Облік дебіторської заборгованості

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ЛЬОТНИЙ КОЛЕДЖ НАУ

Циклова комісія “Облік і аудит”


КУРСОВА РОБОТА



Тема: Облік дебіторської заборгованості ТОВ,, Юнітторг ”

з дисципліни: ,, Бухгалтерський облік ”
Виконав: студент групи

Керівник:
Кременчук 2010

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………….3

Розділ 1. Теоретичні аспекти обліку дебіторської заборгованості…………….4

Визначення і види заборгованості…………………………………..4

Нормативно – правове регулювання обліку дебіторської заборгованості………………………………………………………...6

Визнання та оцінка дебіторської заборгованості, порядок її обліку………………………………………………………………….7

Розділ 2. Облік дебіторської заборгованості ТОВ «Юнітторг»………………22

2.1 Коротка характеристика ТОВ «Юнітторг»……….……………....22

2.2 Відображення дебіторської заборгованості в обліку підприємства……………………………………………………………………..25

2.3 Відображення дебіторської заборгованості в фінансовій звітності…………………………………………………………………………..36

Розділ 3. Комп’ютерний облік дебіторської заборгованості за допомогою програми «1С: Бухгалтерія» на ТОВ «Юнітторг»…….………………………..39

3.1 Завдання і джерела інформації комп’ютерного обліку дебіторської заборгованості……………………………………………………………………39

Висновки…………………………………………………………………………43

Список використаної літератури……………………………………………….44

Додатки…………………………………………………………………………...46
Вступ

Одним з найважливіших показників, які характеризують фінансовий стан підприємства, єстан розрахунків з дебіторами. Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 237 від 8.10.1999 р., визначаються методологічні основи формування бухгалтерського обліку і розкриття у фінансовій звітності підприємствами, установами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім бюджетних організацій) інформації про дебіторську заборгованість.

Важливим питанням є оцінка дебіторської заборгованості для відображення її в балансі підприємства. Згідно зі Стандартом 10 дебіторська заборгованість має відображатись у балансі за чистою реалізаційною вартістю, тобто за реальною сумою заборгованості, яку підприємство може мати.

Об’єктом дослідження є товариство з обмеженою відповідальністю «Юнітторг». Предметом – облік та оцінка дебіторської заборгованості ТОВ «Юнітторг».

Мета написання курсової роботи полягає в тому, щоб враховуючи потреби українського ринку та практичний досвід роботи досліджувального підприємства дати теоретичне обґрунтування його діяльності.

На основі поставленої мети у роботі планується вирішити такі задачі:

вивчення теоретичних основ обліку дебіторської заборгованості на підприємстві, принципи класифікації, нормативно-правові документи, які регулюють облік дебіторської заборгованості в Україні.

розгляд практичних аспектів організації обліку дебіторської заборгованості на підприємстві ТОВ «Юнітторг» до якого входить стисла характеристика підприємства за 2009 рік та облік дебіторської заборгованості.

Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, перелік використаних джерел та додатків.

Розділ 1. Теоретичні аспекти обліку дебіторської заборгованості

1.1. Визначення та види дебіторської заборгованості

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансових звітах вивчає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість». Норми цього П(С)БО застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форми власності (крім бюджетних установ).

Згідно з П(С)БО 10 дебітори — це юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів. Відповідно дебіторська заборгованість — це сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

За терміном погашення розрізняють довгострокову та поточну дебіторську заборгованість.

Довгострокова дебіторська заборгованість — це сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

Поточна дебіторська заборгованість — це сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Дебіторська заборгованість буває забезпечена (векселями) та незабезпечена.

Дебіторська заборгованість поділяється на: безнадійну, сумнівну, дійсну.

Згідно з П(С)БО № 10, безнадійна дебіторська заборгованість — поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позивної давності.

Сумнівний борг — поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником

Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості сума поточної дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги з вирахуванням резерву сумнівних боргів.

Залежно від виникнення дебіторська заборгованість поділяється на:

— дебіторську заборгованість за роботи, товари, послуги;

— векселі отримані;

— дебіторську заборгованість за розрахунками;

— іншу поточну дебіторську заборгованість.

Дебіторська заборгованість за товари, роботи та послуги виникає, коли підприємство реалізує товари в кредит, тобто з відстроченням платежу.

Векселі отримані — це заборгованість за розрахунками з покупцями, замовниками та іншими дебіторами по відвантаженій продукції (товарах), виконаних роботах і наданих послугах, які забезпечені одержаними векселями.

Вексель — це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов`язання особи, що видала вексель (векселедавця) сплатити певну суму, коли настане встановлений термін на користь власника векселя (векселеотримувача).

При реалізації товарів у кредит підприємство має ризик непогашення всієї дебіторської заборгованості. Тому на підприємстві завжди є дебіторська заборгованість, щодо повернення якої є сумніви.

Сумнівний борг — це поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, послуги, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.

Сумнівні борги завищують реальний результат від реалізації, тому, згідно з принципом обачності, підприємство повинне визначити можливі витрати від неповернення частини боргів покупцями у момент визначення доходу від реалізації, а не в тому періоді, коли покупці не змогли оплатити товар.

При визнанні дебіторської заборгованості безнадійною, тобто дебіторською заборгованістю, щодо якої існує впевненість щодо її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності, вона буде списана за рахунок резерву.

1.2. Нормативно – правове регулювання обліку дебіторської заборгованості

При організації бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості необхідно використовувати наступні нормативні документи, що діють в Україні:

– Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” №996-XIV від 16.07.99 р. Цей Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

– Закон України “Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 3.04.97 р.Цей Закон визначає платників податку на додану вартість,
об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних
та звільнених від оподаткування операцій, особливості
оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової
накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до
бюджету.

– Закон України “Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування” №402/97-ВР від 26.06.97 р. Цей Закон визначає порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

– Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №10 “Заборгованість”, затверджений приказом Міністерства фінансів України №237 від 08.10.99р.

– Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №11 “Зобов`язання”, затверджений приказом Міністерства фінансів України №20 від 31.01.2000 р.

Також інші правові документи та законодавства України.

Ці документи поширюються на всіх юридичних осіб, створених
відповідно до законодавства України, незалежно від їх
організаційно-правових форм і форм власності, а також на
представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

1.3. Визнання та оцінка заборгованості, порядок її обліку

Довгострокова дебіторська заборгованість, на яку нараховуються відсотки, відображається в балансі за їхньою теперішньою вартістю. Аналітичний облік ведеться по кожному дебітору, по видам заборгованості, строками її виникнення та погашення. Довгострокова дебіторська заборгованість, на яку нараховуються відсотки, відображається в балансі за їхньою теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від виду заборгованості та умов її погашення.

Завдання обліку дебіторської заборгованості:

— установлення реальності дебіторської заборгованості та простроченої заборгованості (за якою минув строк позовної давності);

— перевірка правильності списання заборгованості, строк позовної давності якої минув;

— перевірка достовірності відображення в обліку дебіторської заборгованості залежно від прийнятого методу визначення реалізації;

— перевірка правильності та обґрунтованості списання заборгованості;

— дослідження правильності оформлення і відображення в обліку заборгованості за виданими авансами, пред'явленими претензіями.

Оцінка короткострокової дебіторської заборгованості проводиться так:

Під датою балансу мається на увазі не дата балансу, що подається разом з іншою щоквартальною або річною фінансовою звітністю підприємства, а дата балансу, який складається підприємством що місяця. Короткостроковою вважається заборгованість, що повинна бути погашена протягом найближчих дванадцяти місяців, наступних за місяцем виникнення такої заборгованості.

Із часом статус заборгованості може змінитися. Наприклад, поточна заборгованість має бути переведена в довгострокову, якщо по цій заборгованості відстрочена дата погашення та в зв’язку із цим вона наступає після закінчення строку, що перевищує дванадцять місяців з дати балансу. За довгостроковою заборгованістю з часом відбувається природний процес переходу в короткострокову, оскільки рано чи пізно строк погашення такої заборгованості (у повному обсязі або частково) стає менше дванадцяти місяців з дати балансу. В бухгалтерському обліку, як правило, таке переведення дебіторської заборгованості з довгострокової в короткострокову або навпаки не відображається, оскільки дебіторська заборгованість відображається на рахунках Плану рахунків за її видами, а не за строками погашення6.

Оцінка поточної дебіторської заборгованості залежить від причини її виникнення та її вигляду.

Наприклад, поточна дебіторська заборгованість, що виникла в результаті реалізації продукції, товарів, робіт або послуг на умовах наступної оплати, оцінюється за первісною вартістю.

Під первісною вартістю, у цьому випадку, розуміється вартість, за якою такий товар був реалізований, а не його собівартість.

За такою первісною вартістю поточна дебіторська заборгованість, що виникла із зазначеної вище причини, враховується доти, поки не відбудеться одна з двох подій:

1) буде здійснене її погашення, і вона перестане існувати як така;

2) виникне різниця між справедливою вартістю даної дебіторської заборгованості та номінальною сумою коштів або (і) їхніх еквівалентів, які підлягають одержанню за реалізований товар.

Для обліку векселів одержаних використовуються: субрахунок 182 «Довгострокові векселі одержані» рахунок 34 «Короткострокові векселі одержані»

На субрахунку 182 «Довгострокові векселі одержані» ведеться облік векселів, одержаних у забезпечення довгострокової дебіторської заборгованості.

На рахунку 34 «Короткострокові векселі одержані» ведеться облік заборгованості покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи, надані послуги та за іншими операціями, яка забезпечена векселями.

За дебетом рахунка 34 «Короткострокові векселі одержані» відображається отримання векселя за продані товари (роботи, послуги) та за іншими операціями, за кредитом — отримання коштів у погашення векселів, погашення отриманим векселем кредиторської заборгованості, продаж векселя третій стороні тощо.

Аналітичний облік на субрахунку 182 та рахунку 34 ведеться за кожним одержаним векселем.

На рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами» ведеться інформація про облік розрахунків з різними дебіторами за авансами виданими, за нарахованими доходами, за претензіями. По дебету відображається виникнення заборгованості, по кредиту погашення.

По дебету субрахунку 371 «Розрахунки за виданими авансами» відображаються суми виданих авансів під поставку матеріальних цінностей, виконання робіт, по кредиту – суми, погашені при розрахунках за ТМЦ, виконані послуги, та суми повернені постачальниками або підрядниками як невикористані.

Підзвітними особами називають працівників, які отримали в касі грошові кошти авансом і зобов’язані за них відрахуватись. Підзвітні суми використовують на оплату витрат по відрядженням, на адміністративно-господарські та операційні потреби.

На операційні, господарські та на відрядні потреби під звіт видаються кошти на встановлений строк та цілі. Підзвітна особа по кінці встановленого строку повинно пред’явити звіт про витрати грошей по призначенню та пред’явити оправдуючі документи, а також внести в касу невикористану суму. На операційні та господарські потреби гроші видаються на 3 робочих дня та в розмірі не перевищуючу дводобову потрібність в них. На ті ж витрати які знаходяться за межами місця знаходження підприємства, кошти видаються на 15 діб в розмірі десятидобовій потрібності в них. Строк відрядження встановлюється керівництвом, але не може перевищувати: в межах України – 30 календарних діб, за кордон – 60 календарних діб.

По дебету рахунку 372 відображаються суми, видані під звіт з каси. По кредиту відображають суми підтверджені звітами та документами. Аналітичний облік ведеться в розрізі фізичних осіб, отримавши грошові кошти під звіт.

При пред’явлені авансового звіту виконується бухгалтерський запис по кредиту рахунка 372 і дебету відповідних рахунків виробничих затрат (23,91,92,93,94) та матеріальних цінностей.

На субрахунку 373 «розрахунки за нарахованими доходами» ведеться облік нарахованих дивідендів, відсотків, і т.д., які потребують отриманню.

На субрахунку 374 «розрахунки за претензіями» ведеться облік розрахунків за претензіями, пред’явлені постачальникам, підрядникам, транспортним та іншим організаціям, а також по пред’явленими ним та признаними штрафами, пенями та інше. Основою для записів операцій по цьому рахунку служать: акти приймання вантажу, рішення арбітражних органів, письмова згода постачальників на задоволення претензій, а також виписки банку на суми які поступили в порядку задоволення претензій.

На субрахунку 375 «Розрахунки за відшкодування завданих збитків» ведеться облік розрахунків по відшкодуванню підприємству завданих збитків в результаті недостач та збитків в результаті псування цінностей, недостач та крадіжок грошових засобів, якщо винна особа виявлена. Суми збитків виключають в розмірі вартості недостаючи цінностей, підлягаючих до зняття з винних осіб. Ці суми відносять в дебет рахунку 375, в кредит рахунку 746 «Інші доходи від звичайної діяльності». Аналітичний облік по відшкодуванню матеріального збитку ведуть окремо по кожній винній особі.

На субрахунку 376 «Розрахунки за позиками членам кредитних спілок» ведеться облік розрахунків за позиками членам кредитних спілок в кредитних спілках. Для діяльності кредитних спілок їх члени вносять членські внески. На суму внесків формується запис: Дебет 30 «Каса», 31 «Рахунок в банку», Кредит 376 «Розрахунки за позиками членам кредитних спілок». При виході з кредитної спілки формується запис: Дебет «Розрахунки за позиками членам кредитних спілок», Кредит 30 «Каса», 31 «Рахунок в банку».

На субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» ведеться облік по операціям, облік яких не відображається на інших субрахунках рахунка 37, а саме, розрахунки по операціям, пов’язаних з початком спільної діяльності (без створення юридичної особи), усі види розрахунків з робітниками (окрім розрахунків з оплати праці та с підзвітними особами), інші розрахунки. Аналітичний облік ведеться по кожному дебітору, по видам заборгованості, строкам її виникнення та погашення.

Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.

Даний стандарт визначає порядок оцінки дебіторської заборгованості, що є фінансовим активом (далі — ДЗФ), за винятком заборгованості, що придбана підприємством (покупка боргових зобов’язань, права вимоги дебіторської заборгованості), і дебіторської заборгованості, призначеної для продажу.

ДЗФ, відповідно до вимог П(С)БО 10, оцінюється за чистою реалізаційною вартістю.

Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості — сума поточної дебіторської заборгованості за мінусом резерву сумнівних боргів.

Сумнівний борг – це поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує непевність в її погашенні боржником.

Необхідно відзначити, що даний стандарт визначає тільки загальні критерії, за яких заборгованість може бути віднесена до сумнівної.

П(С)БО 10 передбачає два методи формування резерву сумнівних боргів:

1) виходячи із платоспроможності окремих де­біторів;

2) на підставі класифікації дебіторської забор­гованості.

Перший метод заснований на результатах ана­літичного обліку дебіторської заборгованості по кожному дебітору. Якщо конкретний дебітор виз­наний неплатоспроможним, то на суму його за­боргованості слід збільшити резерв сумнівних боргів. Незважаючи на те що такий метод допус­тимий, при здійсненні підприємством досить вели­кої кількості операцій краще використовувати дру­гий метод формування резерву сумнівних боргів.

Другий метод є базовим і заснований на пері­одизації дебіторської заборгованості. Для того щоб скористатися цим методом, підприємству необхід­но проаналізувати інформацію за декілька попе­редніх звітних періодів щодо виникнення безнадій­ної заборгованості за продукцію, товари, роботи або послуги. При цьому слід ураховувати те, коли кожна конкретна заборгованість стала безнадій­ною — до настання строків оплати за договором чи після того, як вона стала простроченою.

Величина сумнівних боргів визначається, виходячи з платоспроможності окремих дебіторів, питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг на умовах наступної оплати або на основі класифікації дебіторської заборгованості.

При цьому від підприємства потрібне створення резерву сумнівних боргів у певній сумі, причому величина сумнівних боргів на дату балансу повинна відповідати залишку резерву сумнівних боргів на ту саму дату. В той же час залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не має перевищувати суму дебіторської заборгованості на ту саму дату. Нарахування резерву сумнівних боргів здійснюється за рахунок інших операційних витрат (дебет субрахунку 944 «Сумнівні та безнадійні борги» рахунку 94 "Інші витрати операційної діяльності" і кредит рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів») і по цій же статті відображається у звіті про фінансові результати в рядку 090.

Основне призначення такого резерву — «амортизувати» той негативний вплив, що здійснює на фінансове становище підприємства списання безнадійної дебіторської заборгованості, на яку цілком може перетвориться сумнівна заборгованість.

Як уже відзначалося вище, визначення суми резерву сумнівних боргів можливе різними методами. Одним з таких методів є метод класифікації дебіторської заборгованості.

Кількість груп і строки, протягом яких не була вчасно погашена (період прострочення) дебіторська заборгованість, визначається підприємством самостійно.

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється за первісною вартістю. У разі відстрочення платежу за продукцію, товари, роботи, послуги з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів та/або їх еквівалентів, що підлягають отриманню за продукцію, товари, роботи, послуги, така різниця визнається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (процентами) у періоді її нарахування.

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів.

Класифікація дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги здійснюється групуванням дебіторської заборгованості за строками її непогашення із встановленням коефіцієнта сумнівності для кожної групи. Коефіцієнт сумнівності встановлюється підприємством, виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги за попередні звітні періоди. Коефіцієнт сумнівності, як правило, зростає зі збільшенням строків непогашення дебіторської заборгованості. Величина резерву сумнівних боргів визначається як сума добутків поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги відповідної групи, та коефіцієнта сумнівності відповідної групи

Нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період відображається у звіті про фінансові результати у складі інших операційних витрат. Для нарахування резерву сумнівних боргів використовується рахунок 38 «Резерв сумнівних боргів». Цей рахунок є контр рахунком до рахунка 36 «Розрахунки з покупцями».

За кредитом рахунка 38 «Резерв сумнівних боргів» відображається створення резерву, а за дебетом — списання сумнівної заборгованості та безнадійних боргів. Аналітичний облік на рахунку 38 «Резерв сумнівних богів» ведеться в розрізі боржників чи за строками непогашення дебіторської заборгованості.

Виключення безнадійної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги списується з активів на інші операційні витрати. Сума відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості включається до складу інших операційних доходів.Треба зазначити, що списання безнадійної дебіторської заборгованості не торкається Звіту про фінансові результати, тому що витрати, понесені у зв`язку з неповерненням боргу, підприємство визнало в тому ж звітному періоді, що й дохід від реалізації, пов`язаний з виникненням цієї дебіторської заборгованості. У цьому полягає принцип нарахування та відповідності доходів і витрат. За цим принципом для визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення, незалежно від часу надходження і сплати грошей.

Фактична сума списаних безнадійних боргів рідко збігається з розрахунковим резервом сумнівних боргів. Якщо суми безнадійних боргів, які списуються, менше від суми нарахованого резерву, рахунок 38 «Резерв сумнівних боргів» буде мати кредитове сальдо на кінець звітного періоду. Якщо суми безнадійних боргів у поточному періоді більш, ніж нарахований резерв, то частина безнадійного боргу, яка перевищує нарахований резерв безнадійних боргів, списується за рахунок витрат поточного періоду (дебет рахунка 944 «Сумнівні та безнадійні борги»).

Сума списаної безнадійної дебіторської заборгованості облічується на забалансовому субрахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість» протягом не менше трьох років з дати списання для спостереження за можливістю її стягнення у випадках зміни майнового становища боржника. Дебіторська заборгованість остаточно списується з субрахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість» після надходження суми в порядку відшкодування або у зв`язку із закінченням строку обліку такої заборгованості.

Поточна дебіторська заборгованість, не пов'язана з реалізацією продукції, товарів, робіт, послуг, що визнана безнадійною, списується з балансу з відображенням втрат у складі інших операційних витрат.

У примітках до фінансової звітності наводиться така інформація:

— Перелік дебіторів і суми довгострокової дебіторської заборгованості.

— Перелік дебіторів і суми дебіторської заборгованості пов'язаних сторін, з виділенням внутрішньо групового сальдо дебіторської заборгованості.

— Склад і суми статті балансу "Інша дебіторська заборгованість".

— Метод визначення величини резерву сумнівних боргів.

— Сума поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги в розрізі її класифікації за строками непогашення.

Таблиця 1.1

Документування дебіторської заборгованості

Шифр та назва рахунку

Документи

1

2

36 “Розрахунки з покупцями і замовниками”

Накладні, рахунки-фактури, акти прийнятих робіт(послуг), податкові накладні, товарно-транспортні накладні (ТМ-1), товарні накладні, вексель, комерційні документи (рахунки-фактури – invoice), транспортні накладні (CMR – залізнична накладна, авіа накладна, коносамент, товарно-транспортна накладна, пакувальні листи), платіжні документи на перерахування сум митних платежів та інших податків на рахунки митних установ, розрахунки бухгалтерії про наявність курсових різниць.

371 “Розрахунки за виданими авансами”

Платіжні документи, в яких міститься посилання на укладений договір


372 “Розрахунки з підзвітними особами”

Розпорядження керівника про відправлення працівника у відрядження. Список осіб, які мають право одержувати кошти в підзвіт на господарські потреби, затверджений наказом керівника. Авансовий звіт про витрачені суми та додані виправдовуючи документи: акт закупівлі, акт на списання представницьких витрат в межах передбачених норм з додаванням відповідних документів на оплату рахунків ресторанів, кафе, готелів тощо, чеки, квитанції, рахунки магазинів, готелів, залізничні, авіаційні та інші проїзні квитки.

Продовження Таблиці 1.1

373 “Розрахунки за нарахованими доходами”

Рахунки бухгалтерії, ПКО, виписки банку.

374 “Розрахунки за претензіями”

Претензії, акти приймання вантажу, рішення судових органів (господарського суду), письмові згоди постачальників на пред’явлені претензії, виписки установ банку на суми, що надійшли в порядку задоволення претензій.

375 “Розрахунки за відшкодування завданих збитків”

Протокол засідання інвентаризаційної комісії, наказ керівника.

376 “Розрахунки за позиками членам кредитних спілок”

Договір між членами кредитних спілок, ПКО, виписки банку, ВКО, платіжне доручення.

377 “Розрахунки з іншими дебіторами”

Авізо про оприбуткування майна учасником, який веде спільні справи, або первинний документ про отримання майна (копія накладної, квитанція до прибуткового ордеру тощо.

У Балансі суми дебіторської заборгованості відображаються в різних рядках залежно від її видів. Основні види дебіторської заборгованості та їх відображення на рахунках бухгалтерського обліку й у фінансовій звітності подані далі в таблиці.
Таблиця 1.2

Основні види дебіторської заборгованості і відображення на рахунках бухгалтерського обліку

Вид дебіторської заборгованості

Бухгалтерсь­кий рахунок

Рядок Балансу

1

2

3

Довгострокова:

161

050

— за майно, що знаходиться у фінансовій оренді

— довгострокові векселі отримані

162

050

— розрахунки з працівниками за виданими довгостроковими позичками та ін.

163

050

Поточна:

34

150

— короткострокові векселі отримані

— за продукцію, товари, роботи і послуги (крім заборгованості, забезпеченої векселем)

36, 38

160, 161, 162

— за виданими авансами

371

180

— за розрахунками з підзвітними особами

372

210

— за нарахованими дивідендами, відсотками, роялті та ін., що підлягають надходженню

373

190

— за претензіями, пред'явленими постачальникам, підрядникам, транспортним та іншиморганізаціям, за пред'явленими їм і визнаними штрафами, пенею, неустойками.

374

210

Таблиця 1.3

Типова кореспонденція рахунків по операціям з дебіторами

№

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

дебет

кредит

1

2

3

4

Облік розрахунків з підзвітними особами:

1

Отримані грошові кошти на відрядження з каси підприємства

372

30

2

Оприбутковані на склад матеріальні кошти, що придбані підзвітною особою, на основі затвердженого авансового звіту

20,22, 28

372

3

Відображена сума податкового кредиту по ПДВ

641

372

4

Списані витрати по відрядженню (підприємствами, що використовують рахунки клас 8 “Витрати по елементах”)

84

372

5

Списані витрати на відрядження підприємствами, що не використовують рахунки класу 8 “Витрати по елементах”

— витрати на відрядження працівників, що зайняті постачанням на підприємство запасів

20, 22

372

— витрати на відрядження робітниками апарату управління цехами, дільницями

91

372

— витрати на відрядження адміністративно-управлінського персоналу

92

372

— витрати на відрядження робітників відділу збуту

93

372










ПродовженняТаблиці 1.3

6

Повернені до каси підприємства невикористані кошти, що були видані під звіт

30

372

7

Утримані з заробітної плати суми, що не були повернені своєчасно підзвітною особою

661

372

8

Відшкодування надмірно витрачених грошових коштів підзвітній особі

372

30

Облік розрахунків з покупцями та замовниками
--PAGE_BREAK--У випадку наступної оплати відвантаженої продукції
1

Відвантажена продукція та відображений прибуток від реалізації

36

70

2

Відображення податкового зобов’язання по ПДВ

70

641

3

Отримані грошові кошти за реалізовану продукцію

31

36

Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками
У випадку передплати
1

Перерахована постачальнику передплата за продукцію, товар

371

31

2

Відображений податковий кредит по ПДВ

641

644

3

Отримана від постачальника продукція, товари, по яким була виконана передплата

20,28

63

4

Списана сума податкового кредиту по ПДВ

644

63

5

Виконаний залік заборгованостей

63

371

Розрахунки з квартироз’йомниками та орендаторами

1

Відображена заборгованість квартироз’йомника по оплаті комунальних послуг

685

719













Продовження Таблиці 1.3

2

Відображено прибуток на суму наданих пільг окремим категоріям громадян та житлових субсидій

48

718

3

Нараховані податкові зобов’язання по ПДВ

719

641

4

Потрапила оплата комунальних послуг від квартироз’йомника

718

641

311

377

5

Відображена заборгованість перед комунальним підприємствами за надані ними послуги

949

63

6

Відображено прибуток орендодавцем на суму орендної плати та відшкодування експлуатаційних витрат

685

719

При списанні дебіторської заборгованості, що утворилася не в результаті відвантаження товарів, виконання робіт, надання послуг, застосовується метод прямого списання сум такої заборгованості на витрати періоду.

Після списання безнадійної дебіторської забор­гованості підприємство зобов'язане враховувати її суму на забалансовому рахунку протягом не менше трьох років для спостереження за можливістю її стягнення у випадках зміни майнового стану борж­ника. Для обліку сум списаної заборгованості зас­тосовується субрахунок 071 «Списана дебіторська заборгованість» забалансового рахунка 07 «Списані активи». Якщо протягом трьох років заборгованість не буде відшкодована боржником, слід остаточно списати її суму із забалансового рахунка. Сума заборгованості, відшкодованої після списання, відображається в бухгалтерському обліку по дебету рахунків 30 «Каса», 31 «Рахунки в банках» або інших рахунків обліку активів. Одночасно на цю ж суму слід відобразити дохід по кредиту субрахунку 716 «Відшкодування раніше списаних активів» рахунка 71 "Інший операційний дохід".
Розділ 2. Облік дебіторськоїзаборгованості ТОВ «Юнітторг»

2.1. Коротка характеристика ТОВ «Юнітторг»

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнітторг» (надалі по тексту — Товариство), створене на підставі Законів України «Про власність», «Про підприємництво», «Про господарські товариства» та інших нормативних актів України фізичними особами.

Ці особи є учасниками товариства:

Керівник підприємства — Паланюк Олександр Георгієвич, паспорт КН 126591, виданий Автозаводським РВ КМУ УМВС України в Полтавській області 31 липня 1996 року. Місце проживання бульвар Пушкіна, буд 164, кв. 17, заборони на зайняття підприємницькою діяльністю не має.

Головний бухгалтер — Горшенева Наталія Федорівна, паспорт КН 654879, виданий Автозаводським РВ КМУ УМВС України в Полтавській області 4 грудня 1996 року. Місце проживання бульвар Пушкіна, буд 164, кв. 17, заборони на зайняття підприємницькою діяльністю не має.

Структура бухгалтерії складається з головного бухгалтера та двох бухгалтерів. Чисельність працюючих становить сім осіб. Форма обліку – комп’ютерна.

Товариство є юридичною особою, має право від свого імені укладати угоди, набувати майнові та особисті немайнові права та нести обов’язки, бути позивачем та відповідачем в суді, арбітражі, третейському суді, має всі права, надані законодавством юридичній особі.

Товариство має круглу печатку та штампи зі своїм найменуванням, має поточні та поточні та може мати інші рахунки в банках, володіє відокремленим майном, набутим в незабороненому законодавством порядку.

Товариство здійснює свою діяльність на підставі своїх установчих документів, законодавства України та відповідно до своїх статутних цілей.

Статутний фонд Товариства становить 8 600 гривень.

Юридична адреса Товариства: 216400, Україна, м. Кременчук, Полтавська область, Бульвар Пушкіна, 21.

Товариство створене з метою отримання прибутку від своєї діяльності та задоволення матеріальних та інших потреб учасників товариства.

Предметом діяльності Товариства згідно статуту є:

— послуги ксерокопії;

— прокат та реалізація ауді та відео продукції;

— продаж та ремонт в установленому законодавством порядку мисливської та спортивної, вогнепальної, холодної, газової та спец зброї, та засобів індивідуального захисту;

— організація семінарів по навчанню охоронних структур;

— навчання, організація та проведення змагань по пейнтболу;

— організація спортивно-оздоровчих заходів;

— організація спортивно-оздоровчих клубів;

— продаж та обслуговування засобів пейджингового, мобільного, тракінгового зв’язку;

— організація тирів та при стрілочних залів;

— переробка молока, виробництво тваринного масла, цільно-молочної продукції, сиру, бринзи, морозива, козеіну, сухого молока і іншої молочної продукції;

— торгівельна діяльність в сфері оптової, роздрібної торгівлі та громадського харчування по реалізації продовольчих і непродовольчих товарів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

— оптова та роздрібна торгівля парфумерними, санітарно-гігієнічними, товарами побутової хімії, ювелірними виробами, в тому числі з дорогоцінних металів;

— виносна торгівля;

— виробництво продуктів харчування і їх реалізація;

— продаж товарів у кредит;

— операції з цінними паперами;

— ремонт приміщень житлового та нежитлового фондів;

— виготовлення і реалізація будівельних матеріалів і продукції виробничо-технічного призначення;

— інша діяльність не заборонена законодавством України.

На даний час підприємство займається не всіма видами діяльності. Підприємство, на даний момент, займається роздрібною торгівлею та наданням послуг з технічного обслуговування та оренди приміщень.

Для зайняття видами діяльності, що потребують згідно з законодавством України ліцензування. Товариство забезпечує отримання ліцензії в установленому порядку.

Майно належить товариству на праві власності.

Джерелами фінансування Товариства є:

— грошові та майнові внески учасників;

— прибуток, отриманий в результаті господарської та іншої діяльності товариства;

— доходи від цінних паперів;

— кредити банків, займи третіх осіб;

— інші джерела, не заборонені чинним законодавством.

Основу господарської діяльності Товариства становлять договірні відносини з юридичними та фізичними особами.

Товариство вільне у виборі предмета договору, визначені зобов’язань, будь-яких інших взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Товариство має право реалізовувати самостійно всю продукцію, яка не увійшла в державне замовлення, на території України і за кордоном, якщо це не забороняється законодавством України.

Господарська діяльність Товариства здійснюється на принципах:

— повного госпрозрахунку та самоокупності;

— вільного вибору форм та методів праці з третіми особами;

— вільного найму працівників;

— залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, природних та інших видів ресурсів, використання яких не заборонено і не обмежено законодавством України.

— вільного розпорядження прибутком, що залишається після внесення обов’язкових платежів, встановлених законодавством;

— самостійного здійснення зовнішньоекономічної діяльності, використання належної частки валютної виручки на свій розсуд.

Узагальнюючим показником фінансових результатів Товариства є прибуток. Порядок використання прибутку визначає вищий орган Товариства. За рішенням загальних зборів частка прибутку може передаватись у власність трудового колективу Порядок розподілу і використання цієї частини прибутку здійснюється зборами трудового колективу.

2.2. Відображення дебіторської заборгованості в обліку підприємства

Облік діяльності на підприємстві ТОВ «Юнітторг» ведеться згідно чинного законодавства, інструкціям, нормативно-правовим актам органів державної влади і місцевого самоврядування, керівним матеріалам фінансових, контрольно-ревізійних та податкових органів з організації бухгалтерського обліку та складання звітності, а також інших документів, які регулюють господарсько-фінансову діяльність товариства.

В процесі фінансово-господарської діяльності у підприємства постійно виникає потреба в проведенні розрахунків зі своїми контрагентами, бюджетом, податковими органами. Відвантажуючи виготовлену продукцію, воно, як правило, не отримує оплату одразу, тобто, відбувається кредитування покупця. Тому протягом періоду від моменту відвантаження до моменту надходження платежу засоби підприємства знаходяться у вигляді дебіторської заборгованості.

Поточна дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги на ТОВ «Юнітторг», визначається активом одночасно з визначенням доходу від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг і оцінюється за первинною вартістю. У разі відстрочення платежу з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів (їх еквівалентів), що підлягають отриманню за товари, така різниця визначається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (процентами) в період її нарахування.

У балансі поточна дебіторська заборгованість поділяється на заборгованість покупців і замовників та іншу поточну дебіторську заборгованість.

Покупці – це фізичні або юридичні особи, які купують товари (роботи, послуги).

Замовники – це учасники договору, на підставі замовлення яких виготовляється конкретна продукція, надаються послуги, виконуються роботи іншим учасником договору.

Порядок і форми розрахунків між постачальником і покупцем на ТОВ «Юнітторг» визначаються у господарських договорах. Бухгалтер звертає увагу на відповідальність істотних умов договору вимогам чинного законодавства.

Основними джерелами інформації для контролю розрахункових відносин з покупцями і замовниками слугують первинні документи з обліку розрахунків. Перелік первинних документів з обліку розрахунків на ТОВ «Юнітторг»: накладні(Додаток Е), рахунки-фактури(Додаток Д, Й), рахунки, акт прийнятих робіт, послуг(Додаток І).

На ТОВ «Юнітторг» бартерні операції не проводяться і не мають місце в господарській діяльності.

Дебіторська заборгованість як складова елементу фінансової звітності активу має визнаватися і відображатися у звітності в сумі, яка визначається з урахуванням оцінки дебіторської заборгованості в поточному обліку.
Для обліку дебіторської заборгованості покупців і замовників використовується рахунок 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» (Додаток Н). З додатку Н видно, що на ТОВ «Юнітторг» облік з покупцями і замовниками ведеться на рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», дохід відображається на рахунку 703 «Дохід від реалізації товарів, робіт, послуг», податок на рахунку 641 «Розрахунки за податками»

Аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками повинен забезпечити отримання даних про заборгованість, строк сплати за якою ще не настав, а також заборгованість, несплачену в строк.

Аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками на ТОВ «Юнітторг» ведеться за кожним покупцем і замовником, за кожним пред’явленим до сплати рахунком, за кожною операцією. З цією метою підприємство може вести картки аналітичного обліку на кожного дебітора або накопичувальну відомість довільної форми.

При складанні управлінської звітності слід враховувати, що на будь-якій стадії процесів продажу та придбання неминучі різні відхилення від виконання умов договорів, для вчасно виявлення яких необхідний оперативний контроль та своєчасна проінформованість управлінського персоналу про причини таких відхилень.

Поточна дебіторська заборгованість покупців та замовників за наданими їм продукцію, товари, роботи або послуги (крім заборгованості, яка забезпечена векселями) відображається в статті балансу «Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги» (Додаток А, рядки 160-162 активу). До підсумку балансу включається чиста реалізаційна вартість. Зміни в розмірах дебіторської заборгованості відображаються у Звіті про рух грошових коштів підприємства.

ТОВ «Юнітторг» реалізував товар ТОВ «Агрон ЛТД» підтвердженням цього є документи: договір (Додаток Г), рахунок-фактура (Додаток Д), податкова накладна (Додаток Ж). Відобразимо в бухгалтерському обліку розрахунки з замовником наступними бухгалтерськими проведеннями, які відображаються в табл. 2.1.
Бухгалтерські проведення з ТОВ «Агрон ЛТД»

Таблиця 2.1

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Сума,

Додаток

Дебет

Кредит

1

Відображено доход від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг

36 «Розрахунки з покупцями і замовниками»

70 «Доход від реалізації»

3234,00

Додаток Д, Е (Рахунок-Фактура, Накладна)

2

Нараховуємо ПДВ

70 «Доходи від реалізації»

64 «Розрахунки за податками та платежами»

539,00

Додаток Ж(Податкова Накладна)

В зв’язку з тим, що за відвантажену продукцію заборгованість була погашена не одразу, виникла поточна дебіторська заборгованість.

В цьому питанні було розглянуто порядок і форми розрахунків між постачальником і покупцем, перелік первинних документів, а також бухгалтерські проведення.

У ряді випадків підприємства під поставку матеріальних цінностей або під виконання робіт (послуг), а також при оплаті продукції і робіт, прийнятих від замовників за частковою готовністю, можуть видавати аванси.

Аванс є грошовою сумою або іншою майновою цінністю, яка передається в рахунок виконання договірного зобов’язання. Це повний або частковий платіж. Здійснюючи авансовий платіж, покупець фінансує продаж за деякий час до надходження товару.

Для обліку розрахунків за виданими авансами під поставку матеріальних цінностей (виконання робіт, надання послуг), а також з оплати продукції та робіт, прийнятих замовником за частковою готовністю, передбачено рахунок 371 «Розрахунки за авансами виданими».

Авансові платежі постачальникам та іншим підприємствам оформлюють платіжними дорученнями, в яких міститься посилання на укладений договір. Підтвердженням проведених платежів є виписка банку. Зарахування оформлюється розрахунком (довідкою) бухгалтерії.

Аналітичний облік за рахунком 371 «Розрахунки за авансами виданими» ведеться в розрізі окремих одержувачів грошових коштів у вигляді авансових платежів (за кожним дебітором).

Операцій за авансами виданими не відображені у зв’язку з відсутністю підтверджуючих документів.

Можна зробити висновок, що аванс є грошовою сумою або іншою майновою цінністю, яка передається в рахунок виконання договірного зобов’язання. На рахунку 371 «Розрахунки за авансами виданими» ведеться облік розрахунків за виданими авансами під поставку матеріальних цінностей (виконання робіт, надання послуг), а також з оплати продукції та робіт, прийнятих замовником за частковою готовністю. А також було розглянуто загальну схему обліку розрахунків за авансами виданими.

У процесі господарської діяльності у ТОВ «Юнітторг» виникає необхідність видачі з каси готівки працівникам підприємства під звіт на господарські витрати та службові відрядження. У цьому випадку виникають розрахункові відносини з підзвітними особами.

Підзвітні особи – це працівники даного підприємства, які отримали грошові суми в підзвіт для майбутніх витрат згідно з наказом (розпорядженням) керівника підприємства.

На ТОВ «Юнітторг» є складений і затверджений наказом керівника список осіб, які мають право одержувати гроші в підзвіт на господарські потреби.

Службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.

Суму авансу на відрядження, що видається в підзвіт, визначають на підставі попереднього розрахунку. При цьому аванс на закордонне відрядження видається у валюті тієї країни, до якої працівник відряджається, або у вільноконвертованій валюті в розмірах, зумовлених реальними потребами в країні перебування з дотриманням вимог НБУ щодо вивезення іноземної валюти за кордон.

Направлення працівників ТОВ «Юнітторг» у відрядження здійснюється керівником підприємства з оформленням наказу, в якому зазначається: пункт призначення, назва підприємства або організації, куди відряджається працівник, термін й мета відрядження.

Наказ про направлення працівника у відрядження є підставою для видачі йому посвідчення про відрядження.

Посвідчення про відрядження – документ, який видається працівнику підприємства на підставі наказу (розпорядження) керівника для виконання службового доручення поза постійним місцем роботи.

На ТОВ «Юнітторг» ведуться спеціальні журнали обліку працівників, які вибувають у відрядження, і працівників які прибувають з відрядження.

Працівники, які одержали готівку в підзвіт, зобов'язані подати до бухгалтерії підприємства авансовий звіт про витрачені суми, до якого повинні бути додані всі виправдовуючи документи.

Авансовий звіт – документ типової форми, що подається підзвітними особами, в якому зазначаються отримані в підзвіт суми, фактично здійснені витрати, залишок підзвітних сум, або їх перевитрачання.

Обов'язковим реквізитом авансового звіту є резолюція керівника підприємства або уповноваженої ним особи про затвердження вказаної суми витрат і його підпис.

Бухгалтер опрацьовує авансовий звіт, проставляючи на документах і на звіті кореспондуючі рахунки, які відповідають призначенню авансу.
Після складання авансового звіту визначається різниця між сумою отриманого авансу та фактичними витратами. Якщо працівник здійснив перевитрату авансової суми, то кошти повинні бути відшкодовані йому з каси підприємства без його заяви. Винятки складають випадки, коли перевитрати були здійснені на цілі, не передбачені наказом. У такому випадку можливі наступні варіанти:

· суму перевитрат відшкодовують за рішенням керівника з наступним приєднанням цієї суми до сукупного оподатковуваного доходу працівника;

· суму перевитрат за авансовим звітом не відшкодовують і на авансовому звіті пишуть тільки суму, затверджену керівником.

Видані під звіт суми повинні витрачатися тільки за призначенням. Передача їх однією особою іншій забороняється. Видача готівки під звіт проводиться за умови повного від звітування конкретної підзвітної особи за раніше виданий їй аванс. Залишок коштів понад суму, використану згідно з авансовим звітом, підлягає поверненню працівником до каси підприємства в наступні строки:

— за відрядженнями – протягом трьох днів після повернення з відрядження (при закордонних відрядженнях у випадку застосування корпоративних пластикових карток міжнародних платіжних систем – не пізніше 10, а з дозволу керівника (за наявності поважних причин) – 20 робочих днів);

— на закупівлю сільськогосподарської продукції, продуктів її переробки та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, – протягом 10 робочих днів з дня видачі готівки під звіт;

— на всі інші виробничі (господарські) потреби – наступного робочого дня після видачі готівки під звіт.

Якщо підзвітна особа не надала звіт та необхідні виправдовуючи документи у встановлені строки або не повернула в касу залишки невикористаних сум авансів, бухгалтерія має право утримати таку заборгованість із нарахованої заробітної плати в порядку, встановленому чинним законодавством. До того ж, без подачі та підтвердження авансового звіту за попереднє відрядження, працівник не може отримати гроші з каси підприємства за наступне.

На ТОВ «Юнітторг» видача грошей працівнику на відрядження або на господарські потреби проводиться в касі підприємства згідно з видатковим касовим ордером, а повернення невикористаних коштів працівником оформляється прибутковим касовим ордером.

Надходження ж товарно-матеріальних цінностей від підзвітної особи, тобто їх оприбуткування, підтверджує прибуткова накладна. В прибутковій накладній зазначається синтетичний рахунок на якому обліковується даний вид ТМЦ їх найменування, одиниця виміру, кількість отриманих цінностей ,їх ціна та загальна сума; а також зазначається, куди були вони оприбутковані.

Облік рахунку 372.1 «Розрахунки з підзвітними особами» наведено в Додатку Н.

Дебіторська заборгованість підзвітних осіб нараховується за фактом отримання даними особами авансових підзвітних сум і погашається при повному розрахунку за даними сумами.

Фактично здійснені та документально підтверджені витрати підзвітної особи, пов'язані з виробничою діяльністю, списуються на собівартість продукції, на придбання ТМЦ включаються в суму фактичних витрат на придбання даних цінностей.

Підприємством видано гроші підзвітній особі на придбання товару підтвердженням цього є Звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт та чеки.Облік розрахунків з підзвітними особами наведено в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Господарські операції за розрахунками з підзвітними особами,

які мають місце на ТОВ «Юнітторг»

№

з/п

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Сума, грн.

Додаток

Дебет

Кредит

1.

Відображено суму авансу, виданого працівнику на відрядження або на господарські потреби

372 “Розрахунки з підзвітними особами”

30 “Каса”

2500,00

Видатковий касовий ордер, картка рахунку 372.1(Л, Н)

2.

Списано з картрахунку проведені оплати підзвітною особою, якій видано корпоративну картку

372 “Розрахунки з підзвітними особами”

313 “Інші розрахунки в банку в національній валюті”







3.

Списано витрати в межах норм, оплачені з підзвітних сум і затверджені керівником, на відповідні рахунки витрат

23“Виробництво”

372“Розрахунки з підзвітними особами”







91 “Загально виробничі витрати”







2500,00










92 “Адміністративні витрати”

93 “Витрати на збут”

4.

Використано підзвітні суми для придбання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів

10 “Основні засоби”, 11 “Інші необоротні матеріальні активи”

372“Розрахунки з підзвітними особами”







5.

Придбано підзвітною особою виробничі запаси, МШП, товари

20 “Виробничі запаси”

372“Розрахунки з підзвітними особами”







2500,00




22,28 “МШП”

Продовження Таблиці 2.2

6.

Відображено податковий кредит з ПДВ за придбаними ТМЦ

64 “Розрахунки за податками й платежами”

372“Розрахунки з підзвітними особами”

2500,00




7.

Утримано із заробітної плати працівника підзвітні суми

66 “Розрахунки з оплати праці”

372“Розрахунки з підзвітними особами”







8.

Відображено суми витрат, понесені підзвітною особою понад встановлені норми (на відшкодування цієї суми є згода керівника)

949 “Інші витрати операційної діяльності”

372“Розрахунки з підзвітними особами”







9.

Повернуто в касу залишки невикористаних підзвітних сум

30 “Каса”

372“Розрахунки з підзвітними особами”







Отже, у процесі господарської діяльності у підприємства виникає необхідність видачі з каси готівки працівникам підприємства під звіт на господарські витрати та службові відрядження, виникають розрахункові відносини з підзвітними особами.

Направлення працівників підприємства у відрядження здійснюється керівником підприємства з оформленням наказу. На підприємстві необхідно вести спеціальні журнали обліку працівників, які вибувають у відрядження, і працівників, прибувають з відрядження. Видані під звіт суми повинні витрачатися тільки за призначенням. Видача грошей працівнику на відрядження або на господарські потреби проводиться в касі підприємства згідно з видатковим касовим ордером, а повернення невикористаних коштів працівником оформляється прибутковим касовим ордером.

А також було сформульовано основні бухгалтерські проводки.

Заборгованість, яка відображається на рахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами», включає в себе різні за своїм економічним змістом розрахунки з юридичними та фізичними особами. До категорії дебіторів, які відносяться до інших відносяться: розрахунки з дебіторами по різним наданим послугам, розрахунки з дебіторами з оренди приміщення.

Аналітичний облік на рахунку 377 “Розрахунки з іншими дебіторами” ведеться за кожним дебітором, видами заборгованості, термінами її виникнення та погашення.

Заборгованість, що відображається на цьому рахунку, включає в себе різні за своїм економічним змістом розрахунки з юридичними та фізичними особами.

На рахунку 377.1 відображаються розрахунки з дебіторами за різними наданими послугами. Користувачами послуг є такі дебітори: ТОВ «СУМАТРА»,, ЗАТ «ФЛАЙСЕЛ», ПП Більченко, ТОВ «Агрон ЛТД», ТОВ «Електроцентр», ТОВ «Технобуд», ПП «Авторинок», ТОВ «Інпромт», ХК «АвтоКРаз», ЗАТ «ГНК», ВАТ «Авто» АТП, АППБ «Аваль»та ін. Вони отримують різні послуги.

Підприємство надало ТОВ «СУМАТРА» в оренду приміщення підтвердженням цього є угода (Додаток З) рахунок-фактура (Додаток Й) та податкова накладна (Додаток К), акт здачі-прийняття робіт (Додаток І). Відобразимо в бухгалтерському обліку розрахунки бухгалтерськими проведеннями, які відображаються в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4

Облік розрахунків з покупцями та замовниками

№

пп

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Сума

Додаток

Дебет

Кредит

1

Нараховуємо дохід за оренду приміщення

377«Розрахунки з іншими дебіторами»

703 «Доходи від реалізації робіт, послуг»

850,00

Рахунок-Фактура(Й)

2

Нараховуємо ПДВ

703 «Доходи від реалізації робіт, послух»

64 «Розрахунки за податками та платежами»

141,67

Податкова Накладна(К)

Продовженнятаблиці 2.4

3

Нараховуємо орендну плату

377«Розрахунки з іншими дебіторами»

713 «Дохід від операційної оренди активів»

850,00




4

Нараховуємо ПДВ

713 «Дохід від операційної оренди активів»

64 «Розрахунки за податками та платежами»

141,67




На рахунку 377 відображаються розрахунки з дебіторами з оренди приміщень, а саме на рахунку 377.1 відображаються розрахунки з дебіторами з комунальних послуг, на рахунку 377.2 – з експлуатаційних витрат.

Операцій не відображені у зв’язку з відсутністю підтверджуючих документів.

Можна зробити висновок, що заборгованість, яка відображається на цьому рахунку, включає в себе різні за своїм економічним змістом розрахунки з юридичними та фізичними особами.

Аналітичний облік на рахунку 377 “Розрахунки з різними дебіторами” ведеться за кожним дебітором, видами заборгованості, термінами її виникнення та погашення.

    продолжение
--PAGE_BREAK--2.3. Відображення дебіторської заборгованості у фінансовій звітності

В балансі залишки по статтях дебіторської заборгованості відображаються в залежності від терміну погашення (в межах року чи більше) за різними статтями (баланс, Додаток А).

Поточна дебіторська заборгованість покупців та замовників за надані їм продукцію, товари, роботи або послуги (крім заборгованості, яка забезпечена векселем) відображається в статті балансу “Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги” (Додаток А, рядок 160-162 активу балансу). До підсумку балансу включається чиста реалізаційна вартість.

Чиста реалізаційна вартість (Додаток А, рядок 160 активу балансу) – сума поточної дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги за вирахуванням резерву сумнівних боргів.

Згідно з положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 “Баланс”, ця сума на балансі підприємства визначається шляхом віднімання від загальної суми дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги (рядок 161 активу балансу) резерву сумнівних боргів (рядок 162 активу балансу), тобто тієї суми заборгованості, за якою існує невпевненість у погашенні її боржником.

Дебіторська заборгованість по нетоварних операціях відображається в рядках 180-210 ЙЙ розділу активу балансу(Додаток А).

У статті “Довгострокова дебіторська заборгованість” (рядок 050 “Балансу”) показується заборгованість фізичних та юридичних осіб, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу. Ця стаття відповідає дебетовому сальдо рахунка 18 “Довгострокова дебіторська заборгованість” та відображає вартість заборгованості за майно, передане у фінансову оренду, довгострокові векселі одержані та іншу дебіторську заборгованість, наприклад, розрахунки з працівниками за виданими довгостроковими позиками тощо.

При складанні звітності, ТОВ «Юнітторг» аналізує стан дебіторської заборгованості з метою поділу її на поточну і довгострокову.

Оскільки активи повинні відображатись за вартістю, що реально може бути отримана від їх використання, продажу або зазначенням резерву сумнівних боргів. Заборгованість, зменшена на величину резерву, відображає кількість грошей, що дійсно можуть надійти на підприємство. При цьому необхідно правильно розрахувати резерв сумнівних боргів.

Нарахування резерву сумнівних боргів відображається в складі статті “Інші операційні витрати” звіту в формі №2 “Звіт про фінансові результати” в рядку 90. Поточна дебіторська заборгованість, не пов’язана з розрахунками за реалізовані товари, роботи, послуги, списується з балансу з відображенням у складі витрат за тією ж статтею і в тому ж рядку.(Додаток А, Б)

Зміни в розмірах поточної дебіторської заборгованості відображаються у Звіті про рух грошових коштів підприємства.

В формі №5 «Примітки до фінансової річної звітності» дебіторська заборгованість відображається в ІХ розділі. В рядку 940 Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги, в 950 рядку – інша поточна дебіторська заборгованість.

В формі №1-Б «Звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість» дебіторська заборгованість відображається більш детально.

Отже, дебіторська заборгованість, на ТОВ «Юнітторг» відображається в усіх формах звітності. В балансі залишки по статтях дебіторської заборгованості відображаються в залежності від терміну погашення (в межах року чи більше) за різними статтями. Нарахування резерву сумнівних боргів відображається в складі статті “Інші операційні витрати” звіту в формі №2 “Звіт про фінансові результати”. Зміни в розмірах поточної дебіторської заборгованості відображаються у Звіті про рух грошових коштів підприємства.




Розділ 3. Комп’ютерний облік дебіторської заборгованості за допомогою програми 1С: Бухгалтерія

3.1. Завдання і джерела інформації комп’ютерного обліку дебіторської заборгованості

Для комп’ютерного обліку ТОВ «Юнітторг» використовує програмне обладнання «1С:Бухгалтерия». Ця програма має низку переваг: простоту інсталяції й використання, можливість гнучкого налаштування конфігурації і наявність вбудованої макромови, змогу швидко виконати різноманітні проведення, доступна ціна.

Налаштування програми проводиться фахівцем, проте вона більше орієнтована на кінцевого користувача і надають йому більше можливостей під час роботи.

Ця програма дає змогу користувачу вільно вести реєстр товарів, знаходити потрібний товар чи операцію у звітах та низка інших можливостей.

На підприємстві програма «1С:Бухгалтерия» використовується для спрощення ведення аналітичного та статистичного обліку, надання звітів в електронному вигляді для внутрішніх та зовнішніх користувачів.

У типовій конфігурації «1С:Бухгалтерия» передбачено роботу з операціями по дебіторській заборгованості.

У процесі господарської діяльності підприємство набуває ТМЦ для перепродажу, виробництва та з іншою метою. Для ведення списку ТМЦ призначений довідник «Номенклатура». У ньому міститься також інформація про матеріали, номенклатуру продукції, яку виготовляють, перелік виконаних робіт та послуг.

Інформація про кожний елемент довідника розміщена на двох закладках –«Ціни» і «Додатково». Кожний ТМЦ характеризує низка цін. Передусім відпускні ціни, потім закупівельна(без ПДВ). Скориставшись кнопкою «Історія», можна переглянути історію зміни ціни. Бухгалтерський рахунок, що зазначений для кожної ТМЦ, буде використано для формування бухгалтерських проведень. Операції з надходження в організацію ТМЦ відображені в обліку за допомогою документа «Прибуткова накладна».

ТМЦ можна реалізовувати кількома способами. Один із варіантів – коли покупцю виставляють рахунок на оплату придбаного товару. Для відображення цієї операції в типовій конфігурації використовують документ «Рахунок-фактура». Він призначений для документального оформлення попередньої домовленості про продаж товару або продукції клієнтам.

Під час заповнення рахунка треба вибрати покупця з довідника «Контрагенти», зазначити валюту і її курс. Реквізит «Вид торгівлі» набуде значення, заданого за замовчуванням для обраного клієнта в довіднику.

У випадку взаєморозрахунків з покупцем у розрізі угоди, якщо, до того ж, у довіднику «Контрагенти» для нього задана угода за замовчуванням, реквізити цієї угоди будуть відображені у полі «Замовлення»документа «Рахунок-фактура».

Таблична частина «Рахунка-фактури» має такі дані:

назва товару, який відпускають;

кількість товару;

одиниця вимірювання;

коефіцієнт перерахунку вибраної одиниці вимірювання в основну;

ціна товару без ПДВ

сума без ПДВ для рядка (без знижки)

сума знижки;

суми для рядка без ПДВ і з ПДВ з урахуванням знижки;

сума ПДВ.

Реквізит «Термін оплати» містить дату, до якої виписаний рахунок є дійсним.

Операції гуртової реалізації товару виконують у типовій конфігурації за допомогою документа «Видаткова накладна». За цим документом отримують друковані форми видаткової накладної та акта виконаних робіт.

Закладка «Додатково» може містити інформацію про доручення, на підставі якого відпущено товар (група реквізитів «Доручення») і про співробітника, що видав товар (реквізит «Видав»).

Програма «1С:Бухгалтерия» забезпечує автоматичне формування податкових накладних під час оформлення операцій, унаслідок яких виникають податкові зобов’язання.

Підзвітними особами можуть бути тільки співробітники організації, тому передусім заповнюється довідник «Співробітники».

Одержання підзвітними особами готівки з каси і повернення її до каси забезпечують документи «Прибутковий касовий ордер» і «Видатковий касовий ордер», які відображені в журналі «Каса». Також використовують ще і авансовані звіти, якими підзвітні особи звітують за витрачені кошти. Для цього в типовій конфігурації передбачено однойменний документ, який дає змогу отримати друковану форму авансованого звіту і автоматично формує проведення на підставі введених даних.

Заголовна частина документа «Авансований звіт» заповнюється в такій послідовності:

визначається підзвітна особа, для якої формують авансований звіт, вибравши її з довідника «Співробітники»;

задається валюта авансованого звіту, в якій буде наведено суми витрат підзвітної особи;

уводиться курс валюти щодо гривні;

вибирається з довідника «Податки і відрахування» ставку ПДВ для документа;

визначити місце зберігання, куди будуть оприбутковані товарно-матеріальні цінності від підзвітної особи.

У табличній частині документа наводять таку інформацію:

дати початку і кінця;

рахунок, на який повинна бути зачислена поточна витрата;

аналітику вибраного рахунку. Це повинен бути елемент довідника «ТМЦ», «Види затрат», «Інвестиція» – для об’єктів основних фондів, інших не обігових активів;

довідкову інформацію: за що і за яким документом зроблені видатки;

кількість оприбуткованих об’єктів;

ціну без ПДВ оприбуткованої ТМЦ;

суму без ПДВ поточної затрати;

суму ПДВ

загальну суму ПДВ за видатком;

ознаку того, проводити рядок документа чи ні;

ознаку зачислення поточної затрати до складу валових видатків;

аналітику за валовими видатками.

Звіт «Картка рахунка» дає змогу отримати детальну інформацію про всі операції з підзвітними особами за звітний період.




Висновки

Дебіторська заборгованість має значну питому вагу в складі поточних активів і впливає на фінансовий стан підприємства. Значення дебіторської заборгованості особливо зростає в період інфляції, коли іммобілізація власних оборотних активів стає дуже невигідною.За даними бухгалтерської звітності (ф. 1, ф. 2) можна визначити низку показників, що характеризують стан дебіторської заборгованості.

При написанні курсової роботи було надане теоретичне обґрунтування ведення обліку дебіторської заборгованості в Україні. Вирішені такі задачі як вивчення теоретичних основ обліку дебіторської заборгованості на ТОВ «Юнітторг», наведені принципи класифікації дебіторської заборгованості, наведені нормативно-правові документи, які регулюють облік дебіторської заборгованості в Україні. Також розглянуті практичні аспекти організації обліку дебіторської заборгованості на підприємстві ТОВ «Юнітторг» до якого входить стисла характеристика підприємства за 2009 рік та облік дебіторської заборгованості за первинними документами.

Якщо порівняти показники дебіторської заборгованості, можна зробити висновок щодо того, поліпшився чи погіршав стан розрахунків з покупцями проти минулого року. Якщо на підприємстві зросла сумнівна дебіторська заборгованість, а також загальна частка дебіторської заборгованості в загальному обсязі оборотних коштів, то можна зробити висновок про зниження ліквідності поточних активів у цілому, а отже, про погіршання фінансового стану підприємства.

Значне перевищення дебіторської заборгованості завжди загрожує фінансовій стійкості підприємства і потребує залучення додаткових джерел фінансування.


Список використаної літератури

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 16.07.99 р. № 996-ХІV.

2. Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.

3. Закон України «Про результати суцільної інвентаризації дебіторської та креди­торської заборгованості і заходи щодо її скорочення»: Постанова КМУ від 29.04.99 р. № 750.

4. Закон України «Про затвердження форми державної статистичної звітності № 1-Б термінова (місячна)» «Звіт про фінансові результати і кредиторську заборгованість» та Інструкції щодо її заповнен­ня: наказ Держкомстату України від 31.07.2000 р. № 258.

5. Закон України «Про порядок віднесення та відшкодування безнадійної заборго­ваності»: лист ДПАУ від 03.02.2000 р.

6. Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгал­терському обліку»: затв. Мінфіном України від 24.05.95 р. № 88.

7. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'я­зань і господарських операцій підприємств і організацій: затв. Мінфіном від 30.11.99 р. № 291.

8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджений наказом МФУ від 31.03.99р. №87.

9. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №2 «Баланс», затверджений наказом МФУ від 31.03.99р. №87.

10. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №3 «Звіт про фінансові результати», затверджений наказом МФУ від 31.03.99р. №87.

11. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №4 «Звіт про рух грошових коштів», затверджений наказом МФУ від 31.03.99р. №87.

12. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №10 «дебіторська заборгованість», затверджений наказом МФУ від 08.10.99р. №237.

13. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №11 «Зобов’язання», затверджений наказом МФУ від 31.01.00р. №20.

14. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №15 «Доходи», затверджений наказом МФУ від29.11.99р. №290.

15. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №16 «Витрати», затверджений наказом МФУ від31.12.99р. №318.

16. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №25 «Фінансовий звіт суб’єкта підприємницької діяльності», затверджений наказом МФУ від 25.02.00р. №39.

17. Бутінець Ф.Ф., Давидюк Т.В., Малюга Н.М., Чижевські Л.В. Бухгалтерський управлінський облік: Підручник для студентів спеціальності «Облік і аудит» вищих навчальних закладів. За ред. Ф.Ф. Бутінця; 2-ге вид., перероб і доп. — Житомир: ПП «Рута», 2008.- 480с.

18. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник для студентів спеціальності «Облік і аудит» вищих навчальних закладів. За ред. Ф.Ф. Бутінця; 2-ге вид., перероб і доп. -Житомир: ПП «Рута», 2008.

19. Ф.Ф. Бутінець, О. В. Олійник, М.М.Шигун, С.М.Шуляпова Організація бухгалтерського обліку. Навчальний посібник для студентів вузів спеціальності «Облік і аудит»; 2-ге вид., перероб і доп. — Житомир: ЖІТ І, 2007.