--PAGE_BREAK--З точки зору відносин розподілу заробітна плата – це грошове вираження частини необхідного продукту, яка надходить в індивідуальне споживання робітникам фірми у відповідності з кількістю і якістю затраченої ними праці у виробництві.
Організації і фірми виплачують заробітну плату в грошовій формі, це обумовлено наявністю товарно-грошових відносин і ринку. В цивілізованій економіці виплата зарплати не може проходити в натуральній формі. Грошова заробітна плата — найбільш гнучкий засіб обліку затрат і результатів праці.
Регулювання заробітної плати здійснюється фірмою і державою. Перш за все встановлюється міра праці. Вона відбиває кількість праці (величина затраченої мускульної і нервової енергії), інтенсивність праці і якість праці (ступінь складності і значення роботи). В результаті з'являються норми виробітку, норми часу, норми обслуговування на тих чи інших роботах. Підприємства і держава проводять нормування праці. Виконана норма – це перш за все кількість праці певної якості, яку віддав робітник фірмі чи державі протягом певного часу. За це він отримує грошову винагороду в формі заробітної плати.
Держава і підприємство встановлюють такі принципи диференціації заробітної плати працівників:
величина заробітної плати залежить від складності праці, професійних навичок і кваліфікації робітника;
величина заробітної плати залежить від умов роботи, від її важкості, шкідливості для здоров'я. Праця у важких і шкідливих умовах оплачується вище;
величина заробітної плати залежить від результатів виробничої діяльності фірми в цілому.
Розрізняють дві основні форми заробітної плати: погодинну та відрядну. Погодинна зарплата нараховується робітникам залежно від кваліфікації і фактично відпрацьованого часу. Вона застосовується для оплати праці тих робітників:
виробіток яких неможливо чітко нормувати;
в роботі яких головним є не зростання продуктивності праці, а підвищення якості продукції;
виробіток яких в основному залежить не від їх індивідуальних трудових зусиль, а визначається технологічним процесом.
Функції ж робітника зводяться тільки до налагоджування, спостереження і контролю за роботою обладнання. При погодинній формі величина заробітної плати обчислюється як добуток погодинної ставки і кількості праці. Погодинна оплата передбачає просту погодинну систему, що обумовлює оплату за фактично відпрацьований час та погодинно-преміальну, яка враховує ще й інші моменти: виконання норми, ріст продуктивності праці, якість робіт і продукції, економію ресурсів [14, с.50].
Відрядна форма заробітної плати застосовується на роботах, де праця піддається точному і повному обліку, де широко використовуються норми виробітку. Величина заробітної плати при ній обчислюється як добуток розцінки одиниці виробу і кількості виробів. Виділяють такі системи відрядної заробітної плати:
пряма відрядна заробітна плата;
відрядно-прогресивна заробітна плата;
відрядно-регресивна заробітна плата;
відрядно-преміальна заробітна плата;
акордна заробітна плата;
колективна відрядна заробітна плата.
Останні десятиріччя характеризуються все більш широким застосуванням погодинної заробітної плати і відповідним скороченням відрядної внаслідок зростання механізації та автоматизації виробництва. У Великобританії, США, Німеччині і Франції 60-70% промислових робітників отримують погодинну заробітну плату [13, с.150].
Розрізняють номінальну і реальну заробітну плату.
Номінальна заробітна плата являє собою суму грошей, яку отримує робітник за виконану роботу. На її величину впливають різні фактори: рівень кваліфікації, різні умови й ефективність праці та кількість і якість праці. Підвищення середньомісячної зарплати на перший погляд свідчить про певне поліпшення добробуту населення. Але точнішим показником тут є реальна заробітна плата.
Реальна заробітна плата – це сума матеріальних і духовних благ та послуг, які можна придбати за номінальну зарплату. Реальна зарплата залежить від ряду факторів:
а) рівня номінальної зарплати;
б) цін на товари і послуги, які споживає населення;
в) величини податків, які сплачуються різними верствами населення в бюджет.
Як важлива соціально-економічна категорія заробітна плата в ринковій економіці має виконувати такі функції:
відтворювальну – як джерела відтворення робочої сили і засобу залучення людей до праці;
стимулюючу – встановлення залежності рівня заробітної плати від кількості, якості і результатів праці;
регулюючу – як засіб розподіл і перерозподілу кадрів по регіонах країни, галузях економіки з урахуванням ринкової кон’юнктури;
соціальну – забезпечення соціальної справедливості, однакової винагороди за однакову працю [18, с.160].
Проте в сучасних умовах становлення ринку в Україні заробітна плата не може виконувати цих функцій. Її рівень забезпечує не більш як 20% відтворення робочої сили, яке не відшкодовує навіть прямих затрат праці і не викликає заінтересованості в переорієнтації робочої сили на пріоритетні сфери діяльності. Заробітна плата нині виконує інші функції, а саме:
збереження зайнятості, запобігання безробіттю ціною заниження заробітної плати;
забезпечення соціальних гарантій;
збереження попереднього статусу, пов'язаного із попереднім робочим місцем;
стримування інфляції (шляхом заборгованості із заробітної плати);
перерозподіл зайнятих по галузях і сферах економіки;
поширення нелегальної діяльності та вторинної зайнятості;
посилення мобільності робочої сили.
Як соціально-економічна категорія, заробітна плата служить основним засобом задоволення особистих потреб працюючих, економічним важелем, що стимулює розвиток суспільного виробництва, ріст продуктивності праці, скорочення витрат на виробництво, засобом перерозподілу кадрів по галузях [25, с.145].
Основою організації оплати праці є тарифна система.
Тарифна система оплати праці – це сукупність правил, за допомогою яких забезпечується порівняльна оцінка праці, залежно від кваліфікації, умов її виконання, відповідності, значення галузі та інших факторів, що характеризують якісну сторону праці. Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників – залежно від їх кваліфікації та відповідальності за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати. Тарифна сітка (схема посадових окладів) розробляється з урахуванням:
тарифної ставки робітника першого розряду, встановленої в розмірі не нижче визначеного генеральною (галузевою) угодою рівня;
міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).
Основою побудови системи тарифних ставок і окладів є мінімальна заробітна плата. Мінімальна заробітна плата — це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт). До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати. Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається відповідно до статей 9 і 10 Закону України “Про оплату праці” та не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб. Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку. Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України, як правило, один раз на рік у законі про Державний бюджет України з урахуванням пропозицій, вироблених шляхом переговорів, представників професійних спілок, власників або уповноважених ними органів, які об'єдналися для ведення колективних переговорів і укладення генеральної угоди. Розмір мінімальної заробітної плати може переглядатися при внесенні змін до закону про Державний бюджет України залежно від зростання індексу цін на споживчі товари і тарифів на послуги за угодою сторін колективних переговорів. Зміни розміру мінімальної заробітної плати іншими законами України та нормативно-правовими актами є чинними виключно після внесення змін до закону про Державний бюджет України на відповідний рік. Відповідно до статті 59 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12. 2007 № 107-VІ з 1січня до 31 березня встановлено мінімальну заробітну плату в сумі 515 грн. До цього її розмір з 1 квітня до 31 червня складає 525 грн. Виходячи з мінімальної заробітної плати і середньомісячного фонду робочого часу, котрі встановлюються в законодавчому порядку, визначаються мінімальні розміри годинних тарифних ставок першого розряду. Це пов’язане з тим, що згідно з чинним законодавством працівник не може одержувати за місяць (при повній зайнятості) менше мінімальної заробітної плати. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання. Також держава встановлює рівень оподаткування доходів працівників, міжгалузевих співвідношень в оплаті праці, умов і розмірів в оплаті праці в бюджетних організаціях та інше. Прожитковий мінімум для працездатної особи на 2008 рік становить: 01.01. 2008-31.03. 2008 – 633 грн.; 01.04. 2008-31.06. 2008 – 647 грн.; 01.07. 2008-31.09. 2008 – 649 грн.; 01.10 2008-31.12. 2008 – 669 грн.
Трудові відносини оформляються трудовим договором між власником підприємства і найманим працівником. Трудовий договір (контракт) – це угода між працівником та власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату та забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовий договір може бути:
безстроковий, тобто такий, що укладається на невизначений термін;
укладений на термін, погоджений сторонами;
такий, що укладається на виконання певної роботи [17, с.37].
З усього зазначеного можна зробити висновок, що заробітна плата – це об’єктивно необхідний для відтворення робочої сили та ефективного функціонування виробництва обсяг вираженої в грошовій формі основної частини життєвих засобів, що відповідає досягнутому рівневі розвитку продуктивних сил і зростає пропорційно підвищенню ефективності праці трудящих [18, с.450]. Розрізняють номінальну і реальну заробітні плати. Перша з них означає суму грошей, яку отримують працівники за свою працю. Друга – засвідчує кількість товарів і послуг, які працівник може придбати за зароблену суму грошей. Основна заробітна плата – це плата за виконану роботу згідно з встановленими нормами праці (норми часу, виробітку, обслуговування, службових обов`язків). Додаткова заробітна плата – оплата за роботу, виконану понад встановлених норм, за трудові успіхи, винахідництво і особливі умови праці. До інших заохочувальних і компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за показниками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, не передбачені понад встановлені законодавством норми [4, с.258]. Система оплати праці – це сукупність правил, які визначають співвідношення між мірою праці й мірою винагороди працівників. Системи оплати праці, які застосовуються найбільш часто на підприємствах, відображені на рис.1.1
Відрядна форма оплати праці має наступні системи: пряма відрядна, відрядно-преміальна, прогресивна, непряма відрядна, акордна, бригадна.
Пряма відрядна система – це система, при застосуванні якої заробіток нараховується тільки за виконану роботу (виготовлену продукцію).
Відрядно-преміальна система – це різновид відрядної форми оплати праці, при якій крім заробітної плати, належної за виконану роботу, виплачується премія. Сума заробітку при цій системі визначається із залежності.
Відрядно-прогресивна система оплати праці – це різновид відрядної форми оплати праці, при якій робота, виконана в межах встановлених норм, оплачується за звичайними відрядними розцінками, а частина роботи, виконаної понад норму, — за прогресивно-зростаючими розцінками і в залежності від проценту перевиконання норм.
Акордна система оплати праці – це різновид відрядної системи, при якій норма і розцінка для виконавця або групи виконавців встановлюється не за кожною окремою операцією, а на весь комплекс робіт.
SHAPE \* MERGEFORMAT
Рис.1.1 Форми і системи оплати праці
Для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати, фонду додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат. Структура фонду оплати праці подана на рис.1.2
SHAPE \* MERGEFORMAT продолжение
--PAGE_BREAK--
Рис.1.2 Структура фонду оплати праці
Система посадових окладів є різновидом погодинно-преміальної системи. За цією системою оплачуються працівники, робота яких має стабільний характер.
Відрядна форма передбачає залежність суми заробітку від кількості виготовлених виробів або обсягу виконаних робіт за певний проміжок часу.
Відрядна бригадна система оплати праці – це оплата, яку визначають шляхом множення розцінки за одиницю роботи на фактично виконаний обсяг робіт бригадою [8, с.259].
В умовах встановлення ринкових відносин на багатьох підприємствах знайшла використання безтарифна система оплати праці.
Фактична заробітна плата кожного робітника підприємства є часткою у фонді оплати праці всього колективу або колективу окремого підрозділу і залежить від кваліфікаційного рівня працівника, коефіцієнта трудової участі і фактично відпрацьованого часу.
Традиційні форми оплати праці (відрядна і почасова) недостатньо стимулюють трудову активність працівників. Світовий досвід показує, що для оплати праці працівників, професії яких мають підприємницьку спрямованість, доцільно використовувати комісійну форму заробітної плати, оскільки саме з її допомогою форма оплати праці враховує конкретний вклад кожного працівника в досягненнях відповідних результатів підприємством. Це означає, що розмір заробітної плати певного працівника повинен відповідати тому економічному ефекту, який підприємство досягає з його допомогою.
Контрактна система оплати праці ґрунтується на заключенні договору між роботодавцем і виконавцем, в якому обумовлюється режим та умови праці, права і обов’язки сторін, рівень оплати праці та інше. Договір може оплачувати час знаходження виконавця на підприємстві, фірмі (погодинна оплата праці) або конкретне виконане завдання (відрядна оплата).
Система участі у прибутках передбачає розподіл певної частини прибутку підприємства між його працівниками. Такий розподіл може проводитись у формі грошових виплат або розповсюдження акцій між працівниками підприємства. Впровадження такої системи викликане тим, що існуючі системи оплати праці не викликають у працівників реальної зацікавленості у значних результатах роботи підприємства. А справедливий і зрозумілий для всіх розподіл частини прибутку між власником підприємства, адміністрацією, спеціалістами і робітниками створює умови для хорошого психологічного клімату в колективі і процвітання підприємства. Виплати з прибутків залежать від рівня витрат на виробництво, цін, фінансового стану підприємства. Їх розміри визначаються окремою угодою між відповідними сторонами (при укладанні тарифних угод). Системи участі у прибутках диференціюються на систему оцінки заслуг, систему участі у прибутках в залежності від продуктивності та інше [25, с.151-152].
Зарплату виплачують працівникам у строки, встановлені в колективному договорі, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. За роботу в першій половині місяця виплачують аванс, а остаточний розрахунок проводять при видачі грошей за другу половину місяця. Коли ж день виплати зарплати збігається з вихідним, святковим або не робочим днем, її видають напередодні. З особистої письмової згоди працівника виплачувати зарплату можна через установи банків, поштовими переказами на зазначений ними рахунок (адресу) з обов’язковою оплатою цих послуг за рахунок підприємства [5, с.274].
Згідно з чинним законодавством кожен працівник має право на відпустку.
Відпустки поділяються на:
1) щорічні відпустки (основна відпустка, додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці, додаткова відпустка за особливий характер праці, інші додаткові відпустки, передбачені законодавством);
2) додаткові відпустки у зв’язку з навчанням;
3) творча відпустка;
4) соціальні відпустки (відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, додаткова відпустка працівникам, які мають дітей);
5) відпустки без збереження заробітної плати [19].
Порядок нарахування деяких виплат з оплати праці наведено в табл.1.1
Таблиця 1.1
Порядок нарахування деяких виплат з оплати праці
Основна відпустка гарантована працівникові незалежно від того, де він працює і яку роботу виконує. Додаткова відпустка надається у випадку особливих умов і характеру роботи, тобто визначальними стають особливі обставини, передбачені законодавством або колективним договором.
Для нарахування суми відпускних потрібно керуватися Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100. Відповідно до цього Порядку суми виплат, належних працівнику за час надання йому щорічних, основної та додаткової відпусток, тривалість яких визначається в календарних днях, розраховуються шляхом ділення сумарного заробітку за останні 12 місяців перед наданням відпустки на відповідну кількість календарних днів року і множенням отриманого результату на кількість календарних днів наданої відпустки.
Витрати на оплату праці як складові собівартості впливають на результати фінансово-господарської діяльності підприємства. За нормальної організації виробничого процесу збільшення цих витрат свідчить про підвищення якості продукції, рівня продуктивності праці та доходу.
Умовно витрати на оплату праці можна поділити на такі групи:
1) витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати й інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок у вигляді премій, заохочень, відшкодування вартості товарів (робіт, послуг),
2) витрати на виплату авторських винагород,
3) витрати на виплату за виконані роботи (послуги) за договорами цивільно-правового характеру,
4) інші виплати в грошовій або натуральній формі, установлені за згодою сторін,
5) обов’язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, що надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством,
6) внески платника податків на обов’язкове страхування життя або здоров’я працівників у випадках, передбачених законодавством. Ці витрати входять також до валових витрат підприємства.
Витрати на оплату праці на підприємстві визначаються виходячи з відрядних розцінок, тарифних ставок і посадових окладів, що встановлюються залежно від результатів праці, її кількості і якості, стимулюючих і компенсуючих виплат, системи преміювання робітників, керівників, спеціалістів, службовців за виробничі результати [17, с.45].
Заробітна плата робітників, зайнятих у виробництві продукції (робіт, послуг), безпосередньо включається до собівартості відповідних видів продукції. Частина основної зарплати робітників, зайнятих у виробництві відповідної продукції (робіт, послуг), віднесення якої безпосередньо до собівартості окремих видів продукції ускладнене, включається до собівартості на основі розрахунку кошторисної ставки цих витрат на одиницю продукції.
Структуру витрат на оплату праці наведено на рис.1.3
Додаткова заробітна плата робітників, зайнятих у виробництві відповідної продукції (робіт, послуг), безпосередньо включається до собівартості окремих видів (груп однорідних видів) продукції [15, с.11-12].
Рис.1.3 Структура витрат на оплату праці
З суми нарахованої заробітної плати здійснюються різноманітні утримання, які подаються в табл.1.2
Таблиця 1.2
Утримання із заробітної плати
Також кожне підприємство здійснює нарахування на фонд оплати праці. Перелік нарахувань поданий в табл.1.3
Таблиця 1.3
Нарахування на заробітну плату
Джерелом коштів витрат на оплату праці працівників комерційних підприємств є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності. Для установ і організацій, що фінансуються з бюджету, — це кошти, які виділяються з відповідних бюджетів, а також частина доходу, одержаного внаслідок господарської діяльності та з інших джерел. Об’єднання громадян оплачують працю найманих працівників з коштів, які формуються відповідно до їх статутів.
продолжение
--PAGE_BREAK--Співвідношення окремих складових заробітної плати в загальному її обсязі становить структуру заробітної плати. У стабільних розвинених економічних системах основна заробітна плата становить 85-90% у структурі заробітної плати. В Україні в сучасних умовах через нестабільність доходів підприємств, інфляцію і складну та непостійну систему оподаткування, недостатній рівень нормування праці, питома вага тарифних ставок у заробітній платі в середньому становить 65-70%, що є одним із суттєвих недоліків в організації оплати праці. Фонд додаткової заробітної плати та інші заохочувальні і компенсаційні виплати знаходяться у співвідношенні 27% і 6% відповідно [13, с.254]
Отже, в першому розділі було розглянуто структуру фонду заробітної плати, форми і системи оплати праці, які можуть використовуватися на підприємстві, порядок нарахування деяких виплат, утримання із заробітної плати і нарахування на фонд оплати праці, варіанти нарахування і видачі заробітної плати, а також витрати на оплату праці, законодавчо-нормативну базу по оплаті праці
РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ВАТ “Добромильський ДОК" 2.1 Загальна характеристика ВАТ «Добромильський ДОК». Відкрите акціонерне товариство «Добромильський Док» було створено 25.03. 1997р. № 638 шляхом перетворення державного деревообробного комбінату «Добромиль» у відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України «Про заходи щодо забезпечення прав громадян на використання приватизаційних майнових сертифікатів» від 26.11. 1994р. № 699/94.
Товариство створюється з метою здійснення підприємницької діяльності для одержання прибутку в інтересах акціонерів Товариства, максимізації добробуту акціонерів у вигляді зростання ринкової вартості акцій Товариства, а також отримання акціонерами дивідендів…
Предметом діяльності є: виробництво та реалізація меблів, їх монтаж та ремонт, виробництво пружинних блоків, торгівельна діяльність у сфері гуртової, роздрібної, комісійної торгівлі щодо реалізації непродовольчих товарів, виконання будівельно-монтажних, транспортних робіт, бухгалтерське обслуговування підприємств та організацій.
Окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, Товариство може здійснювати після одержання ним спеціального дозволу (ліцензії).
Товариство має право самостійно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність у будь-якій сфері, пов’язаній з предметом його діяльності. При здійсненні зовнішньоекономічної діяльності Товариство користується повним обсягом прав суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності відповідно до чинного законодавства України.
ВАТ «Добромильський ДОК» самостійно здійснює планування своєї діяльності, проводить фінансування на підставі принципів госпрозрахунку і самофінансування, має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банків, печатку, штамп, бланки, іншу атрибутику юридичної особи.
Воно несе відповідальність по своїх зобов’язаннях всім своїм майном, на яке може бути накладене стягнення згідно з діючим законодавством України, акціонери не відповідають за зобов’язаннями Товариства і несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю Товариства, у межах вартості акцій, що їм належать, акціонери, які не повністю оплатили акції, відповідають за зобов’язаннями Товариства у межах неоплаченої частини вартості належних їм акцій.
Для здійснення своєї діяльності ВАТ «Добромильський ДОК» має право:
Самостійно здійснювати планування своєї діяльності і перспектив розвитку;
Виступати контрагентом в угодах, в тому числі укладати угоди, договори, контракти з юридичними та фізичними особами;
Виступати позивачем та відповідачем в суді та здійснювати інші дії що не суперечать діючому законодавству України;
Створювати дочірні підприємства з правом юридичної особи, відкривати філії, представництва, агентства, відділення, фірмові магазини, навчальні центри та інші відокремлені підрозділи з правом відкриття поточних та розрахункових рахунків, затверджувати відповідні положення;
На добровільній основі вступати в асоціації та інші господарські об’єднання, виступати засновником акціонерних та інших товариств, спільних підприємств, міжнародних об’єднань і організацій.
Майно підприємства складають основні та оборотні фонди, а також інші цінності, вартість яких відбивається в балансі.
Джерелами формування майна підприємства є: грошові, матеріальні та інтелектуальні внески власника; доходи, одержані від реалізації продукції (послуг); надходження від стягнення майнових та інших штрафних санкцій; інші джерела, не заборонені законодавчими актами України.
ВАТ «Добромильський ДОК» самостійно здійснює власну господарсько-фінансову діяльність, визначає напрямки підвищення її ефективності, розробляє перспективні плани економічного та соціального розвитку; будує свої господарські відношення з іншими підприємствами, організаціями, установами, тимчасовими трудовими колективами та окремими громадянами на підставі договорів, в яких обумовлюється взаємні права та обов’язки сторін; набуває необхідні матеріально-технічні ресурси та виконує замовлення по державним та договірним цінам; має право реалізувати свої вироби через власну торгівельну мережу, із цією метою відкривати фірмові магазини чи відділи в державних, кооперативних та інших підприємствах торгівлі.
Прибуток, що залишається у підприємства після сплати платежів до бюджету поступає в його повне розпорядження, а чистий прибуток спрямовується на формування єдиного фонду виробничого та соціального розвитку, фонду матеріального заохочення, резервного фонду, разом з тим підприємство може утворювати інші фонди, що впливають із цілей та завдань його діяльності (нормативи розподілу прибутку визначаються власником).
ВАТ «Добромильський ДОК» реалізує свою продукцію, роботи, послуги по цінам і тарифам, що встановлюються самостійно або на договірній основі, згідно з чинним законодавством, а взаємовідносини з найманими працівниками та службовцями будуються на договірній (контрактовій) основі і регулюються діючим законодавством.
Форми, системи і розміри оплати праці встановлюються підприємством самостійно, згідно з чинним законодавством. Трудові доходи кожного робітника визначаються його особистим трудовим внеском з урахуванням кінцевих результатів роботи підприємства і регулюються податками, максимальними розмірами не обмежуються.
Працівники ВАТ «Добромильський ДОК» підлягають соціальному та медичному страхуванню і соціальному забезпеченню в порядку і на умовах передбачених чинним законодавством.
Керівництво діяльністю підприємства здійснюється безпосередньо самим власником або призначеною особою. До компетенції власника відносяться: визначення загального напрямку економічного та соціального розвитку підприємства; визначення штатного розкладу (Додаток Ж); визначення порядку розподілу чистого прибутку, встановлення нормативів по утворенню фондів підприємства; дача згоди на відкриття представництв, філій, заключення договорів, відкриття в банках розрахункових та інших рахунків; вирішення інших важливих питань діяльності.
Для здійснення керівництва поточною діяльністю підприємства власником наймається директор. З ним укладається контракт, в якому визначаються його права, обов’язки і відповідальність умов його матеріального забезпечення і звільнення з займаної посади з урахування гарантій, передбачених законодавством України.
Директор має право: самостійно вирішувати всі питання діяльності підприємства за винятком віднесених до компенсації власника; видавати в межах своєї компенсації накази, розпорядження, затверджувати положення, підписує грошові, звітні та інші документи, видавати довіреності і т.п.; діючи від імені підприємства, представляти його інтереси на всіх вітчизняних та іноземних підприємствах, фірмах і організаціях, укладати угоди, відкривати в банку розрахункові та інші рахунки за згодою власника, користуватися правом розпорядження коштами підприємства; вирішує питання кадрового забезпечення.
Управлінський персонал ВАТ «Добромильський ДОК» складається з: директора, заступник директора по організації та виробництві, головного інженера, головного бухгалтера, заступника директора по перспективному розвитку, заступника директора по охороні праці, провідного інженера по кадрах та зав. канцелярією.
Організаційна структура ВАТ «Добромильський ДОК» показана на рис 2.1
Права та обов’язки працівників ВАТ «Добромильський ДОК» визначається правилами внутрішнього розпорядку підприємства, що затверджується директором, а також посадовими інструкціями працівників підприємства відповідно положенням діючого законодавства.
Повноваження трудового колективу реалізується його загальними зборами. Трудовий колектив: розглядає і вирішує питання самоврядування трудового колективу; розглядає і затверджує проект колективного договору; визначає і затверджує перелік та порядок надання робітникам підприємства пільг; приймає участь у матеріальному і моральному стимулюванні продуктивності праці.
Підприємство здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, веде статистичну звітність.
Відповідальність за стан обліку, подання бухгалтерської звітності покладається на головного бухгалтера підприємства, компетенція якого визначена діючим законодавством і посадовою інструкцією (Додаток Д).
SHAPE \* MERGEFORMAT
SHAPE \* MERGEFORMAT
Рис.2.1. Організаційна структура ВАТ «Добромильський ДОК»
2.2 Формування облікової політики Складовою частиною організації обліку на підприємстві є перелік документів, що використовуються для первинного відображення господарських операцій, а також перелік облікових регістрів, необхідних для накопичення і систематизації інформації. Перелік документів повинен бути затверджений в наказі або розпорядженні керівника підприємства про облікову політику і може включати: робочий план рахунків бухгалтерського обліку, що містить синтетичні та аналітичні рахунки, необхідні для ведення бухгалтерського обліку у відповідності до вимог своєчасності та повноти обліку та звітності; форми первинних облікових документів, що застосовуються для оформлення фактів господарської діяльності, за якими не передбачені типові форми первинних облікових документів, а також форми документів для внутрішньої бухгалтерської звітності; порядок проведення інвентаризації активів та зобов’язань; методи оцінки активів та зобов’язань; правила документообігу і технологія обробки облікової інформації; порядок контролю за господарськими операціями; інші рішення, необхідні для ведення бухгалтерського обліку.
Положення облікової політики фіксуються в наказі керівника підприємства. Облікова політика підприємства може змінюватися, якщо: змінюються статутні умови; змінюються вимоги органу, який затверджує П(с) БО; нові положення облікової політики забезпечують достовірне відображення подій або операцій у фінансовій звітності [21, с.51-53].
Формування облікової політики на ВАТ «Добромильський ДОК» здійснюється головним бухгалтером і затверджується наказом директора. Наказ „Про організацію бухгалтерського обліку й облікову політику у 2006 році” (Додаток Б).
Згідно наказу про облікову політику підприємства, бухгалтерський облік на ВАТ «Добромильський ДОК» організований наступним чином:
на підприємстві застосовується план рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій з урахуванням положень інструкції щодо застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99р. №291;
аналітичний облік руху товарно-транспортних цінностей та послуг підприємства організований: в бухгалтерії – у відомостях обліку залишків матеріалів у кількісно-сумарному вираженні та оборотній відомості по рахунку 361 „Розрахунки з організаціями та установами”; на складах – у картках складського обліку в кількісному вираженні.
Порядок ведення бухгалтерського обліку окремих господарських операцій, зокрема обліку оплати праці, затверджено так:
оплату праці спеціалістам, службовцям, водіям та працівникам цеху по виробництву меблів проводити по посадових окладах у відповідності до затвердженого штатного розпису та згідно з встановленими граничними розмірами.
Відповідальність за виконання даних положень лежить на головному бухгалтері, який здійснює свою діяльність на підставі посадової інструкції. Опишемо головні пункти даного документу.
Мета діяльності головного бухгалтера ВАТ «Добромильський ДОК»: забезпечення дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних принципів бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлений термін фінансової та податкової звітності і контроль за раціональним, економним використанням матеріальних ресурсів, збереженням товарно-матеріальних цінностей.
Функціональні обов’язки: здійснює організацію бухгалтерського обліку, ведення первинної д окументації, здійснює контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій. заповнює форми бухгалтерської та податкової звітності; контролює дотримання встановлених правил проведення інвентаризації і бере участь в оформленні матеріалів, пов’язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, розкрадання і псування активів підприємства; складає рахунки щодо амортизації основних засобів; приймає перевіряє звіти матеріально відповідальних осіб; попередньо візує договори на придбання і продаж, документи на відпуск товарно-матеріальних цінностей; організовує передавання матеріалів до слідчих органів, прокуратури, суду при виявленні нестачі товарно-матеріальних цінностей; приймає і розробляє документи щодо нарахування заробітної плати (наряди, табелі тощо); нараховує заробітню плату працівникам, веде книгу депонованої заробітної плати; виконує розрахунки по лікарняних листках та оплаті відпусток; утримує податки із заробітної плати та проводить нарахування податків по заробітній платі; складає та здає звіти по соціальних Фондах до 20 числа щоквартально, а до Пенсійного Фонду – щомісячно до 20 числа; забезпечує оформлення грошових документів; веде облік і відповідає за зберігання виконавчих листів і пенсійних повідомлень; складає заявки для одержання грошей у банку для виплати заробітної плати; таксує і розробляє звіти матеріально-відповідальних осіб; складає та оформляє документи з усіх банківських операцій та реєструє їх; забезпечує цільове використання коштів, отриманих у банку, веде облік щодо них; робить записи у Головній книзі, звіряє дані журналів-ордерів з оборотами за синтетичними рахунками.
продолжение
--PAGE_BREAK--Головний бухгалтер зобов’язаний ВАТ «Добромильський ДОК»:
а) керуватися у своїй роботі законодавчими і нормативними документами, прийнятими у встановленому порядку, нести відповідальність за дотримання методологічних принципів і стандартів бухгалтерського обліку;
б) забезпечувати облік і контроль господарських операцій, руху активів, власності та зобов’язань, складання і подання установлених форм звітності;
в) підписувати разом з керівником підприємства грошові та розрахункові документи, кредитні і фінансові зобов’язання.
У ВАТ «Добромильський ДОК» головний бухгалтер має таких заступників: заступник головного бухгалтера, бухгалтери, обліковці, бухгалтер – касир.
Структуру бухгалтерії показано на рис 2.2
Рис.2.2 Структура бухгалтерії ВАТ «Добромильський ДОК»
Отже, в даному підрозділі було розглянуто облікову політику ВАТ «Добромильський ДОК». При організації ведення обліку підприємство дотримується Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”.
2.3 Аналіз фінансово-господарської діяльності ВАТ «Добромильський ДОК» Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства та стану його активів і зобов’язань відіграє в ринкових умовах важливу роль. Він необхідний для поліпшення організації фінансів та підвищення ефективності їх використання в процесі господарської діяльності.
Зміст аналізу полягає у вивченні розміщення і використання засобів виробництва, платоспроможності підприємства.
При проведенні аналізу перш за все необхідно звернути увагу на зміну валюти балансу. Зростання валюти балансу є позитивним показником, але у випадках, коли це зростання відбувається не за рахунок збільшення боргових зобов’язань, а внаслідок збільшення власного капіталу.
Зменшення валюти балансу сповіщає про звуження діяльності підприємства.
В такому разі необхідно детально розглянути кожну причину такого звуження.
Негативним явищем в балансі є зростання дебіторської та кредиторської заборгованості звітного періоду.
З метою об’єктивного оцінювання економічного стану ВАТ «Добромильський ДОК» наводимо значення основних показників, що характеризують діяльність підприємства за останні 3 роки.
Важливим показником при аналізі фінансового стану є платоспроможність підприємства, яку визначають шляхом розрахунку коефіцієнтів ліквідності. Ліквідність характеризує здатність підприємства швидко мобілізувати активи для погашення своїх зобов’язань. Показники ліквідності наведені в табл.2.1
Таблиця 2.1
Показники ліквідності ВАТ «Добромильський ДОК» за 2005-2007 рр.
Фактичні показники ліквідності на ВАТ «Добромильський ДОК» відповідають нормативним, тому майбутню платоспроможність підприємства можна вважати задовільною. Одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства – стабільність його діяльності з позиції довгострокової перспективи. Вона пов’язана з загальною фінансовою структурою підприємства, ступенем його залежності від кредиторів та інвесторів. Фінансова стабільність – це спроможність підприємства здійснювати діяльність стабільно завдяки фінансовому забезпеченню власними оборотними та залученими коштами. Показники платоспроможності представлені в табл.2.2
Таблиця 2.2
Показники платоспроможності ВАТ «Добромильський ДОК»
за 2005-2007 рр.
За 2007рік відбулося збільшення платоспроможності ВАТ «Добромильський ДОК» порівняно з 2006роком, проаналізувавши коефіцієнт фінансового ризику можна сказати, що у 2007р на кожну одиницю власних коштів припадає 0,38грн залучених, у 2006-0,44грн, а у 2005-0,30грн., тому підприємство є не залежним від позикових коштів. Для оцінки рівня ефективності використання ресурсів підприємства застосовують різні показники оборотності. Показники оборотності мають велике значення для оцінки фінансового стану підприємства, тому що швидкість обороту майна безпосередньо впливає на платоспроможність підприємства. Крім того, збільшення швидкості оборотності, при інших умовах, відображає підвищення виробничо-технічного стану. Показники ділової активності наведені в табл.2.3
Таблиця 2.3
Показники ділової активності ВАТ «Добромильський ДОК» за 2005-2007 рр.
Найбільш задіяно активів було у 2005 році, а найменш – 2006. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості у 2005р. був найвищим, у 2006 дещо спав, а у 2007 знизився до 7,07, це означає, що при 360робочих днях дебітори погасять
нам свою заборгованість через 41,76 днів — 2005,46,94 – 2006р, 50,93-2007. Це негативно впливає на діяльність підприємства, так як зменшується обертання коштів. Показник кредиторської заборгованості показує скільки оборотів необхідно підприємству для оплати заборгованості. Чим вищий даний коефіцієнт тим більшу активну структуру мають оборотні засоби, тим стійкіший фінансовий стан товариства.
Показники прибутковості показують, наскільки ефективно використовувались всі ресурси, які забезпечили отримання фірмою прибутку. Рентабельність як показник дає уявлення про достатність прибутку порівняно з іншими окремими величинами, які впливають на виробництво, реалізацію і взагалі на фінансово-господарську діяльність підприємства. При визначенні показника рентабельності прибуток співвідноситься з чинниками, які мають найбільший вплив на його отримання. До таких чинників належать інвестиції, активи, витрати. Показники рентабельності показані в табл.2.4 Рентабельність як показник дає уявлення про достатність прибутку порівняно з іншими величинами, які впливають на виробництво і реалізацію. Найбільшу прибутковість власний капітал приніс у 2005році, найменшу – у 2007. це пояснюється збільшенням самого капіталу, і зменшенням його оборотності, хоч капітал за всі роки приносить прибуток. Найменша рентабельність активів була у 2006році. це означає, що грошові кошти збільшилися, але не у відповідності до збільшення прибутку. При аналізі прибутковості підприємства можна сказати, що дане підприємство є прибутковим і платоспроможним за всі 3 роки.
Таблиця 2.4
Показники рентабельності ВАТ «Добромильський ДОК» за 2005-2007 рр.
Отже, розрахувавши показники фінансового стану підприємства можна зробити висновок, що фактичні показники ліквідності на ВАТ «Добромильський ДОК» відповідають нормативним, тому майбутню платоспроможність підприємства можна вважати задовільною. За 2007рік відбулося збільшення платоспроможності ВАТ «Добромильський ДОК» порівняно з 2006роком, проаналізувавши коефіцієнт фінансового ризику можна сказати, що у 2007р на кожну одиницю власних коштів припадає 0,38грн залучених, у 2006-0,44грн, а у 2005-0,30грн., тому підприємство є не залежним від позикових коштів. Найбільш задіяно активів було у 2005 році, а найменш – 2006. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості у 2005р. був найвищим, у 2006 дещо спав, а у 2007 знизився до 7,07, це означає, що при 360робочих днях дебітори погасять нам свою заборгованість через 41,76 днів — 2005,46,94 – 2006р, 50,93-2007. Це негативно впливає на діяльність підприємства, так як зменшується обертання коштів. Показник кредиторської заборгованості показує скільки оборотів необхідно підприємству для оплати заборгованості. Чим вищий даний коефіцієнт тим більшу активну структуру мають оборотні засоби, тим стійкіший фінансовий стан товариства.
РОЗДІЛ 3. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ВИТРАТ НА ОПЛАТУ ПРАЦІ НА ВАТ «Добромильський ДОК» 3.1 Порядок документального оформлення витрат на оплату праці На ВАТ Добромильський ДОК" між працівниками і адміністрацією підприємства укладено колективний договір, на основі якого підприємство здійснює розрахунки з своїми працівниками. В колективному договорі, який затверджено протоколом № 6 від 04.01. 2004р. статтею 4 „Оплата праці” визначається, що головною цілю соціального захисту, яку переслідує підприємство і з метою якого укладено колективний договір, є забезпечення росту заробітної плати, яка б в умовах ринкових відносин випереджувала темпи росту інфляції з врахуванням прожиткового мінімуму.
Оплата праці працівників визначається їх особистим трудовим внеском з урахуванням кінцевих результатів роботи підприємства і максимальними розмірами не обмежується.
Основним документом, який визначає оплату праці на підприємстві є Положення про оплату праці на підприємстві. Даний документ містить:
загальні принципи організації оплати праці на підприємстві, системи і форми оплати праці;
штатний розклад працівників підприємства [Додаток Ж];
побудову основної оплати праці з інструкціями по посадах і професіях тарифних ставок;
обумовлені доплати, надбавки і компенсації із зазначенням їх розмірів;
інші преміальні системи, що використовуються на підприємстві [26, с.244].
На ВАТ «Добромильський ДОК» затверджене положення про оплату праці працівників ВАТ «Добромильський ДОК», згідно з яким:
1. Оплату праці спеціалістам, службовцям виробничим працівникам та водіям проводити у відповідності до затвердженого штатного розпису за фактично відпрацьований час.
2. Проводити доплату працівникам за ненормований робочий день в розмірі 25% місячної тарифної ставки.
3. Проводити доплату за роботу в святкові і вихідні дні в подвійному розмірі до посадового окладу за кожну годину роботи в цей час.
4. Проводити доплату за суміщення професій (посад) в розмірі до 100% тарифної ставки.
5. Проводити доплату за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника в розмірі до 100% тарифної ставки (окладу) відсутнього працівника.
ВАТ «Добромильський ДОК» своїм працівникам надає такі матеріальні допомоги: на оздоровлення та придбання медикаментів на лікування, в зв’язку з тяжким матеріальним становищем, на поховання та інше, одноразові виплати з нагоди святкування: міжнародного жіночого дня 8 Березня.
Облік праці та її оплати на ВАТ «Добромильський ДОК» організований таким чином, що сприяє підвищенню продуктивності праці, а також правильному обчисленню чисельності працівників для обліку заробітної плати.
Процес обліку оплати праці можна поділити на етапи: облік особового складу та використання робочого часу; облік виробітку продукції і заробітної плати.
Типові форми кадрової документації наведено в табл.3.1
Таблиця 3.1
Типові документи з обліку особового складу
продолжение
--PAGE_BREAK--