Міністерствоаграрної політики України
Дніпропетровськийдержавний аграрний університет
Кафедра«Механізації виробничих процесів у тваринництві»
Пояснювальназаписка
на тему:
«Проекткомплексної механізації лінії ветеринарно-санітарної обробки тварин навідгодівельній фермі великої рогатої худоби»
Дніпропетровськ2009
ВСТУП
Головназадача агропромислового комплексу – вирішення продовольчої проблеми, інакшенадійне забезпечення населення держави продуктами харчування. Україна має усінеобхідні умови для ефективного розвитку сільського господарства.
Напершому плані ще залишається інтенсифікація виробництва на базі комплексноїмеханізації, меліорації та хімізування земель в науково – об основаних нормах.
Середусіх ланок сільського господарства основне значення має тваринництво.Найважливіший фактор індустріалізації тваринництва – подальше покращеннятехнічного оснащення ферм та підвищення енергооснащення праці.
Дляусіх ланок сільського господарства створено та постійно розширюється „Системамашин”. Практичне використання її дозволяє: закінчити комплексну механізацію таавтоматизацію працеємких процесів в тваринництві та птахівництві і ввестипрогресивні технології, забезпечуючи підвищення продуктивності тварин, економневикористання кормів, енергоресурсів; підвищити умови праці, зберегти тапідвищити параметри навколишнього середовища; продовжити подальший розвитокспеціалізації та концентрації виробництва продукції тваринництва та інше.
Ефективністьвиробництва продукції тваринництва в значній мірі залежить від того, на скількинадійна антиінфекційна та проти зараження до хвороб ланки господарства, що вбільшості визначає високу якість отримуємих продуктів. Особливе значення дляпромислового тваринництва має точне та своєчасне виконання комплексуветеринарно – санітарних робіт, забезпечуючи надійну профілактику зараженняінфекційними та іншими хворобами на тваринницьких фермах, швидку ліквідаціюцентрів захворювань у випадку їх появи.
Длязабезпечення високого стану ферм, скорочення втрат у тваринництві систематичноочищують та дезінфікують виробничі приміщення, обладнання, обробляють тваринрозчинами, емульсіями, імунними засобами. Великий об’єм робіт потрібен дляпроведення дезінфекції, дезінвації та дератизації в тваринницьких приміщеннях.
Вданому курсовому проекті особливу увагу приділяють проведенню ветеринарно –санітарних робіт.
1 РОЗРАХУНОКПРОЕКТУЄМОЇ ФЕРМИ
1.1 Розрахунокструктури стада
Приймаємонаступну технологію виробництва м’яса: на ферму завозять телят 15...20 денноговіку масою 45 кг. У перший період утримання (115 днів) вирощують телят,доводячи їх живу масу до 128 кг. По завершенню першого періоду (вирощування)тварин переводять в сектор дорощування та відгодівлі. Тут молодняк утримується277 днів до завершення відгодівлі та досягнення кожної тварини середньої живоїмаси 450 кг. Таким чином, загальна тривалість вирощування та відгодівлі складає392 дні [3].
Виходячиз цього знаходимо добовий приріст:
— телят:Gm = />
- молодняку:Gm =/>
Приймаємо середнійприріст однієї тварини Gтв=/>
Визначаємопоголів’я тварин за формулою [2] :
Птв=/>(1.1)
ДеВ-річне виробництво м’яса, по завданню В=2500т;
Gтв – добовий прирістоднієї тварини, Gтв=1,08/>
D – кількість дніввідгодівлі ВРХ до 400…450 кг,
D=392дн [3] ;
К –коефіцієнт, враховуючий нерівномірність прирісту тварин, приймаємо
К=0,95[2].
Знаходимопоголів’я тварин :
Птв = />
Перевіряємозагальне поголів’я ВРХ на фермі, використовуючи дані [3], де по типовомупроекту ТП801-376 річне виробництво м’яса Вm = 4830 m, а ємкість комплексу Пm=12000гол (скотомісць).
Тодідля виробництва В=2500m м’яса необхідне поголів’я тварин, присутніходночасно на комплексі
Птв =/>(1.2)
Томуприймаємо поголів’я тварин п=6215гол., з них телята до 4…6 місяців 30% [3].
Пm=/>(1.3)
Молоднякна дорощування та відгодівлю
Пm=6215 – 1865 =4350 гол
Поголів’ямолодняку поділяємо по рекомендаціям [2] :
- молодняк на дорощування від 6 до 14 місяців – 70% ;
- молодняк на відгодівлю від 14 до 16 місяців – 30% ;
Тоді:Пдор=/>.,
Пвід=/>.,
Отриманаструктура стада
телята– 1865гол,
молодняк,взагалі – 4350гол,
втому числі:
надорощування – 3045гол.,
навідгодівлю – 1305гол.
Взагалі– 6215гол.
1.2Визначеннякількості ферм
Необхіднакількість ферм визначається за формулою :
N=/>, ферм (1.4)
Де nтип-ємкість типовоїферми, гол.
Приймаємоємкість типової ферми на nтип=3000 гол ВРХ та знаходимо кількість ферм
Nф=/>ферми
Отриманепоголів’я тварин розміщуємо на двох фермах в табл. 1.1.Група тварин Ферма
Взагалі
тварин 1 2
Телята
молодняк,
в тому числі на відгодівлю
Взагалі
900
2100
(630)
3000
965
2250
(675)
3215
1865
4350
(1305)
6215
Наступний розрахунокпроектуємої ферми проводимо по даним ферми
1.3 Визначеннякількості та виду приміщення, будівель та споруд
1.3.1 Кількістьта види приміщень для утримання тварин
Необхідна кількістьприміщень визначаємо за формулою:
Nп=/>, приміщ.
Де /> - поголів’я і– ої групи тварин, гол;
/> - ємкістьтипового приміщення для і – ої групи тварин, гол.
Дорощування,відгодівля молодняку ВРХ мудріше організовувати при безприв’язному утримуванні,а вирощування телят – групове в клітках.
Приймаємодля утримання телят телятник ТП801-203 ємкістю Nтип = 500голів розмірами 72х18метрів [1], кількість телятників:
Nm = />телятника
Приймаємодля утримання молодняку приміщення ТП801-236 ємкістю nтип = 500 голів розмірами72х18м [1], кількість приміщень для молодняку
Nm=/>,2 приміщення
Отриманукількість приміщень використовуємо для розробки генерального плану, а їхрозміри для санітарно – ветеринарної обробки приміщень.
1.3.2 Водопостачанняферми
Метоюрозрахунку є визначення кількості водонапірних башт, виходячи з добової витративоди.
Об’ємбаку водонапірної башти визначаємо за формулою [1]:
V=Vp+Vab+Vn, /> (1.6)
Де Vp – робочій(регулюємий) об’єм баку;
Vab – аварійний запасводи;
Vn – протипожежнийзапас води.
Регулюємийоб’єм баку визначаємо приблизно, використовуючи формулу [1]:
Vp=(0,15…0,3)Qдоб.mах, /> (1.7)
Де Qдоб.mах – максимальна добовавитрата води на фермі, яка дорівнює
Qдоб.mах=/>доб/>Q, />/добу (1.8)
Де />доб. –коефіцієнт нерівномірності добової витрати води, />доб. = 1,3;
Qдоб. – добова витрата води нафемі, />;яка дорівнює
Qдоб = />,/>/добу (1.9)
Де Qi – добова норма витративоди однією твариною, приймаємо для телят Qm = 0,02 />/добу; для молодняку Qm = 0,03/>/добу.
Знаходимо:
- добова витрата води
Qдоб= 0,02/>900+0,03/>2100 = 81/>/добу
- добова максимальна витрата води
Qдоб.max= 1,3 /> 81 = 105,3/>/добу.
Тодірегулюємо об’єм баку
Vp = 0,2 /> 105,3 = 21,1/>.
Аварійнийзапас води приймаємо з розрахунку вимушеної зупинки насосної станції дляремонту можливих поламок на протязі t = 2г за формулою [ 1 ]:
Vab = t />Qг max, /> (1.10)
Де Qг max – максимальнагодинна витрата води, />/г, дорівнює
Qг max = /> />/г (1.11)
Де /> — коефіцієнтгодинної нерівномірності витрат води, />= 2,5
Знаходимо
Vab = 2 />11 = 22 />
Вводонапірній башті рекомендовано мати протипожежний об’єм води з розрахунком на10 хв гасіння пожежі, який знаходимо по формулі [ 1].
Vn = />, />
Де /> - час гасіння пожежі доприбуття пожежної охорони, /> = 10 хв = 600 с;
q – витрати води припожежі, q = 0,01 />/с
Знаходимо:
Vn = 600 />0,01 = 6 />
Вітозі по вище проведеній формулі об’єм баку водонапірної башти
V = 21,1 + 22 + 6 = 49,1 />
Приймаємоодну водонапірну башту БР-50 з об’ємом баку 50 />
1.3.3 Розрахуноккормосховищ
Річнупотребу в кормах визначаємо за формулою [2]
Pp = /> (1.13)
Де />,/> — літня та зимова нормивикористання кормів, кг/добу;
/>=155дн, /> = 210дн –тривалість літнього та зимового періодів годування;
K – коефіцієнт, враховуючийвтрати кормів при транспортуванні та зберіганні; для силосу Kсил = 1.1;
Длязеленої маси Kзел = 1,05; для коренеплодів Ккор = 1,03;
Длякону кормів Kкон = 1,01 [2]
Дляточного розрахунку кормів в табл. 2.2. приводимо раціони годування тварин:молодняку на відгодівлю Пвід = 630 гол, молодняку на дорощування Пдор = 1470гол, телят на вирощування Пт = 900 голів
Таблиця. 1.2Вид корму Молодняк на відгодівлю – 630 гол Молодняк на дорощування – 1470 гол Телят 900 гол Влітку(155дн) Взимку(210дн) Влітку Взимку Влітку Взимку Силос 5 4 2 Сіно, солома 4 4 3 3 0,5 0,5 Зелені корми 11 7 4 Коренеплоди 6 3 2 Конц.корми 5 5 2 2 1,5 1,5 взагалі 20 20 12 12 6 6
Знаходиморічну потребу:
- в силосі
Pсил= (5 />630 + 4 />1470 + 2 />900) />210 />1,1 />/> = 2502 т
- в соломі, сіні
Pс.с.= (4 />630 + 3 />1470 + 0,5 />900) />365 />1,05 />/> = 2828 т
- в зелених кормах
Рзел= (11/>630 +7 />1470 + 4/>900) />155/>1,05/>/>= 3388 т
- коренеплодах
Ркор= (6/>630 +3/>1470 + 2/>900) />210/>1,03 />/> = 2161 т
- в конц. Кормах
Рконц= (5/>630 +2/>1470 +1,5/>900) />365/>1,01/>/>= 2743 т
Надалізнаходимо об’єм кормів за формулою [2]:
/>, />
Де /> - густинакорму і – го виду, m//>
Знаходимооб’єм кормів:
- силосу(/>= 0,65 m//>)
Vсил= />
- соломи(/>= 0,36 m//>)
/>
- зелений корм(/>= 0,35 m//>)
/>
- коренеплодів(/>= 0,69 m//>)
/>
- концентрованих(/>= 0,37 m//>)
/>
Об’ємконц. Кормів, які підлягають зберіганню на фермі = 16%
/>
Кількістькормо сховищ визначаємо за формулою [1]:
/>, сховищ (1.15)
Де /> - ємкістьтипового сховища і – го виду кормів, />
Е – коефіцієнтвикористання об’єму сховища.
Знаходимокількість сховищ:
- силосу. Силосна траншея />=2000 />
ТП811-29; ВхLхH=12х49,5х3м; E=0,98 [1]
Кількістьсилососховищ
/>
— соломи. скирда Vтип = 4000 /> (8х50х10м),
E=1,0[1]. Кількість скирд сіна
/>
- зелені корми зберіганню не підлягають
- коренеплоди. Бурт Vтип = 1000 /> (6х56х3м); Е = 0,9 кількістьбуртів
/>
- концкорма. Скад концкормів Vтип = 1500/>, Е = 0,75. кількість складів
/>
1.3.4 Розрахунокгноєсховища
Добовийвихід гною на фермі визначаємо за формулою:
/> (1.16)
Де /> - добовий вихід гноютварини, приймаємо для молодняку на відгодівлю />, для молодняку на вирощування />, для телят /> [1]
Знаходимо:
/>
Приймаємокількість днів зберігання гною на фермі Д = 45днів та знаходимо кількість гною,підлягаючого зберіганню
/> (1.17)
Приймаємопо ТП815 – 23 одне гноєсховище на 2000 т (25х85м). гноєсховище секційне длякарантину та зберігання.[1;2].
1.4 Механізаціяосновних виробничих процесів
1.4.1Водопостачання, поїння тварин
Водопостачанняферми здійснюється однією водонапірною баштою БР – 50, насосна станція робе вавтоматичному режимі.
Поїннятварин з автонапувалок АП – 1А, в розрахунку 1 напувалка на 20 тварин прибезприв’язному утриманні [6].Тоді кількістьнапувалок для ферми
/>
Напуваннятварин на вигульно – кормових площадках з використанням автонапувалок АГК – ЧАу розрахунку 1 напувалка на поголів’я до 100 корів. Кількість груповихнапувалок [6]
/>
1.4.2Завантаження, перевезення та роздавання кормів
Завантаженнякормів виконуємо завантажувачем ПЭ-0,8Д.
Перевезеннята роздавання кормів:
- в приміщеннях для молодняка мобільними кормороздавачами КТУ-10А урозрахунку 1 роздавач на 1000 голів [6].
/>
- В телятниках використовуємо кормороздвачи КСА-5Б, смонтованих наелектрокарі у кількості Пкса = 2 роздавача [3]
1.4.3 Збирання,перевезення гною
Длязбирання гною з телятників використовуємо транспортери скребкові ТСН-160А урозрахунку 2 транспортери на 1 телятник, тоді їх кількість
Птсн= 2/>2 = 4транспортера
Збираннягною з приміщень для молодняку виконуємо начіпним бульдозерним обладнаннямБН-1, начіпляємо на трактор ЮМЗ-6Л. Кількість начіпних бульдозерів Пбн = 2шт[6]
Перевезеннягною причепами 2ПТС-4М (2шт).
Комплектобладнання для ветеренарно-санітарних робіт буде прийнято у розділі 3.
1.5 Перелік ікількість машин та механізмів по механізації основних виробничих процесів нафермі
Втабл..2.3. Приводимо перелік машин та механізмів для ферми.
Таблиця 1.3
Комплект обладнаннядля механізації виробничих процесів на ферміНайменування процесів машин та механізмів Марка машини Кількість штук 1 2 3
Водопостачання, напування худоби
Башта водонапірна
Автонапувалка
Автонапувалка
БР-50
АП-1А
АГК-4А
1
150
45
Навантаження, перевезення та роздавання кормів
Навантажувач
Кормороздавач
Кормороздавач
Збирання та перевезення гною
Транспортер скребковий
Обладнання бульдозерне начіпне
Причеп тракторний
ПЭ-0,8Д
КТУ-10А
КСА-5Б
ТСН-160А
БН-1
2ПТС-4Н
2
3
2
4
2
2
1.6 Генплан ферми
Поотриманим вище даним та на основі існуючих вимог на аркуші 1 розробляємогенеральний план ферми 1: 500.
Земельнаділянка для ферми має схил />, що знаходиться в границяхрекомендованого 3…/>. Схил забезпечує стік дощових таталих вод. Дільниця розміщується з підвітряної сторони відносно жилого секторута лежить на відстані від нього 360 м. Ферма розташовується по грунту нижчебудівель жилого сектору, водозабірної споруди та вище гноєсховища та ветеринарногооб’єкту.
Рівеньзалягання підземних вод складає 3,2м, що задовольняє нормативам.
Нагенеральному плані розміщуємо приміщення для тварин; напрямок їх прокольнихвісей з півночі на південь.
Приміщеннярозміщуємо з розрахунком технологічного процесу вирощування, відгодівлімолодняку.
Розривиміж будівель складає 30 м, що відповідає протипожежним та санітарним розривам.
Усіоб’єкти ферми з’єднуємо дорогами, які мають тверде покриття.
Зеленінасадження визначаємо по границі ферми, а також її огородження металевоюзагорожею.
Розміщуємозелені насадження також в вільній площі ферми. Все це покращує мікроклімат таслужить повітряно сніговим захистом для ферми.
Умісцях в’їзду та входу на територію ферми розміщуємо санітарно пропускніпункти. У випадку епізоотії на цих пунктах проводимо санобробку та дезінфекціювзуття та спецодягу персоналу, а також транспорту. Місця проходу та проїздуоснащуємо дезбарєрами, ширина якого дорівнює ширині проїзду, довжина 1,5м таглубина 0,15м. у цементовану підлогу дезбар’єру вкладаємо нагріваючі труби дляпідігріву деззасобів у холодну погоду.
Нафермі враховуємо ветпункт, ізолятор, убойну площадку, а також біотермічну піч.
1.7 Організаціяробіт на фермі
Нафермі враховують бригадну форму організації праці, режим роботи двохзмінний.Тривалість робочого дня 7ч і 8ч.
Утабл… 2.4. Приведемо приблизний розклад дня на відгодівельній фермі.
Табл. 1.4.
Розклад дня наферміНайменування операцій Початок та кінець роботи, час, хв., (доба) Перша зміна Прийом тварин від нічного чергового 5:00 – 5:15 Підвіз корму з кормоцеху 5:15 – 6:45 Очищення кормушок, збирання гною 6:45 – 8:45 Годівля худоби 8:45 – 10:15 Перерва, вигул тварин 10:15 – 11:15 Підвезення корму з кормоцеху 11:15 – 12:45 Передача худоби другій зміні 12:45 – 13:00 Друга зміна Прийом худоби від першої зміни 12:45 – 13:00 Годування тварин 13:00 – 15:00 Очищення кормушок, збирання гною 15:00 – 16:00 Перерва вигул тварин 16:00 – 17:00 Підвіз корму з кормоцеху 17:00 – 18:30 Годування худоби 18:30 – 20:30 Передача тварин нічному черговому 20:30 – 20:45
Вірнаорганізація праці та дотримання розкладу дня сприяє збільшенню продуктивностіхудоби.
Визначаємокількість обсл. Персоналу в кількості 150 гол./люд та основних робочих – 200гол./люд[3]
Знаходимокількість:
- обслуговуючого персоналу на фермі
/>
- основних робітників
/>
Висновки:зробивши усі необхідні розрахунки ми накреслили генеральний план ферми, а передцим визначили кількість та вид приміщень на фермі.
2 Розрахунок проектуючої лінії ветеринарно-санітарної обробкиприміщень
2.1 Вибір тапояснення проектуємих засобів обробки
Інтенсифікаціятваринництва включає значну концентрацію тварин на граничних площах, в силучого найменше порушення ветеринарно-санітарних та зоогігієнічних правил можутьстворити благоприятні умови для виникнення інфекційних та незаразних хвороб.Задача попередити розповсюдження інфекцій та не допустити та виявлення новихОчаків вирішується суворим виконанням комплексу ветеринарної санітарії, якийвключає наступні роботи: очищення приміщень, дезінфекцію та дезинфекцію тваринта приміщень, а також обприскування тварин з метою захисту їх від шкідливихкомах та кліща.
Очищенняоб’єктів проводять механічними засобами або шляхом видалення забруднень потокомводи під тиском до 2,5 МПа (санітарне очищення). Для обеззаражуваннятваринницьких об’єктів використовують хімічні, фізичні та біологічнідезинфекціюючі засоби. Велике використання мають наступні хімічні засоби: луги,кислоти, окислювачі, крезоли, формальдегід та інші.
Взалежності від призначення дезінфекцію поділяють на профілактичну та вимушену.
Втваринницьких фермах з невеликим поголів’ям профілактичну дезинфекцію приміщеньпроводять двічі за рік – весною та восени. На спеціалізованих відгодівельнихфермах профілактичну обробку проводять після завершення циклу відгодівлі передпочатком нового виробничого циклу.
Усетехнологічне обладнання ветеринарно-санітарного призначення поділяють попризначенню, мобільності та особливостям приміщення.
1. Універсальні мобільні машини:
Ветеринарнадезинфекційна машина ВДМ-2; дезинфекційний мобільний агрегат АД-Ф-1, машинаМДВ-Ф-1. ці агрегати використовують для зони господарств, розміщених на великійтериторії.
2. Мобільні агрегати для гідроочищення, дезінфекції дезінєкціїрозчинами:
Дезінфекціоннийветеринарний агрегат АДВ; дезінфекційне обладнання ДУК-1; 1СД-3М; оприскувачісамохідні – МРЖ-2-моторолер; КДУ-1- на мотоциклі.
3. машини та обладнання для комплексів і ферм:
Рухомі– дезінфекційний самохідний пристрій на електрокарі УДС, дезінфекційний рухомийпристрій УДП-М, моєчно – дезінфекційні пристрої ОМ-22613; ОМ-22614.
4. Портативні дезінфекційні апарати з ручним приводом: ОРД-1; АО-2 таінші.
5. Оприскувачі ручний, вентиляторний РВД-1, розпилювачі та інші.
6. Аерозольна техніка: для дезінфекції та дезінєкції приміщень –генератори аерозольні ГА-2; АГ-УД-2, ААС та інші.
Мобільніагрегати та пристрої (1та2) нераціонально використовувати на великихтваринницьких комплексах та фермах, та як їх неможна вводити в приміщення.Подача розчинів ззовні по шлангам приводить до значних невиробничих витратпраці. Для комплексів та ферм випускають спеціальні пристрої, які дозволяютьмеханізувати не тільки процеси дезинфекції, а також очищення різних поверхоньприміщення, враховуючи суцільну та щілинну підлогу. Висока якість робітдосягається використанням високо напірного гідронасосу та добових розпилювачів.
Дезінфекційнийрухомий пристрій УДП-М призначений для робіт по гідроочищенню, дезінфекції та дезінсекціїприміщень великих промислових комплексів. Найбільш ефективно її використання накомплексах, де є розводка горячої води по усім приміщенням.
Пристрійсамохідний УДС-2 використовують для комплексів по утриманню та відгодівлі ВРХ,приміщення яких мають прохід шириною не менше 1,5м.
Машинадля очищення та дезінфекції ОМ-22614 використовують для періодичногогідроочищення, мойки та вологої дезінфекції приміщень та обладнаннятваринницьких ферм та птахофабрик, які не мають системи горячого постачання води.
Зперерахованих машин найбільш підходящою є машина ОМ-22614, яка забезпечуєдезінфекцію та очищення в невеликих проходах, використовується при відсутностігарячого водопостачання.
2.2 Визначенняпродуктивності лінії
Визначаємозагальну площу очищуємої та дезінфікуючої поверхні приміщень від годівельноїферми.
Fдез = n/>Fn + Fb,/>(2.1.)
Де n– кількість приміщень, в яких утримуються тварини, n = 6;
Fn – площа одного приміщення(підлоги та стіни),/>;
Fb – площа допоміжнихприміщень, />.
Площаодного приміщення (l = 72м; В = 18; Н = 2,8м – довжина, ширина та висота).
/>/> (2.2.)
Площадопоміжних приміщень, кормоцеху, адмінбудівель та інші приймаймо для розрахунку
Fb = 600/>
Знаходимо:
Fдез= 6 />1800 +600 = 11400/>.
Враховуючи,що перед дезінфекцією необхідно провести гідроочищення [3], тоді загальна площаобробляємої поверхні
Fоб = 2/>Fдез = 2/>11400 = 22800/>(2.3)
Відповіднодіючій інструкції регламентовано витрати дезінфікуючих засобів длятваринницьких приміщень з розрахунку 1л на 1/>[5].
Загальнавитрата рідини складе
V = 22800л
Виходячиз продуктивності машини ОМ-22614; Q = 1000/>/г час на обробку 1/>площі
/>/> (3.4)
Визначаємочас цикли дезінфекції в одному приміщенні
/>, г (2.5)
Де /> -підготовчо-заключний час, приймаємо /> = 20 хв = 0,4 г.
/> надезінфекцію (2.6)
/> - час навідпочинок та індивідуальні потреби, /> = 0,5г;
/> - часприміщення пристрою від приміщення до приміщення, /> = 18хв = 0,3г.
Находимочас циклу для одного приміщення
/>
Продуктивністьлінії ветеринарно-санітарної обробки
/> (2.7)
2.3 Визначеннякількості машин. Короткий опис машин
Продуктивністьвибраної машини ОМ-22614 [4]:
— пригідрочищенні Пог = 40/>/г;
— придезінфекції Пдез = 1000 />/г.
Необхіднакількість машин для дезінфекції приміщень:
/> - приймаємо (2.8)
Однумашину ОМ-22614.
МашинаОМ-22614 представляє собою мобільний пристрій для створення та видачі придопомозі рукавов високо напірної струї та складається з наступних збір очниходиниць: візка, на якому закріплені електор двигун, кліноременна передача танасос високого тиску і робочого органу – гідромонітора з насадками,безпосередньо подаючими робочій орган на об’єкт і органів керування — запобіжних клапанів та дозатору для подачі назначеної норми концентрованихдеззасобів в напір води і органів контролю – монометрів, показуючи тиск приочищуванні та дезінфекції і барабану на допоміжному возику для вкладаннярукавів високого тиску; паливний насос, паливний бак та теплообмінник.
Обидванасадки гідромонітору мають різну геометричну форму для забезпечення формуванняокруглої струї та плоскої із кутом розкриття /> у режимі гідроочищення таконусоподібної з кутами розкриття /> і /> у режимі дезінфекції.
Теплообмінникмає водяну сорочку, що практично виключає втрати тепла в атмосферу. У випадкувідсутності води у машині встановлюється запобіжний клапан, вимикаючий паливнийпристрій.
Урежимі дезінфекції вода з водопровідної сітки поступає у водяну сорочкутеплообмінника, підігрівається та по рукаву зливається у приймальну камеру череззапірний пристрій. З приймальної камери вода засмоктується насосом високоготиску. одночасно з баку деззасобів через дозатор поступає концентрований 40%-вий розчин миючих або дезінфікуючих засобів. Після змішування з водоюутворюється робочий розчин 1…15%-вої концентрації, у залежності відналагодження дозатору.
Пригідрочищенні дозатор деззасобів та вентиль збросу тиску закривають. При цьомувода насосом подається до гідромотора під тиском 14МПа.
Температуруводи на виході з теплообмінника встановлюють не нижче 323К (/>). концентрацію розчинувстановлюємо показником дозатору. Температуру розчину ну виході зтеплообмінника регулюють терморегулятором [4].
2.4 Визначення основних експлуатаційних показників
Визначаєморічні витрати праці по ветеренарно-санітарній роботі на фемі:
/> (2.9)
Де /> - кількістьзмін роботи; n = 2
/> — кількість робітниківобслуговуючих пристрій та працюючих на ветпункті, n = 2люд.
/> — тривалість зміни, />=7г.
Знаходиморічні витрати праці
/>
Річнавитрата електроенергії при очищуванні та дезінфекції
/> (2.10)
Де N– потужність електродвигуна пристрою ОМ-22614, N=7,5КВт;
/> — сумарнакількість часу роботи пристрою за рік, г; яке =
/> (2.11)
Тут />=/>часгідроочищення усіх приміщень (2.12)
/> =/>часдезінфекції усіх приміщень (2.13)
/>=285+11,4=296,4г– час вимушеного очищення та дезінфекції.
Знаходимо:
/>
Річнавитрата пального при годинній витраті q = 8,0кг/г
/> (2.14)
Висновки:В цьому розділі ми вибрали проектуємий засіб ветеренарно-санітарної обробкиприміщень та визначили продуктивність та кількість машин.
3 РОЗРАХУНОКПРОЕКТУЮЧОГО ВУЗЛА
3.1 Поясненняконструкторсько-технологічної схеми вузла
Намалюнку 3.1. приводимо ескіз гідромотору з насадкою (наконечником).
/>
Рис. 3.1. Ескізгідромотора з наконечником (насадкою): 1 – наконечник; 2 – перехідник; 3 – трубкагідромотора; 4 – прокладка
Гідромотормашини ОМ-22614 представляє собою рукоятку, з нагвинченими на неї трубками 3.До трубки пригвинчується перехідник 2, на який встановлюється зміннийнаконечник (насадка) 1. Перехідники служать для накручування наконечника таз'єднання 2…3 трубок в гідромоторі.
Дорукоятки приєднується напірний рукав.
Насадкигідромотора мають різну геометричну форму для забезпечення формування круглогоструменю та плоского з кутом розкриття α=20° у режимі гідроочистки таконусоподібної з кутами розкриття 15° та 90° у режимі дезінфекції [9].
Насадкиз круглими отворами застосовують для створення округлого струменю, щовикористовується для очищення поверхонь складної конфігурації. Ця насадкадозволяє отримати достатньо потужний та широкий по обсягу очищаємої поверхніструменя. Насадка, що створює плоску струю, використовується при очищенні меншзабруднених поверхонь, так як струмінь не має великої потужності, але охоплюєбільшу поверхню.
3.2 Визначенняосновних робочих параметрів
Відповіднодо технічної характеристики машини витрата робочого середовища складає:
/>
Температураробочого середовища t = 50…85°C. Робочий тиск рідини: при гідроочищенні />Роч= 14 МПа; при дезінфекції Рд = 1,6МПа.
Визначаємошвидкість струменю, що виходить з насадки за формулою:
/>, м/с
де /> — коефіцієнтшвидкості насадки, />= 0,6
/> — напір, щостворюється тиском у струмені
/>, Па
/> — густина рідини,кг/м3
Виконуєморозрахунок для гідроочищення при />, Па; /> кг/м3 (густина рідинипри 50°С)
/>, м/с
Необхіднийдіаметр отвору насадка
/>
0,0024 м =1,9…2,4 мм
Длядезінфекції ці ж параметри при /> Па, />кг/м3
/> м/с
/>
3.3 Розрахунокосновних деталей на міцність
У випадкуперекриття (забивання) отвору у гідромоторі виникає напруження розриву, якедорівнює робочому тиску. Так при очищенні /> МПа. Допустиме напруження прирозриві з врахуванням динамічності навантаження [/>] = 50…60 МПа, інакше міцність на розриврізьби наконечника забезпечена.
Знаходимодовжину з'єднувальної різьби з умови міцності на згин
/>, мм
де /> - розрахунковезусилля у різьбі, Н;
/> - крок різьби,мм;
/>, />1 –поверхневий та внутрішній діаметри різьби, мм;
/> - допустименапруження при згині різьби;
/> = 30…40 МПаприймаємо для розрахунку /> = 30 МПа
Зусилляу різьбі при d = 12 мм
/> Н
Розрахунковезусилля у різьбі при коефіцієнті запасу n = 1,5
/> Н
Длярізьби М12: d= 12 мм; d1 = 10,65 мм при кроці різьби t = 1,25 мм.
Знаходимодовжину різьби
/> мм.
Довжинурізьби вибираємо конструктивно з рекомендованих умов
/> мм
Нааркуші 3 розробляємо деталі гідромотору дезінфікуючої машини ОМ-22614.
Висновок:зробивши розрахунок проектного вузла було запропоновано спеціальний вузолгідромотор для більш зручного проведення санітарно-ветеринарної обробкиприміщень та проведений розрахунок йо
4 Техніко-економічні показники проекту
Річніексплуатаційні витрати визначаємо за формулою:
С= Сз+ Сам + Стр + Сел. + Спал + Спр, грн. (4.1)
Де Сз– заробітна плата
Сам –амортизаційні відрахування
Стр –відрахування на поточний ремонт
Сел.– ціна електроенергії
Спал– ціна палива
Спр –інші витрати.
Заробітнуплатню з нарахуваннями знаходимо за формулою:
/> (4.2)
Де К– коефіцієнт нарахувань на соцстрах, додаткову заробітну плату та інше, К =1,75;
Зпр –річні витрати праці, Зпр = 10220люд-г;
/> - годиннатарифна ставка, приймаємо для веттехніка /> =0,67 грн/г.
Знаходимозаробітну платню Сз = 1,75/>10220/>0,67 = 11983грн.
Амортизаційнівідрахування визначаємо у розмірі 12,5%, відрахуваня на поточний ремонт – 5,4%від балансової вартості машини Б= 1270грн.
Знаходимо
/> (4.3)
Стр =0,054/>1270 =69 грн
Цінаелектроенергії при вартості за 1КВт/>г
Сел=0,16грн/КВт/>г та річній витраті Зел= 11115КВт/>г
Сел=Зел/>Сел=6669/>0,16=1067грн (4.4)
5 ОХОРОНА ПРАЦІ
Дороботи з машинами ветеренарно-санітарного типу призначають фізично здоровихосіб, які пройшли мед. огляд, які вивчили пристрій та правила експлуатаціїмашин, а також санітарні правила по зберіганню, транспортуванню та приміщеннюядохімікатів у сільському господарстві.
Особи,працюючи з хімореактивами, повинні бути забезпечені спецодягом та спецвзуттямта індивідуальними засобами захисту. По закінченню роботи прибрати зхімореактивами спецодяг необхідно очистити та прибрати у спеціально відведенушухляду.
Підчас приготування робочих розчинів необхідно використовувати резинові рукавички.Бочки з реактивами слід відкривати при допомозі спеціальних ключем.Забороняється підігрівати пробки у бочках або вибивати їх.
Переддезінфекцією обличчя та руки змащують спец. Засобом. На робочому місці не можнаприймати їжу, пити води, палити.
Намісце роботи не допускається присутність по сторонніх осіб, особливо дітей.
Забороняєтьсязалишати без охорони оброблені об’єкти та хімреактиви, а також заправлені бакита тару, у яких знаходяться робочі розчини. Перевозити хімічні речовинипотрібно у не пошкодженій тарі. На кожній ємкості повинно бути етикетка, наякій помічено місце, дата та серія виготовлення, строк придатності, спосібзберігання, доза примінення та інше.
Знешкоджуючізасоби та використовану для мойки воду потрібно збрасувати тільки у спеціальніпоглинаючі ями глибиною не менше1 м, розміщенні на відстані 500м від населеногопункту.
Яму уперіод роботи систематично обеззаражують хлористим вапном чи іншими засобами, апісля роботи засипають.
Пригідроочищенні та дезінфекції внутрішню проводку та силові пристрої необхіднообезточити. Під час роботи не можна допускати попадання рідини наелектрообладнання чи проводку.
Позакінченню обеззаражування приміщення провіряють. Підтік препарату та кормушокпромивають водою з милом чи розчином кальцинованої соди.
Зметою охорони навколишнього середовища забороняється: зливати залишок розчинуна території ферми, дорогу, у водойм; промивають баки та комунікації поблизуводоймів та інше.
ВИСНОВКИ ТАПРОПОЗИЦІЇ
Використовуючидані проекту механізації ветеренарно-санітарних робіт на відгодівельній ферміВРХ в господарстві ‘‘АгроДарекс’’ Синельниківського р-ну Дніпропетровської обл.робимо такі основні висновки:
- По заданому річному об’єму виробництво мяса визначена необхіднаструктура та поголів’я стада, необхідна кількість та види приміщень, будівельта будівниць на фермі. Це дозволило розробити більш раціональний генплан фермипри допомозі подальшого її розширення.
- Прийняті машини та механізми для комплексної механізації робіт нафермі, а також прийнята машина для гідроочищення та дезінфекціїприміщень(ОМ-22614), виконаний її розрахунок, витрати її праці, ел.енергії,палива та інше. Представлена покращена схема вузла гідромонітора та інше.
Проведенірозрахунки у економічній частині показали на ефективність проекту, що дозволяєзробити висновок у необхідності введення проекту у господарстві
БІБЛІОГРАФІЧНИЙСПИСОК
1. Ревенко І.І. та інші. Проектуваннямеханізованих технологічних процесів тваринницьких підприємств.-К. Урожай,1999-192с.
2. Брагинець Н.В., Палишкін Д.А. Курсовоеи дипломное проектирование по механизацииживотноводства.-М: Агропромиздат,1991-192с.
3. Мельников С.В. технологическоеоборудование животноводческих ферм и комплексов –Л: Агропромиздат,1985-640с.
4. Рощин П.М. механизация в животноводчестве-М: Агропромиздат,1988-288с
5. Карташов Л.П. и др. механизация иелектрофикация животноводчества-М: Агропромиздат,1987- 480с
6. Носов М.С. механизация робот поживотноводческих фермах-М: Агропромиздат 1987- 416с.
7.Грегкосій В.Д. та ін. Довідник сільськогоінженера-К Урожай 1988 – 398с.
8.Хитрун Л.Н. справочник по планированиюсельского хазяйства-М: Агропромиздат 1974 – 736с
9. Кива А.А. и др. машины и оборудование дляптицеводства. Справочник.-М: Агропромиздат 1987 – 240с
10. Цыбин Л.А. Гидравлика и насосы – М: Высшаяшкола,1976 – 256с.
11. Проектування механізованихтехнологічних процесів тваринницьких підприємств / За ред.Ревенка І.І. – К.:Урожай, 1999.