політичната економічна ситуація в країні;
-          зміни вбанківському законодавстві;
-          станфінансового ринку;
-          фінансовийстан ділових партнерів тощо.
Світовою і вітчизняною теорією та практикою аналізу діяльностіпідприємств визнана система коефіцієнтів фінансової стійкості, які дозволяютьоцінити її з різних сторін. Порівняння фактичних значень коефіцієнтів,розрахованих за даними фінансової звітності підприємства, з оптимальними, атакож із значеннями попередніх періодів дозволяють вчасно виявити загрозуфінансовому стану. На основі проведеного аналізу виявляють негативні фактори ірозробляють заходи щодо їх усунення.
Оцінку фінансової стійкості підприємства проведемо в розрізі оцінкиструктури активів (оцінки ліквідності) та оцінки структури пасивів. Для оцінкиструктури активів обчислимо ряд коефіцієнтів.
Коефіцієнт реальної вартості основних засобів і матеріальних оборотнихактивів у майні підприємства дорівнює відношенню залишкової вартості основнихзасобів та вартості запасів до валюти балансу. Зростаючу тенденцію цьогопоказника оцінюють позитивно. Розрахунок коефіцієнта представимо в додатку Л.
Дані додатку Л свідчать, що на початок року реальна вартість основнихзасобів та матеріальних активів становить 70,7%, а у кінці року, відповідно, 58,5%.Тобто, реальна вартість основних засобів та інших матеріальних активів у кінціроку зменшилася на 12% порівняно із початком року.
Коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні підприємстваобчислюють шляхом ділення залишкової вартості основних засобів на валютубалансу. Зростання даного коефіцієнта також оцінюють позитивно. Розрахуноккоефіцієнта представлено в додатку М.
Дані додатку М показали, що реальна вартість основнихзасобів на початок року становить 18,3%, а у кінці року, відповідно, 18%.Тобто, реальна вартість основних засобів у кінці року зменшилась на 0,3%порівняно із початком року.
У ході аналізу капіталу підприємства необхідно дати оцінку реальнимактивам, визначити темп їх приросту, оскільки він є важливим показником оцінкифінансової стійкості підприємства.
Реальні активи – це реально існуюче власне майно і фінансові вкладення за їх дійсноювартістю [52, с.411].
До реальних активів відносять:
-          основнізасоби без урахування зношеності (ОЗ);
-          довгостроковіфінансові інвестиції (ДФІ);
-          запаси ізатрати (З);
-          грошовікошти, розрахунки та інші активи без урахування використання позикових коштів(Г).
Темпи приросту реальних активів (А)характеризує інтенсивність нарощуваннямайна і визначається за формулою:
/>, (3.1)
де індекс 0 – минулий (базовий) рік; індекс 1 –звітний рік.
На даному підприємстві темп приросту реальних активів становить:
/>.
Таким чином, інтенсивність приросту реальних активів за рік становить14,8%.
Аналогічно обчислюють темпи приросту реальних активів, що характеризуютьвиробничу потужність.
/>.
Знаходять також їх питому вагу в загальній сумі всіх активів. За данимибалансу реальні активи, які характеризують виробничу потужність (основні засобиі виробничі запаси), на початок року становили 4647,0 тис.грн., а на кінець року– 4949,0 тис.грн., відповідно питома вага виробничої потужності – 90,8% і95,1%. Це свідчить про незначне розширення виробничих можливостей підприємства.
Коефіцієнт нагромадження амортизації визначають шляхом ділення суми зносуосновних засобів на їх первісну вартість. Нормативне значення цього коефіцієнта0,3-0,5. Величина коефіцієнта більша від 0,5 означає необхідність ремонту іоновлення основних засобів. Відобразимо визначення коефіцієнта нагромадженняамортизації ВАТ «Львівагромашпроект» станом за 2008 рік в додатку Н.
У ВАТ «Львівагромашпроект» даний коефіцієнт знаходиться нижче межі йогооптимально значення (77,9% на початок року та 78,80% на кінець року). Існуєнегативна тенденція щодо його, нехай і незначного, скорочення у кінці року на0,1%. Це означає, що на досліджуваному підприємстві недостатньо фінансуєтьсяоновлення і ремонт основних засобів.
Необхідною умовою реалізації основної мети будь-якоговиробництва є одержання максимального прибутку на вкладений капітал, зокрема наосновний капітал.
Основний капітал – це вкладення коштів здовгостроковою метою в основні засоби, фінансові інвестиції, нематеріальніактиви, спільні підприємства тощо.
У ході аналізу, який проводиться за даними першогорозділу активу балансу, необхідно дати оцінку змінам, які відбулися у вартості,складі та структурі основного капіталу па кінець звітного періоду порівняно зпочатком. Проведемо аналіз зміни вартості складу основного капіталу і зобразимойого в додатку П.
Як свідчать дані додатку П, вартість основногокапіталу на кінець року незначно збільшилась на 11,0 тис.грн. і становить 1509,0тис.грн. Суттєвого приросту ні по одній з розглянутих статей за звітний періодне відбулося. Частка основних засобів в основному капіталі – 62%, що на 0,7%менше ніж на початок періоду.
На підприємстві майже не відбувається процесуоновлення засобів праці. Про це свідчить досить низький – усього 0,32% –приріст основних засобів.
Тому в ході аналізу необхідно оцінити ступіньоновлення виробничих потужностей, впровадження нових технологічних процесів,визначити, як використовується нова техніка, які заходи здійснюються іззапобігання морального старіння техніки й своєчасного накопичення коштів дляподальшого оновлення фондів.
Важливим показником ефективності використанняосновного капіталу є оборотність, яка вимірюється коефіцієнтом оборотності абокількістю днів обороту [84, с.322].
Оборотність основного капіталу визначається заформулою:
/>, (3.2)
де В – виторг від реалізації продукції (додаток Б); ОК – середня вартістьосновного капіталу (додаток А).
Дані розрахунку коефіцієнту оборотності основногокапіталу ВАТ «Львівагромашпроект» представимо в додатку Р.
На основі розрахунку, представленого в додатку Р, робимовисновок про те, що за звітний період оборотність основного капіталу напідприємстві, діяльність якого аналізується, прискорилася, а це свідчить про інтенсивневикористання основного капіталу.
Для підвищення дохідності підприємства важливезначення має вміле управління нематеріальними активами, уміння використативиключні права на результати інтелектуальної діяльності.
Спершу визначають, які зміни відбулися в частцінематеріальних активів у загальній вартості майна підприємства. Оскількинематеріальні активи різні за своїм складом, за характером використання абоексплуатації в процесі виробництва, за ступенем впливу на фінансовий стан тарезультати господарської діяльності, виникає необхідність диференційованогопідходу до їх оцінки.
Коефіцієнт власних коштів в оборотних активахобчислюють діленням власних оборотних коштів на оборотні активи. Власніоборотні кошти – це різниця між оборотними активами, витратами майбутніхперіодів з одного боку і поточними зобов’язаннями – з іншого.
Нормативне значення коефіцієнта власних коштів воборотних активах повинне бути більше або рівне 0,1. При зменшенні цьогокоефіцієнта зростає потреба у кредитах, існує загроза втрати платоспроможності.Збільшення даного коефіцієнта оцінюють позитивно. Розглянемо його обчислення вдодатку С.
У ВАТ «Львівагромашпроект» значення коефіцієнтувласних коштів в оборотних активах є позитивним. Також спостерігаєтьсятенденція до збільшення власних коштів в обороті, що говорить про зміцненняфінансового становища підприємства протягом звітного періоду.
Для оцінки структури пасивів також розраховують рядкоефіцієнтів.
Коефіцієнт автономії визначається як відношеннявласного капіталу до валюти балансу. Оптимальне значення даного коефіцієнтазнаходиться в межах 0,5-0,6. Коефіцієнт автономії показує частку власників узагальній сумі капіталу. Зростання даного показника характеризує стійкійфінансовий стан підприємства. Цей коефіцієнт обчислюємо в додатку Т.
Як уже відмічалося нами власний капітал має значнупитому вагу у джерелах майна ВАТ «Львівагромашпроект», і, як видно із додатку Тмає тенденцію до збільшення. Це зумовлює високе значення показника автономії (61,6%на початок року та 74,2% на кінець року). Тобто значення показника автономії підприємстваперевищує його нормативне значення, що характеризує стійкій фінансовий станпідприємства. Також, слід відмітити позитивну тенденцію до його зростання накінець року на 12,6% порівняно із початком року.
Коефіцієнт концентрації залученого капіталу обчислюютьшляхом ділення суми довгострокових і поточних зобов’язань на валюту балансу.Даний коефіцієнт показує частку залученого капіталу у майні підприємства.Зростання коефіцієнта свідчить про підвищення фінансової залежності. Оптимальнезначення коефіцієнта концентрації залученого капіталу 0,4-0,5. Розрахунки цьогокоефіцієнта представлені в додатку Ф.
На основі розрахунків, представлених в додатку Фбачимо, що значення коефіцієнту концентрації залученого капіталу на початок такінець звітного періоду є меншим за його нормативне значення (38,4% на початокроку та 25,7% на кінець року), а його зменшення на кінець року на 12,7%порівняно із початком року є негативним і свідчить про вагоме позбавлення залежностівід позикових коштів.
Коефіцієнт прогнозу банкрутства дозволяє оцінити як«працюють усі активи підприємства». Збільшення цього показника оцінюютьпозитивно. Коефіцієнт прогнозу банкрутства дорівнює відношенню суми власних коштівв обороті до валюти балансу, він розрахований в додатку Х. Обчисленняпоказують, що досліджуваному підприємству банкрутство не загрожує.
Всі вище обчислені показники фінансової стійкостіможна узагальнити у вигляді таблиці.
Таблиця 3.6 Показники фінансової стійкості ВАТ «Львівагромашпроект» станом за 2008 рік*Показники Оптимальне значення
На початок
звітного періоду
На кінець
звітного періоду Відхилення Коефіцієнт автономії ³0,5 0,616 0,742 0,126 Коефіцієнт реальної вартості основних засобів і матеріальних оборотних активів - 0,707 0,585 -0,12 Коефіцієнт реальної вартості основних засобів - 0,183 0,18 -0,003 Коефіцієнт нагромадження амортизації 0,3-0,5 0,779 0,788 -0,1 Коефіцієнт оборотності основного капіталу - 10,8 16,0 5,2 Коефіцієнт власних коштів в оборотних активах ³0,1 0,458 0,64 0,181 Коефіцієнт концентрації залученого капіталу 0,4-0,5 0,384 0,257 -0,127 коефіцієнта прогнозу банкрутства 0,323 0,453 0,13
Як можна побачити з таблиці 3.6, майже всі обчисленікоефіцієнти протягом звітного періоду покращили своє значення, що говорить проефективність господарської діяльності на досліджуваному підприємстві.
Крім відносних показників, для оцінки фінансовоїстійкості використовують і абсолютні. При використання абсолютних показниківфінансової стійкості вартість матеріальних оборотних активів (МОА) порівнюютьіз окремими джерелами фінансування:
-          власнимиоборотними коштами (ВОК);
-          власнимиоборотними коштами і довгостроковими кредитами та позиками (ВОК+ДК);
-          власнимиоборотними коштами, довгостроковими кредитами, короткостроковими кредитами ікредиторською заборгованістю (ВОК+ДК+КК+КЗ).
Відповідно до забезпеченості матеріальних оборотних активівперерахованими варіантами фінансування розрізняють чотири типи фінансовоїстійкості.
Абсолютна стійкість. Для неї характерним є те, що длязабезпечення матеріальних оборотних активів достатньо власних оборотних коштіві платоспроможність підприємства гарантована. Така ситуація трапляється рідкоі, як правило, її не можна розглядати як позитивну, адже за цих умовадміністрація не має можливості використати зовнішні джерела коштів дляфінансування основної діяльності. Нормальним вважають стан підприємства, коли часткавласних оборотних коштів є трохи вищою за 50% [34, 161].
Нормальна стійкість. Для забезпечення матеріальнихактивів, крім власних оборотних коштів залучають довгострокові кредити іпозики. Платоспроможність підприємства гарантована. При цьому повиннавиконуватися така нерівність:
МОА
Нестійкій фінансовий стан. Для забезпеченняматеріальних оборотних активів залучаються власні оборотні кошти,довгострокові, короткострокові кредити і кредиторська заборгованість. Тобто,
МОА
Платоспроможність підприємства є порушена, але єможливість її відновлення.
Кризовий фінансовий стан. Для забезпеченняматеріальних оборотних активів не вистачає так званих нормальних джерел їхформування і підприємству може загрожувати банкрутство. Тобто,
МОА > ВОК + ДК + КК + КЗ.
Таблиця 3.7. Фінансова стійкість ВАТ «Львівагромашпроект» за джерелами формування матеріальнихзапасів станом за 2008 рік* тис.грн.Показники
На початок
звітного періоду
На кінець
звітного періоду Відхилення Власні кошти в обороті (робочий капітал) 1657,0 2356,0 699,0 Короткострокові кредити банків під товарні залишки 798,0 - -798,0 Довгострокові кредити банків - - - Кредиторська заборгованість за товари 604,0 840,0 236,0 Нормальні джерела формування запасів 3059,0 3196,0 137,0 Загальна величина запасів матеріальних оборотних активів 2894,0 2178,0 -716,0 Різниця між сумами власних оборотних коштів і запасів -1237,0 178,0 Різниця між сумами нормальних джерел і запасів 165,0 1018,0 853,0 Тип фінансової стійкості
Нестійкий
фінансовий стан
Нормальна
стійкість -
Дані таблиці 3.7 свідчать, що на початок звітного періоду ВАТ «Львівагромашпроект»не володіло власними оборотними коштами в достатній мірі і фінансовий станпідприємства був нестійким. В кінці звітного року для досліджуваногопідприємства ситуація змінилася в кращу сторону і вже робочий капітал повністюпокривав загальну величину запасів матеріальних оборотних активів і фінансовийстан підприємства став нормально стійким.
Отже, в умовах ринку, коли діяльність підприємства здійснюється назасадах самофінансування, а при нестачі власних коштів – за рахунок позиковогокапіталу, дуже важливо дати аналітичну оцінку фінансової незалежності від зовнішніхджерел фінансування.
У процесі аналізу діяльності ВАТ «Львівагромашпроект» протягом звітногоперіоду було виявлено, що реальна вартість основних засобів та інших оборотнихматеріальних активів зменшилася, існує необхідність оновлення основних засобів(коефіцієнт нагромадження зносу – менше нормативу), проте зменшилася залежністьвід кредиторів, за рахунок власного капіталу сформовані всі необоротні активи ічастина оборотних. Але в кінці року спостерігаємо збільшення робочого капіталуі, як наслідок, зміну нестійкого фінансового стану на нормальний стійкий.Можливо, підприємству доцільно розглянути пропозицію з отриманнядовготермінових кредитних коштів для розширення виробничих потужностей.
Фінансовий стан підприємства можна оцінити з погляду його короткостроковоїта довгострокової перспектив. У короткостроковій перспективі критерієм оцінкифінансового стану підприємства є його ліквідність і платоспроможність, тобтоздатність своєчасно і в повному обсязі розрахуватися за короткостроковимизобов’язаннями.
Як відомо напрямки аналізу фінансової звітності залежать від потреб таінтересів суб’єктів, які його проводять. В аналізі ліквідності таплатоспроможності зацікавлені постачальники товарів, робіт, послуг. Вонизацікавлені у якнайшвидшій та регулярній оплаті своїх поставок, тому їм перш завсе хочеться знати, наскільки платоспроможне підприємство-партнер, наскількивоно здатне вчасно і повною мірою погашати свої зобов’язання.
Термін «ліквідний» передбачає безперешкодне перетворення майна на гроші.Ліквідність підприємства – це його спроможність перетворювати свої активи нагроші для покриття всіх необхідних платежів.
Суть ліквідності полягає в тому, щоб для негайного покриттякороткотермінових зобов’язань були чи могли бути знайдені кошти, достатні дляпопередження затримки в платежах. Визначальними тут є статті пасиву – суми істрок їх погашення.
Платоспроможність – це абсолютна ліквідність. Тобто такий стан ресурсівпідприємства, коли воно володіє на певний момент коштами, достатніми для оплативсіх зобов’язань. Якщо ліквідність – такий стан ресурсів підприємства, приякому можуть бути знайдені кошти для погашення протягом деякого незначногопроміжку часу, то платоспроможність – це здатність погасити свої зобов’язаннянегайно, і в цьому разі не допускається наявність проміжку часу.
Ліквідність – показник, який характеризує здатність виконувати своїзобов’язання шляхом перетворення цінностей у кошти чи їх абсолютно ліквіднийеквівалент [10, с.259]. Ліквідність характеризується, з одного боку – часомнеобхідним для перетворення активів у гроші, з іншого боку – вартістю, ціною заякою можуть бути продані ці активи. Чим менший період часу за який активипідприємства можуть бути перетворені в гроші, тим вище ліквідність цих активів.Якщо стан розміщення позичених підприємством фінансових ресурсів відповідаєумовам ліквідності, то воно гарантоване від банкрутства. Для цього термінперетворення активів фірми в грошову форму має відповідати термінам погашеннязобов’язань.
Платоспроможність – це наявність на підприємстві засобів (коштів та їхеквівалентів), достатніх для сплати боргів за всіма короткотерміновимизобов’язаннями і одночасно безперебійного функціонування підприємства.Платоспроможність – це певний стан підприємства, який гарантує його фінансовустійкість. Таким чином, основними ознаками платоспроможності є:
-          наявністьдостатньої кількості коштів в касі і на поточних рахунках;
-          відсутністьпростроченої кредиторської заборгованості та короткотермінових позик, непогашених в строк.
При оцінці ліквідності необхідно не тільки з’ясувати суму грошовоїнаявності, а й варто дізнатись, які суми передбачається одержати протягомнайближчого строку (місяця, кварталу) і, з іншого боку, які суми за цей часслід сплатити.
Зовнішніми ознаками погіршення ліквідності є:
перевищення деякого певного рівня простроченої кредиторськоїзаборгованості;
втрати в основному виробничому процесі, які часто повторюються;
значне використання короткотермінових залучених коштів як джерелфінансування довготермінових вкладень;
невисоке значення коефіцієнтів ліквідності;
недостатня кількість вільних оборотних активів;
значна зростаюча частка залучених коштів у загальній сумі джерел;
невиконання зобов’язань перед кредиторами (постачальниками продукції,банками. акціонерами);
наявність понаднормованих і залежаних товарів та виробничих запасів;
наявність простроченої дебіторської заборгованості;
використання джерел фінансування на невигідних умовах;
експлуатація застарілого обладнання, тощо.
Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні ресурсів за Активом,згрупованих за рівнем їх ліквідності і розташованих у порядку спаданняліквідності, із зобов’язаннями за Пасивом, згрупованими за строками їхпогашення і розташованими в порядку зростання строків. Групування здійснюєтьсястосовно бухгалтерського балансу підприємства.
Високоліквідними ресурсами підприємства є кошти в касі й на поточномурахунку в банку, бо вони в будь-який час можуть бути використані для оплатизаборгованості. Наступними за рівнем ліквідності активами є цінні папери ітермінова дебіторська заборгованість за відвантаженими товарами і наданимипослугами.
Менш ліквідною є прострочена заборгованість за відвантажені товари, неоплачені в строк покупцями, бо за такою заборгованістю невідомий строкнадходження оплати.
Ще менш ліквідними слід вважати: вартість готової продукції, яку потрібнореалізувати, а також вартість запасів матеріальних цінностей.
Послідовність розміщення ресурсів за їх ліквідністю, тобто можливістюперетворення в наявні гроші, можна подати таким чином:
1.        Гроші:
-          монети,банкноти, депозити;
-          переказнівекселі, грошові перекази, чеки;
-          поточнийрахунок.
2.        Цінніпапери, які швидко реалізуються:
-          короткотерміновіакції, облігації; акцептовані банком векселі;
-          угоди наперекуповування; депозитні сертифікати.
3.        Дебіторськазаборгованість:
-          заосновною діяльністю;
-          за іншоюдіяльністю.
4.        Матеріально-виробничізапаси:
-          готовапродукція;
-          матеріали;
-          товари;
-          незавершеневиробництво;
-          іншізапаси.
5.        Необоротніактиви:
-          основнізасоби;
-          нематеріальніактиви;
-          інвестиції;
-          відкладеніплатежі;
-          відкладенівитрати (видатки).
Пасиви балансу групуються за рівнем терміновості їх оплати: найбільштермінові зобов'язання, короткотермінові пасиви, довготермінові пасиви,постійні пасиви.
До найбільш термінових зобов'язань належать кредиторська заборгованість.Зазвичай це: розрахунки з бюджетом, позабюджетними фондами, за товари, роботи іпослуги, з оплати праці, з соціального страхування і забезпечення, з майновогоі особистого страхування та за виданими векселями необхідно враховувати строкпогашення, а також за авансами, одержаними від покупців і замовників.
Короткотермінові пасиви – короткотермінові кредити і залучені кошти.
Довготермінові пасиви – довготермінові кредити і залучені кошти.
Постійні пасиви – статутний капітал, додатковий капітал, резервнийкапітал, резервні фонди, фонди нагромадження, цільові фінансування танадходження, орендні зобов'язання.
Для визначення ліквідностібалансу необхідно зіставити підсумки наведених груп за активом і пасивом.Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо мають місце співвідношення:
1)        А1³ П1;
2)        А2³ П2;
3)        А3³ П3;
4)        А4£ П4.
Очевидно, що забезпечення першихтрьох співвідношень гарантує виконання четвертого, яке означає наявність упідприємства власних коштів для реалізації безперебійного процесу відтворення.У реальній економічній ситуації порушення одного або двох співвідношень ще неозначає повну втрату ліквідності, так як нестача коштів в одній групі активівможе компенсуватись їх надлишком в іншій, оскільки активи мають властивістьпереходити при наближенні термінів їх погашення з менш ліквідної ф. в більшліквідну.
Отже, для визначенняліквідності балансу слід порівняти підсумки вищезазначених груп за активом іпасивом балансу. Зіставлення найбільш ліквідних активів і швидкореалізованихактивів з найбільш терміновими зобов'язаннями і короткотерміновими пасивами даєзмогу з'ясувати поточну ліквідність. Порівняння ж повільно реалізованих активівз довготерміновими пасивами відображає перспективну ліквідність. Поточналіквідність свідчить про платоспроможність (чи неплатоспроможність)підприємства на найближчий період. Перспективна ліквідність являє собою прогнозплатоспроможності на основі порівняння майбутніх надходжень і платежів (із якиху відповідних групах активу і пасиву представлена, зрозуміло, тільки частина,тому прогноз достатньо приблизний).
Згідно «золотого правилабалансу»:
П4 ³ 0,5-0,7А4.
Другий варіант цього правилапотребує, щоб
П4 + П3³ А4,
а ширша інтерпретація «золотогоправила» вимагає щоб
П4 + П3³ А4 + А3[14, с. 73].
У теорії аналізу розглядаютьтри основні показники ліквідності. Їх основна відмінність полягає у рівніузагальнення вихідних даних для розрахунку залежно від аналітичних потреб:коефіцієнт абсолютної ліквідності є важливим для постачальників сировини іматеріалів; коефіцієнт швидкої ліквідності – для банків; коефіцієнт поточноїліквідності – для покупців і власників акцій та облігацій підприємства:
-          коефіцієнтпоточної ліквідності (ще його називають коефіцієнтом покриття);
-          коефіцієнтшвидкої ліквідності;
-          коефіцієнтабсолютної ліквідності.
Найбільш узагальнюючимпоказником ліквідності є коефіцієнт поточної ліквідності (кпл). Він показує, яку частку поточнихзобов'язань підприємство може покрити за потреби за рахунок реалізації всіхсвої оборотних активів. Його розраховують за такою формулою [18, с. 309]:
/>.(3.3)
Вважається, що длянормального функціонування підприємства цей показник має бути більшим за 1 інавіть близьким до 2 [10, с. 262; 16, с.273]. Його зростання – позитивнатенденція. Оптимальний рівень встановлюється індивідуально для кожногопідприємства і коливається від 1,2 до 2,5. А згідно з правилом «Banker’s Rule»повинна виконуватися умова: А1 + А2 + А3 ³ 2(П1 + П2)[14, с. 7].
Якщо поточний коефіцієнтліквідності виявився меншим, ніж це необхідно, приймається рішення проконвертацію частини фіксованих активів у поточні, наприклад, шляхом продажунезавершеного капітального будівництва, або про розширення довгостроковихпасивів, наприклад, шляхом отримання позики під заставу будівель. Можливе такожстворення нових фондів за рахунок залучення довгострокового акціонерногокапіталу.
Ситуація, коли поточнийкоефіцієнт ліквідності перевищує 3, не завжди характеризується лише високимступенем ліквідності підприємства, оскільки може свідчити і про те, що фірмамає в своєму розпорядженні більше коштів, ніж вона може ефективно використати.Крім того, надлишкове залучення фінансових ресурсів потребує додаткових витратна обслуговування боргу [11, с. 324].
У нашому прикладі цейпоказник становить:
-          напочаток звітного періоду:
/>;
-          на кінецьзвітного періоду:
/>.
Розрахунки свідчать про те, щодосліджуване підприємство володіє достатньою кількістю ресурсів оборотнихактивів для погашення поточних зобов’язань за кредитами та розрахунками,оскільки значення коефіцієнта поточної ліквідності оптимальні. До того ж зазвітний період стан підприємства покращився: коефіцієнт поточної ліквідності суттєвозбільшився. Це сталося через зменшення поточних зобов’язань за звітний періодвід 1963 тис.грн. до 1339 тис.грн.
Коефіцієнт швидкоїліквідності (Кшл) – це відношення грошових коштів, поточних фінансовихінвестицій, коштів, вкладених в дебіторську заборгованість, строк оплати якоїне настав, та готової продукції до поточних зобов’язань (короткостроковоїзаборгованості). Цей коефіцієнт характеризує рівень покриття поточнихзобов'язань за рахунок найбільш ліквідної частини оборотних активів: грошовихкоштів, поточних фінінвестицій і очікуваних грошових надходжень (за одержанимивекселями, дебіторською заборгованістю). Виходячи з визначення, цей показникможна підрахувати двома способами [9, с. 12]:
/>, (3.4)
/>. (3.5)
Орієнтовне найнижче значенняцього показника 1, іноді допустимим вважається 0,8 і навіть 0,7. Цей коефіцієнтвизначає спроможність фірми у разі падіння обсягів реалізації покрити своїзобов’язання перед кредиторами. Якщо значення Кшл більше 1, це характеризуєнизький рівень фінансового ризику і непогані потенційні можливості длязалучення додаткових фінансових ресурсів зі сторони.
Відоме правило «acid – Test»,згідно якого необхідним є дотримання умови: Кшл ³ 1, тобто А1 + А2³ П1 [14, с. 74].
У нашому прикладі коефіцієнтшвидкої ліквідності:
-          напочаток звітного періоду:
/>;
-          на кінецьзвітного періоду:
/>.
На початок звітного періодудосліджуване підприємство, в разі падіння обсягів діяльності або при швидкійліквідації, могло погасити свої зобов’язання перед кредиторами на 52% – це не доситьвисокий показник, але в кінці звітного періоду становище значно покращилося. І вкінці звітного періоду підприємство може погасити 108,6% зобов’язань. Цесталося через сумарне збільшення оборотних активів і зменшення поточнихзобов’язань впродовж звітного періоду.
Коефіцієнт абсолютноїліквідності (Кал) – це відношення найбільш ліквідної частини оборотних коштів,грошових коштів та короткострокових фінансових вкладень (швидкореалізовуванихцінних паперів) до поточних зобов'язань. Він показує, рівень негайного погашенняна конкретну дату поточних зобов'язань за рахунок грошових коштів та поточнихфінансових інвестицій. Його розраховують за такою формулою [13, с. 289]:
/>.(3.6)
Це найбільш жорсткий критерійліквідності. Він показує, яку частину поточних зобов’язань підприємство можепогасити негайно. Нижня межа цього коефіцієнта 0,2, допустимий діапазонколивань до 0,7 [16, с. 273; 8, с. 118]. Однак, деякі автори вважають, що насучасному етапі для українських підприємств обов’язковою умовою ефективногофункціонування є встановлення нижньої межі цього коефіцієнта на рівні 0,25 [9,с. 12].
Розрахуємо цей коефіцієнт заданими нашого балансу:
-          напочаток звітного періоду:
/>;
-          на кінецьзвітного періоду:

/>.
Розрахунки коефіцієнтаабсолютної ліквідності показали, що підприємство могло негайно погасити лише 0,5%зобов’язань на початку звітного періоду, що нижче допустимої нижньої межі. А вкінці звітного періоду цей показник значно збільшився і склав 49%. Це зумовленозначним збільшенням грошових коштів з 26,0 тис.грн. до 642,0 тис.грн.
Отже, можна сказати, щоліквідність – це спроможність будь-якого з активів підприємстватрансформуватися в гроші (кошти), а рівень ліквідності визначається тривалістюперіоду, протягом якого цю трансформацію можна здійснити. Що коротший цейперіод, то вищою є ліквідність.
Ліквідні ресурсивикористовуються підприємством для погашення першочергових зобов'язань з оплатипраці, банківських кредитів і відсотків за ними, заборгованості постачальникам,перед бюджетом і позабюджетними платежами та ін.
На підставі даних показниківнеможливо безпомилково оцінити фінансовий стан підприємства, так як данийпроцес дуже складний, і дати йому повну характеристику 2-3 показниками неможна. Коефіцієнти ліквідності – показники відносні і протягом певного часу незмінюються, якщо пропорційно збільшуються чисельник і знаменник дробу. Сам жефінансовий стан за цей час може істотно змінитись, наприклад, зменшитьсяприбуток, рівень рентабельності, коефіцієнт обіговості, тощо. Отже дляподальшого і більш детального аналізу фінансового стану ВАТ «Львівагромашпроект»проведемо аналіз платоспроможності підприємства, під якою розуміють йогоздатність виконувати свої зовнішні зобов’язання, використовуючи власні активи.Іншими словами, платоспроможність – здатність підприємства витримувати збитки.
Останні покриваються, перш завсе, за рахунок власного капіталу, тому для забезпечення фінансової стійкостіпідприємства необхідно щоб активи перевищували залучений капітал, тобто власнийкапітал мав позитивне значення. Якщо розмір збитків особливо великий, то вонипокриваються за рахунок залученого капіталу. В такому випадку залучений капіталперевищує активи, і підприємство вважається неплатоспроможним.
Показники платоспроможностіназиваються іноді показниками структури капіталу. Вони характеризують ступіньзахищеності інтересів кредиторів та інвесторів, які мають довготерміновівкладення в компанію.
В першу чергу розраховуєтьсязагальний коефіцієнт платоспроможності (Кп) або коефіцієнт концентраціївласного капіталу [12, с. 130]:
/>, де ВК – власний капітал; А – активи. (3.7)
Цей коефіцієнт характеризуєспіввідношення інтересів власників компанії і кредиторів, тобто часткувласності самого підприємства у загальній сумі коштів, інвестованих в йогодіяльність. КП повинен підтримуватися на достатньо високому рівнідля забезпечення стабільності фінансової структури капіталу і захищеності відвеликих втрат в періоди спаду ділової активності. Його рекомендоване значення –0,6 [15, с. 275].
Розрахуємо цей коефіцієнт заданими нашого балансу:
-          напочаток звітного періоду:
/>;
-          на кінецьзвітного періоду:
/>.
Досліджуване підприємство напочатку року мало достатню частку власного капіталу у загальній сумі коштів длязабезпечення фінансової стабільності – 61,6%. А впродовж звітного періоду цячастка збільшилася і склала 74,2%. Це було зумовлено збільшенням власногокапіталу за рахунок збільшення резервного капіталу і, значною мірою,збільшенням нерозподіленого прибутку.
Розраховуються такожобернений показник до загального коефіцієнта платоспроможності – коефіцієнтфінансової залежності (Кфз) [15, с. 275].
/>.(3.8)
Коли значення цього показниканаближається до 1, це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство.
Розрахуємо цей коефіцієнт заданими нашого балансу:
-          напочаток звітного періоду:
/>;
-          на кінецьзвітного періоду:
/>.
Із розрахунків коефіцієнтафінансової залежності можна зробити висновок, що власники повністю фінансуютьсвоє підприємство.
Коефіцієнт концентраціїпозичкового капіталу (КПК) відбиває долю позичкового капіталу в джерелахфінансування і доповнює коефіцієнт платоспроможності до одиниці, тому йогорекомендоване значення – 0,4 [10, с. 263].
/>, де ПК – позичений капітал. (3.9)
Якщо цей коефіцієнт сягає 0,5і вище, то вважається, що підприємство знаходиться у складному фінансовомустановищі, кредитори мають підстави вважати свої вкладення в таке підприємстворизикованими.
Розрахуємо цей коефіцієнт заданими нашого балансу:
-          напочаток звітного періоду:
/>;
-          на кінецьзвітного періоду:
/>.
Відповідно до визначеннякоефіцієнта позичкового капіталу і розрахунку коефіцієнта платоспроможностіможна сказати, що значення коефіцієнта позичкового капіталу нашого підприємствавідповідає стабільному фінансовому стану.
Отже, ефективністьфункціонування кожного підприємства залежить насамперед від того, відповідаютьчи не відповідають управлінські рішення, якими воно керується для досягненняуспіху на ринку, умовам ринкової економіки. В ході такого аналізу всі сторонидіяльності підприємства оцінюють з позиції досягнення максимальногоекономічного результату (прибутку) за рахунок оптимально ефективноговикористання наявних ресурсів.
Метою фінансового аналізу єоцінка фінансового стану підприємства, вивчення економічного рівня роботипідприємства, оцінка результатів виробничо-господарської і фінансовоїдіяльності, а також діагностика банкрутства. Оскільки фінансовий станпідприємства характеризується сукупністю показників, що відображають процес формуванняі використання його фінансових ресурсів, то він відображає кінцевий результатдіяльності підприємства. Оцінка ліквідності і платоспроможності, яка проведенав даній роботі є одною із складових фінансового аналізу. Вона дозволяєвизначити ступінь надійності підприємства перед кредиторами.
Основними завданнями аналізуліквідності і платоспроможності підприємства є системне, комплексне вивченняйого зобов’язань і засобів їх погашення.
Розрахунки коефіцієнтівліквідності та платоспроможності, проведені за даними балансу досліджуваногопідприємства (додаток А) узагальнимо у таблиці 3.8.
Таблиця 3.8 Розрахунок показників ліквідності таплатоспроможностіВАТ«Львівагромашпроект» станом за 2008 рік* тис.грн.Показники На початок року На кінець року Відхилення Коефіцієнт поточної ліквідності 1,844 2,753 0,909 Коефіцієнт швидкої ліквідності 0,52 1,086 0,566 Коефіцієнт абсолютної ліквідності 0,005 0,49 0,485 Коефіцієнт платоспроможності 0,616 0,742 0,126 Коефіцієнт фінансової залежності 1,622 1,346 –0,276 Коефіцієнт концентрації позичкового капіталу 0,384 0,257 –0,127
Дані таблиці 3.8 свідчать, щоліквідність активів досліджуваного підприємства в цілому задовільна. Значеннякоефіцієнту поточної ліквідності попадає в теоретично виправданий інтервалцього коефіцієнта від 1,2 до 2,5, крім того його значення збільшилось протягомзвітного періоду. Коефіцієнт швидкої ліквідності на початок звітного періодубув незадовільний, але протягом року його значення збільшилось і досяглооптимального. Коефіцієнт абсолютної ліквідності на початок року показував, щопідприємство здатне негайно погасити лише 0,5% зобов’язань, але за звітний рікположення змінилося на краще, і коефіцієнт абсолютної ліквідності в кінцізвітного періоду становив вже 0,49, що є дуже хорошим результатом діяльностіпідприємства протягом звітного періоду.
Коефіцієнт платоспроможностів завітному періоді більше ніж його рекомендоване значення 0,6, а саме 0,616 і0,742 на початок і кінець звітного періоду відповідно. Розрахунки коефіцієнтафінансової залежності привели до висновку, що власники повністю фінансують своєпідприємство, так як його значення на початок і кінець звітного періоду більшеза рекомендоване, а значення коефіцієнта позичкового капіталу нашогопідприємства відповідає стабільному фінансовому стану.
Загалом, можна зробитивисновок, що фінансовий стан підприємства за звітний рік змінився на краще ійого активи в кінці періоду стали повністю ліквідні. Це характеризує підприємствояк високоліквідне та здатне витримувати збитки, а з другого свідчить проневикористання потенціалу та можливостей фірми з метою розширення обсягівдіяльності, і, як наслідок, – збільшення прибутку підприємства.
/>У результаті загальної оцінкифінансового стану ВАТ «Львівагромашпроект» виявлено, що майно підприємства протягомзвітного року збільшилось на 86,0 тис.грн. і становить 5204,0 тис.грн. Данезростання відбулося за рахунок збільшення грошових коштів та інших оборотнихактивів на 673,0 тис.грн. та збільшення дебіторської заборгованості на 110,0тис.грн., та Також присутнє невелике зростання оборотних та необоротних активівна 67,0 та 11,0 тис.грн. відповідно. Зростання оборотних активів відбувалосябільш швидкими темпами, за рахунок чого збільшилася їх питома вага порівняно знеоборотними активами, проте на незначну величину 0,1%, але це вказує напозитивний результат діяльності підприємства.
У складі оборотних активіввідбулося зменшення матеріальних оборотних активів на 716 тис.грн. фоніскорочення їхньої питомої ваги; у абсолютній сумі та питомій вазі збільшилисятакож витрати майбутніх періодів.
Найбільшу питому вагу узагальній сумі джерел майна підприємства має власний капітал 74,3%. Крімвласного капіталу значну питому вагу мають зобов’язання поточні підприємства. Узагальній сумі збільшення джерел майна ВАТ «Львівагромашпроект» спостерігаєтьсязбільшення власного капіталу та зменшення зобов’язань. Питома вага зобов’язаньсуттєво зменшилася з 38,3% до 25,7%, що є позитивною тенденцією діяльностіпідприємства. У складі зобов’язань зменшилася питома вага короткостроковихкредитів банків, через їх повну виплату, але збільшився показник кредиторськоїзаборгованості та інших короткострокових зобов’язань на 972,0 тис.грн., йогопитома вага в складі поточних зобов’язань збільшилася на 81,3%, це сталосячерез збільшення заборгованості підприємства по розрахункам з бюджетом, зоплати праці та через збільшення інших поточних зобов’язань.
Всі необоротні активи табільша частина оборотних активів сформовані на ВАТ «Львівагромашпроект» зарахунок власного капіталу і лише 36% оборотних активів фінансуються за рахунокпоточних зобов’язань. Також з рахунок поточних зобов’язань покриваються витратимайбутніх періодів.
У процесі аналізу діяльності ВАТ «Львівагромашпроект» було виявлено, що напочаток року реальна вартість основних засобів та інших оборотних матеріальнихактивів у майні становить 70,7%, а у кінці року, відповідно, 58,5%. Тобто,реальна вартість основних засобів та інших матеріальних активів у кінці рокузменшилася на 12% порівняно із початком року. Приріст реальних активів, щохарактеризують виробничу потужність незначний – 6,5%. Існує необхідностіоновлення основних засобів, спостерігається зменшення величини поточнихзобов’язань.
Проте, існують і позитивні сторони діяльності: діяльність підприємстварозширилася, про що свідчить збільшення валюти балансу на 86,0 тис.грн., зарахунок власного капіталу сформовані, необоротні активи і частина оборотних. Коефіцієнтоборотності зріс на 5,8%, коефіцієнт автономії збільшився з 61,6% до 74,2%протягом звітного періоду. Власні кошти в обороті зросли з 45,8 до 64%. Накінець 2008 року фінансовий стан досліджуваного підприємства можнахарактеризувати як нормально стійкий.
Ліквідність активівдосліджуваного підприємства в цілому задовільна. Значення коефіцієнту поточноїліквідності попадає в теоретично виправданий інтервал цього коефіцієнта від 1,2до 2,5, крім того його значення збільшилось протягом звітного періоду.Коефіцієнт швидкої ліквідності на початок звітного періоду був незадовільний,але протягом року його значення збільшилось і досягло оптимального. Коефіцієнтабсолютної ліквідності на початок року показував, що підприємство здатненегайно погасити лише 0,5% зобов’язань, але за звітний рік положення змінилосяна краще, і коефіцієнт абсолютної ліквідності в кінці звітного періоду становиввже 0,49, що є дуже хорошим результатом діяльності підприємства протягомзвітного періоду. Коефіцієнт платоспроможності в завітному періоді більше ніжйого рекомендоване значення 0,6, а саме 0,616 і 0,742 на початок і кінецьзвітного періоду відповідно. Розрахунки коефіцієнта фінансової залежностіпривели до висновку, що власники повністю фінансують своє підприємство, так якйого значення на початок і кінець звітного періоду більше за рекомендоване, азначення коефіцієнта позичкового капіталу нашого підприємства відповідаєстабільному фінансовому стану. Для подальшого розвитку діяльності підприємстваі стабілізації фінансового стану, можна запропонувати підприємству розглянутиможливість застосування довгострокових кредитів банку.

/>ВИСНОВКИ
Робота була присвяченавивченню методики складання, аудиту і аналізу балансу підприємства на прикладіфактичної звітності ВАТ «Львівагромашпроект».
Проведені дослідження зпитань дозволяють зробити наступні висновки і пропозиції.
Бухгалтерський баланс – цеосновний фінансовий звіт, який відображає майновий та фінансово-економічнийстан підприємства на визначену дату, як правило, на закінчення звітногоперіоду.
Бухгалтерський баланс як одинз основних елементів методу бухгалтерського обліку і найважливішої ф.фінансової звітності, відображає вартість майна підприємства в цілому заактивами і обсяги вкладеного в це майно власного та залученого капіталу запасивами. Адресна частина балансу містить як мінімум назву компанії, їїюридичний статус і дату складання звіту.
Бухгалтерський балансбазується на даних бухгалтерського обліку як системи суцільного, безперервного,документального відображення фінансово-господарської діяльності підприємства.Таким чином, бухгалтерський баланс є важливим інструментом управління.
Баланс підприємства має дваосновних розділи: активи та пасиви. Активи – це ресурси, контрольованіпідприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується,приведе до одержання економічних вигод у майбутньому.
Основою для заповненнябалансу досліджуваного підприємства є бухгалтерські записи про залишки (сальдо)на кінець звітного періоду на синтетичних рахунках і субрахунках 1-6 класівПлану рахунків. Усі ці записи підтверджені відповідними первинними документамиі відображають узагальнену інформація про активи, капітал та зобов'язанняпідприємства на кінець звітного періоду.
Аудит представляє собоюнезалежну експертизу і аналіз публічної фінансової звітності господарюючогосуб’єкта уповноваженими на те особами (аудиторами) або фірмою з метоювизначення її достовірності, повноти і реальності, відповідності діючомузаконодавству і вимогам, пред’явленим до ведення бухгалтерського обліку і стануфінансової звітності.
Так як баланс є одною з формфінансової звітності підприємства, то аудит балансу розглядається в рамкахаудиту фінансової звітності. Метою аудиту фінансової звітності є наданняаудитору можливості висловити думку про те, чи підготовлено фінансову звітністьу всіх суттєвих аспектах відповідно до встановлених стандартів її складання.
При аудиті веденнябухгалтерського обліку на досліджуваному підприємстві не було виявлено випадківрозбіжностей записів в первинних документах, а також помилок у веденні іоформленні первинних документів і виправлення у Головній книзі. Тому можназробити висновок про те, що баланс відповідає даним бухгалтерського обліку,господарська діяльність відображена правильно згідно із законодавством Україниі чинними нормативними актами про бухгалтерський облік і звітність.
Аналізуючи динаміку основнихекономічних показників, видно, що за звітний період фінансовий станпідприємства покращився. Порівняння даних загальної вартості майна (валютибалансу) протягом звітного періоду на 86,0 тис.грн. свідчать про розширеннягосподарської діяльності. В звітному періоді значно збільшився дохід відреалізації продукції (товарі, робіт, послуг), сукупний валовий прибуток.
З аналітичних розрахунків видно, що ВАТ«Львівагромашпроект» на кінець звітного періоду має нормально стійкийфінансовий стан. Це забезпечується достатньою кількістю власного капіталу, питомавага якого в майні підприємства на кінець звітного періоду – 74,3%, що на 13,5%більше значення на початок року, та загальним зменшенням поточних зобов’язаньна 624,0 тис.грн. (12,7%). Обчислення коефіцієнта прогнозу банкрутства показує,що досліджуваному підприємству банкрутство не загрожує. Значення цьогокоефіцієнта збільшилось протягом року, що є позитивним.
Підприємство має дуже високіпоказники ліквідності і платоспроможності, які характеризують його яквисоколіквідне та здатне витримувати збитки, але свідчать про невикористанняпотенціалу та можливостей фірми з метою розширення обсягів діяльності, і, якнаслідок, – збільшення прибутку підприємства.
Негативною тенденцієюзвітного року було зменшення реальної вартості основних засобів та іншихоборотних матеріальних активів та незначного приросту реальних активів, щохарактеризують виробничу потужність – 6,5%. Для подолання цієї тенденції можназапропонувати отримання довготермінових кредитних коштів з метою скороченняпоточних зобов’язань і отримання власних коштів в обороті.
Отже, ми можемо зробити висновок,що на досліджуваному підприємстві дотримуються всі принципи забезпеченняобліку, аналізу та аудиту, а розрахунки характеризують підприємство якфінансово стійке і платоспроможне.

/>/>СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.        ЗаконУкраїни «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16липня 1999 р., № 996-XIV // Все про бухгалтерський облік. – 2000. – №11 (436),7 лютого. – С. 3-6.
2.        Положенняпро організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні (зі змінами тадоповненнями, внесеними постановами КМУ) // Все про бухгалтерський облік. –1999. – № 12, 8 лютого.
3.        ПостановаКМУ «Про затвердження порядку подання фінансової звітності» від 28.02.2000 р. №419. // Нова бухгалтерія. Спец. додаток до тижневика Дебет-Кредит. Документи:усі нові документи про новий бухоблік. – 2000. С. 21-22.
4.        Положення(стандарт) бухгалтерського обліку №1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»затверджений наказом міністерства фінансів України від 31.03.99 р. №87.
5.        Положення(стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затверджене наказом міністерствафінансів України від 31.03.99. №87.
6.        Планрахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарськихоперацій підприємств і організацій, затверджений МФУ від 30.11.99 р. №291
7.        П(С)БО
8.        Інструкціяпо застосуванню Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу,зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженийнаказом Міністерства фінансів України від 30.11.99. №291.
9.        ЗаконУкраїни «Про аудиторську діяльність» від 22 квітня 1993 р. №3125-ХІІ. Знаступними змінами і доповненнями // Відомості Верховної Ради України. – 1993.– № 23. С. 224.
10.     Бухгалтерськийоблік та фінансова звітність в Україні: Навчально-практичний посібник / Підред. С.Ф. Голова, – Дніпропетровськ, ТОВ “Баланс-Клуб”, 2001. 832 с.
11.     Антикризисноеуправление: от банкротства к финансовому оздоровлению / Под. ред. Г.П. Иванова.– М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1995. – 320 с.
12.     АстаховВ.П. Анализ финансовой устойчивости фирмы и процедуры, связанные сбанкротством. – М.: «ОСЬ–89», 1996. – 80 с.
13.     БандуркаО.М., Коробов М.Я., Орлов П.І., Петрова К.Я. Фінансова діяльність підприємства:Підручник. – К.: Либідь, 1998. – 312 с.
14.     Економікавиробничого підприємства. Навчальний посібник / Й.М. Петрович та ін. – Львів:Оксарт, 1996. – 416 с.
15.     КейлерВ.А. Экономика предприятия: Курс лекций. – М.: ИНФРА – М., Новосибирск: НГАЭ иУ, 1999. – 132 с.
16.     СергеевИ.В. Экономика предприятий: Учеб.пособие. – М.: Финансы и статистика, 1997. –304 с.
17.     ТерещенкоС.І. Моделі оцінки платоспроможності підприємств // Фінанси України. – 2001. –№ 7. – С. 69-74.
18.     УткинЭ.А. Финансовый менеджмент. Учебник для вузов. – М.: Из-во “Зерцало”, 1998. –272 с.
19.     Фінансипідприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А.М.Поддєрьогін. 2-ге вид., перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 1999. – 384 с.
20.     Аудит.Методика документування: Кол. авторів. За заг.ред. академіка АЕНУ, д.е.н.,проф. І.І. Пилипенка. – К.: Інформаційно-видавничий центр Держкомстату України.– 2003. – 457 с.
21.     Финансы:Учебное пособие / Под ред. проф. А.М. Ковалёвой. – М.: Финансы и статистика,1997. – 336 с.
22.     2001 МФБ.Стандарти аудиту та етики. – К.: ТОВ «Парітет-інформ», 2003. – 712 с.
23.     Методичнірекомендації щодо перевірки порівнянності показників форм річної фінансовоїзвітності підприємств, затверджені наказом Міністерством фінансів України від10.01.02 р. № 053-43.
24.     Бухгалтерськийфінансовий облік. Підручник / За ред проф. Ф.Ф. Бутинця, – Житомир: ЖІТІ, 2000.– 608 с.
25.     СавченкоВ.Я. Аудит: Навч.посібник. – К.: КНЕУ, 2002. – 322 с.
26.     ВерхоглядВ., Коваленко А. Баланс як “дзеркало” підприємства // Баланс. – 2002. – № 11(396), 12 березня. С. 43-51.
27.     Гаврон А.Аналіз фінансової стійкості підприємства // Матеріали міжнародної науковоїстудентсько-аспірантської конференції “Актуальні проблеми формуванняекономічної системи України”. – Львів, 16-17 травня 2002 р. С. 42-44.
28.     ГончарукЯ.А., Рудницький В.С. Аудит: Навч.посібник. – Львів: Світ, 2001. 296 с.
29.     ГорицькаН. Фінансова звітність суб‘єктів малого підприємництва і представництвіноземних суб‘єктів господарської діяльності на підставі П(С)БО 25 “Фінансовийзвіт суб‘єкта малого підприємництва” // Дебет-Кредит. – 2000. – № 17. С. 8-13.
30.     ГринівБ.В. Аналіз бухгалтерської звітності споживчого товариства. – Київ, НМЦ“Укоопосвіта”, 1998. – 133 с.
31.     ГубачоваО., Ночовна Ю., Господарські операції та річна фінансова звітність за новимпланом рахунків і національними стиндартами в роздрібній торгівлі. //Бухгалтерський облік і аудит. – 2000. – № 10. С. 3-39.
32.     ГубачоваО., Ночовна Ю., Складання фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва //Бухгалтерський облік і аудит. – 2002. – № 1. С. 15-28.
33.     Гусев В.,Вончай А. Реструктурирование предприятий: причины и стратегии // Вестник ФСФОРоссии. – 2000. – № 11. – С. 18.
34.     ДавидовГ.М. Аудит: Навч. посібник. – 3-тє вид., стер. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2002.– 363 с.
35.     ДобровськийВ. Коментарі до змін ПБО 25 “Фінансовий звіт суб‘єкта малого підприємництва” //Бухгалтерський облік і аудит. – 2001. – № 4. С. 24-27.
36.     ДобровськийВ.М. Звітність підприємств: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. – К.:КНЕУ, 2001. – 195 с.
37.     ДолгоруковЮ., Редіна Н., Єрмократьєва О. Мале підприємництво у Дніпропетровській області// Економіка України. – 2002. – № 6. – С. 32-35.
38.     Економікавиробничого підприємства. Навчальний посібник / Й.М. Петрович та ін. – Львів:Оксарт, 1996. – 416 с.
39.     Економічнийаналіз: Навч.посібник / М.А. Болюх, В.З. Бурчевський, М.І. Горбаток; За ред.акад. НАНУ, проф. М.Г. Чумаченка. – К.: КНЕУ, 2001. – 540 с.
40.     ІзмайловаК.В. Фінансовий аналіз: Навч.посіб. – К.: МАУП, 2000. – 152 с.: іл. –Бібліогр.: с. 142-144.
41.     Калюга Є.Перевірка правильності складання фінансового звіту суб‘єктів малогопідприємництва (відповідно до ПБО 25) // Вісник податкової служби України. –2000. – №29. С. 37-41.
42.     Карєв В.Звітність малого підприємства значно скорочена за рахунок об’єднання статей //Дебет-Кредит. Документи для роботи. – 2000. – №14. С. 92-96.
43.     КейлерВ.А. Экономика предприятия: Курс лекций. – М.: ИНФРА – М., Новосибирск: НГАЭ иУ, 1999. – 132 с.
44.     КиселевА. Теория и практика современного бизнеса. – К.: Либра, 1995. – 274 с.
45.     КондратІ.Ю. Регулювання розвитку малих форм підприємництва в Україні //Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Фінансові механізмиактивізації підприємництва в Україні (Збірник наукових праць). Випуск 2(ХХХІІІ)/ НАН України, Інститут регіональних досліджень. Редкол.: відповідальнийредактор М.І. Долішній. Частина 2. – Львів, 2002. – С. 269-273.
46.     КулаковськаЛ.П., Піча Ю.В. Основи аудиту: навчальний посібник для студентів вищих закладівосвіти. – К.: «Каравелла»; Львів: “Новий світ – 2000”, 2002. – 504 с.
47.     КуриласО. Суб‘єкти малого підприємництва: особливості ведення обліку та звітності уроздрібній торгівлі // Тези міжнародної науково-практичної конференції“Бухгалтерський облік в Україні на початку ХХІ століття”. – Львів, Україна,26-27 квітня 2001 р. С. 106-112.
48.     ЛахтіоноваЛ.А. Фінансовий аналіз суб‘єктів господарювання: Монографія. – К.: КНЕУ, 2001.– 387 с.
49.     Лісова О.Аналіз критеріїв визнання підприємства суб‘єктом малого підприємництва //Матеріали міжнародної наукової студентсько-аспірантської конференції “Актуальніпроблеми формування економічної системи України”. – Львів, 16-17 травня 2002 р.С. 168-169.
50.     Літаш І.Звітність для суб‘єктів малого підприємництва // Все про бухгалтерський облік.– 2000. – № 37(462), 21 квітня. – С. 7-9.
51.     МаліновськаО.Я. Тенденції розвитку малого бізнесу на сучасному етапі // Вісник Львівськоїкомерційної академії – Серія економічна, випуск 8 – Львів: видавництво ЛКА,2001. – 304 с.
52.     МалишкінО. Бухоблік для “малюків” // Дебет-кредит. – 2001. – № 29. С. 9-16.
53.     МихасюкІ., Мельник А., Крупка М., Залога З. Державне регулювання економіки / За ред.д-ра екон. наук, проф., акад. АН Вищої школи України І.Р. Михасюка. –Львівський національний університет ім. І. Франка, Львів: “Українськітехнології”, 1999. – 640 с.
54.     МоісеєнкоР.Я., Заяць В.Р. Проблеми розвитку суб’єктів підприємницької діяльності таосновні напрямки підвищення їх активізації // Соціально-економічні дослідженняв перехідний період. Фінансові механізми активізації підприємництва в Україні(Збірник наукових праць). Випуск 2(ХХХІІІ) / НАН України, Інститут регіональнихдосліджень. Редкол.: відповідальний редактор М.І. Долішній. Частина 2. – Львів,2002. – С. 253-260.
55.     ПавліковськийА. Ліквідність і платоспроможність підприємницьких структур // Фінанси України.– 1999. – № 6. – С. 127-130.
56.     ПавловаЛ.Н. Финансы предприятий: Учебник для вузов. – М.: Финансы, ЮНИТИ, 1998. – 639с.
57.     Павлюк І.Довгоочікувані результати: як заповнити бухгалтерський звіт про фінансовірезультати господарсько-фінансової діяльності // Дебет-Кредит. – 2002. – № 6.С. 30-34.
58.     Петрик О.Проблеми перевірки аудитором початкових залишків за рахунками обліку і статтямибалансу підприємств в період реформування системи бухгалтерського обліку тазвітності в Україні // Бухгалтерський облік і аудит. – 2000. – № 11. С. 55-59.
59.     ПолійчукО.З. Розвиток малого підприємництва в Україні на зламі тисячоліть // Матеріалиміжнародної наукової студентсько-аспірантської конференції “Україна в ХХ ст.:Формування економічної системи”. – Львів, 3-5 травня 2001 р. С. 266-268.
60.     ПоляковаЛ.М., Полякова В.В. Проблеми організації та ведення бухгалтерського облікусуб‘єктів малого підприємництва // Вісник державного університету “Львівськаполітехніка” Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення тапроблеми розвитку. – 2000. – № 384. С. 61-68.
61.     ПотапенкоА. Державна підтримка та стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу //Матеріали міжнародної наукової студентсько-аспірантської конференції “Україна вХХ ст.: Формування економічної системи”. – Львів, 3-5 травня 2001 р. С.275-279.
62.     ПриймаС.С. Малий бізнес і інф.ційні системи управління регіоном // Матеріалиміжнародної наукової студентсько-аспірантської конференції “Актуальні проблемиформування економічної системи України”. – Львів, 16-17 травня 2002 р. С.252-253.
63.     РеверчукС.К., Крупка М.І. Анатомія малого бізнесу. – Львів: Приватне видавництво –поліграфічне підприємство “Діалог”, 1996. – 116 с.
64.     РедченкоК.І. Аудит стратегічних управлінських рішень, прогнозів та проектів:Монографія. – Львів: Видавництво ЛКА, 2001. – 402 с.
65.     Річнафінансова звітність – збірник систематизованого законодавства // Бухгалтерія. –2000. – № 4 (471), 28 січня. – 226 c.
66.     РудницькийВ.С. Методологія і організація аудиту. – Тернопіль: “Економічна думка”, 1998. –192 с.
67.     РудницькийВ.С. Внутрішній аудит: методологія, організація: Монографія. – Тернопіль:“Економічна думка”, 2000. – 108 с.
68.     СергеевИ.В. Экономика предприятий: Учеб.пособие. – М.: Финансы и статистика, 1997. –304 с.
69.     СисмондиС. Новые начала политэкономии. – М.: Соцэкгиз, 1936. – 374 с.
70.     Современныйбизнес: Учеб. в 2 т. / Пер. с англ. Д. Дж. Речмен и др. – М.: Республика, 1995.– Т. 1. – 188 с.
71.     ТерещенкоО. Санаційний аудит – необхідна передумова фінансової санації підприємств //Вісник НБУ. – 2000. –№ 5. – С. 57.
72.     ТерещенкоС.І. Моделі оцінки платоспроможності підприємств // Фінанси України. – 2001. –№ 7. – С. 69-74.
73.     ТкаченкоН.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: Підручник длястуд. вищ. навч. закл. екон. спец. – 5-те вид., доповнене й перероблене – К.:А.С.К., 2000. – 784 с.
74.     Усач Б.Ф.Аудит: Навч. посіб. – К.: Знання-Прес, 2002. – 223 с.
75.     УсачБ.Ф., Дячишин Я.В., Шмикова Л.М. Аудит і Судово-бухгалтерська експертиза / Підзаг. ред. д.е.н. Б.Ф. Усача. – Львів: Каменяр, 1998. – 134 с.
76.     УткинЭ.А. Финансовый менеджмент. Учебник для вузов. – М.: Из-во “Зерцало”, 1998. –272 с.
77.     Фінансовазвітність за національними положеннями (стандартрми) бухгалтерського обліку.Практичний посібник. – К.: Лібра, 1999. – 336 с.
78.     Фінансипідприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А.М.Поддерьогін. 2-ге вид., перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 1999. – 384 с.
79.     ХарченкоН. Фінансова звітність СМП // Баланс. – 2002. – № 4, 22 січня. С. 68-73.
80.     ХарченкоН. Фінансова звітність СМП: складаємо по-новому // Баланс. – 2001. – № 15, 10квітня. С. 51-57.
81.     ЧабанюкО.М., Свідзінський Ю.В., Панченкова Ю.В. Підприємства малого бізнесу: проблемиорганізації та ведення бухгалтерського обліку // Фінанси малого бізнесу. Сплатаєдиного податку: Інформаційні матеріали навчального семінару (Львів, 17 грудня2002р.) / За ред. Кульчицького І.І.: Львів, ЛвЦНТЕІ, 2002. – 76 с.

/>/>Анотація
Лозко Ю.В. Бухгалтерський баланс: економічний зміст, методикаскладання, аудит та аналіз основних показників» (за матеріалами ВАТ«Львівагромашпроект»). – Рукопис.
Дипломнаробота на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста за спеціальністю«Облік і аудит». Львівська комерційна академія. Львів, 2009.
Дослідженопитання структури балансу, як основної ф. фінансової звітності. Розглянутометодику складання балансу та проведення аудиту балансу. Представлена методикапроведення аналізу фінансового стану, фінансової стійкості досліджуваногопідприємства, ліквідності та платоспроможності на основі показників балансу.
Ключовіслова: баланс, активи, пасиви, аудит балансу, аналіз показників балансу,коефіцієнти фінансової стійкості, ліквідності та платоспроможності.

/>ДОДАТКИ
/>/>/>/>/>/>/>/>/>Додаток А Коди Дата (рік, місяць, число) 2008 12 31 Підприємство ВАТ «Львівагромашпроект» за ЄДРПОУ 00237593 Територія Львівська за КОАТУУ 4610136900 Ф. власності: Приватна власність за КФВ 10 Орган державного управління за СПОДУ Галузь (вид діяльності): Конструкторські та проектні організації самостійні за ЗКГНГ 95300 Вид економічної діяльності Дослідження і розробки в галузі технічних наук за КВЕД 73.10.2 Одиниця виміру: тис.грн. контрольна сума Адреса: 79015 м.Львів, вул.Городоцька, 6/205 /> /> /> /> /> /> />
 
БАЛАНСна 31.12.08 р.Ф. №1 код за ДКУД 1801001 АКТИВ
Код
рядка
На початок
звітного періоду
На кінець
звітного періоду
І. Необоротні активи Нематеріальні активи: залишкова вартість 010 93,0 81,0 первісна вартість 011 93,0 95,0 накопичена амортизація 012 ( — ) ( 14,0 ) Незавершене будівництво 020 148,0 174,0 Основні засоби: залишкова вартість 030 939,0 936,0 первісна вартість 031 4257,0 4415,0 знос 032 (3318,0) (3479,0) Довгострокові біологічні активи: справедлива (залишкова) вартість 035 - - первісна вартість 036 - - накопичена амортизація 037 ( — ) ( — ) Довгострокові фінансові інвестиції: які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств 040 - - інші фінансові інвестиції 045 318,0 318,0 Довгострокова дебіторська заборгованість 050 - - Справедлива (залишкова) вартість інвестиційної нерухомості 055 - - первісна вартість інвестиційної нерухомості 056 - - знос інвестиційної нерухомості 057 - - Відстрочені податкові активи 060 - - Гудвіл 065 - - Інші необоротні активи 070 - -
Усього за розділом І
080
1498,0
1509,0
II. Оборотні активи
  Виробничі запаси 100 390,0 534,0 Поточні біологічні активи 110 - - Незавершене виробництво 120 2283,0 1574,0 Готова продукція 130 221,0 70,0 Товари 140 - - Векселі одержані 150 - - Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: чиста реалізаційна вартість 160 347,0 117,0 первісна вартість 161 347,0 117,0 резерв сумнівних боргів 162 ( — ) ( — ) Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом 170 46,0 - за виданими авансами 180 75,0 464,0 із нарахованих доходів 190 - - із внутрішніх розрахунків 200 - - Інша поточна дебіторська заборгованість 210 102,0 99,0 Поточні фінансові інвестиції 220 - - Грошові кошти та їх еквіваленти: в національній валюті 230 26,0 642,0 в іноземній валюті 240 77,0 15,0 Інші оборотні активи 250 53,0 172,0
Усього за розділом II
260
3620,0
3687,0
III.Витрати майбутніх періодів
270
-
8,0
БАЛАНС
280
5118,0
5204,0 ПАСИВ
Код
рядка
На кінець
звітного періоду
На кінець
звітного періоду
І. Власний капітал Статутний капітал 300 879,0 879,0 Пайовий капітал 310 - - Додатковий вкладений капітал 320 - - Інший додатковий капітал 330 667,0 667,0 Резервний капітал 340 62,0 159,0 Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 350 1547,0 2178,0 Неоплачений капітал 360 ( — ) ( — ) Вилучений капітал 370 ( — ) ( 18,0 )
Усього за розділом 1
380
3155,0
3865,0
II. Забезпечення наступних витрат і платежів Забезпечення виплат персоналу 400 - Інші забезпечення 410 - - 415 - - 416 - - 417 - - 418 - - Цільове фінансування 420 - -
Усього за розділом II
430
-
-
III. Довгострокові забов'язання Довгострокові кредити банків 440 - Інші довгострокові фінансові зобов'язання 450 - - Відстрочені податкові зобов'язання 460 - - Інші довгострокові зобов'язання 470 - -
Усього за розділом III
480
-
-
IV. Поточні зобов'язання Короткострокові кредити банків 500 - - Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями 510 - - Векселі видані 520 - - Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 530 604,0 840,0 Поточні зобов'язання за розрахунками: з одержаних авансів 540 310,0 3,0 з бюджетом 550 38,0 117,0 з позабюджетних платежів 560 - - зі страхування 570 61,0 86,0 з оплати праці 580 146,0 196,0 з учасниками 590 - - із внутрішніх розрахунків 600 - - Інші поточні зобов'язання 610 6,0 97,0
Усього за розділом IV
620
1963,0
1339,0
V. Доходи майбутніх періодів
630
-
-
БАЛАНС
640
5118,0
5204,0 /> /> /> /> /> />

/>/>/>/>/>/>/>/>/>Додаток Б Коди Дата (рік, місяць, число) 2008 12 31 Підприємство ВАТ «Львівагромашпроект» за ЄДРПОУ 00237593 Територія Львівська за КОАТУУ 4610136900 Ф. власності: Приватна власність за КФВ 10 Орган державного управління за СПОДУ Галузь (вид діяльності): Конструкторські та проектні організації самостійні за ЗКГНГ 95300 Вид економічної діяльності Дослідження і розробки в галузі технічних наук за КВЕД 73.10.2 Одиниця виміру: тис.грн. контрольна сума Адреса: 79015 м.Львів, вул.Городоцька, 6/205 /> /> /> /> /> /> />
 
ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИза 2008 рікФ. №2 код за ДКУД 1801003 І. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ Найменування показника Код рядка
За звітний
період За попередній період Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 010 28112,0 18743,0 Податок на додану вартість 015 (3924,0) (2502,0) Акцизний збір 020 ( — ) ( — ) 025 ( — ) ( — ) Інші вирахування з доходу 030 ( — ) ( — ) Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 035 24188,0 16241,0 Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) 040 (21236,0) (13800,0)
Валовий:
прибуток 050 2952,0 2441,0 збиток 055 ( — ) ( — ) Інші операційні доходи 060 4343,0 4005,0 Дохід від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції 061 - - Адміністративні витрати 070 (993,0) (728,0) Витрати на збут 080 (777,0) (440,0) Інші операційні витрати 090 (4256,0) (3907,0) Витрати від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції 091 - -
Фінансові результати від операційної діяльності:
прибуток 100 1269,0 1371,0 збиток 105 ( — ) ( — ) Дохід від участі в капіталі 110 ( — ) ( — ) Інші фінансові доходи 120 ( — ) 16,0 Інші доходи 130 16,0 6,0 Фінансові витрати 140 (29,0) (102,0) Втрати від участі в капіталі 150 ( — ) ( — ) Інші витрати 160 (1,0) ( — )
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
прибуток 170 1255,0 1291,0 Збиток 175 ( — ) ( — ) Податок на прибуток від звичайної діяльності 180 527,0 326,0 Дохід з податку на прибуток від звичайної діяльності 185 - -
Фінансові результати від звичайної діяльності:
прибуток 190 728,0 965,0 збиток 195 ( — ) ( — )
Надзвичайні:
доходи 200 - - витрати 205 ( — ) ( — ) Податки з надзвичайного прибутку 210 - -
Чистий:
прибуток 220 728,0 965,0 збиток 225 ( — ) ( — ) ІІ. Елементи операційних витрат Найменування показника
Код
рядка
За звітний
період За попередній період Матеріальні затрати 230 14536,0 9712,0 Витрати на оплату праці 240 4866,0 3695,0 Відрахування на соціальні заходи 250 1817,0 1324,0 Амортизація 260 249,0 213,0 Інші операційні витрати 270 999,0 998,0 Разом 280 22467,0 15942,0 ІІІ. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ Найменування показника Код рядка
За звітний
період За попередній період Середньорічна кількість простих акцій 300 3517000 3517000 Скоригована середньорічна кількість простих акцій 310 3517000 3517000 Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію 320 0,20699 0,27438 Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію 330 0,20699 0,27438 Дивіденди на одну просту акцію 340 - - /> /> /> /> /> />

/>/>/>/>/>/>/>/>/>Додаток В
Додаток до положення (стандарту) бухгалтерського обліку 4 Коди Дата (рік, місяць, число) 2008 12 31 Підприємство ВАТ «Львівагромашпроект» за ЄДРПОУ 00237593 Територія львівська за КОАТУУ 4610136900 Ф. власності: Приватна власність за КФВ 10 Орган державного управління за СПОДУ Галузь (вид діяльності): Конструкторські та проектні організації самостійні за ЗКГНГ 95300 Вид економічної діяльності Дослідження і розробки в галузі технічних наук за КВЕД 73.10.2 Одиниця виміру: тис.грн. контрольна сума Адреса: 79015 м.Львів, вул.Городоцька, 6/205 /> /> /> /> /> /> />
 
ЗВІТ ПРО РУХ ГРОШОВИХ КОШТІВза 2008 рікФ. №3 код за ДКУД 1801004 Стаття Код За звітний період За попередній період надходження видаток надходження видаток I. Рух коштів у результаті операційної діяльності Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування 010 1255,0 - 1291,0 -
Коригування на:
амортизацію необоротних активів 020 249,0 X 213,0 X збільшення (зменшення) забезпечень 030 - - - - збиток (прибуток) від нереалізованих різниць 040 - - - - збиток (прибуток) від неопераційної діяльності 050 - 15,0 - 22,0 Витрати на сплату відсотків 060 29,0 X 102,0 X збиток (прибуток) від операційної діяльності до зміни в чистих оборотних активах 070 1518,0 - 1584,0 -
Збільшення (зменшення):
оборотних активів 080 417,0 - - 929,0 витрат майбутніх періодів 090 - 8,0 - -
Збільшення (зменшення):
поточних зобов’язань 100 173,0 - 436,0 - доходів майбутніх періодів 110 - - - - Грошові кошти від операційної діяльності 120 2154,0 - 1091,0 -
Сплачені:
відсотки 130 X 29,0 X 102,0 податки на прибуток 140 X 489,0 X 317,0 Чистий рух коштів до надзвичайних подій 150 1636,0 - 672,0 - Рух коштів від надзвичайних подій 160 - - - - Чистий рух коштів від операційної діяльності 170 1636,0 - 672,0 - II. Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності
Реалізація:
фінансових інвестицій 180 - X - X необоротних активів 190 19,0 X 7,0 X майнових комплексів 200 - X - X
Отримані:
відсотки 210 68,0 X - X дивіденди 220 - X 16,0 X Інші надходження 230 9,0 X - X
Придбання:
фінансових інвестицій 240 X - X - необоротних активів 250 X 259,0 X 398,0 майнових комплексів 260 X - X - Інші платежі 270 X - X - Чистий рух коштів до надзвичайних подій 280 - 163,0 - 375,0 Рух коштів від надзвичайних подій 290 - - - - Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності 300 - 163,0 - 375,0 III. Рух коштів у результаті фінансової діяльності Надходження власного капіталу 310 - X 96,0 X Отримання позики 320 108,0 X 2225,0 X Інші надходження 330 516,0 X 746,0 X Погашення позик 340 X 906,0 X 2421,0 Сплачені дивіденди 350 X - X - Інші платежі 360 X - X 840,0 Чистий рух коштів до надзвичайних подій 370 - 816,0 - 194,0 Рух коштів від надзвичайних подій 380 - - - - Чистий рух коштів від фінансової діяльності 390 - 816,0 - 194,0 Чистий рух коштів за звітний період 400 657,0 - 103,0 - Залишок коштів на початок року 410 - X 103,0 X Вплив зміни валютних курсів на залишок коштів 420 - - - - Залишок коштів на кінець року 430 657,0 X 206,0 X /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />